Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ
«Облік і аудит»
ДИСЦИПЛІНА
«Аналіз господарської діяльності»
Київ
«Агроосвіта»
2013
1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від...
– суми отриманого прибутку;
– розподілу прибутку;
+ умов виробництва;
– кількості робочого персоналу.
2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають...
+ типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;
– принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;
– методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;
– всі відповіді правильні.
3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:
– вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;
– потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;
– якісне оцінювання сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;
+ всі відповіді правильні.
4. Спеціалізація – це:
+ форма суспільного поділу праці як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;
– поділ праці за виробничими підрозділами;
– утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;
– всі відповіді правильні.
5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:
– виробленою продукцією;
– собівартістю продукції;
+ товарною продукцією;
– правильна відповідь відсутня.
6. Обсяг валової продукції залежить від...
+спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;
– обсягу та структури товарної продукції;
– показників оцінювання розміру підприємства;
– всі відповіді правильні.
7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є...
+ структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
– енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;
– рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;
– всі відповіді правильні.
8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6–0,8, то це означає, що підприємство має...
– низький рівень спеціалізації;
– середній рівень спеціалізації;
+ поглиблений рівень спеціалізації;
– господарство не має спеціалізованого напряму.
9. Екстенсивний шлях – це:
+ збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби за незмінного якісного рівня техніки, технології та організації виробництва;
– збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу;
– впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;
– правильна відповідь відсутня.
10. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:
+ сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;
– фондоозброєність, урожайність культур;
– собівартість та рівень рентабельності;
– правильна відповідь відсутня.
11. Рівень рентабельності розраховується, як:
– відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;
+ відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;
– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;
– правильна відповідь відсутня.
12. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:
+ обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;
– обсягом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;
– обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;
– відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.
13. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:
+ природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;
– рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;
– структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
– правильна відповідь відсутня.
14. Для оцінювання рівня спеціалізації виробництва розраховують...
– коефіцієнт надходження;
+ коефіцієнт спеціалізації;
– коефіцієнт вибуття;
– коефіцієнт виробництва валової продукції.
15. Для оцінювання економічної ефективності спеціалізації необхідно...
+ паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;
– розрахувати коефіцієнт спеціалізації;
– визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;
– всі відповіді правильні.
16. Під час оцінювання місця розташування господарства вивчають:
+ відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;
– забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;
– забезпеченість основними і оборотними фондами;
– правильна відповідь відсутня.
17. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є...
+ структура товарної продукції;
– обсяг виробництва;
– продуктивність праці;
– структура поголів’я худоби.
18. Інтенсифікація досягається шляхом...
– розширення посівних площ;
– збільшення поголів’я тварин;
+ впровадження досягнення науково–технічного прогресу;
– правильна відповідь відсутня.
19. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
+;
–;
–;
–.
20. Розораність сільськогосподарських угідь показує...
– частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;
+ частку площі ріллі в обробітку відносно всієї площі землі сільськогосподарського використання;
– частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;
– правильна відповідь відсутня.
21. Трансформація угідь це…
– відсоткове співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
+ перехід одних видів угідь в інші;
– розподіл загальної посівної площі;
– правильна відповідь відсутня.
22. Структура земельного фонду це:
+ відсоткове співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
– перехід одних видів угідь в інші;
– розподіл загальної посівної площі;
– правильна відповідь відсутня.
23. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:
+ вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;
– визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;
– визначення структури сільськогосподарських угідь;
– всі відповіді правильні.
24. Завданнями аналізу земельних ресурсів є...
– оцінювання відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;
– збільшення виходу валової продукції у постійних цінах;
+ визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);
– правильна відповідь відсутня.
25. Підвищення покращення ефективності використання земельних угідь є...
– збільшення площі с.–г. угідь;
– збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;
+ збільшення виходу валової продукції у постійних цінах на 100 га с.–г. угідь;
– підвищення рентабельності галузі рослинництва.
26. Урожайність – це:
+ розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;
– розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;
– розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;
– правильна відповідь відсутня.
27. Ступінь меліорованості земель розраховується як:
– відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
+відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
– відношення посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
– правильна відповідь відсутня.
28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:
– діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
– відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
+ відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
– правильна відповідь відсутня.
29. Ступінь господарського використання землі розраховується:
– відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
+ відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
– відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
– правильна відповідь відсутня.
30. Визначте, яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:
– запас поживних речовин;
+ урожайність;
– вологість;
– засоленість.
31. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
+ урожайність сільськогосподарських культур;
– виробництво товарної продукції у фактичних цінах реалізації на 100 га сільськогосподарських угідь;
– виробництво валової продукції в постійних цінах на 100 га сільськогосподарських угідь;
– правильна відповідь відсутня.
32. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
– виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
– товарну продукцію в поточних цінах реалізації;
– чисту продукцію і прибуток в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
+ всі відповіді правильні.
33. Вигідність вирощування кормових культур оцінюють за:
+ виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;
– урожайністю кормових культур;
– рівнем рентабельності їх виробництва;
– прибутком з 1 га кормових угідь.
34. Показник – виробництво валової продукції в постійних цінах відносять до:
+ вартісних показників ефективності використання землі;
– натуральних показників ефективності використання землі;
– показників забезпеченості земельними ресурсами;
– правильна відповідь відсутня.
35. Показники – виробництво товарної продукції і прибуток у розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:
– показників забезпеченості земельними ресурсами;
– натуральних показників ефективності використання землі;
+ вартісних показників ефективності використання землі;
– правильна відповідь відсутня.
36. Показник – урожайність сільськогосподарських культур відносять до:
– показників забезпеченості земельними ресурсами;
+ натуральних показників ефективності використання землі;
– вартісних показників ефективності використання землі;
– правильна відповідь відсутня.
37. Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:
– збалансованість грунту;
+ родючість грунту;
– поживність грунту;
– правильна відповідь відсутня.
38. Природна родючість характеризується...
+здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
– створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико–хімічні і біологічні властивості грунту;
– є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;
– правильна відповідь відсутня.
39. Загальна площа ріллі визначається як:
+ сума площ посівів культур та площ пару;
– сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;
– сума площ перелогів та площ пару;
– правильна відповідь відсутня.
40. Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як різниця:
– між капітальними вкладеннями та виручкою;
– між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;
+ між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;
– правильна відповідь відсутня.
41. Резерви поліпшення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:
+ натуральні та економічні;
– екологічні та соціальні;
– соціальні та економічні;
– екологічні та натуральні.
42. Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують аналіз:
– дисперсійний;
– прямолінійний;
+ багатофакторний;
– всі відповіді правильні.
43. Такі категорії працівників, як робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносять до категорій:
+ основний персонал;
– невиробничий персонал;
– сезонні робітники;
– допоміжний персонал.
44. Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:
+ вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;
– стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;
– освіта, спеціальність, оборот щодо прийому;
–стаж роботи, постійність складу робітників.
45. Для характеристики руху трудових ресурсів використовують:
– коефіцієнт обігу;
+ коефіцієнт загального обороту;
– величина фонду робочого часу;
– коефіцієнт звільнення.
46. Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:
– кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;
+ кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;
– середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;
– середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.
47. До трудових ресурсів належить:
– частина населення, яка працює на підприємствах;
– частина населення, яка шукає роботу;
+ частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;
– всі відповіді правильні.
48. Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів – це показники:
+ руху трудових ресурсів;
– використання фонду робочого часу;
– ефективності використання трудових ресурсів;
– показники структури трудових ресурсів.
49. Питома трудомісткість розраховується за формулою:
– обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;
+ відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;
– обсяг виробленої (або товарної) продукції / кількість працівників;
– кількість працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.
50. Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:
– поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);
– площа земельних ресурсів, посівів с.-г. культур у розрахунку на одного працівника;
– затрати праці в люд-год, люд-днях у розрахунку на одного працівника;
+ всі відповіді правильні.
51. Коефіцієнт плинності кадрів –– це:
+ відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової кількості працівників;
– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;
– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;
– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості працівників, які пропрацювали цілий рік.
52. Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:
– відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;
– відношення середньооблікової кількість працівників до кількості працівників, які пропрацювали цілий рік;
+ відношення кількості працівників, які пропрацювали цілий рік до середньооблікової кількості працівників;
– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.
53. Сезонні працівники – це працівники, яких...
+ зараховують до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1–го місяця;
– зараховують до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2–ох місяців;
– зараховують до складу трудового колективу на період від 2–ох до 6–ти місяців;
– зараховують до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3–ох місяців.
54. Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:
+ постійні, тимчасові і сезонні працівники;
– робітники, учні, службовці;
– інженерно-технічний персонал;
– всі відповіді правильні.
55. Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:
– дані аналітичного і первинного обліку;
– Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;
+ звіт про використання робочого часу;
– звіт про фінансові результати.
56. Забезпеченість підприємства робочою силою характеризують такі показники:
+ середньооблікова кількість працівників;
– середньогодинний виробіток 1 робітника;
– відпрацьовано всіма робітниками людино–днів;
– кваліфікаційний рівень робітників.
57. Фактори, які впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника, –– це:
– кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;
– вартість валової продукції, кількість робітників;
– витрати праці, вартість товарної продукції;
+ кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.
58. Трудомісткість продукції – це:
+ показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;
– показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу з іншого боку;
– показник, який розраховується як відношення товарної продукції до кількості працівників;
– показник, який розраховується як відношення кількості працівників до товарної продукції.
59. Коефіцієнт обороту зі звільнення розраховується як:
– відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
– відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;
+ відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;
– відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.
60. Завданням аналізу фонду оплати праці є:
– систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;
– вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;
+ виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;
– всі відповіді правильні.
61. Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
– шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
+ як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
– правильна відповідь відсутня.
62. Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
+ шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
– як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
– правильна відповідь відсутня.
63. Фактори, що впливають на зміну фонду заробітної плати, –– це:
+ чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;
– кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;
– тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;
– перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.
64. Показником ефективності витраченої праці є:
– кількість відпрацьованих днів у місяці;
+ коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;
– коефіцієнт трудомісткості;
– кількість відпрацьованих днів у році.
65. Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:
– явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;
+ різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;
– робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;
– планового фонду за мінусом кількості днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.
66. Календарний фонд робочого часу дорівнює:
– кількості працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;
+ кількості працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;
– коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;
– правильна відповідь відсутня.
67. На підвищення продуктивності праці впливає:
+ удосконалення управління, організації виробництва і праці;
– кількість працюючих;
– адміністративна політика підприємства;
– зниження собівартості.
68. Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує...
+ затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;
– виробництво виробленої продукції за рік;
– виробництво виробленої продукції за місяць;
– вартісний показник трудових ресурсів.
69. Постійні працівники – це:
– всі працівники, які є на підприємстві;
+ це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;
– будь-які працівники підприємства;
– загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.
70. Обліковий склад працівників підприємства – це:
– всі працівники, прийняті на постійну роботу;
– всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;
+ всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;
– всі працівники, прийняті на сезонну та тимчасову роботу.
71. Зміни особового складу працівників відображають у таких документах:
– облікових листах;
+ наказах;
– виписках;
– всі відповіді правильні.
72. Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:
+ матеріаломісткість;
– землемісткість;
– матеріалозабезпеченість;
– правильна відповідь відсутня.
73. Матеріаломісткість продукції визначається як:
– відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;
+ відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
– відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;
– правильна відповідь відсутня.
74. Матеріаловіддача визначається як відношення:
– матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
– матеріальних витрат до виробленої продукції;
– матеріальних ресурсів до валового доходу;
+ виробленої продукції до матеріальних ресурсів.
75. Коефіцієнти, які використовують для аналізу матеріальних ресурсів, –– це:
+ коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;
– коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;
– коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;
– коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.
76.Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:
+ ділення товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
– множення товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
– ділення індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;
– правильна відповідь відсутня.
77. Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції –– це:
– матеріаломісткість;
+ питома вага матеріальних затрат у собівартості;
– коефіцієнт оборотності запасів;
– матеріалозабезпеченість.
78. Тривалість оборотності запасів визначається у:
– місяцях;
– годинах;
+ днях;
– хвилинах.
79. Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається, як відношення:
– повної собівартості до матеріальних витрат;
+ матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції;
– виробничої собівартості до матеріальних витрат;
– правильна відповідь відсутня.
80. Матеріальні ресурси являють собою:
+ запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
– засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;
– засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
– правильна відповідь відсутня.
81. Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:
+ повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;
– не переносять своєї вартості на витрати підприємства;
– частково переносять вартість на новостворену продукцію;
– правильна відповідь відсутня.
82. У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:
– обсяги та асортимент партій, що постачаються;
– якість отриманих від постачальників матеріалів;
– відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;
+ всі відповіді правильні.
83. Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:
+ зниження питомої матеріаломісткості продукції;
– збільшення питомої матеріаломісткості продукції;
– зниження питомої матеріаловіддачі;
– правильна відповідь відсутня.
84. Показник матеріаломісткості продукції характеризує:
+ скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
– віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
– скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
– правильна відповідь відсутня.
85. Показник матеріаловіддача продукції характеризує:
– скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
+ віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
– скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
– скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.
86. Показник, яким виступає матеріаломісткість, – це:
– кількісний;
– якісний;
+ вартісний;
– виробничий.
87. Тривалість оборотності запасів визначається відношенням:
– індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
– діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
+ 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;
– коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.
88. Основні засоби – це:
+ матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;
– кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;
– кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;
– сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.
89. Фондовіддача показує:
+ виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
– скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
– скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
– правильна відповідь відсутня.
90. Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:
– темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;
+ темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;
– темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;
– вартість фондів постійно зростала.
91. Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характери-зується...
+ підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;
– безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
–збільшенням тривалості роботи, скороченням цілозмінних і внутрішньозмінних утрат робочого часу, підвищенням коефіцієнта змінності;
– всі відповіді правильні.
92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:
+ збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
– впровадженні сучасних технологій;
– правильному виборі машин і робочого устаткування;
– зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу.
93. Показники, які характеризують рух основних засобів, – це:
+ коефіцієнт оновлення і вибуття;
– коефіцієнт окупності;
– коефіцієнт оновлення;
– коефіцієнт зносу.
94. Показник рентабельності капіталу, вкладеного в основні засоби характеризує...
– виробництво продукції на 1 гривню;
+ скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
– скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
– правильна відповідь відсутня.
95. Показник фондомісткості характеризує:
– виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
+ скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
– скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
– правильна відповідь відсутня.
96. Про ефективність виробництва свідчить відносне:
+ зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;
– зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;
– зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;
– підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує...
+ інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
– рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
– рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
– відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує...
– інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
+ рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
– рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
– правильна відповідь відсутня.
99. Фондовіддача розраховується за формулою:
– відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
– відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
+ відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
– правильна відповідь відсутня.
100. Фондомісткість розраховується за формулою:
– відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
– відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
+ відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
– відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.
101. На зміну фондоозброєності впливають:
+ вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;
– вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;
– вартість валової продукції, чисельність робітників;
– чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.
102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують рівень...
– технічного забезпечення підприємства;
+ інтенсифікації с.–г. виробництва;
– інтенсивність завантаження обладнанням;
– механізації виробничих процесів.
103. Для характеристики технічного стану основних засобів використовують такі показники:
– фондозабезпеченість;
+ коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;
– фондовіддача;
– фондоозброєність.
104. Вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:
– фондомісткість
– фондовіддача;
+ фондозабезпеченість;
– фондоозброєність.
105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:
+ фондовіддача;
– фондомісткість;
– рентабельність капіталу;
– фондозабезпеченість.
106. Показник, який обернений до фондовіддачі, – це:
– фондоозброєність;
– фондозабезпеченість;
+ фондомісткість;
– фондооснащеність.
107. Показник, який ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період, – це:
+ коефіцієнт приросту основних засобів;
– фондовіддача;
– фондомісткість;
– фондозабезпеченість.
108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:
– досягнутий рівень виробництва продукції;
– забезпеченість продукцією потреб підприємства;
– склад та структуру виробництва продукції рослинництва;
+ всі відповіді правильні.
109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва...
+ звіт про власний капітал;
– основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
– реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;
– первина документація виробництва продукції рослинництва.
110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:
+ форма 50 с.г;
– форма 16 с.г;
– форма 21 с.г;
– форма 4 с.г.
111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
– вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
– вивчення та оцінювання факторів, які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
+ вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
– визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.
112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
+ вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
– вивчення та оцінювання факторів, які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
– вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
– правильна відповідь відсутня.
113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від...
– розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;
+ продуктивності праці;
– структури продуктивних земельних угідь господарства;
– природно-кліматичних умов виробництва.
114. На розмір і структуру посівів впливає:
– спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;
– внутрішні потреби в продукції;
– кон’юнктура ринку;
+ всі відповіді правильні.
115. На урожайність не впливає:
+ спеціалізація господарства;
– якість і родючість ґрунтів;
– кількість внесених добрив;
– посівна площа.
116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:
– метод ланцюгових підстановок;
– метод відносних різниць;
– метод абсолютних різниць;
+ всі відповіді правильні.
117. До агротехнічних заходів належать:
– нагромадження і внесення добрив;
– виконання комплексу технологічних робіт;
– обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;
+ всі відповіді правильні.
118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:
+ кожного разу після завершення певної технологічної операції;
– один раз на рік;
– наприкінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;
– наприкінці робочої зміни.
119. Факторний аналіз вивчає:
– динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;
+ фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;
– основні напрями виробництва продукції рослинництва;
– рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному вираженні.
120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:
+ кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;
– частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;
– відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
– відношення площі с.-г. угідь до загальної земельної площі.
121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення...
+ валового збору культури до її зібраної площі;
– площі посіву до площі ріллі;
– зібраної площі культури до її волового збору;
– відношення площі с.-г. угідь до загальної земельної площі.
122. На урожайність культур впливає:
– кон’юнктура ринку;
+ кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;
– замовлення на ту чи іншу продукцію;
– структура випуску продукції.
123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:
+ добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;
– відношення валового збору до урожайності;
– відношення валового збору до зібраної площі;
– відношення зібраної площі до урожайності.
124. Оперативний аналіз – це:
+ аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;
– аналіз результатів господарської діяльності за рік;
– аналіз, за якого вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;
– всі відповіді правильні.
125. Асортимент випуску продукції – це:
– середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі певної культури;
– відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
+ перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
– основні напрями виробництва продукції рослинництва.
126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:
– чисельність поголів`я;
– річний надій молока;
– продуктивність тварин;
+ всі відповіді правильні.
127. Продуктивність тварин – це відношення:
+ виробленої продукції тваринництва до поголів`я;
– кількості кормо-днів до календарної кількості днів у періоді;
– поголів`я тварин до виробленої продукції тваринництва;
– середньодобового приросту до поголів’я.
128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:
– рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
– наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
– умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;
+ всі відповіді правильні.
129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:
+ способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;
– балансового методу;
– способу відносних різниць;
– всі відповіді правильні.
130. Умовне значення виробництва продукції тваринництва розраховується як:
+ добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;
– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
– відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
131. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я методом ланцюгових підстановок розраховується як:
– різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
+ різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;
– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
132. Зміна виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності методом ланцюгових підстановок розраховується як:
+ різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
– різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
– добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
– відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
133. Щоб розрахувати зміну величини виробленої продукції за рахунок зміни продуктивності тварин, використовуючи спосіб абсолютних різниць, необхідно:
+ поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю їх продуктивності звітного і базисного року;
– різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
– розрахувати добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
– всі відповіді правильні.
134. Щоб розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин, використовуючи метод абсолютних різниць, необхідно:
– поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
+ різницю поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
– від умовного значення виробництва продукції відняти виробництво продукції за звітний рік;
– всі відповіді правильні.
135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:
– аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;
– аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;
– вивчення складу та структури поголів`я тварин;
+ всі відповіді правильні.
136. Під оборотом стада розуміють:
– надходження тварин упродовж відповідного періоду;
– вибуття тварин упродовж відповідного періоду;
+ надходження, вибуття тварин упродовж відповідного періоду;
– вибуття тварин упродовж поточного місяця.
137. Чисельність поголів’я тварин формується з огляду на:
– спеціалізацію господарства;
– забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;
– відтворення стада;
+ всі відповіді правильні.
138. На виробництво продукції тваринництва впливають такі показники як:
– поголів’я молочного стада;
+ поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;
– статеві і вікові групи тварин;
– приплід за поточний рік.
139. Вихідне поголів`я – це:
– наявність тварин на підприємстві;
– надходження і вибуття тварин за відповідний період;
+ наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;
– добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
140. Коефіцієнт оновлення молочного стада визначається як:
+ відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;
– відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;
– відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;
– добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
141. Резерви росту поголів’я тварин –– це:
– ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;
+ ліквідація яловості, падежу;
– генетичні фактори та природно-кліматичні умови;
– всі відповіді правильні.
142. Причинами зменшення поголів’я тварин є:
– забезпеченість кормами;
+ падіж тварин і птиці;
– погіршення фінансового стану підприємства;
– розширення посівних площ.
143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:
– поліпшення структури кормів;
– поліпшення умов утримання худоби;
– поліпшення породності тварин;
+ всі відповіді правильні.
144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:
– поголів`я на початок звітного періоду;
– поголів`я на кінець звітного періоду;
+ середнього поголів`я тварин за певний період;
– продуктивності 1 голови.
145. Під час аналізу наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:
– валової продукції;
– структура земель господарства;
+ виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;
– площі виробничих приміщень.
146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:
+ надою молока на одну корову;
– валового виробництва;
– загальним приростом поголів`я;
– всі відповіді правильні.
147. Структура кормової бази – це:
+ співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;
– співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;
– співвідношення вироблених і використаних кормів;
– правильна відповідь відсутня.
148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно...
– кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;
+ норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я;
– кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;
– правильна відповідь відсутня.
149. Завданням аналізу собівартості продукції є:
+ розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;
– визначення ролі собівартості для виробництва;
– перевірка фінансового стану;
– правильна відповідь відсутня.
150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:
– по завершенні року;
+ по завершенні технологічного циклу;
– по завершенні збору урожаю;
–місяця.
151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від:
– виходу продукції;
– витрат на її виробництво;
+ виручки від реалізації продукції рослинництва;
– витрат підприємства на реалізацію продукції.
152. До зниження собівартості одиниці продукції рослинництва
призводить...
+ зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці;
– збільшення площі посіву;
– збільшення технічного інвентарю;
– збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.
153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із аналізу...
– рівня планової собівартості;
+ у рівня фактичної собівартості;
– рівня понесених витрат;
– витрати підприємства на реалізацію продукції.
154. Виробничі витрати на 1 грн. валової продукції розраховуються як відношення...
– виробничих витрат до валової продукції;
+ всіх виробничих витрат до валової продукції;
– добуток виробничих витрат і валову продукцію;
– вартості валової продукції до виробничих витрат.
155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є:
– неправильна технологія вирощування продукції;
+ перевитрати по статтях витрат;
– зменшення витрат на реалізацію;
– правильна відповідь відсутня.
156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як:
– добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах;
+ відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах;
– відношення витрат, понесених на виробництво продукції, на загальну кількість отриманих доходів;
– відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.
157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для:
+ оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат;
– визначення залежності між виходом продукції і витратами;
– вивчення можливостей раціонального здійснення витрат;
– визначення залежності між витратами і доходами.
158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається як:
– добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
+ ділення загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
– добуток виробничих витрат на валову продукцію;
– правильна відповідь відсутня.
159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як:
– добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги;
– різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги;
+ ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули);
– добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.
160. Собівартість одного кормодня розраховується як :
– добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормо-днів;
– різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормо-днів;
+ ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів;
– добуток виробничих витрат та кількості кормо-днів.
161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є:
– низький відсоток породності тварин у стаді;
– перевитрати кормів;
– мала чисельність поголів’я;
+ всі відповіді правильні.
162. Собівартість продукції птахівництва визначається як:
– добуток витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
+ сума витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці ( без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції;
– ділення витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
– правильна відповідь відсутня.
163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є:
– породи тварин;
– корми;
+ види продукції;
– поголів’я.
164. Непрямі витрати – це:
– витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво;
– однорідні за своїм економічним змістом витрати;
+ витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;
– правильна відповідь відсутня.
165. Змінні витрати змінюються:
– обернено пропорційно обсягу виробництва продукції;
+ пропорційно обсягу виробництва;
– пропорційно постійним витратам;
– правильна відповідь відсутня.
166. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:
– амортизаційні відрахування;
+ страхові внески на випадок безробіття;
– відрахування на оплату праці;
– правильна відповідь відсутня.
167. Напрями зі зниження собівартості – це:
– економія заробітної плати;
– ліквідація втрат від браку;
– економія трудових затрат;
+ всі відповіді правильні.
168. До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:
– рентабельність сукупних активів;
– рентабельність продажів;
– рентабельність власного капіталу;
+ всі відповіді правильні;
169. Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:
– систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
– вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів збільшення прибутку;
– виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
+ всі відповіді правильні.
170. Основними показниками аналізу фінансових результатів є:
– фондомісткість, загальна ліквідність;
+ рівень рентабельності, норма прибутку;
– матеріаломісткість;
– правильна відповідь відсутня.
171. Рентабельність – це:
– якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання активів підприємства;
+ якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції;
– якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання основних засобів підприємства;
– вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання матеріальних ресурсів підприємства.
172. Назва форми №2 річної фінансової звітності:
+ звіт про фінансові результати;
– баланс;
– звіт про прибутки та збитки.
– звіт про власний капітал.
173. Рентабельність активів – це відношення:
– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;
+ прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;
– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
– збитку до валюти балансу.
174. Рентабельність поточних активів – це відношення:
+ прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;
– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;
– збитку до валюти балансу.
175. Рентабельність інвестицій – це відношення:
– прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
– прибутку від звичайної діяльності до середньої величина поточних активів;
– прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;
+ прибутку до валюти балансу.
176. Рентабельність реалізованої продукції – це відношення:
– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;
– прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;
+ прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
– збитку до валюти балансу.
177. Показники рентабельності характеризують:
+ доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;
– витрати підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;
– кінцевий збиток підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну;
– всі відповіді правильні.
178. Показник рентабельність поточних активів характеризує:
– вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства;
– ефективність виробництва і реалізації продукції;
+ величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи;
– всі відповіді правильні.
179. Найбільш ліквідні активи – це:
+ суми грошових коштів та їх еквівалентів;
– власний капітал;
– довгострокові зобов’язання;
– оборотний капітал.
180. Негайні пасиви – це:
– суми коштів та їх еквіваленти;
+ кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, вчасно не погашені кредити;
– власний капітал;
– оборотний капітал.
181. Наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів достатніх для розрахунку за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення – це:
– рентабельність;
– ліквідність;
+ платоспроможність;
– стабільність.
182. Характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використання фінансових засобів, – це:
– фінансовий стан підприємства;
+ фінансова стійкість підприємства;
– фінансування підприємства;
– кредитоспроможність.
183. Рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення, яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань, –– це:
– платоспроможність;
– фінансова стійкість;
+ ліквідність балансу;
– всі відповіді правильні.
184. Стабільність фінансового стану залежить від:
– від прискорення оборотності майнових засобів підприємства;
– від реальних та потенційних фінансових можливостей підприємства;
+ від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи підприємства;
– всі відповіді правильні.
185. Фінансовий стан підприємства характеризується:
– сукупністю виробничо-господарських факторів;
– системою показників, що відображають наявність фінансових ресурсів;
+системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів;
– системою показників, що відображають рух основних засобів.
186. Вертикальний аналіз балансу характеризується:
+ співвідношенням статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті;
– зміною окремих статей фінансової звітності за кілька періодів;
– співвідношенням окремих показників підприємства з показниками інших аналогічних підприємств;
– всі відповіді правильні.
187. Рентабельність власного капіталу визначається як відношення:
+ прибутку від звичайної діяльності до джерел власних засобів;
– прибутку від операційної діяльності до джерел власних засобів;
– джерел власних засобів до прибутку від операційної діяльності;
– доходів до оборотного капіталу.
188. Платоспроможність підприємства – це:
– комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства;
+ наявність у підприємства засобів, розміщених в активі балансу для сплати всіх зовнішніх боргів як за короткотерміновими, так і за довготерміновими зобов'язаннями;
– наявність грошових коштів у підприємства;
– забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами.
189. Ліквідність балансу – це:
– це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства;
+ це його спроможність перетворити всі його активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів;
– це його спроможність перетворити всі його активи на матеріальні ресурси підприємства;
– це наявність грошових коштів у підприємства.
190. Коефіцієнт оборотності активів розраховується як:
+ відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства;
– відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості;
– відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів;
– відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної чисельності працівників.
191. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як:
– відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства;
+ відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості;
– відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів;
– відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної чисельності працівників.
192. Коефіцієнт, за допомогою якого здійснюється аналіз ділової активності, – це:
– коефіцієнт прибутковості;
– коефіцієнт платоспроможності;
+ коефіцієнт оборотності;
– коефіцієнт грошової платоспроможності.
193. До важколіквідних активів відносять:
– запаси;
– грошові кошти;
+ необоротні активи підприємства;
– оборотний капітал.
194. До ліквідних активів відносять:
– поточні зобов’язання;
– власний капітал;
+ оборотні активи;
– грошові кошти.
195. Активи підприємства – це:
+ все наявне майно разом з борговими правами;
– відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів;
– джерела утворення активів, тобто кошти власні та позикові;
– оборотний капітал.
196. Пасиви підприємства – це:
+ джерела утворення активів, тобто кошти власні та позикові;
– відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів;
– все наявне майно разом з борговими правами;
– всі відповіді правильні.
197. Аналіз ліквідності підприємства передбачає такі етапи:
– аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів;
+ складання балансу ліквідності, розрахунок та аналіз основних показників ліквідності;
– аналіз виробничого потенціалу;
– аналіз динаміки обігових коштів.
198. Основні завдання аналізу фінансового стану підприємства – це:
– оцінювання минулої фінансової діяльності підприємства;
– виявлення сум економії та перевитрат коштів, причин їх утворення;
+ побудова можливих моделей фінансового стану за різних варіантів поєднання і використання виробничих та фінансових ресурсів;
– визначення відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної чисельності працівників.
199. Характеристика незадовільного фінансового стану підприємства:
– стійка ліквідність, забезпеченість власними оборотними засобами, низький рівень ділової активності, наявність простроченої заборгованості;
– стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства;
+ неефективне розміщення ресурсів, незадовільна платоспроможність, наявність простроченої заборгованості, недостатня фінансова стійкість, низька ліквідність, низький рівень ділової активності;
– правильна відповідь відсутня.
200. Метою оцінювання фінансового стану підприємства є:
– пошук резервів підвищення рентабельності виробництва;
– зміцнення комерційного розрахунку як підґрунтя стабільної роботи підприємства;
+ пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підґрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами;
– зменшення кредитоспроможності.