Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МАТВІЄНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 911.5/.9:30/33(477)
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
11.00.02 - економічна та соціальна географія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Олійник Ярослав Богданович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
декан географічного факультету, завідувач кафедри
економічної та соціальної географії.
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор
Жупанський Ярослав Іванович,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича,
завідувач кафедри географії і картографії України.
кандидат географічних наук, доцент
Загородній Володимир Васильович,
Київський національний педагогічний університет
імені М.П. Драгоманова,
завідувач кафедри економічної та соціальної географії.
Провідна установа –Інститут географії НАН України,
відділ суспільно-географічних досліджень, м. Київ.
Захист відбудеться “22“ січня 2001 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).
Автореферат розісланий “20” грудня 2000 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор географічних наук, професор Іщук С.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі, в умовах становлення та цілісного розвитку незалежної України, особливої ваги набуває вивчення становлення і розвитку вітчизняної науки –головної ланки, що забезпечує загальний, безперервний і необхідний розвиток суспільства, складову частину його духовної культури. Вирішення у цьому контексті багатоаспектної проблеми дослідження формування і розвитку української економіко-географічної школи має не лише науково-пізнавальне, культурно-виховне, але й важливе державне значення. Її розв’язання полягає у проведенні глибокого всебічного аналізу, що передбачає оцінку розвитку української економічної і соціальної географії на основі застосування певних принципів дослідження –виявлення якісних етапів розвитку економічної географії, ролі окремих лідерів та їх шкіл, що формували регіональні осередки економіко-географічної науки.
На різних етапах розвитку суспільної географії України змінювалися уявлення про її об’єкт та предмет, структуру, основні завдання. Виникнувши з потреб накопичення й систематизації відомостей про географію народів півдня України вона постійно поглиблювала й розширювала дослідження територіальної організації просторових процесів та форм організації життєдіяльності людей. В останні роки посилився акцент наукових досліджень на соціальні аспекти територіальної організації життя суспільства.
Сучасна суспільна географія сформувалася на основі двох напрямків розвитку: історичного та географічного. Одним із її завдань є осмислення та вивчення теоретико-методичних основ її формування і розвитку.
Висвітлення цих питань знайшло відображення в процесі викладання географії. З цією метою розроблені окремі спецкурси: “Історія географічних досліджень і географічної науки в Україні” (Жупанський Я.І.), “Розвиток суспільно-географічної думки в Україні” та “Основи теорії суспільної географії” (Пістун М.Д.), “Основи суспільної географії” (Олійник Я.Б., Степаненко А.В.), “Історична суспільна географія” (Гуцал В.О.). Феномен дослідження формування української географії представлений О.І.Шаблієм в Українському Вільному Університеті (Мюнхен).
Значною мірою дослідженням особливостей становлення і розвитку української географічної науки сприяли проведені наукові конференції присвячені 95-річчю від дня народження В.М.Кубійовича (Тернопіль, 1995 р.), 120-річчю від дня народження К.Г.Воблого (Київ, 1996 р.) та 120-річчю від дня народження С.Л.Рудницького (Київ, 1997 р.). У ході їх проведення розглядалися важливі питання розвитку економіко-географічної науки в Україні: формування національної школи, ролі в цьому процесі відзначених вище видатних вчених та оцінка наукового доробку маловідомих українських географів.
Необхідність наукового узагальнення великого фактологічного матеріалу зумовила появу нового всеукраїнського часопису “Історія української географії” (Тернопіль, 2000 р.).
Отже, дослідження теоретико-методологічних та методичних аспектів української економічної і соціальної географії передбачає вивчення наукової спадщини видатних економіко-географів першої половини ХХ ст., яка поки що не узагальнена на належному науково-теоретичному рівні. Особливої уваги заслуговує вивчення творчого шляху і наукового доробку вченого і організатора економічної географії в Україні –академіка К.Г.Воблого.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що проводяться на кафедрі економічної і соціальної географії за темою “Суспільно-географічні основи регіональної політики в Україні”.
Об'єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження обрано суспільно-географічні дослідження в Україні в першій половині ХХ століття.
Предметом дисертаційної роботи виступають методологічні та методичні основи суспільно-географічних досліджень.
Мета і завдання роботи. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні особливостей формування теоретико-методичних засад української економічної та соціальної географії.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та вирішення таких основних завдань:
уточнити і виділити етапи розвитку української економічної географії, охарактеризувати їх представників;
виявити основні методи дослідження формування української економіко-географічної думки;
розробити методичні основи вивчення творчого доробку вченого;
висвітлити особливості розвитку економічної і соціальної географії України в першій половині ХХ ст.,
визначити специфіку формування наукового світогляду академіка К.Г.Воблого;
дослідити науково-дослідну, науково-організаційну та педагогічну діяльність академіка К.Г.Воблого;
простежити розвиток наукового доробку К.Г.Воблого в сучасній суспільній географії.
Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною основою роботи є основні положення теорії суспільної географії, наукові засади формування та розвитку економіко-географічного знання в Україні.
Дослідження процесу розвитку української географії започаткували: Я.І.Жупанський та О.І.Шаблій. Книга Я.І.Жупанського “Історія географії в Україні” є першою науковою працею, що подає у зведеному вигляді історію становлення й розвитку української географічної науки - складової частини наукового процесу.
О.І.Шаблій головний акцент у своїх дослідженнях робить на вивченні персоналій української географії, зокрема її фундатора –С.Рудницького, а також В.Кубійовича, В.Садовського та інших вчених.
Найбільш повно теоретико-методологічні та методичні питання проблеми формування теорії суспільної географії розглянуті у монографіях Пістуна М.Д. “Основи теорії суспільної географії” (1994, 1996 р.).
Ряд аспектів цієї проблеми висвітлені у працях Балабанова Г.В., Голікова А.П., Горленко І.О., Гуцала В.О., Заставного Ф.Д., Іщука С.І., Корецького Л.М., Нагірної В.П., Олійника Я.Б., Паламарчука М.М., Степаненка А.В. та ін.
Основним методологічним підходом у роботі є системно-структурний, який визначив логічну послідовність використання конкретних спеціальних методів дослідження, зокрема наукового спостереження, порівняльного, експедиційного, соціологічного, картографічного, історичного, хорологічного, літературного тощо. При виконанні дисертаційної роботи використовувались матеріали особового архівного та рукописного фонду академіка К.Г.Воблого, наявні літературні джерела, періодичні видання.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:
узагальнено теоретико-методологічні і методичні засади формування української економічної географії;
виявлено особливості та етапи розвитку економічної географії України в першій половині ХХ ст.;
обгрунтовано систему методів дослідження формування української економіко-географічної думки;
розроблено методичні основи наукового дослідження ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань;
визначені етапи у формуванні наукового світогляду академіка К.Г.Воблого; здійснено комплексний аналіз науково-дослідної, організаційної та педагогічної діяльності вченого.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони не лише збагачують теорію суспільної географії, а й створюють підгрунтя для подальших теоретико-методологічних і прикладних досліджень розвитку суспільної географії, науково-дослідної роботи вчених. Практичну цінність мають методичні основи дослідження формування української економіко-географічної думки.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані зацікавленими державними установами з метою практичного застосування наукових принципів для удосконалення збору і розширення інформаційної бази про розвиток продуктивних сил України. Науково-методичні розробки з розміщення продуктивних сил, окремих міжгалузевих комплексів та еколого-географічних проблем їх розвитку використовуються в практичній діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України при обгрунтуванні прогнозних напрямків розвитку господарства України.
Ряд положень з питань теорії і методології дисертації використовуються в навчальному процесі географічного (“Основи суспільної географії”, “Економічна і соціальна географія України”) та економічного (“Розміщення продуктивних сил”) факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні нормативних курсів. Теоретико-методичні положення з розвитку промисловості, регіональної та іншої проблематики впроваджені в учбовий процес кафедри розміщення продуктивних сил Київського національного економічного університету.
Особистий внесок здобувача. Сукупність отриманих наукових результатів є авторським узагальненням теоретико-методологічних засад розвитку української економіко-географічної думки. На основі вивчення і узагальнення розробок вітчизняних та зарубіжних вчених запропоновано авторське бачення системи методів та методику для дослідження наукового доробку вченого. Зроблено спробу дослідити особливості розвитку економічної географії України в першій половині ХХ ст., розкрити основні напрямки наукової діяльності академіка К.Г.Воблого та простежити їх розвиток у сучасній суспільній географії.
Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, а одержані результати, що викладені в дисертації, належать автору і є його особистим внеском у суспільну географію.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи обговорювались на: науковій конференції, присвяченій 120-річчю від дня народження академіка К.Г.Воблого (Київ, 1996 р.); науково-практичній конференції “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення” (Полтава, 1997 р.); науковій конференції молодих вчених та аспірантів географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 1997 р.); науковій конференції студентів та аспірантів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, присвяченій 125-річчю від дня заснування УГТ (Київ, 1998 р.); науковій конференції “Економіка, фінанси, державне управління” (Львів, 1998 р.); науковій конференції присвяченій 125-річчю УГТ “Географія України: стан і перспективи” (Київ, 1998 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 1999 р.); 1 Міжнародній науковій конференції “Научный потенциал отечественной географии” (Майкоп, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, 2000 р.).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 12 наукових працях (у т.ч. 6 у фахових виданнях), загальним обсягом 2,84 д.а. ( у т.ч. 2,48 д.а. –авторські).
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Результати дослідження викладено на 174 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі обсяг основного змісту займає 154 сторінки. Основна частина дисертації містить 5 таблиць та 12 рисунків. Додатки складають 2 рисунки, 54 сторінки комп’ютерного тексту та 11 фотографій. Список використаних джерел налічує 152 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, глибина вивчення проблеми, зв’язок з науковими програмами, темами; сформульовано мету і завдання дослідження; викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено особистий внесок дисертанта в розкриття проблеми дослідження; наведено результати апробації її основних положень.
У першому розділі роботи –“Теоретико-методологічні основи дослідження формування української економіко-географічної думки” узагальнено методологічні та методичні підходи дослідження становлення і розвитку української економічної і соціальної географії.
Розвиток економічної географії в Україні відбувався паралельно із загальносвітовим розвитком і визначається наступними етапами: 1) стихійно-описовим (від античних часів і до кінця XVІ ст.); 2) цілеспрямовано-описовим (XVIІ - XVIIІ ст.); 3) власне економіко-географічним, що охопив усе XIX ст. і продовжує розвиватись до наших днів (рис.1).
Рис. 1. Процес розвитку суспільно-географічного знання в Україні
Досліджено, що передумови для зародження теорії і методології української економічної географії закладалися протягом перших двох етапів її розвитку. У цей час відбувалося нагромадження первинної економіко-географічної інформації, зокрема, описи господарської діяльності населення. Теоретико-методологічні засади тодішніх економіко-географічних досліджень в Україні базувалися на теоретичних основах статистики (системі статистичних показників та методів вивчення явищ суспільства і природи).
Визначальним в історії розвитку української економічної географії став власне економіко-географічний етап. Це був період існування великої кількості різноманітних теоретичних концепцій економічної географії, творчого наукового пошуку. Становлення вітчизняної економічної географії як науки відбулося в кінці ХІХ –на початку ХХ ст. Теоретико-методологічні та методичні основи її формування були закладені в працях видатних українських економіко-географів –К.Воблого, В.Гериновича, В. Кістяковського, В.Кубійовича, Ф.Матвієнка-Гарнаги, С.Остапенка, Я.Пілецького, С.Рудницького, В.Садовського, А.Синявського, І.Фещенка-Чопівського, П.Фоміна та ін. Сформувалися основні напрями економіко-географічних досліджень: 1)комерційно-географічний; 2)етногеографічний; 3)антропогеографічний; 4)галузево-статистичний; 5)районний.
Особливо важливу роль у становленні економічної географії в Україні, як науки і предмета викладання відіграв К.Г.Воблий, підручник якого ”Економічна географія України” (1919 р.) був першою вітчизняною працею і витримав 6 видань. У ньому вчений зробив спробу визначити предмет вивчення економічної географії (у той час значення предмета й об’єкта дослідження не розрізнялося і вони ототожнювалися), запропонував досить струнку для свого часу структуру науки, сформулював її завдання і тому справедливо вважається фундатором української економічної і соціальної географії.
Однодумцями та послідовниками К.Г.Воблого були відомі вчені –Д.І.Богорад, А.Т.Ващенко, О.Т.Діброва, Л.М.Корецький, Г.О.Кривченко, І.А.Кугукало, О.Я.Румянцев, І.П.Старовойтенко, Я.Г.Фейгін та багато інших.
Для дослідження особливостей формування і розвитку економіко-географічної думки в Україні обгрунтовано необхідність використання наступної системи методів, які поділяються на три групи: 1)філософські, 2)загальнонаукові та 3)спеціально-наукові (рис.2). Виявлено, що серед останніх особливе місце в суспільно-географічних дослідженнях посідає історичний метод, який дозволяє дослідити виникнення, становлення і розвиток вітчизняної економіко-географічної думки в хронологічній послідовності, генетично з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, залежностей і протиріч. У практичному відношенні він реалізується за допомогою специфічних самостійних методів: історико-генетичного, ретроспективного, діахронічного, синхронічного, анкетно-біографічного, історико-географічних зрізів.
Рис. 2. Методи дослідження формування економіко-географічної думки в Україні
Виділено такі етапи методичних основ дослідження ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань: 1)обгрунтування принципів дослідження наукової діяльності вченого; 2)ознайомлення з літературою про його життя і діяльність; 3)визначення основних напрямів науково-дослідної, науково-організаційної та педагогічної діяльності вченого.
Запропоновано такі основні принципи дослідження наукового доробку вченого: 1)необхідності дослідження наукової спадщини відомих українських вчених; 2)об’єктивності вивчення наукового доробку фундаторів української географічної науки; 3)історизму як вимога пізнання своєрідності об’єкта дослідження, особливих його рис; 4)порівняльний (означає співставлення наукових поглядів вченого з окремих проблем з поглядами інших фахівців у даній галузі знань його епохи); 5)перспективності розгляду окремих напрямів наукових досліджень вченого, як таких, що не втратили свого значення і в наш час; 6)узагальнення (передбачає детальне вивчення наукових праць вченого, осмислення і синтез його доробку та встановлення його ролі для розвитку науки); 7)неупередженості (оцінка і судження про науково-дослідну діяльність вченого повинні грунтуватися на неупереджених, об’єктивних критеріях, які мають враховувати лише значущість результатів наукової праці незалежно від особистості вченого); 8)критичного підходу до науково-дослідної діяльності вченого, як один із дійових чинників розвитку науки (означає розвиток знань у незаперечному процесі конструктивної критики, у ході якої вчені аргументовано переоцінюють як свою працю, так і працю інших); 9)наступності, що означає необхідність вивчення і використання накопичених досвіду та результатів досліджень своїх попередників, їх переробки та доповнення з погляду сучасності.
У другому розділі роботи –“Вітчизняні економіко-географічні дослідження періоду діяльності академіка К.Г.Воблого” досліджено особливості розвитку української економічної географії протягом першої половини ХХ століття на основі вивчення наукових праць вчених, які започатковували розвиток цієї науки у нашій державі; визначено особливу роль у цьому процесі академіка К.Г.Воблого.
Перша половина ХХ ст. відзначається в історії вітчизняної економічної географії становленням її як самостійної наукової дисципліни. Визначено основні віхи її розвитку:
) поширення економіко-географічних досліджень;
) формування теоретико-методологічних основ економічної географії;
) поява оригінальних підручників з економічної географії;
) організаційне забезпечення наукових досліджень;
) зміцнення позицій економічної географії.
Виділено чотири основні періоди розвитку української економічної географії в першій половині ХХ століття.
Перший –до 20-х років. Він характеризувався загальносвітовим спадом економіко-географічних досліджень в порівнянні з кінцем ХІХ ст. Проте, саме в цей період в Україні С.Л.Рудницьким та К.Г.Воблим фактично було закладено засади розвитку вітчизняної економіко-географічної школи.
Другий - 20-30-і рр. –період “українського географічного ренесансу”, який значною мірою був пов’язаний з періодом НЕПу в СРСР і певною автономією України в її національно-культурному розвитку. Важливим аргументом на користь існування власної національної економіко-географічної школи була ціла серія виданих у 20-х роках навчальних посібників з економічної географії України: К.Воблим (5 видань протягом 1922-1930рр.), В.Садовським (1919 р.), В.Гериновичем (1920 р.), С.Остапенком (1920 р.), Я.Пілецьким (1922, 1925 р.), О.Суховим (4 видання протягом 1922-1927 рр.), І.Фещенко-Чопівським (1922 р.), П.Фоміним (1923 р.). Ф.Матвієнком-Гарнагою (1929 р.).
Протягом третього періоду –-і –перша половина 40-х рр. відбувалося значне скорочення економіко-географічних досліджень, яке пов’язане в першу чергу з тоталітарним придушенням будь-якої творчості в більшовицькій імперії.
Четвертий період (друга половина 40-х –середина ХХ ст.) ознаменувався появою оригінальних робіт, зумовлених необхідністю пошуку науково обгрунтованих підходів до раціонального розміщення продуктивних сил України в період відбудови її господарства.
Лідером української економічної географії першої половини ХХ ст. був Костянтин Григорович Воблий. На основі дослідження життєвого і творчого шляху К.Г.Воблого виділено шість якісних етапів його біографії, кожен з яких має свої особливості. Протягом перших трьох етапів відбувалося формування наукового світогляду вченого. Решта етапів життєвого шляху К.Г.Воблого характеризуються його особливо інтенсивною діяльністю як науковця, педагога та громадського діяча.
На основі дослідження життєвого і творчого шляху академіка К.Г.Воблого виявлено основні види його діяльності: науково-дослідний, науково-організаційний та педагогічний.
Основними напрямками науково-дослідної діяльності визначено:
дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил в зоні впливу Великого Дніпра;
розробка теоретико-методичних положень розвитку промисловості;
дослідження особливостей формування АПК;
регіональна та інша проблематика;
обгрунтування принципів науково-дослідної роботи вченого.
За основними напрямками друкованих наукових праць К.Г.Воблого складено синхроністичну таблицю (рис.3).
Рис. 3. Синхроністична таблиця наукових праць К.Г. Воблого
Важливе місце в житті вченого займала науково-організаційна діяльність:
ініціатор організації Київського комерційного інституту (1907 р.);
декан економічного відділу (1910-1912 рр.), ректор (1917-1919 рр.) Київського комерційного інституту;
член Тимчасового комітету по заснуванню ЦНБ (1919-1921 рр.);
керівник семінару з вивчення продуктивних сил України (1925-1930рр.);
керівник Комісії з вивчення народного господарства України (1927-1930 рр.);
віце-президент АН України (1928-1931 рр.);
організатор кафедри економічної географії в Київському університеті (1933 р.) та її перший завідуючий (1933-1941; 1944-1947 рр.);
завідуючий сектором економічної географії Інституту економіки Академії наук Української РСР (1939-1942 рр.);
директор Інституту економіки (1943 р.);
член делегації України на Третій сесії ЮНРРА (Лондон, 1945 р.);
член Державної Планової комісії Ради Міністрів України (1945-1947рр.);
член Вченої ради відділу суспільних наук (1947 р.).
Плідною була і педагогічна діяльність К.Г.Воблого:
приват-доцент Київського університету на кафедрі політичної економії (1907-1909рр.);
професор Київського університету по кафедрі політекономії та статистики (1911- 1920рр.);
професор Київського комерційного інституту (1912-1917 рр.);
професор Київського університету по кафедрі економічної географії (1933-1947 рр.).
Вчений написав перші підручники з університетського курсу статистики (витримав 6 видань), короткого курсу політичної економії (2 видання), основ економіки страхування (2 видання) та економічної географії України (5 видань).
У третьому розділі роботи –“Основні напрями науково-дослідної діяльності академіка К.Г.Воблого” розкрито сутність наукового доробку вченого за його основними науковими інтересами, показано фундаментальність та значення окремих положень для розвитку української економічної і соціальної географії.
Важливим напрямком наукової діяльності академіка К.Г.Воблого було дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил в зоні впливу Великого Дніпра. Вчений обгрунтував виняткову вигідність суспільно-географічного положення Дніпра та зробив особливий акцент на наявності значного природно-ресурсного потенціалу в його басейні. На цій основі вченим виділено в басейні Дніпра господарські комплекси Верхнього, Середнього та Нижнього Дніпра, визначено їх структуру, територіальну організацію й перспективні напрямки розвитку.
Академік К.Г.Воблий визначив ряд завдань для вирішення проблеми комплексної реконструкції Дніпра на найближчу перспективу: 1)встановлення нормованих глибин на всьому його протязі; 2)максимальне енергетично-транспортне використання цієї водної артерії; 3)штучне сполучення окремих річкових систем; 4)транспортне та енергетичне освоєння малих рік; 5)осушення і зрошення земельних масивів у басейні Дніпра; 6)забезпечення питною та технічною водою Донбасу.
Досліджуючи промисловість України К.Г.Воблий розробив наступні теоретико-методологічні положення її розвитку: 1)охарактеризовано історію розвитку окремих галузей; 2)виявлено й відзначено місце і роль української промисловості в загальносоюзному виробництві; 3)обгрунтовано головні чинники формування і розвитку окремих галузей; 4)враховано досвід з теорії розміщення промислових підприємств зарубіжних вчених; 5)відзначено особливості територіальної організації промислового виробництва в Україні; 6)досліджено компонентну та функціонально-управлінську структури; 7)відзначено переваги існування в окремих галузях середніх та дрібних промислових підприємств; при цьому акцентовано увагу на необхідності існування підприємств усіх форм власності; 8)накреслені шляхи подальшого розвитку різних галузей української промисловості.
У працях академіка К.Г.Воблого було виявлено механізм формування АПК України. Вивчаючи агропромислове виробництво, вчений розкрив загальні риси вертикальної інтеграції між сільським господарством та харчовою промисловістю, зокрема, показав вплив останньої на розміщення і спеціалізацію сільського господарства, величину обсягів потреб різних видів сировини. Він детально проаналізував галузеву структуру та територіальну організацію харчової промисловості, звернувши при цьому особливу увагу на цукрову промисловість.
К.Г.Воблий фактично дослідив територіальну структуру АПК України, відзначивши необхідність врахування у сільськогосподарському виробництві зональної та приміської спеціалізації, форм територіального зосередження переробної промисловості та об’єктів виробничої інфраструктури.
Значне місце в творчому доробку академіка К.Г.Воблого посідає дослідження регіональних особливостей України, зокрема, економічного районування, її природно-ресурсного потенціалу. Вчений запропонував власне визначення економічного району та принципову наукову схему економічного районування України. Формування поглядів щодо економічного районування України та дослідження регіонів різного рангу, започатковане К.Г.Воблим, певною мірою вплинуло на формування сучасної концепції суспільно-географічного районування.
Особливу увагу в науковому доробку К.Г.Воблого відведено вивченню проблем соціальної географії, зокрема, дослідженню внутрішньої і зовнішньої торгівлі, демографо-статистичних проблем, а також таким актуальним для сьогодення аспектам ринкової економіки, важливим і для сучасної суспільної географії, як кредитно-фінансова, банківська справа, страхування (підручник “Основи економії страхування” перевидано в Москві у 1995 р.).
Чільне місце в працях вченого посідають питання розвитку зарубіжних країн. Більшість з них присвячені Польщі та Німеччині, а також Англії, Австрії, Туреччині, Японії, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.
Важливе місце в творчому доробку вченого посідає розробка принципів організації праці наукових працівників. Він обгрунтував властивості, які необхідні для цього фаху, відзначив принципові особливості колективних наукових досліджень, розробив принципи планування науково-дослідної роботи та практичні вказівки з вибору теми, збору матеріалів, роботи над джерелами, оформлення наукових праць тощо.
ВИСНОВКИ
1. Теоретико-методологічні економіко-географічні дослідження в Україні зумовлені необхідністю оцінки якісних етапів розвитку національної економіко-географічної науки, починаючи від появи перших відомостей про господарську діяльність людини на території окремих частин нашої держави і закінчуючи сучасним рівнем її розвитку, а також, дослідження ролі окремих вчених та їх шкіл, що формували регіональні осередки географічної науки.
. У розвитку української економіко-географічної думки можна виділити наступні основні етапи: 1)стихійно-описовий етап (від античних часів і до кінця XVІ ст.); 2)цілеспрямовано-описовий (XVIІ - XVIIІ ст.); 3)власне економіко-географічний етап, що охопив усе XIX ст. і продовжує розвиватись до наших днів.
. При дослідженні формування української економіко-географічної думки необхідно використовувати філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Основним серед спеціально-наукових методів у суспільно-географічних дослідженнях є історичний метод, який у практичному відношенні реалізується за допомогою специфічних самостійних методів: історико-генетичного, ретроспективного, діахронічного, синхронічного, анкетно-біографічного, історико-географічних зрізів.
. При дослідженні ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань доцільно виділяти три етапи. На першому етапі формуються принципи дослідження науково-дослідної діяльності вченого. Другий етап передбачає ознайомлення з літературою про його життя і діяльність. На третьому етапі визначаються основні напрями науково-дослідної, науково-організаційної та педагогічної діяльності вченого.
. У розвитку економічної географії в Україні першої половини ХХ ст. можна виділити чотири періоди: 1)до 20-х років –зародження і початок розвитку; 2)20-30-ті роки –період “українського географічного ренесансу”; 3)30-ті –перша половина 40-х років –значне скорочення економіко-географічних досліджень; 4)друга половина 40-х –середина ХХ ст. –поява оригінальних робіт, зміцнення позицій української економічної географії.
. Лідером української економічної географії першої половини ХХ ст. був Костянтин Григорович Воблий. Основними напрямками його науково-дослідної діяльності визначено: 1)дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил в зоні впливу Великого Дніпра; 2)розробка теоретико-методичних положень розвитку промисловості; 3)дослідження особливостей формування АПК; 4)регіональна та інша проблематика; 5)обгрунтування принципів науково-дослідної роботи вченого.
Отже, академік Костянтин Григорович Воблий належить до першої генерації вчених і практиків у галузі економічної географії. Ідеї та творча конструктивна праця вченого, а також плідна робота в державних органах України із втілення в життя наукових засад географічного мислення становлять історичну епоху в розвитку географії в Україні, зокрема, у формуванні сучасної суспільної географії.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Іщук С.І., Олійник Я.Б., Матвієнко В.М. Дослідження особливостей формування АПК у працях академіка К.Г.Воблого //Вісник Київського університету. Географія. –К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. –Вип.43.–С. 11-15. Особистий внесок: розкритий механізм формування АПК та виявлені форми територіальної організації харчової промисловості (автору належить 45%).
. Іщук С.І., Олійник Я.Б., Матвієнко В.М. Суспільно-географічні дослідження у першій половині ХХ століття //Вісник Київського університету. Географія. –К.: РВЦ “Київський університет”, 1999. –Вип.45. –С. 11-14. Особистий внесок: визначення особливостей становлення та розвитку української економічної географії першої половини ХХ ст. (автору належить 50%).
. Матвієнко В.М. Академік К.Г.Воблий і суспільно-географічне районування України //Економічна та соціальна географія: Міжвід. наук. зб. –К.: Знання, 1999. –Вип.48. –С. 39-47.
. Матвієнко В.М. Картографічний підхід при вивченні наукової спадщини з проблем розвитку металургійного комплексу України в працях К.Г.Воблого //Картографія і вища школа: зб. наук. праць, випуск 3. –К.: Вид-во ДНВП “Укрморкартографія”, 1999. –С. 64-65.
. Матвієнко В.М. Методичні основи дослідження життєвого і творчого шляху вченого //Економічна та соціальна географія: Наук.зб. –К.: Знання, 2000. –Вип.49.- С. 50-57.
. Матвієнко В.М. Науково-організаційна діяльність академіка К.Г.Воблого //Вісник Київського університету. Географія. –К.: РВЦ “Київський університет”, 1999. –Вип.44. –С. 49-50.
. Матвієнко В.М. Дослідження продуктивних сил бурякоцукрового підкомплексу України в роботах К.Г.Воблого /В кн.: Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу України. РВПС, 1999. –С.182-185.
. Матвієнко В.М. Еколого-географічні дослідження проблем комплексного освоєння Великого Дніпра в працях К.Г.Воблого //Економіка, фінанси, державне управління: зб. доповідей. –Ч.1. –Львів, 1998. –С. 14-16.
. Матвієнко В.М. Еколого-географічні дослідження в працях академіка К.Г.Воблого. Матеріали конференції “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення” /Полтава, 23-25 квітня 1997 р. –С. 99.
10. Матвиенко В.М. К.Г.Воблый –фундатор украинской экономической и социальной географии // Труды І Международной научной конференции “Научный потенциал отечественной географии”. - АГУ, Майкоп, 1999. –С. 175-177.
. Матвієнко В.М. Роль академіка К.Г.Воблого в дослідженні проблем розвитку і розміщення продуктивних сил України. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. –К.: Знання, 1999. –Ч.2. –С.27-29.
. Матвієнко В.М. Роль К.Г.Воблого у дослідженні харчової промисловості України. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. –К.: Знання, 2000. –С. 51-53.
АНОТАЦІЯ
Матвієнко В.М. Теоретичні аспекти української економічної і соціальної географії. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 –Економічна і соціальна географія. –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів української економічної і соціальної географії. Зроблено спробу узагальнити теоретико-методологічні і методичні засади її формування на основі вивчення наукової спадщини видатних українських економіко-географів першої половини ХХ ст. Детально проаналізовано науковий доробок фундатора української економічної і соціальної географії –академіка К.Г.Воблого. Здійснено комплексний аналіз науково-дослідної, науково-організаційної та педагогічної діяльності вченого та простежено розвиток його наукового доробку в сучасній суспільній географії. Визначені етапи життєвого і творчого шляху вченого. Показано на основі творчого доробку К.Г.Воблого особливості розвитку економічної і соціальної географії України в першій половині ХХ ст. Розроблено методичні основи наукового дослідження з виявлення ролі вченого у формуванні конкретної галузі знань. Проведена наукова систематизація праць особового архівного фонду К.Г.Воблого Інституту рукопису НБУ НАН України імені В.І.Вернадського.
Ключові слова: теоретичні аспекти, економіко-географічна думка, українська економічна і соціальна географія, К.Г. Воблий, науковий світогляд, творчий доробок вченого, методи дослідження.
АННОТАЦИЯ
Матвиенко В.Н. Теоретические аспекты украинской экономической и социальной географии. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.
Диссертация посвящена изучению теоретических аспектов украинской экономической и социальной географии. Сделана попытка обобщения теоретико-методологических и методических основ ее формирования на основе изучения научного наследия выдающихся украинских экономико-географов первой половины ХХ ст. –К.Воблого, В.Гериновича, В.Кистяковского, В.Кубийовича, Ф.Матвиенко-Гарнаги, С.Остапенко, Я.Пилецкого, С.Рудницкого, В.Садовского, А.Синявского, И.Фещенко-Чопивского, П.Фомина и др. Особое внимание акцентировано на изучение научного наследия основателя украинской экономической и социальной географии –академика К.Г.Воблого. Заданный им тон экономико-географических исследований был поддержан целой плеядой украинских ученых. Единомышленниками и последователями К.Г.Воблого были известные ученые –Д.И.Богорад, А.Т.Ващенко, А.Т.Диброва, Л.М.Корецкий, Г.А.Кривченко, И.А.Кугукало, А.Я.Румянцев, И.П.Старовойтенко, Я.Г.Фейгин и многие другие.
Рассмотрены этапы развития украинской экономической географии, дана характеристика научных взглядов их представителей. Развитие экономической географии в Украине происходило параллельно из общемировым развитием и определяется следующими этапами: 1)стихийно-описательным (от античных времен и до конца XVІ ст.); 2)целенаправлено-описательным (XVIІ - XVIIІ ст.); 3)собственно экономико-географическим, который включает все XIX ст. и продолжает развиваться до нашего времени. Предпосылки для зарождения теории и методологии украинской экономической географии закладывались на протяжении первых двух этапов ее развития. В это время происходило накопление первичной экономико-географической информации, в частности, описания хозяйственной деятельности населения. Теоретико-методологические основы тогдашних экономико-географических исследований в Украине базировались на теоретических основах статистики (системе статистических показателей и методов изучение явлений общества и природы). Становление украинской экономической географии как науки состоялось в конце ХІХ - в начале ХХ ст. Определились направления экономико-географических исследований: 1)коммерческо-географическое; 2)этногеографическое; 3)антропогеографическое; 4)отраслево-статистическое; 5)районное.
Показана важная роль в становлении экономической географии в Украине, как науки и предмета изучения, научной деятельности К.Г.Воблого, учебник которого ”Экономическая география Украины” (1919 г.) был первой полной экономгеографией Украины и выдержал 6 изданий. В нем впервые в Украине сделана попытка определить предмет экономической географии. Кроме того К.Г.Воблый предложил довольно стройную для своего времени структуру и на географической основе сформулировал задачи этой фундаментальной науки и, поэтому справедливо считается основателем украинской экономической и социальной географии. На основе изучения научного наследия лидера украинской экономической географии первой половины ХХ ст. академика К.Г.Воблого обобщены теоретико-методологические и методические основы ее формирования. Показаны особенности развития в это время экономической географии в Украине, выделены его периоды: 1)до 20-х годов –зарождение и начало развития; 2)20-30-е годы – период “украинского географического ренессанса”; 3)30-е –первая половина 40-х годов –значительное сокращение экономико-географических исследований; 4)вторая половина 40-х –середина ХХ ст. –появление оригинальных работ, укрепление позиций украинской экономической географии.
Определены этапы жизненного и творческого пути ученого. Осуществлен комплексный анализ научно-исследовательской, научно-организационной и педагогической деятельности К.Г.Воблого и прослежено развитие его научного наследия в современной общественной географии. Основными направлениями его научно-исследовательской деятельности определены: 1)исследование проблем развития и размещения производительных сил в зоне влияния Большого Днепра; 2)разработка теоретико-методических основ развития промышленности; 3)исследование особенностей формирования АПК; 4)региональная и другая проблематика; 5)обоснование принципов научно-исследовательской работы ученого. Разработаны методические основы научного исследования по выявлению роли ученого в формировании конкретной области знаний. Они включают три этапа: 1)формирование принципов изучения научно-исследовательской деятельности ученого; 2)знакомство с литературой о его жизни и деятельности; 3)определение основных направлений научно-исследовательской, научно-организационной и педагогической деятельности ученого на всех этапах его жизни.
Проведена научная систематизация трудов личного архивного фонда К.Г.Воблого Института рукописи НБУ НАН Украины имени В.И.Вернадского.
Ключевые слова: теоретические аспекты, экономико-географическая мысль, украинская экономическая и социальная география, К.Г.Воблый, научное мировоззрение, творческое наследие ученого, методы исследования.
SUMMARY
Matviyenko V.M. Theoretical aspects of the Ukrainian Economic and Social Geography. –Manuscript.
The dissertation on the scientific degree of the candidate of geographical sciences on speciality 11.00.02 –economic and social geography. –Kyiv national university named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2000.
The dissertation is devoted to studies of the theoretic aspects of the Ukrainian Economic and Social Geography. It is made an attempt to summarise the theoretical and methodological grounds of its formation on the basis of scientific store of the prominent Ukrainian Economic and Social Geographers of the first half of the 20th century. It is investigated in details the scientific store of the founder of Ukrainian Economic and Social Geography the Academician K.G.Voblyi. It is realised the complex analysis of scientific research, scientific organisational and pedagogical activity of the scientist and it is researched the development of his scientific store in modern Economic and Social Geography. There are determined stages of personal and scientific development. It is revealed on the bases of K.G.Voblyi’s store of knowledge the speciality of Economic and Social Geography of Ukraine development in the first half of 20th century. There are worked out the methods of the scientific research of the scientist impact evaluation in foundation of certain knowledge branch. There is realised the scientific systematization of the personal archive of K.G.Voblyi’s fund with the Institute of manuscripts of the National library of Ukraine of the Academy of Sciences of Ukraine named after V.I.Vernadskyi.
Key words: theoretical aspects, economic and geographical idea, Ukrainian economic and social geography, K.G.Voblyi, scientific world outlook, scientists store of knowledge, research methods.