Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
XVI Фалопий, Везалий, Евстахий, Амбруаз Паре (поворот на ножку)
XVII-XVIII Чемберлен (а. щипцы) Хантер («анатомия беременной матки»), Жан Луи Боделок (наружное измерение таза)
XVIII Максимович-Амбодик (первое русское руководство по акушерству, применил а.щипцы), Левицкий (руководство к повивальной науке), Крассовский (руководитель акушерства мед-хир акад С.питер-га, биомеханизм родов, аномалии таза), Феноменов (руководство по опер акуш), Снигерев(основополож русской гинекол).
Снегирев был талантливым клиницистом, блестящим ученым и педагогом. Им высказаны передовые идеи об организации мер охраны здоровья женщины.
Отт (1855—1929), усовершенст вовал методику многих гинекологических и акушерских операций, разработал проблемы асептики и антисептики, организации родов споможения и ряд других важных вопросов.
Строганова (1857—1938) — автора метода лечения эклампсии, пользуется мировой известностью. режим беременной и ро дильницы, разрыв матки, предлежание плаценты и др.
Труды К. П. Улезко-Строгановой (1858—1934) по гистологичес кому изучению эрозий, поздних токсикозов беременных, опухолей и других патологических процессов
Груздев (1866—1938) капитальное руко водство по акушерству и гинекологии, и большое число научных трудов по анатомии, физиологии и эмбриологии женских половых органов.
Плод
Рост 48-57, Вес 2600-5000г.
|
РАЗМЕР ГОЛОВЫ, ТУЛОВИЩА |
Latinus |
D |
P |
|
ПРЯМОЙ |
d. Frontooccipitalis |
12 |
34 |
|
БОЛЬШОЙ КОСОЙ |
d. Mentooccipitalis |
13-13,5 |
38-42 |
|
МАЛЫЙ КОСОЙ |
d. suboccipitobregmenticus |
9,5 |
32 |
|
СРЕДНИЙ КОСОЙ |
d. suboccipitofrontalis |
10 |
33 |
|
ВЕРТИКАЛЬНЫЙ |
s. trachleobregmatica |
9,5-10 |
32 |
|
БОЛЬШОЙ ПОПЕРЕЧНЫЙ |
d. biparietalis |
9,25-9,5 |
|
|
МАЛЫЙ ПОПЕРЕЧНЫЙ |
d. bitemporalis |
8 |
|
|
РАЗМЕР ПЛЕЧИКОВ |
d. biacromialis |
12 |
35 |
|
ПОПЕРЕЧНЫЙ РАЗМЕР ЯГОДИЦ |
d. basilliacus |
9-9,5 |
28 |
Шкала АПГАР
ЧСС, ЧД, Тонус мышц, Рефлексы, Цвет кожи (балы 0,1,2)
Здоровые(8-10), слабые(5-7), явно сниженого состояния(1-4), мертвые(0)
|
Плоскости таза |
Размеры, см |
||
|
прямой |
поперечн |
косой |
|
|
Вход в таз |
11 мыс-симфиз |
13-13,5 |
12-12,5 подвздкрестц-подвздошлобк сочлен |
|
Широкая часть полости таза |
12,5 2-3крест позв--сим |
12,5 вертл впад |
13 (условно) |
|
Узкая часть полости таза |
11-11,5 крес-копч--симфиз |
10,5 ости седал кос |
-- |
|
Выход таза |
9,5-11,5 верх копч--симфиз |
11 внутр поверх седал бугр |
— |
ПЛОСКОСТИ
1Терминальная
2Главная
3Спинальная
4Выхода
ИССЛЕДОВАНИЕ ТАЗА
Dist spinarum 25-26
D.cristarum 28-29
D.trochanterica 30-31
Conj externa 20-21 (истинная –9см) (симфиз-надкрестцовая ямка)
Conj diagonalis 12,5-13 (симфиз-мыс крестца)
КЛАССИФИКАЦИЯ УЗКОГО ТАЗА ПО ФОРМЕ СУЖЕНИЯ.
А Сравнительно (с редкими) часто встречающиеся формы:
1. Общеравномерносуженный таз(инфантильный, мужской, карликовый)
2. Поперечносуженныйтаз.
3. Плоский таз: а) простой плоский таз, б) плоскорахитический таз.
4. Общесуженныи плоский таз.
Б. Редко встречающиеся формы:
1. Кососмещенный и кососуженный таз.
2. Ассимиляционный таз.
3. Воронкообразный таз.
4. Кифотический таз и другие редкие формы.
5. Спондилолистетический таз.
6. Остеомалятическийтаз.
7. Таз, суженный экзостозами и костными опухолями.
|
Форма таза |
Размеры, см |
|||||
|
distantia spinarum |
distantia cristarum |
distantia trochan-terica |
conju-gata externa |
conjugate diagonalis |
conjugat Vera |
|
|
Нормальный Общеравномерносуженны Поперечносуженный Простой плоский Плоскорахитический Общесуженяый плоский |
25-26 24 24 26 26 24 |
28-29 26 25-26 29 26 25 |
30-31 28 28-29 30 31 27 |
20 18 20 18 17 16 |
12,5-13 11 12,5 11 10 9 |
11 9 11,5 9 8 7 |
СТЕПЕНИ СУЖЕНИЯ ПО ИСТИННОЙ КОНЬЮГАТЕ
1. меньше10
2. 9-7,5
3. 7,5-6,5 кесарево
4. 6,5 кесарево
ПРИЗНАКИ ОТДЕЛЕНИЯ ПЛАЦЕНТЫ
1.Изменения формы и высоты стояния дна матки. (уплощение и поднятие дна матки под ребра)
2.Удлинение наружного отрезка пуповины
3.Появление выпячивания над симфизом
4.Позыв на потуги
5.Удлинение пуповины при натуживании роженницы
6.Признак Кюстнера –Чукалова. Надавить над лобком ---пуповина втягивается во влагалище
СПОСОБЫ ОТДЕЛЕНИЯ ПОСЛЕДА
1.С. Абуладзе – продольная складка+потуги
2.С.Гентера – Давят на дно матки
3.С.Креде-Лазаревича – Захватывают дно всей кистью, выжимают послед
ОБЕЗБАЛИВАНИЕ РОДОВ
Текодин 1%р-р 1,5мл подкожно
Промедол 1% 1мл подкожно
Апрофен 1% 1мл
Баралгин 5мл в/в в/м
Закись азота (40-80% азота 60-20 кислорода)
ПРЕПАРАТЫ ВЛИЯЮЩИЕ НА МИОМЕТРИЙ
1.лечения слабости родовых схваток, в особенности при «незрелой» шейке матки: инъекции в заднюю губу шейки матки 2 мл 0,1 % раствора эстрадиолдипропионата вместе с 0,5 мл нар козного эфира, двукратное внутривенное введение 20 мл 40% раствора глю козы, 10 мл 10 % раствора глюконата кальция и 10 мл 5 % раствора аскорби новой кислоты. При отсутствии эффекта через 1 — 2 ч после введения этих веществ назначают внутривенно дробные дозы окситоцина, питуитрина М (по 0,15 мл последова тельно через 30 мин до 6 раз), а также ингаляцию кислорода (каждые 30 мин по 5 л).
2.повышения эффективности стимулирующих средств Лидазу вводят в толщу шейки матки в начале периода раскрытия вместе с новокаином (64 УЕ лидазы растворяют в 50 мл 0,25 % раствора новокаина). В этих случаях лидазу вводят (64—128 УЕ в 5 —10 мл 0,5% раствора новокаина) в ткани промежности к су хожильному центру. АТФ вводят внутримышечно (одно временно с глюкозой) по 1 мл 1 % раствора.
3.Для внутреннего введения 1 мл синтетического окситоцина (5 ЕД) разво дят в 500 мл 5 % раствора глюкозы, раствор вводят капельно, начиная с 6 — 8 капель в минуту. Для установления хорошей родовой деятельности число ка пель постепенно увеличивают (каждые 5—10 мин на 5 капель, но не более 40 капель в минуту). Вливание окситоцина продолжают в течение всего родового акта.
4.Введение окситоцина целесообразно сочетать со спазмолитически ми анализирующими средствами: апрофеном (1 мл 1% раствора в шейку матки), промедолом (1 мл 2% раствора подкожно), эстоцином (2 мл 1% р-ра в/м)
АБОРТ
Аборт – до 28 недель. 28-39 преждевременные роды
1Угрожающий аборт
2Начавшийся
3Аборт в ходу
4Неполный аборт
5Полный
Ембриональный, детства, полового созревания, половой зрелости, климактерический, постклимактерический, старческий.
1.Предплацентарная, плацентарная(кисты, петрификаты, токсич в-ва), постплацентарная (пережатие пуповины, узлы, пороки развития плода).
2.Анемическая, гипоксическая, циркуляторная(гистоз, многоводие), тканевая.
Диагностика:
Амниоскопия (количество, цвет, консистенция)
Амниоцентез (рН, цвет, альфафетопротеин)
Тесты:
нестресовый (реакция ЧСС при движении плода)
Стресовый (окситоциновый, эмитация родовой деятельности.)
Температурная проба
Проба с задержкой дыхания
Проба с кислородом
Предположительниепризнаки: изменение аппетит, обоняния, нервн системи; пигментации.
Вероятние: прекр менструаций, появление молозива, синюшность слизистых влагал, шейки, изменение формы, величины, косистенции матки.
Ранние токсикозы: рвота,слюнотечение
Подние токсикозы: водянка, нефропатия, преэклампсия, эклампсия,
1. Прямий розмір (diameter fronto-occipitalis) — відстань від перенісся до потиличного горбка— 12 см; відповідна окружність голівки (circumferentia fronto-occipitalis) — 34—35 cm.
2. Великий косий розмір (diameter mentooccipitalis) — відстань від підборіддя до найбільш віддаленої точки потилиці — 13,5 см; відповідна окружність — 39— 41 см.
3. Малий косий розмір (diameter suboccipito-bregmaticus) — відстань від підпотиличної ямки до середини великого тім'ячка — 9,5 см; відповідна окружність — 32 см.
4. Великий поперечний розмір (diameter biparie-talis) — між найбільш віддаленими точками тім'яних горбків — 9,25 см.
5. Малий поперечний розмір (diameter bitempo-ralis) — між найбільш віддаленими точками вінцевого шва — 8 см.
6. Вертикальний розмір (diameter sublinguobreg-maticus) — від середини великого тім'ячка до під'язикової кістки — 9,5 см; окружність голівки за цим розміром — 32—33 см.
7. Середній косий розмір — від підпоти личної ямки до межі волосистої частини лоба — 10см; відповідна окружність голівки — 33 см.
Поперечник плечового пояса дорівнює 12 см, окружність за цим розміром — 35—36 см.
Середній зріст доношеного плода в нормі дорів нює 50—51 см, с маса тіла 3000—3500 г.
Мал. 58. Положення плода в матці:
а — потиличне передлежання, перша позиція, задній вид;
б — потиличне передлежання, перша позиція, передній вид;
в — сідничне передлежання, друга позиція, задній вид;
г — сідничне передлежання, перша позиція, передній вид;
д — поперечне положення, перша позиція, передній вид; е — поперечне положення, друга позиція, задній вид
ОЗНАКА ГЕГАРА — розм'якшення матки в ділянці перешийка, внаслідок чого під час бімануального дослідження перешийок не визначається, складається враження, що шийка і тіло матки не пов'язані між собою.
ОЗНАКА ГОРВІЦА — Гегара — консистенція матки м'яка, особливо в ділян ці перешийка. Це дає змогу під час біману ального дослідження легко наблизити пальці обох рук у ділянці перешийка.
ОЗНАКА ГЕНТЕРА — гребенепо-дібне стовщення по середній лінії передньої поверхні тіла матки.
ОЗНАКА ПІСКАЧЕКА — куполо подібне випинання одного кута матки (аси метрія матки).
ОЗНАКА СНЄГИРЬОВА — змінюваність кон систенції матки: під час дослідження матка скорочується й стає щільнішою, після нього — знову набуває м'якої консистенції.
ОЗНАКА ГУБАРЄВА-ГАУСА виявля ється під час піхвового дослідження: шийка матки легко рухається внаслідок значного розм'якшення її перешийка.
!!!!!! тільки в ранні терміни (до 3 міс) вагітності.
Перший прийом. Долонями обох рук, розташованими горизонтально над дном матки, визначають висоту стояння дна матки (тобто її розмір і відповідно термін вагіт ності) і частину плода, розташовану біля дна матки.
Другий прийом. Визначають положення, позицію, вид плода.
Третій прийом. Визначається характер передлежачої частини плода й рівень стояння її щодо входу у малий таз. Цим самим прийомом знаходять підборіддя плодам й потилицю його голівки.
Четвертий прийом є продовженням 3; для визначення х-ру передлежачої частини та рівня стояння її до входу в малий таз. Ступінь вставлення голівки в малий таз.
СХЕМА МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНКИ - ЧОТИРИ ЦИКЛИ.
1. ГІПОТАЛАМІЧНИЙ ЦИКЛ. Циклічно вироб лювані гормони (ФСГ-РГ, ЛГ-РГ, ЛТГ-РГ) ре гулюють виділення ФСГ, ЛГ і ЛТГ.
2. ГІПОФІЗАРНИЙ ЦИКЛ. Передня частка гіпо фіза протягом менструального циклу послі довно виділяє три гормони: ФСГ, який забез печує розвиток і дозрівання фолікула та ви ділення останнім естрогенів; ЛГ, який сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла; ЛТГ, що підтримує функціонування жовтого тіла.
3. ЯЄЧНИКОВИЙ ЦИКЛ. 1.Фолікулінова фаза (ріст і дозрівання фолікула) на 14—16-й день менструального циклу змінюється фазою овуляції. У цих двох фазах у фолікулі вироб ляються естрогени. 2.Лютеїнова фаза харак теризується розвитком жовтого тіла. Жовте тіло поза вагітністю проходить такі стадії розвитку: проліферації, васкуляризації, роз квіту і зворотного розвитку. Таке жовте тіло називається менструальним (corpus luteum menstruationis). Через 2—3 тиж воно пере творюється на біле тіло (рубець — corpus albicans). Під час вагітності жовте тіло після фази розквіту продовжує розвиватись до 12---14 тиж (corpus luteum graviditas), доки його функцію не візьме на себе плацента. Жовте тіло виробляє прогестерон, або лютеогормон.
4. МАТКОВИЙ ЦИКЛ. У слизовій оболонці матки відповідно до гіпофізарного і яєчнико вого циклів спостерігаються чотири фази: десквамації (менструація) — від 1-го до 6-го дня; регенерації— від 6-го до 8-го дня; про ліферації— від 8-го до 16-го дня, секреції — від 16-го дня до початку чергової фази деск вамації, а саме до 28—30-го дня.
У регуляції менструального циклу крім го надотропних гормонів беруть участь окситоцин, серотонін і ПГ, а також ферментна си стема гіалуронідаза — гіалуронова кислота. Окситоцин, ПГ F2a і серотонін впливають безпосередньо на оболонку фолікула. М'я зові елементи оболонки при цьому скорочу ються, у зв'язку з чим підвищується внутрішньо фоліку лярний тиск і оболонка фолікула розривається.
Окситоцин, ПГ F2а і серотонін діють також на моторну функцію матки. Доведено їх вплив на процес овуляції, утворення ЛТГ і спорожнення груді у лактаційний період. Серотонін і ПГ впливають на деякі ланки метаболізму та тонус судин матки.
Клінічний тест
Дослідження слизових виділень з шийки матки
Візуальне спостереження за виділеннями з шийки матки (феномен зіниці-збільшення слизу в каналі шийки в дні перед овуляцією, феномен папороті-кристалізація виділень з шийки, симптом плями-хлориди в слизі)
Лабораторні дослідження (мазки, симптоми(блиску, зернистості виділень, паморозі(N)).
Конценн трація естріолу у сечі під час менструації складає 6—7 мкг за добу, естрону— 3 мкг за добу, естрадіолу — 1,5 мкг за добу; у момент овуляції: естріолу — 35—40 мкг за добу, ес трону— 15 мкг за добу, естрадіолу— 7— 8 мкг за добу.
Визначення вмісту прегнандіолу в сечі.
Біологічний метод.
1. Аменорея (відсутність менструацій) і гіпоменструальний синдром (бідні і рідкі мен струації) у статевозрілої жінки.
2. Циклічні порушення менструацій:
а) опсоменорея, або брадименорея, — до сить рідкі менструації (через 6—8 уиж);
б) спаніоменорея — значно подовжені мен струальні цикли, які виражаються доситі рідкими менструаціями (2—4 рази на рік);
в) пройоменорея, або тахіменорея, — ско рочені менструальні цикли, менструації до сить часті (через 1,5—2 тиж).
3. Зміна кількості крові, яка виділяється під час менструації:
а) гіперменорея — менструація з великою, надлишковою кількістю втраченої крові;
б) гіпоменорея — менструація із зменше ною кількістю втраченої крові.
4. Порушення тривалості менструацій:
а) поліменорея — затяжні менструації (7— 12 днів);
б) олігоменорея — короткі менструації (менше ніж 2 дні).
5. Болісні менструації:
а) альгоменорея — біль під час менструацій обмежений статевим апаратом;
б) дисменорея — різні загальні порушення при менструаціях (головний біль, відсутність апетиту, блювання, нудота тощо);
в) альгодисменорея — комбінація місцево го і загального болю під час менструації.
6. Метрорагія — ациклічні маткові крово течі, не пов'язані з менструальним циклом.
7. Менорагія — циклічні маткові кровотечі, пов'язані з менструальним циклом, що трива ють більше ніж 10—12 днів.
Класифікація пору шень менструального циклу за Малиновським (1953):
1. Аменорея та гшоменсгруальний синдром.
2. Кровотечі у разі двофазного циклу.
3. Кровотечі у разі однофазного циклу.
4. Альгодисменорея.
|
ДІАГНОЗ |
ЛІКУВАЛЬНІ В ГОСТРІЙ ТА ПІДГОСТРІЙ СТАДІЇ |
ПРОЦЕДУРИ В ХРОНІЧНІЙ СТАДІЇ |
|
1 |
2 |
3 |
|
Уретріт |
Глибоке промивання роз чином перманганату калію (1:10000), чергувати інстиляції 1—2% розчи ном протарголу, І-г-3% розчином коларголу |
При повному сечовому міхурі масаж уретри, після сечовипускання - зми вання уретри чистим іхтіолом, 1 % розчином Люголю чи 1% розчином нітрату срібла |
|
Парауретріт та вульвіт |
Гарячі сидячі ванночки з розчином перманганату калію (1:8000) чи ромаш ки (1 ст. ложка на 2 склянки води) |
Змивання 10% розчином протарголу у гліцерині. Коагуляція гострокінцевих конділом чи вишкрібання їх гострою ложечк |
|
Бартолініт |
Сидячі ваночки (див. раніше) по 10 — 15 хв 1—2 рази на день. Місцеве: аутогемотерапія чи УВС терапія. При псевдоабсцесі розкрити його (розріз 2 см), очистити порожнину, змазати спиртовим розчи ном йоду, затампонувати турундою з гіпертонічним розчином хлориду натрію |
Місцеве — аутогемоте рапія, в умовах стаціонаре — регіонарна гоновакцинація. При рецидивуючнх псевдоабсцесах — екстірпація протоки та за лози |
|
Ендоцервіцит |
Вагінальні ванночки з 3% розчином протарголу чи коларголу. Вагінальні кульки (протарголу 1,5 г, олії какао 1,0 г). У підгострій стадії — вагінальні ванночки з пероксйдом водню, потім витерти та вставити там пон з 10% розчином про тарголу у гліцерині на 24 години, чергувати з ван ночками з 3% коларголу |
Діатермокоагуляція ретевційних кіст на шийці матки чи розтин їх скаль пелем. Тампоні на 14 го дин з 2% розчином харчової молочної кислоти |
|
Проктит |
Мікроклізми з 50 мл 1% розчину протарголу через день. Свічки з беладоною 2 рази, на день. Тріщини та екскоріації тушують 3—5% розчином нітрату срібла |
Мікроклізми з 3% розчи ном протарголу. Ерозії досліджувати на гонорею та сифіліс, тушувати 5 — 10% розчином нітрату сріб |
|
СХЕМА МІСЦЕВОГО ЛІКУВАННЯ ГОНОРЕЇ У ДІВЧАТ |
||
|
Вульвовагініт |
Теплі сидячі ваночки з відвару ромашки чи роз чину перманганату калію (1:1000) на 10—15 хвилин 2 — 3 рази на день. Потім зовнішні статеві органи осушити, вогнища подраз нення змазати пастою Ла-сара. При екзематозних ураженнях шкіри — при мочки з 3% буровської рідини, змазування 4% водним розчином метиле нового синього |
Промивання вапни через тонкий резиновий катетер розчином перманганату калію (1-8000) з наступ ною інстиляцією через цей катетер 3 — 5 мл протарго лу (1—2%) через. день. У випадках з настирливим перебігом вагініту — зма зування вапни через урет роскопічну трубку розчи ном Люголю у гліцерині чи 10% розчином протар-гол-гліцерину через 2 дні |
|
Уретрит |
Лікування таке саме, що й при вульвовагініті. У підгострому періоді зака пувати очною піпеткою 3—4 краплі 0,5—1% роз чину протарголу чи 1— 2% розчину коларголу (чередувати). |
Закапування в уретру 3 — 4 крапель 2% розчину протарголу чи 0,25—0,5% розчину нітрату срібла |
|
Проктит |
У пряму кишку вводять 10—20 мл 1—3% розчину протаголу |
Клізмочки з ЗО мл 2—3% розчину протарголу |
8 груп пухлин і пухлиноподібні утворення: 1) епітеліальні пухлини; 2) пухлини строми статевого тяжа; 3) ліпідно-клітинні пухлини; 4) герміногенні пухлини; 5) гонадобластоми; 6) пух лини м'яких тканин, неспецифічні для яєчників; 7) некласифіковані пухлини; 8) вторинні (метастатичні) пухлини; 9) пухлиноподібні процеси (лютеома вагітності, гіперплазія стрбми яєчників, фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендометріоз, запальні процеси, пароваріальні кісти тощо).
Фактори ризику: фонові стани — хворі після резекцій яєчників, оваріоектомій, хворі з захворюваннями молочних залоз, шлунково-киш кового тракту, стан після припиненння менструацій, спадкові фактори та ін.; фонові захворювання — пухлиноподібні утворення — кісти, порушен ня менструального циклу, кровотечі в постменопаузі, ендокринопатії, гіперпластичні процеси ендометрію, ендокринне безпліддя та ін.; передра кові стани — справжні доброякісні пухлини яєчників — кістоми.
У зв'язку з великою небезпекою до малігнізації для справжніх пухлин яєчників єдиним методом лікування є хірургічний. Необхідно розібрати поняття анатомічної (власна зв'язка яєчника + мезосальпинкс + воронкотазова зв'язка) та хірургічної (названі утво рення + маткова труба) "ніжки" яєчника.
Ускладнення при пухлинах яєчників: малігнізація, перекручуван ня "ніжки", нагноєння, розрив капсули та ін. Попередження ускладнень (особливо малігнізації) — рання діагностика та своєчасне адекватне лікування у правильному обсязі.
Розібрати фактори ризику рака яєчників. До них належать: стан після операції на яєчниках (видалення або резекція одного яєчника), після лікування з приводу новоутворення інших органів (шлунку, ки шечника, молочної залози), після опромінення чи гормонотерапії, за стосованих з метою пригнічення гормональної функції яєчників. Факторами ризику слід вважати кісти яєчників, полікістоз яєчників, хронічне запалення придатків матки, порушення менструального циклу, ендокринні форми непліддя, фіброміому матки, гіперпластичні процеси в ендометрії, нез'ясовані пухлинні утворення в ділянці малого таза.
за стадіями (Я.В.Бохман, 1972):
І — уражена тільки слизова оболонка тіла матки;
IIа — з інфільтрацією м'язової оболонки;
IIб — з інфільтрацією навколоматкової сполучної тканини без переходу На стінки таза;
IIв — з переходом на шийку матки;
ІІІа — з інфільтрацією навколоматкової сполучної тканини на одному або обох боках з переходом на .стінку таза;
IIIб — з проростанням очеревини, але без утягнення органів, які близько лежать;
ІVа — з переходом на сечовий міхур або на пряму кишку;
ІVб — з віддаленими метастазами.
Класифікація раку тіла матки за системою ТNМ:
Т — первинна пухлина;
Тis — преінвазивна карцинома;
Т0 — первинна пухлина не визначається;
Тl — карцинома обмежена тілоад матки;
Тla — порожнина тіла матки розміром 8 см або менше за найбільшим виміром;
Тlb —' тіло матки перевищує 8 см за найбіль шим виміром;
Т2 — карцинома поширюється на шийку матки, але не виходить за межі матки;
Т2a — втягування в процес ендоцервікаль-них залоз;
Т2b — інвазія строми матки;
Т3a — пухлина поширюється на серозну оболонку або придатки матки;
Т3b — карцинома поширюється на піхву, але залишається у межах малого таза;
Т4a — карцинома поширюється на слизову оболонку сечового міхура або прямої кишки і (або) виходить за межі малого таза.
N — ураження регіонарних лімфатичних вузлів:
N0 — нема ознак ураження регіонарних лімфатичних вузлів;
N1 — регіонарні лімфатичні узли уражені;
Nx — недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.
М — урахування локалізації метастазів:
М0— нема ознак віддалених метастазів;
М1— є віддалені метастази;
Мx — недостатньо даних для визначення локалізації метастазів.
Класифікація раку тіла матки з урахуван ням гістопатологічної градації:
G1 — високий ступінь диференціації;
G2 — середній ступінь диференціації;
G3 — низький ступінь диференціації або недиференційований рак;
G4 — ступінь диференціації не встановлений.