Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.5.1 (1)Який метод зйомки підземних комунікацій найбільш ефективний?
Виконавча зйомка в відкритих траншеях відразу після монтажу підземної комунікації (до засипки траншей). Це найбільш ефективний, достовірний і точний метод. Тому слід добиватися 100% зйомки комунікацій, які вводяться в експлуатацію, саме цим методом. Не допускати випадків, на жаль розповсюджених на практиці, коли комунікації наносяться на виконавчі генплани без їх зйомки в натурі, ніби то, за проектними даними. При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи [4].
5.2(1)Чому в поземній мірі повинна дорівнювати СКП визначення положення підземної магістралі відносно пунктів знімальної основи при виконавчій зяомці в масштабі 1:500?
При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи. Тоді матимемо 0,2*0,5=0,1м.
5.3(1)Чому в поземній мірі повинна дорівнювати СКП визначення положення підземної магістралі відносно пунктів знімальної основи при зйомці в масштабі 1:500 електронними методами пошуку?
Зйомка існуючих підземних комунікацій електронними приладами пошуку. СКП в визначенні планового положення за допомогою цих приладів не повинна перевищувати ±0,7 мм відносно ближчих пунктів знімальної основи чи найближчих капітальних споруд. Тоді матимемо для нашого масштабу 0,7*0,5=0,35м.
5.4(2)Чому дорівнює СКП визначення висотного положення обичайки колодязів при нахилах комунікації більше 0,03?
Визначення висотного положення обичайки колодязів повинно виконуватись з СКП ± 2 см при нахилах до 0,001 і ±4 см при більших. Для нашого випадку при нахилу комунікації 0,03 мптимемо другий випадок ±4 см.
5.5(2)Глибина комунікації 3м, виходу на поверхню немає. З якою СКП повинно проводитись визначення її висотного положення?
Визначення висотного положення існуючих комунікацій, які не мають виходу на поверхню, повинно проводитись з СКП ± 20 см при глибинах до 2,5 м і ±30 см при більших.В нашому випадку глибина комунікації становить 3м, отже, СКП в межах ±30 см.
5.6(1) Які основні групи підземних комунікацій ви знаєте?
Підземні мережі та їх споруди поділяють [4] на три основні групи: трубопроводи, кабельні прокладки і колектори (тунелі). До трубопроводів належать:
- самотічні трубопроводи : каналізація (побутова, зливова, промислова) і дренаж;
- напірні трубопроводи: водопровід (питний, пожежний, промисловий), теплофікація (водяна й парова) і газопроводи;
-трубопроводи спеціального призначення (стисненого повітря, золо-, нафто-,
мазуто-, масло-, ацетиленопроводи та ін.);
Самотічні трубопроводи будуються з неметалічних труб: азбестоцементних, керамічних і при діаметрах більше 600мм залізобетонних.
Теплові мережі поділяють на безканальні в теплоізоляції і в каналах, або тунелях. Через 150÷200м влаштовують П подібні температурні компенсатори. Мережі заглубляють на 0,5÷0,7м нижче поверхні землі.
Газопроводи розділяють на газопроводи високого тиску, середнього тиску і низького. Їх прокладають на глибині 0,7м. На газопроводах також влаштовують температурні компенсатори, колодязі з засувками і ковери (контрольні трубки для виявлення місць витіку газу)
З-поміж кабельних прокладок розрізняють:
-телефонну і кабельну каналізацію (труби і блоки);
-електрокабелі високої напруги (силові, освітлювальні);
-кабелі низької напруги (телефон, сигналізація, радіо, телебачення та ін.);
-кабелі спеціального призначення.
5.7(1)Яка основна вимога повинна виконуватись при прокладанні самоплинних трубопроводів?
Самотічні трубопроводи будуються з неметалічних труб: азбестоцементних, керамічних і при діаметрах більше 600мм залізобетонних. На всіх поворотах, в місцях зміни діаметрів і уклонів, на прямих ділянках через 50-100м влаштовують колодці. При прокладці самотічних труб строго витримують проектні уклони, мінімальні величини яких для труб Ǿ 200мм складає 0,005, Ǿ600÷1000мм -0,003÷0,001 і Ǿ1250мм – 0.0005.
5.8(1) На якій глибині прокладають лінії водопроводу?
В колодязях водопроводу приблизно через 100м влаштовують засувки для виключення подачі води і пожежні гідранти (ПГ). В понижених місцях влаштовують випуски для зливу води при аваріях. Лінії водопроводу прокладають нижче глибини промерзання грунту з нахилом біля 0,001.
5.9(1) На якій глибині прокладають силові кабелі, як їх маркують?
Кабелі прокладають або безпосередньо по дну траншеї, накриваючи їх зверху рядом цегли, або в блоках з бетонних, азбестоцементних і інших труб. Силові кабелі закладають на глибини 1,0÷1,5м, слабострумні -0,7÷1м.
5.10(1) На яких віддалях від будинків прокладають підземні комунікації?
Окремі трубопроводи і кабелі прокладають у межах відведених для них смуг і розміщують паралельно осям вулиць та доріг. Відстані підземних прокладень від будинків, споруд і зелених насаджень регламентуються нормами планування та забудови міст. Вони коливаються від 0,5 до 3 м.
5.11(1) З якою СКП визначається планове положення підземних комунікацій на забудованих територіях?
При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи [4].
Другий варіант зйомки – зйомка існуючих підземних комунікацій електронними приладами пошуку. СКП в визначенні планового положення за допомогою цих приладів не повинна перевищувати ±0,7 мм відносно ближчих пунктів знімальної основи чи найближчих капітальних споруд [4].
Визначення висотного положення обичайки колодязів повинно виконуватись з СКП ± 2 см при нахилах до 0,001 і ±4 см при більших.
5.12(2) Яка точність визначення висот лотків сусудніх колодязів слід забезпечити, якщо похил комунікації 0,004?
Визначення висотного положення трубопроводів, лотків в колодязях повинно проводитись з СКП ± 4 см при нахилах до 0,001 і ±5 см при більших. Оскільки 0.004>0.001 – потрібно забезпечити ±5 см.
5.13(1) Якою допускається похибка нівелювання кабелів?
Визначення висотного положення існуючих комунікацій, які не мають виходу на поверхню, повинно проводитись з СКП ± 20 см при глибинах до 2,5 м і ±30 см при більших(не знаю чи точно!)
5.14(1) Якими способами визначають (координують)положення підземних комунікацій?
Можливі два варіанти зйомки. Перший – виконавча зйомка в відкритих траншеях відразу після монтажу підземної комунікації (до засипки траншей). Це найбільш ефективний, достовірний і точний метод. Тому слід добиватися 100% зйомки комунікацій, які вводяться в експлуатацію, саме цим методом. Не допускати випадків, на жаль розповсюджених на практиці, коли комунікації наносяться на виконавчі генплани без їх зйомки в натурі, ніби то, за проектними даними. При геодезичній виконавчій зйомці підземних комунікацій СКП в визначенні їх планового положення не повинна перевищувати ±0,2 мм в масштабі зйомки відносно ближчих пунктів знімальної основи [4].
Другий варіант зйомки – зйомка існуючих підземних комунікацій електронними приладами пошуку. СКП в визначенні планового положення за допомогою цих приладів не повинна перевищувати ±0,7 мм відносно ближчих пунктів знімальної основи чи найближчих капітальних споруд [4].
5.15(1) Висоти чого визначають при виході комунікації на поверхню в колодязях?
Висотне положення виходів комунікацій на поверхню та елементів забудови визначається геометричним або тригонометричним нівелюванням. При цьому нівелюють: обідок колодязя і рівень землі коло нього, верх труби (каналу, кабеля), низ труби або каналу, дно колодязя або лоток.
5.16(2) В якій точці і чому вертикальна складова вектора напруженості дорівнює 0, як це використовують?
Із першої формули безпосередньо випливає, коли у = 0, то й величина Hz = 0 ( тоб то вісь комунікації можна визначити за мінімальним сигналом детектора).
Фізичним поясненням цього явища може служити рис. 5.3 а. Як видно з рисунка при вертикальному положенні антени силові лінії індукційного магнітного поля паралельні виткам антени і тому не індукують в ній струм.
Тому, орієнтуючи антену детектора так, щоби вона вловлювала більше або менше силових ліній поля, можна уточнювати планове положення комунікації. Саме цю властивість зміни горизонтальної складової Н електромагнітного поля використовують для контролю положення осі комунікації.
Це використовують для уточнення положення осі комунікації після приблизного його знаходження за максимумом
5.17(2) В якій точці і чому вертикальна складова вектора напруженості дорівнює максимуму, як це використовують?
з другої формули (5.6) випливає, що при у = 0 величина Нy= 21/h = max . Фізичним поясненням цього явища може служити рис. 5.3 б. Як видно з рисунка при горизонтальному положенні антени силові лінії індукційного магнітного поля нормальні до витків антени і тому індукують в ній максимальний струм. Це використовують для приблизного визначення місцезнаходження осі комунікації.
5.19(2) В якій точці і чому горизонтальна складова вектора напруженості дорівнює максимуму, як це використовують?
Рис. 5.2 Індуктивний метод пошуку
Помістивши початок координат на осі провідника струму, а антену приймача (детектор) у точці Р на поверхні землі (рис. 5.2) з умовними координатами у та h, горизонтальну Ну і вертикальну Hz проекції виміряного вектора напруженості магнітного поля можемо знайти за формулами
(5.6)
Із першої формули безпосередньо випливає, коли у = 0, то й величина Hz = 0 ( тоб то вісь комунікації можна визначити за мінімальним сигналом детектора).
Фізичним поясненням цього явища може служити рис. 5.3 а. Як видно з рисунка при вертикальному положенні антени силові лінії індукційного магнітного поля паралельні виткам антени і тому не індукують в ній струм.
В той же час, безпосередньо з другої формули (5.6) випливає, що при у = 0 величина Нy= 21/h = max . Фізичним поясненням цього явища може служити рис. 5.3 б. Як видно з рисунка при горизонтальному положенні антени силові лінії індукційного магнітного поля нормальні до витків антени і тому індукують в ній максимальний струм.
Тому, орієнтуючи антену детектора так, щоби вона вловлювала більше або менше силових ліній поля, можна уточнювати планове положення комунікації. Саме цю властивість зміни горизонтальної складової Н електромагнітного поля використовують для контролю положення осі комунікації.
Рис.5.3 Фізична основа методу електромагнітної індукції
5.20(2) Які основні положення методики визначення положення осі і напрямку комунікації індуктивними приладами?
Рис.5.4. Збудження магнітного поля над трубою в методі заряженого тіла.
Детально методику визначення осі й напряму прокладення індуктивними приладами показано на рис. 5.4. Суть її полягає в тому, що спочатку знаходять вісь комунікації за максимальним сигналом детектора, розміщаючи антену горизонтально. А оскільки максимум сигналу більш розмитий ніж мінімум, то, далі , розмістивши антену вертикально, уточнюють положення комунікації за мінімальним сигналом. Така методика характерна для приладів типу ИТ-5, ИПК-2 і BTP-V.
Щоб визначити напрям комунікації, антену переносять вздовж можливої осі траси і методом відхилень антени за мінімальним сигналом визначають інші точки осі.
Для пошуку максимума Hz візьмемо першу похідну за ординатою у і прирівняємо її до 0:
, (5.7)
розв’язуючи (5.7), одержимо, що ±y = h.
З цього випливає, що якщо антену детектора встановити вертикально, то при переміщенні детектора від осі траси на відстань у = h отримують максимальне звучання сигналу (Hz=I/h=mах). Цю властивість використовують для визначення глибини залягання комунікації.
5.21(1) В чому суть пасивного режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
Прилад RD 4000 фірми "Radiodetection" (рис. 5.6) складається із приймача- локатора і генератора, які дозволяють визначати положення траси трубопроводу (кабелю) та глибину його залягання в землі з похибкою 5-10 %, а також виявляти місце пошкодження кабелю або його металевої оболонки на глибині до 8 м. Приймач-локатор забезпечений звуковою та візуальною індикацією на рідинно-кристалічному дисплеї, де відбитий від підземного прокладення сигнал відображується у цифровій формі. Прилад працює у таких режимах: пасивний, активний, зондовий, СМ, СО, БР та глибинний.
У пасивному режимі, тобто без підключення генератора, визначають положення траси підземної комунікації, яка випромінює електромагнітне поле (електрокабель з частотою 50 Гц, радіокабель з частотою 14-28 Гц, тепло-, газопроводи з блукаючими струмами тощо).
5.22(1) В чому суть активного режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
Прилад RD 4000 фірми "Radiodetection" (рис. 5.6) складається із приймача- локатора і генератора, які дозволяють визначати положення траси трубопроводу (кабелю) та глибину його залягання в землі з похибкою 5-10 %, а також виявляти місце пошкодження кабелю або його металевої оболонки на глибині до 8 м. Приймач-локатор забезпечений звуковою та візуальною індикацією на рідинно-кристалічному дисплеї, де відбитий від підземного прокладення сигнал відображується у цифровій формі. Прилад працює у таких режимах: пасивний, активний, зондовий, СМ, СО, БР та глибинний.
Активний режим передбачає роботу приймача на частотах 0,64, 8, 33 і 65 кГц та двох додаткових, які використовують за спеціальним замовленням.
5.23(1) В чому суть зондового режиму пошуку положення осі і напрямку підземної комунікації?
Прилад RD 4000 фірми "Radiodetection" працює у таких режимах: пасивний, активний, зондовий, СМ, СО, БР та глибинний.
У зондовому режимі визначають положення струмонепровідних магістралей (трубопроводів, колекторів, каналізаційних труб і т. п.), по яких можна пропустити автономний міні-генератор-зонд, що створює електромагнітне поле, вловлюване на поверхні.
Такий зонд може прив'язуватися тонким провідником, прикріпленим до поплавка і опущеним у каналізаційний колектор. Його роль може виконувати стаціонарний провідник, укладений поверх пластмасової або бетонної труби під час будівництва з виходами на поверхню (колодязь) для підключення до генератора (саме такі провідники треба застосовувати в сучасному будівництві підземних комунікацій), або ж гальванізована генератором рідина як переносник електромагнітного поля (принцип електричної діасоціації).
5.24(1)В чому суть методу ударного збудження, як його використовують?
Перший наземний радіорадар з ударним збудником був виготовлений в 1966 р в Рижському інституті інженерів цивільної авіації.
Розповсюдження електромагнітних хвиль в твердому середовищі значно різниться від іх розповсюдження в повітрі. В звичайних радарах ППО на протязі короткого часу генерується імпульс певної частоти, а потім реєструють ехо, тобто сигнали відбиті від об’єкта. В твердому середовищі сигнали дуже швидко затухають. Відбиті сигнали накладаються на імпульси і не можуть бути зареєстровані. Тому в георадарах використовують зверх широкосмугові імпульси, які не мають чіткої несучої частоти (відео імпульси). Для генерації цих імпульсів в більшості використовують метод ударного збудження. Суть його в наступному. До певної напруги заряджають конденсатор, який через транзистор підключається безпосередньо до антени. Георадар визначає затухання і швидкість хвиль, які породжуються антеною. Параметри затухання визначають глибину зондування, а швидкість необхідно знати для підрахунку часової затримки відбитого сигналу від об’єкту розміщеного на певній глибині в грунті.
Втрати (затухання) при розповсюджені хвилі в середовищі характеризуються тангенсом кута витрат - tgδ = ε'/ε, де ε'- уявна частка діелектричної проникності, ε - відносна діелектрична проникність, які зв’язані з провідністю речовини - ω і частотою електричного поля- σ залежністю:
ε j ε' = j4𝜋σ/ω , (5.4)
Швидкість хвиль в діелектриках -С залежить від електричної і магнітної
5.25(2) Яка погода більш сприятлива для роботи георадара і чому?
Прилад знаходить підземний об’єкт тільки тоді, коли сигнал затухає не більше ніж в 100 раз за амплітудою. Стійкі результати одержують, якщо грунт має низьку електропровідність ( сухий). Великі перешкоди виникають, якщо внизу залягають вологі глини ( так званий “дзвін антени”).
5.26(1) Яка роздільність георадарних зображень, від чого залежить?
Роздільність георадарних зображень у плані та профілі становить переважно 5-10% від глибини зондування, що сприяє застосуванню георадара для виявлення багатьох об'єктів інженерної інфраструктури населених пунктів, промислових підприємств, транспорту, енергетики тощо. Комплектація радара потужним комп'ютером дозволяє будувати масштабовані профілі та розрізи споруд.
В сучасній практиці георадари широко використовують для виявлення підземних комунікацій і споруд, археологічних об'єктів, побутових відходів, оцінки стану гребель, дамб, фундаментів мостових опор, тунелів і каналізаційних колекторів, обстеження зсувних процесів, карстових структур, дна акваторій, донних відкладів тощо.