Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
МИТНА СТАТИСТИКА
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Вишневецька Л.І.
Митна статистика: Навч. посіб.
У навчальному посібнику в логічній послідовності розкриваються особли-вості організації і методології статистики зовнішньої торгівлі України, статистичні методи збирання, зведення та аналізу первинної інформації про експорт та імпорт товарів та послуг.
Значне місце відведено характеристиці джерел статистичної інформації про зовнішню торгівлю. Розглянуто вантажну митну декларацію як основне джерело первинної інформації, зміст зведеної статистичної звітності про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування, та офіційні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі в Україні. У додатках наведено основні форми статистичної звітності про показники спеціальної митної статистики.
Розкриті основні поняття та положення Методології митної статистики в Україні, розглянуті проблеми досягнення порівнянності даних країн-контрагентів про взаємну торгівлю товарами. У додатках вміщено повний текст Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України товарами.
У кінці кожного параграфу наведено контрольні питання і завдання для перевірки знань студентів. У кінці розділів та параграфів, присвячених розвязанню практичних статистичних завдань, вміщено умови типових завдань, що можуть бути використані для проведення практичних занять зі студентами з дисципліни «Митна статистика».
Розраховано на студентів економічних та товарознавчих спеціальностей вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, усіх кого цікавлять питання статистики зовнішньої торгівлі.
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОБЄКТ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ЗАВДАННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ.......................................................................................................7
1.4. Організація статистичного спостереження за переміщенням товарів через митний кордон країни.................................................................................18
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ..................................................................23
2.1. Вантажна митна декларація основне джерело первинної
інформації в митній статистиці.........................................................................23
2.2. Зведена статистична звітність митниць про показники спеціальної митної статистики...............................................................................................28
2.3. Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування.....................................................................31
2.4. Статистичний облік обсягів зовнішньої торгівлі послугами..................35
2.5. Статистичні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі товарами і послугами............................................................................................................39
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ........................................................................................44
3.1. Поняття та основна мета розробки Методології митної статистики......44
3.2. Поріг статистичного спостереження у митній статистиці.......................49
3.3. Спеціальна та загальна системи обліку експортно-імпортних
операцій...............................................................................................................51
3.4. Визначення дати експорту та імпорту у статистичному обліку.............55
3.5. Кількісна та вартісна оцінка товарів у зовнішній торгівлі......................60
3.6. Визначення країн-партнерів у статистичному обліку зовнішньоторговельного обороту.....................................................................68
3.7. Класифікації і номенклатури товарів у статистиці
зовнішньої торгівлі.............................................................................................74
3.8. Забезпечення порівнянності статистичних даних...............................82
РОЗДІЛ 4. ТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНС І ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ У ЗАГАЛЬНОСВІТОВУ СИСТЕМУ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН........................................................87
4.1.Показники зовнішньоторговельного балансу в Україні та їх статистичний аналіз...........................................................................................87
4.2. Поняття і значення платіжного балансу...................................................89
4.3. Показники, що характеризують інтеграцію країни до світових господарських звязків.......................................................................................91
РОЗДІЛ 5. РЯДИ РОЗПОДІЛУ І ГРУПУВАННЯ У СТАТИСТИЦІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ..................................................................................100
5.1. Ряди розподілу, їх види та елементи. Застосування рядів розподілу в митній статистиці.............................................................................................100
5.2. Утворення рівноінтервальних варіаційних рядів розподілу.................105
5.3. Табличний і графічний метод в статистиці.............................................108
РОЗДІЛ 6. СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ У РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ.................................................................................114
6.1. Елементарні показники інтенсивності динаміки експорту та імпорту товарів................................................................................................................114
6.2. Аналітичне вирівнювання рядів динаміки експорту та імпорту
Товарів...............................................................................................................118
6.3. Вивчення сезонності експорту та імпорту товарів.................................125
РОЗДІЛ 7. СТАТИСТИКА ЦІН ТА ІНДЕКСНИЙ МЕТОД У СТАТИСТИЦІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ...................................................................................131
7.1. Система показників статистики цін в зовнішній торгівлі......................131
7.2. Обчислення індивідуальних, групових та загальних агрегатних індексів цін в митній статистиці....................................................................................133
7.3. Обчислення індексів умов торгівлі..........................................................142
РОЗДІЛ 8. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВЯЗКІВ МІЖ ОБСЯГАМИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБОРОТУ ТА ЧИННИКАМИ, ЩО ЙОГО ФОРМУЮТЬ.......................................................147
8.1. Динамічні коефіцієнти еластичності експорту та імпорту від цін.......147
8.2. Застосування дисперсійного аналізу в митній статистиці.....................148
8.3. Застосування кореляційно-регресійного аналізу в митній статистиці..........................................................................................................151
8.4. Перевірка нульових гіпотез про вплив якості товару на обсяги зовнішньоторговельного обороту...................................................................155
8.5. Використання таблиць взаємної спряженості в митній статистиці......158
ЛІТЕРАТУРА.......................................................................................................162
ДОДАТКИ............................................................................................................164
Додаток А. Звіт про основні показники роботи митниці (форма УМС - 1) ....................164
Додаток Б. Дані про основні показники роботи митниці (форма УМС - 9) ....................165
Додаток В. Звіт про кількість учасників ЗЕД (форма УМС - 2) .......................................166
Додаток Г. Таблиця одиниць вимірювання за УКТЗЕД ....................................................167
Додаток Д. Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України
товарами .................................................................................................................................168
Додаток Ж. Зовнішня торгівля України товарами за окремими економічними угрупованнями країн у 2000, 2004, 2005 роках ..................................................................201
Додаток К. Розподіл світового експорту товарів за регіонами світу у 2004 році ...........202
Додаток Л. Абетковий покажчик валют..............................................................................203
Додаток М. Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів
із застосуванням вантажної митної декларації ..................................................................212
Додаток Н. Примірне положення про відділ інформаційної роботи та митної
статистики регіональної митниці, митниці .....................................................................220 Додаток П. Положення про департамент митної статистики ДМСУ.............................. 225 Додаток Р. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації ..............231
ВСТУП
У навчальному посібнику розглядаються основи сучасної митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі товарами, що не проходять митного декларування та торгівлі послугами.
Статистика зовнішньої торгівлі товарами та послугами у світовій статистичній практиці є найбільш розвиненим та методично забезпеченим розділом статистики. Але в Україні перехід до організації обліку шляхом ведення митної статистики відбувся недавно і країна ще не має значного досвіду та достатніх наукових розробок з цих проблем.
Економічна і соціальна сутність зовнішньоекономічних звязків проявляється в їх значенні для розвитку національної економіки, у розвязанні завдань внутрішньої і зовнішньої політики країни. Рівень проведення економіко-статистичного аналізу зовнішньої торгівлі учасниками зовнішньоекономічних звязків багато в чому залежить від знання методології, організації відповідної статистики в Україні
В митній статистиці обєктом обліку є товари і послуги, що складають експорт та імпорт країни, а також всі повязані з ними операції.
Перехід на міжнародну методологію обліку експортно-імпортних операцій обумовив зміни в організації статистики зовнішньої торгівлі, тобто перехід від державної звітності до використання даних митного обліку. Тому у вузах студентам економічних та товарознавчих спеціальностей було запропоновано вивчати пакетну дисципліну «Митна статистика».
Метою дисципліни «Митна статистика» є вивчення способів і прийомів збирання, зведення і статистичного аналізу кількісної інформації про переміщення товарів через митний кордон України, інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами.
У процесі викладання дисципліни «Митна статистика» реалізуються наступні завдання:
- набуття студентами теоретичних знань про предмет, завдання, організацію, методи та методологію митної статистики.
- одержання студентами практичних навичок збирання, зведення та аналізу статистичної інформації про експортно-імпортні операції в регіоні та країні в цілому, прогнозування основних показників зовнішньої торгівлі.
Студенти повинні ознайомитися із обєктом статистичного обліку в зовнішній торгівлі, порядком і методами обліку та статистичної обробки інформації. Засвоїти і вміти застосувати для аналізу зовнішньоторговельної діяльності такі прийоми статистичного аналізу, як групування, абсолютні і відносні величини, що характеризують інтеграцію країни у зовнішньоекономічні звязки та їх ефективність, аналіз динаміки, індексний аналіз зовнішньоторговельного обороту, методи вивчення тенденцій та інші.
Не дивлячись на те, що зовнішньоекономічні звязки відіграють важливу роль у розвязанні багатьох завдань економічного та соціального розвитку країни, питанням вивчення методів економіко-статистичного аналізу ефективності зовнішньоторговельних звязків приділяється недостатня увага. В Україні досі не видано жодного підручника зі статистики зовнішньої торгівлі. Отже вивчення навчальної дисципліни «Митна статистика» у вузах не забезпечене відповідною навчальною літературою.
Навчальна дисципліна “Митна статистика” пропонується студентам, що навчаються за спеціальністю 6.050302 "Товарознавство та експертиза в митній справі" та 6.050103 «Міжнародна економіка» після вивчення ними нормативної дисципліни «Статистика». Тому навчальний посібник підготовлений з врахуванням того, що студенти вже знайомі з курсом загальної теорії статистики, але в ньому передбачено повторення основних найнеобхідніших положень теорії статистики.
Зміст підручника викладений з урахуванням найбільш важливих рекомендацій міжнародних організацій, які в сучасних умовах використовуються в Україні, а також методологічних документів, що публікуються Держкомстатом України та Міждержавним статистичним комітетом СНД.
Основна увага приділена тим показникам та класифікаціям, які найширше використовуються в міжнародній статистичній практиці. Це Гармонізована система опису та кодування товарів, Міжнародна стандартна торгова класифікація, УКТЗЕД тощо, показники сальдо зовнішньоторговельного балансу країни, експортна квота, рівень покриття експортом імпорту, індекси цін, умов торгівлі тощо.
В підручнику також розглядаються методи вивчення динаміки зовнішньоторговельних оборотів, їх сезонності та можливості прогнозування методом аналітичного вирівнювання, статистичні методи вивчення взаємозвязків між ознаками, що характеризують зовнішню торгівлю.
Окремий розділ присвячений висвітленню питань, повязаних з методами та джерелами одержання первинних даних та зведеної статистичної інформації, необхідної для проведення всебічного аналізу показників зовнішньої торгівлі країни та визначення її місця у світовому ринку.
Зміст підручника відповідає розробленій автором навчальній програмі з дисципліни «Митна статистика», що викладається студентам Полтавського університету споживчої кооперації України.
Таким чином у навчальному посібнику розглянуті основні організаційні та методологічні положення митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі в Україні. Посібник повинен компенсувати відсутність вітчизняних друкованих джерел з питань митної статистики та допомогти студентам оволодіти сучасними принципово новими підходами до дослідження тенденцій розвитку та ефективності зовнішньої торгівлі України.
РОЗДІЛ 1. ОБЄКТ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ЗАВДАННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ
1.1. Основи для переходу до митної статистики в Україні
Статистичну інформацію про зовнішню торгівлю, як правило, одержують на основі митного обліку та звітності митних установ. Тому дана галузь економічної статистики називається митною статистикою.
У сучасному розумінні поняття «митна статистика» включає:
1) статистичні дані про зовнішню торгівлю товарами та специфічну діяльність митних органів, одержані шляхом масових статистичних спостережень та опубліковані у статистичних звітах, щорічниках, бюлетенях, довідниках;
2) статистичну практику із збирання, обробки, узагальнення та зберігання інформації про зовнішню торгівлю. Така практична діяльність здійснюється Департаментом митної статистики Державної митної служби України та підпорядкованими йому відділами інформаційної роботи та митної статистики регіональних митниць і секторами статистики зовнішньоекономічної діяльності Держкомстату України.
Оперативно-технічний, бухгалтерський та статистичний облік митниць це три взаємоповязані рівні збирання, накопичення та узагальнення інформації. Вищим рівнем, який диктує свої методологічні вимоги іншим видам обліку, є статистика;
3) статистичну науку, яка розробляє методологічні основи для забезпечення вірогідності та наукового рівня практичної статистики. Для того, щоб мати можливість включити показники митної статистики до загальної системи аналітичних загальноекономічних показників, статистичні відомства усіх країн, в тому числі і України, проводять велику роботу із забезпечення порівнянності методів обліку і оцінок інформації. За останні десятиліття зусиллями Статистичного відділу ООН, інших міжнародних організацій та Держкомстату України були розроблені і запроваджені в практику обліку та статистичного аналізу товарні номенклатури, єдині класифікатори країн, валют та інші, методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі тощо.
В Україні, що входила до складу СРСР, форми і методи статистичного обліку зовнішньої торгівлі з часом змінювалися. Декретом Ради Народних Комісарів про націоналізацію зовнішньої торгівлі від 22 квітня 1918 року було введено державну монополію у сфері зовнішньоекономічних звязків, а Положенням про державну статистику передбачалася централізація усіх галузей статистичного обліку в країні. Однак в СРСР до 1959 року використовували досвід митного обліку, набутий митницями Росії. Митні установи за документами, на основі яких здійснювався пропуск товарів через кордон, проводили облік експорту та імпорту. Інформація від митниць передавалася до відділу статистики Головного митного управління (ГМУ), де виконувалося зведення її по країні в цілому. Народний Комісаріат зовнішньої торгівлі, крім даних ГМУ використовував інформацію радянських торгових представництв та інших господарських організацій. Всі учасники зовнішньоторговельних операцій та субєкти їх обліку мали державну форму власності і брали участь у зовнішній торгівлі згідно з державними планами. Це дало змогу надалі перейти від митного обліку експорту та імпорту до обліку на основі звітності зовнішньоторговельних організацій, що безпосередньо здійснювали такі операції. З 1959 року ведення статистики зовнішньої торгівлі було сконцентроване в Планово-економічному управлінні Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР. ГМУ продовжувало проводити облік транзиту іноземних товарів, затриманих предметів контрабанди, пасажирів та їх багажу на кордоні, транспортних засобів, що перетинають кордон тощо.
Із середини 80-х років в СРСР почалася перебудова, що була націлена на децентралізацію управління економікою. На зовнішній ринок знову почали самостійно виходити крупні промислові підприємства, і до митниць повернулися їх статистичні функції з обліку обсягів зовнішньої торгівлі, які вони продовжують виконувати і в Україні. В той же час, Держмитслужба тісно співпрацює з Держкомстатом України в галузі обліку, зведення та публікації інформації про зовнішню торгівлю товарами та послугами.
Основами для переходу до митної статистики зовнішньої торгівлі товарами є:
а) правова у вигляді Митного кодексу України, прийнятого в сучасній редакції Верховною Радою України 11 липня 2002 року. В розділі кодексу «Митна статистика» (глава 52, статті 303-310) визначені поняття митної статистики, її місце в загальнодержавній системі статистичного обліку і звітності; вказані предмет та обєкт вивчення митної статистики та спеціальної митної статистики; сформульовані основні завдання та засади організації і здійснення митного обліку;
б) документальна у вигляді митних декларацій, які містять точні відомості про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших документів, необхідних для здійснення митного контролю, митного оформлення та статистичного обліку. Збір даних торгової статистики за допомогою митних декларацій не в повній мірі відповідає поняттям та визначенням, що викладені у Системі Національних Рахунків (СНР) 1993, тому по мірі необхідності дані митної статистики повинні доповнюватися інформацією з інших джерел для забезпечення повного обліку даних статистики міжнародної торгівлі товарами і послугами та одержання інформації, необхідної для складання національних рахунків та платіжного балансу;
Вантажна митна декларація (ВМД) це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості щодо товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
в) методологічна у вигляді Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі товарами, підготовлених Державним комітетом статистики України у 2005 році на основі Методологічних рекомендацій «Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення», розроблених Статистичним відділом ООН (1998);
г) технологічна у вигляді діючого в рамках Держмитслужби України порядку автоматизованого збирання, передачі, обробки та підготовки до офіційних публікацій вихідної інформації; формування та ведення регіональних баз даних; оснащення засобами обчислювальної техніки та телекомунікації; експлуатації пакетів прикладних програм.
д) конструкційна у вигляді форм таблиць щоквартальних та річних офіційних публікацій Держкомстату України. Для виконання аналізу показників митної статистики в динаміці, публікації Держкомстату повинні протягом тривалого часу містити однакові форми статистичних таблиць та незмінний набір показників у них.
Для внутрішніх публікацій форми статистичних таблиць та набори показників розробляються Держкомстатом України, інформація для зовнішніх публікацій надається відповідно до методологічних рекомендацій ООН.
Контрольні питання і завдання
1. Який зміст вкладають у поняття «митна статистика»у сучасному розумінні цього терміну?
2. Перелічіть і охарактеризуйте основні історичні етапи становлення статистичного обліку зовнішньої торгівлі в Україні.
3. Підготуйте реферат на тему: «Основи для переходу до митної статистики в Україні».
4.Тест. Підберіть відповідні визначення окремих складових основ переходу до митного обліку зовнішньої торгівлі, вкажіть кодові комбінації вірних відповідей.
Код |
Основа для переходу до митної статистики |
Код |
Визначення |
А |
Правова |
1 |
Вантажні митні декларації і комерційні супровідні документи, що додаються до ВМД |
Б |
Документальна |
2 |
Форми таблиць щоквартальних і річних публікацій Держкомстату України про зовнішню торгівлю товарами |
В |
Методологічна |
3 |
Діючий у рамках ДМС України порядок автоматизованого збирання, зберігання, передачі і обробки інформації та підготовки офіційних публікацій про зовнішню торгівлю товарами |
Г |
Технологічна |
4 |
Митний кодекс України |
Д |
Конструкційна |
5 |
Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами |
1.2. Обєкт, предмет і метод
Для ефективного управління зовнішньоекономічними звязками, виявлення їх закономірностей і прийняття правильних торгово-політичних рішень необхідна інформація про показники, що комплексно характеризують розвиток зовнішньої торгівлі у розрізі регіонів, за видами товарів та послуг. Збирання, обробка і надання такої інформації органам державного управління та іншим зацікавленим споживачам є функцією статистики зовнішньоекономічних звязків.
Статистика зовнішньоекономічних звязків це одна з галузей економічної статистики. Обєктом її обліку виступають товари та послуги, що становлять експорт чи імпорт, а також інші операції, повязані із зовнішньоекономічними відносинами резидентів країни.
Статистика зовнішньої торгівлі товарами є більш вузьким поняттям. Вона, на відміну від статистики зовнішньоекономічних звязків, не охоплює послуг щодо ремонту, реклами, оренди, страхування, обміну інформацією, туристами, виставками культурних цінностей, транзитних, транспортних послуг тощо. Статистика зовнішньої торгівлі товарами в ринкових умовах спирається, в основному, на митний облік, але повинна доповнюватися даними статистичної звітності про експорт (імпорт) товарів та послуг, що не проходять митного декларування.
Митна статистика це складова статистики зовнішньоекономічних звязків, яка враховує товари, що переміщуються через митний кордон країни та підлягають митному оформленню, веде облік кількості країн - торговельних партнерів України, кількості підприємств та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють зовнішню торгівлю товарами, облік оборудок з давальницькою сировиною та за бартерними угодами, облік валют контрактів. Крім того митниці ведуть облік та аналіз в спеціальних галузях власної діяльності, повязаних з нарахуванням та фактичною сплатою митних платежів, виявленими випадками контрабанди та порушень митних правил, неторговим оборотом тощо. Тому митна статистика поділяється на митну статистику зовнішньої торгівлі товарами та спеціальну митну статистику (рис.1.1).
Обєктом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі товарами є сукупність окремих партій однорідних товарів, що перетинають митний кордон України. Окрема партія товару розглядається як одиниця сукупності, що має певні властивості, статистичним еквівалентом яких виступають ознаки партій товарів.
Митний облік фіксує наступні кількісні ознаки: статистичну вартість та кількість товару, обсяг митних платежів. Більшість же ознак, що досліджуються митною статистикою є атрибутивними, тобто мають словесне описання. Це назва товару, напрям товаропотоку, країна контрагент, валюта контракту, транспортний засіб, яким перевозиться товар, характер угоди тощо.
Рис. 1.1. Місце митної статистики в системі підгалузей статистичної науки, що вивчають зовнішньоекономічні звязки країни
Характерною рисою митної статистики є те, що в ній враховуються за вагою та вартістю всі товари, що перетинають митний кордон на комерційній і некомерційній основі, якщо має місце зміна власника. Тобто, наприклад, вся отримана Україною гуманітарна допомога вважається імпортом, а передана іншим країнам гуманітарна допомога експортом.
Предмет митної статистики можна сформулювати наступним чином: митна статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, що відбуваються в сфері зовнішньої торгівлі країни, у нерозривному звязку з їх якісною стороною, досліджує кількісні прояви закономірностей розвитку зовнішньої торгівлі в конкретних умовах місця і часу.
У наведеному визначенні можна виділити три основні риси предмета митної статистики: обєкт дослідження сфера зовнішньої торгівлі; масовість, тобто не одиничність і не випадковість досліджуваних явищ; вивчення кількісної сторони явищ у сфері зовнішньої торгівлі, тобто вираження конкретної міри цих явищ через числові статистичні показники.
Розглядаючи суспільні явища в сфері зовнішньоторговельного обороту країни як масові і спираючись на облік всієї сукупності фактів, статистика з допомогою чисел показує ступінь розвитку зовнішньої торгівлі, напрям та швидкість змін, що відбуваються в ній, взаємозвязки та взаємозалежності між окремими явищами в цій сфері.
Предмет статистики зовнішньої торгівлі товарами і послугами додатково включає дослідження світової міжнародної торгівлі. Дані про світову міжнародну торгівлю збирає, узагальнює та публікує Статистичне бюро Секретаріату ООН. Всі країни, що є членами ООН, надають до нього статистичну інформацію про зовнішню торгівлю товарами та послугами.
Статистичні дані показують, що основними учасниками міжнародної торгівлі продовжують залишатися держави, що входять до групи промислово-розвинених капіталістичних країн. У 2004 році до першої десятки за обсягами експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту входили США, Германія, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада та Бельгія. Однак за останні роки на третє місце в світі за обсяговими показниками зовнішньої торгівлі вийшов Китай. Україна в 2004 році знаходиться на 44 місці за обсягами експорту, на 46 місці за обсягами імпорту та на 43 місці за обсягами загального зовнішньоторговельного обороту.
Значення зовнішньоторговельної діяльності в економіці України постійно зростає, особливо з огляду на те, що Україна не має в достатній кількості власних енергетичних ресурсів. Імпорт в Україну мінерального палива та паливно-мастильних матеріалів у 2005 році становив 10661,4 млн. дол. США, або 29,5 відсотків усього українського імпорту товарів. У 2006 році ця стаття імпорту різко зросла через подорожчання імпортної ціни на туркменський газ на 33,3 %, а на російський - у два рази. Щоб «заробити» валюту на придбання енергоносіїв і забезпечити позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, Україна повинна збільшувати обсяги експорту. Тому вона підтримує торговельно-економічні звязки близько зі 180 країнами світу. Частка експорту товарів і послуг у ВВП країни в 2004 році становила 61,3 відсотка, якщо оцінювати відповідні показники у гривнях та біля 58,4 відсотка, якщо зіставлення обсягів ВВП та експорту провести у доларах США. У 2005 році цей показник знизився до 48,6 відсотка в доларовій оцінці. При цьому у 2005 році дещо знижується і частка експорту лише товарів у ВВП України (таб.1.1.).
Таблиця 1.1. Частка експорту товарів у ВВП України за 2001 2005 роки
Показник |
Р і к |
||||
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
ВВП, млрд. дол. США (розрахункові дані Статистичного департаменту ООН) |
38,0 |
42,3 |
50,2 |
65,1 |
84,0 |
Експорт товарів, млрд. дол. США |
16,3 |
18,0 |
23,1 |
32,7 |
34,2 |
Частка експорту товарів у ВВП, % |
42,9 |
42,6 |
46,0 |
50,2 |
40,7 |
Отже, Україна має досить високу експортну квоту. У США частка експорту товарів у ВВП в останні роки становить близько 7 %, у Японії біля 10 %, у Франції 22%, у РФ та Німеччини приблизно 30 %. З одного боку, висока експортна квота свідчить про лібералізацію зовнішньої торгівлі та значне розширення зовнішньоторговельних звязків України, про визнання українських товарів на світовому ринку. Зовнішньоторговельна діяльність дозволяє підтримувати розвиток багатьох галузей харчової промисловості, легкої та важкої індустрії, якщо обсяги виробництва і збуту продукції підприємств цих галузей значно перевищують місткість внутрішнього українського ринку. Успішна економічна та фінансова діяльність підприємств, збереження їх персоналу та створення нових робочих місць значною мірою залежать від розвитку зовнішньої торгівлі. Насамкінець успішний розвиток зовнішньої торгівлі підвищує добробут населення регіонів і зменшує соціальну напругу у суспільстві.
Однак, значна орієнтація промислового виробництва на зовнішній ринок містить ризик потрапляння країни в економічну і, навіть, політичну залежність від країн, що є основними покупцями вітчизняних товарів. Так, у 2005 та 2006 роках уряд РФ різко обмежив імпорт з України мясної та молочної продукції і одночасно підняв ціни на енергоносії, що постачалися в Україну. Активний зовнішньоторговельний баланс України з продажу товарів та послуг перетворився у 2005 році, практично, на чистий. В результаті частка позитивного сальдо торгового балансу у формуванні ВВП знизилася від 7,5% у 2003 році до, приблизно, 1,5% у 2005 році. А за рахунок негативного сальдо по торгівлі лише товарами, без врахування продажу послуг, маємо зменшення ВВП на 1,9 млрд. дол. США. За прогнозами фахівців у 2006 році Україна матиме пасивний зовнішньоторговельний баланс на значну суму.
Результати зовнішньої торгівлі знаходять своє відображення у статистичному обліку та статистичному аналізі інформації про неї.
У митній статистиці в основному використовуються універсальні статистичні методи, тому її метод носить комплексний характер. Це означає, що на кожній стадії дослідження, статистика використовує відповідний набір методів.
Першим етапом будь-якого статистичного дослідження є статистичне спостереження. На даному етапі митна статистика використовує методи масового спостереження, які методично забезпечують збирання первинної статистичної інформації шляхом безпосередньої реєстрації і статистичного обліку фактів, повязаних з перетином товарами митного кордону України. За повнотою охоплення зовнішньоторговельних оборудок митна статистика застосовує в основному суцільне спостереження. Однак статистична сукупність, що підлягає спостереженню, обмежена певним цензом, який називається порогом статистичного обліку ( див. розділ 3).
Статистичне спостереження в митній статистиці проводять переважно документальним способом, для цього використовуються документи та відомості, що подаються до митних органів юридичними та фізичними особами, згідно з встановленим порядком митного контролю та митного оформлення. При підготовці тематичної аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами використовуються також методи вибіркового спостереження. Методологічною основою вибіркового спостереження є закон великих чисел, основні принципи якого масовість та причинна зумовленість явищ. Врахування вимог закону великих чисел вимагає достатньо великої кількості спостережень, щоб статистичні характеристики були типовими і вільними від впливу випадкових факторів.
Другим етапом статистичного дослідження є узагальнення зібраної інформації шляхом її зведення і групування за істотними ознаками. Оскільки дані митної статистики України повинні бути порівнянними з узагальненими показниками зовнішньоторговельного обороту інших країн, то методологія митної статистики передбачає традиційний набір групувальних ознак для утворення статистичних рядів розподілу. В митній статистиці групувальні ознаки є в основному атрибутивними (такими, що мають словесне описання), рекомендується також типовий перелік значень таких ознак, тобто точна назва кожної групи.
Якщо дані упорядковуються за періодами часу то утворюються статистичні ряди динаміки.
Особливістю застосування методів зведення є те, що вони компютеризовані на основі кодування, розробленого в системі класифікаторів товарів, країн світу, валют тощо.
На третьому етапі статистичного дослідження проводиться статистичний аналіз зведеної інформації, під час якого застосовуються методи визначення узагальнюючих зведених синтетичних показників: відносних величин динаміки, структури, порівняння, інтенсивності, середніх величин, показників варіації, регресійні та індексні методи, вивчення сезонності, аналітичне вирівнювання рядів динаміки. Для наглядного подання результатів статистичного дослідження у митній статистиці широко використовуються табличний та графічний методи.
Контрольні питання і завдання
1. Дайте визначення понять: статистика зовнішньоекономічних звязків, статистика зовнішньої торгівлі товарами і послугами, митна статистика.
2. Дайте назву і визначення складових митної статистики.
3. Що є обєктом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої торгівлі товарами?
4. Дайте визначення предмету митної статистики.
5. Дайте визначення предмету статистики зовнішньої торгівлі товарами.
6. Перелічіть набір методів митної статистики, що використовуються на кожному етапі статистичного дослідження.
7. Підготуйте творчу роботу розрахункового характеру на тему: «Методи статистичного дослідження, що застосовуються на етапі статистичного аналізу зведеної інформації про зовнішню торгівлю товарами в Україні». Використайте для цього дані Статистичного щорічника України за останній рік.
8. Тест. Підберіть відповідні визначення запропонованих понять, вкажіть кодові комбінації вірних відповідей.
Код |
Поняття |
Код |
Визначення |
А |
Обєкт митної статистики |
1 |
Носить комплексний характер. Включає прийоми статистичного спостереження, зведення і групування зібраної інформації, статистичний аналіз даних митної статистики. |
Б |
Предмет митної статистики |
2 |
Сукупність окремих партій товарів, що перетинають митний кордон країни і відповідають критерію зміни власника |
В |
Метод митної статистики |
3 |
Кількісна сторона масових суспільних явищ, що відбуваються в сфері зовнішньої торгівлі товарами. |
1.3. Завдання митної статистики
Основні три завдання митної статистики передбачені статтею 303. «Завдання митної статистики» Митного кодексу України.
Якщо деталізувати і дещо доповнити положення кодексу, то до завдань митної статистики слід віднести:
10) розробка системи показників зовнішньої торгівлі та удосконалення прийомів і методів їх статистичного аналізу. Так, Держмитслужба України в 1999 році розробила і внесла на затвердження до Ради керівників митних служб держав-учасниць СНД Методику проведення порівняльного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД. У 2005 році методична комісія Держкомстату України за узгодженням з Державною митною службою та Національним банком України затвердила Методологію розрахунку індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі, розроблену Науково-технічним комплексом статистичних досліджень спільно з Держкомстатом України та Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами, підготовлені на основі Методологічних рекомендацій "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення", розроблених Статистичним відділом ООН (1998).
В Методологічних положеннях статистики зовнішньої торгівлі товарами в Україні також наводиться перелік завдань статистики зовнішньої торгівлі товарами. Але, на наш погляд, автори методології розглядають митну статистику більше як науку та як функцію державного управління і в значно меншій мірі згадують про її практичний бік практичну діяльність зі збирання, зберігання і передачі інформації. В той же час, перелік завдань, наведений в Методології, може бути цікавим і з точки зору визначення місця статистики зовнішньої торгівлі товарами як науки в системі соціально-економічної статистики в цілому. У ньому підкреслюється роль статистики зовнішньої торгівлі товарами у складанні системи національних рахунків та платіжного балансу країни. Тому доцільно ознайомитися і з таким формулюванням завдань митної статистики зовнішньої торгівлі товарами.
За Методологією статистика зовнішньої торгівлі товарами враховує міжнародну торгівлю товарами і не торкається міжнародної торгівлі послугами. Вона призначена для вирішення наступних завдань:
сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розширенню
зовнішньоторговельних зв'язків;
забезпечення матеріалами для проведення міжнародних зустрічей
та переговорів;
забезпечення повного і достовірного обліку даних про експорт та
імпорт України;
- аналізу основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави, які ув'язані з аналізом макроекономічної ситуації в країні;
інформаційного забезпечення вищих органів державної влади та
управління при прийнятті ними рішень у сфері зовнішньої торгівлі і
державного регулювання зовнішньої торгівлі;
аналізу кон'юнктури ринку України;
складання зовнішньоторговельного балансу України;
надання даних статистики зовнішньої торгівлі для розробки
Платіжного балансу держави;
розрахунку різного роду індексних показників зовнішньої торгівлі
(індексів середніх цін, фізичного обсягу та умов торгівлі);
підготовки вихідних даних для прогнозування макроекономічних
показників у рамках статистичної Системи Національних Рахунків і
Платіжного балансу України;
забезпечення зіставлення даних взаємної торгівлі держави з даними зовнішньоторговельних партнерів;
рішення інших задач, що обумовлені національним статистичним
законодавством України.
Згідно зі статтею 309 Митного кодексу України передбачено наступні напрями використання даних митної статистики:
Перед українським урядом та Держмитслужбою стоїть завдання збільшувати надходження до державного бюджету від мита і митних платежів. У 2004 році із кожних 100 грн загальних доходів зведеного бюджету України 5,6 грн надходили за рахунок податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції.
Актуальним є і покращення структури українського експорту та імпорту. Так, у 2005 році основною статтею вітчизняного експорту був продаж чорних металів та виробів з них на які припадало 38,9 % усього експорту товарів. 9,8 % експорту товарів становили енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки. Це в основному продукція нафтопереробних підприємств, вироблена з використанням значної частки давальницької сировини. Якщо така сировина перестане надходити, то нафтопереробні підприємства можуть зупинитися, зменшиться ВВП, зросте рівень безробіття, знизиться добробут нації.
Лише 13,1 % від вартості експорту товарів становить продаж на зовнішньому ринку продукції машинобудівного комплексу. Це свідчить про недостатню конкурентоздатність українських виробників. Покращення ситуації в цій галузі можливе за умови залучення іноземних інвестицій, що підвищило б технологічний рівень підприємств і дозволило б вирішити проблему з обмеженням збуту продукції на зовнішньому ринку, що виникла через супротив економічно розвинених країн просуванню на зовнішні ринки української машинобудівної продукції.
Важливим є і збільшення імпорту сучасного високотехнологічного обладнання в Україну для запровадження новітніх енергозберігаючих технологій, оскільки Україна не має достатніх обсягів власних енергетичних ресурсів. Увесь імпорт товарів до України на 29,5 % складається з енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки, і на 68,5 % забезпечується надходженнями із РФ. Тому Російська Федерація є основним торговельним партнером України, на неї припадає 21,9 % українського експорту товарів та 35,5 % їх імпорту до України. Для послаблення економічної залежності від імпорту російського газу, українському уряду бажано розв'язати проблему налагодження зовнішньоекономічних звязків з іншими країнами-експортерами енергетичних матеріалів.
Україна до 1991 року мала достатні потужності із виробництва одягу, трикотажу, взуття, але більшість підприємств не витримали конкуренції з дешевими імпортними споживчими товарами. Зараз потреби внутрішнього ринку у чоловічих сорочках, взутті, побутовій техніці та радіотоварах забезпечуються за рахунок імпорту. Тобто, Україна фінансує розвиток зарубіжного виробництва, замість того, щоб інвестувати власні підприємства. У 2005 році 739,2 млн. дол. США витрачено на придбання за кордоном текстильного і трикотажного одягу, взуття.
Необхідно сказати, що уряди зарубіжних країн проводять жорстку політику на обмеження імпорту споживчих товарів та всебічно сприяють розвитку власного виробництва таких товарів для забезпечення потреб внутрішнього ринку.
Досягнення самозабезпечення продовольством та споживчими товарами є одним із факторів підвищення добробуту нації, засобом перетворення України з економічно відсталої у індустріально розвинену країну.
У розвязанні цих завдань статистиці відводиться важлива роль, оскільки високоякісна інформаційна забезпеченість уряду сприяє успішному стратегічному управлінню в сфері зовнішньоекономічних звязків.
Контрольні питання і завдання
1. Які основні завдання митної статистики?
2. Розкрийте зміст завдання щодо обєктивного та вірогідного обліку даних про переміщення товарів через митний кордон України.
3. Розкрийте зміст завдання щодо аналізу динаміки, структури і основних тенденцій розвитку експорту та імпорту країни у взаємозвязку зі статистичним аналізом макроекономічної ситуації в країні.
4. Розкрийте зміст завдання щодо інформаційного забезпечення даними про зовнішню торгівлю органів державного управління для своєчасної розробки ефективної митної політики.
5. Розкрийте зміст завдання щодо підвищення рівня аналітичної роботи з виявлення резервів для удосконалення товарної структури зовнішньої торгівлі, оптимізації показників торговельного та платіжного балансів України, економіки країни в цілому.
6. Розкрийте зміст завдання щодо забезпечення вільного доступу до зведеної статистичної інформації усім зацікавленим користувачам, оптимізації повноти та складу інформації про зовнішню торгівлю, що міститься в публікаціях Держкомстату України, підвищення рівня її аналітичності.
7. Які основні напрями використання даних митної статистики вам відомі?
8. За вищевказаними питаннями 2 6 напишіть короткі письмові повідомлення, бажано з наведенням конкретних прикладів із практики вітчизняних зовнішньоекономічних звязків та статистичних публікацій в Україні.
1.4. Організація статистичного спостереження за переміщенням товарів через митний кордон країни
Статистичне спостереження за переміщенням товарів через митний кордон України повязане з процедурою митного оформлення. Митне оформлення в Україні здійснюється згідно з Порядком Здійснення митного контролю й оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (додаток М). Митне оформлення можна умовно поділити на 4 етапи, схематично такий поділ зображений на рис. 1.2.
Прийняття ВМД до оформлення |
Попередні операції та перевірка правильності оформлення ВМД, комплектності і правильності оформлення доданих до неї документів, перевірка наявності фактів порушення декларантом митних правил |
Митний контроль |
Перевірка правильності застосування валютного курсу, правильності класифікації та кодування товарів, перевірка правильності визначення митної вартості товарів, країни походження, нарахування податків і митних зборів, контроль своєчасності їх сплати |
Завершення митного контролю і митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту |
Проставлення посадовою особою ПМО своїх підпису і прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД, на товаросупровідних документах, видача декларанту відповідних аркушів ВМД, магнітного носія з електронною копією ВМД та комплекту документів під його підпис в Інформаційному аркуші |
Статистичний контроль |
Приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів), передання в установлені терміни електронної копії ВМД до ЄАІС, проставлення перевіряючим на першому аркуші ВМД своїх прізвища, підпису, відбитка номерного штампа «Статистичний контроль проведено» і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю |
Рис. 1.2. Схема етапів митного оформлення ВМД
На першому етапі до митниці подаються паперові примірники ВМД та її електронна копія, комплект товаросупровідних та інших необхідних документів (додаток М). У відділі інформаційної роботи та митної статистики митниці здійснюється перевірка ВМД та її електронної копії в частині, що відноситься до забезпечення вірогідності даних, внесених до митних документів. Перевіряється наявність фактів застосування до даного субєкта ЗЕД санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». При потребі доповнюються або коригуються реєстри учасників ЗЕД, митних брокерів, реєстр субєктів порушників митних правил та чинного законодавства у сфері ЗЕД.
Після успішного проходження ВМД процедури митного контролю і митного оформлення дані її заносяться до централізованої бази електронних копій ВМД. А наявність сучасних програмних засобів компютерної обробки інформації дозволяє автоматизувати зведення і узагальнення статистичних показників окремих ВМД.
Отже, відділ інформаційної роботи та митної статистики митниці в межах своєї компетенції та відповідно до технологічної схеми роботи митниці бере участь у здійсненні процедур митного оформлення товарів та контролі за додержанням законодавства України та митних правил.
Уся робота митних органів з ведення митної статистики координується Департаментом митної статистики, що є структурним підрозділом Державної митної служби України (ДМСУ) і підпорядковується безпосередньо заступнику Голови Держмитслужби України. Департаменту підпорядковуються з методичних питань структурні підрозділи митних органів України, що забезпечують ведення митної статистики на місцях.
Положення про Департамент митної статистики Державної митної служби України (додаток П) окреслює основні завдання, функції та права Департаменту, його керівництво та структурну будову.
На місцевих та регіональних митницях створюються відділи інформаційної роботи та митної статистики митниці. При митних постах діють сектори (групи, інспектори) статистики митного поста.
Відповідно до Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці (додаток Н) завданнями таких відділів є:
1. Розробка та запровадження технологічних схем збирання та обробки статистичної інформації з питань митної справи та у сфері регулювання зовнішньої торгівлі у зоні діяльності митниці.
2. Забезпечення достовірного обліку, збору, узагальнення та всебічного аналізу статистичної інформації з питань митної статистики..
3. Участь в межах своєї компетенції в процедурі митного оформлення предметів (товарів) та контроль за забезпеченням вірогідності даних, що вносяться до митних документів. Виконання функцій контролю за дотриманням митних правил та вимог законодавства в сфері ЗЕД.
4. Координація дій підрозділів регіональної митниці з питань митної статистики.
5.Формування та ведення баз даних, необхідних для формування митної статистики: постановка учасників ЗЕД на облік у митниці (акредитація), формування та ведення реєстрів учасників ЗЕД резидентів України; формування та ведення реєстрів учасників ЗЕД порушників митного та валютного законодавства резидентів та нерезидентів України у зоні діяльності митниці; участь у формуванні та веденні реєстрів митних брокерів, митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі в зоні діяльності регіональної митниці.
6. Вирішення питань автоматизації процесів збирання, зберігання і обробки статистичної інформації. Розробка програмних продуктів та створення баз даних для потреб регіональної митниці і подальшого узагальнення даних митної статистики по Україні в цілому.
Формуються компютерні бази даних: вантажних митних декларацій; спеціальної митної статистики; створюються та поповнюються електронні реєстри: учасників ЗЕД; уповноважених банків України; ВМД для уповноважених банків ; митних брокерів; митних ліцензійних складів; магазинів безмитної торгівлі; субєктів порушників чинного законодавства у сфері ЗЕД; інших баз даних та реєстрів, відповідно до функцій Відділу.
Примірне положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці окреслює права та обовязки Відділу.
Так, Відділ має право вимагати від підрозділів митниці, декларантів, митних брокерів документи та відомості, необхідні для виконання покладених на Відділ завдань; контролювати виконання підрозділами митниці, декларантами, митними брокерами чинного законодавства, наказів та розпоряджень ДМСУ і керівництва митниці з питань митної статистики; виносити на розгляд керівництва митниці питання щодо застосування заходів дисциплінарного впливу до осіб, дії яких призвели до помилок у статистичному обліку зовнішньої торгівлі; звертатися до керівництва митниці, структурних підрозділів Центрального апарату ДМСУ з пропозиціями щодо удосконалення організації статистичного обліку митниці, форм статистичної звітності та методології її формування; проводити наради та професійне навчання з підрозділами митниці, митними брокерами та декларантами з питань, які входять до компетенції Відділу.
Відповідно до Закону України «Про державну таємницю», «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю України» та «Розгорнутим переліком відомостей, що становлять державну таємницю у Державному митному комітеті», працівники Відділу, які допущені до роботи з таємними документами, зобовязані чітко виконувати положення зазначених актів щодо режиму та правил роботи з інформацією, яка має обмеження на розповсюдження.
Типова структура відділу інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці передбачає, що його очолює начальник Відділу, який має заступника (заступників). Вони керують чотирма або пятьма секторами: 1)сектором статистики та контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 2)сектором ведення спеціальної митної статистики та звітності; 3)сектором інформаційно-програмного забезпечення; 4)сектором обслуговування засобів обчислювальної техніки та 5) секторами (групами) статистики митних постів, які можуть і не входити до структури відділу у залежності від обсягів робіт.
За умовами зовнішньої торгівлі територія країни може ділитися на зони: звичайного режиму, вільної торгівлі, вільні економічні зони та зони спільного підприємництва.
Зоною вільної торгівлі промисловими товарами вважається зона торгівлі у Західній Європі (для членів ЄС), в межах якої зовнішньоторговельні операції є вільними від митних і кількісних обмежень.
Вільними економічними зонами називаються території із пільговими валютно-фінансовими та податковими режимами. Для залучення іноземного капіталу у вільних економічних зонах звільняється від митного оподаткування продукція, що ввозиться із-за меж митної території країни, застосовуються знижені ставки податків, надаються пільги при оренді, знижується плата за ресурси, встановлюються прискорені терміни амортизації основного капіталу, пільгові умови кредитування і страхування, заохочується спільна діяльність з іноземним капіталом.
В Україні діє митний режим спеціальної митної зони (глава 36 Митного кодексу України). Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Основна особливість спеціальних митних зон це ізольованість від всієї іншої території країни: спорудження огорожі по периметру зони; встановлення обмежень щодо порядку доступу у зону в певні години роботи; провезення товарів через митні пункти із застосуванням перевірки переміщуваних товарів тощо.
Митним кодексом України передбачено, що особи, які здійснюють операції з товарами у спеціальних митних зонах, повинні вести облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються чи реалізуються і подавати митним органам звітність про такі операції.
Контрольні питання і завдання
1. Вкажіть місце і роль відділу митної статистики митниці у проведенні митного оформлення товарів.
2. Перелічіть основні завдання відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики регіональної митниці.
3. Перелічіть основні права та обовязки відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики регіональної митниці.
4. Якою є організаційна структура відділу інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики регіональної митниці?
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ
2.1. Вантажна митна декларація основне джерело первинної інформації в митній статистиці
Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України розпочинається після подання митному органу митної декларації та інших необхідних документів, що додаються до неї.
Однією з цілей митного оформлення є організація статистичного обліку українського експорту та імпорту товарів та транзиту товарів і транспортних засобів через територію України.
Вантажна митна декларація використовується як офіційний документ при митному оформленні товарів по відношенню до яких береться мито і податки, до яких застосовуються заходи економічної політики, наприклад, ліцензування, а також товарів, митна вартість яких більша за 100 євро. Дані про партію товару, які містяться у ВМД, служать основою для статистики зовнішньої торгівлі товарами, а також вони можуть бути речовими доказами порушення митних правил, облік яких веде спеціальна митна статистика. Від вірного і якісного заповнення ВМД залежить вірогідність статистики зовнішньої торгівлі, аналітична цінність статистичної інформації та ефективне використання даних статистики в управлінні зовнішньоекономічними звязками.
Загальний порядок заповнення граф ВМД визначається Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307 (додаток Р).
ВМД заповнюється на кожну окрему партію товару. При наявності в партії кількох товарних найменувань використовуються додаткові листи. В одному додатковому листі можуть декларуватися товари трьох найменувань, видів і марок, кожен із яких класифікується однаковим десятизначним кодом у відповідності із УКТЗЕД і ці товари походять із однієї країни, або країна їх походження невідома, і вони оподатковуються однаковим митом.
Для окремих товарів, що не оподатковуються митом та іншими податками, ввезення і вивезення яких не заборонене і не обмежене на території СНД і України, замість додаткових листів можуть використовуватися відповідно оформлені списки товарів у вигляді описів, специфікацій, пакувальних листів тощо.
Декларації бувають трьох типів: експортні, імпортні та транзитні. Найбільш повні відомості містять експортні та імпортні ВМД, що заповнюються по товарах, переміщуваних через митний кордон під митними режимами «експорт» та «імпорт». У даному випадку вимагається заповнення усіх без виключення граф ВМД. Декларація містить 58 граф: A; B; C; D; та з 1 по 54.
ВМД заповнюються розбірливо на друкарській машинці чи друкарському пристрої компютера. У окремих випадках, передбачених чинним митним законодавством, ВМД може бути заповнена від руки. Разом з паперовою, створюється і подається електронна копія декларації.
У ВМД не допускається помарок та підчисток. Виправлення вносяться у випадках, дозволених і передбачених чинним законодавством України. Їх правильність засвідчується декларантом на кожному листі ВМД або підписом фізичної особи, або підписом уповноваженого та печаткою юридичної особи.
Якщо в певній графі ВМД не вистачає місця для приведення потрібних відомостей то допускається їх наведення на звороті листа ВМД. Тоді у графі ВМД записують: «Дивись на звороті», на звороті листа проставляють номер графи і в передбаченому порядку вказують необхідні дані, завіривши їх підписом і печаткою.
ВМД і комплект документів, що додаються до неї є джерелом первинної (незведеної) статистичної інформації про зовнішню торгівлю товарами, яка використовується виключно статистичними підрозділами Держмитслужби для одержання зведеної (узагальненої) статистичної інформації. Для цілей митної статистики в основному використовуються наступні графи ВМД:
Графа 1. Тип декларації. Містить дані про тип декларації: експортна, імпортна, транзитна, - та код митного режиму. Ці дані використовуються при зведенні даних про експорт та імпорт для групування вартості оборудок за напрямом товаропотоку.
Графа 2. Відправник/експортер. Графа 8. Одержувач/імпортер Містять дані про торгуючі сторони: прізвище фізичних осіб, назву та поштову адресу юридичних осіб, назву країни та місцезнаходження. Дані використовуються при виконанні географічного розподілу зовнішньоторговельного обороту.
Графа 11. Торгуюча країна. Графа 15 та 15а. Країна відправлення. Графа 17 та 17а. Країна призначення. Графа 34 Код країни походження. Містять назви і коди відповідних країн згідно з класифікатором країн світу. Застосовуються для виконання географічного розподілу оборотів з допомогою ЕОМ. Кожна ВМД вводиться в електронну базу даних, ЕОМ зчитує код відповідної країни і автоматизованим способом проводить зведення оборотів за країнами-контрагентами у межах звітного періоду.
Графа 24. Характер угоди. У графі зазначається код характеру угоди (контракту) згідно з класифікатором (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1. Класифiкатор характерiв угод
Код |
Найменування |
10 |
Перемiщення товарiв з розрахунками у валютi України |
РОЗРАХУНКИ У ВIЛЬНО КОНВЕРТОВАНIЙ ВАЛЮТI (ВКВ) |
|
21 |
Перемiщення товарiв з розрахунками у ВКВ (крiм державного кредиту й погашення державного кредиту) |
23 |
Перемiщення товарiв за державним кредитом |
26 |
Перемiщення товарiв у рахунок погашення державного кредиту |
РОЗРАХУНКИ ЗА КЛIРИНГАМИ |
|
31 |
Перемiщення товарiв з розрахунком у клiринговiй валютi (крiм державного кредиту й погашення державного кредиту) |
33 |
Перемiщення товарiв за державним кредитом |
36 |
Перемiщення товарiв у рахунок погашення державного кредиту |
РОЗРАХУНКИ У ВАЛЮТI З ОБМЕЖЕНОЮ КОНВЕРТАЦIЄЮ |
|
41 |
Перемiщення товарiв з розрахунком у замкнутiй валютi (крiм державного кредиту) |
43 |
Перемiщення товарiв за державним кредитом |
ПЕРЕМIЩЕННЯ ТОВАРIВ ЗА IНШИМИ КОМЕРЦIЙНИМИ ОПЕРАЦIЯМИ |
|
51 |
Перемiщення товарiв у порядку прямого товарообмiну (бартернi угоди) |
52 |
Перемiщення товарiв у рахунок виконаних робiт i наданих послуг |
54 |
Перемiщення газу за транзит через територiї iнших країн |
ПЕРЕМIЩЕННЯ ТОВАРIВ У РАХУНОК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА УГОДАМИ ПРО СПIВРОБIТНИЦТВО |
|
71 |
Перемiщення товарiв у рахунок компенсацiйних зобов'язань з розрахунками в клiринговiй валютi |
72 |
Перемiщення товарiв у рахунок зобов'язань за угодами з країнами СНД |
75 |
Перемiщення товарiв у рахунок довгострокових зобов'язань у будiвництвi пiдприємств |
78 |
Перемiщення товарiв у рахунок компенсацiйних зобов'язань з розрахунками у ВКВ |
IНШЕ |
|
81 |
Перемiщення товарiв на безоплатнiй основi по некомерцiйних операцiях |
82 |
Iнше |
У правому підрозділі графи наводиться цифровий код валюти розрахунку згідно із загальнодержавним Класифікатором валют (додаток Л), це дає змогу автоматизувати виконання групування зовнішньоторговельних оборотів за валютою контракту.
Графа 25. і Графа 26. Вид транспорту на кордоні та в межах країни. Містять код виду транспортного засобу, що застосовується при групуваннях оборотів за видами транспорту.
Графа 31. Вантажні місця та опис товару. Містить точні дані про декларований товар: назву, призначення товару, кількість у додаткових одиницях вимірювання, дані про упаковку, маркування та інші. Дозволяють визначити зведену кількість товару за асортиментними групами у притаманних даному продукту (додаткових) одиницях вимірювання кількості. Наприклад, мінеральна вата/волокнистий матеріал для звукоізоляції і теплоізоляції, 79,5 куб.м в плитах.
Графа 33. Код товару. Містить десятизначний код товару за УКТЗЕД який застосовується при групуванні зовнішньоторговельних оборотів у розрізі асортименту товарів з допомогою ЕОМ.
Графа 37. Процедура. У цій графі зазначається код митного режиму та особливості переміщення товарів через митний кордон України.
Графа 38. Вага нетто. Використовується для визначення зведеної кількості експортованих чи імпортованих товарів окремих товарних груп.
Графа 45. Митна вартість. У графi зазначається у валютi України митна вартiсть товару, заявленого в графi 31.
При ввезеннi товарiв на митну територiю України їх митна вартiсть визначається шляхом приведення фактурної вартостi у вiдповiднiсть до бази цiн CIF-український порт, CIP-пункт призначення на кордонi України, CPT-пункт призначення на кордонi України чи DAF-кордон України.
При цьому, якщо товари куплено на умовах, якi свiдчать, що поставка здiйснюється до пункту призначення, розташованого поза митною територiєю України (наприклад, EXW-Будапешт, FOB-Токiо, CIF-Рига, DAF-Брест), то до фактурної вартостi додаються витрати на доставку товарiв до моменту перетину митного кордону України, що не входять до вартостi товару на зазначених умовах.
Якщо умовами поставки передбачено пункт призначення, розташований на митнiй територiї України (наприклад, CIP-Миколаїв, DDP-Львiв), то з фактурної вартостi вiдраховуються витрати, що мали мiсце пiсля моменту перетину митного кордону України й пiдтвердженi належним чином.
При вивезеннi товарiв з митної територiї України їх митна вартiсть визначається шляхом приведення фактурної вартостi у вiдповiднiсть до бази цiн FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордонi України) або CIP-пункт призначення на митному кордонi України.
При цьому, якщо товари продано на умовах, якi свiдчать, що поставка здiйснюється в пункт вiдвантаження, розташований на митнiй територiї України (наприклад, EXW-Київ або FCA-Чернiгiв), то до фактурної вартостi додаються витрати на доставку вантажу до моменту перетину митного кордону України.
Якщо умовами передбачено поставку, що здiйснюється в пункт призначення, розташований за межами митної територiї України (наприклад, CIF-Стамбул, DAF-польсько-нiмецький кордон), то з фактурної вартостi вiдраховуються належним чином пiдтвердженi витрати на доставку вантажу пiсля моменту перетину митного кордону України.
Графа 46 "Статистична вартiсть" У графi зазначається митна вартiсть товару в тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення.
Органи державної статистики, після одержання копії ВМД за електронною поштою, визначають розрахункову статистичну вартість декларованих товарів, що приведена до базисних цін ФОБ для українського експорту та СІФ для імпорту, вказана в доларах США і використовується для визначення зведених зовнішньоторговельних оборотів за всіма напрямами групувань.
Графа 47. Нарахування мита і митних зборів. Містить дані про суми нарахованих платежів, що застосовуються при формуванні даних спеціальної митної статистики.
Для перевірки вірогідності інформації, вказаної у перелічених графах використовуються і всі інші графи ВМД та комплект документів, що додаються до ВМД та є необхідними для митного оформлення.
Збирання інформації про зовнішню торгівлю товарами за даними ВМД є первинним статистичним спостереженням, тобто ВМД містять первинні статистичні дані, що надходять безпосередньо від обєкта який їх продукує і ще не узагальнені і не оброблені. Показники, наведені у ВМД, кількісно або якісно характеризують основні ознаки партій товарів, що перетинають митний кордон країни. За формою вираження ці ознаки поділяються на атрибутивні (які мають словесне описання) та кількісні (що набувають числових значень). Наприклад, до атрибутивних відносяться тип декларації, найменування і реквізити відправника і одержувача, назва країни партнера, назва товару тощо. Для обробки на ЕОМ такі ознаки оцифровуються за допомогою кодування. Прикладом ознак, що мають числові значення є статистична вартість експортованого (імпортованого) товару, вага нетто товару, сума нарахованого мита.
Інформація, що міститься у ВМД є конфіденційною і підлягає оприлюдненню у зведеному, знеособленому вигляді.
Контрольні питання і завдання
1. Яка роль ВМД у організації статистичного обліку зовнішньоторговельних оборотів?
2. Назвіть типи декларацій, що використовуються для одержання первинної статистичної інформації про зовнішню торгівлю товарами.
3. Перелічіть основні кількісні показники, що містяться у ВМД і використовуються в митній статистиці. Поділіть їх на дискретні і неперервні.
4. Перелічіть основні атрибутивні показники, що містяться у ВМД і використовуються в митній статистиці.
5. Яке призначення кодування атрибутивних показників, що містяться у ВМД і використовуються в митній статистиці?
6. Яка зведена інформація про зовнішню торгівлю може бути одержана на основі первинних даних наведених у ВМД?
Практичні завдання для самостійної роботи
2.1.1. Через прикордонну митницю пропущено за поточний місяць 5 партій товару, вивезених юридичними особами (фірмами) з оформленням ВМД (таблиця 2.2).
Вивчіть основні ознаки, що характеризують партію експортованого товару. Поділіть їх на кількісні і атрибутивні; облікові і розрахункові ознаки. Запропонуйте, за якими ознаками можна провести класифікацію цих партій. Сформулюйте назви груп.
2.1.2. Самостійно назвіть ознаки, що характеризують партію імпортованих товарів.
Таблиця 2.2. Перелік статистичних показників, що характеризують партію експортованих з України товарів
Показник |
№ партії |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Дата оформлення ВМД, підтверджена дозволом на випуск товару через кордон |
3.02.07 |
7.02.07 |
14.02.07 |
19.02.07 |
25.02.07 |
Статистична вартість, тис. дол. США |
0,987 |
25,631 |
12,567 |
1,336 |
48,897 |
Вантажні місця, шт. |
1 контейнер |
місць 966, не упаковані |
4 контейнери |
місць 265 в товарній упаковці |
місць 1, не упаковані |
Описання товару |
білизна (трикотаж) |
мінеральна вата в плитах |
одяг (швейні вироби) |
запчастини до компресора повітряного (кришки циліндра) |
автомобіль КАМАЗ (бувший у вжитку), сід-ловий тягач |
Країна походження |
Україна |
Польща |
Україна |
Україна |
Росія |
Країна призначення |
Туркменія |
Росія |
Бельгія |
Болгарія |
Чехія |
Сума сплачених митних зборів (за оформлення ВМД) |
|
512,62 |
251,27 |
26,72 |
977,94 |
Вага нетто, кг |
92 |
13220 |
260 |
2800 |
7050 |
Додаткові одиниці виміру, штук |
640 |
966 |
65 |
265 |
1 |
Ціна за 1 шт. (дол.) |
1,54 |
26,53 |
193,28 |
5,04 |
48897,0 |
2.2. Зведена статистична звітність митниць про показники спеціальної митної статистики
З метою вдосконалення порядку формування та надання статистичної звітності регіональними митницями і митницями України за основними напрямами їх діяльності до Держмитслужби України, підвищення ефективності використання отриманої інформації при прийнятті управлінських рішень, оперативного інформування керівництва Держмитслужби України та органів державної влади про результати роботи митних органів Наказом по Державній митній службі України в 17 січня 2005 року було перезатверджено Табель форм статистичної звітності митної служби України. В ньому встановлено перелік поновлених форм статистичної звітності та підрозділів Держмитслужби, що відповідають за збирання та узагальнення інформації за кожною формою, затверджені терміни подання звітності до управлінь та департаментів ДМСУ.
Ведення статистичного обліку за показниками спеціальної митної статистики автоматизоване. Всі форми звітності існують у електронному варіанті і передаються до вищих органів ДМСУ електронною поштою. Основні форми звітності дублюються у паперовому вигляді.
Сучасний табель форм статистичної звітності митної служби України включає всього 165 найменувань форм звітності. Департамент митної статистики узагальнює звітність за формами УМС-1 УМС-21 (таб.2.3), але надання до Департаменту митної статистики форм УМС-6, УМС-8, УМС-9, УМС-10, УМС-13, УМС-14, УМС-15, УМС-19, УМС-20 з 2005 року відмінено.
Таблиця 2.3. Перелік форм статистичної звітності регіональних митниць (митниць), узагальнення яких здійснює Департамент митної статистики Держмитслужби України
Найменування форми звітності |
Індекс форми |
Періодичність надання |
Термін надання |
Спосіб надання |
Основні показники діяльності митниці |
УМС-1 |
Щомісяця |
До 3 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про кількість учасників ЗЕД |
УМС-2 |
Щомісяця |
До 3 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про митні платежі, сплачені фізичними особами при ввезенні на митну територію України предметів (товарів), транспортних засобів (крім легкових автомобілів за кодом 8703 згідно з УКТЗЕД), причепів, вузлів та агрегатів |
УМС-3 |
Щомісяця |
До 3 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про митні податки, сплачені фізичними особами при митному оформленні легкового автотранспорту (за кодом 8703 згідно з УКТЗЕД) (неторговий обіг) |
УМС-4 |
Щомісяця |
До 3 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про випуск предметів, що надійшли в рамках міжнародної гуманітарної допомоги |
УМС-5 |
Щомісяця |
До 20 числа місяця, наступного за звітним |
Паперова копія, 2 примірники |
Звіт про кількість пропущених через митний кордон України громадян, транспортних засобів і вантажів |
УМС-7 |
Щомісяця |
До 3 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про основні показники роботи митниці (оціночний показник) |
УМС - 9 (форма № 9 - додаткова) |
Щомісяця |
До 15 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Звіт про підприємства, що порушили термін повернення в Україну імпортної частини продукції згідно з бартерними угодами |
УМС-11 |
Щомісяця |
До 15 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Звіт про надання реєстрів ВМД до уповноважених банків |
УМС-12 |
Щомісяця |
До 15 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта, паперова копія |
Звіт про факти внесення змін у ВМД |
УМС-16 |
Щомісяця |
До 5 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Інформація про факти скасування інформації з контролю за доставкою вантажів |
УМС-17 |
Щомісяця |
До 5 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Інформація про факти анулювання ВМД |
УМС-18 |
Щомісяця |
До 5 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Звіт про переміщення валютних цінностей |
УМС-21 |
Щомісяця |
До 10 числа місяця, наступного за звітним |
Електронна пошта |
Зразки форм статистичної звітності УМС-1; УМС-2 та УМС-9 наведені в додатках А,Б,В. Форму УМС-9 митниці складають, як додаткову.
На основі інформації, одержаної при зведенні даних перелічених форм звітності, Департамент митної статистики Держмитслужби України вивчає динаміку наступних основних показників спеціальної митної статистики:
1) кількість оформлених ВМД за типами: експортних, імпортних, транзитних, періодичних митних декларацій та попередніх повідомлень (статті 82,83 та 89 Митного кодексу України);
2) вагу оформлених вантажів;
3) кількість фізичних одиниць оформлених транспортних засобів;
4) суми стягнених митних платежів в неторговому обігу;
5) кількість оформлень несупроводжуваного багажу (НСБ);
6) кількість посвідчень МД-6, виданих для реєстрації транспортних засобів в органах ДАІ.
Крім того, до показників, які вивчає та аналізує спеціальна митна статистика, відносяться: кількість справ про порушення митних правил, заведених митницею та суми нарахованих і стягнених митних платежів в торговому обігу з учасників ЗЕД, в тому числі: митних зборів, мита, акцизного збору, ПДВ. Але таку інформацію збирають і узагальнюють Департаменти боротьби з контрабандою та митної варти (форма КБ-2) та Департамент митних платежів (форма ДМП-8).
За кожним із наведених показників обчислюються темпи зростання і приросту (зниження).
, (2.1)
= , (2.2)
За цими ж показниками, визначеними у розрахунку на одного оперативного працівника, проводиться порівняльна оцінка роботи всіх українських митниць.
Контрольні питання і завдання
1. Назвіть мету введення табеля форм статистичної звітності Держмитслужби України та дайте коротку характеристику змісту табеля.
2. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-1 (додаток А)?
3. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-2 (додаток В)?
4. Яким є основний зміст форми статистичної звітності УМС-9 (додаток Б)?
5. Які статистичні показники є основними для оцінки результатів роботи митниці як державної установи?
2.3. Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування
Деякі товари при експорті та імпорті не перетинають державний кордон України і тому не проходять митного декларування. Операції з ними називаються побічним експортом (імпортом). Це, наприклад:
бункерне паливо, бортовий провіант, баласт, кріпильне оснащення та інші матеріали, придбані національним судном або літальним апаратом за межами митної території країни;
бункерне паливо, бортовий провіант, баласт і кріпильне оснащення, надані національним судном або літальним апаратом іноземному судну або літальному апарату за межами економічної території країни чи вивантажені національним судном або літальним апаратом в іноземному порту і тому подібне;
Такі товари не потрапляють до складу зовнішньоторговельних оборотів врахованих митницями, тому для їх обліку застосовується статистична звітність: «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (форма № 14-зез). Порядок складання такої звітності обумовлений в Інструкції про порядок складання державної статистичної звітності «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» (форма № 14-зез), затвердженій наказом Держкомстату України від 13.11.97 № 45.
Звіт складають транспортні компанії, агентства, товариства та всі ті підприємства, організації і установи України незалежно від форм власності і організаційно-правових форм господарювання, які здійснюють продаж та придбання у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних, автобусних міжнародних вокзалах та заправних станціях товарів, необхідних для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів (суден, літаків, поїздів, вантажних та легкових автомобілів і таке інше), а також товарів, необхідних для забезпечення потреб пасажирів та членів екіпажу (бортове харчування, товари першої потреби та довготривалого користування, медикаменти та інше).
Звіт складається щоквартально, окремо по експорту та імпорту.
До звіту про імпорт товарів в портах включається вартість товарів (не оформлених вантажними митними деклараціями України), придбаних в іноземних портах транспортними компаніями та іншими підприємствами і організаціями - резидентами України для забезпечення функціонування транспортних засобів та потреб пасажирів і членів екіпажу.
При складанні звіту про експорт, коли забезпечення подібними товарами іноземних транспортних засобів, членів екіпажу і пасажирів здійснюється на території України, вартість їх повинна бути відображена у звітності тих установ і організацій, що мали відношення до такого забезпечення, якщо на ці товари не оформлено ВМД України.
Моментом експорту (імпорту) товарів, для віднесення їх до певного звітного періоду, вважається момент продажу (експорту) або придбання (імпорту) товарів.
До звіту за формою № 14-зез не включаються обсяги будь-яких супутніх послуг (буксирування, зберігання, експлуатаційне обслуговування, ремонт, лоцманські послуги, добові витрати та інше), дані по яких відображаються у звіті за формою № 9-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) послуг».
Звіт за формою № 14-зез містить інформацію про найменування і код країни-контрагента; найменування та код валюти контракту та вартість товарів у валюті контракту. Всі перелічені реквізити вказуються у розрізі укрупнених груп товарів. Для цього товари, придбані або реалізовані у портах, пароплавствах, аеропортах, на залізницях, автовокзалах та автозаправних станціях, а також безпосередньо на суднах, в літаках, на поїздах розподіляються на групи з використанням локальних кодів:
01 товари для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів (дизельне паливо, бензин, мазут, мастило, вода і т. ін.);
02 продовольчі товари (товари, придбані для забезпечення харчування пасажирів та членів екіпажу);
03 непродовольчі товари (товари першої необхідності та довготривалого користування, медикаменти і т. ін.).
Вартість експорту враховується за умови поставки ФОБ (FOB), згідно з якою вартість товару визначається на кордоні країни-експортера за ринковими цінами товарів та складається з ціни виробника (без урахування податку на додану вартість), торговельних націнок, податків на експорт, витрат з транспортування товарів до кордону та витрат, повязаних з навантаженням експортованого товару на судно.
Вартість імпорту заповнюється у звіті за умови поставки СІФ (CIF), згідно з якою у вартість товару включаються всі витрати покупця з його придбання, транспортування, фрахтування і страхування таких товарів.
Застосування у формі № 14-зез локального кодування не дозволяє виконати зведення даних цієї звітності із даними митної статистики у розрізі товарних груп за УКТЗЕД. Тому у публікаціях Держкомстату експорт (імпорт) товарів, придбаних у портах, показують окремим рядком без деталізації по асортименту. У 2005 році Україна мала оборот з таких товарів по експорту в обсязі 16,8 млн. дол. США і по імпорту 213,3 млн. дол. США.
Крім товарів, що необхідні для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу, є ще ряд товарів, які з різних причин не проходять митного декларування. До таких товарів відносяться:
риба та всі види морепродуктів, що продані з українських (або зафрахтованих Україною) суден за кордоном, у тому числі і на іноземні судна, які знаходяться в територіальних водах іноземних держав або у відкритому морі;
товари, здобуті з дна у відкритому морі та реалізовані нерезидентам або придбані в них (якщо на такі товари не оформлено українську вантажну митну декларацію);
ввезені до держави риба та інші морські продукти, здобуті у територіальних водах іноземних держав за умови концесії (якщо на концесійні товари не оформлялась українська вантажна митна декларація);
товари передані в оренду строком на 1 рік і більше (якщо на них не оформлено українську ВМД), наприклад, морські риболовецькі судна, транспортні засоби, газо - і нафто - бурильні вишки та інше устаткування, що діє на території країни більше ніж 1 рік;
«переливи» електроенергії по загальній електромережі (якщо на них не оформлено українську ВМД);
продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах України (або орендованих нею) та продана нерезиденту;
продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на іноземних суднах та придбана Україною;
інші товари, на які не оформлено вантажну митну декларацію, якщо їх вартість складає понад 100 євро (наприклад, поставки нафти, газу, аміаку трубопровідним транспортом).
Перелічені вище товари також не потрапляють до складу зовнішньоторговельних оборотів, врахованих митницями, тому для їх обліку застосовується статистична звітність: «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» (форма № 5-зез). Зазначена форма звітності складається за територіальною ознакою. Підприємства, що входять до складу обєднань та знаходяться на територіях різних областей, складають звіт за місцезнаходженням, лише про свою економічну діяльність, зведення по обєднаннях не виконуються. Правила її складання викладені в Інструкції про порядок складання місячних звітів за формою № 5-зез «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування», затвердженій наказом Міністерства статистики України від 19 квітня 1997 року № 106, зареєстрованій Міністерством юстиції України 27.05.97 № 192/1996 зі змінами і доповненнями внесеними пізніше.
Звіт по «переливах» електроенергії подається обєднанням (підприємством), яке оформило контракт та установами і організаціями, які мають ліцензію на експорт-імпорт електроенергії (за умови, що на них не оформлено вантажну митну декларацію).
Форма № 5-зез складається щомісячно, окремо по експорту та імпорту товарів. Дані про обсяги експорту (імпорту) товарів заповнюються на основі контракту та при наявності документу, що засвідчує момент передачі товару одержувачу (товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі і таке інше).
Дані заповнюються за кожний звітний місяць окремо, а не наростаючим підсумком, в розрізі країн і за видами усіх товарів відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Складання звітності поширюється на усі види контрактів, в тому числі за міждержавними угодами, бартерними операціями, товарами на переробку, тощо.
Не включаються до звіту форми № 5-зез обсяги прямої транзитної торгівлі; вартість транспортних засобів, що здійснюють чартерні рейси; транспортне устаткування, риболовецькі судна, газобурильні і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що пересувається та діє на території країни менше ніж 1 рік.
«Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» (форма № 5-зез) містить дані про:
найменування та код країни походження (призначення) товару;
найменування та код країни, що торгує. Ці дані застосовуються для складання платіжного балансу країни, тому торгуючою країною вважається: при експорті країна, що платить за товар Україні, а при імпорті країна, що отримує кошти за товар від України. При відсутності країни-посередника країна походження (призначення) збігається з торгуючою країною;
найменування товарів та одиниць вимірювання. Якщо УКТЗЕД передбачені дві одиниці вимірювання, то у формі № 5-зез необхідно показувати їх дробом (таблиця одиниць вимірювання за УКТЗЕД наведена у додатку Г);
коди товарів за УКТЗЕД, одиниць вимірювання та характеру угоди;
кількість товару. При необхідності також наводиться дробом: в основних та додаткових одиницях вимірювання;
вартість товару. Наводиться у валюті контракту за умови поставки FOB. Всі інші види витрат (зверх FOB), що повязані з фрахтом транспортних засобів та страхуванням вантажів і обумовлені контрактом, проставляються в окремій графі форми.
У звітності форми № 5-зез обовязково вказують і товари, які повертаються після ввезення або вивезення (реекспорт та реімпорт товарів). При цьому підприємство повинне надати органам статистики письмове підтвердження про повернення товару з визначенням країни, валюти, назви товару і його коду за УКТЗЕД та кількості і вартості поверненого вантажу у валюті контракту.
Застосування у звітності форми № 5-зез товарних кодів за УКТЗЕД дозволяє робити зведення даних цієї форми з даними митної статистики про торгівлю такими ж товарами.
Дані статистичної звітності форм № 5-зез та № 14-зез використовуються для розрахунку загальних показників зовнішньої торгівлі товарами та з метою складання національних рахунків і платіжного балансу України, вони забезпечують більш повний облік зовнішньоторговельних оборотів.
Контрольні питання і завдання
1. Які товари при експорті та імпорті не проходять митного декларування, чому?
2. Як ведеться статистичний облік таких товарів?
3. Напишіть коротке реферативне повідомлення на тему: «Статистична звітність в Україні про експорт та імпорт товарів, що не проходять митного декларування».
При описанні у рефераті порядку складання форм звітності необхідно висвітлити наступні моменти: в які терміни і куди подається форма, на основі яких статистичних інструкцій ведеться облік показників, вказаних у формі, короткий зміст інструкцій; основний зміст форми; основні правила та організація обліку для облікових показників;
2.4. Статистичний облік обсягів зовнішньої торгівлі послугами
У практиці світової міжнародної торгівлі в останні десятиліття все більшого значення набуває обмін послугами. Так, зовнішня торгівля України послугами у 2005 році становила 15,2 % усього експорту та 7,5 % усього імпорту товарів і послуг. ЇЇ обсяги зросли за 2001 2005 роки: по експорту - на 75,9 %, а по імпорту - у 2,55 рази.
Статистичний облік зовнішньої торгівлі послугами в Україні проводиться не митницями, а органами Держкомстату окремо від обліку торгівлі товарами і здійснюється лише у вартісному вираженні. Це повязано з тим, що зовнішньоекономічні послуги є товаром, що, в силу своєї специфіки, не проходить митного контролю і на який не оформляється вантажна митна декларація. Крім того, послуги не приймають форму матеріальних обєктів, на які поширюються права власності. Такі операції не входять до Гармонізованої системи описання і кодування товарів.
Послуга вважається наданою, якщо мають місце взаємовідносини між субєктами господарської діяльності України та іноземними субєктами господарської діяльності (резидентами і нерезидентами) з приводу її купівлі-продажу, як на економічній території України, так і за її межами. При цьому момент споживання послуги настає безпосередньо після її надання. Послуги не можуть зберігатися для споживання у майбутньому.
Облік експорту та імпорту послуг відноситься до певного звітного періоду часу за датою нарахування платежів за виписаними рахунками на оплату послуг. Зазвичай дата реєстрації надання зовнішньоекономічних послуг співпадає з часом безпосереднього виробництва послуги, проте, якщо надання послуг здійснюється постійно, а платежі за їх одержання вносяться періодично, то часом надання послуги вважається дата здійснення платежів.
Отже, час відображення обсягів зовнішньоторговельних послуг в обліку може бути пов'язаний з такими етапами оборудки як час підписання контракту, термін платежу або термін документального оформлення зобовязання по сплаті за послуги. Реєстрація послуги повинна відбуватися, коли змінюється право власності на неї.
Статистичні спостереження за обсягами наданих послуг здійснюються шляхом збирання органами державної статистики державної статистичної звітності за формою № 9-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) послуг» від підприємств і організацій всіх форм власності та господарювання, які здійснюють у правовому полі діяльність, повязану з наданням (експортом) послуг закордонним партнерам, чи одержанням (імпортом) послуг від закордонних партнерів як на території України, так і за її межами, згідно з договорами (контрактами).
Статистичний облік послуг здійснюється у вартісному вираженні у валюті контракту згідно з Класифікацією послуг зовнішньоекономічної діяльності (ДК 012-97), розробленою на основі Класифікатора видів економічної діяльності статистичної комісії Європейського Союзу та затвердженою наказом Держстандарту України від 02.06.97 року № 324.
Перерахунок вартості послуг у долари США здійснюється на основі середнього квартального офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України.
Аналіз зовнішньої торгівлі послугами передбачає в основному обчислення елементарних показників інтенсивності динаміки (розділ 6 параграф 6.1 цього посібника) та відносних величин структури (часток вартості кожного виду послуг у загальній вартості експорту чи імпорту).
Торгівля послугами в Україні є ефективною. Протягом останніх шести років експорт послуг значно перевищував їх імпорт, що забезпечувало активний торговельний баланс в цій галузі зовнішньої торгівлі. У 2005 році це перевищення становило 3199,7 млн. дол. США, або 2,09 рази. Однак у 2002 році експорт послуг перевищував їх імпорт аж у 3,4 рази, а протягом 2003-2005 років імпорт послуг зростав більш швидкими темпами, ніж їх експорт, тому коефіцієнт покриття експортом імпорту дещо знижувався.
Якщо у 2000 році на країни СНД припадало 61,4 % експорту з України та 18,7 % українського імпорту всіх послуг, то вже у 2005 році обсяги експорту послуг з України до країн близького зарубіжжя скоротилися до 46,4 %, а імпорту до 17,7 %. Це свідчить про успішний вихід українських фірм, що надають послуги, на ринки країн далекого зарубіжжя. Обсяги експорту послуг з України до інших країн світу (крім країн СНД) зросли за останні пять років у 2,44 рази (від 1345,4 млн. дол. у 2000 році до 3285,5 млн. дол. у 2005 році). Але позитивне сальдо торгового балансу з торгівлі послугами забезпечується у більшій мірі за рахунок торгівлі з країнами СНД, де показник перевищення експорту над імпортом у 2005 році становив 5,47 рази.
Левова частка в українській торгівлі послугами з країнами СНД припадає на Російську Федерацію. Так, експорт послуг з України до РФ у 2005 році становив 2574,5 млн. дол., або 42,0 % усього українського експорту та 90,4 % експорту до країн СНД. Імпорт послуг із РФ у 2005 році складав 436,7 млн. дол., або 14,9 % всього українського імпорту послуг та 83,9 % їх імпорту із країн СНД.
Основними видами зовнішньоекономічних послуг є: транспортні, подорожі, будівельні, страхові, фінансові, компютерні та інформаційні, роялті та ліцензійні, юридичні, бухгалтерські, науково-дослідні та дослідно-конструкторські, архітектурні та інженерні, державні послуги, послуги звязку, послуги приватним особам та послуги в галузі культури і відпочинку.
До транспортних послуг відносяться послуги, повязані з доставкою вантажів та пасажирів в міжнародних перевезеннях, які здійснюються усіма видами транспорту (в тому числі і транспортування транзитом по трубопроводах газу і нафти, аміаку по аміакопроводах, електроенергії по ЛЕП). Сюди також відносяться послуги із виконання вантажно-розвантажувальних робіт, інші послуги портів, станцій, транспортних агенцій.
Експорт транспортних послуг забезпечує 73,0 % усього українського експорту послуг, а відповідний імпорт досягає лише 21,4 % усього імпорту послуг до України (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4. Структура і динаміка експорту та імпорту України за видами послуг у 2005 році
Вид послуг |
Експорт |
Імпорт |
||||
Сума, млн. дол. |
Частка, % |
2005 рік у % до 2004 |
Сума, млн. дол. |
Частка, % |
2005 рік у % до 2004 |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Всього |
6134,7 |
100,0 |
115,6 |
2935,0 |
100,0 |
142,6 |
Транспортні послуги |
4480,3 |
73,0 |
110,8 |
627,1 |
21,4 |
137,1 |
В тому числі трубопровідний транспорт |
1959,8 |
31,9 |
103,8 |
5,9 |
0,2 |
148,1 |
Подорожі |
207,0 |
3,3 |
127,5 |
153,2 |
5,2 |
152,6 |
Послуги звязку |
202,8 |
3,3 |
161,8 |
91,1 |
3,1 |
85,9 |
Будівельні послуги |
158,1 |
2,6 |
161,0 |
158,5 |
5,4 |
174,9 |
Страхові послуги |
24,9 |
0,4 |
136,6 |
60,3 |
2,1 |
64,0 |
Фінансові послуги |
35,6 |
0,6 |
149,0 |
255,7 |
8,7 |
204,1 |
Компютерні послуги |
34,5 |
0,6 |
163,5 |
126,0 |
4,3 |
168,7 |
Роялті та ліцензійні послуги |
9,8 |
0,2 |
39,7 |
209,6 |
7,1 |
227,3 |
Перепродаж товарів за кордоном та операційний лізінг |
48,6 |
0,8 |
157,8 |
106,2 |
3,6 |
172,7 |
Інші ділові, професійні та технічні послуги |
584 |
9,5 |
137,7 |
466,5 |
15,9 |
157,3 |
Інші види послуг |
349,1 |
5,7 |
103,4 |
680,8 |
23,2 |
121,6 |
До подорожей відносяться послуги готелів, туристичних агенцій, послуги у сфері харчування, освіти та охорони здоровя (наприклад, стажування, короткочасне навчання, екскурсії, санаторно-курортне лікування на території інших країн, або іноземців в Україні). Цей вид послуг забезпечує позитивне сальдо торгового балансу в сумі 53,8 млн. дол., але імпорт їх зростає більш швидкими темпами, ніж експорт.
Послуги звязку включають приймання, оброблення та доставку міжнародних поштових відправлень, послуги телефонного звязку, телеграфу, електронної пошти та Інтернету. За даним видом послуг у 2005 році Україна має позитивне сальдо торгового балансу в розмірі 111,7 млн. дол., приріст експорту за рік становив 61,8 % при зменшенні імпорту на 14,1 %.
До будівельних послуг відноситься виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт в Україні іноземними будівельними компаніями, або вітчизняними на території інших країн, а також сюди входить вартість послуг, повязаних з орендою устаткування для будівництва. Україна трохи більше імпортує будівельних послуг, ніж експортує, і темпи зростання імпорту перевищують над темпами зростання експорту (таб.2.3).
Страхові послуги включають страхування вантажів у міжнародних відправленнях, страхування життя, медичне страхування, пенсійне забезпечення у сфері зовнішньоекономічних звязків. За цим видом послуг Україна має значне відємне сальдо у сумі 35,4 млн. дол.
До фінансових послуг належать послуги з грошового посередництва, фінансовий лізинг, послуги з управління фінансовими ринками, портфелями цінних паперів та інші. Це найчастіше можуть бути суми комісійних зборів та плати, що повязана з оформленням акредитивів, кредитних ліній, брокерських операцій та інше. Україна має незначні обсяги експорту таких послуг, він становить лише
0,6 % загальної суми експорту, тоді як імпорт фінансових послуг складає 8,7 % усього імпорту, він на 220,1 млн. дол. перевищує їх експорт і продовжує зростати швидкими темпами (у 2,04 рази за 2005 рік).
До компютерних послуг належать консультаційні послуги з питань інформатизації, створення програмного забезпечення, (в тому числі придбання антивірусних програм), створення баз даних і тому подібне. Такі послуги Україна також переважно імпортує (придбаває).
До роялті та ліцензійних послуг відносяться послуги у сфері одержання доходів від продажу прав на використання інтелектуальної власності, послуги повязані з патентною та ліцензійною діяльністю. І за цим видом діяльності імпорт українських резидентів переважає над експортом.
До інших ділових послуг відносяться: перепродаж товарів за кордоном; операційний лізинг; юридичні та бухгалтерські послуги; реклама; вивчення ринку; опитування громадської думки; послуги, повязані з розробками та дослідженнями в різних галузях науки; послуги в архітектурних, інженерних галузях, у сфері технічного контролю, сертифікації; послуги в галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин, переробки продукції на місцях тощо.
Серед інших видів послуг слід виділити послуги приватним особам та у галузі культури та відпочинку. До них відносяться послуги зі створення аудіовізуальних програм, послуги інформаційного характеру, повязані з роботою музеїв, бібліотек, архівів. Експорт таких послуг із України становить лише 23,2 % від їх імпорту (відповідно 15,6 та 67,2 млн. дол. США).
Контрольні питання і завдання
1. Що розуміють під поняттям експорту (імпорту) послуг?
2. Як ведеться статистичний облік зовнішньої торгівлі послугами?
3. Перелічіть основні види міжнародних послуг. Які конкретно послуги відносяться до кожного виду?
4. Напишіть коротку творчу роботу розрахункового характеру на тему: «Статистичний аналіз експорту та імпорту послуг в Україні» за даними статистичної звітності двох останніх років. Обчисліть динамічні і структурні показники. Зробіть висновки.
2.5. Статистичні публікації про обсяги зовнішньої торгівлі товарами і
послугами
Для проведення всебічного і глибокого статистичного аналізу розвитку зовнішньої торгівлі в Україні потрібне якісне інформаційне забезпечення, яке можна одержати із офіційних статистичних публікацій Держкомстату України, ООН, інших міжнародних організацій, періодичних видань та Інтернету. Найбільш надійними і вірогідними є офіційні публікації.
Основними сучасними публікаціями Держкомстату України про зовнішню торгівлю товарами і послугами є поточні публікації та статистичний збірник «Зовнішня торгівля товарами та послугами у ___ році», який виходить щорічно і містить основні показники зовнішньоторговельних оборотів у розрізі кварталів і місяців.
Формування і публікація поточних даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами здійснюються Держкомстатом щомісяця, зовнішньоторговельного балансу країни - щокварталу. Щомісяця публікуються статистичні дані по експорту-імпорту товарів у розрізі країн-партнерів, товарної структури (на 2 знаки УКТЗЕД), про обсяги давальницької сировини і продукції з неї (у розрізі країн-партнерів, товарної структури), обсяги зовнішньої торгівлі 27 регіонів України. У щоквартальних бюлетенях публікуються: зовнішньоторговельний баланс країни, інформація щодо розподілу обсягів зовнішньої торгівлі товарами відповідно до форм власності підприємств і організацій країни, дані про вартісні обсяги товарів (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року). Але поточні публікації, як правило, не придбаваються бібліотеками, містять попередню інформацію, яка у щорічних виданнях може бути уточнена і значно змінена.
Збірник «Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2005 році» структурно складається з трьох томів. Перший том містить всебічну інформацію про експорт та імпорт товарів і послуг але у більш зведеному виді. В таблицях розділу 1 першого тому (1.1, 1.2, 1.9) наведена інформація про основні показники зовнішньої торгівлі України товарами та послугами за 2000 2005 роки: обсяги експорту, імпорту, сальдо торгового балансу, структура експорту та імпорту у розрізі «товари-послуги». Перелічені показники наведені разом та у розрізі укрупнених груп країн (країни СНД інші країни світу). Такі ж показники наводяться і в розрізі кварталів за 2005 рік. Наведені також вартісні показники оборотів з торгівлі товарами та послугами (окремо) за основними економічними угрупованнями країн (таблиця 1.11):
- країни СНД це 12 бувших республік СРСР, крім Латвії, Литви та Естонії;
- країни ЄС (25) це країни Європейського союзу, яких після останнього розширення стало 25 (до розширення в ЄС було 15 країн, тому для порівнянності даних динамічних рядів, статистичні публікації ООН додатково містять інформацію по країнах ЄС (15));
- країни АРЕС це Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво, обєднує більше 20 країн регіону, в тому числі і РФ;
- країни OECD це Організація економічного співробітництва і розвитку, діяльність якої направлена на координацію економічної політики і узгодження програм допомоги країнам, що розвиваються. Включає 24 країни, має штаб-квартиру в Парижі;
- країни CEFTA Європейська асоціація вільної торгівлі. Договір про створення підписано у Стокгольмі 20 листопада 1959 року. Наразі залишилося три країни, що є членами асоціації: Норвегія, Швейцарія та Ісландія. Ліхтенштейн входить на правах асоційованого членства;
- країни ОРЕС Організація країн експортерів нафти, та деякими іншими угрупованнями країн.
У розділі 2 першого тому статистичного збірника (таблиці 2.1, 2.2, 2.3) наводиться інформація про торгівлю товарами за країнами світу. Показано дані по кожній країні окремо, крім того, країни згруповані на групи: країни СНД, Африки, Азії, Америки, Австралії і Океанії тощо. Наводяться темпи зростання за 2005 рік та частка країн-партнерів у загальному обсязі експорту чи імпорту.
В цьому ж розділі є інформація і про товарну структуру експорту-імпорту. В таблиці 2.16 вказано не лише вартість, а і кількість товарів, що визначена і у вагових (тонни), і у специфічних (додаткових) одиницях вимірювання у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду. Показники наведені за два роки і дозволяють виконати індексний аналіз динаміки оборотів і цін в асортименті, але, на жаль, інформація про кількісні обсяги торгівлі окремими товарами у розрізі країн-партнерів в українських статистичних публікаціях відсутня.
У другому ж розділі (таблиці 2.17 2.20) характеризуються операції з давальницькою сировиною у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду.
Далі у таблиці 2.21 наведено розподіл обсягів експорту-імпорту за формами власності українських підприємств учасників оборудок. В таблиці 2.22 є дані про структуру зовнішньої торгівлі України товарами у відповідності з Міжнародною стандартною торговою класифікацією (МСТК). Розподіл проведено за 9 укрупненими товарними групами передбаченими МСТК, дані наведені за останні 6 років.
У таблицях 2.23 та 2.24 наведено розподіл експорту та імпорту товарів за регіонами України. Таблиці 2.27 та 2.28 містять дані у розрізі областей та АР Крим про товарну структуру відповідно експорту та імпорту за шістьма укрупненими товарними групами згідно з УКТЗЕД.
Розділ 3 першого тому присвячений інформації про міжнародну торгівлю послугами у розрізі країн та за видами послуг.
Другий том статистичного збірника «Зовнішня торгівля товарами та послугами у 2005 році» складається з двох великих розділів: «Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2005 році» та «Структура зовнішньої торгівлі послугами за 2005 рік». Перший розділ містить інформацію про товарну структуру експорту-імпорту лише у вартісному вираженні, але у розрізі країн-партнерів. Товарні групи вказані за УКТЗЕД з деталізацією до двох перших арабських знаків коду. Відсутність даних про кількість товарів, що експортовані (імпортовані) у розрізі товарних груп та країн-контрагентів не дає можливості вивчити варіацію цін при торгівлі одним і тим же товаром з різними країнами-партнерами (тобто, регіональну варіацію цін). У другому розділі другого тому наведені дані про структуру зовнішньої торгівлі послугами за 2005 рік у розрізі видів послуг та країн-контрагентів.
Третій том статистичного збірника називається «Зовнішня торгівля України товарами у 2005 році». Він не ділиться на розділи, а складається з єдиної таблиці «Експорт-імпорт товарів у 2005 році» в якій наведені кількісні та вартісні обсяги оборотів у розрізі товарних груп за УКТЗЕД з деталізацією до чотирьох арабських знаків коду. Кількість товарів вказана у тоннах та специфічних (додаткових) одиницях вимірювання (якщо це потрібно), а вартість у тисячах доларів США.
Річні статистичні дані про зовнішню торгівлю України публікуються також у Статистичному щорічнику України в розділі 11 «Зовнішньоекономічна діяльність». У семи таблицях, присвячених зовнішній торгівлі, наводяться узагальнені дані про обсяги, динаміку та структуру експорту-імпорту товарів та послуг у розрізі товарів, країн та регіонів. Ще в семи таблицях даного розділу щорічника міститься інформація про іноземні інвестиції в Україну.
Для аналізу тенденцій у світовій торгівлі та визначення місця України в ній використовуються міжнародні статистичні публікації.
Наразі проблемами міжнародної статистики торгівлі у рамках ООН займається Центр статистики міжнародної торгівлі, який здійснює збирання, обробку, зберігання, розповсюдження, в тому числі і шляхом публікації, даних про міжнародну торгівлю у розрізі країн (згрупованих за частинами світу) та по укрупнених товарних групах (за номенклатурою ГС). Крім того, Статистичне бюро ООН через свій відділ статистики міжнародної торгівлі, збирає, узагальнює, зберігає і публікує порівнянні дані про міжнародну торгівлю товарами; розробляє і удосконалює міжнародні класифікації та методологічні рекомендації в галузі міжнародної торгової статистики, здійснює спеціальні обстеження, координує роботу із організації статистичного обліку міжнародної торгівлі країн-членів ООН.
Найбільш вірогідними та авторитетними серед економістів-міжнародників вважаються публікації, підготовлені і видані Статистичним відділом ООН. До них відносяться:
1. Місячний статистичний бюлетень ООН (Statistical office of the United Nations), що видається з 1947 року двома мовами (англійською та французькою) і містить дані про розвиток світової економіки, окремих виробництв, динаміку цін, рівень безробіття, рівень життя населення і таке інше. У його розділі «Міжнародна торгівля» наводиться інформація про світовий експорт та імпорт по регіонах за останні пять років у доларах США в перерахунку на базисні ціни ФОБ (для експорту) та СІФ (для імпорту).
Місячний статистичний бюлетень ООН є найбільш оперативним джерелом інформації, він містить дані про світовий експорт, імпорт, сальдо світової торгівлі по регіонах та економічних угрупованнях країн; за останні 5 років наводяться річні дані; за останні два роки у розрізі кварталів, а за останній рік за місяцями (таблиця 35 «Світовий імпорт і експорт за регіонами і окремими групами країн»).
Бюлетень містить також дані про індекси цін на експорт та імпорт у розрізі країн, обсяги торгівлі по окремих (найважливіших) товарних групах, індекси умов торгівлі і таке інше.
2. Статистичний щорічник міжнародної торгівлі ООН (International Trade Statistics) це двотомне видання, в якому наводяться як зведені показники світової торгівлі, так і досить детальні дані у розрізі товарних груп та найважливіших товарів. Найціннішим є те, що в щорічнику наводиться інформація про торгівлю кожної країни у розрізі товарів і товарних груп (том 2), що дозволяє аналізувати світову торгівлю окремими товарами, визначати частку кожної країни у світовому експорті (імпорті) певного товару, тобто визначати країни, що є світовими експортерами чи імпортерами певного товару. На жаль вітчизняна статистика не публікує подібної інформації про торгівлю України. Щорічник містить і розрахункові дані щодо індексів середніх цін, фізичного обсягу експорту (імпорту), індекси умов торгівлі; індекси фізичного обсягу та середніх цін на імпорт палива у розвинені країни; індекси середніх цін світового експорту за основними сировинними ринками і таке інше. Але через свою фундаментальність Статистичний щорічник міжнародної торгівлі ООН вимагає багато часу на підготовку і друкується із запізненням на два роки.
3. Статистика товарів зовнішньої торгівлі (Commodity Trade Statistics), щоквартальне видання ООН, та інші
Значна частина статистичних показників, опублікованих у перелічених збірниках, наводиться за даними офіційних статистичних джерел країн членів ООН, але можуть наводитися розрахункові чи оціночні дані Статистичного департаменту ООН.
На жаль, інформація за переліченими виданнями не завжди оперативна, або одержання її є проблемним через відсутність їх у бібліотеках обласних центрів України.
Більш оперативну поточну інформацію про світову торгівлю можна іноді одержати із публікацій в українських періодичних виданнях: газетах «Урядовий курєр», «Бізнес», журналі «Статистика України» і тому подібних. Але такі публікації є нерегулярними і неофіційними, тобто можуть містити неточні дані.
Більш оперативним, регулярним, доступним і повним джерелом поточної інформації є Інтернет, де, наприклад, на веб-сайті Держкомстату України (www.ukrstat.gov.ua) та міжнародних веб-сайтах (google. com.) можна знайти зведену інформацію Статистичного департаменту ООН про міжнародну торгівлю, а також інформацію про зовнішню торгівлю України навіть за попередні місяці і квартали поточного року (але можуть наводитися очікувані дані).
У цьому розділі посібника немає повного переліку усіх існуючих джерел статистичної інформації про міжнародну торгівлю. В ньому приведені лише основні і найбільш доступні для широкого кола споживачів, в тому числі і студентів, джерела такої інформації.
Контрольні питання і завдання
1. Які вітчизняні джерела зведеної статистичної інформації про зовнішню торгівлю товарами і послугами вам відомі?
2. Які зарубіжні джерела зведеної статистичної інформації про зовнішню торгівлю товарами і послугами вам відомі?
3. Перелічіть основні форми статистичних таблиць, що наводяться у вітчизняних публікаціях та основні показники в них.
4. За даними Статистичного щорічника України за останні роки виберіть інформацію, що характеризує торгівлю України товарами та послугами за напрямками товаропотоку (експорт та імпорт) та сальдо зовнішньої торгівлі за останні три роки. Зробіть висновки.
5. За даними Статистичного щорічника України за останній рік виберіть інформацію, що характеризує торгівлю України товарами з країнами СНД. Зробіть висновки.
6. За даними Статистичного щорічника України за останній рік виберіть інформацію, що характеризує торгівлю України товарами з країнами Європи. Зробіть висновки.
7. За даними Статистичного щорічника України за останній рік виберіть інформацію, що характеризує торгівлю України товарами з країнами Америки. Зробіть висновки.
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ
3.1. Поняття та основна мета розробки Методології митної статистики
Під методологією обліку у широкому смислі слова розуміють систему принципів, форм і методів обліку. Методологія статистики зовнішньої торгівлі товарами стосується лише однієї галузі економіки (міжнародної торгівлі товарами) і включає в себе перелік і визначення основних понять, набір статистичних показників та правила їх статистичного обліку і оприлюднення.
Документ, який узагальнює набір і визначення понять та правила обліку у сфері зовнішньої торгівлі товарами в Україні, називається: Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами України (далі Методологія).
Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами України підготовлені співробітниками Держкомстату на основі Методологічних рекомендацій "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення", розроблених Статистичним відділом ООН (1998) та проекту Єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць СНД (2004р.) і затверджені у березні 2005 року (наведені повністю у додатку Г).
Методологія статистики окремих країн залежить від національних традицій, що склалися у практиці обліку, а також від міри впливу на ці країни рекомендацій міжнародних статистичних органів таких, як Статистична комісія ООН, Євростат, МВФ та інші. Різні країни по різному трактують основні поняття і принципи обліку, можуть по різному визначати країну-контрагента, встановлювати дату обліку конкретної оборудки, застосовують різні системи обліку оборотів, тому облік різних країн дає непорівнянні дані. Тобто, обсяги взаємного експорту-імпорту по двох країнах - торговельних партнерах за один і той же період можуть дуже відрізнятися. Для зменшення такого неспівпадання Статистична комісія ООН проводить значну роботу із типізації принципів обліку в усіх країнах світу на основі узгодження змісту національних Методологій з Методологічними рекомендаціями ООН.
Основною метою затвердження української Методології було приведення національного порядку обліку у сфері митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі товарами у відповідність з міжнародними правилами та стандартами, необхідність подальшого удосконалення методології ведення статистики міжнародної (зовнішньої) торгівлі товарами з урахуванням нових тенденцій у сфері міжнародної торгівлі.
В Методологічних положеннях статистики зовнішньої торгівлі України товарами оновлені існуючі, уточнені або сформульовані нові концепції та визначення, викладені основні правила і процедури формування статистики зовнішньої торгівлі товарами України, які базуються на положеннях:
другого переглянутого варіанту публікації "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення", підготовленого Статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй (1998 р.);
Єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, прийнятої главами урядів Співдружності Незалежних Держав 9 грудня 1994р.;
проекту Єдиної методології митної статистики держав-учасниць СНД (2004 р.).
Методологія значною мірою враховує накопичений Україною та іншими країнами світу досвід ведення статистики зовнішньої торгівлі товарами, результати проведення порівняльного аналізу даних про взаємну торгівлю України з країнами світу. Так, сучасна митна статистика України включає до зовнішньоторговельного обороту не лише ті товари, ввезення-вивезення яких відбувається на комерційній основі, але і всі інші товари, ввезення-вивезення яких збільшує або зменшує матеріальні ресурси країни. На практиці це означає, що до обсягів експорту (імпорту) країни стали включатися товари, що перетинають митний кордон на некомерційній основі: у формі дарування чи гуманітарної допомоги.
За Методологією у статистиці зовнішньої торгівлі товарами України враховуються всі товари, що додаються до запасів матеріальних ресурсів України або відраховуються з них у результаті їх ввезення (імпорту) у межі, чи вивезення (експорту) за межі її митної території. Це наближує методологію зовнішньоторговельної статистики нашої країни до методології, рекомендованої ООН.
Значення Методології для організації митної статистики важко переоцінити. На основі положень Методології в Україні ведеться статистика зовнішньої торгівлі товарами, готуються публікації та аналітичні матеріали, виконуються запити користувачів всіх рівнів, проводиться порівняльний аналіз даних про взаємну торгівлю товарами України з її торговельними партнерами.
Основні терміни, зміст основних категорій та понять митної статистики викладені у розділі 1 Методології (дивись додаток Г). Разом із загальноекономічними категоріями тут трактуються і специфічні категорії митної статистики.
Митна територія України - це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України. Тобто це, по суті, географічна територія країни за виключенням території спеціальних митних зон. Тобто митний кордон країни не співпадає з державним кордоном тоді, коли він обмежує територію вільних митних зон або складів усередині країни, а товари, що знаходяться у спеціальних митних зонах, є вільними від застосування митного регулювання тарифного і нетарифного характеру.
Вітчизняні товари це товари, що мають для митних цілей статус таких, які знаходяться у вільному обігу на митній території України, тобто товари, які повністю вироблені в Україні, або виготовлені в Україні з товарів, повністю вироблених та (або) випущених для вільного обігу на її території. Єдина методологія митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць СНД передбачає, що до вітчизняних товарів можна відносити і товари іноземного походження, але раніше випущені для вільного обігу на митній території даної держави. Такі товари вважаються «націоналізованими». Їх продаж за кордон вважається продажем вітчизняного товару.
Митний режим це сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються. Можна сказати, що це сукупність правил, які визначають статус товару та транспортного засобу на кордоні країни для митних цілей. Митний режим, під яким розміщено товар, є основною умовою включення чи не включення даних за цим товаром до обсягів експорту (імпорту) України.
У відповідності з Методологією в митній статистиці України облік експорту (імпорту) здійснюється за товарами, що переміщуються через митний кордон України згідно з наступними митними режимами:
- експорт - митний режим, згідно з яким товари, що знаходяться у вільному обігу на митній території держави, вивозяться з цієї території без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України. Обсяги вивезення таких товарів зараховуються до складу оборотів з експорту;
- імпорт (випуск товарів для вільного обігу) - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу і лишаються на ній без зобовязань про їх подальше вивезення з цієї території. За обліком такі товари включаються до обороту з імпорту;
- реімпорт товарів поєднує категорію товарів, що були вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, і не пізніше ніж у встановлений законодавством строк повертаються на митну територію України для вільного обігу на цій території;
- реекспорт товарів - поєднує категорію товарів, що були ввезені на територію України з інших країн у відповідності з режимом імпорту, і не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення вони вивозяться з цієї території в режимі експорту;
- переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, протягом встановленого терміну піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту;
- переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України протягом встановленого терміну (терміну переробки) та наступного повернення продуктів переробки в Україну. За цим режимом ведеться облік вивезення сировини для переробки та облік товарів, що повертаються на митну територію України після переробки;
- тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування. Обліку за цим режимом підлягають лише ті товари, що тимчасово ввозяться (вивозяться) для оренди терміном на один рік і більше;
- товари, ввезені на митну територію України в режимі «Митний склад» враховуються в обліку як імпорт лише після випуску їх у вільний обіг. Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання;
- товари, ввезені з території іноземних держав і розміщені в режимі спеціальної митної зони враховуються як український імпорт;
- іноземні товари, що ввозяться (імпорт), або вітчизняні товари, що вивозяться чи розміщуються для продажу (експорт) під режимом «Магазин безмитної торгівлі» - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання;
- як імпорт обліковуються ввезені в Україну товари, розміщені під режимом «Відмова на користь держави» - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
До оборотів з експорту (імпорту) включаються також товари:
- ввезені на митну територію (імпорт), та вивезені з митної території (експорт), якщо вони були призначені для попередження та ліквідації стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі товари, призначені для безкоштовної роздачі особам, що постраждали в результаті надзвичайних ситуацій, товари, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і забезпечення життєдіяльності аварійно-рятувальних формувань;
- товари, що не проходять митного декларування та товари придбані (продані) для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (див. параграф 2.3 цього підручника);
- дорахунки по енергоносіях.
Крім цього, до обсягів експорту-імпорту товарів повинні включатися товари, що ввозяться (вивозяться) фізичними особами у вартості вище національного статистичного порогу (на даний момент облік цих товарів здійснюється не в повному обсязі).
Товари, які переміщуються транзитом через митну територію України, тимчасово ввозяться або вивозяться з неї терміном менше ніж на рік (за винятком товарів, призначених для внутрішньої або зовнішньої переробки), не поповнюють і не скорочують запасів матеріальних ресурсів України і не підлягають включенню в статистику зовнішньої торгівлі товарами. Тобто, до складу експорту та імпорту не враховуються товари, розміщені під наступними митними режимами:
- транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України;
- знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються;
- товари, що вивозяться, та від яких власник відмовився на користь держави;
- товари, що тимчасово ввозяться або вивозяться за межі митної території держави терміном до одного року, за винятком орендованих терміном на один рік і більше;
- товари, що розміщуються на митний склад, та призначаються для вивезення за межі України;
Деякі категорії товарів, більш детально перераховані у пунктах 7; 8 та 9 Методології (додаток Г) мають особливості, які необхідно враховувати при включенні їх у митну статистику зовнішньої торгівлі України або виключенні з неї. Так, наприклад, валютні цінності (в тому числі монетарне золото), що знаходяться в обігу і якими обмінюються банки для врегулювання взаємних розрахунків не включаються до складу експорту (імпорту), але до митної статистики зовнішньої торгівлі, навпаки, включається немонетарне золото, інші дорогоцінні метали, які не виступають в якості платіжного засобу, цінні папери, банкноти і монети, що не знаходяться в обігу. Вони обліковуються в складі експорту (імпорту) за комерційною вартістю, а не за номінальною.
Контрольні питання і завдання
1. Поясніть зміст поняття: Методологія митної статистики.
2. Яка мета розробки Методології?
3. Поясніть основні терміни Методології: митна територія, митний кордон, українські товари, митний режим.
4.Перелічіть митні режими, за якими товари підлягають обліку в митній статистиці (МС).
5.Назвіть товари, що не підлягають обліку в МС.
6.Які категорії товарів мають певні особливості обліку в МС.
3.2. Поріг статистичного спостереження у митній статистиці
Поріг статистичного спостереження в митній статистиці це таке граничне значення вартості, ваги (нетто-тоннажу), інших показників, що характеризують товари, переміщувані через митний кордон країни, нижче якого вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі.
Тобто, до складу оборотів з експорту (імпорту) товарів, включаються не всі товари, що були продані або придбані на зовнішньому ринку, а лише ті, вартість чи кількість яких не менша статистичного порогу, прийнятого в даній країні.
Отже, статистичний облік зовнішньої торгівлі є неповним з причини встановлення цензу, що, певним чином, обмежує обєкт спостереження. Якщо дрібних оборудок досить багато, то похибка обліку може бути відчутною.
Різні підходи до визначення меж у сфері статистичного спостереження у країнах-торговельних партнерах може стати ще однією причиною непорівнянності даних за спільним експортом-імпортом.
У більшості країн світу статистичному спостереженню підлягають всі декларовані товари, оформлені шляхом подачі вантажної митної декларації та іншої митної документації. Але вартісний та кількісний поріг, що дозволяє не декларувати товар, встановлюється національним законодавством кожної країни.
Окремо можуть бути встановлені вартісні та кількісні обмеження для обліку у зовнішньоторговельній статистиці товарів, переміщуваних через митний кордон фізичними особами, поштових відправлень чи відправлень через курєрську службу.
В Україні статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. Наразі статистичний поріг при оформленні вантажної митної декларації та поданні статистичних звітів для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців складає 100 євро.
Для фізичних осіб статистичний поріг при ввезенні (імпорті) товару на митну територію України становить 200 євро (300 євро для одиничного товару) з кількісним обмеженням 50 кг. Тобто, митному обліку підлягають всі товари, що ввозяться фізичними особами у супроводжуваному і несупроводжуваному багажу, якщо їх вартість оцінюється більше ніж у 200 євро, або вага складає більше 50 кг.
При визначенні порогу статистичного обліку для товарів, що ввозяться фізичними особами, можуть враховуватися ще деякі обмежувальні ознаки, такі як вид товару (особливості декларування передбачаються для ювелірних виробів, автомобілів), вид транспорту на кордоні, тощо.
Окремо встановлюються межі статистичного обліку при вивезенні різних видів товарів фізичними особами. Вивезення обліковується менш строго і тому його облік здійснюється не в повній мірі.
Контрольні завдання
1. Поясніть зміст поняття: поріг статистичного обліку в МС.
2. Назвіть вартісний поріг, встановлений національним законодавством України, який дозволяє не декларувати товар:
а) для юридичних осіб і підприємців;
б) для фізичних осіб.
Практичні завдання для самостійної роботи
3.2.1.Є дані за звітний період:
Товар ввезений в Україну громадянами (фізичними особами) |
На суму, євро |
Маса нетто, кг |
Залізничним рейсовим транспортом: |
||
|
520 |
24,000 |
|
250 |
30,000 |
|
1600 |
0,005 |
Повітряним рейсовим транспортом: |
||
|
196 |
40,000 |
|
672 |
47,000 |
Автобусами та автомобілями: |
||
|
183 |
16,000 |
|
1634 |
45,000 |
Які товари із перелічених декларуються та обліковуються в митній статистиці? Назвіть основні ознаки, які визначають в даному випадку включення до обліку.
3.2.2. На регіональній митниці зареєстровано наступні партії товарів, що перетинали митний кордон країни на комерційній основі:
№ партії |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Статистична вартість, євро |
120 |
996 |
5639 |
837 |
1337 |
94 |
7954 |
10820 |
Обчисліть статистичну вартість зовнішньоторговельного обороту в євро. Що таке поріг статистичного спостереження? Як Ви використали це поняття при розвязанні задачі?
3.3. Спеціальна та загальна системи обліку експортно-імпортних операцій
Система торгівлі характеризується визначенням статистичної території країни й переліком товарних потоків, що підлягають включенню в імпорт і експорт.
В міжнародній статистиці існують дві системи обліку оборотів міжнародної торгівлі загальна та спеціальна. Економічний зміст, склад та обсяги експорту та імпорту по одній і тій же країні за один період часу відрізняються в залежності від того, облік якої торгівлі проведено - «загальної» чи «спеціальної».
Система торгівлі називається загальною, якщо статистична територія країни збігається з її економічною територією. Спеціальна система торгівлі застосовується тоді, коли статистична територія становить лише певну частину економічної території країни.
При застосуванні загальної системи облік поширюється на всі товари, що ввозяться до країни (на територію держави), чи вивозяться з неї і при цьому перетинають державний кордон країни.
За спеціальної системи обліку імпорт та експорт реєструються тоді, коли товари перетинають митний кордон країни, проходять митне «очищення», щоб потрапити на митну територію. Тобто не включаються до складу «спеціального» експорту (імпорту) товари, завезені через державний кордон у спеціальні вільні митні зони і заявлені для реекспорту (перепродажу в інші країни) без завезення на митну територію країни. Пригадаємо, що територія спеціальних митних зон не входить до складу митної території країни.
У практиці міжнародного обліку традиційно прийнято до «спеціального імпорту» включати лише ті товари, що призначені для споживання всередині країни (для особистого чи колективного споживання громадян, виробничого споживання у різних секторах економіки). А до складу «спеціального» експорту країни відносять товари, що вироблені, здобуті, вирощені, достатньо перероблені в ній.
Згідно з Кіотською конвенцією зі спрощення та узгодження митних процедур (1973 р.) Статистична комісія ООН рекомендувала розмежування між загальною та спеціальною системами обліку здійснювати за наступними критеріями.
Спеціальний імпорт повинен включати в себе:
- деклароване ввезення товарів іноземного походження для внутрішнього споживання на території країни, причому ці товари можуть поступати у внутрішній обіг як безпосередньо із-за кордону, так і з території національних вільних зон або відкритих портів;
- ввезення товарів, що декларовані для переробки під митним контролем на території даної країни;
- ввезення в країну товарів, що надійшли з приписних митних складів і декларованих для внутрішнього використання.
Спеціальний експорт повинен включати наступні види поставок:
- вивезення за кордон товарів вітчизняного виробництва, що вироблені, здобуті, вирощені, достатньо перероблені в ній (у західній статистиці ця категорія поставок одержала назву національного експорту);
- вивезення товарів із зон переробки;
- вивезення націоналізованих товарів, тобто товарів іноземного походження, що раніше пройшли митне «очищення», були декларовані для внутрішнього використання, знаходилися у вільному обігу на митній території даної держави і не піддавалися ніякій переробці.
Загальний імпорт повинен включати увесь обсяг ввезення іноземних товарів, в тому числі і на митні склади, у вільні зони, відкриті порти країни, незалежно від подальшого їх застосування: для використання всередині країни чи для наступного перепродажу (реекспорту). Тобто, при загальній системі обліку враховуються всі товари, що ввозяться до країни і всі товари, що з неї вивозяться, незалежно від їх походження і призначення.
Але в українському обліку є деяка специфіка. Так, товари, ввезені на митну територію держави і розміщені у режимі митного складу, обліковуються лише після випуску у вільний обіг. Крім того, не враховуються у складі імпорту товари, які розміщуються на митних ліцензійних складах, у спеціальних економічних зонах і призначаються для вивезення за межі митної території України.
Трактування рекомендацій Кіотської конвенції в обліковій практиці різних країн мають деякі особливості. Так, наприклад, статистичні публікації США містять дані про зовнішньоторговельні обороти одержані і за загальною, і за спеціальною системами обліку одночасно. Однак, якщо за загальною системою облік ведеться на основі загальноприйнятих правил, то замість спеціального імпорту, розраховується «імпорт для споживання». Його обсяг одержують не в результаті обліку, а відніманням від суми загального імпорту обсягів реекспорту. Різниця між обліковим і розрахунковим показниками спеціального імпорту формується за рахунок неспівпадання термінів (дат) завезення товарів у вільні митні зони, відкриті порти та митні склади і вивезення їх звідти для цілей реекспорту (перепродажу). При одержанні показника спеціального імпорту шляхом обліку, ці товари зовсім не враховуються, а при розрахунковому способі спеціальний імпорт включає зміну запасів товарів на складах вільних митних зон і відкритих портів (завезено «мінус» вивезено). Крім того сума реекспорту може включати товари, які повертаються не лише з вільних митних зон, відкритих портів і вільних складів, а і реекспорт товарів, що раніше були завезені на митну територію країни, а потім перепродані, хоча практично таке буває рідко.
Облікова практика багатьох країн світу не відокремлює реєстрацію експорту вітчизняних та націоналізованих товарів. У такому разі частина реекспорту потрапляє за обліком до обсягів «спеціальної» торгівлі.
Наявність Кіотської конвенції так і не забезпечила єдиного підходу до статистичного обліку і одержання повністю порівнянних результатів про міжнародну торгівлю у розрізі країн світу. Тому ООН приймає і у 1998 році публікує методологічні рекомендації «Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення», у яких серед інших методологічних проблем перелічені практичні проблеми та обмеженість спеціальної системи торгівлі. Так, зазначається, що застосування спеціальної системи торгівлі звужує сферу охоплення статистики в тому смислі, що до неї не включаються всі товари. Зокрема, не враховується імпорт та експорт у місця та із місць митного складування товарів або в зони та із зон вільної торгівлі. Виникають невідповідності в обліку різних країн через різне тлумачення деяких визначень і понять. Наприклад, ряд країн ведуть свою статистику спеціальної торгівлі на основі обліку товарів, що завозяться до зони вільного обігу. При такому вузькому трактуванні поняття спеціальної торгівлі до торговельної статистики не повинні включатися товари, що завозяться до країни або вивозяться з неї у режимі внутрішньої переробки. Однак інші країни застосовують широке трактування і враховують всі такі торгові потоки у складі спеціальної торгівлі. Крім того, деякі країни вважають, що з економічної точки зору, виробнича діяльність, що здійснюється у вільних промислових зонах, є аналогічною тій, що відбувається у місцях внутрішньої переробки, і враховують частину свого імпорту у вільні промислові зони або експорту із них у складі спеціальної торгівлі.
Великі розбіжності в обліку виникають через різницю національних визначень та статистичного тлумачення поняття зон, вільних від митного контролю. Такі зони у світовій практиці існують в наступних формах: зони залучення інвестицій, зони переробки експорту, зони іноземної торгівлі, зони вільної торгівлі або вільні промислові зони. В деяких випадках ці зони не мають географічного розмежування, а можуть мати лише окремі податковий, дотаційний чи митний режими. Юридично статус таких зон варіює від встановлення екстериторіальності, коли вони цілком виводяться із сфери дії митного законодавства, до наявності того чи іншого ступеня митного контролю. Розбіжності в обліку спеціальної торгівлі бувають повязані також із невірним визначенням країни-партнера, коли товари в межах однієї країни із зони вільного обігу експортуються до зони вільної торгівлі, але на момент переміщення товарів країна, до якої буде реекспортовано товар, ще невідома.
Відсутність одностайності у застосовуваних різними країнами визначеннях спеціальної системи торгівлі і різниця у статистичному трактуванні понять негативно позначається на порівнянності даних статистичного обліку, тому ООН рекомендувала всім країнам світу для ведення статистики зовнішньої торгівлі товарами застосовувати загальну систему обліку, оскільки загальна система забезпечує більш повний порівняно зі спеціальною системою облік зовнішніх торгових потоків. Вона також забезпечує краще наближення до критерію «зміни власника», що використовується у системі національних рахунків (СНР 1993) і рекомендаціях по складанню платіжного балансу.
Україна застосовує загальну систему обліку зовнішньої торгівлі, що передбачає облік всіх товарів, ввезених на її територію (імпорт) і вивезених з її території (експорт). При цьому під кордоном статистичної (економічної) території України розуміють її державний кордон.
Детальний перелік категорій товарів, що підлягають включенню до українського загального експорту та імпорту наведено в додатку Г даного посібника (Методологія, розділ 6 «Система торгівлі»).
Митна статистика України проводить облік руху товарів у спеціальних митних зонах. На основі такого обліку розрахунково можна одержати наближені дані про спеціальний експорт (імпорт), але такі дані українські джерела статистичної інформації не публікують.
Контрольні питання і завдання
1. Поясніть принципову відмінність спеціальної та загальної систем обліку товарів у митній статистиці.
2. Що включається до спеціального імпорту?
3. Що включається до спеціального експорту?
4. Що включається до загального експорту та імпорту?
5. Як кількісно (за вартістю) відрізняються спеціальний та загальний експорт та імпорт?
Практичні завдання для самостійної роботи
3.3.1. За звітний період митницями країни зареєстровано наступні зовнішньоторговельні обороти, в тис. дол. США:
Категорія завезених до країни товарів |
Сума |
Категорія вивезених із країни товарів |
Сума |
Товари, ввезені для вільного обігу на митній території країни |
52,2 |
Товари, вивезені з митної території країни у відповідності з режимом експорту (крім вивезених із вільних митних зон і складів) |
51,7 |
Товари, ввезені для переробки на митній території країни |
89,7 |
Вивезення товарів після переробки на митній території країни (внутрішня переробка) |
86,4 |
Товари, ввезені для переробки у вільні митні зони |
258,9 |
Вивезення товарів після переробки у вільних митних зонах |
268,7 |
Категорія завезених до країни товарів |
Сума |
Категорія вивезених із країни товарів |
Сума |
Товари, тимчасово ввезені для оренди терміном на один рік і більше |
12,3 |
Реекспорт товарів із вільних митних зон |
52,4 |
Товари, ввезені у вільні митні зони і розміщені на складі під митним режимом реекспорту |
46,8 |
Товари, тимчасово вивезені для оренди терміном на один рік і більше |
2,7 |
Товари, ввезені на митну територію країни у відповідності з режимом реімпорту |
19,5 |
Вивезення «націоналізованих» товарів продуктів іноземного походження, що знаходилися у вільному обігу на території країни |
6,9 |
Обчисліть обсяги «загального» та «спеціального» експорту та імпорту.
3.3.2. За звітний період митницями країни зареєстровано наступні зовнішньоторговельні обороти, в тис. дол. США:
Категорія завезених до країни товарів |
Сума |
Категорія вивезених із країни товарів |
Сума |
Ввезення товарів зарубіжного походження для внутрішнього використання на території країни: |
Вивезення товарів національного походження під режимом експорту |
634 |
|
а) із-за кордону |
567 |
Реекспорт товарів із вільних митних зон |
114 |
б) із вільних митних зон і складів країни |
97 |
Вивезення товарів після переробки на митній території країни (внутрішня переробка) |
436 |
Ввезення товарів зарубіжного походження у вільні митні зони |
128 |
Вивезення товарів після переробки у вільних митних зонах |
412 |
Ввезення товарів для внутрішньої переробки |
423 |
Товари тимчасово вивезені для оренди терміном на один рік і більше |
17,2 |
Ввезення товарів для переробки у вільні митні зони |
398 |
Товари тимчасово вивезені для оренди терміном менше ніж на один рік |
17,9 |
Обчисліть обсяги «загального» та «спеціального» експорту та імпорту.
3.4. Визначення дати експорту та імпорту у статистичному обліку
Обсяги експорту та імпорту існують у часі, тобто їх облік проводиться за певний звітний період часу. Тому для правильного віднесення конкретних оборотів до звітного періоду важливе значення має правило (спосіб) визначення дати експорту (імпорту). У світовій обліковій практиці немає єдиного способу реєстрації оборотів за датою їх здійснення. Реєстрацію експорту у міжнародному статистичному обліку зазвичай повязують або з моментом перетину вантажем державного кордону, або з відправленням транспортних засобів з експортованими товарами із порту країни, або з моментом оформлення на них транспортних документів; іноді факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні після завершення митних процедур.
Практично, між переліченими моментами обліку, розбіжності незначні, але існують. Так, наприклад, при морських перевезеннях реєстрація експорту за моментом оформлення коносамента (документа, що містить умови договору на перевезення вантажів морем) дещо передує фактичному відходу судна із порту, бо і після оформлення коносамента на дану партію товару судно може знаходитися в порту, або навіть піти в інший порт для довантаження. Опломбування вагона після закінчення митних процедур виконує регіональна або місцева митниця, а до перетину товаром державного кордону пройде певний час, потрібний на дорогу в залежності від відстані перевезення.
Дату реєстрації імпорту для цілей обліку визначити складніше, так як для імпортованих товарів існує більш складна процедура пропуску через кордон та оформлення документів для їх розмитнення. Реєстрація імпорту у різних країнах може здійснюватися наступним чином: 1) за моментом фактичного привезення товарів у країну, тобто повязується з моментом прибуття товару із-за кордону у прикордонну або портову митницю (в тому числі і в митницю аеропорту); 2) за моментом надходження імпортованих товарів на митний склад; 3) за моментом випуску товарів із митниць у вільний внутрішній обіг (при спеціальній системі обліку зовнішньої торгівлі); 4) за моментом проведення митного контролю.
У СРСР та інших країнах-членах РЕВ критерієм визначення дати експорту та імпорту вважався момент перетину товаром державного кордону країни. При цьому для кожного виду транспорту цей момент визначався за різними документами.
Датою реєстрації експорту вважалася:
- при морських і річкових перевезеннях дата коносаменту або накладної водного транспорту;
- при залізничних перевезеннях дата штемпеля залізничної накладної, проставлена на прикордонній станції (ця дата переносилася до експортного повідомлення про проходження вантажів через кордон);
- при автомобільних перевезеннях дата перетину державного кордону, вказана в експортному повідомленні;
- при перевезенні транспортом покупця, - дата документа, що підтверджував прийняття товару транспортним засобом покупця (акта прийому-здачі вантажу);
- при повітряних перевезеннях дата вантажної накладної повітряного сполучення (вантажної квитанції);
- при відправленні товарів поштою дата поштової квитанції.
Момент обліку імпорту визначався наступним чином:
- при водних перевезеннях імпортного вантажу за датою прибуття судна з імпортованими товарами до першого порту країни-покупця (проставленою у повідомленні порту);
- при залізничних перевезеннях імпортних товарів за датою на штемпелі прикордонної станції країни призначення, проставленою на залізничній накладній;
- при автомобільних перевезеннях імпортних товарів за датою перетину державного кордону, вказаною в імпортному повідомленні, або датою акта здавання-приймання вантажу (при перевезенні вітчизняним транспортом;
- при повітряних перевезеннях за датою прибуття літака з імпортованим товаром на перший аеродром країни-покупця;
- при відправленні товарів поштою за датою поштової квитанції.
Наразі в Україні із введенням вантажної митної декларації, як першоджерела митної статистики, визначення дати реєстрації експорту та імпорту при всіх видах перевезень здійснюється однаково: за датою оформлення вантажної митної декларації проставленою на штемпелі митниці оформлення. Загальним керівним принципом визначення дати експорту (імпорту) є принцип фактичного вивезення товару за межі економічної території України або ввезення у її межі. Зміст терміну «економічна територія країни» та інших термінів наведено у додатку Д «Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами», розділ 1 «Основні терміни статистики зовнішньої торгівлі».
Митне оформлення товарів, що перетинають державний кордон України відповідно до обраного митного режиму, здійснюється, як правило, у митниці за місцем державної реєстрації, місцем проживання або за місцезнаходженням юридичної чи фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, або яка відправляє вантаж.
У випадку режимів типу «експорт» (експортна декларація) митниця оформлення вантажу виступає як митниця відправлення. Отже дата оформлення ВМД при експорті проставляється раніше ніж товар перетинає державний кордон України. Надалі митниця обліку та Держкомстат уточнюють і коригують облікові дані про експорт. Обороти з експорту можуть зменшуватися на вартість товарів, які з різних причин так і не перетнули митний кордон України. Отже, оборот з експорту може бути уточненим протягом певного часу після закінчення звітного періоду.
Крім того, в Україні діє порядок спрямований на реалiзацiю права суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi пред'являти товари до митного оформлення iншому митному органу, нiж митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований цей суб'єкт ЗЕД. Цей порядок регулюється наказом ДМСУ від 09.11.2004 року № 801 «Про затвердження Порядку прийняття митними органами погодженого рiшення про місце здiйснення митного оформлення товарiв». Якщо митниця обліку (митний орган, у зонi дiяльностi якого розташований суб'єкт ЗЕД) не співпадає з митницею оформлення (митний орган, у якому здiйснюється митне оформлення товарiв на пiдставi листа про погодження - документа установленої форми, який мiстить погоджене рiшення начальникiв митницi облiку та митницi оформлення або вповноважених ними осiб про можливiсть здiйснення митного оформлення товарiв у митницi оформлення), то посадові особи митницi облiку здiйснюють контроль за митним оформленням товарiв за листами про погодження шляхом перевiрки вiдомостей в ЄАIС (Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМСУ).
У випадку імпорту товару, при перевезенні його автотранспортом, заповнені згідно з установленим порядком попереднє повідомлення (ПП) або попередня декларація (ПД) і їх електронна копія ще до моменту ввезення товару подається митним брокером або посадовою особою підприємства, якщо воно самостійно декларує вантажі, митниці оформлення, а процедура митного оформлення закінчується після фактичного прибуття товару на митницю оформлення. Але такий порядок існує не для усіх видів товарів. На не підакцизні товари, що перевозяться автотранспортом, та всі товари, що перевозяться залізницею, імпортна ВМД оформляється місцевою митницею після фактичного прибуття товару. Отже дата обліку імпорту завжди точно відповідає даті оформлення ВМД.
Митниця, якою було оформлено зазначені типи ВМД, у термін, що не перевищує чотирьох годин з моменту її оформлення, передає інформацію за оформленими документами до центральної бази даних ЄАІС Держмитслужби засобами електронної пошти з використанням телекомунікаційних мереж.
Митне оформлення вантажів типу «транзит» здійснюється, як правило, у прикордонних митницях. Але товари, які переміщуються транзитом через економічну територію України, не змінюють запасів її матеріальних ресурсів і не підлягають включенню в статистику зовнішньої торгівлі товарами.
У звязку зі специфікою поставки окремих видів товарів дата експорту та імпорту визначається не за ВМД, а за іншими документами:
- при поставках товарів трубопровідним транспортом, якщо на них не оформлено ВМД, при поставках електроенергії та інших товарів, що не підлягають митному декларуванню датою експорту (імпорту) вважається дата оформлення приймально-здавального акту, або дата платіжного документу за такі товари. При поставках трубопровідним транспортом та лініями електропередач місцем складання такого акта є прикордонні контрольно-розподільчі пункти трубопроводу чи електропроводу;
- якщо поставки трубопровідним транспортом декларуються, то в звязку з особливостями їх декларування, обсяги торгівлі реєструються за датою останнього транспортного документа, а для природного газу по даті останнього дня місяця, у якому здійснювалося митне оформлення товару;
- при відправці товарів поштою моментом обліку вважається дата, проставлена на поштовій квитанції.
Наприклад, за датою приймально-здавального акта обліковуються товари, придбані за кордоном для дипломатичних місій і представництв, таким же чином зараховуються до звітного періоду обсяги експорту (імпорту) літаків, вертольотів, суден та інших транспортних засобів, що відправляються замовнику своїм ходом (акт складають після ходових випробувань на заводі-виробнику).
Якщо поставки товарів стаціонарними видами транспорту декларуються шляхом подання періодичних митних декларацій, то у обсяги торгівлі звітного місяця такі товари зараховуються згідно із щомісячними довідками енергетичних компаній, а у наступному місяці проводиться уточнення і корегування попередніх даних на основі обліку контрольно-розподільчих пунктів.
Контрольні питання і завдання
1.Які способи визначення дати реєстрації експорту (імпорту) існують у світовій статистичній практиці?
2. Принцип визначення дати реєстрації експорту (імпорту), що існує у статистичному обліку України.
3. Які специфічні випадки визначення дати реєстрації експорту (імпорту), існують у статистичному обліку України за окремими товарами, що не декларуються, або поставляються трубопровідним транспортом чи ЛЕП?
4. Принцип визначення дати реєстрації експорту (імпорту), що використовується при відправленні товарів поштою.
Практичні завдання для самостійної роботи
3.4.1. На обласній митниці зареєстровані наступні зовнішньоторговельні обороти з експорту за останні місяці.
Товар |
Статистична вартість товару, дол. |
Дата |
||||
оформлення ВМД на регіональній митниці (митниці) |
відправлення зі станції (пункту) відправлення |
прибуття на прикордонну митницю |
проставлена на штемпелі ВМД прикордонною митницею дата дозволу на випуск товару через кордон |
фактичного перетину державного та митного кордону |
||
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Цукор |
3200 |
26.12.06 |
31.12.06 |
3.01.07 |
4.01.07 |
4.01.07 |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Електроприлади |
11060 |
30.12.06 |
2.01.07 |
4.01.07 |
4.01.07 |
5.01.07 |
Ліки |
836 |
3.01.07 |
3.01.07 |
4.01.07 |
6.01.07 |
8.01.07 |
Цукор |
1270 |
4.01.07 |
5.01.07 |
5.01.07 |
8.01.07 |
9.01.07 |
Зерно пшениці |
970 |
5.01.07 |
6.01.07 |
7.01.07 |
9.01.07 |
10.01.07 |
Літальні апарати |
85614 |
10.01.07 |
11.01.07 |
11.01.07 |
12.01.07 |
12.01.07 |
Цукор |
973 |
12.01.07 |
12.01.07 |
13.01.07 |
13.01.07 |
14.01.07 |
Ліки |
670 |
15.01.07 |
16.01.07 |
17.01.07 |
17.01.07 |
18.01.07 |
Медичне скло |
2170 |
18.01.07 |
19.01.07 |
20.01.07 |
21.01.07 |
21.01.07 |
Алмазний інструмент |
18930 |
21.01.07 |
22.01.07 |
22.01.07 |
21.01.07 |
24.01.07 |
Зерно ячменю |
1297 |
22.01.07 |
26.01.07 |
29.01.07 |
1.02.07 |
2.02.07 |
Електроприлади |
4580 |
22.01.07 |
22.01.07 |
23.01.07 |
24.01.07 |
25.01.07 |
Кондитерські вироби |
21630 |
23.01.07 |
24.01.07 |
24.01.07 |
25.01.07 |
25.01.07 |
Насіння соняшника |
3145 |
27.01.07 |
28.01.07 |
30.01.07 |
2.02.07 |
3.02.07 |
Одяг |
11320 |
27.01.07 |
27.01.07 |
29.01.07 |
31.01.07 |
2.02.07 |
Олія |
6435 |
28.01.07 |
28.01.07 |
30.01.07 |
30.01.07 |
1.02.07 |
Сир Російський |
2335 |
29.01.07 |
30.01.07 |
31.01.07 |
2.02.07 |
3.02.07 |
Визначте вартісний обсяг експорту за січень, правильно встановивши дату експорту.
3.4.2. Є наступні дані митниці про імпорт товарів до області:
Товар |
Статистична вартість, дол. |
Дата перетину державного кордону |
Дата перетину митного кордону |
Дата оформлення ВМД на регіональній митниці (митниці) |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
Будівельні матеріали |
5699 |
21.01 |
23.01 |
29.01 |
Фарби |
11727 |
23.01 |
23.01 |
25.01 |
Тканини для переробки на митній території |
126331 |
28.01 |
28.01 |
1.02 |
Кондитерські вироби |
3727 |
29.01 |
29.01 |
30.01 |
Взуття |
10927 |
24.01 |
24.01 |
26.01 |
Тканини для переробки |
1879 |
30.01 |
2.02 |
3.02 |
Стегенця курячі |
24721 |
28.01 |
28.01 |
30.01 |
Знайдіть обсяг імпорту за останню десятиденку січня.
3.4.3. Україна побудувала пароплав та сейнер, які відправлені замовникам своїм ходом.
Країна призначення |
Статистична вартість, дол. |
Дата перетину державного кордону України |
Дата перетину державного кордону замовника |
Дата приймально-здавального акту, складеного на заводі |
Греція |
132700 |
1.06 |
3.06 |
30.05 |
Туреччина |
109230 |
29.09 |
1.10 |
25.09 |
До зовнішньоторговельних оборотів якого місяця відносяться обсяги реалізації цих плавзасобів?
3.5. Кількісна та вартісна оцінка товарів у зовнішній торгівлі
Статистика зовнішньої торгівлі веде облік товарів, що експортуються і імпортуються, по кількості і вартості. Такий облік необхідний для більш повного вивчення руху товарів між країнами-контрагентами.
У митній статистиці зовнішньої торгівлі України застосовуються стандартні одиниці кількісного обліку, затверджені Всесвітньою митною організацією (додаток Г). Дані кількісного обліку є в даний час найнадійнішими показниками обсягу значної частини міжнародного товарообороту, оскільки вони не так сильно, як показники вартісного обліку, залежать від відмінностей в методиці обліку, що використовується країнами експортерами і імпортерами. В умовах різких коливань цін на світовому ринку дані кількісного обліку є об'єктивними показниками динаміки міжнародної торгівлі. Ці дані необхідні також для планування транспортних засобів, що обслуговують перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
Основною одиницею вимірювання кількості товарів за всіма товарними позиціями УКТЗЕД є одиниця маси кілограм, врахована на основі ваги «нетто», але у разі потреби застосовуються і додаткові одиниці вимірювання, заповнення яких відповідно до УКТЗЕД у ВМД та статистичній звітності є обовязковим. Одиниці вимірювання кількісного обліку по кожному товару вказані в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та у додатку Г цього підручника.
Значна частина товарів, що обертаються в світовій торгівлі, вимірюється у вагових одиницях - тоннах, центнерах, кілограмах, грамах і таке інше. Якщо кількість товару враховується лише за вагою «нетто» в кілограмах, то такі товари наведення додаткових одиниць вимірювання не потребують.
Деякі товари враховуються за вагою, але в кількох вагових одиницях вимірювання, тоді наводяться обидві вагові одиниці: кілограми як основна, та інша одиниця як додаткова. Наприклад, торгівля сріблом, золотом, платиною обліковується в кілограмах і одночасно у грамах. При цьому товари можуть бути враховані за вагою брутто або нетто. Під вагою брутто прийнято розуміти загальну вагу товару разом з тарою: внутрішньою і зовнішньою. Вагою нетто вважається чиста вага товару, без внутрішньої і зовнішньої тари. Проте найближча внутрішня упаковка (в якій безпосередньо знаходиться товар), яка переходить з товаром до споживача, включається у вагу нетто.
Існує ще і розрахункова величина ваги нетто, яку в міжнародній статистиці прийнято називати вагою нетто-легальною. Її одержують відніманням з ваги брутто норм знижок на тару і упаковку (відповідно до довідників).
Вага нетто-легальна = Вага брутто Вага брутто , (3.1)
Вага тари = Вага брутто , (3.2)
Вага нетто-легальна застосовується тоді, коли мито і митні збори встановлені у процентах від ваги нетто, а товар перевозиться в упаковці, яку важко відділити від товару без пошкоджень як самої тари, так і товару, наприклад, вироби із скла.
Статистична комісія ООН також рекомендує країнам застосовувати в обліку кількісні показники на основі ваги нетто, оскільки цей показник найбільш відповідає вимогам економічного аналізу і порівнянності при аналізі торгівлі різних країн одним і тим же товаром.
Крім вагових одиниць вимірювання, що є універсальними вимірниками, кількісний облік ведеться і в специфічних (додаткових) одиницях вимірювання, що властиві лише певним товарам. Так, облік автомобілів і верстатів здійснюється в штуках, турбін в кВт і штуках, взуття - в парах, тканин - в метрах і квадратних метрах, пиломатеріалів - в кубометрах, електроенергії - в кВт • год., живих тварин - по кількості голів і т.д. Ці одиниці виміру зазначаються у відповідній графі УКТЗЕД «Додаткова одиниця виміру».
Митна статистика України, як і багатьох інших країн, наводить дані кількісного обліку в поєднанні основної одиниці вимірювання (кг) і специфічних, що сприяє більш поглибленому вивченню торгівлі окремими товарами.
Показники ваги брутто використовуються при аналізі загального обсягу перевезень, тому в багатьох країнах ведеться реєстрація ваги брутто при відвантаженні товарів.
Окрім даних про кількість експортних і імпортних товарів велике значення в статистиці зовнішньої торгівлі має їх вартісна оцінка, що дозволяє визначити загальну суму вартості експорту і імпорту країни, оскільки вартісні показники торгівлі, на відміну від кількісних, додаються за усіма товарними позиціями. Вартісні обсяги експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту є важливими характеристиками економічного стану країни, стану зовнішньоекономічних зв'язків і внеску зовнішньої торгівлі у створення валового внутрішнього продукту країни.
Але показники вартісної оцінки зовнішньоторговельного обороту мають істотні недоліки. Їх розміри залежать від зміни цін на зовнішньому ринку, тому вартісні показники менш придатні для вивчення динаміки фізичного обсягу товарообороту. Проте методика індексного аналізу дозволяє перераховувати обороти за різні роки в однакові ціни і таким чином вивчати динаміку фізичного (кількісного) обсягу експорту та імпорту окремих товарів. Ще одним недоліком вартісної оцінки обсягів зовнішньої торгівлі є значна залежність одержуваних показників від прийнятої в різних країнах методики обліку. З метою порівнянності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість експорту та імпорту відповідно до рекомендацій статистичної комісії ООН в більшості країн світу визначається (крім національної валюти) в доларах США та у базових цінах, єдиних для світової практики обліку. Українська статистика зовнішньої торгівлі публікує дані виключно в доларах США та у загальноприйнятих базових цінах.
Що ж являють собою базові ціни обліку зовнішньої торгівлі? Торговельні операції здійснюються на різних умовах поставки товарів, і залежно від цього контрактна ціна за експортований або імпортований товар теж може бути різною. Так, наприклад, якщо контракт укладено на умовах EXW «франко завод - виробник товару», то це означає, що покупець забере товар зі складу виробника і в контрактну ціну буде включено лише вартість товару без здійснення митного очищення для експортованих товарів та завантаження їх на транспортний засіб. Контрактна ціна у даному випадку буде мінімальною. Всі інші витрати щодо митного очищення експортованих товарів, навантаження, перевантаження та транспортування їх покупець бере на себе, тому в контракті ці витрати не вказуються. Більш високу контрактну ціну матиме цей самий товар в порту відправлення, оскільки до контракту включаються витрати на митне очищення для експорту та частина транспортних витрат, які бере на себе продавець товару. Ще більш високу контрактну ціну матиме цей же товар у порту прибуття. Вартість товару збільшується при просуванні товару від виробника до споживача за рахунок транспортних, страхових і інших накладних витрат, які бере на себе продавець, а тому вони вказуються в контракті. Різні покупці (продавці) торгують однаковими товарами на різних умовах поставки, тому контрактні ціни на однаковий товар за різними оборудками, здійсненими в один період часу, можуть сильно відрізнятися. Яку ж вартість товару необхідно враховувати при статистичній оцінці експорту або імпорту, щоб результати обліку були однорідними? Очевидно, для отримання однорідних даних статистичного обліку контрактні ціни не підходять, необхідно привести ціни на всі товари до єдиного базису, прийнятого для всіх експортних і імпортних товарів. Такими базисними цінами в статистиці і є ціни, що відповідають умовам поставки ФОБ і СІФ (останній розділ додатку Д «Умови поставки товарів») .
Експорт обліковується в цінах ФОБ франко “порт країни-відправника” (у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом), або ДАФ франко “сухопутний кордон країни-відправника”. Це означає, що незалежно від контрактних цін, для обліку беруть ціну, що включає всі витрати на закупку і транспортування товару до кордону (порту) країни-відправника та витрати з навантаження на борт судна без укладки в трюми, не включаючи витрат на страхування вантажу протягом всієї дороги до покупця, хоча страхова сума може бути сплачена відразу при покупці і оформленні вантажу. В ціну ФОБ (ДАФ) включаються також експортне мито, вартість ліцензій, внутрішні податки і інші збори, що стягуються в країні-експортері.
Імпорт враховується в цінах СІФ (СІП) (франко “порт (чи сухопутний пункт) на кордоні країни-покупця”). Ціна СІФ (СІП) включає вартість товару на умовах ФОБ - порт відправлення плюс витрати по страхуванню товару в дорозі і його транспортуванню (морському фрахту) до порту призначення. При сухопутних перевезеннях поняттю ціни СІФ відповідає ціна СІП.
СІФ |
= |
ФОБ |
+ |
Вартість укладки в трюм |
+ |
Страхування вантажу в дорозі |
+ |
Морський фрахт (вартість перевезення до порту (пункту) на кордоні країни призначення) |
(3.3) |
ФОБ |
= |
Вартість товару за цінами виробника |
+ |
Вартість перевезення до порту чи пункту на кордоні країни-відправника |
+ |
Вартість заванта-ження на борт судна без укладки в трюми |
+ |
Вартість ліцензій, експортних митних податків та зборів |
(3.4) |
У випадку, коли товари відправляються з країни-експортера іншими транспортними засобами й умова ФОБ (FOB) неприйнятна, замість неї в порту вивезення застосовується умова ФСА (FCA) («франко-перевізник»).
Статистична вартість експортованих товарів в умовах, коли неприйнятні ні FOB, ні FCA (наприклад, експорт залізницею або трубопроводом), розраховується на базі цін ДАФ ( DAF) («постачання до кордону» країни-експортера).
Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах СІФ (CIF) («вартість, страхування, фрахт»).
Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться іншими видами транспорту, визначається за умовою СІП (CIP) («перевезення і страхування оплачені»).
Види умов постачання товарів, що застосовуються при формуванні митної статистики зовнішньої торгівлі України, визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року, що застосовуються в Україні.
При перевезенні товару автомобільним транспортом договір страхування може укладатися з перевізником і страхові витрати можуть входити до складу тарифу на перевезення. Тоді статистична вартість експорту включає страхові витрати, понесені до перетину кордону країни-експортера. Витрати на транспортування в такому разі обчислюють за формулою:
, (3.5)
Перерахунок статистичної вартості партії товару в долари США проводиться за курсом Національного банку України на дату прийняття ВМД до оформлення.
Якщо контракт укладено у національній валюті країни контрагента, то перерахунок ведуть за формулою:
, (3.6)
Наприклад, якщо контрактна вартість товару складає 100 000 російських рублів; на дату ухвалення декларації митницею курс гривні по відношенню до вказаних валют складав:
1 російський рубль - 0,19 грн.
1 дол. США 5,05 грн.
В цьому випадку перерахунок контрактної вартості вказаної у російських рублях в статистичну вартість в доларах повинен бути здійснений за формулою 3.6:
= 3762,38 дол. США
Застосування базових умов поставки ФОБ та СІФ обумовлено тим, що вони є найбільш поширеними у міжнародній торгівлі.
У випадках, коли торгова операція здійснюється на інших умовах в порівнянні з прийнятими в статистичному обліку, проводиться відповідний перерахунок на базисні умови. Так, якщо по умові контракту товари продаються (має місце облік експорту) на умовах СІФ - порт або СІП - кордон країни-покупця, то для перерахунку цін на єдиний базис ФОБ від ціни контракту необхідно відняти фактичні витрати на перевезення, страхування товару в дорозі і інші витрати продавця за межами своєї країни. І навпаки, товари, куплені на умовах ФОБ, враховуються по імпорту в цінах СІФ, тобто перерахунок здійснюється додатковим включенням до складу ціни витрат по транспортуванню товарів територією інших країн і страхуванню.
Статистична вартість окремих товарів, як то:
- немонетарне золото, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, колекційні монети з дорогоцінних металів, що не виступають як платіжний засіб;
- цінні папери, банкноти і монети, які не знаходяться в обігу;
- товари, які використовуються у якості носіїв інформації і засобів програмного забезпечення, таких як упаковані комплекти дискет чи лазерних дисків із записаними на них комп'ютерними програмами і даними, розробленими для загального чи комерційного використання (але не розробленими за індивідуальним замовленням) та інш.;
визначається у відповідності з рекомендаціями наведеними у додатку Д «Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами», розділ 12 «Статистична вартість товарів».
Статистична вартість при формуванні даних за окремими категоріями товарів або географічними регіонами може бути розрахована в необхідній валюті. Для складання системи національних рахунків (СНР) статистична вартість експорту та імпорту визначається у гривнях. Визначення статистичної вартості зовнішньоторговельних оборотів у гривнях відбувається на основі митної вартості. Так як у ВМД у графі 46 «Статистична вартість» вказується митна вартість товару, обчислена у гривнях (розділ 2.1 цього посібника).
Контрольні питання
1. Як здійснюється облік кількості товарів у зовнішній торгівлі?
2. Як здійснюється облік вартості експортованих товарів у зовнішній торгівлі?
3. Як здійснюється облік вартості імпортованих товарів у зовнішній торгівлі?
4. Які складові входять до вартості експорту, визначеної у базових цінах, за умови поставки ФОБ?
5. Які складові входять до вартості імпорту, визначеної у базових цінах, за умови поставки СІФ?
6. Як здійснюється перерахунок вартості експорту (імпорту) із валюти контракту в долари США?
Практичні завдання для самостійної роботи
3.5.1. Україна закупила товар у Росії
Статті витрат |
Сума, тис. рублів |
Вартість товару за ціною виробника |
257,5 |
Вартість послуг транспортно-експедиційної посередницької контори, включена до контракту |
4,9 |
Вартість доставки до кордону (спільного) |
11,4 |
Вивізні податки, збори, ліцензії в Росії |
8,3 |
Вартість перевантаження до автомобіля української фірми |
1,9 |
Вартість перевезення до м. Суми (від кордону) |
7,2 |
Імпортне мито і митні збори в Україні, тис.грн. |
76,0 |
Страхування вантажу входило в залізничний тариф і складало 35% вартості перевезення.
Визначити статистичну вартість імпорту, якщо курс грн. до рубля 0,180, а до дол. 5,050 на дату прийняття ВМД до оформлення.
3.5.2. Україна експортує товар до Данії, перевезення відбувається автотранспортом. Тариф 14 дол. США за 1 тонно-кілометр. Вагабрутто товарної партії - 22,5 тонн, страхування вантажу входить до складу тарифу і складає 25% тарифу.
Вартість товару за ціною виробника 273,70 тис. євро
Вартість навантаження у автомобіль 0,8 тис.грн.
Вивізні збори і ліцензії 45,2 тис.грн.
Вартість перевезення через територію Польщі та Німеччини
до пункту на кордоні з Данією 1,7 тис. дол.
Від складу заводу виробника до кордону України 710 км,
від кордону України до кордону Данії 980 км.
Визначте статистичну вартість експорту України, якщо курс гривні на дату прийняття ВМД до оформлення до дол. США становить 5,02, а гривні до євро 6,4.
3.5.3. Україна закупила в Болгарії товар
Статті витрат |
Сума, тис. євро |
Вартість товару за ціною виробника |
269,0 |
Вартість послуг транспортного посередника по організації доставки до Варни |
1,1 |
Вартість доставки до Варни |
9,3 |
Вартість перевантаження на судно |
1,3 |
Вартість укладки в трюми |
2,5 |
Вивізне мито, ліцензії, збори і податки в Болгарії |
26,3 |
Вартість перевезення до Одеси |
27,4 |
Страхування вантажу на морі |
27,3 |
Розвантаження вантажу в Одесі |
2,6 |
Митні платежі в Україні |
15,5 |
Визначте статистичну вартість імпорту України, якщо курс гривні до євро 6,40, а до дол. США 5,050 на дату прийняття ВМД до оформлення.
3.5.4. Україна експортує товар до Італії, перевезення відбувається морським шляхом. Вартість товару за цінами заводу виробника 837,0 тис.грн. Витрати на доставку товару до Одеського морського порту 1,8 тис.грн. Вартість перевантаження на судно та інші портові витрати 4,4 тис.грн. Вартість укладки в трюми 1,20 тис.грн.
Морський фрахт до порту в Італії 38,3 тис.грн., страхування вантажу на морі 110,3 тис.грн.
Вивізне мито, митні збори та ліцензії, сплачені на українській митниці 47,4 тис.грн. Витрати на розвантаження товару в порту призначення 2,7 тис. дол. США. Ввізне мито сплачене в Італії 6,5 тис. дол. США.
Визначте статистичну вартість експорту, якщо курс гривні до дол. США на дату прийняття ВМД до оформлення 5,07 грн.
3.5.5. Україна закупила в Росії товар
Статті витрат |
Сума, тис рублів |
Вартість товару за ціною виробника |
15789 |
Вартість доставки до Новоросійська |
1260 |
Вартість перевантаження на судно |
497 |
Вартість укладки в трюми |
559 |
Вивізне мито, ліцензії, збори і податки в Росії |
1220 |
Вартість перевезення до Керчі |
5390 |
Страхування вантажу на морі |
1925 |
Розвантаження вантажу в Керчі |
675 |
Митні платежі в Україні |
955 |
Визначте статистичну вартість імпорту України, якщо курс грн. до рубля 0,190, а до дол. США 5,040 на дату прийняття ВМД до оформлення.
3.5.6. Україна експортує товар до Німеччини, перевезення відбувається автотранспортом. Тариф 8 грн. за 1 тонно-кілометр. Вагабрутто товарної партії 45,8 тонн. Страхування товару оформлено покупцем через страхову компанію і витрати зі страхування становлять 10% вартості товару за ціною виробника.
Вартість товару за ціною виробника 8250 тис.грн.
Вартість навантаження у автомобіль 1,2 тис.грн.
Вивізні збори і ліцензії 900 тис.грн.
Від складу заводувиробника до кордону України 220 км,
від кордону України до кордону Німеччини 971 км.
Визначте статистичну вартість експорту України, якщо курс гривні до дол. США на дату прийняття ВМД до оформлення становить 5,032.
3.5.7. Україна експортує товар до Іспанії, перевезення відбувається морським шляхом. Вартість товару за цінами заводувиробника 2580 тис. євро. Витрати на доставку товару до Одеського морського порту 1690 грн. Вартість перевантаження на судно та інші портові витрати 4115 грн. Вартість укладки в трюми 1820 грн.
Морський фрахт до порту в Іспанії (Барселони) 8290 євро, страхування вантажу на морі 54 тис. євро.
Вивізне мито, митні збори та ліцензії, сплачені на українській митниці 9200 євро.
Визначте статистичну вартість експорту, якщо курс гривні до дол. США на дату прийняття ВМД до оформлення 5,10 грн, а курс гривні до євро - 6,02.
3.6. Визначення країн-партнерів у статистичному обліку
зовнішньоторговельного обороту
Статистичне вивчення зовнішньоторговельного обороту прийнято проводити за двома найважливішими напрямами: за товарною структурою експорту та імпорту і за географічним розподілом оборотів. Перший аспект дає уявлення про те, чим торгує країна на світовому ринку. Другий про її основних торговельних партнерів. Кожен із вказаних напрямів аналізу проводиться окремо, крім того дуже важливу інформацію для виявлення тенденцій у світовій торгівлі та перспектив її розвитку дає комплексний аналіз обох аспектів, коли вивчають товарну структуру експорту та імпорту по кожній країні-торговельному партнерові.
Для обліку експорту та імпорту у розрізі товарних груп застосовують класифікації і номенклатури товарів, прийняті у статистиці зовнішньоекономічних звязків (дивись параграф 3.7 цього підручника).
Географічний розподіл експорту і імпорту здійснюється шляхом визначення країн-контрагентів. Під країнами-контрагентами розуміють країни, між якими здійснюється зовнішньоторговельний оборот. Очевидно що без достовірних даних про те, куди, в які країни ввозяться товари і з яких країн вони вивозяться, неможливо вести ефективну роботу із розвитку зовнішньоекономічних зв'язків кожної країни. Показники географічного розподілу світового експорту дозволяють визначити частку кожної країни у світовій торгівлі. Вивчення зовнішньої торгівлі України у розрізі її торговельних партнерів дозволяє проаналізувати залежність українських виробників від основних ринків збуту, оцінити динаміку і перспективи збільшення частки вітчизняних виробників на ринках інших країн. Крім того, такий аналіз дає уявлення про коло країн, за якими склалися значні обсяги імпорту, а значить існує імпортна залежність української економіки від успішної торгівлі з ними.
В сучасній міжнародній статистичній практиці використовуються три основні методи обліку країн-контрагентів: 1) країна виробництва - країна споживання;
2) країна відвантаження (відправлення) - країна поставки; 3) країна придбання (купівлі) - країна продажу (країна контракту).
Використання цих методів пов'язане з особливостями організації експорту і імпорту. Товари, що обертаються у зовнішній торгівлі, перш ніж дійдуть до споживача, можуть бути куплені і продані кілька разів. При цьому кожен вид імпортного товару, що потрапляє на внутрішній ринок країни-покупця, в якійсь країні був вироблений, десь куплений і звідкись відправлений. Вказані етапи: виробництво, купівля і відправка (або відвантаження) товарів, - могли мати місце як в одній і тій же, так і в різних країнах. Те ж саме відбувається при експорті. Товари, що експортуються, можуть бути спочатку адресовані в одну країну, потім продані в іншу, а насправді спожиті в третій або четвертій країні. Тобто при організації експорту також можна виділити три етапи: адресація (або відвантаження), перепродаж, споживання. У зв'язку з цим існують можливості для застосування в різних країнах різноманітної облікової практики в області визначення країн-контрагентів.
Вперше чіткі визначення країн-контрагентів за кожним із перелічених методів обліку були наведені у міжнародній конвенції з питань економічної статистики, укладеній в 1928 році в Женеві на Міжнародній конференції з цих питань. Наразі Статистична комісія ООН рекомендує їх для практичного використання з врахуванням уточнень і поправок зроблених як на Кіотській конференції, так і запропонованих Радою з митного співробітництва.
Розглянемо суть кожного методу обліку країн-контрагентів. Методом «країна виробництва - країна споживання» користуються більшість країн світу (близько 70%). Відповідно до цього методу імпорт відображається в обліку по країні виробництва (походження) товару, а експорт - по країні споживання (кінцевого призначення) товару. Відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН, які прийняті більшістю країн світу і у тому числі Україною, країною походження або виробництва є та країна, де продукти сільського або лісового господарства були вирощені, корисні копалини здобуті, а готові продукти вироблені повністю або частково. Під частковою (достатньою) переробкою товару мають на увазі зміну його форми, складу і т.п. Проте до часткової (достатньої) переробки не відноситься переупаковування, сортування і змішування.
Визначення країни походження товарів має велике значення не тільки для достовірного статистичного обліку, але і для здійснення тарифних і нетарифних заходів регулювання експорту і імпорту товарів.
Під країною споживання розуміють країну, в яку товар завозиться безпосередньо для використання на її території з метою, для якої він призначений, тобто для потреб підприємств, секторів економіки, для переробки, або ремонту, додаткової обробки, чи особистого споживання громадянами даної країни. При цьому вважається, що переупаковування, сортування і змішування не є ні переробкою, ні додатковою обробкою.
Метод обліку «країна виробництва - країна споживання» має істотні переваги перед іншими двома методами. Тільки при такій системі обліку виникає можливість аналізу географічного розподілу зовнішньої торгівлі по країнах, що дійсно є безпосередніми виробниками і споживачами продукції, виключаючи проміжні країни. Відбувається дійсний статистичний облік руху товарів від виробника до споживача. Крім того такий метод обліку дозволяє реально вивчати характер і ступінь участі країн в міжнародному розподілі праці. Але і у цього методу обліку є недоліки. Організація обліку за цим методом ускладнюється труднощами у визначенні країни виробництва (походження) товару. Часто за товарами, які витримують багатократні перевідправлення з однієї країни в іншу, дійсна країна походження не відома навіть постачальнику. З тієї ж причини не завжди на момент експорту буває відома країна кінцевого призначення (споживання) товару.
В таких випадках при обліку імпорту замість країни походження реєструють країну відвантаження (відправлення), або країну придбання (купівлі) товару.
Якщо при експорті товару в контракті не проставляється країна його споживання
і у зв'язку з цим у момент виконання контракту (декларування товарів) виникають сумніви відносно країни споживання товару, тоді в митних деклараціях вказується або країна поставки товару, або країна продажу (країна контракту), що порушує концепцію обліку за методом «країна виробництва - країна споживання».
І нарешті, облік за цим методом не дозволяє враховувати одну і ту ж операцію країною експортером і імпортером, якщо товари не були імпортовані безпосередньо із країни - виробника. Наприклад, Росія імпортує нафту з Лівії (лівійська нафта) і реекспортує (перепродає) її до Франції. Природно, що Франція, використовуючи метод обліку зовнішньоторговельних оборотів «країна виробництва - країна споживання», відображатиме цю операцію як імпорт з Лівії (по країні походження товару), Росія ж відобразить експорт цієї нафти до Франції. Тим самим порушується порівнянність статистичних даних країн-контрагентів і відбувається розбіжність даних про їх взаємну торгівлю. У зв'язку з цим спотворюються дані про розвиток зовнішньоекономічних зв'язків між двома країнами.
Метод «країна відвантаження (відправлення) - країна поставки» використовують близько 25% країн світу. Він дозволяє отримати більш точні і порівнянні статистичні дані про зовнішню торгівлю країн-контрагентів. Поза сумнівом, завжди відома країна, з якої відвантажується товар (за транспортними документами), і країна поставки, куди адресується товар (країна, відома на момент відвантаження як кінцева країна, куди повинен бути доставлений товар).
У випадку, коли при транспортуванні товару із країни відправлення до країни одержувача не здійснюються ніякі комерційні операції, які міняють юридичний статус і вартість товару, застосування цієї методики обліку повинне приводити до одержання симетричних наборів даних , оскільки товари, враховані однією країною як експорт, будуть враховані іншою країною як імпорт. Однак, якщо при транспортуванні товарів через третю країну, або через міжнародні води такі комерційні операції здійснюються (зберігання, перевантаження), симетрія показників експорту та імпорту за країнами-контрагентами порушується через появу, наприклад, доданої вартості, що буде включена у склад імпорту, але не включається до складу експорту. Крім того, уся вартість оборудки може бути приписана країні, що є лише місцем знаходження перевалочного складу або фірми-посередника. У такому випадку дані про країну відвантаження не узгоджуються з даними про країну походження товару. Крім того, дорогою товари можуть бути переадресовані, тоді зміниться країна призначення, а у країні-експортері облік експорту буде проведено за країною початкового призначення, яка в своєму обліку імпорту на відповідну суму не врахує. Застосування критерію країни відвантаження призводить до того, що, при перевантаженнях товарів у дорозі, країною, яку партнер ототожнює з країною-партнером, часто буває країна, у якій відбувалися останні відвантажувальні операції. Це також призводить до значних викривлень даних міжнародної торгової статистики.
Цей метод обліку передбачає реєстрацію усіх видів руху товару за укладеними угодами (країна-продавець країна-посередник країна-покупець), тому застосування цього методу в масштабі світової торгівлі приводить до завищення її підсумків, оскільки товар може протягом року перепродуватися багато разів, тобто бути відвантаженим спочатку в одну країну, потім в іншу, потім в третю і т.д. Природно, в підсумках світової торгівлі враховуватимуться всі відвантаження і поставки цього товару (імпорт і експорт) країн посередників.
За методом «країна придбання (купівлі) - країна продажу (контракту)» враховуються як контрагенти тільки ті країни, на території яких проживають і ведуть справи експортер та імпортер, тобто, ті країни, між резидентами яких відбуваються розрахунки за товар. Однак застосування такого методу призводить до невідповідності при збиранні інформації, оскільки облік більшості даних відбувається при перетині товарами кордону, а куплені (продані) резидентами товари не завжди завозяться до країни, на території якої здійснює свою господарську діяльність резидент. Наприклад, країна А виробляє товари, які продає резиденту країни В, котрий в свою чергу перепродає ці товари резиденту країни С. При цьому товари відвантажуються безпосередньо із країни А до країни С. Якщо всі вказані країни будуть вести облік при перетині товарами власного кордону і одночасно визначати країну-партнера на основі методу «придбання - продажу», то в статистиці країни А товари будуть враховані як експорт до країни В; в країні С їх врахують як імпорт із країни В, а в статистиці країни В не буде враховано ні експорту, ні імпорту цих товарів, оскільки вони не перетинали її кордону. Крім того, «придбання - продажі» являють собою лише частину операцій, які враховуються в статистиці міжнародної торгівлі товарами.
Ведення статистики на основі критерію «придбання - продажу» ставить також перед країною проблему одержання необхідної інформації, коли товари направляються одержувачу не в ту країну, в якій знаходиться покупець (головна компанія може придбавати товари для філії, що знаходиться в іншій країні), або коли товари одержують не із тієї країни, де знаходиться продавець. Одержати інформацію про місцезнаходження покупця (при експорті) та продавця (при імпорті) по кожній зовнішньоторговельній оборудці можна з допомогою досить трудомістких обстежень торгуючих організацій, особливо у звязку з аналізом декларацій про сплату податку на додану вартість.
Таким чином, навіть якщо якась країна точно і повністю реєструє всі товари, продані за рубіж або куплені її резидентами (включаючи і ті, які не перетинали кордонів цієї країни), то в результаті такого обліку одержані дані будуть не статистикою зовнішньої торгівлі в загальноприйнятому розумінні, а саме реєстрацією руху товарів і послуг з однієї країни в іншу. Тому в даний час метод обліку «країна придбання - країна продажу товарів» отримав застосування головним чином для характеристики валютних розрахунків по експорту і імпорту, а також для отримання додаткової інформації при аналізі платіжного балансу за географічними регіонами. В статистичних публікаціях по зовнішній торгівлі географічний розподіл зовнішньоторговельного обороту за цим методом приводиться відносно рідко (приблизно 5% всіх країн).
У митній статистиці зовнішньої торгівлі України країнами-партнерами вважаються:
при імпорті країна походження товару;
при експорті країна останнього відомого призначення.
Імпорт товарів відображається згідно з країною відправлення:
- для товарів, у момент постачання яких країна походження невідома;
- для реімпортних товарів;
- для товарів, включених до групи 97 згідно з УКТ ЗЕД (твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат);
- для товарів, які надійшли в Україну як гуманітарна допомога.
Країною походження товарів вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або достатньо перероблений.
Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:
1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у Світовому океані суднами цієї країни;
7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
9) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 8.
У разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси.
Критеріями достатньої переробки товару є:
1) правило, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару;
3) виконання виробничих і технологічних операцій, які можуть не вести в результаті переробки товару до зміни його коду або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
Не відповідають критеріям достатньої переробки такі операції:
1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
3) прості складальні операції операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;
6) забій тварин.
Якщо відносно окремих видів товарів або будь-якої країни, якій надані тарифні преференції, особливості визначення країни походження товарів окремо не обговорюються, то застосовується таке загальне правило: товар вважається походженням з даної країни, якщо в результаті здійснення операцій з переробки або виготовлення товарів відбулася зміна класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД на рівні кожного з перших чотирьох знаків.
Країною останнього відомого призначення є країна, до якої (наскільки це відомо на момент вивезення) повинні бути доставлені товари, незалежно від того, до якої країни вони були відправлені спочатку, і були вони чи ні предметом будь-яких комерційних чи інших операцій, що змінюють їх юридичний статус, на шляху до цієї останньої країни.
Якщо на момент вивезення товару країна кінцевого призначення не відома, то облік експорту здійснюється за країною продажу.
Країна продажу країна, до якої товари продані, тобто країна, де покупець товару є резидентом.
Критерії достатньої переробки товарів при визначенні країни походження наведені у додатку Д «Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами», розділ 14 «Країни - партнери».
Контрольні питання
1. Якими принципами керуються у світовій статистичній практиці при визначенні країни контрагента в разі обліку експорту (імпорту)?
2. Яким принципом визначення країни-партнера рекомендує керуватися Статистична комісія ООН і чому?
3. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна виробництва - країна споживання?
4. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна відвантаження (відправлення) - країна поставки?
5. Які основні недоліки визначення країни-партнера за принципом країна придбання (купівлі) - країна продажу (країна контракту)?
3.7. Класифікації і номенклатури товарів у статистиці зовнішньої торгівлі
Завдання підвищення ефективності зовнішньої торгівлі повязане з досягненням оптимальної структури торговельного обороту, яка визначається в статистиці зовнішньої торгівлі відповідно до прийнятих в країнах класифікацій і номенклатур товарів, що поширюються на сферу зовнішньоекономічної діяльності. Для статистики товарообороту внутрішнього ринку використовуються інші номенклатури товарів, істотно відмінні від прийнятих у сфері зовнішньої торгівлі.
Під класифікацією товарів тут маємо на увазі розподіл експортованих і імпортованих товарів на підгрупи, групи і розділи за певними ознаками, з метою узагальнення усієї різноманітності товарних найменувань, зведення їх в укрупнені товарні групи. Товари можуть бути згруповані залежно від завдань, що стоять перед укладачами класифікаційних схем і товарних номенклатур, за галузями виробництва, за матеріалами, з яких вони виготовлені, за ступенем обробки і т.д. Відповідно до прийнятої схеми класифікації всім товарам, товарним групам і розділам привласнюються коди. Кодування товарних позицій в подальшому дозволяє автоматизувати зведення окремих товарних найменувань у групи з допомогою ЕОМ. Компютер зчитує коди і відносить конкретний товар до відповідного розділу, товарної групи і позиції в межах розділу. Кодування товарів призначається не лише для систематизації статистичної інформації про зовнішньоекономічні зв'язки, воно служить основою для пошуку і зберігання інформації. Іншою важливою сферою використання класифікаційних кодів є оподаткування зовнішньоторговельних оборотів.
Перелік товарних найменувань, розподілених за відповідною класифікаційною системою називають номенклатурою товарів. В номенклатурі товарів кожний вид товару займає певне місце відповідно до прийнятої класифікаційної системи. З кінця 1980-х років найбільшого застосування в статистиці зовнішньої торгівлі більшості країн світу набувають дві класифікаційні системи (номенклатури):
Міжнародна стандартна торгова класифікація ООН (МСТК) вперше була прийнята Економічною і соціальною радою ООН 12 липня 1950 року. В 1960 році МСТК була переглянута із збереженням основних класифікаційних принципів, в 1975р. була видана друга редакція даної класифікації. Наразі МСТК діє в третій редакції, прийнятій Економічною і соціальною радою ООН у 1985 році. Вона групує товари за ступенем їх обробки (сировина, напівфабрикати, готові вироби), за характером товару і видом матеріалу, із якого зроблено товар, призначенням продукту, поширеністю його в світовій торгівлі, технологічними змінами і складається із 3118 найменувань основних товарних позицій і субпозицій, які зведені у 261 підгрупу, 67 товарних груп та 10 розділів. Коди номенклатури побудовані таким чином, що перший знак визначає розділ, перші два знаки групу, три знаки підгрупу, чотири товарну позицію, пять знаків субпозицію. При необхідності товарні субпозиції можуть бути ще більш деталізовані для національного використання.
Таблиця 3.1.Класифікаційна схема Міжнародної стандартної торгової класифікації МСТК (третя редакція), 1985 р.
Код |
Назва розділу та групи |
|
розділу |
групи |
|
1 |
2 |
3 |
0 |
Продовольчі товари і живі тварини, призначені в основному для продовольчої мети |
|
00 |
Живі тварини, крім класифікованих у групі 03 |
|
01 |
М'ясо і мясопродукти |
|
02 |
Молочні продукти і яйця птахів |
|
03 |
Риба, ракоподібні, молюски і продукти з них |
|
04 |
Зерно і продукти переробки зерна |
|
05 |
Овочі та фрукти |
|
06 |
Цукор, вироби із цукру і мед |
|
07 |
Кава, чай, какао, прянощі і вироби з них |
|
08 |
Корми для тварин, крім зерна |
|
09 |
Різні продовольчі товари |
|
1 |
Напої і тютюн |
|
11 |
Напої |
|
12 |
Тютюн, тютюнові вироби |
|
2 |
Сировина непродовольча крім палива |
|
21 |
Шкіряна та пушно-хутряна сировина |
|
22 |
Олійне насіння і плоди |
|
23 |
Сирий каучук (включаючи синтетичний та регенерований) |
|
24 |
Пробка та лісоматеріали |
|
25 |
Волокнисті напівфабрикати і макулатура |
|
26 |
Текстильні волокна (крім шерстяного топсу і чесаної шерсті) і їх відходи (не перероблені в пряжу або тканину) |
|
27 |
Сировина для виробництва добрив і нерудні копалини (крім камяного вугілля, нафти і дорогоцінного каміння) |
|
28 |
Металічні руди і брухт |
|
29 |
Сировина тваринного і рослинного походження в іншому місці не названа |
|
3 |
Мінеральне паливо, мастила і аналогічні матеріали |
|
32 |
Кам'яне вугілля, кокс і брикети |
|
33 |
Нафта, нафтопродукти і побічні продукти |
|
34 |
Газ природний і промисловий |
|
35 |
Електроенергія |
|
4 |
Жири, масла і віск тваринного і рослинного походження |
|
41 |
Жири і масла тваринного походження |
|
42 |
Рослинні оливи неочищені, рафіновані або фракціоновані |
|
43 |
Жири і масла тваринного і рослинного походження, оброблені; віск тваринного і рослинного походження |
|
5 |
Хімічні продукти |
|
51 |
Органічні хімічні продукти |
|
52 |
Неорганічні хімічні продукти |
|
53 |
Барвники, дубильні і лакофарбні матеріали |
|
54 |
Фармацевтичні товари |
|
55 |
Ефірні масла і пахучі речовини, полірувальні та миючі засоби |
|
56 |
Мінеральні і хімічні добрива |
|
57 |
Вибухові речовини і піротехнічні вироби |
|
58 |
Штучні смоли і пластмаси, прості і складні ефіри целюлози |
|
59 |
Хімічні матеріали і продукти, в іншому місці не названі |
|
6 |
Оброблені вироби, в основному класифіковані за матеріалами |
|
61 |
Вироби із шкіри, в іншому місці не поіменовані |
|
62 |
Вироби із каучуку, в іншому місці не поіменовані |
|
63 |
Вироби із пробки і деревини (за виключенням меблів) |
|
64 |
Папір, картон, вироби із волокнистих напівфабрикатів, паперу і картону |
|
65 |
Текстильна пряжа, готові вироби, тканини, в іншому місці не названі, і подібні товари |
|
66 |
Вироби із нерудних копалин, в іншому місці не названі |
|
67 |
Чорні метали |
|
68 |
Кольорові метали |
|
69 |
Вироби із металу, в іншому місці не названі |
|
7 |
Машини, обладнання і транспортні засоби |
|
71 |
Енергосилове обладнання |
|
72 |
Машини і обладнання, призначені для окремих галузей промисловості |
|
73 |
Металообробне обладнання |
|
74 |
Машини і обладнання загального призначення і їх частини, в іншому місці не названі |
|
75 |
Канцелярські машини і обладнання для автоматичної обробки |
|
76 |
Обладнання і пристрої для дистанційного звязку, апаратура і обладнання для звукозапису та відтворення звуку |
|
77 |
Електричні машини, апарати і пристрої, в іншому місці не названі, і їх електричні частини (включаючи неелектричні частини до електричних побутових пристроїв, в іншому місці не названі) |
|
78 |
Засоби дорожнього транспорту, (в тому числі на повітряній подушці) |
|
79 |
Інші транспортні засоби |
|
8 |
Різні готові вироби |
|
81 |
Санітарне, водопровідне, опалювальне, освітлювальне обладнання і арматура, в іншому місці не названі, стандартні будинки |
|
82 |
Меблі та їх частини |
|
83 |
Дорожні речі, сумки і аналогічні вироби |
|
84 |
Одяг і подібні речі |
|
85 |
Взуття |
|
87 |
Спеціальні, наукові і контрольні інструменти і апарати, в іншому місці не названі. |
|
88 |
Фотоапарати, фотообладнання і пристрої та оптичні товари, в іншому місці не названі, годинники |
|
89 |
Різні готові вироби, в іншому місці не названі |
|
9 |
Товари і оборудки, не включені в інші розділи |
|
91 |
Поштові посилки |
|
93 |
Спеціальні оборудки і товари, не класифіковані за типом |
|
96 |
Монети, (крім золотих) |
|
97 |
Золото немонетарне (крім золотих руд і концентратів) |
Зміст кожної товарної субпозиції СМТК-3 є ідентичним до відповідної позиції Гармонізованої системи, тобто ці класифікації взаємно узгоджені.
В сучасному статистичному обліку МСТК рідко використовується для класифікації товарів, але вона широко застосовується в статистичних публікаціях ООН по міжнародній торгівлі. Українська статистика також оприлюднює структуру зовнішньої торгівлі України у відповідності до МСТК, а облік проводиться за УКТЗЕД. Щоб перегрупувати товари за номенклатурою, передбаченою МСТК, потрібно порівняти і узгодити ці два класифікатори, тому вище і наведено досить детальну класифікаційну схему МСТК.
Для статистичного обліку зовнішньоторговельних оборотів більшість країн світу зараз використовують Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС), або національні класифікатори, що побудовані на її основі і повністю узгоджені з ГС.
На своїй двадцять сьомій сесії (22 лютого 3 березня 1993 року) Статистична комісія ООН рекомендувала, щоб для складання і поширення своєї статистики міжнародної торгівлі країни застосовували ГС.
Гармонізована система створювалася близько десятиліття. На початку семидесятих років гостро встало питання про створення єдиної зовнішньоторговельної класифікації. Було визнано необхідним почати з 1973р. розробку номенклатури яка була названа гармонізованою. Вказана номенклатура розроблялася перш за все на базі Номенклатури Ради митного співробітництва (НРМС), МСТК і інших 12 різних міжнародних і національних класифікаторів і стала їх синтезом. Розробка здійснювалася в рамках Ради з митної співпраці. Головна мета розробки нової номенклатури полягала в тому, що під дією науково-технічної революції значно розширилася номенклатура товарів в світовій торгівлі і діючі номенклатури не відповідали таким змінам. Так, в 1930-і роки номенклатура машин і устаткування, що вироблялися в світі налічувала приблизно 300 тисяч найменувань, а на початку 1970-х років - 700 тисяч, в середині 1980-х років - близько 1 мільйона, а в даний час наближається вже до 1,5-мільйонної відмітки. Особливість сучасної науково-технічної революції полягає в тому, що відбувається розширення в номенклатурі не тільки засобів виробництва, але і предметів споживання. Щорічно на світовому ринку з'являються сотні нових сортаментів прокату, сплавів виробів порошкової металургії, виробів органічної і неорганічної хімії. Крім того, в умовах дії декількох номенклатур в міжнародній торгівлі (МСТК, НРМС, ЄТН РЕВ) були потрібні великі витрати часу і праці для переходу від однієї номенклатури до іншої, що ставало технічним бар'єром в розвитку світової торгівлі. Країни партнери, що застосовували різні номенклатури, вимушені були перекодовувати всі товари для цілей митного оподаткування та ведення національного статистичного обліку. Значно ускладнювалися і міжнародні зведення товарообороту за товарним асортиментом.
ГС стала багатоцільовою товарною номенклатурою, що відповідає потребам митних органів (на основі неї розроблявся митний тариф) і статистичних служб (вона забезпечує порівнянність статистичних даних про зовнішню торгівлю різних країн світу).
Товарна номенклатура ГС, як і Номенклатури Ради митного співробітництва, складається з 21 розділу (причому в точності повторює всі розділи НРМС) і 97 груп. Три резервні групи можуть бути використані як для розширення номенклатури в рамках Ради митного співробітництва, так і для виділення спеціальних товарів в національній статистичній практиці окремих країн. Крім того в ГС є 33 підгрупи, 1241 позиція і 5113 субпозицій. Число груп по розділах розподіляється таким чином (табл. 3.2).
Таблиця 3.2. Класифікаційна побудова Гармонізованої системи опису і кодування товарів
Розділ |
Кількість і код груп |
|
Код |
Назва |
|
1 |
2 |
3 |
І |
Живі тварини і продукти тваринного походження |
5 (1-5) |
ІІ |
Продукти рослинного походження |
9 (6-14) |
ІІІ |
Жири і масла тваринного і рослинного походження; продукти їх розщеплення; вироблені харчові жири, віск тваринного і рослинного походження |
1 (15) |
ІУ |
Готові харчові продукти; алкогольні і безалкогольні напої і оцет; тютюн і його замінники |
9 (16-24) |
У |
Мінеральні продукти |
3 (25-27) |
УІ |
Продукція хімічної і повязаних з нею галузей промисловості |
11 (28-38) |
УІІ |
Пластмаси і вироби з них; каучук і гумові вироби |
2 (39-40) |
УІІІ |
Шкіряна сировина, шкіра, натуральне хутро і вироби з них; шорно-сідельні вироби і упряж, дорожні речі, сумки і подібні їм товари, вироби із кишок тварин (крім кетгуту із натурального шовку) |
3 (41-43) |
ІХ |
Деревина і вироби із деревини; деревне вугілля; пробка і вироби із неї; вироби із соломи та інших матеріалів для плетіння; кошики, інші плетені вироби |
3 (44-46) |
Х |
Паперова маса із деревини, або з інших волокнистих і рослинних матеріалів; паперові і картонні відходи і макулатура; папір картон і вироби з них |
3 (47-49) |
ХІ |
Текстиль і текстильні вироби |
14 (50-63) |
ХІІ |
Взуття, головні убори, парасолі, палиці, батоги, їх частини, оброблені пера і вироби із них; штучні квіти; вироби із людського волосся |
4 (64-67) |
ХІІІ |
Вироби із каменя, гіпсу, цементу, азбесту, слюди і подібних матеріалів; керамічні вироби, скло, вироби зі скла |
3 (68-70) |
ХІУ |
Натуральні та штучні перли; дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння; дорогоцінні метали, метали, плаковані дорогоцінними металами, вироби з них, біжутерія, монети |
1 (71) |
ХУ |
Недорогоцінні метали та вироби з них |
11+резервна (72-83) |
ХУІ |
Машини, обладнання і механізми; електротехнічні прилади і частини до них; апарати для запису і відтворення звуку; апарати для запису і відтворення телевізійного зображення і звуку; їх частини і приналежності |
2 (84-85) |
ХУІІ |
Засоби наземного, повітряного і водного транспорту, їх частини і приналежності |
4 (86-89) |
ХУІІІ |
Прилади і апаратура оптичні, фотографічні, вимірювальні, контрольні, медичні і хірургічні інструменти, годинники, музичні інструменти, їх частини і приналежності |
3 (90-92) |
ХІХ |
Зброя, боєприпаси, їх частини і приналежності |
1 (93) |
ХХ |
Різні промислові товари |
3 (94-96) |
ХХІ |
Предмети мистецтва, колекціонування, антикваріат |
1 (97) |
Таким чином, з 21 розділу ГС 9 розділів формуються за сировинною ознакою; 9 - за функціональним призначенням і 3 - за хімічним складом або належністю до продукції хімічної промисловості. При утворенні груп закладений принцип послідовності обробки товарів; від сировини, напівфабрикатів до готових виробів.
При побудові товарних позицій і субпозицій в кожній групі застосовується своя послідовність ознак, серед яких можна виділити чотири основних - ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлений товар і значення товару в світовій торгівлі.
В ГС застосовується змішаний метод кодування з цифровим позначенням. На рівні розділів і підгруп кодування здійснюється римськими цифрами, при цьому коди розділів і підгруп не взаємозв'язані один з одним. В групах і товарних позиціях використовуються арабські цифри, а для субпозиції арабські в поєднанні з дефісами. Структура шестизначного цифрового коду побудована по десятковій системі і включає код групи, товарної позиції і субпозиції (з двох розрядів кожний).
Таким чином, перші дві цифри коду ГС означають групу, чотири цифри - позицію, шість цифр субпозицію. Для встановлення єдиної розрядності цифрового коду нулем (0) прийнято доповнювати коди класифікаційних угрупувань, які надалі не деталізуються. Нульові коди в кінці шестизначного шифру використовуються для тих субпозицій, які повністю співпадають за змістом і найменуванням з відповідними товарними позиціями. Така система кодування в ГС дозволяє при автоматизованій обробці даних одержувати підсумкові дані по групах, позиціях, субпозиціях. В Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів указується, що країни, які підписали конвенцію (в даний час близько 150), зобов'язані застосовувати її в повному обсязі без яких-небудь змін і доповнень. Проте країни мають право створювати свої національні митно - статистичні номенклатури, використовуючи національну деталізацію ГС за межами її шестизначного коду з урахуванням торгово-політичних інтересів кожної країни. Реалізації цьому положенню конвенції сприяє те, що система кодування ГС допускає більш глибоку деталізацію номенклатури товарів і широко використовується в світовій практиці.
Аналіз національних митних і статистичних товарних номенклатур, розроблених на базі ГС, показує, що ГС деталізують у ряді випадків до 8 знаків (Європейський союз). В США така деталізація здійснюється до 11 знаків, в Японії - до 9. Особливо значний такий резерв на рівні розділів (практично не обмежений, бо їх римський цифровий код автономний), а на рівні товарних позицій і субпозицій він перевищує 80%. Таким чином, в даний час на основі Гармонізованої системи опису
і кодування товарів (ГС) будуються митні і статистичні номенклатури більшості країн світу. Зокрема, Комбінована тарифно-статистична номенклатура Європейського союзу (КНЄС) включає шестизначні коди Гармонізованої системи опису і
кодування товарів, а також додаткову деталізацію ГС до восьми знаків.
З 1 січня 1988 р. набула чинності Міжнародна Конвенція про гармонізовану систему опису і кодування товарів підготовлена Радою з митної співпраці при участі фахівців з 59 країн і 20 міжнародних і національних організацій, зокрема
Статистичного бюро ООН, Конференції ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) Генеральної угоди із тарифів і торгівлі (ГАТТ), Міжнародної організації зі стандартів (ІСО), Міжнародної торгової палати (МТП), Міжнародної палати морських перевезень (МПТІ), Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) і Міжнародного союзу залізниць (МСЖД). Станом на 21 листопада 1997 року учасниками Конвенції були 89 договірних сторін (країн), а ще 72 країни, або території, що не були договірними сторонами, застосовували ГС для митно-статистичних цілей.
В нашій країні Гармонізована система опису і кодування товарів застосовується з 1січня 1991 р. на підставі ухвали Ради Міністрів СРСР від 12 серпня 1988 р. № 1004. На базі ГС побудований національний класифікатор Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) З 1 липня 2001 року УКТЗЕД застосовується для обліку експорту та імпорту товарів в Україні. До цього Україна застосовувала у якості класифікатора Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД.
Десятизначний цифровий товарний код УКТЗЕД має таку структуру:
- розділи позначені римськими цифрами і їх у сучасній номенклатурі двадцять один;
- 97 груп позначаються двозначним кодом арабськими цифрами;
- товарні позиції позначаються чотиризначним кодом арабськими цифрами;
- товарні підпозиції мають шестизначний код, який співпадає з кодом ГС;
- товарні категорії мають восьмизначний код, що відповідає коду КН ЄС;
- девятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.
УКТЗЕД супроводжується примітками до розділів і груп, що регламентують класифікацію товарів у окремих складних випадках. Сучасний український класифікатор товарів оптимально задовольняє одночасно потреби митниць із оподаткування і статистичних органів із систематизації, зведення і узагальнення даних митного обліку. Узгодженість УКТЗЕД із ГС створює умови для забезпечення порівнянності даних про зовнішню торгівлю України на міжнародному рівні і є необхідною вимогою при вступі країн до ГАТТ/СОТ.
Контрольні питання і завдання
1. Яка роль класифікаторів товарів у статистичному обліку зовнішньої торгівлі?
2. Опишіть класифікаційну структуру МСТК.
3. Опишіть класифікаційну структуру ГС.
4. Опишіть класифікаційну структуру УКТЗЕД.
3.8. Забезпечення порівнянності статистичних даних
В залежності від методологічних особливостей статистичного обліку зовнішньоторговельних оборотів виникають проблеми порівнянності даних про зовнішню торгівлю товарами. Методологія обліку може змінюватися в одній і тій же країні за різні проміжки часу, тоді виникають методологічні невідповідності при вивченні динамічних рядів експорту (імпорту) по цій країні. В один і той же період методологія обліку може відрізнятися по двох різних країнах торговельних партнерах, за якими проводиться взаємне порівняння зустрічних потоків товарів (експорт із країни А до країни Б порівнюється з імпортом країни Б із країни А).
Непорівнянність може бути пов'язана з відмінностями в охопленні товарів обліком, різними методами трактування окремих товарів (наприклад, товари військового призначення, корабельні запаси, конфіденційні дані), зростанням вартості в країнах-посередниках, розбіжностями в класифікації товарів, запізненням у наданні звітності, конвертацією валюти, методами визначення країн-партнерів та торгівлею через треті країни-посередники, відмінностями у вартісній оцінці, включаючи розбіжності в умовах поставки СІФ/ФОБ, лаговими (часовими) зсувами обліку окремих партій товарів через значний час, що може бути потрібен на транспортування товарів через треті країни та різними методами визначення дати реєстрації експорту (імпорту), що також приводить до часових невідповідностей в обліку.
Певна незіставність виникає також внаслідок змін у джерелах даних, помилок у збиранні даних або обробці та відправленні результатів, фальшивих документів або неспроможності комерсантів забезпечити статистичні органи точною інформацією.
При вивченні динамічних рядів українського експорту (імпорту) за періоди, що поєднують часові проміжки до 1991 року та після 1 січня 1991 року, слід памятати, що у методології статистичного обліку зовнішньої торгівлі товарами в Україні з 1991 року відбулися наступні зміни:
до 1991 року до обсягів зовнішньої торгівлі включалися товари, що перетинали кордон країни лише на комерційній основі, а з 1991 року стали враховуватися всі товари, ввезення і вивезення яких збільшує або зменшує матеріальні ресурси країни, тобто обороти збільшилися на розмір дарувань, допомоги тощо;
з 1991 року до складу експорту (імпорту) стали включатися операції з товарами, що проходять без завезення до країни (за даними звітності про торгівлю товарами, що не проходять митного декларування);
за новою методологією послуги (патенти, ліцензії, проектно-пошукові роботи, ремонт тощо) враховуються як послуги, окремо від товарів, торгівлю якими вони супроводжують;
до 1991 року експорт і імпорт враховувалися у статистиці за єдиним базисом ФОБ, а після 1991 року імпорт враховується за умови поставки СІФ.
Відбулися і ще деякі зміни у порядку обліку бартерних операцій, оренди тощо, тому при вивченні динаміки зовнішньої торгівлі України товарами у порівнянні з 1990 роком вартісні обсяги експорту та імпорту є непорівнянними, або їх потрібно корегувати (умовно перераховувати) з огляду на зміни у методології обліку.
При порівняннях взаємних оборотів двох країн одним із методів вивчення узгодженості даних статистики зовнішньої торгівлі є метод дзеркальної статистики.
Для таких порівнянь по країнах СНД використовується Методика проведення порівняльного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав-учасників Співдружності 14 травня 1999 року, та Методика проведення зіставлення даних основних країн партнерів у зовнішній торгівлі товарами, затверджена наказом Держкомстату України від 29.12.2000р. № 419.
В Методиці зроблено спробу при проведенні співставлень об'єднати як суто статистичні цілі (вдосконалення та уніфікація методологічних принципів формування статистики зовнішньої торгівлі), так і митні цілі (виявлення можливих порушень та пошуки шляхів запобігання їх в подальшому).
На розбіжності даних про взаємні обороти зовнішньої торгівлі країн СНД, крім причин методологічного плану, значно можуть впливати причини іншого характеру, пов'язані з особливостями законодавства, зокрема, податкового та митного.
Наявність в більшості країн централізованих баз електронних копій ВМЛ та сучасних програмних засобів їх обробки дозволяє в короткий час здійснювати перерахунки взаємних оборотів для усунення невідповідності між ними.
Більшість країн світу зосереджують адміністративні та регламентуючі аспекти роботи своїх митних органів на товарах, що імпортуються. Саме ці товари підлягають оподаткуванню, крім того, до них застосовуються методи тарифного та нетарифного регулювання з метою захисту інтересів споживачів та національного виробника. В результаті більш ретельного огляду імпорту описи імпортованих товарів є, як правило, більш конкретними. Крім того, кількість додаткових даних, які звичайно додаються при оформленні імпортної декларації, в країнах набагато більша кількості документів при оформленні експорту товарів. Тому деякі країни практикують заміну даних про експорт одного партнера даними про імпорт другого партнера. Наприклад, статистичні дані Канади про імпорт товарів з США приймаються і використовуються статистичними органами Сполучених Штатів як експорт до Канади (метод дзеркальної статистики).
Розходження в обліку товарів двох країн-партнерів - це наслідок дії багатьох факторів, головними з яких є:
1. Методологічні розходження в обліку:
Невідповідність географічної, економічної і статистичної територій держав.
Здійснення обліку у зовнішній торгівлі товарами за різними системами: загальною або спеціальною. Так, у країнах ЄС імпортом вважається факт допуску внутрішньою митницею країни призначення товару, походженням з країни, що не є членом ЄС, до вільного використання. При цьому жодних окремих режимів щодо поставки товарів до вільних економічних зон не існує. Натомість в Україні території спеціальних митних зон, знаходяться поза межами її митної території. Така розбіжність впливає на суми стягнутого мита, але на статистичну вартість експорту (імпорту) за період майже не впливає, оскільки Україна обліковує зовнішню торгівлю за загальною системою (при перетині державного кордону).
Використання у країнах-партнерах різних класифікаторів країн, товарів, валют. Номінація експорту та імпорту в різних валютах. Так, статистична вартість зовнішньоторговельних оборотів в Україні визначається в доларах США за курсом НБУ на дату прийняття декларації до оформлення, а в країнах ЄС у євро, а вже потім для міжнародних порівнянь приблизно оцінюється в доларах США. Оскільки долар США може в окремі періоди девальвувати або девальвувати стосовно євро, то виникає значна курсова різниця при обліку торгівлі з країнами ЄС. За деякими оцінками через курсову різницю у 2005 році статистичні показники ЄС щодо імпорту з України були завищені на 14,3%, а відносно експорту до України занижені приблизно на стільки ж відсотків.
Різниця в методології збору даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами (включення або не включення даних по товарах, що не підлягають митному декларуванню; товарів, придбаних в портах для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів та членів екіпажу; дорахунків по "човниковій торгівлі" та інших).
Різниця в методиках обліку орендованих товарів.
Різниця в методиках обліку ремонту основних фондів у країнах ЄС та інших країнах світу.
Повторна класифікація товарів з метою забезпечення конфіденційності.
Методологічна різниця між торгуючою країною і країною походження або країною відправлення товарів, торгуючою країною і країною кінцевого призначення.
Різниця статистичної вартісної оцінки товарів при здійсненні операцій: експорт оцінюється за умови поставки ФОБ, імпорт - за умови поставки СІФ.
Різниця обмінних курсів валют: реєстрація вартості товарів повинна здійснюватись у національній валюті країни, навіть коли угода укладена в іншій валюті. Використання різних обмінних курсів експортерами і імпортерами може приводити до розходжень. Значні розходження виникають у зв'язку з різною періодичністю проведення перерахунків обсягів торгівлі у долари США (на основі щоденних, щодекадних, середньомісячних, середньоквартальних, середньорічних курсів валют до національної одиниці).
Часова різниця, що є результатом руху товарів, які зареєстровані у різний період часу експортерами та імпортерами (час знаходження товарів у дорозі; час на здійснення митних формальностей; судна, що виготовлені за кордоном, можуть бути зареєстровані як експорт країни виробництва, але будуть включені як імпорт у країні власнику тільки при перетині судном митного кордону та т. ін.). Наприклад, для України факт експорту визнається, якщо товар фізично вивезено з її території, а для країн ЄС факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні, який ще не відбув зі станції відправлення і знаходиться на митній території ЄС. За оцінками спеціалістів часові розбіжності у реєстрації одного і того ж товару як експорту ЄС та імпорту України (з урахуванням середньостатистичних відстаней перевезень) можуть становити до 6% на рік у бік заниження Україною оцінки імпорту з ЄС у поточному році.
2. Товари можуть бути продані під час транзиту з однієї країни до іншої (так званий перерваний транзит у зв'язку зі змінами торговельної угоди).
3. Наявність у законодавстві конкретної країни преференцій або навпаки додаткових митних зборів та акцизів на конкретні види товару.
4. Поступки і спрощення, передбачені національним законодавством країни.
• Країни дозволяють спеціальні поступки щодо найкрупніших торговельних фірм (наприклад, поставки змішаних продуктів, частини транспортних засобів, можуть бути задекларовані під одним товарним кодом).
• Країни можуть мати різні статистичні пороги, нижче значення яких по вартості або кількості конкретного товару оформлення ВМД не вимагається.
5. Товари можуть бути класифіковані імпортерами та експортерами під різними товарними кодами (один із засобів ухилення від сплати податків).
6. Заниження митної вартості товарів при імпорті (ухилення від податків).
7. Уникнення від декларування товарів.
Ця непорівнянність може бути значно зменшена завдяки прийняттю та впровадженню у практику роботи конкретних країн концепцій та визначень, запропонованих Статистичним відділом ООН у методологічних рекомендаціях СМТТ, версія 2.
Враховуючи зазначене, рекомендовано, щоб країни періодично проводили двосторонні або багатосторонні дослідження узгодженості даних або впроваджували обміни даними таким чином, щоб їх статистика була більш достовірною та корисною для національних цілей та Міжнародної порівнянності.
Аналіз причин розбіжностей даних у взаємовідносинах з конкретними країнами дає можливість підвищити достовірність та якість статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі товарами.
Наведені причини розбіжностей в основному обумовлені специфікою організації обліку експорту (імпорту) в окремих країнах. Наразі обсяг публікацій про світову торгівлю постійно зростає, і для кваліфікованого використання наявних статистичних даних вітчизняної та зарубіжної статистики для реального і обєктивного аналізу зовнішньоекономічних звязків необхідно знати методологічні принципи обліку зовнішньоторговельного обороту, у відповідності з якими ці дані одержані.
Контрольні питання і завдання
1. Яка роль Методики проведення порівняльного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД?
2. Перелічіть основні причини непорівнянності даних митної статистики по одній країні за різні періоди часу.
3. Перелічіть основні причини непорівнянності взаємних даних митної статистики по двох торгуючих країнах за один і той же період часу.
РОЗДІЛ 4. ТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНС І ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ У ЗАГАЛЬНОСВІТОВУ СИСТЕМУ
ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
4.1. Показники зовнішньоторговельного балансу в Україні та їх
статистичний аналіз
Зовнішньоторговельний баланс країни формується на основі вартісних показників експорту та імпорту за певний період часу (квартал, півріччя, рік). Він являє собою статистичний звіт, в якому шляхом віднімання порівнюються обсяги ввезення і вивезення товарів за межі країни для одержання сальдо торговельного балансу.
Сальдо торговельного балансу = (Експорт) (Імпорт) , (4.1)
Якщо експорт за обсягами перевищує імпорт товарів, то сальдо балансу виходить позитивне. В системі національних рахунків воно називається «чистим експортом». Це означає, що країна на зовнішньому ринку торгує ефективно, має активний баланс. Вона більше одержує валютних надходжень від експорту вітчизняних товарів, ніж витрачає валюти на придбання імпортованих товарів. Таким чином, в країні накопичуються і зростають фінансові валютні резерви, які певним чином компенсують відсутність золотого запасу і можуть надалі, при необхідності, бути використані на покриття відємного сальдо зовнішньоторговельного балансу.
На розмір позитивного сальдо збільшується валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний доход (ВНД) країни.
Якщо обсяги експорту менші від імпорту, то сальдо торгового балансу є негативним (чистий імпорт). В такому випадку зовнішня торгівля країни вважається неефективною (пасивний баланс). В такі періоди у країни зменшуються фінансові валютні резерви, накопичені в минулому, або вона витрачає частину свого золотого запасу на покриття негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Країна, по суті, біднішає, у неї зменшуються ВВП та ВНД.
Якщо експорт та імпорт мають однакову величину, то сальдо балансу буде нульовим. Тоді баланс називається чистим, або нетто-балансом.
Аналіз показників зовнішньоторговельного балансу передбачає обчислення загального зовнішньоторговельного обороту та вивчення його структури.
Під загальним зовнішньоторговельним оборотом країни розуміють сумарний обсяг вартості експорту та імпорту. За статистичною природою це ціле, знайдене як сума двох складових частин. Структура зовнішньоторговельного обороту характеризується частками експорту та імпорту, що є відносними величинами структури, виміряними в процентах.
= , (4.2)
= , (4.3)
Показники структури та сальдо зовнішньоторговельного балансу повязані між собою: при позитивному сальдо частка експорту перевищує 50%, а при негативному навпаки, частка імпорту більша за 50%.
Сальдо зовнішньої торгівлі визначається окремо за товарами і послугами. Якщо по торгівлі товарами країна має негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, то воно може бути компенсоване за рахунок інших надходжень, наприклад, за рахунок позитивного сальдо від міжнародної торгівлі послугами, міжнародного туризму тощо.
Показники зовнішньоторговельного балансу України за даними Статистичного щорічника України за останні роки наведені в таблиці 4.1.
Отже, в Україні за проаналізований період зовнішня торгівля товарами та послугами була в цілому ефективною. Активний торговий баланс дозволяв накопичувати фінансові валютні резерви. Найбільш сприятливими були умови торгівлі у 2004 році, що і забезпечило максимальне за ці роки позитивне сальдо торгового балансу: обсяг експорту товарів і послуг був більшим від імпорту на 6,9 млрд. дол. США. За 2004 рік досягнуто позитивного торгового балансу і по торгівлі лише товарами. Чистий експорт товарів складав близько 3,7 млрд. дол. США, тоді як у 2003 році експорт товарів практично дорівнював їх імпорту, а в 2005 році в
Таблиця.4.1. Показники зовнішньоторговельного балансу України по торгівлі товарами і послугами за 2003-2005 роки
Рік |
Загальний зовнішньоторговельний оборот, млрд. дол. США |
Експорт |
Імпорт |
Сальдо зовнішньоторговельного балансу, млрд. дол. США |
||
Сума, млрд. дол. США |
Частка, % |
Сума, млрд. дол. США |
Частка, % |
|||
2003 |
51,8 |
27,3 |
52,7 |
24,5 |
47,3 |
+2,8 |
2004 |
69,1 |
38,0 |
55,0 |
31,1 |
45,0 |
+6,9 |
2005 |
79,5 |
40,4 |
50,8 |
39,1 |
49,2 |
+1,3 |
торгівлі товарами склалися негативні тенденції, що привели до утворення пасивного балансу в обсязі 1,9 млрд. дол.. США, який був перекритий позитивним сальдо від торгівлі послугами, активний баланс від перевищення їх експорту над імпортом у 2005 році становив 3,2 млрд. дол. США.
Основною причиною погіршення показників торгового балансу України у 2005 році було різке подорожчання енергоносіїв, зокрема російського газу при одночасному обмеженні продажу українських продовольчих товарів до Російської Федерації. Для покращення ситуації українському уряду доводиться проводити зважену торговельно-економічну політику у відносинах з РФ та терміново знаходити альтернативні джерела постачання енергоносіїв як внутрішні, так і зовнішні.
Зовнішньоторговельний товарооборот, поряд з обсягом експорту, застосовується у міжнародній статистичній практиці для позиціонування країн за обсягами зовнішньої торгівлі. Він найбільш повно характеризує рівень залучення країни до світової торгівлі, її участь у формуванні оборотів світового ринку. За даними Статистичного департаменту ООН у 2004 році Україна перебувала на 43 місці за обсягами зовнішньоторговельного обороту серед усіх торгуючих країн світу.
Контрольні питання і завдання
1. Сформулюйте поняття зовнішньоторговельного балансу країни.
2. Яким є порядок обчислення сальдо зовнішньоторговельного балансу?
3. Вкажіть порядок обчислення загального зовнішньоторговельного обороту.
4. Яким є порядок обчислення структури зовнішньоторговельного обороту?
4.2. Поняття і значення платіжного балансу
Платіжний баланс (далі ПБ) тісно пов'язаний з показниками торгового балансу і відбиває співвідношення всіх видатків валютних коштів за кордон та надходжень їх до країни за певний період часу (найчастіше за рік). В ньому відображається вся сукупність міжнародних торгових і фінансових операцій, що породжують попит та пропозицію на певний вид валюти.
Національний платіжний баланс це статистична система кількох окремих рахунків (балансів), до якої входять: зовнішньоторговельний баланс, баланс первинних доходів, баланс іноземних інвестицій, баланс економічної допомоги та інші. Кожна складова частина ПБ включає, з одного боку, всі категорії платежів і надходжень до країни із-за кордону, з іншого, - видатки і грошові виплати за кордон за імпорт товарів та послуг, прибуток перерахований за кордон, поточні трансферти та інші виплати.
Платіжний баланс побудований на основі методології подвійного запису на рахунках. Кожна зовнішньоекономічна операція відображається в ньому двічі: по кредиту одного рахунка і одночасно по дебету іншого, наприклад експорт товарів на певну суму, показаний по кредиту рахунку «Товари» балансується такою ж сумою, показаною по дебету рахунка «Іноземна валюта». Сума всіх дебетових проводок повинна співпадати з сумою кредитових, а загальне сальдо має дорівнювати нулю. Але на практиці баланс ніколи не досягається через наявність статистичних помилок (чисті помилки і пропуски), повязаних з тим, що дані про різні операції беруться із різних джерел, тому методологія обліку їх може бути різною. Наприклад дані про експорт товарів беруться із митної статистики, а про надходження іноземної валюти на рахунки підприємств за експортовані товари із банківської статистики. Причин невідповідності тут може бути кілька це відмінність у визначенні дати обліку і віднесення відповідних показників до різних звітних періодів, неповне повернення до країни валюти за експортні поставки тощо. У найбільш загальному вигляді схема ПБ наведена в таблиці 4.2.
Показники ПБ обчислюються за станом на певну дату (розрахункові баланси) або за певний період (звітні баланси). Деякі країни обчислюють також прогнозні баланси.
Таблиця 4.2. Спрощена схема платіжного балансу.
Назва операції |
Кредит |
Дебет |
І. Рахунок поточних операцій |
||
А. Товари та послуги (1. Товари; 2. Послуги) |
||
Б. Доходи (1. Оплата праці; 2. Доходи від інвестицій) |
||
В. Поточні трансферти |
||
ІІ. Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами |
||
А. Рахунок операцій з капіталом |
||
1. Капітальні трансферти |
||
2. Придбання/продаж невироблених нефінансових активів |
||
3. Зміна запасів іноземної валюти |
||
Б. Фінансовий рахунок |
||
1. Прямі інвестиції (за кордон; в національну економіку із-за кордону) |
||
2. Портфельні інвестиції (активи; зобовязання) |
||
3. Інші інвестиції (активи; зобовязання) |
||
4. Резервні активи |
ПБ є одним із основних інструментів макроекономічного аналізу і прогнозування. Його дані показують, як у звітному періоді розвивалася зовнішня торгівля, яка безпосередньо впливає на валютний курс, рівень виробництва, зайнятості і споживання. На основі ПБ можна визначити, в яких формах відбувалося залучення іноземного капіталу і здійснювалися інвестиції за кордон, чи своєчасно погашалася зовнішня заборгованість країни або мали місце затримка платежів і реструктуризація боргу. ПБ показує також зміну рівня міжнародних резервів Національного банку, що характеризує наявність платіжних дисбалансів.
Дані ПБ використовуються для запровадження заходів фіскальної і монетарної політики, протекціоністських заходів, регулювання внутрішнього валютного ринку та валютних курсів.
Митна статистика служить одним із інформаційних джерел для складання платіжного балансу.
Контрольні завдання
1. Сформулюйте поняття платіжного балансу країни.
2. Вкажіть принцип побудови платіжного балансу та його основні складові частини.
3. Охарактеризуйте призначення (мету складання) платіжного балансу.
4.3. Показники, що характеризують інтеграцію країни до світових
господарських звязків
Залучення країни до світової торгівлі характеризується як абсолютними величинами: обсягами експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту, так і відносними величинами: середньодушовим обсягом експорту та загального зовнішньоторговельного обороту, динамічним коефіцієнтом випередження (відставання) обсягів експорту від обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), експортною квотою, що визначається як відношення вартості експорту до обсягу ВВП, коефіцієнтом покриття імпорту експортом.
Участь країни у світовій економіці характеризується також часткою експорту країни у світовому експорті, часткою імпорту країни у обсязі національного споживання (проміжного і кінцевого) всього і за окремими товарними групами.
Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації обчислюється як частка від ділення питомої ваги експорту окремого товару у загальній сумі експорту країни на питому вагу світового експорту даного товару у загальному обсязі світового експорту. Якщо цей коефіцієнт за певним товаром виходить більшим за одиницю, то це означає, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві і торгівлі даним товаром.
Частина перелічених показників може бути розрахована за статистичними даними лише однієї країни, а для обчислення іншої частини показників потрібна детальна інформація про світову торгівлю товарами. Отже розглянемо детальніше порядок обчислення першої групи показників, як найбільш поширених з огляду на більшу доступність інформації, необхідної для їх одержання.
Під зовнішньоторговельним оборотом країни розуміють суму вартості експорту та імпорту країни.
Обсяг світового товарообороту дорівнює сумі експорту всіх країн, але не дорівнює сумі імпорту (через лагові зсуви обміну та різні базові ціни обліку експорту (ФОБ) та імпорту (СІФ)). Місце окремих країн у світовому товарному ринку визначається як частка даної країни у світовому експорті.
Наведемо порядок обчислення наступних відносних величин:
1) Душовий обсяг експорту |
= |
_________Обсяг експорту країни за рік_____ |
(4.4) |
Середньорічна чисельність населення країни |
2) Душовий обсяг загального зовнішньоторговельного обороту |
= |
Обсяг зовнішньоторговельного обороту за рік |
(4.5) |
Середньорічна чисельність населення країни |
|||
3) Динамічний коефіцієнт випередження (чи відставання) зміни обсягів експорту порівняно з ВВП |
= |
Темп зростання обсягів експорту за період |
(4.6) |
Темп зростання ВВП за той же період |
|||
4) Експортна квота у валовому внутрішньому продукті (ВВП) |
= |
Обсяг експорту за рік |
(4.7) |
Обсяг ВВП за той же рік |
|||
5) Рівень покриття імпорту експортом |
= |
Обсяг експорту за рік |
(4.8) |
Обсяг імпорту за рік |
Розвязання типового завдання.
Покажемо обчислення перелічених вище показників за реальними даними української статистики за 2001 - -2003 роки. Показники ВВП, зовнішньоторговельного обороту та числа жителів України за даними Статистичного щорічника за останні роки наведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3. Показники ВВП, зовнішньоторговельного обороту із продажу товарів та числа жителів України за 2001 2003 роки
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
38,0 |
42,3 |
50,2 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
16265 |
17957 |
23080 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
15775 |
16977 |
23021 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
48,67 |
48,20 |
47,82 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності;
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом;
3) напишіть короткі висновки.
ЕТАПИ РОБОТИ
2001 рік 16265 + 15775 = 32040
2002 рік 17957 + 16977 = 34934
2003 рік 23080 + 23021 = 46101
2001 рік 16265 - 15775 = + 490
2002 рік 17957 - 16977 = + 980
2003 рік 23080 - 23021 = + 59
3. Обчислюємо структуру загального зовнішньоторговельного обороту, у %:
а) частка експорту |
|||||||
2001 рік |
(16265 |
: |
32040) |
100 |
= |
50,8 |
|
2002 рік |
(17957 |
: |
34934) |
100 |
= |
51,4 |
|
2003 рік |
(23080 |
: |
46101) |
100 |
= |
50,1 |
а) частка імпорту |
|||||||
2001 рік |
(15775 |
: |
32040) |
100 |
= |
49,2 |
|
2002 рік |
(16977 |
: |
34934) |
100 |
= |
48,6 |
|
2003 рік |
(23021 |
: |
46101) |
100 |
= |
49,9 |
4. Оформлюємо аналітичну таблицю:
Таблиця.4.4. Показники зовнішньоторговельного балансу України по торгівлі товарами за 2001-2003 роки
Рік |
Загальний зовнішньоторговельний оборот, млн. дол. США |
Експорт |
Імпорт |
Сальдо зовнішньоторговельного балансу, млн. дол. США |
||
Сума, млн. дол. США |
Частка, % |
Сума, млн. дол. США |
Частка, % |
|||
2001 |
32040 |
16265 |
50,8 |
15775 |
49,2 |
+ 490 |
2002 |
34934 |
17957 |
51,4 |
16977 |
48,6 |
+ 980 |
2003 |
46101 |
23080 |
50,1 |
23021 |
49,9 |
+59 |
Отже, в Україні за проаналізований період зовнішня торгівля товарами була в цілому ефективною. Активний торговий баланс дозволяв накопичувати фінансові валютні резерви. Найбільш сприятливими були умови торгівлі у 2002 році, що і забезпечило максимальне за ці роки позитивне сальдо торгового балансу: обсяг експорту товарів і послуг був більшим від імпорту на 980 млн. дол. США. Оскільки країна мала позитивне сальдо торгового балансу, то частка експорту була вищою, ніж частка імпорту. Однак перевищення це незначне і уже у 2003 році воно зменшилося до 0,1%, тобто експорт та імпорт товарів практично були однаковими.
5. Охарактеризуємо рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами:
а) душовим обсягом експорту та душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому (обчислення проведемо за формулами 4.4 та 4.5):
Рік |
душовий обсяг експорту, дол. США на одну людину |
душовий обсяг зовнішньоторговельного обороту, дол. США на одну людину |
|||||||||
2001 |
16265 |
: |
48,67 |
= |
334,2 |
32040 |
: |
48,67 |
= |
658,3 |
|
2002 |
17957 |
: |
48,20 |
= |
372,6 |
34934 |
: |
48,20 |
= |
724,8 |
|
2003 |
23080 |
: |
47,82 |
= |
482,6 |
46101 |
: |
47,82 |
= |
964,1 |
б) динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом (за формулою 4.6):
Рік |
Темп зростання експорту (ланцюговий), % |
Темп зростання ВВП (ланцюговий), % |
|
2002 |
(17957/16265)*100 = 110,4 |
(42,3/38,0)*100 = 111,3 |
|
2003 |
(23080/17957)*100 = 128,5 |
(50,2/42,3)*100 = 118,7 |
Коефіцієнт:
2002 рік 110,3/111,3 = 0,991
2003 рік 128,5/118,7 = 1,083
в) експортною квотою у ВВП, г) рівнем покриття імпорту експортом,
(за формулою 4.7): (за формулою 4.8):
Рік |
Експортна квота, % |
Рік |
Рівень покриття, % |
|
2001 |
(16265/38000)*100 = 42,8 |
2001 |
(16265/15775)*100 = 103,1 |
|
2002 |
(17957/42300)*100 = 42,5 |
2002 |
(17957/16977)*100 = 105,8 |
|
2003 |
(23080/50200)*100 = 46,0 |
2003 |
(23080/23021)*100 = 100,3 |
6. Оформлюємо аналітичну таблицю:
Таблиця 4.5. Показники залучення України до світових господарських звязків за 2001 2003 роки
Показник |
Рік |
||
2001 |
2002 |
2003 |
|
Душовий обсяг експорту, дол. США |
334,2 |
372,6 |
482,6 |
Душовий обсяг зовнішньоторгового обороту, дол. США |
658,3 |
724,8 |
964,1 |
Темп зростання експорту (ланцюговий),% |
- |
110,4 |
128,5 |
Темп зростання ВВП (ланцюговий),% |
- |
111,3 |
118,7 |
Коефіцієнт випередження (відставання) зміни обсягів експорту порівняно з ВВП, разів |
- |
0,991 |
1,083 |
Експортна квота у ВВП, % |
42,8 |
42,5 |
46,0 |
Рівень покриття імпорту експортом, % |
103,1 |
105,8 |
100,3 |
Отже, Україна має низькі обсяги експорту та загального зовнішньоторговельного обороту у розрахунку на душу населення. Для порівняння можна сказати, що у 2003 році експорт на душу населення по РФ складав 940 дол., по Німеччині 9109,8 дол., по США 2465,2 дол. Але на першому місці у світі за цим показником знаходяться такі країни, як Гонконг та Сінгапур у яких показник експорту в розрахунку на душу населення становить біля 30 тисяч дол. США на одну людину. Значить Україна не відноситься до країн лідерів світового виробництва і торгівлі.
У2002 році обсяги українського експорту зростали трохи повільніше, ніж обсяги ВВП, а у 2003 році темпи зростання експорту перевищували над темпами зростання ВВП на 8,3%. Відповідно у 2003 році збільшилася і експортна квота до 46,0%. Це означає, що 46,0% (близько половини) валового внутрішнього продукту України у 2003 році було вироблено для продажу на зовнішньому ринку. Тобто українська економіка у значній мірі орієнтована на світові господарські звязки і її успішна робота залежить від зовнішніх ринків збуту вироблених продуктів.
Рівень покриття імпорту експортом становить більше 100%, тобто сальдо торговельного балансу позитивне і зовнішня торгівля товарами у розглянутому періоді була ефективною.
Практичні завдання для самостійної роботи
4.3.1. Відомі дані по Білорусі:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
12,3 |
14,4 |
17,5 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
7451 |
8021 |
9946 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
8286 |
9092 |
11558 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
9,95 |
9,90 |
9,80 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.2. Відомі дані по Вірменії:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
2,6 |
2,5 |
2,9 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
343 |
507 |
678 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
874 |
991 |
1269 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
3,8 |
3,2 |
3,2 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.3. Відомі дані по Казахстану:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
21,1 |
23,9 |
26,6 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
8639 |
9670 |
12927 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
6446 |
6584 |
8409 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
14,8 |
14,9 |
15,0 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.4. Відомі дані по Російській Федерації:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
304,7 |
348,3 |
437,6 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
101884 |
107301 |
135929 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
53764 |
60966 |
76070 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
145,2 |
145,2 |
144,6 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.5. Відомі дані по Австрії:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
189,6 |
205,2 |
252,6 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
70751 |
78673 |
97146 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
74633 |
78299 |
99532 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
8,08 |
8,10 |
8,10 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.6. Відомі дані по Німеччині:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
1855,9 |
1988,3 |
2403,8 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
571645 |
615831 |
751560 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
486119 |
490283 |
604612 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
82,5 |
82,5 |
82,5 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.7. Відомі дані по США:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
9907,6 |
10381,7 |
10855,7 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
729100 |
693103 |
724771 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
1179180 |
1200230 |
1303050 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
284,8 |
291,0 |
294,0 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.8. Відомі дані по Японії:
(суми в млн. дол. США)
ПОКАЗНИК |
2001 |
2002 |
2003 |
1. Валовий внутрішній продукт, млрд. дол. США |
4193,0 |
3988,2 |
4318,7 |
2. Обсяг експорту, млн. дол. США |
403496 |
416726 |
471817 |
3. Обсяг імпорту, млн. дол. США |
349089 |
337194 |
382930 |
4. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб |
127,8 |
127,7 |
127,7 |
Завдання:
1) обчисліть загальний зовнішньоторговельний оборот, його структуру, сальдо зовнішньоторговельної діяльності.
2) охарактеризуйте рівень залучення країни до світових господарських звязків наступними відносними величинами: душовим обсягом експорту; душовим обсягом зовнішньоторгового обороту в цілому; динамічним коефіцієнтом випередження чи відставання зміни обсягів експорту порівняно з валовим внутрішнім продуктом; експортною квотою у ВВП; рівнем покриття імпорту експортом.
3) напишіть короткі висновки.
4.3.9. Відомі дійсні дані про світову торгівлю товарами (експорт):
Країна |
Експорт, млрд. дол. США |
||
2002 рік |
2003 рік |
2004 рік |
|
А |
1 |
2 |
3 |
Німеччина |
615,8 |
751,6 |
912,3 |
США |
693,1 |
724,8 |
818,8 |
Китай |
325,6 |
438,2 |
593,3 |
А |
1 |
2 |
3 |
Японія |
416,7 |
471,8 |
565,8 |
Франція |
331,7 |
392,0 |
448,7 |
Російська Федерація |
107,3 |
135,9 |
183,5 |
Україна |
18,0 |
23,1 |
32,7 |
Всього світовий експорт |
6482,0 |
7551,0 |
9153,0 |
Обчисліть частку кожної наведеної країни у світовому експорті, зробіть висновок про динаміку частки кожної країни у світовому ринку.
4.3.10. Відомі дійсні дані по Україні:
(млн. грн)
Рік |
Експорт товарів і послуг |
ВВП |
Імпорт товарів і послуг |
Національне споживання |
|
проміжне споживання |
кінцеві споживчі витрати |
||||
2002 |
124392 |
225810 |
114501 |
302814 |
170325 |
2003 |
154394 |
267344 |
147525 |
363487 |
201624 |
2004 |
211248 |
344822 |
185318 |
482412 |
252758 |
Обчисліть експортну квоту у ВВП України та частку імпорту у національному споживанні. Зробіть висновки.
4.3.11. Відомі дійсні дані по Україні про розподіл експорту-імпорту послуг за формами власності у 2004 2005 роках:
Форма власності резидента України |
2004 рік |
2005 рік |
||
Експорт, млн. дол. США |
Імпорт, млн. дол. США |
Експорт, млн. дол. США |
Імпорт, млн. дол. США |
|
Приватна |
2111,8 |
1201,1 |
2920,2 |
1946,1 |
Державна та державна корпоративна |
3172,6 |
842,2 |
3187,7 |
949,4 |
Комунальна та комунальна корпоративна |
15,3 |
26,3 |
39,4 |
|
Невизначена форма власності |
- |
- |
0,5 |
0,1 |
Всього |
5307,9 |
6134,7 |
Обчисліть відсутні в таблиці показники і визначте (за формами власності і в цілому): а) сальдо послуг та його динаміку; б) коефіцієнт покриття імпорту експортом послуг.
РОЗДІЛ 5. РЯДИ РОЗПОДІЛУ І ГРУПУВАННЯ У СТАТИСТИЦІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
5.1. Ряди розподілу, їх види та елементи. Застосування рядів розподілу в митній статистиці
Здатність будь-якої ознаки приймати різні значення у різних одиниць сукупності називається варіацією. На відміну від варіації зміни у значеннях ознаки у одного і того ж обєкта або одиниці сукупності в різні моменти чи періоди часу називаються динамічними змінами. Методи їх вимірювання і вивчення принципово відрізняються від методів вимірювання і вивчення варіації. Статистичному вивченню динаміки присвячено розділ 6 даного підручника.
Причиною варіації є різні умови існування і розвитку окремих одиниць сукупності. Основними сукупностями, що досліджуються митною статистикою є сукупності торгуючих країн (їх первинні кількісні ознаки це обсяг експорту та імпорту, атрибутивними ознаками може бути рівень економічного розвитку, належність до економічних угруповань, тощо) та сукупності товарів, що продаються на зовнішньому ринку (їх первинні кількісні ознаки це кількість та вартість експорту (імпорту) за конкретним товаром, основна атрибутивна ознака це належність до укрупнених товарних груп виділених за певними принципами, використаними у класифікаторі).
Першим етапом статистичного дослідження варіації є побудова варіаційних рядів упорядкованого розподілу одиниць сукупності у порядку зростання або зменшення значень досліджуваної кількісної ознаки і підрахунку числа одиниць, що мають однакові значення (інтервали значень) цієї ознаки. Існують три форми варіаційного ряду: ранжований ряд, дискретний ряд та інтервальний ряд. Більш широким поняттям є поняття ряду розподілу. До рядів розподілу включають варіаційні ряди та, крім того, ряди розподілу, що утворені за атрибутивною (не кількісною) ознакою атрибутивні ряди розподілу.
Ряди розподілу є статичними, тобто для їх утворення беруть дані про значення ознак на одну і ту ж дату чи за один період часу.
Якщо значення показника, за яким упорядковано одиниці сукупності не повторюються і в той же час одиниць небагато і потрібно бачити значення досліджуваної ознаки окремо у кожної одиниці, то утворюється простий ранжований ряд без групування одиниць сукупності.
Ранжований ряд це перелік окремих одиниць сукупності у порядку збільшення чи зменшення досліджуваної ознаки. У статистиці світової торгівлі дуже часто використовують просте ранжування країн за обсягами експорту для визначення місця кожної країни у світовому товарному ринку. Також країни ранжують для позиціонування їх за обсягами експорту (імпорту або загального зовнішньоторговельного обороту) у розрахунку на душу населення.
Приклад ранжування країн за розмірами експорту у розрахунку на душу населення наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Експорт на душу населення в окремих країнах світу за 2003 рік (тис. дол. США)
Не ранжовані дані |
Ранжовані дані |
|||
Сукупність країн |
Експорт, тис. дол. США |
Рейтинг (ранг) |
Ранжований ряд (перша десятка країн) |
Експорт, тис. дол. США |
США |
2,47 |
1 |
Сінгапур |
34,33 |
Ірландія |
23,19 |
2 |
Гонконг |
32,67 |
Німеччина |
9,11 |
3 |
Бельгія |
24,81 |
Японія |
3,69 |
4 |
Ірландія |
23,19 |
Франція |
6,52 |
5 |
Нідерланди |
18,27 |
Канада |
8,66 |
6 |
Норвегія |
15,00 |
Нідерланди |
18,27 |
7 |
Швейцарія |
13,99 |
Гонконг |
32,67 |
8 |
Данія |
12,32 |
Бельгія |
24,81 |
9 |
Австрія |
11,99 |
Китай |
0,34 |
10 |
Швеція |
11,47 |
Сінгапур |
34,33 |
|||
Швеція |
11,47 |
|||
Швейцарія |
13,99 |
|||
Австрія |
11,99 |
|||
Данія |
12,32 |
|||
Норвегія |
15,00 |
|||
Сполучене Королівство |
5,15 |
|||
Мексика |
1,60 |
|||
Італія |
5,21 |
Із девятнадцяти країн, що мають значні загальні обсяги експорту, вибрані і позиціоновані десять найкрупніших за розмірами душового експорту. В результаті цього можна зробити висновок, що у першу світову десятку країн, ранжованих за обсягами душового експорту, входять невеликі країни зі значними обсягами експорту, але незначним числом жителів. В той же час у Китаю душовий обсяг експорту нижчий навіть від українського, хоча за загальним обсягом продажу товарів на зовнішньому ринку Китай обіймає третє місце у світі (табл. 5.2).
Таблиця 5.2. Частка окремих країн у світовій торгівлі за 1985, 1995 та 2004 роки (експорт країни в % до світового експорту)
Країна |
1985 рік |
1995 рік |
2004 рік |
|||
Ранг |
Частка, % |
Ранг |
Частка, % |
Ранг |
Частка, % |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Німеччина |
2 |
10,0 |
2 |
10,2 |
1 |
10,0 |
США |
1 |
11,7 |
1 |
11,7 |
2 |
8,9 |
Китай |
18 |
1,4 |
11 |
3,0 |
3 |
6,5 |
Японія |
3 |
9,4 |
3 |
8,9 |
4 |
6,2 |
Франція |
5 |
5,3 |
4 |
5,7 |
5 |
4,9 |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Нідерланди |
8 |
3,5 |
7 |
3,9 |
6 |
3,9 |
Італія |
7 |
4,2 |
6 |
4,6 |
7 |
3,8 |
Великобританія |
4 |
5,4 |
5 |
4,8 |
8 |
3,8 |
Канада |
6 |
4,8 |
8 |
3,8 |
9 |
3,5 |
Бельгія |
... |
... |
... |
... |
10 |
3,3 |
Україна |
... |
... |
... |
0,3 |
44 |
0,4 |
Якщо кількість одиниць сукупності достатньо велика, ранжований ряд стає громіздким, а його побудова трудомісткою. У таких випадках варіаційний ряд будується з допомогою групування одиниць сукупності за значеннями досліджуваної ознаки. Такі варіаційні ряди бувають дискретні та інтервальні.
Дискретний варіаційний ряд будується для вивчення ознак, що варіюють в нешироких межах та приймають лише цілочислові значення. Він складається з наступних елементів: варіантів окремих цілочислових значень, яких може набувати групувальна ознака; частот абсолютних величин, що показують, як часто зустрічаються окремі варіанти у одиниць досліджуваної сукупності, та часток частот, виражених у процентах до підсумку. Число груп у дискретному варіаційному ряді розподілу визначається кількістю реально існуючих значень групувальної ознаки. Такі ряди у митній статистиці практично не використовуються.
Інтервальний ряд розподілу будується для вивчення ознак, що варіюють в широких межах та приймають будь-які значення в межах певного розмаху варіації. Такі ряди утворюють, як правило, за значеннями неперервних ознак. Якщо ж ознака приймає дискретні значення, але кількість варіантів таких значень досить велика, то за дискретними ознаками також можуть утворюватися інтервальні ряди розподілу.
В митній статистиці найчастіше використовуються атрибутивні ряди розподілу. Групувальними ознаками для атрибутивних розподілів слугують наступні ознаки, що мають словесне описання:
1) напрям товаропотоку (експорт, імпорт), наприклад:
Таблиця 5.3. Зовнішньоторговельний оборот України з продажу товарів в 2005 році
Напрям товаропотоку |
Млн. дол. США |
Частка, % |
Експорт |
34228,4 |
48,6 |
Імпорт |
36136,3 |
51,4 |
Всього зовнішньоторговельний оборот |
70364,7 |
100,0 |
2) товарооборот групується також за країнами торговельними партнерами, за континентами і частинами світу, за економічними угрупованнями країн, наприклад:
Таблиця 5.4. Світова торгівля (експорт) за 1970; 1990; 2000 та 2002 роки
Групи країн |
1970 |
1990 |
2000 |
2002 |
||||
Млрд. дол. |
Частка, % |
Млрд. дол. |
Частка, % |
Млрд. дол. |
Частка, % |
Млрд. дол. |
Частка, % |
|
Всі країни світу |
315 |
100,0 |
3451 |
100,0 |
6040 |
100,0 |
6068 |
100,0 |
Розвинуті країни |
223 |
70,8 |
2480 |
71,9 |
3946 |
65,3 |
3939 |
64,9 |
Країни, що розвиваються |
55 |
17,5 |
800 |
23,2 |
1844 |
30,5 |
1842 |
30,4 |
Східноєвропейські країни та бувший СРСР |
37 |
11,7 |
171 |
4,9 |
250 |
4,2 |
287 |
4,7 |
В останні роки після розширення Євросоюзу більш популярною є класифікація світового експорту (імпорту) за регіонами з виділенням інформації за найбільшими країнами регіону та деякими економічними угрупованнями країн: Північна Америка (в тому числі США), Південна і Центральна Америка (в тому числі Бразилія) , Європа (в тому числі Євросоюз (25)), СНД (в тому числі РФ), Африка (в тому числі Південно-Африканська Республіка), Середня Азія, Азія (в тому числі Китай, Японія). У додатках Ж та К наведено відповідно розподіл зовнішньоторговельного обороту України за економічними угрупованнями країн та розподіл світового експорту за 2004 рік по регіонах світу.
3) за товарами і укрупненими товарними групами. Розподіл здійснюється відповідно до номенклатури УКТЗЕД або МСТК. Можуть виділятися лише дві укрупнені товарні групи: продовольчі та непродовольчі товари. Розподіл може враховувати ступінь обробки товарів. У таблиці 5.5 наведено розподіл світового експорту за укрупненими товарними групами відповідно до класифікаційної схеми МСТК.
Таблиця 5.5. Товарна структура світової торгівлі (експорт) за 1970; 1990; 2001 та 2004 роки
Групи товарів |
1970 |
1990 |
1995 |
2001 |
2004 |
|
Частка, % |
Частка, % |
Частка, % |
Частка, % |
Млрд. дол. |
Частка, % |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Всього |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
8907 |
100,0 |
В тому числі сировинні товари |
34,0 |
24,5 |
20,5 |
19,5 |
2519 |
28,3 |
Із них: |
||||||
продовольчі товари, напої, тютюн |
13,8 |
8,7 |
8,3 |
6,8 |
1254 |
14,1 |
сировина непродовольча, крім палива |
10,8 |
5,2 |
4,9 |
3,4 |
272 |
3,1 |
мінеральне паливо, мастила і подібні їм товари |
9,2 |
10,6 |
7,3 |
9,3 |
993 |
11,1 |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Готові вироби |
66,0 |
75,5 |
79,5 |
80,5 |
6388 |
71,7 |
Із них: |
||||||
хімічні продукти |
7,4 |
8,9 |
9,5 |
9,8 |
976 |
11,0 |
машини, обладнання і транспортні засоби |
29,2 |
35,3 |
38,9 |
40,6 |
3474 |
39,0 |
інші оброблені вироби |
29,4 |
26,4 |
31,1 |
30,1 |
1938 |
21,7 |
4) за характером товару, що продається, зовнішньоторговельні обороти поділяються на продаж товарів (продуктів) та продаж послуг. У 2004 році світовий експорт поділявся на продаж товарів на суму 8907 млрд. дол. США (80,7 %) та продаж послуг на суму 2125 млрд. дол. США (19,3 %);
5) імпортовані товари поділяються за призначенням (для виробничого призначення; особистого споживання; переробки; реекспорту);
6) експортовані товари розподіляють за походженням на вітчизняні товари та товари іноземного виробництва;
7) зовнішньоторговельні обороти розподіляють за валютою контракту (табл. 5.6):
Таблиця 5.6. Структура зовнішньої торгівлі України товарами у розрізі валют контрактів за 2005 рік
Експорт |
Імпорт |
|||||
млн. одиниць контрак-ту |
млн. дол. США |
у % до загаль-ного обсягу |
млн. одиниць контрак-ту |
млн. дол. США |
у % до загаль-ного обсягу |
|
Всього |
х |
34228,4 |
100,0 |
х |
36136,3 |
100,0 |
У тому числі |
||||||
Долар США |
27363,6 |
27363,6 |
79,9 |
25430,4 |
25430,4 |
70,4 |
ЄВРО |
2726,5 |
3384,4 |
9,9 |
6704,8 |
8286,7 |
22,9 |
Російський рубль |
92925,6 |
3280,4 |
9,6 |
55765,4 |
1967,5 |
5,4 |
Інші |
х |
200 |
0,6 |
х |
451,7 |
1,3 |
8) зовнішньоторговельні обороти розподіляють за видами транспортних засобів на яких перевозиться товар (залізничний, морський, автомобільний, трубопровідний).
9) обороти з експорту та імпорту по Україні в цілому розподіляються на обороти у розрізі областей та АР Крим.
10) у статистичних публікаціях України наводиться розподіл експорту та імпорту товарів та послуг за формами власності резидентів України.
У митній статистиці часто виконують комбінаційні розподіли за кількома ознаками, взятими у поєднанні одна з іншою. Для цього поєднують між собою вже перелічені вище ознаки. Приклад такого розподілу наведено в таблиці 5.6, де товарооборот за валютою контракту (перша ознака) розподіляється ще за напрямом товаропотоку на експорт та імпорт.
Методику утворення рівноінтервальних рядів розподілу викладено у наступному параграфі.
Контрольні питання і завдання
1. Дайте визначення ранжованого ряду.
2.Як застосовуються ранжовані ряди в митній статистиці?
3. Дайте визначення варіаційного ряду розподілу. Назвіть його види.
4. Дайте визначення атрибутивного ряду розподілу.
5.Перелічіть основні атрибутивні групувальні ознаки, що застосовуються в митній статистиці.
5.2. Утворення рівноінтервальних варіаційних рядів розподілу
Для утворення рівноінтервальних варіаційних рядів розподілу необхідно мати цифрову інформацію по певній множині одиниць статистичної сукупності, наприклад, можна виконати групування країн-партнерів або областей України за обсягами експорту чи імпорту товарів і послуг чи групування митниць України за будь-яким із показників їх діяльності за певний період.
Етапи утворення рівноінтервального варіаційного ряду розподілу:
1. Формулюється мета дослідження, наприклад, вивчити структуру сукупності областей України за обсягами експорту продовольчих товарів та сировини (групи 1 24 за УКТЗЕД) у 2005 році.
2. Проводиться статистичне спостереження для забезпечення статистичного групування потрібною статистичною інформацією (табл. 5.7).
Таблиця 5.7. Структура експорту продовольчих товарів та сировини за регіонами України у 2005 році*
Регіон |
Експорт, млн. дол. США |
Регіон |
Експорт, млн. дол. США |
АР Крим з м. Севастополем |
49,2 |
Миколаївська |
233,0 |
Вінницька (max) |
251,7 |
Одеська |
142,1 |
Волинська |
97,8 |
Полтавська |
149,8 |
Дніпропетровська |
164,4 |
Рівненська |
52,8 |
Донецька |
139,2 |
Сумська |
62,0 |
Житомирська |
59,1 |
Тернопільська |
36,1 |
Закарпатська |
31,0 |
Харківська |
115,9 |
Запорізька |
65,1 |
Херсонська |
100,0 |
І Франківська |
26,2 |
Хмельницька |
28,4 |
Київська без м. Києва |
89,6 |
Черкаська |
65,7 |
Кіровоградська |
37,7 |
Чернівецька (min) |
12,8 |
Луганська |
48,9 |
Чернігівська |
41,4 |
Львівська |
52,1 |
м.Київ |
2145,5 |
*Дані одержані шляхом вторинного статистичного спостереження із Статистичного щорічника України за 2005 рік.
3. Дані статистичного спостереження аналізуються на однорідність. Для цього, при потребі, використовують показники варіації, але в нашому прикладі і без додаткових розрахунків видно, що показник експорту по м. Києву не є типовим для сукупності регіонів України. Тому його слід вилучити із досліджуваної сукупності, як нехарактерний для її одиниць («столичний») показник.
4. Слід знайти розмах варіації (R) як різницю найбільшого та найменшого значення групувальної ознаки (R = Xmax - Xmin; R = 251,7 12,8 = 238,9).
5. Слід визначитися із кількістю утворюваних груп. Це завдання творче і на питання: «Скільки груп утворити?», ніколи немає однозначної відповіді. Кількість утворюваних груп (m) можна приблизно підрахувати за формулою Стерджеса:
m = 1 + 3‚322∙lgN, (5.1)
де N це кількість одиниць сукупності, групування яких слід провести.
Тобто, m = 1 + 3‚322∙lg25; m = 1 + 3‚322∙1,398 ; m = 5,64
Результат обчислень має бути заокругленим до цілого числа, і від одержаної кількості груп при заокругленні можна відступати на одну групу в менший чи більший бік Це означає, що в даному випадку доцільно утворити або 5 або 6 груп. Остаточне рішення про кількість утворюваних груп приймають враховуючи вимогу, щоб розмах варіації ділився на обрану кількість груп без остачі, або з найменшою остачею. З огляду на останнє правило у нашому прикладі слід утворити 5 груп.
6. Далі визначають величину інтервалу (і) за формулою:
і = , (5.2)
Тобто, і = = 47,78
7. Розраховують межі інтервалів за правилами:
- перший інтервал завжди починається з Xmin , а закінчується Xmin + і ,
тобто від 12,80 до 60,58 = 12,80 + 47,78;
- кінцева межа попереднього інтервалу переходить на початок наступного, а для знаходження кінцевої межі кожного наступного інтервалу слід до його початкової межі додати довжину інтервалу (і), тоді межі наступних інтервалів будуть такими:
другого: від 60,58 до 108,36 = 60,58 + 47,78;
третього: від 108,36 до 156,14 = 108,36 + 47,78;
четвертого: від 156,14 до 203,92 = 156,14 + 47,78;
пятого: від 203,92 до 251,70;
в останньому інтервалі кінцева межа має дорівнювати Xmax.
8. Виконують рознесення даних по інтервалах шляхом порівняння значень групувальної ознаки з межами інтервалів.
№ за порядком |
12,80 60,58 Млн. дол. США |
60,58 108,36 Млн. дол. США |
108,36 156,14 Млн. дол. США |
156,14 203,92 Млн. дол. США |
203,92 251,70 Млн. дол. США |
1 |
12,8 |
62,0 |
115,9 |
164,4 |
233,0 |
2 |
26,2 |
65,1 |
139,2 |
- |
251,7- |
3 |
28,4 |
65,7 |
142,1 |
- |
- |
4 |
31,0 |
89,6 |
149,8 |
- |
- |
5 |
36,1 |
97,8 |
- |
- |
- |
6 |
37,7 |
100,0 |
- |
- |
- |
7 |
41,4 |
- |
- |
- |
- |
8 |
48,9 |
- |
- |
- |
- |
9 |
49,2 |
- |
- |
- |
- |
10 |
52,1 |
- |
- |
- |
- |
11 |
52,8 |
- |
- |
- |
- |
12 |
59,1 |
- |
- |
- |
- |
Разом |
475,7 |
480,2 |
547,0 |
164,4 |
484,7 |
Кількість областей у групі |
12 |
6 |
4 |
1 |
2 |
Середнє |
39,64 |
80,03 |
136,75 |
164,40 |
242,35 |
9. Оформляють і обчислюють групову таблицю (табл.5.8 є типовим макетом таблиці, що застосовується для оформлення результатів структурного групування).
Таблиця 5.8. Групи областей України за обсягом експорту продовольчих товарів та сировини у 2005 році*
Групи областей за обсягом експорту, млн. дол. США |
Кількість областей |
Обсяг експорту, млн. дол. США |
|||
одиниць |
частка, % |
всього |
в середньому на одну область |
частка, % |
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
12,80 60,58 |
12 |
48,0 |
475,7 |
39,64 |
22,1 |
60,58 108,36 |
6 |
24,0 |
480,2 |
80,03 |
22,3 |
108,36 156,14 |
4 |
16,0 |
547,0 |
136,75 |
25,4 |
156,14 203,92 |
1 |
4,0 |
164,4 |
164,40 |
7,7 |
203,92 251,70 |
2 |
8,0 |
484,7 |
242,35 |
22,5 |
Разом |
25 |
100,0 |
2152* |
86,08 |
100,0 |
* Без обсягів експорту по м. Києву.
Якщо в результаті рівноінтервального розподілу утворюються перенаповнені групи, то їх можна поділити на кілька менших за довжиною інтервалів, а мало наповнені групи поєднують, укрупнюючи інтервал. При цьому важливо, щоб зміна довжин інтервалів відбувалася пропорційно до довжини тих, що були утворені спочатку. В нашому прикладі має сенс укрупнення четвертого та пятого інтервалів шляхом їх поєднання та утворення одного, але вдвічі більшого інтервалу: від 156,14 до 251,7 тис. дол. США. До цього інтервалу відійдуть три області, самі крупні експортери продовольчих товарів та сировини не враховуючи міста Києва (Вінницька, Миколаївська та Дніпропетровська), їх частка у загальній кількості регіонів становить 12,0 %, але вони забезпечують 30,2 % усього регіонального експорту такого виду продуктів.
Контрольні питання і завдання
1. Яка інформація застосовується для утворення рівноінтервального ряду розподілу?
2. Назвіть основні етапи утворення рівноінтервального ряду розподілу.
3. За якими правилами визначають межі рівновеликих інтервалів?
4. Коли і як утворюють варіаційні ряди розподілу з нерівними інтервалами?
5. Опишіть типовий макет групової таблиці для оформлення результатів структурного групування.
5.3. Табличний і графічний метод в статистиці
Первинна статистична інформація та результати статистичного зведення є більш наглядними, якщо вони подаються не текстом, а в табличній формі.
Макет статистичної таблиці являє собою розграфлену сітку з вертикальними стовпчиками (графами) та горизонтальними рядками. В верхньому рядку містяться заголовки граф, у першій зліва графі мають бути заголовки, або перелік рядків. На перетині графи і рядка утворюються клітинки таблиці місце для запису цифрової інформації.
Обєкт дослідження називають підметом таблиці. Інформація про нього вказується у вигляді переліку назв одиниць сукупності чи їх груп. Присудком таблиці вважається система показників, що характеризують обєкт дослідження. Назви показників, як правило, записують як назви граф. Але якщо обєкт дослідження один, то його називають у назві самої таблиці, а систему показників розташовують як у графах, так і в рядках. Приклади табличного подання інформації можна знайти у попередніх параграфах пятого розділу.
При побудові таблиць слід памятати наступні основні правила:
Для більш наочної ілюстрації тенденцій чи закономірностей, виявлених в ході статистичного дослідження, використовується графічне подання статистичної інформації. Це допомагає читачам швидше зрозуміти зміст явища, але не дає такої точної кількісної характеристики складових та етапів розвитку явища, яку дає таблиця.
Для унаочнення результатів статистичних досліджень широко використовуються діаграми. Самими поширеними їх видами є:
Діаграми це такі графіки, в яких цифрові дані зображуються у вигляді ліній та геометричних фігур. Розглянемо стандартні випадки застосування основних видів діаграм.
Лінійні діаграми найчастіше використовуються для зображення динамічних рядів. Для побудови лінійної діаграми проводять дві взаємно перпендикулярні лінії (координати). На горизонтальній лінії (вісі абсцис) у вигляді рівних відрізків відкладають періоди часу, а на вертикальну лінію (вісь ординат) у вибраному масштабі наносять показники, що характеризують тенденцію розвитку досліджуваного явища. Тобто вісь ординат є віссю значень показника. Крапки, що характеризують значення показника за кожен період часу, поєднують кривою лінією і одержують лінійну діаграму. При цьому можна поєднати в одній системі координат графічне зображення динаміки кількох показників. Наприклад, подамо дані таблиці 5.9 у вигляді лінійної діаграми (рис. 5.1).
Таблиця 5.9. Експорт та імпорт товарів до України за 2000 - 2005 роки
(млн. дол. США)
Рік |
Експорт товарів |
Імпорт товарів |
2000 |
14573 |
13956 |
2001 |
16265 |
15775 |
2002 |
17957 |
16977 |
2003 |
23067 |
23020 |
2004 |
32666 |
28997 |
2005 |
34228 |
36136 |
Рис. 5.1. Експорт та імпорт товарів до України за 2000 - 2005 роки (млн. дол. США).
Стовпчикові діаграми в статистиці називаються гістограмами, якщо вони ілюструють інтервальні варіаційні ряди розподілу. Стовпчикові діаграми, як правило, застосовуються для графічного зображення величини однойменних показників у розрізі різних одиниць сукупності (підприємств, обєктів, територій). Значення показників, що порівнюються за обєктами, зображують у вигляді прямокутних стовпчиків, що мають однакову ширину і розташовані на загальній горизонтальній або вертикальній базовій лінії. Висота (чи довжина) кожного стовпчика у визначеному масштабі відповідає величині зображуваного показника у окремих одиниць сукупності. Стовпчики можуть розташовуватися суцільно або на однаковій відстані один біля одного. Прикладом такої діаграми може служити рис. 5.2.
З допомогою стовпчикових діаграм іноді зображують і динаміку досліджуваного явища, тоді по горизонтальній вісі відкладаються відрізки однакової довжини, що відповідають рівновеликим періодам часу.
Якщо потрібно порівняти два явища з дуже відмінними значеннями показника які важко масштабувати в межах однієї діаграми, то для такого порівняння використовують не стовпчики, а квадрати. Такі діаграми називаються квадратними і будуються так, щоб площа квадратів відповідала обсягу зображуваного показника. Сторони квадратів визначають, здобуваючи квадратний корінь з їх площі (тобто зі значення зображуваного показника).
Рис. 5.2. Експорт товарів з України за окремими економічними угрупованнями країн у 2005 році (млн. дол. США).
Секторні (кругові) діаграми використовують для графічного відображення структури (процентного складу) явища. Геометричним параметром в секторній діаграмі служить величина кута між радіусами, що поділяють площу кола на сектори. Для побудови секторів враховують, що сума всіх кутів кола дорівнює 360о , що відповідає 100 %. Тоді кожному одному відсотковому пункту частки на площині кола відповідає сектор у 3,6о.
Рис. 5.3. Структура експорту послуг з України за видами послуг у 2005 році
Можливості застосування секторних діаграм обмежені двома обставинами: 1) діаграми зберігають свою виразність при розподілі сукупності на невелике число частин (максимум на 7 8 частин); 2) секторна діаграма є наочною лише при умові наявності істотної різниці між частинами і їх частками. На рис. 5.3 наведено секторну діаграму, що характеризує структуру експорту послуг з України за видами послуг у 2005 році.
Для характеристики структури явища іноді можуть застосовуватися і стовпчикові діаграми.
Контрольні питання і завдання
1. Охарактеризуйте лінійні діаграми, назвіть найпоширеніші випадки їх застосування.
2. Охарактеризуйте стовпчикові діаграми, назвіть найпоширеніші випадки їх застосування.
3. Охарактеризуйте секторні діаграми, назвіть найпоширеніші випадки їх застосування.
5. Якими двома обставинами обмежується застосування секторних діаграм?
Практичні завдання для самостійної роботи
5.1. На регіональній митниці є наступні дані вантажних митних декларацій за один місяць поточного року (дані умовні):
Експортні декларації |
Імпортні декларації |
||||
Назва товару |
Країна-контрагент |
Вартість, тис.дол. |
Назва товару |
Країна-контрагент |
Вартість, тис.дол |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Цукор |
Росія |
1028 |
Взуття шкіряне |
Італія |
1611 |
Масло вершкове |
Естонія |
5070 |
Білизна бавовняна |
Молдова |
2520 |
Молоко сухе |
Франція |
905 |
Газ природний |
Туркменія |
94091 |
Руди, шлаки, зола |
США |
6920 |
Білизна бавовняна |
Туреччина |
983 |
Сири |
Білорусь |
7910 |
Вал колінчатий стальний |
Росія |
8909 |
Автомобіль ЗАЗ |
Польща |
5339 |
Мінеральна вата |
Польща |
5863 |
Алмазний інструмент |
Німеччина |
6860 |
Меблі |
Італія |
142 |
Масло вершкове |
Італія |
7657 |
Взуття шкіряне |
Угорщина |
1050 |
Цукор |
Латвія |
8142 |
Дизельний двигун |
Росія |
6121 |
Швейні вироби |
Бельгія |
10934 |
Автомобілі ВАЗ |
Росія |
3074 |
Масло вершкове |
Франція |
8250 |
Міндобрива |
Білорусь |
2176 |
Цукор |
Росія |
8971 |
Фармацевтична продукція |
Німеччина |
1375 |
Бензин |
Росія |
54111 |
Масла автомобільні |
Німеччина |
4789 |
Холодильники |
Туркменія |
24730 |
Нафта сира |
Росія |
101234 |
Молоко згущене |
Росія |
21355 |
Кондитерські вироби |
Росія |
875 |
Електромотори |
Росія |
15676 |
Мясо |
Польща |
3427 |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Вертоліт |
Казахстан |
14325 |
Вино виноградне |
Молдова |
781 |
Електроенергія |
Білорусь |
32851 |
Трикотажні вироби |
Білорусь |
967 |
Кожен запис відповідає одній експортній або імпортній оборудці.
Завдання:
1.Виконайте комбінаційне групування за напрямком товаропотоку (експорт, імпорт) та укрупненими товарними групами (Сировинні товари: продовольчі; непродовольчі, крім палива; паливо і мастила. Готові вироби: хімічна продукція; машини, обладнання, транспортні засоби; інші оброблені вироби ). Знайдіть питому вагу основної експортної та імпортної групи. Зробіть висновки. Для розвязання скористайтеся номенклатурою МСТК.
2.Виконайте комбінаційне групування за напрямком товаропотоку (експорт, імпорт) та укрупненими товарними групами відповідно до розділів УКТЗЕД.
3.Виконайте комбінаційне групування за напрямком товаропотоку (експорт, імпорт) та укрупненими групами країн-контрагентів: країни СНД та інші країни світу. Всередині кожної групи вкажіть зведені обороти по кожній країні. Знайдіть частку окремих країн у загальному обсязі обороту, зробіть висновки про основних торговельних партнерів даної умовної країни.
5.2. За даними Статистичного щорічника України за 2004; 2005 та наступні роки виконайте розподіл областей України за обсягами експорту (імпорту) товарів; послуг; давальницької сировини. Зробіть висновки.
5.3. За даними Статистичного щорічника України за 2004; 2005 та наступні роки побудуйте зведені статистичні таблиці щодо динаміки експорту та імпорту країни за останні роки, структури оборотів у розрізі форм власності, за територіальним розподілом експорту (імпорту) України. Таблиці мають містити розрахункові відносні величини динаміки та структури. Дані кожної побудованої таблиці представте графічно.
РОЗДІЛ 6. СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ У РОЗВИТКУ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ
6.1. Елементарні показники інтенсивності динаміки експорту та імпорту товарів
Під впливом зовнішньоекономічних умов та факторів внутрішнього характеру обсяги експорту та імпорту окремих товарів змінюються як за кількістю, так і у вартісному вираженні.
Процес розвитку соціально-економічних явищ з плином часу у статистиці називається динамікою. Вивчення динаміки повязане з побудовою динамічних рядів рядів числових значень певного показника, розташованих у хронологічній послідовності. У митній статистиці показниками часу (t) виступають, як правило, місяці, квартали або роки. Рівнями динамічних рядів (Y) можуть бути кількісні чи вартісні показники експорту (імпорту) в цілому по країні, за окремими товарними групами, окремим товаром, групами послуг чи по окремих країнах-торговельних партнерах. Оскільки показники обсягів експорту та імпорту за своєю економічною природою є інтервальними абсолютними величинами, то і ряди динаміки, утворені за цими показниками є інтервальними. Тому показники обсягів експорту (імпорту) за короткі проміжки часу можна додавати для одержання їх значень за більш крупні проміжки часу. А середні за період часу (динамічні середні) обсяги експорту (імпорту) визначаються за простою арифметичною середньою:
, (6.1)
Основними вимогами, яких дотримуються при утворенні і зіставленні динамічних рядів є вимога порівнянності рівнів ряду. Обсяги експорту (імпорту), включені до одного динамічного ряду, або рядів, що зіставляються, мають бути порівнянними за методикою обліку, чи розрахунку; за масштабами охоплення явища; за одиницями вимірювання (тому для міжнародних зіставлень використовують зовнішньоторговельні обороти країн, перераховані в долари США); вартісні показники в динаміці мають бути виражені в цінах одного року, тоді аналіз ряду дасть уявлення про зміни у фізичному обсязі оборотів, але для вивчення змін у вартісних обсягах зовнішньої торгівлі у динаміці можуть вивчатися показники експорту (імпорту) виражені у діючих цінах відповідного року; показники часу в рядах динаміки мають бути задані однаково і через рівні проміжки часу.
Вивчаючи інтенсивність розвитку зовнішньої торгівлі, обчислюють абсолютні та відносні показники динаміки. Вони можуть обчислюватися базисним або ланцюговим способами.
Для розрахунку ланцюгових показників інтенсивності динаміки рівні ряду за кожний наступний рік (чи інший період) порівнюють із попереднім. Для знаходження базисних показників динаміки рівні за кожний наступний рік (чи інший період) порівнюють зазвичай з початковим (першим) рівнем ряду, прийнятим за базу порівняння.
1. Якщо порівняння виконують відніманням, то одержують абсолютні відхилення (∆): додатні це абсолютні прирости; відємні абсолютні зниження:
а) ланцюгові: ∆л = Уі Уі-1., (6.2)
б) базисні: ∆ б = Уі У1 , (6.3)
де Уі - рівень ряду, i - порядковий номер рівня в ряду динаміки.
2. Якщо порівняння роблять шляхом ділення, то одержують відносні величини динаміки (темпи зростання (Т))
а) ланцюгові: Тл = , (6.4)
б) базисні: Тб = , (6.5)
Як правило, для більшої точності обчислень при заокругленнях та для кращого сприйняття висновків темпи зростання виражають у процентах. Для цього результат ділення потрібно помножити на 100.
3. Якщо від темпу зростання відняти базу у відносному вираженні (тобто відняти 1 від коефіцієнта зростання або 100 від темпу зростання, вираженого у відсотках), то одержимо темпи приросту (+), або зниження (-)):
а) ланцюгові ∆Тл% = Тл% - 100, (6.6)
б) базисні ∆Тб % = Тб % - 100, (6.7)
4. Абсолютне значення одного процента приросту (зниження) одержують діленням ланцюгового показника абсолютної зміни на ланцюговий темп приросту (зниження), взятий в процентах (показники для порівняння беруть за один і той же рік (період)):
, (6.8)
5. Динамічні коефіцієнти прискорення чи уповільнення динаміки характеризують швидкість розвитку процесу і обчислюються відношенням ланцюгових темпів зростання наступного року (періоду) до попереднього у одному і тому ж динамічному ряді.
6. Динамічні коефіцієнти еластичності характеризують процентну зміну залежного показника при зміні факторного показника на один процент і обчислюються відношенням темпів приросту залежного до темпів приросту факторного показника по одній і тій же країні за один і той же рік:
, (6.9)
Наприклад, за допомогою динамічного коефіцієнта еластичності можна вивчити вплив розширення обсягів виробництва в Україні молочних продуктів на обсяги експорту цієї продукції. Так, у 2004 році індекс фізичного обсягу молочної продукції за даними Статистичного щорічника України становив 120,7 %, а кількість експортованої молочної продукції за цей же рік зросла на 49,1 %. Коефіцієнт еластичності експорту від обсягів виробництва становить 2,37 (49,1/20,7). Це означає, що на кожен 1 % збільшення виробництва молочної продукції в Україні експорт її зростав на 2,37 %. Якщо цей коефіцієнт більший за 1, то процес вважається високоеластичним, тобто експорт зростає більш швидкими темпами ніж виробництво, значить збільшується частка продукції, що виробляється для продажу на зовнішньому ринку.
7. Динамічний коефіцієнт випередження чи уповільнення динаміки дозволяє порівняти швидкість динамічної зміни взаємоповязаних показників. Він обчислюється діленням їх темпів зростання за один і той же період. Наприклад, за останні пять років (2001 2005рр.) експорт товарів із України до країн СНД зріс у 2,38 рази. А до інших країн світу у 2,33 рази. Темпи зростання експорту до СНД всього на 2,1 % випереджають темпи зростання його до інших країн. Тобто продаж товарів з України до обох груп країн за цей період зростав майже однаковими темпами. А от імпорт із СНД за цей же період відставав за темпами зростання від імпорту із інших країн світу на 34,4 %. Коефіцієнт відставання становив 65,6 % (2,12/3,23).
8. Аналіз динамічного ряду доповнюють розрахунком середніх показників інтенсивності динаміки. При цьому треба пам'ятати, що осереднюються тільки ланцюгові (щоперіодні) показники, базисні є накопиченими і середнє із них не існує бо воно не належить реальному періодові. Обчислюються:
а) середній абсолютний приріст - за простою арифметичною, як сума абсолютних ланцюгових приростів, поділена на їх кількість.
При цьому можна використовувати взаємозв'язок : сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює останньому базисному, тому :
або , (6.10; 6.11)
де m - кількість ланцюгових абсолютних приростів (m=n-1);
n - кількість рівнів у ряду динаміки, (потрібно пам'ятати, що розрахункових (аналітичних) показників ряду динаміки завжди на 1 менше, ніж вихідних рівнів ряду, тому що для початкового рівня немає бази для порівняння);
б) середній темп зростання визначають за середньою геометричною:
, (6.12)
або використовують взаємозв'язок : добуток ланцюгових темпів зростання дає останній базисний, тому :
, (6.13)
Розвязання типового практичного завдання.
Відомі наступні дані про експорт товарів та послуг з України за період 2002 2005 роки
Таблиця 6.1. Експорт товарів та послуг з України за період 2002 2005 роки
Рік |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Експорт товарів та послуг, млн. дол. США |
22012 |
27315 |
37974 |
40363 |
Завдання: визначте основні аналітичні показники ряду динаміки.
Розвязання:
1. Визначимо середній рівень динамічного ряду за формулою 6.1 (ряд інтервальний):
2. Визначимо абсолютні відхилення за формулами 6.2 та 6.3:
а) ланцюгові: б) базисні
27315 22012 = + 5303 37974 27315 = + 10659 40363 37974 = + 2389 |
27315 22012 = + 5303 37974 22012 = + 15962 40363 22012= + 18351 |
Впевнимося, що сума ланцюгових відхилень дає останнє базисне:
5303 + 10659 + 2389 = 18351
3.Визначимо темпи зростання за формулами 6.4 та 6.5 (у процентах):
а) ланцюгові: б) базисні
(27315 : 22012) х 100 = 124,1 (37974 : 27315) х 100 = 139,0 (40363 : 37974) х 100 = 106,3 |
(27315 : 22012) х 100 = 124,1 (37974 : 22012) х 100 = 172,5 (40363 : 22012) х 100 = 183,4 |
Впевнимося, що добуток ланцюгових темпів зростання, взятих в разах, дає останній базисний темп
1,241 х 1,390 х 1,063 = 1,834
4. Визначимо темпи приросту за формулами 6.6 та 6.7 (у процентах):
а) ланцюгові: б) базисні
124,1 100 = + 24,1 139,0 100 = + 39,0 106,3 100 = + 6,3 |
124,1 100 = + 24,1 172,5 100 = + 72,5 183,4 100 = + 83,4 |
Звязку між темпами приросту немає.
5. Визначимо абсолютне значення одного процента щорічного приросту за формулою 6.8:
за 2003 рік за 2004рік
за 2005 рік .
Наведені розрахунки оформлюють в хронологічній таблиці:
Таблиця 6.2. Показники динаміки експорту українських товарів та послуг за 2002 2005 роки
Рік |
Експорт товарів і послуг з України, млн. дол. США |
Абсолютне відхилення (+;-) |
Темп зростання, % |
Темпи приросту, (зменшення) (+;-), % |
Абсолютне значення 1% приросту, млн. дол. |
|||
Ланцюгове ∆л |
Базисне ∆б |
Ланцю-говий, Тл |
Базисний Тб |
Ланцю-говий ∆ Тл |
Базисний ∆ Тб |
|||
2002 |
22012 |
- |
- |
- |
100,0 |
- |
- |
- |
2003 |
27315 |
5303 |
5303 |
124,1 |
124,1 |
24,1 |
24,1 |
220,0 |
2004 |
37974 |
10659 |
15962 |
139,0 |
172,5 |
39,0 |
72,5 |
273,3 |
2005 |
40363 |
2389 |
18351 |
106,3 |
183,4 |
6,3 |
83,4 |
379,2 |
6. Визначимо середнє ланцюгове (щорічне) абсолютне відхилення (формула 6.10):
7. Визначимо середній ланцюговий (щорічний) темп зростання (формула 6.12):
або 122,4 %
8. Визначаємо середній ланцюговий темп приросту (за загальним правилом):
- БАЗА; = 122,4 100 = +22,4 (%)
Таким чином, за розглянутий період вартість українського експорту товарів і послуг щорічно зростала в середньому на 22,4% і за останні три роки збільшилася на 18351 млн. дол. Але, на жаль, у 2005 році темпи зростання обсягів експорту значно уповільнилися, про це свідчить значення коефіцієнтів прискорення (уповільнення), яке у 2005 році значно менші від 1, отже має місце уповільнення динаміки.
К2004 до 2003 = К2005до 2004
6.2. Аналітичне вирівнювання рядів динаміки експорту та імпорту
товарів
Тенденція це основний напрямок розвитку, що складається у рядах динаміки під стійкою дією зовнішніх причин і зберігається на протязі певного часу. На поверхні явищ складається враження, що рівень ряду динаміки змінюється в залежності від плину часу. Час (t) умовно розглядають як фактор, під дією якого збільшується чи зменшується рівень динамічного ряду:
, (6.14)
де теоретичні рівні ряду, розраховані за трендовим рівнянням
Параметри трендового рівняння розраховують із системи нормальних рівнянь, одержаних за методом найменших квадратів. Система нормальних рівнянь для випадку лінійного тренду: t = a + bt, має вид:
na + bt = У
a t+ bt2 = Уt, (6.15)
де t = 0, 1, 2, . . . . n значення змінної часу;
n кількість рівнів досліджуваного динамічного ряду;
a та b невідомі параметри трендового рівняння;
У показники експорту (імпорту) у досліджуваному динамічному ряді.
Якщо число рівнів ряду динаміки непарне, то центральний рівень ряду приймають за базисний. Відлік часу переносять у середину ряду: tcерединне = 0; тоді у минуле йдуть відємні, а у майбутнє додатні ранги, і t = 0,
В такому випадку параметри можна знайти за формулами, (увага! Формули використовуються тільки якщо t = 0):
, , (6.16; 6.17)
Етапи аналітичного вирівнювання:
Для цього знаходимо: t; У; Уt; t2
Якщо значення змінної часу t позначено порядковими рангами, то можна скористатися формулами:
t = (1 + n)n/2; або t = t 1 + t 2 + t 3 + … + t n; (6.18)
t2 = ; (6.19)
У будь-якому випадку:
У = У1 + У2 + У3 + … + Уn; (6.20)
Yt = Y1 t1 + Y2 t2 + …+ Yn tn; (6.21)
Якщо значення змінної часу t позначено центрованими рангами, то можна скористатися формулою:
t2 = 1/12 n (n2 1); (6.22)
Можна, також, знайти квадрати всіх рангів часу і додати їх для одержання t2 ;
Приклад позначення періодів часу: t1 t2 t3 t4 t5
порядковими рангами tі = 1 2 3 4 5
центрованими рангами tі = -2 -1 0 1 2
Економічний зміст параметрів прямої, що апроксимує тенденцію: параметр а показує теоретичне (апроксимоване значення) рівня ряду в нульовому періоді часу; параметр b показує середній абсолютний приріст (+), або зменшення (-) рівнів динамічного ряду за одиницю часу.
5. Перевірка тісноти та істотності звязку.
Для перевірки тісноти звязку, як правило, застосовують теоретичний коефіцієнт детермінації:
, (6.23)
де σ2 - загальна дисперсія рівнів динамічного ряду;
σ2ŷ дисперсія теоретичних значень рівнів ряду;
σ2е залишкова дисперсія (σ2е= );
та теоретичне кореляційне відношення R = .
Оскільки R = ; то R2 = (r)2 у випадку лінійного тренду:
, якщо , (6.24; 6.25; 6.26)
де r це лінійний коефіцієнт кореляції.
Для оцінки істотності звязку можна використати таблиці критичних значень коефіцієнта детермінації R2, або розрахувати F критерій Фішера:
F розрахунковий. = , (6.27)
де k1 число ступенів вільності для дисперсії теоретичних значень ,
k1 = m 1, а m число параметрів у трендовому рівнянні (звичайно m = 2, для параболи m = 3),
k2 число ступенів вільності для залишкової дисперсії σ2е, k2 = n m,
n число рівнів ряду динаміки.
Якщо Fрозрах. Fтабличне, то звязок визнається істотним (невипадковим).
, (6.28)
, (6.29)
де v період упередження прогнозу.
Для збільшення ймовірності потрапляння прогнозованого значення рівня динамічного ряду до побудованих довірчих меж, визначають граничну помилку прогнозу: Δе =±t·Se , (6.30)
де t коефіцієнт довіри, який знаходять за таблицями t - критерію Стюдента при заданому рівні істотності α, або умовно беруть t = 2, для α = 0,05.
Бажано проводити перевірку рядів на наявність автокореляції.
Автокореляція це залежність між сусідніми значеннями рівнів часового ряду, вона робить невірними загальні оцінки, тому в часових рядах її вплив виключають шляхом, наприклад, корелювання різниць рівнів ряду.
Наявність автокореляції перевіряють за критерієм Дарбіна-Уотсона
, (6.31)
де li = yi , (6.32)
Значення Д коливається від 0 до 4.
Якщо Д 2 автокореляція відсутня
Д наближається до 0 є додатна автокореляція
Д наближається до 4 є відємна автокореляція.
Наявність автокореляції робить прогнози ненадійними.
Розвязання типового практичного завдання.
Відомі умовні дані про обсяги експорту із країни (табл. 6.3):
Таблиця 6.3. Обсяги експорту умовного товару із країни за 2001 2006 рр.
Рік |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
Ранг року (t) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Експорт, (У) тис. дол. |
230,0 |
238,0 |
252,0 |
245,0 |
273,0 |
269,0 |
Необхідно за допомогою аналітичного вирівнювання визначити прогнозовану експортну можливість країни на 2007 рік, обчислити критерій Фішера, відносну помилку апроксимації, граничну помилку моделі для рівня істотності = 0,05. Зробити висновки.
ЕТАПИ РОБОТИ:
1. Перевіряємо динамічний ряд на наявність тенденції за критерієм Кокса-Стюарта.
230; 238; 252; 245; 273; 269;
І третина ІІІ третина
Порівнюємо відповідні рівні ряду третьої та першої третин:
273 230 “+” 2 “+”
269 238 “+” 0 “”
Оскільки обидва рівні третьої третини більші від відповідних рівнів першої третини, то, при порівнянні їх шляхом віднімання, накопичуються «плюси» (тобто, маємо показники абсолютного приросту кінця ряду порівняно з його початком). В такому випадку вважається, що є тенденція до зростання ряду.
2. Позначимо фактор часу “t” і ранжуємо роки від 1 до n:
1; 2; 3; 4; 5; 6 (таб. 6.1).
3. Побудуємо кореляційне поле для візуального підбору форми аналітичного вираження звязку рівнів ряду з фактором «часу»:
Рис.6.1. Кореляційне поле емпіричних значень досліджуваного динамічного ряду експорту умовного товару із країни за 2001 2006 рр.
На кореляційному полі видно, що емпіричні рівні ряду варіюють навколо уявної прямої. Отже тенденція може бути апроксимована за прямою виду:
4. Обчислимо параметри а та b із системи нормальних рівнянь одержаних за методом найменших квадратів:
Таблиця 6.4. Допоміжна розрахункова таблиця.
Рік |
Час, tі |
Експорт уі |
t2 |
yt |
y2 |
|||
2001 |
1 |
230 |
1 |
230 |
52900 |
230,2 |
0,09 |
0,04 |
2002 |
2 |
238 |
4 |
476 |
56644 |
238,6 |
0,25 |
0,36 |
2003 |
3 |
252 |
9 |
756 |
63504 |
246,9 |
2,02 |
26,01 |
2004 |
4 |
245 |
16 |
980 |
60025 |
255,3 |
4,20 |
106,09 |
2005 |
5 |
273 |
25 |
1365 |
74529 |
263,7 |
3,41 |
86,49 |
2006 |
6 |
269 |
36 |
1614 |
72361 |
272,1 |
1,15 |
9,61 |
Сума |
21 |
1507 |
91 |
5421 |
379963 |
1507,0 |
11,12 |
228,60 |
↓
+
5b = 41,9
b = 8,38
a = 221,8
Щорічно оборот з експорту в середньому зростає на 8,38 тис. дол. США. А теоретичні (за рівнянням) обсяги експорту становлять:
= 221,8 + 8,38 · 1 = 230,2 = 221,8 + 8,38 · 4 = 255,3
= 221,8 + 8,38 · 2 = 238,6 = 221,8 + 8,38 · 5 = 263,7
= 221,8 + 8,38 · 3 = 246,9 = 221,8 + 8,38 · 6 = 272,1
5. Для перевірки істотності звязку знайдемо теоретичний коефіцієнт детермінації
,
де загальна дисперсія експорту:
залишкова дисперсія експорту:
Це означає, що на 84,3% обсяги експорту обумовлені трендом, що склався в динамічному ряді.
F критерій Фішера.
де n число років = 6
m число параметрів лінійного тренду їх 2 (а; b).
Табличне, критичне значення F знайдемо в стандартній таблиці (табл. 6.5) за значеннями (n m) та (m 1) та при заданому рівні істотності α=0,05.
Критичне значення F = 7,71, це менше ніж одержане Fрозр. = 21,5, тому істотність (не випадковість) звязку вважається доведеною.
Таблиця 6.5.Критичні значення F критерію Фішера при рівні істотності α=0,05.
n m |
m 1 |
n m |
m 1 |
||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
||
3 |
10,13 |
9,55 |
9,28 |
9 |
5,12 |
4,26 |
3,86 |
4 |
7,71 |
6,94 |
6,59 |
10 |
4,96 |
4,10 |
3,71 |
5 |
6,61 |
5,79 |
5,41 |
11 |
4,84 |
3,98 |
3,59 |
6 |
5,99 |
5,14 |
4,76 |
12 |
4,75 |
3,88 |
3,49 |
7 |
5,59 |
4,74 |
4,35 |
14 |
4,60 |
3,74 |
|
8 |
5,32 |
4,46 |
4,07 |
15 |
4,54 |
3,68 |
3,29 |
6. Обчислимо відносну помилку апроксимації
Помилка не перевищує 15%, що означає можливість одержання досить точного прогнозу на 2003 рік (t = 7)
= 221,8 + 8,38 · 7 = 280,5 (тис. дол.)
Для побудови інтервального прогнозу, знайдемо граничну помилку моделі при рівні істотності 0,05
Таблиця 6.6.Значення двостороннього t критерію Стюдента при рівні істотності α= 0,10; 0,05; 0,01.
n 1 |
Рівень істотності |
n 1 |
Рівень істотності |
||||
0,10 |
0,05 |
0,01 |
0,10 |
0,05 |
0,01 |
||
3 |
2,3534 |
3,1825 |
5,8409 |
9 |
1,8331 |
2,2622 |
3,2498 |
4 |
2,1318 |
2,7764 |
4,6041 |
10 |
1,8125 |
2,2281 |
3,1693 |
5 |
2,015 |
2,5706 |
4,0321 |
11 |
1,7959 |
2,2010 |
3,1058 |
6 |
1,9432 |
2,4469 |
3,7074 |
12 |
1,7823 |
2,1788 |
3,0545 |
7 |
1,8946 |
2,3646 |
3,4995 |
14 |
1,7613 |
2,1448 |
2,9768 |
8 |
1,8595 |
2,3060 |
3,3554 |
15 |
1,7530 |
2,1315 |
2,9467 |
,
де v період упередження прогнозу (за умовою = 1 рік)
(тис. дол.)
Висновок: на 2003 рік з імовірністю помилки не більше 5% можна очікувати обсяги експорту від 280,5 26,6 = 253,9 тис. дол. до 280,5 + 26,6 = 307,1 тис. дол.
6.3. Вивчення сезонності експорту та імпорту товарів
Сезонністю називається стійка тенденція щодо варіації рівнів динамічного ряду всередині року по сезонах. Вона виникає, як правило, під дією кліматичних або соціальних причин.
Для виявлення і вивчення сезонності будують динамічні ряди показника за останні три роки у розрізі місяців. При відсутності інформації про щомісячний обсяг експорту (імпорту) конкретного товару(послуги), можна використати дані у розрізі кварталів, але аналіз буде менш якісним, а виявлені сезонні піки менш точними.
Для вимірювання інтенсивності сезонних коливань річного циклу за кілька років обчислюються середні індекси сезонності. Способи їх обчислення залежать від наявності в рядах динаміки основної тенденції розвитку.
Якщо в динамічних рядах тенденція відсутня, або незначна, то індекси сезонності знаходять за формулою:
Isi = , (6.33)
де Isi - індекс сезонності, обчислюється для кожного сезону;
- середній обсяг експорту (імпорту) за одноіменні внутрішньорічні періоди кількох років (мінімум трьох років);
- загальний середній рівень (середньомісячний, або середньоквартальний) за ряд років.
Індекси сезонності, обчислені за такою методикою, дають змогу розподіляти обсяги експорту (імпорту), прогнозовані на наступний рік за сезонами в середині року. Для цього прогнозоване річне значення показника спочатку розподіляється рівномірно по сезонах (по одній четвертій, якщо це квартали, або по одній дванадцятій, якщо в якості сезонів прийняті місяці). Далі знаходять добуток середнього сезонного значення показника при рівномірному розподілі та індексу сезонності за відповідний сезон.
Для виявлення сезонності в рядах динаміки із чітко вираженою тенденцією, коли значний середньомісячний темп зростання, обумовлений тенденцією, приховує сезонні зміни, можна використати метод плинної середньої або аналітичного вирівнювання. Тоді обчислення індексів сезонності виконується за формулою:
Isi =:n, (6.34)
де - вихідний рівень динамічного ряду за відповідний (одноіменний) період часу,
- вирівняний (теоретичний) рівень ряду за той же період часу,
n кількість досліджуваних одноіменних періодів часу (не менше трьох).
Кожен індекс сезонності в такому випадку є середнім із відносних величин порівняння кожного емпіричного рівня ряду з теоретичним за один і той же період часу.
Графічне зображення сезонності називається сезонною хвилею.
Розвязання типового практичного завдання.
Відомі такі дані про експорт послуг пасажирського повітряного транспорту із України у розрізі кварталів (табл. 6.7):
Таблиця 6.7. Експорт послуг пасажирського повітряного транспорту з України у розрізі кварталів за 2003 2005 рр. (тис. дол. США)
Рік |
Квартал |
За рік |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
2003* |
34,6 |
49,0 |
62,7 |
48,2 |
194,5 |
2004* |
38,1 |
59,1 |
73,3 |
55,9 |
226,4 |
2005 |
48,0 |
67,8 |
83,3 |
69,5 |
268,6 |
* Дані умовні
Визначте індекси сезонності кожного кварталу і побудуйте графік сезонності. На основі середньорічного темпу зростання обчисліть прогноз імпорту таких послуг на 2006 рік і розподіліть його між кварталами з допомогою визначених вами індексів сезонності.
ЕТАПИ РОБОТИ:
для 1 кварталу: = 40,2; для 2 кварталу: = 58,6
для 3 кварталу: = 73,1; для 4 кварталу: = 57,9
2. Обчислюємо загальний (без відношення до сезону) середній обсяг експорту за квартал: = 57,5
3. Знаходимо індекси сезонності для кожного кварталу:
для 1 кварталу: (40,2/57,5)*100 = 69,9 %
для 2 кварталу: (58,6/57,5)*100 = 101,9 %
для 3 кварталу: (73,1/57,5)*100 = 127,1 %
для 4 кварталу: (57,9/57,5)*100 = 100,7 %
4. Знаходимо середньорічний темп зростання експорту послуг:
=1,175
5. Знаходимо прогноз експорту таких послуг на 2006 рік:
268,6 1,175 = 315,6 тис. дол. США
6. Розподілимо прогнозовані обсяги експорту за кварталами 2006 року:
для 1 кварталу: = 55,2
для 2 кварталу: = 80,4
для 3 кварталу: = 100,3
для 4 кварталу: = 79,5
7. Зображуємо сезонну хвилю графічно:
Рис.6.2. Середні індекси сезонності експорту послуг пасажирського повітряного транспорту з України у розрізі кварталів за 2003 2005 рр.
Практичні завдання для самостійної роботи
6.1.Відомі такі дані про експорт з України харчових продуктів та живих тварин, напоїв і тютюнових виробів
Рік |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Експорт, млн. дол. США |
1414,0 |
1971,3 |
1862,6 |
2706,0 |
3532,2 |
1. Обчисліть показники, що характеризують інтенсивність динаміки (ланцюгові і базисні): абсолютні зміни, темпи зростання, темпи приросту (зниження); абсолютне значення 1% приросту; середньорічні абсолютний приріст, темп зростання та темп зміни в наведеному динамічному ряді.
2. Вивчіть основну тенденцію розвитку в динамічному ряді. Використайте прийом аналітичного вирівнювання за прямою.
6.2. Відомі дані за 2005 рік:
Місяць |
січень |
лютий |
березень |
Експорт українських товарів до Китаю, млн. дол. США |
40,8 |
76,0 |
63,9 |
Знайдіть середньомісячний абсолютний приріст експорту за перший квартал, середній темп щомісячного зростання і приросту.
6.3. Відомі дані за 2005 рік:
Місяць |
квітень |
травень |
червень |
Експорт українських товарів до Китаю, млн. дол. США |
73,0 |
77,0 |
66,2 |
Знайдіть середньомісячне абсолютне зменшення експорту за другий квартал, середній темп зростання і зниження.
6.4. Відомі дані за 2005 рік:
Місяць |
липень |
серпень |
вересень |
Експорт українських товарів до Китаю, млн. дол. США |
72,6 |
26,5 |
57,7 |
Знайдіть середньомісячне абсолютне зменшення експорту за третій квартал, середній темп щомісячного зростання і зниження.
6.5. Відомі дані за 2005 рік:
Місяць |
жовтень |
листопад |
грудень |
Експорт українських товарів до Китаю, млн. дол. США |
73,7 |
34,3 |
49,3 |
Знайдіть середньомісячне абсолютне зменшення експорту за четвертий квартал, середній темп зростання і зниження.
6.6. Відомі дані про експорт з України товарів за укрупненими товарними групами у відповідності з МСТК
Назва групи |
Експорт, млн. дол. США |
|||||
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
Нехарчова сировина за винятком палива |
1849,8 |
1473,5 |
1423,9 |
1781,7 |
2236,4 |
2477,2 |
Мінеральне паливо, паливно-мастильні матеріали |
807,7 |
1186,4 |
1646,1 |
2752,9 |
3386,9 |
3343,0 |
Продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості |
1312,8 |
1398,5 |
1370,4 |
1944,6 |
2824,7 |
3064,7 |
Машинне та транспортне обладнання |
1794,6 |
2261,7 |
2355,7 |
3170,4 |
4644,6 |
4306,1 |
Визначте тип наведених динамічних рядів; розрахуйте середній рівень кожного ряду; обчисліть основні аналітичні показники динамічних рядів (абсолютні відхилення, темпи зростання, темпи приросту або зменшення) за ланцюговим і базисним методами; розрахуйте середні абсолютні відхилення, темпи зростання та середні темпи приросту чи зменшення. Напишіть короткі висновки.
6.7. Відомі дані про імпорт до України товарів за укрупненими товарними групами у відповідності з МСТК:
Варіант |
Назва групи |
Імпорт, млн. дол. США |
||||
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
||
1 |
Нехарчова сировина за винятком палива |
738,6 |
615,0 |
916,7 |
1071,0 |
1407,8 |
2 |
Мінеральне паливо та паливно-мастильні матеріали |
6252,9 |
6648,6 |
7854,3 |
10159,1 |
10657,0 |
3 |
Продукція хімічної та повязаних з нею галузей промисловості |
1481,4 |
1771,7 |
2347,0 |
3033,1 |
4234,4 |
4 |
Машинне та транспортне обладнання |
3135,3 |
3275,0 |
5047,9 |
6708,3 |
9042,9 |
Визначте: 1) тип наведених динамічних рядів і середній рівень кожного ряду; 2) обчисліть абсолютні відхилення, темпи зростання, приросту (чи зниження) за ланцюговим та базисним способом; 3) знайдіть абсолютне значення одного проценту приросту; 4) розрахуйте середні абсолютні відхилення, середні темпи зростання і приросту (чи зменшення). Напишіть висновки; 5) виконайте аналітичне вирівнювання кожного динамічного ряду для прогнозу рівня обсягів імпорту у 2006 році. Оцініть тісноту, істотність звязку, обчисліть відносну похибку апроксимації. Побудуйте довірчий інтервал для прогнозу, знайденого шляхом екстраполяції.
6.8. Визначте всі відсутні в таблиці показники.
Рік |
Імпорт до України масел тваринного і рослинного походження, жиру, воску, млн. дол. |
У порівнянні з попереднім роком |
|||
абсолютна зміна, млн. дол. |
темп зростання, % |
темп приросту (+); зменшення (-), % |
абсолютне значення одного проценту приросту, млн. дол. |
||
2002 |
|||||
2003 |
- 2,2 |
||||
2004 |
+ 34,3 |
0,844 |
|||
2005 |
142,6 |
6.9. Динаміка імпорту товарів промислового виробництва, в основному класифікованих за матеріалами, до України характеризується такими даними:
Назва товару |
Рік |
|||||
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
Імпорт, млрд. дол. США |
1,8 |
2,2 |
2,3 |
3,1 |
3,9 |
5,3 |
За допомогою аналітичного вирівнювання визначте імпортну потребу країни в товарах промислового виробництва, в основному класифікованих за матеріалами на 2006 рік.
Обчисліть критерій Фішера, відносну помилку апроксимації, граничну помилку моделі. Побудуйте інтервальний прогноз із рівнем значимості =0,05.
6.10. Відомі такі дані про експорт послуг пасажирського залізничного транспорту з України у розрізі кварталів (млн. дол. США):
Рік |
Квартал |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
2003* |
16,5 |
26,1 |
52,7 |
21,0 |
2004* |
17,2 |
28,8 |
56,9 |
21,8 |
2005 |
19,2 |
28,5 |
57,5 |
24,2 |
* Дані умовні
Визначте індекси сезонності кожного кварталу і побудуйте графік сезонності. На основі середньорічного темпу зростання обчисліть прогноз експорту послуг на 2006 рік і розподіліть його між кварталами з допомогою визначених вами індексів сезонності.
6.11. Відомі такі дані про імпорт послуг пасажирського морського транспорту до України у розрізі кварталів (тис. дол. США):
Рік |
Квартал |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
2003* |
224,5 |
226,2 |
603,6 |
280,2 |
2004* |
238,2 |
240,1 |
634,4 |
288,6 |
2005 |
249,6 |
251,5 |
686,0 |
303,9 |
* Дані умовні
Визначте індекси сезонності кожного кварталу і побудуйте графік сезонності. На основі середньорічного темпу зростання обчисліть прогноз імпорту таких послуг на 2006 рік і розподіліть його між кварталами з допомогою визначених вами індексів сезонності.
6.12. Відомі такі дані про експорт з України послуг за видом «Подорожі» у розрізі кварталів (млн. дол. США):
Рік |
Квартал |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
2003* |
20,7 |
41,8 |
74,7 |
33,0 |
2004* |
19,6 |
38,7 |
64,9 |
39,1 |
2005 |
24,0 |
50,6 |
92,6 |
39,8 |
* Дані умовні
Визначте індекси сезонності кожного кварталу і побудуйте графік сезонності. На основі середньорічного темпу зростання обчисліть прогноз експорту подорожей на 2006 рік і розподіліть його між кварталами з допомогою визначених вами індексів сезонності.
РОЗДІЛ 7. СТАТИСТИКА ЦІН ТА ІНДЕКСНИЙ МЕТОД У СТАТИСТИЦІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
7.1. Система показників статистики цін в зовнішній торгівлі
Для досягнення високої ефективності зовнішньоторговельного співробітництва, еквівалентності обміну, врахування і дотримання інтересів обох торговельних партнерів контрактні ціни на кожен товар повинні бути тісно повязані зі світовими цінами.
Світова ціна це ціна, за якою здійснюються регулярні, крупні комерційні операції в основних центрах торгівлі даним товаром. Світовими вважаються ціни за окремими експортними та імпортними оборудками ніяк не повязаними між собою (не можуть, наприклад, визнаватися світовими ціни бартерних чи інших компенсаційних угод). Крім того, світовими визнаються ціни угод, укладених у вільно конвертованій валюті, оскільки оплата в неконвертованій валюті може приводити до завищення цін.
В сучасних умовах існують наступні види світових цін в залежності від джерела інформації про них.
1. Ціна комерційної пропозиції. Комерційна пропозиція може направлятися потенційному покупцеві товаровиробником або експортером певного товару у відповідь на офіційний запит. Але фірми-експортери надають таку інформацію лише постійним діловим партнерам.
Недоліком комерційної пропозиції, як джерела інформації про зовнішньоторговельні ціни, вважається деяке завищення цін, оскільки до ціни комерційної пропозиції входить надбавка на торги, величина якої іноді досягає 30 % і більше.
2. Довідкові ціни це ціни світової торгівлі, що публікуються у міжнародних виданнях. Динаміку світових цін за найважливішими сировинними і продовольчими товарами публікують у «Monthly Bulletin of Statistics». Світовими цінами на сировину можуть визнаватися не лише експортні ціни виробників, але і імпортні ціни західноєвропейських ринків та основних бірж. Інформацію про такі ціни можна одержати із Інтернету, наприклад, на сайтах: http: // www. lme com/.; http: // www. metalprices. com/.;
sicom http: // www. sh.com / exchange /shme/s hme. htm. , тощо.
Важче знайти інформацію про світові ціни на продукцію машинобудування у звязку з її різноманітністю і нерегулярністю. Для визначення світових цін на таку продукцію можуть враховувати питомі ціни вартість одиниці потужності або на одиницю продуктивності обладнання.
Роздрібні світові ціни на автомобілі публікуються у каталогах провідних автомобільних фірм, у щорічному каталозі «World Cars» нью-йоркського видавництва «Геральд букс» тощо.
До недоліків довідкових цін можна віднести їх неточність, значну різноманітність (в залежності від джерела інформації) та відсутність у зведених публікаціях інформації за останні періоди часу (старіння інформації).
3. Ціни біржових торгів відображають реальні ціни оборудок на біржі. Однак, через специфіку біржової торгівлі такі ціни можуть змінюватися дуже часто і їх зміни не відображають дійсної динаміки світових цін. Для аналітичних цілей бажано розраховувати середні біржові ціни за торгами останніх кількох днів.
4. Ціни фактичних оборудок і контрактів публікуються досить рідко і як джерело інформації можуть використовуватися виключно статистичними службами митних органів. Для зовнішніх користувачів така інформація є закритою.
5. Середні ціни на окремі групи товарів за даними статистики зовнішньої торгівлі. Більшість країн публікують інформацію про експорт та імпорт товарів у розрізі укрупнених товарних груп з різним ступенем деталізації, (наприклад, українська статистика наводить інформацію з деталізацією до чотирьох знаків за номенклатурою УКТЗЕД). В таких публікаціях наводяться дані про кількість та вартість експортованого (імпортованого) товару. Середні статистичні ціни знаходять діленням вартості експорту (імпорту) окремих однорідних груп товарів на їх кількість.
Такі ціни є більш точними для товарів простого асортименту (сировинних, продовольчих тощо). На машинотехнічну і науковомістку продукцію вони не є точними через якісну неоднорідність продукції, що входить до окремих укрупнених товарних позицій.
Якщо ціни експорту (імпорту) однакового продукту за різними країнами-контрагентами за один і той же період часу відрізняються (варіюють), то по торгівлі даною товарною позицією в цілому обчислюють середні ціни. В залежності від наявної інформації такі обчислення можуть проводитися наступними способами:
Середня ціна = ; (7.1)
2) за середньою арифметичною зваженою, якщо відома інформація про кількість експортованого (імпортованого) товару та індивідуальні значення цін у розрізі країн торговельних партнерів:
Середня ціна = ; (7.2)
3) за середньою гармонічною зваженою, якщо відома інформація про вартість експортованого (імпортованого) товару та індивідуальні значення цін у розрізі країн торговельних партнерів:
Середня ціна = ; (7.3)
Якщо ціни на товарні позиції у розрізі областей України значно відхиляються від світових цін і варіюють, то є можливість вивчити територіальну варіацію цін за даними обласних статистичних публікацій про зовнішньоторговельні обороти. Для такого аналізу обчислюється середньоквадратичне відхилення (σ) за формулою:
σ = ; (7.4)
де рі та - відповідно ціни конкретних регіонів та загальна середня ціна;
fi кількість проданого (купленого) товару, або кількість жителів у регіоні;
Висновок про типовість загальної середньої ціни можна зробити за середньоквадратичним коефіцієнтом варіації:
V = ; (7.5)
Якщо розрахований коефіцієнт менший від 33,3%, то сукупність регіонів за експортною чи імпортною ціною визнається однорідною, а загальна середня ціна типовою для всіх регіонів. Ціну кожного регіону перевіряють на типовість для даного ряду цін за формулою відносного відхилення (t):
t = ; (7.6)
Якщо t < 3, то ціна () визнається типовою для даного ряду цін.
Контрольні питання і завдання
1. Які види зовнішньоторговельних цін існують в залежності від інформаційних джерел їх одержання?
2. Перелічіть і охарактеризуйте основні способи визначення середніх цін.
3. Назвіть основні етапи оцінки типовості загальної середньої ціни.
4. Назвіть основні етапи перевірки на типовість окремих індивідуальних цін.
7.2. Обчислення індивідуальних, групових та загальних агрегатних індексів цін в митній статистиці
В статистиці зовнішньої торгівлі індекси використовують при дослідженні динаміки середніх цін, фізичного обсягу експорту чи імпорту (тобто кількості проданих чи куплених товарів) та вартості експорту (імпорту). Індекси можна використати також для територіальних порівнянь середніх цін експорту (імпорту) по двох групах країн: СНД та країн далекого зарубіжжя.
Отже, індекси, що обчислюються в зовнішній торгівлі є відносними величинами динаміки, або територіального порівняння. Загальні індекси обчислюються по складних статистичних сукупностях в цілому.
Складними в статистиці називаються сукупності у яких деякі значення ознак не можна додавати для знаходження підсумку за всіма одиницями сукупності. Так, якщо сукупність складається із різних товарних позицій (найменувань конкретних товарів або груп товарів, які класифікуються за кодами УКТЗЕД), то не додаються по усьому асортименту товарів ні ціни, ні кількість експортованих чи імпортованих товарів. Якщо складна сукупність складається із країн торговельних партнерів і вивчається товарооборот по одному однорідному виду товарів, то не можна додавати лише ціни, а кількість товару додається. Вартість експорту чи імпорту можна додавати завжди, тобто цей показник є адитивним.
Індекси виконують дві функції:
- синтетичну вивчення динаміки зовнішньоторговельних оборотів та територіальні порівняння;
- аналітичні визначення впливу зміни значень факторних показників (цін та кількості товару) на динаміку результативного показника (вартості експорту чи імпорту), якщо зв'язок між факторами і результативним показником є функціональною залежністю виду:
∑Qі = ∑рі qi ; (7.7)
де: Qі вартість експорту (імпорту);
рі ціна;
qi кількість продукту.
Індивідуальні індекси характеризують динаміку показників за простими сукупностями і за статистичною природою є простими темпами зростання. Так, за даними Держкомстату середня імпортна ціна однієї тонни нафти сирої для України у 2004 році становила приблизно 223 дол. США, а в 2005 році вона зросла до 315,5 дол. США, тоді індивідуальний індекс цін на даний продукт становить 315,5/223 = 1,415, тобто ціна однієї тонни сирої нафти у 2005 році порівняно з 2004 роком зросла на 41,5%.
Зведені групові індекси характеризують динаміку показників в цілому по укрупненій товарній групі чи угрупованню країн, а зведені загальні в цілому по всьому асортименту товарів, або по всіх країнах контрагентах.
Зведені індекси позначаються великою латинською літерою І. Внизу біля значка індексу вказується значок індексованої величини, наприклад, Ір.
Індексована величина дає назву індексу (Ір- індекс цін) та показує, динаміка якого показника вивчається з допомогою даного індексу.
В митній статистиці більш поширеними є агрегатні індекси та їх середньоарифметична та середньогармонічна форми.
У агрегатних індексів в чисельнику та знаменнику містяться агрегати: суми добутків ціни та кількості продукту (∑рі qi).
Агрегатні індекси в більшості країн світу і в Україні обчислюються за наступними математичними формулами.
1. Агрегатний індекс вартості експорту або імпорту:
ІQ = , (7.8)
Цей індекс характеризує динаміку вартості зовнішньоторговельного обороту під одночасним впливом обох факторів: зміни цін та кількості проданих товарів. Якщо від його чисельника відняти знаменник, то одержимо абсолютну зміну вартості експорту (імпорту) за рахунок всіх факторів
Факторні індекси дозволяють визначити динаміку факторів та характеризують абсолютний і відносний вплив кожного фактора на вартість обороту.
2. Агрегатний індекс цін, зважений на фактичну структуру обороту (формула Пааше):
Ір = , (7.9)
показує на скільки відсотків змінилися зовнішньоторговельні ціни в звітному періоді порівняно з періодом, прийнятим за базу порівняння. Вважається, що на стільки ж відсотків змінилася вартість товарообороту під впливом зміни цін. Якщо від чисельника індексу відняти знаменник, то одержимо абсолютну зміну вартості обороту під впливом зміни цін.
3. Агрегатний індекс фізичного обсягу обороту зважений на базисні ціни:
Іq = , (7.10)
показує на скільки відсотків змінився фізичний обсяг зовнішньоторговельного обороту в звітному періоді порівняно з періодом прийнятим за базу порівняння. Вважається, що на стільки ж відсотків змінилася вартість товарообороту під впливом зміни кількості проданого (купленого) товару. Якщо від чисельника індексу відняти знаменник, то одержимо абсолютну зміну вартості обороту під впливом зміни його фізичного обсягу.
Індекси факторних і результативного показників знаходяться у такому ж математичному звязку, як і самі іменовані величини. Оскільки добуток ціни та кількості дає вартість обороту, то і добуток індексу цін та фізичного обсягу обороту дає індекс вартості експорту (імпорту). Для того, щоб три індекси були повязані в систему потрібно факторні індекси обчислювати за протилежними правилами закріплення вагів.
Найбільш дискусійною в теорії індексів є проблема їх зважування. В залежності від вибору базисних чи поточних вагів виникли дві формули індексів цін. Етьєн Ласпейрес у 1871 році запропонував базисно зважений індекс цін, а Герман Пааше у 1874 році індекс цін, зважений на кількість продукту в звітному періоді. Подальший розвиток теорії індексів поєднав у індексні системи індекси, обчислені за протилежними правилами закріплення вагів. Назви цим системам індексів дають за імям автора формули індексу цін. Тобто система зведених агрегатних індексів за Пааше має вид:
= , (7.11)
4. Агрегатний індекс цін зважений на базисну структуру обороту (формула Ласпейреса):
Ір = , (7.12)
5. Агрегатний індекс фізичного обсягу обороту зважений на звітні ціни:
Іq = , (7.13)
Зв'язок між індексами, що входять до системи індексів Ласпейреса має вид
= , (7.14).
У формулі індексу цін Пааше в якості вагів прийнята кількість продукту звітного періоду (q1), яка при обчисленні індексів із року в рік змінюється разом зі зміною звітного періоду. Тому індекси, обчислені за даною формулою мають змінні ваги (змінну базу порівняння) і характеризують реальний вплив зміни цін на товарооборот звітного періоду. У другому випадку (за Ласпейресом) в якості вагів у індексі цін використовується кількість базисного періоду. Це дає змогу обчислювати базисні індекси цін, порівнюючи поточні ціни щоразу з тими самими, прийнятими за базу і зважуючи індекс на ваги того самого базисного періоду. При цьому база індексу періодично переглядається. В економічно розвинених країнах вона переглядається раз на пять років, така ж періодичність встановлена ООН, ЄС та деякими іншими міжнародними організаціями. Базисно зважені індекси характеризують вплив зміни цін на вартість експорту (імпорту) в базисному році, тобто в минулому періоді. Асортимент же звітного періоду може істотно відрізнятися від прийнятого за базу.
Оскільки за економічним змістом та математичною побудовою індекси цін Пааше та Ласпейреса істотно відрізняються, то і результати підрахунків виходять різними.
Наприклад, якщо країна змінює структуру свого експорту на користь збільшення частки машин і обладнання і зменшення продажу недорогих сировинних товарів, то звітна структура обороту з експорту буде більш дорогою і в знаменнику індексу Пааше не будуть враховані порівняно низькі ціни на сировинні товари, що вже відсутні у асортименті, на який відбувається зважування, тоді індекс цін характеризуватиме загальну зміну цін на товари більш сучасного асортименту, не враховуючи впливу на ціну структурних зрушень в асортименті експорту. Навпаки індекс Ласпейреса в даному випадку врахує зміну цін лише на товари, що входили до складу минулорічного товарообороту і не врахує структурних зрушень щодо покращення якості експорту.
Спроба усунути розбіжності між цими двома індексами цін привела до використання так званої «ідеальної формули» індексу цін запропонованої Фішером. «Ідеальний» індекс Фішера обчислюється як середня геометрична із значень двох відомих індексів цін Пааше та Ласпейреса:
Ір = , (7.15).
З допомогою індексу Фішера може бути розвязана і задача побудови і аналізу індексних рядів за тривалі періоди часу. Це повязано з тим, що при розрахунках індексів за тривалі проміжки часу виникає необхідність перегляду товарних наборів, що виступають базисними вагами в індексах Ласпейреса, так як вони застарівають. Після кожного перегляду структури вагів нові індекси змикаються зі «старими» з допомогою «ідеальної» формули. Для цього знаходять корінь із добутку двох індексів з різною структурою вагів, але обчислених за один і той же період.
Однак широкого застосування формула Фішера не знайшла, в основному з огляду на її подвійну трудомісткість.
Науково-технічним комплексом статистичних досліджень спільно з Держкомстатом України розроблена «Методологія розрахунку індексів цін. фізичного обсягу та умов торгівлі» на виконання Розпорядження Президента України від 19 листопада 2001 року № 328/2001-рп "Про вдосконалення спостережень за цінами і тарифами", з метою проведення аналізу тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі країни та оцінки її ефективності у кількісному та вартісному виразі.
Методологія базується на використанні досвіду аналогічних розрахунків країн Європейського Союзу, Росії та Білорусії, а також матеріалів департаменту з міжнародних економічних та соціальних питань Організації Об'єднаних Націй.
Вартість товарів у розрахунках індексів середніх цін (середньої вартості одиниці товару) визначається за вартістю контрактів, приведених до умов поставки СІФ -при імпорті товарів, згідно з якими у ціну товару включаються його вартість і витрати зі страхування та транспортування вантажу до кордону країни-імпортера та за умов поставки ФОБ - при експорті товарів, згідно з якими у ціну товару включаються його вартість і витрати з доставки та завантаження товару на борт судна.
Для розрахунків використовуються середньорічні показники експорту (імпорту) однорідних товарів (груп у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) за попередній рік та аналогічні дані за поточний період, за якими розраховують показники кількості та вартості. При цьому розрахунки виконуються в українських гривнях та доларах США.
Вибірка товарів для розрахунку індексів проводиться з бази даних зовнішньоторгової статистики Держкомстату України. При цьому вибірка за кожною групою товарів повинна становити не менше 70% загальної вартості товарів даної групи (жорстко цей контроль у математичному забезпеченні не закладається).
Іноді виникають ситуації, коли у ряді даних за конкретним товаром відсутня інформація за 1 або 2 місяці. У такому випадку відсутні дані проставляються на основі середньозваженої за попередні місяці. Якщо дані відсутні за 3 і більше місяців, то цей товар має бути виключений з бази даних для розрахунку індексів після аналізу даних всієї групи товарів.
Товари з екстремальними (максимальними і мінімальними) динамічними змінами після відповідного аналізу на вірогідність виключаються із розрахунків зведених індексів середніх цін експорту та імпорту. Ширина порогових обмежень, рекомендована Євростатом, не повинна виходити за інтервал [0,2:5,0]. Тобто дані перевіряються на аномальні значення за критерієм: 0,2 <: ір < 5,0, де ір - індивідуальний індекс середніх цін за поточний місяць у порівнянні із середньорічним значенням базисного року, який розраховується як співвідношення середньої ціни товару за поточний період (місяць) до середньорічної ціни цього товару у базисному році. Виключені товарні позиції відокремлюються в окремий масив та зберігаються до наступних розрахунків.
Крім того, вилучаються товари з великою вартістю, наприклад літаки (за кодами УКТЗЕД: 8802220, 880230, 880240, 880260), судна (за кодами УКТЗЕД: 890110, 890120, 890130, 890190, 890200). Ці товари вилучаються у ручному режимі шляхом відбору.
У високорозвинених капіталістичних країнах ступінь представництва товарів у вибірці для обчислення індексів становить до 80 % (США, Японія, Німеччина).
Якщо відома статистична інформація про довідкові або біржові ціни та про процентну структуру вартості експорту (імпорту) за звітний період, то замість агрегатної форми застосовують середню гармонічну зважену форму індексу Пааше.
Іp = , (7.16)
де, d1 частки кожного товару (товарної групи чи країни) в загальній вартості обороту за звітний рік, %;
Іp індекси цін відповідної товарної позиції, або цін по країні контрагенту, обчислені відношенням довідкових цін: Іp = р1/р0;
При зважуванні на вартісні показники оборотів формула прийме вид:
Іp = , (7.17)
Якщо є інформація про структуру вартості експорту чи імпорту за минулий період та довідкові ціни, то індекс Ласпейреса знаходять за арифметичною зваженою формою.
Іp = ; або Іp = ; (7.18; 7.19).
Обчислення середніх зважених індексів цін виконуються лише за порівнянними товарними позиціями та порівнянними країнами. Отримане значення індексу поширюється на решту товарів групи (країн), що не брали участі у виборці. Аналогічним чином на основі групових індексів обчислюються індекси середніх цін за розділами УКТЗЕД, а також зведений індекс середніх цін експорту (імпорту) товарів.
Отже, знайдений індекс цін за порівнянними товарними позиціями (країнами) поширюється на увесь товарооборот, а індекс фізичного обсягу обороту може бути знайдений із співвідношення індексів: Іq = ІQ/Іp.
За тривалий період часу обчислюються ланцюгові та базисні індекси цін. В українській статистиці за базисною методикою обчислюються щомісячні індекси зовнішньоторговельних цін у порівнянні із середньорічною ціною базисного року (база змінюється раз на 5 років).
Ланцюговий індекс середніх цін звітного місяця до попереднього (або будь-якого іншого) місяця розраховується як відношення індексу поточного періоду до індексу за попередній (або відповідний) період, що розрахований до середньорічної ціни базисного року:
Іp = Ірі/Іі-1 , (7.20)
де ІР - індекс середніх цін;
Ірі - індекс середніх цін за поточний період (місяць) у порівнянні із середньорічним значенням базисного року;
Іі-1 - індекс середніх цін за попередній (відповідний) період(місяць) відносно середньорічного значення базисного року.
Для розрахунку індексу середніх цін за період поточного року до відповідного періоду попереднього року середнє гармонічне значення індексів за період поточного року відноситься до середнього гармонічного значення індексів за відповідний період попереднього року. Подібний розрахунок може виконуватися також у межах одного року (наприклад, квартал одного року до попереднього кварталу цього ж року). Всі індекси, які використовуються для таких розрахунків, повинні розраховуватися до єдиної бази - середньорічної ціни базисного року.
Для розрахунку індексу фізичного обсягу до попереднього (або іншого) періоду, за період поточного року до відповідного періоду попереднього року, а також між періодами в межах одного року, необхідно поділити індекс вартості за період, що розглядається, на відповідний індекс середніх цін.
З метою аналізу показників статистики зовнішньої торгівлі на рівні Держкомстату України найбільш придатні індекси середніх цін і фізичного обсягу, які розраховані за формулою Фішера. Іншим користувачам можуть надаватися індекси середніх цін і фізичного обсягу, які розраховані за іншими індексними моделями.
В результаті експериментальних розрахунків, які виконувались протягом 2000 - 2002 років, було визначено, що при розрахунках індексів у зовнішній торгівлі України будуть використані індекси фізичного обсягу з базисними вагами та індекси середніх цін Пааше.
Обчислення цінових співвідношень торгівлі України з країнами СНД та іншими країнами світу виконується з допомогою індексу територіальних порівнянь за формулою:
ІpСНД/Інші = , (7.21)
Цей індекс покаже, на скільки відсотків середні ціни експорту до країн СНД чи імпорту з них вищі (нижчі) ніж в торгівлі з іншими країнами світу.
Розвязання типового практичного завдання.
Специфіка в дослідженні динаміки цін зовнішньоторговельних оборотів полягає в тому, що торговельні звязки з деякими країнами можуть бути разовими, перериватися на певний час. Динаміка цін на товар вивчається за порівнянними країнами-контрагентами, з якими торгували постійно. Одержані індекси цін поширюються на увесь оборот з даного товару.
Експорт із умовної країни яловичини охолодженої (201) характеризується даними (табл.7.1):
Таблиця 7.1. Експорт яловичини охолодженої із умовної країни за два квартали останнього року.
№ за/п |
Країна призначення |
Минулий квартал |
Останній квартал |
||
Кількість, тис. тонн |
Вартість, млн. USD |
Кількість, тис. тонн |
Вартість, млн. USD |
||
1. |
Республіка Мальта |
2,5 |
3,010 |
3,2 |
4,17 |
2. |
Туреччина |
|
|
2,4 |
3,16 |
3. |
Японія |
1,9 |
2,280 |
|
|
4. |
Данія |
1,4 |
1,683 |
1,6 |
2,08 |
5. |
Росія |
28,1 |
53,400 |
32,7 |
39,30 |
Обчислити групові та загальні індекси вартості, середніх цін та фізичного обсягу експорту для країн СНД та далекого зарубіжжя (інші країни світу). Зробити висновки.
Таблиця 7.2. Показники експорту яловичини охолодженої із умовної країни за два квартали останнього року.
Країни-контрагенти |
Минулий квартал |
Останній квартал |
Скоригована агрегата |
|||||
Кількість тис . тонн q0 |
Вартість, млн. USD Q0 |
Середня ціна USD/т p0 |
Кількість, тис. тонн q1 |
Вартість, млн. USD Q1 |
Середня ціна USD/т p1 |
За Пааше q1p0 |
За Ласпей-ресом q0p1 |
|
І. Далеке зарубіжжя |
5,8 |
6,973 |
1202,24 |
7,2 |
9,41 |
1309,94 |
5,776 |
5,078 |
В тому числі: |
||||||||
1. Мальта |
2,5 |
3,010 |
1204,00 |
3,2 |
4,17 |
1303,13 |
3,853 |
3,258 |
2.Туреччина |
|
|
|
2,4 |
3,16 |
1316,67 |
|
|
3. Японія |
1,9 |
2,280 |
1200,00 |
|
|
|
|
|
4. Данія |
1,4 |
1,683 |
1202,00 |
1,6 |
2,08 |
1300,00 |
1,923 |
1,820 |
ІІ. Росія |
28,1 |
33,450 |
1190,36 |
32,7 |
39,3 |
1201,83 |
38,925 |
33,771 |
2. Групові індекси цін за порівнянними країнами
2.1. Далеке зарубіжжя
а) за Пааше
Ціни для цієї групи країн зросли на 8,2%
б) за Ласпейресом
Як бачимо, структурні зрушення в обороті не впливають на динаміку цін, тому індекси співпали.
2.2. СНД (Росія)
Оскільки група представлена лише однією країною, індекс цін можна знайти, як індивідуальний
Або за формулами загальних індексів
а) за Пааше
б) за Ласпейресом
Всі вони співпадають, так як група представлена однією країною. Ціни для Росії зросли на 0,96%.
Загальні індекси вартості, кількості та цін обчислимо в таблиці
Групи країн |
Оборот з експорту |
Групові індекси цін |
Скоригований оборот |
|||
За ми-нулий квартал Q0 |
За оста-нній квартал Q1 |
За Пааше Ір |
За Ласпей-ресом Ір |
За Пааше Q1 ip |
За Ласпей-ресом ip·Q0 |
|
Далеке зарубіжжя |
6,973 |
9,410 |
1,082 |
1,082 |
8,697 |
7,545 |
Росія |
33,450 |
39,300 |
1,0096 |
1,0096 |
38,926 |
33,771 |
Разом |
40,423 |
48,710 |
|
|
47,623 |
41,316 |
Загальні індекси:
а) вартості:
Обсяг обороту по яловичині охолодженій зріс на 20,5% під впливом розширення експорту та зростання цін.
б) цін:
Структурні зрушення в обороті (зменшення частки Росії у експорті з країни мяса) обумовили вище значення індекса цін Пааше (зі звітними вагами).
Ціни на яловичину зросли на 2,28 (2,21)%.
в) кількості проданого мяса:
або те ж саме
або
Це означає, що фізичний обсяг експорту (кількість експортованого мяса) зріс на 17,8 (17,9)%.
Контрольні питання і завдання
1. Дайте визначення зведеного індексу Назвіть види індексів.
2. Дайте визначення індексованої величини. Яке її призначення?
3. Які особливості індексного аналізу в митній статистиці?
4. В чому полягає суть методики обчислення агрегатних індексів цін за Пааше?
5. В чому полягає суть методики обчислення агрегатних індексів цін за Ласпейресом?
7.3. Обчислення індексів умов торгівлі
Індекси умов торгівлі "цінові" та "кількісні" характеризують, в якій мірі країна виграє (втрачає) за рахунок зміни цін (кількості) товарів у зовнішній торгівлі з певною країною (країнами) за відповідний період часу.
Показник умов торгівлі вимірює відносну динаміку експортних цін за певний період і розраховується для проведення аналізу вигідності зовнішньоторговельної діяльності. Розраховуються "цінові" та "кількісні" показники умов торгівлі. Вони розраховуються за формулами:
Тр = , (7.22)
де Тр- цінові умови торгівлі;
Іре - зведений індекс середньої ціни експорту за поточний період у порівнянні з базисним періодом;
1рі - зведений індекс середньої ціни імпорту за поточний період у порівнянні з базисним періодом.
ТQ = , (7.23)
де ТQ - кількісні умови торгівлі;
ІQe - зведений індекс фізичного обсягу експорту за поточний період у порівнянні з базисним періодом;
1Qі - зведений індекс фізичного обсягу імпорту за поточний період у порівнянні з базисним періодом.
Індекси цін на імпортні та експортні товари для визначення умов торгівлі розраховуються за кожний період до відповідного періоду попереднього року.
Обчислення можуть проводитися в цілому за зведеними індексами по усьому товарообороту, по окремих групах товарів чи окремому конкретному товару та по окремій країні (групі країн).
Якщо індекси цінових та кількісних умов торгівлі більші від одиниці, то це означає, що ціни експортованого товару зростали більш швидкими темпами, ніж на імпортований товар, тому умови торгівлі даним товаром (чи з даною країною) покращувалися і навпаки.
Для того щоб середні ціни експорту й імпорту товарів можна було використовувати для оцінки умов торгівлі та ефекту зміни умов торгівлі, ці ціни необхідно зважити на структуру фактично здійснених угод (за методикою Пааше). Якщо дані по товарних групах відсутні або представлені не в повному обсязі, замість них можна використовувати дані по найважливіших товарах. Головне питання при цьому полягає у тому, щоб вибірка була репрезентативною. На вибрані товари повинен припадати основний обсяг торгівлі, при цьому товари повинні бути типовими з точки зору динаміки їхніх цін і фізичних обсягів. При формуванні вибірки для оцінки умов торгівлі не можна обмежуватись невеликою кількістю товарів, що легко піддаються вимірюванню та охоплені міждержавними угодами, бо такий вибір може суттєво перекручувати картину умов торгівлі в цілому. Багато товарів можуть залишитися за межами міждержавних угод, крім того, необхідно враховувати, що ціни на ці товари можуть суттєво відрізнятися. Це необхідно враховувати при визначенні умов торгівлі.
Зведений індекс цінових умов торгівлі в цілому і за окремими товарами та зведений кількісний показник умов торгівлі розраховуються поетапно.
1 етап. Визначається зведений індекс питомих цін за кожною товарною групою, включаючи дані за країнами, що порівнюються.
Для проведення розрахунків використовується інформація про кількість і вартість товарів звітного і базисного періоду. Використовуємо розраховані по кожній країні:
Ціни за одиницю товару звітного і базисного періоду;
Співвідношення р1 /ро, що являє собою індекс питомих цін ір;
Добуток p0q1 розраховується як частка від ділення p1 q1 на ір,
Таким чином, маємо всі дані для визначення цінових умов торгівлі за кожною товарною групою по порівнянних країнах.
Зведений індекс питомих цін розраховується за середньою гармонічною зваженою формулою Пааше (формула 7.17):
Іp = .
Розрахунок зведених індексів цін проводиться окремо по імпорту й експорту товарів за порівнянними країнами.
Контрольні питання
1. Що характеризують індекси умов торгівлі?
2. Як обчислюються «цінові» індекси умов торгівлі?
3. Як обчислюються «кількісні» індекси умов торгівлі?
Практичні завдання для самостійної роботи
7.1. Визначте середньорічну експортну ціну цукру при ввезенні його з України до Туркменії, якщо відомі дані за три роки:
Рік |
Кількість поставленого на експорт цукру, тис. тонн |
Ціна, дол. США за 1 тонну |
1998 |
14,03 |
321,6 |
1999 |
12,98 |
408,3 |
2000 |
10,80 |
490,7 |
Обчисліть показники варіації ціни на цукор у часі.
7.2.Відомі дані про експорт насіння соняшника із України:
Країна - імпортер |
1999 рік |
2000 рік |
||
Сума, млн. дол. |
Ціна, дол./т |
Сума, млн. дол. |
Ціна, дол./т |
|
Туреччина |
15,9 |
219,9 |
15,3 |
165,8 |
Іспанія |
14,5 |
227,3 |
26,2 |
156,9 |
Марокко |
9,3 |
239,1 |
10,2 |
165,0 |
Нідерланди |
5,4 |
231,8 |
26,3 |
163,8 |
Португалія |
6,2 |
231,3 |
15,4 |
166,7 |
Обчисліть загальну середню експортну ціну соняшника за кожен рік, показники регіональної варіації ціни, оцініть типовість кожної ціни.
Проведіть індексний аналіз динаміки вартості експорту, експортних цін та фізичного обсягу обороту. Зробіть висновки.
7.3.Відомі дані про експорт мяса із Полтавської області:
Назва товару |
2003 рік |
2004 рік |
||
Сума, млн. дол. |
Кількість, т |
Сума, млн. дол. |
Кількість, т |
|
Яловичина свіжа, охолоджена або морожена |
3,55 |
2457,31 |
2,47 |
1062,60 |
Свинина свіжа, охолоджена або морожена |
3,60 |
2883,45 |
0,08 |
56,11 |
Проведіть індексний аналіз динаміки вартості експорту, експортних цін та фізичного обсягу обороту. Зробіть висновки.
7.4.Відомі дані про імпорт зернових до Полтавської області:
Назва товару |
2003 рік |
2004 рік |
||
Сума, млн. дол. |
Кількість, т |
Сума, млн. дол. |
Кількість, т |
|
Пшениця |
14,46 |
90905,50 |
9,37 |
53883,05 |
Жито |
0,19 |
3004,00 |
- |
- |
Кукурудза |
0,45 |
283,13 |
0,31 |
217,12 |
Рис |
- |
- |
0,02 |
64,98 |
Проведіть індексний аналіз динаміки вартості імпорту, імпортних цін та фізичного обсягу обороту за спів ставними товарами та в цілому по групі. Зробіть висновки.
7.5. Дані про географічний розподіл імпорту умовного товару до країни за два роки наведені у таблиці:
Країни-контрагенти |
Минулий рік |
Останній рік |
||
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол. |
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол |
|
Країни далекого зарубіжжя |
||||
Чехія |
200 |
380,0 |
220 |
462,0 |
Австрія |
- |
- |
30 |
58,5 |
Латвія |
80 |
147,2 |
- |
- |
Країни близького зарубіжжя (країни СНД) |
||||
Молдова |
- |
- |
160 |
278,4 |
Росія |
600 |
1170,0 |
545 |
1090,0 |
Туркменістан |
37 |
70,3 |
69 |
134,6 |
Обчисліть групові та загальні індекси вартості, середніх цін та фізичного обсягу експорту. Покажіть їх взаємозвязок. Зробіть висновки. Обчислення проведіть за методикою Пааше.
7.6. Дані про географічний розподіл експорту умовного товару із країни за два роки наведені у таблиці:
Країни-контрагенти |
Минулий рік |
Останній рік |
||
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол. |
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол.. |
|
Країни далекого зарубіжжя |
||||
Болгарія |
102 |
958,8 |
|
|
Польща |
87 |
800,4 |
96 |
940,8 |
Німеччина |
21 |
190,0 |
37 |
347,8 |
Країни близького зарубіжжя (країни СНД) |
||||
Казахстан |
|
|
62 |
613,8 |
Молдова |
89 |
845,5 |
|
|
Росія |
61 |
567,3 |
56 |
543,2 |
Обчисліть групові та загальні індекси вартості, середніх цін та фізичного обсягу експорту. Покажіть їх взаємозвязок. Зробіть висновки. Обчислення проведіть за методикою Ласпейреса.
7.7. Дані про географічний розподіл імпорту умовного товару до країни за два роки наведені у таблиці:
Країни-контрагенти |
Минулий рік |
Останній рік |
||
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол. |
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол |
|
Країни далекого зарубіжжя |
||||
Бельгія |
12,5 |
72,7 |
- |
- |
Болгарія |
79,9 |
468,2 |
53,3 |
309,1 |
Великобританія |
218,8 |
1277,8 |
121,9 |
704,6 |
Країни близького зарубіжжя ( країни СНД) |
||||
Вірменія |
- |
- |
11 |
6,3 |
Білорусь |
10,1 |
57,6 |
7,2 |
42,5 |
Казахстан |
14,9 |
86,5 |
9,6 |
57,2 |
Обчисліть групові та загальні індекси вартості, середніх цін та фізичного обсягу експорту. Покажіть їх взаємозвязок. Зробіть висновки. Обчислення проведіть за методикою Пааше.
7.8. Дані про географічний розподіл експорту умовного товару із країни за два роки наведені у таблиці:
Країни-контрагенти |
Минулий рік |
Останній рік |
||
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол. |
Кількість, тис.тонн |
Вартість, тис.дол. |
|
Країни далого зарубіжжя |
||||
Корейська НДР |
360 |
27036 |
- |
- |
Куба |
995 |
73829 |
974 |
105874 |
Латвія |
40 |
2976 |
26 |
2838 |
Країни близького зарубіжжя (країни СНД) |
||||
Вірменія |
19 |
1444 |
21 |
2205 |
Грузія |
- |
- |
11 |
1177 |
Білорусь |
95 |
7205 |
60 |
6420 |
Обчисліть групові та загальні індекси вартості, середніх цін та фізичного обсягу експорту. Покажіть їх взаємозвязок. Зробіть висновки. Обчислення проведіть за методикою Ласпейреса.
7.9. Обчисліть індекс цінових умов торгівлі для України по групі товарів:
Назва товару |
2004 рік |
2005 рік |
||
Кількість, тис.тонн |
Вартість, млн.дол. |
Кількість, тис.тонн |
Вартість, млн.дол. |
|
Експорт |
||||
Бензин автомобільний |
392,8 |
122,3 |
495,5 |
211,5 |
Дизельне паливо |
1314,9 |
383,9 |
1088,5 |
503,4 |
Мазут |
7123,4 |
1026,3 |
5401,8 |
1114,3 |
Імпорт |
||||
Бензин автомобільний |
275,3 |
115,1 |
574,6 |
302,9 |
Дизельне паливо |
511,0 |
161,6 |
834,5 |
440,0 |
Мазут |
17,9 |
2,5 |
51,9 |
15,1 |
РОЗДІЛ 8. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВЯЗКІВ МІЖ ОБСЯГАМИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБОРОТУ ТА ЧИННИКАМИ, ЩО ЙОГО ФОРМУЮТЬ
8.1. Динамічні коефіцієнти еластичності експорту та імпорту від цін
За законом попиту обсяг попиту на товари обернено пропорційний зміні цін на них. Якщо товар на ринку підкоряється дії закону попиту, то його називають товаром нормального попиту. В зовнішній торгівлі дія цього закону може проявлятися чи ні, в залежності від необхідності конкретного товару для покупців. Наприклад, подорожчання енергоносіїв не призводить до значного скорочення їх імпорту у країни, що не мають власних запасів нафти та природного газу. Лише на довготривалому періоді часу економіка країни дещо пристосовується до економного використання тих енергоносіїв, ціни на які непомірно зростають. Однак подорожчання більшості продуктів харчової, легкої промисловості, сільського господарства тощо, як правило, викликає зменшення попиту на них і на зовнішньому ринку, через обмеження імпорту, або через імпорт товарів-замінників.
Виявити вплив зміни цін на обсяги експорту (імпорту) товарів можна з допомогою динамічного коефіцієнта цінової еластичності попиту, що обчислюється за формулою:
Келастичності =, (8.1)
де ΔТ це темпи приросту (чи зниження) вказаних показників, які обчислюються за традиційними формулами: темп зростання виражений у процентах «мінус» 100%.
Якщо коефіцієнт цінової еластичності виходить відємним, то маємо товар «нормального попиту», позитивне значення коефіцієнта означає збільшення попиту не дивлячись на зростання ціни, або його зменшення навіть при зниженні цін.
Чим більшою від 1 є абсолютна величина коефіцієнта цінової еластичності, тим відчутніше реагує попит на зміну ціни товару. Близькі до 0 значення коефіцієнта означають, що зміна цін не впливає на обсяги експорту (імпорту) товару.
За економіко-статистичним змістом динамічний коефіцієнт цінової еластичності показує на скільки відсотків змінюється (збільшується чи зменшується) попит на товар при зміні (зменшенні чи збільшенні) ціни на 1%.
На зовнішньому ринку продаються товари, що є взаємозамінниками, а також такі, що доповнюють інший, взаємоповязаний товар.
Для виявлення таких взаємоповязаних товарів використовують коефіцієнти перехресної еластичності, що обчислюються за формулою:
Келастичності = (8.2).
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності виходить позитивний, тобто при збільшенні ціни товару Б збільшується продаж товару А, то такі товари є взаємозамінниками. Придбання дешевшого замінника дозволяє зекономити валютні ресурси, зменшуючи вартість імпорту країни.
Якщо коефіцієнт перехресної еластичності виходить негативний, тобто при зниженні ціни товару Б збільшується продаж товару А, то такі товари є взаємо доповнюючими. Тобто, при виході на ринок іншої країни з такими товарами, як автомобілі, ЕОМ, фотоапарати тощо, ціни на них дещо знижують, але запчастини, фотоплівки та інші фототовари, дискети, диски тощо продають за завищеними цінами.
8.2. Застосування дисперсійного аналізу в митній статистиці
Методика дисперсійного аналізу призначена для вивчення і кількісної оцінки тісноти та істотності звязку між двома ознаками. Вона використовується, як правило, тоді, коли факторна (та, що впливає) ознака не має числових значень, тобто є атрибутивною, а залежна ознака має числові значення.
Візуально наявність та напрямок звязку між ознаками встановлюють з допомогою аналітичного групування. Для його побудови всі одиниці досліджуваної статистичної сукупності розподіляють на групи за значеннями факторної ознаки (Х) і по кожній групі обчислюють середнє значення результативної (залежної) ознаки (У). Якщо зі зміною значень факторної ознаки, помітно змінюються і значення залежної, то вважається, що між ознаками є зв'язок.
Але аналітичне групування не дозволяє кількісно оцінити тісноту та істотність (невипадковість) такого звязку. Для цього потрібно зробити його дисперсійний аналіз.
Етапи виконання дисперсійного аналізу:
Поєднаємо теоретичне описання етапів роботи із розвязанням типового прикладу.
На першому етапі формулюють мету дослідження. Наприклад: потрібно вивчити наявність, напрямок, тісноту та істотність звязку між умовами оподаткування експорту насіння соняшнику та обсягами його регіонального експорту (приклад умовний).
До теоретичного обґрунтування моделі відноситься і визначення назви факторної та результативної ознак. В нашому прикладі факторною, а значить групувальною, буде ознака, що визначає умови оподаткування експорту насіння соняшника. Залежною є обсяг експорту з окремих регіонів за однаковий період часу, виміряний у тисячах тонн.
На першому ж етапі проводиться перевірка сукупності регіонів на однорідність. Для цього обчислюють середнє значення залежного показника, коефіцієнт варіації за цим показником і оцінюють однорідність сукупності та типовість середнього. В нашому прикладі до вибірки областей-експортерів насіння були включені області з незначною варіацією обсягів експорту, тому ми такою перевіркою знехтуємо.
На другому етапі проводять статистичне спостереження для інформаційного забезпечення роботи та виконують аналітичне групування зібраних даних.
Нехай відомі дані про експорт насіння соняшнику з країни у розрізі регіонів (областей-експортерів) (табл.8.1).
Таблиця 8.1. Експорт насіння соняшника по окремих регіонах країни за два суміжні роки
Обсяги експорту за регіонами, тис. тонн |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
До введення вивізного мита |
36,0 |
48,0 |
52,0 |
43,0 |
39,0 |
27,0 |
40,0 |
Після введення вивізного мита |
37,0 |
21,0 |
39,0 |
32,0 |
29,0 |
34,0 |
25,0 |
Виконаємо аналітичне групування і наведемо його результати в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2. Групування областей за обсягами експорту насіння соняшника в залежності від умов оподаткування
Умови оподаткування |
Кількість областей |
Обсяг експорту, тис. тонн |
|
всього |
в середньому на одну область |
||
До введення вивізного мита |
7 |
285 |
40,7 |
Після введення вивізного мита |
7 |
217 |
31,0 |
Разом |
14 |
502 |
35,9 |
Порядок обчислень, виконаних в таблиці:
Висновок: зміна умов оподаткування (введення вивізного мита) привела до зменшення середнього регіонального експорту насіння в середньому на 9,7 тис. тонн за рік.
На третьому етапі для вивчення тісноти звязку між ознаками обчислюють загальну дисперсію залежної ознаки за формулою:
= , (8.3)
де - кількісні значення залежної ознаки у всіх одиниць сукупності (враховуються значення ознаки, що увійшли до всіх груп, в нашому прикладі їх є 14 значень);
- загальна середня, обчислена для всіх одиниць сукупності і вписана в груповій таблиці в останній графі рядка «разом» (в нашому прикладі = 35,9 тис.тонн);
n кількість одиниць сукупності по всіх групах разом.
Обчислення загальної дисперсії для регіональних обсягів експорту:
Далі обчислюють міжгрупову дисперсію за формулою:
= , (8.4)
де - кількісні значення групових середніх за залежною ознакою;
- загальна середня, обчислена для всіх одиниць сукупності і вписана в груповій таблиці в останній графі рядка «разом» (в нашому прикладі = 35,9 тис. тонн);
f кількість одиниць сукупності, що потрапили в кожну групу ()
Обчислення міжгрупової дисперсії за прикладом:
Далі обчислюють емпіричний коефіцієнт детермінації за формулою:
; (8.5)
Висновок: на 33,6% зміни у обсягах експорту насіння залежали від порядку їх оподаткування, а на 66,4% від інших причин.
Корінь квадратний із значення емпіричного коефіцієнта детермінації називається емпіричним кореляційним відношенням. Порівняння його значення зі стандартною шкалою значень дозволяє оцінити тісноту звязку.
Значення кореляційного відношення = 0,5797 означає, що зв'язок між умовами оподаткування та регіональними обсягами експорту насіння соняшника можна визнати помітним.
Наведемо стандартну шкалу значень кореляційного відношення:
= 0 |
звязку немає |
0<>0,3 |
зв'язок слабкий |
0,3<>0,5 |
зв'язок помірний |
0,5<>0,7 |
зв'язок помітний |
0,7<>0,9 |
зв'язок тісний (високий) |
0,9<>1 |
результативний показник залежить практично від одного фактора |
=1 |
зв'язок функціональний |
На четвертому етапі для доведення істотності звязку обчислюється F -критерій Фішера за формулою:
; (8.6)
Значення F розрахункового порівнюють із його табличним (критичним) значенням (табл.. 6.5), яке знаходять за рівнем істотності α (як правило приймається α =0,05) та числом ступенів вільності:
n m =12; де n це загальна кількість одиниць сукупності у вибірці (14), а m кількість утворених груп (2);
Для α =0,05 та числа ступенів вільності n m =12, а m - 1=1 значення Fтабличне= 4,75.
Оскільки Fрозр. (6,07) Fтабл. (4,75), то звязок можна визнати невипадковим (істотним), з імовірністю помилки не більше 5%.
8.3. Застосування кореляційно-регресійного аналізу в митній статистиці
Завдання кореляційно-регресійного аналізу:
1. Вимірювання тісноти зв'язку між явищами (кореляційний аналіз).
2. Встановлення форми залежності і підбір теоретичної кривої розподілу (регресійний аналіз).
Кореляційно-регресійний аналіз застосовують лише тоді, коли і факторні, і результативна ознаки приймають числові значення.
Етапи кореляційно-регресійного аналізу:
1) визначення мети дослідження. Вибір вимірника результативної ознаки (У)і відбір факторних ознак (Хі). Якщо факторних ознак в одній моделі кілька, то вони повинні бути кількісними, розрахованими по відношенню до однієї бази, бажано неперервними і не повинні дублювати одна одну;
2) збір статистичних даних і їх первинна обробка:
- кількість одиниць сукупності повинна бути достатньою (більше 20-30), щоб статистичні узагальнюючі показники були типовими;
- сукупність повинна бути якісно однорідною, тобто факторні і результативні ознаки окремих одиниць сукупності повинні формуватися в схожих умовах;
- сукупність має бути кількісно однорідною і не мати аномальних значень ознак;
- повинна бути виключена мультиколінеарність факторів (їх взаємозалежність, коли один фактор залежить від іншого);
- число одиниць, що включаються в сукупність оптимально повинно бути в 6 разів (або хоча б у 3 рази) більше кількості включених у модель факторів;
3) підбір форми аналітичного вираження звязку, який виконується способами:
- графічним, тобто побудови кореляційного поля і емпіричної лінії регресії і візуального підбору схожої теоретичної функціональної форми звязку. В даному випадку шарове накопичення варіант результативної ознаки свідчить про відсутність звязку;
- параметричним, тобто виконують обчислення за всіма можливими варіантами аналітичного вираження звязку і вибирають функцію для якої F-критерій Фішера найбільший, а помилки моделі (абсолютна і відносна) та залишкова дисперсія - мінімальні;
- часто для описання окремих мало викривлених проміжків кривої застосовується теоретична лінійна залежність. Крім того на практиці, якщо є можливість, криволінійну теоретичну форму звязку приводять до вигляду лінійної (лінеаризують);
4) Визначення параметрів рівняння регресії (а та b), теоретичного коефіцієнта еластичності. Пояснення їх змісту;
Параметри рівняння регресії знаходять із системи нормальних рівнянь, виведених по методу найменших квадратів. Для апроксимації за прямою це:
, (8.7)
Параметр b показує, на скільки іменованих одиниць змінюється в середньому значення залежної ознаки при зміні факторної на одну іменовану одиницю.
Теоретичний коефіцієнт еластичності
Кел. = , (8.8)
показує процентну зміну залежної ознаки при зміні факторної на один процент.
5) вимірювання тісноти звязку. Висновок про тісноту звязку роблять за значенням теоретичного коефіцієнта детермінації (R2) та теоретичного кореляційного відношення (R). Тільки у випадку лінійного звязку можна використати лінійний коефіцієнт кореляції (r), як окремий випадок теоретичного кореляційного відношення;
R2 = = ; R= ; (8.9; 8.10)
r = , (8.11)
де - дисперсія теоретичних значень результативної ознаки;
- загальна дисперсія результативної ознаки.
Розрахункові значення лінійного коефіцієнта кореляції та кореляційного відношення порівнюють зі стандартною шкалою їх значень, наведеною в попередньому параграфі.
6) доведення істотності звязку. Виконується за F критерієм Фішера. Розрахункове значення критерію порівнюють з критичним табличним значенням. Якщо розрахунковий F критерій Фішера більший від табличного, то істотність (не випадковість) звязку вважається доведеною;
Fрозрахунковий = , (8.12)
де, п кількість обстежених одиниць сукупності;
т кількість параметрів у рівнянні регресії (для всіх функцій т=2, для параболи т=3);
7) оцінка помилковості моделі виконується за абсолютними і відносними показниками: стандартною і граничною абсолютними помилками моделі та відносною помилкою апроксимації.
Гранична помилка моделі обчислюється за формулою:
Δ = t, (8.13)
де - емпіричні значення залежної ознаки у кожної одиниці сукупності,
- теоретичні (розрахункові) значення ознаки у відповідної одиниці сукупності,
n кількість одиниць досліджуваної вибіркової сукупності,
m кількість параметрів у рівнянні регресії,
t табличне значення критерію Стюдента.
Відносна помилка апроксимації обчислюється за формулою:
, (8.14)
Якщо відносна помилка апроксимації не перевищує 15%, то апроксимація (наближене описання одного математичного обєкту іншим) вважається якісною, тобто вибрана функціональна залежність досить точно описує емпіричну (стохастичну) залежність між ознаками, що вивчаються.
Розвязання типового практичного завдання.
Відомі наступні дані (умовні) по економіці країни (табл. 8.3):
Таблиця 8.3. Обсяги експорту та валового внутрішнього продукту (ВВП) по умовній країні за 1999 2006 роки.
(млн. дол. США)
Роки |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
Експорт |
170 |
172 |
190 |
187 |
200 |
207 |
194 |
210 |
ВВП |
1500 |
1530 |
1525 |
1550 |
1570 |
1612 |
1598 |
1627 |
Обчисліть: 1) коефіцієнт лінійної кореляції між ВВП та обсягом експорту; 2) параметри лінійного рівняння регресії (без врахування фактора часу); 3) точковий прогноз експорту на 2007 рік, якщо ВВП на 2007 рік прогнозується у обсязі 1646 млн. дол.
Розвязання:
Таблиця 8.4. Допоміжна таблиця для обчислення параметрів рівняння регресії
Рік |
Експорт (у) |
ВВП (х) |
у2 |
х2 |
ХУ |
1999 |
170 |
1500 |
28900 |
2250000 |
255000 |
2000 |
172 |
1530 |
29584 |
2340900 |
263160 |
2001 |
190 |
1525 |
36100 |
2325625 |
289750 |
2002 |
187 |
1550 |
34969 |
2402500 |
289850 |
2003 |
200 |
1570 |
40000 |
2464900 |
314000 |
2004 |
207 |
1612 |
42849 |
2598544 |
333684 |
2005 |
194 |
1598 |
37636 |
2553604 |
310012 |
2006 |
210 |
1627 |
44100 |
2647129 |
341670 |
Разом |
1530 |
12512 |
294138 |
19583202 |
2397126 |
Середні |
191,25 |
1564,0 |
36767,25 |
2447900,25 |
299640,75 |
2) обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції
Значення r більші від 0,700 означають тісний звязок між ознаками, значить між обсягами валового внутрішнього продукту та експорту є прямий (так як r позитивний) і тісний звязок.
3) обчислимо параметри лінійного рівняння регресії. Обчислення проведемо спрощено, використавши зв'язок між параметром b та лінійним коефіцієнтом кореляції:
4) запишемо рівняння регресії
= a + bx
= 264,3 + 0,291х
5) обчислимо прогноз обсягів експорту на 2007 рік
= 264,3 + 0,291 * 1646
215 млн. дол.
Отже, експортна можливість країни на 2007 рік при обсязі ВВП в 1646 млн. дол. прогнозується у розмірі 215 млн. дол.
8.4. Перевірка нульових гіпотез про вплив якості товару на обсяги зовнішньоторговельного обороту
Статистична гіпотеза це певне припущення щодо властивостей генеральної сукупності, яке можна перевірити за даними вибіркового спостереження.
Гіпотеза яку потрібно перевірити формулюється як твердження, що між параметром генеральної сукупності G і певною величиною a (взятою для перевірки гіпотези) розбіжностей немає. Така гіпотеза називається нульовою і записується: Но: G = a.
Кожній нульовій гіпотезі протиставляють альтернативну (конкуруючу) гіпотезу. В залежності від одержаних вибіркових даних і вагомості їх відхилень від заданого a альтернативну гіпотезу можна формулювати так:
1) параметри генеральної сукупності більші від певного числа a
На: G > a ;
2) параметри генеральної сукупності менші від певного числа a
На: G < a ;
На: G a
Перші два твердження вимагають односторонньої перевірки гіпотези (використовується односторонній t критерій), а останнє вимагає двосторонньої перевірки, що збільшує ймовірність прийняття саме нульової гіпотези.
Перевірка гіпотез повязується з ризиком двох видів:
Показник, за яким нульова гіпотеза приймається або відхиляється називається статистичним критерієм. Для перевірки найчастіше використовують t критерій Стюдента, табличні (критичні) значення якого обчислені і друкуються в спеціальних таблицях для різних рівнів істотності та числа ступенів вільності k, яке залежить від чисельності вибіркової сукупності. Для однієї вибіркової сукупності k = n 1, а для двох вибірок, що порівнюються між собою k = n1 + n2 2. Для перевірки нульових гіпотез за малими вибірками (менше 30 одиниць) використовується виключно t критерій Стюдента
Рівнем істотності називається таке дуже мале значення ймовірності потрапляння розрахункового критерію до критичної області значень при умові справедливості нульової гіпотези, що поява цієї події оцінюється вже як неспівпадання висунутої нульової гіпотези і даних проведеної вибірки, що дозволяє відхилити Но. Тобто, числом задають ймовірну помилку твердження про вірність чи невірність висунутої гіпотези. Критичною областю значень t критерію вважається область значень більших від t табличного (критичного). Тому якщо /t розрахункове/ > t табличного, то нульова гіпотеза відхиляється з деякою ймовірністю можливої помилки, що дорівнює .
Чим менше ми вибрали, тим менша ймовірність ризику першого виду, але при цьому збільшується область допустимих значень і підвищується ймовірність ризику другого виду.
Для великих вибірок (чисельністю більше 30 одиниць) t критерій можна брати за таблицями нормованої функції Лапласа. Самими вживаними критичними значеннями t критерію в такому випадку є:
При = 0,05 |
При = 0,01 |
|
Односторонній |
1,64 |
2,33 |
Двосторонній |
1,96 |
2,58 |
Для перевірки гіпотези про рівність двох середніх розрахунковий t критерій обчислюють за формулою
, (8.15)
де та - вибіркові середні, про рівність яких перевіряється нульова гіпотеза:
- середня із внутрішньогрупових дисперсій 1 та 2 вибіркових груп, =, (8.16)
де n1 та n2 це кількість одиниць, відібраних у 1 та 2 вибіркові групи.
Якщо перевіряється гіпотеза про рівність генеральної середньої та певного стандартного (еталонного) показника, формула для обчислення t критерію приймає вид:
, (8.17)
Розвязання типового практичного завдання.
Завдання. Для контролю якості пального, яке надходить до України із РФ та Білорусі були відібрані однакові за обсягом проби із однакових партій бензину. Одержані дані лабораторного аналізу на вміст сірки (за стандартом вміст сірки не повинен перевищувати 0,1%) наведені в таблиці 8.5.
Таблиця 8.5. Показники вмісту сірки у бензині, що надходить із різних країн за результатами проб станом на певну дату*
Країна походження |
Вміст сірки за кожною пробою, % |
Середній вміст сірки, % |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
РФ |
0,1 |
0,07 |
0,09 |
0,1 |
0,08 |
0,1 |
0,07 |
0,087143 |
Білорусь |
0,05 |
0,07 |
0,06 |
0,05 |
0,07 |
- |
- |
0,06000 |
* Дані умовні
З імовірністю твердження 0,95 (= 0,05) зробіть висновок про зв'язок якості пального та країни походження товару
Розвязання:
Нульова гіпотеза формулюється як відсутність розбіжностей між середнім вмістом сірки в бензині, що надходить від різних країн постачальників, тобто стверджуємо, що вміст сірки в пальному однаковий (якість однакова), а відхилення вибіркових середніх є випадковими, незначними.
Альтернативна гіпотеза формулюється: вибіркові середні за вмістом сірки в бензині , що надходить від різних країн-експортерів значно відрізняються тобто зміна країни-експортера помітно впливає на якість імпортованого пального.
Для перевірки сформульованих тверджень розрахуємо t- критерій за формулою
3. Знаходимо розрахункове значення t-критерію
4. Розрахункове значення t- критерію потрібно порівняти з табличним значенням t- критерію Стюдента:
при α=0,05
Висновок: оскільки tрозр>tтабл, то нульова гіпотеза відхиляється, а приймається альтернативна. Тобто з ймовірністю помилки не більше 5% можна твердити, що вміст сірки в бензині, що надходить від різних постачальників істотно відрізняється, але за даними проб не перевищує над вмістом, що є допустимим за стандартом.
8.5. Використання таблиць взаємної спряженості в митній статистиці.
Для вимірювання тісноти звязку між атрибутивними альтернативними ознаками застосовуються чотириклітинкові таблиці взаємної спряженості. Оскільки в митній статистиці більшість ознак є атрибутивними, то така методика може широко використовуватися для оцінки тісноти та істотності звязку, коли і факторна, і залежна ознаки мають лише словесне описання.
Таблиця 8.6. Макет чотириклітинкової таблиці взаємної спряженості у загальному вигляді
Значення факторної ознаки |
Значення результативної ознаки |
Підсумок |
|
Так |
Ні |
||
Так |
a |
b |
a + b |
Ні |
c |
d |
c + d |
Підсумок |
a + c |
b + d |
a + b + c + d = n |
Якщо стохастичний звязок між атрибутивними альтернативними ознаками описано чотириклітинковою таблицею, то тіснота та напрямок такого звязку перевіряється за коефіцієнтом контингенції:
Його значення змінюється від мінус одного до плюс одного. Знак вказує на напрям звязку. Коефіцієнт виходить позитивним, коли значенню «так» у факторної ознаки частіше відповідає значення «так» і у результативної ознаки, тоді вважається, що зв'язок між ознаками прямий і навпаки, зв'язок є зворотним, коли значенню «так» у факторної ознаки частіше відповідає значення «ні» у результативної. Якщо коефіцієнт дорівнює нулю, то звязку немає, чим він більший (по модулю) від нуля, тим більш тісний зв'язок між альтернативними ознаками. Одиниця на відміну від кореляційного відношення тут не означає функціонального звязку.
Істотність звязку оцінюють за критерієм (читається як «хі квадрат»)
= n * (Кконтингенції.)2;
Табличне (критичне) значення = 3,84 (воно постійне для чотириклітинкових таблиць взаємозалежності).
Якщо розрахункове значення критерію більше від табличного, то істотність звязку вважається доведеною.
Розвязання типового практичного завдання.
Завдання. Відомі дані про якість імпортованого морозива (перевірялися однакові партії, із них відбиралися однакові проби).
Таблиця 8.7. Розподіл проб на якість морозива за країною походження та ступенем відповідності діючим стандартам*
Країна походження товару |
Якість морозива |
|
відповідає діючим стандартам |
нижче діючих стандартів |
|
Росія |
105 |
45 |
Польща |
60 |
90 |
* Дані умовні.
Визначте тісноту звязку між країною походження морозива та його якістю. Зробіть висновок про істотність звязку.
Розвязання:
1) обчислюємо коефіцієнт контингенції:
Оскільки коефіцієнт відрізняється від 0 і додатний, то вважається, що між країною походження і якістю морозива є помірний прямий звязок. Російське морозиво якісніше ніж польське.
2) відношення шансів w = означає, що шанси закупити якісне морозиво в Росії в 3,5 рази вищі ніж у Польщі;
3) оцінюємо істотність звязку: = 300 * (0,3015)2 = 27,3;
27,3 > 3,84
Оскільки 2розрахункове 2табличне, то істотність звязку вважається доведеною.
Контрольні питання і завдання
1.З якою метою обчислюються динамічні коефіцієнти еластичності? Якою є методика їх обчислення?
2. Сформулюйте економічний зміст коефіцієнта еластичності.
3. Перелічіть етапи дисперсійного аналізу.
4. Перелічіть етапи кореляційно-регресійного аналізу аналізу.
5. Сформулюйте суть і способи перевірки нульових гіпотез у митній статистиці.
6. Перелічіть етапи аналізу таблиць взаємної спряженості.
Практичні завдання для самостійної роботи
8.1. Відомі дані про обсяги експорту з України:
Рік |
Цукор |
Кондитерські вироби |
||
Ціна USD/т |
Обсяг, тис.тонн |
Ціна USD/т |
Обсяг, тис. тонн |
|
1999 |
321,6 |
68,1 |
688,9 |
82,3 |
2000 |
471,9 |
12,8 |
657,4 |
135,98 |
Знайдіть показники динамічної еластичності попиту від ціни на наведені товари. Дослідіть наявність перехресної еластичності попиту. Зробіть висновки.
8.2. Відомі дані про обсяги експорту з України:
Роки |
Насіння соняшника |
Олія |
||
Ціна USD/т |
Обсяг, тис.тонн |
Ціна USD/т |
Обсяг, тис.тонн |
|
1999 |
230,7 |
433,4 |
605,2 |
174 |
2000 |
163,2 |
833,7 |
399,8 |
582,5 |
Знайдіть показники динамічної еластичності попиту від ціни на наведені товари. Дослідіть наявність перехресної еластичності попиту. Зробіть висновки.
8.3. Обстежено 20 підприємств галузі, що відвантажують на експорт свою продукцію. Результати обстеження наведені в таблиці:
Рівень якості продукції |
Кількість товару, проданого на зовнішньому ринку за рік, тис. тонн |
Відповідає світовим стандартам |
9, 12, 14, 9, 15, 18,11, 16, 11, 14, 12, 9 |
Нижче світових стандартів |
10, 8, 11, 8, 6, 7, 10, 11 |
З допомогою дисперсійного аналізу оцініть тісноту та істотність звязку між якістю продукції та попитом на неї на світовому ринку. Зробіть висновки.
8.4. Відомі умовні дані по країні:
(млн. дол.)
Рік |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
Експорт |
85 |
96 |
92 |
110 |
108 |
112 |
Валовий внутрішній продукт (ВВП) |
870 |
875 |
900 |
897 |
910 |
915 |
Обчисліть: 1) коефіцієнт лінійної кореляції між ВВП та експортом; 2) параметри лінійного рівняння регресії (без врахування фактора часу); 3) прогноз експорту на 2007 рік, якщо ВВП на 2007 рік очікується в обсягах 514 млн. дол.
8.5. Відомі умовні дані по країні:
(млн. дол.)
Рік |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
Експорт |
42 |
47 |
45 |
52 |
55 |
58 |
Валовий внутрішній продукт (ВВП) |
435 |
450 |
461 |
470 |
485 |
500 |
Обчисліть: 1) коефіцієнт лінійної кореляції між ВВП та експортом; 2) параметри лінійного рівняння регресії (без врахування фактора часу); 3) прогноз експорту на 2007 рік, якщо ВВП на 2007 рік очікується в обсягах 514 млн. дол.
8.6. Відомі дані:
Групи країн |
Сальдо зовнішньоторговельного обороту |
|
Додатне |
Відємне |
|
Промислово-розвинуті |
18 |
5 |
Ті, що розвиваються |
7 |
23 |
Оцініть наявність і тісноту стохастичного звязку між рівнем розвитку країни та ефективністю її торгівлі. Знайдіть відношення шансів, оцініть істотність звязку. Зробіть висновки.
8.7. Відомі умовні дані по країні:
Рік |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Ставка ввізного мита середньозважена, % |
20 |
22 |
25 |
27 |
23 |
Обсяг імпорту, млн. дол. |
19389 |
18546 |
16107 |
12860 |
15317 |
З допомогою кореляційно-регресійного аналізу зробіть висновок про тісноту та істотність звязку між рівнем ставок ввізного мита та обсягами імпорту.
8.8. Проведена перевірка якості імпортованого чаю. Здійснена мала вибірка. Відбиралися однакові проби на вміст таніну з однакових партій чаю (стандартний вміст не повинен бути меншим 8%). Одержані наступні результати лабораторного аналізу:
№ проби |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Вміст таніну, % |
13 |
5 |
14 |
9 |
6 |
5 |
14 |
Перевірте гіпотезу про відповідність фактичного вмісту таніну в чаї стандартному . Висновок зробіть за допомогою двостороннього t-критерію Стюдента з імовірністю 0,95.
ЛІТЕРАТУРА
1. Митний кодекс України з постатейними матеріалами: Зб. нормат.- прав. актів. К.: Істина, 2004. 512 с.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1865 «Про порядок ведення спеціальної митної статистики».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1864 «Про порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України».
4. Наказ ДМКУ від 08.04.92 р. № 73 «Про створення митних установ».
5. Башкатов Б.И. Практикум по международной экономической статистике. М.: Издательство «Дело и Сервис», 2000. 176 с.
6. Голуб Л.А. Социально-экономическая статистика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 272 с.
7. Григорук Н.Е. Статистика внешнеэкономических связей.: Учебник .-М.: Финансы и статистика, 1993. 176с.
8. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. К.: Товариство “Знання”, КОО, 1997. 325с.
9.Единая методология таможенной статистики внешней торговли государств участников Содружества Независимых Государств, утверждена Решением Совета глав правительств СНГ о Единой методологии таможенной статистики внешней торговли государств участников Содружества Независимых Государств в новой редакции от 25 ноября 2005 года, Москва, 2006 год.
10. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2005 році: Статистичний збірник. Том 1 К., 2006. 160 с.
11. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2005 році: Статистичний збірник. Том 2 К., 2006. 320 с.
12. Зовнішня торгівля України товарами у 2005 році: Статистичний збірник. Том 3 К., 2006. 120 с.
13. ІНКОТЕРМС, Умови поставки товарів за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 рік), надруковано: «Урядовий курєр», № 63, 3 квітня 2002 рік, «Урядовий курєр», № 68, 10 квітня 2002 рік.
14. Козик В.В., Панкова Л.А., Карпяк Я.С. та інші Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 608 с.
15. Курс социально-экономической статистики: Учебник для ВУЗов./ Под ред. Проф. М.Г. Назарова. Глава 11. Статистика внешнеэкономической деятельности. М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000 г. с.673-706.
16. Лугінін О.Є., Фомішин С.В. Статистика національної економіки та світового господарства: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 502 с.
17. Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами, Україна, Держкомстат, Київ, 2005 рік. 39 с.
18. Методика проведення співставлення даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами (метод дзеркальної статистики). К.: Держкомстат, 2000 рік.
19. Методологія розрахунку індексів цін, фізичного обсягу та умов торгівлі, Держкомстат, Київ, 2005 рік.
20. Моторін Р.М. Міжнародна статистика: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1993. 203с.
21. Номенклатура товарів народного споживання, що враховується в роздрібній та оптовій торгівлі: Товарний словник, ч.1; 2. К.,2006.
22. Руководство по платежному балансу, 5 издание, МВФ, 1993 год.
23. Сельцовский В.Л. Экономико-статистические методы анализа внешней торговли. М.: Финансы и статистика, 2004. 512 с.
24. Статистика международной торговли товарами: концепции и определения, ООН, 1998 год.
25. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед. спец. навч. закл. К.: АТ «Август», 2001. 422 с.
26. Типове положення про відділ інформаційно-аналітичної роботи та митної статистики регіональної митниці, Наказ ДМСУ № 316 від 12 липня 1997 р. 10 с.
27. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності. Видання офіційне. К.: Держстандарт України, 1998.
28. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. М.: ИНФРА-М, 2000. 446с.
29. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. М.: Прогресс, 1991. 253 с.
30. Экономическая статистика: Учебник. Под ред. Ю.Н. Иванова. Глава 19. Статистика внешней торговли. М.: Инфра-М, 1998., с.375-389.
ДОДАТОК А
Статистична звітність
УМС-1
ЗВІТ
про основні показники роботи митниці
за __________200_ року
№ п/п |
Назва показників |
Од. виміру |
З України |
В Україну |
Всього |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Оформлено ВМД |
||||
1.1 |
Кількість оформлених ВМД (ЕК 10,61,72; ІМ 40,51,72) |
шт. |
|||
в тому числі: громадянами |
|||||
в тому числі: транзитних |
шт. |
||||
1.2 |
Додаткові аркуші |
шт. |
|||
в тому числі: громадянами |
|||||
в тому числі: транзитних |
шт. |
||||
1.3 |
Інші декларації |
шт. |
|||
в тому числі: громадянами |
|||||
1.4 |
Кількість оформлень вантажів, менших за вартістю 100 євро |
шт. |
|||
1.5 |
Кількість оформлень транзитних вантажів за накладними ЦІМ, УМВС та книжками МДП |
шт. |
|||
2. |
Пропущено через кордон, оформлено митницею |
||||
2.1 |
Пропущено вантажів (всього) |
тис.т |
|||
в тому числі: транзитних |
тис.т |
||||
2.2 |
Оформлено вантажів (всього) |
тис.т |
|||
в тому числі: транзитних |
тис.т |
||||
2.3 |
Пропущено транспортних засобів (всього) |
од. |
|||
в тому числі: транзитних |
од. |
||||
2.4 |
Оформлено транспортних засобів (всього) |
од. |
|||
в тому числі: транзитних |
од. |
||||
3. |
Видано свідоцтв на реєстрацію автомобілів |
||||
3.1 |
Видано всього свідоцтв, в тому числі: |
шт. |
|||
- виробництва країн СНД |
шт. |
||||
- іноземного виробництва |
шт. |
||||
4. |
Прослідувало через кордон осіб |
||||
4.1 |
Прослідувало через кордон осіб усіх категорій (всього), в тому числі: |
осіб |
|||
- тих, що заповнювали декларацію |
осіб |
||||
- тих, що не заповнювали декларацію |
осіб |
||||
Керівник митного органу _______________ |
|||||
Виконавець ______________ |
|||||
Тел. ________________ |
|||||
ДОДАТОК Б
(Форма №9 додаткова)
ДАНІ
про основні показники роботи митниці
за __________200_ року
№ з/п |
Назва показника |
Одиниця виміру |
Абсолют ний показник |
Показник в розрахунку на одного оперативного працівника |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Кількість оформлених ВМД, в т.ч.: |
шт. |
||
- транзитних ВМД |
шт. |
|||
1.1. |
Кількість оформлених попередніх повідомлень (ПП) |
шт. |
||
2. |
Кількість вантажів: |
|||
- пропущених митницею |
тис. т |
|||
- оформлених митницею |
тис. т |
|||
- оформлено транзиту |
тис. т |
|||
3. |
Кількість транспортних засобів |
|||
ЗАЛІЗНИЧНИХ ВАГОНІВ: |
шт. |
|||
Пасажирських: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
Вантажних: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
МОРСЬКИХ І РІЧКОВИХ СУДЕН: |
||||
Українських: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
Іноземних: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
Країн колишнього СРСР: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
АВТОМАШИН: |
||||
Легкових: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
Вантажних: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
Автобусів: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
ПРОДОВЖЕННЯ ДОДАТКУ Б |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
- оформлених митницею |
шт. |
|||
ЛІТАКІВ: |
||||
- пропущених митницею |
шт. |
|||
- оформлених митницею |
шт. |
|||
4. |
Прослідувало через кордон осіб всіх категорій: |
|||
-тих, що заповнювали декларацію |
тис. чол. |
|||
-тих, що не заповнювали декларацію |
тис. чол |
|||
5. |
Кількість окремо слідуючого несупроводжуваного багажу: |
|||
- пропущено митницею |
к-ть оф. |
|||
- пропущено митницею |
т |
|||
- оформлено митницею |
к-ть оф. |
|||
- оформлено митницею |
т |
|||
6. |
Кількість міжнародних поштових відправлень: |
|||
- пропущено митницею |
шт. |
|||
- оформлено митницею |
шт. |
|||
7. |
Кількість справ про порушення митних правил: |
|||
- заведених |
шт. |
|||
- на суму |
гривні |
|||
- по яких прийняте рішення |
шт. |
|||
- на суму |
гривні |
|||
8. |
Кількість справ про контрабанду: |
|||
- заведених |
шт. |
|||
- на суму |
гривні |
|||
- по яких прийняте рішення |
шт. |
|||
- на суму |
гривні |
ДОДАТОК В
Форма УМС-2
ЗВІТ
Про кількість учасників ЗЕД
№ з/п |
Показник |
|
1 |
Кількість акредитованих у митниці учасників зовнішньоекономічної діяльності |
|
2 |
Кількість акредитованих у митниці учасників ЗЕД, які здійснювали зовнішньоторговельні операції протягом звітного місяця |
|
3 |
Кількість акредитованих у митниці учасників ЗЕД, які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року |
|
4 |
Кількість учасників ЗЕД, які здійснювали зовнішньоторговельні операції протягом звітного місяця за листами-узгодженнями |
|
5 |
Кількість учасників ЗЕД, які здійснювали зовнішньоторговельні операції з початку року за листами-узгодженнями |
ДОДАТОК Г
Таблиця одиниць вимірювання за УКТЗЕД
Найменування одиниць вимірювання |
Умовне позначення |
Кодове позначення |
1 |
2 |
3 |
Основна одиниця |
||
Кілограм |
кг |
166 |
Додаткові одиниці вимірювання |
||
Брутто-реєстрова тонна 2,8316 м3 |
Брутто реєстр. т |
181 |
Грам |
г |
163 |
Грам подільних ізотопів |
Г поділ. Ізотоп |
306 |
Вантажопідйомність у метричних тоннах |
вантажопідйом. метрич. т |
185 |
Карат метричний (=200 мг) |
кар |
162 |
Квадратний метр |
м2 (кв.м) |
055 |
Кілограм азоту |
кг N |
861 |
Кілограм гідроксиду калію |
кг КОН |
859 |
Кілограм гідроксиду натрію |
кг NаОН |
863 |
Кілограм оксиду калію |
кг К2О |
852 |
Кілограм пероксиду водню |
кг Н2О2 |
841 |
Кілограм пятиокису фосфору |
кг Р2О5 |
865 |
Кілограм сухої на 90 % речовини |
кг сух. 90 % реч. |
845 |
Кілограм урану |
кг U |
867 |
Кубічний метр |
м3 |
113 |
Літр |
л |
112 |
Літр чистого спирту |
л чист. спирту |
831 |
Метр |
м |
006 |
Метричний карат (1 карат = 210 -4 кг) |
кар |
162 |
Пара (2 шт.) |
пар |
715 |
Сто штук |
100 шт. |
797 |
Тисяча штук |
тис. шт. |
798 |
Штука |
шт. |
796 |
1000 кіловат-годин |
тис. кВт. год. |
246 |
ДОДАТОК Д
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАТИСТИКИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ТОВАРАМИ
Ці методологічні положення підготовлено співробітниками управління статистики зовнішньоекономічної діяльності Держкомстату України:
Начальником управління статистики зовнішньоекономічної діяльності Держкомстату Чернишовою С.В.
Заступником начальника управління статистики зовнішньоекономічної діяльності Матроні Л.М.
Начальником відділу зведених робіт та статистики зовнішньої торгівлі товарами Міхєєвою Н.Г.
Заступником начальника відділу зведених робіт та статистики зовнішньої торгівлі товарами Коркішко Л.В.
Провідним спеціалістом-економістом відділу зведених робіт та статистики зовнішньої торгівлі товарами Дьяченко О.В.
Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі товарами підготовлені на основі Методологічних рекомендацій "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення", розроблених Статвідділом ООН (1998). До складу експертної групи входили 23 національних експерта різних країн світу та експерти від міжнародних організацій: Департаменту з економічних і соціальних питань Секретаріату ООН, МВФ, ОЄСР, Статбюро Європейських співдружностей. Крім того, при підготовці методології використано проект Єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць СНД (2004р.).
Існуючі концепції та визначення були оновлені, уточнені, по деяких позиціях сформульовані знову. Зазначені методологічні положення забезпечують узгодженість з основними документами: Системою Національних Рахунків (СНР) 1993р. та Керівництвом з Платіжного балансу 1995р. (РПБ5). Збір даних торгової статистики за допомогою митних декларацій не в повній мірі відповідає поняттям та визначенням викладеним у СНР 1993 і РПБ5. Проте, статистикам пропонується використовувати це джерело інформації і, по мірі необхідності, доповнювати дані, отримані на основі митних документів, інформацією з інших джерел для забезпечення повного обліку даних статистики міжнародної торгівлі товарами та сприяти отриманню даних, необхідних для складання національних рахунків і платіжного балансу.
Методологічні положення узгоджені з Мінекономіки, Держмитслужбою та Національним банком України.
Методологічні положення схвалені на засіданні Методичної комісії Держкомстату України 15 березня 2005 року та на нараді працівників статистики зовнішньої торгівлі, яка проводилась Держкомстатом 8-10 червня 2005 року.
Методологічні положення зі статистики зовнішньої торгівлі товарами призначені для широкого кола користувачів: працівників органів державної влади і управління, викладачів та студентів, працівників підприємств і організацій України та ін.
Зміст
Передмова
Передмова
В Методологічних положеннях статистики зовнішньої торгівлі України товарами (далі - Методологія) викладені основні правила і процедури формування статистики зовнішньої торгівлі товарами України, які базуються на положеннях:
другого переглянутого варіанту публікації "Статистика міжнародної торгівлі товарами: концепції і визначення" (далі - СМТТ2), підготовленого Статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй (1998 р.);
Єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, прийнятого главами урядів Співдружності Незалежних Держав 9 грудня 1994р.;
проекту Єдиної методології митної статистики держав-учасниць СНД (2004 р.).
Розробка Методології обумовлена необхідністю подальшого удосконалення методології ведення статистики міжнародної (зовнішньої) торгівлі товарами з урахуванням нових тенденцій у сфері міжнародної торгівлі.
Мета Методології - надати переглянуті концепції і визначення для складання статистики міжнародної торгівлі товарами, які найбільш повно відповідають потребам численних користувачів, включаючи органи державної влади та управління, національні і міжнародні організації, дослідницькі установи і громадськість у цілому. Методологія значною мірою враховує накопичений Україною та іншими країнами світу досвід ведення статистики зовнішньої торгівлі товарами, результати проведення порівняльного аналізу даних про взаємну торгівлю України з країнами світу.
У методології наведено терміни, які найбільш часто вживаються у статистиці міжнародної торгівлі товарами. Розкриваються основні методологічні положення статистики міжнародної торгівлі товарами, побудовані на основі Методологічних рекомендацій Статвідділу ООН (1998 рік).
Нова глава статистики міжнародної торгівлі присвячена проведенню зіставлення даних основних країн-партнерів у зовнішній торгівлі товарами на основі методу дзеркальної статистики.
У додатку викладені умови поставки товарів за офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, які опубліковані в INKOTERMC в редакції 2000 року.
На основі положень Методології в Україні ведеться статистика зовнішньої торгівлі товарами, готуються публікації та аналітичні матеріали, виконуються запити користувачів всіх рівнів, проводиться порівняльний аналіз даних про взаємну торгівлю товарами України з її торговельними партнерами.
1. Основні терміни статистики зовнішньої торгівлі
У Методології використовуються основні терміни у наступних значеннях:
1.Економічна територія країни - це географічна територія, що знаходиться під керуванням уряду країни, у межах якої вільно обертаються робоча сила, товари і капітал.
В економічну територію країни також включаються:
а) повітряний простір, територіальні води і континентальний шельф, розташований у міжнародних водах, у відношенні яких країна користується виключними правами або які знаходяться під її юрисдикцією, чи на які вона претендує у відношенні рибальства, видобутку палива і мінеральної сировини з морського дна;
б) територіальні анклави даної країни в країнах іншого світу (за кордоном) - чітко окреслені ділянки землі, що розташовані на території інших країн і використовуються урядом, що володіє ними чи орендує їх для дипломатичних, військових чи інших цілей - посольств, консульств, представництв, військових баз, наукових станцій, та інших об'єктів з офіційної політичної згоди уряду тієї країни, на території якої вони фактично розташовані. Економічна територія даної країни не містить у собі територіальні анклави, які використовуються іноземними урядами, міжнародними організаціями і фізично розташовані усередині географічних меж даної країни;
в) будь-які вільні зони або митні склади.
Існує три випадки, де перехід права власності умовно враховується навіть, якщо він не мав місця:
(а) Товари в операціях між підприємствами (філіями/дочірніми підприємствами) прямих інвестицій та материнськими компаніями. У разі таких операцій юридично власність на товари може залишатися без змін у такій ситуації, але де-факто зміна власності умовно враховується; операції, до яких залучені товари і які здійснюються між підприємствами прямого інвестування та їх дочірніми компаніями або іншими відповідними підприємствами, необхідно реєструвати так, ніби дійсно мала місце зміна власності;
(б) Товари, що відсилаються за кордон для переробки. Товари, що відсилаються за кордон для переробки і очікуються назад як нові товари, необхідно реєструвати як експорт, навіть якщо вони можуть не бути продані нерезиденту, у той час, коли товари, отримані назад, реєструються як імпорт, навіть якщо вони не були придбаними у нерезидента;
(с) Товари у фінансовій оренді. Товари у фінансовій оренді, коли орендар приймає на себе права, ризики, винагороди та відповідальність, пов'язану з володінням на практиці. На практиці на оренду терміном рік або більше перехід права власності від орендодавця до орендаря умовно враховується, коли організовано фінансову оренду, навіть коли юридично орендовані товари залишаються власністю орендодавця.
5. Митна територія України - це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.
Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України.
6. Статистична територія - це територія країни, у відношенні до якої здійснюється збір даних, тобто ввезені на статистичну територію або вивезені з неї товари повинні враховуватись у статистиці зовнішньої торгівлі.
7. Резиденти - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які проживають на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, представництва тощо, з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном.
8. Нерезиденти - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які проживають за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, представництва тощо, з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм.
9. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності - фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні з місцезнаходженням на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, з 100% іноземними інвестиціями;
структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності, України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України;
інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
14.Товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
повністю вироблені в Україні;
виготовлені в Україні з товарів, повністю вироблених та (або) випущених для вільного обігу на її території.
24.Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування
25.Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
26.Спеціальна митна зона це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.
27.Реімпорт товарів - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.
28.Реекспорт товарів - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.
29.Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.
30.Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
31.Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.
32. Переміщення товарів здійснюється відповідно розділу VIII Митного Кодексу України.
2. Задачі статистики зовнішньої торгівлі товарами
Статистика зовнішньої торгівлі товарами враховує міжнародну торгівлю товарами і не торкається міжнародної торгівлі послугами.
Статистика зовнішньої торгівлі товарами призначена для вирішення наступних задач:
сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розширенню зовнішньоторговельних зв'язків;
забезпечення матеріалами для проведення міжнародних зустрічей та переговорів;
забезпечення повного і достовірного обліку даних про експорт та імпорт України;
аналізу основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави, які ув'язані з аналізом макроекономічної ситуації в країні;
інформаційного забезпечення вищих органів державної влади та управління при прийнятті ними рішень у сфері зовнішньої торгівлі і державного регулювання зовнішньої торгівлі;
аналізу кон'юнктури ринку України;
складання зовнішньоторговельного балансу України;
надання даних статистики зовнішньої торгівлі для розробки платіжного балансу держави;
розрахунку різного роду індексних показників зовнішньої торгівлі (індексів середніх цін, фізичного обсягу та умов торгівлі);
підготовки вихідних даних для прогнозування макроекономічних показників у рамках статистичної системи національних рахунків і платіжного балансу України;
забезпечення зіставлення даних взаємної торгівлі держави з даними зовнішньоторговельних партнерів;
рішення інших задач, що обумовлені національним статистичним законодавством України.
3. Джерела формування даних статистики зовнішньої торгівлі та облік товарів
Статистичні спостереження за обсягами зовнішньої торгівлі товарами здійснюються на основі даних, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД), які заповнюють декларанти при митному оформленні товарів, а також статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, та інформації щодо ввезення (вивезення) товарів фізичними особами не для комерційних цілей.
У якості загального керівного принципу облік товарів здійснюється на момент, коли вони ввозяться у межі або вивозяться за межі економічної території країни.
У митній статистиці зовнішньої торгівлі України облік ввезення та вивезення товарів при водних, залізничних, автомобільних, повітряних перевезеннях ведеться за датою оформлення вантажної митної декларації.
Моментом експорту (імпорту) товарів, що не підлягають митному декларуванню, вважається дата оформлення приймально-здавального акту або дата платіжного документу за зазначені товари.
Відповідно до Положення про Державний комітет статистики України, затвердженого Указом Президента України від 19 січня 2004 року №60/2004, Держкомстат має право здійснювати експертні оцінки та розрахунки (дорахунки) окремих статистичних показників.
Облік товарів, переміщуваних трубопровідним транспортом (нафта, нафтопродукти, вода, аміак та ін.) здійснюється в зв'язку з особливістю їхнього декларування по даті останнього транспортного документа, а для природного газу - по даті останнього дня місяця, у якому здійснювалося митне оформлення товару.
Враховуючи особливості декларування товарів, що переміщуються стаціонарними засобами, Держкомстатом проводяться дорахунки:
- з природного газу дорахунки проводяться на основі щомісячних довідок енергетичних компаній про поставки експорту-імпорту зазначених товарів. У наступному місяці проводиться корегування розрахункових даних. З обсягів експорту-імпорту газового конденсату дорахунки Держкомстатом не проводяться. Приймаються показники, наведені у вантажних митних деклараціях;
- з імпорту нафти сирої дорахунки проводяться на основі щомісячних довідок про імпорт нафти в Україну у розрізі країн-постачальників у натуральному вимірі. Дорахунки проводяться на основі додаткової інформації нафто-газо-енергетичних компаній;
- з експорту нафти сирої дорахунки Держкомстатом не проводяться. Приймаються показники, наведені у вантажних митних деклараціях;
Крім цього здійснюється збір інформації за 2 формами державної статистичної звітності:
1) Щомісячно - "Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування". Звіт надають усі підприємства-резиденти України, які самостійно здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, що не проходять митного декларування. До товарів, що не проходять митного декларування належать:
риба та всі види морепродуктів, що продані з українських (або зафрахтованих Україною) суден за кордоном, у тому числі й на іноземні судна, які перебувають у територіальних водах іноземних держав або у відкритому морі;
товари, здобуті зі дна у відкритому морі та реалізовані нерезидентам або придбані в них (якщо на них не оформлено українську вантажну митну декларацію);
ввезені до держави риба та інші морські продукти, здобуті в територіальних водах іноземних держав за умов концесії (якщо на концесійні товари не оформлялась українська вантажна митна декларація);
товари, передані в оренду строком на 1 рік і більше (якщо на них не оформлено українську вантажну митну декларацію), проставляються у звітності за повною вартістю орендованого товару на момент ввозу (вивозу) - наприклад: морські, риболовецькі судна, транспортні засоби, газо- і нафтобурильні вишки та інше устаткування, що діє на території країни більше ніж 1 рік;
переливи електроенергії загальною електромережею (якщо на них не оформлено українську вантажну митну декларацію);
продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах України (або орендованих нею) та продана нерезиденту;
продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на іноземних суднах та придбана Україною;
інші товари, на які не оформлено вантажну митну декларацію, якщо їх вартість перевищує суму вартісного порогу, встановленого національним законодавством.
2) Щоквартально "Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу". Звіт надають усі транспортні компанії, агентства, товариства та всі підприємства, організації і установи України, які здійснюють придбання (продаж) у морських, річкових портах, аеропортах, на залізничних, автобусних міжнародних вокзалах та заправних станціях товарів, необхідних для технічного забезпечення і експлуатації транспортних засобів (суден, літаків, поїздів, вантажних та легкових автомобілів тощо), а також товарів, необхідних для забезпечення потреб пасажирів та членів екіпажу (бортове харчування, товари першої потреби та довготривалого користування, медикаменти та інше). При складанні звіту використовуються локальні коди:
01 - товари для технічного забезпечення та експлуатації транспортних засобів (дизельне паливо, бензин, мазут, мастило, вода та інші),
02 продовольчі товари (товари, придбані для забезпечення харчування пасажирів та членів екіпажу),
03 - непродовольчі товари (товари першої потреби та довготривалого користування, медикаменти та інші).
4. Сфера охоплення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами
У статистиці зовнішньої торгівлі товарами України враховуються всі товари, що додаються до запасів матеріальних ресурсів України або відраховуються з них у результаті їх ввезення (імпорту) у межі, чи вивезення (експорту) за межі її митної території.
Товари, які переміщуються транзитом через митну територію України, тимчасово ввозяться або вивозяться з неї (за винятком товарів, призначених для внутрішньої або зовнішньої переробки), не поповнюють і не скорочують запасів матеріальних ресурсів України і не підлягають включенню в статистику зовнішньої торгівлі товарами.
Під межами сфери статистичного спостереження розуміється статистичний поріг, тобто таке мінімальне значення вартості, ваги, інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче якої вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі.
Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам.
Вартісний і кількісний пороги митного обліку товарів, переміщуваних фізичними особами, а також відправлені по пошті чи через кур'єрську службу, встановлюються національним законодавством.
Статистичний поріг при оформленні вантажної митної декларації та поданих статистичних звітів для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців складає 100 євро.
Для фізичних осіб статистичний поріг становить 200 євро (300 євро для одиничного товару) з кількісним обмеженням 50 кг.
Система торгівлі характеризується визначенням статистичної території країни і переліком товарних потоків, що підлягають включенню в імпорт та експорт.
Статистична територія - це частина економічної території країни, у відношенні якої збираються статистичні дані.
Існують дві загальноприйняті системи торгівлі, по яких ведеться статистика міжнародної торгівлі товарами: загальна і спеціальна.
Система торгівлі називається загальною, якщо статистична територія країни збігається з її економічною територією. На підставі загальної системи обліку зовнішньої торгівлі у статистиці зовнішньої торгівлі України враховуються всі товари, що ввозяться на економічну територію України, або ті, що вивозяться з цієї території.
Спеціальна система торгівлі використовується тоді, коли статистична територія складає лише частину економічної території країни і застосовується тоді, коли статистична територія охоплює лише зону вільного товарного обігу, тобто ту її частину, на якій товари можуть переміщуватися без митних обмежень. Не враховуються в обсяги зовнішньої торгівлі товарами дані з експорту-імпорту вільних (спеціальних) економічних зон та митних складів.
В Україні застосовується загальна система обліку зовнішньої торгівлі.
До імпорту за загальною системою торгівлі включаються:
- товари, що ввозяться для внутрішнього споживання (для вільного обігу);
товари, що ввозяться в митному режимі реімпорту;
товари, що ввозяться для переробки на митній території України;
товари, що ввозяться після переробки поза митною територією України;
товари, ввезені на митну територію держави і розміщені на митному складі обліковуються після випуску у вільний обіг;
ввезені товари, від яких особа відмовилась на користь держави;
- іноземні товари, що ввозяться для реалізації в магазинах безмитної торгівлі;
- іноземні товари, тимчасово ввезені на митну територію України терміном на один рік і більше;
- товари, що ввозяться з території іноземних держав і розміщуються в митному режимі спеціальної митної зони;
товари, що ввозяться на митну територію держави і призначені для попередження та ліквідації стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі товари, призначені для безкоштовної роздачі особам, що постраждали в результаті надзвичайних ситуацій, товари, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльності аварійно-рятувальних формувань;
товари, що не проходять митного декларування (див. підрозділ 3);
- придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (див. підрозділ 3);
- дорахунки по енергоносіях (див. підрозділ 3).
До експорту за загальною системою торгівлі включаються:
- товари, що вивозяться з України відповідно до митного режиму експорту;
- товари, що вивозяться з митної території держави при завершенні дії митного режиму переробки на митній території;
товари, що вивозяться для переробки поза митною територією;
товари, що вивозяться з митної території держави і розміщуються під митний режим реекспорту;
вітчизняні товари, що розміщуються для реалізації в магазинах безмитної торгівлі;
вітчизняні товари, що вивозяться тимчасово за межі митної території держави терміном на один рік і більше;
товари, що вивозяться з митної території держави і призначені для попередження та ліквідації стихійних лих і інших надзвичайних ситуацій, у тому числі товари, призначені для безкоштовної роздачі особам, що постраждали в результаті надзвичайних ситуацій, товари, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльності аварійно-рятувальних формувань;
товари, що не проходять митного декларування (див. підрозділ 3);
придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (див. підрозділ з);
- дорахунки по енергоносіях (див. підрозділ 3).
Крім цього, до обсягів експорту-імпорту товарів повинні включатися товари, що ввозяться (вивозяться) фізичними особами у вартості вище національного статистичного порогу (на даний момент облік цих товарів здійснюється не в повному обсязі).
Не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі України категорії товарів, визначені у наступних митних режимах:
товари, що переміщуються транзитом через територію України;
товари, що тимчасово ввозяться або вивозяться за межі митної
території держави терміном до одного року, за винятком орендованих
терміном на один рік і більше;
товари, що розміщуються на митний склад, та призначаються для
вивезення за межі України;
- іноземні товари, які знищуються або зруйновані на території
України;
- товари, що вивозяться, та від яких особа відмовилась на користь
держави.
Категорії товарів, перераховані нижче, мають особливості, які необхідно враховувати при включенні їх у митну статистику зовнішньої торгівлі України або виключенні з неї. •
7. Категорії товарів, що підлягають обліку в статистиці зовнішньої торгівлі товарами
При ввезенні на територію України та вивезенні з цієї території в статистиці зовнішньої торгівлі товарами враховуються наступні товари:
Товари, що ввозяться в якості внеску у статутний фонд і вивіз товарів власного виробництва підприємствами з іноземними інвестиціями.
10. Товари, які використовуються як носії інформації та засоби програмного забезпечення. Ця категорія включає, наприклад, упаковані комплекти дискет або компакт-дисків з комп'ютерним програмним забезпеченням загального користування (крім розробленого за індивідуальним замовленням), керівництва для користувачів, а також аудіо- і відеоматеріали, записані з метою використання в комерційних цілях.
1З. Виловлена риба, мінерали з морського дна, що вивантажуються з іноземного судна в національному порту або придбані національним судном у відкритому морі в іноземного судна.
14. Бункерне паливо, баласт, бортові запаси та інші матеріали враховуються за таких умов:
- продажу їх іноземним морським, річковим суднам і літальним апаратам на економічній території держави;
- придбанні їх національними морськими, річковими суднами або літальними апаратами з іноземних морських, річкових суден або літальних апаратів на економічній території держави чи вивантажені з іноземних морських, річкових суден або літальних апаратів у національному порту.
18. Товари ввезені (вивезені) для взаємного товарообміну або купівлі (продажу) між конкретними юридичними особами.
8. Категорії товарів, які не підлягають обліку у статистиці зовнішньої торгівлі товарами
1. Товари, вартість яких не перевищує поріг статистичного спостереження.
товари, переміщувані фізичними особами в обсягах або вартістю, що не перевищує рівень, установлений законодавством України для письмового декларування;
періодичні видання (газети, журнали), що розсилаються за прямою підпискою;
- товари, придбані для власних потреб дипломатичними представництвами, збройними силами, науковими організаціями чи іншими представництвами України на території країни їх розміщення;
- матеріальні носії, розроблені на замовлення, що містять об'єкти інтелектуальної діяльності, у т.ч. воєнного, спеціального і подвійного призначення, і не призначені безпосередньо для реалізації на споживчому ринку.
Товари, що поставляються в рахунок застави.
9. Категорії товарів, які враховуються окремо для розрахунку
узагальнених показників імпорту та експорту з метою складання
національних рахунків і платіжного балансу
Для розрахунку загальних показників зовнішньої торгівлі товарами з метою складання національних рахунків і платіжного балансу в статистиці зовнішньої торгівлі враховуються окремо наступні категорії товарів:
виловлена риба, морепродукти, мінерали з морського дна і врятований вантаж, продані національним судном в іноземному порту або національним судном іноземному судну у відкритому морі;
бункерне паливо, бортовий провіант, баласт, кріпильне оснащення та інші матеріали, придбані національним судном або літальним апаратом за межами митної території країни;
- бункерне паливо, бортовий провіант, баласт і кріпильне оснащення, надані національним судном або літальним апаратом іноземному судну або літальному апарату за межами економічної території країни чи вивантажені національним судном або літальним апаратом в іноземному порту;
- товари, які переміщуються через кордон держави з метою ремонту;
-товари, придбані міжнародними організаціями на економічній території країни розміщення, для власного використання.
Для формування статистики зовнішньої торгівлі України використовуються наступні показники:
напрямок товаропотоку (ввезення або вивезення, у т.ч. реекспорт, реімпорт)
ЄДРІІОУ експортера (імпортера);
торгуюча країна;
20)дата оформлення ВМД.
Для класифікації і кодування товарів у статистиці зовнішньої торгівлі застосовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (далі - ГС) та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (далі - КН ЄС).
Десятизначний цифровий товарний код УКТЗЕД має таку структуру:
перші шість знаків відповідають коду ГС ;
сьомий та восьмий знаки відповідають коду КН ЄС;
дев'ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.
Невід'ємну частину УКТЗЕД складають примітки до розділів і груп. Ці примітки регламентують класифікацію товарів відповідно до груп, товарних позицій, підпозицій, категорій, підкатегорій УКТЗЕД, призначених для прийняття рішень з класифікації в цілому й уточнюють типи товарів, охоплю-
Класифікаційна структура УКТЗЕД
Рівень класифікації |
Код товару |
Розділ |
Римські цифри (не зазначаються у товарному коді) |
Групи |
Двозначний код |
Товарні позиції |
Чотиризначний код |
Товарні підпозиції |
Шестизначний код |
Товарні категорії |
Восьмизначний код |
Товарні підкатегорії |
Дев'ятизначний та десятизначний код |
ваних товарними позиціями, підпозиціями, категоріями та підкатегоріями.
На основі розробки перехідних ключів відділом статистики Євростату, Держкомстатом підготовлено та проведено розрахунки щорічних баз даних на основі Міжнародної стандартної торгової класифікації (МСТК), яка з точки зору економічного аналізу є найбільш зручною. В ній товари класифікуються в залежності від стадії виробництва по секціях, розділах, групах, класах та підкласах. Також розробляються дані з класифікації за широкими економічними категоріями (ШЕК) з використанням МСТК. Ця класифікація групує великі економічні класи товарів по їх кінцевому призначенню, які приблизно відповідають трьом основним класам товарів в СНР - капітальні товари, проміжні товари і споживчі товари.
12. Статистична вартість товарів
З метою забезпечення порівнянності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається:
для експортованих товарів - у цінах ФОБ
для імпортованих товарів - у цінах СІФ.
Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.
Статистична вартість розраховується шляхом перерахунку вартості товарів у долари США за курсом, встановленим Національним банком України на день оформлення ВМД. Для товарів, які подаються за статистичними звітами, перерахунок вартості товарів у долари США здійснюється на основі середньомісячного та середньоквартального офіційних курсів валют, встановлених Національним банком України.
Види умов постачання товарів, що застосовуються при формуванні статистики зовнішньої торгівлі України, визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (2000), що застосовуються в Україні.
Статистична вартість експортованих товарів, що вивозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах ФОБ ("вільно на борту") у пункті вивозу.
Якщо товари відправляються з держави іншими видами транспорту і ціни ФОБ не можуть бути застосовані, в порту вивозу застосовуються ціни ФСА ("франко-перевізник").
Статистична вартість експортованих товарів в умовах, коли неприйнятні ні ФОБ, ні ФСА (наприклад, експорт по залізниці або трубопроводу), розраховується на базі цін ДАФ ("постачання до кордону" країни-експортера).
Статистична вартість імпортованих товарів, що ввозяться морським (чи іншим водним) транспортом, розраховується в цінах СІФ ("вартість, страхування, фрахт") у порту ввозу.
Статистична вартість імпортованих товарів, у випадках ввозу іншими видами транспорту та у випадках, коли умова СІФ неприйнятна, визначається в цінах СІП ("перевезення і страхування оплачені") у порту ввозу.
Статистична вартість окремих товарів визначається у відповідності з наступними рекомендаціями:
а) немонетарне золото, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, колекційні монети з дорогоцінних металів, що не виступають як платіжний засіб, враховуються в експорті та імпорті по їх комерційній вартості;
б) цінні папери, банкноти і монети, які не знаходяться в обігу, оцінюються за вартістю паперу, металу і витрат на їх друкування і штампування, а не по їх номінальній вартості;
в) товари, які використовуються у якості носіїв інформації і засобів програмного забезпечення, таких як упаковані комплекти дискет чи лазерних дисків CD-ROM із записаними на них комп'ютерними програмами і даними, розробленими для загального чи комерційного використання (але не розробленими за індивідуальним замовленням), оцінюються на основі суми вартості носіїв інформації (дискети, компакт-диски і т.п.) і вартості самої інформації;
г) товари, що ввозяться (вивозяться) на переробку, оцінюються за їх повною вартістю, а не за вартістю, доданою в процесі переробки. У повну вартість товарів включається вартість давальницької сировини, вартість переробки цієї сировини та вартість сировини переробника, якщо вона додається.
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну або експортуються з неї, та порядок застосування передбачені розділом XI Митного кодексу України (закон України від 11 липня 2002 року № 92-ІУ) та відповідають ст.7 ГАТТ/СОТ.
13. Кількісний облік товарів
У статистиці зовнішньої торгівлі товарами України класифікація одиниць кількісного обліку побудована за рекомендаціями стандартних одиниць виміру Всесвітньої митної організації.
Показники ваги враховуються на основі ваги "нетто", у кілограмах. Вага "нетто" для товарів, що декларуються:
а) для товарів, що переміщуються в упакованому виді:
- маса товарів, що декларуються в первинній упаковці і надходять в такому упакуванні в роздрібний продаж, коли первинне упакування не може бути відділене від товару до його споживання без порушення споживчих властивостей товарів;
- маса товарів, що декларуються без врахування будь-якого упакування в інших випадках;
б) для товарів, переміщуваних без упакування (насипом, наливом, навалом) чи трубопровідним транспортом - загальна маса товарів.
Під терміном "упакування" розуміються будь-які вироби і матеріали, що призначені для упакування, захисту, розміщення і кріплення або розподілу товарів, за винятком пакувальних матеріалів (солома, папір, скловолокно, стружка і т.д.), ввезених навалом.
У необхідних випадках для збору та обробки статистичних даних ведеться паралельний облік товарів по кількості, вираженій у додаткових одиницях виміру (штуки, літри, кубічні метри та ін.). Ці одиниці виміру вказуються у відповідній графі УКТЗЕД "Додаткова одиниця виміру".
14. Країни-партнери
У статистиці зовнішньої торгівлі товарами України країнами-партнерами вважаються:
при експорті - країна призначення товару;
при імпорті - країна походження товару.
Облік експорту товарів ведеться по торгуючій країні, якщо на момент вивозу товару країна призначення невідома.
Облік імпорту товарів ведеться по країні відправлення:
- для товарів, у момент постачання яких країна походження невідома;
для реімпортних товарів;
для товарів, включених до групи 97 УКТЗЕД (твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат);
для товарів, що надійшли як гуманітарна допомога.
Країною призначення є остання країна, до якої (наскільки це відомо на момент вивозу) повинні бути доставлені товари, незалежно від того, до якої країни вони були відправлені спочатку, і були вони чи ні предметом будь-яких комерційних чи інших операцій, що змінюють їх юридичний статус.
Торгуюча країна при експорті - країна, у якій зареєстрована чи постійно проживає особа, що виступає контрагентом вітчизняної особи при здійснені ними зовнішньоекономічної угоди.
Країна походження товару - країна, у якій товар був повністю вироблений або достатньо перероблений відповідно до критеріїв або порядку, визначеному Митним кодексом України. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їхнього виділення для цілей визначення походження товару.
Товарами, повністю виробленими в даній країні, відповідно до Митного кодексу України, вважаються:
Якщо у виробництві товарів беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.
Критерій достатньої переробки визначається:
правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 відсотків від вартості .товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 відсотків вартості товару, одержаного в результаті переробки;
переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.
Перелік таких виробничих та технологічних операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.
Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн встановлюються та застосовуються з дотриманням вимог Митного кодексу України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Не відповідають критеріям достатньої переробки:
4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
15. Особливості поширення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами
Задоволення потреб користувачів є одним із основних завдань органів державної статистики. В даний час існує багато способів і засобів поширення інформації, які відповідають потребам різних категорій користувачів та зумовлені стрімким розвитком сучасних інформаційних технологій. Статистична інформація поширюється у друкованому вигляді, на компакт-дисках, засобами електронного зв'язку тощо.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" зі змінами та доповненнями, одним з основних обов'язків органів державної статистики є забезпечення рівного доступу до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб. Статистичні дані надаються всім користувачам одночасно, незалежно від способу їхнього поширення.
Безкоштовне надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичної інформації, передбаченої планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України, здійснюється органами державної статистики у межах коштів, виділених на зазначені цілі з державного бюджету України.
Надання статистичної інформації, розробка якої не передбачена планом державних статистичних спостережень, здійснюється на платній основі за рахунок коштів замовників, а на запити органів державної влади - за рахунок коштів відповідного бюджету
Всім категоріям користувачів надається вільний доступ до відкритих інформаційних фондів веб-сайтів органів державної статистики та Державної митної служби України.
З метою підвищення довіри до даних статистики зовнішньої торгівлі товарами України, що публікуються, та для їх правильної інтерпретації:
до статистичних публікацій включається інформація про джерела та методологічні пояснення формування статистичних даних;
інформування користувачів про стан зовнішньої торгівлі товарами здійснюється щомісяця шляхом розміщення статистичних даних в мережі Інтернет;
- дані регулярно оновлюються (при одержанні додаткової інформації) з урахуванням потреби користувачів у достовірній статистиці.
Узагальнені показники експорту та імпорту, а також дані по основних країнах-партнерах і товарних групах УКТЗЕД публікуються Держкомстатом та Держмитслужбою щомісячно, щоквартально та щорічно.
Формування і публікація даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами здійснюються Держкомстатом щомісяця, зовнішньоторговельного балансу країни - щокварталу. Щомісяця публікуються статистичні дані по експорту-імпорту товарів у розрізі країн-партнерів, товарної структури (на 2 знаки ГС), про об'єми давальницької сировини і продукції з неї (у розрізі країн-партнерів, товарної структури), обсягах зовнішньої торгівлі 27 регіонів України. У щоквартальних бюлетенях публікуються зовнішньоторговельний баланс країни, інформація щодо розподілу обсягів зовнішньої торгівлі товарами відповідно до форм власності підприємств і організацій країни, дані про вартісні обсяги товарів (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року).
Річні збірники Держкомстату, крім перерахованих вище даних, містять інформацію по кількісних і вартісних показниках на 4 знаки ГС, а також дані по товарній структурі кожної країни-партнера.
Забезпечення Держкомстатом статистичною інформацією центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, яке здійснюється на постійній основі для виконання ними функціональних обов'язків, організоване у відповідності з двосторонніми угодами.
Інформація щодо експорту-імпорту товарів надається Держкомстатом за запитами міжнародним організаціям: ООН, ЄЕК ООН, МВФ, Євростату, ОЕСР, ФАО, СОТ, ЮНКТАД, Європейському банку реконструкції та розвитку, ЧЕС, посольствам, Статкомітету СНД, статистичним установам окремих держав, іншим міжнародним організаціям. Крім того, відповідна інформація надається у міжнародні статистичні збірники, бюлетені, запитальники, тощо. Поширення даних статистики зовнішньої торгівлі товарами здійснюється у відповідності з вимогами Спеціального стандарту поширення даних МВФ.
В рамках виконання міжурядових/міждержавних програм довгострокового економічного співробітництва України з іншими країнами світу, підготовки офіційних візитів керівників держави готується інформація щодо двосторонньої торгівлі між державами. Інформація щодо статистики зовнішньої торгівлі товарами за окремими договорами з відомствами та керівним органам країни надається Держкомстатом в електронному і друкованому вигляді.
Оновлення даних здійснюється щомісячно. Остаточне уточнення даних проводиться один раз на рік при підготовці щорічних збірників.
Термін розповсюдження даних щорічно затверджується постановою Кабінету Міністрів України згідно Плану державних статистичних спостережень.
Щоквартально публікуються індекси зовнішньої торгівлі товарами, які забезпечують можливість більш глибокого аналізу тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі держави, зокрема індекси середніх цін, фізичного обсягу і умов торгівлі.
Інформація щодо зовнішньої торгівлі товарами України, надана органами державної статистики державним органам, підприємствам, установам, організаціям і громадянам, може використовуватися в порядку, визначеному Законом України "Про державну статистику" зі змінами та доповненнями.
Згідно статті 21 цього Закону первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, дані окремих вантажних митних декларацій, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.
Відповідно до Протоколу №4 від 21.03.2001р. Угоди про інформаційне співробітництво між Держмитслужбою України та Держкомстатом України від 28.03.1997р., інформація, яку відповідно до зазначеної Угоди Державна митна служба України надає Держкомстату України (в розрізі вантажних митних декларацій) є конфіденційною і не підлягає розповсюдженню та передачі третім особам. Держкомстат України використовує її виключно в цілях формування показників статистики зовнішньоекономічних зв'язків України, з обов'язковим посиланням на її джерело.
У зв'язку з тим, що конфіденційною вважається інформація, яка міститься у вантажних митних деклараціях, стосовно конкретної угоди відносно безпосереднього учасника зовнішньоекономічної діяльності, а також відповідно до статті 9 Закону України "Про державну статистику", Держкомстат України бере на себе зобов'язання розповсюджувати статистичні дані тільки у зведеному виді (рівень агрегації визначається Держкомстатом самостійно).
Враховуючи те, що інформація стосовно зовнішньої торгівлі, надана митним органам суб'єктами господарської діяльності, не залежно від форм їх власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, може бути використана виключно в митних цілях, надання відомостей щодо експортно-імпортних операцій конкретних учасників зовнішньоекономічної діяльності заборонено і може здійснюватись виключно у випадках, передбачених законодавчими актами держави та тільки Державною митною службою України.
Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.
Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну статистику" зі змінами та доповненнями, заборона стосовно поширення статистичної інформації не розповсюджується на:
знеособлену статистичну інформацію у незведеному вигляді, яка не дозволяє визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента;
інформацію щодо назв, адрес, номерів телефонів і видів діяльності підприємств, установ і організацій, якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із найважливіших питань статистики міжнародної (зовнішньої) торгівлі товарами залишаються питання порівнянності даних.
Проведення аналізу даних статистики зовнішньої торгівлі товарами надає можливість визначити причини розходження даних, які є наслідком дії багатьох факторів. Непорівнянність може бути пов'язана (розділ VII, п.158 вищеназваних методологічних рекомендацій) з відмінностями в охопленні, різними методами трактування окремих товарів (наприклад, товари військового призначення, корабельні запаси, конфіденційні дані), зростанням вартості в країнах-посередниках, розбіжностями в класифікації товарів, запізненням у наданні звітності, конвертацією валюти, методами визначення країн-партнерів та торгівлею через треті країни-посередники, відмінностями в оцінці, включаючи розбіжності в умовах поставки СІФ/ФОБ.
Певна незіставність залишиться внаслідок змін у джерелах даних, помилок у збиранні даних або обробці та відправленні результатів, фальшивих документів або неспроможності комерсантів забезпечити точною інформацією.
Одним із методів вивчення узгодження даних статистики зовнішньої торгівлі є метод дзеркальної статистики.
При підготовці цього розділу Держкомстатом враховано Методику проведення зіставного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав-учасників Співдружності 14 травня 1999 року, та методику проведення зіставлення даних основних країн партнерів у зовнішній торгівлі товарами, затверджену наказом Держкомстату України від 29.12.2000р. № 419.
В Україні з січня 1997 року інформація по зовнішній торгівлі товарами готується на основі даних вантажних митних декларацій (ВМД), статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, а також дорахунків Держкомстату за оперативною інформацією Мінпаливенерго та НАК Нафтогаз України по обсягах природного газу, нафти та електроенергії (у зв'язку з недообліком їх Держмитслужбою України). Крім того, Держкомстатом отримана від Держмитслужби база даних ВМД за 1996 рік та проведені необхідні дорахунки і сформована інформаційна база по зовнішній торгівлі товарами на тій же методологічній основі, за якою інформація збирається з 01.01.97р.
Більшість країн світу зосереджують адміністративні та регламентуючі аспекти роботи своїх митних органів на товарах, що імпортуються. Саме ці товари підлягають оподаткуванню, крім того, до них застосовуються методи тарифного та нетарифного регулювання з метою захисту інтересів споживачів та національного виробника. В результаті більш ретельного огляду імпорту, описи імпортованих товарів є, як правило, більш конкретними. Крім того, кількість додаткових даних, які звичайно додаються при оформленні імпортної декларації, в країнах набагато більша кількості документів при оформленні експорту товарів. З метою вдосконалення роботи щодо отримання ввізного мита товарні класифікації, що використовуються при митному оформленні товарів, постійно доповнюються, корегуються та розширюються за рахунок розагрегації конкретного коду товару.
Обмін даними може означати просто обмін даними між партнерами для цілей зіставлення або заміну даних про імпорт одного партнера даними про експорт другого партнера. Наприклад, статистичні дані Канади про імпорт товарів з США приймаються і використовуються статистичними органами Сполучених Штатів як експорт до Канади.
У випадку, коли у дзеркальній статистиці використовується інформація декількох країн, кінцеві висновки можуть бути підготовлені як на основі двохсторонніх розбіжностей з даними конкретних країн, так і на основі агрегованих даних країн-партнерів. Метод дзеркальної статистики передбачає проведення узгодженості, зіставлення показників імпорту товарів однієї конкретної країни з відповідними показниками експорту товарів країни-партнера.
Розходження в обліку товарів - це наслідок дії багатьох факторів, головними з яких є:
1. Методологічні розходження в обліку:
Невідповідність географічної, економічної і статистичної територій держави.
Здійснення обліку у зовнішній торгівлі товарами за різними системами: загальною або спеціальною системами торгівлі.
Використання у країнах-партнерах різних класифікаторів країн, товарів, валют.
Різниця в методології збору даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами (включення або не включення даних по товарах, що не підлягають митному декларуванню; товарів, придбаних в портах для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів та членів екіпажу; дорахунків по "човниковій торгівлі" та т.і.).
Різниці в методиках обліку орендованих товарів.
Різниця в методиках обліку ремонту основних фондів у країнах ЄС та інших країнах світу.
Повторна класифікація товарів з метою забезпечення конфіденційності.
Методологічна різниця між торгуючою країною і країною походження або країною відправлення товарів, торгуючою країною і країною кінцевого призначення.
Різниця статистичної вартісної оцінки товарів при здійсненні операцій: експорт оцінюється за умови поставки ФОБ, імпорт - за умови поставки СІФ.
Різниця обмінних курсів валют: реєстрація вартості товарів повинна здійснюватись у національній валюті країни, навіть коли угода укладена в іншій валюті. Використання різних обмінних курсів експортерами і імпортерами може приводити до розходжень. Значні розходження виникають у зв'язку з різною періодичністю проведення перерахунків обсягів торгівлі у доларах США (на основі щоденних, щодекадних, середньомісячних, середньоквартальних, середньорічних курсів валют до національної одиниці).
Часова різниця, що є результатом руху товарів, які зареєстровані у різний період часу експортерами та імпортерами країн (час знаходження товарів у дорозі; час на здійснення митних формальностей; судна, що виготовлені за кордоном, можуть бути зареєстровані як експорт країни виробництва, але будуть включені як імпорт у країні власнику тільки при перетині судном митного кордону та т. ін.).
2. Товари можуть бути продані під час транзиту з однієї країни до іншої (так званий перерваний транзит у зв'язку зі змінами торговельної угоди).
3. Наявність у законодавстві конкретної країни преференцій або, навпаки, додаткових митних зборів та акцизів на конкретні види товару.
4. Поступки і спрощення, передбачені національним законодавством країни:
• Країни дозволяють спеціальні поступки щодо найкрупніших торговельних фірм (наприклад, поставки змішаних продуктів, частини транспортних засобів, можуть бути задекларовані під одним товарним кодом).
• Країни можуть мати різні статистичні пороги, нижче значення яких по вартості або кількості конкретного товару оформлення ВМД не вимагається.
5. Товари можуть бути класифіковані імпортерами та експортерами під різними товарними кодами (один із засобів ухилення від сплати податків).
6. Заниження митної вартості товарів при імпорті (ухилення від податків).
7.Уникнення декларування товарів.
Ця непорівнянність може бути значно зменшена завдяки прийняттю та впровадженню у практику роботи конкретних країн концепцій та визначень, запропонованих Статистичним відділом ООН у методологічних рекомендаціях СМТТ, версія 2.
Враховуючи зазначене, рекомендовано, щоб країни періодично проводили двосторонні або багатосторонні дослідження узгодженості даних або впроваджували обміни даними таким чином, щоб їх статистика була більш достовірною та корисною для національних цілей та Міжнародної порівнянності.
Аналіз причин розбіжностей даних у взаємовідносинах з конкретними країнами дає можливість підвищити достовірність та якість статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі товарами.
Умови поставки товарів
Вибірка з офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати
(редакція 2000 року)
Видання МТП N 560 Введені в дію з 01.01.2000 р.
Види транспорту та відповідні їм терміни ІНКОТЕРМС 2000
Будь-який вид транспорту
Група Е ЕХW Франко-завод (... назва місця)
Група F FСА Франко-перевізник (... назва місця)
Група С СРТ Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)
CIP Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця
призначення)
Група D DAF Поставка до кордону (... назва місця поставки)
DDU Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)
DDP Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)
Виключно морський і внутрішній водний транспорт
Група F FAS Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження)
FОВ Франко-борт (... назва порту відвантаження)
Група С СFR Вартість і фрахт (... назва порту призначення)
СІF Вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)
Група D DES Поставка з судна (... назва порту призначення)
DEQ Поставка з причалу (... назва порту призначення)
ЕХW
ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця)
Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FСА, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов'язані з завантаженням товару.
FСА
ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця)
Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.
FАS
ФРАНКО ВЗДОВЖ БОРТУ СУДНА (... назва порту відвантаження)
Термін "франко вздовж борту судна" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар розміщений біля борту судна у названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Термін FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Це правило становить відхід від попередніх версій "Iнкотермс", які покладали обов'язки щодо митного очищення товару для експорту на покупця.
Проте, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з експортного очищення товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.
Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
FОВ
ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження)
Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FОВ зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FСА.
CFR
ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення)
Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.
Термін СFR зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін СРТ.
СІF
ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення)
Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна СІF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Термін СІF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін СІР.
СРТ
ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця
призначення)
Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.
Термін СРТ зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
СІР
ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО
(... назва місця призначення)
Термін "фрахт/перевезення та страхування оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.
Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару у відання першого з них.
Термін СІР зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
DAF
ПОСТАВКА ДО КОРДОНУ (... назва місця поставки)
Термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном "кордон" може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.
Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, за умови, що товар доставляється до сухопутної межі. Якщо поставка буде мати місце в порту призначення, на борту судна або на причалі (набережній), слід застосовувати терміни DES або DEQ.
DES
ПОСТАВКА З СУДНА (... назва порту призначення)
Термін "поставка з судна" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення до розвантаження. Якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики розвантаження товару, слід застосовувати термін DEQ.
Цей термін може застосовуватися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом, чи то в змішаних перевезеннях, коли товар прибуває в порт призначення на судні.
DEQ
ПОСТАВКА З ПРИЧАЛУ (... назва порту призначення)
Термін "поставка з причалу" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення та розвантаженням товару на причал (набережну). Термін DEQ покладає на покупця обов'язок здійснити митне очищення товару для імпорту та сплату всіх податків, мит і інших зборів і витрат, якими супроводжується імпорт товару.
Це правило становить відхід від попередніх версій "Iнкотермс", які покладали обов'язки щодо митного очищення товару для імпорту на продавця.
Якщо сторони бажають включити у зобов'язання продавця сплату всіх або частини витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.
Цей термін може застосовуватися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом чи то в змішаних перевезеннях, коли товар вивантажується з судна на причал (набережну) в порту призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики, пов'язані з переміщенням товару з причалу до іншого місця (складу, терміналу, транспортної станції і т. ін.) у порту або за межами порту, слід застосовувати термін DDU або DDP.
DDU
ПОСТАВКА БЕЗ СПЛАТИ МИТА (... назва місця призначення)
Термін "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.
Проте, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат і ризиків пов'язаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.
Цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту, але якщо поставка повинна мати місце на борту судна або на причалі (набережній) в порту призначення, слід застосовувати термін DES або DEQ.
DDP
ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (... назва місця призначення)
Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.
Якщо термін ЕХW покладає на продавця мінімальний обсяг обов'язків, термін DDР передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.
Цей термін не повинен застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію.
Проте, якщо сторони бажають виключити із зобов'язань продавця сплату деяких витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару (таких, як податок на додану вартість - ПДВ), це повинно бути чітко визначене у відповідному застереженні в договорі купівлі-продажу.
Якщо сторони бажають покласти на покупця всі ризики і витрати щодо імпорту товару, слід застосовувати термін DDU.
Цей термін може застосовуватися незалежно від використовуваного виду транспорту, але якщо поставка повинна мати місце на борту судна або на причалі (набережній) в порту призначення, слід застосовувати терміни DES або DEQ.
ДОДАТОК Ж
Зовнішня торгівля України товарами за окремими економічними угрупованнями країн у 2000, 2004, 2005 роках
2000 |
2004 |
2005 |
||||
Сума, млн. дол. США |
Частка,* % |
Сума, млн. дол. США |
Частка,* % |
Сума, млн. дол. США |
Частка,* % |
|
Всього |
||||||
експорт |
14572,5 |
100,0 |
32666,1 |
100,0 |
34228,4 |
100,0 |
імпорт |
139,56,0 |
100,0 |
28996,8 |
100,0 |
36136,3 |
100,0 |
Країни СНД |
||||||
експорт |
4497,5 |
30,9 |
8557,0 |
26,2 |
10730,6 |
31,4 |
імпорт |
8039,9 |
57,6 |
152,08,0 |
52,4 |
17029,3 |
47,1 |
Країни ГУУАМ |
||||||
експорт |
368,9 |
2,5 |
1152,1 |
3,5 |
1319,3 |
3,9 |
імпорт |
247,4 |
1,8 |
165,0 |
0,6 |
358,3 |
1,0 |
Країни ЄС (25) |
||||||
експорт |
4014,0 |
27,5 |
9779,3 |
29,9 |
9201,6 |
26,9 |
імпорт |
3930,7 |
28,2 |
9373,6 |
32,3 |
11871,3 |
32,9 |
Країни АРЕС |
||||||
експорт |
5867,0 |
40,3 |
10490,4 |
32,1 |
11028,9 |
32,2 |
імпорт |
6726,2 |
48,2 |
14612,3 |
50,4 |
17271,8 |
47,8 |
Країни OECD |
||||||
експорт |
5380,4 |
36,9 |
12670,1 |
38,8 |
11715,2 |
34,2 |
імпорт |
4597,4 |
32,9 |
10781,8 |
37,2 |
14161,4 |
39,2 |
Країни ЧEC |
||||||
експорт |
4382,1 |
30,1 |
10250,3 |
31,4 |
12006,1 |
35,1 |
імпорт |
6045,0 |
43,3 |
12835,3 |
44,3 |
14005,8 |
38,8 |
Країни CEFTA |
||||||
експорт |
1721,1 |
11,8 |
3729,7 |
11,4 |
3648,1 |
10,7 |
імпорт |
903,7 |
6,5 |
2441,2 |
8,4 |
3397,1 |
9,4 |
Країни OPEC |
||||||
експорт |
662,6 |
4,5 |
2326,9 |
7,1 |
2533,4 |
7,4 |
імпорт |
37,1 |
0,3 |
161,6 |
0,6 |
239,7 |
0,7 |
* Сума часток не дає 100%, так як одні і ті самі країни входять до різних угруповань.
ДОДАТОК К
Розподіл світового експорту товарів за регіонами світу у 2004 році
Регіон |
2004 рік |
Частка регіонів у підсумку, % |
||
Вартість, млрд. дол. |
Частка регіонів у підсумку, % |
1990 рік |
2000 рік |
|
Світ |
8907* |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Північна Америка |
1324 |
14,9 |
16,6 |
19,5 |
США |
819 |
9,2 |
11,6 |
12,5 |
Південна та Центральна Америка |
276 |
3,1 |
3,1 |
3,1 |
Бразилія |
96 |
1,1 |
0,9 |
0,9 |
Європа |
4031 |
45,2 |
- |
42,0 |
ЄС (25) |
3714 |
41,7 |
- |
38,9 |
СНД |
266 |
3,0 |
- |
2,3 |
РФ |
183 |
2,0 |
- |
1,7 |
Африка |
232 |
2,6 |
3,1 |
2,3 |
Південно-Африканська Республіка |
46 |
0,5 |
0,7 |
0,5 |
Середня Азія |
390 |
4,4 |
4,1 |
4,3 |
Азія |
2388 |
26,8 |
21,8 |
26,4 |
Китай |
593 |
6,7 |
1,8 |
4,0 |
Японія |
566 |
6,4 |
8,5 |
7,6 |
* За різними методиками обліку (включаючи реекспорт) світовий експорт у 2004 році може оцінюватися у 9153,0 млрд. дол. США.
ДОДАТОК Л
АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК ВАЛЮТ
Назва валюти |
Цифровий код |
Літерний код |
Коротка назва держави |
Австралійський долар |
036 |
AUD |
АВСТРАЛІЯ КІРІБАТІ КОКОСОВІ (КІЛІНҐ) ОСТРОВИ НАУРУ ОСТРІВ НОРФОЛК ОСТРІВ РІЗДВА ОСТРІВ ХЕРД І ОСТРОВИ МАКДОНАЛЬД ТУВАЛУ |
Агвійя |
478 |
MRO |
МАВРИТАНІЯ |
Азербайджанський манат |
031 |
AZM |
АЗЕРБАЙДЖАН |
Алжирський динар |
012 |
DZD |
АЛЖИР |
Андоррська песета |
020 |
ADP |
АНДОРРА |
Аргентинський песо |
032 |
ARS |
АРГЕНТИНА |
Арубський гульден |
533 |
AWG |
АРУБА |
Афґані |
004 |
AFA |
АФҐАНІСТАН |
Багамський долар |
044 |
BSD |
БАГАМИ |
Бальбоа |
590 |
PAB |
ПАНАМА |
Барбадоський долар |
052 |
BBD |
БАРБАДОС |
Бат |
764 |
THB |
ТАЇЛАНД |
Бахрейнський динар |
048 |
BHD |
БАХРЕЙН |
Белізький долар |
084 |
BZD |
БЕЛІЗ |
Бельґійський франк |
056 |
BEF |
БЕЛЬҐІЯ |
Бермудський долар |
060 |
BMD |
БЕРМУДИ |
Білоруський рубль |
974 |
BYR |
БІЛОРУСЬ |
Болгарський лев |
975 |
BGN |
БОЛҐАРІЯ |
Болівар |
862 |
VEB |
ВЕНЕСУЕЛА |
Болівіано |
068 |
BOB |
БОЛІВІЯ |
Бразiльський ріал |
986 |
BRL |
БРАЗIЛІЯ |
Брунейський долар |
096 |
BND |
БРУНЕЙ-ДАРУССАЛАМ |
Бурундійський франк |
108 |
BIF |
БУРУНДІ |
Вату |
548 |
VUV |
ВАНУАТУ |
Вірменський драм |
051 |
AMD |
ВІРМЕНІЯ |
Вон |
410 |
KRW |
КОРЕЯ, РЕСПУБЛІКА |
Гривня |
980 |
UAH |
УКРАЇНА |
Гуарані |
600 |
PYG |
ПАРАҐВАЙ |
Гурд |
332 |
HTG |
ГАЇТІ |
Ґайанський долар |
328 |
GYD |
ҐАЙАНА |
Ґвінейський франк |
324 |
GNF |
ҐВІНЕЯ |
Ґібралтарський фунт |
292 |
GIP |
ҐІБРАЛТАР |
Даласі |
270 |
GMD |
ҐАМБІЯ |
Датська крона |
208 |
DKK |
ҐРЕНЛАНДІЯ ДАНІЯ ФАРЕРСЬКІ ОСТРОВИ |
Денар |
807 |
MKD |
МАКЕДОНІЯ, КОЛИШНЯ ЮГОСЛАВСЬКА РЕСПУБЛІКА |
Джібутійський франк |
262 |
DJF |
ДЖІБУТІ |
Дірхем ОАЕ |
784 |
AED |
ОБ'ЄДНАНІ АРАБСЬКІ ЕМІРАТИ |
Добра |
678 |
STD |
САН-ТОМЕ І ПРІНСІПІ |
Долар Гонконґу |
344 |
HKD |
ГОНКОНҐ |
Долар Зімбабве |
716 |
ZWD |
ЗІМБАБВЕ |
Долар Кайманових островів |
136 |
KYD |
ОСТРОВИ КАЙМАН |
Долар Соломонових островів |
090 |
SBD |
СОЛОМОНОВІ ОСТРОВИ |
Долар США |
840 |
USD |
АМЕРИКАНСЬКЕ САМОА БРИТАНСЬКА ТЕРИТОРІЯ В ІНДІЙСЬКОМУ ОКЕАНІ ВІРҐІНСЬКІ ОСТРОВИ (БРИТАНСЬКІ) ВІРҐІНСЬКІ ОСТРОВИ (США) ГАЇТІ ҐУАМ ЕКВАДОР МАЛІ ВІДДАЛЕНІ ОСТРОВИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ МАРШАЛЛОВІ ОСТРОВИ МІКРОНЕЗІЯ (ФЕДЕРАТИВНІ ШТАТИ) ПАЛАУ ПАНАМА ПІВНІЧНІ МАРІАНСЬКІ ОСТРОВИ ПУЕРТО-РИКО СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ТЕРКС І КАЙКОС, ОСТРОВИ |
Долар США (Наступного дня)* |
997 |
USN |
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ |
Долар США (Цього дня)* |
998 |
USS |
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ |
Долар Тринідаду і Тобаго |
780 |
TTD |
ТРИНІДАД І ТОБАҐО |
Домініканський песо |
214 |
DOP |
ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА |
Донг |
704 |
VND |
В'ЄТНАМ |
Драхма |
300 |
GRD |
ГРЕЦІЯ |
Ескудо Кабо-Верде |
132 |
CVE |
КАБО-ВЕРДЕ |
____________________________________ * Код фонду |
|||
Ефіопський бір |
230 |
ETB |
ЕФІОПІЯ |
Євро |
978 |
EUR |
АВСТРІЯ АНДОРРА БЕЛЬҐІЯ ҐВАДЕЛУПА ГРЕЦІЯ ПАПСЬКИЙ ПРЕСТОЛ (Держава-місто Ватикан) ІРЛАНДІЯ ІСПАНІЯ ІТАЛІЯ ЛЮКСЕМБУРҐ МАЙОТТА МАРТІНІКА МОНАКО НІДЕРЛАНДИ НІМЕЧЧИНА ПОРТУҐАЛІЯ РЕЮНЬЙОН САН-МАРИНО СЕН-П'ЄР І МІКЕЛОН СПІВДРУЖНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ ФІНЛЯНДІЯ ФРАНЦІЯ ФРАНЦУЗЬКА ҐВІАНА ФРАНЦУЗЬКІ ПІВДЕННІ ТЕРИТОРІЇ |
Європейський валютний союз**** |
956 |
XBB |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Європейський союз композитивів |
955 |
XBA |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Європейський союз рахунку 9 |
957 |
XBC |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Європейський союз рахунку 17 |
958 |
XBD |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Єгипетський фунт |
818 |
EGP |
ЄГИПЕТ |
Єменський ріал |
886 |
YER |
ЄМЕН |
Єна |
392 |
JPY |
ЯПОНІЯ |
Злотий |
985 |
PLN |
ПОЛЬЩА |
Золотий франк |
0 |
XFO |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Золото |
959 |
XAU |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Індійська рупія |
356 |
INR |
БУТАН ІНДІЯ |
Іракський динар |
368 |
IQD |
ІРАК |
Іранський ріал |
364 |
IRR |
ІРАН (ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА) |
Ірландський фунт |
372 |
IEP |
ІРЛАНДІЯ |
Ісландська крона |
352 |
ISK |
ІСЛАНДІЯ |
Іспанська песета |
724 |
ESP |
АНДОРРА ІСПАНІЯ |
_____________________________________ **** E.M.U.-6 інколи відрізняється від Європейської валютної одиниці. Не плутати з грошовою одиницею Співдружності Європейських держав, яка має ту саму назву (див. запис “Співдружність Європейських держав” у додатку Б) |
|||
Італійська ліра |
380 |
ITL |
ІТАЛІЯ ПАПСЬКИЙ ПРЕСТОЛ (Держава-місто Ватикан) САН-МАРИНО |
Йорданський динар |
400 |
JOD |
ЙОРДАНІЯ |
Канадський долар |
124 |
CAD |
КАНАДА |
Катарський ріал |
634 |
QAR |
КАТАР |
Кванза |
973 |
AOА |
АНҐОЛА |
Квача |
894 |
ZMK |
ЗАМБІЯ |
Квача |
454 |
MWK |
МАЛАВІ |
Кветзал |
320 |
GTQ |
ҐВАТЕМАЛА |
Кенійський шилінг |
404 |
KES |
КЕНІЯ |
Кіна |
598 |
PGK |
ПАПУА-НОВА ҐВІНЕЯ |
Кіп |
418 |
LAK |
ЛАОСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА |
Кіпрський фунт |
196 |
CYP |
КІПР |
КОДИ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ КОНТРАКТІВ, У ЯКИХ НЕМАЄ ПОСИЛАНЬ НА ВАЛЮТИ |
999 |
XXX |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Колумбійський песо |
170 |
COP |
КОЛУМБІЯ |
Коморський франк |
174 |
KMF |
КОМОРИ |
Конвертована марка |
977 |
BAM |
БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА |
Конґолезький франк |
976 |
CDF |
ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА КОНҐО |
Кордоба Оро |
558 |
NIO |
НІКАРАҐУА |
Костариканський колон |
188 |
CRC |
КОСТА-РИКА |
Крона |
233 |
EEK |
ЕСТОНІЯ |
Кубинський песо |
192 |
CUP |
КУБА |
Кувейтський динар |
414 |
KWD |
КУВЕЙТ |
КФА франк BCEAO *** |
952 |
XOF |
БЕНІН БУРКІНА-ФАСО ҐВІНЕЯ-БІСАУ КОТ-д'ІВУАР МАЛІ НІҐЕР СЕНЕҐАЛ ТОҐО |
КФА франк BEAC** |
950 |
XAF |
ҐАБОН ЕКВАТОРІАЛЬНА ҐВІНЕЯ КАМЕРУН КОНҐО ЦЕНТРАЛЬНО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА ЧАД |
________________________________________ ** КФА франк BEAC; у виданні банку держав Центральної Африки *** КФА франк BСEAО; у виданні Центрального банку держав Західної Африки |
|||
КФП франк |
953 |
XPF |
НОВА КАЛЕДОНІЯ УОЛЛІС І ФУТУНА ФРАНЦУЗЬКА ПОЛІНЕЗІЯ |
К'ят |
104 |
MMK |
М'ЯНМА |
Ларі |
981 |
GEL |
ГРУЗІЯ |
Латвійський лат |
428 |
LVL |
ЛАТВІЯ |
Лев |
100 |
BGL |
БОЛҐАРІЯ |
Лей |
642 |
ROL |
РУМУНІЯ |
Лек |
008 |
ALL |
АЛБАНІЯ |
Лемпіра |
340 |
HNL |
ГОНДУРАС |
Леоне |
694 |
SLL |
СЬЄРРА-ЛЕОНЕ |
Литовський літ |
440 |
LTL |
ЛИТВА |
Ліберійський долар |
430 |
LRD |
ЛІБЕРІЯ |
Ліванський фунт |
422 |
LBP |
ЛІВАН |
Лівійський динар |
434 |
LYD |
ЛІВІЙСЬКА АРАБСЬКА ДЖАМАХІРІЯ |
Ліланджені |
748 |
SZL |
СВАЗІЛЕНД |
Лоті |
426 |
LSL |
ЛЕСОТО |
Люксембурґський франк |
442 |
LUF |
ЛЮКСЕМБУРҐ |
Маврикійська рупія |
480 |
MUR |
МАВРИКІЙ |
Малаґасійський франк |
450 |
MGF |
МАДАҐАСКАР |
Малайзійський рінгіт |
458 |
MYR |
МАЛАЙЗІЯ |
Мальтійська ліра |
470 |
MTL |
МАЛЬТА |
Манат |
795 |
TMM |
ТУРКМЕНІСТАН |
Марка |
246 |
FIM |
ФІНЛЯНДІЯ |
Марокканський дірхем |
504 |
MAD |
ЗАХІДНА САХАРА МАРОККО |
Мвдол* |
984 |
BOV |
БОЛІВІЯ |
Мексиканський песо |
484 |
MXN |
МЕКСИКА |
Мексиканський Юнідад де Інверсіон (UDI)* |
979 |
MXV |
МЕКСИКА |
Метікал |
508 |
MZM |
МОЗАМБІК |
Молдовський лей |
498 |
MDL |
МОЛДОВА |
Накфа |
232 |
ERN |
ЕРИТРЕЯ |
Намібійський долар |
516 |
NAD |
НАМІБІЯ |
Наїра |
566 |
NGN |
НІҐЕРІЯ |
Нгултрум |
064 |
BTN |
БУТАН |
Непальська рупія |
524 |
NPR |
НЕПАЛ |
Нідерландський гульден |
528 |
NLG |
НІДЕРЛАНДИ |
Нідерландський Антильський Гульден |
532 |
ANG |
НІДЕРЛАНДСЬКІ АНТИЛЬСЬКІ ОСТРОВИ |
Німецька марка |
276 |
DEM |
НІМЕЧЧИНА |
________________________________________ * Код фонду |
|||
Новий ізраїльський шекель |
376 |
ILS |
ІЗРАЇЛЬ |
Новий сол |
604 |
PEN |
ПЕРУ |
Новий тайваньський долар |
901 |
TWD |
ТАЙВАНЬ, ПРОВІНЦІЯ КИТАЮ |
Новозеландський долар |
554 |
NZD |
НІУЕ НОВА ЗЕЛАНДІЯ ОСТРОВИ КУКА ПІТКЕРН ТОКЕЛАУ |
Норвезька крона |
578 |
NOK |
НОРВЕҐІЯ ОСТРІВ БУВЕ ОСТРОВИ СВАЛЬБАРД ТА ЯН-МАЄН |
Оманський ріал |
512 |
OMR |
ОМАН |
Паанґа |
776 |
TOP |
ТОНҐА |
Пакистанська рупія |
586 |
PKR |
ПАКИСТАН |
Паладій |
964 |
XPD |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Патака |
446 |
MOP |
МАКАО |
Песо Ґвінеї-Бісау |
624 |
GWP |
ҐВІНЕЯ-БІСАУ |
Північно-корейський вон |
408 |
KPW |
КОРЕЙСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА |
Платина |
962 |
XPT |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Португальський ескудо |
620 |
PTE |
ПОРТУҐАЛІЯ |
Пула |
072 |
BWP |
БОТСВАНА |
РЕЗЕРВНІ КОДИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ |
963 |
XTS |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Ренд |
710 |
ZAR |
ЛЕСОТО НАМІБІЯ ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА |
Ріел |
116 |
KHR |
КАМБОДЖА |
Російський рубль |
810 |
RUR |
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ |
Російський рубль |
643 |
RUB |
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ |
Руандійський франк |
646 |
RWF |
РУАНДА |
Рупія |
360 |
IDR |
ІНДОНЕЗІЯ СХІДНИЙ ТІМОР |
Рупія Шрі-Ланки |
144 |
LKR |
ШРІ-ЛАНКА |
Руфія |
462 |
MVR |
МАЛЬДІВИ |
Сальвадорський колон |
222 |
SVC |
САЛЬВАДОР |
Саудівський ріал |
682 |
SAR |
САУДІВСЬКА АРАВІЯ |
СДР (Спеціальні права запозичення) |
960 |
XDR |
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД |
Седі |
288 |
GHC |
ГАНА |
Сейшельська рупія |
690 |
SCR |
СЕЙШЕЛИ |
Сінґапурський долар |
702 |
SGD |
СІНҐАПУР |
Сірійський фунт |
760 |
SYP |
СІРІЙСЬКА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА |
Словацька крона |
703 |
SKK |
СЛОВАЧЧИНА |
Сом |
417 |
KGS |
КИРГИЗСТАН |
Сомалійський шилінг |
706 |
SOS |
СОМАЛІ |
Сомоні |
972 |
TJS |
ТАДЖИКИСТАН |
Срібло |
961 |
XAG |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
Суданський динар |
736 |
SDD |
СУДАН |
Сурінамський гульден |
740 |
SRG |
СУРІНАМ |
Східнокарибський долар |
951 |
XCD |
АНҐІЛЬЯ АНТИҐУА І БАРБУДА ҐРЕНАДА ДОМІНІКА МОНТСЕРРАТ СЕНТ-ВІНСЕНТ І ҐРЕНАДІНИ СЕНТ-КІТС І НЕВІС СЕНТ-ЛЮСІЯ |
Така |
050 |
BDT |
БАНҐЛАДЕШ |
Тала |
882 |
WST |
САМОА |
Танзанійський шилінг |
834 |
TZS |
ОБ'ЄДНАНА РЕСПУБЛІКА ТАНЗАНІЯ |
Тенге |
398 |
KZT |
КАЗАХСТАН |
Тіморський ескудо |
626 |
TPE |
СХІДНИЙ ТІМОР |
Толар |
705 |
SIT |
СЛОВЕНІЯ |
Тугрик |
496 |
MNT |
МОНГОЛІЯ |
Туніський динар |
788 |
TND |
ТУНIС |
Турецька ліра |
792 |
TRL |
ТУРЕЧЧИНА |
Уґандійський шилінг |
800 |
UGX |
УҐАНДА |
Узбецький сум |
860 |
UZS |
УЗБЕКИСТАН |
Уруґвайський песо |
858 |
UYU |
УРУҐВАЙ |
Фіджійський долар |
242 |
FJD |
ФІДЖІ |
Філіппінський песо |
608 |
PHP |
ФІЛІППІНИ |
Форинт |
348 |
HUF |
УГОРЩИНА |
Французький франк |
250 |
FRF |
АНДОРРА ҐВАДЕЛУПА МАЙОТТА МАРТІНІКА МОНАКО РЕЮНЬЙОН СЕН-П'ЄР І МІКЕЛОН ФРАНЦІЯ ФРАНЦУЗЬКА ҐВІАНА ФРАНЦУЗЬКІ ПІВДЕННІ ТЕРИТОРІЇ |
Фунт Святої Єлени |
654 |
SHP |
ОСТРІВ СВЯТОЇ ЄЛЕНИ |
Фунт стерлінгів |
826 |
GBP |
СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО |
Фунт Фолклендських островів |
238 |
FKP |
ФОЛКЛЕНДСЬКІ ОСТРОВИ (МАЛЬВІНСЬКІ) |
Хорватська куна |
191 |
HRK |
ХОРВАТІЯ |
Чеська крона |
203 |
CZK |
ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА |
Чілійський песо |
152 |
CLP |
ЧІЛІ |
Шведська крона |
752 |
SEK |
ШВЕЦІЯ |
Швейцарський франк |
756 |
CHF |
ЛІХТЕНШТЕЙН ШВЕЙЦАРІЯ |
Шилінг |
040 |
ATS |
АВСТРІЯ |
Юань Женьміньбі ¤ |
156 |
CNY |
КИТАЙ |
Югославський динар |
891 |
YUM |
ЮГОСЛАВІЯ |
Юнідадес де фоменто* |
990 |
CLF |
ЧІЛІ |
Юнідад де валор константе* |
983 |
ECV |
ЕКВАДОР |
Ямайський долар |
388 |
JMD |
ЯМАЙКА |
UIC-франк |
0 |
XFU |
СУБ'ЄКТИ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬСЯ |
_______________________________________
* Код фонду
¤ Китайська мова не має звуку [ r ], а літера ′R′ використовується для передачі звуку, який кирилицею традиційно передається літерою ′ж′
ДОДАТОК М
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. N 314 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за N 439/10719 |
Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами та доповненнями), і з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД).
1.2. Цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах.
1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.
1.4. Посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти митного органу залучаються до проведення митного контролю за наявності в митного органу інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України.
1.5. Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.
1.6. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.
З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
2. Документи, що застосовуються при здійсненні митних процедур
Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:
а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;
б) товаросупровідні документи;
в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;
г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;
ґ) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;
д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.
На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.
Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом "Копія. Згідно з оригіналом", підписом і печаткою декларанта.
Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.
Довгострокові документи, строк дії яких закінчився, архівуються в установленому порядку.
На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.
По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.
3. Здійснення митних процедур
ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, до функціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовими особами ПМО.
Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі I Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (далі - Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом.
Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.
Митні процедури здійснюються в такому порядку.
Прийняття ВМД до оформлення
При цьому здійснюються:
1) перевірка повноважень декларанта;
2) перевірка дотримання строків подання ВМД митному органу призначення;
3) перевірка виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язання щодо доставки товарів у митний орган призначення;
4) перевірка наявності вірусів на магнітному носії;
5) за допомогою програмного забезпечення перевірка правильності заповнення декларантом ВМД;
6) перевірка відповідності відомостей, унесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії;
7) перевірка комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД;
8) перевірка наявності документів, що видаються вповноваженими органами державної влади на окремі товари, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, - з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України;
9) перевірка наявності фактів застосування до суб'єкта ЗЕД і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил;
10) перевірка відповідності зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках - перевірка наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах);
11) прийняття ВМД до оформлення шляхом:
проставлення відбитка штампа ПМК у графі D основних аркушів і на всіх додаткових аркушах ВМД, а також підпису, свого прізвища й часу прийняття ВМД до оформлення на першому основному аркуші ВМД;
у встановлених випадках зазначення дати, з якої товари перебувають під митним контролем;
присвоєння ВМД реєстраційного номера в установленому порядку;
проставлення в установлених випадках відбитка штампа ПМК на товаросупровідних документах;
присвоєння ДМВ (за наявності) та Інформаційному аркушу номера, що відповідає реєстраційному номеру ВМД;
12) унесення до електронної копії ВМД її реєстраційного номера, номера штампа ПМК, а також електронних копій ВМД і ДМВ (за наявності) до бази даних митного органу;
13) надсилання електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС) у випадках і в строки, визначені законодавством України.
Митний контроль
При цьому здійснюються:
14) перевірка правильності застосування валютного курсу;
15) перевірка відповідності даних про банківські реквізити підприємства (графа 28), зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку вповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам;
16) перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України;
17) перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами);
18) перевірка правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ - зазначення в ній у встановленому порядку рішення, прийнятого за результатами такої перевірки;
19) перевірка надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірка правильності заповнення графи B ВМД;
20) перевірка правильності визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами);
21) перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства;
22) контроль своєчасності й повноти сплати податків і зборів;
23) контроль і облік векселів, поданих суб'єктами ЗЕД під час митного оформлення товарів за ВМД;
24) за відсутності зауважень:
списання (справляння) сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, установленому законодавством України;
заповнення графи C ВМД, засвідчення записів у ній проставленням відбитка номерного штампа "Сплачено" (прямокутного штампа, що складається з двох полів і містить у лівому полі номер штампа, а в правому - назву митного органу, напис "Сплачено", місце для підпису й дати) на всіх аркушах ВМД і заповненням його;
унесення відомостей до електронної копії ВМД;
25) ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.
Якщо посадова особа ПМО самостійно прийняла рішення про відсутність потреби в проведенні митного огляду, то ВМД і пакет документів не подаються на розгляд начальнику ПМО чи іншій посадовій особі ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, розділи II, III і IV Інформаційного аркуша не заповнюються.
В інших випадках рішення про потребу проведення митного огляду приймає начальник ПМО чи інша посадова особа ПМО, яка має право приймати рішення про потребу проведення митного огляду, про що вчиняє відповідний запис у розділі III Інформаційного аркуша. Запис засвідчується його особистим підписом із зазначенням посади, дати, ініціалів, прізвища.
За рішенням начальника ПМО до митного огляду можуть бути залучені посадові особи іншого підрозділу митного органу.
Наявність задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, є підставою для залучення до митного огляду посадової особи, яка здійснює контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
Посадова особа (посадові особи), яка проводить митний огляд, перевіряє в обсязі, що відповідає меті проведення митного огляду, відповідність пред'явлених товарів даним, унесеним декларантом до граф 6, 18, 19, 21, 27, 30, 31, 34, 35, 38, 50 ВМД, і несе відповідальність за непроведення чи неналежне проведення такої перевірки.
Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД (далі - Акт), форму якого наведено в додатку 2 до цього Порядку, обов'язково складається в разі:
вирішення спірних і складних питань класифікації та кодування товарів;
вирішення спірних і складних питань визначення митної вартості товарів;
вирішення спірних питань визначення країни походження товарів;
прохання декларанта;
виявлення невідповідності пред'явлених до митного огляду товарів заявленим відомостям про них, виявлення контрабанди чи порушень митних правил.
При виявленні невідповідності оглянутих товарів відомостям, заявленим про них у ВМД, у пункті 7.3 "Опис, кількість і країна походження товарів (за маркуванням)" Акта зазначаються всі відомості, передбачені формою Акта. В інших випадках до пункту 7.3 Акта вносяться виключно відомості, обумовлені метою проведення митного огляду.
Акт заповнюється посадовою особою митного органу від руки або з використанням засобів комп'ютерної техніки.
У разі проведення митного огляду без складення Акта посадова особа вчиняє в розділі IV Інформаційного аркуша запис про відповідність товарів відомостям, заявленим у ВМД, з урахуванням мети проведення митного огляду, проставляє час початку й закінчення його, а також відбиток штампа ПМК, свої підпис і прізвище, що свідчить про завершення цієї форми митного контролю;
26) оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - Запит).
Запит може оформлюватись у випадках, передбачених законодавством України, митним органом, чи за результатами перевірки документів та/або митного огляду - до підрозділу, до компетенції якого віднесено або контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення, або контроль за правильністю визначення митної вартості, або перевірку правильності визначення країни походження товарів, у разі:
вирішення спірних питань правильності класифікації та кодування товарів;
вирішення спірних питань правильності визначення митної вартості товарів;
потреби перевірки правильності визначення країни походження товару;
потреби перевірки сертифіката про походження товару, який застосовується для підтвердження країни походження товару, що ввозиться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною (далі - преференційний сертифікат).
Потреба вирішення того чи іншого питання позначається шляхом перекреслення (X) потрібної клітинки в Запиті чи зазначення у вільних рядках інших завдань для перевірки.
Митне оформлення товарів, щодо яких було направлено запит, не може бути завершено до отримання відповіді на цей запит.
Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту
При цьому здійснюються:
27) нарахування збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графі 47 ВМД;
28) списання (справляння) збору за митне оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари, чи поза робочим часом, установленим для митного органу (у разі здійснення такого оформлення); доповнення записів у графах B і C ВМД;
29) завершення митного оформлення шляхом:
проставлення своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД;
проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах;
30) розподіл аркушів ВМД і примірників ДМВ у порядку, установленому законодавством України;
31) видача декларанту відповідного аркуша (аркушів) ВМД, магнітного носія з електронною копією ВМД і комплекту документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.
4. Статистичний контроль
Під час проведення статистичного контролю здійснюються:
приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (унесення відомостей, що належать до компетенції митних органів);
передання в установлений строк електронної копії ВМД до ЄАІС;
проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа "Статистичний контроль проведено" і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю.
5. Унесення змін і доповнень до ВМД
5.1. Відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митного органу до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення.
5.2. Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта.
Одночасно декларантом уносяться зміни (доповнення) до електронної копії ВМД з використанням при цьому програмних продуктів декларанта.
5.3. Не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша, а також змін (доповнень) у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД).
5.4. Посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.
Посадова особа митного органу, яка вчиняє записи та вносить відмітки до ВМД на паперовому носії, повинна внести ці записи та відмітки й до її електронної копії.
6. Прикінцеві положення
6.1. Допускаються виготовлення та використання митними органами допоміжних штампів, що мають інформативний характер і зручні під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів відповідно до цього Порядку.
6.2. Номерні штампи, використання яких передбачено цим Порядком, закріплюються за посадовими особами наказом митного органу.
6.3. Митний огляд товарів за кодами 8701 (крім тракторів для сільськогосподарських робіт, колісних), 8702 - 8707, 8711, 8716 згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України проводиться зі складенням Акта та додаткового аркуша, форму якого наведено в додатку 4 до цього Порядку.
6.4. За наявності достатніх підстав уважати, що товари переміщуються через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, митне оформлення цих товарів призупиняється у випадках і в порядку, визначених законодавством.
6.5. Ведення Журналу обліку ВМД здійснюється в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу "Автоматизована система митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації" ЄАІС. Щомісяця цей Журнал роздруковується і формується в справи для зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в митній службі України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.12.2002 N 747 (зі змінами).
(Порядок доповнено новим пунктом 6.5 згідно з наказом
Державної митної служби України від 25.04.2006 р. N 322,
у зв'язку з цим пункти 6.5 - 6.7 уважати відповідно пунктами 6.6 - 6.8)
6.6. За наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України.
Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню.
У справах митного органу залишаються Картка відмови й перший аркуш ВМД.
Інформація про анулювання реєстраційного номера ВМД заноситься в графу "Примітки" Журналу обліку ВМД.
Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД.
6.7. При здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД дозволяється змінювати послідовність операцій у межах підпунктів 1 - 10 і 14 - 26 пункту 3 цього Порядку.
6.8. Посадові особи митного органу несуть персональну відповідальність за нездійснення контрольних функцій, визначених цим Порядком.
ДОДАТОК Н
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної митної служби України від 6 червня 2005 р. N 487 |
ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці
1. Загальні положення
.1. Це Примірне положення визначає правовий статус відділу інформаційної роботи та митної статистики (далі - відділ) регіональної митниці, митниці (далі - митниця) та його структуру.
1.2. Відділ є структурним підрозділом митниці.
1.3. Відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом митниці за погодженням з Департаментом інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби України.
1.4. Штатна чисельність працівників відділу формується відповідно до Примірної структури відділу (додаток) з урахуванням обсягу робіт в межах затвердженої граничної чисельності й фонду заробітної плати митниці за поданням начальника відділу.
(пункт 1.4 в редакції наказу Державної
митної служби України від 10.06.2005 р. N 510)
1.5. Посадові особи відділу призначаються на посади та звільняються з посад наказом митниці за поданням начальника відділу.
1.6. Положення про відділ погоджується Департаментом інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби України й затверджується наказом митниці.
1.7. У своїй діяльності відділ керується Конституцією та законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Держмитслужби України й цим Примірним положенням.
1.8. Відділ відповідно до розподілу обов'язків між начальником митниці та його заступниками підпорядковується одному із заступників начальника митниці, який є також куратором відділу митних платежів.
1.9. Відділ здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими структурними підрозділами митниці.
1.10. Відділ є підрозділом митниці, який для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи бере участь у здійсненні процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, забезпечує вирішення питань, що виникають у процесі діяльності митниці.
1.11. Функціональні обов'язки посадових осіб відділу визначаються їх посадовими інструкціями, які затверджуються начальником митниці.
1.12. Забороняється покладати на відділ виконання завдань і функцій, не передбачених цим Примірним положенням.
1.13. Зміни та доповнення до Положення про відділ вносяться наказом митниці після погодження з Департаментом інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби України.
2. Основні завдання Відділу
2.1. Розроблення та запровадження технологічних схем збору та обробки статистичної інформації з питань митної справи та у сфері регулювання зовнішньої торгівлі у зоні діяльності митниці.
2.2. Забезпечення достовірного обліку, збору, опрацювання, аналізу й узагальнення статистичної інформації з питань митної статистики.
2.3. У межах своєї компетенції здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів та контролю за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) вимог законодавства України.
2.4. Координація дій підрозділів митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
2.5. Формування та ведення баз даних, необхідних для формування митної статистики.
2.6. Інформаційна взаємодія з питань митної статистики з державними органами України, підприємствами, установами та організаціями в межах компетенції відділу та відповідно до законодавства України.
3. Функції відділу
Відповідно до покладених на нього завдань відділ:
3.1. Здійснює організацію роботи з формування та ведення баз даних і реєстрів.
3.2. Бере участь у процесі митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів з метою здійснення контролю за:
- дотриманням учасниками ЗЕД, до яких відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" застосовано спеціальні санкції, вимог законодавства у сфері ЗЕД;
- відповідністю електронної копії вантажної митної декларації її оригіналові.
3.3. Здійснює контроль за валютними, бартерними та іншими видами операцій у сфері ЗЕД.
3.4. Здійснює своєчасне подання статистичних звітів у строки та за формами, які визначено відповідними нормативно-правовими актами Держмитслужби України.
3.5. Надає керівництву митниці статистичні дані за основними показниками роботи митниці та зовнішньоекономічними операціями, здійсненими підприємствами в зоні діяльності митниці.
3.6. Здійснює підготовку статистичних даних та надає їх підрозділам Держмитслужби України та іншим митним органам і спеціалізованим митним установам і організаціям, іншим органам державної влади, підприємствам, установам та організаціям відповідно до законодавства України.
3.7. Здійснює поставлення суб'єктів ЗЕД на облік у митниці, формування та ведення реєстрів суб'єктів ЗЕД.
3.8. Використовує та запроваджує сучасні засоби автоматизації виконуваних робіт.
Розробляє та запроваджує автоматизовані системи та прикладні програмні засоби збору й обробки інформації як із застосуванням уніфікованих програмних продуктів у межах Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, так і власного програмного забезпечення.
Супроводжує отримані, придбані та розроблені програмні продукти.
Здійснює адміністрування комп'ютерних мереж та баз даних митниці.
3.9. Веде фонд програмних продуктів та технічної документації відділу, облік засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного обладнання та локальних комп'ютерних мереж.
3.10. Забезпечує експлуатацію засобів обчислювальної техніки, телекомунікаційного обладнання та локальних комп'ютерних мереж.
3.11. Бере участь у підготовці проектів наказів митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
3.12. Координує діяльність структурних підрозділів митниці з питань, що входять до компетенції відділу, та здійснює контроль за цією діяльністю.
3.13. Проводить перевірки діяльності структурних підрозділів митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
3.14. Подає Департаменту інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби України пропозиції щодо вдосконалення системи збору, підготовки та надання даних спеціальної митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі, а також системи валютного, бартерного й інших видів контролю.
3.15. Подає методичну допомогу підрозділам митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
3.16. Відділ здійснює взаємодію:
3.16.1. Зі структурними підрозділами митниці для забезпечення якісного виконання завдань, покладених на відділ.
3.16.2. Зі структурними підрозділами Держмитслужби України й Департаментом інформаційних технологій та митної статистики з питань:
формування митної статистики;
удосконалення форм статистичної звітності;
надання та отримання даних про виконання контрольних функцій у сфері зовнішньої торгівлі України;
підготовки та надання необхідних Держмитслужбі України матеріалів з питань митної статистики;
надання пропозицій щодо вдосконалення роботи митних органів України з питань, що входять до компетенції відділу;
експлуатації пакетів прикладних програм та баз даних;
перспективних методів використання обчислювальної техніки та програмного забезпечення;
оснащення підрозділів митниці засобами обчислювальної техніки, телекомунікаційного обладнання та локальних комп'ютерних мереж;
надання перспективних пропозицій щодо розроблення програмного забезпечення з різних питань митної справи.
3.16.3. З місцевими й територіальними органами (підрозділами) державної та виконавчої влади відповідно до компетенції відділу й у порядку, визначеному законодавством України.
4. Права Відділу
Відділ має право:
4.1. Одержувати в установленому порядку від підрозділів митниці, декларантів, митних брокерів, підприємств та організацій документи й відомості, необхідні для виконання покладених на відділ завдань.
4.2. Контролювати виконання підрозділами митниці, декларантами, митними брокерами, підприємствами та організаціями вимог законодавства України, наказів Держмитслужби України й митниці та розпоряджень їх керівництва з питань митної статистики.
4.3. Брати участь у перевірках діяльності структурних підрозділів митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
4.4. Здійснювати координацію діяльності підрозділів митниці з питань, що входять до компетенції відділу.
4.5. Вносити на розгляд керівництва митниці пропозиції з питань поліпшення організації ведення митної статистики структурними підрозділами митниці.
4.6. Вносити на розгляд керівництва Департаменту інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби України пропозиції з питань, що входять до компетенції відділу.
4.7. Проводити наради та подавати методичну допомогу підрозділам митниці, митним брокерам та декларантам з питань, що входять до компетенції відділу.
4.8. Вносити на розгляд керівництва митниці питання зміни структури та штатної чисельності відділу.
4.9. Брати участь у розробленні порядків, інструкцій, технологічних схем та інших аналогічних документів, що розробляються іншими підрозділами митниці й прямо або опосередковано регламентують порядок обліку, збору та формування статистичної інформації з питань митної справи або зовнішньої торгівлі.
4.10. Готувати та направляти офіційні запити до державних органів та установ, учасників ЗЕД і підприємств з питань, що входять до компетенції відділу.
Відділ може мати й інші права, які необхідні для здійснення покладених на нього завдань, якщо такі права надано в установленому порядку.
5. Відповідальність
Посадові особи відділу несуть персональну відповідальність за:
неналежне виконання своїх службових обов'язків та порушення законодавства України;
розголошення державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом.
Додаток до Примірного положення про відділ інформаційної роботи та митної статистики регіональної митниці, митниці |
ПРИМІРНА СТРУКТУРА
відділу інформаційної роботи та митної статистики митниці
Відділ інформаційної роботи та митної статистики складається з:
- начальника відділу;
- заступника (заступників) начальника відділу*;
- сектору статистики та контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- сектору ведення спеціальної митної статистики та звітності;
- сектор інформаційно-програмного забезпечення;
- сектор обслуговування засобів обчислювальної техніки;
- секторів (груп) статистики митних постів**.
___________
* При чисельності відділу більше 15 одиниць - два заступника начальника відділу.
** Сектори (групи) можуть не входити в структуру відділу у залежності від обсягів робіт та доцільності виконання цих функцій безпосередньо працівниками відділу.
(Примірне положення доповнено додатком згідно з наказом
Державної митної служби України від 10.06.2005 р. N 510)
ДОДАТОК П
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної митної служби України від 10 квітня 2006 р. N 272 |
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ДЕПАРТАМЕНТ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
1. Загальні положення
1.1. Це положення розроблено на підставі Митного кодексу України, Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 24.08.2000 N 1022/2000, і визначає правовий статус Департаменту митної статистики Державної митної служби України (далі - Департамент), його компетенцію (права, завдання, функції) та організаційну структуру.
1.2. Департамент є структурним підрозділом Державної митної служби України (далі - Держмитслужба України) і підпорядковується безпосередньо заступнику Голови Держмитслужби України, який згідно з функціональними повноваженнями координує, контролює і спрямовує роботу Департаменту.
1.3. Департаменту підпорядковуються з методичних питань структурні підрозділи митних органів України, що забезпечують ведення митної статистики в цих митних органах.
1.4. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Держмитслужби України, цим Положенням.
1.5. Структура та штатний розпис Департаменту затверджуються Головою Держмитслужби України в межах установленої штатної чисельності й фонду заробітної плати Держмитслужби України.
1.6. До складу Департаменту входять чотири відділи:
- відділ методології та ведення статистики зовнішньої торгівлі;
- відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- відділ спеціальної митної статистики;
- відділ проведення статистичних зіставлень.
1.7. Особовий склад Департаменту призначається на посади й звільняється з посад наказом Держмитслужби України за поданням директора Департаменту.
1.8. Департамент при виконанні покладених на нього завдань і функцій взаємодіє з іншими структурними підрозділами Держмитслужби України.
1.9. Положення про Департамент затверджується наказом Держмитслужби України.
2. Основні завдання Департаменту
Основними завданнями Департаменту є:
2.1. Участь у реалізації державної політики у сфері митної справи за напрямами ведення митної статистики та додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку.
2.2. Розроблення концепції організації та ведення митної статистики в Україні.
2.3. Застосування при веденні митної статистики методології, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
2.4. Розроблення проектів нормативно-правових актів щодо організації та розвитку митної статистики, валютного контролю та окремих контрольних функцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності України.
2.5. Забезпечення інформацією з питань митної статистики зовнішньої торгівлі керівництва Держмитслужби України, її підрозділів, митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій та органів державної влади.
2.6. Підготовка даних митної статистики зовнішньої торгівлі для офіційних публікацій.
2.7. Організація збору та узагальнення даних митної статистики України.
2.8. Здійснення організаційно-методологічної роботи з питань митної статистики в митних органах України.
2.9. Проведення робочих зустрічей з міжнародними організаціями з питань удосконалення підготовки, ведення та розповсюдження статистичних даних із зовнішньої торгівлі, проведення статистичних зіставлень.
2.10. Ініціювання, налагодження та підтримка співробітництва з митними адміністраціями країн - торговельних партнерів України з питань обміну статистичними даними взаємної торгівлі та проведення статистичних зіставлень.
2.11. Сприяння виконанню зобов'язань за міжнародними договорами України в галузі митної справи.
2.12. Виконання покладених законодавством України функцій контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності України.
2.13. Здійснення керівництва митними органами та спеціалізованими митними установами і організаціями з питань митної статистики та виконання функцій контролю згідно з п. 2.12 цього Положення.
2.14. Координація взаємодії митних органів з правоохоронними та іншими органами державної влади з питань митної статистики.
2.15. Виконання інших контрольних функцій щодо порядку здійснення окремих видів поставок товарів у межах своєї компетенції та відповідно до законодавства України.
3. Функції Департаменту
Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує регулятивну, нормотворчу, правозастосовчу, організаційну, координуючу, аналітичну, контрольну функції, а саме:
3.1. Розробляє методології:
3.1.1. Митної статистики зовнішньої торгівлі України.
3.1.2. Спеціальної митної статистики України.
3.1.3. Проведення порівняльного аналізу даних митної статистики України з аналогічними даними країн її торговельних партнерів.
3.2. Здійснює методологічне керівництво процедурами ведення бази даних електронних копій вантажних митних декларацій відповідно до загальноприйнятих міжнародних правил складання статистики зовнішньої торгівлі, встановлення критеріїв регулярних і нестандартних запитів та інших реквізитів інформації.
3.3. Розробляє методичні рекомендації з питань здійснення моніторингу зовнішньоторговельних операцій з окремими товарами, окремих видів зовнішньоторговельних операцій; тенденцій у зовнішній торгівлі.
3.4. Розробляє, супроводжує та вдосконалює порядок формування індексів зовнішньої торгівлі.
3.5. Бере участь у розробленні методичних рекомендацій з питань аналізу показників, що впливають на стан виконання Держмитслужбою України планових показників доходної частини Державного бюджету України.
3.6. Бере участь у розробленні методичних рекомендацій з питань формування основних показників діяльності митних органів.
3.7. Виконує, у межах компетенції, окремі функції валютного, бартерного контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності України та контролю за дотриманням законодавства України суб'єктами ЗЕД, до яких згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" застосовані спеціальні санкції.
3.8. Розробляє проекти примірного положення та типової структури підрозділу митної статистики митного органу.
3.9. Веде оперативний облік та звітність про основні показники діяльності митних органів України.
3.10. Здійснює контроль та координацію дій підрозділів митної статистики митних органів України з питань, визначених главою 2 цього Положення.
3.11. Здійснює перевірки та подає методичну допомогу митним органам з питань, визначених главою 2 цього Положення.
3.12. У межах компетенції надає роз'яснення нормативно-правових актів Держмитслужби України.
3.13. Ініціює укладення відповідних міждержавних домовленостей з митними адміністраціями країн - торговельних партнерів України щодо обміну даними митної статистики взаємної торгівлі та проведення статистичних зіставлень.
3.14. Здійснює розроблення та супроводження міждержавних документів, що запроваджують проведення статистичних зіставлень. Бере участь у переговорних процесах щодо їх узгодження.
3.15. Направляє дані митної статистики зовнішньої торгівлі України до митних адміністрацій країн - торговельних партнерів України, з якими здійснюється обмін цими даними; збирає відомості та формує базу даних статистики взаємної торгівлі України з країнами - торговельними партнерами України на основі даних, отриманих від митних адміністрацій цих країн та інших джерел.
3.16. Здійснює зіставлення даних митної статистики України з даними країн - торговельних партнерів України та аналіз причин розбіжностей.
3.17. Вивчає, використовує та вдосконалює структуру нормативно-довідкової інформації, необхідної для ведення митної статистики України.
3.18. Бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації працівників митних органів з питань митної статистики.
3.19. Здійснює взаємодію з організаціями з питань проведення науково-дослідницьких та консультативних робіт у сфері митної статистики.
3.20. Вивчає, аналізує та узагальнює міжнародну практику ведення митної статистики, проведення статистичних зіставлень, співробітничає в цій сфері з митними адміністраціями та іншими компетентними органами зарубіжних країн, міжнародними організаціями.
3.21. Представляє інтереси Держмитслужби України під час розроблення та прийняття нормативно-правових актів, угод та інших документів з питань митної статистики та проведення порівняльного аналізу даних митної статистики України з даними країн - торговельних партнерів України.
4. Права Департаменту
Департамент митної статистики має право:
4.1. Одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Держмитслужби України, митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій та інших державних і недержавних органів інформацію та документи, потрібні для виконання покладених на нього завдань.
4.2. Залучати, за згодою керівників структурних підрозділів Держмитслужби України, відповідних фахівців для забезпечення виконання покладених на Департамент завдань.
4.3. Вимагати від керівників митних органів та їх структурних підрозділів дотримання вимог законодавства з питань, визначених главою 2 цього Положення.
4.4. Вносити на розгляд керівництва Держмитслужби України пропозиції про застосування заохочень або стягнень до особового складу митних органів України.
4.5. Брати участь у підготовці проектів міждержавних, міжурядових та інших угод з питань митної статистики.
5. Керівництво та структура Департаменту
5.1. Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Держмитслужби України.
5.2. Директор Департаменту:
5.2.1. Здійснює загальне керівництво роботою Департаменту.
5.2.2. Забезпечує виконання завдань, покладених на Департамент.
5.2.3. Затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту та посадові інструкції особового складу Департаменту.
5.2.4. Вносить пропозиції керівництву Держмитслужби України про призначення на посади й звільнення з посад працівників Департаменту, про їх заохочення та накладення на них стягнень.
Розглядає й погоджує кандидатури на посади керівників підрозділів митної статистики митних органів.
5.2.5. Забезпечує взаємодію Департаменту з іншими структурними підрозділами Держмитслужби України з питань, визначених главою 2 цього Положення.
5.2.6. Надає доручення, вказівки особовому складу Департаменту, направляє запити митним органам з питань, визначених главою 2 цього Положення, контролює їх виконання.
5.2.7. Відповідає на звернення, скарги, запити й пропозиції громадян та юридичних осіб, що надходять безпосередньо до Департаменту.
5.2.8. Контролює дотримання особовим складом Департаменту вимог Закону України "Про державну таємницю" та інших нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці.
5.2.9. Виконує й інші завдання в межах компетенції, визначені керівництвом Держмитслужби України.
5.3. Директор Департаменту має право:
5.3.1. Запитувати й одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Держмитслужби України, митних органів, фізичних та юридичних осіб необхідну інформацію й довідкові матеріали для виконання завдань, покладених на Департамент.
5.3.2. У межах своєї компетенції представляти інтереси Держмитслужби України в державних та інших органах.
5.3.3. Надавати відповідно до своєї компетенції відомості, пропозиції, зауваження структурним підрозділам Держмитслужби України, митним органам, іншим державним та недержавним органам, громадянам.
5.3.4. Самостійно встановлювати організаційні принципи та схеми роботи Департаменту та його підрозділів й видавати відповідну організаційну документацію.
5.3.5. Вимагати від митних органів, особового складу Департаменту додержання вимог законодавства, своєчасного виконання доручень керівництва Держмитслужби України й Департаменту, інформувати керівництво Держмитслужби України про порушення зазначених вимог працівниками митних органів та Департаменту.
5.3.6. Вносити в установленому порядку пропозиції щодо:
5.3.6.1. Призначення або звільнення з посади працівників Департаменту.
5.3.6.2. Присвоєння їм персональних звань.
5.3.6.3. Застосування до них заходів заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності.
5.3.6.4. Унесення змін до структури та штатної чисельності Департаменту.
5.3.6.5. Визначення і зміни штатної чисельності підрозділів митної статистики митних органів.
5.3.7. Підписувати листи Департаменту, погоджувати документи з питань, що належать до компетенції Департаменту.
6. Відповідальність
6.1. Директор Департаменту несе відповідальність за:
6.1.1. Незабезпечення виконання покладених на Департамент завдань та функцій, передбачених цим Положенням.
6.1.2. Неналежну організацію діяльності Департаменту, недотримання законності в службовій діяльності особовим складом Департаменту.
6.1.3. Низький рівень трудової та виконавської дисципліни в Департаменті.
6.1.4. Негативні наслідки своїх розпоряджень, доручень, самостійно прийнятих рішень під час виконання службових обов'язків та за бездіяльність.
6.1.5. Незадовільний стан професійної підготовки та виховної роботи з особовим складом Департаменту.
6.1.6. Недотримання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці.
6.1.7. Незабезпечення створення належних умов з охорони праці.
ДОДАТОК Р
Затверджено |
|
Зареєстровано |
IНСТРУКЦIЯ
про порядок заповнення вантажної митної декларацiї
1. Загальнi положення
1.1. Ця Iнструкцiя визначає загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларацiї (далi - ВМД).
1.2. Вимоги до форми, комплектностi та якостi заповнення граф ВМД викладено у вiдповiдних роздiлах Положення про вантажну митну декларацiю, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.06.97 N 574, зi змiнами та доповненнями.
1.3. При заповненнi граф ВМД посилання на ранiше заповненi графи не дозволяється.
1.4. У разi вiдсутностi в якiй-небудь графi ВМД (або додаткового аркуша до неї) мiсця, потрiбного для внесення обов'язкових вiдомостей, допускається наведення їх на зворотному боцi ВМД з посиланням на вiдповiдну графу. Такий запис засвiдчується декларантом та посадовою особою митного органу України, а у вiдповiдних графах робиться вiдмiтка "див. на зворотi".
Якщо на зворотний бiк ВМД виносяться вiдомостi з декiлькох граф, то декларант має розмiстити їх таким чином, щоб iнформацiя до кожної графи була розмiщена окремо одна вiд одної пiсля номера вiдповiдної графи.
В електроннiй копiї ВМД вiдомостi, винесенi на зворотний бiк ВМД, структурно зазначаються в загальному порядку.
Дозволяється також використання зворотного боку основного аркуша ВМД для штампiв та написiв iнших державних контрольних органiв.
1.5. Не допускається використання декларантом ВМД для внесення iнформацiї, не передбаченої цiєю Iнструкцiєю.
1.6. При використаннi специфiкацiй довiльної форми в правому верхньому кутку кожного аркуша специфiкацiї зазначається реєстрацiйний номер ВМД, до якої вона додається.
1.7. Ця Iнструкцiя передбачає такi тлумачення термiнiв:
вiдправник - особа, що передала або має передати заявленi у ВМД товари в розпорядження перевiзника вiдповiдно до договору перевезення для доставки одержувачу i що зазначена в транспортному документi або така, що самостiйно доставляє цi товари одержувачу, не користуючись послугами перевiзника;
одержувач - зазначена в транспортному документi особа, якiй перевiзник згiдно з транспортними документами або за дорученням вiдправника має передати у володiння товари;
особа, вiдповiдальна за фiнансове врегулювання, - вiдповiдальна особа, яка є стороною зовнiшньоторговельного договору (контракту) купiвлi-продажу, мiни, консигнацiї, лiзингу тощо та несе вiдповiдальнiсть за цим договором (контрактом);
транспортний документ - документ, вiдповiдно до якого здiйснюється мiжнародне перевезення товарiв або здiйснюється перевезення до митного кордону (при вивезеннi товарiв) та вiд митного кордону до мiсця призначення (при ввезеннi товарiв);
фактурна вартiсть (договiрна, контрактна) - вартiсть товарiв, яка фактично сплачена чи пiдлягає сплатi або має компенсуватися зустрiчними поставками товарiв та зазначається в рахунку-фактурi (рахунку-проформi - для договору мiни) вiдповiдно до умов зовнiшньоторговельного договору (контракту) купiвлi-продажу або мiни (далi - фактурна вартiсть);
торговельна країна (країна договору /контракту/) - країна, на територiї якої зареєстрована юридична або фiзична особа, з якою вiтчизняна особа уклала договiр (контракт);
митна вартiсть - вартiсть товару, що визначається вiдповiдно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" i використовується виключно для цiлей митного оподаткування товарiв та ведення митної статистики.
1.8. Для визначення митної вартостi товару встановлюється момент перетину митного кордону, а саме:
а) при авiаперевезеннях: при експортi - здiйснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де вiдбувається навантаження; при iмпортi - початок або здiйснення митного оформлення в першому аеропорту на територiї України, у якому вiдбувається вивантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження пiдтверджено митним органом цього аеропорту;
б) при морських i річкових перевезеннях: при експортi - здiйснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на територiї України; при iмпортi - початок або здiйснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на територiї України, якщо факт перевантаження пiдтверджено митним органом цього порту;
в) для товару, що доставляється поштою, - здiйснення митного оформлення в пунктi мiжнародного поштового обмiну;
г) для товару, що перемiщується трубопровiдним транспортом чи лiнiями електропередачi, - завершення перемiщення партiї товару;
ґ) при перевезеннях iншими видами транспорту (у тому числi залiзничним та автомобiльним): при експортi - здiйснення або завершення митного оформлення в пунктi пропуску через митний кордон України на шляху перемiщення товару; при iмпортi - початок або здiйснення митного оформлення в пунктi пропуску через митний кордон України на шляху перемiщення товару.
Якщо ВМД заповнюється на товари декiлькох найменувань, то витрати на транспортування до кордону України розподiляються пропорцiйно вазi товарiв рiзних найменувань, витрати на страхування - пропорцiйно вартостi товарiв.
1.9. Положення про особливостi декларування та митного оформлення товарiв вiдповiдно до конкретних митних режимiв затверджуються наказами Державної митної служби України.
2. Опис граф вантажної митної декларацiї
Декларантом заповнюються всi графи ВМД вiдповiдно до конкретного митного режиму, за винятком граф 7, 51, C та D, що заповнюються посадовою особою митницi.
У випадках, визначених Держмитслужбою України, посадова особа митницi може заповнювати iншi графи вантажної митної декларацiї.
Графа A
У графi зазначаються (кожен з реквiзитiв починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер):
1 - номер розрахункового рахунку у валютi України, найменування та код МФО банкiвської установи, у якiй вiдкрито розрахунковий рахунок декларанта;
2 - номер валютного рахунку, найменування та код МФО банкiвської установи, у якiй вiдкрито валютний рахунок декларанта (у разi наявностi).
Графа B "Подробицi розрахункiв"
У графi основного аркуша ВМД зазначаються:
код виду податку або збору вiдповiдно до Класифiкатора видiв податкiв та зборiв;
загальна сума податкiв та зборiв за цим кодом, що включає в себе суми податкiв та зборiв за основним i кожним додатковим аркушем ВМД;
платiжнi реквiзити;
номер та дата векселя (при поданнi векселя).
Графа C
Заповнюється посадовою особою вiддiлу митних платежiв. До графи основного аркуша ВМД заноситься iнформацiя про податки та збори в такому порядку:
Код виду |
/ |
номер платiжного документа, що засвiдчує сплату вiдповiдного податку або збору |
/ |
дата сплати (надходження) податку або збору за платiжним дорученням |
/ |
сума сплати |
При використаннi вексельної форми розрахунку в пiдроздiлi графи С "дата сплати (надходження) податку або збору за платiжним дорученням" посадова особа вiддiлу митних платежiв зазначає дату видачi векселя, а в дужках - дату його погашення.
(опис графи С глави 2 доповнено новим абзацом другим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 11.11.2004 р. N 808, у зв'язку з цим абзац другий уважати абзацом третiм) |
Проставляються номерний штамп "СПЛАЧЕНО" i пiдпис посадової особи вiддiлу митних платежiв, що здiйснила списання сум податкiв та зборiв за цiєю ВМД.
Графа D
У графi проставляються:
штамп "Пiд митним контролем" (далi - ПМК), пiдпис та прiзвище посадової особи митницi, що прийняла ВМД до оформлення;
особиста номерна печатка, пiдпис та прiзвище посадової особи митницi, що завершила митне оформлення. (Примiтка: на додатковому аркушi вiдбиток особистої номерної печатки проставляється над графою C.)
При ввезеннi товарiв в Україну в графi також зазначається у виглядi напису |
||
"Пiд митним контролем з |
|
" дата початку строку перебування |
(число, мiсяць, рiк) |
||
товарiв пiд митним контролем для цiлей нарахування митного збору за перебування їх пiд митним контролем. |
У разi потреби робляться iншi вiдмiтки, що свiдчать про результати митного оформлення, про накладання митного забезпечення тощо. Допускається використання зворотного боку декларацiї для занесення зазначеної iнформацiї, завiреної особистою номерною печаткою посадової особи митницi, яка здiйснювала митне оформлення.
Графа 1 "Тип декларацiї"
У графi зазначається тип ВМД, який формується за такою схемою:
"ЛЛ |
ЦЦ |
ЛЛЛ" |
, |
|
Елемент N |
1 |
2 |
3 |
де
1 - 2-значний лiтерний код вiдповiдного напрямку перемiщення товарiв, транспортних засобiв та iнших предметiв (далi - товари):
IМ - увезення в Україну;
ЕК - вивезення з України;
ТР - транзит через митну територiю України;
2 - 2-значний код митного режиму вiдповiдно до роздiлу 1 Класифiкатора процедур перемiщення товарiв через митний кордон України;
3-лiтерний код особливостi операцiї:
Особливiсть операцiї |
Напрямок перемiщення товарiв, транспортних засобiв та iнших предметiв |
||
1 |
2 |
||
ОП |
Ордерна поставка |
ЕК |
Вивезення з України |
КО |
Експорт комплектного об'єкта |
|
|
П |
Попередня декларацiя |
||
ГД |
Експорт гуманiтарної допомоги |
||
З |
Загальна декларацiя |
||
Г |
Митне оформлення предметiв громадян |
||
АТЗ |
Перемiщення автомобiльних транспортних засобiв з метою перевезення пасажирiв i зовнiшньоторговельних вантажiв |
||
ПС |
Перемiщення повiтряних суден з метою перевезення пасажирiв та зовнiшньоторговельних вантажiв |
||
ВТЗ |
Перемiщення водних транспортних засобiв з метою перевезення пасажирiв та зовнiшньоторговельних вантажiв |
||
СЕЗ** |
Перемiщення товарiв через межi спецiальних економiчних зон з метою здiйснення транспортно-експедицiйних операцiй |
||
ТЕО* |
Перемiщення товарiв через митнi лiцензiйнi склади транспортно-експедицiйних органiзацiй |
||
ЗС |
Запаси, призначенi для споживання |
||
КО |
Iмпорт комплектного об'єкта |
IМ |
Увезення в Україну |
ГД |
Iмпорт гуманiтарної допомоги |
|
|
З |
Загальна декларацiя |
||
П |
Попередня декларацiя |
||
ДЗ |
Декларацiя-зобов'язання |
||
Г |
Митне оформлення товарiв та iнших предметiв громадян |
||
СЕЗ** |
Перемiщення товарiв через межi спецiальних економiчних зон з метою здiйснення транспортно-експедицiйних операцiй |
||
ТЕО |
Перемiщення товарiв через митнi лiцензiйнi склади транспортно-експедицiйних органiзацiй |
||
УК |
Випуск у вiльний обiг українських товарiв, якi перебувають у магазинi безмитної торгiвлi, що лiквiдується |
||
АК |
Транзит пiдакцизної продукцiї |
ТР |
Транзит через митну територiю України |
СЕЗ** |
Перемiщення товарiв через межi спецiальних економiчних зон з метою здiйснення транспортно-експедицiйних операцiй |
|
|
ТЕО* |
Перемiщення товарiв через митнi лiцензiйнi склади транспортно-експедицiйних органiзацiй |
||
З |
Загальна декларацiя |
* Застосовується у випадках, установлених Держмитслужбою України.
** Застосовується у випадках, установлених законодавством України.
Держмитслужба України може встановлювати iншi особливостi операцiї в межах iснуючих митних режимiв.
Графа 2 "Вiдправник/Експортер"
У графi зазначаються вiдомостi про вiдправника:
iндивiдуальний податковий номер платника податкiв (у разi наявностi) - у правому верхньому кутку;
найменування та мiсцезнаходження юридичної особи або прiзвище, iм'я та по батьковi (далi - П. I. Б.) фiзичної особи, її мiсце проживання та вiдомостi про документ, що посвiдчує особу;
iдентифiкацiйний номер вiдправника (у нижнiй частинi графи пiсля знака "N"), що формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цiєї Iнструкцiї.
Якщо вiдправник - iноземна особа, то в графi зазначаються найменування та мiсцезнаходження iноземного пiдприємства або П. I. Б. i мiсце проживання фiзичної особи.
Графа 3 "Додатковий аркуш"
Графа заповнюється, якщо використовуються додатковi аркушi.
У першому пiдроздiлi графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому - загальна кiлькiсть аркушiв декларацiї, включаючи додатковi.
Наприклад, якщо є одна декларацiя з двома додатковими аркушами, то в самiй декларацiї належить зазначити "1/3", у першому додатковому аркушi - "2/3", у другому - "3/3".
Якщо додатковi аркушi не використовуються або використовуються специфiкацiї довiльної форми, то в графi зазначається "1/1".
Якщо використовуються формуляри-специфiкацiї форми МД-8, то графа не заповнюється.
Графа 4 "Вiдвантажувальнi специфiкацiї"
Графа заповнюється при використаннi специфiкацiй.
Зазначається загальна кiлькiсть доданих до ВМД аркушiв специфiкацiй довiльної форми, пакувальних листiв або перелiкiв товарiв.
Якщо використовуються формуляри-специфiкацiї форми МД-8, то в графi зазначається "1/ХХ", де ХХ - загальна кiлькiсть аркушiв декларацiї, включаючи формуляри-специфiкацiї форми МД-8.
Порядок використання специфiкацiй визначається Державною митною службою України.
(опис графи 4 глави 2 доповнено абзацом четвертим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 29.12.2003 р. N 929) |
Графа 5 "Всього найменувань товарiв"
Проставляється зазначений у графi 32 ВМД порядковий номер товару, що декларується останнiм за цiєю ВМД.
При використаннi специфiкацiй довiльної форми в графi зазначається загальна кiлькiсть найменувань товарiв, задекларованих за вантажною митною декларацiєю.
Графа 6 "Кiлькiсть мiсць"
У графi зазначається (цифрами) загальна кiлькiсть мiсць у декларованiй партiї товарiв.
При перемiщеннi через митний кордон насипних, наливних вантажiв та таких, що перемiщуються трубопровiдним транспортом, лiнiями електропередачi, а також навалом, у графi проставляється "0".
Для товарiв та iнших предметiв, що перевозяться в контейнерах, бочках, канiстрах, ящиках або на пiддонах, зазначається вiдповiдно кiлькiсть контейнерiв, бочок, канiстр, ящикiв, пiддонiв.
Графа 7 "Довiдковий номер"
У графi проставляються номер i дата прийняття ВМД (реєстрацiйний номер) за такою схемою:
хххххxxxx |
/ |
х |
/ |
хххххх |
, |
|
Елемент N |
1 |
2 |
3 |
де
1 -дев'ятизначний код митного органу, у якому проводиться митне оформлення, згiдно з Класифiкатором митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй, затвердженим наказом Держмитслужби України вiд 26.04.2006 N 335 (зi змiнами);
2 - остання цифра поточного року;
3 - порядковий номер декларацiї в журналi облiку ВМД (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиницi).
(опис графи 7 глави 2 в редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 08.06.2004 р. N 420, |
Графа 8 "Одержувач/Iмпортер"
У графi наводяться вiдомостi про одержувача товарiв:
iндивiдуальний податковий номер платника податкiв (у разi наявностi) - у правому верхньому кутку;
найменування та мiсцезнаходження юридичної особи або П. I. Б. фiзичної особи, її мiсце проживання й вiдомостi про документ, що посвiдчує особу.
У нижнiй частинi графи пiсля знака "N" проставляється iдентифiкацiйний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цiєї Iнструкцiї.
Якщо одержувач - iноземна особа, то в графi зазначаються найменування та мiсцезнаходження iноземного пiдприємства або П. I. Б. i мiсце проживання фiзичної особи.
Графа 9 "Особа, вiдповiдальна за фiнансове врегулювання"
У графi зазначаються вiдомостi про резидента України, що уклав зовнiшньоекономiчний договiр (контракт), у тому числi комiсiонера - при митному оформленнi товарiв за договором комiсiї, повiреного (агента) - при митному оформленнi за договором доручення (агентським договором).
При транзитi товарiв через митну територiю України iз застосуванням фiнансових гарантiй у графi зазначаються вiдомостi про особу, яка надає митним органам України фiнансовi гарантiї щодо обов'язкової доставки товарiв, а в усiх iнших випадках - про експедитора.
Вiдомостi зазначаються в такому порядку:
iндивiдуальний податковий номер платника податкiв (у разi наявностi) - у правому верхньому кутку;
назва та мiсцезнаходження юридичної особи або П. I. Б. фiзичної особи, її мiсце проживання та вiдомостi про документ, що посвiдчує особу.
У нижнiй частинi графи проставляється iдентифiкацiйний номер, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цiєї Iнструкцiї.
Графа 10 "Країна першого призначення"
Графа не заповнюється.
Графа 11 "Торговельна країна"
У графi проставляється цифровий код торговельної країни вiдповiдно до Класифiкатора країн свiту.
Графа 12 "Загальна митна вартiсть"
Зазначається загальна митна вартiсть декларованих товарiв у валютi України.
Ця вартiсть складається iз сум, наведених у графах 45 ВМД (або сум вартостей за основним аркушем ВМД та листами специфiкацiй довiльної форми).
Графа 13
Якщо товар пiдлягає експортному контролю, то в графi проставляється "1". У всiх iнших випадках, у тому числi, якщо згiдно з Українською класифiкацiєю товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (далi - УКТ ЗЕД) код декларованого товару збiгається з кодом товару, що пiдлягає експортному контролю, але товар за своїм описом або характеристиками не вiдповiдає товаровi, щодо якого цей контроль застосовується, то в графi проставляється "0". У цьому разi опис товарiв, наведений у графi 31, має однозначно пiдтверджувати таку невiдповiднiсть.
Графа 14 "Декларант/Представник"
У графi наводяться вiдомостi про декларанта товарiв:
iндивiдуальний податковий номер платника податкiв (у разi наявностi) - у правому верхньому кутку;
найменування та мiсцезнаходження юридичної особи або П. I. Б. фiзичної особи, її мiсце проживання й вiдомостi про документ, що посвiдчує особу;
iдентифiкацiйний номер, сформований за схемою, наведеною в додатку 1 до цiєї Iнструкцiї (у нижнiй частинi графи).
Для пiдприємства, що здiйснює декларування на пiдставi договору, додатково зазначаються номер i дата видачi Держмитслужбою України Свiдоцтва про визнання пiдприємства декларантом.
Графа 15 "Країна вiдправлення"
У графi зазначається назва країни, з якої товари були вiдправленi в Україну, згiдно з Класифiкатором країн свiту.
У разi вивезення товарiв за межi митної територiї України графа не заповнюється.
У разi вивезення товарiв з митної територiї України на територiю спецiальної економiчної зони в графi зазначається "Україна".
Графа 15а "Код країни вiдправлення"
У графi зазначається цифровий код країни, з якої товари були вiдправленi в Україну, згiдно з Класифiкатором країн свiту.
У разi вивезення товарiв за межi митної територiї України графа не заповнюється.
У разi вивезення товарiв з митної територiї України на територiю спецiальної економiчної зони в графi зазначається код України згiдно з Класифiкатором країн свiту.
Графа 16 "Країна походження"
Графа не заповнюється.
Графа 17 "Країна призначення"
У графi зазначається назва країни призначення згiдно з Класифiкатором країн свiту.
Якщо в момент виконання зовнiшньоекономiчного договору (контракту) країна призначення невiдома, то в цiй графi наводиться найменування торговельної країни (країни договору /контракту/).
Графа 17а "Код країни призначення"
У графi зазначається цифровий код країни призначення згiдно з Класифiкатором країн свiту.
Якщо в момент виконання зовнiшньоекономiчного договору (контракту) країна призначення невiдома, то в цiй графi наводиться код торговельної країни (країни договору /контракту/).
Графа 18 "Транспортний засiб вiдправлення"
У лiвому пiдроздiлi графи зазначаються кiлькiсть транспортних засобiв, через пропуск - вiдомостi про транспортний засiб (назва морського або рiчкового судна, трубопроводу, лiнiї електропередачi, номер рейсу для повiтряного судна, номер залiзничного вагона, реєстрацiйний номер дорожнього транспортного засобу тощо).
У правому пiдроздiлi проставляється вiдповiдно до Класифiкатора країн свiту цифровий код країни, якiй належить транспортний засiб.
Якщо товар перемiщується в ручнiй поклажi, то в графi зазначається "Ручна поклажа".
Якщо ВМД заповнюється на механiчний транспортний засiб як на товар i вiн перетинає митний кордон України своїм ходом, то в графi зазначається "Самоходом". При цьому правий пiдроздiл графи не заповнюється.
Графа 19 "Контейнер"
У графi проставляються:
1, якщо товари прямують у контейнерi;
0, якщо товари прямують не в контейнерi.
Графа 20 "Умови поставки"
У першому пiдроздiлi графи проставляється цифровий код умови поставки вiдповiдно до Класифiкатора умов поставки.
У другому пiдроздiлi наводиться скорочене лiтерне найменування умов поставки (згiдно з Класифiкатором умов поставки) з обов'язковим зазначенням географiчного пункту доставки товару.
При декларуваннi товарiв, що перемiщуються трубопроводами, лiнiями електропередачi, пiсля скороченого лiтерного найменування умов поставки обов'язково зазначається вiдповiдно назва пункту приймання-передачi чи назва пункту контролю таких товарiв.
(опис графи 20 глави 2 доповнено новим абзацом третiм згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 29.12.2003 р. N 929, у зв'язку з цим абзаци третiй, четвертий i п'ятий вважати вiдповiдно абзацами четвертим, п'ятим i шостим) |
У третьому пiдроздiлi графи зазначається 2-значний цифровий код застосованої форми розрахункiв за товар згiдно з умовами договору купiвлi-продажу:
"10" - акредитив;
"20" - iнкасо;
"30" - переказ;
"40" - акредитив/iнкасо;
"50" - акредитив/переказ;
"60" - iнкасо/переказ;
"70" - акредитив/iнкасо/переказ.
При товарообмiнних (бартерних) операцiях третiй пiдроздiл не заповнюється.
Графа не заповнюється в разi перемiщення товарiв за договорами (контрактами), що вiдрiзняються вiд договорiв (контрактiв) купiвлi-продажу, мiни, комiсiї та консигнацiї.
Графа 21 "Транспортний засiб на кордонi"
У лiвому пiдроздiлi графи зазначаються кiлькiсть транспортних засобiв, через пропуск - вiдомостi про транспортний засiб (назва морського або рiчкового судна, трубопроводу, лiнiї електропередачi, номер рейсу для повiтряного судна, номер залiзничного вагона, реєстрацiйний номер дорожнього транспортного засобу тощо), на якому товари будуть вивезенi за межi митної територiї України або (при ввезеннi на митну територiю України) на якому здiйснювалося мiжнародне перевезення декларованих товарiв.
У правому пiдроздiлi графи проставляється вiдповiдно до Класифiкатора країн свiту цифровий код країни, якiй належить транспортний засiб.
Якщо товар перемiщується в ручнiй поклажi, то в графi зазначається "Ручна поклажа".
Якщо ВМД заповнюється на механiчний транспортний засiб як на товар i вiн перетинає митний кордон України своїм ходом, то в графi зазначається "Самоходом". При цьому правий пiдроздiл графи не заповнюється.
У разi вiдсутностi в декларанта вiдомостей про транспортний засiб, на якому товари будуть вивезенi за межi митної територiї (при їх перевантаженнi пiд митним контролем), графа не заповнюється.
Графа 22 "Валюта та загальна фактурна вартiсть"
У лiвому пiдроздiлi наводиться цифровий код валюти договору (контракту) згiдно iз загальнодержавним Класифiкатором валют.
У разi перемiщення товарiв вiдповiдно до договорiв (контрактiв), що передбачають зустрiчнi поставки товарiв, зазначається код валюти оцiнки товарiв, вiднесеної Нацiональним банком України до вiльно конвертованої валюти (першої групи Класифiкатора iноземних валют).
У правому пiдроздiлi графи для товарiв, що перемiщуються за договорами (контрактами) купiвлi-продажу або мiни, зазначається цифрами загальна фактурна вартiсть цих товарiв у валютi України, одержана як сума вартостей, наведених у графi 42 основного та додаткових аркушiв ВМД.
Для товарiв, що перемiщуються за договорами (контрактами) лiзингу (оренди), у правому пiдроздiлi графи зазначається цифрами загальна вартiсть об'єктiв лiзингу (оренди) у валютi України.
В iнших випадках правий пiдроздiл графи не заповнюється.
Графа 23 "Курс валюти"
У графi наводиться курс одиницi валюти, зазначеної в лiвому пiдроздiлi графи 22, установлений Нацiональним банком України для зовнiшньоторговельних операцiй на дату прийняття митницею декларацiї до оформлення.
Якщо в лiвому пiдроздiлi графи 22 зазначено код валюти України, то в графi проставляється "1".
Графа 24 "Характер угоди"
У графi зазначається код характеру договору (контракту) згiдно з Класифiкатором характерiв угод.
У правому пiдроздiлi графи наводиться цифровий код валюти розрахунку згiдно iз загальнодержавним Класифiкатором валют. Якщо на момент митного оформлення валюта розрахунку невiдома, то в цьому пiдроздiлi графи проставляється код "000".
Графа 25 "Вид транспорту на кордонi"
У графi згiдно з Класифiкатором видiв транспорту проставляється код транспортного засобу, зазначеного в графi 21 ВМД.
Графа 26 "Вид транспорту в межах країни"
У графi зазначається код транспортного засобу згiдно з Класифiкатором видiв транспорту.
Графа 27 "Мiсце завантаження/розвантаження"
У графi зазначаються згiдно з Класифiкатором митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй, затвердженим наказом Держмитслужби України вiд 26.04.2006 N 335 (зi змiнами), найменування митного органу та його дев'ятизначний код, а за наявностi - код структурного пiдроздiлу цього митного органу або пункту пропуску, у якому передбачається перевантаження товарiв з одного транспортного засобу на iнший.
(опис графи 27 в редакцiї наказiв Державної митної служби України вiд 02.09.2003 р. N 585, |
Графа 28 "Фiнансовi та банкiвськi вiдомостi"
У графi наводяться фiнансовi та банкiвськi вiдомостi про особу, що здiйснює розрахунки за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом). Кожний з реквiзитiв починається з нового рядка, й перед кожним з них проставляється порядковий номер:
1 - код за ЄДРПОУ уповноваженого банку;
2 - найменування банку;
3 - адреса банку;
4 - номер розрахункового рахунку в нацiональнiй валютi України (при здiйсненнi розрахункiв у цiй валютi) або в iноземнiй валютi (при розрахунку в iноземнiй валютi), код МФО банку.
У разi перемiщення товарiв за договорами (контрактами), якi не передбачають грошових розрахункiв, графа не заповнюється.
Графа 29 "Митниця на кордонi"
У графi зазначаються згiдно з Класифiкатором митних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй, затвердженим наказом Держмитслужби України вiд 26.04.2006 N 335 (зi змiнами), найменування митного органу, через який передбачається перемiщення товарiв, i його дев'ятизначний код (а за наявностi - код пункту пропуску).
(опис графи 29 в редакцiї наказiв Державної митної служби України вiд 02.09.2003 р. N 585, |
Графа 30 "Мiсце огляду товару"
Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України залежно вiд митного режиму.
Графа 31 "Вантажнi мiсця та опис товару"
"Маркування та кiлькiсть - номери контейнерiв - опис товару"
Зазначаються точнi данi про товар (комерцiйна та фiрмова назва товару, фiрма (країна) виробника, характеристики товару, а саме: розмiри, номери моделей, стандарти, типи, маркування, розфасування, комплектнiсть тощо), необхiднi для його iдентифiкацiї та однозначної класифiкацiї за задекларованим у графi 33 ВМД товарним кодом згiдно з УКТЗЕД. Зазначається кiлькiсть товару та вiдомостi про його упаковку й маркування.
Якщо товари з однаковими кодами за УКТЗЕД мають рiзнi данi (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рiвень оподаткування, тощо), то вiдомостi про такi товари зазначаються в окремих графах 31 ВМД.
Вiдомостi, що заявляються в цiй графi, вказуються кожний вид з нового рядка iз зазначенням порядкового номера.
Пiд номером 1 зазначається точний опис товарiв, що декларуються митному органу: повне найменування; технiчнi та основнi (головнi) комерцiйнi характеристики, що визначають основнi якiснi та кiлькiснi параметри товарiв (стандарт, ОСТ, ТУ, сорт, марка, модель, артикул, розмiр, комерцiйна та фiрмова назва, фiрма виробника тощо); опис окремих товарiв має мiстити додаткову iнформацiю, необхiдну для класифiкацiї, згiдно з додатком 3 до Iнструкцiї.
Вiдомостi про товари, заявленi в зазначеному пiдроздiлi графи, мають мiстити достатнiй перелiк iнформацiї для їх iдентифiкацiї при митному оформленнi та однозначного вiднесення до визначеної пiдкатегорiї УКТЗЕД згiдно з основними правилами iнтерпретацiї УКТЗЕД.
Пiд номером 2 зазначаються вiдомостi про кiлькiсть вантажних мiсць, їх пакування й маркування, а також вiдомостi щодо кiлькостi, пакування, фасування й маркування товарiв, якi мiстяться всерединi одного вантажного мiсця.
При декларуваннi насипних, наливних товарiв, товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом, лiнiями електропередачi, а також навалом, зазначається "Мiсць 0".
Пiд номером 3 для товарiв, що перевозяться в контейнерах, проставляються кiлькiсть контейнерiв та їх номери.
Якщо товар, що декларується, займає не весь контейнер, пiсля його номера вказується - "частина".
Для товарiв, що перевозяться не в контейнерах, проставляється "0".
У правому нижньому пiдроздiлi в спецiально видiленому полi зазначаються кiлькiсть заявленого товару в додатковiй одиницi вимiру, що передбачено для цiєї класифiкацiйної позицiї за УКТЗЕД, та скорочена назва цiєї одиницi вимiру. Якщо для товару застосовується основна одиниця вимiру за УКТЗЕД, то правий нижнiй пiдроздiл графи не заповнюється.
Якщо заявленi в цiй графi товари згiдно iз законодавством України пiдлягають оподаткуванню за ставками, що встановлюються залежно вiд кiлькостi товару, одиниця вимiру якого вiдмiнна вiд основної або додаткової одиницi за УКТЗЕД, то в графi зазначаються кiлькiсть товару в одиницях вимiру, визначених при встановленнi ставок цих податкiв, та скорочена назва цiєї одиницi вимiру.
При декларуваннi товарiв, що перемiщуються трубопровiдним транспортом, лiнiями електропередачi, у лiвому нижньому пiдроздiлi в спецiально видiленому полi зазначається номер мiсяця перемiщення цих товарiв через митний кордон України.
Невикористана графа "Вантажнi мiсця й опис товарiв" на додаткових аркушах ВМД або у формулярах-специфiкацiях перекреслюється.
(опис графи 31 в редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 08.09.2003 р. N 599) |
Графа 32 "Товар N"
У графi проставляється порядковий номер товару, що декларується в графi 31.
Кiлькiсть товарiв, декларованих в основному та додаткових аркушах ВМД, не повинна перевищувати 99.
При використаннi формулярiв-специфiкацiй форми МД-8 декларується не бiльше нiж 265 товарiв.
При використаннi специфiкацiї довiльної форми в графi проставляється "1".
Графа 33 "Код товару"
У першому пiдроздiлi графи зазначається 10-значний код товару згiдно з УКТ ЗЕД. Структурно код записується без пропускiв та iнших розподiлювальних знакiв.
У випадках, установлених Держмитслужбою України, допускається зазначення у графi коду товару на рiвнi перших чотирьох знакiв (код товарної групи).
Графа 34 "Код країни походження"
Графа заповнюється вiдповiдно до Класифiкатора країн свiту. У графi зазначається код країни походження товару, описаного в графi 31 i класифiкованого згiдно з УКТ ЗЕД у графi 33.
Якщо країна походження невiдома, то в графi проставляється код "000".
Графа 35 "Вага брутто (кг)"
У графi зазначається вага брутто (у кiлограмах) товару, описаного в графi 31. (Вага брутто - це загальна вага товару, округлена до цiлих величин за правилами округлення, включаючи вагу упаковки.)
Для товару, чиста вага якого менш одного кiлограма, зазначається число з крапкою "0.ХХХ", де ХХХ - чиста вага товару в грамах.
При перемiщеннi через митний кордон насипних, наливних товарiв та товарiв, що перемiщуються трубопроводами, лiнiями електропередачi, навалом, а також у разi декларування упаковки (тари) за окремою ВМД графа не заповнюється.
Графа 36 "Преференцiя"
У графi зазначаються цифровi коди податкових пiльг, передбачених чинним законодавством щодо товару, задекларованого в графi 31.
Коди формуються за такою схемою:
МММ |
/ |
ААА |
/ |
ППП |
, |
|
Елемент N |
1 |
2 |
3 |
де
МММ - код пiльги в обкладеннi товару ввiзним (вивiзним) митом вiдповiдно до Класифiкатора пiльг в обкладеннi товарiв ввiзним митом (Класифiкатора пiльг в обкладеннi товарiв вивiзним митом);
ААА - код пiльги в обкладеннi товарiв акцизним збором вiдповiдно до Класифiкатора пiльг в обкладеннi товарiв акцизним збором;
ППП - код пiльги в обкладеннi товарiв податком на додану вартiсть вiдповiдно до Класифiкатора пiльг в обкладеннi товарiв податком на додану вартiсть.
В iнших випадках у графi проставляється "000/000/000".
Графа 37 "Процедура"
У графi проставляється згiдно з Класифiкатором процедур перемiщення товарiв через митний кордон України 6-значний код процедури перемiщення товарiв вiдповiдно до заявленого митного режиму.
Першi двi цифри - код митного режиму, наступнi двi - код попереднього митного режиму згiдно з роздiлом 1 Класифiкатора процедур перемiщення товарiв через митний кордон України. Якщо попереднiй митний режим вiдсутнiй, то проставляється "00".
Останнi двi цифри коду - особливiсть перемiщення товарiв згiдно з роздiлом 2 Класифiкатора процедур перемiщення товарiв через митний кордон України.
Графа 38 "Вага нетто (кг)"
У графi зазначається вага нетто (у кiлограмах) товару, описаного в графi 31. (Вага нетто - це чиста вага товару без упаковки, округлена до цiлих величин за правилами округлення.)
Для товару, чиста вага якого менш одного кiлограма, зазначається число з крапкою "0.ХХХ", де ХХХ - чиста вага товару в грамах.
При перемiщеннi через митний кордон електроенергiї лiнiями електропередачi графа не заповнюється.
Графа 39 "Квота"
Графа заповнюється для товарiв, щодо яких установлено кiлькiснi обмеження. У графi зазначається в одиницях вимiру залишок товару за встановленою квотою згiдно з одержаною лiцензiєю або iншим дозвiльним документом. Задекларована партiя товару не враховується при визначеннi залишку товару за квотою. При митному оформленнi першої партiї товару у графi зазначається кiлькiсть товару за квотою.
Графа 40 "Загальна декларацiя/попереднiй документ"
Графа заповнюється, якщо заявленому за ВМД митному режиму передував iнший митний режим, або подавалася попередня чи загальна декларацiя, або декларацiя оформлювалася замiсть анульованої.
У графi проставляються номер i дата попереднього документа (ВМД або, якщо вона не заповнювалась, реквiзити документа, у якому заявлялися вiдомостi про товар) та код цього документа згiдно з Класифiкатором документiв.
Графа 41 "Додаткова одиниця вимiру"
У графi зазначається код додаткової одиницi вимiру товару згiдно iз загальнодержавним Класифiкатором системи позначень одиниць вимiрювання та облiку, якщо така одиниця вимiру передбачена для цього товару.
У разi зазначення в графi 33 коду товару на рiвнi чотирьох знакiв за УКТ ЗЕД графа не заповнюється.
Графа 42 "Фактурна вартiсть товару"
У графi наводиться фактурна вартiсть товару, декларованого в графi 31 ВМД, у валютi України за курсом, установленим Нацiональним банком України на день прийняття ВМД до митного оформлення.
У разi митного оформлення товарiв не за договором (контрактом) купiвлi-продажу чи мiни або за вiдсутностi договору (контракту) чи iншого документа, що пiдтверджує намiри сторiн, графа не заповнюється.
Графа 43
Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України залежно вiд митного режиму.
Графа 44 "Додаткова iнформацiя/поданi документи"
У графi зазначаються реквiзити документiв, поданих при митному оформленнi. Реквiзити кожного документа починаються з нового рядка за схемою:
номер роздiлу документiв згiдно з Класифiкатором документiв;
код документа згiдно з Класифiкатором документiв;
номер документа, дата й при потребi - назва та кiнцевий термiн дiї.
При зазначеннi в графi вiдомостей про документи 7 роздiлу цього Класифiкатора використовується Унiфiкований порядок унесення вiдомостей до графи 44 ВМД, наведений у додатку 2 до цiєї Iнструкцiї.
Якщо поданий декларантом документ вiдсутнiй у вiдповiдному роздiлi Класифiкатора документiв, то в декларацiї зазначається код некласифiкованого документа вiдповiдного роздiлу.
У разi використання при декларуваннi додаткових аркушiв форми МД-3 або формулярiв-специфiкацiй форми МД-8 реквiзити документiв, якi поданi при митному оформленнi та стосуються всiх товарiв, що декларуються в цiй ВМД, наводяться в цiй графi тiльки в основному аркушi ВМД форми МД-2 i в додаткових аркушах або формулярах-специфiкацiях цiєї ВМД не дублюються.
(опис графи 44 глави 2 доповнено абзацом сьомим згiдно з наказом Державної митної служби України вiд 11.01.2006 р. N 1) |
Графа 45 "Митна вартiсть"
У графi зазначається у валютi України митна вартiсть товару, заявленого в графi 31.
При ввезеннi товарiв на митну територiю України їх митна вартiсть визначається шляхом приведення фактурної вартостi у вiдповiднiсть до бази цiн CIF-український порт, CIP-пункт призначення на кордонi України, CPT-пункт призначення на кордонi України чи DAF-кордон України.
При цьому, якщо товари куплено на умовах, якi свiдчать, що поставка здiйснюється до пункту призначення, розташованого поза митною територiєю України (наприклад, EXW-Будапешт, FOB-Токiо, CIF-Рига, DAF-Брест), то до фактурної вартостi додаються витрати на доставку товарiв до моменту перетину митного кордону України, що не входять до вартостi товару на зазначених умовах.
Якщо умовами поставки передбачено пункт призначення, розташований на митнiй територiї України (наприклад, CIP-Миколаїв, DDP-Львiв), то з фактурної вартостi вiдраховуються витрати, що мали мiсце пiсля моменту перетину митного кордону України й пiдтвердженi належним чином.
При вивезеннi товарiв з митної територiї України їх митна вартiсть визначається шляхом приведення фактурної вартостi у вiдповiднiсть до бази цiн FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордонi України) або CIP-пункт призначення на митному кордонi України.
При цьому, якщо товари продано на умовах, якi свiдчать, що поставка здiйснюється в пункт вiдвантаження, розташований на митнiй територiї України (наприклад, EXW-Київ або FCA-Чернiгiв), то до фактурної вартостi додаються витрати на доставку вантажу до моменту перетину митного кордону України.
Якщо умовами передбачено поставку, що здiйснюється в пункт призначення, розташований за межами митної територiї України (наприклад, CIF-Стамбул, DAF-польсько-нiмецький кордон), то з фактурної вартостi вiдраховуються належним чином пiдтвердженi витрати на доставку вантажу пiсля моменту перетину митного кордону України.
Графа 46 "Статистична вартiсть"
У графi зазначається митна вартiсть товару в тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення.
Графа 47 "Нарахування мита та митних платежiв"
У цiй графi основного й додаткових аркушiв ВМД наводяться вiдомостi про нарахування податкiв та зборiв.
У першiй колонцi "Вид" зазначається код виду податку або збору, що використовується при декларуваннi товарiв за вантажною митною декларацiєю, вiдповiдно до Класифiкатора видiв податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та iнших бюджетних надходжень, затвердженого наказом Держмитслужби України вiд 07.12.2005 N 1201.
(абзац другий опису графи 47 глави 2 у редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 07.12.2005 р. N 1201) |
У другiй колонцi "Основа нарахування" зазначаються:
При нарахуваннi митних зборiв:
1.1. Загальна митна вартiсть товарiв, наведена в графi 12, - при нарахуваннi за ставкою у вiдсотках митної вартостi.
1.2. Рядок прокреслюється при нарахуваннi за фiксованою ставкою.
1.3. Засвiдчена пiдписом декларанта кiлькiсть годин роботи посадової особи митницi, яка здiйснює митне оформлення, - при нарахуваннi митного збору за митне оформлення товарiв та iнших предметiв у зонах митного контролю на територiях i в примiщеннях пiдприємств, що зберiгають такi товари та iншi предмети, чи поза робочим часом, установленим для митницi.
1.4. Митна вартiсть товару, зазначена в графi 45, - при нарахуваннi митного збору за митне оформлення партiї товарiв рiзних найменувань, за частину яких митнi збори пiдлягають сплатi на пiдставi постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 07.03.98 N 285 "Про внесення доповнення до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 сiчня 1997 р. N 65".
При нарахуваннi мита:
2.1. Митна вартiсть товару, зазначена в графi 45, - при нарахуваннi за адвалерною ставкою мита.
2.2. Кiлькiсть товару, заявлена в графi 31 в одиницях вимiру та облiку, - при нарахуваннi за специфiчною ставкою мита.
При нарахуваннi акцизного збору:
3.1. Якщо ставку акцизного збору встановлено в процентах, то:
вартiсть товару за встановленою iмпортером максимальною роздрiбною цiною на товар без урахування податку на додану вартiсть i акцизного збору (але не менше митної вартостi таких товарiв з урахуванням сум увiзного мита без податку на додану вартiсть i акцизного збору).
(пункт 3.1 опису графи 47 глави 2 в редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 29.12.2003 р. N 929) |
3.2. Якщо ставку акцизного збору встановлено в грошовому еквiвалентi до одиницi вимiру товару, - кiлькiсть товару, заявлена в графi 31, у вiдповiдних одиницях вимiру та облiку.
(пункт 3.2 опису графи 47 глави 2 в редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 29.12.2003 р. N 929) |
3.3. Якщо акцизний збiр нараховується умовно, - митна вартiсть товару, зазначена в графi 45, збiльшена на суму умовно нарахованого мита.
(пункт 3.3 опису графи 47 глави 2 в редакцiї наказу Державної митної служби України вiд 29.12.2003 р. N 929) |
При нарахуваннi податку на додану вартiсть:
4.1. Митна вартiсть товару, зазначена в графi 45, збiльшена на суму мита (для товарiв, що пiдлягають обкладенню митом) та акцизного збору (для товарiв, що пiдлягають обкладенню акцизним збором).
4.2. Фактурна вартiсть товару, зазначена в графi 42, збiльшена на суму мита (для товарiв, що пiдлягають обкладенню митом) та акцизного збору (для товарiв, що пiдлягають обкладенню акцизним збором), - якщо митна вартiсть товару менша, нiж фактурна вартiсть.
4.3. Митна вартiсть товару, зазначена в графi 45, або фактурна вартiсть товару, зазначена в графi 42, збiльшена на суму умовно нарахованих мита й акцизного збору - при нарахуваннi податку умовно.
У третiй колонцi "Ставка" зазначаються:
1. При нарахуваннi митних зборiв - установлений чинним законодавством розмiр ставки митних зборiв. При нарахуваннi митного збору за перебування товарiв та iнших предметiв пiд митним контролем - крiм розмiру ставки, також кiлькiсть днiв перебування їх пiд митним контролем, що враховуються при нарахуваннi збору.
2. При нарахуваннi мита - установлений чинним законодавством розмiр ставки мита.
3. При нарахуваннi акцизного збору - установлений чинним законодавством розмiр ставки акцизного збору.
4. При нарахуваннi податку на додану вартiсть - установлений чинним законодавством розмiр ставки податку на додану вартiсть.
У четвертiй колонцi "Сума" наводиться нарахована сума вiдповiдного податку або збору.
У п'ятiй колонцi "Спосiб платежу" зазначається код способу розрахунку вiдповiдно до Класифiкатора способiв розрахунку.
Графа 48 "Вiдстрочення платежiв"
Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України залежно вiд митного режиму.
Графа 49 "Найменування складу"
Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України залежно вiд митного режиму.
Графа 50 "Довiритель"
У графi зазначаються вiдомостi (назва, мiсцезнаходження, код ЄДРПОУ, номер телефону) про пiдприємство-перевiзника (або експедитора) та персональнi данi безпосереднього виконавця перевезення товарiв (на основi пред'явленого паспорта). На зворотному боцi кожного аркуша ВМД наводиться письмове зобов'язання цього виконавця перевезення про доставку товарiв:
"Я, |
|
, |
(прiзвище, iм'я та по батьковi; номер i серiя паспорта) |
||
ознайомлений зi змiстом статей ____________ Митного кодексу України й зобов'язуюсь доставити задекларованi товари в митницю призначення в установлений строк". |
Це зобов'язання обов'язково пiдписується представником перевiзника - виконавцем перевезення на кожному аркушi та завiряється особистою номерною печаткою посадової особи митницi.
Графа 51 "Митниця країни транзиту"
У першiй колонцi графи зазначається дата, до якої включно задекларованi товари потрiбно доставити в митницю призначення.
У разi змiни в установленому порядку строку доставки товарiв у митницю призначення нова дата, до якої включно задекларованi товари мають бути доставленi в митницю призначення, зазначається поруч з попередньою датою.
Якщо перевiзником не виконано зобов'язання щодо доставки в митницю призначення в установлений строк товарiв, що перевозилися з наданням фiнансових гарантiй митним органам, то в колонках графи 51, розмiщених пiд лiтерною графою "C", митним органом зазначаються дата й номер документа, за яким стягнуто податки та збори до державного бюджету, i сума стягнених податкiв та зборiв.
Графа 52 "Гарантiя не дiйсна для ..."
Порядок використання графи встановлюється Держмитслужбою України залежно вiд митного режиму.
Графа 53 "Митниця в країнi призначення"
Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України залежно вiд митного режиму.
Графа 54 "Мiсце та дата"
У графi зазначаються мiсцезнаходження (мiсце проживання) декларанта, дата заповнення декларацiї, прiзвище, iнiцiали, посада особи - спiвробiтника пiдприємства-декларанта, зазначеного в графi 14, проставляється її особистий пiдпис, а також наводяться номер телефону декларанта, номер Квалiфiкацiйного свiдоцтва особи, уповноваженої на декларування (у разi видачi його митницею), електронна адреса (за наявностi).
Цi вiдомостi завiряються печаткою органiзацiї-декларанта, яка мiстить код за ЄДРПОУ.
Ця печатка також проставляється на вiльному полi над верхньою графою 33 додаткових аркушiв вантажної митної декларацiї та на кожному аркушi специфiкацiї довiльної форми, що використовується замiсть додаткових аркушiв.
Начальник Управлiння нетарифного регулювання |
О. Пашинний |
Додаток 1 |
СХЕМА
формування iдентифiкацiйного номера особи
9999999 |
- |
99 |
/ |
9999999999 |
, |
|
Елемент N |
1 |
2 |
3 |
де
1 - 7-значний цифровий код, що формується за такою схемою при поставленнi суб'єкта ЗЕД на облiк у митному органi:
99 |
999 |
99 |
, |
||
1.1 |
1.2 |
1.3 |
де
1.1 - 2-значний код форми власностi згiдно з Класифiкатором форм власностi (ДК 001 - 94).
1.2 - 3-значний код, що формується вiдповiдно до таблицi:
N з/п |
Пiдприємство (органiзацiя) |
Код |
1 |
2 |
3 |
Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi |
||
1 |
Державне пiдприємство |
х01 |
2 |
Державне комунальне (мунiципальне) пiдприємство |
х02 |
3 |
Колективне пiдприємство |
х03 |
4 |
Кооперативне пiдприємство |
х04 |
5 |
Орендне пiдприємство |
х05 |
6 |
Селянське (фермерське) господарство |
х06 |
7 |
Споживче товариство |
х07 |
8 |
Спiлка споживчих товариств |
х08 |
9 |
Iндивiдуальне пiдприємство |
х09 |
10 |
Сiмейне пiдприємство |
х10 |
11 |
Приватне пiдприємство |
х11 |
12 |
Асоцiацiя |
х12 |
13 |
Корпорацiя |
х13 |
14 |
Консорцiум |
х14 |
15 |
Концерн |
х15 |
16 |
Об'єднання |
х16 |
17 |
Дочiрнє пiдприємство |
х17 |
18 |
Фiзична особа - пiдприємець (без створення юридичної особи) |
х18 |
19 |
Iноземне пiдприємство, що має право господарської дiяльностi на територiї України |
х19 |
Акцiонернi товариства |
||
20 |
Вiдкритого типу (ВАТ) |
х20 |
21 |
Закритого типу (ЗАТ) |
х21 |
Товариства |
||
22 |
З обмеженою вiдповiдальнiстю (ТОВ) |
х22 |
23 |
З додатковою вiдповiдальнiстю |
х23 |
24 |
Повне |
х24 |
25 |
Командитне |
х25 |
Органiзацiї, що не займаються пiдприємницькою дiяльнiстю |
||
26 |
Органiзацiя |
х26 |
27 |
Заклад |
х27 |
28 |
Установа |
х28 |
29 |
Громадськi об'єднання, що включають як фiзичних, так i юридичних осiб |
х29 |
30 |
Релiгiйнi органiзацiї та установи |
х30 |
31 |
Дипломатичне або прирiвняне до нього представництво |
х31 |
Вiдокремленi пiдроздiли |
||
32 |
Фiлiя |
х32 |
33 |
Представництво |
х33 |
Громадяни |
||
34 |
Фiзична особа |
х34 |
х - цифра, що вказує на належнiсть iнвестицiй, вкладених у пiдприємство:
а) 1 - пiдприємство, засноване на власностi українських осiб;
б) 2 - пiдприємство, засноване на власностi українських та iноземних осiб;
в) 3 - пiдприємство, засноване на власностi iноземних осiб;
1.3 - 2-значний код мiнiстерства (вiдомства), якому пiдпорядковано пiдприємство: для пiдприємств загальнодержавної власностi код форми власностi "31", для iнших пiдприємств - "00";
2 - першi двi цифри 12-значного коду за Класифiкатором одиниць адмiнiстративно-територiального устрою України;
3 - iдентифiкацiйний код суб'єкта зовнiшньоекономiчної дiяльностi:
для фiзичних осiб (у тому числi пiдприємцiв без створення юридичної особи) - 10-значний код вiдповiдно до Державного реєстру фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв, що ведеться Державною податковою адмiнiстрацiєю України;
для юридичних осiб - 8-значний код вiдповiдно до Єдиного державного реєстру пiдприємств та органiзацiй України (ЄДРПОУ), що ведеться органами державної статистики, доповнений на початку двома нулями.
Статистика зовнішньоекономічних звязків
Статистична звітність про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування та зовнішньоекономічні послуги
Спеціальна митна статистика
Статистика зовнішньої торгівлі товарами і послугами
Митна статистика зовнішньої торгівлі товарами
Митна статистика
Тариф за 1 тоннокілометр
Вага брутто партії вантажу
іддаль перевезення до потрібного пункту на кордоні
ххх
Курс гривні до долара США
Вартість в дол. США = бурильні = бурильні
Вартість у національній валюті країни-контрагента
Курс гривні до валюти країни-контрагента
0
1
2
3
4
5
6
230
240
250
260
270
t
У
EMBED Excel.Chart.8 \s