Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 1
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4
Системи оповіщення цивільного захисту (ЦЗ)
Об’єктові, локальні та спеціальні автоматизовані системи оповіщення (АСО)
Мета роботи -ознайомлення з організаціею системи оповіщення(СО), ії видами та задачами в системі ЦЗ населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру.
Навчитися складати схему оповіщення та зв’язку ЦЗ та організовувати оповіщення при загрозі або виникненні НС.
1 Ключові положення
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, об'єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею,що призвело (може призвести) до виникненні великої кількісті постраждалих, загрози життю та здоров’ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності.
Комісія з надзвичайних ситуацій – комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі - територіальний орган ЦЗ та НС) - управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій.
Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень органів ЦЗ про загрозу
та виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Система оповіщення цивільного захисту (далі - система оповіщення ЦЗ) - комплекс організаційно–технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Пункти управління (ПУ) – це спеціально обладнані споруди (приміщення)
або транспортні засоби, оснащені необхідними технічними засобами та систе-
мами життєзабезпечення, призначеними для розміщення та забезпечення ефективної роботиорганів управління, як у мирний час, так і в особливий період.
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це об’єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо-вибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідро-технічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Єдина система ЦЗ – це система органів управління, сил та засобів органів центральної та місцевої влади, на які покладається реалізація державної політики у сфері ЦЗ.
Існуюча в Україні система оповіщення на загальнодержавному, регіональному, локальному та об’єктовому рівнях створена в основному на базі обладнання П-160, П-164, яке вже відпрацювало встановлений ресурс, зняте з виробництва та вичерпало запасні частини для ремонту, також схемотехнічні рішення існуючого обладнання не дозволяють виконувати модернізацію з наділенням його додатковими функціями. У зв‘язку з цим при створенні об‘єктових, локальних та спеціальних АСО передбачено можливість підключення цих систем як керованих до систем вищого рівня за допомогою сучасних технічних засобів (через ПУКЗО-03). Таке підключення буде здійснюватися при вводі в дію регіональних систем вищого рівня, побудованих на сучасних технічних засобах.
2 Об’єктові АСО.
Об‘єктова АСО призначена для:
контролю за станом потенційно небезпечних об’єктів(ПНО) , а саме своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітрі у визначених місцях ПНО та передачу інформації про загрозу оператору;
оповіщення персоналу потенційно небезпечних об‘єктів про перед аварійні та аварійні ситуації шляхом використання різних засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб потенційно небезпечного об‘єкту та сил оперативного реагування, шляхом використання систем зв'язку, абонентами яких є посадові особи;
Об‘єктові системи оповіщення мають свої особливості у частині побудови організаційної структури, яка визначається структурою об‘єкта оповіщення. Тому можлива побудова декількох варіантів структури системи. Незалежно від структури побудови об‘єктова система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО).
ПУЗО можуть будуватися як на базі ЕОМ з використанням обладнання, яке використовується у регіональних системах, так і у спрощених варіантах з використанням мікропроцесорної елементної бази, з забезпеченням можливості підключення до регіональної системи оповіщення через ПУКЗО-03 або через вбудований модем.
У мінімальному варіанті побудови системи, де не потрібна велика потужність підсилювача і використання електромеханічних сирен, використовується пульт управління з вбудованим підсилювачем низької частоти (ПНЧ). У цьому разі сигнал “УВАГА УСІМ” відтворюється електронною сиреною.
У якості ПУКЗО об‘єктових систем можуть використовуватися:
ПУКЗО з підключеними електромеханічними сиренами та вуличними гучномовцями, які використовуються при побудові регіональних систем;
ПУКЗО з вуличними гучномовцями, які окрім відтворення голосового повідомлення також відтворюють сигнал “УВАГА ВСІМ” за допомогою електронної сирени, які також використовуються при побудові регіональних систем;
пристрій проводового зв‘язку (ППЗ), який дозволяє керувати стаціонарними підсилювачами потужності низької частоти (ПНЧ), які навантажені вуличними гучномовцями та (або) мережею абонентських радіоприймачів у приміщеннях будівель ПНО, та блоками управління сиренами (БУС) для управління тільки електромеханічними сиренами.
Спрощені пристрої ППЗ і БУС використовуються при побудові об‘єктової системи оповіщення з використанням фізичних ліній зв‘язку у якості каналів управління та передачі мовних повідомлень.
Для потенційно небезпечних об‘єктів також можуть використовуватися системи моніторингу навколишнього середовища та контролю за станом ПНО.
До цих систем входять:
датчики виявлення концентрації небезпечних хімічних речовин;
контролер обробки і передачі інформації про зміст у навколишньому середовищі хімічно небезпечних речовин, а також виявлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) небезпечних речовин з виданням аварійного сигналу перевищення.
У якості каналів зв‘язку об‘єктової системи оповіщення можуть використовуватися:
фізичні лінії;
комутовані або виділені телефонні лінії зв‘язку;
різні типи зв‘язку по радіоканалу (GSM, CDMA, DTMF та ін.).
Структурна схема ПУЗО об‘єктової системи оповіщення у разі використання ЕОМ Рис 2.1.
Функціональна структура об’єктової АСО складається з наступних функціональних підсистем:
оповіщення персоналу на території об‘єкту та у приміщеннях;
оповіщення посадових осіб (при використанні ЕОМ);
адміністрування (при використанні ЕОМ);
системи контролю за станом ПНО;
захисту інформації від несанкціонованого доступу (при використанні ЕОМ).
Підсистема оповіщення персоналу забезпечує автоматизацію функцій щодо передачі сигналів, повідомлень, команд та даних по каналам зв’язку та одностороннього оповіщення персоналу шляхом використання засобів оповіщення.
Підсистема оповіщення посадових осіб забезпечує автоматизацію функцій оповіщення посадових осіб шляхом комутованого з’єднання з кінцевими абонентськими засобами фіксованої та мобільної систем зв’язку та передачі мовних або текстових повідомлень.
Підсистема адміністрування забезпечує автоматизацію функцій щодо конфігурації параметрів апаратних та програмних засобів системи.
Підсистема контролю за станом ПНО забезпечує своєчасне виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами та передачу інформації про загрозу оператору;
Підсистема захисту від несанкціонованого доступу призначена для забезпечення функцій авторизації користувачів системи.
Типова структурна схема об‘єктової АСО на базі радіозв‘язку наведена на рис – 2.2, на базі проводового зв‘язку на рис – 2.3, у спрощеному варіанті з вікористанням ПНЧ та БУС рис – 2.4, у мінімальному варіанті рис – 2.5.
Можливі інші варіанти побудови об‘єктових систем оповіщення з використанням вказаних технічних засобів у різних комбінаціях, з збереженням єдиного алгоритму функціонування системи.
Відповідна функціональна структура визначається на етапі робочого проектування після обстеження об‘єкту.
Функціональні можливості технічних засобів об‘єктових АСО.
ПУЗО об‘єктової АСО виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин;
визначення і відображення місця викиду небезпечних хімічних речовин (у разі наявності декількох можливих місць викиду);
оповіщення персоналу об‘єкта;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб (при використанні ЕОМ);
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО.
При використанні ЕОМ оповіщення персоналу об‘єкта здійснюється шляхом передачі кодових сигналів управління на ПУКЗО для включення засобів оповіщення та доведення сигналів оповіщення до персоналу. Для здійснення функцій щодо оповіщення персоналу оперативний черговий повинен мати інформацію про перелік ПУКЗО, що повинні приймати участь в оповіщенні. На пристрої візуального відображення інформації АРМ відображаються місця встановлення ПУКЗО.
Інформація щодо місць встановлення ПУКЗО відображається як ситуаційний план території об‘єкту з встановленими ПУКЗО. Оперативний черговий здійснює вибір необхідних ПУКЗО, та передає сигнал оповіщення. Програмне забезпечення ПУЗО автоматично посилає кодові сигнали управління на відповідні ПУКЗО.
При наявності технічних засобів системи моніторингу навколишнього середовища забезпечується прийом та відображення інформації про зміст у навколишньому середовищі хімічно небезпечних речовин і сигналізація гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин, а також відображення стану датчиків концентрації і ліній зв‘язку.
При використанні мікропроцесорного пульта управління оповіщення персоналу об‘єкта здійснюється за тим же алгоритмом, як і при використанні ЕОМ, але інформація щодо місць розташування засобів оповіщення відсутня (так як для невеликих об‘єктів вона не потрібна). Оперативний черговий здійснює вибір команди та передає сигнал оповіщення.
Про результат виконання кодової команди, що приймає ПУКЗО, видається повідомлення на ПУЗО, та здійснюється індикація результату виконання команди кожним ПУКЗО. У разі невиконання команди якимось з ПУКЗО потрібно здійснити повторну передачу цієї команди.
Для здійснення оповіщення персоналу передбачається використання наступних сигналів оповіщення:
включення електромеханічних або електронних сирен у двох режимах;
передача мовного повідомлення.
Використовуються два типи мовних повідомлень: формалізоване та оперативне. До формалізованих належать уніфіковані мовні повідомлення, що записані та зберігаються у ЕОМ. До оперативних належать повідомлення, що формуються (озвучуються у мікрофон) оперативним черговим під час передачі сигналу оповіщення.
Дії про оповіщення населення, протоколюються програмним забезпеченням ЕОМ ПУЗО, а саме:
дані ідентифікації оперативного чергового, що здійснює оповіщення;
тип команди, що передається;
інформація про ПУКЗО, що задіяні в оповіщенні;
результати виконання команди кожним ПУКЗО;
день, час та рік здійснення оповіщення;
Рисунок – 2.2 – Об’єктова АСО на базі радіозв’язку
Рисунок – 2.3 Об’єктова АСО на базі проводового зв’язку
Рисунок – 2.4 Об’єктова АСО у спрощеному варіанті з використанням мікропроцесорної елементарної бази ПНЧ та БУС
Рисунок – 2.5 Об‘єктова АСО у мінімальному варіанті
3 Локальні АСО.
Локальна АСО призначена для:
контролю за станом ПНО, а саме своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації технічними засобами вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітрі у визначених місцях ПНО та передачу інформації про загрозу оператору;
оповіщення персоналу потенційно небезпечних об‘єктів про перед аварійні та аварійні ситуації та оповіщення населення у можливій зоні зараження про аварійні ситуації шляхом використання різних засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб потенційно небезпечного об‘єкту, міста (району) та сил оперативного реагування, шляхом використання систем зв'язку, абонентами яких є посадові особи;
здійснення взаємодії з іншими системами, що відносяться до єдиної державної системи цивільного захисту населення
Локальні системи оповіщення повинні охоплювати не тільки потенційно небезпечний об‘єкт, а й територію можливого ураження населення, яка є вихідними даними для проектування та побудови локальної системи. Така система будується на базі об‘єктової системи з розширенням зони оповіщення на територію можливого ураження. Локальна система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) з використанням ЕОМ і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО). Програмне забезпечення ПУЗО має додатковий модуль, який забезпечує розрахунок розповсюдження хмари небезпечної речовини по оперативним метеоданим, що надходять у автоматизованому режимі з метеокомплексу, який розташовано на території потенційно небезпечного об‘єкту.
ПУЗО будується на базі ЕОМ з використанням обладнання, яке використовується у регіональних системах, з забезпеченням можливості підключення до регіональної системи оповіщення через ПУКЗО-03.
Алгоритм роботи ПУЗО локальних систем оповіщення співпадає з алгоритмом роботи пультів управління регіональних систем у частині подачі кодованих сигналів загальновизначенних команд управління та стану а також прийому підтверджень від кінцевих засобів оповіщення про виконання або не виконання команд.
Додатково виконуються функції запиту та прийому метеоданних від метеокомплексу МСА, та розрахунок зони розповсюдження хмари небезпечної речовини, час підходження хмари до населених пунктів, що підпадають під зону ураження.
Метеокомплекс МСА складається з пристрою обробки та передачі метеоданих, модуля вимірювання та обробки метеоданих з комплектом датчиків (датчики вітру, температури, вологості, тиску), до якого може підключатися датчик виявлення шкідливих речовин (Рис 3.3).
При необхідності одночасного виконання функцій оповіщення населення та моніторингу стану навколишнього середовища застосовується ПУКЗО-МСА, який будується на базі комбінації ПУКЗО і елементів МСА.
Фізично метеокомплекс може розташовуватися поблизу місця можливого викиду хімічних речовин на території потенційно небезпечного об‘єкту. А також має додатковий вхід для підключення контролеру системи контролю за станом ПНО та передачу інформації про загрозу оператору.
У якості ПУКЗО локальних систем як на території об‘єкту так і за його межами можуть використовуватися:
ПУКЗО з підключеними електромеханічними сиренами та вуличними гучномовцями, які використовуються при побудові регіональних систем;
ПУКЗО з вуличними гучномовцями, які окрім відтворення голосового повідомлення також відтворюють сигнал “УВАГА ВСІМ” за допомогою електронної сирени, які також використовуються при побудові регіональних систем.
структурна схема локальної АСО на базі радіозв‘язку наведена на Рис 3.1, на базі проводового зв‘язку на Рис 3.2.
Функціональні можливості технічних засобів локальних АСО.
ПУЗО локальної АСО виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин;
визначення і відображення місця викиду небезпечних хімічних речовин (у разі наявності декількох можливих місць викиду);
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу;
розрахунок і відображення зони розповсюдження хмари небезпечної речовини;
оповіщення персоналу об‘єкту і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
Рисунок 3.1 Локальна АСО на базі радіозв‘язку
Рисунок 3.2 Локальна АСО на базі проводового зв‘язку
Рисунок 3.3 Структурна схема радіокерованого метеокомплексу МСА - Р
4 Спеціальні АСО.
Спеціальна АСО призначена для:виконання усіх функцій локальної системи оповіщення на потенційно небезпечних продуктопроводах, АЕС та ГЕС.
Спеціальні АСО будуються уздовж аміакопроводів, магістральних і відвідних нафто- і газопроводів а також у зонах можливого ураження АЕС і ГЕС. Вони мають свої специфічні особливості, такі як велика довжина газо- і нафтопроводів та велика зона можливого ураження від АЕС і ГЕС. Тому функціональні структури таких систем повинні враховувати особливості даних об‘єктів. Навколо АЕС зона можливого ураження населення становить 30км.
Територія можливого ураження населення є вихідними даними для проектування та побудови спеціальної системи. Така система будується на базі технічних засобів локальних та регіональних систем оповіщення. Спеціальна система оповіщення будується на базі пультів управління засобами оповіщення (ПУЗО) з використанням ЕОМ і пристроїв управління кінцевими засобами оповіщення (ПУКЗО). Програмне забезпечення ПУЗО для продуктопроводів має додатковий модуль, який забезпечує розрахунок розповсюдження хмари небезпечної речовини по оперативним метеоданим, що надходять у автоматизованому режимі з метеокомплексів, які розташовані уздовж території потенційно небезпечного об‘єкту (газо і нафтопроводів).
Типовий фрагмент структурної схеми спеціальної АСО для продуктопроводів наведено на рис 4.1. Структурна схема спеціальної АСО для АЕС наведена на рис 4.2, для ГЕС – на рис 4.3.
Функціональні можливості технічних засобів спеціальних АСО.
ПУЗО спеціальної АСО для продуктопроводів виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про концентрацію небезпечних речовин, а також про місце їх викиду з визначенням відповідної ділянки магістралі;
автоматичне визначення максимальної кількості шкідливої речовини, яка може вилитись з даної ділянки магістралі;
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу, який розташований на даній ділянці магістралі;
розрахунок і відображення зони розповсюдження хмари небезпечної речовини;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
ПУЗО спеціальної АСО для АЕС виконує наступні функції:
прийом інформації про рівень іонізованого випромінювання на АЕС та у населених пунктах в 30км зоні;
відображення карти місцевості з інформацією про рівні іонізованого випромінювання;
прийом і відображення метеоданних від метеокомплексу, який розташовано на території АЕС;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого ураження;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
протоколювання та збереження усієї інформації що до подій в системі.
Встановлення датчиків рівня іонізованого випромінювання а також розрахунок і відображення зони розповсюдження радіоактивної хмари є додатковою можливістю і визначається на стадії робочого проектування.
ПУЗО спеціальної АСО для ГЕС виконує наступні функції:
прийом і відображення інформації про рівень води у визначених місцях;
оповіщення персоналу і населення, яке проживає у зоні можливого підтоплення;
дистанційний контроль стану ПУКЗО та засобів оповіщення;
оповіщення посадових осіб;
обмін інформацією з регіональним або районним ПУЗО;
Рисунок 4.1 Спеціальна АСО для продуктопроводів
Рисунок 4.2 Спеціальна АСО для АЕС
Рисунок 4.3 Спеціальна АСО для ГЕС
5 Практичне завдання
Відпрацювати схеми АСЦО та надати письмові пояснення до них:
|
№ Вар. |
Варіанти завдань |
|
1. |
Об’єктова АСО у спрощеному варіанті з використанням мікропроцесорної елементарної бази ПНЧ та БУС та об‘єктова АСО у мінімальному варіанті |
|
2. |
Об’єктова АСО на базі радіозв’язку |
|
3. |
Об’єктова АСО на базі проводового зв’язку |
|
4. |
Локальна АСО на базі проводового зв‘язку |
|
5. |
Структурна схема радіокерованого метеокомплексу МСА - Р |
|
6. |
Локальна АСО на базі радіозв‘язку |
|
7. |
Спеціальна АСО для продуктопроводів |
|
8. |
Спеціальна АСО для ГЕС |
|
9. |
Спеціальна АСО для АЕС |
6 Контрольні запитання
1. Що таке система оповіщення та її види?
2. Які відомості включає інформування та система оповіщення?
3. За якими двома варіантами диспетчер повинен здійснювати оповіщення?
4. З чого складається комплекс систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, та оповіщення?
5. Що таке ПУЗО?
6. Що таке ПУКЗО, що може використовуватися у якості ПУКЗО?
7. Призначення спеціальних АСО та їх структури?
8. Призначення локальних АСО та їх структури?
9. Призначення об’єктових АСО та їх структури?
7 Зміст звіту
У звіті мають бути відображені такі питання:
- назва та мета роботи;
- основні теоретичні положення;
- практичне завдання;
- висновки, дата і підпис студента.
8 Перелік скорочень
АРМ – автоматизоване робоче місце
АРП – абонентський радіоприймач
АСО – автоматизована система оповіщення
АСЦО – автоматизована система централізованого оповіщення
БАЦО – блок автоматизованого централізованого оповіщення
БЖ – блок живлення
БК – блок контролю
БСР – базова станція радіозв'язку
БУК – блок управління та контролю
Вул.Гм.- вуличні гучномовці
ДБЖ – джерело безперервного живлення
ДКП – дистанційний комутаційний пристрій
ЗСТ – Звукове супроводження телебачення
КБ – комутаційний блок
КУ – концентратор управління
ЛСО – локальна система оповіщення
ЛСО ПНО – локальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
ММС – мікропроцесорний модуль стільниковий
МСА – метеостанція автоматизована
ММТ – мікропроцесорний модуль транкінговий
МПЗ – маршрутизотор первинного зв'язку
МПУ – мікропроцесорний пульт управління
НЕД – Несанкціонований доступ
НЖМД – накопичувач на жорстких магнітних дисках
ПА – порт аудіо
ПД – порт даних
ПЕОМ – персональна обчислювальна машина
ПЗ – проводовий зв'язок
ПЗС – пристрій запуску сирен
ПІК – пристрій ідентифікації користувача
ПК – порт команд
ПКБ – підсилювально-комутаційний блок
ПМ – пристрій мікропроцесорний
ПНЧ – підсилювач низької частоти
ПО – периферійне обладнання
ПОЗ – пристрій оперативного запам'ятовування
ПОРЗ – пристрій оперативного радіозв'язку
ППЗ – пристрій проводового зв’язку
ППІ – пристрій портів інтерфейсу
ППМ – підсилювач проводового мовлення;
ПРЖ – пристрій резервного живлення
ПУ – пульт управління
ПУ ПНО – пристрій управління системою оповіщення потенційно небезпечного об‘єкту
ПУЗО – пульт управління засобами оповіщення
ПУЗС – пристрій управління запуском сирен
ПУКЗО – пристрій управління кінцевими засобами оповіщення
ПУСО ПНО – пульт управління системою оповіщення потенційно-небезпечного об'єкту
РЗ – радіо зв'язок
РП – радіоприймач
РС – радіостанція
РТВ – радіотрансляційний вузол
РУ – розгалужувач управління
СЕМ – станція ефірного мовлення
СпСО ПНО – спеціальна система оповіщення потенційно небезпечного об'єкту
СУБД – система управління базами даних
ТП – телевізійний приймач
ТРЗ – термінал радіозв'язку
ТСРЗ – термінал стільникового радіозв'язку
ФПЗ – функціональне програмне забезпечення
9 Література
Закони України:
“Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-14,
“Про Цивільну оборону України” №2974-12,
“Про правовий режим надзвичайного стану” № 1550-14,
“Про правовий режим воєнного стану” №1647-14,
“Про аварійно-рятувальні служби” №1281-14,
“Про пожежну безпеку” №3745-12,
“Про об’єкти підвищеної небезпеки” №2245-14,
„Про правові засади цивільного захисту” №1859-ІV,
“Про електронні документи та електронний документообіг” № 851-ІV,
“Про Національну програму інформатизації” № 74/98-ВР;
Постанови Кабінету Міністрів України:
- “Про затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня” №1567,
- “Про концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації” №501,
- “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” №1198,
- “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”,
- „Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях” №192,
- “Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою”,
- “Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави”.
Наказ МНС від 15 червня 2006р №288 “Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення”.