Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сценарій новорічної казки – 2014
«Новий рік до нас іде…»
Звучить мелодія читається дикторський текст
Диктор: Шановні глядачі! Звертаємося до Вас із проханням вимкнути мобільні телефони, вести себе тихо та стримано. Дякуємо за розуміння!
Звучить театральний дзвінок
Диктор: До вистави залишилося дві хвилини.
Звучить театральний дзвінок.
Звучить мелодія. Заходить Казкар зі згортком у руці.
Казкарка: Яка чудова пора року – зима. Біленький сніжок, лютий морозець та безліч цікавих історій, особливо вони трапляються під Новий Рік. Ось послухайте одну із них. Одна дівчинка була дуже не слухняною, взяла до рук усі книжечки із казками та зіпсувала їх. А саме, порвала всі сторінки і склеїла в одну казку. Однією із казок була про Новий Рік. Давайте і дізнаємось що ж вийшло… (йде за куліси).
Куліси відкриваються. На сцені декорації лісу: дерева, ялинки.
На пеньках сидять Баба Яга та її онучки.
Казкарка: Ще за часів царя Панька,
У світі повелося,
І казка щоб була така
Щоб сумувать не довелося.
Баба Яга: Яке сьогодні число?
Ягуся 1: 31-ше!
Ягуся 2: Угу!
Баба Яга: Що? 31-ше?
Ягуся 1: Так. А що?
Баба Яга: (починає кіпішувати) Капець, що робити? Треба швидше, швидше… Так, збираємо речі. Ось, так…
Ягуся 1: Ей, бабцю, а чого ти кіпішуєш?
Баба Яга: Слухайте, вам все одно я бачу що Новий рік скоро. Нам треба його зупинити!
Ягуся 1: Ей, ти чого? Як зупинити? А дітки?
Баба Яга: Ти думай про себе, а не про цих жалюгідних діточок.
Ягуся 2: Угу!
Баба Яга: Ще й ця німа, говорити не може. За що ж мені все це. Дівчата, збирайте речі, а я пішла думати план.
Баба Яга йде. На сцені залишаються Ягусі.
Ягуся 1: Не розумію, чого вона вирішила зупинити Новий рік. Це ж весело. А я? А мої подарунки? Пам’ятаю як у минулому році сталася зі мною пригода. Бабця прийшла додому, а я сховалася за піччю. Вона поклала цукерки, які вкрала на стіл і вийшла. Я стрімко з’їла, але потім добре всипала мені Бабця…
Ягуся 2: Угу!
Ягуся 1: Чого ти угукаєш? Тьху, чого я із тобою розмовляю, ти ж німа! Так, що ж робити? Треба мабуть Кощику зателефонувати. (бере телефон, дзвонить Кощію). Алло, привіт сонечко моє! Ти там як? Ти чув що задумала моя старушка? Угу! Так! Хоче зупинити Новий рік! Все, окей, вилітаємо.
Звук польоту. Звучить звук хурделиці та віхоли.
На сцену виходить дівчинка.
Марушка: Знову мачуха мене змусила знайти підсніжники. Та де ж я їх знайду в таку пору. Місяців-братиків не хочеться турбувати. Що ж робити? А без них мене мама до дому не впустить. Що ж то буде?
Заходить Альонушка.
Альонушка: Чого ревеш? Ти що з глузду з’їхала? Я за тобою слідкую. Я бачу як ти підсніжники знаходиш. Матері все розповім і вона тебе покарає! Ти краще не можеш шукати? Я щось не зрозуміла, ти хочеш додому чи ні? Бо я хочу, але через тебе замерзаю.
Звучить загадкова мелодія, звук віхоли.
Входить Зима і підходить до Марушки
Зима: Дарма, дівчинко плачеш. Не плач, я допоможу тобі. Не хвилюйся, я братиків попрошу вони тобі все дістануть. Я знаю, що зла мачуха тебе змусила шукати підсніжники, але це не перешкода, бо маєш ти добре серце.
Альонушка: Ей, ти хто така? Ти чого влізла в нашу розмову? Та я тобі, та я зараз як…(тільки підіймає руку відразу завмирає на місці).
Зима: Альонушка, а в тебе зле серце. Спинись, будь добрішою, прислухайся до моєї поради, а то згубишся у лісі. Ходімо Марушенько, я тебе проведу, покажу де можна підсніжники дістати.
Зима і Марушка йдуть.
Звучить українська мелодія. Виходять Оксана та Вакула. Солоха йде за ними.
Оксана: Я тобі зараз покажу як до Марічки залицятись. Марічка гарна, Марічка файна, тьху на тебе!
Вакула: Оксаночко, серденько. Не бий, ай-я-яй.
Оксана: Ох, зараз отримаєш від мене.
Солоха: (перебиває) Я вам молоді люди, не заважаю? Ні?
Оксана: А чого ви регочете? Я послала його до лісу за ялинкою, а він що приніс – березу! Боже, то ж як можна було додуматись принести в дім таку гарну деревину! Добре, що дуба не приніс!
Солоха: Ти думаєш, що він просто так приніс. То він ялинку не міг зрубати.
Оксана: Боже, люди, ви чули? Не міг ялинку зрубати… Ха-ха-ха. (йде за куліси).
Солоха: А я щось не зрозуміла, чого ти ще ялинку не прикрасила?
Оксана: Та я ж вам кажу що він ялинку не принесе ніяк! Сто разів казала. (йде за куліси)
Солоха: Ох, і горе мені... Чого ж він у мене такий непутящий.
На сцені залишаються Солоха і Вакула.
Солоха: Чого ж ти синку в мене такий дурний? Чого?
Вакула: Мамо, та не знаю я. Я підходжу до ялинки, а там…Ну як це пояснити.. Там, там…
Солоха: Швидше кажи, що там?
Вакула: А там білочка на ній сидить. Я її погладив. І шкода було ялинки зрубувати.
Солоха: Тьху ти. Я думала, там щось серйозне, а там.. Білочка. Ха-ха-ха. Білочка. Ви чули? Ха-ха-ха.
Вакула: Мамо, не смійтесь. А якщо серйозно, то кохаю я Оксану. Та й взагалі скоро Новий рік, а у нас нічого не готове. Сумно на душі якось.
Оксана: (з-за куліс) Вакула, сюди. Швидко!
Вакула біжить за куліси. Залишається на сцені Солоха.
Солоха: Так, що ж у цей Новий рік зробити? Хочеться чогось нестандартного, приємного. Мабуть, знову украду Місяць. Нехай і в цьому році трішечки помучаться. Без нього веселіше! (стає навпроти Місяця і зриває його, танцює із ним і йде за куліси).
На сцені вимикається світло і світить лише ліхтарик. Виходить Марушка і Альонушка.
Альонушка: Бачиш як темно. Шукай в темряві підсніжники. Так тобі і треба. Й краще шукай, а то матір мені дасть прочуханки. Тобі теж, але мені більше.
Марушка: Ой, біда. Що ж робити? Нічого не видно. Місяць Грудень, прошу тебе, благаю, допоможи.
Грудень: (з-за куліс) Йди дівчинко туди, де горить зірка, на небесному тлі вона одна там і знайдеш те, що шукаєш.
Альонушка: Ти бачиш, ще й місяці якісь допомагають.
Звук віхоли посилюється. Дівчинка швидко біжить за куліси, а Альонушка залишається на сцені.
На сцену виходять Баба Яга та Ягусі.
Баба Яга: Ні, ну це неподобство! Я такого ще не чула! Це ж треба. (до дівчинки) А ти хто? Що за чудовисько?
Альонушка: Хто чудовисько? Я? Ти себе бачила?
Баба Яга: Що? Ти геть здуріла. Та я, та я зараз… Як дам тобі! Мало не здасться!
Альонушка: Це я тобі зараз дам!
Ягуся 1: Налітай, своїх б’ють!
Ягусі та Баба Яга намагаються розборонити їх.
На сцені з’являється Кощій.
Кощій: Так, впізнаю Ягу – стару каргу. Ха, ти чого стара?
Баба Яга: Привіт мій поганесенький. Та ось, дівчисько мене життю вчить. Ти таке чув?
Альонушка: Це вона винна. Вона перша почала.
Кощій: Мені здається я тебе десь бачив. Чи не так?
Альонушка: Не знаю, можливо. А що?
Кощій: Просто обличчя твоє знайоме. (ходить, роздивляється).
Баба Яга: Чуєте? Швидше, ховаємось. Хтось йде.
На сцену виходить Солоха і виносить Місяць.
Солоха: Ох і пекучий же він! Все, досить, вішаю на місце.
Вішає Місяць на місце. Виходить Оксана.
Оксана: Ні, ну я в шоці з Вакули. Знову десь пішов і не приходить. Що ж це сьогодні таке? Пані Солохо, га?
Солоха: То я його відправила за ялинкою. Господи, хоч би не приніс дуба.
Оксана: От вам смішно, а я ж хвилююсь. Все ж таки коханнячко моє. Серце калатає.
Солоха: Не хвилюйся, прийде скоро. Він не надовго.
Оксана: А ви не чули раптом, що там планується які там новини? Дід Мороз прийде чи ні?
Солоха: Чула, що викрали Діда Мороза ,а Снігуронька десь йде, але чи знайде дорогу сюди, не знаю…
Оксана: Чого ви так говорите. Ось серденько відчуває що щось тут не те. Ой, чує серце! Піду я мабуть, спробую пошукати Вакулу, може знайду.
Оксана йде за куліси. Солоха сідає на пеньок.
Солоха: Виходьте вже, пішла вона у село назад.
Баба Яга: Ну я в шоці із тебе, подруго.
Солоха: Слухай, подруго а де Снігуронька? Не хочеш сказати?
Кощій: Так, а ну тихо мені тут! Розшумілись! Я щось не розумію Ягусю, це хто?
Баба Яга: Кощійчику, не хвилюйся. Це моя давня подруга. Це – Солоха. Відома відьма в усьому світі.
Кощій: О, ще на одну нечисть більше.
Солоха: Зі словами обережніше, чахлик!
Кощій: Так, все я йду сам Снігуроньку викрадати, а ви тут розбирайтеся самі!
Кощій йде за куліси.
Альонушка: Вибачте, але мені вже треба йти, матуся чекає. (йде навшпиньках за куліси).
На сцені Солоха та Баба Яга з Ягусями.
Баба Яга: Бачиш, Солохо що відбувається. Пропоную і нам із тобою піти скласти наш із тобою план, бо відчуваю що без наших із тобою злих чар не обійдеться.
Солоха: Приймаю пропозицію. За мною! (йдуть за куліси).
На сцену виходить Марушка та Зима з кошиком підсніжників.
Марушка: Пані Зима, я дуже вдячна вам за допомогу. Я навіть не знаю як вас віддячити. (оглядається назад). Ой, мачуха йде.
Зима зникає
Мачуха: Із ким це ти говориш? Де підсніжники? А, бачу. (вихоплює кошик із її рук). Все, йди звідси. Прибери в будинку до того часу коли я повернусь. Зрозуміла?
Марушка: Так, зрозуміла. (йде додому і плаче). Знову мачуха розізлилась, знову дала тяжке завдання. Що ж це таке? Мабуть така моя доля.
Виходить назустріч Вакула.
Вакула: О, дівчинко, здрастуйте! А чого ви плачете?
Марушка: Мене мачуха образила. Накричала на мене і дала мені завдання.
Вакула: А як вас звуть?
Марушка: Мене – Марусею! Скорочено називають Марушкою. А вас?
Вакула: Мене Вакулою звуть. А я ялинку шукаю. Не можу ніяк знайти. Ще й чув чийсь плач у лісі. Цікаво хто це б міг бути?
Марушка: Це мабуть Снігуронька, давайте перевіримо.
Йдуть за куліси. На сцені Кощій.
Кощій: Так, значить вкраду Снігуроньку, вимагатиму викуп у Дідуся Мороза і от і все. Тільки б знайти її. Але це я відчуваю буде важко.
Виходить Зима.
Зима: І що ж ми тут робимо? Що задумав, худорлявий?
Кощій: Хто я? Та, нічого…А ви, Зимонько чого тут?
Зима: Перевіряла ліс, чи не трапилось тут що, та й натрапила на тебе. Не знайдеш Снігуроньку. Її вже викрали!
Кощій: Як викрали? Хто встиг?
Зима: Подруги твої. Біжи швидше, а то не встигнеш викуп забрати!
Кощій біжить за куліси. На сцені вимикається світло. Зима виходить. Вмикається ліхтар. Декорації лісу. На сцену виходять Солоха і Баба Яга з Ягусями.
Баба Яга: Слухай, Солохо, я пропоную піти нам по тим стежкам де ходить зараз Снігуронька.
Солоха: Я не проти, але де ж вона ходить?
Баба Яга: Мені здається я чую її. Ось, чуєш? Вона співає…
Солоха: Так, згодна. Ховаймось он за тим деревом.
Виходить Снігуронька, співає.
Ягуся 1: Апчхи, ой…
Баба Яга: Ти як завжди. Злякала тепер її. Лови її, лови.
Снігуронька лякаючись і тікає. За нею біжить Баба Яга і Ягусь. На сцені Солоха.
Солоха: І так завжди. От чому все так трапляється? О, чую кістки хрустять. Це Кощій йде.
На сцену заходить Кощій.
Кощій: О, а де ж Снігуронька? Ви що її не вкрали? А мені Зима сказала….
Солоха: Ні, ми її не втримали. Вона така сильна, що аж страшно.
Кощій: Солошечко, у мене до тебе є пропозиція. Давай ми разом Снігуроньку вкрадемо і викуп розділимо навпіл.
Солоха: Я не проти, отже тоді за діло.
Залітає Баба Яга з Ягусями.
Баба Яга: Я щось не розумію, хто це тут хоче викуп розділити? Га?
Ягуся 1: Ага, я теж не розумію?
Баба Яга: А ну циць. Я щось не розумію, Кощеєчку, ти чого? Ти мене хочеш відкинути від долі?
Кощій: Ні, що ти! Я не думав це робити, просто Солоха, мені запропонувала.
Солоха: Що? Я? Ти що з глузду з’їхав?
Кощій: А що не так? Га? Діти скажіть!
Солоха: Та я тобі зараз таке влаштую.
Баба Яга: А я тобі додам. Зараз ти отримаєш.
Усі починають битися. Снігуронька непомітно втікає.
Усі заспокоїлися і помічають що Снігуронька зникла. Біжать її шукати.
На сцену виходять Марушка і Вакула.
Марушка: Он ялинка там недалечко. Вона така гарна. Ой, чуєте, хтось йде?
Вакула: Чую, зіронько, чую. То мабуть Снігуронька.
На сцену виходить Снігуронька
Снігуронька: Доброго дня, шановні. Вибачте, але я не можу зрозуміти що тут відбувається?
Марушка: Ой, а ви Снігуронька? Справжня, аж не віриться.
Снігуронька: Так, вона сама.
Вакула: Хочу вам повідомити, що вас намагаються викрасти Баба Яга, Солоха, тобто моя матір та Ягусі – онучки Баби Яги.
Марушка: І ще ти забув Кощія назвати.
Снігуронька: Ой, лишенько. Що ж мені робити?
Марушка: Давайте ми вас заховаємо, і тільки коли Дід Мороз з’явиться ми вас приведемо. Добре?
Снігуронька: Так, давайте, згодна.
Снігуронька разом із ними йде за куліси.
Виходить Оксана.
Оксана: Так, ну де ж той Вакула? Оце змусь дурня Богу молитись, він і лоб розіб’є…
Заходить Вакула разом із Снігуронькою та Марушкою.
Вакула: О, Оксано! Привіт! Ми якраз тебе шукали.
Оксана: Ти де був? Я тебе вже як годину чекаю! Скільки можна, Вакула!
Вакула: Серденько, заспокойся. Все добре.
Марушка: Це – Снігуронька. Її чекає небезпека якщо ми її не сховаємо і не допоможемо їй. Допоможіть, будь ласка.
Оксана: А хто ж вкрасти тебе хоче?
Снігуронька: Уся нечисть лісова та ще й матір вашого Вакули – Солоха.
Оксана: От стара вже сказилась. Нічого, я їм покажу.
Снігуронька: Дякую вам, добродійко! Навіть не знаю як вам віддячити.
Оксана: Ой, знаєте я давно хотіла червоні черевички. Так мені Вакула їх і не придбав. Подаруєте?
Снігуронька: Добре, обіцяю!
Снігуронька і Оксана йдуть за куліси. Вакула і Марушка стоять роблячи вигляд ніби спілкуються.
Залітають Баба Яга і Ягусі.
Баба Яга: Так, я щось не зрозуміла, а де Снігурка?
Вакула: Яка Снігурка?
Баба Яга: Ти не прикидайся, де Снігурка я запитую де? Вона ж не могла так відразу зникнути?
Вакула: Не відразу, а поступово! Чого ви кіпішуєте бабусю?
Баба Яга: Яка я бабуся? Я ще дівчина, мені лише 250 років.
Вакула: Та ви на дівчину не дуже схожа, ви ж Бабуся!
Баба Яга: Ягусі, а ну допоможіть мені розібратися із цим не ввічливим хлопцем.
Непомітно влітає Солоха.
Солоха: А ну не чіпай мого сина! Геть руки від нього, стара карга!
Баба Яга: Знову цього року не вдалося нічого. Я ж казала вам, давайте самі все зробимо, а ви….
Солоха: Я щось не зрозуміла, а де Кощій? Він не з тобою?
Баба Яга: Я думала він із тобою. А виявляється…
Солоха: Ягусю, поглянь-но он туди…(дивляться за кулісу).
Баба Яга: Ей, молодчику а ну йди сюди. Ох, я тобі зараз покажу. Ох і заробиш у мене! Йди, йди….
Кощій не кваплячись заходить на сцену.
Кощій: Дівчата, я ж не цей.. Як його…
Солоха: Та ти йди, не бійся, я нічого тобі не зроблю. Тільки кісточки твої порахую.
Баба Яга: Мені цікаво у тебе їх 100 чи 150? А, ні… Зараз буде 10…
Ягуся 1: Нарешті, дочекалася розплати!
Баба Яга: (хапає Кощія за горлянку)А ну скажи мені, навіщо ти хотів Снігуроньку вкрасти? Кажи правду.
Солоха: Для чого вона тобі потрібна була? Га?
Кощій: Та чого ви всі на мене напали? Це не мені вона потрібна була, а вам. Чи не так?
Солоха: Що? Ха, та не треба вона мені.
Баба Яга: І мені тим паче не треба!
Кощій: Ну тоді я її заберу собі.
Баба Яга: Стривай! Куди пішов? А ну сюди, хутко!
Солоха: Ех, не розумію я вас усіх! Вам аби нажитись на чужому горі. Хтось знову йде. Що знову ховатись? Не хочу…
Баба Яга: Чого ховатись? Стоїмо, чекаємо!
На сцену заходить Оксана.
Оксана: (дивиться на Бабу Ягу) Цур, мене, цур! Це ж нечисть! (сміється)
Баба Яга: На себе поглянь, вирядилась! Сама ти нечисть, тьху!
Оксана: Я б вас попрохала не ображати мене. Я сказала нечисть тому що це статус ваш.
Баба Яга: Боже, яка розумна…Тьху, тьху,тьху!
Оксана: Бабцю, я ж попросила вас!
Баба Яга: Слухай, розумнице! Припини будь ласка, а то зараз як дам тобі прочуханів!
Солоха: Гей, стара, ти чого? Не чіпай Оксану!
Баба Яга: О, і тут рідня. Та що ж це коїться!
Оксана: Пані Солохо, а чи не за одно ви із цією добродійкою?
Солоха: Оксаночко, серденько, ти чого? Ні, звичайно. Це вона хоче вкрасти Снігуроньку, а я навпаки – врятувати.
Оксана: Цікаво, а що б на це сказала пані Зима.
Солоха: Ні, Оксано, тільки не Зиму! Ні, будь ласка!
Оксана: В полі віхола гуде,
Сніг поволі падає.
Зараз Зимонька прийде.
З’являється Зима.
Зима: Ти знаєш, Оксано, а мені здається що уся наша казка скоро має скінчитися, бо Снігуронька врятована, чи не так?
Оксана: Так, Зимонько. А що із цими робити? (показує на Бабу Ягу та Ягусь)
Баба Яга: А що із нами робити? Не треба нічого, будь ласка…
Зима: Нехай вас покарає прийдешній рік. Бажаю, щоб ви стали добрішими і нікого не ображали.
Баба Яга: Що у світі робиться? Вже сама Зима нам бажає аби ми стали добрішими. За що все це нам?
На сцену виходять Снігуронька та Марушка.
Марушка: Ось, бачиш і всі вже тут зібралися. Нарешті, усе це скінчилося. Так швидко.
Снігуронька: Ви знаєте, дуже дивно що все це скінчилось. Я думала, що цьому ніколи кінця не буде. Усі якісь злі. Ви ж герої різних казок. Невже вам не хочеться навіть доброго чогось зробити? От ви Солохо? Ви – героїня такої цікавої повісті – «Ніч перед Різдвом», а себе так поводите! А Ви, Бабусю? Як вам не соромно, ви ж оберігаєте ліс, маєте таку популярність серед малят, не соромно, ні?
Виходить Дід Мороз.
Дід Мороз: Чекає від мене подарунка під ялинку, а ви? Як ви посміли так себе поводити?
Снігуронька: Дідусю, не сердься на них. Вони мабуть все ж таки подумають про свою передноворічну поведінку і зрозуміють, що усе зло закінчується добром!
Дід Мороз: Щоб ви погане не робили, усьому прийде кінець!
Виходить Зима
Зима: І всі дива почнуть сходитись на одне місце – сюди, у чарівний наш зимовий ліс.
Баба Яга: Почнеться диво тоді, коли його не чекаєш!
Кощій: Якщо маєш мрію, то вона обов’язково збудеться!
Ягуся 1: І не бійся мріяти, бо мрії здійснюються!
Казкарка: Знаєте, мені здається, що казка якою б вона злою все одно стає доброю, бо не дарма кажуть, що добро перемагає зло!
Звучить фінальна мелодія. Герої стають в шахматному порядку, в центрі Дід Мороз та Снігуронька.
Казкарка:
У новорічну ніч казкову
Хотіла б побажати вам,
Щоб новий рік приніс
Всім щастя.
Щоб доля посміхнулась нам.
Бажаю злагоди і миру,
Бажаю дружби і тепла.
І щоб достаток та надію
В дім кожен доля принесла!
Альонушка:
Завіває зима снігами, вітрами.
Новий рік уже близько, не за горами...
Скоро годинник 12 проб'є -
Все, що раніше було, мине...
Все, що було, піде за водою,
І настане щастя у нас із тобою...
Марушка:
У нічний казковий час
Рік Новий прийшов до нас,
Він приніс свої вітання
І найкращі побажання -
І людині, і родині,
І матусі-Україні! ***
На порозі Рік Новий -
Добрий, світлий, чарівний.
Щастя, злагоду - усе,
Хай до хат він нам несе!
Зима:
Хай в житті все буде гарно,
Щоб не сумували марно,
Щоб зима була зі снігом,
День би починався сміхом,
Щоб достаток був у хаті,
Щоб ви всі були багаті!
Баба Яга:
За вікном сніжку багато,
Рік Новий іде до нас
І ялинку запашисту
Нам вмикати настав час!
Ягуся 1:
Стоїть ялинка на узліссі,
Новорічне свято в лісі.
Згуртувались звірі в коло,
Прикрашають все навколо.
Ягуся 2:
"Чепурна яка ялинка,
Наче чарівна картинка,
Святкувати нам вже час,
З Новим Роком, друзі, вас!"
Кощій:
Задрімає в хмарах сонце,
Новорічна ніч настане,
і в засніжене віконце
тихо Дід Мороз загляне.
Він розв’яже загадкаво
Чарівну свою торбинку,
Подаруночки чудові
покладе нам під ялинку.
Солоха:
Тиха ніч святкова
припливла до хати
і біля ялинки
стала чарувати:
засвітила зорі –
ялинкові свічі,
заховала радість
поміж пишні віти,
радість довгождану,
радість Новорічну.
Оксана:
Хто це у вікно стукоче,
увійти до хати хоче?
От так гостя!
Вся в сніжинках
завітала в дім ялинка.
Усміхається зелена,
простяга гілки до мене.
І запахло на всю хату
лісом, хвоєю і святом!
Снігуронька:
Я — Снігуронька маленька,
Сніжна дівчинка гарненька.
З Новим Роком вас вітаю,
Щастя, радощів бажаю!
Я прийшла до вас, малята,
Щоб веселим було свято.
Дід Мороз:
Серед неба й зірочок
Поспішає літачок.
За штурвалом Новий рік
Починає часу лік.
Ми старий рік проводжаєм,
Пам’ятати нас бажаєм.
Закінчив він свій політ —
Облетів усенький світ!
Новий рік приніс сніги,
Все прикрасив навкруги.
З ним підемо крок за кроком
Всіх вітати з Новим роком!
Вмикаються гірлянди на ялинці. Усі герої співають фінальну пісню. По закінченню вистави усі герої махають рукою на прощання та закриваються куліси.
Автор новорічної казки:
Художній керівник театральної студії
Нововоронцовської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Мазур Євген Сергійович