Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота №10
Тема: Робота у редакторі формул. Колонки. Границя і заливка. Буквиця.
Мета: Навчитися створювати математичні формули, використовувати підпункти: колонка, границя і заливка, буквиця для форматування документу та закріпити знання по пункті головного меню “Формат”.
Хід роботи:
Створення формул.
При створенні документів, що містять науковий текст часто виникає потреба у написанні складних математични фізичних, хімічних, електротехнічних та ін. формул. З цією метою часто використовують різні спеціальні наукові редактори .
Більшість текстових редакторів, в тому числі і Microsoft Word мають, вбудовані піктограми-редактори математичних формул. У Word ці функції виконує Microsoft Equation, що викликається через команду Объект з пункту меню Вставка. При цьому відкривається вікно в якому потрібно вибрати закладку Создание і в списку вибрати – Microsoft Equation. Також можна скористатися піктограмою. А Б В
В результаті чого вікно Word видозмінюється – зникають панель інструментів, змінюється вміст головного меню. Крім цього з’являється робоче поле (А) для введення формули із спеціальною рамкою, що дозволяє маштабувати розміри формул, а також спеціальне піктографічне меню (Б). При натисканні ЛКМ на одній з піктограм відкриється список шаблонів (В). Для створення різних елементів формул.
Отже, наприклад, щоб у формулі ввести корінь кубічний, слід визначити, в якому зі списків знаходиться шаблон кореня довільного степеня, тоді вибрати його мишею. У полі для редагування формул з’явиться відповідний математичний символ. Після цього, за допомогою миші чи клавіш керування курсором, перейти у позицію показника ступеня і натиснути цифру 3, а тоді ввійшовши в середину символу “корінь”, ввести підкореневий вираз. Якщо у формулі є символи, які можна ввести з клавіатури, то піктографічне меню не слід використовувати. Наприклад: звичайні літери, знаки деяких операцій “=”, “+”, “-”, звичайні дужки і т. д.
Після завершення створення формули, варто натиснути ЛКМ поза робочим полем формули. В результаті відбудеться автоматичне перетворення до редагування основного документу. Якщо користувачу потрібно зробити зміни у вже створеній формулі, то слід двічі натиснути ЛКМ на відповідній формулі і зробити відповідні зміни.
Колонки.
При макетуванні документу, у видавничій справі дуже часто використовують форматування (верстку) по колонках. У Word в колонках можна розмістити як весь документ, так і лише його частину. Зрозуміло, що текстовий редактор не може мати всіх можливостей верстки тексту по колонках, як у професійних видавничих системах, але початкові можливості у Word все ж так є.
Для того, щоб розмістити текст документу по колонках, потрібно спочатку виділити цей текст (якщо він вже створений). Тоді можна вибрати піктограму зі стандартної панелі інструментів. В результаті чого відкриється вікно, в якому імітується вигляд колонок. Помістивши в нього курсор мишки і натиснувши ЛКМ, слід вибрати потрібну кількість колонок. Після цього відпустити клавішу. На горизонтальній розмірній лінійці показуються межі колонок.
Описаний вище спосіб створення колонок не дозволяє вибрати при створенні параметрів форматування. Якщо користувачу потрібно встановити інші параметри форматування, то необхідно скористатися головним меню. Для цього в пункті меню Формат потрібно вибрати команду Колонки. В результаті чого відкривається однойменне вікно.
В розділі Тип можна вказати кількість колонок, що будуть розміщені на одній сторінці: одна, дві, три або дві колонки різної ширини. Якщо кількість колонок повинна перевищувати три, то їх слід вказувати у полі Число колонок.
Розділ Ширина и промежуток встановлює ширину колонок та відстань між ними. Якщо вибрати опцію Колонки одинаковой ширины, то ширина всіх колонок буде однаковою.
Буквиця.
Буквиця — це збільшена перша літера (кілька літер) абзацу (інколи на кілька рядків), яка часто сформована іншим стилем в порівнянні з рештою тексту документу. Як правило, встановлюють на початку документу або окремого розділу.
Для створення буквиці потрібно виділити першу літеру абзацу (можна кілька літер) та вибрати в пункті меню Формат команду Буквица або однойменну піктограму. В будь-якому випадку відкриється однойменне діалогове вікно, де в розділі Положение слід вибрати тип буквиці. Тоді в полі Шрифт слід вибрати гарнітуру шрифту для буквиці, в полі Высота в строках – кількість рядків тексту, на які вона буде поширюватися та в полі Расстояние от текста – віддаль буквиці від основного тексту.
Границя і заливка.
Для виділення певного абзацу чи кількох абзаців від іншого тексту, можна відформовувати його з використанням ліній обвідки і заповнень. Для цього необхідно відмінити потрібний фрагмент тексту фрагмент тексту і в пункті меню Формат вибрати команду Границы и заливка. При цьому відкривається вікно, яке складається з трьох закладок.
Перша закладка Граница в ній можна встановлювати тип обводки, тип ліній обводки, колір ліній обводки, товщину ліній обводки та встановлює на який об’єкт встановлюється лінія обводки.
Друга закладка страница вікна Границы и заливка встановлює рамку навколо цілої сторінки. При цьому всі елементи вікна повністю аналогічні до попередньої закладки. Але додатково з’являється випадаючий список Рисунок, де можна вибрати малюнок для створення художньої рамки навколо сторінки.
Третя закладка Заливка встановлюється заливка фону абзацу або виділеного тексту. При цьому палітра кольорів потрібно вибрати колір фону. У випадаючому списку Тип можна вибрати стиль заливки . Якщо вибрано один із стилів заливки, то стає доступним випадаючий список Цвет, де можна вибрати колір лінії заштриховування фону абзацу.
Висновок: на цій лабораторній роботі я навчився створювати математичні формули, використовувати підпункти: колонка, границя і заливка, буквиця для форматування документу та закріпив знання по пункти головного меню “Формат”.
Гусятинський коледж ТДТУ
Виконав:
Бабич Михайло
Перевірив:
Франко Юрій Павлович
Бучач 2003р.