Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Педагогічні інноваці: критерії оцінки
Сучасна ситуація в освіті характеризується великою різноманітністю методик і програм, нав чальних курсів, що претендують на право називати ся освітніми технологіями.
У цьому зв'язку доречно було б уточнити: що ж таке освітня технологія? Як вона співвідноситься з методиками та програмами, тобто зі змістом освіти?
Саме поняття освітня технологія ще остаточно не визріло, не набуло наукової завершеності. І все-та ки, у рамках інноваційних тенденцій сучасної практи ки навчання в дитячому садку та школі, освітню тех нологію можна визначити як сукупність педагогіч них прийомів, як певну «локальну технологію», розробка якої доступна кожному педагогові.
Інакше кажучи, кожний педагог володіє освітньою технологією. Тоді центральним стає питання ефек тивності «локальних» технологій з позиції сучасних вимог освітньої системи — її цілей, завдань, спря мованості.
Осмислюючи поняття освітня технологія з позицій системного підходу, підкреслимо, що технологія має спиратися на певну концепцію, ставити певну ме ту й бути органічно пов'язаною зі змістом ос віти.
Якими б не були зміни, нововведення, поліпшен ня, оновлення або зміщення в середовищі освіти, вони мають осмислюватися з позиції якісної зміни усіх вза ємопов'язаних аспектів освіти, передбачати чітку від повідь на запитання: «Поліпшенню чого конкретно сприяють пропоновані зміни?»
У педагогічній науці та практиці виділяють три рівні інновацій:
• зовсім нові, досі не відомі,
• розгорнуті або переоформлені ідеї та дії, які набу вають актуальності у певному середовищі, в певний час, педагогічні дії, що існували раніше, але оновлені у зв'язку зі зміною умов та завдань сучасної ситуації життя.
У рамках розвивальних програм інновацію мож на вважати доцільною, якщо пріоритетною, клю човою ідеєю в ній є розвиток дитини. Причому під розвитком слід розуміти не прос то зміни або ускладнення знань, умінь, навичок, а появу в дитини здатності до самореалізації.
Спрямованість навчальної технології на повноцін ний розвиток загальнолюдських здібностей — кому нікативних, інтелектуальних, художніх—створює умо ви для індивідуального й творчого застосування їх у різних сферах життєдіяльності дитини.
Чи є в сучасній теорії та практиці освітньої систе ми орієнтири для визначення ефективних інновацій них тенденцій?
Парадигмою, прикладом, зразком, еталоном, культурним стандартом можуть виступати особистісно-орієнтовані технології. Ці технології ставлять у центр усієї освітньої системи особистість дити ни, забезпечення комфортних та безпечних умов її розвитку, реалізацію природних потенціалів осо бистості,
Особистісно-орієнтовані технології характеризу ються антропоцентричністю, гуманістичною та психотерапевтичною спрямованістю і ставлять за мету різнобічний 1 творчий розвиток особистості ди тини.
Водночас в освітній сфері широко застосовують ся інші технології. Наприклад: технології вільного виховання, дидактико-центричні, авторитарні тощо.
У практиці їх застосування цілком можливі іннова ційні перетворення, що стосуються змісту і методів навчання. Однак педагогові важливіше самовизна читися, в рамках якого педагогічного напрямку він застосовує інновації. Це необхідно зробити для то го, щоб спроектувати очікувані результати. Часто бу ває так, що добрі наміри та цілі педагога вступають у суперечність з впроваджуваною на практиці техно логією, що перешкоджає досягненню поставленої мети.
Так, будь-які методи та вправи, що їх педагог ви користовує з метою формування культури спілкування дітей у рамках авторитарної технології, приречені на неуспіх, оскільки вони не адекватні за ціннісною орієнтацією.