Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Вступ
У кожному вузі України передбачено проходження студентами виробничої практики, яка є обовязковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах. Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення на практиці.
Виробнича практика є невідємною складовою частиною процесу професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах ста організаціях, оснащених відповідним технічним та програмним забезпеченням компютерних систем та мереж.
Ця практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня.
Проходження виробничої практики відбувалося в компанії ТОВ “О.К.”, що функціонує з січня 1995 року. Компанія пропонує туристичні послуг. Заснована і діє на основі Законів України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “ Про туризм ”.
Метою проходження практики є ознайомлення з усіма тонкощами спеціальності менеджер, формування практичних навичок у роботі на комунікаційному підприємстві, поглиблене вивчення сучасних існуючих правил та психологічних нюансів культури спілкування з клієнтами та колегами, закріплення теоретичних знань, що були здобуті протягом навчання.
В ході проходження практики було проведено:
1 Вивчення характеристики підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю “О.К.” засноване у січні 1995 року у м. Києві рішенням Шевченківської районної Державної адміністрації.
Статутний капітал підприємства сформовано із внесків учасників, трьох фізичних осіб - громадян України у співвідношенні 50% : 25% : 25%.
Від початку свого існування підприємство не займається виробництвом, а надає послуги у сфері міжнародного туризму, науково-вишукувальних робіт, консультаційні та посередницькі.
Стратегічне управління підприємством здійснюють Збори засновників Товариства, які зазвичай збираються тричі на рік.
Оперативне керівництво підприємством здійснює директор, за його відсутності ці функції виконує заступник директора кандидат економічних наук Зеніна Л.Є, яка одночасно керує роботою туристичного сектора, маючи 15-річний досвід роботи у туризмі. Менеджери з туризму мають 2-3 річний досвід роботи у цій галузі. Бухгалтер підприємства має спеціальну вищу освіту та 5-річний досвід роботи за фахом. Усі види обліку на підприємстві ведуться одним бухгалтером.
Відповідно до чинного законодавства, підприємство отримало ліцензію на турагентську діяльність і відправляє туристів - громадян України за її межі при посередництві українських туроператорів, співробітництво з якими налагоджено на договірній основі. Основні сучасні напрямки туристичних закордонних подорожей клієнтів фірми - це Туреччина, Єгипет, Туніс, Угорщина, Німеччина, Іспанія, Чорногорія, Хорватія. Також нещодавно розпочато співпрацю з Ізраїлем, пропонується не тільки відпочинок, але і оздоровлення на Мертвому морі. Напрямки зимових подорожей - Польща, Чехія, Словаччина.
Туристичні подорожі по Україні турагенція ТОВ “О.К.” організовує на основі двосторонніх угод з українськими туристичними фірмами та підприємствами, що надають послуги по розміщенню туристів (готелі, санаторії, будинки відпочинку, кемпінги, турбази тощо). Переважно українські та іноземні (громадяни ФРН, Італії, Великобританії) туристи їдуть до Чорного моря або в Карпати. Менша кількість клієнтів фірми оздоровлюється в санаторіях та будинках відпочинку на решті території України.
Останнім часом зменшилася інтенсивність надання екскурсійних послуг населенню через необхідність сертифікації відповідних працівників і виходу на пенсію висококваліфікованого екскурсовода Шевченко Г.А., яка працювала менеджером туристичного відділу від дня заснування підприємства.
Крім міжнародного туризму, до напрямків зовнішньоекономічної діяльності підприємства ТОВ “О.К.” відноситься також консалтинг у сфері міжнародного бізнесу та посередницька діяльність у сфері міжнародних автоперевезень і торгівлі. Замовлення надходять переважно від українських підприємств, але часом трапляються замовлення й від іноземних фірм або громадян (у поточному році були замовлення з Республіки Білорусь та Російської федерації).
Постійно на підприємстві працює 7 осіб, включаючи директора, його заступника, бухгалтера, 3 менеджерів по туризму, секретаря. Протягом року чисельність працівників Товариства знаходиться в межах 7-20 осіб.
Організаційну структуру підприємства ТОВ “О.К.” можна зобразити таким чином. (Рисунок 1.1)
Туристичні Консалтингові
Тимчасова творча група |
послуги послуги
Рис. 1.1. Організаційна структура підприємства “О.К.”.
При отриманні замовлень на наукові та консультаційні послуги підприємство може залучати працівників-сумісників на умовах трудових угод на термін виконання конкретних замовлень, створюючи при цьому тимчасові групи, включаючи науковців, бухгалтерів-аудиторів і менеджерів, що є фахівцями високого класу у конкретному виді бізнесу. Ряд замовлень консультаційного характеру та посередницькі послуги виконуються безпосередньо співробітниками Товариства.
Нерідко для практичного вирішення поставлених задач дирекція формує тимчасову групу (творчий колектив).
Можна сказати, що моя безпосередня діяльність стала внеском до роботи нашої команди і була корисною як для підприємства, так і для мене особисто з огляду на можливість доручення до розвязання конкретних проблем сучасного бізнесу.
2 Ознайомлення з бізнес-планом підприємства. Основні економічні коефіцієнти і показники бізнес-плану
Бізнес-план - це документ, програма здійснення бізнес-операцій, описує всі основні аспекти майбутньої діяльності, аналізує проблеми, з якими можна зіткнутися, а також визначає засоби їх вирішення, містить відомості о компанії. Правильно складений бізнес-план у кінцевому результаті відповідає на запитання: чи варто взагалі вкладати гроші в цю справу, чи дасть вона прибутки і чи виправдаються усі витрати сил і засобів? Дуже важливо зробити це відповідно до визначених вимог і провести спеціальні розрахунки, які допоможуть передбачити майбутні проблеми та зрозуміти, чи можна їх здолати і яким чином.
Основні економічні коефіцієнти і показники бізнес-плану розраховуються у фінансовому плані.
Фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану. Головна мета фінансового плану - узагальнити основні положення всіх попередніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємницького проекту з економічного погляду.
Розрахунки, які містить фінансовий план, мають дати чіткі та ясні відповіді на такі запитання самого підприємця, потенційних інвесторів і кредиторів:
Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання.
Фінансовий план містить такі основні підрозділи:
Поряд з основними показниками цих підрозділів у фінансовому плані мають бути наведені припущення, на підставі яких ці показники розраховано. Чітко й стисло викласти всі ці припущення й передбачення необхідно в текстовій частині фінансового плану. Без цього всі наведені у фінансовому плані розрахунки не матимуть належного практичного значення. Лише після ретельного аналізу таких припущень можна оцінити, наскільки вони заслуговують на довіру. Оскільки розрахунки всіх зазначених фінансових документів ґрунтуються на таких передбаченнях, вони є важливою складовою фінансового плану.
План доходів і видатків є першим фінансовим документом фінансового плану. Він характеризує загальні суми очікуваних доходів фірми та її витрат за певний період. Він складається для унаочнення результативності майбутньої діяльності фірми з погляду її прибутковості, можливостей виживання та активного господарювання. Форму цього плану, відповідно на перший, другий і третій роки функціонування фірми наведено в таблиці 2.1.
Логіка опрацювання плану доходів і видатків передбачає визначення загальної суми продажу продуктів фірми, від якої поступово відраховуються різні види витрат фірми і в результаті обчислюються: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до сплати податків, чистий прибуток.
Таблиця 2.1
1) План доходів і видатків фірми.
Показники |
Роки |
||
Перший |
Другий |
Третій |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Вартість реалізованої продукції |
|||
2. Прямі витрати на виробництво реалізованої продукції |
|||
3. Валовий прибуток (р.1 - р.2) |
|||
4. Адміністративно-збутові (операційні) витрати |
|||
5. Операційний прибуток (р.З - р.4) |
|||
6. Сплата відсотків за кредит |
|||
7. Прибуток до сплати податків (р.5 - р.6) |
|||
8. Податки з прибутку |
|||
9. Чистий прибуток (збиток) (р.7 - р.8) |
У цьому підрозділі фінансового плану мають бути здійснені аналіз і розрахунок точки беззбитковості виробництва та реалізації продукції майбутнього бізнесу.
Таблиця 2.2
Прогноз обсягів продажу фірми
Показники |
Роки |
||
Перший |
Другий |
Третій |
|
Туристичні послуги |
|||
Кількість реалізованих послуг в одиницях |
|||
Середня планова ціна за одиницю в гривнях |
|||
Обсяг продажу в гривнях |
|||
Консалтингові послуги |
|||
Кількість реалізованих послуг в одиницях |
3) Розраховуються прямі та операційні витрати фірми на виробництво й реалізацію послуг.
Прямі витрати фірми на виробництво й реалізацію послуг (вартість проданих послуг) включають:
Операційні витрати - це всі інші витрати, які необхідні для забезпечення нормальної діяльності фірми. Ці витрати включають в себе:
У процесі розрахунків вартості проданих послуг та операційних витрат важливо якомога повніше передбачити можливі статті витрат і правильно спрогнозувати їх динаміку по місяцях. Річ у тому, що витрати на ту саму статтю можуть суттєво відрізнятися протягом розрахункового періоду.
4) Визначається валовий прибуток фірми. Валовий прибуток обчислюється як різниця між загальним обсягом продажу фірми і вартістю проданих послуг (сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію послуг).
5) Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового прибутку суми операційних витрат.
6) Розраховуються суми сплати процентів за отримані кредити.
7) Обраховується прибуток до сплати процентів як різниця між операційним прибутком і сумою сплати відсотків за кредит.
8) Обчислюються згідно з чинним законодавством суми податків з прибутку фірми.
9) Визначається чистий прибуток фірми як різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми.
Розміри прибутків і збитків фірми значною мірою залежать від обсягів продажу її послуг. Обсяг продажу - це параметр, що його рідко коли можна точно спрогнозувати. Саме для того, щоб зясувати, якими мають бути обсяги продажу послуг фірми, щоб досягти прибутковості і проводиться аналіз беззбитковості. Ось чому інвестори й кредитори вимагають, щоб у підрозділі «План доходів і видатків» було проведено аналіз беззбитковості та обчислено точку беззбитковості.
Точка беззбитковості характеризує таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу послуг фірми повністю покривають витрати на її виробництво й реалізацію. Таким чином, точка беззбитковості показує, скільки одиниць послуг має продати фірма, щоб її витрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної послуги приноситиме фірмі прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу послуг нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що фірма нестиме збитки.
Обчислення точки беззбитковості здійснюється за формулою:
Тб = Зов / (Цоп Вп)
де Тб - точка беззбитковості;
Зов - загальні операційні витрати фірми;
Цоп - ціна одиниці послуги фірми;
Вп прямі витрати на одиницю послуги.
Точку беззбитковості можна визначити і графічним методом.
У процесі обчислення точки беззбитковості підприємець має можливість моделювати різні ситуації (змінювати ціну одиниці послуг, рівень прямих та операційних витрат) і спостерігати, як такі зміни впливатимуть на прибуток фірми. Таким чином, аналіз беззбитковості є дуже корисним інструментом фінансового планування.
План доходів і видатків, навіть із хорошими перспективами щодо прибутку, зовсім не гарантує стабільної платоспроможності фірми. Обсяги готівкових коштів змінюються лише тоді, коли фірма фактично отримує платежі або коли сама здійснює якісь виплати. Продаж послуг фірми не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок фірми.
План грошових надходжень і виплат складається для вирішення таких проблем як:
Головне завдання розробки плану руху готівки зводиться до узгодження в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для розрахунків за її зобовязаннями.
Плановий касовий бюджет складається на основі плану доходів і видатків з поправкою на очікувані зрушення в надходженнях і виплатах готівкових коштів. У разі, коли виплати в даний період перевищують надходження коштів, фірма має заздалегідь вирішити питання щодо короткострокової позички, розміри якої були б достатніми для розрахунків із кредиторами. Якщо в інший період грошові надходження, навпаки, перевищують виплати, то ці “зайві гроші” можна, в свою чергу, комусь позичити з відповідним зиском. План грошових надходжень і виплат складається на такі самі терміни, що й план доходів і видатків, тобто на три роки: на перший рік - із розподілом по місяцях, а на другий та третій роки - з виокремленням кварталів.
Складаючи план руху готівки, слід усвідомлювати, що діяльність новоствореної фірми, як правило, асоціюється зі збитками. Ось чому фінансування фірми у перші місяці після старту за рахунок лише внутрішніх ресурсів часто є неможливим. Для цього періоду, який має вирішальне значення, слід шукати якісь способи залучення зовнішніх джерел фінансування. Складений план руху готівки саме й уможливлює своєчасне передбачення таких ситуацій, дає змогу заздалегідь підготувати документи для отримання кредитів.
З метою одержання максимального прибутку від інвестиційної діяльності та забезпечення фінансової стійкості підприємства на практиці, зазвичай, здійснюється оптимізація структури джерел інвестицій. Використання лише внутрішніх джерела фінансування веде до зниження ефективності господарської діяльності.
Плановий баланс характеризує фінансовий стан підприємства на кінець розрахункового періоду і відображає ресурси підприємства по їх складу і напрямках використання - з одної сторони і по джерелах їх фінансування - з другої. При складанні планового балансу враховується купівля основних фондів, зміни вартості матеріальних запасів, що зумовлені зростанням обсягів продажу та іншими чинниками.
Балансовий план підприємства складається методом визначення відсоткового співвідношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни в обсязі реалізації. За зростання обсягу продажу виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу відсотків передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі продажу й активи незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу, наприклад дебіторська заборгованість. Вона прямо повязана зі зменшенням або збільшенням продажу. Відбуваються зміни і в зобовязаннях. Так, збільшення кількості зайнятих призведе до зростання статті “нарахованих податків” через збільшення податкової бази.
Систему показників ефективності підприємницького проекту можна поділити на дві групи:
Таблиця 2.3
Показники оцінки фінансового стану підприємства.
Показники або група показників |
Економічний зміст |
1 |
2 |
Коефіцієнти ліквідності. Ліквідність - це здатність підприємства виконувати свої короткострокові зобовязання. |
|
Коефіцієнт поточної ліквідності |
Відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства |
Коефіцієнт термінової ліквідності |
Відношення поточних активів без вартості товарно-матеріальних запасів до поточних пасивів |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
Відношення високоліквідних активів (грошові кошти, цінні папери) до поточних пасивів |
Показники платоспроможності. Платоспроможність - це здатність підприємства виконувати свої довгострокові зобов'язання в міру настання строків платежів. |
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Відношення власних коштів підприємства до залучених |
Коефіцієнт платоспроможності |
Відношення залучених коштів до власних коштів підприємства |
Показники рентабельності. Ця група показників характеризує здатність підприємства отримувати прибуток на вкладений капітал. |
|
Коефіцієнт валового прибутку |
Відношення величини валового прибутку до суми виручки від реалізації продукції |
Коефіцієнт операційного прибутку |
Відношення величини операційного прибутку до суми виручки від реалізації продукції |
Коефіцієнт чистого прибутку |
Відношення величини чистого прибутку до суми виручки від реалізації продукції |
Чиста рентабельність активів |
Відношення величини чистого прибутку до середньої за період вартості активів |
Чиста рентабельність власного капіталу |
Відношення величини чистого прибутку до середньої за період вартості власного капіталу |
Показники активності (оборотності). Ця група показників характеризує ефективність використання підприємством економічних ресурсів. |
|
Коефіцієнт оборотності активів |
Відношення виручки від продаж до середньої за період вартості активів |
Коефіцієнт оборотності власного капіталу |
Відношення виручки від продаж до середньої за період вартості власного капіталу |
Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів |
Відношення виручки від продаж до середньої за період вартості запасів |
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
Відношення виручки від продаж в кредит до середньої за період дебіторської заборгованості |
3 Вивчення і аналіз організаційної структури управління підприємством
Ефективність діяльності підприємств багато в чому залежить від його організаційної структури, принципів її побудови та постійного вдосконалення. Як визначено, під організаційною структурою управління підприємства розуміють, характер і порядок відносин і зв'язків між формально відокремленими підрозділами і рівнями управління. Причому, характерними рисами організаційної структури управління є сукупність підрозділів, окремих посадових осіб і взаємозвязок між ними, що виникають в результаті виконання завдань для досягнення цілей підприємства. Створення того чи іншого підрозділу (одиниці структури управління) залежить від обсягів робіт, необхідних для виконання завдань на підприємстві. Основними структурними підрозділами можуть бути відділи, секції, групи. Вони відрізняють між собою кількістю працівників і обсягом виконуваних управлінських функцій.
Загальне керівництво і розробку загальної стратегії фірми, а також керівництво по всім фінансовим та комерційним питанням здійснює директор.
Заступник директора здійснює керівництво над менеджерами по туризму, а також здійснює маркетингову діяльність та рекламну політику, розробляє туристичні маршрути.
Менеджери ведуть роботу по плануванню і здійсненню туристичних подорожей на основі договорів з тур операторами і розробляють та організовують свої закордонні тури.
Секретар фірми приймає та обробляє всю інформацію, яка поступає на фірму, передають її керівникам, а також у відповідні підрозділи фірми, ведуть документацію, відповідають на телефонні дзвінки, надають первинну інформацію клієнтам. Також у фірмі практикується залучення молодих співробітників з незавершеною вищою або середньою спеціальною освітою для проходження практики, цим теж займається секретар.
Контроль за фінансовою діяльністю фірми здійснює бухгалтер, до якого поступає інформація про наявність та рух грошових коштів і здійснення різних фінансових та господарських операцій. Він відповідає за належне документальне оформлення всіх фінансових операцій, веде бухгалтерську документацію, здійснює контроль за прибутками та збитками фірми, своєчасно нараховує та перераховує податки до бюджету, подає бухгалтерську, податкову та статистичну звітність.
Визначимо форми реалізації спеціальних функцій управління на підприємстві. (Таблиця 3.1.)
Таблиця 3.1
Форми реалізації спеціальних функцій управління.
Функція |
Підрозділ, посада, відповідальні за виконання функції |
Зміст роботи (обовязків) |
Джерело отримання інформації |
1 |
2 |
3 |
4 |
Адміністративна (стратегічна) |
Запсчновники підприємства; Директор |
Основні органи управління |
Статут |
Операційна (виробнича) |
Директор |
Відповідає за прибутковість господарської діяльності, складає прогнози і розраховує бюджет фірми, плануючи прибутки і витрати |
Посадова інструкція |
Безпека |
Заступник директор |
Розробка процедур реагування на надзвичайні події |
Посадова інструкція |
Логістина |
Заступник директор |
Забезпечення господарських потреб |
Посадова інструкція |
Маркетингова |
Заступник директор |
Просування послуг |
Положення про підрозділ |
Кадрова |
Відділ кадрів |
Робота з персоналом |
Положення про підрозділ |
Продовження таблиці 3.1
Форми реалізації спеціальних функцій управління.
1 |
2 |
3 |
4 |
Фінансова |
Бухгалтерія |
Фінансові розрахунки, планування |
Посадова інструкція |
Інвестиційна |
Директор, Бухгалтерія |
Розрахунок доцільності інвестиційних вкладень |
Статут, положення про підрозділ , посадова інструкція |
Інноваційна |
Директор, Бухгалтерія |
Розрахунок доцільності інноваційних вкладень |
Статут, положення про підрозділ, посадова інструкція |
Автоматизація, компютеризація, інформаційне, програмне та інформаційно-технічне забезпечення |
Заступник директор (автоматизована система управління) |
Управління резервуванням, обслуговуванням, розрахунками, загальні питання управління |
Положення про підрозділ, посадова інструкція |
Зовнішньоекономічна |
Заступник директор |
Просування послуг |
Посадова інструкція |
4 Дослідження системи менеджменту підприємства
Менеджмент, як управління організацією роботи туроператорської фірми, передбачає три основні напрямки:
Розглянемо більш детально ці напрямки.
Передумовами створення фірми є професійні знання, реальна ідея передбачення, початковий капітал. Наявність цих передумов може допомогти зайняти свою нішу на ринку туристичних послуг та стійку конкурентну позицію. Менеджмент туризму передбачає організаційні, фінансові, кадрові та інші аспекти. З цією метою повинен здійснюватися кропіткий аналіз усіх сторін його діяльності, який дозволяє виявити пріоритетні шляхи розвитку підприємства, головні цілі, проблеми і шляхи їх розвязання.
Комплексним підходом до організації підприємства є перспективний аналіз. Він може мати різні форми. Наприклад, аналіз, здійснений у вигляді відповідей на запитання, які постають при створенні підприємства:
Повний аналіз потенційного підприємства дає уявлення про запланований бізнес як з точки зору його змісту, так і з погляду менеджменту.
Процес розробки послуги і її реалізація включає чотири етапи:
Розробляючи проект створення послуги, треба мати на увазі, що у нього є свій життєвий цикл, який складається з кількох фаз:
У маркетинговій практиці особливо важливою є така організація торгівлі, яка б дозволила досягти максимального прибутку. Це стосується і підприємства туристичних послуг. Оскільки не всі послуги забезпечують однаковий прибуток і однаково популярні, то організації потрібно чітко усвідомлювати, що саме вона хоче продати насамперед.
Мотивацією купівлі служать безкоштовні довідкові буклети і проспекти про послуги, акції, які надає компанія. Багаторічна практика показала необхідність використання організацією особистих контактів з клієнтурою. Надсилаються листи в яких компанія нагадує про себе й інформує про всі існуючі акції, часто вкладаючи акційні рахунку на випадок, якщо клієнт забажає купити послугу.
Контроль за фінансовою діяльністю підприємства здійснює бухгалтерія, до якої надходить інформація про наявність та рух грошових коштів і здійснення різних фінансових та господарських операцій. Головний бухгалтер відповідає за незалежне документальне оформлення всіх фінансових операцій, веде бухгалтерську документацію, здійснює контроль за прибутками і збитками фірми, своєчасно нараховує та перераховує податки до бюджету, подає бухгалтерську, податкову та статистичну звітність.
Розповсюджують рекламу, пропонують послуги окремим громадянам і компаніям консультанти, які працюють на фірмі.
Діяльність туристичної індустрії вигідна всім сторонам, що беруть участь у цьому процесі. Державна влада дуже зацікавлена в одержанні доходів та інших видів дивідендів від усього, що здійснюють громадяни, підприємці або підприємства, і, виходячи зі своїх інтересів, будує пріоритети в сфері регулювання й координації туристичної діяльності.
5 Аналіз робочого дня керівника
Планування праці, як і планування взагалі, є обовязком будь-якого керівника, але, на жаль, як показують дослідження, вітчизняні керівники приділяють цьому небагато часу.
Процес планування часу починається з постановки задач, для чого на майбутній період складається перелік справ і можливих перешкод, на подолання яких піде визначений час. Згодом цей перелік регулярно доповнюється, обновляється, коректується шляхом виключення з нього того, що на справді є несуттєвим. Планування часу дозволяє керівникам насамперед критично осмислити власні цілі і знайти більш ефективні засоби їхньої реалізації, що дозволяють не тільки своєчасно з ними справитися, але і створити необхідні резерви для рішення непередбачених проблем. часу дає можливість керівнику сформувати оптимальну структуру робочого дня і скласти його розклад. Нарешті, планування часу дає можливість керівнику сформувати оптимальну структуру робочого дня і скласти його розклад.
6. Організація туристичних подорожей на підприємстві
Завдяки високій професійності працівників і політиці взаємоповаги по відношенню до клієнтів і партнерів, компанія заслужила довіру і авторитет як серед туристичних агентств, так і серед приватних клієнтів.
Під технологією виробництва туристичного продукту підприємств виробників (тур операторів) слід розуміти роботу по комплектації різного виду послуг в єдине ціле - тур. Складовими туру є: маршрут, програма, комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожі.
Розробці туру передують 2 моменти:
В структурі туристичних послуг розрізняють основні і додаткові послуги. До основних відносять: послуги по організації перевезення, розміщення, харчування. До додаткових відносять: послуги по організації екскурсій, послуги по страхуванню туристів, послуги гідів та гідів-перекладачів, прокату, обміну валют та інше.
Туристу повинна видаватися така інформація і документи:
В Україні діють такі основні законодавчі нормативні документи зі страхування:
Страхування є обовязковим або добровільним, груповим або індивідуальним і здійснюється на підставі відповідних правил. У правилах страхування викладено порядок укладання, зміни, припинення і термін чинності договору страхування, розглядаються страхові ризики і випадки, а також страхова сума, страховий внесок і страхове забезпечення, права й обовязки сторін. Укладаючи договір страхування, страхувальник (застрахований) одержує відповідний поліс.
Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоровя (медичне страхування), страхування відповідальності туроператорів і деякі інші види. Варто зазначити, що, згідно зі ст. 17 Закону України “Про туризм”, страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обовязковим і здійснюється субєктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.
Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримки транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.
Законодавства більшості країн світу передбачають обовязкове страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перетинаючи кордон, зобовязаний оформити страховий поліс.
Вартість страховки залежить від терміну перебування туриста за кордоном і країни виїзду.
Нормативними документами України щодо обовязкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у вартість проїзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.
Згідно з чинним законодавством, оплата медичної допомоги туристу за кордоном здійснюється відповідно до договору страхування медичних витрат.
Страховими ризиками є такі можливі події:
Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристу спеціальну пам'ятку, в якій зазначено, як слід діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси і телефони центрів, що надають допомогу в різних країнах світу.
При укладанні договору страхування варто передусім звернути увагу на те, щоб страховка передбачала оплату не тільки медичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на величину ліміту відповідальності страхової компанії.
Мінімальний ліміт відповідальності, який пропонують українські страхові компанії, складає 5 тис. дол. США. На таку суму переважно страхують тих, хто виїжджає у республіки колишнього СРСР або країни ближнього зарубіжжя (Польщу, Болгарію), хоча там і не вимагають страхового поліса.
Для поїздок у країни Середземноморя, де медичні послуги порівняно недорогі, також буде достатньо поліса з лімітом відповідальності за медичними видатками 5 тис. дол. США, з евакуації і репатріації - 10 тисяч. Для поїздок в інші країни Європи потрібний поліс із загальним лімітом відповідальності не менше 30 тис. дол. США. Посольства країн-учасниць Шенгенської угоди вимагають від туристів поліси з такою страховою сумою, як один із обовязкових документів для одержання візи.
Іноді через прикрі випадки або надзвичайні обставини, що сталися з клієнтом або членами його родини, виникає потреба відмовитися від запланованої раніше поїздки. Повернувши квитки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або повернувши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не завжди може повернути своєму клієнту всю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим туристом, подаються винятково останньому. Їх розмір у певних випадках може досягати 100 відсотків суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе поліс зі страхування видатків, пов'язаних з неможливістю здійснити туристичну поїздку.
Страхова сума й тарифи залежать від рівня страхового покриття, країни подорожі, терміну перебування, віку застрахованої особи.
Отже, у багатьох випадках страхування справді є не лише засобом зменшення ризику настання певної непередбачуваної події, а й способом економії грошей.
Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування - звичайна норма життя.
7 Результати виконання індивідуального завдання. Посадова інструкція менеджера по роботі з клієнтами
Затверджено
“___” ______________ 200_ р.
Посадова інструкція менеджера по роботі з клієнтами
I. Загальні положення.
II. Посадові обовязки.
Менеджер по роботі з клієнтами:
III. Права.
Менеджер по роботе з клієнтами має право:
IV. Відповідальність.
Менеджер по роботі з клієнтами несе відповідальність:
З посадовою інструкцією ознайомлений:
“___”__________200_ р. ________ __________________________
Висновки
Виробнича практика є джерелом накопичення досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, які б володіли сучасними технологіями, вміло використовували їх.
Проходження практики дало можливість ознайомитись із загальними засадами діяльності туристичної фірми, характерними рисами туризму як складової сфери послуг. Були виявлені основні характеристики організаційної культури даного підприємства. Управління організаційною культурою на сьогодні є одним з найважливіших завдань менеджменту будь-якої фірми.
Аналіз проходження практики дозволяє зробити ряд висновків:
Туристична фірма “О.К.” створена з метою:
Надзвичайно цінним було вивчення досвіду роботи керівництва організації.
Управління організаційною культурою на сьогодні є одним з найважливіших завдань менеджменту будь-якої української фірми.
Створення ефективної організаційної культури в Україні одне із основних завдань на сьогоднішній день.
Проте, створення ефективної організаційної культури можливе тільки за умови зміни самого способу мислення українців, переходу від загально корумпованого та інерційного суспільства до суспільства із чесними правилами бізнесу і підприємницької ініціативи.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про підприємство»//ВВР України - 1991. -№14.
2. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм”” (№ 324/95-ВР) від 2004 р.
3. Указ Президента України “Про підтримку розвитку туризму в Україні” (№ 127/2001) від 2.03.2001 р.
4. Винокуров И.О., Скляренко В. К. Экономика фирмы. Учеб. пособ. М. „ИНФРА”, 2003. 245 с.
5. Кабушкин Н. И. “Менеджмент туризма”: Учебник, 3-е изд., испр. Минск: Новое издание, 2002. 408 с.
6. Покропивний С.Ф., Соболь С. М.,Швиданенко Г.О., Деревянко О.Г. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування. Навчальний посібник. Київ: КНЕУ, 2002. 279 с.
7. Попова В.М. Збірник бізнес-планів з коментаріями і рекомендаціями. Київ: ЦУЛ, КноРус, 2003. 382 с.
8. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцев Е.Б. Современный экономический словарь. 2-е изд., испр. М.: ИНФРА-М, 1999. 479 с.