Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Особливості пам'яті людини
У попередньому матеріалі ми розглянули проблему набуття індиві-
дуального досвіду, тобто проблему навчання. Процес навчання нерозри-
вно пов'язаний із пам'яттю. Під пам'яттю розуміють властивість жи-
вих систем, зокрема, ЦНС, сприймати, фіксувати, зберігати та відтво-
рювати сліди раніше діючих подразників. Пам'ять характерна не тільки
для ЦНС; існує також генетична пам'ять, імунна пам'ять. Нервова па-
м'ять, що реалізується ЦНС, характеризується тим, що збереження інфо-
рмації про минулі події зовнішнього світу і про відповідні реакції органі-
зму на ці події використовується організмом для побудови моделі поточ-
ної або майбутньої поведінки. "Запис" інформації, що зберігається в
ЦНС, одержав назву строма. Слово "запис" уживається тут дуже умов-
но. Надходження і записування інформації в мозку істотно відрізняється
від аналогічних процесів в ЕОМ. Для того, щоб зрозуміти найбільш важ-
ливі розходження цих двох процесів, розглянемо прості приклади. По-
перше, добре відомо, що короткий список не пов'язаних один з одним
слів запам'ятовується легше, ніж довгий. Це банальне твердження свід-
чить про те, що в людини утворення пам'яті не аналогічно збору інфор-
мації на магнітній стрічці або в електронному блоці машини, коли про-
цес накопичення інформації продовжується доти, поки не припиняється
зовнішній "ввід" або не вичерпується інформаційна ємність. Друга важ-
лива відмінність полягає в тому, що ми запам'ятовуємо не стільки дріб-
ниці, скільки сутність, найбільш загальні положення, а потім із центрів
мови вибираються необхідні слова. У цьому відношенні пам'ять людини
також: значно відрізняється від електронної. Мозок людини відбирає,
сортує і зберігає лише найбільше важливу, загальну інформацію, тобто
пам'ять людини селективна, тоді як ЕОМ зберігає без розбору усю введе-
ну інформацію. Таким чином, найважливішою характеристикою пам'яті
є її вибірковість.
Властивість вибірковості, так само як і властивість забування, дозволя-
ють мозку не бути "затопленим" потоком беззупинних сигналів, дозволяє
уникнути свого роду "інформаційної катастрофи".
Яким же чином здійснюється добір тієї інформації, яка актуальна
для виживання індивіда? Цю функцію в значній мірі виконує така важ-
лива фізіологічна і психологічна реакція як увага. На відміну від орі-
єнтовно-дослідницького рефлексу "Що таке? ", мета якого - неспецифіч-
не підвищення збудливості ЦНС для кращого сприйняття будь-якої сен-
сорної інформації, реакція уваги - це один із механізмів усунення над-
мірності сенсорного потоку, вибіркового пригнічення багатьох сенсор-
них входів.
Розглянемо порівняльну характеристику орієнтовного рефлексу і
реакції уваги.
Орієнтовний рефлекс Реакція уваги
1. Забезпечує добір і сприйняття
будь-яких сенсорних стимулів і при-
гнічення сприйняття інших.
1. Збільшує надходження в мозок
лише важливої в даний момент
інформації, обмежуючи надхо-
дження "шумів".
2. Збільшує загальний потік 2. Механізми гальмування при пе-
рвинній дії відіграють важливу
роль "фільтра".
3. Реалізується за участю переважно
РФ стовбура мозку, ядер таламуса,
структур лімбічної системи і КГМ.
3. Забезпечує більш селективну
активацію певних зон кори.
При повторенні дії того самого стимулу орієнтовний рефлекс і реа-
кція уваги гальмуються, розвивається звикання, у результаті якого ЦНС
практично не реагує на даний подразник. Згасання реакції на повторю-
ваний подразник є важливим механізмом відбору інформації для запа-
м'ятовування. Встановлено, що не нова, декілька разів повторювана ін-
формація, дуже погано запам'ятовується.
Отже, яку ж інформацію мозок добре запам'ятовує? Принаймні,
вона повинна задовольняти двом вимогам: бути новою і бути для люди-
ни значимою (цікавою). Проаналізуємо, які структури мозку оцінюють
ці характеристики інформації. Насамперед, необхідно враховувати ту
обставину, що оцінка поточної інформації дається на основі вже наяв-
ної, набутої в результаті попереднього навчання або досвіду, при цьому
відбувається витяг збереженої в пам'яті інформації і зіставлення мину-
лого досвіду з дійсним. Можна вважати, що в оцінці новизни і значимо-
сті інформації, що надходить, беруть участь практично всі інтегративні
структури мозку: насамперед асоціативні зони кори, сенсорні зони, лім-
бічна система, гіпоталамус, таламус, РФ стовбура мозку. Найбільш зна-
чима" інформація відбирається для тривалого збереження, тобто пере-
водиться в довгострокову пам'ять. Дана функція здійснюється, насам-
перед, за участю нейронних структур гіпокампа.
3.2. Класифікація видів пам'яті.
Виділяють такі види нам'яті:
1. Емоційну пам'ять (одну із найтриваліших)
2. Рухову або моторну пам'ять ( автоматизовані рухові навички)
3. Словесно-логічну пам'ять
За тривалістю збереження інформації розрізняють такі види пам'я-
ті:
1. Сенсорна - декілька секунд;
2. Короткочасна - декілька хвилин;
3. Довгострокова - роки, деколи все життя
Утворення будь-якого виду пам'яті характеризується такою послі-
довністю подій :
1 - сортування і виділення нової інформації,
2 - формування енграми,
3 - довгострокове збереження значимої для організму інформації,
4 - витяг і відтворення збереженої інформації.
Добір інформації здійснюється завдяки реакції уваги, розглянутої
раніше.
3.3. Механізми пам'яті
Механізми сенсорної пам'яті пов'язані із слідовими потенціалами
у нейронах кіркового представництва аналізаторів.
Механізми короткочасної пам'яті. Основою для гіпотези про
функціональний механізм короткочасної пам'яті послужили морфологіч-
ні дані Форбса і Лоренте де Але, які детально описали замкнуті нейронні
ланцюги на всіх рівнях ЦНС. Ряд фізіологів, зокрема, Рашевски, на під-
ставі цих морфологічних даних створили модель пам'яті. Відповідно до
цієї моделі, імпульси від сенсорних шляхів потрапляють у замкнуті ней-
ронні мережі, де тривалий час вони циркулюють без якогось додатково-
го підкріплення. Ці самостимульовані замкнуті ланцюги, у яких ревербе-
рують потоки імпульсів, є основою короткочасної пам'яті.
Механізми довгострокової пам'яті пов'язані зі структурними
змінами в нейронах. Можна виділити декілька нейрохімічних механіз-
мів, пов'язаних з утворенням, консолідацією і збереженням енграм. Ва-
жлива роль в утворенні стійких тимчасових зв'язків (навчанні) належить
підвищенню ефективності синаптичної передачі. Деякі шляхи підви-
щення провідності синапсів ми обговорили раніше. Зупинимося більш
докладно на функції так званих інформаційних молекул. Хіден висловив
припущення, що саме молекула РНК є головним нейрохімічним субстра-
том пам'яті. Американський фізіолог Унгар пов'язував збереження інфо-
рмації в ЦНС із функцією цілого ряду пептидів і білків. Він виділив із
мозку пацюків і розшифрував структуру одного такого нейропептиду -
скотофо-біну, що складається з 15 амінокислот.
За своєю структурою скотофобін виявився схожий на молекулу
АКТГ, що також мав здатність покращувати формування пам'яті, але не
був специфічним ні для однієї навички. У останні роки був відкритий ще
ряд речовин, що впливають на утворення і консолідацію енграми. Це
нейропептиди, які взаємодіють із системою скорочувальних білків і сис-
темою транспорту кальцію в нейронах і гліальних клітинах та беруть
участь у процесах гліколізу в нервових клітинах. Встановлено, що при рі-
зноманітних видах навчання кількість цих пептидів у нейронах кори і гі-
покампа значно зростає.
Деякі гормони також спроможні впливати на процеси формування
пам'яті. Так, вазопрессин покращує навчання і консолідацію слідів па-
м'яті, а окситоцин, навпаки, викликає забування тієї або іншої інформа-
ції (амнезію). Ендорфіни і енкефаліни погіршують формування умовних
рефлексів і запам'ятовування, але покращують збереження вже наявної
інформації. Є великий експериментальний і клінічний матеріал про
участь класичних нейромедіаторних систем у механізмах навчання і па-
м'яті, він викладений у спеціальній літературі. У останні роки велике
значення придається ГАМК-ергічним механізмам у процесах пам'яті.
ГАМК і її аналоги істотно покращують навчання, утворення енграми, по-
кращують відтворення інформації, що зберігається. Це використовуєть-
ся, зокрема, у клініці. Для поліпшення ряду інтелектуальних процесів ви-
користовується аналог ГАМК - ноотропіл.
В даний час найкраще вивчені проблеми збереження інформації в
нейронах Питання про те, яким чином відбувається "зчитування" запи-
саної інформації, тобто як здійснюється витяг із пам'яті і відтворення тієї або іншої інформації, залишається відкритим. Можна лише констату-
вати, що репродукція інформації - активний процес, що торкається тих
же структур мозку, що і реакція уваги; його здійснення пов'язано іноді зі
значними розумовими зусиллями.