Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТИПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ (ПРОГРЕСУ)
Розрізняють два основні типи економічного прогресу: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний (лат. extensivus — розширювальний) тип розвитку —пов'язаний із зростанням ефективності виробництва. Він передбачає збільшення випуску продукції на одиницю використовуваних ресурсів, поліпшення якісних характеристик виробництва.
Екстенсивний шлях розвитку народного господарства посилює витратний характер економіки. Економіка колишнього СРСР, зокрема України, розвивалася й розвивається переважно на екстенсивній основі. Так, енерговитрати на одиницю продукції в Україні вдвічі вищі, ніж у США, і утричі, ніж у Західній Європі, а нафтомісткість української продукції в 10—12 разів більша, ніж у розвинутих країнах. Значне економічне зростання України у 2000—2004 рр. здебільшого базувалося на екстенсивному типі розвитку передусім за рахунок сировинних галузей, а отже, низького рівня доданої вартості.
Екстенсивний розвиток деякою мірою може поєднуватися з інтенсивним. Щоб перейти на переважно інтенсивний шлях розвитку, необхідно якісно вдосконалити всі елементи економічної системи.
Інтенсивний (лат. intensio — напруження, посилення) тип розвитку (інтенсифікація виробництва) — передбачає збільшення ви пуску продукції при використанні додаткових ресурсів: засобів виробництва, робочої сили, додаткових фінансових ресурсів.
Інтенсифікація виробництва, на відміну від екстенсивного розвитку, має анти-витратне спрямування, оскільки супроводжується зменшенням витрат живої праці на одиницю продукції.
Розрізняють чотири основні форми інтенсифікації виробництва: фондозберігаючу, працезберігаючу, матеріало- і ресурсозберігаючу, всебічну.
Із розгортанням НТР, особливо на другому її етапі, розвинуті країни використовують усі форми інтенсифікації виробництва. Впровадження фондозберігаючої форми пов'язане з автоматизацією виробництва, використанням технологічного устаткування з програмним управлінням, ЕОМ і мікропроцесорів, промислових роботів, гнучких виробничих систем, з появою "безлюдних виробництв". Унаслідок цього у 3—4 рази зростає продуктивність устаткування і праці, поліпшується якість продукції. У передових галузях промисловості США кожна одиниця продукції була у середньому у 20 разів наукомісткішою, ніж у традиційних галузях.
В Україні дотепер переважали екстенсивні фактори розвитку народного господарства. Основні форми інтенсифікації виробництва не впроваджувалися зовсім або впроваджувалися частково і недостатньо. Так, протягом 1980— 1990 рр. основні виробничі фонди промисловості зросли на 61 %, а обсяг її продукції — лише на 37 %. У наступні 10 років ситуація істотно погіршилась: так, якщо у 1990 р. вартість основних виробничих фондів промисловості становила 153 млрд крб., то у 2000 р. — 267 млрд грн. (приблизно в 4 рази менша). Енергомісткість національного доходу за 1991—1998 рр. збільшилася приблизно на ЗО %, електромісткість — на 45 % при зниженні виробництва на 47 %. У наступні роки ці показники погіршувались, і лише з 1999 по 2002 рік енергомісткість виробництва продукції дещо скоротилася на 0,3 % (з 4,9 до 4,6 %).