Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук К

Работа добавлена на сайт samzan.net:


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГОСТЮК Василь Іванович

УДК 347.44

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОГОВОРИ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільного права юридичного

факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор Майданик Роман Андрійович, 

доцент кафедри цивільного права Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професора Харитонов Євген Олегович,

завідувач кафедри цивільного права Одеської національної 

юридичної академії, м. Одеса;

кандидат юридичних наук, Посполітак Володимир Володимирович,

доцент кафедри менеджменту та економіки Міжнародного

інституту менеджменту, к. Київ.

Провідна установа:

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів.

Захист відбудеться “22” червня 2005 р. о “12” годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.06 при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд.253

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “19“ травня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук, доцент                          Боднар Т.В.

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку суспільних відносин характеризується частковою заміною обігу товарно-матеріальних цінностей оборотом документів, що посвідчують певні права на такі цінності, якими, зокрема, є цінні папери. Спрощений через цінні папери обіг засобів виробництва та іншого майна обумовив формування юридичних правил, пов’язаних з обігом самих цінних паперів.

Цивільно-правові договори про передання цінних паперів та/або прав, посвідчених цінними паперами, є практично єдиним поширеним способом обігу цінних паперів. Особливий об’єкт таких договорів, яким є цінні папери, вимагає вдосконалення існуючих прийомів документування прав власності на цінні папери і прав, посвідчених ними, та оптимізації процедури укладення таких договорів.

Потребують подальшого вивчення питання теоретичного обґрунтування щодо розширення кола прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами в умовах збільшення кількості видів цінних паперів. Система договорів з цінними паперами належить до мало досліджених у галузі цивільного права. Значний масив принципових питань правового регулювання такого виду зобов’язань не одержав належного вирішення у нормотворчій практиці і висвітлення у теоретичних дослідженнях, що обумовлено нерозробленістю доктринальних засад регулювання зазначених договорів, не дозволяє визначити належне їм місце у системі цивільно-правових договорів, виявити критерії й чітко відмежувати від суміжних правових інститутів, встановити характер взаємозв’язку між ними і не сприяє стабільності їх правового регулювання.

Все наведене і обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.

Ступінь наукової розробки даної проблеми. Теоретичні проблеми правового регулювання договорів з цінними паперами в українській правовій науці останніх років не були предметом комплексного дослідження. В науковій літературі висвітлювались лише окремі питання правового регулювання цивільно-правових угод (договорів) і деякі особливості обігу цінних паперів за такими угодами як в теоретичному, так і в практичному аспектах. В роботі використано результати досліджені, які проводили М.М.Агарков, С.С.Алексєєв, В.А.Бєлов, Д.В.Боброва, М.І.Брагінський, О.М.Вінник, Д.М.Гєнкін, О.В.Дзера, А.С.Довгерт, О.С.Іоффе, Н.С.Кузнєцова, Т.В.Кашаніна, А.С.Комаров, А.Д.Корецький, О.О.Красавчиков, Л.О.Лунц, В.В.Луць, Г.К.Матвєєв, Д.І.Мейєр, Д.В.Мурзін, Н.С.Нерсесов, А.Я.Пилипенко, О.А.Підопригора, В.В.Посполітак, Ю.В.Романець, Р.Саватьє, І.В.Спасібо-Фатєєва, В.І.Труба, І.Т.Тарасов, Ю.К.Толстой, Р.О.Халфіна, Я.М.Шевченко, Н.Д.Шестакова, Г.Ф.Шершеневич, В.С.Щербина, Л.Р.Юлдашбаєва, В.Ф.Яковлєв та інші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота включена до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до бюджетної теми №ДР019И007725 „Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав і інтересів людини і громадянина в Україні” (Протокол засідання вченої ради від 24 грудня 2001 року).

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з прав на цінні папери та прав, посвідчених цінними паперами, а також з реалізації таких прав за цивільно-правовими договорами.

Предметом дослідження стали норми чинного законодавства України в галузі правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Предмет дослідження також включав Рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, роз’яснення Президії Вищого Господарського (Арбітражного) суду, Оглядові листи Вищого Господарського (Арбітражного) суду. Автором самостійно опрацьована і узагальнена практика розгляду справ в судах.

Фактологічна база дисертації ґрунтується на матеріалах юридичної практики, з питань правового регулювання укладення, виконання, зміни, розірвання, визнання недійсними та неукладеними цивільно-правових договорів з цінними паперами, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, а також неузагальненої практики.

Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб, виходячи з досягнень цивільно-правової науки, аналізу правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо цивільно-правових договорів з цінними паперами виявити і визначити особливості таких договорів; порядок передання прав на цінні папери і прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; особливості цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин; провести системний аналіз правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Мета полягає також в тому, щоб, на підставі власних висновків, розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства з досліджуваних проблем.

Відповідно до поставленої мети автором визначені основні завдання дисертаційного дослідження: проаналізувати динаміку наукових поглядів, законодавство України та іноземних держав, а також судову практику для виявлення особливостей правового регулювання договорів з цінними паперами; визначити поняття договору з цінними паперами, проаналізувати ознаки цінних паперів, як об’єктів таких договорів; охарактеризувати правову природу прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; визначити підстави та порядок передання прав на цінні папери та прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; проаналізувати недійсні договори, визначити умови дійсності і підстави (умови) недійсності договорів з цінними паперами; охарактеризувати неукладені договори і виявити критерії їх відмежування від недійсних договорів.

Методологічна основа дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження автор керувався загальнонауковим діалектичним методом та окремими науковими методами історичного, порівняльно-правового, формально-догматичного, системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджувалось формування і розвиток вітчизняного та іноземного законодавства щодо нормативного регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Історичний метод дозволив дослідити динаміку розвитку інституту цінних паперів, його правового регулювання, починаючи з приватного права Стародавнього Риму. Широко використовувався під час написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. Саме з його допомогою з’ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і особливе в нормативному регулюванні договорів з цінними паперами. З допомогою формально-догматичного методу досліджувалась правова природа договорів, цінних паперів і прав за цінними паперами, здійснювалась зовнішня обробка емпіричного матеріалу; досліджувались юридичні факти, формувались визначення та загальна концепція дисертації. Також цей метод відіграв особливу роль у систематизації та класифікації емпіричного матеріалу. За допомогою системно-структурного аналізу досліджено місце інститутів, що регулюють цивільно-правові договори з цінними паперами в системі договірного права. Позитивну роль відіграли соціологічний, інструментальний, аксіологічний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше в Україні на рівні дисертаційного дослідження системно розглядаються цивільно-правові договори з цінними паперами. В роботі викладено результати комплексного дослідженням правової природи прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; обґрунтовується доцільність введення і пропонуються визначення нових поняття: „анулювання договору”, „складне (кваліфіковане) волевиявлення”, „умови (підстави) недійсності договору”.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках, та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:

1. Обґрунтовано висновок про те, що цінні папери незалежно від форми випуску можуть бути представлені легітимними документами: електронними або паперовими.

Наведене стало підставою для наступного висновку про те, що на цінні папери, незалежно від їх форми випуску, може бути розповсюджений правовий режим рухомих речей.

2. Виявлено правову природу прав за цінними паперами, яка полягає в тому, що система прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами, включає, окремо або в сукупності, речові, зобов’язальні, членські (управлінські) права.

Наведене виступило підґрунтям для висновку про взаємозв’язок прав, посвідчених цінними паперами, і окремих видів цінних паперів, який полягає в тому, що правовий режим прав за цінними паперами визначається в залежності від сукупності ознак самого цінного папера.

3. Обґрунтовано висновок, що передання прав на іменні цінні папери не потребує для цього пред’явлення цінного паперу зобов’язаній особі та не пов’язане з внесенням змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників.

На підставі наведеного встановлено особливий порядок волевиявлення, яке має місце при переданні прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами: передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів характеризується складним (кваліфікованим) волевиявленням особи, яка прийняла рішення про передання.

4. Запропоновано визначення порядку передання прав на ордерні цінні папери і прав, посвідчених ордерними цінними паперами, як таке, що здійснюється одночасно з моменту передачі самого цінного папера з вчиненим індосаментом.

5. Обґрунтовано, що передання прав на іменні цінні папери і права, посвідчених іменними цінними паперами, за цивільно-правовими договорами, відбувається з моменту досягнення згоди про їх відчуження, який визначається моментом укладення (оформлення) останнього документа: договору або передавального розпорядження.

6. Встановлено, що передання прав на цінні папери на пред’явника і прав, посвідчених такими цінними паперами, відбувається одночасно, визначається нормами речового права і здійснюється в порядку, передбаченому для обороту рухомих речей шляхом передачі самого папера на пред’явника.

7. Обґрунтовано висновок про те, що передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, в порядку активної цесії не відповідає правовій природі прав за іменними цінними паперами та характеру відносин між учасниками зазначених правовідносин (цедентом і цесіонарієм, з одного боку, та емітентом і власником іменних цінних паперів, з іншого).

8. Уточнено поняття договору з цінними паперами яке, зокрема, полягає у визнанні такого договору правочином, що вчинений двома або більше суб'єктами цивільного права і направлений на встановлення, зміну, припинення суб'єктивних цивільних прав та юридичних обов'язків щодо цінних паперів.

9. Встановлено, що презумпція абстрактності щодо цінних паперів може бути спростована через публічну достовірність, яка встановлює обмеження заперечень боржника, але не повну їх відсутність. Обґрунтовано, що абстрактність цінних паперів не носить абсолютний характер для емісійних цінних паперів, крім паперів на пред’явника.

На підставі цих та інших висновків дисертантом вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також складають наукову новизну дослідження, зокрема:

1) запропоновано нормативно закріпити відкритість переліку цінних паперів, шляхом доповнення статті 2 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” пунктом другим:

„2. Випуск та порядок обігу цінних паперів неназваних в цьому Законі видів визначається іншими законами”.

2) пропонується закріпити основні ознаки цінних паперів у відповідній дефініції шляхом викладення статті 194 ЦК України в наступній редакції: „Цінний папір – це документ (паперовий чи електронний), який містить реквізити, визначені законом, і посвідчує право або сукупність прав в порядку, визначеному законом. Цінним папером можуть бути посвідчені окремо або в сукупності зобов’язальні права, речові права, управлінські (членські) права. Обіг цінних паперів здійснюється в порядку, визначеному для обігу рухомих речей, з урахуванням особливостей, встановленим цим кодексом та іншими законами”;

3) запропоновано нормативно визнати документами (електронними документами – для систем електронного обліку) інформацію на рахунку у цінних паперах (для документарної форми випуску іменних цінних паперів) і на особовому рахунку (для бездокументарної форми випуску іменних цінних паперів), з відповідним внесенням змін до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 26 травня 1998 р. №60, надалі – Положення від 26.05.98 р. №60; Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №61, надалі – Положення від 26.05.98 р. №61, в частині визначення електронних договорів та їх паперових копій як відповідних підстав для формування і внесення змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників. Зокрема,

пункт 4.4. Положення від 26.05.98 р. №60 викласти в наступній редакції:

„4.4. Всі вхідні документи, на підставі яких реєстроутримувач вносить зміни до даних системи реєстру або надає інформацію щодо системи реєстру, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”

пункт 5.3. Положення від 26.05.98 р. №61 доповнити наступним підпунктом:

„Всі документи, що подають депозитарній установі та видаються нею, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”

4) пропонується привести у відповідність із новим ЦК України шляхом виключення з тексту закону норму статті 53 Закону України „Про заставу”, яка допускає передачу векселя в заставу за індосаментом.

5) запропоновано ввести в вітчизняне законодавство поняття „анулювання договорів”. Під анулювання договорів належить розуміти можливість, у визначених законом випадках, визнання заперечного договору недійсним шляхом заяви однієї із сторін, управоваженою на це у відповідності з законом, без звернення до суду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній теоретичні положення, оцінки і висновки, пропозиції і рекомендації, одержані автором в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу понад 250 наукових і нормативно-правових джерел, а також практики обігу цінних паперів за цивільно-правовими договорами; укладення, виконання, визнання недійсними і неукладеними, розірвання цивільно-правових договорів; осмислення власного практичного досвіду.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконаленні законодавства України у сфері цивільно-правових договорів і цінних паперів; в подальших загальнотеоретичних дослідженнях; в навчально-методичних цілях у процесі підготовки юридичних кадрів в галузі цивільного права; у юридичному всеобучі громадян.

Апробація і впровадження результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана на кафедрі цивільного права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, обговорена на засіданні кафедри цивільного права Київського університету імені Тераса Шевченка (22 жовтня 2004 р.). Окремі положення дисертації доповідались на наступних конференціях: IV наукова конференція „Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи”, 22 лютого 2002 року, м. Тернопіль; Регіональна міжвузівська наукова конференція молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні”, 19 квітня 2002 року, м. Івано-Франківськ; Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть, 20 лютого 2003 року, м. Тернопіль; Науково-практична конференція „Проблеми кодифікації законодавства України”, 14 травня 2003 року, м. Київ; ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Динаміка наукових досліджень ‘2004”, 21-30 червня 2004 року, м. Дніпропетровськ.

По темі дисертації автором опубліковано у виданні, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності “Правознавство”, 5 одноосібних наукових статей загальним обсягом понад 3 друкованих аркуші.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури; загальний обсяг дослідження – 198 сторінок.

Основний   зміст   роботи

       У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається її сутність; ступінь наукової розробки проблеми дослідження, його науково-теоретична основа; визначається предмет, об’єкт, основна мета та завдання дисертаційного дослідження; викладаються наукова новизна та формулюються основні наукові положення, які виносяться на захист; зазначається теоретичне та практичне значення впровадження отриманих результатів дослідження, їх апробація.

Розділ І „Загально-теоретична характеристика договорів з цінними паперами”.

В підрозділі 1.1. „Поняття і правова природа цивільно-правових договорів з цінними паперами” досліджується правова природа цивільно-правових договорів з цінними паперами, визначаються характерні ознаки, поняття і місце зазначених договорів в системі зобов’язального права.

Обґрунтовано поняття цивільно-правового договору з цінними паперами, як правочину,  що являє собою правомірну дію, вчинену суб’єктами цивільного права, і направлену на встановлення, зміну, припинення суб'єктивних цивільних прав та юридичних обов'язків щодо цінних паперів.

Дисертантом сформульовано висновок щодо можливості поширення на цінні папери правового режиму рухомих речей. Наведений висновок ґрунтується на тому, що цінні папери, незалежно від форми їх випуску, можуть бути представлені легітимними документами за умови нормативного закріплення статусу документа (електронного документа – для систем електронного обліку) за інформацією на рахунку у цінних паперах (документарна форма випуску) та особовому рахунку (бездокументарна форма випуску).

Підрозділ 1.2. „Система цивільно-правових договорів з цінними паперами” присвячений дослідженню системи цивільно-правових договорів з цінними паперами. Виділяється теза про те, що класифікація договорів з цінними паперами має розглядатись як формальне відображення системи таких договорів.

Дисертантом обрано предмет договорів, яким є передання цінних паперів і прав, посвідчених цінними паперами, в якості критерію класифікації цивільно-правових договорів з цінними паперами, що максимально адекватно відображає подвійну правову природу цінних паперів. Зазначений висновок обумовлений тим, що така підстава (критерій) класифікації має значення для правового регулювання відповідних договорів і може бути прийнята в якості системної для виділення окремих видів договорів з цінними паперами. Єдиний об’єкт договорів з цінними паперами, яким є самі цінні папери, виступає тією об’єднуючою ознакою для власної системи договорів, яка дозволяє виділити договори з цінними паперами з системи цивільно-правових договорів та розглядати договори з цінними паперами в межах самостійної класифікації.

В роботі проведено поділ цивільно-правових договорів з цінними паперами за підставами нормоутворюючих ознак на дві групи, обумовлених дуалістичною правовою природою цінних паперів. Обґрунтовано висновок про поділ цивільно-правових договорів з цінними паперами за зазначеним критерієм на такі дві групи: 1) договори, які передбачають передання прав власності на цінні папери; 2) договорів, які передбачають передання прав, посвідчених цінними паперами.

Розділ ІІ „Цивільно-правові договори про передання прав на цінні папери і прав, посвідчених цінними паперами”.

         Підрозділ 2.1. „Характеристика договорів, що передбачають передання прав власності на цінні папери” присвячений дослідженню особливостей передання прав власності на окремі види цінних паперів, кваліфікованих за способом легітимації власника. Автор обґрунтовує висновок про те, що передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів не потребує для цього пред’явлення цінного паперу зобов’язаній особі та не пов’язане з внесення відповідних змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників. Особливістю передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів є складне (кваліфіковане) волевиявлення особи, яка прийняла рішення про передання таких цінних паперів або прав, посвідчених іменними цінними паперами.

Під складним (кваліфікованим) волевиявленням за цивільно-правовими договорами про передання іменних цінних паперів автором пропонується розуміти сукупність дій: укладення відповідного договору і оформлення розпорядження про внесення змін до реєстру іменних цінних паперів (для документарної форми випуску)/списання з рахунку у цінних паперах (для бездокументарної форми випуску). Складним (кваліфікованим) волевиявленням за цивільно-правовими договорами про передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, обґрунтовує дисертант, є сукупність дій: укладення відповідного договору і оформлення розпорядження про внесення змін до реєстру іменних цінних паперів (для документарної форми випуску)/в систему депозитарного обліку (для бездокументарної форми випуску).

Складний юридичний факт і фактичний склад відрізняються від складного (кваліфікованого) волевиявлення тим, що елементи останнього (укладення договору і оформлення розпорядження) не носять характер самостійних юридичних фактів, що тягнуть виникнення, зміну, припинення прав на іменні цінні папери. Передавальне розпорядження без укладеного договору не є підставою настання юридичних наслідків. Цивільно-правовий договір без оформленого передавального розпорядження, хоча і може тягнути правові наслідки як дефектний юридичний факт, але не тягне виникнення, зміни, припинення відносин власності на іменні цінні папери.

Автор обґрунтовує доцільність визначення особливостей передання прав на ордерні і цінні папери на пред’явника за цивільно-правовими договорами одночасно з дослідженням цивільно-правових договорів про передання прав, посвідчених цінними паперами названих видів.

У підрозділі 2.2. „Характеристика договорів, що передбачають передання прав, посвідчених цінними паперами” розглядаються особливості передання прав, посвідчених цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів. Обґрунтовано висновок про те, що система прав, які можуть бути посвідчені цінними паперами, є досить широкою і може включати, окремо або в сукупності, речові, зобов’язальні, членські (управлінські) права.

Автором запропоновано визначення порядку передання прав на цінні папери і прав, посвідчених цінними паперами, по окремим групам цінних паперів залежно від способу легітимації власника. Встановлено, що передання прав на ордерні цінні папери і прав, посвідчених ордерними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів здійснюється з моменту передачі цінних паперів з вчиненим індосаментом, передавальним написом на самому цінному папері або алонжі (приєднаному до нього аркуші). Безумовний індосамент розглядається в якості єдиного юридично значимого напису на ордерному цінному папері. Передання прав, посвідчених цінними паперами на пред’явника, на підставі цивільно-правових договорів має відбуватись одночасно з переданням прав на такі папери. Передання прав на пред’явницький цінний папір визначається нормами речового права і здійснюється в порядку, передбаченому для обігу рухомий речей шляхом передачі самого папера (класичне traditio). Ордерні цінні паперами і цінні папери на пред’явника можуть випускатись лише в документарній формі, такі цінні папери не можуть бути знерухомлені.

Дисертант обґрунтував висновок про те, що передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, в порядку цесії (ч.4 ст.197 ЦК України) не відповідає як правовій природі таких цінних паперів, характеру відносин між емітентом і власником іменних цінних паперів, так і класичному розумінню самої цесії. В дослідженні аргументується пропозиція про нормативне закріплення правила, за яким передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів відбувається з моменту досягнення згоди про таке передання в належній формі – за наявності відповідного волевиялення. Досягненням згоди про передання має бути визнано момент укладення останнього документа – відповідного договору або розпорядження про внесення змін до систем обліку іменних цінних паперів, їх емітентів і власників.

Розділ ІІІ „Визнання цивільно-правових договорів з цінними паперами недійсними”.

У підрозділі 3.1. „Поняття та підстави визнання договорів з цінними паперами недійсними” проводиться аналіз підстав визнання договорів з цінними паперами недійсними, досліджуються критерії відмежування недійсних договорів від договорів шляхом виділення „умов дійсності договорів” і „умов (підстав) недійсності”. Використання цих критеріїв також дозволяє стверджувати про належність недійсних договорів до договорів.

В дослідженні обґрунтовано визнання умовами дійсності таких умов договору, передбачених законодавством, недотримання яких тягне заперечність договору. Умови (підстави) недійсності договору дисертант визначає як умови, встановлені законодавством, недотримання яких тягне нікчемність договору.

Обґрунтовано визначення поняття недійсного договору з цінними паперами як правочину, за яким не дотримані такі умови, передбачені законодавством, недотримання яких, у відповідності з Цивільним кодексом, тягне його нікчемність; а також заперечність, у випадках, якщо договір визнаний недійсним судом.

Підрозділ 3.2. „Види недійсних договорів з цінними паперами” присвячений класифікації та характеристиці окремих видів договорів з цінними паперами. Обґрунтовано класифікацію названих договорів з цінними паперами за ступенем недійсності на нікчемні і заперечні, що має практичне значення і відповідає юридичній природі таких договорів.

Обґрунтовано висновок про підстави розмежування неукладених і недійсних договорів з цінними паперами, якими є наслідки таких договорів. Встановлено, що при неукладеному договорі зазначеними наслідками виступатимуть зобов’язання з безпідставного збагачення, а при недійсному – ті спеціальні наслідки, що встановлені законом стосовно договорів, визнаних недійсними з підстав, вказаних в ЦК України.

Вищенаведене виступило підґрунтям для висновку щодо доцільності введення у вітчизняне законодавство поняття „анулювання договорів”, під яким пропонується розуміти можливість, у визначених законом випадках, визнання заперечного договору недійсним шляхом заяви однієї із сторін, управоваженою на це у відповідності з законом, без звернення до суду. Запропонована норма сприятиме звільненню судів від розгляду тих справ, коли вочевидь, що за фактичними обставинами справи рішення про недійсність буде винесено судом, і коли звернення до суду пояснюється лише приписами закону, у відповідності з якими рішення суду є конститутивним, тобто тим юридичним фактом, що необхідний для припинення (зміни, встановлення) правовідносин.

Обґрунтовано пропозицію щодо віднесення до заперечних правочинів недійсних договорів з цінними паперами з вадами форми в частині відсутності нотаріального посвідчення.

У висновках автор узагальнює результати дисертаційного дослідження в якому проведено аналіз цивільно-правових договорів з цінними паперами як складової частини систем вищого рівня: цивільно-правових договорів і системи правочинів відповідно.

За результатами дисертаційного дослідження автором обґрунтовано висновки, які характеризуються теоретичною новизною та практичним значенням.

Проведене дослідження має в своїй основі розгляд вузько-специфічної частини цивільно-правових відносин. Цивільно-правові договори з цінними паперами є найбільш поширеною підставою передання прав на цінні папери; самі цінні папери є одним з найбільш складних об’єктів цивільно-правових відносин з „подвійною” (дуалістичною) правовою природою. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для подолання переважної більшості суперечок, пов’язаних з правовою природою цінних паперів, та сприятимуть подальшому розвитку нормативного регулювання такої важливої для суспільства частини відносин, як відносини щодо передання прав на цінні папери і прав, посвідчених цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів.

Основні положення дисертації викладені в таких наукових працях:

1. Гостюк В. До питання про бездокументарні цінні папери // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 161: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 39-42.

2. Гостюк В. І. Правова природа недійсних угод // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 172: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 39-45.

3. Гостюк В. І. Особливості передачі прав на іменні цінні папери // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 180: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 58-62.

4. Гостюк В. І. Поняття правочину за Цивільним кодексом України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 200: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 64-67.

5. Гостюк В. І. Природа прав, посвідчених цінними паперами // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 227: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 51-54.

Гостюк В.І. Цивільно-правові договори з цінними паперами за законодавством України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальної як в теоретичному, так і в практичному плані проблеми цивільно-правових договорів з цінними паперами. Робота містить комплексний аналіз цивільно-правових договорів з цінними паперами, який включає, зокрема, визначення поняття таких договорів, їх системи, дослідження особливостей передання прав на цінні папери і прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів, пропонує визначення поняття та підстави визнання договорів з цінними паперами недійсними. Автор обґрунтовує власні міркування і пропозиції з актуальних проблем, пов’язаних з обігом цінних паперів за цивільно-правовими договорами.

Ключові слова: цінні папери, права за цінними паперами, цивільно-правовий договір, передання цінних паперів, недійсний договір.

Гостюк В.И. Гражданско-правовые договора с ценными бумагами по законодательству Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное

право; международное частное право. Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных как в теоретическом, так и в практическом плане проблемы гражданско-правовых договоров с ценными бумагами. Работа содержит комплексный анализ гражданско-правовых договоров с ценными бумагами, который включает, в частности, понятие таких договоров, исследование их системы, особенностей передачи прав на ценные бумаги и прав по ценным бумагам на основании гражданско-правовых договоров, предлагает определение понятия и оснований признания договоров с ценными бумагами недействительными. Автор обосновывает собственные размышления и предложения по актуальным проблемам, связанным с обращением ценных бумаг.

Ключевые слова: ценные бумаги, права по ценным бумагам, гражданско-правовой договор, передача ценных бумаг, недействительный договор.

Hostyuk V. I. The Civil-Law Agreements With Valuable Papers in Ukrainians Legislation. – Manuscript.

The dissertation for conferring the scientific degree of Candidate of Judicial Sciences specialty 12.00.03 – Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International Private Law. – Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the problem of the civil law agreements with valuable papers, the investigation of which is important in theoretical and practical aspects. The dissertation contains a comprehensive analysis of the civil law agreements with valuable papers, including definition sense of the same agreements, especially of will in a civil law deals with valuable papers; the problem of a parity of invalid agreements and agreements are investigated. Also this dissertation is about a parity “conditions of validity of deal” and “conditions of invalid of deal”. And same classify of agreements bargain are subject of investigation. The author substantiates his own vision and proposals on the topical problems of the transfers of the valuable papers to be based on civil law agreements.

Key words: valuable paper, rights of valuable papers, civil-law agreement, transfers of the valuable papers, invalid agreement.




1. О классификаторах используемых для заполнения таможенных деклараций
2. 1С- Бухгалтерия 8
3. ТЕМА 9 Самодержавие и общество- после Великих реформ до первой революции 1881 ~ 1905 Александр III 18
4. НИЖЕГОРОДСКИЙ РАДИОТЕХНИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ Дисциплина ОП.html
5. Ампер - заснавальнік сучаснай электрадынамікі.html
6. Реферат- Анализ предпринимательской деятельности отраслевых корпораций
7. 1373 VIPПОЗИЦИИ Gtefolder обложка с отворотом.html
8. Контрольная работа по отечественной истории Реформы Александра 2
9. Тема- пример компоновки и расчета главной электрической схемы ТЭЦ Вариант 2 Выполнил- с
10. Школа для тех кто хочет стать миллионером.
11. Психология Ответственный редактор В
12. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ ПРАКТИЧЕСКИХ ЗАНЯТИЙ Тема- Программирование разветвляющихся алгорит
13. Управление оборотным капиталом организации
14. Курсовая работа- Облік витрат, виходу продукції (робіт, послуг) і визначення собівартості
15. Начала инженерного творчества Студенты приносят на зачёт- 1
16. Электромеханические переходные процессы 1
17. I Установление духовности в ее исходной полости ГЛАВА II
18. Сталинская модель модернизации страны- коллективизация Автор данной разработки работает по учебнику А
19. Учёт и анализ фонда заработной платы
20. Реферат на тему- СРЕДСТВА МУЛЬТИМЕДИА Дисциплина- Организация ЭВМ и систем Выполнил студен