Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК
IНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН
МУРАВЙОВ ЛЕОНIД ФЕДОРОВИЧ
УДК 637.5’:636.22/.28.083
ВИКОРИСТАННЯ ПОЗАРЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬМОЛОЧНОГО I МОЛОЧНО-М’ЯСНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТIЗА ТЕХНОЛОГIЄЮ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА
06.02.04 - технологiя виробництва продуктiв тваринництва
Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня
кандидата сiльськогосподарських наук
Харкiв - 1998
Дисертацiєю є рукопис.
Роботу виконано в Iнститутi тваринництва Української академiї аграрних наук (IТ УААН)
Науковий керiвник:
доктор сiльськогосподарських наук,
старший науковий спiвробiтник
Чигринов Євген Iванович,
Iнститут тваринництва УААН,
завiдувач лабораторiєю утримання
м’ясної худоби
Офiцiйнi опоненти:
доктор сiльськогосподарських наук, професор,
академiк УААН Козир Володимир Семенович,
Днiпропетровська обласна державна адмiнiстрацiя,
заступник начальника управлiння харчової i
переробної промисловостi
кандидат сiльськогосподарських наук, старший
науковий спiвробiтник Петруша Євген Захарович,
Iнститут тваринництва УААН,
завiдувач лабораторiєю технологiї утримання i
гiгiєни сiльськогосподарських тварин
Провiдна установа: Iнститут тваринництва степових районiв
iм. М.Ф.Iванова “Асканiя-Нова” УААН, вiддiл
м’ясного скотарства, смт. Асканiя-Нова,
Херсонська обл.
Захист вiдбудеться 19 сiчня 1999 р. о 10 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 65.356.01 при Iнститутi тваринництва УААН (312120, Харкiв, п/в Кулiничi).
З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту тваринництва УААН (312120, Харкiв, п/в Кулiничi).
Автореферат розiслано 11 грудня 1998 р.
Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради Хватов А.I.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вступ. У рацiональному харчуваннi людей найбiльш гострою є
проблема повноцiнного харчового бiлку, основним джерелом якого за-лишаються продукти тваринного походження, переважно м’ясо. Провiдне мiсце в м’ясному балансi в Українi належить яловичинi.
З метою збiльшення обсягiв виробництва високоякiсної м’ясної продукцiї розроблено нацiональну програму розвитку галузi спецiалiзованого м’ясного скотарства, для реалiзацiї якої передбачається розширення ареалу наявних вiтчизняних порiд, створення нових порiд i типiв, удосконалення технологiї виробництва яловичини за рахунок м’ясної худоби.
Поки-що проблему виробництва яловичини вирiшують за рахунок вирощування тварин молочного i комбiнованого напрямку продуктивностi. У той же час потенцiал м’ясної продуктивностi цього контингенту повнiстю не реалiзується i також тому, що позаремонтнi телицi використовуються не рацiонально.
Актуальнiсть теми. В Українi у попереднiй перiод сформувалася
мережа крупних спецiалiзованих пiдприємств по виробництву яловичини, якi закуповували молодняк у господарств-постачальникiв, орiєнтованих на виробництво молока. Пiсля змiни економiчних вiдносин в суспiльному виробництвi постачальники перестали виконувати свої зобов’язання у комплектуваннi телятами спецгоспiв, в результатi чого створилася неповна зайнятiсть виробничих потужностей комплексiв, iстотно скоротилися обсяги виробництва яловичини. Спецгоспи змушенi задiяти власне вiдтворення молодняку для iнтенсивного його вирощування.
Одним iз можливих шляхiв вирiшення проблеми, що виникла, може бути використання позаремонтних телиць для додаткового одержання телят i виробництва яловичини. В Українi вiд 7млн. загального поголiв’я корiв при виходi приплоду на 100 корiв 80 телят можна одержати 5,6млн. телят, з них 2,8 млн. теличок. Для ремонту основного стада корiв необхiдно мати 1,8млн. теличок, iншi 1млн. голiв може бути використано бiльш ефективно як маточну основу в початковий перiод при поглинальному схрещуваннi з биками м’ясних порiд для прискореного розвитку м’ясного скотарства, так i для додаткового виробництва яловичини шляхом одержання вiд них приплоду i вирощування його на підсосі, а самих корiв-первiсток, як “разових” пiсля 2-3-мiсячної вiдгодiвлi реалiзовувати на м’ясо.
В цiлому цю технологiю всебiчно не було дослiджено, адже ранiше вивчалися окремi елементи цього технологiчного прийому, комплек
сних робiт в нових економiчних умовах також не було виконано. Вiд-сутнi системнi дослiдження та узагальнюючi матерiали по виявленню потенцiалу найбiльш розповсюджених порiд молочного i комбiнованого напрямку продуктивностi, оптимальної тривалостi окремих технологiчних операцiй зокрема підсосного перiоду. Недостатньо лiтературних даних по використанню позаремонтних телиць i в свiтовiй практицi. Виходячи з цього актуальнiсть теми i практичне вирiшення проблеми iнтенсифiкацiї виробництва яловичини за рахунок позаремонтних телиць в нових ринкових умовах та при катастрофiчному зменшеннi маточного поголiв’я набули надзвичайно важливого значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота входила до державного плану наукових розробок вiддiлу виробництва яловичини Iнституту тваринництва УААН i була складовою частиною науково-технiчної програми “Продовольство - 95” проекту “Яловичина” теми: “Удосконалити iснуючi i створити новi породи i типи м’ясної худоби, розробити ресурсозберiгаючi системи виробництва яловичини в молочному i м’ясному скотарствi, якi забезпечують середньодобовий прирiст молодняку - 900-1300г”, N держреєстрацiї UА 01001314Р.
Мета i задачi дослiджень.
Головна мета дослiджень така: встановити ефективнiсть виробництва високоякiсної яловичини шляхом використання позаремонтних телиць молочного i молочно-м’ясного напрямку продуктивностi для додаткового одержання телят i вирощування їх за технологiєю м’ясного скотарства. У вiдповiдностi з цим передбачалося вирiшення таких питань:
у науково-виробничому дослiдi вивчити ефективнiсть використання позаремонтних телиць червоної степової, чорно-рябої i симентальської порiд для додаткового одержання телят i вирощування їх за технологiєю м’ясного скотарства;
виявити ефективнiсть використання позаремонтних телиць чорно-рябої породи для одержання телят i вирощування їх на підсосі до 4; 6 i 8-мiсячного вiку;
провести бiоенергетичну оцiнку ефективностi виробництва яловичини при використаннi позаремонтних телиць;
встановити економiчну ефективнiсть виробництва яловичини за рахунок разового використання позаремонтних телиць молочних порiд.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше проведено комплекснi дослiдження по iнтенсивному використанню позаремонтних телиць червоної степової, чорно-рябої i си
ментальської порiд в однакових умовах годiвлi, утримання i органiзацiї виробництва для додаткового одержання приплоду i вирощування його на підсосі, при весняних отеленнях первiсток i пасовищному утриманнi корiв i телят на природних угiддях. Дослiджено вплив тривалостi підсосного перiоду вирощування телят, одержаних вiд позаремонтних телиць чорно-рябої породи з повним циклом виробництва вiд народження до реалiзацiї у вiцi 20 мiсяцiв на вихiд м’ясної продукцiї, ефективнiсть використання кормiв, економiку виробництва яловичини. Експериментально обгрунтовано конверсiю енергiї i протеїну кормiв в енергiю i бiлок м’ясної продукцiї. Встановлено витрати сукупної енергiї на виробництво яловичини в залежностi вiд породи по-заремонтних телиць та їх приплоду, тривалостi підсосного перiоду телят.
Практичне значення одержаних результатiв.
Виявлено значнi додатковi резерви збiльшення виробництва м’яса за рахунок позаремонтних телиць. Використання запропонованого не-традицiйного технологiчного прийому дає можливiсть у межах України додатково одержати 1млн. голiв приплоду, виростити його до 18-20-мiсячного вiку i, реалiзувавши корiв-первiсток i молодняк, виробити 988тис. т м’яса у живiй масi, що в загальному обсязi виробництва яловичини в 2005 роцi може досягти 26,1%.
Особистий внесок здобувача.
Разом з науковим керiвником складено схему i методику дослiджень.
Здобувач органiзував i провiв два науково-виробничi дослiди тривалiстю кожного 31 мiсяць, в яких вивчив розвиток молодняку, м’яснi якостi “разових” корiв-первiсток i бичкiв у 20-мiсячному вiцi, енергетичну та економiчну ефективнiсть виробництва яловичини вiд позаремонтних телиць. Провiв серiю дослiдiв iз тваринами української м’ясної породи. Одержаний матерiал оброблено статистично, сформульовано висновки та пропозицiї виробництву.
З сумiсних наукових публiкацiй за згодою спiвавторiв використано лише свою частину дослiджень.
Апробацiя результатiв дисертацiї.
Основнi матерiали дисертацiї доповiдалися i були схваленi на:
вченiй радi Iнституту тваринництва УААН (1991-1997);
науково-практичних конференцiях Iнституту тваринництва УААН
(1991-1997);
всесоюзнiй науково-технiчнiй конференцiї “Проблеми селекцiйно-племiнної роботи у тваринництвi” (Москва, 1984);
республiканськiй науково-технiчнiй конференцiї “Шляхи iнтенсифiкацiї виробництва молока i яловичини на Українi” (Харкiв, 1985);
науково-виробничiй конференцiї “Прискорення науково-технiчного прогресу - в тваринництво” (Днiпропетровськ, 1986);
обласнiй науково-виробничiй конференцiї молодих вчених “Прискорення розвитку тваринництва” (Днiпропетровськ, 1988);
обласнiй науково-виробничiй конференцiї “Тваринництво на шляху перебудови” (Днiпропетровськ, 1988);
мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 110-рiччю вiд дня народження академiка Потьомкiна М.Д. “Генофонд порід тварин i методи його використання” (Харкiв, 1995);
мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї “Ефективнiсть методiв iнтенсифiкацiї виробництва продуктiв тваринництва” (Харкiв, 1996);
мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 100-рiччю вiд дня народження лауреата державної премiї СРСР, заслуженого дiяча України, професора Яценка Олександра Юхимовича (Харкiв, 1998).
Публiкацiї.
Матерiали дисертацiї опублiкованi у 23 наукових роботах, з них у 2 брошурах, 3 методичних рекомендацiях, 5 статтях у наукових спецiальних виданнях, затверджених ВАКом України, 8 тезисах i 5 iнформацiйних листках ХАРПНТЕI.
Обсяг i структура дисертацiї.
Матерiали дисертацiї викладенi на 138 сторiнках загального машинописного тексту, включають 56 таблиць, 4 малюнки. Перелiк лiтератури, таблицi i малюнки мають обсяг 28 сторiнок. Робота складається з двох роздiлiв, вступу, огляду лiтератури, методики i результатiв дослiджень, висновкiв та пропозицiй виробництву, списку лiтератури, який налiчує 212 джерел, у тому числi 23 iноземних.
МАТЕРIАЛ I МЕТОДИКА ДОСЛIДЖЕНЬ
Науково-виробничi дослiди проведенi в колективному сiльськогосподарському пiдприємствi “Прогрес” Харкiвської областi у 1992-1994 роках. Лабораторнi дослiдження виконанi у лабораторiї якостi кормiв i продуктiв тваринництва Iнституту тваринництва УААН.
Матерiалом для дослiдiв були позаремонтнi телицi трьох основних планових порід злучного вiку, яких заплiднювали бугаями вiдповiдних порід в умовах пасовищного утримання. Пiд час розтелення не
телiв за порідними ознаками сформували групи згiдно зi схемою дослiджень (табл. 1).
Таблиця 1.
Загальна схема дослiджень.
|
Група |
Порода |
Поголiв’я |
Тривалiсть підсисного періоду, міс |
Вік при реалізації, міс |
Тривалiсть досліду, міс |
||
|
корів |
бичків |
бичків |
корів-первісток |
||||
|
Дослiд I |
|||||||
|
I |
Червона степова |
15 |
15 |
8 |
20 |
35 |
31 |
|
II |
Чорно-ряба |
15 |
15 |
8 |
20 |
35 |
31 |
|
III |
Симентальська |
15 |
15 |
8 |
20 |
35 |
31 |
|
Дослiд II |
|||||||
|
I |
Чорно-ряба |
15 |
15 |
4 |
20 |
31 |
31 |
|
II |
Чорно-ряба |
15 |
15 |
6 |
20 |
33 |
31 |
|
III |
Чорно-ряба |
15 |
15 |
8 |
20 |
35 |
31 |
Дослiднi тварини знаходилися в однакових умовах утримання i годiвлi, якi проводилися за деталiзованими нормами. Поживнiсть кормiв розраховували на основi фактичного хiмiчного складу окремих їх видiв. Рост i розвиток нетелiв, корiв-первiсток у підсосний перiод, на вiдгодiвлi i молодняку вивчали по показниках живої маси, середньодобових приростах, приростах живої маси по перiодах.
Показники убою i якостi м’яса встановлювали при проведеннi контрольних забоїв за загально-прийнятими методиками.
У кожному дослiдi розраховано конверсiю енергiї i протеїну кормiв в енергiю i бiлок м’ясної продукцiї, зроблена енергетична оцiнка i виявлена економiчна ефективнiсть виробництва яловичини за рахунок позаремонтних телиць. Одержанi результати дослiдiв обробленi методом варiацiйної статистики (М.О.Плохiнський, 1969).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ
Ефективнiсть виробництва яловичини вiд позаремонтних
телиць рiзних порiд (I дослiд).
Годiвля i утримання тварин.
Годiвлю нормували по статевовiкових групах тварин i перiодах дослiду i вона була на високому рiвнi: за весь перiод спожито мо
лодняком кормiв по поживностi 3238-3398 корм. од., маточним поголiв’ям - 4370-4489 корм. од. на голову. У загальнiй потребi кормiв концентрованi складають 25%, сiно - 4, солома - 6, силос - 21, жом - 8, зеленi корми - 8, трава пасовищ - 25 i меляса - 3%. Концентрацiя обмiнної енергiї в 1 кг сухої речовини в середньому - 9,6 МДж, перетравного протеїну на 1 корм. од. - 85 г. Утримання тварин було в однакових умовах.
Рост i розвиток молодняку i маточного поголiв’я.
При заплiдненнi жива маса телиць червоної степової породи становила 330,6 кг, чорно-рябої - 352,7 i симентальської - 360,1 кг. Прирiст за 590 днiв дослiдiв одержаний 119,8; 108,5 i 118,1 кг вiдповiдно, а жива маса у кiнцi дослiду склала 450,4кг по червонiй степовiй, 461,2 - чорно-рябiй i 478,2 кг по симентальськiй породах.
Динамiка живої маси молодняку наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Динамiка живої маси молодняку рiзних порiд
|
Вiк, мiсяцiв |
Група (порода) |
|
I (Ч/степова) |
II (Ч/ряба) |
III (Симент.) |
|
|
При народженнi |
26.6 ± 0.48 |
.2 ± 0.29 |
.8 ± 0.52 |
|
2 |
.5 ± 0.91 |
.3 ± 0.93 |
.9 ± 0.90 |
|
7 |
.0 ± 2.98 |
.8 ± 3.24 |
.5 ± 2.49 |
|
8 |
.3 ± 3.45 |
.1 ± 2.97 |
.8 ± 3.03 |
|
12 |
.6 ± 3.15 |
.5 ± 3.47 |
.2 ± 3.45 |
|
15 |
.1 ± 5.23 |
.2 ± 5.17 |
.1 ± 4.95 |
|
18 |
.8 ± 9.71 |
.2 ± 9.65 |
.3 ± 9.48 |
|
20 |
.2 ± 9.49 |
.0 ±10.04 |
.4 ± 9.30 |
Рiзниця у кiнцевiй живiй масi статистично вiрогiдна мiж бичками червоної степової i чорно-рябої порiд (Р>0,95), мiж червоною степовою i симентальською (Р>0,999).
За весь перiод середньодобовий прирiст бичкiв червоної степової породи склав 764 г, чорно-рябої - 819 г або на 7,2% бiльше (Р>0,999) i симентальської - 845 г або на 10,6% бiльше у порiвняннi з червоною степовою (Р>0,999).
Загальний прирiст живої маси в розрахунку на корову склав: по червонiй степовiй породi - 585,4 кг, чорно-рябiй - 607,3 i симентальськiй - 632,7 кг.
У структурi сукупного виробленого приросту основний обсяг займає прирiст молодняку - 79,5-82,1%, а прирiст маточного поголiв’я лише 17,9-20,5%.
Забiйнi показники i якiсть м’яса корiв-первiсток рiзних порiд.
Корiв пiсля вiдйому телят становили на 2-мiсячну вiдгодiвлю з метою доведення їх до вищої вгодованостi, що i обумовило їх вiдносно високу м’ясну продуктивнiсть (табл. 3).
Таблиця 3
Забiйнi показники корiв-первiсток рiзних порiд
|
Показник |
Порода |
|
Червона степова |
Чорно-ряба |
Симентальська |
|
|
Передзабiйна маса, кг |
433.4 ± 17.64 |
.0 ± 10.00 |
.0 ± 10.41 |
|
Маса парної тушi |
221.7 ± 6.94 |
.3 ± 3.76 |
.7 ± 6.36 |
|
Вихiд тушi, % |
51.15 ± 0.68 |
.89 ± 0.57 |
.20 ± 0.49 |
|
Маса жиру-сирцю, кг |
10.8 ± 0.43 |
.93 ± 0.99 |
.1 ± 0.98 |
|
Вихiд жиру-сирцю, % |
2.50 ± 0.15 |
.03 ± 0.26 |
.50 ± 0.27 |
|
Забiйна маса, кг |
232.5 ± 6.70 |
.2 ± 2.83 |
.8 ± 5.46 |
|
Забiйний вихiд, % |
53.60 ± 0.74 |
.92 ± 0.67 |
.70 ± 0.54 |
|
Маса шкури, кг |
32.4 ± 3.22 |
.5 ± 3.25 |
.4 ± 2.62 |
|
Вихiд шкури, % |
7.5 ± 0.50 |
.6 ± 0.88 |
.1 ± 0.58 |
При вищiй вгодованостi первiсток одержано низький вмiст внутрiшнього сала - 2,03-2,5%. У забiйному виходi рiзниця вiрогiдна мiж симентальською i чорно-рябою (Р>0,95), симентальською i червоною степовою породами (Р>0,95).
Бiологiчна повноцiннiсть м’яса визначається його хiмiчним складом (табл. 4).
Таблиця 4
Хiмiчний склад середньої проби м’яса туш корiв-первiсток рiзних порiд
|
Показник |
Порода |
|
Червона степова |
Чорно-ряба |
Симентальська |
|
|
Волога, % |
64.01 ± 0.90 |
.73 ± 0.68 |
.89 ± 1.39 |
|
Бiлок, % |
18.86 ± 0.33 |
.98 ± 0.35 |
.49 ± 0.08 |
|
Жир, % |
15.97 ± 1.37 |
.24 ± 0.55 |
.62 ± 1.40 |
|
Суха речовина, % |
35.99 ± 0.90 |
.27 ± 0.68 |
.11 ± 1.39 |
|
Зола, % |
1.16 ± 0.16 |
.05 ± 0.03 |
.00 ± 0.00 |
|
Енергетична цiннiсть, МДж |
10.85 ± 0.47 |
.15 ± 0.24 |
.17 ± 0.55 |
|
Спiввiдношення бiлку до жиру |
1.18 : 1.00 |
.00 : 1.00 |
.77 : 1.00 |
Установлено, що м’ясо “разових” корiв є високоенергоутримуючим
продуктом, а спiввiдношення бiлку до жиру близьке 1 до 1, що свiдчить про високу якiсть.
Конверсiя енергiї i протеїну кормiв в енергiю i бiлок м’ясної продукцiї. Результати розрахункiв показали, що при практично однаковiй кiлькостi вжитих кормiв бiлка синтезовано в тушах корiв i бичкiв червоної степової породи 77,55 кг, чорно-рябої - 79,30 i симентальської - 84,38 кг, а коефiцiєнт конверсiї дорiвнює 12,0; 12,1 i 12,6% вiдповiдно. Коефiцiєнт конверсiї обмiнної енергiї кормiв в енергiю м’ясної продукцiї склав по червонiй степовiй породi 5,26%, чорно-рябiй - 5,48 i симентальськiй - 6,32%. За конверсiйною здатнiстю маємо значну перевагу симентальської породи над двома першими.
Енергетична оцiнка виробництва яловичини. Установлено, що витрати сукупної енергiї на
одиницю продукцiї не однаковi в залежностi вiд породи тварин (табл. 5).
Таблиця 5
Витрати сукупної енергiї i коефiцiєнт енергетичної ефективностi при виробництвi яловичини
|
Показник |
Порода |
|
Ч/степова |
Ч/ряба |
Симентальська |
|
|
Витрати сукупної енергiї на: скотомiсце за рiк, ГДж |
.2 |
.5 |
199.7 |
|
1кг живої маси, МДж |
401.3 |
.0 |
.0 |
|
1кг забiйної маси, МДж |
762.0 |
.5 |
.0 |
|
1кг м’якотi туши, МДж |
977.1 |
.3 |
.3 |
|
1кг бiлку+жиру, МДж |
2865 |
||
|
1кг бiлку м’яса, МДж |
5160 |
||
|
Коефiцiєнт енергетичної ефективностi, %: основної продукцiї |
.25 |
.28 |
.32 |
|
забiйної маси |
2.13 |
.22 |
.31 |
|
м’якотi туши |
1.08 |
.16 |
.37 |
Найменшi витрати сукупної енергiї на 1 кг забiйної маси у худоби симентальської породи - 700 МДж, чорно-рябої вони бiльшi на 3,9% i червоної степової - на 8,9%, на 1 кг м’якотi тушi витрати складають 872,3; 931,3 i 977,1 МДж вiдповiдно.
Коефiцiєнт енергетичної ефективностi живої маси, забiйної маси, м’якотi тушi також вищий у тварин симентальської породи.
Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини.
Установлено, що метод використання позаремонтних телиць для одержання приплоду i вирощування його за технологiєю м’ясного скотарства дає можливiсть близько у два рази пiдвищити виробництво живої маси худоби (табл. 6).
Таблиця 6
Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини
|
Показник |
Порода |
|
Ч/степова |
Ч/ряба |
Симентальська |
|
|
Жива маса корови-первiстки i її приплоду у 20-мiсячному вiцi, кг |
942.6 |
.2 |
.6 |
|
Забiйна маса корови-первiстки i її приплоду, кг |
496.5 |
.5 |
.5 |
|
Забiйний вихiд корови i ii приплоду, % |
52.7 |
.4 |
.6 |
|
Витрати працi на 1 ц приросту живої маси, люд.-год. |
7.71 |
.40 |
.14 |
|
Витрати кормiв на 1ц приросту живої маси, ц корм. од. |
13.00 |
.72 |
.47 |
|
Собiвартiсть реалiзованої корови i її приплоду, грн. |
1832.59 |
.47 |
.74 |
|
Виручка вiд реалiзацiї корови i її приплоду, грн. |
2703.89 |
.31 |
.67 |
|
Прибуток у розрахунку на корову, грн. |
871.30 |
.84 |
.86 |
|
Рентабельнiсть, % |
47.5 |
.1 |
.4 |
Якщо жива маса телиць злучного вiку становить 330-360 кг, то через 31 мiсяць, використовуючи технологiчний прийом, що дослiджується нами, є можливiсть довести цей показник до 942,6-1026,6 кг в розрахунку на одну корову.
Рiвень рентабельностi по чорно-рябiй i симентальськiй породах бiльш високий.
Ефективнiсть виробництва яловичини за рахунок разового
використання позаремонтних телиць чорно-рябої породи
для одержання телят i вирощування їх на підсосі
до 4; 6 i 8-мiсячного вiку (II дослiд).
Годiвля дослiдних тварин.
Годiвлю нормували окремо по статево-вiкових групах. Подовження тривалостi підсосного перiоду привело до збiльшення загальної кiлькостi витрат кормiв з 6968 корм. од. при 4-мiсячному підсосі,
до 7388 корм. од. при 6-мiсячному i до 7722 корм. од. при 8-мiсяч-ному підсосному перiодi.
Рост i розвиток бичкiв та їх матерiв.
Установлено, що тривалiсть підсосного перiоду впливає на рiст молодняку: при вiдйомi у 4 мiсяцi жива маса бичкiв при реалiзацiї у 20 мiсяцiв була 492 кг, при вiдйомi у 6 мiсяцiв - 524 кг i при вiдйомi у 8 мiсяцiв - 527 кг, середньодобовi прирости при цьому становили 761; 814 i 819 г вiдповiдно.
Прирiст живої маси корови-первiстки за час дослiду був такий:
при 4-мiсячному підсосному перiодi - 90 кг, при 6 - 95 кг i при 8-мiсячному - 108 кг. Сумарне виробництво м’яса в живiй масi в розрахунку на корову одержано 582; 623 i 635 кг при 4; 6 i 8-мiсячному підсосних перiодах.
М’ясна продуктивнiсть корiв-первiсток.
Вивчаючи забiйнi показники i показники якостi м’яса “разових” корiв, ми дiйшли висновку, що первiстки з групи з 4-мiсячним пiдсосним перiодом поступаються за бiльшiстю показникiв коровам з 6 i 8-мiсячним пiдсосним перiодом. Мiж первiстками з 6 i 8-мiсячним пiдсосним перiодом вiрогiдної рiзницi по 39 вивчених показниках не встановлено.
М’ясна продуктивнiсть бичкiв.
По основних показниках забою 20-мiсячних бичкiв, яких вiдлучили вiд матерiв у рiзному вiцi, мiж групами суттєвої рiзницi не встановлено (табл. 7).
Таблиця 7
Забiйнi показники дослiдних бичкiв у 20-мiсячному вiцi
|
Показник |
Пiдсисний перiод, мiс |
|
4 |
|||
|
Передзабiйна маса, кг |
472.0 ± 10.79 |
.0 ± 2.89 |
.0 ± 1.53 |
|
Маса парної тушi, кг |
244.3 ± 5.61 |
.6 ± 1.67 |
.8 ± 1.76 |
|
Маса жиру сирцю, кг |
11.5 ± 0.88 |
.4 ± 0.88 |
.8 ± 1.20 |
|
Забiйний вихiд, % |
54.2 ± 0.12 |
.8 ± 0.23 |
.8 ± 0.44 |
|
Маса шкури, кг |
36.0 ± 1.73 |
.0 ± 0.58 |
.5 ± 0.88 |
Аналiз хiмiчного складу (табл. 8) вiдображає спiввiдношення головних складових сухої речовини в середнiй пробi м’яса: спiввiдношення бiлку до жиру 1,3 : 1, що свiдчить про високу якiсть м’яса. Це ж пiдтверджує високий енергетичний вмiст м’яса, що знаходиться у межах 10,58-10,82 МДж у 1кг.
Таблиця 8
Хiмiчний склад середньої проби м’яса туш дослiдних бичкiв
|
Показник |
Пiдсисний перiод, мiс |
|
4 |
|||
|
Волога, % |
64.22 ± 0.37 |
.64 ± 0.53 |
.55 ± 0.13 |
|
Бiлок, % |
19.94 ± 0.17 |
.41 ± 0.35 |
.62 ± 0.03 |
|
Жир, % |
14.84 ± 0.20 |
.95 ± 0.19 |
.83 ± 0.11 |
|
Суха речовина, % |
35.78 ± 0.37 |
.36 ± 0.53 |
.45 ± 0.13 |
|
Зола, % |
1.00 ± 0.00 |
.00 ± 0.00 |
.00 ± 0.00 |
|
Енергетична цiннiсть, МДж |
10.66 ± 0.12 |
.82 ± 0.16 |
.58 ± 0.05 |
|
Спiввiдношення бiлку до жиру |
1.34 : 1.00 |
.37 : 1.00 |
.32 : 1.00 |
Математична обробка результатiв забою дозволила встановити, що рiзний вiк вiдйому телят вiд матерiв не вплинув на бiльшiсть забiйних i усiх якiсних показникiв м’яса.
Конверсiя енергiї i протеїну кормiв в енергiю i бiлок м’яса
(первiстка + бичок).
З подовженням строкiв пiдсосного перiоду пiдвищується конверсiя обмiнної енергiї: при 4-мiсячному пiдсосному перiодi коефiцiєнт конверсiї дорiвнює 4,92%, а при 6- i 8-мiсячному - 5,51 i 5,48%. Таку ж тенденцiю має конверсiя протеїну кормiв, хоча рiвень її значно вищий: 11,57% по групi з 4-мiсячним пiдсосним перiодом i 13,0 та 12,1% - з 6 i 8-мiсячним.
Енергетична оцiнка виробництва яловичини.
Найменшi витрати сукупної енергiї на 1 кг бiлку + жиру i бiлку м’яса одержанi при тривалостi пiдсосного перiоду 6 мiсяцiв, що вiдображає табл. 9.
Таблиця 9
Витрати сукупної енергiї i коефiцiєнт енергетичної ефективностi при виробництвi яловичини
|
Показник |
Пiдсисний перiод, мiс |
|
4 |
|||
|
1 |
|||
|
Витрати сукупної енергiї на: |
|||
|
скотомiсце за рiк, ГДж |
186.4 |
.1 |
.5 |
|
1кг живої маси, МДж |
398.6 |
.5 |
.7 |
|
1кг забiйної маси, МДж |
755.2 |
.0 |
.5 |
Продовження табл. 9
|
1 |
|||
|
1кг м’якотi туши, МДж |
971.0 |
.8 |
.3 |
|
1кг бiлку+жиру, МДж |
2965 |
||
|
1кг бiлку м’яса, МДж |
5032 |
||
|
Коефiцiєнт енергетичної ефективностi, %: |
|||
|
основної продукцiї |
2.25 |
.31 |
.28 |
|
забiйної маси |
2.15 |
.24 |
.22 |
|
м’якотi туши |
0.89 |
.15 |
.16 |
Коефiцiєнт енергетичної ефективностi живої та забiйної маси найбiльший при тривалостi пiдсосного перiоду 6 мiсяцiв.
Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини.
Аналiз економiчної ефективностi показав, що собiвартiсть 1ц приросту живої маси корови-первiстки i бичка бiльш висока по групi з 4-мiсячним пiдсосним перiодом (табл. 10).
Таблиця 10
Економiчна ефективнiсть виробництва яловичини
|
Показник |
Пiдсисний перiод, мiс |
|
4 |
|||
|
Жива маса корови-первiстки i її приплоду у 20-мiсячному вiцi, кг |
935.5 |
.6 |
.2 |
|
Забiйна маса корови-первiстки i її приплоду, кг |
493.8 |
.5 |
.5 |
|
Забiйний вихiд корови i ii приплоду, % |
52.8 |
.1 |
.4 |
|
Витрати працi на 1ц приросту живої маси, люд.-год. |
7.20 |
.20 |
.40 |
|
Витрати кормiв на 1ц приросту живої маси, ц корм. од. |
12.59 |
.41 |
.72 |
|
Собiвартiсть 1ц приросту живої маси, грн. |
146.83 |
.72 |
.37 |
|
Собiвартiсть реалiзованої корови i її приплоду, грн. |
1872.90 |
.47 |
.47 |
|
Виручка вiд реалiзацiї корови i її приплоду, грн. |
2567.31 |
.11 |
.31 |
|
Прибуток у розрахунку на корову, грн. |
694.41 |
.64 |
.84 |
|
Рентабельнiсть, % |
37.1 |
.4 |
.1 |
У бiльшостi економiчних показникiв вiдсутня суттєва рiзниця мiж тваринами з 6 i 8-мiсячним пiдсисним перiодом.
ВИСНОВКИ
1. В умовах скорочення поголiв’я великої рогатої худоби, зниження її продуктивностi i, як наслiдок, обсягiв виробництва яловичини в Українi, виникла нагальна необхiднiсть використання позаремонтних телиць для додаткового одержання телят i вирощування їх по технологiї м’ясного скотарства. Експериментально встановлено, що в розрахунку на 1 позаремонтну телицю можна додатково отримати 612-667 кг приросту живої маси.
. Встановлено, що для ефективного виробництва яловичини може бути використано позаремонтних телиць основних планових порiд молочного i комбiнованого напрямку продуктивностi. За показниками продуктивностi виявлено перевагу худоби симентальської породи над тваринами чорно-рябої i червоної степової порiд. Реалiзацiйна жива маса корови-первiстки i її приплоду симентальської породи може досягати 1026,6 кг, чорно-рябої - 988,2 кг i червоної степової - 942,6 кг. За перiод вiд народження до реалiзацiї у 20-мiсячному вiцi середньодобовi прирости живої маси бичкiв червоної степової породи склали 764 г, чорно-рябої - на 7,2 i симентальської - на 10,6% бiльше (Р>0,999).
. При використаннi позаремонтних телиць для одержання телят i вирощування їх за технологiєю м’ясного скотарства до живої маси 500-550 кг в структурi живої маси прирiст молодняку займає 79,5-82,1% i маточного поголiв’я - 17,9-20,5%. Таким чином, ефективнiсть виробництва яловичини залежить в основному вiд рiвня iнтенсивностi вирощування приплоду, одержаного вiд позаремонтних телиць. Разом з тим, у структурi витрачених кормiв по статевовiкових групах установлено, що на маточне поголiв’я витрачається 56,9-57,4%, а молодняк - 42,6-43,1%.
. Корови-первiстки, пiд якими вирощували телят на пiдсосi, мають високий потенцiал м’ясної продуктивностi: забiйна маса по червонiй степовiй породi складає 232,5 кг, чорно-рябiй 237,2 i симентальськiй - 247,8 кг при забiйному виходi вiдповiдно 53,6; 53,9 i 55,7%. Морфологiчний склад туш свiдчить, що коефiцiєнт м’ясностi первiсток симентальської породи значно вищий (4,8), нiж червоної степової i чорно-рябої порiд (3,8). Вiдношення бiлку до жиру близьке 1:1 по тваринах всiх порiд.
. При практично однаковiй кiлькостi спожитих кормiв корови з приплодом мають високий рiвень конверсiї поживних речовин i енергiї корму в енергiю i бiлок м’ясної продукцiї, але бiльш високi цi показники у тварин симентальської породи. Коефiцiєнт конверсiї обмiн
ної енергiї в енергiю м’ясної продукцiї у них дорiвнює 6,32%, що бiльше на 20,1%, нiж по червонiй степовiй i на 13,3% - нiж по чорно-рябiй породах.
. Тривалiсть підсосного перiоду бичкiв чорно-рябої породи iстотно впливав на їх продуктивнiсть як у пiдсосний, так i у пiсля-вiдйомний перiод. До 20-мiсячного вiку жива маса бичкiв, якi були на пiдсосi 4 мiсяцi, склала 492,3 кг, 6 мiсяцiв - на 6,4% i 8 мiсяцiв - на 10,7% бiльше. При цьому рiзниця по продуктивностi мiж тваринами, що були на пiдсисi,4-6 i 6-8 мiсяцiв не вiрогiдна, а 4-8 мiсяцiв - має високу ступень вiрогiдностi (Р>0,99).
. Тривалiсть пiдсосного перiоду вплинула на забiйнi показники корiв-первiсток i якiснi характеристики м’яса. У забитих у 31-мiсячному вiцi первiсток чорно-рябої породи забiйна маса склала 201,3 кг, у 33 мiсяцi - на 8,4% (Р>0,99) i у 35 мiсяцiв - на 17,8% (Р>0,999) бiльше; забiйний вихiд був 51,2; 53,2 i 53,9% вiдповiдно.
. Встановлено, що загальнi витрати сукупної енергiї на виробництво яловичини зростають в мiру збiльшення тривалостi пiдсосного перiоду. При подовженнi тривалостi пiдсосу телят з 4 до 6 мiсяцiв витрати сукупної енергiї збiльшуються на 1,9% i до 8 мiсяцiв - на 4,9% в основному за рахунок кормiв i витрат працi. Однак, на одиницю живої i забiйної маси, бiлку i жиру м’якотi витрати знижуються. Тому коефiцiєнт енергетичної ефективностi усiєї продукцiї збiльшується з 16,9% до 18,0 i 18,5%.
. Економiчна доцiльнiсть виробництва яловичини вiд позаремонтних телиць досягається завдяки тому, що маточне поголiв’я i телята протягом лiтнього перiоду користувалися дешевими кормами природних пасовищ, середньодобовi прирости бичкiв за повний цикл вирощування находилися на рiвнi 750-850 г, молодняк вирощували до важких вагових кондицiй, реалiзацiю м’яса, субпродуктiв, шкiрсировину та iншi продукти забою реалiзували на ринках м. Харкова.
ПРОПОЗИЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою iнтенсифiкацiї виробництва яловичини, полiпшення її якостi i рентабельного ведення галузi максимально використовувати позаремонтних телиць рiзних порiд молочного i в першу чергу молочно-м’ясного напрямку продуктивностi i це поголiв’я в Українi може складати 1млн., для додаткового одержання телят i вирощування їх за технологiєю м’ясного скотарства.
2. Технологiю виробництва яловичини за рахунок позаремонтних телиць застосовувати при умовi iнтенсивного вирощування молодняку: досягнення в 20-мiсячному вiцi живої маси бичкiв 500-550 кг при се
редньодобових приростах 750-850 г, в цьому зв’язку в розрахунку на “разову” корову, враховуючи приплід до 20-мiсячного вiку, необхiдно витрачати 76-78 ц корм. од.
. В практицi виробництва яловичини вiд позаремонтних телиць по технологiї м’ясного скотарства орiєнтуватись на тривалiсть пiд-сисного перiоду 6 мiсяцiв, так як його зниження з 8 до 6 мiсяцiв дає можливiсть зменшити витрати сукупної енергiї на одиницю м’ясної продукцiї i пiдвищити коефiцiєнт енергетичної ефективностi виробництва яловичини. Подальше скорочення з 6 до 4-мiсячного вiку не рекомендується, оскiльки знижує продуктивнiсть молодняку на 6,5%, коефiцiєнт енергетичної ефективностi виробництва м’якотi тушi на 28,6% i рентабельнiсть виробництва яловичини на 10,3%.
СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМI ДИСЕРТАЦIЇ
1. Чигринов Є.I., Прудников В.Г., Муравйов Л.Ф. Використання надремонтних телиць молочних i комбiнованих порiд для виробництва яловичини по технологiї м’ясного скотарства (методичний i практичний посiбник) / IТ УААН. - Х., 1998. - 42с.
2. Методики опытов по технологии мясного скотоводства (методические рекомендации) / Чигринов Е.И., Юрченко С.Г., Прудников В.Г., Муравьев Л.Ф., Ковтун С.Б., Сыромятникова Н.А., Пономаренко О.В., Корх И.В. / ИЖ УААН. - Х., 1998. - 37с.
3. Методичнi основи науково-виробничих дослiдiв по технологiї м’ясного скотарства (методичнi рекомендацiї) / Чигринов Є.I., Маме-нко О.М., Юрченко С.Г., Пруднiков В.Г., Кутiков Є.С., Ковтун С.Б., Муравйов Л.Ф., Гнатушенко О.В., Сова О.А., Сиромятникова Н.А., Пономаренко О.В., Корх I.В. / IТ УААН. - Х., 1998. - 62с.
. Науково-технiчна програма “Технологiї в молочному i м’ясному скотарствi”. Пiдпрограма: “Технологiї в м’ясному скотарствi” / Маменко О.М., Рижков В.Г., Кандиба В.М., Чигринов Є.I., Кебко В.Г., Маренець В.М., Михальченко С.А., Юрченко С.Г., Коняга В.М., Марченко В.А., Муравйов Л.Ф., Сиромятникова Н.А., Германенко О.М., Шаповалов О.Ю., Пономаренко О.В., Корх I.В., Ковтун С.Є. / УААН, IТ УААН. - Х., 1997. - 33с.
. Науково-технiчна програма “Технологiї в молочному i м'ясному скотарствi”. Пiдпрограма: “Технологiї виробництва яловичини” / Маменко О.М., Рижков В.Г., Кандиба В.М., Чигринов Є.I., Кебко В.Г., Маренець В.М., Михальченко С.А., Юрченко С.Г., Коняга В.М., Марченко В.А., Линник В.С., Муравйов Л.Ф., Сиромятникова Н.А., Германенко О.М., Батир Ю.Г., Шаповалов О.Ю., Пономаренко О.В., Корх I.В., Ковтун С.Є., Мiнько Л.В., Шульга А.А., Пяткiн С.М., Майстро С.В. /
УААН, IТ УААН. - Х., 1998. - 38с.
6. Муравьев Л. Эффективное использование сверхремонтных телок молочных пород //Сiльський журнал. - 1998. - N 5. - С.13.
7. Чигринов Є.I., Муравйов Л.Ф. М’ясна продуктивнiсть i забiйнi показники корiв-первiсток молочних порiд при разовому використаннi // Проблеми зооiнженерiї та ветеринарної медицини (Зб. наук. пр.) / ХЗВI, - Х., 1998. - Вип. 3. - С.19-21.
8. Доротюк Э.Н., Глотова Г.А., Муравьев Л.Ф., Ященко Н.Г.
Рост, развитие и мясная продуктивность бычков черниговского типа, оцененных по собственной продуктивности до 15-месячного возраста // Молочно-мясное скотоводство: Респ. межведомств. темат. сб. - Вып. 67 - К.: Урожай, 1985. - С.55-58.
. Доротюк Э.Н., Глотова Г.А., Муравьев Л.Ф. Создание новой украинской мясной породы крупного рогатого скота // Молочно-мясное скотоводство: Респ. межведомств. темат. сб. - Вып. 69 - К.: Урожай, 1986. - С.7-10.
10. Муравьев Л.Ф. Результаты оценки быков крупных мясных пород
// Научно-технический бюллетень - Вып. 48. / НИИЖ Лесостепи и Поле-сья УССР. - Х., 1989. - С.32-37.
. Чигринов Е.И., Муравьев Л.Ф. Методика исследований по разовому использованию сверхремонтных телок по технологии мясного скотоводства // Новое в методах зоотехнических исследований / ИЖ УААН. - Х., 1992. - Ч.II. - С.248-250.
. Чигринов Е.И., Муравьев Л.Ф., Смеречинский В.С. Выращивание на подсосе 1, 2 и 3 телят под коровой-кормилицей // Генофонд пород животных и методы его использования: Мат. межд. науч.-практ. конф., посв. 110-лет. со дня рожд. Потемкина М.Д. / ХЗВИ. - Х.,
. - С.99.
. Чигринов Е.И., Муравьев Л.Ф., Смеречинский В.С. Использование сверхремонтных телок для дополнительного получения помесных телят и выращивание их по технологии мясного скотоводства // Ефективнiсть методiв iнтенсифiкацiї виробництва продуктiв тваринництва (Тези доповiдей мiжнародн. наук.-практ. конф.) / IТ УААН. - Х.,
. - С.67-68.
14. Чигринов Є.I., Муравйов Л.Ф. Ефективнiсть разового використання корiв-первiсток симентальської, чорно-рябої i червоної степової порiд для виробництва яловичини // Методи створення порiд i використання сiльськогосподарських тварин: Мат. мiжнар. наук.-практ. конф., прсв. 100-рiччю з дня нар. Яценка О.Ю. / IТ УААН. - Х., 1998. - С.98-100.
17
Муравйов Л.Ф. Використання позаремонтних телиць молочного i молочно-м'ясного напрямку продуктивностi за технологiую м'ясного скотарства (рукопис). Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподарських наук по спецiальностi 06.02.04 - технологiя виробництва продуктiв тваринництва. Iнститут тваринництва УААН, Харкiв, 1998 р.
Дисертацiя присвячена iнтенсифiкацiї виробництва яловичини за рахунок бiльш ефективного використання позаремонтних телиць молочних порiд шляхом одержання вiд них приплоду i вирощування його за технологiую м'ясного скотарства. Цей технологiчний прийом вивчено на прикладi червоної степової, чорно-рябої i симентальської порiд i при рiзнiй тривалостi пiдсисного перiоду - 4; 6 i 8 мiсяцiв. Дана енергетична i економiчна оцiнка одержання м'яса при разовому використаннi корiв-первiсток.
Ключовi слова: порода, технологiя, позаремонтна телиця, "разова" корова, забiйнi показники, якiсть м'яса, приплод, конверсiя.
Муравьев Л.Ф. Использование внеремонтных телок молочного и молочно-мясного направления продуктивности по технологии мясного скотоводства (рукопись). Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН, Харьков, 1998 г.
Диссертация посвящена интенсификации производства говядины за счет более эффективного использования внеремонтных телок молочных пород путем получения от них приплода и выращивания его по технологии мясного скотоводства. Этот технологический прием изучен на примере красной степной, черно-пестрой и симментальской пород и при разной продолжительности подсосного периода - 4; 6 и 8 месяцев. Дана энергетическая и экономическая оценка получения мяса при разовом использовании коров-первотелок.
Ключевые слова: порода, технология, внеремонтная телка, "разовая" корова, убойные показатели, качество мяса, приплод, конверсия.
L.F.Muraviev. Using non-replacement dairy and dairy-beef heifers for beef production according to the beef cattle production technology (manuscript). The dissertation for degree of Candidate of Sciences (Agriculture) in speciality 06.02.04 - animal production technology. The Institute of Animal Science of the UAAS, Kharkov, 1998.
The dissertation is devoted to beef production intensification through efficient use of non-replacement dairy heifers and via obtaining calf crop from them and growing the latter according to the beef cattle production technology. This technique has been studied with Red-Steppe, Black-and-White, and Simmental breeds and at different duration of suckling periods - 4; 6 and 8 months. Energy and economic evaluation of the produced meat at a single use of firstcalf cows has been provided.
Key words: breed, technology, non-replacement heifer, "single use" cow, slaughter parameters, meat quality, calf crop, feed conversion.
Вiдповiдальний за випуск т.I.Чигринов
Пiдписано до друку 3 грудня 1998р.
Обсяг 1,0 д.а. Тираж 100 прим. Замовлення N 519
Дiлянка оперативного друку Iнституту тваринництва УААН.
, м. Харкiв, п/в Кулиничi