Веди дослівно знання відомості
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Філософська думка Стародавньої Індії.
Філософська думка Стародавньої Індії виникла у ІІІ тис. до н. е. Першим літера-турним і водночас філософським твором були «Веди» (дослівно знання, відомості). «Веди» — одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень старо-давнього індо-оріянського суспільства. Мова «Вед» — це мова санскриту, що була світоглядно-понятійно-знаковою основою освоєння світу більшістю європейських народів у дохристиянську добу. У «Ведах» людина розглядається як частина природи. Рослини, тварини і люди мають душу, яка після смерті переселяється в інші живі істоти. Пересе-лення душі (сансара) залежить від поведінки людини. Існує також непідвладний нікому закон покарання — карма. Найвища мета душі — «відробити» карму і досягнути повної свободи (мокші). Правда, досягнення повної свободи неможливе без звільнення душі людини від перевтілень, тому «відробити карму» — означає звільнитися від подальших перевтілень. Щоб досягти цього, потрібно жити праведно, бо лише таким чином людина може перейти у вищу касту, або соціальну ієрархію.
Пізніше на основі переосмислення ідей вед у брахманах, араньяках та упанішадах (різного роду пояснення до вед): розкриваються методи, засоби досягнення мокші.
Найсистемніша філософська думка Стародавньої Індії приковується в «Упаніша-дах» (дослівно — сидіти біля ніг вчителя). До нас дійшло близько 200 упанішад. Проблема виникнення світу розглядається аналогічно до китайської філософії. З хаосу виникає Бог (брахман), який є творцем всього світу. Щоб відтінити Творця від його творіння в «Упанішадах» вводиться поняття атман. Атман, як і брахман вживається у значенні «я». (індивіда). В «Упанішадах» атман і брахман ототожнюються. Цим підкреслюється єдність природи, людини і космосу.
Складовими частинами всього сущого в «Упанішадах» є вода; повітря, вогонь, ефір (простір). Взаємодія цих стихій народжує все на землі.
Людина в «Упанішадах» розглядається як сукупність п'яти сфер. Перша —фізичне тіло, друга — життєве дихання (прана), третя — розум (у значенні нижчого рівня раціона-льного, який безпосередньо пов'язаний з почуттям людини). Далі йдуть сфери розгорнутої свідомості, непідвладні людині, незалежної від неї (у значенні сучасного поняття позасві-домого) і сфери згорнутої свідомості, про які ми взагалі нічого не можемо знати. Це згус-ток свідомості, де вміщується мікрокосмос (атман) і макрокосмое (брахман). Розміщення шарів суворо підпорядковане: кожний наступний знаходиться в середині попереднього, є більш багатогранним і більш недосяжним для пізнання.
Основний об'єкт пізнання — найпотаємніше — згорнута свідомість. Зазначимо, що метою філософії Стародавньої Індії є не стільки знання, скільки досягнення певного стану—блаженства душі.
Дещо осторонь від класичних проблем індійських філософських шкіл, таких як санкх'я, чарвака-локаята, міманса та інші стоїть буддизм. Його засновник Будда не цікавиться проблемами створення світу, виникнення душі й тіла тощо. Основне питання, яке прагне розв'язати Будда — це доведення тези: життя невіддільне від страждання. Кожна людина повинна усвідомити чотири основних принципи: життя є страждання; страждання має першооснову— це потяг до існування, насолоди, до діяльності; усвідо-мивши цю першооснову, людина повинна дійти висновку, що страждання має причину, від якої потрібно звільнитися і, нарешті, людина повинна знайти спосіб звільнитися від страждань.
- 1 -
Загалом у Стародавній Індії були висунуті основні філософські проблеми ви-
никнення світу, буття (зокрема, проблема ідеального), пізнання, накреслені підходи до їх розв'язання. Філософія Стародавньої Індії суттєво впливала на розвиток філософської думки у Стародавній Греції та Римі.
- 2 -
2. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Напрям підготовки 6
3. ТЕМА- Пасхальный перезвон Цель- продолжать учить детей отыскивать причины народных праздников и опреде
4. Методы анализа электромеханических устройств
5. 12325960 89817633111 www.
6. тема- ldquo;Развитие Восточной Европы во второй половине двадцатого векаrdquo;
7. Лекция 1.4 сентября Михайлова Надежда Константиновна
8. Япония (из словаря)
9. На вкус как курятина ~ это не комплимент
10. Как всякий организованный процесс семейное воспитание предусматривает определенную целеустремленно
11. опт. сделки] розничных
12. ЦАОDnce в 2014 году Общее положение Молодежный танцевальный конкурс ЦАОDnce далее конкурс
13. Печатные средства массовой информации Беларуси
14. методические рекомендации по курсу Отечественной истории для студентов всех специальностей заочной форм
15. Легені землі Проблеми збереження лісів
16. Особенности кладки стен в два кирпича по однорядной системе перевязки швов
17. Завгородний Александр Васильевич
18. Синергийность иконообраза
19. тематична статистика АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
20. то думать о счастье не гнаться за ним и принимать его не задумываясь заслуженно оно или нет и идет ли на поль