Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я
ТЕМА: Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги міському та сільському населенню
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: навчальна кімната кафедри
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2 години
І. Актуальність теми:
Екстрена медична допомога – це комплекс заходів, які мають на меті за короткий відрізок часу, в терміновому порядку запобігти виникненню серйозних ускладнень здоров‘я або запобігти смерті людини. Однією із важливих складових частин системи охорони здоров‘я в забезпеченні екстреною допомогою населення є служби швидкої та невідкладної медичної допомоги. Наслідки багатьох захворювань прямо залежать від своєчасно наданої невідкладної медичної допомоги. Тому для майбутніх лікарів у їх практичній діяльності є надзвичайно важливими знання з організації надання швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також необхідним є відповідальне відношення до якісного та ефективного надання цього виду медичної допомоги.
ІІ. Навчальні цілі заняття:
1) знати: ( α – ІІ )
2) вміти: ( α – ІІІ )
ІІІ. Цілі розвитку особистості. Засвоєння студентами знань щодо організації швидкої та невідкладної медичної допомоги в міській та сільській місцевості, оволодіння навичками аналізу рівня надання цього виду допомоги має на меті підготувати майбутніх медичних працівників до роботи в діючій системі охорони здоров’я та дозволить їм належно організовувати медичне забезпечення.
ІV. Міждисциплінарна інтеграція
|
№ |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
|
1 |
Попередні (забезпечуючі)
|
|
1. Надати першу допомогу при невідкладних станах у дорослих та дітей. 2. Забезпечити надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій. 3. Визначити основні види відповідальності лікаря, правові наслідки. |
|
2 |
Наступні (забезпечувані)
4. Судова медицина. 5. Сімейна медицина 6. Медицина невідкладних станів |
1. Моделі організації ектреної допомоги в Світі. 2.Джерела фінансування закладів ШМД в Україні. 3.Рівневу структуру організації охорони здоров’я в Україні . 4. Основні принципи надання амбулаторно-поліклінічної допомоги в Україні. 5. Основні методи збору інформації та види програм дослідження. |
1.Оцінити існуючу модель організації екстреної медичної допомоги в Україні. 2. Проаналізувати шляхи фінансування охорони здоров’я в Україні. 3. Визначати пріоритетні напрямки розвитку ШМД в Україні. 4. Забезпечити статистичний аналіз показників роботи служб екстреної медичної допомоги. |
|
3 |
Внутрішньо-предметна інтеграція
|
1. Показники здоров'я населення. 2. Облікову документацію, що використовується для реєстрації хвороб. 3. Порядок видачі і заповнення листів непрацездатності. 4. Основні принципи роботи лікаря в поліклініці, особливості медичного забезпечення на дому. 7. Порядок реєстрації причин смерті. 8. Методику розрахунку і аналізу основних показників роботи амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних закладів. |
1 Заповнювати облікову документацію для реєстрації випадків хвороб. 2. Заповнювати листок непрацездатності. 3. Заповнювати лікарське свідоцтво про смерть. 4. Розрахувати та аналізувати показники роботи ЛПЗ. |
V. Зміст теми заняття.
Швидка допомога – це екстрена позалікарняна медична допомога, яка надається на місці і під час транспортування хворого в стаціонар (на догоспітальному етапі) при раптових захворюваннях, травмах та нещасних випадках, що загрожують життю чи здоров‘ю, і сталися за межами лікувально-профілактичних закладів. До основних принципів організації ШМД належать територіальність, єдність, своєчасність і безперервність лікувальних і діагностичних заходів на догоспітальному та госпітальному етапах
Служба швидкої допомоги міст представлена спеціальною мережею закладів швидкої медичної допомоги (ШМД): станціями, підстанціями і лікарнями швидкої допомоги.
Станція швидкої медичної допомоги є закладом охорони здоров’я, що надає цілодобову екстрену медичну допомогу дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі при невідкладних станах, які викликані нещасними випадками, раптовими захворюваннями, ускладненнями вагітності тощо
Очолює станцію головний лікар, який несе персональну відповідальність за всі види її діяльності. Станція функціонує у режимі цілодобового чергування і готовності до надання екстреної медичної допомоги населенню за адміністративно-територіальним принципом, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій – і за межами її території.
У залежності від кількості населення, що проживає на території обслуговування, та кількості викликів, які обслуговує станція ШМД протягом року, станції поділяються на категорії:
|
Категорія |
Кількість населення |
Кількість викликів |
|
5 |
до 50 тис. |
5-10 тис. |
|
4 |
51 - 200 тис |
10-25 тис. |
|
3 |
201 - 500 тис |
25-55 тис. |
|
2 |
501 тис. - 1 млн. |
55-75 тис. |
|
1 |
1 млн. - 2 млн. |
75 – 100 тис. |
|
некатегорійна |
понад 2 млн. |
Понад 100тис. |
Основними завданнями Станції ШМД є:
* надання в максимально короткі строки, після отримання виклику, екстреної медичної допомоги пацієнтам визначеної території обслуговування на догоспітальному етапі.
* транспортування в лікувально-профілактичні заклади хворих, потерпілих, породіль та новонароджених, які потребують екстреної медичної допомоги.
* участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.
* розвиток та удосконалення організаційних форм та методів надання екстреної медичної допомоги населенню, впровадження сучасних медичних технологій, підвищення якості роботи медичного персоналу.
Основні функції станції ШМД:
1. Прийом від населення звернень за екстреною медичною допомогою згідно з затвердженими Правилами виклику бригади швидкої медичної допомоги (див. додатки).
Профільними для бригад станції швидкої медичної допомоги вважаються:
Питома вага непрофільних ШМД, за оцінками експертів, складає від 20 до 30%.
2. Надання екстреної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі та безпосередньо при їх зверненні на станцію, підстанцію(відділення) швидкої медичної допомоги.
3. Госпіталізація в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують екстреної стаціонарної медичної допомоги.
4. Підготовка та направлення виїзних бригад швидкої медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.
5. Ведення обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних закладах та визначення місць екстреної госпіталізації пацієнтів для бригад швидкої медичної допомоги.
6. Надання населенню консультативно-інформаційної допомоги по телефону.
7. Оперативне інформування органів управління охорони здоров’я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші ситуації.
8. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці.
9. Забезпечення відповідної підготовки та підвищення кваліфікації працівників Станції.
10.Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання у встановленому порядку.
11. Забезпечення спадкоємності та взаємозв’язку з лікувально-профілактичними закладами при наданні екстреної медичної допомоги, взаємодії в роботі з правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.
Для виконання основних завдань та функцій у складі Станції створюються:
- для прийому звернень за ШМД та передачі викликів виїзним бригадам швидкої медичної допомоги для виконання.
- підрозділ обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних закладах та регулювання потоку екстреної госпіталізації пацієнтів.
- допоміжний структурний підрозділ станції ШМД, який цілодобово забезпечує обслуговування та життєдіяльність у процесі експлуатації автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи
КІС організовується на Станціях І-ІІ категорії та некатегорійних. Надає населенню лікарські поради по телефону про першу медичну допомогу при захворюваннях та травмах, правильну та швидку орієнтацію у виборі лікувальних установ (державних, госпрозрахункових, приватних), про можливість та правила прийому лікарських препаратів, здійснює підготовку медичних, санітарно-просвітніх матеріалів для преси, радіо, телебачення.
- Відділ є організаційно-методичним підрозділом, що здійснює реалізацію державної політики в службі медичної статистики та інформатизації Станції.
- організовує забезпечення підстанцій лікарськими засобами, перев’язувальними матеріалами, виробами медичного призначення,
- це структурний підрозділ підстанції (станції) ШМД, який забезпечує своєчасне поповнення виїзних бригад лікарськими засобами, шприцами, перев’язним матеріалом, виробами медичного призначення та медичною апаратурою.
10. Пост дезінфектора.
- забезпечує всі технологічні процеси приймання, сортування, очистки, упакування, стерилізації, зберігання та видачі виробів медичного призначення.
11. Централізоване стерилізаційне відділення.
- організовує та здійснює заходи щодо дотримання вимог санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, дезінфекції та дезінсекції на території, в підрозділах Станції та в салонах санітарного автотранспорту.
Відповідно до Наказу МОЗ №500 від 29.08.08р передбачається створення телеметричного консультативного центру як окремого структурного підрозділу станції ШМД. Основним завданням такого центру є надання консультативної допомоги медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги для вирішення термінових питань інтерпретації біомедичних сигналів (ЕКГ та інші типи сигналу), незалежно від місця їх знаходження. Центр організується на Станціях 2, 1 категорій та некатегорійних. Всі центри мають працювати в єдиному комп’ютерному середовищі, знаходячись в стані постійної взаємодії. Головним є Центр Київської міської станції швидкої медичної допомоги.
Для забезпечення своєчасності прибуття виїзних бригад ШМД до місць виклику у складі Станції створюються підстанції ШМД на правах структурних підрозділів. Критеріями визначення меж зони обслуговування підстанцій є довжина найдовшого маршруту, що забезпечує 15-ти хвилинну в умовах міст і 30-ти хвилинну в умовах сільської місцевості транспортну доступність.
Підстанцію очолює завідувач, який несе відповідальність за всі види її діяльності та виконання покладених на неї завдань та функцій.
Підстанції поділяються на категорії в залежності від кількості бригад ШМД в штатному розкладі (у добовому розрахунку):
- 3 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 2,0 до 5,0 бригад швидкої медичної допомоги.
- 2 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 6,0 до 12,0 бригад швидкої медичної допомоги.
- 1 категорія – Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується 13,0 і більше бригад швидкої медичної допомоги.
Основною функціональною одиницею станції (підстанції) ШМД є виїзна бригада ШМД. Загальна кількість бригад визначається, виходячи з потреб, але не менше ніж 1,0 бригада на 10 тис. міського населення та 0,75 бригади на 10 тис. сільського населення.
Виділяють наступні види бригад:
* лікарські та фельдшерські бригади;
За призначенням їх поділяють на наступні типи:
* лікувальні та транспортувальні (останні - переважно фельдшерські);
* загально профільні (окремо для обслуговування дитячого і дорослого населення) та спеціалізовані бригади (кардіологічні, неврологічні, психіатричні, бригади інтенсивної терапії (БІТ-бригади)).
Бригада оперативно підпорядковується диспетчеру та старшому черговому медичному працівнику ШМД. Виїжджає на виклик та повертається тільки за їх розпорядженням. Бригада зобов’язана виїхати на виклик одразу після його отримання.
Бригади Станції є бригадами постійної готовності першої черги медичних формувань Державної служби медицини катастроф
Станція має право:
N.B.! Станція не видає листків непрацездатності; не виписує рецептів на медикаменти; не вирішує питання тимчасової або довгострокової непрацездатності пацієнтів; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп’яніння, судово-медичних експертиз і не дає з цього приводу висновків та письмових довідок; не видає усних та письмових довідок про стан здоров’я та діагноз пацієнтів без офіційного запиту юридичної особи; не виконує призначень медичних працівників інших лікувальних закладів; не виконує консультативних обстежень та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування; не проводить перевезення пацієнтів, які не потребують екстреної медичної допомоги; без супроводу працівників правоохоронних органів не здійснює перевезення затриманих осіб в лікувальні заклади; не виконує перевезення трупів.
Основна облікова документація станції (підстанції) ШМД (зразки представлені у додатках):
Основні групи показників, які характеризують діяльність станції ШМД:
1. Показники забезпеченості
- забезпеченість населення бригадами, медичними кадрами, укомплектованість кадрами, забезпеченість санітарним транспортом, зв‘язком, апаратурою.
2. Показники обсягу діяльності
- рівень звернень (потреби населення у екстреній медичній допомозі), показники виїздів бригад ШМД в цілому та окремих бригад, структуру виїздів за причинами.
3. Показники оперативності роботи
- своєчасність доїздів бригад ШМД на екстрені виклики, питома вага запізнень, середній час затрачений бригадою на один виїзд, середній кілометраж на один виклик, показник навантаженості однієї бригади (за рік, місяць, добу), середньодобовий показник завантаженості.
4. Показники адекватності
- питома вага непрофільних викликів, питома вага виїздів до хворих з хронічною патологією, показники пробільності роботи бригад, питома вага безрезультатних виїздів, коефіцієнт використання бригади, показники вартості одного виїзду бригади.
5. Показники оцінки якості медичної допомоги.
- питома вага викликів, виконаних бригадами за профілем, питома вага екстрено госпіталізованих, питома вага відмовлень від госпіталізації. Летальність на до госпітальному етапі, питома вага розходжень діагнозів лікаря ШМД і лікарів стаціонарів, показники підвищення кваліфікації і атестації медичних працівників станції ШМД.
Методика розрахунків представлена у додатку.
Лікарня швидкої медичної допомоги – лікувально-профілактичний заклад, яка забезпечує цілодобове надання стаціонарної екстреної допомоги населенню при гострих захворюваннях, травмах, нещасних випадках та отруєннях як у повсякденних умовах, так і при надзвичайних ситуаціях.
Лікарня може створюватися у обласних центрах і у містах з населенням не менше 300 тис. мешканців.
Структура лікарні швидкої медичної допомоги
- приймальне відділення з довідково-інформаційною службою;
- діагностичні підрозділи;
- травмпункт;
- операційний блок;
- відділення анестезіології та інтенсивної терапії;
- спеціалізовані клінічні відділення;
- організаційно-методичний відділ (кабінет) та відділ медичної статистики;
- адміністративно-господарська частина;
- допоміжні підрозділи
Лікарні ШМД здійснюють такі функції:
1. Цілодобовий прийом та госпіталізація доставлених бригадами ШМД, іншим транспортом або при самостійному безпосередньому зверненні хворих та потерпілих.
2. забезпечення населення кваліфікованою спеціалізованою екстреною допомогою хворих і потерпілих;
3. здійснює експертизу тимчасової непрацездатності;
4. взаємодія з медичними і немедичним закладами для забезпечення координації діяльності у забезпечені населення екстреною допомогою, в тому числі у випадку виникнення надзвичайних ситуацій;
5. організаційно-методична допомога медичним закладам, які на дають екстрену допомогу;
6. спеціалізація та підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу;
7. ведення обліково-звітної документації та аналіз показників діяльності екстреної медичної допомоги;
8. розробка і впровадження нових науково обґрунтованих організації, діагностики та надання з метою поліпшення надання екстреної медичної допомоги.
В сільській місцевості швидку медичну допомогу забезпечують:
* на 1 рівні – ФП, ФАПи (фельдшер, акушерка), амбулаторії (у віддалених селах - пункти ШМД, дільнична служба, сімейні лікарі)
- поєднуючи швидку та невідкладну медичну допомогу;
* на 2 рівні – відділення швидкої допомоги, які є структурним підрозділом ЦРЛ;
На відміну від міст, у сільській місцевості частка фельдшерських бригад є основною і досягає 90%, забезпечуючи виконання діагностично-лікувальних функцій і транспортування пацієнтів.
Враховуючи щільність розселення, стан дорожнього покриття, транспортна доступність у сільській місцевості вважається оптимальною на рівні до 30 хвилин.
* на 3 рівні – Обласні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
- Функціонує цілодобова диспетчерська служба прийому та реєстрації викликів із лікарень районів, міст області і забезпечує своєчасне надання екстреної допомоги населенню. До роботи в Центрі залучаються висококваліфіковані спеціалісти обласної лікарні, співробітники вищих навчальних медичних закладів. Використовуючи спеціально обладнаний санітарний транспорт, фахівці здійснюють виїзд на місце події і надають необхідну висококваліфіковану допомогу на місці або. у разі, потреби забезпечують транспортування хворого в обласні ЛПЗ.
Пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги є структурним підрозділом територіальної поліклініки або амбулаторії сімейного лікаря, який надає невідкладну медичну допомогу пацієнтам у помешканнях та при безпосередньому зверненні у ЛПЗ, незалежно від місця проживання та реєстрації.
Пункт створюється і функціонує з метою ефективного використання ресурсів поліклінік у наданні невідкладної медичної допомоги населенню території, що обслуговується однією чи кількома поліклініками.
За віковим контингентом населення Пункти розподіляються:
1. для дорослого населення - один цілодобовий лікарський пост на 30 тисяч дорослих мешканців.
2. для дитячого населення - один цілодобовий лікарський пост на 20 тисяч дітей віком до 18 років.
На посаду Лікаря призначається фахівець, який має вищу медичну освіту, право займатися лікувальною справою, підготовку за фахом “медицина невідкладних станів”. Лікар працює позмінно за затвердженим графіком без права сну. В разі необхідності може бути переміщений в інші зміни, а також затриманий після закінчення зміни або залучений для продовження роботи у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. При відсутності викликів Лікар знаходиться в приміщенні пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги без права відлучатись з нього і займається прийомом пацієнтів, які самостійно звертаються за медичною допомогою, перевіряє роботу підлеглих працівників, заповнює затверджену документацію, перевіряє готовність до роботи апаратури та наявність необхідних ліків, інструментарію, виробів медичного призначення.
Штат Пункту, з урахуванням цілодобового функціонування у всі дні тижня, повинен також передбачати посади фельдшера (медсестри)-диспетчера, виїзного фельдшера (медсестри) – відповідно до кількості лікарських ставок, санітара.
Пункт надає необхідну невідкладну медичну допомогу, згідно з затвердженими стандартами (протоколами) надання невідкладної медичної допомоги, дорослим та дітям як вдома так і при безпосередньому зверненні, незалежно від місця їх проживання, реєстрації, громадянства, віросповідання, національного, соціального, матеріального та іншого статусу пацієнтів.
Профільними для Пункту є виклики до пацієнтів, які знаходяться в помешканнях у випадках:
- Виникнення гострих захворювань.
- Загострення хронічних захворювань.
- Погіршення стану пацієнтів, лікування яких проводиться в домашніх умовах (стаціонар вдома), а також для активного нагляду за їх станом у вечірньо-нічний час.
- Передачі з Станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф викликів для виконання чи активного нагляду за пацієнтами, які після надання екстреної медичної допомоги залишені вдома або відмовились від госпіталізації.
- Викликів від дільничних лікарів поліклінік про активний нагляд за пацієнтами, стан яких потребує цього.
Пункт не проводить систематичного лікування; не проводить вдома та амбулаторно планових процедур лікування і амбулаторного прийому пацієнтів, які не потребують невідкладної допомоги; не виконує онкопризначення, не проводить експертизи алкогольного і наркотичного сп’яніння, судово-медичних експертиз та не робить з цих приводів різних висновків і не видає довідок.
Пункт має бути забезпечений санітарним автотранспортом в залежності від потреби та режиму роботи. Санітарні автомобілі повинні бути обладнані засобами зв’язку та мати надписи "Невідкладна медична допомога".
Пункт повинен мати у своєму розпорядженні приміщення: диспетчерську, кабінет завідувача, старшої медичної сестри, кабінет для амбулаторного прийому пацієнтів, обладнану процедурну для проведення інтенсивної терапії та реанімації, кімнату для зберігання медикаментів, перев’язного матеріалу та для поповнення бригад, спеціально обладнане приміщення для зберігання наркотичних та сильнодіючих засобів, кімнати відпочинку персоналу та водіїв, приміщення для вживання їжі, кімнату для зберігання майна, санвузол.
Пункт може здійснювати видачу у вихідні та святкові дні довідок про смерть пацієнтів, листків тимчасової непрацездатності строком до 3 днів, призначення амбулаторного лікування та виписування рецептів на медикаменти в нічний час, вихідні та святкові дні.
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ СТАНЦІЙ ШМД
(середньостатистичні показники України)
Загальна кількість станцій ШМД – 987, лікарень ШМД – 13.
|
Укомплектованість лікарями |
92,1% |
|
Укомплектованість середніми медичними працівниками |
99% |
|
Забезпеченість населення виїзними бригадами |
0,71 на 10 тис. населення |
|
Рівень звернень (потреби) населення у екстреній медичній допомозі |
297,1 на 1тис. населення |
|
Показник непрофільних виїздів |
7,2% |
|
Структура виїздів:
|
71,4% 7,4% 7,2% 6,9% |
|
Показник безрезультатних виїздів |
6,5% |
|
Своєчасність надання ШМД |
88% |
|
Показник надання медичної допомоги однією загально-профільною бригадою за рік за добу |
3804 виїзди 10,4 виїзди |
|
Показник надання медичної допомоги однією спеціалізованою бригадою за рік за добу |
3109 виїзди 8,5 виїзди |
|
Показник надання медичної допомоги однією фельдшерською бригадою за рік за добу |
4003 виїзди 11,0 виїзди |
VІ План та організаційна структура заняття
|
№ |
Основні етапи заняття, їх функції та зміст |
Навчальні цілі в рівнях засвоєн ня |
Методи контролю і навчання |
Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, індуктивності) |
Розпо-діл часу (хв.) |
|
1 2 3
|
Підготовчий етап Організаційні заходи Постановка навчальних цілей та мотивація.
Контроль вихідного рівня знань: 1.Основні принципи та підходи до організації швидкої та невідкладної допомоги населенню. 2. Організаційна структура служби ШМД. |
І-ІІ |
Усний контроль Усний контроль 1.Тестовий контроль 2.Індивідуальне усне опитування |
Див. п.1 «Актуальність» Див. п.2 «Мета» 1. Програмні тестові питання 2. Контрольні питання. 3.Структурно-логічні схеми |
2 3 15 |
|
4 |
Основний етап Формування професійних вмінь та навичок: 1. Засвоїти практичне значення основних структурних підрозділів ШМД. 2. Оволодіння навиками роботи з основною обліково-звітною документацією станції ШМД. 3. Оволодіти практичними навичками щодо організації надання невідкладної медичної допомоги населенню. |
ІІІ |
1. Усний контроль із застосуванням коментарів щодо особливостей організації ШМД на прикладі Вінницької міської станції ШМД. 2. Метод формування вмінь: -професійний тренінг у вирішенні клінічних ситуацій щодо особливостей організації ШМД. |
1. Організаційно-методичне забезпечення роботи Вінницької міської станції ШМД. 2. Інформаційно-аналітичні матеріали роботи Вінницької міської станції ШМД. 3. Ситуаційні завдання |
50-55 |
|
5 |
Заключний етап 1. Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок. 2. Підведення підсумків практичного заняття. 3. Домашнє завдання за наступною темою. |
ІІІ |
1.Індивідуальний контроль вирішених ситуаційних завдань. 2. Контроль висновків та рішень за результатами професійного тренінгу. |
Результати та висновки опрацьованих клінічних ситуацій та ситуаційних завдань. Матеріали самостійної підготовки |
12 3 |
VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття.
VІІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
Теоретичні питання (α=ІІ):
Тестові завдання (α=ІІ):
Тести з множинним вибором:
1. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ БРИГАДИ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ:
а) виконання призначень лікаря поліклініки вдома
* б) визначення стану пацієнта та встановлення діагнозу
* в) екстрена допомога потерпілим і госпіталізація при необхідності
г) надання невідкладної допомоги в години роботи поліклінік
* д) письмова інформація про надану медикаментозну допомогу хворому
* е) медична допомога при транспортуванні хворих або потерпілих до медичного закладу
2. НА ЗАПІЗНЕННЯ БРИГАД ЗА ВИКЛИКОМ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВПЛИВАЮТЬ:
* а) складання графіків роботи бригад без урахування надходження викликів за часом доби, дня тижня, місяця року
б) організація спеціалізованих бригад
* в) значна частина непрофільних викликів
* г) недостатня укомплектованість бригад медичним персоналом
д) наявність автоматизованої системи управління службою швидкої медичної допомоги
* е) недостатня спадкоємність у роботі амбулаторно-поліклінічних закладів і станції швидкої медичної допомоги
3. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ СТАЦІОНАРУ ЛІКАРНІ ШВИД КОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ НА ЯВНІСТЮ:
а) денного стаціонару
* б) центру (блоку) реанімації
* в) палат інтенсивної терапії в профільних відділеннях
* г) служби лабораторної експрес-діагностики
д) профільних відділень відновлювального лікування
4. СПЕЦИФІКА ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЛІКАРНІ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
* а) особливостями клінічного перебігу захворювань у хворих, котрі потребують швидкої допомоги
* б) складностями постановки діагнозу в початковий період
в) спадкоємністю в роботі ЛШМД з іншими лікувально-профілактичними закладами
* г) необхідністю визначення ступеня ризику при застосуванні різних методів діагностики та хірургічного лікування потерпілих
д) своєчасним призначенням обгрунтованого лікування всім хворим, що поступили
Тести з логічними зв'язками:
1. Вкажіть профільну бригаду станції ШМД для обслуговування наступних викликів:
а) висока температура з фебрильними бригада інтенсивної терапії та реанімації
судомами у дитини 3 років
б) ознаки гострого порушення мозкового неврологічна бригада
кровообігу
в) політравма під час ДТП педіатрична загально-профільна бригада
Тести на знаходження правильної послідовності дій:
а) виклик на випадок утоплення;
б) перевезення пацієнта з МКЛ №1 на КТ-обстеження
в) виклик на ускладнений гіпертонічний криз.
Еталон відповіді: а, в, б.
VІІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.
Картка для письмового контролю з соціальної медицини за темою:
«Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги».
Розрахувати та проаналізувати наступні показники роботи станції швидкої медичної допомоги м. Вінниці на основі даних річного звіту за 20_ рік:
Типові задачі (α=ІІ):
1. Який порядок прийому та розподілу викликів станцією ШМД?
Виклики від населення приймають диспетчери (фахівці з середньою медичною освітою) і вносять їх в єдину комп‘ютерну мережу. Головний диспетчер-евакуатор визначає першочерговість викликів та з урахуванням профільності і адреси передає через радіозв‘язок на підстанції та окремим бригадам. На моніторі комп‘ютера головного диспетчера позначені спеціальним кольоровим маркуванням бригади, які є на станції та підстанціях, бригади, які виїхали на виклик, і ті, що повертаються на станцію з виклику. Це дає змогу оперативно управляти ситуацією. До першочергових викликів належать: нещасні випадки та травми, що загрожують життю, кровотечі, виклики до дітей перших трьох років, пологи.
VІІ.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.
Нетипові задачі (α=ІІІ)
Хворий Т. перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ст. в дільничного терапевта міської поліклініки №2, приймає епізодично гіпотензивний препарат «каптопріл». Щотижня (2-3 рази на тиждень) здійснює виклик бригади ШМД в зв‘язку з гіпертонічним кризом. Який, на Вашу думку, має бути порядок забезпечення невідкладною медичною допомогою хворого? Які недоліки в організації планової медичної допомоги Ви вбачаєте?
Еталон відповіді. Невідкладна допомога таким хворим має надаватися фахівцями пункту невідкладної медичної допомоги поліклініки, тому станція ШМД може переадресувати цей виклик на пункт або ж, у випадку обслуговування такого виклику, зобов‘язана передати дані про цього пацієнта в поліклініку №2 для забезпечення його подальшого медичного нагляду.
Водночас часті кризи у даного пацієнта вказують перш за все на неякісний диспансерне спостереження за цим хворим. Можливо дільничний лікар недостатньо приділяє уваги індивідуальному підбору гіпотензивних препаратів, корекції факторів ризику, повноцінному обстеженню хворого, не аргументує пацієнту доцільність такої терапії, необхідність постійного прийому гіпотензивних ліків.
VІІ.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.
Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою
|
Навчальні завдання |
Вказівки до завдання |
|
Оволодіти: - необхідними основними знаннями за темою: організація надання швидкої та невідкладної медичної допомоги. Вивчити: - поняття «екстрена медична допомога». - завдання і функції станції (підстанції) ШМД. - поняття «транспортна доступність». - завдання і функції пункту невідкладної допомоги. - особливості організації швидкої допомоги в сільській місцевості. - зміст, призначення та порядок заповнення основних документів станції ШМД. - визначення та оцінку показників роботи станції ШМД. |
Знати поняття Охарактеризувати «структуру служби ШМД» та «ЛПЗ, які надають невідкладну допомогу». Знати Знати Знати Знати Охарактеризувати Вміти заповнювати, вказати джерелами інформації для розрахунку яких показників роботи станції ШМД вони є. Вираховувати і аналізувати показники: забезпеченість населення виїзними бригадами, укомплектованість штатів медичним персоналом, показник виїздів бригад швидкої медичної допомоги, структуру виїздів за причинами, своєчасність прибуття бригад ШМД на екстрені виклики, середньодобовий показник завантаженості, показник безрезультатних виїздів, показник розбіжності діагнозів лікарів ШМД і стаціонару. |
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА:
о с н о в н а
д о д а т к о в а
м е т о д и ч н а
1. Методичні матеріали до практичного заняття з теми «Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги».
Автор: ас.к.м.н. Олійник І.В. Затверджено на засіданні кафедри
“__” ____ 200 __ р. Протокол № ___
Зав. кафедрою соціальної медицини,
економіки та організації охорони здоров‘я проф. ОЧЕРЕДЬКО О.М.
PAGE 14