Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПОДІЛ НЕОДНОРІДНИХ СИСТЕМ
По мірі подрібнення речовини, яка знаходиться, наприклад, в твердому стані і розчиненні її в іншій речовині, рідкій або газоподібній, можливо отримати частиці все меншого та меншого розміру, розподілені в рідині або газі. Подібне розподілення може бути досягнуто і для рідини в рідкій і газовій фазі.
Подрібнення речовини однієї фази в іншій називається диспергуванням, а системи, які складаються з частиць однієї фази, розподілених в іншій, називаються дисперсними системами.
Фазу, яка складається з частиць подрібненої речовини, прийнято називати дисперсною фазою, а середовище, в якому розподілені частиці - дисперсійним середовищем.
Люба диспресійна система, незалежно від агрегатного стану речовин, складається з дисперсної фази і дисперсного середовища.
Дисперсна ( гетерогенна, неоднорідна0 – це система, яка складається з двох або декількох фаз, кожна з яких має свою поверхню розділення і може бути механічно відокремлена від другої фази.
Дисперсні системи класифікують:
В залежності від розміру частиць дисперсні системи поділяються на:
S4 молекулярно – дисперсні системи
колоїдні системи - золі
мікрогетерогенні системи
грубодисперсні системи
макротіла
10 -9 10 –7 10 –5 10 –3 d , м
Залежно від агрегатного стану дисперсної фази та дисперсного середовища для двохфазних систем можливі такі комбінації дисперсних систем
Дисперсна дисперсне Назва Приклади
фаза середовище
Тверде тіло / рідина - Золі, суспензії - Врівноважені частинки в
природних водах
Рідина / рідина - Емульсії - Молоко
Газ / рідина - Піни - Пиво, шампанське
Газ / тверде тіло - Пористі тіла - Хлібобулочні вироби
Тверді частинки - Аерозолі - Пил
(5…50мкм) газ
Тверді частинки - Аерозолі - Дим
(0,3…5 мкм) газ
Дисперсні системи, в яких розмір частинок внутрішньої фази є однаковий, називаються монодисперсними системами, а якщо розмір частинок різний - полідисперсними. На практиці зустрічаються винятково полідисперсні системи.
Більшість дисперсних систем нестійкі, тобто мають тенденцію до укрупнення частинок. Укрупнення крапель або бульбашок шляхом їх злиття називають коалестенцією, а укрупнення твердих часток внаслідок їх злипання – коагуляцією.
Вода широко використовується в різних галузях промисловості. Підприємства багатьох галузей харчової промисловості мають недосконалі очисні споруди і тим самим інтенсивно забруднюють водні джерела.
Для очистки забруднених вод широко використовують різні методи для виділення органічних сполук.
У стічних водах поряд з тонкодисперсною фракцією з розміром частинок більше 5 –10мкм. Для їх виділення застосовують такий метод очистки, як відстоювання. В основу його закладено процеси осідання великих твердих частинок в рідині.
Застосовують також і інші методи.
Під охороною водних ресурсів розуміють комплекс заходів, які спрямовані на збереження, відновлення, раціональне використання і забезпечення санітарної чистоти вод.
Від забруднення повітря страждає населення промислових районів. Воно одержує на 15% менше променів і на 19% більше опадів. Підраховано: щорічно в атмосферу викидається близько 1млрд. тонн аерозолів. Частки пилу та сажі поступово осідають в легенях людей і спричиняють такі захворювання як бронхіт, астма, пневмонія, рак, серцево – судинні та ін.
За тим, щоб концентрація шкідливих речовин в атмосфері не перевищувала допустимих норм, необхідний суворий контроль. Для цього на всіх підприємствах треба встановити газо- та пилоочисні установки, впроваджувати безвідходні технологічні процеси. Потрібно пам’ятати, що охорона навколишнього середовища є загальною проблемою всього світового співтовариства і розв’язувати її необхідно в широкому масштабі спільними зусиллями.
Здатність атмосфери до самоочищення обмежена, а величина та швидкість промислових, транспортних та побутових викидів значно перевищують природні можливості їх утилізації. Тому необхідно застосовувати методи примусового руйнування аерозолів, в основі яких лежать процеси відділення дисперсних частинок від дисперсійного середовища.
Виділення високодисперсійної фракції забруднення грунтується на процесі агрегативної стійкості стічних вод при додаванні до них коагулянтів або флокулянтів. Коагуляція приводить до зниження стійкості системи завдяки утворенню коагулятів. Але стійкість утворених коагулятів достатньо висока, і на практиці в осад агрегати переводять механічними способами: під дією гравітаційного або відцентрового поля.
Контрольні запитання:
1. Характеристика дисперсних систем.
2. Значення гідромеханічних процесів поділу дисперсних для охорони довкілля (повітря).
3. Значення гідромеханічних процесів поділу дисперсних систем для охорони довкілля (води).
Класифікація дисперсних систем за ступенем дисперсності