Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
ЗВІТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ У
ДРОГОБИЦЬКОМУ МІСЬКРАЙОННОМУ СУДІ
ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(тривалість практики з 22 липня по 02 серпня 2013 року)
Практику проходила:
студентка групи ЮРД -32
Дмитришин Наталя Богданівна
Керівник практики від
ЗМІСТ
1. Вступ……………...………………………………………………….3
2.Загальна характеристика Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області як структурної одиниці системи судів загальної юрисдикції…………………...………………………………………………...4
3. Характеристика виконаних робіт………...……………………..17
4. Індивідуальне завдання………………………………………….20
5. Висновок…………………………………………………………..28
6. Додатки……………………………………………………….…...29
1. ВСТУП
Я, Дмитришин Наталя Богданівна, відповідно до Наказу Голови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомика А.П. № 53 від 22.07.2013 року (Додаток № 1) була скерована і проходила навчальну практику у Шевченківському районному суді м. Львова у період з 22 липня 2013 року по 02 серпня 2013 року.
Метою навчальної практики у судах було засвоєння і поглиблення теоретичних знань у сфері цивільного, кримінального, сімейного, трудового права, кримінального процесуального права, а також ознайомлення зі структурою і діяльністю судів, вивчення нормативного матеріалу, що регламентує діяльність судів, ознайомлення з документацією, яка ведеться в судах.
Основним завданням навчальної практики було закріплення теоретичних знань, отриманих під час навчання на юридичному факультеті, і набуття практичних навиків роботи зі спеціальності.
Під час проходження практики у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області я ознайомилася з нормативним матеріалом, що регламентує організацію і діяльність судової влади в Україні. 07 липня 2010 року був прийнятий новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Проходячи практику у судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гайдука Андрія Мироновича, я ознайомилася з діяльністю судді та секретаря, відвідувала судові засідання з цивільних і кримінальних справ, ознайомилася з процесуальними документами, а також ознайомлювалася з порядком реєстрації позовних заяв, що надходили від громадян та з матеріалами кримінальних, цивільних, трудових, сімейних справ під час їх опису.
2. Загальна характеристика Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області як структурної одиниці системи судів загальної юрисдикції.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року (далі – Закон) судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції, єдиним органом якої є Конституційний суд України.
Система судів загальної юрисдикції (до якої належить Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, у якому я проходила навчальну практику) відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності і її складають:
1) Місцеві суди;
2) Апеляційні суди;
3) Вищі спеціалізовані суди;
4) Верховний Суд України, який є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення і утворюються, ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови вищого спеціалізованого суду, тобто Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України. Створювати чи ліквідовувати суди можна лише на підставах визначених Законом, а такими відповідно до ч.3 ст. 19 Закону є:
- зміна визначеної Законом системи судів;
- потреба поліпшити доступність правосуддя;
- зміна адміністративно-територіального устрою.
З наведених вище підстав стає зрозумілим, що лише дві з них є об’єктивними, а така підстава як потреба поліпшити доступність правосуддя містить у собі певний суб’єктивізм.
Щодо кількості суддів, то вона визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання суддів.
У кожному суді є адміністративні посади голови суду та заступника (заступників) голови суду, які призначаються на посади строком на 5 років із числа суддів відповідного суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. При тому, суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд.
Оскільки, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області є місцевим судом загальної юрисдикції, то я детальніше зупинюсь на аналізі саме тих положень Закону, які стосуються місцевих судів. Місцеві суди є судами першої інстанції і розглядають справи віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Місцеві суди загальної юрисдикції поділяються на:
- місцеві загальні суди;
- місцеві господарські суди;
- місцеві адміністративні суди.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, до повноваження яких відноситься розгляд цивільних, кримінальних, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, до повноваження яких відноситься розгляд справ, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом, до повноваження яких відноситься розгляд справ адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
Місцеві суди складаються з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує 15, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.
З числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Голова суду і заступник голови суду є адміністративними посадами в суді, зокрема голова суду здійснює наступні повноваження і функції:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження і визначає адміністративні повноваження заступника голови суду.
Отже, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області – це місцевий загальний суд першої інстанції юрисдикція якого поширюється на Дрогобицький район, що розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Щодо структури Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, то вона є типовою для місцевих загальних судів України загальної юрисдикції:
Адміністративними посадами є голова суду та заступник суду. Крім суддів у суді діє апарат суду, який здійснює організаційне забезпечення роботи суду. Очолює апарат суду керівник апарату суду, якого разом з його заступником призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України за поданням голови суду. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність, які в свою чергу можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Керівник апарату свої функціональні обов'язки виконує під керівництвом голови суду та безпосередньо йому підпорядковується (а також виконуючому його обов'язки заступнику) і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації. Відповідно до затверджених Наказом ДСА України №86 від 20.07.2005 року Типових посадових інструкцій працівників апарату місцевого загального суду до завдань та обов’язків керівника апарату суду належать наступні:
Безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечення організованості та злагодженості у роботі підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду.
Взаємодія з територіальним управлінням Державної судової адміністрації відповідної області, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами суддівського самоврядування, спеціальним підрозділом судової міліції "Грифон", іншими установами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду.
Організація ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства.
Організація складання проектів планів роботи суду, погодження їх, організація контролю за ходом їх виконання.
Координація здійснення організаційних заходів щодо підготовки оперативних нарад, виконання інших завдань.
Проведення за дорученням голови суду оперативних наради, організація розробки службових розпоряджень, інструкцій тощо.
Організація спільної роботи працівників апарату суду в ході підготовки необхідних матеріалів у разі віднесення питань до компетенції декількох підрозділів, працівників апарату суду.
Здійснення заходів щодо забезпечення належного матеріального та соціального забезпечення суддів та працівників апарату суду, медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування, забезпечення благоустроєним житлом.
Здійснення заходів щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та працівників апарату суду, умов оплати їх праці, належного фінансування суду, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності.
Організація розробки і подання на затвердження в установленому порядку штатного розпису і кошторису витрат на утримання суду.
Подання на розгляд голови суду пропозицій щодо структури, чисельності та штатного розпису апарату суду.
Здійснення безпосереднього керівництво діяльністю кадрової служби, забезпечення реалізації державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в апараті суду.
Узагальнення практики роботи з кадрами, внесення голові суду пропозиції щодо її вдосконалення.
Організація роботи з кадрами апарату суду, контроль стану цієї роботи, а також ведення кадрового діловодства в суді.
Внесення пропозицій голові суду з кадрових питань, зокрема щодо призначення на посади в апарат суду, переведення на інші посади, звільнення з посад, присвоєння рангів державних службовців, заохочення, застосування заходів дисциплінарного впливу та з інших кадрових питань.
Здійснення методичного керівництва проведенням конкурсного відбору на посади державних службовців апарату суду, атестації та щорічної оцінки виконання державними службовцями апарату суду покладених на них обов'язків і завдань.
Організація роботи з навчання та підвищення кваліфікації працівників апарату суду, внесення замовлення щодо потреб та підготовки спеціалістів для апарату суду до відповідних органів.
Вжиття заходів організаційного характеру для підтримання приміщення суду у стані, придатному для належного його функціонування, проведення капітального та поточного ремонтів, технічного оснащення приміщень, створення безпечних та комфортних умов для працівників та осіб, які перебувають у суді, забезпечує наявність необхідних ресурсів та оргтехніки, безперебійне її функціонування.
Здійснення організаційного забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву, кодифікації та роботи бібліотеки суду, а також планово-фінансової та бухгалтерської роботи, обслуговування рахунків в установах банку.
За наказом голови суду контроль роботи служби судових розпорядників, а за відсутності у суді посади старшого судового розпорядника - забезпечення організації судового процесу.
Забезпечення зберігання та використання штампів і печаток суду, товарно-матеріальних цінностей та документації суду.
Забезпечення виконання та необхідне дотримання правил охорони праці та протипожежної безпеки, дотримання працівниками суду правил внутрішнього трудового розпорядку.
Внесення пропозицій голові суду щодо удосконалення організації діяльності суду.
Здійснення інших повноважень з організації роботи апарату суду щодо забезпечення діяльності суду.
Виконання інших доручень голови суду.
В апараті суду утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. До штату апарату суду також входять секретарі судового засідання та судові розпорядники.
Секретар судового засідання відповідно до «Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду», затвердженої Наказом ДСА України №86 від 20.07.2005 року:
Здійснює судові виклики та повідомлення в справах, які знаходяться у провадженні судді; оформлює заявки до органів внутрішніх справ, адміністрації місць попереднього ув'язнення про доставку до суду затриманих та підсудних осіб, готує копії відповідних судових рішень.
Здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду.
Перевіряє наявність і з'ясовує причини відсутності осіб, яких викликано до суду, і доповідає про це головуючому судді.
Здійснює перевірку осіб, які викликані в судове засідання, та зазначає на повістках час перебування в суді.
Забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами згідно з Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами.
Веде журнал судового засідання, протокол судового засідання.
Виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судді.
Здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або виправданому відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі підсудним або засудженим підписки про невиїзд.
Здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі й фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи.
Готує виконавчі листи у справах, за якими передбачено негайне виконання.
Оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду.
Виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
Консультант відповідно до «Типової посадової інструкції консультанта місцевого загального суду», затвердженої Наказом ДСА України №86 від 20.07.2005 року:
Здійснює систематизацію законодавства та судової практики, рішень Конституційного Суду України, облік та зберігання актів законодавства та судової практики.
Здійснює ведення контрольних кодексів.
Інформує працівників суду про зміни в чинному законодавстві України та судовій практиці судових органів вищого рівня.
Проводить узагальнення роботи суду із звернення судових рішень до виконання.
Організовує роботу бібліотеки суду, підбір літератури для працівників суду, координує роботу бібліотекаря суду.
Забезпечує роботу системи комплексного інформаційного забезпечення "Ліга".
Забезпечує приймання та відправлення електронної пошти.
Контролює ведення діловодства в суді.
Координує роботу архіву суду, надає методичну та практичну допомогу працівникам архіву суду.
Веде кадрову роботу щодо працівників апарату суду.
Здійснює роботу з підвищення кваліфікації працівників суду.
Здійснює контроль за веденням обліку та зберіганням судових справ, веденням судової статистики, своєчасним та якісним складанням статистичних звітів, координує роботу старшого секретаря суду.
Контролює належний облік та зберігання речових доказів.
Веде аналітичну роботу з різних напрямів діяльності суду відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків між консультантами суду.
Здійснює облік звернень громадян та юридичних осіб, проводить аналіз роботи суду з розгляду звернень.
За дорученням голови суду чи керівника апарату суду розглядає звернення та готує проекти відповідей на них.
Здійснює контроль за виконанням окремих ухвал, готує інформацію голові суду та керівникові апарату про стан цієї роботи, відповідні узагальнення та пропозиції щодо покращання роботи.
Здійснює оформлення проектів доручень суду про виконання судами інших держав окремих процесуальних дій, про вручення судових документів з цивільних, кримінальних справ, про екстрадицію правопорушників на територію України, оформлює клопотання про визнання та виконання рішень суду на території інших держав, забезпечує оформлення та виконання доручень судів іноземних держав відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ та інших міжнародно-правових договорів України про правову допомогу, ратифікованих Верховною Радою України.
Бере участь у плануванні роботи суду, за дорученням голови суду або керівника апарату здійснює контроль за виконанням окремих розділів плану роботу суду.
Вивчає питання організаційного забезпечення діяльності суду та готує пропозиції щодо його поліпшення відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків між консультантами.
Виконує інші доручення голови суду та керівника апарату суду.
Також в апараті суду працює архів, який очолює завідувач архівом, якому підпорядкований архіваріус.
Ланкою суддівського самоврядування, як і у кожному суді системи судів загальної юрисдикції , у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області є збори суддів – зібрання суддів цього суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів скликаються головою суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці і є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів суду.
Збори суддів:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду;
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови суду;
3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівника апарату суду;
4) подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів;
5) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.
3. Характеристика виконаних робіт
Перебуваючи на навчальній практиці у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області у період з 22 липня 2013 року по 02 серпня 2013 року я ознайомилася з діяльністю і структурою цього суду: проаналізувала нормативно-правові акти, що визначають порядок діяльності, порядок ведення діловодства, структуру суду (Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року, Наказ ДСА України №86 «Про затвердження Типових посадових інструкцій працівників апарату місцевого загального суду» від 20.07.2005 року, Наказ ДСА України №68 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» від 27.06.2006 року).
Безпосередньо практику я проходила у судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гайдука А.М. та його секретаря судового засідання Чолавін Н.П. Проходячи практику при секретарі судового засідання, я виконувала певні види робіт покладених, відповідно, на секретаря судового засідання.
По суті робота секретаря судового засідання зводиться до підготовки відповідних необхідних матеріалів для розгляду справи у суді, до підготовчої роботи до судового розгляду і після нього, а також до забезпечення явки учасників процесу, шляхом повідомлення їх про час та дату судового засідання надсиланням повісток (Додаток № 2) Секретар судового засідання перевіряє явку учасників процесу перед судовим засіданням та у разі неявки вживає заходи до з’ясування причин неявки, уточнює відомості про вручення судових викликів, повідомлень(Додаток № 3), судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді. Також за дорученням судді секретар судового засідання оформлює заявки до органів внутрішніх справ, адміністрації місць попереднього ув'язнення про доставку до суду затриманих та підсудних осіб, готує копії відповідних судових рішень. Під час судового засідання секретар судового засідання забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами веде журнал судового засідання (Додаток № 4) та протокол судового засідання (Додаток № 5) і після нього у терміни відповідно до процесуального законодавства складає, підписує і передає протокол судового засідання судді, який перевіряє і підписує його. Крім цього, секретар здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду(Додаток № 6). У цьому списку справ, який складається на кожен день, коли суддя має призначені до розгляду справи зазначається:
- по кримінальних справах – стаття(-ті) або частина(-ни) статті (-ей) Кримінального кодексу України за якою обвинувачується підсудний(-ні), прізвище ініціали підсудного(-іх) та час на який призначений розгляд відповідної справи;
- по цивільних справах – позивач, відповідач, суть позову та час на який призначений розгляд відповідної справи;
Також секретар виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судді для того, щоб надавати їх сторонам у справі, здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або виправданому відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі підсудним або засудженим підписки про невиїзд. Секретар судового засідання здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі й фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи. У справах, за якими передбачено негайне виконання готує виконавчі листи (Додаток № 7) , складає інші проекти процесуальних рішень суду (зокрема, ухвали про відкриття провадження у справі, про залишення справи без руху та інші). Оформлює матеріали судових справ, підшиває до справи в хронологічному порядку документи, здійснює опис судових справ, робить запис у журналі розгляду судових справ і матеріалів суддею про результати розгляду справ і матеріалів, які розглядались суддею протягом робочого дня. Здійснює передачу справ до канцелярії суду та виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
Таким чином, проходячи практику при секретарі судового засідання Галоян Н.А. я: здійснювала оформлення судової кореспонденції, а саме складання судових повісток і відправлення їх з поштового відділення. Окрім цього, я складала проекти таких документів як розписки-присяги експертам (Додаток № 8), розписки про отримання копії обвинувального висновку (Додаток № 9) , розписки-присяги свідка (Додаток №10), заяви про заміну сторони виконавчого провадження (Додаток № 11) , довідки про розгляд клопотання (Додаток № 12) пам’яток про права та обов’язки підозрюваного (Додаток №13) ,обвинуваченого(Додаток №14), потерпілого(Додаток №15) та свідка (Додаток № 16) . Крім цього, я здійснювала опис документів у судових справах, ознайомлюючись з ними для того, щоб покращити свої знання про норми процесуального і матеріального права, які застосовуються у суспільних відносинах, що складають предмет правового регулювання цивільного, трудового, сімейного та кримінального права. Якщо справа була новою, то відповідно до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої Наказом ДСА України №68 від 27.06.2006 року, я підшивав її матеріали в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. На обкладинці вказувала найменування суду, найменування та номер справи відповідно до реєстраційного журналу згори, у визначеному посередині місці на обкладинці та внизу обкладинки. Номери справи формуються з використанням індексів визначених у Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої Наказом ДСА України №68 від 27.06.2006 року: наприклад, кримінальні справи індексуються цифрою «1», а цивільні справи позовного провадження цифрою «2»; після індексу ставиться тире і номер справи, а далі через дріб двох останніх цифр поточного року. Тож цивільна справа позовного провадження під номером «23» у реєстраційному журналі, яка розглядається у 2013 році матиме такий номер – «№ 2-23/13». Переважно справами, які мені доводилось підшивати були цивільні справи, тому на обкладинці я зазначала прізвище, ім’я, по батькові чи найменування сторін та короткий виклад суті позову (наприклад, про розірвання шлюбу чи про стягнення заборгованості). Також зазначається дата надходження справи до суду. Пізніше в обкладинку вкладались матеріали справи у такому порядку:
1. Ухвала про відкриття провадження у справі
2. Квитанція про сплату державного мита
3. Позовна заява та додатки до неї
4. Супровідний лист.
Крім цього, я мала можливість ознайомитись із безпосереднім здійсненням судом його основної функції – здійснення правосуддя, шляхом відвідування кількох судових засідань з кримінальної (злочин у сфері обігу наркотичних засобів)та цивільної справ (визнання права власності на квартиру).
4. Індивідуальне завдання
Робочою програмою навчальної практики зі спеціальності «Правознавство» в судах та органах прокуратури для студентів 3-го курсу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка було передбачено наступне індивідуальне завдання для студентів-практикантів :
1. Аналіз нормативно-правових актів, якими керується у своїй діяльності суд.
2. Аналіз судових справ щодо вирішення спорів наступних категорій:
1.
Державне управління в будь-якій сфері діяльності, в тому числі – судовій, завжди здійснюється тільки на правовій основі, в суворій відповідності до чинного законодавства. Без нормативно-правових актів, які її регулюють, правова система держави втрачає своє регулююче призначення. Процесуальна
діяльність суддів, їх волевиявлення та компетенція завжди були нерозривно пов‘язані з правом, на основі якого вони встановлюються і здійснюються. При цьому правовий аспект нормативних актів виражається, перш за все, в наступному:
– право бере участь у формуванні матеріального змісту волевиявлення судді;
– правові норми впливають на вибір конкретних рішень судді. Нормативно-правові акти, що регулюють процесуальну діяльність суддів місцевих загальних судів, вважається за доцільне класифікувати наступним чином:
– Конституція України;
– закони України;
– укази і розпорядження Президента України;
– акти Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;
– постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади;
– постанови Пленуму Верховного Суду України;
– накази Державної судової адміністрації України;
– рішення Вищої ради юстиції;
– акти центральних та місцевих органів виконавчої влади;
– рішення органів місцевого самоврядування;
– загальновизнані принципи та норми міжнародного права, міжнародні договори.
Серед законів, які регулюють юрисдикційну та деліктну діяльність суддів місцевих загальних судів слід виділити Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Даний нормативний акт визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.
Вперше Закон України «Про судоустрій і статус суддів» об’єднав у собі майже
всі норми щодо правового регулювання діяльності суду і суддів в Україні, здійснивши уніфікацію права, яке визначає їх статус і роль у державі. У зв’язку з прийняттям даного закону були визнані такими, що втратили чинність, Закони України «Про судоустрій України», «Про статус суддів» та «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України». Слід зазначити, що уніфікація норм зазначених законів є позитивним кроком, тому що кількість законів у державі прямо пропорційна ефективності їх дії в правовому та соціальному полі.
Окрім загальних нормативних актів, судді місцевих загальних судів в своїй діяльності керуються низкою особливих правових документів, які встановлюють адміністративну відповідальність за порушення громадських
відносин, що виникають в різних сферах державного управління, а іноді – визначають процесуальний порядок розгляду справ. До таких нормативно-правових актів відносяться: Митний кодекс України, Бюджетний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України про надра, Лісовий кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші офіційні документи.
2.
На виконання цього індивідуального завдання я проаналізувала наступні справи з відповідних категорій:
Захист права власності:
Захист і охорона власності є однією з найголовніших функцій держави. Принцип охорони власності закріплений в Україні конституційно. Ці та інші положення Основного Закону щодо охорони права власності знайшли свій розвиток і втілення в різних галузях українського законодавства — в кримінальному, адміністративному, земельному, фінансовому, цивільному праві. Серед галузей права, які захищають право власності, особливу роль відіграють норми цивільного права. Саме вони забезпечують правове регулювання і охорону відносин власності в тих випадках, коли правомочності власника не порушуються.
Захист права власності — це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), а по-друге — застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, заподіяних власнику.
Якщо мета кримінального чи адміністративного захисту права власності полягає насамперед в покаранні порушника за вчинене протиправне діяння, то головна мета цивільно-правового захисту — відновлення порушеного права, попереднього майнового стану особи, права якої були порушені.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду справ за позовами, зокрема, про визнання права власності на майно, а саме на самочинне будівництво. Я проаналізувала наступні рішення Дрогобицького міськрайонного суду у цій сфері: справи № 442/2193/13-ц ((Додаток № 17), №442/1380/13-ц (Додаток № 18), № 442/425/13-ц (Додаток № 19). Аналіз здійснюю на прикладі справи № 442/2193/13-ц (Додаток № 17)
У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Основоположне місце щодо питань власності займають норми Конституції України, Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 року та ЦК України. Серед базисних нормативних актів, які складають основу господарської системи, вирішальне значення належить цивільно-правовим законам, що передбачають види і форми власності, яка відображає плюралізм відносин власності. Правове врегулювання відносин власності породжує утворення права власності, за допомогою якого утверджується панування власника над належними йому речами та його повноваження по володінню, користуванню і розпорядженню ними. Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту свого особистого немайнового або майнового права є визнання права, зокрема права власності. Так, Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нежитлову будівлю. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є орендарем земельної ділянки площею 25 кв.м., що підтверджується договором оренди. На даній земельній ділянці нею самовільно було зведено вказану вище нежитлову будівлю, без дозволу на початок будівельних робіт та, відповідно, без належно затвердженого проекту. Проте, згідно висновку МПП самочинне будівництво нежитлової будівлі здійснено без порушень архітектурно-будівельних норм. Зазначила, що проведене нею будівництво не порушує права інших осіб, так як під час будівництва вона не вийшла за межі орендованої земельної ділянки, жодних скарг з приводу порушень прав чи інтересів третіх осіб вчиненим будівництвом на її адресу не надходило. Представник Дрогобицької міської ради не заперечив проти задоволення даного позову. На підставі частин 3, 5 ст. 376 ЦК України просить суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Рішенням суду позов задоволено, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України визнання права власності на самочинно збудоване на земельній ділянці майно може бути визнане за землекористувачем і без отримання згоди сесії міської ради на збереження об’єкта самочинного будівництва, за умови якщо це не порушує прав інших осіб.
Про розірвання шлюбу за позовом:
Аналізуючи справи про розірвання шлюбу № 442/4657/13-ц(Додаток № 20), №442/4657/13-ц (Додаток № 20) слід звернути увагу на такі аспекти як мотиви та причини розірвання шлюбу. Характеристика мотиву звернення з позовом чи з заявою про розірвання шлюбу завжди розпочинається словами "хочу", "не бажаю", "не можу", "боюся", "не буду", "не витримую", "набридло" тощо. Мотив визначає індивідуальне ставлення особи до причин, тобто до явищ об'єктивної реальності, отже є фактором суб'єктивним. Перелік причин, які можуть зумовити звернення до суду з заявою про розірвання шлюбу, може бути дуже об'ємним. У теорії їх визначають за різними класифікаційними ознаками. М. Т. Оридорога поділяла ці причини (вона їх називала мотивами) натри групи: 1) негідна поведінка одного з подружжя; 2) фактичне припинення шлюбних відносин; 3) фізіологічні обставини. Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відмова в позові про розірвання шлюбу трапляється дуже рідко. І цьому є ряд причин. Насамперед - неявка відповідача, через що суд втрачає можливість вислухати аргументи й другої сторони. Справжній вал справ, які суд має вирішити у встановлені законом терміни, об'єктивно не залишає часу для того, щоби вникнути у суть конфлікту між подружжям. Наприклад , Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з Відповідачкою обґрунтувавши свою позицію тим, що спільне життя з Відповідачкою у нього не склалось, оскільки між ними постійно виникають конфліктні ситуації і стосунки напружені. Позивач також зазначив, що кожен з них має протилежні погляди на шлюб і сім’ю і що подальші шлюбні відносини та збереження шлюбу неможливе. В судовому засіданні позивач позов підтримав, а Відповідачка позов визнала і пояснила, що згідна з розірванням шлюбу. Розглянувши позов суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Земельні спори:
Я аналізувала наступні справи: № 1306/427/2012 (Додаток № 23), № 1306/428/2012 (Додаток №24), № 2-159211(Додаток № 25). Важливу роль у реформуванні земельних відносин, застосуванні правових норм чинного законодавства відведено судам. При виникненні будь-яких спорів, пов’язаних з правом приватної власності на землю та правом користування нею, в яких однією зі сторін є громадянин, законом надано право заінтересованим особам для їх вирішення звертатися до суду. Це відповідає вимогам ст. 124 Конституції про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у держав. Процесуальний порядок вирішення спорів, що виникають із земельних правовідносин визначається Цивільним процесуальним кодексом України, Земельним Кодексом України, Постановою Пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про охорону земель». Основною причиною виникнення спорів, що виникають із земельних правовідносин є:
Земельний спір виникає з приводу дійсного або можливого порушення конкретних земельних прав суб'єкта, причому в останньому випадку спір розглядається до фактичного з'ясування обставин, які підтверджують, що дійсного порушення земельного права немає. Зокрема, я розглядала про визначення часток у спільній сумісній власності на землю, визнання права на приватизацію земельної ділянки, про поділ земельної ділянки. Позови було задоволено.
ВИСНОВОК
Метою навчальної практики у судах було засвоєння і поглиблення теоретичних знань у сфері цивільного, господарського, кримінального, сімейного, трудового права, кримінального процесу, а також ознайомлення зі структурою і діяльністю судів, вивчення нормативного матеріалу, що регламентує діяльність судів, ознайомлення з документацією, яка ведеться в судах.
Основним завданням її було закріплення теоретичних знань, отриманих під час навчання на юридичному факультеті, і набуття практичних навиків роботи зі спеціальності.
За час проходження практики у Дрогобицькому місьрайонному суді Львівської області, я ознайомилася із нормативно-правовими актами, що регулюють порядок діяльності суду, його структуру, ознайомилася з документацією, що ведеться в суді та порядком ведення діловодства. Під час ознайомлення із матеріалами справ і відвідування судових засідань я поглибила теоретичні знання з цивільного права та процесу, сімейного та трудового права, а також кримінального права та процесу. Побачила практичне застосування закону при здійсненні судом своєї безпосередньої функції – здійснення судочинства.
ДОДАТКИ