Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РЕФЕРАТ
Державне управління охороною праці та організація охорони праці
План
1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
Управління охороною праці виконує дві функції:
а) організаційно-господарську;
б) наглядову.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону праці", державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
Функції Кабінету Міністрів України в галузі ОП. Кабінет Міністрів України:
Компетенція державних органів з нагляду за ОП:
Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та державними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі ОП:
Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі ОП.
Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповід-ної території:
Функції об'єднань підприємств у галузі ОП.
Повноваження в галузі ОП асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованими об'єднаннями функцій в його апараті створюються служби ОП.
В умовах адміністративно-командної економіки роботи з ОП на підприємствах, в установах базувалися на підставі діючих положень, наказів галузевих міністерств, рішень профспілкових органів, приписів органів держнагляду. Робота активізувалася після аварій і нещасних випадків, а потім затихала до наступного випадку.
2. Система управління охороною праці
Першим обов'язком керівника підприємств будь-якої форми власності є створення такої організації виробництва, за якої досягається найбільший прибуток. Для досягнення цієї мети створена система управління охороною праці (СУОП).
Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність органів управління підприємством, яка на підставі комплексу нормативної документації проводить цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.
Головною метою управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.
До основних функцій управління охороною праці належать:
Основні завдання управління ОП:
У Законі України "Про охорону праці" вказується, що управління охороною праці здійснює власник підприємства або уповноважені ним особи, які створюють відповідні служби для організації і контролю виконання законодавства з ОП. Законом встановлено порядок економічної відповідальності за недодержання вимог охорони праці: стягнення штрафів з порушників, відшкодування збитків потерпілому або його родині.
У законі встановлені такі обов'язки працівників з ОП:
Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне прогнозування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з ОП, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з ОП є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.
Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю або у плані заходів як додаток до наказу.
Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління виробничого процесу, визначення відповідальності та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.
До основних форм контролю за станом охорони праці належать:
Необхідно зазначити, що крім контролю здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних та профспілкових інспекцій.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (ст. 44), державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
Органи державного контролю за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.
Власник повинен безкоштовно створити необхідні умови для роботи працівників органів державного нагляду за ОП.
Посадові особи органів державного нагляду за ОП несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством. Їхні приписи обов'язкові для виконання.
Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст навпроти напису "Припис одержав" робить запис "Від підпису відмовився" та вказує дату. Припис з відповідним поданням направляється на ім’я керівника, якому адміністративно підпорядкований цей керівник структурного підрозділу, або керівників підприємства.
У випадку, якщо керівник підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису і це підприємство не має вищестоячої господарської організації, то спеціаліст з ОП запрошує двох свідків (членів комісії з питань ОП або від профспілки), і вони розписуються навпроти напису "Від підпису відмовився" з зазначенням дати і свого прізвища. Цей припис з відповідними підписами і поясненнями може бути направлений в районну прокуратуру за місцем знаходження підприємства.
Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.
Власник повинен безкоштовно створити необхідні умови для роботи представника органів державного нагляду за охороною праці.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про охорону праці", за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за ОП і представників профспілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП, встановлено такі дисциплінарні стягнення щодо працівників: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення мають службові особи Держнагляду охорони праці.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника підприємства. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі і внаслідок порушення правил охорони праці.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян.
Виробничим травматизмом називається зумовлене зовнішніми причинами, пов'язаними з виконанням виробничого завдання, порушення цілісності тканин і органів тіла людини, що супроводжується тим або іншим розладом функцій ушкоджених органів. До числа характерних прикладів виробничого травматизму належать: поріз, удар, отруєння тощо. До виробничого травматизму належить також гостре отруєння, обмороження, теплові удари тощо.
Основними факторами, які можуть спричинити виробничий травматизм є: робочі інструменти, рухомі частини машин, частини машин, що відлітають при аваріях і поломках, вантажі, що падають, частини оброблюваних матеріалів, полум'я, розплавлений метал, пара, гарячі гази, отруйні гази, випромінювання тощо.
Професійними хворобами вважаються такі, що виникають і розвиваються переважно під впливом несприятливих санітарних умов праці. Такі фактори називаються виробничими шкідливостями. До числа виробничих шкідливостей належать:
Професійні хвороби, на відміну від виробничого травматизму, виникають не раптово, а поступово, внаслідок тривалого впливу на організм виробничих шкідливостей.
Прикладами професійних хвороб можуть бути ревматизм у машиністів, туговухість у котельників, захворювання серцево-судинної системи в осіб, які працюють в умовах сильних вібрацій, кесонна хвороба тощо.
В усіх галузях народного господарства є профілактика - запобіжні заходи проти виробничого травматизму і професійних захворювань. Тому завдання техніки безпеки на всіх підприємствах промисловості, сільського господарства органічно пов'язані з технологією виробництва.
Вирішальна роль у боротьбі з виробничим травматизмом належить керівникам та інженерно-технічним працівникам, у розпорядженні яких перебувають люди. Отже, керівні працівники повинні добре знати норми і правила техніки безпеки та виробничої санітарії, що стосуються їхньої галузі, систематично вивчати умови праці, розглядати кожний механізм, машину, верстат, технологічний процес не тільки як об'єкти і фактори виробництва, а насамперед з точки зору безпеки і нешкідливості праці. Найважливішою умовою сучасної ТБ є запровадження таких машин і механізмів, які своєю будовою, конструктивними формами, принципами дії виключали б можливість шкідливих впливів на людину.
Уся система профілактики виробничого травматизму грунтується на глибокому і всебічному аналізі причин нещасних випадків у тій або іншій галузі виробництва в усіх елементах і деталях його технології.
Усі причини нещасних випадків, незалежно від характеру виробництва, поділяють на дві основні групи:
До першої групи належать причини, пов'язані з недосконалістю матеріальних засобів виробництва: верстатів, підйомно-транспортного устаткування і т. д. Ця група причин дуже різноманітна, і тому об'єкти вивчення можуть бути конкретизовані лише в рамках певного виробництва або цеху.
До другої групи належать причини, пов'язані з недосконалістю організації праці та виробництва.
Це такі причини:
Найчастіше травматизм на виробництві спричинюється незадовільними організаційно-технічними заходами.
Організаційними причинами є:
Технічними причинами є:
Деякі робітники (найчастіше молоді студенти, учні-практиканти, механізатори), вважаючи, що вони досконало знають техніку, нехтують елементарними правилами техніки безпеки, що призводить до тяжких травм, а іноді і до каліцтва.
Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. Розслідування та облік професійних отруєнь та захворювань здійснюється згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підлягають всі, вперше виявлені хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.
Вплив виробничих факторів не обмежується лише їх роллю як причини професійних захворювань. Давно було помічено, що особи, які працюють з токсичними речовинами, частіше хворіють на загальні захворювання (грип, розлад органів травлення, запалення легень тощо), що ці хвороби проходять у них важче, а процес одужання йде повільніше. Тому, окрім показників частоти та тяжкості професійної захворюваності (визначаються аналогічно Пчт та Птт), важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показник частоти випадків захворювань Пч та показник днів непрацездатності Пдн, які припадають на 100 працюючих: де З – кількість випадків захворювань за звітний період; Д – кількість днів непрацездатності за цей же період;Т – загальна кількість працюючих.
На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямків щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.
Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих ужито для їх усунення та для забезпечення умов праці згідно з нормативними вимогами.
Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх визначення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності.
Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи:
Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості.
Показник непрацездатності – це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:
Ці показники дозволяють визначати динаміку травматизму на підприємстві; порівнювати його з іншими підприємствами.