Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 2
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ
МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН
МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ
2.1. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ
МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ
НОРМАТИВНИХ ДИСЦИПЛІН
СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРАВОЗНАВСТВО»
2.1.1. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»
Укладач:
Федоренко Г.О., канд. юрид. наук, доцент
кафедри теорії та історії держави і права
Рецензент:
Гайдулін О.О., канд. філос. наук, доцент
кафедри міжнародного та європейського
права
Демократизація суспільно-політичного і державного життя на основі нових принципів, підходів і соціальних цінностей стимулювали виникнення і включення до навчальних планів юридичних вузів нових дисциплін, спрямованих на опанування проблем оптимального поєднання сучасного, новітнього державно-правового матеріалу з традиційними, що стали класичними для вітчизняного державознавства і правознавства розробками з врахуванням переоцінки деяких державно-правових поглядів, політико-правових і духовних цінностей.
Саме через складність, багатоаспектність, а часто і суперечність протилежних старих і особливо нових державно-правових явищ, інститутів, зараз є виправданим і логічним включення з метою більш глибокого і всебічного вивчення у всіх юридичних вузах поряд з загальним курсом з теорії держави та права, також і проблемного курсу, де особлива увага приділялась б проблемам функціонування державності і правових систем в умовах глобалізації і регіоналізації, розбудови правової держави і громадянського суспільства, методологічним питанням юридичної відповідальності, проблемам праворозуміння і змісту права тощо.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є проблемні питання розвитку і функціонування державно-правових явищ в умовах регіоналізації та глобалізації світового порядку; сутність державної влади; місце і роль держави у політичній системі суспільства; поняття, зміст і принципи правової держави та її взаємодії з громадянським суспільством; аналіз основних державно-правових понять, сутності, джерел, системи права, його тлумачення і реалізація, проблеми зв'язку права і особистості, правосвідомості і правової культури.
Метою навчальної дисципліни “Проблеми теорії держави та права” є опанування методології досліджень державно-правових явищ, поглиблення знань державно-правових явищ та категорій, змісту різноманітних теорій про державу та концепцій праворозуміння, сутності політичної влади та її ролі в суспільстві, функцій механізму держави, його розвитку і вдосконалення, правової держави і громадянського суспільства; вивчення основних характеристик правових систем сучасного світу і т. ін.
Cпеціалізовані компетенції магістра зі спеціальності “Правознавство” за навчальною дисципліною “Проблеми теорії держави і права” становлять:
- навички самостійної педагогічної діяльності, яка вимагає широкого світогляду та освіти у напряму «правознавство»;
- здатність розробляти методологічну базу для реалізації різноманітних напрямів і форм правоосвітньої діяльності;
- вміння здійснювати навчальний процес в освітньому закладі з орієнтацією на завдання розвитку особистості студента, слухача, учня з метою формування індивідуальної правосвідомості і правової поведінки, яка ґрунтується на звязках правових цінностей та моральних переконань;
- здатність виконувати навчально-методичну роботу у складі методичних груп (рад, обєднань тощо);
2. У напрямі правопросвітницької діяльності:
- володіння засобами утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті;
- здатність розуміти значення правової культури особистості і суспільства в цілому;
- здатність виявляти проблеми та визначати напрями удосконалення правової освіти населення;
- вміння організовувати професійні заходи з праворозяснювальної роботи із залученням різноманітних закладів, установ, професійних та інших обєднань, громадськості (навчально-методичні та науково-практичні семінари, конференції, практикуми, круглі столи тощо);
- методично забезпечувати та організовувати заходи з популяризації правових знань серед молоді: конкурси, олімпіади, вікторини інші змагання на краще володіння правовими знаннями.
- здатність визначати актуальну, теоретично та практично значущу тематику наукового пошуку;
- вміння формулювати та вирішувати завдання науково-дослідницького характеру;
- вміння обирати необхідні й ефективні методи наукового дослідження.
- здатність аналізувати правові норми, інститути, правові явища, виявляти прогалини й колізії в законодавстві та праві;
- вміння проводити порівняльний аналіз правових норм та інститутів, інших елементів правової системи;
- вміння здійснювати огляди змін до законодавства та інших нововведень у сфері правотворчої діяльності.
- здатність формулювати ідею і мету нормативно-правового акта;
- вміння планувати стадії створення нормативно-правового акта;
- вміння визначати структуру нормативно-правового акта.
- вміння аналізувати, діагностувати практичну ситуацію та формувати концепцію її юридично коректного вирішення;
- здатність коректно складати юридичні документи для предявлення в офіційних органах та установах;
- вміння аналізувати і тлумачити правовий статус різноманітних субєктів права.
- здатність розробляти заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян і громадського порядку;
- вміння обґрунтовувати законність і доцільність будь-яких правових рішень.
- вміння використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини.
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|||||||||||
Форма навчання |
|||||||||||||
Денна |
Вечірня |
Заочна |
|||||||||||
Л |
С |
ІКР |
СРС |
Л |
С |
ІКР |
СРС |
Л |
С |
ІКР |
СРС |
||
1 |
Загальна теорія держави і права як фундаментальна юридична наука: сучасний вимір |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
|
2 |
8 |
2 |
Сутність держави та проблеми сучасного світу |
2 |
2 |
2 |
10 |
2 |
2 |
2 |
10 |
2 |
|
2 |
10 |
3 |
Політична влада, держава і право: проблеми співвідношення та взаємодії |
4 |
4 |
2 |
10 |
4 |
4 |
2 |
10 |
4 |
2 |
2 |
10 |
4 |
Вихідні засади державотворення та правотворення у розвинених країнах цивілізованого світу: загальнотеоретична проблематика |
2 |
4 |
4 |
10 |
2 |
4 |
4 |
10 |
2 |
|
3 |
10 |
5 |
Держави демократичної, соціальної, правової орієнтації: проблеми становлення та розвитку |
4 |
2 |
3 |
10 |
4 |
2 |
3 |
10 |
4 |
2 |
2 |
10 |
6 |
Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
8 |
|
7 |
Правова система та джерела права України |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
|
2 |
8 |
8 |
Правова карта світу: сучасний стан і тенденції розвитку |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
10 |
|
9 |
Забезпечення прав особи: загальнотеоретична проблематика |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
8 |
|
10 |
Проблеми правозастосовчої діяльності |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
5 |
2 |
2 |
2 |
8 |
Усього: |
24 |
24 |
23 |
70 |
24 |
24 |
23 |
70 |
24 |
6 |
21 |
90 |
ТЕМА 1. Загальна теорія держави і права
як фундаментальна юридична наука: сучасний вимір
Актуальні проблеми визначення сутності та місця загальної теорії держави і права в системі гуманітарних наук.
Становлення, розвиток та стан загальної теорії держави і права на сучасному етапі розвитку юридичної науки.
Політико-юридична природа загальної теорії держави і права.
Актуальні напрями розвитку загальної теорії держави і права на сучасному етапі.
Методи і методологія в пізнанні державно-правових явищ: динамізм і перспективи розвитку. Сучасні проблеми перетворення методології вітчизняної юриспруденції.
ТЕМА 2. Сутність держави і права та проблеми сучасного світу
Загальна характеристика сучасних теорій про сутність держави. Сутність теорії соціологічного спрямування: теорії солідаризму, теорії загального благоденства, теорії еліт, теорії неоелітаризму, теорії конвергенції, технократичної, соціалістичної теорії тощо. Сутність теорій правового спрямування: анархістської, теорії етатизму, плюралістичної демократії.
Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права. Теорія природного права. Історична школа права. Позитивістська та нормативістська теорії права. Психологічна теорія права. Соціологічна теорія права. Класова теорія права. Значення різних концепцій праворозуміння для формування наукового підходу до визначення поняття й призначення права. Походження та зміст вітчизняної теорії правової, соціальної держави.
Основні підходи до сутності права: класовий та загально соціальний, Релігійний, національний, расовий і інші підходи сутності права.
Право в обєктивному сенсі. Право як міра та форма соціальної свободи і рівності. Право як соціальна цінність. Інструментальна та загальнолюдська цінність права. Держава як гарант права.
Проблеми співвідношення та взаємозв`язку між відповідними концепціями сутності держави і права.
Держава та право в умовах сучасного світу: регіоналізація та глобалізація світового порядку.
ТЕМА 3. Політична влада, держава і право:
проблеми співвідношення та взаємодії
Сутність суспільної влади та її види.
Конфліктність - єство соціальності. Індивідуальні, групові та усезагальні інтереси.
Проблеми державної і політичної влади. Суб`єкти політичної влади. Правова форма здійснення державної і політичної влади.
Проблеми співвідношення політики, держави і права. Значимість правової політики як одного із важливих видів державної політики. Проблеми законних інтересів, пільг та заохочень в праві.
Держава як спосіб організації влади в суспільстві. Держава інституція публічного управління. Держава територіальна організація влади. Держава у міжнародних відносинах.
Співвідношення і взаємозвязок права і держави.
Принципи правової держави: пріоритет і найбільш повне забезпечення прав і свобод людини і громадянина, правове обмеження державної влади, розподіл влад, верховенство закону, взаємна відповідальність держави і особистості та ін.
Проблеми розбудови правової держави в Україні.
ТЕМА 4. Вихідні засади державотворення та правотворення у розвинених країнах цивілізованого світу: загальнотеоретична проблематика
Принципи організації і функціонування держави у цивілізованому світі.
Статут ООН та принципи міжнародного співіснування держав.
Загальнолюдські принципи та їх закріплення у праві. Характеристика принципів гуманізму, народовладдя, поділу влади, справедливості, рівноправності, невідчуженості прав і свобод людини і громадянина, законності, демократії. Значення цих принципів на міжнародному та внутрішньодержавному рівні. Значимість їх закріплення в Конституції України 1996 р.
Загальноправові, міжгалузеві принципи. Принципи галузей та інститутів права.
Роль принципів як загальних орієнтирів у правотворчості, правозастосовчій діяльності.
ТЕМА 5. Держави демократичної, соціальної, правової
орієнтації: проблеми становлення та функціонування
Сутність сучасних держав демократичної, соціально, правової орієнтації.
Взаємозвязок громадянського суспільства і правової держави. Ідея прав людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння. Принципи правової держави: пріоритет і найбільш повне забезпечення прав і свобод людини і громадянина; правове обмеження державної влади; розподіл влад; верховенство закону; взаємна відповідальність держави і особистості та інші.
Методологічні проблеми становлення та розвитку форм демократичної, соціальної, правової держави. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм. Співвідношення типу і форми держави.
Класифікація політичних режимів. Головні риси демократично-політичного режиму. Політичний режим в Україні на сучасному етапі її розвитку.
Співвідношення політичного режиму, державного устрою з соціальною сутністю та формою поділу влади.
Поняття механізму держави, його співвідношення з поняттям державного апарату. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм. Поділ влади фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
Україна - демократична, соціальна, правова держава та шляхи її розвитку в умовах подальшого реформування суспільних відносин.
ТЕМА 6. Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку
Правова культура та її значення для процесу пізнання та формування змісту права.
Потенційне розмаїття правового розвитку та проблеми вибору.
Проблеми правотворчої діяльності та правотворчого процесу. Об`єктивні та суб`єктивні фактори правотворчої діяльності.
Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права. Концепція примата міжнародного права. Наближення (гармонізація) норм національного законодавства до міжнародного та європейського права.
ТЕМА 7. Правова система та джерела права України
Співвідношення понять “право” і “правова система”. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства. Правова система та інші феномени суспільного життя (економічна, культурна, релігійна та інші системи).
“Переплетення”, взаємодія правових систем в умовах регіонального та глобального розвитку. Проблеми стабільності та динамізму правових систем.
Правове відображення балансу інтересів різних соціальних груп, класів та прошарків суспільства. Елементи правової системи. Проблеми розвитку функціональної структури правової системи на усіх її рівнях (суб`єктно-сутнісному, нормативно-регулятивному, соціально-результативному та організаційно-діяльнісному).
Тенденції розвитку правової системи сучасної України. Нормативно-правовий акт та нормативно-правовий договір в системі джерел права України. Особливість нормативно-правового договору та їх відмінність від договорів-угод. Значимість нормативно-правових договорів в умовах розвиненого громадянського суспільства.
ТЕМА 8. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку
Правові системи в широкому сенсі (сімї національних правових систем). Критерії класифікації та типології правових систем.
Романо-германська правова сімя (континентальне право) та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права, місцем нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права. Правові системи, що примикають до романо-німецької правової сімї: латиноамериканська, японська та скандинавське право.
Англо-американська правова сімя (системи загального права). Поняття, основні періоди формування. Співвідношення загального права та становлення правових систем різних країн. Своєрідність понятійного апарату та ін. Особливості, які відрізняють сімї загального права від інших правових систем.
Релігійно-традиційна правова сімя. Види систем права релігійно-традиційного характеру: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське, традиційне право країн Азії, Африки, Далекого Сходу.
ТЕМА 9. Забезпечення прав особи: загальнотеоретична проблематика
Механізм забезпечення прав людини і громадянина: сутність, основні ознаки та складові.
Поняття основних прав людини та громадянина. Розвиток інституту прав людини. Права людини “першого” , “другого” та “третього” поколінь. Права людини в “Загальній декларації прав людини” 1948 р. та їх подальший розвиток. Види прав людини і громадянина. Природні права людини. Особисті, гуманітарні, соціально-економічні, політичні права людини. Конституційні і галузеві права людини.
Гарантії прав людини та їх види. Економічні, політичні, ідеологічні та юридичні гарантії прав людини. Міжнародно-правові засоби забезпечення й захисту прав людини. Зростання ролі міжнародного контролю за дотриманням прав людини. Посилення гарантій захисту прав людини.
Поняття основних обовязків людини та їх види. Особливості конституційного закріплення основних прав і обовязків людини та їх гарантій в Україні.
Загальна теорія юридичної відповідальності і юридичної відповідальності галузевих юридичних наук.
ТЕМА 10. Проблеми правозастосовчої діяльності
Правозастосування як особлива форма механізму реалізації норм права. Значимість держави, її органів та посадових осіб у правозастосовчій діяльності.
Паравозастосовчий процес та його стадії (визначення фактичної основи справи; визначення юридичної основи справи, винесення рішення по справі, виконання рішення).
Проблеми тлумачення норм права. Офіційне (нормативне, казуальне) і неофіційне (доктринальне, компетентне) тлумачення.
Проблеми вирішення юридичних колізій та прогалин в праві. Прогалини в праві: поняття, причини, умови наявності прогалин та способи їх викорінення та подолання. Юридичні колізії: поняття, причини та практичні наслідки. Види юридичних колізій. Можливі засоби розвязання колізій. Чинники, що актуалізують названу тему на сучасному етапі розвитку державності і права України.
Тенденції розвитку юридичної практики, її види, суб`єкти та учасники. Проблеми правових засобів в механізмі правового регулювання.
ТЕМА 1. Держави демократичної, соціальної, правової орієнтації: проблеми становлення та функціонування
1. Сутність сучасних держав демократичної, соціально, правової орієнтації.
2. Методологічні проблеми становлення та розвитку форм демократичної, соціальної, правової держави.
3. Вдосконалення механізму сучасної української держави як умова підвищення ефективності його функціонування.
ТЕМА 2. Проблеми формування змісту права в контексті національного, регіонального та глобального розвитку
ТЕМА 3. Правова система та джерела права України
ТЕМА 4. Правова карта світу: сучасний стан, тенденції розвитку
ТЕМА 5. Забезпечення прав особи: загальнотеоретична проблематика
ТЕМА 6. Проблеми правозастосовчої діяльності
Самостійною роботою студентів є спланована пізнавальна організаційно та методично направлена діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату засвоєння навчального матеріалу самостійно, у час, вільний від обовязкових навчальних занять. Самостійна робота студентів посідає важливе місце серед способів організації навчального процесу і має на меті:
Всі завдання СРС з кожної дисципліни поділяються на обов`язкові та вибіркові.
До обов`язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов`язково під час опанування даної дисципліни.
До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА *
з дисципліни "Проблеми теорії держави і права"
для студентів спеціальності 8601 "Правознавство"
денної, вечірньої та заочної форм навчання
*Поточне оцінювання самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації (у редакції затвердженій Вченою радою від 28.05.09, протокол № 9) для освітньо-кваліфікаційеного рівня магістр за такими об`єктами поточного контролю:
Особливості самостійної роботи студентів заочної форми навчання регулюються у підп. 3.8.1. п.3.8 вказаного Порядку у редакції, затвердженій Вченою радою від 28.05.09, протокол № 9, (де запроваджується порядок видачі, підготовки до виконання та контролю виконання індивідуальних завдань для домашнього самостійного виконання) з урахуванням Розпорядження ректора університету від 30 березня 2010 року.
Форми СРС |
Планові терміни виконання |
Форми контролю та звітності |
Максим. кількість балів |
ДЛЯ ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ: |
|||
І. Обов`язкові |
|||
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях |
|||
1.1. Підготовка до семінарських занять шляхом |
За розкладом семінарських занять |
Активна участь в семінарських заняттях |
30 |
За виконання контрольної роботи |
|||
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт шляхом вивчення та систематизації матеріалу, що виноситься на самостійну роботу |
Відповідно до графіку проведення контрольних робіт |
Перевірка правильності виконання контрольної роботи |
10 |
За виконання завдань для самостійного опрацювання |
|||
1.3. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу шляхом підготовки реферату за заданою тематикою |
За розкладом семінарських занять |
Обговорення (захист) реферату |
5 |
Разом за обов`язкові види СРС |
45 |
||
ІІ. Вибіркові |
|||
1.4. Участь у роботі наукового гуртка, у науково-практичних конференціях тощо |
Відповідно до графіку проведення олімпіади |
Заслуховування та обговорення письмової роботи, доповіді, підготовленої на гурток, конференцію тощо |
5 |
1.5. Оформлення схем, таблиць тощо |
Протягом семестру |
Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР |
5 |
Разом балів за вибіркові види СРС |
5 |
||
Всього балів за СРС |
50 |
Форми СРС |
Планові терміни виконання |
Форми контролю та звітності |
Максим. кількість балів |
ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ: |
|||
І. Обов`язкові |
|||
За виконання контрольної роботи |
|||
1.1. Підготовка до контрольної роботи шляхом вивчення та систематизації матеріалу, що виноситься на самостійну роботу |
Відповідно до графіку проведення контрольних робіт |
Перевірка правильності виконання контрольної роботи |
20 |
Разом за обов`язкові види СРС |
20 |
||
Всього балів за СРС |
20 |
ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ
ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Науковий реферат письмовий твір, в якому розкривається одна із запропонованих нижче тем на базі присвячених їй друкованих праць. При підготовці реферату автор проявляє самостійність у процесі його написання та досконало вивчає друковані праці з обраної тематики (монографії, статті, підручники тощо).
Теми рефератів:
ДО ТЕМ: 1-5
ДО ТЕМ 6-10
ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
Принципи і види контролю знань студентів
освітньо-кваліфікаційного рівня магістр
Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного звязку як засобу управління навчально-виховним процесом.
З даної дисципліни, за якою оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового видів контролю знань студентів, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит від 0 до 60 балів (включно)
Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.
Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Порядок оцінювання знань студентів
в процесі поточного контролю
Організація поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр передбачає, що об`єктом поточного контролю знань студентів магістерського рівня з даної дисципліни є програмний матеріал, що перевіряється за двома напрямками:
а) перевірка теоретичних знань;
б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.
Для денної та вечірньої форм навчання
№ з/п |
Форма оцінювання знань |
Кількість балів |
Результат |
1. |
Оцінювання поточної роботи в семестрі |
Від 0 до 50 балів, в тому числі: |
Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки
|
- результативність роботи на семінарських заняттях - систематичність та активність роботи на семінарських заняттях (рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття ; результати виконання експрес-контролю тощо) - 30 балів - виконання самостійних завдань (самостійне опрацювання питань, винесених для самостійної роботи студентів) 10 балів; - виконання двох контрольних робіт (оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти) - 10 балів; |
30 бал. + 10 бал. + 10 бал. = 50 бал. |
||
2. |
Оцінювання письмової екзаменаційної роботи |
Від 0 до 60 балів |
Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні та одержання підсумкової оцінки |
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
В ПРОЦЕСІ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Підсумковий контроль знань по даній дисципліні проводиться у формі письмового іспиту за екзаменаційними білетами, кожен з яких включає 6 проблемних питань (для студентів денної та вечірньої форм навчання). Питання, що включаються до екзаменаційних білетів, є вузловими, узагальненими, комплексними та потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отриманні знання.
Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних питань, що складають зміст навчальної дисципліни, а також термінів, які наведені на початку цих методичних матеріалів. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання питань на іспиті.
До складу кожного білета входять 6 проблемних питань, які мають узагальнений комплексний характер. Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.
Відповідь на кожне з питань білета оцінюється в:
10 балів - якщо відповідь студента відповідає високому відмінному рівню підготовленості -
містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу,
виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості,
відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозвязку і взаємодії, правильне формулювання відповідних тлумачень,
свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів (для найважливіших необхідно знати рік їх прийняття),
містить аналіз змістовного матеріалу, порівняння різних поглядів на дану проблему, самостійні висновки студента, формулювання та аргументацію його точки зору,
містить, поряд із теоретичним матеріалом, фактичні дані (статистичні, результати судової практики і т. ін.), їх оцінку та порівняння,
логічно і граматично правильно викладена,
8 балів якщо відповідь студента відповідає середньому - доброму - рівню підготовленості
якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей тощо.
6 балів - відповідь студента відповідає достатньому задовільному - рівню підготовленості
якщо студент дав відповідь на поставлене завдання, однак вона не є аргументованою; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових доктрин тощо; недостатньо використані юридичні категорії, що свідчить про наявність прогалин у знаннях студента; робота викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.
0 балів відповідь студента відповідає недостатньому - незадовільному - рівню підготовленості
якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.
Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання. В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту.
Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в двох семестрах з розрахунку середнього балу (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4-бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.
Переведення даних 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка у формі диференційованого заліку |
Оцінка за шкалою ECTS |
90-100 |
відмінно |
А |
80-89 |
добре |
В |
70-79 |
С |
|
66-69 |
задовільно |
D |
60-65 |
Е |
|
21-59 |
незадовільно з можливістю повторного складання |
FX |
0-20 |
незадовільно з обовязковим повторним вивченням дисципліни |
F |
ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН З ДИСЦИПЛІНИ
ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
1. Реалізація загальносоціальних, групових та індивідуальних інтересів в політичній системі суспільства.
2. Взаємозвязок між функціями держави та механізмом держави.
3. Право та політика: значення права в реалізації та функціонуванні політичної влади.
4. Співвідношення категорій "легітимність державної влади" та "легальність державної влади".
5. Соціально-правова держава загальносоціальний ідеал.
6. Прогалини в праві та юридичні колізії: порівняльна характеристика причин виникнення та шляхів подолання.
7. Право в системі соціально-економічних, політичних відносин.
8. Взаємозвязок права і правосвідомості.
9. Місце правореалізації в механізмі правового регулювання.
10. Правозастосовчий процес в системі юридичного процесу.
Організація поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр передбачає, що об`єктом поточного контролю знань студентів магістерського рівня з даної дисципліни є програмний матеріал, що перевіряється шляхом виконання модульних контрольних робіт.
Для заочної форми навчання
№ з/п |
Форма оцінювання знань |
Кількість балів |
Результат |
1. |
Оцінювання поточної роботи в семестрі у вигляді проходження модульного контролю знань |
Від 0 до 20 балів |
Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні та одержання підсумкової оцінки |
|
20 балів |
||
2. |
Оцінювання письмової екзаменаційної роботи |
Від 0 до 100 балів |
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
Для денної та вечірньої форм навчання
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»Спеціальність: Правознавство Навчальний предмет: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Екзаменаційний білет № ___ Дайте відповіді на запитання: 1. Реалізація загальносоціальних, групових та індивідуальних інтересів в політичній системі суспільства. 2. Взаємозвязок між функціями держави та механізмом держави. 3. Право та політика: значення права в реалізації та функціонуванні політичної влади. 4. Співвідношення категорій "легітимність державної влади" та "легальність державної влади". 5. Прогалини в праві та юридичні колізії: порівняльна характеристика причин виникнення та шляхів подолання. 6. Право в системі соціально-економічних, політичних відносин Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Протокол № __ від _______20___ р. Екзаменатор _______________ Зав. секції _______________ Зав. кафедри _______________ |
Для заочної форми навчання
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Спеціальність: Правознавство Навчальний предмет: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Екзаменаційний білет № ___ Дайте відповіді на запитання: 1. Реалізація загальносоціальних, групових та індивідуальних інтересів в політичній системі суспільства. 2. Взаємозвязок між функціями держави та механізмом держави. 3. Право та політика: значення права в реалізації та функціонуванні політичної влади. 4. Співвідношення категорій "легітимність державної влади" та "легальність державної влади". 5. Прогалини в праві та юридичні колізії: порівняльна характеристика причин виникнення та шляхів подолання. 6. Прогалини в праві та юридичні колізії: порівняльна характеристика причин виникнення та шляхів подолання. 7. Право в системі соціально-економічних, політичних відносин. 8. Взаємозвязок права і правосвідомості. 9. Місце правореалізації в механізмі правового регулювання. 10. Правозастосовчий процес в системі юридичного процесу. Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Протокол № __ від _______20____ р. Екзаменатор ______________________ Зав. секції ______________________
Зав. кафедри ______________________ |