Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
11. Сфера контрольних повноважень Держ Фін Інспекції
СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ
Органи Державної фінансової інспекції України здійснюють незалежний державний фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади.
До складу органів Державної фінансової інспекції України входять Держфінінспекція України та її територіальні органи – державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.
Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює державний фінансовий контроль за:
використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
дотриманням законодавства про державні закупівлі;
діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;
2) здійснює контроль за:
виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
усуненням виявлених недоліків і порушень;
3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу;
4) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;
готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;
здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;
застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
5) подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
6) забезпечує погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;
7) координує діяльність, погоджує плани внутрішньої роботи контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів;
8) здійснює контроль за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
9) отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
10) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;
11) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Держфінінспекції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;
12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.
Територіальні органи Держфінінспекції України виконують покладені на Держфінінспекцію України завдання та функції в межах своїх повноважень на відповідній території, крім функцій, зазначених в пунктах 3, 5, 7, 8.
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ
Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій, зокрема для проведення контрольних замірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків у виробництво сировини і матеріалів, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;
2) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України та її територіальні органи завдань;
3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;
5) здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення:
інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення;
державного фінансового аудиту;
перевірки державних закупівель;
6) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
7) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються;
8) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови в її проведенні звертатися до суду щодо спонукання до проведення інвентаризації, а до ухвалення відповідного рішення судом опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та архіви;
9) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;
10) вилучати під час проведення ревізії у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду вилучати до закінчення ревізії оригінали зазначених документів;
11) одержувати від Національного банку України і його установ, інших банків та кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших підприємств та організацій, у тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, – довідки і копії документів про операції і розрахунки з підприємствами, установами та організаціями;
12) звертатися в установленому порядку за наявності відповідних міжнародних договорів до контролюючих чи правоохоронних органів інших держав за додатковою інформацією про порушення фінансової дисципліни на підприємствах, в установах та організаціях;
13) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;
14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;
15) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
16) призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;
17) вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними державними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням законодавства;
18) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
19) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, адміністративні стягнення;
20) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях;
21) при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи Держфінінспекції України мають зазначені вище права, крім прав, вказаних у пунктах 12 та 14.
12. Порядок проведення інспектування ДФІ
обов’язковим елементом щодо початку проведення інспектування підприємства, установи, організації є належним чином затверджена та аргументована програма ревізії. Один примірник програми ревізії та направлення видається керівнику об’єкта контролю чи його заступнику під розписку на примірнику контролюючого органу для ознайомлення, а також копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду). Якщо керівник об’єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії.
Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
До участі в ревізії за письмовим зверненням керівника контролюючого органу можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій.
На проведення ревізії контролюючого органу на кожну посадову особу контролюючого органу та залученого спеціаліста оформляється в двох примірниках направлення встановленого Мінфіном зразка.
У разі продовження строку планової або позапланової виїзної ревізії в межах визначеної Законом №2939-12 тривалості посадові особи контролюючого органу зобов’язані пред’явити керівнику об’єкта контролю чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення ревізії.
Якщо строк планової виїзної ревізії чи строк позапланової виїзної ревізії, яка проводиться за рішенням суду, продовжений понад визначену Законом №2939-12 тривалість, посадові особи контролюючого органу зобов’язані пред’явити керівнику об’єкта контролю також копію відповідного рішення суду.
Посадові особи контролюючого органу зобов’язані розписатися в журналі реєстрації перевірок об’єкта контролю (у разі його наявності). Факт ненадання об’єктом контролю журналу фіксується у вступній частині акта ревізії.
Керівники об’єкта контролю та суб’єкта господарювання, у якому проводиться зустрічна звірка, забезпечують посадовим особам контролюючого органу місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також надання інших послуг для виконання службових обов’язків.
Права органу державного фінансового контролю, а також об’єм процесуальних дій, що можуть здійснювати перевіряючі особи визначено ст..10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII зі змінами та доповненнями та пунктом 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, що затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 зі змінами та доповненнями.
Ревізія проводиться шляхом:
- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об’єкта контролю, пов’язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об’єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об’єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об’єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об’єкта чи його заступником;
- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від керівників об’єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб контролюючого органу та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт – також представників суб’єкта господарювання – виконавців робіт.
У разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, посадові особи контролюючого органу повинні вимагати від працівників об’єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення.
Якщо працівники об’єкта контролю відмовляються від надання письмових пояснень, цей факт фіксується в акті ревізії. Для майбутнього захисту своїх прав при оскарженні дій посадових осіб, що здійснювали перевірки пам’ятайте: якщо перевіряючим не вимагалися письмові пояснення щодо порушень, а потім такі порушення знайшли своє місце в Акті ревізії, дії працівника ДФІ можна оскаржувати на недотримання процедури проведення ревізії.
Для з’ясування окремих обставин фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю посадові особи контролюючого органу можуть вимагати письмові пояснення від працівників об’єкта контролю, а також інформацію від інших осіб, які мали правові відносини з об’єктом контролю.
Пояснення оформляються на ім’я керівника контролюючого органу, який призначив ревізію, з обов’язковим зазначенням дати.
Особам, від яких вимагаються пояснення, вручається під особистий підпис про отримання відповідний перелік питань.
Якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об’єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
У разі коли під час проведення ревізії виявлено документи, які свідчать про порушення законодавства, і на об’єкті контролю не гарантується збереження та не виключена можливість їх підробки, посадові особи контролюючого органу можуть на підставі рішення суду вилучати на строк до закінчення ревізії оригінали таких документів та оформляти вилучення відповідним актом із залишенням у справах об’єкта контролю копій вилучених документів та їх опису.
Копії акта вилучення та опису вилучених документів об’єкта контролю вручаються під розписку уповноваженій особі об’єкта контролю. Якщо уповноважена особа об’єкта контролю відмовляється від засвідчення акта вилучення чи підпису про отримання його копії, відповідні документи видаються об’єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою КМ України від 20.04.2006 № 550 зі змінами та доповненнями.
У разі вилучення документів об’єкта контролю у зв’язку з їх підробленням або виявленими зловживаннями контролюючий орган негайно повідомляє про це правоохоронні органи для прийняття рішення про вилучення таких документів. Якщо правоохоронними органами не прийнято відповідне рішення, зазначені документи в останній день ревізії повертаються об’єкту контролю.
Для повернення вилучених оригіналів документів об’єкта контролю, а також їх передачі правоохоронним органам складається відповідний акт та опис повернутих (переданих) документів. Про передачу вилучених оригіналів документів правоохоронним органам контролюючий орган повідомляє об’єкту контролю з наданням копії опису переданих документів.
Акт вилучення та опис вилучених документів, акт повернення (передачі) та опис повернутих (переданих) документів реєструються контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня після їх підписання в журналі реєстрації описів, форма якого встановлюється Держфінінспекцією.
Для підтвердження викладених в акті ревізії фактів порушень посадові особи контролюючого органу у разі потреби отримують від об’єкта контролю завірені копії документів, які засвідчують відповідні порушення, і долучають їх до матеріалів ревізії.
Якщо керівники об’єкта контролю відмовляються від надання завірених копій документів, це зазначається в акті ревізії.
Планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії в межах встановленої Законом №2939-12 тривалості, а також за обґрунтованим зверненням об’єкта контролю і погодженням з керівником підрозділу контролюючого органу. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів.
Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник контролюючого органу за письмовим поданням посадової особи контролюючого органу, що проводить ревізію.
У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні контролюючий орган надсилає об’єкту контролю та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії.
Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об’єкта контролю.
13.Порядок проведення держ. Фін аудиту діяльності бюджетних установ і суб»єктів господарювання.
2. Фінансово-господарський аудит - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.
3. Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю.
4. Під час проведення фінансово-господарського аудиту досліджуються первинні документи щодо операцій з коштами та майном, іншими активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та організація внутрішнього фінансового контролю.
5. Фінансово-господарський аудит включає:
проведення протягом року моніторингу фінансової звітності бюджетної установи, у тому числі з використанням баз даних Державного казначейства;
проведення у разі виявлення за результатами моніторингу фінансової звітності бюджетної установи ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання достовірної фінансової звітності;
дослідження системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема якості його організації;
підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;
відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;
надання висновку про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та повноту врахування пропозицій, внесених у ході фінансово-господарського аудиту.
6. Фінансово-господарський аудит проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби за планами, які складаються та затверджуються у порядку, визначеному законодавством.
У бюджетних установах, де проводиться фінансово-господарський аудит, ревізії і перевірки за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не плануються.
7. Не пізніше ніж за десять календарних днів до фінансово-господарського аудиту керівнику бюджетної установи надсилається відповідне повідомлення із зазначенням мети і відповідальних за проведення аудиту посадових осіб.
8. Для проведення фінансово-господарського аудиту посадовій особі органу державної контрольно-ревізійної служби видається посвідчення встановленого ГоловКРУ зразка, підписане керівником відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби і скріплене печаткою цього органу.
9. Посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби зобов'язана пред'явити керівнику бюджетної установи посвідчення на право проведення фінансово-господарського аудиту і на його прохання розписатися в журналі відвідання установи та її структурних підрозділів представниками контролюючих органів.
10. Фінансово-господарський аудит проводиться протягом бюджетного періоду в такій послідовності:
1) ознайомлення із сферою діяльності бюджетної установи та системою бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішнього фінансового контролю; аналіз нормативно-правових актів, методичних документів, розрахунків та обґрунтувань, матеріалів, пов'язаних з проведенням попередніх контрольних заходів, публікацій у засобах масової інформації, звернень громадян, інформації суб'єктів господарювання та державних органів щодо використання бюджетною установою коштів та майна, інших активів і пасивів;
2) виявлення можливих недоліків у фінансово-господарській діяльності бюджетної установи та здійсненні внутрішнього фінансового контролю, оцінка ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту;
3) проведення моніторингу фінансової звітності бюджетної установи та у разі потреби перевірка використання коштів та майна, інших активів і пасивів, правильності ведення бухгалтерського обліку; аналіз місячної і квартальної фінансової звітності; оцінка результатів попереднього зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю; визначення повноти врахування керівництвом бюджетної установи пропозицій, внесених у ході моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки.
Результати моніторингу фінансової звітності при виявленні недоліків та/або ознак порушень оформляються довідкою, а перевірка - довідкою або актом, один примірник яких передається керівництву бюджетної установи;
4) дослідження річної фінансової звітності бюджетної установи; оцінка врахування пропозицій, внесених керівництву бюджетної установи протягом звітного року за результатами моніторингу й фінансової звітності та/або перевірки, складання проекту аудиторського звіту з підготовкою висновків і пропозицій; обговорення проекту аудиторського звіту з керівництвом бюджетної установи; підписання аудиторського звіту; надання аудиторського звіту керівництву бюджетної установи;
5) інформування у разі потреби інших державних органів про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами законодавства з
фінансових питань та стан її внутрішнього фінансового контролю.
11. На кожному етапі проведення фінансово-господарського аудиту посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби можуть надаватися керівництву бюджетної установи пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень, які є обов'язкові до
розгляду.
Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби у разі звернення керівництва бюджетної установи надають роз'яснення щодо здійснення операцій з коштами та майном, іншими
активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та організації внутрішнього фінансового контролю.
12. Методика проведення фінансово-господарського аудиту затверджується ГоловКРУ.
13. Результати фінансово-господарського аудиту відображаються у звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ.
14. Три примірники аудиторського звіту передаються керівництву бюджетної установи, один з яких залишається у її справах, другий - подається разом з річним фінансовим звітом головному розпоряднику бюджетних коштів, а в разі його відсутності – територіальному фінансовому органу, третій - відповідному органу Державного казначейства.
15. Користувачами аудиторських звітів є розпорядники бюджетних коштів, фінансові органи та органи Державного казначейства.
16. За ненадання інформації або надання недостовірної та неповної інформації для проведення фінансово-господарського аудиту посадові особи бюджетних установ несуть відповідальність згідно із законодавством.
14. Порядок проведення перевірок здійснення державних закупівель
акт перевірки з окремих питань - документ, який складається особою (особами), що проводить перевірку державних закупівель, фіксує окремі результати її проведення на будь-якій стадії державних закупівель до закінчення всієї процедури закупівлі;
виїзна перевірка державних закупівель - перевірка державних закупівель на об'єкті контролю, яка проводиться за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об'єкта його права
власності;
документи об'єкта контролю - будь-які документи (оригінали або належним чином завірені копії), що стосуються процедури державної закупівлі на всіх її стадіях;
звернення - заява або скарга суб'єкта права звернення, що надійшли до органів ДКРС щодо факту порушення законодавства про закупівлі, наслідком якого стало порушення його законних прав та інтересів
керівник органу ДКРС - Голова ГоловКРУ, його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники, керівники контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у
районах, містах і районах у містах; невиїзна перевірка державних закупівель - перевірка державних закупівель, що здійснюється шляхом запиту та отримання від об'єкта контролю необхідних документів, їх розгляду й аналізу;
планова перевірка державних закупівель - виїзна чи невиїзна перевірка державних закупівель, яка передбачена в плані контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС;
позапланова перевірка державних закупівель - виїзна чи невиїзна перевірка державних закупівель, яка не передбачена в плані контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС і проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком;
стадія державної закупівлі - будь-який момент державної закупівлі протягом всього періоду її тривалості, починаючи з планування та оприлюднення інформації про державну закупівлю і до
повного виконання зобов'язань за договором, укладеним за її результатами ( z0701-10 ) від
суб'єкт права звернення - фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що документально підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає або подала пропозицію конкурсних торгів, інші фізичні або юридичні особи, які мали правові
відносини з об'єктом контролю щодо державних закупівель у частині цих взаємовідносин. {
2. Порядок призначення та проведення перевірок державних
закупівель
1. Перевірка державних закупівель може здійснюватися у плановому та позаплановому порядку.
2. У плановому порядку перевірка державних закупівель проводиться органами ДКРС з урахуванням вимог цього Порядку, на підставі Плану контрольно-ревізійної роботи, складання та затвердження якого здійснюється відповідно до вимог Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 N 955 ( 955-2001-п ).
Підготовка до виїзної перевірки здійснюється відповідно до вимог пункту 7 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550 ( 550-2006-п
3. Проведення позапланових перевірок державних закупівель здійснюється за рішенням керівника відповідного органу ДКРС за наявності однієї з таких підстав:
доручення або рішення Кабінету Міністрів України, доручення Прем'єр-міністра України, звернення народного депутата України щодо проведення перевірки, що не можуть бути виконані в плановому порядку;
у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, наданих у зверненні, якщо об'єкт контролю не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу ДКРС протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту звернення об'єкта контролю або органу його управління, яке взяте органом ДКРС до виконання;
скарги на дії або бездіяльність посадових осіб органів ДКРС під час проведення службових розслідувань відносно цих осіб.
4. Для здійснення контролю за державними закупівлями органи ДКРС на підставах, визначених нормативно-правовими актами, можуть: робити запити об'єктам контролю, брати участь у засіданнях комітету з конкурсних торгів на всіх стадіях державних закупівель
під час здійснення контрольних заходів, бути присутніми як залучені спеціалісти відповідно до частини четвертої абзацу двадцять п'ятого статті вісімнадцятої Закону України "Про
здійснення державних закупівель під час розгляду скарг органом, уповноваженим на це законом, та проводити перевірки державних закупівель з питань, що розглядаються під час
оскарження, отримувати документи та відповідну інформацію до початку та в процесі перевірки державних закупівель, у тому числі отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, Національного банку України та його установ, банків, фінансових установ інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об'єкта контролю.
5. У встановлені законодавством строки керівник органу ДКРС за результатами розгляду звернення суб'єкта права звернення, об'єкта контролю або його керівного органу приймає одне з таких рішень, про що повідомляє автора звернення: призначає перевірку державних закупівель щодо порушеного у зверненні питання (у тому числі порушені у зверненні питання
можуть перевірятися під час проведення у плановому та позаплановому порядку інших контрольних заходів, що належать до компетенції органів ДКРС);
пересилає його за належністю відповідному органу;
відмовляє у розгляді звернення в передбачених законом випадках;
розглядає звернення по суті без призначення перевірки державних закупівель.
6. У зверненні мають бути зазначені повне найменування юридичної особи чи прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, факт порушення законодавства, за можливості підтверджений документально. Звернення повинно бути підписане учасником із зазначенням дати, зворотної адреси та номера телефону. Орган ДКРС для прийняття рішення про проведення перевірки державних закупівель має право запросити в суб'єкта права звернення необхідні додаткові документи.
Звернення, у якому не зазначена адреса та/або не підписане учасником, а також з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає
7. Невиїзна перевірка державних закупівель призначається у разі, коли необхідний документальний аналіз питань, що перевіряються. Невиїзна перевірка державних закупівель за рішенням керівника органу ДКРС у передбачених цим Порядком випадках може продовжитися виїзною перевіркою державних закупівель з виходом на об'єкт контролю.
Невиїзна перевірка державних закупівель розпочинається шляхом направлення до об'єкта контролю запиту на отримання документів або надання відповідної інформації.
8. Виїзна перевірка державних закупівель призначається у випадку, коли виникає потреба у фактичному та документальному аналізі питань, що перевіряються, а також якщо об'єкт контролю не надав достатніх пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит органу ДКРС протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту. Для проведення виїзної перевірки державних закупівель посадовим особам органу ДКРС та залученим спеціалістам видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка із зазначенням строку перебування на об'єкті контролю.
9. Планова виїзна перевірка державних закупівель розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надсилання повідомлення об'єкту контролю.
10. Про проведення позапланової виїзної перевірки державних закупівель, невиїзної перевірки державних закупівель та зустрічної звірки повідомлення не направляється.
11. Орган ДКРС повідомляє об'єкт контролю про дату початку планової виїзної перевірки державних закупівель одним із таких способів:
особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;
через канцелярію (діловодну службу) з позначенням на копії повідомлення дати прийняття та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який прийняв повідомлення;
рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на копії повідомлення, що залишається в органі ДКРС, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів перевірки державних закупівель.
12. Склад, кількість та строк перебування на об'єкті контролю посадових осіб органів ДКРС, які направляються на виїзну перевірку державних закупівель, визначаються органом ДКРС з урахуванням обсягу питань, що перевіряються. Строк перебування на об'єкті контролю під час такої перевірки продовжується за рішенням керівника органу ДКРС у межах, установлених цим Порядком.
Загальний строк перебування на об'єкті контролю посадових осіб органу ДКРС та залучених спеціалістів при здійсненні ними виїзної перевірки державних закупівель не може перевищувати 45 робочих днів.
13. До участі в перевірці державних закупівель за письмовим зверненням керівника органу ДКРС можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, експерти.
При проведенні виїзної перевірки державних закупівель органом ДКРС на кожну посадову особу органу ДКРС та залученого спеціаліста оформляються у двох примірниках направлення встановленого ГоловКРУ зразка із зазначенням строку їх перебування на об'єкті контролю. У разі продовження строку посадовим особам органу ДКРС та залученим спеціалістам видаються нові направлення. При проведенні виїзної перевірки державних закупівель групою працівників органу ДКРС керівник органу ДКРС призначає її керівника.
14. Посадові особи органів ДКРС у разі проведення виїзної перевірки державних закупівель зобов'язані розписатися в журналі реєстрації перевірок об'єкта контролю (за його наявності). Факт
ненадання об'єктом контролю журналу фіксується в акті перевірки або акті перевірки з окремих питань.
15. Керівник об'єкта контролю, у якому проводиться виїзна перевірка, та керівник суб'єкта господарювання, де проводиться зустрічна звірка, зобов'язані забезпечити посадовим особам органів ДКРС та залученим спеціалістам місце для роботи, створюють умови для зберігання документів та можливість користуватися зв'язком, комп'ютерною, розмножувальною та іншою технікою.
16. Під час проведення перевірок державних закупівель проводиться фактичний та документальний аналіз питань, що перевіряються.
Фактичний аналіз здійснюється під час проведення виїзної перевірки державних закупівель шляхом безпосереднього контролю відповідності проведення процедури державної закупівлі положенням чинного законодавства у сфері державних закупівель на об'єкті контролю, інвентаризації, обстеження та контрольного обміру закуплених (отриманих) об'єктом контролю товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та інших дій відповідно до повноважень органу ДКРС, при цьому об'єктом контролю забезпечується доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать об'єкту контролю У разі відмови об'єкта контролю у проведенні таких дій орган ДКРС має право притягнути до адміністративної відповідальності в межах наданих повноважень звернутися до суду з метою спонукати до їх проведення, а до ухвалення судом відповідного рішення у присутності понятих та представників цього об'єкта контролю опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви відповідно до процедур, передбачених Порядком опечатування органами державної контрольно-ревізійної служби кас, касових приміщень, складів та архівів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від
26.07.2006 N
Посадові особи органу ДКРС мають право вимагати від керівників об'єкта контролю створення належних умов для проведення фактичного аналізу за участю матеріально відповідальних осіб об'єкта контролю або без них, а в разі аналізу обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавця робіт.
17. Документальний аналіз здійснюється шляхом запиту документів та під час виїзних перевірок державних закупівель. При проведенні цього аналізу перевіряється відповідність документів об'єкта контролю вимогам законодавства. У разі ведення
документообігу з використанням електронних засобів зберігання й обробки інформації на вимогу посадової особи органу ДКРС керівник об'єкта контролю повинен забезпечити безперешкодний доступ до баз даних в електронному вигляді та, на вимогу посадової особи органу ДКРС, оформити відповідні документи на паперовому носії.
Надання завірених копій документів об'єкта контролю посадовим особам органу ДКРС щодо проведення процедур державних закупівель для підтвердження фактів, викладених в акті перевірки або акті перевірки з окремих питань, забезпечується головою комітету з конкурсних торгів, іншою уповноваженою ним особою або керівником чи заступником керівника об'єкта контролю. { Абзац другий пункту 17 глави 2 в редакції Наказу Головного контрольно-ревізійного управління N від 03.08.2010 }
З метою попередження порушень у сфері державних закупівель органи ДКРС мають право аналізувати документи комітету з конкурсних торгів на будь-якій стадії їх складання та за
результатами такого аналізу, у разі встановлення порушень, пред'являти вимоги щодо усунення виявлених порушень відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ).
Надання копій бухгалтерських документів (у разі потреби) забезпечується головним бухгалтером або його заступником, або уповноваженою на це посадовою особою об'єкта контролю. Якщо у наданні завірених копій документів відмовлено, про це зазначається в акті перевірки або акті перевірки з окремих питань
18. Відомості про результати перевірки державних закупівель на об'єкті контролю не підлягають розголошенню до їх повного документування в акті перевірки або акті перевірки з окремих питань, крім випадків, передбачених законодавством.
19. Для належного проведення перевірки посадові особи органу ДКРС мають право вимагати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єкта контролю надання письмових пояснень, отримувати в об'єкта контролю відомості, що становлять комерційну таємницю. Якщо працівники об'єкта контролю відмовляються надавати письмові пояснення або відомості, цей факт фіксується в акті перевірки чи акті перевірки з окремих питань.
20. Посадові особи органу ДКРС можуть вилучати оригінали документів за процедурою, передбаченою пунктом 20 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006
N 550 , з урахуванням норм, установлених цим Порядком.
21. Перевірка державних закупівель може бути призупинена за рішенням керівника органу ДКРС на підставі письмового подання посадової особи органу ДКРС, яка її проводить. У разі призупинення складається акт перевірки з окремих питань, який оформлюється у тому самому порядку, що й акт перевірки державних закупівель. Перевірка державних закупівель може призупинятися у таких випадках:
а) якщо не відбулися всі стадії державної закупівлі;
б) у разі потреби проведення зустрічних звірок (направлення запитів);
в) під час оскарження процедур державних закупівель;
г) у разі проведення перевірки декількох процедур державних закупівель в межах одного контрольного заходу, якщо не завершені всі стадії однієї з цих процедур державних закупівель.
Акт перевірки з окремих питань не складається у разі призупинення перевірки державних закупівель на строк, що не перевищує 3 робочих дні.
У разі виявлення порушень у сфері державних закупівель керівнику об'єкта контролю направляються вимоги щодо їх усунення.
Поновлення проведення перевірки державних закупівель можливе за рішенням керівника органу ДКРС. Поновлена перевірка державних закупівель може бути виїзною чи невиїзною незалежно від того, яким чином вона була розпочата.
У разі поновлення перевірки державних закупівель посадовим особам органу ДКРС та залученим спеціалістам при здійсненні ними виїзної перевірки державних закупівель видаються направлення із зазначенням строку перебування на об'єкті контролю, який не повинен перевищувати загального строку перебування на об'єкті контролю, передбаченого пунктом 12 цього Порядку.
Строк, на який зупинено перевірки державних закупівель, не включається до тривалості її проведення.
У разі зупинення перевірки державних закупівель орган ДКРС надсилає об'єкту контролю та органу, який ініціював проведення перевірки державних закупівель, письмове повідомлення про дату зупинення перевірки державних закупівель.
22. У разі відсутності бухгалтерського обліку на об'єкті контролю, недопущення посадових осіб органів ДКРС та залучених спеціалістів до проведення перевірки державних закупівель та
ненадання або відсутності необхідних для перевірки документів, наявності інших об'єктивних і незалежних від органу ДКРС обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню перевірки, посадовою особою органу ДКРС складається відповідний акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контролю у тому самому порядку, що й акт перевірки. За таких обставин перевірка державних закупівель не вважається проведеною і орган ДКРС має право вдруге організувати та провести перевірку державних закупівель об'єкта контролю
Про факти, що перешкоджають проведенню перевірки, орган ДКРС письмово інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством. Перешкоджання посадовим особам органу ДКРС у проведенні перевірки є підставою для притягнення керівника об'єкта контролю до відповідальності згідно із законодавством.
На підставі акта, складеного за викладеним фактом (фактами) в абзаці першому цього пункту, орган ДКРС пред'являє письмові вимоги об'єкту контролю із зазначенням строків їх виконання та інформує орган управління об'єкта контролю
23. З метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю, з'ясування їх реальності і повноти відображення в обліку органи ДКРС можуть проводити зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю за процедурою, передбаченою пунктом 26 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550 ( 550-2006-п ), з урахуванням норм, встановлених цим Порядком.
3. Оформлення та реалізація результатів перевірки
державних закупівель
1. Результати перевірки державних закупівель, проведеної органами ДКРС, викладаються в акті перевірки. У випадках призупинення перевірки - в акті перевірки з окремих питань.
Складання акта перевірки (акта перевірки з окремих питань), подання його на підпис та підписання, реалізація результатів перевірки державних закупівель проходять за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим, другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550 ( 550-2006-п ), з урахуванням норм, установлених цим Порядком.
Акт перевірки (акт перевірки з окремих питань) підписується головою комітету з конкурсних торгів, керівником, головним бухгалтером об'єкта контролю, а у разі їх відсутності - іншими уповноваженими на виконання їх функцій особами та посадовою особою органу ДКРС. У разі проведення перевірки посадовими особами органу ДКРС і залученими спеціалістами у складі групи акт перевірки (акт перевірки з окремих питань) підписує керівник групи.
2. Результати перевірки державних закупівель, проведеної органами ДКРС, можуть бути оскаржені об'єктом контролю, що перевірявся, в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ).
У разі, коли вищестоящий орган ДКРС у порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу ДКРС, викладених в акті перевірки (акті перевірки з окремих питань), складених нижчестоящим органом ДКРС, виявляє їх невідповідність вимогам законів, стосовно посадових осіб проводиться службове розслідування й призначається перевірка державних закупівель.
За їх результатами акт перевірки (акт перевірки з окремих питань) може бути відкликано вищестоящим органом ДКРС.
3. Інформація про перевірки державних закупівель може передаватися органами ДКРС іншим суб'єктам правовідносин у межах повноважень, передбачених законом.
4. При погодженні органом, який уповноважений на це законом, процедури закупівлі в одного учасника, інших питань державних закупівель посадові особи структурного підрозділу з питань державних закупівель ГоловКРУ можуть вивчати документи, надані на погодження, проводити аналіз порушених у них питань щодо відповідності законодавству та інформують керівництво уповноваженого органу за результатами.
5. За результатами перевірки державних закупівель посадовою особою, що здійснювала таку перевірку, на розгляд керівнику органу ДКРС може вноситись пропозиція щодо проведення перевірки всього комплексу питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю шляхом інспектування або аудиту.
15. Порядок організації та здійснення внутрішнього аудиту в системі центрального органу виконавчої влади в Україні
Об'єктом внутрішнього аудиту є діяльність центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і дотримання вимог щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ, а також підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади).
3. У центральному органі виконавчої влади для проведення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту (далі - підрозділ).
За рішенням керівника центрального органу виконавчої влади підрозділи утворюються в його територіальних органах та бюджетних установах в межах штатної чисельності їх працівників.
Чисельність відповідних підрозділів визначається з урахуванням:
наявності (відсутності) у центральному органі виконавчої влади територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
кількості та обсягів фінансування бюджетних програм, які виконуються розпорядниками бюджетних коштів відповідно до покладених на них функцій;
кількості адміністративних послуг, надання яких пов'язане з
виконанням центральним органом виконавчої влади, його територіальними органами та бюджетними установами функцій і завдань;
кількості контрольно-наглядових функцій.
У разі неможливості утворення підрозділу призначається посадова особа, на яку покладаються повноваження щодо проведення внутрішнього аудиту.
4. Основним завданням підрозділу є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо:
функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення;
удосконалення системи управління;
запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів;
запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.
5. Підрозділ відповідно до покладених на нього завдань:
1) проводить оцінку:
ефективності функціонування системи внутрішнього контролю;
ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних та річних планах;
ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання;
якості надання адміністративних послуг та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства;
стану збереження активів та інформації;
стану управління державним майном;
правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової і бюджетної звітності;
ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи;
2) проводить за дорученням керівника центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи аналіз проектів наказів та інших документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів, для забезпечення їх цільового та ефективного використання;
3) планує, організовує та проводить внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації, а також проводить моніторинг врахування рекомендацій;
4) взаємодіє з іншими структурними підрозділами центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи, іншими державними органами, підприємствами, їх об'єднаннями, установами та організаціями з питань проведення внутрішнього аудиту;
5) подає керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи аудиторські звіти і рекомендації для прийняття ним відповідних управлінських рішень;
6) звітує про результати діяльності відповідно до вимог цього Порядку та стандартів внутрішнього аудиту;
7) виконує інші функції відповідно до його компетенції.
6. Внутрішній аудит проводиться згідно з планами, що формуються підрозділом та затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи після погодження з відповідними органами Держфінінспекції.
Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи для своєчасного реагування на проблеми, що виникають під час виконання покладених законодавством на такий орган завдань, може прийняти рішення про проведення позапланового внутрішнього аудиту.
Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи приймає рішення про проведення планового та позапланового внутрішнього аудиту, що оформляється розпорядчим актом.
7. Строк проведення внутрішнього аудиту не повинен
перевищувати 45 робочих днів.
8. Внутрішній аудит проводиться відповідно до стандартів, затверджених Мінфіном.
9. Керівник підрозділу призначається на посаду і звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.
На посаду керівника підрозділу призначається особа, яка має економічну або юридичну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стаж роботи на керівних посадах на державній службі за фахом не менш як п'ять років.
Зарахування до кадрового резерву кандидатури на посаду керівника підрозділу здійснюється керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи відповідно до законодавства.
Керівник підрозділу підпорядковується і звітує безпосередньо керівнику центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи, може входити до складу колегії такого органу (інших дорадчих органів).
10. Керівник підрозділу забезпечує:
1) планування, організацію та проведення на належному рівні внутрішнього аудиту;
2) подання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи аудиторських звітів;
3) підготовку та своєчасне подання звіту про результати діяльності підрозділу або зведеного звіту про результати діяльності підрозділу відповідно до вимог цього Порядку та стандартів внутрішнього аудиту;
4) проведення моніторингу виконання (врахування) рекомендацій за результатами проведення внутрішнього аудиту;
5) здійснення заходів щодо усунення виявлених Держфінінспекцією порушень і недоліків, установлених за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту.
Керівник підрозділу центрального органу виконавчої влади координує діяльність підрозділів територіального органу та бюджетної установи, а також надає пропозиції щодо забезпечення належної якості проведення внутрішнього аудиту такими підрозділами.
11. Працівники підрозділу призначаються на посаду та звільняються з посади в установленому законодавством порядку.
Працівники підрозділу повинні мати економічну або юридичну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста, стаж роботи на державній службі за фахом не менш як три роки.
12. Працівники підрозділу мають право:
1) на повний та безперешкодний доступ до документів, інформації та баз даних, які стосуються аудиторських завдань, включаючи інформацію з обмеженим доступом, що надається в установленому законодавством порядку;
2) проводити анкетування, опитування та інтерв'ювання працівників центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи за їх згодою, готувати запити до юридичних осіб з метою отримання необхідної інформації для проведення внутрішнього аудиту;
3) ініціювати перед керівником центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи залучення експерта для забезпечення виконання аудиторського завдання;
4) визначати цілі, обсяг, методи аудиту і ресурси, які необхідні для виконання кожного аудиторського завдання;
5) проводити за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи позапланові внутрішні аудити.
13. Працівники підрозділу зобов'язані:
1) дотримуватися вимог стандартів внутрішнього аудиту та інших нормативно-правових актів з відповідних питань;
2) не розголошувати інформацію, яка стала їм відома під час виконання покладених на підрозділ завдань, крім випадків, передбачених законодавством;
3) невідкладно інформувати керівника центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи про ознаки шахрайства, корупційних діянь або нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем та інших порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків, з наданням рекомендацій щодо вжиття необхідних заходів;
4) уникати та не допускати виникнення конфлікту інтересів відповідно до закону.
14. У разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню працівниками або керівником підрозділу внутрішнього аудиту їх обов'язків, втручання у їх діяльність посадових або інших осіб центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи, працівники підрозділу або керівник підрозділу письмово інформують про це Держфінінспекцію для дослідження нею зазначених обставин та здійснення заходів відповідно до законодавства.
15. Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи для проведення на належному рівні внутрішнього аудиту забезпечує:
1) надання підрозділу повного та безперешкодного доступу до документів, інформації та баз даних, які стосуються проведення внутрішнього аудиту;
2) комплектування підрозділу з урахуванням вимог, установлених цим Порядком, добір кадрів відповідної кваліфікації з високими діловими, професійними та моральними якостями, систематичне підвищення їх кваліфікації та навчання;
3) створення належних умов для проведення внутрішнього аудиту шляхом затвердження планів та підписання звітів, надання достатнього строку для проведення внутрішнього аудиту, своєчасного розгляду аудиторських звітів і рекомендацій;
4) вжиття відповідних заходів реагування за результатами проведення внутрішніх аудитів;
5) здійснення заходів щодо усунення виявлених Держфінінспекцією порушень і недоліків, установлених за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту.
16. Звіт про результати діяльності підрозділу у центральному органі виконавчої влади або зведений звіт про результати діяльності підрозділів в центральному органі виконавчої влади, його територіальному органі та бюджетній установі у разі його створення подається керівником центрального органу виконавчої влади Держфінінспекції двічі на рік (до 20 січня та до 20 липня).
Керівник територіального органу та бюджетної установи забезпечує подання звіту про результати діяльності підрозділу керівникові центрального органу виконавчої влади в установлений ним строк.
Датою подання звіту або зведеного звіту вважається дата його реєстрації в Держфінінспекції.
17. У разі надходження звернення від Держфінінспекції центральний орган виконавчої влади подає протягом 10 робочих днів інформацію про результати внутрішнього аудиту та інші відомості, що стосуються його проведення.
18. Органи Держфінінспекції здійснюють контроль за станом внутрішнього аудиту шляхом оцінки якості внутрішнього аудиту центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи не частіше ніж один раз на рік. Зазначена оцінка якості проводиться у формі дослідження.
Предметом оцінки якості внутрішнього аудиту є планування, організація та проведення такого аудиту, моніторинг виконання рекомендацій за результатами його проведення, дотримання посадовими особами підрозділів вимог стандартів внутрішнього аудиту та інших нормативно-правових актів з відповідних питань.
Органи Держфінінспекції надсилають центральному органу виконавчої влади, його територіальному органу та бюджетній установі письмове повідомлення про проведення оцінки якості внутрішнього аудиту за 10 днів до її початку.
Тривалість оцінки якості внутрішнього аудиту не повинна перевищувати 30 робочих днів. Продовження строку проведення зазначеної оцінки якості можливе за рішенням керівника Держфінінспекції або його заступника на строк, що не перевищує 15 робочих днів.
Держфінінспекція надає керівникові центрального органу виконавчої влади за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту рекомендації щодо його удосконалення та усунення недоліків.