Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 16
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
з навчальної дисципліни
Тема 1. Цивільний захист та цивільна оборона.
Заняття 1. Цивільна оборона в сучасних умовах.
Зміст
Вступ.
1. Роль і місце ЦО в сучасних умовах.
2. Завдання, сили і засоби ЦО.
2.1. Основні завдання цивільної оборони.
2.2. Сили ЦО
2.3. Засоби ЦО.
3. Принципи організації та організація ЦО авіапідприємств (АП).
Завершальна частина.
Л I Т Е Р А Т У Р А
1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859-IV, 2004р.
2.Закон України "Про Цивільну оборону України", 1999р.
3. Закон України "Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони", 1998р.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 р. № 299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України».
5. Положення "Про невоєнізовані формування Цивільної оборони", 1995р.
6. Чубський А.І. Цивільна оборона. Підручник для вищих учбових закладів. -К.: Міністерство освіти, 1995. -216 с.
7. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист.
Завдання на самостійну роботу
Заняття № 1. Цивільна оборона (ЦО) в сучасних умовах.
1. Роль і місце ЦО в сучасних умовах.
2. Завдання, сили і засоби ЦО.
3. Принципи організації та організація ЦО авіапідприємств (АП).
1. Роль і місце ЦО в сучасних умовах.
В наш час роль і місце ЦО об'єктивно зумовлюється двома факторами: наслідками можливих надзвичайних ситуацій у мирних умовах, що виникають внаслідок аварій, катастроф і стихійного лиха, а також небезпекою виникнення збройних конфліктів у ядерному віці.
Воєнні конфлікти в сучасних умовах можуть призвести до незрівнянно більших, ніж у минулому, втрат серед населення, різких змін умов його життєдіяльності, значного падіння рівня виробництва.
За даними Стокгольмського інституту проблем війни і миру Перша світова війна обійшлася людству в 13,5 млн. загиблих і 20 млн. покалічених, під час Другої - загинуло більш ніж 67 млн. чоловік, а з 1945 р. і до наших часів внаслідок локальних війн і конфліктів загинуло понад 30 млн. чоловік.
Спостерігається й інша тенденція - зростання чисельності жертв серед цивільного (мирного) населення: якщо під час першої світової війни від загальної чисельності загиблих мирне населення складало 5%, то під час Другої - відповідно 48%, в Кореї - 84%, а під час війни у В'єтнамі - 90%.
Окрім того, протягом останніх років відношення "Суспільство - людина - техніка - довкілля" набуває все більш драматичного характеру.
Це пов'язано з посиленням інтенсивності та зростанням масштабів техногенного впливу на хід природних процесів. Індустріальна цивілізація поряд з природними каталізаторами створює загрозу безпеці самої людини та навколишнього середовища. Статистичні дані свідчать, що протягом останнього періоду у світі в середньому траплялось 8 випадків стихійного лиха, від 9 до 23 аварій і катастроф, в кожній з яких гинули люди.
Наприклад: Чорнобильська катастрофа (1986 р.) - понад 3 млн. чоловік потерпілих;
землетрус у Вірменії (1988 р.) - 25 тис. чоловік загинули, 500 тис. чоловік поранених;
повінь в Україні (Рівненщина, 1993 р.) - 80 млн. доларів збитки, землетрус в Індії (2001 р.) - 24 тис. чоловік загинули, 200 тис. чоловік поранено і т.д.
В Україні розташовано 1600 промислових хімічних підприємств (47 - в Києві), які виготовляють чи використовують сильно діючі отруйні речовини (СДОР), і в будь-який час можлива аварія, а це хімічне зараження місцевості і загибель населення. Так хто буде захищати це населення, кому це потрібно?
Верховною Радою України 3 лютого 1993р. Прийнято закон "Про Цивільну оборону України", який проголошує, що кожен громадянин України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
І держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборони, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Що ж таке цивільна оборона?
ЦО України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
НС – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, застосуванням засобів ураження (звичайних або ядерних), які призвели (можуть призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Загальними ознаками НС є:
*• наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов життєдіяльності;
• заподіяння економічних збитків;
• істотне погіршення стану довкілля;
• раптовість виникнення (землетрус, тощо).
Міжнародним розпізнавальним знаком ЦО є рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні. Для розпізнавання об'єктів, які несуть небезпечні сили: греблі, дамби (загати) і атомні електростанції є спеціальний міжнародний знак у формі трьох кругів яскраво-оранжевого кольору однакового розміру на одній осі, на відстані одне від одного рівного радіусу кола:
2. Завдання, сили і засоби ЦО.
2.1. Основні завдання цивільної оборони.
Високорозвинене сучасне індустріальне суспільство потребує все більш ускладненої технології виробництва, що неминуче веде до можливості виникнення аварій і катастроф.
У зв'язку з цим важливого соціального і економічного значення набуває практика прогнозування і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій (НС), що виникають у результаті катастроф, стихійного лиха, порушення нормального стану соціальних і екологічних систем.
А це відповідає міжнародному принципу (девізу) ЦО: "Запобігти - врятувати - допомогти", а тому і завданням ЦО України є:
1) Запобігання виникненню НС техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха.
2) Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.
3) Захист населення від наслідків НС.
4) Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.
5) Проведення та організація рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР) у районах лиха і осередках ураження.
6) Навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діям в НС, підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО.
7) Створення систем аналізу і прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часу.
2.2. Сили ЦО.
Силами цивільної оборони є:
• війська ЦО;
• спеціалізовані формування ЦО;
• невоєнізовані формування ЦО.
Війська ЦО підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Війська ЦО виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи.
В теперішній час загальна чисельність військ ЦО - 10218 осіб, у тому числі 9550 військовослужбовців ("Закон України про загальну структуру і чисельність військ ЦО").
Війська ЦО це:
• чотири механізовані бригади з місцями базування: Київ, Донецьк, Дрогобич, Мерефа Полтавської області. В кожній бригаді від 805 до 1300 чол.
• чотири окремих механізованих полки по 479 чол.
• п'ять окремих аварійно-рятувальних батальйонів по 352 чол.
• загін оперативного реагування - 458 чол.
• авіаційні загони.
Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.
Спеціалізовані формування ЦО призначені для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України.
Підпорядковуються спеціалізовані формування центральному органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Спеціалізовані формування ЦО це:
• спеціалізована воєнізована аварійно-рятувальна частина (717 чол.), яка складається з 5 оперативних аварійно-рятувальних загонів (м. Полтава, Стрий, Ніжин, Джанкой, Балаклея) – для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на залізниці, газопроводах, підприємствах з сильнодіючими отруйними речовинами, роботи в гірських місцевостях.
• центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін - 334 чол. м. Київ.
• спеціалізований воєнізований загін швидкого реагування - 50 чол., м. Дніпродзержинськ - для проведення РіІНР на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах.
Комплектуються спеціалізовані формування ЦО з числа фахівців за контрактом, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.
Невоєнізовані формування цивільної оборони (НФ ЦО) - складова частина сил ЦО, яка створюється в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До НФ ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Дозволяється зараховувати до складу формувань ЦО працюючих чоловіків за віком старших 60 років та жінок, старших 55 років з їх особистої згоди.
НФ ЦО - це групи людей, які об'єднані в загони, команди, групи, ланки, забезпечені спеціальною технікою та майном, призначені і підготовлені для виконання покладених на них завдань у надзвичайних ситуаціях.
Всі НФ ЦО розділяються:
• за підпорядкуванням – на територіальні та об'єктові (галузеві);
• за призначенням – на формування загального призначення і формування забезпечення (спеціалізовані служби ЦО).
Територіальні формування створюються в областях, містах, міських і сільських районах для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження та районах масових руйнувань, а також для вирішення завдань ЦО та підпорядковуються начальникам ЦО відповідних адміністративно-територіальних утворень.
Об'єктові (галузеві) формування створюються на об'єктах (підприємствах, організаціях, установах, учбових закладах) і виконують рятувальні і інші невідкладні роботи на своїх об'єктах та підпорядковуються начальникам ЦО об'єкта.
Формування загального призначення (зведені загони, команди, групи; рятувальні загони, команди, групи) застосовуються для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, захисту життя і здоров'я потерпілих. На авіапідприємствах створюються рятувальні команди.
Формування забезпечення (спеціалізовані служби ЦО) створюються на базі підприємств, установ і організацій відповідного профілю на базі відповідних служб для вирішення спеціальних завдань, всебічного забезпечення формувань загального призначення.
До формувань забезпечення (спеціалізованих служб ЦО) входять такі формування:
• розвідувальні групи, ланки і пости радіаційного та хімічного спостереження;
• оповіщення і зв'язку;
• медичні та протиепідемічні, протипожежні, інженерні, аварійно-технічні, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку, аварійно-рятувальні;
• торгівлі і харчування, енергетики та інші.
Приведення формувань у готовність до дій за призначенням здійснюється згідно з планами, які розробляються на підприємствах, в організаціях і установах, як додатки до планів ЦО. В цих планах передбачається:
• порядок і строки оповіщення і збору особового складу формувань;
• порядок і строки видачі табельного майна та інших матеріальних засобів;
• строки готовності;
• питання управління формуваннями в період збору, приведення у готовність, висування в райони зосередження або в райони рятувальних робіт, організація комендантської служби;
• порядок забезпечення та інші питання.
Строки приведення формувань у готовність встановлюються штабами ЦО виходячи з місцевих умов, але не повинні перевищувати 12 годин.
В учбових закладах для вирішення завдань ЦО створюються об'єктові формування, які комплектуються з числа студентів, окрім студентів медичних учбових закладів, та постійного складу учбового закладу.
2.3. Засоби ЦО.
Основними видами спеціальної техніки та майна ЦО централізованого постачання (табельне майно) є:
• засоби захисту (фільтруючі та ізолюючі протигази, захисні костюми, гумові чоботи, рукавички, фільтри-поглиначі та ін.);
• дозиметрична апаратура;
• засоби та прилади хімічної розвідки;
• засоби зв'язку та оповіщення;
• індивідуальні засоби медичного захисту.
Одержується через штаби ЦО за замовленнями.
Спеціальна техніка та майно, а також техніка та майно господарського призначення (штатне майно), які необхідні для оснащення формувань і в процесі виробництва не використовуються, зберігаються на об'єктах, які створюють формування.
Фінансування заходів ЦО здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.
3. Принципи організації та організація ЦО авіапідприємств (АП).
Заходи ЦО поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
Територіальний принцип полягає в організації ЦО на території областей, міст, районів відповідно до адміністративного поділу території. Згідно з цим відповідальність за стан ЦО на цих територіях несуть виконавчі органи влади, а начальниками ЦО є голови виконавчих органів влади.
Наприклад: начальник ЦО області – голова обласної виконавчої влади; начальник ЦО міста – голова міської виконавчої влади; начальник ЦО району – голова районної виконавчої влади.
Виробничий принцип полягає в організації ЦО в кожній установі, підприємстві (об'єкті) відповідних міністерств, відомств і начальниками ЦО є їх керівники.
Наприклад: начальник ЦО університету – ректор університету; начальник ЦО авіапідприємства – начальник (директор) авіапідприємства.
Керівництво цивільною обороною України відповідно до її будови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державі адміністрації, керівників підприємств, установ і організації незалежно від форм власності і підпорядкування.
Начальником ЦО України є Прем'єр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій (НС) та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Міністерство НС України); начальником ЦО Автономної Республіки Крим є Голова Ради міністрів Автономної республіки Крим; начальниками ЦО згідно з адміністративно територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій; Начальниками ЦО в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях є їх керівники (Закон України "Про ЦО України").
Принципова структура ЦО України зображена на рис. 1.
Рис. 1. Структура ЦО України
Для забезпечення постійної готовності органів державного управління всіх рівнів до швидких і чітких дій в надзвичайних ситуаціях створюються:
Для забезпечення постійної готовності органів державного управління всіх рівнів до швидких і чітких дій в надзвичайних ситуаціях створюються:
• На загальнодержавному рівні – Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та НС (КТЕБ НС)
• На регіональному рівні – Комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань ТЕБ НС (регіональні комісії)
• На місцевому рівні – комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань ТЕБ НС (місцеві комісії)
• На об'єктовому рівні – комісії з питань НС об'єкта (об'єктові комісії)
Ці комісії повинні координувати і контролювати роботу обласних, міських, районних органів влади з профілактики, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Принципова схема організації ЦО на авіапідприємстві (АП) зображена на рис.2.
Рис. 2. Принципова схема організації ЦО на авіапідприємстві
Під керівництвом начальника ЦО створюється штаб ЦО – орган управління начальника ЦО, який організує всю практичну діяльність на об'єкті з питань ЦО.
Штаб комплектується виходячи з розмірів і важливості об'єкта штатними працівниками ЦО, а також за рахунок посадових осіб, які не звільняються від основної роботи. Свою роботу штаб організує і проводить на основі рішень начальника ЦО об'єкта.
Начальник штаба ЦО є замісником начальника ЦО об'єкта, йому надано право від імені начальника ЦО віддавати накази і розпорядження з питань ЦО.
На об'єктах залежно від чисельності робітників і службовців і відповідної матеріальної бази створюються служби ЦО і невоєнізовані формування, які у свою чергу поділяються на формування служб ЦО і формування загального призначення.
На базі вищих та середніх учбових закладів створюються такі формування:
- розвідувальні групи;
- групи, ланки зв'язку;
- санітарні дружини, пости;
- аварійно-технічні команди та ланки обслуговування сховищ та укриттів;
- команди, групи охорони громадського порядку;
- інші формування в залежності від профілю учбового закладу.
Для комплектування формувань використовується справна автомобільна, шляхобудівельна та інша техніка, що не приписана до Збройних Сил України по мобілізації. Допускається припис одного комплекту техніки до двох-трьох однотипних формувань у різних змінах.
Система цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності будується на основі Закону України “Про Цивільну оборону України”, Положення про Цивільну оборону України та інших нормативно-правових актів з метою захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді або попадає у зону ураження від об’єкта, від НС техногенного, природного та соціально-політичного характеру, яка включає органи управління, сили і засоби, що створюються для організації та забезпечення захисту робітників, службовців та населення, попередження і ліквідації наслідків НС та організовується за територіально-виробничим принципом.
Керівництво цивільною обороною відповідно до принципу її побудови здійснює адміністрація підприємства, установи або організації. Начальником цивільної оборони є керівник адміністрації суб’єкта господарської діяльності.
Безпосереднє керівництво виконанням завдань ЦО покладається на штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об’єкта, а також на штатних працівників ЦО підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких визначається згідно з додатком № 1 до Положення про Цивільну оборону України.
Додаток № 1
до Положення про Цивільну оборону України
Чисельний склад штатних працівників цивільної оборони на об'єктах народного господарства
|
Об’єкти |
Об’єкти, що не віднесені до категорії з чисельністю працюючих від 200 осіб і більше |
||||
|
особливої важливості та першої категорії з цивільної оборони з чисельністю працюючих |
першої та другої категорії з цивільної оборони з чисельністю працюючих |
||||
|
понад 40 тис. |
10-40 тис. |
5-10 тис. |
від 3 тис. і більше |
до 3 тис. |
|
|
5-7 |
4 |
3 |
3 |
2-3 |
1 |
Примітки:
1. На об'єктах особливої важливості з чисельністю працюючих до 5 тис. чисельність працівників цивільної оборони визначається як для об'єктів першої категорії з чисельністю від 3 тис. осіб і більше.
2. На радіаційно і хімічно небезпечних об'єктах, а також тих, що мають специфічні особливості виконання заходів цивільної оборони, віднесені до відповідних категорій з цивільної оборони та чисельністю працюючих понад 30 тис., рішенням керівника підприємства чисельність посад працівників цивільної оборони може бути збільшено на 1-2 одиниці.
3. У цехах, де чисельність працюючих не перевищує 3 тис., передбачається дві посади з чисельністю 1-3 тис. – одна посада, з чисельністю 500-1000 осіб може бути введена одна така посада з оплатою на умовах сумісництва посад.
4. На об'єктах з чисельністю працюючих до 200 може бути введено 0,5 посади працівника цивільної оборони з оплатою на умовах сумісництва.
5. Одна посада працівника цивільної оборони вводиться:
на об'єктах, які мають ступінь хімічної небезпеки та чисельність до 200 осіб;
у галузевих об'єднаннях, концернах, корпораціях, асоціаціях – незалежно від чисельності працюючих і форм власності.
Завдання, функції та повноваження штабу цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій суб’єкта господарської діяльності визначаються у відповідності з діючими нормативно-правовими актами з питань цивільної оборони, захисту населення і територій від НС.
Функціональні обов’язки штатних працівників ЦО підприємства, установи або організації визначаються начальником ЦО суб’єкта господарської діяльності.
Для проведення заходів цивільної оборони штабом ЦО та з НС суб’єкта господарської діяльності на підставі рекомендацій відділу з питань НС та ЦЗН (цивільного захисту населення) району (міста обласного підпорядкування) розробляються плани:
розвитку й удосконалення цивільної оборони;
цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації).
Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних заходів) розробляються як документи відкритого користування.
Суб’єкт господарської діяльності, чисельний склад працівників якого не перевершує 30 чоловік, за винятком радіаційних, хімічно, пожежо і вибухонебезпечних об’єктів, розробляє інструкцію по діям у разі надзвичайної ситуації.
Плани цивільної оборони затверджуються керівником адміністрації суб’єкта господарської діяльності після погодження з відділом з питань НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації НЦО об’єкту або вищестоящим органом управління.
Для надійного і сталого управління процесами захисту робітників, службовців та населення, яке попадає у зони ураження об’єкту, у надзвичайних ситуаціях і виконання інших функцій, передбачених планами на воєнний час, може використовується пункт управління, що створюється в одному із сховищ (укриття), а також можуть використовуватися рухомі пункти управління на автомобілях.
Режим роботи, а також чисельність особового складу, який має працювати на зазначених пунктах управління визначається у порядку, що встановлюється НЦО об’єкту.
Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони, які включають спеціалізовані і невоєнізовані формування.
Для ліквідації наслідків НС допускаються сили ЦО об’єкта, які мають відповідну підготовку, підтверджену у атестаційному порядку, і під керівництвом відповідних органів управління у сфері цивільної оборони.
Структуру спеціалізованих формувань, їхній штат і чисельність затверджує орган, що прийняв рішення про створення формування. Спеціалізовані формування створюються як за рахунок бюджету суб’єкта господарської діяльності так і на госпрозрахунковій основі.
Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Невоєнізовані формування ЦО створюються підприємством, установою або організацією у відповідності до завдань, що встановлені відділом з питань НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі НС.
Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку з урахуванням завдань відділів з питань НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування).
Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання визначають органи управління, які прийняли рішення про створення указаних формувань.
Начальник цивільної оборони:
забезпечує постійну готовність ЦО суб’єкта господарської діяльності до виконання покладених на неї завдань;
забезпечує планування і здійснення заходів щодо захисту робітників і службовців підприємства, установи чи організації та населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді від наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечує створення, підготовку і підтримання у стані готовності до застосування сил і засобів щодо попередження і ліквідації наслідків НС, навчання працівників засобам захисту і діям в умовах НС у складі формувань ЦО;
організовує планування і проведення заходів щодо підвищення сталості функціонування об’єкту і забезпечення життєдіяльності працівників в умовах НС;
забезпечує створення і підтримання у стані постійної готовності локальної системи оповіщення, зв’язку і спостереження про загрозу виникнення або виникнення НС;
забезпечує організацію і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на території підприємства, установи чи організації і прилеглій території у відповідності з планами попередження та ліквідації НС;
фінансує заходи щодо захисту робітників, службовців та населення, що мешкає на прилеглій до об’єкту території, попередження і ліквідації наслідків НС;
створює резерви фінансових і матеріально-технічних ресурсів для ліквідації наслідків НС;
подає у встановленому порядку інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС, а також здійснює оповіщення робітників і службовців про загрозу або виникнення НС;
організовує взаємодію з вищестоящими органами управління з питань організації і ведення ЦО в умовах НС;
забезпечує здійснення контролю за виконанням заходів цивільної оборони суб’єктом господарської діяльності.
Штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій:
розробляє плани дій у НС, розвитку і вдосконалення ЦО підприємства (установи або організації);
розробляє і втілює в життя заходи щодо захисту робітників, службовців і населення, що мешкає у відомчому житловому фонді, від наслідків НС;
розробляє і подає пропозиції щодо фінансового, матеріально-технічного та транспортного забезпечення заходів цивільної оборони в умовах надзвичайних ситуацій;
відповідає за постійну готовність систем управління, оповіщення і зв’язку, сил і засобів ЦО до дій в умовах НС;
контролює та забезпечує своєчасне і повне інформування робітників, службовців та населення на прилеглій території при загрозі або виникненні НС;
веде облік і звітність з питань ЦО за суб’єкт господарської діяльності;
формує об’єми заявок на матеріально-технічні засоби та здійснює контроль за їх накопиченням і збереженням;
організовує підготовку керівного складу, органів управління і сил ЦО, робітників і службовців до дій в умовах НС;
організовує контроль за підтримкою в готовності систем попередження і аналізу можливої обстановки на підприємстві, в установі або організації;
готовить проекти рішень НЦО, пропозиції, накази та розпорядження з питань ЦО і НС.
Штаб ЦО та з НС об’єкта очолює начальник штабу. Посада начальника штабу може бути штатною або по сумісництву. Начальник штабу є заступником начальника цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності.
Права начальника цивільної оборони:
Свої обов’язки начальник цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності виконує шляхом безпосередньої діяльності, а також через начальника штабу ЦО та з НС, якому надається право:
видавати накази, розпорядження і вказівки з питань цивільної оборони, обов’язкові для виконання посадовими особами адміністрації об’єкту;
здійснювати контроль за роботою управлінь, відділів, структурних підрозділів і посадових осіб адміністрації об’єкту, що спрямована на виконання завдань ЦО;
розробляти і втілювати в життя заходи із захисту робітників і службовців від можливих наслідків НС;
здійснювати керівництво діями органів управління та сил ЦО в умовах ліквідації наслідків НС, а також залучати до дій у НС робітників і службовців об’єкту;
одержувати від управлінь, відділів, керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб адміністрації об’єкту відомості і матеріали, необхідні для організації та координації робіт, пов’язаних із запобіганням і ліквідацією можливих наслідків надзвичайних ситуацій.
Для забезпечення захисту робітників, службовців і населення, що мешкає на прилеглій території, попередження та проведення спеціальних робіт щодо ліквідації наслідків НС на базі структурних підрозділів об’єкту можуть створюватися служби ЦО за відповідним призначенням: енергетики, інженерна, комунально-технічна, матеріального забезпечення, медична, оповіщення і зв’язку, протипожежна, торгівлі і харчування, транспортна, технічна, інші.
Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС і життєзабезпечення потерпілого населення на базі адміністрації об’єкту створюються евакуаційні органи (евакуаційні комісії, збірні та приймальні пункти).
Організаційні засади створення служб ЦО і евакуаційних органів визначаються наказами НЦО району (міста) та у відповідних Положеннях про ці служби та органи.
Підготовка кадрів для ЦО та з НС об’єкту у навчальних закладах і на відповідних курсах цивільної оборони.
Комплектування службовцями для роботи в штабах ЦО суб’єктів господарської діяльності проводиться на конкурсній снові за рахунок випускників вищих навчальних закладів, підготовки і перепідготовки керівного складу ЦО та службовців на Центральних державних курсах цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки та територіальних курсах цивільної оборони.
Фінансування цільових програм цивільної оборони, захисту населення і територій, попередження і ліквідації наслідків НС та реабілітації забруднених територій, а також органів управління та сил ЦО здійснюється відповідно до законодавства України за рахунок коштів суб’єкта господарської діяльності незалежно від форм власності.
Матеріально-технічне забезпечення ЦО
Матеріально-технічне забезпечення заходів ЦО здійснюється суб’єктом господарської діяльності незалежно від форм власності за рахунок відповідних бюджетів.
Керівник об’єкту забезпечує органи управління і сили ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами і автотранспортом.
Резервні фонди матеріально-технічних ресурсів ЦО створюються відповідно до законодавства України з метою забезпечення дій органів управління та сил ЦО щодо ліквідації наслідків НС і реабілітації забруднених територій, захисту населення і забезпечення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння основних положень щодо структури ЦО на об’єкті, після чого підводить короткі підсумки проведеного заняття за темою і ставить завдання на самостійну підготовку до нового заняття.