Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Виховання за Дістервегом
Керівною ідеєю педагогічної системи Дістервега є ідея загальнолюдської освіти. Він вважав, що школа повинна освічувати людину насамперед як людину, а вже потім як громадянина і члена нації. Метою виховання Дістервег вважав підготовку гуманних і свідомих людей. Виховання любові до всього людства і до свого народу, на його думку, має бути головним завданням виховання дітей і молоді. Основними принципами виховання Дістервег вважав: природовіповідність, культуровідповідність, самодіяльність. Найголовніша мета виховання, на думку Дістервега, полягає в тому, щоб розвинути в підростаючого покоління «самодіяльність в служінні істині, красоті і добру». Головне завдання навчання, за Дістервегом, збуджувати пізнавальні нахили вихованця, щоб вони розвивались у засвоєнні і пошуках істини. Виховувати означає збуджувати розумову активність учнів — таке головне положення його дидактики розвиваючого навчання, що лежить в основі цілої системи дидактичних правил. Він вимагав розвиваючого, виховного і освітнього навчання.
Під природовідповідністю він розумів здійснення виховання відповідно з природним ходом розвитку дитини, враховуючи її вікові та психологічні особливості. Як і Песталоцці, Дістервег вважав, що людина має природні задатки, яким характерне прагнення до розвитку. Завдання виховання — збудити задатки, щоб вони могли самодіяльно розвиватись. Він виділив такі ступені шкільного розвитку. 6-9 років – у цьому віці переважає чуттєве сприйняття, тобто превалює фізична форма самодіяльності. Відбувається посилений розвиток моторики, жвавості, прагнення до активної ігрової діяльності, схильність до фантазії, любов до казок. Завдання вчителя – розвивати почуття дитини і керувати чуттєвим сприйняттям. 9-14 років – активний розвиток пам’яті, початки абстрактного мислення. Завдання вчителя – дати учням якомога більше тих практичних знань, які їм будуть потрібні, навчити школярів робити висновки, формулювати правила, застосовувати їх на практиці. 14-16 років – в цей час відбувається активна діяльність розсудку і одночасно з цим розвиваються моральні якості, формуються моральні ідеали.
Суть принципу культуровідповідності полягає в тому, щоб у процесі виховання дітей, що відбувається в умовах певного часу і місця та розвитку культури, передавати молодому поколінню досягнення культури даної історичної епохи. Самодіяльність, під якою Дістервег розумів активність, ініціативу, вважав важливою рисою особистості. В розвитку дитячої самодіяльності він бачив і кінцеву мету і неодмінну умову всякої освіти. А положення про те, що «розум наповнити нічим не можна. Він повинен самодіяльно все охопити, засвоїти і переробити», є актуальним і в наші дні. Самодіяльність він вважав головною метою виховання, головним завданням навчання, оскільки на його погляд воно веде до самостійності, самопізнання і оскільки все вільне, оригінальне і самобутнє виходить із самодіяльності.