Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 5
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………3
1.Загальні положення про торгово-промислові палат в Україні………5
Мета і завдання даної організації:
1.1.Правовий статус торгово-промислових палат………………………9
1.2.Права торгово-промислових палат в Україні………………………14
1.3.Принципи створення торгово-промислових палат…………………16
1.4.Припинення діяльності торгово-промислової палати……………...20
2.Основні види діяльності торгово-промислової палати України…….22
3.Формування внутрішнього ринку товарів……………………………25
4.Роль торгово-промислової палати в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами………………………………………….27
5.Характеристика діяльності Херсонської ТПП……………………….31
Висновки та пропозиції…………………………………………………..33
Список використаної літератури………………………………………..34
Вступ
У сучасній діловій сфері, яка характеризується формуванням ринкових сил і приватного підприємництва, існує зростаюча потреба активного залучення більш сильного приватного сектору до національної економіки, що розвивається. Тому у ділових організацій, що представляють приватний сектор, виникає необхідність відстоювати потребу приватного підприємництва шляхом діалогу з урядом, очікуючи від нього позитивного сприяння в сфері розвитку бізнесу, що відповідало би зростаючим потребам сфери послуг ділового суспільства. Особливу роль у підтримці приватного бізнесу покликані виконувати торгово-промислові палати.
Торгово-промислові палати являють собою одну з форм об'єднання торгово-промислових кіл, яка працює в системі «бізнес для бізнесу» і націлена на з'ясування становища в торгівлі та промисловості, пошук ринків збуту, розробку комплексу послуг для підтримки бізнесу, сприяння налагодженню та розвитку міжнародних зв'язків. У світовій практиці державні та приватні торгово-промислові палати набули значного розвитку.
В Україні не зважаючи на вже сформовані ринкові передумови рівень раціонального використання торгово-промислових палат залишається низьким.
Останнім часом система торгово-промислових палат в Україні стає ареною палких суперечок, де особисті амбіції зіштовхуються з колективними, а її внутрішня автономність зазнає потужного впливу зовнішнього соціуму, піддаючи випробуванню якість та міцність демократичної суті її існування.
Ситуація ускладнюється тим, що діяльність ТПП України здійснюється в правовому полі застарілого Закону України "Про торгово-промислові палати в „Україні" та не завжди досконалих положень нових Господарськогота Цивільногокодексів України. Старе законодавство України за час свого існування не усунуло існуючих суперечностей, нове породило інші.
Метою роботи є вивчення ролі та функцій торгово-промислових палат у формуванні внутрішнього ринку товарів.Завданнями виступають:
-ознайомлення із загальними положеннями про торгово-промислові палати в Україні,метою і завданням данної організації;
-ознайомлення з основними видами діяльності торгово-промислової палати України;
-дізнатися яку роль виконує торгово-промислова палата в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами;
-описати характеристику діяльності Херсонської ТПП.
1.Загальні положення про торгово-промислові палати в Україні
Поява та становлення торгово-промислової палати України обумовлена значними історичними подіями, які під час зводили нанівець успіхи та досягнення в даній сфері. Але з прийняттям Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ситуація в палатівській системі стабілізувалась. В Україні стали діяти 27 регіональних палат, які мали чималий досвід надання учасникам зовнішньоекономічної діяльності різноманітних послуг. Також слід зазначити, що у діяльності торгово-промислових палат (ТПП) України розпочався новий період. Вдалось реформувати систему відповідно до вимог ринкової економіки, налагоджувати співробітництво з палатівськими структурами як близького, так і далекого зарубіжжя.
До отримання України незалежності, торгово-промислові палати не мали практично ніякого впливу на економічну політику держави. На даному етапі розвитку ТПП України співпрацюють з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, є членом Асоціації торгово-промислових палат Центральної Європейської Ініціативи, Ділової Ради Чорноморського економічного співробітництва, налагоджено зв’язки з аналогічними національними та регіональними структурами країн світу. Більш міцні зв’язки встановлені на основі багатосторонніх і двосторонніх договорів з палатами 50 держав світу. Торгово-промислова палата України бере участь у створенні змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки до відкриття за кордоном своїх представництв.
Досліджуючи становлення ТПП України та враховуючи організаційно-правові процеси, пов’язані з її розвитком, слід зазначити, що сучасний етап відзначився низкою заходів, направлених на підвищення рівня її правового статусу. Зокрема:
а) прийняття у 1997 році Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Постанова Кабінету міністрів від 1 квітня 1999 року «Про підтримку діяльності Торгово-промислових палат»;
б) в абсолютній більшості регіонах відмічено повну підтримку з боку органів виконавчої влади та тісна співпраця з ними; в) розбудова незалежної компетентної системи ТПП, обумовлює удосконалення торгово-промислової політики України.
Розвиток ринкових відносин в Україні, інтеграція її до СОТ та Євросоюзу обумовив новітній етап в розвитку торгово-промислових. Тому, на сьогодні, одним з головних напрямків діяльності ТПП України є налагодження ділового співробітництва із міжнародними суб’єктами.
Другим напрямком діяльності ТПП України є інформаційне забезпечення діяльності дійсних членів палати. Для досягнення цієї мети ведеться пошук потенційних партнерів, готуються адресні довідки щодо об’єктів інвестиційної зацікавленості суб’єктів, консультації та цінові довідки, здійснюється надання пропозицій та запитів.
На сучасному етапі особливої актуальності набуває всебічний розвиток системи Торгово-промислових палат в регіонах. В рамках даного процесу відбувається удосконалення діяльності палат, використання їх потенційних можливостей за умови здійснення адміністративної реформи.
Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і використовуються торгово-промисловими палатами. Будучи представниками інтересів груп підприємців з усіх секторів економіки, торгові палати представляють також економічні інтереси своїх країн в цілому. У цьому полягає принципова відмінність палат від галузевих асоціацій підприємств, що замкнуті колом інтересів свого сектора діяльності.
Торгові (або торгово-промислові) палати тісно співпрацюють з органами влади в галузі формування економічної політики та соціального партнерства. Беручи активну участь у процесі прийняття законів та інших рішень, вони користуються правом законодавчої ініціативи, направляють за проектами законів свої висновки, беруть участь у роботі уряду, парламенту та його комісій. Відповідно регіональні та місцеві палати взаємодіють з органами влади регіону, області, міста, беруть участь у прийнятті рішень з питань їх економічного розвитку. При цьому вони виходять не з політичних інтересів яких-небудь партій, а загальних інтересів усього суспільства, що має принципове значення для стійкості економічної політики власних структур.
Правовою основою створення та функціонування торгових палат є спеціальне або загальне законодавство країни, а у ряді випадків власний статут палати.
Незалежність торгових палат від держави закріплена в законі. Таким чином, вона забезпечується повною фінансовою самостійністю у формуванні та виконанні своїх бюджетів, а також свободою прийняття рішень у загальних інтересах незалежно від окремих або групових поглядів.
Контроль з боку держави зазвичай здійснюється міністерством економіки і стосується, як правило, розслідувань скарг на діяльність торгових палат (наприклад, стосовно відмови палати видати сертифікат походження або законності проведених виборів до керівних органів палати), а також правильності створення бюджету та реальності витрат. Разом з тим слід зазначити, що палата у цьому випадку є своєрідною частиною державної ієрархії і підпорядковується урядовим органам, хоча лише в так званій «дорученій сфері діяльності».
Таким чином, торгово-промислові палати є інструментом ринкової економіки.
Торгові палати мають досить широке коло функцій, які визначаються в основному двома критеріями: по-перше, характером членства в палаті (обов'язкове або добровільне), по-друге, положенням торгової палати у економіці регіону, в якому вона функціонує (центральне або локальне).
Типовими функціями торгово-промислових палат є:
– сприяє створенню професійних палат, відповідних секцій та асоціацій;
– організовує відділення для допомоги своїм членам у розгортанні їх діяльності та для полегшення розвитку торгових відносин як у Бельгії, так і за кордоном;
– забезпечує постійну підготовку, соціальне зростання та удосконалення кадрів шляхом організації колоквіумів, конгресів, семінарів, лекцій;
– готує інформацію з питань торгово-економічних відносин у європейському регіоні (законодавчі акти, статистичні дані, економічні звіти щодо регіонів та галузей промисловості);
– видає сертифікати про походження товарів;
– розповсюджує інформацію, прямо чи опосередковано пов'язану з цілями організації шляхом друкування та публікації досліджень і періодичних або неперіодичних видань;
– консультує з питань трудового законодавства та соціального захисту;
– домагається усіма можливими законними засобами прийняття заходів, що відповідають інтересам, які вона представляє, повідомляючи за необхідності владу, та відстоюючи перед ними погляди та побажання відповідних професійних палат, секцій та асоціацій .
Торгово-промислові палати розробляють також міжнародні торгово-політичні питання, правові норми міжнародної торгівлі, виставочної діяльності тощо.
Принципи управління та організаційна структура торгових палат, залежно від їх ролі у суспільстві, відповідають, з одного боку, демократичним засадам, які припускають звітність перед членами палати та виборність органів управління. З іншого боку, як правило, характеризуються наявністю потужної та розгалуженої виконавчої структури, призначеної для обслуговування членів та реалізації вищеперерахованих функцій.
Вищим органом управління практично в усіх торгових палатах є загальні збори членів або делегатів. До виключної компетенції загальних зборів відноситься прийняття статуту, порядку обрання до органів управління палати, розробка основних напрямків діяльності, визначення розмірів членських внесків та тарифів за послуги, затвердження кошторису витрат. Загальні збори обирають президента, правління, президію, функції яких визначені статутом. У період між загальними зборами палати її діяльністю керує правління.
1.1.Правовий статус торгово-промислових палат
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою встановлює ГК України, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» 1 від 2 грудня 1997 р..
Відповідно до статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Водночас у ч. 2 цієї ж статті передбачено, що торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань. На переконання авторів мова може йти тільки про можливість здійснення торгово-промисловою палатою у певному (обмеженому) обсязі, необхідному для досягнення її цілей та завдань, комерційних операцій. Для здійснення підприємницької діяльності (основною метою якої є одержавння прибутку та яка здійснюється на постійній систематичній основі) торгово-промисловою палатою можуть створюватися комерційні підприємства.
Торгово-промислова палата є юридичною особою і відповідає за своїми зобов'язаннями всіма коштами та майном, що їй належать. Вона не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, так само як члени торгово-промислової палати не відповідають за її зобов'язаннями.
Завданнями торгово-промислових палат є:
– сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, надання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;
– представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;
– організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
– участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців – громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;
– надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців;
– сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва;
– надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям;
– встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;
– сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців;
– виконання інших завдань, передбачених її статутом.
Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України, членами якої є торгово-промислові палати, створені відповідно до цього Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.
Торгово-промислова палата створюється за ініціативою не менш як 50 засновників, які перебувають на відповідній території. Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати. Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» статут торгово-промислової палати повинен містити: найменування і цілі діяльності, завдання та функції торгово-промислової палати; найменування адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої торгово-промислова палата здійснює свою діяльність; умови і порядок прийняття до складу членів торгово-промислової палати та виходу з нього; права та обов'язки членів торгово-промислової палати; порядок створення керівних органів торгово-промислової палати та визначення меж їх компетенції, терміни повноважень і порядок прийняття ними рішень; відомості про джерела формування майна торгово-промислової палати; порядок внесення змін до статуту; порядок припинення діяльності торгово-промислової палати і правонаступництво на її майно та кошти; право торгово-промислової палати відповідно до законодавства України створювати, реорганізовувати, ліквідовувати підприємства та організації для виконання своїх статутних завдань.
До статуту можуть включатися й інші положення, що стосуються діяльності торгово-промислової палати. Статут торгово-промислової палати не має суперечити законодавству України, а статут регіональної торгово-промислової палати також Статуту Торгово-промислової палати України.
Торгово-промислова палата набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації.
Державна реєстрація Торгово-промислової палати України провадиться Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат – відповідно обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції.
Наказом Міністерства юстиції України №35/5 від 8 червня 1998 р. затверджено Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат. Відповідно до Положення для реєстрації регіональних торгово-промислових палат в органах юстиції подаються такі документи: заява засновників або уповноваженого представника (представників), підписи яких засвідчуються у встановленому законодавством порядку; нотаріально засвідчена копія статуту торгово-промислової палати; нотаріально засвідчена копія протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли Статут (не менш як 50); відомості про засновників (не менш як 50): для юридичних осіб – назва юридичної особи, її місцезнаходження, копія документа про реєстрацію (нотаріально засвідчена); для фізичних осіб – громадян України, зареєстрованих як підприємці, – прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, відомості про реєстрацію як підприємця; документ про сплату реєстраційного збору. Для реєстрації Торгово-промислової палати України до Міністерства юстиції України подаються: заява Торгово-промислової палати України; нотаріально засвідчена копія Статуту; нотаріально засвідчена копія протоколу з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли Статут; документ про сплату реєстраційного збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» торгово-промислові палати та інші установи та організації, для яких законом установлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.
1.2.Права торгово-промислових палат в Україні
Діяльність торгово-промислових палат (ТПП) регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р.
Відповідно до Закону, назва “торгово-промислова палата” та утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення “торгово-промислова палата”, “торгова палата” або “промислова палата” і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.
Отже, законодавством України статус ТПП установлений як не-комерційної організації, що характеризується двома основними ознаками: неприбутковістю і нерозподілом прибутку між її членами.
Закон надав ТПП статусу юридичної особи з усіма властивими їй ознаками, включаючи самостійну відповідальність за своїми обов'язками та наявність відокремленого майна. Водночас ТПП чітко виділені з кола юридичних осіб шляхом введення спеціальних обмежень на використання найменування “ТПП” у найменуваннях інших комерційних та некомерційних організацій.
ТПП надані численні права, у тому числі:
- проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;
- представляти і захищати законні інтереси ТПП або за дорученням її членів їх інтереси;
- надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;
- проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначити їх вартість;
- засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;
- створювати за ініціативою учасників спору третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів.
Методичні та експертні документи, видані ТПП у межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
1.3.Принципи створення торгово-промислових палат
Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу.
Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.
На території України діє Торгово-промислова палата України.
Порядок створення торгово-промислової палати
1. Торгово-промислова палата створюється за ініціативи не менш як 50 засновників, які перебувають на відповідній території.
2. Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати.
Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.
Із змісту Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" можна виділити основні принципи створення та діяльності ТПП: недержавності; державного сприяння ТПП, контролю та нагляду; неприбутковості; самоврядування; добровільності; легітимності; територіальності. Ці принципи містяться в різних розділах закону і не обмежуються положенням ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка має найменування "Принципи створення торгово-промислових палат". Ми не ставимо за мету розкрити в цій роботі зміст усіх названих принципів, спинимося лише на тих, які мають пряме відношення до висвітлюваних нами проблем.
Принцип легітимності, по-перше, означає, що ТПП є статутною організацією, яка створюється та діє відповідно до законодавства України, має статус юридичної особи, повинна бути зареєстрована у порядку, визначеному законодавством. По-друге, засновниками та членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (ст.ст.1,7 Закону).
Поняття "створені" і "діють" корелюються відповідно поняттями "правоздатність" та "дієздатність" юридичної особи. Для юридичної особи вони виникають одночасно в момент її реєстрації. Обумовленість створення і діяльності юридичних осіб тезою"відповідно до законодавства України" означає набуття ними статусу юридичної особи за законами України і відповідно здійснення діяльності на підставі установчих документів. Іншими словами, юридичні особи, що мають статус нерезидентів, не можуть об'єднуватись в ТПП України, оскільки їх правоздатність та дієздатність виникає за національним законодавством країни їх утворення.
Не можуть бути учасниками ТПП представництва, відокремлені підрозділи підприємств, організацій, установ, які не мають статусу юридичної особи.
Щодо фізичних осіб, то їх право об'єднуватись в ТПП залежить від специфічної правоздатності, виникнення якої закон пов'язує з реєстрацією такої особи як підприємця. Разом з тим, не всякий підприємець (фізична особа) має право участі в ТПП, а лише громадянин України. Іноземці та особи без громадянства такими правами не наділені.
Членство в ТПП також може бути обмежене для тих учасників, які втратили відповідно до закону право на об'єднання в ТПП. Для підприємців та юридичних осіб такою ознакою є, наприклад, скасування їх державної реєстрації.
Принцип добровільності, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", полягає у праві підприємців входити або не входити до складу ТПП. Проте, розкриваючи зміст цього принципу, законодавець поширює його дію лише на підприємців, не згадуючи інших засновників, які за своїм статусом не займаються підприємницькою діяльністю, що на наш погляд є суттєвим недоліком змістовності згаданої статті, адже цей принцип є актуальним і для інших учасників об'єднання (юридичних осіб).
Принцип територіальності - це окрема форма законодавчого обмеження об'єднання в ТПП за кількісними та територіальними умовами їх створення.
За цими умовами в Україні діє лише одна Торгово-промислова палата України, в систему якої входять регіональні ТПП. Регіональність їх обумовлена межами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим. В межах кожного регіону може діяти лише одна регіональна ТПП. Це означає, що учасник РТПП Миколаївської області не може бути членом РТПП Одеської області і навпаки (ст. 6 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Разом з тим усі учасники регіональних ТПП є учасниками ТПП України (ст.13 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Загальна кількість РТПП визначається кількістю областей, автономних утворень та міст зі спеціальним статусом в Україні.
Щодо змішаних ТПП, то їх кількісні та територіальні обмеження законом не визначені. Вони створюються за участю ТПП України та партнерських організацій як в Україні, так і за її межами.
Статут торгово-промислової палати не має суперечити законодавству України, а статут регіональної торгово-промислової палати – Статуту Торгово-промислової палати України.
Державну реєстрацію Торгово-промислової палати України провадять Міністерство юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці
Крим, обласні торгово-промислові палати, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.
Для державної реєстрації торгово-промислової палати у відповідний орган, що здійснює реєстрацію, у місячний термін із дня прийняття статуту подається заява її засновників. До неї додаються нотаріально засвідчені копії статуту торгово-промислової палати і протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут.
Державна реєстрація здійснюється не пізніше ЗО днів з дня подання заяви. Зареєстрованим торгово-промисловим палатам орган, що реєструє, видає свідоцтво про державну реєстрацію.
Відмова у державній реєстрації торгово-промислової палати можлива лише у разі порушення встановленого законом порядку створення торгово-промислової палати або невідповідності її статуту законодавству України. Відмова у реєстрації торгово-промислової палати з інших підстав не допускається.
Відмову в державній реєстрації торгово-промислової палати може бути оскаржено в судовому порядку.
1.4.Припинення діяльності торгово-промислової палати
Порядок припинення діяльності торгово- промислових палат максимально наближений до загального порядку припинення діяльності юридичних осіб . Воно проводиться шляхом керівництва ( злиття , приєднання, поділу , виділення) або ліквідації . Реорганізація і ліквідація торгово- промислових палат здійснюються їх рішеннями вищих керівних органів. Торгово- промислові палати можуть бути ліквідовані також у випадках і порядку , встановлених законодавством України . Торгово -промислова палата вважається реорганізованої або ліквідованою з моменту внесення необхідних змін до відповідного реєстру .У разі злиття двох або декількох торгово- промислових палат усі майнові права та обов'язки кожної з них переходять до новоствореної торгово-промисловій палаті. При приєднанні торгово-промислової палати до іншої торгово-промисловій палаті до останньої переходять усі майнові права та обов'язки приєднаної палати . У разі поділу торгово-промислової палати до освічених в результаті цього поділу торгово-промисловим палатам переходять у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованої торгово -промислової палати. При виділенні з торгово -промислової палати однієї або декількох торгово- промислових палат до кожної з них переходять у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованої торгово -промислової палати. Поділ майнових прав і обов'язків затверджується вищим керівним органом реорганізованої торгово-промислової палати.
Діяльність ТПП припиняється шляхом її ліквідації, що провадиться за рішенням засновників ТПП або за рішенням її вищого керівного органу. ТПП може бути також ліквідовано за рішенням суду у випадках і порядку, встановлених законодавством України.
Час припинення діяльності торгово-промислової палати настає з моменту внесення запису про це в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.
Майно і засоби ліквідованої торгово-промислової палати після задоволення вимог усіх кредиторів розподіляються в порядку, передбаченому законодавством.
2.Основні види діяльності торгово-промислової палати України
Одним з головних напрямків діяльності ТПП є сприяння встановленню ділового співробітництва як між місцевими діловими колами, так і з іноземними партнерами. З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вони виступають ініціаторами створення змішаних торгових палат, рад, відкривають свої представництва за кордоном, а також іноземні - на території своєї країни.
Так, наприклад, працюють Болгарсько-Російська, Російсько-Британська, Італо-Російська, Фінсько-Російська, Франко-Російська, Польсько-Російська торгово-промислові палати. Крім того, Російська торгово-промислова палата має свої представництва у таких країнах, як Аргентина, Австрія, Німеччина, Індія, Туреччина, Північна Корея тощо.
Для реалізації інформаційно-консультативних функцій у палатах створюються спеціальні інформаційні системи, формуються та оновлюються бази даних про експортний потенціал вітчизняних підприємств, їх імпортні потреби та пропозиції щодо зовнішньоекономічного співробітництва.
Крім того, інформаційні системи ТПП різних країн зв'язані між собою, а в мережі "Інтернет" існують їх окремі сторінки.
Багато підприємців звертаються з питань підготовки проектів експортно-імпортних контрактів та угод, експертизи таких документів з наступним наданням висновку на предмет їх відповідності стандартним вимогам; щодо розробки установчих документів та їх реєстрації; визначення мита на товари, що ввозяться та'вивозяться.
Торгово-промислові палати надають консультації з питань відкриття представництв іноземних фірм на території певної держави та їх акредитації; видачі документів, що засвідчують форс-мажорні обставини тощо.
Підприємці країн співдружності користуються послугами з оформлення вантажних та митних декларацій, транспортно-супровідних документів, у тому числі типу САЮЧЕТ ТІК, ЕЧУОІСЕ, СМК тощо.
Помітне місце у діяльності ТПП займає підготовка, розробка та єс ація товарНИХ знаків та знаків обслуговування, фірмових та інших найменувань, виконання замовлень з патентування винаходів, промислових зразків та інші дії, пов'язані з охороною промислової та інтелектуальної власності, що сприяє боротьбі з фальсифікацією.
При проведенні експертизи ТПП виступають як незалежні контролюючі організації. Акти експертизи, які видають палати, служать ефективним засобом захисту вітчизняних імпортерів у випадку отримання від закордонних постачальників товарів, що не відповідають за якістю та комплектністю умовам укладених ними угод.
Засвідчення торгово-промисловими палатами обставин форс-мажору дає можливість підприємцям звільнитися від конкретних обов'язків перед іноземними партнерами у випадку виникнення пожеж, повені, а також іншого стихійного лиха та причин об'єктивного характеру, що виникли не з їхньої волі та вини.
Виходячи із запитів та інтересів промисловості, палати освоїли послуги з надання оцінки вартості державного та особистого майна, декларування митних вантажів, оформлення паспортів-угод, засвідчення достовірності різної зовнішньоторговельної документації.
Особливим видом діяльності торгово-промислових палат є складання та розгляд позовів у Міжнародному арбітражному суді, Морській арбітражній комісії та інших судових інстанціях, представництво своїх клієнтів.
3.Формування внутрішнього ринку товарів
Формування конкурентного внутрішнього ринку є необхідною передумовою забезпечення сталого економічного розвитку та стійкого стану економічної безпеки держави. Роль зовнішньої торгівлі при цьому постійно зростає в умовах поглиблення регіональних інтеграційних процесів, активним учасником яких є і прагне бути Україна.
На сучасному етапі залежність насичення внутрішнього ринку від тенденцій зовнішньої торгівлі актуалізує проблематику державного регулювання експортно-імпортних потоків. Зокрема, у 2006 р. уповільнились темпи нарощування пропозиції промислових товарів у вартісному вимірі; зросла залежність динаміки обробної промисловості від зовнішньої торгівлі, відновилась домінуюча ролі імпорту у прирості товарної пропозиції практично по всіх товарних позиціях, посилилась експортна орієнтація підприємств металургії, електронного машинобудування, виробників гумових та пластмасових виробів, зросла роль підприємств з іноземним капіталом у формуванні товарної пропозиції.
Стратегічним пріоритетом у сфері розвитку внутрішнього ринку визначено спрямування потенціалу зовнішньої торгівлі на стимулювання власного виробництва конкурентоспроможної споживчої та високотехнологічної продукції. Для досягнення позитивного ефекту та впливу зовнішньої торгівлі на формування товарної пропозиції на внутрішніх ринках промислової продукції запропоновано низку заходів, необхідних для реалізації вже у короткостроковому періоді.
В умовах формування ринку непродовольчих товарів експертиза має велике значення і свої особливості. Ринкова економіка стимулює розвиток виробництва непродовольчих товарів і зростання вимог до їх конкурентоспроможності. Внутрішній ринок товарів України має негативні явища і занепад вітчизняного виробництва, стихійне наповнення внутрішнього ринку закордонними товарами низької якості, підробками, шкідливими для здоров’я людини і т. і.
Законами передбачений державний захист громадян, їх інтересів як споживачів, вільний вибір непродовольчих товарів.
Тому гостро стоїть проблема експертизи непродовольчих товарів, що реалізуються на ринку України, з питань їх якості, дотримання технологій виробництва, умов транспортування, зберігання і реалізації. Все це спрямовано на захист прав споживачів непродовольчих товарів.
4.Роль торгово-промислової палати в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з іншими країнами
Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами і нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, що стосуються таких питань, відповідно до Конституції (Основним Законом) України і законами України.
Правовий статус суб'єктів господарської діяльності інших держав на території України визначається діючими законами України і вищевказаних договорів.
Україна самостійно здобуває членство в міжнародних міжурядових економічних організаціях, установчі акти яких не суперечать цілям і принципам Конституції (Основного Закону) України. Україна може вступити у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на підставі відповідних міжнародних договорів і/або установчих актів зазначених організацій.
Україна зобов'язана здійснювати захист прав і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України відповідно до норм міжнародного права. Такий захист здійснюється по звертаннях зазначених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні і консульські установи, державні торгові представництва, що представляють інтереси України.
Якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав і інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їхньої компетенції мають право застосовувати адекватні відповідні міри на такі дії. Якщо такі дії завдають шкоди чи створюють погрозу його нанесення державі і/або суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені міри можуть передбачати його відшкодування.
Відповідними мірами на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів/економічних угруповань є:
-застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;
-застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;
-позбавлення режиму найбільшого сприяння чи пільгового спеціального режиму;
-уведення спеціального мита;
- введення режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;
- установлення квот (контингентів);
-уведення комбінованого режиму квот і контингентів;
-введення індикативних цін по імпорту і/або експорту товарів;
-інші міри, передбачені законами і міжнародними договорами України.
Рішення про застосування відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань приймаються:
-Верховною Радою України про: позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;
-застосуванні повної заборони (ембарго) на торгівлю;
- Кабінетом Міністрів України про: застосування часткової заборони (ембарго) на торгівлю;
- здійсненні мір тарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; -уведенні режиму ліцензування і/або квотування зовнішньоекономічних операцій;
-Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України про: здійснення мір нетарифного регулювання по імпорті і/або експорту товарів; ліцензуванні і реєстрації окремих видів контрактів; введенні індикативних цін по імпорті і/або експорту товарів; застосуванні інших відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.
З метою установлення фактів дискримінаційних і/або недружніх дій інших держав, митних союзів/економічних угруповань Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України проводить відповідне розслідування в порядку, обумовленому Кабінетом Міністрів України.
Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, що дає рекомендації відповідним державним органам по застосуванню відповідних мір. На підставі матеріалів розслідування Міністерство економіки України разом з Міністерством закордонних справ України звертається до відповідних державних і/або компетентних органів інших держав, митним союзам або економічним угрупованням із пропозицією про врегулювання суперечливої ситуації.
При одержанні позитивної відповіді від зазначених органів Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України формує делегацію для проведення відповідних переговорів і підготовки відповідних міжнародних договорів міжвідомчого характеру.
Якщо відповідні державні і/чи компетентні органи інших держав, митних союзів, економічних угруповань не дали офіційної згоди на застосування міжнародно-правових засобів врегулювання міжнародних суперечок і/або якщо дискримінаційні і/або недружні дії цих органів безпосередньо/опосередковано порушують міжнародні договори України з цими державами, митними союзами або економічними угрупованнями, МЕПЄІ України в рамках своєї компетенції відповідно до рекомендацій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі самостійно вживає відповідних заходів або передає матеріали Кабінету Міністрів України для прийняття відповідних рішень про застосування необхідних мір.
Вживання необхідних заходів на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань припиняється у випадку припинення відповідними державами, митними союзами, економічними угрупованнями таких дій у відношенні України, підписання відповідного угоди і/або відшкодування збитку.
Акти Міністерства економіки України про врегулювання суперечки і застосуванні відповідних мір на дискримінаційні і/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади в Україні, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Рішення про застосування відповідних мір, зазначених у дійсній статті, може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця з дати введення таких мір у порядку, установленому законами України.
Під несумлінною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності мається на увазі: здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові міри; здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні міри; здійснення інших дій, що законами України визнаються несумлінною конкуренцією.
Під зростаючим імпортом розуміється здійснення імпорту в обсягах і/або при умовах, що завдають значної шкоди чи створюють погрозу нанесення значного збитку українським виробникам відповідних товарів.
За результатами антидемпінгового, антисубсидійного чи спеціального розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних мір, що може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця з дати введення відповідних мір у порядку, установленому законами України.
Застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон і іншими, передбаченими законами України), а також податкових, митних і інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, до яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні чи спеціальні заходи, припиняється на термін до закінчення застосування зазначених заходів.
5.Характеристика діяльності Херсонської ТПП
Херсонська Торгово-промислова палата на добровільних засадах об'єднує компанії, підприємства, установи, зацікавлені в розвитку своєї діяльності та налагодженні виробничих і торгівельних зв'язків на внутрішньому й зовнішньому ринках. Правовою основою діяльності ХТПП є Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Ми надаємо всебічну підтримку підприємцям, які прагнуть встановлювати й розвивати взаємовигідні економічні зв'язки з зарубіжжям, освоювати нові форми співробітництва та розширювати межі здійснення підприємницької діяльності.
Для задоволення потреб представників бізнесу в Палаті працюють висококваліфіковані фахівці, які проводять необхідні консультації, забезпечують підприємців діловою інформацією, надають практичну допомогу в проведенні торгівельно-економічних операцій. Спектр послуг, що надає Палата, включає товарну експертизу і сертифікацію, реєстрацію товарних знаків і присвоєння штрихових кодів, супровід закупівель за державні кошти і юридичні консультації.
Херсонська Торгово-промислова палата також розглядає питання щодо внесення підприємств до Недержавного Реєстру надійних партнерів з видачею відповідного свідоцтва, яке дає можливість українським компаніям зміцнити свої позиції на внутрішньому і зовнішньому ринках і працювати з іноземними партнерами за рівними умовами.
Херсонська ТПП багато уваги приділяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Для цього Палатою укладаються та реалізуються з регіональними торгово-промисловими палатами інших країн, проводяться ділові зустрічі, місії, переговори, семінари за участю іноземних фірм і українських компаній.
Просуванню товарів місцевих виробників сприяють і тематичні та багатогалузеві виставки-ярмарки, які успішно проводить Палата. Серед них є такі, що стали візитною карткою регіону, наприклад, «Книжковий салон», «Бізнес-сервіс», «Агросвіт», «Херсонський ярмарок».
Підприємства усвідомлюють, що об'єднання в рамках авторитетної, компетентної, стабільної організації відповідає їх інтересам. Торгово-промислова палата є тим інститутом, що гарантує коректні стосунки у бізнесі, надає додаткового позитиву до репутації компанії як надійного партнера.
Для зручності наших клієнтів Херсонська ТПП відкрила відділення у районному центрі Херсонської області – м. Скадовськ.
Діяльність Херсонської ТПП націлена на сприяння розвитку економіки Херсонської області, формуванню промислової, фінансової, торгової і наукової політики в регіоні. Оперативно реагуючи на соціально-економічні зміни, Палата виступає своєрідною площадкою для побудови конструктивного діалогу між бізнесом і владою.
Висновки та пропозиції
Торгово-промислові палати є інструментом ринкової економіки.
Торгові палати мають досить широке коло функцій, які визначаються в основному двома критеріями: по-перше, характером членства в палаті (обов'язкове або добровільне), по-друге, положенням торгової палати у економіці регіону, в якому вона функціонує (центральне або локальне).
З прийняттям Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ситуація в палатівській системі стабілізувалась. В Україні стали діяти 27 регіональних палат, які мали чималий досвід надання учасникам зовнішньоекономічної діяльності різноманітних послуг.
Розвиток ринкових відносин в Україні, інтеграція її до СОТ та Євросоюзу обумовив новітній етап в розвитку торгово-промислових. Тому, на сьогодні, одним з головних напрямків діяльності ТПП України є налагодження ділового співробітництва із міжнародними суб’єктами.
Другим напрямком діяльності ТПП України є інформаційне забезпечення діяльності дійсних членів палати.
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою встановлює ГК України, Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» 1 від 2 грудня 1997 р.
Список використаної літератури
1.Закон України "Про торгово-промислові палати в „Україні"
2.Наказ Міністерства юстиції України №35/5 від 8 червня 1998 р. Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат
3.Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
4.Коломієць Т.М. Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів. – К.: КНТЕУ, 2001. – 274 с.
5.Торгово-промислова палата України. Минуле. Сьогодення. Погляд у майбутнє. К.: Видання ТПП України, 2002. – 260 с.
6.http://www.info-library.com.ua/books-text-2927.html
7.http://old.niss.gov.ua/Monitor/juli/16.htm
8.http://www.rusnauka.com/32_PVMN_2011/Economics/2_97669.doc.htm
9.http://www.tpp.ks.ua/khersonskij-region.html