Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики України
Івано-Франківський коледж ЛНАУ
Економічний словник-довідник
Економічний словник – довідник дає трактування окремих понять та термінів .В ньому подається значна кількість нових статей, в яких більш глибоко розкривається суть і зміст економічних законів і категорій , понять та інструментарію сучасної світової і національної господарської практики в певному розвитку, динаміці в нових умовах.
Виконаний як навчально-методичний посібник для тих, хто вивчає економічну теорію у вищих навчальних закладах України І-ІІ рівнів акредитації, розрахований як інформаційне джерело для студентів, викладачів, фахівців народного господарства і для кола читачів, які цікавляться економічним життям держави і світу, прагнуть оволодіти сучасним економічним лексиконом українською мовою
А
Абстрактна праця - це праця товаровиробника, що характеризується витратами людської робочої сили: м'язів, розуму, нервів.
Абсолютна додаткова вартість - одержана в результаті абсолютного по довження робочого дня.
Амортизація - це повернення в грошовій формі зносу основних фондів, шляхом включення їх вартості у витрати на випуск продукції.
Аукціон - форма продажу у визначений час і у визначеному місці това рів, попередньо виставлених для ознайомлення.
Адміністративне регулювання базується на використання сили держав ної влади. Це заходи (засоби) заборони (заборона будівництва на певних те риторіях тощо), дозволу (дозвіл державним підприємствам галузей промис ловості займатися туристичним бізнесом) або примусу (примусове закриття четвертого блоку Чорнобильської АЕС).
Активне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку виходить додатня величина) означає, що виробниче і невиробниче споживання країни, яке задовольняється у тому числі за рахунок імпорту, менше за вироблений на ціональний продукт. Звідси перевищення валютних надходжень від експорту над витратами валюти від імпорту.
Б
Багатство – загальна економічна система всіх благ, що знаходяться у розпорядженні суспільства, країни.
Банкноти (банківський білет) - це боргове зобов'язання банку, який обмінювався на повноцінні гроші (золото) за першої вимоги.
Бартер - безпосередній обмін одного товару на інший, чи однієї послуги на іншу.
Безготівкові гроші - це засоби на рахунках у банках, різноманітні вкла ди (депозити) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери.
Біметалізм - це грошова система, у якій роль загального еквівалента за-конодавчо закріплена за золотом та сріблом.
Бізнес - будь-який вид діяльності, що приносить особисту вигоду.
Біржа - це установа та організаційна форма оптової торгівлі масовими товарами (товарна біржа) або центр систематичних операцій купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), а також робочої сили (біржа праці).
Біржовий курс цінних паперів визначається: прибутковістю фірми та доходами, що передбачаються; розмірами банківського процента (позиково го процента), а також ціною на золото, окремі товари й нерухомість, які є альтернативою залучення тимчасово вільних коштів; варіантами ліквідності, тобто можливістю перетворити придбані цінні папери в гроші; політичним становищем у найважливіших регіонах світу; тіньовими операціями, таєм ними домовленостями, які іноді укладаються з метою отримання спекуля тивного прибутку від різниці між біржовими курсами.
Біржа праці - елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці.
Бухгалтерські витрати - це плата підприємства постачальникам за ресурси
В
Валовий внутрішній продукт (ВВП) є сукупністю вартістю кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни. Незалежно від національної незалежності підприємств.
Валові витрати - постійні і змінні витрати в сукупності.
Вартість товару це кількість суспільної праці товаровиробників (з ура хуванням якості), що міститься в товарі.
Виробничі відносини - певні відносини і зв'язки, які виникають між людьми в процесі створення матеріальних благ.
Види підприємств - індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, дер жавне, спільне.
Виробництво - це народне господарство країни, яке виступає як сукупність галузей.
Виробничі фонди - сукупність матеріальних і фінансових ресурсів.
Витрати виробництва - сукупність живої та уречевленої праці на ви готовлення продукції.
Вексель - письмове боргове зобов'язання позичальника кредиторам про сплату боргу в призначений строк.
Відносна додаткова вартість - одержана в результаті скорочення необхідного робочого часу.
Відкрита економіка - це економіка, яка бере участь у економічних від носинах між країнами, тобто яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, ка піталу, робочої сили, інформації та технології).
Відтворення - це безперервне відновлення процесу виробництва това рів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх елементів економічної системи-продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, виробничих відносин та гос подарського механізму.
Суспільне відтворення - це процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, як безперервний ланцюг взаємопов'язаних актів щорічного створення суспільного продукту.
Суспільне виробництво - це весь процес відтворення, який включає в себе чотири ланки:
виробництво як процес створення матеріальних благ (послуг);
розподіл, в результаті якого кожен учасник суспільного виробництва
отримає частку у виробленому національному продукті (в натурі або в певній сумі грошей);
обмін, в процесі якого отримана частка при розподілі (натуральна, грошо ва) обмінюється на необхідні засоби існування;
споживання: тут вироблений продукт завершує свій рух, відбувається йо го кінцеве споживання, й тим самим дається поштовх до роз починання нового виробничого циклу.
Просте відтворення - процес виробництва і випуск створених благ здійснюється щорічно у незмінному масштабі. Таке відтворення було значною мірою типове для докапіталістичних формацій. Здійснюється переважно на незмінній технічній основі.
Власність – це система об’єктивних відносин між людьми з приводу присвоєння засобів та результатів виробництва.
Власність народних організацій та релігійних об’єднань створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи організацій або шляхом передачі державного майна.
Г
Готівкові гроші - це банкноти, білети державної скарбниці й монети.
Граничні витрати - додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції
Гроші - це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.
Грошова форма вартості - коли роль товарів еквівалентів закріпилася за різними металами (оловом, свинцем), а згодом за золотом.
Грошова система - це форма організації грошового обігу, що історично склалась в країні і закріплена законодавчими актами.
Грошова маса - це вся сукупність випущених в обіг паперових грошей та металевих монет.
.
Д
Державна власність – це форма власності, за якої суб’єктом власності є держава чи її органи: Верховна Рада України, ради народних депутатів усіх рівнів і державні адміністрації адміністративно-територіальних одиниць.
Державне регулювання економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці відповідними засобами з метою орієнтування суб'єктів господарювання і окремих громадян на досягнення цілей і пріори тетів державної політики суспільного розвитку.
Дефіцитне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку від'ємне підсумкове сальдо) означає, що країна споживає більше, ніж виробляє. Вона не має що продати на суму, еквівалентну її закупівлям за кордоном.
Демпінг - штучне зниження цін на товари на зовнішніх ринках для їх завоювання та усунення конкурентів.
Дефлювання – це зменшення показників ВВП для років, що слідують за роком, прийнятий за базовий (якщо ціни і ці роки зросли), тому що показники номінального ВВП завищують реальний обсяг продукції цих років.
Додаткова вартість - частина новоствореної вартості, втілена в вартості додаткового продукту.
Е
Економіка - 1) господарство, сукупність законів, об'єктів, процесів, що використовуються людьми для забезпечення життя, задоволення потреб за вдяки створенню необхідних суспільству благ, умов і засобів існування із застосуванням праці; 2) наука про господарство, способи його проведення людьми, відносини між людьми в процесі виробництва й обміну товарів, за кономірності господарських процесів.
Економіко - економічна наука, що вивчає теоретичні засади економічних процесів у практичному аспекті. Термін запровадив англійський економіст А. Маршалл. Економікс заснована на теорії попиту і пропозиції, вивченні ринкової рівноваги, конкуренції, поведінки виробників і споживання на рин ку тощо.
Економічна політика - система цілей, напрямів і методів втручання (регулювання), які використовує держава, уряд на тому чи іншому етапі розвитку країни. Економічна теорія є основою визначення цілей економіч ної політики, зокрема формування державного бюджету країни, вирішення проблем економічного зростання, повної зайнятості населення, економіч ної ефективності виробництва, стабільності рівня цін, економічної свободи, справедливого розподілу доходів, дотримання оптимального балансу міжна родної торгівлі, міжнародних економічних угод тощо.
Економічна система - система, що історично виникла або встановилась як діюча в країні сукупність принципів, правил, законодавчо закріплених норм, які визначають форму і зміст основних економічних співвідношень у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання економічного про дукту.
Експеримент економічний - допомагає перевірити висновки, узагаль нення, виробити практичні рекомендації. Економічні експерименти перед бачають вивчення, дослідження економічних явищ і процесів через їх від творення, моделювання у штучно створених чи природних умовах. За ни нішніх умов економічні експерименти проводяться за допомогою сучасної комп'ютерної техніки.
Економічні потреби - це необхідність у життєвих благах, бажання воло діти ними і використовувати за призначенням.
Економічний закон зростання потреб характеризує не просто зростан ня, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їхньої структури, що від биває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фі зіологічного) до все більш різнобічного, багатого життя.
Економічні інтереси - це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин.
Економічна система - це сфера функціонування продуктивних сил і еко номічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність техніко-економічних та організаційних форм і видів господарської діяльності.
Економічні витрати - сума зовнішніх і внутрішніх платежів.
Економічний агент – це будь-який господарський суб’єкт економіки, включаючи домашні господарства і некомерційні підприємства.
Економічне зростання - це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим, або зростання економічної могутності держави (є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком).
Екстенсивний тип економічного зростання досягається за рахунок роз ширення обсягів виробництва, тобто використання більшої кількості вироб ничих ресурсів:
збільшення чисельності зайнятих;
збільшення обсягу капіталу;
залучення більшої кількості природних ресурсів.
Емпіризм - напрям у теорії пізнання, який визнає чуттєві сприйняття єдиним джерелом знань, дослідження економічних явищ і процесів через їх відтворення, моделювання у штучно створених чи природних умовах. За ни нішніх умов економічні експерименти проводяться за допомогою сучасної комп'ютерної техніки.
Емісія грошей - це додатковий випуск в обіг грошових знаків.
Емітент - юридична особа (держава або органи, що її представляють фірми), які випускають в обіг грошові знаки, цінні папери.
Електронні гроші - гроші, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг.
Еластичність - міра реакції однієї змінної на зміну іншої, виражена як відношення відсоткових змін.
Еластичність попиту за ціною - показує, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на один відсоток.
З
Закон - встановлення державою переліку обов'язкових правил і норм економічної та суспільної поведінки всіх суб'єктів на території країни, включаючи усі заборони та обмеження. Закони мають вигляд прийнятих зако нодавчими органами державної влади або Президентом країни у встанов леному конституцією порядку нормативно-правових актів, що мають вищу юридичну силу щодо інших нормативних документів (постанов, інструкцій, розпоряджень, наказів). Слід відрізняти юридичні закони країни від еконо мічних, які мають об'єктивний характер, діють незалежно від рішень органів влади, а також від принципів економічної системи.
Закон вартості - регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільно необхідного робочого часу.
Закон грошового обігу - це рух грошей у процесі виробництва, розподі лу і обміну національного продукту.
Закон попиту - чим нижча ціна, тим більша величина попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менша величина попиту за інших рівних умов.
Закон пропозиції - як правило, за інших незмінних умов, чим вища ці на, тим більша величина пропозиції. І чим менша ціна, тим нижча величина пропозиції.
Загальна форма вартості - коли з'явився товар-еквівалент, який можна було обміняти на будь-який інший товар.
Загальний еквівалент - це товар за яким закріплювалась властивість безпосереднього обміну на інший товар.
Закрита економіка - це економіка, усі товари якої виробляються і про даються всередині країни.
Змішана економіка - економічна система, яка синтезує елементи всіх систем: механізм ринку доповнюється активною діяльністю держави, під тримуються традиції.
Засіб обігу - гроші служать засобом реалізації товарів і виступають по середником у їх обміні.
Засіб платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманіт них боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
Засіб нагромадження виконують ті гроші, які були вилучені з обігу і пе ретворені у скарб.
Змінний капітал - робоча сила.
Змінні витрати - витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва.
Змішаний (реальний) тип економічного зростання - зростання вироб ничих потужностей внаслідок збільшення кількості використання факторів
виробництва і вдосконалення техніки та технологій.
Зовнішньоекономічна політика - проводиться державою з метою врегулювання платіжного балансу завдяки торговельній політиці, яка здійсню ється у двох формах: протекціонізму та лібералізму.
І
Індивідуальний робочий час - робочий час, витрачений на виробництво товару окремим виробником.
Інтенсивність праці - витрати робочої сили в одиницю часу; не впли ваючи на вартість окремої одиниці товару (зростання напруженості праці рівнозначне відповідному збільшенню робочого часу), прямо пропорційно змінює вартість цієї товарної маси.
Інтенсивний тип економічного зростання досягається за рахунок більш досконалого використання економічних ресурсів, тобто:
технологічного прогресу;
рівня освіти та професійної підготовки кадрів;
економії за рахунок зростання масштабу виробництва;
покращення розподілу ресурсів;
також впливають законодавчі, інституційні та інші фактори.
Інтернаціоналізація економіки - процес створення і поглиблення стій-ких зв'язків між підприємствами різних країн або окремими країнами.
Інфраструктура - сукупність ринкових інститутів (бірж, банків, фінан сово-кредитних установ, служб зайнятості) які забезпечують обіг різнома нітних товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, впливають на функціонування економічної системи в цілому.
Інфлювання – це збільшення показників ВВП для років, що передують року прийнятому за базу.
К
Капітал - це відносини між економічними агентами з приводу викорис тання ресурсів для створення матеріальних благ і послуг.
Кінцевим продуктом є матеріальні блага і послуги, які виробляються для кінцевого використання, а не подальшої обробки чи переробки, або перепродажу.
Командно-адміністративна економіка - система, в якій домінуються суспільна (державна) власність на засоби виробництва, колективне прий няття економічних рішень, централізоване керівництва економікою за допо могою державного планування.
Конкретна праця - праця, завдяки якій виробник виконує певні конкрет ні виробничі операції, використовує певні засоби праці та матеріали.
Конвертованість - здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсу.
Кредитні гроші - неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціо нують в обігу на основі кредитних відносин.
Крива попиту показує обсяг попиту на товари при кожному значенні ці ни і при сталих факторах впливу на обсяг попиту.
Крива пропозиції - кількість товару при кожній зміні ціни. Крива пропо зиції має характер зростаючої.
Комерція - це торгівельна діяльність спрямована на прискорення реалі зації продукції і одержання торговельного прибутку.
Кругооборот виробничих фондів - один цикл руху виробничих фондів з метою збільшення первісної вартості.
Класична концепція витрат - середні суспільні витрати на одиницю продукції.
Колективна власність заснована на власності трудового колективу підприємства.
Компенсаційна діяльність держави покликана компенсувати недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних та екологічних заходів, організації системи захисту для непрацездат них та малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям тощо.
Коригуюча функція державного регулювання зводиться до коригуван ня розподілу ресурсів в економіці з метою розвитку прогресивних процесів, забезпечення нормальних соціально-економічних умов життя суспільства.
Контролююча функція державного регулювання означає державний нагляд і контроль за використанням і дотриманням законів, нормативних ак тів, економічних, екологічних стандартів тощо.
Корпоративна власність – громадська організація громадян, що добровільно об’єднувалися на основі членства для спільного ведення діяльності.
Л
Лібералізм - вільна торгівля, означає відкриту зовнішньоторговельну політику без торговельних бар'єрів. Проводиться в ЄС - безмитна торгівля між країнами.
Ліквідність - ступінь легкості, з якою якесь майно може бути перетво рене на готівку.
М
Макроекономіка - теорія, що вивчає загальномасштабні економічні процеси та економіку як ціле, обсяг національного виробництва, проблеми гро шового обігу і ціноутворення, інфляції, зайнятості та безробіття, бюджетної й валютної систем, зовнішньоекономічних відносин тощо.
Мальтузіанство - теорія англійського економіста Т. Р. Мальтуса, відповідно до якої економічний добробут визначається не стільки рівнем виробництва, скільки «природним законом народонаселення». За цим законом, темпи зростання населення значно перевищують темпи зростання за собів існування.
Маркетинг - це динамічна система ринкової орієнтації. Як породжен ня ринкової економіки він є відповідною філософією виробництва, в основу якої покладено принципи та закони товарного виробництва.
Маржиналізм - напрям економічної теорії, що виник у 70-х роках XIX ст. Ґрунтується на методі граничного аналізу. Відмежовуючись від історичних і соціальних процесів, представники маржиналізму А. Маршалл (Велика Британія), В. Парето (Італія), Д. Б. Кларк, Ф. Хайєк (США) зосередили ува гу на дослідженнях «суто економічної діяльності». Маржиналісти зробили значний науковий внесок в економічну теорію, досліджуючи принципи ра ціонального господарювання. До них належить детальний аналіз функціону вання ринку, закономірностей ціноутворення і грошового обігу, техніко-економічних взаємозв'язків виробництва. На основі використання граничних величин маржиналісти створили аналітичний апарат дослідження оптималь ного використання ресурсів.
Марксистська концепція витрат - витрати виробництва - це витрати капіталу на засоби виробництва і робочу силу.
Меркантилізм - одна з найбільш ранніх економічних теорій, виникнення якої відносять до ХУ-ХУІІ ст., тобто до періоду ранньо го капіталізму. Меркантилісти стверджували, що провідна роль у економіці, створенні національного прибутку належить сфері обігу, а багатство нації концентрується в грошах.
Міжнародний поділ праці - спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.
Мікроекономіка - економічна теорія, що досліджує окремі економічні суб'єкти (сімейні господарства, підприємства, фірми) та конкретні ринки. Розглядає виробництво окремого товару; витрати і прибутки окремих під приємств (фірм), попит і пропозицію на окремий товар; поведінку спожива ча; сімейну економіку; взаємозалежність.
Мінова вартість - це здатність товару обмінюватись на інші товари у певних кількісних пропорціях.
Міра вартості - полягає в тому, що за допомогою грошей визначають вартість всіх інших товарів.
Монетаризм - економічна теорія і практична концепція економічного управління державою, згідно з якою визначальну роль в економічних про цесах відіграють кількість грошей в обігу, а також зв'язок між грошовою і товарною масою. Монетаристи вважають головними інструментами впливу на економіку емісію, валютний курс національної грошової одиниці, кредитний процент, податкові ставки, митні тарифи.
Монометалізм - це грошова система, при якій лише золото є загальним еквівалентом.
Митні тарифи визначають розмір державних зборів (мита) з товарів при перетині кордонів країни.
Н
Натуральне виробництво - це така форма організації господарської ді яльності, за якої продукти праці виробляються для задоволення своїх влас них потреб, та споживаються всередині господарства, що їх виробило.
Національний ВВП – це обсяг виробництва, обчислений за діючими, фактичними цінами.
Національний дохід – це сукупний дохід в економії, який отримують власники факторів виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту.
Національне багатство – це сукупність усіх благ, що знаходяться у розпорядженні суспільства, країни.
Неповноцінні гроші - це символічні гроші, оскільки вони вироблялися зі зливків малоцінних металів.
Нетарифні бар'єри - це ліцензування (держава надає ліцензії на імпорт чи експорт і водночас забороняє не ліцензовану торгівлю), квотування (вста новлення квот на ввіз чи вивіз товарів у кількісному або вартісному вира женні), ембарго (заборона державою ввозу до якої-небудь країни, вивозу із якої-небудь країни товарів).
На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприєм ці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законодавством.
Нормативна (регламентуюча) функція державного регулювання -держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб'єктів економіки, визначає правовий про стір.
Непрямі методи державного регулювання - сукупність опосередкова них засобів державного впливу на діяльність суб'єктів економіки.
О
Об'єкт - предмет пізнавальної та іншої діяльності суб'єкта.
Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, ін формація тощо).
Об'єкти державного регулювання економіки - це сфери, галузі еконо міки, регіони, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного жит тя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, які не вирішуються автоматично, або ті, що вирішуються у віддаленому майбутньому, тоді, як їхнє вирішення нагальне для нормального функціонування економіки та під тримання соціальної стабільності.
Об'єднання підприємств - картель, синдикат, трест, концерн, конгломерат.
Обсяг попиту визначається лише реальною поведінкою покупців в той час, як обсяг купівлі залежить від поведінки обох сторін.
Обсяг пропозиції - це є кількість товару, яку продавці бажають продати за певний період часу.
Одноосібна форма власності – це організаційно-правова форма підприємства за якою людина одноосібно володіє і управляє об’єктами індивідуальної власності.
Організаційно-економічні відносини і форми, спеціалізація і коопера ція праці, концентрація виробництва нерозривно пов'язані з соціально-еко номічними відносинами, з відносинами виробництва, розподілу, обміну і спо живання як з відносинами привласнення засобів і результатів виробництва.
Основний капітал - це та частина засобів виробництва, яка переносить свою вартість на новий продукт по частинам.
Оборотний капітал - та частина засобів виробництва, яка повністю включається в вартість готової продукції.
П
Партнерська власність – форма організації бізнесу, за якої на підставі договору декілька осіб спільно ведуть справу.
Позитивні наслідки економічного зростання:
• економічне зростання дозволяє забезпечити більш високий рівень життя;
дає змогу здійснювати нові програми поліпшення життя бідних верств
населення;
на авторитет країни у світі;
полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів.
Негативні наслідки економічного зростання
економічне зростання часто призводить до руйнування середовища, у
якому мешкають люди;
сприяє дегуманізації особистості;
призводить до перетворення працівників у додаток до машини;
зростання ВВП і багатства не вирішують проблему справедливого розпо ділу цього багатства, тобто проблему бідності;
автоматизація виробництва сприяє різкому скороченню робочих місць і призводить до збільшення безробіття.
Політична економія - наука, яка вивчає закони функціонування і роз витку економічних виробничих відносин у їх взаємодії з продуктивними си лами в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на різних етапах розвитку людського суспільства. Історія розвитку по літичної економії як науки надзвичайно складна. Свою назву вона отримала на початку XVII ст., коли французький учений А. де Монкретьєн увів до со ціально-економічної літератури термін «політична економія» («Трактат полі тичної економії», 1615). Головна його заслуга полягає в тому, що він виділив у особливий самостійний предмет дослідження економічних проблем, від окремивши тим самим економічну науку від інших суспільних наук.
Постійні витрати - витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Постійні витрати підлягають оплаті навіть в умо вах простою підприємства.
Прогноз - науково обґрунтована гіпотеза про вірогідний майбутній стан економічної системи і економічних об'єктів та показники, що характеризу ють цей стан. Розробку, складання прогнозів називають прогнозуванням.
Програма - план економічно-соціальних дій, сукупність взаємопов'яза них заходів, спрямованих на досягнення певної мети, вирішення однієї проб леми.
Проект - первісний задум, схема наміченого до здійснення об'єкта, пода на у вигляді опису, розрахунків, обґрунтувань, кількісних показників, крес лень.
Потреби - це категорія, яка відображає ставлення людей до умов їх жит тєдіяльності, це щось необхідне для розвитку людини як особистості.
Продуктивні сили - особисті і матеріально-речові фактори виробництва у своїй сукупності та взаємодії. Це означає, що „кістково-м'язова", „судин на", енергетична та інформаційна, виробнича система і соціальна інфра структура, нарешті, багатомільйонна та багатогранна за своєю спеціалізаці єю і кваліфікацією робоча сила у своїй сукупності становлять продуктивні сили суспільства.
Просте товарне виробництво - ґрунтується на особистій праці засобів виробництва. Кінцевою метою простого товарного виробництва є задоволен ня особистих потреб товаровиробника.
Проста праця - це праця, яка не потребує спеціальної кваліфікації
Продуктивність праці - кількість товару, що створюється в одиницю робочого часу, має обернено-пропорційний вплив на величину вартості оди ниці товару: зростання продуктивності праці зменшує витрати абстрактної праці на створення товару.
Проста або випадкова форма вартості - це виражена вартість товару в іншому товарі - еквіваленті.
Повна або розгорнута форма вартості відбувається за умов, коли кож ний товар можна обміняти на декілька інших товарів-еквівалентів.
Повноцінні гроші - зливки дорогоцінних металів (золото та срібло) з державним засвідченням їхньої вартості.
Паперові гроші - це банкноти (банківські білети), які випускає держав не казначейство для бюджетних потреб і наділені державою примусовим курсом.
Попит - це економічна категорія, яка описує поведінку на ринку фактичних і потенційних покупців товару.
Пропозиція - як категорія означає характеристику фактичних і потенцій них виробничих товарів.
Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.
Підприємництво - самостійна ланка народного господарства, що здій снює свою діяльність з метою одержання прибутку.
Постійний капітал — будівлі, засоби виробництва, сировина, енергоре сурси, допоміжні матеріали.
Підтримуюча діяльність держави передбачає правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової та виробничої інфраструктури, під тримання конкурентного середовища.
Право власності – це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об’єктів власності.
Право володіння – це фізичне володіння річчю, економічним благом.
Приватна власність – це закріплення права контролю економічних ресурсів та життєвих благ за окремими людьми чи групами людей.
Принцип наукової обґрунтованості державного регулювання - вра хування вимог об'єктивних економічних законів, реалій економічного, полі тичного і соціального життя суспільства, національних особливостей.
Принцип погодження інтересів державного регулювання - державне регулювання економіки має бути механізмом погодження інтересів різних суб'єктів економіки: загальнодержавних, регіональних, групових (підприєм ців, робітників, споживачів, виробників).
Принцип системності державного регулювання - системність зумов лена функціонуванням національної економіки як великої складної системи, що включає різні рівні й елементи.
Принцип цілеспрямованості державного регулювання - державне ре гулювання має спрямовуватися на досягнення конкретних цілей.
Принцип пріоритетності державного регулювання - виділення основ них соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких дер жаві належить зосередити свої зусилля (через обмеженість наявних держав них ресурсів - фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних тощо).
Принцип комплексності державного регулювання - необхідність ви користання державою всього арсеналу засобів та інструментів, що є в її роз порядженні (правових , економічних, адміністративних тощо).
Принцип адаптації державного регулювання - державне регулювання має ґрунтуватися на безперервному аналізі результатів оперативної оцінки і коригуванні впливу держави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх чи зовнішніх умов розвитку країни.
Принцип мінімальної достатності державного регулювання:
держава повинна виконувати лише ті функції, які не може забезпечити ринок;
функції державного управління мають розподілятися певним чином; на
вищих його рівнях належить вирішувати ті проблеми, які не можуть бути
з'ясовані на нижчих.
Принцип ефективності державного регулювання:
організаційно-правове забезпечення державного регулювання еконо міки - управління економікою повинні здійснювати спеціальні органи
державної влади й управління з чітко визначеними правами, компетенцією та обов'язками;
економічно-організаційне забезпечення державного регулювання еконо міки - держава повинна використовувати важелі (форми, методи, інстру менти), адекватні цілям і ситуації, що склалася;
порівнянність витрат (на утримання державного управлінського апарату) та результатів державного втручання в економіку.
Прямі методи економічного регулювання - методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси.
Правове регулювання здійснюється внаслідок прийняття та вдоскона лення правової бази (відповідного комплексу юридичних законів та попра вок до них тощо).
Платіжний баланс - відображає співвідношення між сумою надходжень у країну реальних цінностей та сумою їх вилучення із країни, тобто система тичний звіт всіх економічних операцій між країною і закордоном за певний період часу (рік, квартал, місяць).
Протекціонізм - (лат. ргоtеktіоnis - заступництво, захист) - зовнішньоеко номічна політика, яка спрямована на стимулювання національної економіки, означає політику захисту вітчизняного виробника від іноземних конкурентів.
Правові й адміністративні бар'єри - це технічні та санітарні стандарти, сертифікування, встановлення норм безпеки тощо.
При розширеному відтворенні процес виробництва щорічно відновлю ється у зростаючих розмірах. Таке відтворення здійснюється переважно на більш досконалій технічній основі. Суспільний продукт є результатом продуктивного функціонування всієї економіки суспільства. Усіх його ланок і сторін .
Р
Реальний ВВП – це обсяг виробництва, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін.
Регрес - процеси зворотного руху, деградації, зниження рівня розвитку організації; включає момент застою, повернення до вже нежиттєздатних форм і структур.
Розвиток - загальний термін, який означає абсолютні та відносні зміни макроекономічних показників, що характеризують зміни стану економіки країни впродовж тривалого періоду.
Розвинене або підприємницьке товарне виробництво - це вищий і ефективніший процес товарної організації виробництва.
Ринок - сфера товарного і нетоварного обігу, сукупність економічних від носин з приводу купівлі та продажу товарів, причому найрізноманітніших (від .засобів виробництва, предметів споживання, послуг, капіталів до робочої си ли, інформації тощо), де попит і пропозиція взаємо регулюють одне одного.
Рівноважна ціна - точка перетину графіків попиту і пропозиції буде да вати відомість про рівноважну ціну.
Регулююча діяльність держави передбачає регулювання економічних та соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.
С
Сальдо платіжного балансу - це різниця між надходженнями і витратами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується із знаком „+" (кредит), імпорт із знаком „-" (дебет).
Синтез - метод наукового дослідження, що розглядає економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин.
Система - сукупність взаємопов'язаних елементів, що взаємодіють і ста новлять певну цілісність.
Система національних рахунків – це адекватний ринковій економіці національний облік, побудований у вигляді набору рахунків і багатьох таблиць, що розкривають результати економічної діяльності структури економіки, найважливіші взаємозв’язки в національному господарстві.
Системний аналіз - сукупність методів і засобів, що використовуються при дослідженні та конструюванні складних і нескладних об'єктів, наукових розробок, проектів.
Система національних рахунків – це адекватний ринковій економіці національний облік, побудований у вигляді набору рахунків і багатьох таблиць, що розкривають результати економічної діяльності структури економіки, найважливіші взаємозв’язки в національному господарстві.
Середні витрати - сума постійних і змінних витрат в розрахунку на оди ницю продукції.
Спостереження - метод дослідження, який сприяє ознайомленню з еко номічними явищами, збиранню конкретних фактів економічної дійсності. На цьому етапі економічну теорію можна розглядати як описову, або емпіричну.
Статистика - економічна наука, а також вид практичної діяльності, спря мованої на збирання, оброблення, аналіз і публікацію зведених підсумкових економічних показників.
Суб'єкт - індивід або соціальна група, що володіють свідомістю і волею, активно діють і пізнають дійсність, навколишній світ.
Суспільство - сукупність форм спільної діяльності людей, яка склалася історично.
Суб'єкти економічних інтересів - це сторони (фізичні та юридичні), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання.
Суб’єктивна власність, або власники – це люди чи групи людей, які володіють, користуються і привласнюють об’єкти власності.
Суспільна власність – коли засобами виробництва і результатами володіє більша частина суспільства.
Сімейна власність – це власність соціалізованої людини, а також спільна власність сімї та осіб, що ведуть певне господарство (селянське, фермерське).
Соціальна система - це складно-організована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об'єднані систе мою різних зв'язків і взаємовідносин, специфічними за своєю природою.
Соціально-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу привласнення ними засобів і наслідків виробництва, суспільний спосіб по єднання працівника з засобами виробництва. Ядро соціально-економічних відносин становлять відносини власності на засоби виробництва, які визна чають характер економічних відносин між людьми у процесі виробництва, форми розподілу суспільного продукту, його обміну і споживання.
Споживча вартість - тобто здатність товару задовольняти певну потребу людини.
Складна праця - це кваліфікована праця, яка вимагає попередньої спе ціальної підготовки.
Суспільно-необхідний робочий час - це кількість праці, що відповідає середнім для даного суспільства умовам виробництва (середньому рівню умінь працівників, засобів виробництва, напруженості праці).
Світові гроші - це гроші, які відображають вихід товарно-грошового об міну за межі національних кордонів.
Структура ринку - відповідна внутрішня будова, яка характеризується пев ним взаємозв'язком частин цілого - ринку (його елементів, ланок) між собою.
Суб'єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожний інди відуум як фізична особа, що не обмежена законом у правоздатності та діє здатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності.
Спот-угода - угода щодо купівлі-продажу наявного товару з негайною оплатою та постачанням.
Страхова компанія - комерційна, фінансово-кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.
Стимулююча функція державного регулювання передбачає форму вання регуляторів, здатних ефективно впливати на діяльність господарюю чих суб'єктів (їх інтереси) і стимулювати економічні процеси у бажаному для суспільства напрямку.
Соціальна функція державного регулювання передбачає регулювання державою соціально-економічних відносин (наприклад, між роботодавцями та робітниками), перерозподіл доходів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, збереження навколишнього середовища тощо.
Світове господарство - сукупність національних економік, взаємозв'я заних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.
Т
Торгівля - галузь господарства, де здійснюється купівля-продаж това рів, а також обслуговування покупців у процесі продажу товарів та їх до ставки, зберігання і підготовки до продажу. Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю.
Традиційна економіка - методи і техніка виробництва, обмін і розподіл доходів ґрунтується на освячених часом звичаях і традиціях. Технічний про грес і впровадження новацій різко обмежені, тому що суперечать традиціям і є загрозою стабільності суспільного ладу. Економічна діяльність поступа ється релігійним і культурним цінностям.
Товар - це продукт праці, який здатний задовольняти певні потреби лю дини і призначений для обміну.
Товарна біржа- комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками.
Торговельна політика - це державна політика, яка впливає на обсяги зо внішньої торгівлі через податки, субсидії та обмеження на експорт та імпорт.
Ф
Фізіократи - представники школи політичної економії, що сформувала ся у Франції в середині XVIII ст. Засновником школи фізіократів був Ф. Кене (1694-1774), найбільш визначні представники її - Ж. Тюрго (1727-1781), Д. де Немур (1739-1817), В. Мірабо (1715-1789), М. де Ларів'єр (1720-1793). Економічна програма фізіократів сформувалася у суперництві з мерканти лізмом. На їх думку, збагачення суспільства пов'язане з матеріальним ви робництвом, передусім із сільським господарством. Вони вважали, що саме там створюється «чистий продукт» (надлишок над витратами виробництва). Цей надлишок - дарунок природи, але одержати його можна, тільки доклав ши працю до землі. Промисловість (а також транспорт і торгівлю) вони ви значали як «безплідну сферу», що лише використовує речовину природи, отриману сільськогосподарською працею. Фізіократи започаткували кла сичну політичну економію.
Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації госпо дарської діяльності.
Форвардні угоди - угоди щодо купівлі-продажу товарів із постачаннями їх через певний, передбачений угодою час і за цінами, що діяли на момент укладання контракту.
Ф'ючерсна угода - угода на товарних (фондових) біржах, яка передбачає оплату товарів (акцій) через певний час після укладання угоди за ціною, ви значеною в контракті. Має на меті отримання різниці в цінах (або курсах) з моменту укладання угоди до моменту її реалізації.
Фондова біржа - це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів.
Форма власності –це стійка система економічних відносин і господарських зв’язків що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника із засобами виробництва.
Функції підприємства - виробнича, економічна, соціальна, зовнішньо-економічна.
Ц
Ціна - це грошове вираження вартості товарів.
Цільова функція державного регулювання полягає у визначенні цілей, пріоритетів і основних напрямів розвитку національної економіки.
Ч
Чек - це письмовий наказ власника поточного рахунку банку про випла ту визначеної суми грошей пред'явникові чека або про перерахування її на інший поточний рахунок.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – це ВВ, зменшений на величину амортизаційних підрахувань.
ЧВП=ВВП – Амортизаційні відрахування.
Я
Ярмарок - це торги, ринки товарів, які періодично організовують в уста новленому місці.