Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Правопис слів іншомовного походження
Пишеться И:
а) у загальних і власних назвах після 9 приголосних (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р – «де ти з’їси цю чашу жиру») перед іншими приголосними: Бразилія, циліндр;
б) у географічних назвах із кінцевим -ика, -ида: Америка, Флорида.
Винятки: Зімбабве, Сідней, Сілезія, Сімферополь, Сінгапур, Сілезія, Тіроль, Тільзіт, Тітікака, Дідро, Діжон, Рільке, Дізель (але: дизель), Россіні, цезій, а також деякі імена, наприклад Річард, Генріх.
Пишеться І:
а) на початку слова: історія, інерція;
б) у кінці незмінних слів: таксі, мерсі, попурі;
в) перед голосними та й: клієнт, радіо, чемпіон;
г) після букв, що не входять до «дев’ятки»: вітамін, кіно;
ґ) у кінці слів перед я: конфесія, теорія, аудієнція, алергія.
З И як виняток пишуться слова: Башкир, башлик, бинт, бурмистер (але: бурмістр, бургомістр), вимпел, гиря, графин, диякон, єпитимія, єпископ, єпитрахиль, єхидна, жасмин, імбир, калмик, канитель, католик, кизил, килим, кинджал, кипарис, киргиз, кисет, кит, кишлак, лимон, мигдаль, миля, мирт, митра, митрополит, спирт, схима, химера;
Вавилон, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кизилкум, Пакистан.
М’який знак пишеться для позначення м’якості семи приголосних – д, т, з, с, ц, л, н («Де ти з’їси ці лини»), якщо після цих семи букв у вимові чується [й]: Нью-Йорк, ательє, медальйон, сеньйорита. Винятки: кон'єктура, кон’юктура, кон’юктивіт, ін’єкція, ад’ютант, пан’європейський, транс’європейський.
В інших випадках перед я, ю, є, ї в словах іншомовного походження пишеться апостроф, якщо у вимові після приголосних чується звук й: комп’ютер, миш’як, Монтеск’є.
Подвоєння в словах іншомовного походження
Букви подвоюються у власних назвах та похідних від них: Голландія, голландський, Марокко, марокканець, Бессарабія, бессарабський, Філіппіни, Бонн, Брюссель, Ніцца, Будда, буддист, Одіссей, Діккенс, Шиллер, Торрічеллі, Маккарті, маккартизм, Роттердам тощо. Але немає подвоєння у словах Лісабон, Гавана, Касабланка тощо.
В українізованих запозичених іменах букви звичайно не подвоюються: Авакум, Інокентій, Іполит, Калістрат, Кирило, Пилип, Сава, Саватій; Агнеса, Агрипина, Інеса, Каміла, Мар'яна, Сара.
Подвоюються букви:
а) у чоловічих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вассіан, Віссаріон, Геннадій, Еммануїл, Палладій;
б) у жіночих іменах: Алла, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Васса, Віолетта, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Маріанна, Римма, Стелла, Сусанна.
Подвоєння відбувається в словах, де збігаються кінцевий приголосний префікса і початковий приголосний кореня: сюрреалізм, ірреальний, імміграція (але еміграція), контрреволюція.
У загальних назвах букви не подвоюються: сума, шосе, піца, хобі, процес.
Винятки: тонна, ванна, манна (вид лишайника; сік ясеня), вілла, панна, донна, мадонна, нетто (маса товару без упаковки), брутто (маса товару з упаковкою), бонна (іноземна вихователька), аннали (літопис, хроніка), білль (законопроект), пенні (грошова одиниця), булла (грамота папи римського, послання), мулла, мірра (ароматична смола), панно, бритти (народ), гамма (грецька літера), дурра (вид рослини сорго), мотто (дотепний вислів; епіграф), канна (рослина з великими червоними квітами).