Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 8 ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ ТА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ
1. Завдання, послідовність і джерела ревізії результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
2. Перевірка правильності ведення обліку та складання фінансової звітності на підприємстві.
3. Ревізія стану внутрішньогосподарського контролю.
1. Завдання, послідовність і джерела ревізії результатів фінансово-господарської діяльності підприємства
Основними завданнями перевірки стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю є:
Послідовність ревізії стану обліку і звітності:
Джерела ревізії: наказ про облікову політику, бізнес-план; первинні документи, посадові інструкції працівників бухгалтерії, звіти матеріально відповідальних осіб, графіки здавання звітів; регістри синтетичного й аналітичного обліку, нагромаджувальні відомості; статистична, оперативна, податкова, фінансова звітність; акти ревізій і перевірок тощо.
2. Перевірка правильності ведення обліку та складання фінансової звітності на підприємстві
Правильно організований облік, своєчасно й реально складена та подана фінансова звітність дають змогу вести систематичний, оперативний контроль за збереженням і раціональним використанням товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.
Перевірка організації бухгалтерського обліку та звітності починається задовго до виїзду ревізора на об'єкт — під час підготовки до ревізії. Така попередня перевірка здійснюється на підставі поданих у вищестоящу організацію балансів і звітів, а також актів ревізій і перевірок.
До початку проведення перевірки ревізор знайомиться з нормативними документами, які регулюють ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Ревізор повинен мати довідковий матеріал, який стисло характеризує короткий зміст законів, постанов, інструкцій та інших вказівок з питань обліку і звітності.
Виїхавши на місце ревізії, ревізор встановлює, як виконується Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", чи правильно застосовуються положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків, чи дотримуються Інструкції про його застосування, як виконуються інші нормативні положення, вказівки з обліку і звітності. Інформація, одержана за результатами попередньої перевірки, використовується ревізором для подальшої ревізії. Перевірка стану обліку і звітності проводиться на підставі програми.
Програма складається з таких питань:
Необхідною умовою чіткої організації обліку в бухгалтерії є:
Стан звітної дисципліни характеризує здавання звітів матеріально відповідальними особами у встановлені терміни, проведення облікових робіт відповідно до графіка здавання місячних, квартальних і річних звітів в органи державної податкової адміністрації, органи статистики та вищі органи управління. У процесі перевірки ревізор вивчає такі питання:
Відповідне оформлення даних бухгалтерського обліку вимагає використання бланків встановленої форми та їх заповнення відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", наявності регістрів бухгалтерського обліку, встановлених інструкціями і вказівками Міністерства фінансів України та відповідних міністерств, відомств, правильне й акуратне відображення записів, підведення підсумків щодо обігів і залишків на початок і кінець кожного звітного періоду.
Бухгалтерський облік є суворо документальним, тому в процесі перевірки необхідно вивчити якість оформлення документації, а саме: наявність оригіналів документів, які підтверджують здійснення господарсько-фінансових операцій, правильне їх заповнення відповідно до встановлених форм, наявність необхідних реквізитів, підписів відповідальних осіб, у разі потреби погашення штампами встановленої форми. Наявність численних безпідставних і неправильно виправлених помилок у записах бухгалтерських реєстрів і банківських документах, де виправлення взагалі не допускаються, свідчить про незадовільний стан бухгалтерського обліку на підприємстві.
У разі ревізії стану бухгалтерського обліку значну увагу приділяють вивченню порядку відображення господарських операцій на рахунках і отримання звітної інформації. Ревізору необхідно перевірити облікові регістри (їх форму, побудову, порядок і своєчасність заповнення), відповідність аналітичних рахунків синтетичному обліку, можливість безпосереднього заповнення форм звітності на підставі облікових даних. Перевірці підлягає кожна форма звітності зокрема. У разі ревізії окремих форм з'ясовують повноту і достовірність звітних показників, правильність оформлення і наявність відповідних підписів, точність підрахунків проміжних і зведених підсумків, розрахунки відсотків, середніх величин, взаємозв'язок з іншими формами звітності за однорідними показниками.
В умовах застосування ПЕОМ спочатку потрібно з'ясувати наявність і правильність розробки й адаптації програми та забезпечення підприємства обліковою інформацією. Всі виявлені факти порушення діючої методології обліку, виправлення і перекручення звітності відображають в акті ревізії.
Перевірка стану обліку забезпечує достовірність безперервного відображення господарської та фінансової діяльності підприємства для поточного інформування менеджерів, маркетологів та інших управлінців для прийняття рішень щодо ефективності господарювання і ревізії за використанням капіталу й ресурсів виробництва та достовірності фінансової звітності.
Особливо відповідальною роботою ревізора є перевірка бухгалтерської звітності підприємства. Нормативною базою, якою керується ревізор при цьому, є Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а також національні стандарти бухгалтерського обліку, затверджені Мінфіном України.
Контроль починається з вивчення складу звітності ревізованого підприємства.
1. Перевірка наявності документів про реєстрацію підприємства як платника податків, обсягів по формах установленої звітності, ураховуючи специфіку підприємницької діяльності (методи обстеження, нормативної перевірки).
2. Потім здійснюється перевірка дотримання термінів здачі звітності податковим органам, управлінням статистики, органам управління спеціальними державними позабюджетними фондами: Пенсійного, інноваційного, зайнятості населення, соціального страхування (метод нормативної перевірки і порівняння).
3. Перевірка достовірності звітності проводиться за формами бухгалтерської, статистичної і податкової звітності на підставі даних поточного бухгалтерського і податкового обліку. Залежно від показників виду і форми звітності дані поточного бухгалтерського обліку за кожен місяць систематизуються в спеціальних накопичувальних відомостях для визначення обсягів у розрізі окремих показників за звітний квартал і з початку року. Тому треба перевірити правильність формування даних у цих накопичувальних відомостях, застосовуючи метод нормативної перевірки на включення в базу оподаткування, метод порівняння даних підсумків з відповідних показників з урахуванням виявлених по попередніх розділах ревізійної роботи порушень і даних, відображених у формі звітності.
4. Дані балансу перевіряються за методом порівняння окремих показників з даними Головної книги про залишки на балансових рахунках станом на кінець звітного періоду, а на початок звітного періоду вони додатково звіряються з балансом за минулий рік станом на кінець року. Достовірність і реальність залишків по рахунках розрахунків перевіряються за методом перевірки даних, інвентаризації цих розрахунків. При підозрі на недостовірність даних проводиться зустрічна перевірка з дебіторами та кредиторами.
5. Обов’язково перевіряється правильність відображення в поточному бухгалтерському обліку і внесення змін у податкову звітність, зроблених на підставі попередніх актів перевірок, постанов органів державного контролю при виявленні порушень чинного законодавства з оподаткування, встановлення нестач зловживань і т. п.
При встановленні запущеності обліку ревізор складає акт, установлює термін для поновлення обліку і тільки після цього здійснює документальну перевірку, ревізію.
Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, ревізор має підстави підтвердити правильність складання та її достовірність.
Ревізор перевіряє, як забезпечується методичне керівництво вищестоящої організації щодо застосування існуючої форми обліку, чи узагальнюється досвід передових підприємств. Крім того, ревізор має вивчити обсяг і особливості господарської діяльності, структуру облікового апарату, документообіг, розподіл обов'язків між працівниками бухгалтери.
Повнота і своєчасність документального оформлення й відображення в обліку всіх операцій, пов'язаних з рухом товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, є критерієм оцінки постановки й стану бухгалтерського обліку.
Ревізор встановлює: яких заходів було вжито за актами попередніх ревізій і перевірок; чи збираються поступово облікові дані для складання звітності, чи ведеться робота за графіком, чи встановлено належний порядок приймання, перевірки й обробки документів.
Важливу роль у правильній організації обліку відіграє підвищення ділової кваліфікації кадрів облікових працівників, проведення з ними семінарських занять з питань удосконалення обліку.
Важливо також перевірити правильність оформлення документів, їх зміст, відповідність почерку, правильність підписів, відтисків штампів, печаток, оглянути зовнішній вигляд, папір, спосіб запису, особливо в сумнівних документах. Особливо старанно перевіряють дотримання відповідності записів одних і тих самих операцій у різних облікових регістрах. Слід з'ясувати, чи правильно ведеться облік на позабалансових рахунках. Завершивши перевірку стану бухгалтерського обліку, ревізор складає довідку.
Якщо ревізією виявлено недоліки в організації, веденні бухгалтерського обліку, ревізор складає план ліквідації відсталості.
Необхідність проведення заходів щодо упорядкування обліку і звітності спричинена тим, що в окремих підприємствах допускаються порушення фінансової й розрахункової дисципліни, внаслідок чого відбуваються різного роду зловживання.
Так, з метою створення уявної благополучності щодо збереження коштів на деяких підприємствах великі нестачі й розтрати в бухгалтерському обліку відображали на рахунках дрібних нестач, термінові донесення не подавали, винних осіб не карали й відповідних профілактичних заходів для попередження зловживань не вживали.
Ревізор встановлює, як впроваджується наукова організація праці бухгалтера (чи виділено для бухгалтерії приміщення, чи раціонально розміщено робочі місця, чи забезпечені бухгалтери необхідними інструктивно-нормативними матеріалами, комп'ютерною технікою тощо).
Потім перевіряють: чи забезпечується повне звіряння даних аналітичного й синтетичного обліку до складання балансу, чи проводиться на підприємствах з кількісно-сумовим обліком щомісячне звіряння даних аналітичного обліку з даними складського обліку та чи оформляється воно актом; чи впроваджується оперативний контроль за повнотою і своєчасністю здавання виручки, за видачею і використанням доручень на право одержання товарів, чи правильно й своєчасно робиться відмітка про те в книзі обліку виданих доручень.
Необхідно також з'ясувати, як організовано зберігання документів за поточний місяць, за минулі місяці, за три останніх роки, чи має підприємство архів для документів тимчасового (здебільшого до трьох років) і постійного зберігання, чи є відповідальна за архівну справу особа.
Встановлюють відповідність даних облікових регістрів показникам фінансової звітності. Окремі статті балансу порівнюють з показниками звітів про фінансові результати, про рух грошових коштів і власний капітал, а також звіряють між собою дані цих звітів.
Особливій перевірці підлягають ті статті балансу, які характеризують негативні сторони господарської діяльності й на яких можливе вуалювання нестач, розтрат, крадіжок, а також сум дебіторської заборгованості: грошові кошти в дорозі, незавершене виробництво, резерв сумнівних боргів, дебіторська заборгованість з бюджетом, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), відстрочені податкові зобов'язання, а також товари на відповідальному зберіганні у покупців тощо.
Перевірка завершується складанням проміжного акта (довідки, доповідної записки) або записом результатів її в розділі "Ревізія стану обліку і звітності" основного акта ревізії.
3. Ревізія стану внутрішньогосподарського контролю
Перевірку стану внутрішнього контролю доцільно розпочинати з вивчення положень про відділи і служби структурних підрозділів підприємства та посадових інструкцій відповідальних адміністративних й інженерно-технічних працівників, розподіл їх службових обов'язків. Ретельнішій перевірці підлягають виконання контрольних функцій працівниками бухгалтерської та фінансової служби підприємства.
Працівники бухгалтерії, приймаючи первинні документи, перевіряють збереження й організацію сортового обліку ТМЦ на складах готової продукції, матеріалів, інструментів, спецодягу, напівфабрикатів і незавершеного виробництва в цехах, а також стану каси і порядок ведення касової книги, здійснюють контроль за законністю проведених господарсько-фінансових операцій і збереженням власності підприємства.
Головний бухгалтер разом з керівниками інших структурних підрозділів здійснює контроль:
4) законності списання нестач, втрат.
У процесі ревізії виявляють порушення і недоліки в здійсненні контрольних функцій посадовими особами ревізійного підприємства.
Якщо в структурі підприємства є внутрішня контрольно-ревізійна служба, то слід перевірити її роботу. Для цього використовують плани проведення перевірок, акти перевірок, накази, розпорядження, протоколи засідань за результатами проведеної контролерами роботи. Під час розгляду цих матеріалів встановлюються повнота охоплення контролем структурних підрозділів підприємства, періодичність і своєчасність проведення перевірок, участь у них, крім контролерів, фахівців інших служб, використання керівництвом підприємства результатів внутрішнього контролю в управлінні виробництвом та укріпленні контролю за збереженням власності підприємства.