Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Історія української культури

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для вивчення дисципліни

„Історія української культури”

для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання

Полтава 2012


Методичні рекомендації для вивчення дисципліни „Історія української культури” для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Уклад. О. В. Тєвікова. – Полтава: ПолтНТУ, 2012. – 36 с.

Укладач: О. В. Тєвікова, канд. іст. наук

Відповідальний за випуск: завкафедри українознавства та гуманітарної підготовки Н. К. Кочерга, канд. іст. наук, доцент

Рецензент: А. В. Нарадько, канд. іст. наук, доцент

Затверджено науково-методичною

радою ПолтНТУ

Протокол № 9 від червня 2012 р.

© Тєвікова О. В. ПолтНТУ

Редактор С.М. Дорошенко

70.18.04.01


1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Концепція модернізації сучасної української освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному та світовому ринках праці. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним загальнолюдських гуманітарних цінностей, що накопичило людство в процесі свого розвитку. Особливу роль у цьому відіграють дисципліни гуманітарного циклу. Однією з таких є „Історія української культури”, яка висвітлює основні етапи культурного поступу українського народу, сприяє розвитку у студентської молоді почуття патріотизму, формує національну ідею, виховує глибокі морально-етичні переконання, допомагає самостійно орієнтуватися в суспільному житті й оцінювати культурні події та явища, що відбуваються в Україні та за її межами.

Метою навчальної дисципліни є формування в студентів системи знань про культуру як специфічний і унікальний феномен людства, закономірності культурного процесу в Україні, вивчення української культури в розвитку, єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій у ній.

Завдання курсу:

– ознайомити студентів із основними періодами розвитку української культури та їх особливостями;

– розкрити проблеми культурогенезу українського народу, проаналізувати історичну специфіку української національної культурної традиції, що постає невід’ємною умовою гуманізації сучасного українського соціокультурного простору та формування ціннісних орієнтирів;

– навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

Студенти повинні знати:

– загальні відомості культурно-історичного процесу в Україні;

– особливості духовних і матеріальних цінностей культурно-історичних епох;

– досягнення українського народу в різних галузях культури, шедеври національної культури та провідних діячів науки та культури України;

– основні культурологічні поняття, явища та процеси, що мали місце в українській культурі;

        уміти:

– аналізувати культурні явища та процеси в історії України, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, формулювати висновки й узагальнення;

– усвідомлювати сутність і специфіку різних культурно-історичних епох;

– оперувати головними культурологічними поняттями та орієнтуватися в багатому світі духовної культури України;

– застосовувати набуті знання з історії української культури для збагачення власної духовної культури та підвищення культурно-освітнього рівня.

Місце в навчальному процесі. Обов’язкова навчальна дисципліна „Історія української культури” є складовою циклу гуманітарної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і базується на знаннях із навчальних дисциплін „Історія України” та „Філософія”. Нормативний курс „Історія української культури” є базовим для вивчення вказаних гуманітарних дисциплін.

2. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ

Важлива роль в оволодінні студентами знаннями з курсу „Історія української культури” належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Самостійна робота в умовах активного впровадження у ВНЗ нових технологій навчання є засобом організації навчального й наукового пізнання студентів, формування їхньої самостійності, творчої активності та самоорганізованості. У процесі самостійної роботи не тільки реалізується основна функція навчального процесу – одержання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення у стійкі вміння й навички, – але й формується вміння індивідуально здобувати, оновлювати та поповнювати знання, плідно використовувати їх у пратичній діяльності.

Самостійна робота студентів передбачає ознайомлення з теоретичним матеріалом курсу, підготовку до практичних (семінарських) занять, самостійне опрацювання окремих проблем навчальної програми, проведення науково-дослідної роботи, виконання письмового модульного контролю знань та складання екзамену з дисципліни.

2.1. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищій школі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Тематика курсу лекцій із дисципліни „Історія української культури” визначається робочою навчальною програмою та складається з восьми тем, які охоплюють історію розвитку культури України від найдавніших часів до сьогодення.

Тема 1. Загальне поняття про культуру,

її матеріальні та духовні цінності

  1.  Походження та зміст поняття „культура”.
  2.  Структура культури.
  3.  Функції культури.
  4.  Основні форми культури.
  5.  Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі: загальна характеристика.

Предмет і завдання курсу. Етимологія й еволюція поняття „культура”. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури. Функції культури. Основні культурні форми та їхня характеристика. Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю та аналіз основних мистецьких стилів.

Питання для самоконтролю:

  1.  Хто першим вжив слово „культура” у гуманітарному розумінні?
  2.  Перерахуйте найважливіші складові духовної культури.
  3.  Назвіть мистецькі стилі епохи Середньовіччя та схарактеризуйте їх.
  4.  Які види мистецтва належать до образотворчого?
  5.  Розкрийте основні функції культури.

Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи

  1.  Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура.
  2.  Кіммерійці, скіфи, сармати та їх роль у розвитку культури на українських територіях.
  3.  Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.
  4.  Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів.
  5.  Особливості культури східних слов’ян: міфологічні та релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.

Проблема періодизації первісної культури. Епоха первісного суспільства в історії України та її досягнення. Неолітична революція та її сутність. Археологічні пам’ятки, спосіб життя й господарювання, практичні знання й вірування трипільців. Скіфська культура та її пам’ятники на території України. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та їх роль у розвитку місцевої культури. Давньослов’янська культура: її матеріальні та духовні цінності.

Питання для самоконтролю:

  1.  Яке явище називають „неолітичною революцією”?
  2.  Проаналізуйте досягнення та значення скіфської культури.
  3.  У чому виявилися античні впливи на розвиток української культури?
  4.  Розкрийте особливості матеріальної та духовної культури давніх слов’ян.
  5.  Назвіть матеріальні пам’ятки найдавнішої культури Полтавщини.

Тема 3. Культура Київської Русі

  1.  Витоки культурного процесу Київської Русі.
  2.  Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури.
  3.  Освіта та література Київської Русі. Рукописна книга.
  4.  Особливості розвитку архітектури.
  5.  Види та жанри образотворчого мистецтва. Декоративно-ужиткове мистецтво.
  6.  Особливості музичного мистецтва.
  7.  Внесок Київської Русі в розвиток світової культури.

Київська Русь – якісно новий етап розвитку східнослов’янської культури. Прийняття християнства 988 р. та його вплив на розвиток культури. Виникнення слов’янської писемності. Школа й освіта. Поява писемної літератури: основні види та жанри. Писемні пам’ятники Київської Русі. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. Розвиток музичного мистецтва. Значення культури Київської Русі для розвитку національної культури та її внесок у розвиток світової культури.

Питання для самоконтролю:

  1.  Назвіть жанр написання й автора твору „Слово про закон і благодать”.
  2.  Коли й ким офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі?
  3.  Розкрийте зміст агіографічної літератури та наведіть приклади.
  4.  Схарактеризуйте основні види образотворчого мистецтва Київської Русі.
  5.  Які види музичного мистецтва розвивалися за часів Київської Русі?

Тема 4. Культура Галицько-Волинського князівства

  1.  Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині і на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
  2.  Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
  3.  Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
  4.  Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

Становлення й розвиток Галицько-Волинського князівства. Відображення в художній культурі Галицько-Волинського князівства культуротворчих традицій Київської Русі. Розвиток освіти й бібліотечної справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української національної культури.

Питання для самоконтролю:

  1.  За часів якого князя в Галичі було відкрито велику бібліотеку?
  2.  Назвіть основні типи архітектурних споруд часів Галицько-Волинської Русі.
  3.  Які види монументального живопису були поширені в цей час?
  4.  Поясніть роль і значення Галицько-Волинського князівства в розвитку культури України.

Тема 5. Культура України литовсько-польської доби

(ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

  1.  Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.
  2.  Розвиток української освіти та друкарства.
  3.  Основні жанри української літератури.
  4.  Архітектура та мистецтво: тенденції розвитку.

Загарбання українських етнічних територій сусідніми державами. Релігійно-національний і культурний рух на українських землях у ХV – ХVII ст. Виникнення козацтва. Формування української народності та утвердження в головних рисах її національної культури. Розвиток освіти та роль братських організацій у цьому процесі. Острозька академія та її значення для розвитку культури України. Поява перших книгодрукарень за межами України та поширення книгодрукування в Україні. Розвиток традиційних жанрів української літератури та виникнення під впливом Ренесансу нових (панегірик, епіграма, гербова та погребальна поезія, полемічна література). Нові тенденції у розвитку архітектури. Відгуки Ренесансу в образотворчому мистецтві. Живопис, геральдика, сфрагістика, графіка та граверство.

Питання для самоконтролю:

  1.  Під впливом яких країн опинились українські території в ХІV – ХVІ ст.?
  2.  Розкрийте значення становлення й розвитку козацької культури в Україні.
  3.  Назвіть основні типи навчальних закладів ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
  4.  Який внесок у культурний розвиток України зробив К. Острозький?
  5.  Де і коли на території України виникає перша книгодрукарня?

Тема 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)

  1.  Історичні умови розвитку української культури в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
  2.  Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України євпропейського типу.
  3.  Основні напрями розвитку і жанри української літератури. Театральне мистецтво.
  4.  Творчість Г. С. Сковороди – видатного українського філософа та письменника.
  5.  Українське барокове мистецтво: архітектура, скульптура, живопис, графіка, музика.

Культура козацької держави. Петро І і українська культура. Парафіяльні й дяківські школи, колегії в Чернігові, Харкові, Переяславі та колегіуми на західноукраїнських землях. Просвітницькі реформи митрополита П. Могили. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку української культури. Бароко в літературі: розмаїття жанрів. Священний Синод і цензура друку. Драматичне письменство й становлення театрального мистецтва (вертеп і шкільна драма). Філософія й літературна творчість Г. Сковороди. Українське барокове мистецтво.

Питання для самоконтролю:

  1.  Коли Київська митрополія була підпорядкована Московській патріархії?
  2.  Де на українських землях виник перший університет?
  3.  Визначте роль Києво-Могилянської академії для розвитку культури України.
  4.  Назвіть основні літературні жанри зазначеної доби.
  5.  Перелічіть барокові засоби вираження філософського змісту байок Г. Сковороди.

Тема 7. Українське національно-культурне відродження

(ХІХ – початок ХХ ст.)

  1.  Сутність процесу становлення й розвитку культурно-освітнього та громадсько-політичного життя України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
  2.  Особливості розвитку освіти в Україні.
  3.  Основні напрями наукових досліджень.
  4.  Розвиток української мови та літератури. Асиміляційні заходи російського самодержавства щодо українського народу та його культури.
  5.  Музичне мистецтво України. Театр і опера.
  6.  Архітектура та скульптура України: стилістичні напрями.
  7.  Український живопис і графіка.

Історичні особливості формування української національної культури. Освітні реформи та руйнування традиційної української системи освіти. Формування національної інтелігенції. Поява наукових товариств і організацій. Культурологічна діяльність „Просвіт”. Видатні вчені України. Асиміляційні заходи царату щодо української мови. Становлення української літературної мови та особливості розвитку літератури. М. В. Лисенко та формування професійного музичного мистецтва. Зародження професійного театру та місце І. Котляревського в цьому процесі. Архітектура та скульптура України: розмаїття стилів, провідні тенденції. Урізноманітнення жанрів у живописі та графіці.

Питання для самоконтролю:

  1.  У яких українських містах були засновані ліцеї? Яку освіту вони надавали?
  2.  Хто був ініціатором створення університету в Харкові?
  3.  Назвіть представників „великого реалізму” в українській літературі.
  4.  Хто автор першої української опери? Як вона називається?
  5.  Поясніть сутність еклектизму та назвіть приклади використання цього стилю в архітектурі.

Тема 8. Новітня українська культура

  1.  Періодизація новітньої історії культури України. Українська культура у 1917 – 1920 рр.
  2.  Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920-х – на початку 1930-х рр.
  3.  „Розстріляне відродження” в українській культурі.
  4.  Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя.
  5.  Українська культура в роки хрущовської „відлиги”. „Шістдесятництво”.
  6.  Кризові явища в культурі 1970 – 1980-х рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.
  7.  Культура УРСР у 1985 – 1991 рр.
  8.  Сучасна культура України.

Періодизація новітньої історії культури України. Культура часів правління Центральної Ради, уряду гетьмана П. Скоропадського та Директорії. Українізація 1920-х рр. та її наслідки. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Втрати української культури в роки Другої світової війни. Післявоєнна сталінська культурна політика в Україні. Розвиток культури в роки хрущовської „відлиги”. Поява „шістдесятництва”. Період „застою” 1970 – 1980-х рр. та кризові явища в культурі України. Дисидентський рух. Становище культури в роки перебудови. Проголошення незалежності й формування сучасної культури України.

Питання для самоконтролю:

  1.  У яких містах 1918 р. відкрилися державні українські університети?
  2.  Хто став першим президентом новоствореної Української Академії Наук?
  3.  У якому році і з якою метою був проголошений курс на „коренізацію”?
  4.  Назвіть представників „розстріляного відродження” в українській культурі.
  5.  Поясність значення терміна „дисидент” та розкрийте роль дисидентського руху в Україні.

Для глибшого засвоєння матеріалу, поданого викладачем під час лекції чи самостійному опрацюванні окремих проблем лекційного курсу, студент має можливість використовувати конспект лекцій з історії української культури, розроблений викладачами кафедри:

Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

2.2. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінар – це форма навчального заняття, під час якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі самостійно виконаних завдань. Перелік тем семінарських занять визначений робочою навчальною програмою дисципліни. Підготовка до семінарського заняття передбачає ознайомлення з темою та питаннями, винесеними на обговорення. До кожної теми семінарського заняття подається список рекомендованої літератури, опрацювання якої допоможе студентам у самостійній підготовці до заняття.

Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності

  1.  Еволюція та зміст поняття „культура”.
  2.  Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури.
  3.  Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура.
  4.  Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.
  5.  Функції культури.
  6.  Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю.

Література:

  1.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  2.  Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.
  3.  Кравець М. С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / Кравець М. С., Семашко О. М., Піча В. М. та ін.; за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: „Магнолія плюс”, 2003. – 235 с.
  4.  Культурологія. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів усіх форм навчання ПолтНТУ. – Полтава: ПолтНТУ, 2004. – 187 с.
  5.  Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
  6.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  7.  Шейко В. М. Історія української культури / Шейко В. М., Тишевська Л. Г. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розгляд першого питання бажано розпочати зі з’ясування сутності поняття „культура” та дослідження еволюційних змін у його трактуванні [1, с. 3 – 5].

Структурний аналіз культури передбачає виокремлення духовної та матеріальної культури відповідно до двох основних форм людської діяльності. Варто звернути увагу на те, що цей поділ є відносним, оскільки духовна й матеріальна культури становлять єдину систему культури як її складові частини [1, с. 5 – 7].

За масштабом та етнічною приналежністю культуру поділяють на: світову, національну, етнічну та регіональну. Необхідно з’ясувати єдність, співвідношення і взаємозалежність цих форм культури [5, с. 30 – 35].

За рівнем майстерності й носіями культура може існувати у формі елітарної, масової та народної. Слід окремо проаналізувати кожну з них, визначивши специфіку та характерні ознаки, носіїв і творців відповідної культури [1, с. 8 – 11].

Складний і багатоплановий характер культури зумовлює її поліфункціональність. Різновимірність культури як суспільно-історичного явища потрібно розкрити через аналіз найсуттєвіших функцій, які вона виконує в суспільному житті (пізнавальна, світоглядна, комунікативна, нормативно-регулюча, інтегративна та ін.) [1, с. 7 – 8].

Аналіз мистецтва як галузі культури слід провести через визначення цього поняття, виокремлення видів і стилів мистецтва з їх характеристикою [1, с. 11 – 14].

Ключові поняття: культура, світова культура, національна культура, етнічна культура, регіональна культура, масова культура, елітарна культура, народна культура, мистецтво, вид мистецтва, мистецький стиль.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1.  Візантійсько-руський стиль як домінуючий стиль архітектури часів Київської Русі.

Візантійський стиль сформувався у Візантії в другій половині І тис. н. е., але на території України поширився після прийняття християнства 988 р. Необхідно закцентувати увагу на тому, що спочатку архітектура Київської Русі наслідувала візантійські традиції будівництва, проте досить швидко давньоруське зодчество набуло виразно національних рис. Слід окреслити характерні ознаки цього стилю [6, с. 162 – 164].

  1.  Готичний стиль як стиль в архітектурі епохи Середньовіччя.

Готичний стиль сформувався в Європі в ХІІІ ст., але в Україні проявив себе лише в ХVI ст. Варто розкрити чинники, що призвели до цього, а також схарактеризувати основні риси готичного стилю з наведенням відповідних прикладів типів архітектурних споруд, які були збудовані на українських землях [6, с. 171 – 177].

  1.  Театр як вид мистецтва.

Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, оскільки поєднує в собі різні види мистецтва. Потрібно розкрити сутність, види та основні функції, які виконує тетральне мистецтво, проаналізувати специфіку засобів виразності театру, зупинитися на історії розвитку українського театрального мистецтва і зазначити, що перший професійний театр з’явився в Полтаві 1818 р.

Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи

  1.  Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.
  2.  Досягнення та значення скіфської культури.
  3.  Грецька колонізація Північного Причорномор’я та вплив античної культури.
  4.  Формування та особливості східнослов’янської культури:

а) розвиток господарства та матеріальної культури;

б) побут і повсякденне життя східних слов’ян;

в) міфологічні та релігійні уявлення, обряди й ритуали.

Література:

  1.  Баран В. Д. Давні слов'яни / В. Д. Баран. – Том 3. Україна крізь віки. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
  2.  Баран В. Д. Походження українського народу / Баран В. Д., Баран Я. В. – К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2002. – 403 с.
  3.  Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. – [2-е вид.]. – К.: Академперіодика, 2003. – 184 с.
  4.  Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. – К.: Оберіг, 1993. – 589 с.
  5.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  6.  Попович М. В. Нарис історії культури України: навчальний посібник / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 2001. – 728 с.
  7.  Рыбаков Б. Язычество древних славян / Б. Рыбаков. – М.: Наука, 1981. – 608 с.
  8.  Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / упор., прим. та біогр. нариси А. П. Пономарьова та ін. – [2-е вид.]. – К.: Либідь, 1991. – 640 с.
  9.  Чмихов М. О. Археологія та стародавня історія України / Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. – К.: Либідь, 1992. – 375 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення першого питання слід розпочати з матеріалу про те, що людина на території України з’явилася 1 млн. р. тому. Необхідно зупинитися на сутності головних ознак первісної культури та докладному аналізі культури трипільців. Потрібно з’ясувати їхній спосіб життя й господарювання, особливості соціального устрою та вірування [5, с. 17 – 18].

Розгляд другого питання передбачає загальну характеристику бронзового й залізного віку (І тис. до н. е.), коли розпочалася хвиля експансії іраномовних кочових племен на українські території. Головну увагу варто приділити скіфському пануванню в українському культурному просторі. Бажано проаналізувати політичну систему, соціальний устрій, тип господарства, спосіб життя, релігійні уявлення та особливості декоративно-прикладного мистецтва скіфів [5, с. 20 – 22, 24].

Великий вплив на розвиток місцевого населення України в економічному, політичному та культурному відношенні мали грецькі держави-поліси, утворені в Північному Причорномор’ї в VІІ – V ст. до н. е. [5, с. 17 – 18].

Аналіз слов’янської культури передбачає розкриття питання про походження слов’ян, їхній соціальний устрій, тип поселень, спосіб господарювання, розвиток декоративно-прикладного мистецтва, релігійні уявлення й обрядовість [5, с. 27 – 33].

Ключові поняття: неолітична революція, культ, курган, скіфський „звіриний стиль”, поліс, автохтонність, політеїзм, язичництво.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

1. Скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва скіфської доби.

Ця прикраса датується IV ст. до н. е. й була знайдена археологом Б. Мозолевським 1971 р. в кургані Товста могила біля м. Орджонікідзе (Дніпропетровщина). Техніка виконання та зображені мотиви відбивають складний і багатий духовний світ скіфських племен, які опанували значну частину українських територій у VII ст. до н.е. – IV ст. н.е. та залишили помітний слід в історії та культурі України.

Тема 3. Культура Київської Русі

  1.  Становлення держави Київська Русь. Прийняття християнства та його вплив на розвиток культури.
  2.  Розвиток освіти в Київській Русі.
  3.  Поява писемної літератури: основні види та жанри.
  4.  Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.
  5.  Провідні види та жанри образотворчого мистецтва.
  6.  Розвиток наукових знань.

Література:

  1.  Асєєв Ю. Мистецтво стародавнього Києва / Ю. Асєєв. – К.: Мистецтво, 1969. – 236 с.
  2.  Брайчевський М. Ю. Утверждение христианства на Руси / М. Ю. Брайчевський. – К.: Наукова думка, 1988. – 261 с.
  3.  Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект / Т. Г. Горбатенко. – К.: Видавничий дім „Академія”, 2001. – 272 с.
  4.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  5.  Рыбаков Б. А. Из истории культуры Древней Руси / Б. А. Рыбаков. – М.: Изд-во Московского университета, 1984. – 241 с.
  6.  Толочко П. П. Київська Русь / П. П. Толочко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
  7.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення першого питання слід розпочати з розгляду історії становлення держави Київська Русь. Необхідно акцентувати увагу на тому, що основою формування давньоруської культури стала культурна спадщина східних слов’ян. Значний вплив на її розвиток спричинило прийняття християнства та візантійські традиції [4, с. 43 – 44].

Друге питання стосується освіти в Київській Русі, розвиток якої спричинила християнизація. Варто проаналізувати основні типи шкіл, предмети, що тут вивчали, а також рівень освіченості населення [4, с. 36 – 39].

Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява писемної літератури в результаті поширення писемності. Необхідно зупинитися на аналізі основних літературних жанрів і найвизначніших пам’яток давньоруської літератури, як от: „Повість минулих літ”, „Слово о полку Ігоревим”, „Києво-Печерський патерик”, „Слово про закон і благодать”, „Повчання Володимира Мономаха”, „Руська правда” та ін. [4, с. 39 – 43].

Архітектуру Київської Русі доцільно аналізувати за основними її типами (культова, фортифікаційна, світська). Потрібно відзначити візантійські впливи на давньоруську архітектуру та дослідити виникнення власних архітектурних шкіл – київської, чернігівської, переяславської, галицької, а також назвати визначні архітектурні пам’ятки того часу [4, с. 44 – 48].

Образотворче мистецтво Київської Русі необхідно розкрити через характеристику таких його жанрів, як мозаїка, фреска, іконопис, книжкова мініатюра та рельєфна скульптура [4, с. 48 – 52].

При підготовці до шостого питання, бажано дослідити рівень розвитку наукових знань, поширених у Київській Русі, прослідкувати їх зв’язок із практичною діяльністю та повсякденним життям [7, с. 394 – 398].

Ключові поняття: теоцентризм, світоглядний синкретизм, патерик, апокриф, літопис, агіографія, дитинець, посад, культова, світська, фортифікаційна архітектура, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра, іконопис.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1.  Ярослав Мудрий як будівничий культури Київської Русі.

Діяльність давньоруського князя Ярослава Мудрого мала велике значення для розвитку культури Київської Русі. Потрібно відзначити його досягнення в сфері освіти та науки, архітектурного будівництва й мистецтва, врегулювання суспільно-правових і моральних відносин у державі, а також у релігійному житті.

  1.  „Остромирове євангеліє” як пам’ятка образотворчого мистецтва й давньоруської літератури часів Київської Русі.

Розповсюдження писемності та поява книг зумовили виникнення в Київській Русі такого виду живопису, як книжкова мініатюра. Розкрийте його сутність, а також схарактеризуйте найвизначнішу пам’ятку давньоруської літератури й образотворчого мистецтва – „Остромирове Євангеліє”.

  1.  Фреска як жанр образотворчого мистецтва середньовічної доби.

Фреска – це вид монументального живопису, що являє собою малюнок на вогкій, щойно потинькованій стіні водяними фарбами. Варто розкрити історію появи цього жанру образотворчого мистецтва в Київській Русі, техніку виконання, тематику й особливості, яких мистецтво фрески набуло в давньоруській державі [7, с. 403 – 410].

  1.  Різьблення по дереву як різновид декоративно-ужиткового мистецтва.

Різьблення по дереву було одним із найрозвинених видів декоративно-ужиткового мистецтва давньоруської держави. Проте саме мистецтво виникло набагато раніше. Цей вид художнього ремесла відображає високий рівень технічної майстерності русичів, почуття естетизму, національні традиції тощо.

  1.  Золоті ворота як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі.

Це була головна брама стародавнього Києва, споруджена в ХІ ст. за аналогією та зразком із Золотими воротами в Константинополі, що засвідчує вплив візантійської традиції на культуру Київської Русі. Розкриваючи дане питання, слід закцентувати увагу й на тому, що в часи Київської Русі цей тип архітектури був домінуючим. Поясніть чому.

  1.  Луцька фортеця як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури ХІ – ХІІІ ст.

Потрібно схарактеризувати Луцький замок як пам’ятку фортифікаційної архітектури, що виникла в ХІ ст., та наголосити на тому, що в архітектурі ХІ – ХІІІ ст. фортифікаційна архітектура була домінуючим типом архітектурних споруд. Поясніть чому, а також проаналізувати її функції, стиль і значення.

  1.  Собор святої Софії як визначна пам'ятка культової української архітектури й монументального живопису часів Київської Русі.

Софія Київська – це одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі, зведених у візантійсько-руському стилі. Як головний храм держави, цей собор відігравав роль не тільки духовного, а й політичного, культурного та освітнього центру. Собор святої Софії був збудований Ярославом Мудрим у першій половині XI ст. і став шедевром кам’яного культового будівництва часів Київської Русі [7, с. 398 – 403].

ТЕМА 5. Культура України литовсько-польської доби

(ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

  1.  Історичні умови розвитку української культури в ХІV – першій половині ХVІІ ст.
  2.  Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури. Розвиток української освіти: головні тенденції, типи шкіл.
  3.  Острозький культурний осередок.
  4.  Книжкова справа в Україні. Поширення книгодрукування.
  5.  Українська література: характеристика жанрів.
  6.  Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

Література:

  1.  Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі XVI – XVII ст. / Я. Дашкевич // Сучасність. – 1992. – №3. – С. 65 – 74.
  2.  Європейське відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1993. – 373 с.
  3.  Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI – XVII ст. / Я. Д. Ісаєвич. – К.: Наукова думка, 1966. – 250 с.
  4.  Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні / Я. Д. Ісаєвич. – [2-е вид.]. – Львів: Вища школа, 1983. – 156 с.
  5.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  6.  Історія української культури / за заг. ред. Крип'якевича. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.
  7.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  8.  Хижняк З. Культурно-освітнє життя в Україні в ХVІ – ХVІІІ ст. / Зоя Хижняк // Народне мистецтво. – Частина 1. – 2009.– № 3 – 4. – С. 64 – 72.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Опрацювання першого питання бажано розпочати з розкриття характерних ознак Відродження в українській культурі (ренесанс, реформація, антропоцентризм, гуманізм). Необхідно окреслити історичні умови розвитку української культури, що склалися внаслідок Люблінської та Берестейської уній. Слід зробити короткий розгляд феномена українського козацтва, яке створило багатогранну та самобутню культуру, що стала основою для формування культури загальноукраїнської [5, с. 74 – 76].

У другому питанні доцільно зазначити, що до початку ХVІ ст. українська освіта значною мірою продовжувала освітні традиції Київської Русі. Разом із тим з’являються й нові тенденції: розширення мережі освітніх закладів, збільшення кола навчальних дисциплін, зміна характеру навчання. Потрібно наголосити на значному внеску, який здійснили братства в розвиток національної освіти [5, с. 77 – 79].

Третє питання стосується появи нового типу школи – Острозької греко-слов’яно-латинської колегії. Варто розкрити її значення не тільки як освітнього закладу, але й як культурного центру України того часу, де разом із колегією діяли літературно-науковий гурток, бібліотека та друкарня [7, с. 448 – 450].

Підготовка до четвертого питання передбачає дослідження складного процесу поширення книгодрукування на українських землях. Бажано вказати обґрунтовані гіпотези існування українського книгодрукування до появи в Україні І. Федорова. Варто описати різні типи й види друкарень, тематику та характер друкованих книг [5, с. 79 – 80].

Розглядаючи п’яте питання, необхідно проаналізувати стан української літератури ХІV – ХVІІ ст. та схарактеризувати її основні жанри: фольклор, літописи, апокрифи, агіографія, паломницька література, гербова поезія, епіграма, панегірик, погребальна поезія. Оригінальним явищем української культури стала поява полемічної літератури в результаті складної конфесійної ситуації в Україні [5, с. 81 –82].

У шостому питанні слід підкреслити, що архітектура будувалася переважно на традиціях давньоруської епохи. Разом із тим використовувалися досягнення романського, готичного та ренесансного стилів. Архітектурні пам’ятки треба характеризувати за функціональними видами (оборонні, культові та світські) із наведенням відповідних прикладів. Образотворче мистецтво преставлене монументальним живописом, іконописанням, історичними композиціями та портретами. Потреби друкарства й мистецького оформлення книг зумовили появу та розвиток у ХVІ ст. графіки. Новим явищем у культурі стала поява граверства, геральдики та сфрагістики [5, с. 82 – 84].

Ключові поняття: ренесанс, реформація, гуманізм, братство, колегія, тривіум, квадріум, полемічна література, панегірик, епіграма, геральдика, сфрагістика, графіка, гравюра.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендаці

  1.  „Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.

„Пересопницьке євангеліє” є одним із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія з болгарської мови на мову руську, робота над яким тривала з 1556 р. до 1561 р. спочатку в Свято-Троїцькому монастирі на Волинщині, а потім у Пересопницькому монастирі на Рівненщині. Ця рукописна пам’ятка культури відбиває процес формування національної української мови.

  1.  Ікона Святої Трійці як видатна пам’ятка образотворчого мистецтва XV ст.

Ікона Святої Трійці, написана А. Рубльовим у XV ст., є однією з найбільш шанованих у православному світі ікон. Цей витвір мистецтва презентує такий образотворчий жанр, як іконописання. Схарактеризуйте техніку, зміст і характер іконопису як домінуючого та панівного жанру мистецтва в Х – ХVІII ст.

  1.  Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства в Україні.

Майже до кінця ХV ст. книжка в Україні була рукописною, а головними осередками переписування книг залишалися монастирі. Проте з другої половини ХVІ ст. розпочинається справжнє поширення книгодрукування в Україні завдяки появі тут Івана Федорова. Зокрема, в 1572 р. він заснував друкарню у Львові, а в 1574 р. побачив світ „Апостол” – перша друкована книга в Україні. Розкрийте характер і тематику перших друкованих книг, назвіть типи друкарень [7, с. 453 – 455].

ТЕМА 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)

  1.  Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
  2.  Тенденції розвитку української освіти. Києво-Могилянська академія: від створення та розвитку до занепаду.
  3.  Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.
  4.  Українське барокове зодчество.
  5.  Образотворче мистецтво: живопис і графіка.
  6.  Досягнення музичного мистецтва.

Література:

  1.  Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Дмитро Багалій. – К.: Орій, 1992. – 472 с.
  2.  Дорошенко Д. І.  Нарис історії України / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.
  3.  Жолтовський П. М. Монументальний живопис на Україні XVII – XVIIІ ст. / П. М. Жолтовський; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Ф. Рильського, Львів. відділення. – К.: Наукова думка, 1988. – 159 с.; іл.
  4.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  5.  Народне мистецтво: до 360-річчя утворення козацької держави. – 2010. – № 1 – 2.
  6.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  7.  Ушкалов Л. В. Світ українського бароко: філологічні етюди / Л. В. Ушкалов. – Харків: Око, 1994. – 112 с.
  8.  Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія / З. І. Хижняк. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Вища школа, 1981. – 235 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Насамперед слід вивчити історичні умови розвику української культури, всі сфери якої охопив такий культурно-мистецький стиль, як бароко [6, с. 471 – 477].

Розглядаючи друге питання, доцільно наголосити, що національна система освіти в Гетьманщині досягла високого рівня розвитку та складалася з початкової, середньої й вищої ланки. Культурно-освітнім центром в Україні стала Києво-Могилянська академія. Дослідіть історію її заснування та систему освіти [4, с. 89 – 93].

Література цього періоду відрізняється багатством тематики й жанрів. Варто відзначити розквіт барокової поезії, проаналізувати зміст проповідницької та публіцистичної прози, розкрити значення козацьких літописів і характер драматичної літератури [4, с. 93 – 100].

Підготовка до четвертого питання передбачає характеристику архітектури та скульптури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Серед різноманітних стилів особливого поширення набуло козацьке бароко, що найбільше підкреслювало своєрідність українського зодчества та його національний колорит. Бажано відзначити вклад І. Мазепи в розвиток барокового мистецтва України. Належить проаналізувати стилі рококо та класицизм, що теж поширились Україною, з наведенням прикладів архітектурних споруд. Органічним елементом зодчества тієї доби стає виразне рельєфне оздоблення споруд, скульптура на стінах [4, с. 101 – 104].

Наприкінці ХVІІ ст. бароко поширюється і в образотворче мистецтво, де помітне місце посідає іконопис, гравіювання, світський живопис, представлений різноманітними жанрами. Необхідно відзначити вплив фламандської школи Рубенса на малярство в Україні [4, с. 104 – 106].

Динамічна та драматична за своїм характером барокова культура сприяла подальшому розвитку традиційних і виникненню нових музичних жанрів, провідним серед яких став хоровий (партесний) концерт. Потрібно закцентувати увагу на Глухівській музичній школі, яка підготувала велику кількість музикантів, серед них всесвітньо відомі композитори Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель [4, с. 106 – 108].

Ключові поняття: бароко, козацьке бароко, рококо, просвітництво, рекреація, схоластика, козацький літопис, партесний спів, а капела, шкільна драма, вертеп, інтермедія, інтерлюдія, парсуна, ктиторський портрет.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1.  Петро Могила та його роль у розвитку української культури.

Петро Могила – відомий політичний, церковний і освітній діяч України першої половини ХVІІ ст. Завдяки його зусиллям у 1632 р. виникла Києво-Могилянська колегія, що відіграла значну роль у розвитку культури України. Свою діяльність він спрямував на формування колегії як вищого навчального закладу, ідеологічного та просвітницького центру, на розвиток української освіти загалом і вдосконалення православної церкви [6, с. 465 – 467].

  1.  Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.

Феноменальним явищем в українській культурі ХVІІІ ст. була творчість Г. С. Сковороди – відомого просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, першого українського байкаря, уродженця Полтавщини. У своїх філософських трактатах він пропагував теорію про „сродну працю”, ідеї християнського гуманізму, самопізнання та самовдосконалення людини. Розкрийте їх зміст та дослідіть його творчий шлях.

  1.  Полтавський Свято-Успенський собор як визначна пам’ятка культової архітектури епохи Бароко.

У другій половині ХVІІ ст. спостерігається розквіт такого стилю, як козацьке (українське) бароко. Разом із загальнопоширеними характеристиками бароко (декоративна пишнота, розкішна видовищність), в Україні цей стиль набуває особливого забарвлення через своєрідні мистецькі форми й національний колорит.

  1.  Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві та Мгарський монастир під Лубнами як визначні пам’ятки культової архітектури епохи Бороко.

Для України того часу церква була центром духовного, громадського, освітнього, культурного життя та найвизначнішою пам’яткою кожної місцевості. Такі функції виконували й Полтавський Хрестовоздвиженський та Лубенський Мгарський монастирі – видатні пам’ятки барокової архітектури ХVІІІ ст. Слід дослідити історію заснування цих установ, показати їхню унікальність та проаналізувати характерні для архітектури риси бароко.

ТЕМА 7. Українське національно-культурне відродження

(ХІХ – початок ХХ ст.)

  1.  Чинники українського національного відродження ХІХ ст.
  2.  Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.
  3.  Провідні досягнення української науки.
  4.  Асиміляційні заходи російського царизму щодо української мови (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.).
  5.  Становлення та розвиток професійного театру в Україні.
  6.  Архітектура та скульптура України.
  7.  Український живопис та графіка.

Література:

  1.  Грицак Я. Нариси історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. / Ярослав Грицак. – К.: Генеза, 1996. – 360 с.
  2.  Дещинський Л. Є. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Л. Є. Дещинський. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Львів: БескидБіт, 2005. – 304 с.
  3.  Жаборюк А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. / А. Жаборюк. – К.: Либідь, 1990. – 312 с.; іл.
  4.  Історія України: у 2 томах. – Т. 2. Від середини XVIII століття до 1923 року / Н. Полонська-Василенко. – [3-є вид.]. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.
  5.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  6.  Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник / Білик Б. І., Горбань Ю. А., Калакура Я. С. та ін.; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 326 с.
  7.  Рудницька О. П. Українське мистецтво в полікультурному просторі: навчальний посібник / О. П. Рудницька. – К.: Ексоб, 2000. – 208 с.
  8.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  9.  Хоменко В. Я. Українська і світова культура: підручник / В. Я. Хоменко. – К.: Україна, 2002. – 333 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до першого питання студентам слід наголосити, що українська культура розвивалася в складних умовах колоніальних утисків Російської та Австро-Угорської імперій. Національний гніт став основною причиною українського національно-культурного відродження. Неохідно розкрити його причини, сутність та наслідки [5, с. 111 – 114].

У другому питанні варто проаналізувати стан освіти в Наддніпрянській Україні, що розвивалася в межах загальнодержавної російської політики. Охарактеризуйте освітню ситуацію на західноукраїнських землях, де центром культурного життя залишався Львів [5, с. 114 – 118].

Період національно-культурного відрдження позначений активним розвитком науки. Вкажіть чинники, що сприяли цьому, а також розкрийте наукові здобутки українців у різних галузях знань. Варто окремо зупинитися на виникненні й аналізі діяльності наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові [5, с. 118 – 121].

Вивчення четвертого питання пов’язане з дослідженням таких суперечливих тенденцій у мовленнєвій сфері, як процес формування нової української мови та цілеспрямована політика русифікації українського населення [5, с. 122, 129 – 130].

П’яте питання стосується становлення професійного театру, який відіграв важливу роль у національно-культурному відродженні. Доцільно наголосити на місці Полтави та І. Котляревського в цьому процесі й детально розкрити роль М. Репніна в створенні в Полтаві професійного театру [5, с. 130 – 131].

Готуючи шосте питання, бажано відзначити, що в архітектурі першої половини XIX ст. остаточно стверджується класицизм, який згодом еволюціонує в ампір. Прослідкуйте процес руйнування з другої половини XIX ст. стильової єдності та появи еклектизму. З’являєються нові матеріали, техніко-конструкційні засоби, змінюються типи архітектурних споруд. Розмаїттям своїх жанрів відзначена й скульптура, у якій прославилися Л. Позен, П. Забіла, М. Паращук, І. Кавалерідзе, О. Архипенко та ін. [5, с. 132 – 135].

Підготовка сьомого питання неможлива без характеристикти основних жанрів українського живопису (іконопис, портрет, пейзаж, історичні та побутові композиції) та аналізу творчих здобутків їхніх представників. Потрібно дослідити провідні тенденції розвитку графіки та назвати відомих українських граверів [5, с. 135 – 138].

Ключові поняття: національно-культурне відродження, інтелігенція, ліцей, класична гімназія, реальна гімназія, громада, „Просвіта”, асиміляція, русифікація, романтизм, реалізм, класицизм, російській ампір, еклектизм, модерн, модернізм.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1.  М. В. Гоголь як видатний український і російський письменник і драматург.

Творчість М. В. Гоголя справила значний вплив на українське культурно-національне відродження ХІХ ст. Поетизація ним українського життя та національного характеру, романтичне зображення минулого українського народу сприяли широкому зацікавленню історією та етнографією України, збуджували патріотичні почуття та стверджували гуманістичні цінності в українській культурі. Розкажіть, як вшановано пам’ять про М. Гоголя в Полтаві.

  1.  Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.

І. П. Котляревський увійшов в історію України як зачинатель нової української літератури. Його поема „Енеїда” (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Уславився він і в сфері становлення професійного театру в Україні та нової української драматургії [8, с. 502 – 504].

  1.  Т. Г. Шевченко як український літератор, художник і громадський діяч.

Т. Г. Шевченко – український поет, драматург, прозаїк, живописець, гравер, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф та історик. Його творчість сприяла збереженню й поширенню самобутньої української народної культури, відкрила перед нею нові ідейні та художні горизонти [8, с. 508 – 516].

  1.  Архітектурний ансамбль Круглої площі в Полтаві як один із найвизначніших містобудівних ансамблів Лівобережної України доби класицизму.

Центральний майдан Полтави – один із найвизначніших містобудівних ансамблів України доби класицизму. Кругла площа з адміністративними будинками була зведена в першій половині ХІХ ст. за проектами-зразками російського архітектора А. Захарова та українського архітектора М. Амвросимова.

  1.  Будинок Полтавського губернського земства – пам'ятка історії й архітектури початку ХХ ст.

Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового архітектурного стилю український модерн. Сьогодні він використовується як Полтавський обласний краєзнавчий музей. Слід описати історію створення споруди, а також охарактеризувати модер як стиль мистецтва.

  1.  Інститут шляхетних дівчат у Полтаві як пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.

Полтавський інститут шляхетних дівчат було засновано в 1818 р. зусиллями княгині В. Рєпніної-Волконської. Сама будівля була споруджена в 1828 – 1832 рр. за проектом архітектора Л. Шарлеманя в стилі російського класицизму. Це був перший серед українських інститутів шляхетних дівчат, зі  стін якого вийшло багато відомих і талановитих людей.

ТЕМА 8. Новітня українська культура

  1.  Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).
  2.  Українське національно-культурне „відродження” 1920-х – початку 1930-х рр.
  3.  Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.
  4.  Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 рр. у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” в українській культурі.
  5.  Криза в українській радянській культурі 1970 – 1980-х рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку.
  6.  Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Література:

  1.  Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С. Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.
  2.  Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.
  3.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  4.  Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1/2. – С. 162 – 182.
  5.  Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В. Петров. – К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992. – 80 с.
  6.  Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917 – 1920-х рр., коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських урядів у галузі культури [3, с. 141 – 148].

Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-х рр., що ввійшли в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 141 – 148].

Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що в 1930-х рр. остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й. Сталіна, яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль українську культуру. Доцільно зазначити, що після війни було відновлене переслідування та ідеологічний тиск, розпочалася нова хвиля боротьби з „українським буржуазним націоналізмом”. Особливості культурних процесів повоєнних років окрім цього диктувалися й іншими складними умовами часу.

При вивченні четвертого питання потрібно схарактеризувати ліберальні реформи, проведені М. Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її розвиток [3, с. 162 – 167].

У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм, конформізм, русифікація та ін. Водночас позитивну роль відіграв дисидентський рух, що намагався чинити опір комуністичній ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 167 – 171].

Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної національної культури [3, с. 173 – 177].

Ключові поняття: модернізм, соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм, українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”, дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1.  Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Полтаві як визначна модерна скульптура початку ХХ ст.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку – всесвітньо відомому поету та художнику – споруджено в Полтаві в 1926 р. за проектом українського скульптора І. Кавалерідзе. Скульптура представляє один із напрямів модернізму – кубізм. Зазначити причини поширення модернізму та характерні ознаки кубізму.


2.3. ТЕМАТИКА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇЇ ВИКОНАННЯ

Науково-дослідницька робота студентів є частиною наукової тематики кафедри та одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки й виховання спеціалістів з вищою освітою. Цей вид діяльності сприяє зростанню рівня знань студентів, підвищенню ступеня підготовленості майбутніх спеціалістів, розширенню їхнього світогляду та розвитку творчих здібностей.

Науково-дослідницька робота студентів включає в себе два взаємопов’язані компоненти: навчання елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості, та наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом викладачів у рамках курсу „Історія української культури” у формі написання статей, тез наукових доповідей та інших публікацій; у вигляді підготовки доповідей на наукові конференції, колоквіуми, „круглі” столи.

Науково-дослідна робота передбачає постановку мети та завдань дослідження, формулювання предмета та об’єкта вивчення, обґрунтування актуальності та новизни, огляд наявної літератури з окресленої теми, здійснення наукового інформаційного пошуку з проблемних питань, аналіз проблеми, систематизацію та узагальнення матеріалу, а також формулювання висновків.

За власним бажанням та вибором студента додатково, з метою отримання додаткових „призових” балів, він може опрацювати одну із тем, поданих у наступному переліку, або запропонувати та погодити з викладачем власну тему.

Перелік питань науково-дослідницької роботи студентів

  1.  Народний музей історії університету як джерело знань про традиції його колективу.
  2.  Полтавський національний технічний університет: історія та сучасність.
  3.  Діяльність полтавсько-харківської літературної школи на теренах Інституту шляхетних дівчат.
  4.  Культурна спадщина Полтавщини: тематичний календар року.
  5.  Полтавщина – духовна скарбниця України.
  6.  Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.
  7.  Місце та роль В. Г. Короленка в українській і світовій літературі.
  8.  Мудрість Г. С. Сковороди як відповідь молоді викликам сучасності.
  9.  Юрій Кондратюк в українській і світовій науці.
  10.  Практичне освоєння космосу як реалізація наукових мрій Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея).
  11.  Небо й земля космонавта Георгія Берегового.
  12.  Аероклубні традиції університету як перша сходинка в оволодінні небом.
  13.  Слово про українських поетів.
  14.  Творчість поетів епохи Відродження й сьогодення.
  15.  Творчість художників епохи Відродження очима сучасної молоді.
  16.  Пересопницьке євангеліє: культурологічний аспект.
  17.  Політичні репресії 1930-х рр. проти видатних культурних діячів Полтавщини.
  18.  Театр як вид мистецтва.
  19.  Живопис як вид мистецтва.
  20.  Графіка як вид мистецтва.
  21.  Карикатура як різновид масової культури.
  22.  Інструментальна музика як вид мистецтва.
  23.  Краєзнавчий музей як джерело знань про історію та культуру Полтавщини.

2.4. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

Важливою складовою високорезультативної самостійної роботи студентів є активні методи контролю, який здійснюється виключно викладачем і відповідає багатьом принципово важливим вимогам. Контрольні заходи складаються з поточного контролю у формі модульної контрольної роботи та підсумкового контролю у формі усного екзамену.

Підготовка до написання модульної контрольної роботи

Підготовка до написання модульної контрольної роботи є одним із видів самостійної роботи студентів. Вона допомагає закріпити засвоєні раніше знання, узагальнити їх та систематизувати. Модульна контрольна робота виконується студентами на останньому семінарському занятті. Модульний контроль має форму тестового контролю. З погляду сучасних методистів, тестування допомагає більш чітко прослідкувати структуру знань студентів і на підставі цього переоцінити методичні підходи до вивчення дисципліни, індивідуалізувати процес навчання, активізувати самостійну роботу.

Модульна контрольна робота з „Історії української культури” складається з питань закритого та відкритого тестування, що охоплюють всі теми курсу. Питання закритого тестування відображають основний теоретичний матеріал модуля, який студенти повинні обов’язково засвоїти. Ці питання не оприлюднюються заздалегідь, але повністю формуються відповідно до розробленого кафедрою курсу лекцій з історії української культури. Закрите тестування включає 30 тестових питань, кожне з яких має лише один правильний варіант відповіді, який оцінюється в 0,5 балів.

Друга частина роботи – відкрите тестування, що передбачає перелік теоретичних питань курсу (38 питань). Ці питання відображають основні проблеми модуля й оприлюднюються заздалегідь. З цього переліку кожен студент одержує на модульній контрольній роботі лише одне запропоноване викладачем питання, яке потрібно письмово розкрити. Письмовий виклад питання відкритого тестування передбачає обов’язкову логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті відповідної проблеми з наведенням необхідних прикладів і доцільних роз’яснень. Наприкінці відповіді слід подати висновки й узагальнення. При оцінюванні цієї частини роботи враховуються не лише знання студента з курсу „Історія української культури”, а й уміння грамотно формулювати свої думки, логічно й систематично мислити, робити висновки й узагальнення.

Перелік питань відкритого тестування

  1.  Суть поняття „культура”: еволюція, провідні підходи у трактуванні.
  2.  Структура культури.
  3.  Загальна характеристика функцій культури.
  4.  Мистецтво та його види.
  5.  Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.
  6.  Досягнення та значення скіфської культури.
  7.  Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.
  8.  Формування та особливості східнослов’янської культури.
  9.  Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.
  10.  Схарактеризуйте новий вид архітектури, що з’явився на Русі після прийняття християнства.
  11.  Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.
  12.  Основні види навчальних закладів, що існували на Русі після прийняття християнства.
  13.  Назвіть і схарактеризуйте два види, на які поділялася писемна література часів Київської Русі.
  14.  Назвіть і проілюструйте прикладами техніки монументального живопису Київської Русі.
  15.  Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
  16.  Розвиток освіти та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
  17.  Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури в Галицько-Волинському князівстві.
  18.  Розвиток архітектури, живопису у ХІІ – ХІІІ ст.
  19.  Художні  ремесла й музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
  20.  Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
  21.  Культурний конфлікт на українській землі за часів литовсько-польської доби: причини виникнення, шляхи подолання.
  22.  Вклад козацтва в духовну культуру українського народу.
  23.  Назвіть типи навчальних закладів, що діяли на українських землях у ХVI – першій половині ХVII ст.
  24.  Схарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
  25.  Назвіть основні тенденції розвитку архітектури України литовсько-польської доби.
  26.  Назвіть і схарактеризуйте новий вид образотворчого мистецтва, що з’явився в Україні в ХVI ст. у зв’язку з розвитком друкарства.
  27.  Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України європейського типу.
  28.  Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.
  29.  Українське бароко в архітектурі та літературі.
  30.  Українське козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.
  31.  Визначте особливості українського живопису другої половини ХVII – ХVIII ст.
  32.  Схарактеризуйте українське музичне мистецтво другої половини ХVII – ХVIII ст.
  33.  Назвіть три основні етапи українського національного відродження ХIХ – початку ХХ ст.
  34.  Назвіть типи навчальних закладів, які діяли в Україні після освітньої реформи самодержавної Російської імперії 1803 р.
  35.  Назвіть час, місце та основних ініціаторів створення першого університету на Лівобережній Україні.
  36.   Назвіть провідні архітектурні стилі України ХIХ – початку ХХ ст. у послідовності їх поширення.
  37.  Схарактеризуйте розвиток українського живопису та графіки в ХIХ ст.
  38.  Назвіть основні періоди розвитку новітньої української культури.


Приклади тестових завдань (закрите тестування)

1. Який учений уперше вжив слово „культура” як самостійний термін?

  1.  Катон Старший;
    1.  Ціцерон;
    2.  Дж. Віко;
    3.  С. Пуфендорф.

2. Хто першим вжив слово „культура” в гуманітарному значенні?

  1.  Платон;
    1.  Цицерон;
    2.  Макдональд;
    3.  С. Пуфендорф.

3. Які складові є провідними в системі матеріальної культури:

  1.  мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди;
    1.  знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт;
    2.  право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка;
    3.  мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди.

4. Які види мистецтва належать до синтетичного?

  1.  музика, поезія, хореографія;
    1.  живопис, скульптура, графіка;
    2.  кіно, театр, телебачення;
    3.  архітектура, живопис, скульптура.

5. Назва якого мистецького стилю перекладається, як „дивний”, „чудернацький”, „вибагливий”?

a. ренесанс;

b бароко;

c. ампір;

d. еклектизм.

6. Яка функція культури реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин?

a. інтегративна;

b. комунікативна;

c. пізнавальна;

d. світоглядна.


Підготовка до підсумкового контролю знань та правила модульно-рейтингово оцінювання знань

Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури” включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на самостійне опрацювання й проводиться у формі семестрового екзамену. Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи необхідні 31 – 50 балів, що відповідає результату FX за шкалою ECTS.

Екзаменаційний білет складається з двох теоретичних питань і одного практичного завдання у вигляді трьох запитань до ілюстрації. Максимальна сума балів, яку може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.

При оцінюванні знань студента враховується:

  •  логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;
  •  здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;
  •  уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;
  •  уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію матеріалу, формулювати висновки.

Критерії оцінювання:

  •  Оцінка „відмінно” – А (91 – 100) ставиться у разі виконання всіх перелічених вище вимог.
  •  Оцінка „дуже добре” – В (81 – 90) виставляється у випадку, коли завдання в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.
  •  Оцінка „добре” – С (71 – 80) може бути виставлена у випадку, коли студент у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.
  •  Оцінка „задовільно” – Д (61 – 70) виставляється в разі неповного висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні істотних помилок при висвітленні питань білету.
  •  Оцінка „достатньо” – Е (51 – 60) виставляється у випадку, коли студент демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.
  •  Оцінка „незадовільно” – FХ (31 – 50) виставляється у випадку, коли студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент має право на два перескладання іспиту: викладачеві та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51 – 60 балів – результат Е за шкалою ECTS).

Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)

  1.  Суть поняття „культура”: структура, еволюція, провідні підходи у трактуванні.
  2.  Загальна характеристика функцій культури.
  3.  Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.
  4.  Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.
  5.  Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.
  6.  Досягнення та значення скіфської культури.
  7.  Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.
  8.  Формування та особливості східнослов’янської культури.
  9.  Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.
  10.  Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що з’явилися після прийняття християнства.
  11.  Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри.
  12.  Розвиток давньоруської архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.
  13.  Провідні види та жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (фрески, мозаїки, іконопис, книжкова мініатюра, рельєфна скульптура).
  14.  Особливості музичного мистецтва Київської Русі.
  15.  Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст. Роль Галицько-Волинської Русі в розвитку української культури.
  16.  Особливості розвитку освіти та літератури в Галицько-Волинському князівстві.
  17.  Розвиток архітектури та живопису в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
  18.  Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.
  19.  Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.
  20.  Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в ХVI – першій половині ХVII ст.
  21.  Розвиток української освіти в ХVI – першій половині ХVII ст.: головні тенденції, типи шкіл.
  22.  Острозький культурний осередок та його роль у розвитку української культури.
  23.  Книжкова справа в Україні в ХVI – першій половині ХVII ст. Поширення книгодрукування.
  24.  Українська література ХVI – першої половини ХVII ст.: традиційні та нові жанри.
  25.  Основні тенденції розвитку архітектури й образотворчого мистецтва України литовсько-польської доби.
  26.  Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.
  27.  Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України європейського типу. Роль П. Могили у розвитку культури України.
  28.  Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.
  29.  Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.
  30.  Українська барокове зодчество. Козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.
  31.  Особливості розвитку українського живопису та графіки в другій половини ХVII – ХVIII ст.
  32.  Українське музичне й театральне мистецтво другої половини ХVII – ХVIII ст.
  33.  Українське національно-культурне відродження ХIХ – початку ХХ ст.: сутність, етапи та чинники розвитку.
  34.  Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.
  35.  Провідні досягнення української науки в ХІХ – на початку ХХ ст. (етнографія, історія, філологія, педагогіка, математика, фізика, хімія, біологія, фізіологія, медицина).
  36.  Розвиток української мови та асиміляційні заходи російського самодержавства щодо української культури в ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р.).
  37.  Літературне життя України ХІХ – початку ХХ ст. Народження нової української літератури (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка та інші).
  38.  Становлення та розвиток професійного театру в Україні в ХІХ ст. Роль і місце Полтави в цьому процесі.
  39.  Архітектура та скульптура України ХIХ – початку ХХ ст.: стилістичні напрями.
  40.  Музичне мистецтво України ХIХ – початку ХХ ст.
  41.  Розвиток українського живопису та графіки в ХIХ – на початку ХХ ст.
  42.  Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).
  43.  Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920-х – на початку 1930-х рр.
  44.  Національна культура в умовах сталінського тоталітаризму 1930-х рр. „Розстріляне відродження” в українській культурі.
  45.  Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя (1945 – 1953).
  46.  Українська культура в роки хрущовської „відлиги” (1953 – 1964 рр.). „Шістдесятництво”.
  47.  Кризові явища в культурі УРСР 1970 – 1980-х рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.
  48.  Культура УРСР у 1985 – 1991 рр.: тенденції розвитку та проблеми.
  49.  Проголошення незалежності України 1991 р. та формування сучасної української культури.
  50.  Проблеми розвитку культури України у ХХІ ст.

Практичні завдання (виносяться на самостійне вивчення)

  1.  Візантійсько-руський стиль як домінуючий стиль архітектури часів Київської Русі.
  2.  Готичний стиль як стиль в архітектурі епохи Середньовіччя.
  3.  Театр як вид мистецтва.
  4.  Скіфська пектораль – пам’ятка образотворчого мистецтва скіфської доби.
  5.  Ярослав Мудрий як будівничий культури Київської Русі.
  6.  „Остромирове євангеліє” як пам’ятка образотворчого мистецтва й давньоруської літератури часів Київської Русі.
  7.  Фреска як жанр образотворчого мистецтва середньовічної доби.
  8.  Різьблення по дереву як різновид декоративно-прикладного мистецтва.
  9.  Золоті ворота як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури часів Київської Русі.
  10.  Луцька фортеця як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури ХІ – ХІІІ ст.
  11.  Собор святої Софії як визначна пам'ятка культової української архітектури та монументального живопису часів Київської Русі.
  12.  Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства в Україні.
  13.  „Пересопницьке євангеліє” – визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст.
  14.  Ікона Святої Трійці як видатна пам’ятка образотворчого мистецтва XV ст.
  15.  П. Могила та його роль у розвитку української культури.
  16.  Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.
  17.  Полтавській Свято-Успенський собор як визначна пам'ятка культової архітектури епохи бароко.
  18.  Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві як визначна пам’ятка культової архітектури епохи бароко.
  19.  М. В. Гоголь як видатний український письменник і драматург.
  20.  Місце та роль І. П. Котляревського в українській і світовій літературі.
  21.  Т. Г. Шевченко як український літератор, художник і громадський діяч.
  22.  Ансамбль Круглої площі в Полтаві як один із найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму.
  23.  Будинок Полтавського губернського земства – пам'ятка історії й архітектури початку ХХ ст.
  24.  Інститут шляхетних дівчат як пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст.
  25.  Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Полтаві як визначна модерна скульптура початку ХХ ст.


Рекомендавана література

  1.  Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. – К.: Оберіг, 1993. – 589 с.
  2.  Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.
  3.  Дещинський Л. Є. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Л. Є. Дещинський. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Львів: БескидБіт, 2005. – 304 с.
  4.  Дорошенко Д. І.  Нарис історії України / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.
  5.  Історія України: у 2 томах. – Т. 2. Від середини XVIII століття до 1923 року / Н. Полонська-Василенко. – [3-є вид.]. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.
  6.  Історія української культури / за заг. ред. Крип'якевича. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.
  7.  Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.
  8.  Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник / Білик Б. І., Горбань Ю. А., Калакура Я. С. та ін.; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 326 с.
  9.  Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.
  10.  Кравець М. С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / Кравець М. С., Семашко О. М., Піча В. М. та ін.; за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: „Магнолія плюс”, 2003. – 235 с.
  11.  Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.
  12.  Попович М. В. Нарис історії культури України: навчальний посібник / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 2001. – 728 с.
  13.  Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.
  14.  Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.
  15.  Шейко В. М. Історія української культури / Шейко В. М., Тишевська Л. Г. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.


Методичні рекомендації для вивчення дисципліни

„Історія української культури”

для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання

Тєвікова Ольга Валентинівна

Комп’ютерна верстка О.В. Тєвікова

Редактор Дорошенко С.М.

Друк RISO

Поліграфцентр

Полтавського національного технічного університету

імені Юрія Кондратюка

36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

Серія ДК, 3130 від 06 .03. 2008 р.

Віддруковано з авторського оригінал-макету

PAGE   \* MERGEFORMAT 2




1. и диазосоединений а также элементоорганических соединений легко полимеризуется
2.  Обчислювальні й локальні мережі та системи
3. духа населенных мест используют два норматива
4. 09 низким [07 В основной группе интегральный коэффициент эффективности средний в контрольной группе низ
5. на тему- Состав и физические свойства природного газа Выполнил- студент 2го года обучения ФЭиНГ
6. Математические основы системы остаточных классов
7. Методическая разработка по C
8. аУ каждого святого есть прошлое у каждого грешника есть будущее У каждого святого есть прошлоеу каждого г
9. Социология 4 семестр дневное отделение История зарубежной социологии Письменно выполните след
10. Контрольная работа- Формирование целей организации - кондитерский цех
11. Изучение способности животных к обобщению и абстрагированию
12. Обовзки секретаря
13. Контактор магнитного пускателя
14. Жизнь есть способ существование белковых тел существенным моментом которого является постоянный обмен вещ
15. 3ДГардероб інтернетсервіс для 3Dвізуалізації одягу Червоним презентація чорним звичайний текст що буд
16. Узгоджено-
17. Валеологический анализ факторов здоровья
18. Контрольная работа по дисциплине «Информационные системы в экономике»
19. Кобзон Иосиф Давыдович
20. История Российской прокуратуры

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе