Історія стародавнього світу

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

_________________________

“____” ____________20___р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія стародавнього Сходу

_______________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки ___________0203 історія___________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності ____________6.020302 історія___________________________

(шифр і назва спеціальності (тей) )

Спеціалізації_____________________історія_________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету ___________історичний_______________________________

(назва інституту, факультету)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2012–2013
Робоча програма навчальної дисципліни „Історія Стародавнього Сходу” для студентів за напрямом підготовки _______________, спеціальністю __________________.

“___” __________, 20____. - _____ с.

Розробники: (вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_______

_____________________________________________________________________________

Протокол № ___ від “___” ______________ 20__ р.

Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії) _____________________

_______________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“___” __________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки

(спеціальністю) _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “___” ______________ 20__ р.

“___” ______________ 20__ р. Голова ______________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

©____________, 20__

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4	Галузь знань 0203 Гуманітарна	Нормативна (за вибором)
	Напрям підготовки 0203 «Історія»
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): 6.020302 «Історія»	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3		1-й	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання письмова робота, реферат		Семестр
Загальна кількість годин – 144		1-й	1-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента –	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	36 год.	24 год.
		Практичні, семінарські
		36 год.	10 год.
		Лабораторні
		год.	год.
		Самостійна робота
		48 год.	73 год.
		ІНДЗ: 24/37 год.
		Вид контролю: іспит

Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 100%

для заочної форми навчання – 31%

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – ознайомлення студентів з методологічними проблемами давньої історії, з роллю народів Стародавнього Сходу в світовій історії та їх внеском в світову культуру

Завдання:

- ознайомлення з основними проблемами історії Стародавнього Сходу – проблемою формування державної влади, з особливостями соціальних відносин та роллю общин, проблемою джерел та хронології, з типовими рисами давньої східної культури, а також історіографією;

- вивчення історії окремих держав чи регіонів, що виокремлюються за основними культурними рисами.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні віхи соціальної, політичної та культурної історії давньосхідних суспільств;

вміти: виявляти загальне та особливе у розвитку країн Стародавнього Сходу; працювати з письмовими джерелами.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Вступ. Стародавній Єгипет та Східне Середземномор’я.

Тема 1. Вступ.

Предмет історії Стародавнього Сходу. Географічні та хронологічні рамки. Періодизація. Загальне та особливе в розвитку стародавньосхідних народів.

Основні концепції історичного розвитку країн Стародавнього Сходу. Внесок народів цих країн до світової історії та культури.

Тема 2. Вступ до єгиптології.

Природні умови і географічне положення Єгипту. Долина Нілу – один з найдавніших осередків землеробства. Етногенез населення. Періодизація історії. Стан джерельної бази. Давньоєгипетська писемність та її дешифрування. Археологічне вивчення Єгипту. Досягнення зарубіжної та вітчизняної єгиптології в ХІХ-ХХ ст.

Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту

Додинастичний період. Утворення централізованої держави. Раннє Царство та його характерні риси. Стародавнє Царство. Влада фараона, державний апарат, релігійна ідеологія. Будівництво пірамід. Зовнішня політика. Тимчасова загибель Єгипту і відродження в другій половині ІІІ тис. до н.е.

Середнє царство: об'єднання Єгипту, особливості соціального устрою. Розвиток економіки. Єгипет під владою гіксосів.

Визволення Єгипту від гіксосів і консолідація країни. Зовнішньополітична діяльність фараонів та перетворення Єгипту у світову державу в сер. ІІ тис. до н.е. Посилення жрецтва. Релігійно-політична реформа Ехнатона. Єгипет за правління ХІХ династії. Єгипет в І тис. до н.е. (Пізнє Царство) – держава під владою іноземців.

Тема 4. Східне Середземномор'я в II-І тисячоліттях до н.е.

Природні умови та населення Малої Азії (Анатолії). Джерела та історіографія. Політична історія хеттів. Особливості економіки. Хеттські закони як історичне джерело. Створення могутньої Новохеттської держави (XIV-XIII ст. до н.е.). Натиск „народів моря” та загибель Новохеттської держави. Троянська проблема.

Природні умови та стародавнє населення Сирії, Фінікії та Палестини. Історичні джерела (Біблія, античні автори, археологічні дані). Розквіт Фінікії та Сирії в І тис. до н.е. Політична історія та особливості економіки країн Східного Середземномор'я. Дамаське Царство в Сирії. Палестина в І тис. до н.е. Держава Давида і Соломона. Загибель Ізраїльсько-Іудейського Царства.

Змістовий модуль 2. Стародавня Месопотамія та Іран.

Тема 5. Вступ до ассиріології та шумерології.

Географічне положення Месопотамії. Періодизація історії Стародавньої Месопотамії. Характеристика джерельної бази. Дешифрування клинопису. Основні напрямки роботи зарубіжних та вітчизняних дослідників.

Тема 6. Утворення державності в Месопотамії.

Шумерські міста-держави в ранньодинастичну добу. Месопотамія під владою Аккада. Перша централізована держава в Месопотамії – Шумеро-Аккадське царство Саргона. ІІІ династія Ура. Протистояння землеробів та кочовиків.

Тема 7. Месопотамія в II–I тисячоліттях до н.е.

Піднесення Вавилону. Розквіт держави за правління Хаммурапі. Вавилон під владою касситів. Мітаннійська, Ассирійська та Нововавілонська держави. Міжнародні відносини у Передній Азії наприкінці ІІ – поч. І тис. до н.е. Ассирійські завоювання в ІХ ст. до н.е.

Створення та розквіт Ассирійської імперії. Реформи Тиглатпаласара ІІІ. Правління династії Саргонідів. Ашшурбанапал і кінець ассирійської історії. Нововавілонська (халдейська) держава, особливості її економіки.

Тема 8. Стародавній Іран.

Природа, населення, джерела та історіографія Стародавнього Ірану. Елам і Мідія – перші державні утворення на території Ірану. Поява і посилення держави Ахеменідів. Дарій І та його реформи. Послаблення Персії за правління наступників. Похід Олександра Македонського і розгром Персидської держави. Релігія і культура Персії.

Елліністичний Іран. Кушанська держава та Парфія. Династія Сасанідів.

Змістовий модуль 3. Країни Південної і Південно-Східної Азії.

Тема 9. Стародавня Індія.

Територія, природа, населення Південної Азії в давнину. Характеристика джерельної бази і досягнення індології ХІХ-ХХ ст. Періодизація староіндійської історії. Найдавніша культура Індії – Індська (Хараппська) цивілізація. Її основні вогнища – Мохенджо-Даро і Хараппа. Економіка та державний устрій. Культура і релігія. Раптова загибель міст. Історичне значення Індської цивілізації.

Веди як історичне джерело. Поява цивілізації в долині Гангу. Арії та проблема їх походження. Економіка і соціальні відносини. Система варн. Релігія брахманізму. Політичні об'єднання Північної Індії. Посилення держави Магадхи.

Греко-македонське вторгнення в Індію. Створення держави Маур'їв та її розквіт. Поширення буддизму, Індія за правління Ашоки. Політична історія та суспільний устрій Індії у „класичний період” (ІІ ст. до н. е. – V ст. н. е. ). Система общин. Культура Індії. Індуїзм.

Тема 10. Стародавній Китай

Природні умови, населення. Особливості джерельної бази та історія дослідження Китая. Хронологія та періодизація давньокитайської історії. Утворення землеробської цивілізації в Китаї.

Виникнення давніх державних утворень в Китаї: Шань-Інь і Чжоу. Стародавній Китай в VІІІ-ІІІ ст. до н.е. Династична боротьба і вторгнення кочівників. Ідеологічна боротьба в Китаї в VІ-ІІІ ст. до н.е. Вчення Конфуція, легізм і даосизм.

Імперія Цінь – перша централізована держава в Китаї. Цінь Ші хуанді і його реформи. Будівництво Великої Китайської стіни. Заснування нової династії – Хань. „Золотий вік” У-Ді. Демографічні та етнічні процеси. Загострення соціальних протиріч і народні повстання. Реформи Ван Мана. Повстання „жовтих пов'язок” і падіння імперії Хань. Поширення культури Стародавнього Китаю на сусідні країни.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма	Заочна форма
	Усього	у тому числі	Усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	ср		л	п	лаб	інд	ср
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Вступ. Стародавній Єгипет та Східне Середземномор’я
Тема 1. Вступ.	2	2					7	1				6
Тема 2. Вступ до єгиптології.	7	2				5	8	1				7
Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту	21	4	12			5	15	4	4			7
Тема 4. Східне Середземномор'я в II-І тис. до н.е.	10	4				6	9	2				7
Усього годин за 1 модуль	40	12	12			16	39	8	4			27
Змістовий модуль 2. Стародавня Месопотамія та Іран
Тема 5. Вступ до ассиріології та шумерології.	6	2				4	8	1				7
Тема 6. Утворення державності в Месопотамії.	7	2				5	8	1				7
Тема 7. Месопотамія в II–I тисячоліттях до н.е.	19	4	10			5	15	4	4			7
Тема 8. Стародавній Іран.	10	4	2			4	9	2				7
Усього годин за 2 модуль	42	12	12			18	40	8	4			28
Змістовий модуль 3. Країни Південної і Південно-Східної Азії
Тема 9. Стародавня Індія.	16	6	6			4	11	4	1			6
Тема 10. Стародавній Китай	16	6	6			4	11	4	1			6
Тема 11. Стародавня Японія	6					6	6					6
Усього годин за 3 модуль	38	12	12			14	28	8	2			18
Модуль 3
ІНДЗ	24		-	-	24	-	37		-	-	37
Усього годин	144	36	36		24	48	144	24	10		37	73

5. Теми семінарських занять

Семінарські заняття навчальним планом не передбаченні

6. Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин на д/в	Кількість годин на з/в
1	Соціально-економічні відносини та народні повстання в Єгипті Середнього Царства	6	2
2	Культура Стародавнього Єгипту	6	2
3	Економіка і соціальні відносини у Стародавній Вавілонії за законами Хаммурапі	6	2
4	Культура Стародавньої Месопотамії	4	2
5	Історія та культура Стародавнього Ірану	2
6	Релігія та культура Стародавньої Індії	6	1
7	Культура Стародавнього Китаю	6	1

7. Теми лабораторних занять

Лабораторні заняття навчальним планом не передбаченні

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин на д/в	Кількість годин на з/в
1	Вступ.		6
2	Вступ до єгиптології.	5	7
3	Історія Стародавнього Єгипту	5	7
4	Східне Середземномор'я в II-І тис. до н.е.	6	7
5	Вступ до ассиріології та шумерології.	4	7
6	Утворення державності в Месопотамії.	5	7
7	Месопотамія в II–I тисячоліттях до н.е.	5	7
8	Стародавній Іран.	4	7
9	Стародавня Індія.	4	6
10	Стародавній Китай	4	6
11	Стародавня Японія	6	6
	Разом	48	73

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

До I модуля

Письмова робота на тему „Влада фараона згідно з повчанням Гераклеопольського царя”.

До II модуля

Письмова робота – порівняльний аналіз законів Хаммурапі та Середньоассирійських чи Хеттських законів.

До III модуля

Реферат на тему за вибором студента:

Хараппська цивілізація
„Веди” як історичне джерело.
Епічні поеми стародавньої Індії Махабхарата та Рамаяна.
Брахманізм – світогляд, моральний та соціальний аспекти.
Переродження душ в давньоіндійських релігіях та світогляді
Джайнізм як перший широкий культурно-опозиційний рух в історії індійської цивілізації
Буддизм та його соціальний зміст
Театр в культурі Стародавньої Індії.
Печерні буддійські монастирі в Індії
Декрети царя Ашоки як джерело з історії та культури Індії III ст. до н.е.
Релігія та міфологія Стародавнього Китаю
Наукові знання Стародавнього Китаю
Писемність Стародавнього Китаю
Музика Стародавнього Китаю
Освіта у Стародавньому Китаї
„Книга перемін” („Іцзін”) та її вплив на ідеї та мову давньокитайських філософських вчень.
Сутність конфуціанства.
Легізм та його сутність.
Суспільно-політичні вчення моїзму
„Дао” та „Де” у філософії даосів.
Утопічні ідеї даосів та їхній вплив на суспільні процеси в Китаї
„Цянь” (небо) в структурі давньокитайського світогляду.
Значення „лі” (ритуалу) та „фа” (закону) в давньокитайській філософії та культурі.
Культура Дзьомон в Японії

10. Методи навчання

Пояснювально-ілюстративний метод: полягає в лекційному курсі, як традиційно основному методові передачі знань щодо історії Стародавнього Сходу студентам.

Репродуктивний метод. Студент на практичних заняттях відтворюють знання, отримані на лекціях та в ході самостійної роботи.

Метод проблемного викладення. Тематика практичних занять має проблемну складову.

Евристичний метод. В ході самостійної роботи студент відшукує в навчальній та науковій літературі факти з необхідної тематики.

Дослідницький метод. Використовується на практичних заняттях при роботі з джерелами. Може бути залучений також в ході виконання ІНДЗ.

11. Методи контролю

опитування студентів на практичних заняттях;
тест-контроль знань з кожного змістового модуля;
ІНДЗ.
Усний іспит для студентів, які не набрали достатньої кількості балів до задовільної оцінки.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для екзамену

Поточне тестування та самостійна робота	ІНДЗ	Сума
модуль №1	модуль №2	модуль №3
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11	15	100
3	5	10	9	5	6	9	9	12	12	5

Приклад за виконання курсового проекту (роботи)

Пояснювальна записка	Ілюстративна частина	Захист роботи	Сума
до	до	до	100

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ЕСТS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90-100	А	відмінно	зараховано
85-89	В	добре
75-84	С
70-74	D	задовільно
60-69	E
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Методичне забезпечення

Бондар Р.Д. Історія Стародавнього Сходу. Методичні рекомендації для студентів I курсу історичного факультету. – Одеса, 2009.

14. Рекомендована література

Базова:

Підручники

Авдиев В. И. История Древнего Востока. 3-е изд. – М., 1970.
Васильев Л. С. История Востока: В 2 ч. – М., 1993, 1994, 1998. Ч. 1.
Васильев Л. С. История религий Востока. – М., 1988, 1998.
История Древнего Востока. 3-е изд. – М., 1999.
История Древнего Востока. Материалы по историографии. – М., 1991.
Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.
Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К.,2000.
Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А.И. Рогожина, Н.Н. Страхова. – Харьков, 1981.
Редер Д.Г., Черкасова Е.А. История древнего мира. – Ч. I. Первобытное общество и Древний Восток. – 2-е изд. – М., 1979.
Струве В. В. История Древнего Востока. – М., 1941.
Тураев Б. А. Історія Стародавнього Сходу: В 2 т. – К.; Харків, 1938.

Джерела

Антология мировой философии. – М.. 1969. Т. 1.
Геродот. Історія в дев'яти книгах. – К.,1993.
Литература Древнего Востока. Иран, Индия, Китай. Тексты. – М., 1984.
Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М., 1963.
Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. – М., 1980.

Додаткова література:

З усього курсу

Афанасьева В. А. Искусство Древнего Востока. – М., 1971.
Афанасьева В. Луконин В. Померанцева Н. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.
Бог-человек-общество в традиционных культурах Востока. – М., 1993.
Ван-дер-Варден. Пробуждающаяся наука. Т.ІІ. Рождение астрономии / Пер. с англ. – М., 1991.
Вардиман Е. Женщина в древнем мире / Пер. с нем. – М., 1990.
Вейнберг И.П. Рождение истории. Историческая мысль на Ближнем Востоке середины I тысячелетия до н. э. – М., 1993.
Вейнберг И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. –М., 1986.
Горелик М.В. Оружие Древнего Востока: IV тысячелетие — IV в. до н. э. – М., 1993.
Государство и социальные структуры на Древнем Востоке. – М., 1989.
Гроссман Ю.М., Лисовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. – Львів, 1985.
Джеймс П., Торп Н. Древние изобретения / Пер. с англ. - Минск, 1997.
Дмитриева Н.А. Виноградова Н. А. Искусство древнего мира. –М., 1986.
Древние цивилизации. – М.,1989.
Древний Восток и античная цивилизация. – Л., 1989.
Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990.
Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности (от первых поселений до персидского завоевания) / Пер. с польск. – М., 1989.
Искусство стран Востока. – М., 1986.
История Востока. В 6 т. Восток в древности. – М., 1997. Т.1.
История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1983. – Т. 1.
История Древнего Востока. Зарождение классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. - Ч.1. – М., 1983; Ч.2. – М., 1989.
История древнего мира/ под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой. –М.: Наука, 1982.
История отечественного востоковедения до середины ХIХ века / Отв.ред. Г.Ф. Ким, П.М. Шаститко. – М., 1990.
История политических и правовых учений. Древний мир. – М., 1985.
История философии в кратком изложении / Пер. с чеш. – М., 1991.
Исчезнувшие народы. – М., 1988.
Кожин П.М. Очерки истории естественнонаучных знаний в древности. – М., 1967.
Культура Востока. Древность и раннее средневековье. – Л., 1978.
Культура Древнего Востока. –М., 1971.
Культурное наследие Востока. Проблемы, поиски, суждения. – Л.,1985.
Ліндсей Дж. Коротка історія культури: В 2 т. /пер. з англ. – К., 1995.Т.1.
Лукач Й. Пути богов. К типологии религий, предшествовавших христианству /Пер. с венг. – М., 1984.
Лурье И., Ляпунова К., Матье М., Пиотровский Б., Флиттнер Н. Очерки по истории техники Древнего Востока. – М.; Л., 1940.
Массон В.М. Первые цивилизации. – Л., 1989.
Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. – М., 1987.
Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока / Пер. с англ. – М., 1982.
Мифология древнего мира / Пер. с англ. – М., 1977.
Нейгебауэр О. Точные науки в древности / Пер. с англ. – М., 1968.
Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. – М., 1977.
Николов Н., Харалампиев В. Звездочеты древности / Пер. с болг. –М., 1991.
Оппенхейм А. Л. Торговля на Ближнем Востоке в древности / Пер. с англ. – М., 1970.
Очерки истории естественнонаучных знаний в древности. – М., 1982.
Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и среднего Востока. –М., 1988.
Памятники мирового искусства. Искусство Древнего Востока. – М., 1968.
Проблемы докапиталистических обществ в странах Востока / Отв.ред. Г.Ф. Ким. – М., 1971.
Религии Древнего Востока. – М., 1995.
Сергеев В.С. Дипломатия Древнего Востока // История дипломатии. – Т.I. – М., 1941. – С.18-34.
Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.
Франкфорт Г., Франкфорт Г. А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека / Пер. с англ. – М., 1984.
Фридрих И. Дешифровка забытых письменностей и языков / Пер. с нем. – М., 1961.

До 1 модулю, теми 2-3:

Джерела

Поучение Гераклеопольского царя своему сыну Мерикара //Хрестоматия, 1980, Т.1. -С. 31-35.
Поучение Ахтоя, сына Дуауфа. Своему сыну Пиопи // Хрестоматия, 1980, Т.1. -С.39-42.
Пророчество Неферти // Хрестоматия. – 1980. – Т.1. -С.53-56.
Речения Ипусера // Хрестоматия по истории Древнего Востока. Ч.1. – С.42-53.

Література

Авдиев В.И. Военная история Древнего Египта. – М., 1962.
Бадж Э.А.У. Мумия. Материалы археологических исследований египетских гробниц / Пер. С.В. Архиповой. – М., 2001.
Бердяев О.Д. Трудовые населения Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1973.
Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего Царства // ВДИ
Берлев О.Д. Стоимость раба в Египте эпохи Среднего Царства // ВДИ, 1966, №1.
Берлев О.Д. Трудовое население Египта эпохи Среднего Царства. – М.,1972.
Богданов И.В. Еще раз о принципах староегипетской хронологии // ВДИ. – 2004. - №4
Брэстед Д. История Египта. Т.1-2. / Пер. с англ. – М.,1915.
Замаровский В. Их величества пирамиды. – М., 1986.
Замаровський В. Сім чудес світу. –К., 1979.
Кацнельсон И.С. Тутанхамон и сокровища его гробницы. –М., 1976.
Кинк Х.А. Древнеегипетский храм. –М., 1979.
Кинк Х.Л. Египет до фараонов. – М., 1964.
Кожин П.М. Очерки истории естественно-научных знаний в древности. –М., 1982.
Коростовцев М.А. Религия древнего Египта. – М., 1972 (1976).
Крол А.А. Хеб-сед и становление древнеегипетского государства // ВДИ. – 2001. - №1. – С. 3-11
Культура древнего Египта / Под ред. Кацнельсона. – М.: Наука, 1975.
Лауэр Ж. Загадки египетских пирамид. –М., 1966.
Лобановський Б.Б. Мистецтво Стародавнього Єгипту. Нариси. – К., 1972.
Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. – М., 1961 (1976).
Монтэ П. Египет Рамсесов / Пер. с фр. Ф.Л. Мендельсона. – М., 1989 (Смоленск, 2000).
Павлова О.И. Амон Фиванский. Ранняя история культа (V–XVII династии). – М., 1984.
Перепёлкин Ю.Л. Переворот Амен-хот-па IV. Ч.1 и Ч.2. 1967, 1984.
Перепелкин Ю.Я. Кэйе и Семнех-ке-рэ. К исходу солнцепоклоннического переворота в Египте. – М., 1979.
Рубинштейн Р.И. Мифы древнего Египта. –Л., 1959.
Савельева Т.Н. Аграрный строй Египта в период Древнего царства. – М., 1962.
Струве В.Е. Списки Манефона царей Позднего Египта // Язык и мышление, V. – М.-Л., 1935
Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху XVIII династии. – М., 1977.
Стучевский И.А. Рамсес II и Херихор. Из истории древнего Египта эпохи Рамессидов. – М., 1984.
Тураев Б.А. Бог Тот. Опыт исследования в области древнеегипетской культуры. – СПб., 2002.
Целлар К. Архитектура страны фараонов. – М. 1990.

До 1 модулю, тема 4:

Архипов И.С. Дворцовый переворот в Каркемише в 1763 г. до н.э. // ВДИ. – 2005. - №3. – С.236-242
Бациева С.М. Борьба между Ассирией и Урарту за Сирию // ВДИ. – 1953. – №2
Блеген К. Троя и троянцы. Боги и герои города-призрака / Пер. с англ. О.И. Миловой. – М., 2002.
Борухович В.Г. Ахейцы в Малой Азии // ВДИ. – 1964. - №3. – С. 91-106
Вулли Л. Забытое царство. – М., 1986.
Гельцер М.Л. Новые тексты из древнего Алалаха и их значение для соц.-эк. истории Др. Востока // ВДИ. – 1956, №1; 1956, №3
Гиоргадзе Г.Г. Вопросы общественного строя хеттов. – Тбилиси, 1973.
Демидчик А.Е. "Дал я дорогу своим ногам…" // Чужое. опыты преодоления. – М., 1999. – С. 237-258.
Дубнов С.М. Краткая история евреев. – Ч.I. Древнейшая (библейская) история. – СПб., 1912.
Кораблев И.Ш. Ганнибал. – М., 1981.
Немировский А.А. Синхронизмы эпохи Хаттусилиса III и "Короткая" хронология позднебронзового века // ВДИ. – 2003. - №2 – С. 3-15
Немировский А.А. Соправительство наследников Суттарны II в Митанни // ВДИ. №3. – 2001.– С. 3-16
Церен Э. Библейские холмы. – М., 1986.
Циркин Ю.Б. Карфаген и его культура. – М., 1986.
Циркин Ю.Б. От Ханаана до Карфагена. – М., 2001.
Шифман И.М. Объединение финикийских колоний в Западном Средиземноморье и возникновение карфагенской державы // ВДИ. – 1960. - №2. – С. 39-46
Юнусов М.М. Баалат Губль и Хатхор: из истории отношений Библа и Египта в эпохи Старого и Среднего царств // ВДИ. – 2005. - №2. – C.3-13

До 2 модулю, теми 5-7:

Джерела

Закони царя Хаммурапі // Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. – Львів, 1985.
Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М., 1963. – С.196-218.
Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М.,1980. – Ч.1. – С.151-184.
Хрестоматия по истории древнего мира. Древний Восток. Т.1. – М.,1950. –С. 149-180.

Література

Вайман М.А. Шумеро-вавилонская математика ІІІ-П тыс. до н.э. – М., 1961.
Веселовский И.Н. Вавилонская математика. – М., 1961.
Вулли Л. Ур Халдеев / Пер. с англ. Ф.Л. Мендельсона. – М., 1961
Глиняний В.П. Правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу. Автореферат. –Одеса, 2002.
Дандамаев М.А. Вавилонские писцы. – М. 1983.
Дандамаев М.А. Рабство в Вавилонии VII-IV вв. до н.э.
Дандамаев М.А. Роль тамкара в Вавилонии ІІ-І тыс. до н.э. // Древний Восток: города и торговля (ІІІ-І тыс. до н.э.). – Ереван, 1973.
Дьяконов И.М. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту // Вестник Древней истории. – 1951. - №2. – С. 304-308
Дьяконов И.М. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства // ВДИ. -1952. №3. – С.199-305.
Дьяконов И.М. Люди города Ура. – М., 1990.
Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. – М., 1989.
Клима И. Общество и культура древнего Двуречья. – Прага., 1967.
Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии. Человек, судьба, время. – М., 1983.
Козырева Н.В. Амореи в городах Иссин и Эшнунна // ВДИ. – 2001. - №3. – С. 119-123
Козырева Н.В. Древняя Ларса. – М., 1988.
Козырева Н.В. Местное социальное устройство в старовавилонской Месопотамии // Восток. -№1. – 1991.
Крамер С. История начинается в Шумере / Пер. с англ. Ф.Л. Мендельсона. – М., 1965.
Липин А.А., Белов А.М. Глиняные книги. – Л., 1956.
Меликишвили Г.А. Ассирия и «страны Наири» на рубеже (ХII-ХI в. до н.э.) // ВДИ. – 1963. - №2. – С. 115-129
Оппенхейм А.Л. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации. – М., 1980.
Редер Д.Г. К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи // Древний Восток. – 1975. – Вып.1. – С. 3-28.
Редер Д.Ч. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М., 1965.
Садаев Д.Ч. История Древней Ассирии. – М., 1979.
Струве В.В. Борьба с рабством-должничеством в Вавилонии и Палестине // Палестинский сборник, 3 (66). – 1958. – С. 129-141.
Струве В.В. Государство Лагаш. Борьба за расширение гражданских прав в Лагаше XХV-ХХIV вв. до н.э. – М., 1961.
Тюменев А.И. Государственное хозяйство древнего Шумера. – М.-Л., 1956.
Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. – М.-Л., 1958.
Флиттнер Н.Д. На берегах Тигра и Ефрата. – М., 1938.
Якобсен Т. Сокровища тьмы: История месопотамской религии. – М., 1995.
Якобсон В.А. Регулирование международной торговли по Законам Хаммурапи //Древний Восток и мировая культура. – М., 1981.

До 2 модулю, тема 8:

Джерела

Геродот. История (любое издание) - С. 30, 61-97.
Хрестоматия по истории Древнего Востока //под ред. М.А. Коростовцева. - Ч.2. - М.: Высшая школа, 1980.
Тематическая хрестоматия по истории Древнего Востока // сост. Н.П. Пикус. - вып. 1, 1963 -№31,33.

Література

Абаев В. И. Скифо-европейские изоглоссы. – М., 1965.
Абаев В.И. Антидэвовская надпись Ксеркса // Иранские языки. Тр. Ин-та языка и мышления АН СССР. – 1945. Т. 1. – С. 134-140.
Абаев В.И. Пятый столбец Бехистунской надписи Дария I и Антидэвовская надпись Ксеркса // ВДИ. – 1963. №3. – С 113-118.
Авеста. Избранные гимны / Пер. И.М. Стеблин-Каменского. – М., 1993.
Алиев И. Г. История Мидии. – Баку, 1960.
Бойс М. Зороастризм. Верования и обычаи. – М., 1987.
Грантовский Э.А. Происхождение мидийского государства (политика и идеология // Советское востоковедение. Проблемы и перспективы. – М., 1988. – С. 181-182.
Грантовский Э.А. Ранняя история иранских племен Передней Азии. – М., 1970.
Дандамаев М.А., Луконин В.Г. Культура и экономика Древнего Ирана. – М., 1980.
Дандамаев М.А. Бехистунская надпись // Древний мир. – М.: Изд-во восточной литературы, 1962.
Дандамаев М.А. Бехистунская надпись и античные авторы о Бардии-Гаумате // Краткие сообщения Института народов Азии, 46. - М.: Из-во восточной литературы. 1962.
Дандамаев М.А. Имперская идеология и частная жизнь в Ахеменидской державе // ВДИ. – 1998. -№1.
Дандамаев М.А. Иран при первых Ахеменидах (VI в до н.э.) – М., 1963. – С.121-133.
Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы. – М., 1985.
Дандамаев М.А. Социальная сущность переворота Гауматы. //ВДИ – 1958. - №4. – С.36-50.
Дьяконов И.М. Восточный Иран до Кира (к возможности новых постановок вопроса) // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. – М., 1971. – С. 122-154.
Дьяконов И.М. История Мидии от древнейших времен до конца IV в. до н.э. – М.-Л., 1956.
Дьяконов И.М. Очерк истории древнего Ирана. – М., 1961.
Дьяконов И.М. Рабовладельческие имения персидских вельмож // ВДИ. – 1959. -№4.
Израэль Ж. Кир Великий / Пер. с фр. О.Дмитриева. – М., 2006.
Куликан У. Персы и мидяне. Подданные империи Ахеменидов / Пер. с англ. Л.А. Игоревского. – М., 2002.
Луконич В.Г. Искусство Древнего Ирана. – М., 1977.
Пигулевская Н.В. и др. История Ирана с древнейших времен до XVIII в. – Л., 1958.
Пьянков И.В. Борьба Кира II с Астиагом по данным античных авторов // ВДИ. – 1971. № 3. – С. 16-37.
Пьянков И.В. Образование державы Ахеменидов по данным античных источников // История Иранского государства и культуры. К 2500-летию Иранского государства. – С. 83-93.
Струве В.В. Аренда податей в государстве Ахеменидов // III Международный конгресс по иранскому искусству и археологии. – М.-Л., 1939. – С. 245-248.
Уилбер Д. Персеполь. – М., 1977.
Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.
Хинц В. Государство Элам. – М., 1977.
Юсифов Ю.Б. Элам. Социально-экономическая история. – М., 1968.

До 3 модулю, тема 9:

Джерела

1.Будда. История о перерождениях. – М., 1991.

2.Древнеиндийская философия. Начальный период. – 2-е изд. – М., 1972.

3.История и культура Древней Индии. Тексты. – М.,1990.

4.Легенды о Кришне: жизнь и учение. – М., 1995.

5.Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М., 1980. – Ч.2.

Література

Алаев Л.Б. Сельская община как элемент общественного строя древней Индии // ВДИ. – 1978. – С. 7-27.
Альбедиль М.Ф. Забытая цивилизация в долине Инда. — СПб., 1991.
Афанасьева В. А. Искусство Древнего Востока. – М., 1971.
Боги, брахманы, люди. Четыре тысячелетия индуизма. – М., 1969.
Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийские цивилизации. – М., 1980.
Бонгард-Левин Г.М. Индия в древности. – М., 1983.
Бонгард-Левин Г.М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.
Бэшем А. Чудо, которым была Индия. – М., 1977.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Гусева Н.Р. Индуизм. История формирования, культовая практика. – М., 1977.
Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев / Пер. с фр. –М.,1986.
Ильин Г.Ф. Религии Древней Индии. – М., 1958.
Корнев В.И. Буддизм и его роль в общественной жизни стран Азии. – М., 1983.
Костюченко В.С. Классическая веданта и неоведантизм. – М., 1983.
Кудрявцев М.К. Кастовая система в Индии. — М., 1992.
Культура древней Индии. – М., 1975.
Куценков А.А. Эволюция индийской касты. – М., 1983.
Лелюхин Д.Н. Структура державы Маурьев по сведениям эдиктов Ашоки // ВДИ. – 1998. - №2. – С. 115-129.
Лидова Н.Р. Драма и ритуал в древней Индии. – М., 1992.
Маккей Э. Древнейшая культура долины Инда. – М., 1951.
Медведев Е.М. Эволюция индийского города (древности и средние века // Советское востоковедение. Проблемы и перспективы. – М., 1988. – С. 191-196.
Ольденбург С.Ф. Культура Индии. – М., 1991.
Рам Шаран Шарма. Древнеиндийское общество / Пер. с англ. – М., 1987.
Самозванцев А.М. Проблемы организации индийского общества в конце I тыс. до н.э. – первых веках I тыс. н.э. // Восток. – 1999. - №2-3. – С. 5-13.
Серебряков И.Д. Литература народов Индии. – М., 1985.
Уилер М. Древний Индостан. Раннеиндийская цивилизация / Пер. с англ. – М., 2005.

До 3 модулю, тема 10:

Джерела

Древнекитайская философия сборник текстов. – В 2-х т. – М., 1972-1973, 1994.
Конфуций Уроки мудрости. – Москва-Харьков, 1998.
ЛаоЦзы. Книга о пути и силе. – Новосибирск, 1992.

Література

Березкина Э.И. Математика Древнего Китая. – М., 1980.
Васильев Л.С. Аграрные отношения и община в древнем Китае (ХI-VII вв. до н.э.). – М., 1961.
Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.
Воробьев М.В. Древняя Корея. – М., 1961.
Дао и даосизм в Китае – М., 1982.
Древнекитайская философия. – М., 1972.
Искусство Китая. – М., 1988.
История китайской философии. – М. 1989.
Крил Х.Г. Становление государственной власти в Китае. Империя Западная Чжоу / Пер. с англ. Р.В. Котенко. – СПб., 2001.
Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. – 2-е изд. – М., 1992.
Малявин В.В. Конфуций. – М., 1992.
Переломов Л.С. История Цинь – первое централизованное государство в Китае. – М., 1961.
Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.
Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, судьба, учение. – М., 1995.
Религии Древнего Востока. – М., 1995.
Рубин В.А. Идеология и культура Древнего Китая. – М., 1970.
Холл Дж.Е. История Юго-Восточной Азии. – М., 1958.
Яншина Э.М. Формирование и развитие древнекитайской мифологии. – М., 1984.

До 3 модулю, тема 11:

ЛІТЕРАТУРА:

Игнатович А.Н. Буддизм в Японии. Очерк ранней истории. – М., 1987.
Киддер Дж.Э. Япония до буддизма. Острова заселенные богами / Пер. с англ. О.И. Миловой. – М., 2003.
Коваленко А.А. Место и роль переселенцев времен Яёй и кофун в формировании японского этноса в работах японских исследователей второй половины XX в. // Восточный мир. – 2004. - № 1. – С.80-85.
Рубель В. А., Коваленко О. А. Проблема этногенеза японского народа в современном японском историографии // Восточный мир. – К., 2000. - № 1. – С.156-162.
Суровень Д.А. Китайско-корейские переселенцы аябито в Японии начала V века // Известия Уральского государственного университета. Сер. 2: Гуманитарные науки. – Екатеринбург, 2011. - № 1(87). – С.169-194;

15. Інформаційні ресурси

- Бібліотека кафедра історії стародавнього світу та середніх віків;

- Одеський археологічний музей НАН України (Египетський відділ);

- Наукова бібліотека ОНУ імені І.І. Мечникова.

Інтернет-ресурс:

Центральный Ассирийский ресурс (ЦАРь) - http://assyria.narod.ru/

ДОДАТОК

Контрольні питання

За змістовим модулем 1.

Загальні риси природних умов в річкових долинах.
Проблема хронології історії Єгипту.
Проблема соціального устрою Стародавнього Єгипту.
Види джерел.
Видатні сходознавці ХІХ-ХХ ст.
Ріка Нил та її роль у розвитку Єгипту.
Час та особливості виникнення державності в Єгипті.
Основні риси єгипетського суспільства в Ранньому Царстві.
Піраміди як історичне джерело.
Політичні завдання фараонів в епоху Середнього Царства.
Зовнішня політика фараонів доби Середнього Царства.
Діяльність ХІ та ХІІ династій у справі зміцнення Єгипту.
Розпад єдиного Єгипту.
Завоювання Єгипту гіксосами.
Причини об'єднання Єгипту наприкінці другого перехідного періоду.
Територія держави за Тутмоса ІІ.
Причини та сутність реформи Ехнатона.
Амарнське мистецтво, його характерні риси.
Хетто-єгипетська угода та її значення.
Соціальні зміни у новоєгипетському суспільстві.
Етапи політичної історії Єгипту ХІ-VI ст. до н.е.
„Саїське відродження” та його роль в історії Єгипта Пізднього Царства.
Єгипет під владою персів.

24.Початок елліністичного періоду єгипетської історії.

25. Етнічна мапа Малої Азії у ІІ-І тис. до н.е.

26. Хеттські закони та їх значення для вивчення історії хеттів.

27. Природні умови країн Східного Середземномор'я.

28. Економіка фінікійських міст.

29. Винайдення алфавіту.

30. Старий Заповіт як історичне джерело.

31. Виникнення Ізраїльсько-Іудейського Царства.

Контрольні питання.

За змістовим модулем 2.

Історія дешифрування клинопису.
Етапи археологічного дослідження країни.
Природні та кліматичні умови.
Найдавніші мешканці долини Тигру і Євфрату – шумери, гіпотези щодо їх походження.
Політична історія шумерських міст-держав.
Реформи Уруінімгіни.
Месопотамія під владою Аккада.
Реформи Саргона.
Особливості економіки Шумеро-Аккадського Царства.
Загибель Шумеро-Аккадського Царства.
Політика військових союзів в Месопотамії.
Зовнішня політика Хаммурапі.
Реформи Хаммурапі.
Історичне значення законів Хаммурапі.
Економіка Ассирії на початку І тис. до н.е.
Особливості зовнішньої політики Ассирії за правління Тиглатраласара.
Зовнішня політика за правління Навуходоносора.
Вавилон як культурний центр Месопотамії.
Форми експлуатації в Вавилоні у І тис. до н.е.
Значення торгівельно-лихварської діяльності у Вавилоні у І тис. до н.е.
Завоювання Вавилону персами.
Стародавній Елам – особливості форми державного устрою.
Територія держави Ахеменидів за Кіра ІІ.
Політика Кіра ІІ по відношенню до завойованих народів.
Прихід до влади Дарія І.
Реформи Дарія І.

27.Віровчення, соціальна етика та ритуал зороастризму.

Контрольні питання.

За змістовим модулем 3.

Країни Південної та Південно-Східної Азії у давнину.

Періодизація історії Індії.
Природні умови та населення.
Особливості історичних джерел.
Епічні поеми як історичне джерело.
„Веди” як історичне джерело.
Арії на території Північної Індії.
Система варн – основа суспільного життя.
Форми властності і залежності.
Система міських та сільських общин в Індії.
Поява цивілізації в долині Ганга (ведійський період).
Держави в долині Ганга.
Індійський похід Александра Македонського.
Історична роль буддизму.
Внесок індійської культури в світову.
Періодизація історії Китаю.
Особливості письмових джерел .
Природні умови та населення.
Держава в епоху Шань-Інь.
Стародавній Китай в епоху Чжоу.
Реформи Шан Яна в царстві Цінь.
Боротьба з північними кочівниками сюнну.
Будівництво Великої Китайської стіни.
Лю Бан – засновник імперії Хань.
Реформи Ван Мана.
Сутність конфуціанства.
Легізм та його сутність.
Легістський експеримент Цінь Шіхуана.

28.Внесок культури Стародавнього Китаю в світову культуру.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Соціально-економічні відносини та народні повстання в Єгипті Середнього Царства. (6 годин).

ПЛАН.

1. Характеристика джерел.

2.Сільське господарство, ремесло і торгівля в Єгипті.

3. Соціальна структура давньоєгипетського суспільства.

4. Народне повстання у Єгипті наприкінці Середнього Царства.

ДЖЕРЕЛА.

1. Поучение Гераклеопольского царя своему сыну Мерикара. //Хрестоматия по истории Древнего Востока/ в 2-х частях/.-М.: Высшая школа.,1980.-Т.1. -С. 31-35.

2. Поучение Ахтоя, сына Дуауфа. Своему сыну Пиопи.// Хрестоматия по истории Древнего Востока, 1980.- Т.1. -С.39-42.

3. Речения Ипусера. // Хрестоматия по истории Древнего Востока,1980.- Т.1. –С.42-53.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. –М.: Высшая школа, 1970.-–С.175-192.

2. Берлев О.Д. Стоимость раба в Египте эпохи Среднего Царства.//ВДИ (Вестник Древней Истории).-1966.- №1.

3. Берлев О.Д. Трудовое население Египта эпохи Среднего Царства.-М.,1972.

4. История Древнего Востока / под ред. Кузищина. –М.: Высшая школа, 1979.- гл. IV.

5. История древнего мира/ под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой. –М.: Наука, 1982.- Ч.1.- лекция 6.

Тема 2. Культура Стародавнього Єгипту. (6 годин).

ПЛАН.

1.Писемність та освіта.

2.Єгипетська релігія та її особливості.

3.Астрономія, математика, медицина.

4.Література Стародавнього Єгипту.

5.Архітектура та образотворче мистецтво.

ДЖЕРЕЛА.

Древний Восток. Книга для чтения. –М., 1951, 1953, 1961.

Поэзия и проза Древнего Востока. –М., 1973.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. –М., 1963. –С.9-174.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. –М.,1997. –С.16-91.

Хрестоматия по истории Древнего Востока.- В 2-х частях. –М., 1980- Ч.1. –С.17-129.

Хрестоматия по истории древнего мира. -Т.1. Древний Восток. –М., 1950. –С.26-135.

ЛІТЕРАТУРА.

Васильев Л.С. История религий Востока. –М., 1988.

Дмитриева Н.А. Виноградова Н. А. Искусство древнего мира. –М., 1986.

Замаровський В. Сім чудес світу. –К., 1979.

Кинк Х.А. Древнеегипетский храм. –М., 1979.

Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. –М., 1976.

Кожин П.М. Очерки истории естественно-научных знаний в древности. –М., 1982.

Культура Древнего Востока. –М., 1971.

Культура Древнего Египта/под ред. Кацнельсона. –М.: Наука, 1975.

Лауэр Ж. Загадки египетских пирамид. –М., 1966.

Лобановський Б. Мистецтво Стародавнього Єгипту. –К., 1972.

Матье М.Э. Искусство Древнего Египта.-М., 1976.

Рубинштейн Р.И. Мифы древнего Египта. –Л., 1959.

Целлар К. Архитектура страны фараонов. –М. 1990.

Тема 3. Економіка і соціальні відносини у Стародавній Вавілонії за законами Хаммурапі. (6 години).

ПЛАН.

1. Вавілонська держава в епоху Стародавнього царства (XIX-XVI ст. до н.е.).

2. Закони Хаммурапі як історичне джерело.

3. Сільське господарство та аграрні відносини у Стародавній Вавілонії.

А)розвиток землеробства та його роль в економіці Вавілонії за законами

Хаммурапі.

Б) форми землеволодіння та землекористування.

В) скотарство.

4. Ремесло та торгівля у Стародавній Вавілонії.

А) ремеслені професії.

Б) оплата праці ремеслеників.

В) зовнішня торгівля та її значення в економіці Вавілонії.

Г) лихварство. Відношення законодавства до лихварства.

5. Класовий та сословний розподіл вільних.

А) „Авелум”.

Б) Особливості положення „мушкенум”.

В) Рабство у Стародавній Вавілонії.

6. Родинне та кримінальне право.

А) родинне та спадкове право.

Б) судочинство, кримінальне право.

ДЖЕРЕЛА.

Закони царя Хаммурапі // Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. –Львів, 1985.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. –М., 1963. –С.196-218.

Хрестоматия по истории Древнего Востока. –М.,1980. Ч.1. – С.151-184.

Хрестоматия по истории древнего мира. Древний Восток. Т.1. -М.,1950. –С. 149-180.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА.

Глиняний В.П. Правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу. Автореферат. –Одеса, 2002.

Дандамаев М.А. Роль тамкара в Вавилонии ІІ-І тыс.до н.э.//Древний Восток: города и торговля (ІІІ-І тыс. до н.э.) –Ереван, 1973.

Дьяконов И.М. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства.//ВДИ. -1952. №3. –С.199-305.

Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. –М., 1989.

История Востока. Т.1. Восток в древности. –М., 1989.

История Древнего Востока / под ред. Кузищина. –М.: Высшая школа, 1979, -ХІ гл., §1,2.

Источниковедение истории Древнего Востока. –М., 1984.

Козырева Н.В. Местное социальное устройство в старовавилонской Месопотамии.//Восток. -№1.-1991.

Редер Д.Г. К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи.//в кн.: Древний Восток. – 1975. –Вып.1. –С. 3-28.

Струве В.В. Борьба с рабством-должничеством в Вавилонии и Палестине.// Палестинский сборник. – 1958.-Вып. 3\66\ -С. 129-141.

Якобсон В.А. Регулирование международной торговли по Законам Хаммурапи.//Древний Восток и мировая культура. –М., 1981.

Тема 4. Культура Стародавньої Месопотамії (4 години).

ПЛАН.

1. Система освіти в Стародавньому Вавилоні.

2. Біблиотеки та архіви Стародавньої Месопотамії.

3. Математичні знання.

4. Досягнення в науковій медицині.

5. Астрономічні знання в Стародавньому Вавилоні.

6. Архітектура Стародавньої Месопотамії.

7. Релігія Месопотамії.

8. Література Месопотамії.

ЛІТЕРАТУРА.

История Востока: В 6 т. Т. 1. Восток в древности - М .,1997.

Клима И. Общество и культура древнего Двуречья - Прага. 1967.

Оппенхейм А.Л. Древняя Месопотамия. Портрет погибшей цивилизации. - М . 1990.

Флиттнер Н.Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. - М.-Л., 1958.

До пунктів № 1 и 2.

Дандамаев М.А. Вавилонские писцы. - М. 1983.

Липин А.А. , Белов А.М. Глиняные книги. - Л., 1956.

Флиттнер Н.Д. На берегах Тигра и Ефрата. - М, 1938.

Церен Э. Библейские холмы.

До пунктів № 3,4,5.

Вайман М.А. Шумеро-вавилонская математика ІІІ-П тыс. до н.э. - М., 1961.

Веселовский И.Н. Вавилонская математика -М., 1961.

Кожин П.М. Очерки истории естественно-научных знаний в древности. - М., 1967.

Нейчебауэр О. Точные науки в древности. -М., 1968.

Очерки по истории естественно-научных знаний в древности. - М., 1982.

До пункту № 6.

История архитектуры (любое издание). - Т. 1.

Флиттнер Н.Д. На берегах Тигра и Ефрата - М.,1938.

До пункту № 7.

Васильев Л.С. История религий Древнего Востока. - М.. 1988.

Редер Д.Ч. Мифы и легенды древнего Двуречья - М., 1965.

Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж ., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека. -М., 1984.

Якобсен Т. Сокровища тьмы: История месопотамской религии. - М., 1995.

До пункту № 8.

История всемирной литературы: в 9 томах. Т 1. - М., 1983.

литература Древнего Востока - М., 1971.

Тема 5. Персидська держава у VI–IV ст. до н.е. (2 години).

ПЛАН.

1.Утворення держави Ахеменідів.

А) завойовницька політика Кіра II.

Б) Камбіз та здобуття Єгипту.

В) переворот Гаумати та його правління.

2.Персидська держава за часів Дарія I.

А) прихід до влади Дарія.

Б) характер повстань проти Дарія та їхне придушення.

В) реформи Дарія I.

3. Регіліозно-міфологичний світогляд.

ДЖЕРЕЛА.

1. Геродот. История (любое издание) - С. 30, 61-97.

2. Хрестоматия по истории Древнего Востока //под ред. М.А.Коростовцева. - Ч.2. - М.: Высшая школа, 1980.

3. Тематическая хрестоматия по истории Древнего Востока, //сост. Н.П.Пикус. - вып. 1, 1963 -№31,33.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Дандамаев М.А. Бехистунская надпись. //В кн: Древний мир. - М.: Изд-во восточной литературы, 1962.

2. Дандамаев М.А. Имперская идеология и частная жизнь в Ахеменидской державе. //ВДИ. -1998. -№1.

3. Дандамаев М.А.Политическая история Ахеменидской державы. - М.,1985.

4. Дандамаев Н.А. Бехистунская надпись и античные авторы о Бардии-Гаумате // Краткие сообщения Института народов Азии. – Вып. 46. - М.: Из-во восточной литературы. 1962.

5. Дандамаев Н.А. Иран при первых Ахеменидах (VI в до н.э. ) - М: Изд-во восточной литературы. 1963. -С.121-133.

6. Дандамаев Н.А. Социальная сущность переворота Гауматы. //ВДИ – 1958. - №4. – С.36-50.

7 . Дьяконов М.М. Очерк истории древнего Ирана. - М., 1961.

8. Дьяконов М.М. Рабовладельческие имения персидских вельмож //ВДИ. – 1959. -№4.

9. История древнего Востока //под ред. В.И. Кузищина. - М.: Высшая школа, 1979 – С. 290-302.

10. Пьянков И.В. Образование державы Ахеменидов по данным античных источников // История Иранского государства и культуры. - М., 1971.

11. Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи./пер. с англ. М. 1987, 1991.

Тема 6. Релігія та культура Стародавньої Індії (6 години).

ПЛАН.

1. Ведійська релігія.

2. Джайнизм.

3. Ранній буддизм: вчення та громада.

А) виникнення буддизму. Біографія Будди.

Б) віровчення буддизму. Соціальна етика буддизму.

В) Буддизм і держава.

Г) Буддийська громада – сангха.

4. Індуїзм.

ДЖЕРЕЛА.

1.Будда. История о перерождениях. – М., 1991.

2.Древнеиндийская философия. Начальный период. - 2-е изд. - М.. 1972.

3.История и культура Древней Индии. Тексты - М.,1990.

4.Легенды о Кришне: жизнь и учение. - М., 1995.

5.Хрестоматия по истории Древнего Востока -М., 1980.Ч.2.

ЛІТЕРАТУРА.

1.Афанасьева В. А. Искусство Древнего Востока. - М., 1971.

2.Боги, брахманы, люди. Четыре тысячелетия индуизма. - М., 1969.

3.Бонгард-Левин Г.М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.

4. Васильев Л.С. История религий Востока. - М., 1988.

5 Гусева Н.Р. Индуизм. История формирования, культовая практика. -М., 1977.

6. Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев – М., 1986.

7. Ильин Г.Ф. Религия Древней Индии. – М., 1959.

8. Корнев В.И. Буддизм и его роль в общественной жизни стран Азии. – М., 1983.

9. Культура древней Индии. - М., 1975.

10. Лидова Н.Р. Драма и ритуал в древней Индии. - М., 1992.

11. Нейчебауэр О. Точные науки в древности. - М., 1968.

12. Ольденбург С.Ф. Культура Индии. - М., 1991.

13. Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и среднего Востока. –М., 1988.

14. Религии Древнего Востока. - М., 1995.

15. Серебряков И.Д. Литература народов Индии. – М., 1985.

Тема 7. Культура стародавнього Китаю. (6 години).

ПЛАН.

1. Конфуцій; життя та діяльність.

2. Людина і етика людських взаємин за Конфуцієм.

3. Конфуцій про ідеальне суспільство.

4. Погляди Конфуція на державу та політику.

5. Легістська модель держави.

6. Суспільство по-даоськи.

ДЖЕРЕЛА.

1. Древнекитайская философия сборник текстов. - В 2 –х т. – М., 1972-1973, 1994.

2. Конфуций Уроки мудрости. - Москва-Харьков, 1998.

3. ЛаоЦзы. Книга о пути и силе. –Новосибирск, 1992.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Афанасьева В. А. Искусство Древнего Востока. –М., 1971.

2. Березкина Э.И. Математика Древнего Китая. –М., 1980.

3. Васильев Я.С. Культы, религии, традиции в Китае. –М., 1970.

4. Дао и даосизм в Китае - М., 1982.

5. Искусство Китая. –М., 1988.

6. История китайской философии. – М., 1989.

7. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия - 2-е изд. –М., 1992.

8. Малявин В. В. Конфуций. –М., 1992.

9. Нейчебауэр О. Точные науки в древности –М., 1982.

10. Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и среднего Востока. – М., 1988.

11. Переломов Л. С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. – М., 1981.

12. Переломов Л. С. Конфуций: жизнь, судьба, учение. –М., 1995.

13. Религии Древнего Востока. – М., 1995.

14. Рубин В. А. Идеология и культура Древнего Китая. – М., 1970.

15. Яншина Э.М.Формирование и развитие древнекитайской мифологии. -М., 1984.

1. Экспериментальная психология
2. Теория Ч
3. Что же сбылось из предсказаний Нострадамуса
4. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Тернопіль Д
5. .А. Аитов О ДВИЖУЩИХ СИЛАХ РАЗВИТИЯ ОБЩЕСТВА В социологической литературе существуют различные точки зр.
6. лекция медицинских рефератов историй болезни литературы обучающих программ тестов
7. . Жизненный цикл ПО ГОСТ 519042002 В настоящем стандарте рассмотрены следующие процессы ЖЦ ПО Процесс плани
8. Тема 2. Принцип двусторонности и балансовое уравнение
9. реферату- Поділ суджень за модальністюРозділ- Логіка Поділ суджень за модальністю ПЛАН Алетична модальн
10. Чистый Полог ~ 7
11. Разработка регулятора температуры обратной воды калорифера.html
12. Философия как разновидность мировоззрения 11
13. Психологическая диагностика готовности к обучению как необходимое условие при записи ребенка в школу
14. Макбет
15. Опасные и чрезвычайные ситуации социального характера и защита от них Как уже подчеркивалось ранее в пр
16. Это один из крупнейших исходов населения в последние десятилетия нынешнего столетия
17. Применение анаболичемких стероидов
18. Дно океана
19. Понятие социальной перцепции Сущность социальной перцепции заключается в образном восприятии человеком
20. на тему- БУДОВА І ПРИНЦИП РОБОТИ ГСТ90 для студентів спеціальності Механізація сільського господар

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе