Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
“Облік у зарубіжних країнах”
Варіант № 35
Виконав:
ст. гр. ОА - 31
Боднар.Р.О
№ зал. книжки 1005035
Перевірив:
Мохняк.В.С
Львів 2012
Процеси економічної інтеграції, створення та функціонування єдиного економічного простору, міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, спільних підприємств, реалізації спільних проектів вимагають уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Для цього були створені Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), які визначають загальні правила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності з метою забезпечення користувачів корисною інформацією для прийняття ними економічних рішень.
МСБО мають характер рекомендацій, вони не домінують над місцевими Положеннями з бухгалтерського обліку. Але якщо фінансові звіти випускаються не тільки дня внутрішнього використання, а призначені для акціонерів, кредиторів, широкої громадськості, вони мають відповідати Міжнародним стандартам.
Розвиток ринкових відносин, суттєве розширення зовнішньо – економічних зв’язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в Україні.
Це передбачає вивчення проблем інтеграції українського обліку та міжнародних принципів, що обумовлено таким поняттям як гармонізація обліку. Разом з тим, цілеспрямоване вивчення усієї системи регламентації бухгалтерської діяльності в Україні, приведення її у відповідності з міжнародними правилами повинно здійснюватися з максимальним використанням вітчизняного досвіду, збереженням тих методів, інструментів та методологічних рішень, котрі не тільки не суперечать світовій практиці, але і збагачують її. Інакше кажучи, вивчення іноземних принципів регламентації бухгалтерського обліку зовсім не означає відмову від уже існуючої системи та її заміну західними стандартами. Досвід країн світу необхідно враховувати розумно, з користю для держави, враховуючи вітчизняне законодавство та національні традиції.
Мета курсу “Обліку в зарубіжних країнах” є вивчення даної навчальної дисципліни і полягає у вивченні теорії і практики фінансового та управлінського обліку в зарубіжних країнах, а також набуття вмінь використання передового досвіду в галузі організації обліку, аналізу та контролю з урахуванням чинного українського законодавства.
Зміст
4. Висновок…………………..………………….………...………………………...18
5.Список використаних джерел……………………………………………………19
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Тести
62. В якій країні підприємства зобов'язані подавати в примітках до фінансової звітності детальну інформацію про різні види довгострокових зобов'язань:г) Ізраїлі;
36. Погодьте кожний історичний етап розвитку облікових систем із часовим періодом їх тривалості шляхом внесення літер:
|
Літера |
№ п/п |
Історичні етапи |
Літера |
Основні інновації в бухгалтерському обліку |
|
г |
1 |
Торговий |
А |
Маржинальна бухгалтерія; АРМ бухгалтера |
|
в |
2 |
Підприємницький |
Б |
Облік по сегментах діяльності |
|
д |
3 |
Організаційний |
В |
Створення планів рахунків підприємств |
|
а |
4 |
Оптимізаційний |
Г |
Створення національних облікових систем |
|
б |
5 |
Стратегічний |
Д |
Організація обліку по центрах відповідальності та використання норм і стандартів |
150. Розрахункова знижка, неотримана покупцем, розглядається як компенсація продавцеві за фінансування покупця і відображається за:а) рахунком процентного доходу;
189. Формула теперішньої вартості майбутніх надходжень за довгостроковими зобов'язаннями має такий вигляд:в) РУ = РУ - (1 + г)п;
184. Привести у відповідність зміст господарської операції з відповідною бухгалтерською проводкою шляхом проставлення відповідного порядкового номера
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
№ п/п |
Бухгалтерська проводка |
|
1 |
Відображення в обліку інвестицій партнера товариство |
44 |
Дт рах. "Дивіденди до сплати" Кт рах. "Грошові кошти" |
|
2 |
Погашення заборгованості товариства з векселя до оплати і постачальникам |
11 |
Дт рах. "Грошові кошти" Дт рах. "Устаткування" Кт рах. "Капітал партнера" |
|
3 |
Компанія видала банку вексель без зазначення ставки відсотків |
22 |
Дт рах. "Векселі видані" Дт рах. "Рахунки до сплати" Кт рах. "Грошові кошти" |
|
4 |
Виплата дивідендів об'явлених |
33 |
Дт рах. "Грошові кошти" Дт рах. "Дисконт по виданих векселях" Кт рах. "Векселі видані" |
95. Згідно з американськими стандартами, відображення товарів у дорозі в обліку підприємства-покупця залежить:б) від умов доставки;
8. Які країни характеризуються кодифікованою правовою системою, регулюванням фінансового обліку законодавством та його орієнтацію на потреби держави і податкової системи:б) країни, облік яких базується на планах рахунків;
214. Оцінка кредиторських зобов’язань- на основі даних балансу і аналітичного обліку розрахунків з кредиторами виявляють зміни, що відбулися в обсязі і складі кредиторської заборгованості, реальність і характер боргів, а також час і причини їх утворення. Особлива увага повинна приділятися простроченій кредиторській заборгованості.
Ліквідація товариства – це форма припинення діяльності юридичної особи.
Довгострокові активи (long - term assets) відрізняються від оборотних тим, що вони підтримують операційний цикл, а не с його частиною; також від них очікується отримання вигод упродовж більш тривалого часу, ніж від оборотних.
Виснажувані активи -запаси природних ресурсів не відновлюються.
Вексель- представляє собою складене за встановленою формою письмове боргове зобов’язання, яке дає його власнику беззаперечне право вимагати оплати вказаної у векселі суми особою, яка видала вексель в певний термін і у визначеному місці.
Дисконт- різниця між ціною в даний час і ціною на момент погашення або ціною номіналу цінного паперу. Різниця між номінальною вартістю державних цінних паперів та ціною їх розміщення (продажу), якщо така ціна є нижчою за номінальну.
90. Для кожної операції з наведених нижче покажіть вплив на головні елементи балансу, використовуючи «+» для збільшення і «-» для зменшення:
|
№ п/п |
Зміст операцій |
Вплив на |
||
|
Активи |
Зобов’язання |
Капітал |
||
|
1. |
Випущено акції організаторами |
+ |
+ |
|
|
2. |
Позичено гроші в банку |
+ |
+ |
|
|
3. |
Придбане обладнання в кредит |
+ |
+ |
|
|
4. |
Зроблено доход, інкасовано гроші |
+ |
+ |
|
|
5. |
Сплачено готівкою за «д» |
- |
+ |
|
|
6. |
Зношено обладнання за період |
- |
- |
|
|
7. |
Нарахований податок на прибуток до сплати |
+ |
+ |
|
|
8. |
Оголошено і сплачено дивіденди готівкою |
- |
- |
138.Вказати, на які класифікаційні підгрупи та елементи поділяються в
зарубіжному обліку довгострокові активи:
|
Класифікаційні підгрупи |
Елементи підгруп |
||
|
За ознакою матеріальності |
матеріальні та нематеріальні. |
основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи, земля |
|
|
За ознакою “підлягає амортизації” |
Амортизуються не амортизуються |
амортизуються (основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи) не амортизуються (земля) |
|
|
За ознакою процесу відтворення |
Відтворювальні,невідтворювальні |
(земля, основні засоби, нематеріальні активи)-відтворювальні. невідтворювані (природні ресурси) |
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.
Оцінка довгострокових активів.
У закордонній обліковій термінології поняття "довгострокові активи" (long-lived assets) позначається різними термінами, зокрема необоротними активами (fixed assets), операційними активами (operational assets), позаоборотними активами. У більшості країн довгострокові активи містять основні засоби та нематеріальні активи.
Питання обліку та відображення довгострокових активів у фінансовій звітності суб'єктів господарювання на міжнародному рівні розглядаються у МСБО 16 "Основні засоби", МСБО 38 "Нематеріальні активи", МСБО 36 "Зменшення корисності активів", МСФЗ 3"Об'єднання бізнесу", а в Україні ─ у П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів".У США облік довгострокових активів регламентується значно більшою кількістю стандартів із фінансового обліку (SFAS), зокрема:
• SFAS 142 "Гудвіл та інші нематеріальні активи" ("Goodwill and Other Intangible Assets");
• SFAS 144 "Облік зменшення корисності та ліквідації довгострокових активів" ("Accounting for the Impairment or Disposal of Long-lived Assets");
• SFAS 141 "Об'єднання бізнесу" ("Business Combinations");
• SFAS 86 "Облік витрат на комп'ютерне програмне забезпечення, призначене для продажу, оренди чи іншої реалізації" ("Accounting for the Costs of Computer Software to be Sold, Leased, Or Otherwise Marketed");
• SFAS 69 "Розкриття інформації про нафто- та газодобувну діяльність" ("Disclosures about Oil and Gas Producing Activities");
• SFAS № 19 "Фінансовий облік і звітність нафто- та газодобувних компаній" ("Financial Accounting and Reporting by Oil and Gas Producing Companies");
• SFAS 45 "Облік доходу від франшизи" ("Accounting for Franchise Fee Revenue");
• SFAS 34 "Капіталізація процентних витрат" ("Capitalization of Interest Costs");
• SFAS 2 "Облік витрат на дослідження та розробки" ("Accounting for Research and Development Costs").
Згідно з МСБО 16, основні засоби ─ це матеріальні активи, що їх:
1) підприємство утримує для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
2) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
Нематеріальні активи, відповідно до МСБО 38, ─ це немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані.Слід зауважити, що міжнародними стандартами не деталізуються види активів, які належать до основних засобів і нематеріальних активів.У США довгострокові активи у фінансовій звітності підприємств класифікуються надві категорії:
1) основні засоби (property, plant and equipment): земля, будинки, машини, обладнання, легкові та вантажні автомобілі. До категорії основних засобів відносять також природні ресурси, такі, як: нафта, газ, лісові й мінеральні ресурси;
2) нематеріальні активи (intangible assets): патенти, авторські права, торгові марки (назви), франшиза, організаційні витрати, гудвіл.
Визнання та оцінка основних засобів
Згідно з МСБО 16 "Основні засоби", об'єкт основних засобів слід визнавати як актив, коли:
1) існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов'язані з цим активом;
2) вартість активу для підприємства можна достовірно оцінити.
Відповідно до МСБО 16, первісна оцінка основних засобів здійснюється за їхньою собівартістю. При цьому собівартість об'єкта основних засобів складається з ціни придбання, куди входять імпортні мита і невідшкодовувані податки на придбання, а також із витрат, необхідних для приведення активу в робочий стан для його використання за призначенням. До таких витрат відносять: витрати на підготування будівельного майданчика, витрати на доставлений розвантаження, встановлення, гонорари архітекторам і інженерам, попередньо оцінені витрати на демонтаж, переміщення активу та відновлення території.У випадку, коли оплата придбаних основних засобів відстрочується, ринкова процентна ставка повинна бути визнана в обліку або капіталізована.
Якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті обміну на інший об'єкт основних засобів (подібний або неподібний), то вартість об'єкта оцінюється за справедливою вартістю доти, доки: а) операція обміну не має комерційного характеру; б) справедлива вартість отриманого та відданого активу не може бути точно визначена.
Відповідно до МСБО 16, подальші видатки, пов'язані з об'єктом основних засобів, повинні додаватися до балансової вартості цього активу, якщо є ймовірність того, що майбутні економічні вигоди, які перевищують первісне оцінений рівень продуктивності існуючого активу, надходитимуть до підприємства. Подальші видатки на основні засоби визнаються як актив тільки тоді, коли вони покращують їхній стан, підвищуючи оцінений спочатку рівень його продуктивності. Прикладами таких поліпшень є модернізація, модифікація, дообладнання, добудова, реконструкція.Витрати на ремонт чи обслуговування основних засобів здійснюються для відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід, що їх підприємство може очікувати від оціненого спочатку рівня продуктивності активу. У такому разі вони визнаються витратами періоду, коли вони були понесені.Після первісного визнання основних засобів їх подальший облік може здійснюватися, згідно з МСБО 16, за однією з двох моделей:
1) за моделлю собівартості (cost model), згідно з якою основні засоби відображаються в обліку за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності;
2) за моделлю переоцінки (revaluation model), що передбачає відображення в обліку основних засобів за переоціненою вартістю, яка відповідає їхній справедливій вартості за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності.
У випадку застосування моделі переоцінки, переоцінку потрібно здійснювати настільки регулярно, щоби залишкова вартість суттєво не відрізнялась від справедливої вартості на дату балансу.
Якщо в результаті переоцінки балансова вартість основного засобу збільшилася, то збільшення має відображатись як зростання капіталу, тобто у кредиті рахунку капіталу під назвою "Дооцінка". Проте збільшення від переоцінки має визнаватись як дохід, якщо воно сторнує зниження від переоцінки того самого активу, яке раніше було визнане як витрати.
Якщо в результаті переоцінки балансова вартість активу зменшилася, то зменшення має визнаватись як витрати. Проте зменшення від переоцінки слід безпосередньо вираховувати з будь-якої дооцінки, що з ним пов'язане, якщо це зменшення не перевищує суми дооцінки цього самого активу.МСБО 16 вимагає, щоб у проведенні переоцінки об'єкта основного засобу також здійснювалась переоцінка всього класу, до якого належить об'єкт. При цьому клас основних засобів трактується як група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності підприємства. Прикладами окремих класів активів є: земля; кораблі; літаки; автомобілі, меблі та приладдя; офісне обладнання.У США облік основних засобів здійснюється за історичною собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності. На відміну від вимог МСБО 16, американські стандарти забороняють проведення переоцінки основних засобів зі зміною їхньої ринкової вартості, за винятком випадків, пов'язаних із зменшенням їхньої корисності.
Визнання та оцінка нематеріальних активів
МСБО 38 "Нематеріальні активи" вимагає, щоби підприємство визнавало в обліку придбаний або створений нематеріальний актив тільки тоді, коли існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних із цим активом, та його вартість може бути достовірно визначено.
Нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю.Якщо нематеріальний актив не відповідає своєму визначенню та критеріям визнання, то видатки на цей об'єкт повинні визнаватися витратами на момент їхнього понесення.Згідно з МСБО 38, усі видатки на дослідження мають визнаватись як витрати на час їхнього понесений. При цьому під дослідженням розуміють сплановані дослідження, здійснювані вперше певним підприємством для отримання і розуміння нових наукових або технічних знань. Видатки на розроблення капіталізуються лише після того, коли встановлено технічну та комерційну придатність активу для його продажу або використання. Це означає, що підприємство повинно мати намір і можливість завершити створення нематеріального активу, щоб він був придатний для використання або продажу, та мати здатність продемонструвати, як актив генеруватиме майбутні економічні вигоди. Нагадаймо, що розроблення ─ це застосування даних наукових досліджень чи інших знань для планування і проектування виробництва нових або вдосконалених матеріалів, механізмів, товарів, технологій, систем (послуг) до початку їх серійного виробництва (надання) або використання (отримання).
Внутрішньогенеровані торгові марки, заголовки, назви видань, переліки клієнтів та інші подібні за своєю сутністю об'єкти не слід визнавати як нематеріальні активи.
Згідно з МСБО 38, після первісного визнання подальший облік нематеріальних активів може здійснюватися за однією з двох моделей:
- за моделлю собівартості (cost model), згідно з якою нематеріальні активи відображаються в обліку за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності;
- за моделлю переоцінки (revaluation model), яка передбачає відображення в облік нематеріальних активів за переоціненою вартістю (що базується на їхній справедливій вартості) за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності, якщо тільки справедлива вартість може бути визначена з посиланням на активний ринок.
У випадку використання моделі переоцінки, якщо балансова вартість нематеріального активу збільшилася в результаті переоцінки, то збільшення має відображатися в кредиті рахунку капіталу під назвою "Дооцінка". Проте збільшення від переоцінки має визнаватись як дохід, якщо воно сторнує зниження від переоцінки того самого активу, яке раніше було визнане як витрати. Якщо в результаті переоцінки балансова вартість нематеріального активу зменшилася, то зменшення має визнаватись як витрати. Проте зменшення від переоцінки слід безпосередньо вираховувати з будь-якої дооцінки, що з ним пов'язане, якщо це зменшення не перевищує суми дооцінки цього самого активу.Подальші видатки на нематеріальний актив після його придбання чи завершення створення слід визнавати як витрати на час їхнього понесення, якщо: а) не є ймовірним, що ці видатки спричинять генерування активом майбутніх економічних вигід, які перевищують його первісне оцінений рівень ефективності; б) ці видатки не можна достовірно оцінити та віднести до активу. У США основні питання, пов'язані з визнанням та оцінкою нематеріальних активів в обліку, регламентуються SFAS 2 "Облік витрат на дослідження та розробки" і SFAS 142 "Гудвіл та інші нематеріальні активи", який був виданий 2001 р. та заступив документ "Думки Ради з облікових принципів № 17 "Нематеріальні активи" (АРВ Opinion No 17 "Intangible Assets"). Основні відмінності американських стандартів порівняно з міжнародними полягають у тому, що:
- видатки на розроблення, згідно з SFAS 2, у більшості випадків відносяться на витрати звітного періоду (за винятком певних витрат на створення веб-сайтів і програмного забезпечення для внутрішнього використання);
- подальші видатки на придбані розробки відносяться SFAS 2 на витрати;
- переоцінка нематеріальних активів у більшості випадків забороняється.
Поняття довгострокових зобов’язань. Їх види. Облік довготермінових облігацій, випущених за номінальною вартістю.
Довгострокові облігації є однією із форм розміщення довгострокових зобов'язань. Вони мають юридичну силу і відображають зобов'язання компанії-емітента виплатити основну суму боргу та відсотки по ньому в обмін на капітал, який вкладений власниками облігацій - інвесторами.Облік зобов'язань по довгострокових облігаціях ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку "Облігації до сплати", кредитове сальдо якого означає суму боргу по випущених довгострокових облігаціях на певну дату. По кредиту цього рахунка відображається виникнення зобов'язань перед утримувачами довгострокових облігацій при їх розміщенні, а по дебету - їх погашення. У Балансі зобов'язання по довгострокових облігаціях відображаються в розділі "Непоточні зобов'язання".
Інвестори погоджуються вкладати кошти у підприємство за офіційно встановленою по облігаціях ставкою відсотків за умови, якщо встановлена і ринкова ставка відсотків співпадають. В цьому випадку облігації продаються за номіналом.
Наприклад, корпорація "Армстронг" 1 січня 2000 р. випустила 200 облігацій номінальною вартістю $1,000 кожна строком на 10 років із встановленою відсотковою ставкою 8 % річних. Встановлена і ринкова ставки відсотків співпадають, тобто квота по облігації становить 100. Відсотки по облігаціях згідно з контрактом повинні сплачуватись два рази на рік - 30 червня і 31 грудня, і початкова дата для нарахування відсотків - 1 січня 2000 р.
Отже, від продажу облігацій буде отримано $200,000 (200 облігацій по $1,000). Два рази на рік - 30 червня і 31 грудня будуть сплачуватись відсотки у розмірі 4 % (8 % розділити на два періоди) і сумі $8,000 ($200,000 х 4 % / 100). В бухгалтерському обліку це буде відображено такими проведеннями:
продаж облігацій за номінальною вартістю:
Грошові кошти 200,000
Облігації до сплати 200,000
сплата відсотків (30 червня і 31 грудня):
Витрати на сплату відсотків по облігаціях 8,000
Грошові кошти 8,000
У випадку, коли б виплата відсотків здійснювалась не 31 грудня, а 1 січня наступного року (2001 р.), то з врахуванням принципу відповідності (необхідно включити відсотки з 1.07.2000 р. до 31.12.2000 р. у витрати звітного періоду) на нарахування відсотків, що будуть сплачені 1 січня, буде зроблено наступний запис:
Витрати на сплату відсотків по облігаціях 8,000
Відсотки по облігаціях до сплати 8,000
При сплаті відсотків (1.01.2001 р.) робиться запис:
Відсотки по облігаціях до сплати 8,000
Грошові кошти 8,000
У фінансових звітах за 2000 рік результати операцій з випуску облігацій будуть відображені наступним чином: у звіті про прибутки і збитки - витрати на сплату відсотків по облігаціях у сумі $16,000; у балансі - довгострокові зобов'язання по облігаціях до сплати у сумі $200,000.
Оскільки облігації випущені на строк 10 років з умовою сплати відсотків два рази на рік (30 червня і 31 грудня), то всього буде 20 періодів сплати. Загальна сума відсотків, сплачених за весь строк дії облігацій, складе $160,000 (20 періодів сплати х $8,000 (сума відсотків за один період)). Сума відсотків, сплачених по одній облігації номіналом $1,000 за весь строк її дії, становить $800 (20 періодів сплати х $40 (сума відсотків за один період)).
Від продажу кожної облігації корпорація "Армстронг" отримає $1,000, які виражають поточну вартість майбутніх грошових потоків, пов'язаних з облігацією. Розраховується ця вартість шляхом визначення поточної вартості простої величини (77в) і поточної вартості ануїтету (ЯЛ) з використанням спеціальних таблиць (додаток 5). З допомогою таблиці поточної вартості простої величини (додаток 5.2) розраховується основна сума облігації, а з допомогою таблиці поточної вартості ануїтету (додаток 5.4) - поточна вартість відсотків. Для облігації корпорації "Армстронг" номіналом $1,000 розрахунки будуть мати наступний вигляд:
при 20 періодах сплати (п '= 20) і ставці відсотків для одного періоду 4 % (і = 4 %) з допомогою таблиці поточної вартості простої величини знаходимо що поточна вартість (ТІЛ $1 складає 0.4564 або облігації номіналом $1,000 - $456;
при 20 періодах сплати (/? = 20) і ставці відсотків для одного періоду 4 % (і = 4 %) з допомогою таблиці поточної вартості ануїтету знаходимо, що поточна вартість ануїтету (77 ) $1 (звичайного) складає 13.5903 або* відсотків, які сплачуються по облігації кожного півроку ($40) - $544;
Оскільки встановлена і ринкова ставки відсотків по облігаціях корпорації "Армстронг" співпадають, то поточна вартість майбутніх грошових потоків дорівнює номінальній вартості облігації.При здійсненні остаточних розрахунків з інвесторами через 10 років (31.12.2009 р.) буде зроблено записи:
Облігації до сплати 200,000
Грошові кошти 200,000
Або за умови виплати відсотків не 31 грудня, а 1 січня наступного року та при здійсненні остаточних розрахунків з інвесторами через 10 років (1.01.2010 р.) буде зроблено записи:
Облігації до сплати 200,000
Відсотки по облігаціях до стати 8,000
Грошові кошти 208,000
Згідно з контрактом виплата відсотків по облігаціях корпорації "Армстронг" здійснюється два рази на рік - 30 червня і ЗІ грудня. У випадку випуску облігацій між двома періодами виплати відсотків (наприклад, 1 березня), покупці облігацій заплатять їх продавцю крім ринкової ціни облігацій ще й відсотки, нараховані з останньої дати виплати відсотків до моменту випуску облігацій (з 31 грудня до 1 березня). Тобто покупці облігацій фактично здійснюють авансовий платіж продавцю облігацій за ту частину піврічної суми відсотків, на яку вони не мали права, оскільки не були власниками облігацій у цьому періоді (з 31 грудня до 1 березня). При настанні наступної дати виплати відсотків (30 червня) продавець облігацій заплатить повну суму відсотків за період з 31 грудня до 30 червня.
Наприклад, корпорація "Армстронг" 1 березня 2000 року випустила 100 облігацій номінальною вартістю $1,000 кожна строком на 10 років із встановленою відсотковою ставкою 12 % річних. Встановлена і ринкова ставки відсотків співпадають, тобто квота по облігації становить 100. Відсотки по облігаціях згідно з контрактом повинні сплачуватись два рази на рік -30 червня і 31 грудня.
Сума відсотків по облігаціях за два місяці (з 31 грудня до 1 березня) складе $2,000 ($100,000 х 12 % х 2 міс/12 міс). Покупець облігацій при їх купівлі заплатить $102,000. В обліку це буде відображено такими проведеннями:
випуск облігацій (1 березня) і сплата відсотків, нарахованих з останньої дати виплати відсотків до моменту випуску облігацій (з 31 грудня до 1 березня):
Грошові кошти 102,000
Облігації до сплати 100,000
Відсотки по облігаціях до сплати 2,000
сплата відсотків по облігаціях (30 червня):
Витрати на сплату відсотків по облігаціях 4,000
Відсотки по облігаціях до сплати 2,000
Грошові кошти 6,000
Сума відсотків по облігаціях за чотири місяці (з 1 березня до 30 червня) складе $4,000 ($100,000 х 12 % х 4 міс/12 міс).
|
№ |
Показник |
Розрахунок |
Сума, € |
Залишок прибутку, € |
|
1 |
Чистий прибуток |
300000*66% |
198000 |
198000 |
|
2 |
Легальний резерв |
5%*198000 |
9900 |
188100 |
|
3 |
Основні дивіденди |
10000*100Є*6% |
60000 |
128100 |
|
4 |
Статутний резерв |
20%*12810 |
25620 |
102480 |
|
5 |
Наддивіденди |
10000*4Є |
40000 |
62480 |
|
6 |
Факультативний резерв |
20000 |
20000 |
42480 |
|
7 |
Нерозподілений прибуток |
42480 |
42480 |
роки |
квартал |
залишкова |
|
амортизац вартість |
2001 |
4 |
575000 |
11% |
63888,89 |
2002 |
1 |
511111,1 |
11% |
63888,89 |
2 |
447222,2 |
11% |
63888,89 |
|
3 |
383333,3 |
11% |
63888,89 |
|
4 |
319444,4 |
11% |
63888,89 |
|
2003 |
1 |
255555,6 |
11% |
63888,89 |
2 |
191666,7 |
11% |
63888,89 |
|
3 |
127777,8 |
11% |
63888,89 |
|
4 |
63888,89 |
11% |
63888,89 |
Можна зробити висновок, що міжнародний досвід в побудові бухгалтерських (фінансових) звітів повинен бути вивчений в нашій країні і впроваджений у практику. Це дозволить прискорити перехід підприємств різних організаційно-правових форм до принципів ринкової економіки в умовах розширення горизонтальних зв'язків і обмеження економічної влади держави.
Поняття довгострокових зобов’язань. Їх види. Облік довготермінових облігацій, випущених за номінальною вартістю.
В практичній частині ми провели розподіл прибутку АТ “Центуріон”, а також навчились нараховувати амортизацію на прикладі підприємства компанія “Тур”.