Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ТЕМА Навчальнометодичний посібник для студентів заочної форми які навчаються за освітньоквал

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 13.11.2024

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

ФІНАНСОВИЙ факультет

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

Навчально-методичний посібник

для студентів заочної форми, які навчаються

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»

за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

Дніпропетровськ – 2012

ББК 65.262.5

В 27.

Банківська система: Навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012, 141 с.

Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни, тематичний план дисципліни, методичні рекомендації до самостійної і практичної роботи, тематику домашніх контрольних і науково-дослідних робіт, питання до підсумкового контролю, список рекомендованої літератури.

Автори: Величкін В.О

. Тимошенко М.В.

к.т.н., с.н.с., доцент кафедри фінансів підприємств та банківської справи Дніпропетровської державної фінансової академії ,

к.т.н., доцент кафедри фінансів та державного управління Дніпропетровської державної фінансової академії ,

Рецензенти: Дулік Т.О.

к.е.н., доцент, завідувач кафедри податків Дніпропетровської державної фінансової академії

Заруцька О.П.

Відповідальний

за випуск: Власюк В.Є.

к.е.н., доцент, начальник відділу банківського нагляду Управліня Національного банку України в Дніпропетровській області

д.е.н.,доцент, завідувач кафедри фінансів підприємств та банківської справи Дніпропетровської державної фінансової академії

Розглянуто та схвалено Вченою радою

фінансового факультету

Протокол № від р.

Розглянуто та схвалено на засіданні

кафедри фінансів підприємств та

банківської справи

Протокол № 7 від 16.01.2012р.

ЗМІСТ

		стор.
	Передмова
5	Програма навчальної дисципліни
2 3 4 5 6	Методичні рекомендації до самостійної роботи Методичні рекомендації до практичних занять Методичні рекомендації до домашньої контрольної роботи Методичні рекомендації для науково-дослідних завдань
7	Підсумковий контроль
8 9	Бібліографічний список Додаток. Відповіді на тести розділу 3.

ПЕРЕДМОВА

Вивчення навчальної дисципліни «Банківська система» є важливою складовою підготовки компетентних бакалаврів. Структуру і коло питань дисципліни «Банківська система» зумовила її професійна спрямованість. Навчально-методичний посібник враховує сучасні тенденції в банківській системі та базується на чинному законодавстві.

Навчально методичний посібник з дисципліни «Банківська система» призначений для студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом 6.030508 «Фінанси і кредит».

Метою вивчення навчальної дисципліни «Банківська система» є формування системи знань у галузі надання банківських послуг та банківських технологій.

Предметом навчальної дисципліни є: діяльність комерційних банків, яка пов’язана зі здійсненням банківських операцій та наданням послуг юридичним і фізичним особам

Основними завданнями навчальної дисципліни є:

вивчення теоретичних засад та практичних аспектів організації та функціонування банківської системи;
опанування сучасних технологій щодо проведення банківських операцій та набуття практичних вмінь щодо обслуговування клієнтів банку;
вміння застосовувати чинне законодавство в реальних практичних ситуаціях.

Засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни «Банківська система» базується на знаннях, які студенти засвоїли при вивчені таких навчальних дисциплін, як «Політична економія», «Макроекономіка», «Фінанси», «Гроші і кредит», «Центральний банк та грошово-кредитна політика», та взаємозв’язана з дисциплінами «Фінансовий ринок», «Міжнародні розрахунки і валютні операції», «Аналіз діяльності комерційного банку».

Навчально-методичний посібник побудований відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

У процесі вивчення дисципліни необхідно сприяти формуванню у бакалаврів економічного мислення, добросовісного, свідомого ставлення до своїх обов’язків, інтересу до обраної професії, розвитку навичок роботи з інструктивним матеріалом.

Основними формами організації навчання є самостійна робота, що дає можливість достатньо повно вивчати новий матеріал, закріпляти його, прищеплювати практичні навички, самостійність при організації роботи по оволодінню матеріалом з курсу, та контролювати знання.

З урахуванням специфіки питань, що вивчаються в процесі викладання доцільно використовувати активні методи навчання у вигляді, наприклад, тестів, аналіз ситуаційних задач.

В процесі вивчення дисципліни «Банківська система» студенти набувають необхідні знання для здійснення практичної діяльності в банківській системі України.

Програма навчальної дисципліни

Програма навчальної дисципліни «Банківська система» є нормативною дисципліною циклу дисциплін професійної підготовки для екстернів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом 6.030508 «Фінанси та кредит».

Мета: формування системи знань з теорії та практики управління банківською системою, банківськими операціями, активами, пасивами, прибутковістю і ризиками окремого банку та системи в цілому.

Завдання: вивчення сутності, цілей і засад функціонування банківської системи, організаційної побудови і системи управління банком, методології стратегічного та оперативного планування в банку; набуття вмінь ефективно використовувати інструменти фінансового управління діяльністю банку.

Предмет: відносини, зумовлені процесами функціонування банківської системи, створення, життедіяльності та ліквідації банків, ризиками діяльності банків, економічною безпекою.

При вивченні дисципліни «Банківська система» екстерни повинні володіти інструментальними, міжособистісними, системними та спеціальними компетенціями, а саме:

Інструментальні компетенції:

здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручників, наукових монографій, навчальних посібників, періодичних видань, Інтернету та ін.);
здатність до аналізу та систематизації чинного банківського законодавства України, норм міжнародного права, законодавства з питань цивільного та господарського права, податкової та митної політики;
здатність розробляти/аналізувати/актуалізувати банківські продукти та валютно-фінансові, розрахункові та кредитні інструменти, використовувати новітні технологій здійснення банківських операцій;
здатність розробляти/аналізувати/актуалізувати інструменти управління банком;
здатність до професійної роботи у системі операційного дня банку;
володіння сучасною методологією банківського контролю;
використання нових інформаційних технологій при виконанні функціональних обов’язків банківських працівників;
здатність ефективно організовувати свій час.

Міжособистісні компетенції:

здатність здійснювати ефективні міжособистісні комунікації;
здатність працювати у команді та в міжнародних робочих групах;
здатність сприймати різноманітність та міжкультурні відмінності;
здатність ефективно проводити переговори з партнерами контролюючими органами та клієнтами банку;
вміння вибудовувати взаємовигідні стосунки з клієнтами банку;
вміння конструктивно сприймати критичні зауваження та виправляти свої помилки;
поважне ставлення до зауважень керівника, прихильність до корпоративних цінностей;
прихильність до етичних цінностей.

Системні компетенції:

здатність застосовувати знання з питань функціонування першої та другої ланки банківської системи у професійній діяльності;
вміння автономно тлумачити проблемні питання чинного законодавства України та норм міжнародного права щодо банківської діяльності;
здатність до розробки стратегічних/бізнес - планів розвитку банку;
здатність до розробки маркетингових програм/стратегій розвитку;
здатність до ініціативи щодо структуризації банківських операцій;
вміння адекватно оцінювати якість управлінських рішень;
вміння адаптуватись до швидких кон'юнктурних змін на фінансових ринках/змін банківських стратегій;
формування дослідницьких здібностей щодо складання аналітичних обзорів діяльності комерційних банків/бізнес-середовища/фінансових ринків;
здатність аналізувати/прогнозувати основні тенденції розвитку банківської системи;
здатність оцінювати та прогнозувати перспективи розвитку послуг комерційних банків.

Спеціальні компетенції:

здатність застосовувати законодавство з питань діяльності банків та інші правові акти, які пов’язані з практикою здійснення банківських операцій, у професійній діяльності;
здатність якісно обслуговувати клієнтів банку щодо здійснення кредитних, валютних, розрахунково-касових операцій, міжнародних розрахунків, операцій з цінними паперами;
вміння супроводжувати діяльність суб’єктів господарювання, яка пов’язана із здійсненням банківських операцій;
вміння аналізувати/складати договори на здійснення банківських операцій, брати участь у переговорах щодо проведення цих операцій;
здатність здійснювати процедури перевірки документів за банківськими операціями;
здатність розраховувати фінансовий результат за банківськими операціями, оцінювати ефективність/ризиковість надання банківських послуг;
здатність оцінювати якість кредитного портфеля банку, аналізувати/розробляти кредитну політику банку;
здатність/розрахунку резервів за кредитними та іншими активними операціями;
вміння аналізувати валютну позицію/валютні операції банків;
вміння аналізувати умови проведення міжбанківських розрахунків/міжнародних розрахунків, організації платіжних систем, платежів НБУ;
вміння розробляти/актуалізувати технології проведення банківських операцій;
здатність застосовувати теоретичні знання для визначення власних коштів банку та банківських ресурсів;
вміння аналізувати джерела формування доходів банку, їх структурні зміни;
здатність розраховувати економічні нормативи, показники системи СAMELS/рейтингової оцінки банків;
здатність розробляти програми розвитку бізнесів (корпоративного, індивідуального, карткового, тощо).

1.1.Тематичний план навчальної дисципліни

Назва модуля, змістового модуля, теми

Модуль І. Банківська система

Тема 1 Банківська система: створення, функціонування, функції.

Тема 2. Створення і організація діяльності банку.

Тема 3.Регулювання діяльності банків

Модуль ІІ. Основні операції банку

Змістовий модуль 1. Операції банків з обслуговування

безготівкового та готівкового обороту, ресурсні операції.

Тема 4. Розрахункові і касові операції банків.

Тема 5. Формування ресурсів банку

Змістовий модуль 2. Кредитні і інвестиційні операції

Тема 6. Кредитні операції банків.

Тема 7. Операції банків з цінними паперами.

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Тема 8. Операції банків з іноземною валютою.

Змістовий модуль 4. Забезпечення економічної безпеки

Тема 9. Ризики функціонування банківської системи.

Тема 10. Забезпечення фінансової стійкості банку.

Модуль III

Домашня контрольна робота

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Підсумковий контроль: іспит.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І. Банківська система

Тема 1 Банківська система: створення, функціонування, функції.

Банківська система: сутність і принципи створення. Національний банк-головний елемент банківської системи України. Функції і роль банківської системи в економіці держави, Особливості побудови банківської системи України. Банківські системи зарубіжних країн: США, ЄС, Англія, Японія, Китай.

Тема 2. Створення й організація діяльності банку

Суспільна потреба в банківському продукті. Історія виникнення банків. Сутність банку, як суб'єкта економіки. Функції банку. Основи організації діяльності банку. Види банків,їх операції, порядок створення та організаційна структура. Організація діяльності банку. Економічні нормативи, що регулюють діяльність банків. Ліквідність банків і робота, щопов’язана з її підтримкою. Доходи, видатки та прибуток банку і його використання.Види ліцензій на здійснення банківських операцій. Рада і правління банку, повноваження і відповідальність цих органів. Вимоги докапіталу банку. Функції капіталу банку. Нормативи достатностікапіталу.

Тема 3. Регулювання діяльності банків

Поняття банківського регулювання. Функції НБУ у сфері банківського регулювання. Реєстрація та ліцензування банків. Види ліцензій та перелік банківських послуг у межах кожної ліцензії. Поняття регулятивного капіталу. Обов’язкові до виконання економічні нормативи, встановлені НБУ для банків: перелік та порядок розрахунку. Методи контролю НБУ за діяльністю банків. Система СAMEL. Рейтингова оцінка банків.Роль НБУ в організації системи гарантування банківських депозитів (вкладів).

Модуль ІІ. Основні операції банку

Змістовий модуль 1. Операції банків з обслуговування безготівкового та готівкового обороту, ресурсні операції

Тема 4. Розрахункові і касові операції банків

Основи організації грошових розрахунків в економіці. Готівкові та безготівкові розрахунки. Способи і форми безготівкових розрахунків. Структура безготівкового платіжного обороту. Форми безготівкових розрахунків: платіжні доручення, чеки, акредитиви, платіжні вимоги-доручення; сфера використання і порядок проведення розрахункових операцій.

Способи безготівкових розрахунків: розрахунки на основі заліку взаємних вимог, розрахунки у порядку планових платежів. Сфера їх використання, порядок проведення.

Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції векселями.

Організація готівкових грошових розрахунків. Кругообіг готівкових грошей. Організація надходження готівкових грошей до кас банків. Порядок одержання та витрачання готівкових грошей. Прогнозування обороту готівкових грошей у банках. Касова дисципліна і контроль за її дотриманням.

Тема 5. Формування ресурсів банку

Склад і структура ресурсів банків. Власні та залучені ресурси, їх економічна характеристика. Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів. Видив кладів і їх характеристика. Вклади, що приймаються від населення. Робота з юридичними та фізичними особами по залученню депозитів. Методи прогнозування банківських ресурсів. Розробка пропозицій по підвищенню ефективності використання кредитних ресурсів. Управління ресурсами в ув’язці з прибутковістю банку і ліквідністю.

Змістовий модуль 2. Кредитні і інвестиційн іоперації

Тема 6. Кредитні операції банків

Умови кредитної угоди, кредитний договір. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика, форми кредитних рахунків.Засоби захисту від кредитного ризику, форми забезпечення обов’язків отримувача кредиту перед банком. Порядок видачі і способи погашення кредитів. Вартість кредиту. Проблемні кредити. Контроль за використанням і погашенням кредиту. Кредитні санкції. Кредити під сукупне забезпечення. Бланкові й ризикові кредити. Споживчий кредит. Кредити, що пов’язані з розрахунками. Кредити під цінні папери. Контокорентний кредит. Сільськогосподарські кредити.

Особливості проведення кредитних операцій банками у взаємовідносинах з підприємствами сезонних галузей промисловості; сільгосппідприємствами; заготівельними організаціями; торговими та постачальницько-збутовими організаціями.Особливості кругообігу і організації оборотних коштів у названих підприємств. Сезонні та несезонні запаси й затрати як об’єкт кредитування. Приведення у відповідність заборгованості по кредитах із забезпеченням. Додаткові операції, що здійснюються банком у процесі кредитування.

7. Операції банків із цінними паперами

Види цінних паперів, формування та управління портфелем цінних паперів, дохідність цінних паперів, організація роботи фондової біржі, фьючерсні та опціонні контракти з цінними паперами.

Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності банків. Відмінні риси інвестиційних операцій банків від кредитних. Зв’язок інвестицій з кредитуванням. Фактори ризику інвестиційних операцій. Доходність інвестицій. Засоби захисту інвестиційної діяльності банків від ризику виникнення збитків і втрачання ліквідності.

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Тема 8. Операції банків у іноземній валюті

Організація кореспондентських відносин з іноземними банками. Посередництво банків у фінансових розрахунках між експортером та імпортером та їх кредитування. Види платежів у міжнародній практиці: авансові; платежі по надходженню товарів і рахунків; платежі по настанню термінів; платежі при поставці товарів або після неї. Чеки як основна форма розрахунків при зовнішньоторгівельних операціях, види чеків, порядок розрахунків. Документарне інкасо, розрахунки за допомогою товарних акредитивів, револьверний акредитив, компенсаційний акредитив. Гарантійні операції, кредитні операції, операції з іноземними інвесторами. Операції СПОТ та ФОРВАРД, СВОП, валютні опціони та фьючерси. Валютна позиція банка.

Змістовий модуль 4. Забезпечення економічної безпеки банків.

Тема 9. Ризики функціонування банківської системи.

Сутність банківських ризиків. Завдання аналізу ризиків. Групи збитків, супроводжуючих ризиковані операції. Абсолютна та відносна оцінка ризиків. Поняття кредитного ризику. Показники, які характеризують кредитний ризик. Поняття валютного ризику. Показники, які характеризують валютний ризик. Поняття та види процентного ризику. Показники, які характеризують процентний ризик.

Тема 10. Забезпечення фінансової стійкості банку

Функціональні, штабні й обслуговуючі підрозділи банку. Доходи і витрати банку. Внутрішньобанківські грошові потоки. Собівартість і ціна банківських продуктів. Перерозподіл доходів і витрат між підрозділами банку. Аналіз ефективності продажів банківських продуктів.

Формування резервів покриття можливих втрат по активних операціях банку. Економічні нормативи регулювання банківської діяльності. Ліквідність і кредитоспроможність банку. Аналіз балансу банку.

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Модуль І. Банківська система

Тема 1. Банківська система: створення, функціонування,

функції.

Мета заняття: засвоїти основні поняття й принципи про походження банківської системи та основні напрямки діяльності центральних банків

План заняття

Походження банківської системи і центральних банків.
Основні напрямки діяльності центральних банків.
Статус центрального банку, операції.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Світову систему центральних банків у сучасному вигляді створено недавно. До середини XVIII ст. комерційні та центральні банки не розрізнялися. Основні етапи розвитку центральних банків 17 ст. - 20 ст.

Функції перших центральних банків відрізнялися від функцій сучасних центральних банків. Протягом XVII ст. -XIX ст. у грошовому обігу існувала система золотомонетного стандарту, за якого законодавчо закріплювався безпосередній обіг золотих монет, їх безперешкодний обмін на паперові банкноти. Така система вимагала мінімального втручання держави у грошову сферу, оскільки відносна стабільність грошової маси забезпечувалася стихійним пристосуванням кількості грошей в обігу до потреб товарного обігу (надлишок грошей вільно міг бути обмінений на золоті монети і перетворений у скарб).

1920-1939 pp.: у 1920 р. було прийнято Міжнародну фінансову конвенцію, відповідно до якої всі країни світу повинні були організувати свій центральний банк.

Причини виникнення центральних банкі (Рис2.1, 2.2):

Політичне і територіальне об'єднання у країнах, розвиток централізованих інститутів публічної влади.
Прагнення централізувати систему грошового обігу.
Промисловий розвиток та експансія капіталу у сферу виробництва.
Відсутність монополії на емісію банкнот дозволяла комерційним банкам активно застосовувати випуск банкнот для нагромадження капіталу.
Суттєве розширення грошової маси.
Підвищення значення готівкового обігу банкнот: банкноти витісняли повноцінні монети з обігу.
Окремі комерційні банки зловживали випуском банкнот, що призводило до неможливості останніх задовольнити підвищений попит їхніх клієнтів щодо обміну банкнот банків на золото. Це спричиняло банкрутство окремих банків та посилення недовіри до обігу банкнот.

Завдяки створенню центрального банку, концентрації та монополізації банкнотної емісії держава дістала можливість впливати на пропозицію грошей і використовувати емісію для фінансування державних витрат. Наділення одного банку монопольним правом на випуск банкнот у країні привело до створення дворівневої банківської системи. На першому рівні перебуває один банк, що має статус центрального. На нього покладається відповідальність за вирішення макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері - підтримка стабільності національних грошей та забезпечення стабільного функціонування всієї банківської системи. На другому рівні банківської системи перебуває решта банків, що виконують комплекс функцій кредитно-розрахункового обслуговування суб'єктів господарювання.

За умов глобалізації світового господарства діяльність центральних банків розвивається за такими напрямами: співробітництво центральних банків на міждержавному рівні-заснування Банку міждержавних розрахунків (Швейцарія), що створений центральними банками розвинутих країн для сприяння співпраці та оптимізації міжнародних розрахунків; створення Комітету з банківського регулювання та нагляду (Базельського комітету) з метою розроблення принципів ефективного банківського нагляду та надання рекомендацій центральним банкам з аналізу банківських ризиків і критеріїв їх оцінки; координація діяльності центральних банків з міжнародними валютно-кредитними та фінансовими організаціями (Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Азійський банк розвитку); створення центральних банків об'єднань груп країн (Європейський центральний банк).

Головне призначення центрального банку(Рис.2.4) - управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Центральний банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей: у короткостроковій перспективі, коли пропозиція грошей зростає, рівень процентних ставок знижується, але з перебігом часу ситуація змінюється:

Центральний банк виконує ролі: емісійного банку; банку банків - специфічної банківської інституції, яка формує банківські резерви і регулює діяльність банківської системи; органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.

Центральний банк виступає агентом Міністерства фінансів і провідником його грошово-кредитної політики;

Центральний банк є незалежним від уряду, що забезпечує йому самостійність у проведенні грошово-кредитної політики без тиску з боку органів влади.

Основні функції центрального банку:

емісійний центр готівкового обігу;
провідник монетарної політики;
банк банків;
орган банківського регулювання та нагляду;
валютний центр;
банкір і фінансовий агент Уряду.

Здійснення грошово-кредитної політики полягає в розробці та реалізації заходів центрального банку, які впливають на зміну грошової маси в обігу, на обсяги кредитів, а також на рівень процентних ставок. Найважливіші заходи грошово-кредитної політики :

визначення напрямів розвитку грошово-кредитної політики (таргетування);
вибір основних важелів грошово-кредитного регулювання;
формування інформаційної бази даних у монетарній сфері (грошові агрегати, обсяги кредитування, заощадження); організація і проведення наукових досліджень макроекономічних процесів загалом і грошово-кредитної сфери країни, зокрема.

Центральний банк здійснює нагляд і регулювання процесу проведення фінансових платежів окремих осіб, фірм і депозитних закладів із метою забезпечення нормальної щоденної роботи фінансової системи. Таку функцію центрального банку називають гарантуванням стабільності фінансової системи.

Ще однією функцією центрального банку є підтримка обмінного і курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Виконуючи функцію фінансового агента уряду, центральні банки здійснюють комплекс операцій з його обслуговування, а саме: обслуговування державного боргу; касове виконання державного бюджету; ведення поточних рахунків урядових установ; розміщення державних цінних паперів; переказ валютних коштів для здійснення розрахунків уряду з іншими країнами.

З-поміж багатьох функцій центральних банків можна вирізнити основні, які забезпечують виконання головного завдання центрального банку - збереження стабільності національної грошової одиниці, і додаткові, що сприяють вирішенню цього завдання.

Основні функції центральних банків поділяються на регулятивні, контрольні та обслуговуючі – рис.2.3.

Регулятивні – управління сукупним грошовим оборотом у країні; регулювання грошово-кредитними інструментами фінансового сектора економіки та впливу на реальний сектор; регулювання попиту і пропозиції на кредитні ресурси.

Контрольні – системний контроль за функціонуванням грошово-кредитної сфери: організація системи банківського нагляду; валютний контроль.

Обслуговуючі – організація платіжної системи країни, забезпечення розрахункових операцій всередині банківської системи, проведення міжнародних розрахунків.

До додаткових функцій належать: здійснення статистичного та економіко-математичного аналізу і моделювання кон'юнктури у фінансовому та реальному секторі економіки; відстеження тенденцій розвитку попиту і пропозиції на грошові активи, публікація статистичних даних і результатів проведених досліджень; виготовлення банкнот; інкасація та забезпечення виготовлення і транспортування готівки; касове виконання бюджету; агентське управління державним боргом; представництво держави у міжнародних організаціях.

Рис. 2.1.Форми центрального банку

Рис. 2.2. Демонетизація золота

Рис. 2.3. Статус центрального банку

Рис. 2.4. Напрямки діяльності центрального банку

Бібліографічний список

[2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 15, 16, 17, 18].

Тема 2. Створення та організація діяльності комерційного банку

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань щодо створення та організації діяльності комерційного банку.

План вивчення теми

Організаційна структура банків.
Органи управління банка.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці до першого питання, студентам доцільно ознайомитися з постановою Правління НБУ №254 від 18.06.03 р про організацію операційної роботи, згідно якої. Виділяються наступні основні структурні підрозділи банку: фронт - офіс, бек - офіс і мідл - офіс.

Сутність структур ілюструється їх функціями.

Основні функції фронт - офісу:

ідентифікація клієнтів і укладання угод;
консультаційні послуги по проведенню операцій;
формування первинних документів;
підготовка розпоряджень на здійснення операцій.

Основні функції Мідл - офісу:

визначення, моніторинг і керування ризиками, що виникають у процесі банківської діяльності;
організація внутрішньобанківської системи контролю;
розробка нових банківських продуктів і удосконалення існуючих банківських технологій;
організація забезпечення виконання законодавчих вимог з питань протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом;
здійснення внутрішнього фінансового моніторингу;

Основні функції бек - офісу:

супровід і облік операцій, їхня реєстрація, контроль проведення операцій;
взаємодія з підрозділами фронт офісу, банками, іншими контрагентами, у тому числі з органами, що перевіряють - НБУ, СБУ, податкова служба

Контролюючи укладені договори, бек – офіс здійснює:

перевірку наявності всіх документів по відповідній операції, своєчасність їхнього надання у відповідний підрозділ банку;
перевірку операції на відповідність законодавству України і прийнятим банком операційним процедурам, установленим лімітам (які-небудь відхилення від установлених процедур, лімітів повинні бути додатково погоджені з керівництвом банку, колегіальними органами);

Структуру апарату управління банку можна навести у вигляді схеми (структуру надано згідно з законом України «Про банки та банківську діяльність»):

Рис. 1.5. Структура апарату управління банку

Питання для самоконтролю

Назвіть види комерційних банків.
1. Охарактеризуйте порядок створення та організаційну структуру комерційних банків.
  1. До якої з банківських систем західних країн наближається банківська система України?
  2. Обґрунтуйте операції комерційних банків.
  3. Як визначити фактичне значення показників діяльності банку, щодо яких НБУ встановлює нормативи?
  4. Що таке ліквідність балансів комерційних банків?
  5. Яку інформацію містить актив та пасив балансу банків?
  6. Які заходи можна вжити для підвищення чистого прибутку банку?
  7. Яким чином банк може підвищити значення показника “дохідна база активів”?
  8. Визначте, які видатки називають процентними?
  9. Які фонди банку утворюються з прибутку?
  10. Який мінімальний розмір відрахування до резервного фонду комерційного банку, якщо він створений у формі акціонерного товариства?
  11. Які заходи може застосувати банк для збільшення прибутковості активів?

Бібліографічний список

[2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 15, 16, 17, 18].

Тема 3.Регулювання діяльності банків.

Мета: поглибити, узагальнити та систематизувати знання екстернів про регулювання діяльності банків.

План вивчення теми

Функції НБУ у сфері банківського регулювання.
Економічні нормативи, їх перелік та порядок розрахунку.
Система СAMELS.
Роль НБУ в організації системи гарантування

банківських депозитів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Ключові терміни і поняття:

Банківська система(БС), довіра БС, стабільність БС, гарантії БС, надійність БС, створення банку, банківська ліцензія, банківська конкуренція, грошові заощадження, вкладники банків, регулювання діяльності банків, показники та нормативи діяльності, узагальнені показники діяльності, система гарантування вкладів, фонд гарантування вкладів.

Регулювання діяльності банків – це важлива функція держави, яку вона виконує з метою забезпечення стабільності банківської системи.

Під регулюванням діяльності банків розуміють насамперед створення відповідної правової бази. По-перше, це розроблення та ухвалення законів, що регламентують діяльність банків (наприклад, закон про центральний банк країни, закон про банки і банківську систему). По-друге, це ухвалення відповідними установами, уповноваженими державою, положень, що регламентують функціонування банків, у вигляді нормативних актів, інструкцій, директив. Вони базуються на чинному законодавстві і конкретизують, роз'яснюють основні положення законів. Законодавчі і нормативні положення визначають такі межі поведінки банків, які сприяють надійному й ефективному функціонуванню банківської системи.

Важливою і специфічною складовою процесу регулювання діяльності банків є нагляд за банками, під яким розуміють насамперед моніторинг процесів, що мають місце у банківській сфері на різних стадіях функціонування банків, а саме:

створення нових банків та їхніх установ;
діяльності банків;
реорганізації та ліквідації банків.

Важливим призначенням банків є збереження грошових заощаджень суспільства та суб’єктів економічної діяльності. Банки — це довірчі установи, тобто в основі їхньої діяльності лежить довіра до них з боку суспільства. Для того щоб домашні господарства та суб'єкти підприємницької діяльності розміщували в банках свої заощадження, вони повинні мати певні гарантії, що ці заощадження можна буде отримати в наперед домовлені строки і з обіцяною платою за них. У цих умовах суспільство розглядає виконання державою функції банківського регулювання як свого роду гарантію розумної та обачливої політики банків. Крім того, з метою підвищення довіри до банківської системи у більшості ринкових економік функціонують спеціальні колективні фонди (корпорації) страхування (гарантування) депозитів. Вони гарантують вкладникам у разі банкрутства банку повернення їхніх заощаджень у певних межах.

Основні завдання регулювання діяльності банкі (Рис.1.6,1.7):

підтримання стабільності та надійності банківської системи з метою сприяння економічному піднесенню;
захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в банках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми недостатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку;
створення конкурентного середовища у банківському секторі, адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків. Завдяки банківській конкуренції зменшується ціна банківського кредиту, підвищуються ціни за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;
забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності банківського сектору в цілому і кожного банку окремо. Підвищення відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;
підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.

Рис. 2.6. Завдання регулювання діяльності банків

Рис. 2.7. Економічні нормативи діяльності банків

Питання для самоконтролю

Назвіть основні завдання банківського регулювання.
Які Ви знаєте форми регулювання банківської діяльності в Україні?
Назвіть етапи створення банку.
Наведіть перелік документів, що необхідні для реєстрації банку.
В яких випадках НБУ може відмовити в узгодженні статуту комерційного банку?
Дайте визначення відокремлених структурних підрозділів банку.
Наведіть перелік банківських операцій та послуг, що здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Які умови повинен виконати банк для отримання ліцензії на здійснення банківських операцій?
Назвіть перелік умов, необхідних для отримання банком письмового дозволу на здійснення окремих банківських операцій.
Які економічні нормативи банків, які встановлені законодавством та нормативними актами НБУ, Вам відомі?
Що є органічною структурою капіталу банку, що є «живий», «продуктивний» капітал.
Що таке основний, додатковий і регулятивний капітал банку?
Наведіть класифікацію активів банків за ступенем ризику.
Що таке ліквідність активів, показники та нормативи ліквідності?
Наведіть структуру зобов'язань банку.
Дати визначення левериджу.
Що таке валютна позиція банку і які види валютної позиції банку Ви знаєте?
Які види резервів зобов'язані створювати банки?
Наведіть класифікацію кредитних операцій банків.

Проблемні питання для обговорення

1.Банк зареєстрований державним реєстратором при величині УК

5 млн EUR. НБУ зарахував на коррахунок банку суму УК.

Які операції може виконувати банк?.

2.Банк почав проводити операції згідно з Уставом, ліценцією та письмовим дозволом НБУ. Один місяць потому показник платоспроможності капіталу Н2 дорівнює 10%. Як працює банк?

3.Капітал банку дорівнює 10 млн EUR. Банк залучив на умовах субординованого боргу 10 млн. EUR. НБУ відмовив в реєстрації.

Чому?

4.На протязі одного місяця показник відкритої валютної позиції зріс з 5% до 15 %. Що трапилось в банку? Які дії керівництва потрібні?

5.Леверидж банку зріс з 5% до 15%. Результатом чого є цей зріст?

Який вплив на фінансовий стан банку?

6.Під знецінення кредитів, які видані фізичним особам в іноземній валюті, банк створив 100% резерв в інвалюті. Наскільки правомірні дії кредитного комітету?

7.Банк вклав в придбання корпоративних прав створеного ним підприємства суму, яка дорівнює 20% власного регулятивного капіталу. Яка реакція НБУ очікується?

8.Вклади фізичних осіб становлять 55% пасивів банку. Які необхідні дії Ради банку і прогнозовані контролюючих органів?

9.Чому резерв під знецінення цінних паперів до погашення створюється на засадах теперішньої вартості майбутніх грошових потоків?

10.Банк не має ліцензії ДКЦП на право торговця цінними паперами, але проводить операції. Які можливі дії ДКЦП і НБУ?

11.На протязі 3-х місяців поспіль показник ризику негативно класифікованих активів більш 10%. Які дії приймає НБУ?

12.Три місяці поспіль банк 25 раз порушував норматив щоденного резервування коштів на коррахунку. Які методи впливу застосує НБУ?

13.В серпні місяці 2009 року банк норматив обов’язкового місячного резервування коштів на коррахунку. Які дії повинні бути з боку банку і НБУ?

14.Три місяці поспіль рентабельність активів ROE менша за 0,5%. Банк направив банку письмове застереження стосовно виправлення показника. Які права і обов’язки банку в даному випадку?

15.Показник CAMELS для банку дорівнює 3. НБУ наполягає на процедурі фінансового оздоровлення. Які адекватні дії банку?

Бібліографічний список

[2, 7, 18, 19, 21, 24, 31, 32, 33, 35, 36, 40]

Модуль ІІ. Основні операції банку

Змістовий модуль І. Операції банків з обслуговування безготівкового та готівкового обороту, ресурсні операції.

Тема 4. Розрахунково-касові операції банків

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо розрахунково-касових операцій банку.

План вивчення теми

Основи організації грошових розрахунків господарському обороті.
Форми безготівкових розрахунків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Важливим елементом системи безготівкових розрахунків між підприємствами та організаціями є їх форми.

Форми безготівкових розрахунків — це конкретні прояви руху грошових коштів від платника до покупця за допомогою різноманітних розрахункових документів (чеків, акредитивів, доручень, вимог-доручень, векселів).

Застосування тієї чи іншої форми розрахунків визначається особливостями взаємовідносин суб’єктів господарської діяльності та спрямоване на забезпечення безперебійних платежів, прискорення обігу грошових коштів в розрахунках.

Загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків визначає "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22. (рис.2.8-2.11).

Послідовність здійснення міжбанківських розрахунків зображена на блок-схемі – рис.2.12.

1.Товар або послуги 2.Рахунок-фактура

3. Платіжне доручення 4.Списання коштів з рахунку

5.Документи про перерахування коштів на рахунок постачальника

6.Зарахування коштів на рахунок постачальника

Рис 2.8. Схема документообігу з використанням платіжних доручень

Рис.2.9. Схема документообігу з використанням - платіжних вимог – доручень

1.Товарно-транспортні документи і вимога-доручення

2.Платіжна вимога - доручення і транспортні документи

3. Платіжна вимога - доручення і рахунки 4. Повідомлення про

платіж. 5.Акцепт. 6. Списання коштів з рахунку.

7. Документи про перерахування коштів на рахунок постачальника

8. Зарахування коштів на рахунок постачальника

Заява на отримання чекової книжки і платіжне доручення на депонування коштів.
Бронювання коштів, виписка чекової книжки
Видача чекової книжки
Відвантаження та пред'явлення відвантажувальних документів
Оформлення чека на продавця
Пред'явлення чека разом з реєстром чеків.
Пред'явлення чека до оплати, інкасація чека
Списання коштів з рахунка покупця та зарахування на рахунок постачальника
Перерахування коштів на рахунок постачальника
Надання виписок клієнтам

Рис. 2.10.Схема документообігу при чекової формі розрахунків

Питання для самоконтролю

Охарактеризуйте форми безготівкових розрахунків
Хто встановлює черговість платежів з розрахункового рахунку підприємства?
Що таке безакцептне (безперечне) стягнення коштів з рахунків клієнтів?
У яких випадках банк депонує кошти клієнтів при організації безготівкових розрахунків?
Протягом якого часу від дати заповнення платіжне доручення приймається банком до виконання?
Охарактеризуйте відмінність попередньої оплати товарів, послуг та виконаних робіт від авансових платежів.
Обґрунтуйте заходи економічного впливу за несвоєчасність оплати платником платіжних доручень за фактично одержані ним товари.
Охарактеризуйте позитивні й негативні сторони розрахунків із застосуванням платіжних вимог-доручень.
Назвіть види акредитивів.
Які строки дії акредитивів?
Чи дозволено виставляти акредитив за рахунок власних коштів та банківського кредиту одночасно?
Охарактеризуйте особливості розрахунків акредитивами, коли кошти бронюються в банку-емітенті, а також коли виставляється непокритий акредитив.

Заява на акредитив 2.Депонування коштів

3.Поштовий акредитив 4.Повідомлення про відкриття акредитива 5.Відвантаження товару

6.Реєстр рахунків і товарно-транспортні документи

7.Зарахування коштів на рахунок постачальника

8.Реєстр рахунків і товарно-транспортні документи

Рис.2.11. Розрахунки на підставі покритого акредитива

Питання для самоконтролю

Назвіть види чеків, які застосовуються при безготівкових розрахунках.
Що таке ліміт чекової книжки і як він визначається?
Коли застосовуються розрахунки чеками?
Коли вигідно здійснювати розрахунки плановими платежами?
Хто є ініціатором розрахунків, що ґрунтуються на заліку взаємної заборгованості?
Що таке доміциляція векселів і з якою метою банк виступає доміциліатом?
Які векселі будуть прийняті банком на інкасо та які санкції будуть застосовані сторонами одна до одної за невиконання умов угоди?

Рис. 2.12. Механізм здійснення міжбанківських розрахунків

Бібліографічний список

[2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17,18].

Тема 5. Формування ресурсів банку

Мета роботи

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань щодо формування ресурсів банку

План вивчення теми

Власні та залучені комерційного банку, їх економічна

характеристика.

Робота з юридичними та фізичними особами по

залученню депозитів.

Управління ресурсами банку.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Залежно від джерел формування ресурси поділяються на власні і залучені (рис.2.13).

Рис.2.13. Ресурси комерційного банку

Більшу частину ресурсів банку становлять залучені кошти і близько третини - власний капітал.

Залучені кошти-1 це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організацій, різноманітних громадських фондів, які розміщуються в активи з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку.

Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові кошти, що утворюються внаслідок кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті грошові накопичення населення.

Депозитні операції - найбільш суттєве і важливе джерело формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків.

Найбільш стабільними з точки зору прогнозування рівня залишків та визначення термінів повернення коштів є строкові вклади (депозити).

Розвиток та диверсифікація послуг з обслуговування саме цих вкладів є пріоритетним завданням сучасного комерційного банку. Ресурси, залучені у строкові депозити, залишаються у розпорядженні банку в межах чітко обумовленого часового інтервалу, а тому можуть використовуватися для фінансування більш тривалих за терміном, а отже і більш доходних активних операцій

Що стосується залишків на депозитних рахунках до запитання, як правило, вітчизняні банки здебільшого не здійснюють плати за цими залишками, оскільки їх розміри є дуже нестійкими та слабо прогнозованими. Вагома частка ресурсів, які залучені саме у вклади до запитання, використовується банками для забезпечення необхідного рівня ліквідності та формування обов'язкових резервів у вигляді залишків на кореспондентському рахунку в Національному банку України.

Необхідно звернути увагу на те, що в останній час все більшої актуальності набуває розвиток системи страхування депозитів у комерційних банках, необхідність якої визнана більшістю країн світу. У практиці розвинути країн діють різноманітні форми і види цієї системи, основу якої завжди складає фонд страхування депозитів.

Залученіі кошти банку-2 це головним чином кредити на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанкіських кредитів і кредитів НБУ, операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку.

Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому активно використовуються комерційними банками України.

Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів.

Серед недепозитних джерел формування банківських ресурсів найбільш поширеними на сучасному етапі є:

отримання міжбанківських кредитів;
рефінансування в Національному банку України;
операції РЕПО;
емісія цінних паперів власного боргу (банківські векселі, облігації тощо).

Основним джерелом недепозитних ресурсів є операції з отримання міжбанківських кредитів.

Досить поширеними в міжнародній банківській практиці є операції з залучення ресурсів у системі центрального банку. Центральний банк кредитує банківські установи на короткостроковій основі з метою сприяння їм у вирішенні проблеми з тимчасовою нестачею ресурсів для проведення активних операцій.

В Україні Національний банк здійснює політику рефінансування комерційних банків через використання таких інструментів:

рефінансування банків шляхом операцій на відкритому ринку;
надання стабілізаційного кредиту;
операції купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.

Ті комерційні банки, що проводять політику інтенсивного розвитку та диверсифікації діяльності, активно діють на ринку боргових зобов'язань, випускаючи в обіг цінні папери власного борг серед яких переважають фінансові векселі, а також облігації банків".

Фінансові векселі банків є досить привабливим інструментом внаслідок їхньої високої ліквідності та надійності.

Постійні зміни умов функціонування комерційних банків, посилення конкуренції на фінансовому ринку потребують вдосконалення існуючих та впровадження нових методів управління банківськими операціями. Щодо недепозитних банківських операцій, то тут все більшого розвитку за останні роки набувають так звані операції із забалансового фінансування. Основними методами забалансового фінансування є: сек'юритизація активів; продаж позик; надання кредитних гарантій.

Пасивні операції виступають ключовим елементом управління банківською діяльністю, оскільки без якісного формування ресурсної бази банку неможливо забезпечити потрібну ефективність проведення активних операцій. При цьому необхідно розуміти, що пасивні операції банків, як і активні, безпосередньо впливають на рівень дохідності, а тому активи і зобов'язання необхідно розглядати як загальний портфель банківських ресурсів, управління яким повинно бути достатньою мірою скоординовано.

Питання для самоконтролю

Що таке банківські ресурси?
1. Які види вкладів від населення приймають комерційні банки?
  1. За якими головними ознаками різняться вклади, що їх приймають від населення різні комерційні банки України
  2. Що таке банківський сертифікат?
  3. У чому сутність ощадного вкладу
  4. Як нараховуються прості та складні проценти з банківських депозитів?
  5. Що таке ефективна річна процентна ставка?
  6. Які операції банків належать до недепозитних?
  7. У чому сутність проведення операцій РЕПО?
  8. Які особливості випуску та обігу фінансових векселів та облігацій банку?
  9. Що таке сек'юритизація активів?
  10. Як здійснюються операції з продажу банківських позик?
  11. У чому полягає головне завдання менеджменту пасивних операцій банку
  12. Охарактеризуйте напрямки використання банківських ресурсів.
  13. Поясніть, які ресурси вигідніші для комерційного банку: власні чи залучені?
  14. Обґрунтуйте засоби управління ресурсами з метою прибутковості банку і ліквідності його балансу.
  15. Від яких факторів залежить дотримання банком належного рівня ліквідності?

Проблемні питання для обговорення

1. НБУ видав банку кредит рефінансування під забезпечення векселів суб’єктів господарської діяльності. Кредит в строк не повернутий. Які дії НБУ в такому випадку?

2.Банк направляє НБУ заявку на кредит овернайт на 100 000 доларів США. Наскільки здійсненна заявка?

3.НБУ пролонгував банку «Надра» короткостроковий кредит

рефінансування на 7 років. Яка вигода НБУ в цій дії?

4.Банк А надав міжбанківський кредит банку Б без використання СЕП НБУ. Наскільки це можливе?

5.Для яких цілей банк залучає кредит овернайт:

- в гривні,

- в інвалюті?

6.На коррахунку в національній валюті в банку А грошей нуль. Банк А надає кредит клієнту N банку А. Наскільки схема реальна?

7.За яких умов банк А надає банку Б міжбанківський кредит ?

8.Клієнт N банку А Дніпропетровської РРП зробив переказ контрагенту М банку Б Львівської РРП. На протязі операційного дня клієнт М грошей не одержав. Що трапилось і дії клієнта М?

9.Кліент N банку А зробив переказ контрагенту М з датою валютування в 10 днів. Через 10 днів гроші не зараховані М і не повернуті N. Що трапилось?

10.Операція прямого РЕПО не виконана банком. Які дії НБУ в цьому випадку?

Бібліографічний список

[2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 15, 16, 17,18]

Змістовий модуль 2. Кредитні і інвестиційні операції

Тема 6. Кредитні операції банків

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо здійснення кредитних операцій.

План

Оцінка кредитоспроможності заявника кредиту.
Етапи процесу кредитування.

3.Кредити, які пов’язані з вексельним

обігом,контокорентний кредит. споживчий кредит.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Кредитоспроможність — це наявність у заявника кредиту/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

У світовій практиці використовується багато методик оцінки кредитоспроможності, в основу яких покладено аналіз фінансового стану заявника кредиту та його надійності з точки зору своєчасного погашення боргу банку.

У практиці американських банків застосовується правило "5С" як абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування:

Character (характер);

Сарасіtу (спроможності);

Саріtаl (капітал);

Calleteral (забезпечення);

Сопditinos (умови).

Українські комерційні банки повинні використовувати загальну методику оцінки кредитоспроможності заявника кредиту для юридичних осіб, яка надана у положенні «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000р. № 279. Дана методика може бути адаптована з урахуванням введення додаткових критеріїв.

У цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних заявників — юридичних осіб в сучасних умовах складається з двох основних етапів:

аналізу фінансового стану;
аналізу якісних показників діяльності підприємства.

Перший етап — розрахунок і оцінка показників фінансової діяльності потенційного отримувача кредиту на основі аналізу його фінансової звітності в розрізі таких компонентів, як прибутковість; платоспроможність; ділова активність (ефективність); фінансова стійкість.

Для здійснення оцінки фінансового стану заявника кредиту - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
  - обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки заявника кредиту і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів -- у динаміці);
склад та динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
собівартість продукції (у динаміці);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

ринкова позиція заявника кредиту та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
- наявність державних замовлень і державна підтримка заявника кредиту;
- ефективність управління заявника кредиту;
- професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
- інша інформація.

Другий етап оцінки кредитоспроможності - аналіз якісних показників діяльності підприємства, основними елементами якого є:

1) аналіз історії заявника кредиту;

2) ринкова позиція заявника кредиту та ступінь його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та відповідній галузі;

3) ефективність менеджменту заявника кредиту;

4) наявність забезпечення (застава, гарантія, поручительство).

Кінцева загальна рейтингова оцінка потенційного заявника кредиту визначається як середнє значення від рейтингової оцінки 2-го етапу і сукупної попередньої рейтингової оцінки 1-го етапу.

Виходячи зі значення кінцевої рейтингової оцінки, отримувач кредитуу присвоюється відповідна категорія надійності

клас А — фінансова діяльність дуже добра й дає змогу погашати основну суму кредиту та проценти за ним у встановлені строки;

клас Б — фінансова діяльність добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

клас В — фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

клас Г — фінансова діяльність погана й спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;

клас Д — фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні проценти за ним не можуть бути сплачені.

Згідно вищезазначеного положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій» погашення отримувач кредитуом кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за ним є:

добрим, якщо заборгованість за кредитом і процентами сплачується у встановлені строки та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

слабким, якщо прострочена заборгованість за кредитом та процентами становлять не більше 90 днів чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо проценти сплачуються;

недостатнім, якщо прострочена заборгованість за кредитом та процентами становить понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом перевищує 90 днів і проценти не сплачуються.

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами - табл. 2.1.

Таблиця 2.1

КЛАСИФІКАЦІЯ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

Клас позичаль-ника	Погашення заборгованості
	добре	слабке	недостатнє
А	Стандартний	Під контролем	Субстандартні
Б	Під контролем	Субстандартний	Сумнівний
В	Субстандартний	Сумнівний	Безнадійний
Г	Сумнівний	Безнадійний	Безнадійний
Д	Безнадійний	Безнадійний	Безнадійний

Щодо формування резерву, у розрахунок його розміру вартість заставного майна (майнових прав) заявника кредиту (за винятком державних цінних паперів) включається у розмірі не більше 50% вартості, визначеної договором застави.

Враховуючи кон'юнктуру ринку, комерційний банк зобов'язаний один раз на рік, а у разі пролонгації кредитного договору — під час кожної пролонгації проводити перегляд вартості заставного майна, визначеної договором застави.

Резерв має бути сформовано щодо кожної групи кредитів у повному обсязі відповідно до сум фактичної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют – табл. 2.2

Таблиця 2.2

Норми резервування залежно від ступеню ризику

кредитів юридичним особам

Категорія ризику	Коефіцієнт резервування, %
Стандартні	1
Під контролем	5
Субстандартні	20
Сумнівні	50
Безнадійні	100

Необхідно звернути увагу на те, що при визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним отримувачем кредиту окремо зменшується на вартість гарантій і застави – табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Показники для розрахунку резерву під кредитні ризики

Категорія кредитної операції	Відсоток вартості забезпечення (гарантії), % що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
	майнових прав на грошові депози-ти, іменних депо-зитних серти-фікатів, випущу-них банком-кре-дитором	бан-ківських ме-талів	держав-них цінних паперів	недержавних цінних паперів	нерухомого майна	рухомого майна інших майнових прав і дорого ці нних металів
Стандартна	100	80	100	50	50	50
Під контролем	100	80	80	40	50	40
Субстандартна	100	60	50	20	40	20
Сумнівна	100	20	20	10	20	10
Безнадійна	0	0	0	0	0	0

Щодо процесу банківського кредитування – його можна представити у вигляді узагальненої схеми-рис.2.14:

Рис. 2.14. Процес банківського кредитування

Необхідно засвоїти, що банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких кредитних рахунків: простий, спеціальний, контокорентний.

Простий кредитний рахунок є найпоширенішою формою банківського строкового кредитування. На ньому може бути тільки активне (дебетове) сальдо, кожний факт видачі і погашення кредиту оформляється відповідними документами клієнта або банку (платіжне доручення, розпорядження кредитного відділу банку операційному відділу тощо).

Спеціальний кредитний рахунок застосовується банком в окремих випадках, наприклад при кредитуванні отримувача кредиту під заставу векселів.

Він є формою обліку кредитів до запитання. Якщо на цьому рахунку виникає кредитове сальдо, воно в той самий день має бути зараховане на поточний рахунок отримувача кредиту. Погашення кредиту може здійснюватися як за платіжними дорученнями отримувача кредиту, так і шляхом зарахування коштів, які надходять на користь отримувача кредиту від боржників за векселями, в кредит спеціального кредитного рахунку.

Контокорентний рахунок — це активно-пасивний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. На ньому відбивають, з одного боку (за дебетом), заборгованість банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого (за кредитом) — надходження коштів у банк від платників, у вигляді вкладів, повернення кредитів тощо.

Питання для самоконтролю

Яка структура процесу банківського кредитування?
У чому сутність та призначення кредитної політики банку?
Що таке стандарти кредитування?
Який зміст кредитних інструкцій?
Що таке кредитоспроможність заявника кредиту та основні етапи її оцінки?
Охарактеризуйте методики аналізу фінансового стану і надійності заявника кредиту..
Як класифікуються кредити за ступенем ризику?
Як формується загальний резерв для відшкодування втрат за кредитами?
Як розраховується спеціальний резерв для відшкодування втрат за кредитами?
На які цілі забороняється надання банківських кредитів?
Які основні джерела погашення кредиту?
Як розрахувати оптимальну процентну ставку за кредитом?
У чому сутність та призначення кредитного моніторингу?
Що таке контокорентний кредит і чим він відрізняється від інших кредитів?

Бібліографічний список

[2, 3, 5-11, 15-19].

Тема 7. Операції банків з цінними паперами

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо операцій банків із цінними паперами.

План вивчення теми

Інвестиційні цінні папери. Інвестиційний портфель.
Ризик та ліквідність цінних паперів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Згідно ЗУ „Про інвестиційну діяльність” інвестиціями називають усі види грошових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Комерційні банки здійснюють фінансові (прямі та портфельні) і нефінансові (капіталізовані) інвестиції.

• Прямі фінансові інвестиції — це вкладення коштів у діяльність інших підприємств, організацій і установ на довгостроковій основі, тобто фінансування капітальних вкладень у розвиток вітчизняного виробництва.

•Портфельні інвестиції, якими є цінні папери, — це високоліквідний вид фінансових інвестицій, що легко реалізується, але є більш ризиковим. Вони вільно котируються на ринку цінних паперів.

Портфельну форму інвестування банки, як правило, використовують як спосіб тимчасового розміщення вільного банківського капіталу.

Портфельні інвестиції лише частково спрямовують на збільшення реального капіталу. Вкладення коштів у цінні папери має на меті: збереження коштів, розподіл їх між різними об'єктами для зменшення ризику, дохід та ліквідність.

Комерційні банки як портфельні інвестори, вкладаючи кошти в цінні папери, формують вторинні ліквідні ресурси для поліпшення своєї ліквідності.

Інвестиційні операції комерційні банки здійснюють за рахунок:

власних ресурсів;
залучених коштів.

Банки, купуючи ті або інші види цінних паперів, повинні враховувати такі фактори, як:

рівень ризику;
ліквідність;
прибутковість.

Зниження ризику цінного папера, як правило, досягається на шкоду прибутковості. Оптимальне співвідношення ризику і прибутковості забезпечується шляхом ретельного підбора і постійного контролю інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель комерційного банку містить:

• цінні папери у портфелі банку на продаж — для операцій із цінними паперами, які котируються на активному ринку та придбані з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до строку погашення;

• цінні папери у портфелі банку на інвестиції — для операцій із цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на строк понад рік. Різниця між цінними паперами на продаж та цінними паперами на інвестиції визначається за намірами керівництва банку на час їх придбання;

• цінні папери, що рефінансуються НБУ;

• цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів;

• вкладення в асоційовані компанії, вкладення у дочірні установи.

При плануванні та проведенні конкретних інвестиційних операцій має бути врахована специфіка функціонування вітчизняної фінансової системи, що характеризується перш за все поточним станом законодавчої та нормативної бази, переважно короткостроковим характером інвестування, багаторазовими змінами ролі, прав та обов'язків як учасників фондового ринку, так і органів державного контролю та нагляду, нестабільністю макроекономічної ситуації у середньо- та довгостроковому аспекті в цілому.

Питання для самоконтролю

Які види цінних паперів можуть обертатися на фондовому ринку України?
1. Поясніть зміст професійної діяльності банків на ринку цінних паперів.
2. Що таке інвестиційний портфель комерційного банку?
3. Як здійснюється структуризація інвестиційного портфелю?
4. Які основні завдання постають перед банками у процесі формування і управління портфелем цінних паперів?
5. У чому полягають основні принципи попереднього формування портфеля інвестиційних пропозицій?
6. За рахунок яких кошті здійснюються інвестиційні операції банків?
7. Розкрийте поняття „позабалансові операції банку з цінними паперами”.
8. За якими показниками дається характеристика значущості операцій комерційних банків із цінними паперами?
9. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій та прогнозування подальших тенденцій
10. Які основні критерії рейтингу облігацій? .

Бібліографічний список

[2, 4, 5, 10, 13, 23, 25, 30, 33, 56, 67, 70, 75]

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Тема 8. Операції банків з іноземною валютою

Мета роботи:

закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо здійснення банками операцій з іноземною валютою.

План вивчення теми

Відкриття рахунків в іноземній валюті.
Форми міжнародних розрахунків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Порядок відкриття та режим роботи рахунків у іноземній валюті регламентується інструкцією про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах”, затвердженою Постановою Правлення НБУ № 500 від 05.12.01р.

У сучасних умовах українські банки, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій (уповноважені банки), можуть відкривати своїм клієнтам рахунки в іноземній валюті:

— поточні;

— депозитні (вкладні).

Поточний валютний рахунок відкривається суб'єкту господарювання (юридичній або фізичній особі-підприємцю) для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій формах при здійсненні поточних валютних операцій і для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки:

між юридичними особами-резидентами та юридичними особами-нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;
між юридичними особами-резидентами на території України за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ;
між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через юридичних осіб - резидентів-посередників відповідно до договорів, укладених згідно з чинним законодавством України;
операції на міжбанківському валютному ринку;
оплата товарів, робіт, послуг з використанням чеків та пластикових карток.

Поточними неторговельними операціями є такі розрахунки:

виплата готівкової іноземної валюти на витрати, пов'язані з відрядженнями;
виплата готівкової іноземної валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам;
купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами;
виплата авторських гонорарів і платежів за користування авторськими правами;
перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, симпозіумів, конференцій та інших міжнародних зустрічей;
оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні;
перерахування коштів в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, сплату митних платежів, членських внесків;
платежі з відшкодування витрат судових, нотаріальних, арбітражних, правоохоронних органів;
виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичів тощо);
переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо).

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок в національній валюті, то надання пакета документів не обов'язкове (крім заяви про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів та відбитком печатки).

Необхідно пам’ятати, що у сучасній системі світогосподарських зв'язків розрахунки за торговельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також постановами Міжнародної торгової палати (Париж).

Основні форми міжнародних розрахунків – банківський переказ, інкасо, акредитив.

Інкасо - це доручення експортера (кредитора) до свого банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через іноземний банк певну суму або підтвердження (акцепт) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Залежно від видів документів, за якими здійснюється інкасова угода, визначають два види інкасо - чисте інкасо, документарне інкасо.

Процес інкасо можна узагальнити у вигляді схеми –рис.2.15:

Рис. 2.15. Процес інкасо

Акредитив - це умовне зобов'язання банку здійснити за дорученням і відповідно до вказівок імпортера оплату визначеної грошової суми продавцеві товарів або послуг при своєчасному наданні експортером «чистих» (відповідних до умов акредитива документів), що підтверджують відправлення товарів або виконання договірної послуги-рис.2.16.

Рис. 2.16. Схема розрахунків за акредитивом

Експортер та імпортер укладають між собою контракт.
Покупець надає інструкції банку-емітенту про відкриття акредитива.
Банк-емітент відкриває акредитив
Авізуючий банк сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива.
Якщо експортер приймає умови відкритого на його користь акредитива, він відвантажує товар в указані в контракті строки та одержує транспортні документи.
Експортер надає документи за акредитивом до банку-виконавця.
Банк - виконавець перевіряє документи та сплачує суму акредитива.
Банк - виконавець відправляє документ банку-емітенту.
Банк-емітент перевіряє документи та відшкодовує витрати банка –виконавця.
Імпортер повертає необхідну суму банку-емітенту.
Банк-емітент надає документи покупцю.
Імпортер, отримавши від банку-емітента комерційні документи, вступає у володіння товаром.

Питання для самоконтролю

Які види банківських рахунків в іноземній валюті існують?
.Які операції є поточними торговельними операціями в іноземній валюті?
Які розрахунки відносяться до неторгівельних операцій банку?
Який порядок відкриття та функціонування рахунків юридичних осіб в іноземній валюті?
Який режим відкриття та функціонування поточних валютних рахунків фізичних осіб?
Який режим відкриття та функціонування вкладних (депозитних) валютних рахунків фізичних осіб?
3.З'ясуйте правила зарахування та здійснення видатків з рахунків в іноземній валюті юридичних та фізичних осіб.
Що таке документарні та недокументарні міжнародні розрахунки.
Які ви знаєте форми та види акредитива?
Що являє собою акредитив з негоціацією тратт?
За яких форм постачання продукції застосовується трансферабельний акредитив?
Чим відрізняється акредитив з розстрочкою платежу від револьверного акредитива?
Скільки фаз має акредитив?
Що необхідно для відкриття акредитива?
З якою метою розроблені Уніфіковані правила для документарних, акредитивів?
З якою метою в міжнародних розрахунках використовують документарне інкасо?
Скільки фаз інкасо ви знаєте?
Чим відрізняється документарне інкасо від чистого інкасо?
Якими нормативними документами в міжнародній практиці регулюється документарне інкасо?

Бібліографічний список

[7, 18, 33, 45, 56, 68, 71].

Змістовий модуль 4. Забезпечення економічної безпеки.

ТЕМА 9. Ризики функціонування банківської системи.

Мета: Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо опануванню студентами сучасних методів здійснення аналізу ризиків та методів їхнього зниження.

План вивчення теми

1. Основні завдання аналізу ризиків.

2. Групи збитків, супроводжуючих ризиковані операції.

3. Сутність та показники, які характеризують кредитний ризик.

4. Аналіз валютного ризику.

5. Аналіз процентного ризику.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи дану тему, неофіти обов'язково стикаються з методологічними і філософськими питаннями природознавства та економіки, зокрема.

Щоб грамотно підійти до поняття економічного ризику як якісного явища і його кількісному вимірюванню, потрібно почати з загального поняття економічного події (зокрема, несприятливої).

Економічна подія – це явище діяльності, пов'язаної з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням товарів, робіт і послуг (зокрема, за Самуельсеним - діяльності, пов'язаної з обміном і грошовими угодами між людьми).

Тепер можна визначити ризик як економічну категорію, тобто абстракцію, яка властива економічним подіям.

Розглянемо ряд визначень ризику, що даються вітчизняними та зарубіжними авторами:

1. Ризик – потенційна, чисельно вимірна можливість втрати.

Поняттям ризику характеризується невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків.

2. Ризик – імовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів, прибутку.

3. Ризик – це невизначеність наших фінансових результатів у майбутньому.

4. J.P.Morgan визначає ризик як ступінь невизначеності отримання майбутніх чистих доходів.

5. Ризик – це вартісне вираження імовірності події, що веде до втрат.

6. Ризик – шанс несприятливого результату, небезпека, загроза втрат і пошкоджень.

7. Ризик – ймовірність втрати цінностей (фінансових, матеріальних, товарних ресурсів) в результаті діяльності, якщо обстановка і умови проведення діяльності будуть змінюватися у напрямку, відмінному від передбаченого планами і розрахунками.

Таким чином, категорія ризику застосовується, як правило, до несприятливих економічних подій (прямим збиткам, втрати доходів, зменшення вартості або навіть втрати активів, зростання ціни зобов'язань, втрати капіталу, зменшення вартості фірми, банку і т.п .).

З чим Я зараз не згоден і буду наполягати на Вашому розумінні – це пов'язувати категорію ризику з ймовірністю (вероятностью – русс.) події. Ймовірність несприятливої події = це одна з кількісних характеристик ризику як економічної якості.

Ймовірність події – числова характеристика можливості (возможности – русс) появи деякої певної події в ланцюзі подій, що можуть повторюватися необмежену кількість разів. У деяких випадках чисельне значення ймовірності виходить як відношення числа можливих випадків, котрий сприяє даної події, до числа всіх рівноможливих випадків взагалі. Не можна змішувати ймовірність з частотою (точність якої залежить від числа спостережень), які мало відрізняються один від одного. Точніше, ймовірність події не можна розрахувати, її тільки можна дізнатися з практики. Як ринкову ціну: її не можна розрахувати, її можна лише дізнатися на ринку.

Для розуміння категорії ризику такою подією є несприятлива подія.

Для розуміння причини появи ризику як економічної категорії потрібно звернуться до методологічних основ природознавства, зокрема лапласовскому детермінізмові. Він оперує можливістю повного взаємозв'язку всіх явищ природи, у тому числі й економіці. Основне припущення: знаючи кінцеве (нехай навіть досить велику кількість) причин можна розрахувати кількісну характеристику будь-якої події. Навіть оцінити вплив кількості бузини в городі на Полтавщині на кількість дядьків у місті Києві. Однак вартість обсягу інформації для отримання кількісної характеристики економічного явища може бути не порівняти з економічною вигодою результату. Відсутність необхідного об'єму інформації людина замінила поняттям ризик. Тобто економічна подія може з'явитися, а може бути і НІ.

Виходячи з принципу лапласовського детермінізму ризик – якісна невизначеність в появі несприятливої економічного події, яка повинна мати кількісний опис.

В даний час теорія ймовірностей в економічних дослідженнях використовується з науковою метою для отримання нових якісних і кількісних результатів. У банківському менеджменті ризиками - ризик-менеджменті (як визначенні, оцінці, моніторингу, контролю) використовується метод VAR (Value at Range – величина на кордоні), який полягає у встановленні граничної величини ризику, який визнаний звичайним (безпечним) для роботи банку.

Управління ризиками – це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їхній моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також в враховує взаємозв’язки між різними категоріями (видами) ризиків. Комплекс дій з ризик-менеджменту має на меті забезпечити досягнення наступних цілей:

Ризики мають бути зрозумілими та усвідомленими банком та його керівництвом;
Ризики мають знаходитись у межах рівнів толерантності, встановлених спостережною радою;
Рішення з прийняття ризику мають відповідати стратегічним завданням діяльності банку;
Рішення з прийняття ризику мають бути конкретними і чіткими;
Очікувана дохідність має компенсувати прийнятий ризик;
Розподіл капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк;
Стимули до досягнення високих результатів діяльності мають узгоджуватися з рівнем толерантності до ризику.

З точки зору ризик-менеджменту, банківська діяльність зводиться до прийняття ризику і отримання за це відповідної компенсації (економічної вигоди).

Мета управління ризиками – сприяти підвищенню вартості власного капіталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цілей багатьох зацікавлених сторін, а саме:

клієнтів та контрагентів;
керівництва;
працівників;
спостережної ради і акціонерів (власників);
органів нагляду;
рейтингових агентств, інвесторів та кредиторів;
інших сторін.

Серед купи ризиків, на які наражається банк(Рис.2.16):

Кредитний ризик,
Ринковий ризик,
Ризик ліквідності,
Ризик зміни процентної ставки,
Ринковий ризик,
Валютний ризик,
Операційно-технологічний ризик,
Ризик репутації,
Юридичний ризик,
Стратегічний ризик.

Детально розглянемо 4 (ліквідності, кредитний, процентний, валютний), останні очікую в курсовій роботі, або в індивідуальному завданні.

Ризик ліквідності

Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання.

Несприятлива подія – нестача активів для виконання зобов'язань.

Вимірювач ризику:

Частка А / О,
Різніця (ГЕП) А-О.
Величина ризику А

RISK = 100% - величина показника ліквідності активів. О

Метод VAR дає граничні (нормативні) величини активів для прийнятного (звичайного) ризику втрати ліквідності.

Миттєва ліквідність – 20% (тобто 80% - ий ризик вважається нормальним), поточна - 40%, короткострокова - 60%.

Ясно, якщо показник ліквідності = 100%, ризик втрати ліквідності - 0.

Ризики прийнятні: [0 - 80%], [0 - 60%], [0 - 40%].

Кредитний ризик

Кредитний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банківською установою або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.

Кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або користувача активами (кредитами). Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

При оцінці кредитного ризику доцільно розділяти індивідуальний та портфельний кредитний ризик.

Джерелом індивідуального кредитного ризику виступає окремий, конкретний контрагент банку – отримувач кредиту, боржник, емітент цінних паперів. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого окремого контрагента, тобто його індивідуальну спроможність своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за прийнятими зобов’язаннями.

Портфельний кредитний ризик проявляється у зменшенні вартості активів банку (іншій, аніж внаслідок зміни ринкової процентної ставки). Джерелом портфельного кредитного ризику виступає сукупна заборгованість банку за операціями, яким притаманний кредитний ризик – кредитний портфель, портфель цінних паперів, портфель дебіторської заборгованості тощо. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банку.

Несприятлива подія – неповернення кредиту (втрата активів)

Вимірювач індивідуального кредитного ризику - відношення величини активу до величини регулятивного капіталу:

Величина ризику

RISK = Актив / регулятивний капітал.

Метод VAR дає граничні (нормативні) величини ризику для прийнятного (звичайного) кредитного ризику: 25% - для пересічного контрагенту, кредитоотримувача, - 5% - для інсайдера банку.

Класифікація кредитів дає додаткові відомості про величину кредитного ризику при користуванні кредитом наступної класифікації:

стандартний - 0%,
під контролем - 5%,
субстандартний - 20%,
сумнівний - 80%,
безнадійний - 100%.

Валютний ризик

Валютний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.

Валютний ризик можна розділити на:

ризик трансакції;
ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик);
економічний валютний ризик.

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій.

Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний) полягає в тому, що величина еквіваленту валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту.

Економічний валютний ризик полягає у змінах конкурентоспроможності фінансової установи або її структур на ринку через суттєві зміни обмінних курсів.

Валютна позиція банку(ВП) – це співвідношення між сумою активів і позабалансових вимог у визначеній іноземній валюті і сумою балансових і позабалансових зобов'язань у тій же валюті.

Відкрита валютна позиція, не дорівнює нулеві. Саме вона несе в собі додатковий ризик у випадку зміни валютного курсу. При цьому вона може бути довгою і короткою.

При довгій відкритій валютній позиції вартість активів і позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов'язань по кожній іноземній валюті. У цьому випадку банк може понести втрати при збільшенні курсу національної валюти щодо іноземної.

При короткій відкритій валютній позиції вартість пасивів і позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів і позабалансових вимог по кожній іноземній валюті. У цьому випадку банк може понести втрати при збільшенні курсу іноземної валюти щодо національної.

Закрита валютна позиція дорівнює нулеві. При цьому банк не несе ніяких додаткових витрат у випадку зміни валютних курсів, однак на практиці така ситуація зустрічається вкрай рідко.

Несприятлива подія - поява збитків від валютних операцій, які загрожують величині капіталу.

Вимірювач валютного ризику – відношення величини валютної позиції до величини регулятивного капіталу:

Величина ризику:

RISK = Валютна позиція / регулятивний капітал.

Метод VAR дає граничні (нормативні) величини ризику для прийнятного (звичайного) валютного ризику:

10% - для довгої ВП, 5% - для короткої ВП.

Процентний ризик

Ризик зміни процентної ставки – це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.

Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов’язань та позабалансових інструментів.

Основними типами ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк, є:

1) ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов’язань та позабалансових позицій;

2) ризик зміни кривої доходності, який виникає через зміни у нахилі та формі кривої доходності;

3) базисний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв’язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, всі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими;

4) ризик права вибору, який постає із наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору), яке прямим чи непрямим чином присутнє в багатьох банківських активах, зобов’язаннях та позабалансових портфелях.

Розрізняють процентний ризик позиційний і структурний.

Позиційний ризик – це ризик якоїсь однієї операції, що зв'язаний зі зміною процентних ставок, а структурний – це загальний ризик банку і відповідно його балансу через коливання процентних ставок.

Несприятлива подія:

поява від'ємної операційної % маржі МАRG = Ссерзв(А) - Ссерзв(Р);
поява від’ємного ЧПД або від'ємного спреду ЧПД = Д% - З%

ЧПС = (2.1)

Вимірювачем процентного ризику є:

від’ємна різниця між фактичною операційною маржею (MARG) і значенням мінімальної дохідної маржі (гл.3) послідовно:
За денним операціями.
Середньозважена по портфелях А і Р (денні),
Середньозважена по портфелях А і Р (місячні);
- від’ємний спред послідовно по ресурсах:
  - Д% - Зкуп%
  - Д% - Ззалуч%
  - Д% - Зусі%

Ключові терміни і поняття

Сутність банківських ризиків.
Завдання аналізу ризиків.
Групи збитків, супроводжуючих ризиковані операції.
Абсолютна та відносна оцінка ризиків.
Поняття кредитного ризику.
Показники, характеризуючи кредитний ризик.
Поняття валютного ризику.
Показники, характеризуючи валютний ризик.
Поняття та види процентного ризику.
Показники, характеризуючи процентний ризик.

Рис.1.16. Система ризиків банківської діяльності

Питання для самоконтролю

Поняття кредитного ризику.
Показники, які характеризують кредитний ризик.
Поняття валютного ризику.
Показники, які характеризують валютний ризик.
Поняття та види процентного ризику.
Показники, які характеризують процентний ризик.

Бібліографічний список

[18,19,20,43,46,47,55].

Тема 10. Забезпечення фінансової стійкості банку

Мета - закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом щодо основ оцінки стабільності фінансового становища комерційного банку.

План вивчення теми

Робота НБУ з комерційними банками: організація міжбанківських розрахунків, контроль за діяльністю комерційних банків з використанням економічних нормативів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Обов’язкові банківські резерви - сума коштів, яку повинні постійно зберігати комерційні банки на своїх рахунках у центральному банку. Вони встановлюються у вигляді норми в процентах до банківських пасивів.

Зараз політика обов’язкових резервів, яка проводиться центральними банками, має подвійне значення:

Мусить забезпечити підтримку стійкої ліквідності КБ.
Є інструментом регулювання обсягу грошової маси.

Сума залишків залучених коштів для розрахунку обов’язкових резервів визначається за формулою середньоарифметичної за звітний період, яка має такий вигляд:

, (2.2)

де - середні залишки залучених коштів, що використовуються для обчислення обов’язкових резервів за звітний період;

- сума залишків залучених коштів за станом на кожну дату звітного періоду;

n - кількість календарних днів звітного періоду.

- сума залишків залучених коштів за станом на кожну дату звітного періоду;

n - кількість календарних днів звітного періоду.

Політика обов’язкових резервів базується на функції НБУ як банку банків. Законодавчо йому надається право встановлювати норми обов’язкових резервів, які комерційні банки повинні зберігати на коррахунку в управлінні НБУ за місцем знаходження банку.

За допомогою обов’язкових резервів НБУ визначає потребу та здійснює регулювання грошової маси в обігу.

Слід звернути увагу на те, що політика обов’язкового резервування -досить результативний інструмент грошово-кредитного регулювання.

В умовах перехідної економіки України НБУ досить часто і рішуче застосовує цей інструмент грошово-кредитної політики, оскільки для використання інших, більш м’яких, інструментів в країні не було достатніх передумов.

Згідно з Положенням НБУ “Про порядок формування банківською системою України обов’язкових резервів” комерційні банки надають обласному управлінню НБУ двічі на місяць довідку про суму залучених коштів та залишки коштів на їх кореспондентських рахунках. Таким чином НБУ не тільки встановлює і регулює, але і контролює додержання комерційними банками норм обов’язкового резервування, а при порушенні цих норм застосовує до банків штрафні санкції.

Слід звернути увагу на, що платоспроможність банку – це здатнісь своєчасно виконувати власні розрахунки та розрахунки клієнтів банку у певному обсязі.

Рівень платоспроможності банку визначається відповідними показниками.

Важливі показники (коефіцієнти) платоспроможності такі:

достатність капіталу;
коефіцієнт миттєвої ліквідності;
коефіцієнт загальної ліквідності;
відношення високоліквідних активів до робочих активів;
відношення коштів до коррахунку та в касі банку до залучених коштів.

Існують нормативні значення таких показників, і вони визначені НБУ. За порушення нормативних значень показників платоспроможності НБУ вживає санкції. В основу нормативних значень цих показників покладено оптимальні співвідношення між групами активів і пасивів як у цілому, так і за їх складовими частинами. Передбачається, що в разі виконання усіх показників платоспроможності та ліквідності банк вважається платоспроможним, тобто фінансово надійним.

Достатність капіталу банку – це показник, що характеризується співвідношенням власних коштів (капіталу) банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Він обчислюється за формулою

(2.3)

До власних коштів банку належать фонди банку та нерозподілений прибуток звітного року.

До активів банку належать кошти на коррахунку, у касі та прирівняні до них кошти, вкладення в державні цінні папери, кредити надані банком т. ін.

Норматив миттєвої ліквідності – розраховується як співвідношення суми коштів на коррахунку Ккр та в касі К до розрахункових (залишки на розрахункових рахунках) РП і поточних (залишки на поточних рахунках) зобов’язань банку. Показник миттєвої ліквідності:

(2.4)

Норматив загальної ліквідності банку. Цей норматив розраховується як співвідношення загальних активів А до загальних зобов’язань банку З:

(2.5)

Норматив співвідношення високоліквідних активів до робочих активів. Цей показник характеризує частку високоліквідних активів у робочих активів і розраховується за формулою:

(2.6)

До складу високоліквідних активів належать кошти в касі банку, на коррахунку, кошти, що вкладені в державні боргові папери. До складу робочих активів належать чисті активи (без залишків на транзитних та регулюючих рахунках).

При розрахунку нормативної суми (НС) припустимого ризику банку щодо одного заявника кредиту, необхідно знати, що норматив припустимого ризику щодо одного заявника кредиту згідно інструкції № 10 НБУ встановлює 25% капіталу банку.

Фактичне значення показника визначається як капітал помножений на нормативне значення показника максимального розміру ризику щодо одного заявника кредиту.

Якщо фактичне значення цього показника перевищує його нормативне значення, то визначається понаднормативна сума (ПНС) ризику.

За кожний випадок порушення максимального розміру ризику, щодо одного заявника кредиту, НБУ застосовує штрафні санкції, сума яких розраховується шляхом перемноження понаднормової суми припустимого ризику на відсоткову ставку (за кожен день дії домовленності) та на тривалість дії домовленності.

Метою контрольних функцій НБУ є захист інтересів клієнтів (вкладників) та акціонерів і забезпечення фінансової надійності комерційних банків.

Внаслідок здійснення валютних операцій в банкі постійно змінюється відношення балансових і позабалансових вимог і зобов’язань по кожній іноземній валюті. Це відношення називається валютною позицією. Вона може бути:

довгою (long position), коли потреби в іноземній валюті перевищюють зобов’язанння по ній;
короткою (short position), коли зобов’язання перевищують потреби в відповідній іноземній валюті.

Загальна величина відкритої валютної позиції банка дорівнює сумі абсолютних величин довгої і короткої валютних позицій банка на кожній іноземній валюті.

Норматив загальної відкритої валютної позиції банка розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції (ВП) до капіталу банка (К):

(2.7)

Нормативне значення показника загальної відкритої валютної позиції банку не повинно перевищувати 20%.

При визначенні прибутковості комерційного банку необхідно звернути увагу на те що, найважливішими показниками прибутковості є:

прибутковісь активів (ROA \Return on Assets\);
прибутковість капіталу (ROE \Return on Equty\).

Прибутковість активів (ROA) – це відношення чистого прибутку (після оподаткування) до середньої вартості активів, %:

(2.8)

Прибутковість капіталу (ROE) – це відношення чистого прибутку до статутного фонду банку, %:

(2.9)

Показник ROA характеризує ефективність використання всіх ресурсів, що їх банк отримав у своє розпорядження, а показник ROE – дохідність капіталу акціонерів.

Для збільшення прибутковості активів банку застосовуються такі заходи:

збільшується ставка відсотків за активними операціями та зменшується ставка відсотків за залученими коштами;
збільшується частка власних коштів банку в загальній сумі його коштів (показник платоспроможності);
зменшується співвідношення власних та залучених коштів.

Питання для самоконтролю

1 Що таке фінансова стійкість і ліквідність банку?

2. Від яких макроекономічних факторів залежить фінансова стабільність комерційних банків?

3. Який порядок формування резервів банків для покриття можливих втрат від активних операцій?

4. Визначте показники рівня прибутковості роботи банку.

5.Яку інформацію містить звіт про фінансові результати?

6. Які економічні нормативи застосовує Національний банк України щодо комерційних банків?

7. Які нормативи обов’язкових резервів встановив НБУ?

Бібліографічний список

[18,19,20,43,46,47,55].

Тести для перевірки знань

1. Банківська система - це:

а) організація, функцією якої є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок отриманих коштів підприємств, організацій, населення й інших кредитних ресурсів;

б) сукупність банківських організацій, які діють на підставі чинних законів згідно з покладеними на них функціями та загальними принципами організації банківської справи;

в) основна ланка кредитної системи країни, до якої входять кредитні установи, які здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на підставі комерційного розрахунку.

2. В залежності від економічного складу всі види діяльності комерційних банків поділяють на:

а) пасивні операції;

б) активні операції;

в) послуги;

г) всі відповіді правильні;

д) правильної відповіді немає.

3. Активні операції - це:

а) операції банку по розміщенню вільних коштів з метою отримання прибутку;

б) операції банку по формуванню власних коштів з метою отримання прибутку;

в)операції банку, за які він отримує відповідну грошову винагороду.

4. Робочі активи - це:

а) кошти на кореспондентському рахунку, в касі, розміщені в інших банках;

б) кошти, які можуть бути трансформовані в готівку;

в) фінансові операції по розміщенню вільних коштів.

5. Пасивні операції - це:

фінансові операції по розміщенню вільних коштів з метою отримання прибутку;

б) операції, за допомогою яких комерційний банк формує свої ресурси.

6. Високоліквідні активи - це:

а) кошти на кореспондентському рахунку, в касі, вкладені в майно;

б) кошти, вкладені в цінні папери;

в) кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані в готівкові кошти.

7. Економічні нормативи встановлюються:

а) з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової сталості банків;

б) для скорочення зовнішніх і внутрішніх банківських ризиків;

в) обидві відповіді правильні;

г) правильної відповіді немає.

8. Нормативне значення показника платоспроможності повинно бути:

а) не менше 5%;

б) не менше 8%;

в) не більше 8%.

9. Норматив співвідношення високоліквідних активів з робочими активами банку визначається:

а) відношенням високоліквідних активів банку до робочих активів у процентах;

б) відношенням робочих активів до високоліквідних активів у процентах.

10. Значення нормативу загальної ліквідності повинно бути:

а) не менше 20%;

б) не менше 100%;

в) не більше 100%.

11. Норматив загальної ліквідності розраховується за формулою:

а) , де А- загальний актив; З - загальні зобов’язання банку;

б) , де Ккр - кошти на розрахунковому рахунку; К - каса; Рп, Пр - розрахункові та поточні рахунки;

в) .

12. Платоспроможність банку визначається як:

а) капітал банку  активи банку з урахуванням ризику  100%;

б) активи банку з урахуванням ризику/капітал банку  100%;

в) капітал банку/активи банку з урахуванням ризику  100%.

13. Економічний норматив, який характеризує використання власних коштів банків для придбання часток акціонерних товариств (акцій, цінних паперів), підприємств та недержавних боргових зобов’язань:

а) норматив великих кредитів;

б) норматив загальної ліквідності;

в) норматив інвестування.

14. До першої групи активів, зважених на коефіцієнт ризиків, відносять:

а) прострочені кредити;

б) міжбанківські депозити;

в) факторингові операції;

г) кредити та депозити НБУ.

15. Співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (Ккр) в касі (К) до розрахункових (Рп) та поточних зобов’язань (Пр) - це:

а) норматив достатності капіталу;

б) норматив загальної ліквідності;

в) норматив миттєвої ліквідності.

16. Співвідношення загальних активів до загальних зобов’язань банку () - це:

а) норматив розміру ризику на одного заявника кредиту;

б) норматив загальної ліквідності;

в) норматив достатності капіталу.

17. Основним джерелом доходів комерційних банків є:

а) проценти, які стягуються з заявника кредиту за використання позики;

б) доходи від операцій з цінними паперами;

в) доходи від операцій з іноземною валютою.

18. До перемінних видатків комерційного банку відносяться:

а) виплати процентів по вкладах, депозитах та міжбанківському кредиту за залишки коштів на розрахункових рахунках;

б) видатки на надання гарантій та доручень клієнтам, а також від проведення довірчих операцій;

в) проценти з надання різних банківських послуг.

19. Відносно постійні витрати комерційного банку - це:

а) виплата процентів по вкладах, депозитах та міжбанківському кредиту за лишки коштів на розрахункових рахунках;

б) витрати від проведення операцій з цінними паперами та з іноземною валютою;

в) витрати на заробітну плату і нарахування на неї, бланки й канцелярське приладдя, утримання приміщень, охорони, охоронної та протипожежної сигналізації тощо.

20. Комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності:

а) щорічно;

б) щоквартально, в останній операційний день кварталу;

в) щомісячно.

21. Нерозподілений прибуток - це:

а) кошти, передані до банку їх власником або третьою особою за дорученням і за рахунок власника для збереження на певних умовах;

б) сукупний розмір позик з урахуванням векселів та 100% сум забалансових вимог, які є у комерційного банку щодо одного заявника кредиту, який перевищує 10% власних коштів банку;

в) джерело власного капіталу комерційного банку внутрішнього походження.

22. Банківські ресурси - це:

а) сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують самостійність і стабільність банку;

б) сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів;

в) сукупність коштів, які знаходяться в розпорядженні банку та використовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.

23. Власні кошти банку розраховуються за формулою:

а) основний капітал - додатковий капітал + прибуток;

б) основний капітал + позиковий капітал + прибуток - відрахування;

в) основний капітал + додатковий капітал - відрахування.

24. Додатковий капітал включає:

а) результати переоцінки, фінансування капітальних вкладень, нематеріальні активи, вкладення в акції підприємств;

б) результати переоцінки, спеціальний фонд валютних ризиків, фінансування капітальних вкладень, яке здійснюється в закладах банків, резерви страхування активних операцій банків, поточні доходи (видатки);

в) спеціальний фонд валютних ризиків, результати переоцінки, поточні доходи (видатки), нерозподілена частина прибутку.

25. Залучені кошти банку - це:

а) кошти, які банк залучає на вклади і депозити;

б) кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій;

в) кошти, які банк залучає шляхом випуску акцій, і розміщує серед акціонерів банку.

26. Депозит - це:

а) кошти фізичних осіб, які здають їх на збереження в банк з наступним поверненням;

б) кошти юридичних або фізичних осіб, які здають на збереження в банк і звільняються банками від обов’язкового резервування на визначений строк;

в) кошти фізичних або юридичних осіб, або цінні папери, які здають на збереження в банк за відповідну плату.

27. Запозичені кошти банку - це:

а) кошти, які банк залучає шляхом випуску варанта;

б) кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або міжбанківських кредитів;

в) кошти, які банк залучає на вклади і депозити.

28. З якою метою комерційні банки звертаються за міжбанківським кредитом?

а) для регулювання ліквідності;

б) для поширення своєї кредитної діяльності;

в) для покриття нестачі в кредитних ресурсах.

29. Управління банківськими ресурсами - це:

а) діяльність, пов’язана з залученням коштів, визначенням величини і відповідної структури джерел коштів у тісному зв’язку з їх розміщенням;

б) діяльність, пов’язана зі стабілізацією розміру маржі банку за умови прийнятого рівня ризику.

30. Платіжними називають документи, складені за встановленою формою, які:

а) надають у банки юридичні особи з дорученням переказати з їх рахунку певну суму грошей;

б) передаються однією особою іншій з зобов’язанням сплатити певну суму грошей пред’явнику документа;

в) надають характеристику відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг та супроводжують їх від постачальника до платника.

31. Чек - це:

а) письмове розпорядження власника рахунку банку про виплату визначеної суми грошей;

б) специфічна послуга, яка надається банками своїм клієнтам у зв’язку з їх розрахунково-платіжним обслуговуванням;

в) письмове зобов’язання однієї особи перед іншою сплатити у встановлений строк вказану суму грошей власнику документа.

32. Платіжна вимога-доручення - це документ, який містить:

а) вимогу постачальника до банку про списання з рахунку покупця вказаної суми грошей;

б) вимогу постачальника до покупця сплатити відправлені йому комерційні документи на відвантажені товари та доручення покупця своєму банку сплатити вказані документи, перерахувавши гроші постачальнику;

в) вимогу постачальника до покупця сплатити відправлені йому платіжні документи і доручення постачальника своєму банку стягнути вказану суму грошей з покупця.

33. Платіжна вимога - це:

а) письмове доручення платника банку про списання з його рахунку вказаної суми грошей;

б) письмове доручення кредитора банку про стягнення з його рахунку вказаної суми і зарахування її на рахунок третьої особи;

в) письмове доручення постачальника банку стягнути вказану суму з покупця та зарахувати на свій рахунок.

34. Акредитив - це:

а) зобов’язання банку оплатити продукцію, яке він видає за дорученням свого клієнта-платника його контрагенту-постачальнику;

б) письмове зобов’язання покупця оплатити продукцію, яку продає постачальник;

в) зобов’язання постачальника поставити продукцію при зарахуванні на його рахунок визначеної суми грошей.

35. Покритий акредитив - це:

а) акредитив, сплата по якому гарантується банком за рахунок його кредиту без попереднього бронювання коштів платника;

б) акредитив для здійснення платежів, з якого заздалегідь бронюються кошти в повній сумі на окремому рахунку;

в) акредитив, який може бути анульований або змінений за розпорядженням платника, яке він дає через свій банк.

36. Акредитив, який може бути анульований або змінений покупцем тільки за згодою постачальника - це:

а) відкличний;

б) непокритий;

в) безвідкличний;

г) покритий.

37. Доміциляція векселя - це:

а) послуга банку, суть якої полягає в сплаті векселя за рахунок раніше внесеної до банку суми коштів за дорученням векселедавця;

б) виконання банком доручення власника векселя щодо стягнення платежу з боржника;

в) доручення векселедавця або трасата банку стягнути борг по векселю у встановлений строк.

38. Грошові розрахунки шляхом запису у рахунках в банках, коли гроші списуються з рахунку платника та зараховуються на рахунок продавця - це:

а) готівковий розрахунок;

б) безготівковий розрахунок;

в) грошовий обіг.

39. Хто виписує чек?

а) платник;

б) постачальник;

в) банк.

40. Хто виставляє акредитив?

а) постачальник;

б) покупець;

в) банк.

41. Платіжне доручення - це:

а) письмове розпорядження власника рахунку банку про виплату певної суми грошей;

б) письмове розпорядження платника банку, який його обслуговує, про списання з його рахунку певної суми на рахунок отримувача;

в) письмове розпорядження постачальника своєму банку стягнути вказану суму грошей з покупця та зарахувати її на свій рахунок.

42. Акредитивна заява - це:

а) письмове доручення платника своєму банку забронювати за його рахунок або за рахунок банку вказану суму грошей для оплати документів конкретного постачальника на відвантажені на його адресу певні товари на визначених умовах;

б) письмове доручення платника банку про списання з його рахунку вказаної суми грошей на рахунок отримувача;

в) письмове доручення від банку постачальника банку покупця забронювати вказану суму коштів для оплати документів на всі відвантажені товари.

43. Вексель - це:

а) письмове зобов’язання власника рахунку банку про виплату вказаної суми коштів пред’явнику векселя;

б) письмове зобов’язання однієї особи перед іншою або другої особи перед третьою сплатити у визначений строк вказану суму коштів власнику векселя;

в) письмове зобов’язання однієї особи перед іншою сплатити у встановлений строк вказану суму коштів власнику векселя, який пред’явив його до сплати.

44. Перевага акредитива без акцепта:

а) зменшує ризик порушення постачальником умов договору;

б) забезпечує платнику належний контроль за діями постачальника;

в) не підвищує витрати постачальника на здійснення розрахунків.

45. Векселедавець (трасант) - це:

а) особа, яка володіє векселем;

б) особа, яка виписує вексель та дає наказ іншій особі про його оплату;

в) особа, якій адресований наказ про оплату векселя.

46. Індосамент - це:

а) передатний напис на векселях, чеках та інших цінних паперах, що підтверджує перехід права на вказані документи до іншої особи;

б) передатний напис, який ставить платник по векселю на зворотному боці векселя;

в) підпис векселедавця на зворотному боці векселя.

47. Інкасування векселя полягає:

а) у виконанні банком доручення власника векселя щодо стягнення платежу з боржника;

б) у виконанні банком доручення векселедавця щодо стягнення платежу з боржника;

в) у виконанні банком доручення векселедавця щодо стягнення платежу з власника векселя.

48. Договір з попередньою оплатою:

а) передбачає негайну оплату розрахункових документів покупця, як тільки вони будуть пред’явлені постачальнику;

б) передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки вони будуть пред’явлені фактору;

в) фактор зобов’язується постачальнику оплатити розрахункові документи.

49. На підставі яких документів банки видають готівкою кошти своїм клієнтам?

а) видаткового касового ордера, грошового чека;

б) заяви клієнта;

в) видаткового касового ордера, заяви.

50. Кредитні операції - це:

а) засіб страхування банку від ризику неповернення клiєнтом позики;

б) в нацiональнiй або iноземнiй валютi, переданi в банк їх власником для збереження на певних умовах;

в) договір про видачу кредиту, який супроводжується записами в банкiвських рахунках з вiдповiдним вiдображенням у балансах кредитора та заявника кредиту;

г) фінансові операції по розміщенню вiльних коштiв з метою отримання прибутку.

51. Кредитна лiнiя - це:

а) лiнiя, яка являє собою юридично оформлене зобов`язання банку, перед отримувач кредитуом надати йому на протягом певного періоду кредит у межах погодженого лiмiту;

б) лiнiя, яка являє собою юридично оформлене зобов`язання банку перед кредитором надавати йому протягом певного перiоду кредит у будь-яких межах;

52. Великий кредит - це:

а) сукупність коштів у розпорядженні банку для використання їх для виконання різноманітних банківських операцій;

б) сукупний розмір позик, що має у комерційний банк для одного заявника кредиту або групи споріднених отримувач кредитуів, які перевищують 10% власних коштів банку;

в) сукупний розмір позик, що має комерційний банк для одного заявника кредиту або групи споріднених отримувач кредитуів, які перевищують 15% власних коштів банка.

53. Кредитний ризик - це:

а) ризик несплати отримувач кредитуом основного боргу та відсотків, що належать кредитору;

б) ризик несплати юридичною особою мінімального боргу та процентів кредитору;

в) ризик несплати відсотків вiд суми основного боргу.

54. Кредитоспроможність - це:

а)спроможність банку своєчасно сплачувати свої фінансові зобов`язання перед клієнтами;

б) наявність у заявника кредиту передумов для отримання кредиту

та спроможність своєчасної його сплати;

в) правильної відповіді немає.

55. Кредити нестандартні - це:

а) кредити, незалежно вiд забезпечення, строк повернення яких не настав;

б) кредити пролонгованi бiльше ніж 2 рази або з загальним строком пролонгацiї понад 6 мiсяцiв; прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити;

в) кредити пролонгованi бiльше ніж 2 рази або з загальним строком пролонгацiї понад 6 мiсяцiв, прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені кредити.

56. Стандартні кредити - це:

а) кредити пролонгованi бiльше 2 разiв або з загальним строком пролонгацiї понад 6 мiсяцiв, простроченi до 30 днiв, недостатньо забезпеченi кредити;

б) кредити, незалежно вiд виду забезпечення, строк погашення яких ще не настав, кредити, по яких своєчасно та в повному обсязi сплачується основний борг;

в) простроченi вiд 60 до 180 днiв незабезпеченi кредити та недостатньо забезпеченi кредити, прострочені понад 180 днiв.

57. Етап процесу кредитування, на якому банк визначає вид кредиту, суму, строк забезпечення, ціну кредиту тощо.:

а) експертиза кредитної заяви;

б) структурування позики;

в) аналiз кредитоспроможностi клiєнта.

58. До проблемних кредитів належать:

а) кредити, можливість погашення яких згідно з умовами кредитного договору може викликати сумнів;

б) незабезпечені кредити або недостатньо забезпечені кредити;

в) кредити, пролонговані більше 2-х раз, або з загальним строком пролонгації понад 6 місяців.

59. Яких заходів може вжити банк, щоб уникнути проблемних кредитів?

а) дострокове стягнення боргу;

б) надання відстрочки;

в) проведення постійного контролю та моніторингу виданої позики.

60. Мета кредитної політики:

а) підтримка оптимальних відносин між кредитами та основним і додатковим капіталом банку;

б) підтримка оптимальних відносин між кредитором і отримувач кредитуом;

в) підтримка оптимальних відносин між кредитами, депозитами й іншими зобов’язаннями банку та його власним капіталом.

61. Цілі інвестиційної діяльності комерційного банку полягають у:

а) додержанні безпеки банківських коштів, забезпеченні їх диверсифікації, доходу та ліквідності;

б) забезпеченні стабільності коштів та отриманні процентів;

в) інвестуванні між різними об’єктами для зменшення ризику можливих витрат капіталу.

62. Повторне вкладення коштів у ті напрямки, з яких вони вивільнилися - це:

а) дохідність облігацій;

б) реінвестування;

в) рефінансування.

63. Агресивні цінні папери - це:

а) сукупність всіх видів цінних паперів, що належать банку;

б) ті, що надані отримувач кредитуу без встановлення конкретного строку погашення;

в) ті, що забезпечують швидке зростання капіталу.

64. Облігації державних внутрішніх позик та інші високоліквідні цінні папери - це:

а) агресивні цінні папери;

б) вторинні резерви ліквідності;

в) номінальні резерви ліквідності.

65. Розподіл коштів, що інвестуються між різними об’єктами для зменшення ризику можливих втрат капіталу чи доходів від нього, це:

а) диверсифікація;

б) цесія;

в) рефінансування.

66. Ліквідність цінних паперів - це:

а) відношення чистого прибутку до виручки від реалізації продукції;

б) відношення виручки від реалізації продукції до номінальної вартості цінних паперів;

в) їх здатність перетворюватись у кошти.

67. Коефіцієнт оборотності коштів, який розраховується банками при визначенні інвестиційних цілей, це:

а) відношення чистого прибутку до виручки від реалізації продукції;

б) відношення виручки від реалізації продукції до вартості активів підприємства;

в) відношення пасивів підприємства до вартості активів підприємства.

68. Ризик, пов’язаний з тим, що фінансові можливості емітента зменшуються настільки, що він не буде в змозі виконувати свої фінансові обов’язки - це:

а) кредитний ризик;

б) ринковий ризик;

в) процентний ризик.

69. Ставку доходу по облігаціях визначають шляхом:

а) відношення виручки від реалізації до чистого прибутку;

б) відношення щорічного доходу до їх середньої ціни;

в) відношення доходу до номіналу.

70. При стратегії “штанги” сума вкладень у довгострокові облігації і час їх здійснення залежить від:

а) рівня довгострокових процентних ставок і напрямку їх зміни;

б) рівня короткострокових процентних ставок і напрямку їх зміни;

в) сукупності процентних ставок і напрямків їх зміни.

71. Валютний ринок - це:

а) вся сукупність обмінних операцій в іноземній валюті, які здійснюються за ринковим курсом;

б) сукупність депозитно-кредитних операцій в іноземній валюті, які здійснюються між юридичними особами по процентній ставці;

в) вся сукупність обмінних і депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або по процентній ставці.

72. Зовнішньоекономічна діяльність комерційного банку пов’язана:

а) зі здійсненням операцій в іноземній валюті при експорті товарів;

б) зі здійсненням банківських операцій в гривнях та іноземній валюті при імпорті товарів і їх реалізації;

в) зі здійсненням банківських операцій в національній і іноземній валюті при експорті-імпорті товарів і послуг та їх реалізація за іноземну валюту.

73. Який документ є зобов’язанням банку здійснити за дорученням та згідно з вказівкою імпортера оплату платіжних документів експортера або акцепт його тратти в межах певної суми, строку та при пред’явленні в банк обумовлених документів?

а) внутрішня ліцензія;

б) акредитив;

в) договір імпортера.

74. Форвардна угода - це:

а) термін, який використовується для визначення угод, розрахунок по яких здійснюється не раніше ніж через два робочих дні після їх укладення по курсу, який встановлюється на цей час;

б) термін, який використовується для визначення угод по купівлі-продажу валюти, що здійснюються контрагентами на умовах їх поставки на другий робочий день;

в) термін, який використовується для позначення угод по переміщенню валюти з одного ринку на інший з метою отримання прибутку.

75. Арбітраж - це:

а) термін, який використовується для визначення угод по купівлі-продажу валюти, що здійснюються контрагентами на умовах її поставки на другий робочий день;

б) термін, який використовується для позначення угод по переміщенню валюти з одного ринку на інший з метою отримання прибутку;

в) термін, який використовується для визначення операції що поєднує купівлю та продаж іноземної валюти.

76. Експозиція - це:

а) ситуація, при якій експортер або імпортер піддаються впливу валютного ризику;

б) ситуація, при якій експортер не піддається впливу валютного ризику;

в) ситуація, при якій експортер уповноважений проводити операції з іноземною валютою.

77. Валютна позиція банку - це:

а) співвідношення між сумою активів та балансових вимог у певній іноземній валюті та сумою позабалансових зобов’язань;

б) співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій валюті;

в) співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових зобов’язань у цій валюті.

78. Валютна позиція відкрита, якщо:

а) дорівнює нулю;

б) не дорівнює нулю.

79. Валютна позиція відкрита коротка, якщо:

а) вартість активів та балансових зобов’язань перевищує вартість пасивів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті;

б) вартість пасивів та позабалансових зобов’язань перевищує вартість активів та балансових вимог у кожній іноземній валюті;

в) вартість пасивів та позабалансових зобов’язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті.

80. Термін, який використовується на валютному ринку для визначення угод по купівлі-продажу валюти, що здійснюються контрагентами на умовах її поставки не пізніше ніж на другий робочий день, не враховуючи дня завершення операції - це:

а) форвард;

б) своп;

в) спот.

81. Термін, який використовується на валютному ринку для визначення операції, що поєднує купівлю або продаж іноземної валюти на умовах угоди спот з одночасним її продажем або купівлею по курсу форвард:

а) своп;

б) спот;

в) опціон.

82. Крос-курс - це:

а) коли банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

б) співвідношення обміну між двома валютами, жодна з яких не є доларом США;

в) співвідношення обміну між двома різними валютами.

83. Курс, по якому банк-резидент продає іноземну валюту за національну - це:

а) курс купівлі;

б) курс купівлі-продажу;

в) курс продажу.

3.Методичні рекомендації до ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Модуль ІІ. Основні операції банку

Практичне заняття № 1

Тема 5. Формування ресурсів банку

Мета заняття

закріпити теоретичні знання та і набуття практичних навичок оцінювання дохідності депозитних операцій, розроблення стратегії та тактики банку щодо залучення коштів клієнтів банку

План заняття

1. Аналіз депозитної політики банку.

2.Оцінювання дохідності депозитних операцій.

Обладнання:

Завдання та методичні рекомендації по їх виконанню
Тести
Контрольні завдання
ЕКОМ

Методичні рекомендації до практичного заняття

До практичних занять студент повинен знати:

Суть депозитної політики банку.
Загальні критерії оптимальності депозитної політики банку.
Види і режими банківських рахунків.
Порядок відкриття строкових депозитів клієнтам банку в національній та іноземній валютах.
Методику нарахування відсотків за депозитними операціями банку.

Після практичних занять студент повинен уміти:

Розробити стратегію та тактику банку щодо залучення коштів клієнтів банку.
Формувати пакет документів для відкриття поточного, депозитного рахунків клієнтам банку.
Визначити суму доходу, яку може отримати клієнт банку від депозитної операції з використанням методів простих і складних відсотків.
Аналізувати основні тенденції кредитних ресурсів банків ураховуючи динаміку депозитів клієнтів.

У банківській практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:

Метод «факт/факт» — при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;
Метод «факт/360» — при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році — 360 днів.
Метод «30/360» — враховується умовна кількість днів у місяці — 30 та у році — 360.

Незалежно від методу проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження грошей у банк, до дня, який передує їх поверненню вкладникові. Застосування різних методів визначення кількості днів для розрахунку відсотків розглянемо на прикладі –таб.3.1.

Таблиця 3.1

Порядок формування процентного доходу

Методи розрахунків	Визначення кількості днів за період дії угоди, днів	Кількість днів у році днів	Розрахунок суми відсотків грн.
1. Факт /факт	8+30+16=54	365
2. Факт/360	8+30+16=54	360
3. 30/360	7+30+16=53	360

Дохідність депозитних операцій залежить від суми вкладених коштів, способу нарахування процентів та частоти їх нарахування. Якщо на депозитному вкладі розміщена сума, на яку що періоду нараховується проста ставка процентів, загальна сума процентних виплат становитиме:

(3.1)

де кі – процентна ставка в річних, що нараховується в і-му періоді;

tі - тривалість і-го періоду, днів. Якщо сума коштів змінюється протягом періоду інвестування, загальна сума процентів визначається так:

(3.2)

де Сі – сума коштів, розміщених на депозиті в і-му періоді.

Нарощена сума по вкладу визначається сумою:

(3.3.)

У разі нарахування складних процентів по вкладу нарощена сума та загальна сума нарахованих процентів визначається з виразів:

(3.4.)

(3.5.)

Якщо процентна ставка змінюється протягом періоду інвестування, нарощена за n періодів сума матиме вигляд:

(3.6.)

Сума нарахованих процентів при цьому дорівнюватиме:

(3.7.)

Якщо проценти нараховуються m раз протягом періоду, нарощення сума визначається так:

(3.8.)

Приклад 1

Комерційний банк залучив строковий депозит у розмірі 2000 грн. на термін від 20 березня до 17 червня під 18% річних. Необхідно розрахувати суми процентних платежів, використовуючи різні методи визначення кількості днів

Розв’язання:

Порядок та результати розрахунків відсоткового доходу за різними методами наведено в табл. 1.

Висновок: результати розрахунків показують, що для вкладника вигідний метод «факт/360», а для позичальника — метод «30/360».

Комерційні банки можуть здійснювати нарахування процентів вкладникам як за простими, так і складними відсотками.

Прості відсотки є традиційним методом нарахування процентного доходу і обчислюються за формулою:

(3.9)

де R — сума процентних платежів за період у п днів; Р — сума номіналу депозиту; r — річна відсоткова ставка; п — кількість днів розрахункового періоду; Т— максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Нарощена сума депозиту розраховується таким чином:

(3.10)

де S — нарощена сума депозиту наприкінці розрахункового періоду п, тобто номінал депозиту плюс відсотки;

Р — сума номіналу депозиту;

г — річна відсоткова ставка;

п — кількість днів розрахункового періоду;

Т— максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Приклад 2

Комерційний банк залучає строковий депозит юридичної особи у розмірі 65000 грн. на три місяці на термін від 05 жовтня до 05 січня за річною відсотковою ставкою 17 %. Відсотки нараховуються щомісячно і сплачуються не пізніше 1-го числа кожного місяця. Кількість днів згідно з угодою обчислюється за методом «факт/факт». Необхідно розрахувати щомісячні платежі за відсотками та платіж по закінченні дії депозитної угоди.

Розв’язання:

Обчислюємо суми відсотків за розрахункові періоди: а) від 05 жовтня до 31 жовтня:

(3.11.)

Сума відсотків у розмірі 817,40 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 листопада, б) від 01 листопада до 30 листопада:

(3.12.)

Сума відсотків у розмірі 908,22 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 грудня, в) від 01 грудня до 31 грудня:

(3.13.)

Сума відсотків у розмірі 938,49 грн. перераховується банком на поточний рахунок вкладника не пізніше 01 січня, г) від 01 січня до 04 січня:

(3.14.)

Висновок: Банк 05 січня перерахує на поточний рахунок вкладника платіж на суму 65121,10 грн. (65000+ 121,10).

Відсотковий дохід за складними відсотками (капіталізація відсотків) визначається таким чином: після закінчення розрахункового періоду на суму вкладу нараховується відсоток і отримана величина приєднується до суми вкладу; у наступному розрахунковому періоді відсоткова ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні відсотки доцільно застосовувати у тому випадку, коли виплата відсоткового доходу здійснюється по закінченні терміну дії депозитної угоди.

Визначити нарощену суму депозиту при застосуванні складних відсотків за період не більше одного року можна за формулою:

(3.15.)

де: S — нарощена сума депозиту наприкінці періоду т, тобто номінал депозиту плюс капіталізовані відсотки;

Р — сума номіналу депозиту;

r — річна відсоткова ставка, %;

п — кількість днів за розрахунковий період;

т — кількість періодів (разів) нарахування складного відсотку;

Т— максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Сума складних відсотків за певний розрахунковий період обчислюєтьcя за такою формулою

(3.16.)

де: R — сума відсотків за розрахунковий період; Р — сума номіналу депозиту; r — річна відсоткова ставка, %; п — кількість днів за розрахунковий період; т — кількість періодів (разів) нарахування складного відсотку; Т — максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Приклад 3

Комерційний банк залучає депозит фізичної особи у розмірі 10000 грн. на три місяці на термін з 13 серпня до 13 листопада за відсотковою ставкою 15 % річних із капіталізацією відсотків щомісячно. Відсотки нараховуються в останній день місяця і сплачуються при погашенні депозиту. Кількість днів згідно з угодою розраховується за методом факт/360.

Необхідно нарахувати відсотковий дохід за кожен місяць та обчислити платіж по закінченні терміну дії депозитної угоди.

Роз’язання

Згідно умови завдання маємо чотири періоди нарахування складних відсотків:

1 -й — з 13.08 до 31.08,

2-й — з 01.09 до 30.09,

3-й — з 01.10 до 31.10,

4-й з 01.11 до 12.11

Платіж при погашенні депозиту визначаємо таким чином:

(3.17.)

Суми відсотків за розрахункові періоди: за серпень:

(3.18.)

за серпень — вересень:

(3.19)

за вересень:

205,21-79,17=126,04 грн. (3.20.)

за серпень-жовтень:

(3.21.)

за жовтень:

337,05 – 205,21 =131,84 грн. (3.22.)

за серпень — листопад:

(3.23.)

за листопад:

388,88-337,05=51,83 грн. (3.24.)

Висновок: відсотковий дохід за весь період дії депозитної угоди: складає 388,88 грн., а по закінченні терміну її дії банк поверне фізичній особі 10388,88 грн. (10000 + 388,88).

Ситуаційні та практичні завдання

Ситуація 1. Баланси ПАТ комерційного банку «Кредит» містять таку інформацію – таб.3.2.

Таблиця 3.2

Баланси ПАТ КБ «Кредит»

№ за/п	Показники, тис. грн.	Варіанти
		І	II	ІІІ
1	2	3	4	5
1	Нерозподілений прибуток банку	1200	1500	1700
2	Фонди банку	20954	50000	60000
3	Депозити юридичних осіб	—	13500	17000
4	Вклади населення	18650	1000	11000
5	Кошти на рахунках підприємств і організацій у тому числі на валютних рахунках	121460	89000	70000
		8220	—	—
6	Кошти на бюджетних рахунках	225369	190	630
7	Ресурси, куплені в інших комерційних банках	—	1350	2000
8	Ресурси, куплені в інших
	установах свого банку	34000	—	2500
9	Інші пасиви	3200	22350	6980
10	Кредитори	250800	50	620
11	Валютні пасиви	4000
12	Каса	13600	400	25000
13	Кореспондентські рахунки	16700	23000	63000
14	Строкові депозити	—	110000	60000
	утому числі:
	короткострокові	—	110000	48000
	довгострокові	—	—	12000
15	Прострочені кредити	27600	21000	3430
	у тому числі:
	короткострокові	27600	21000	—
	довгострокові	—	—	3430
16	Основні засоби і витрати	18900	7400	8000
17	Дебітори	5200	3600	4500
18	Інші активи	122500	—	3500
19	Ресурси, продані у своїй системі	360800	—	5000

Завдання:

Що таке банківські ресурси?
Визначити розмір надлишку або нестачі банківських ресурсів. Яких заходів має вжити комерційний банк у кожному конкретному разі?
Як НБУ регулює розміри банківських ресурсів?

Ситуація 2. Баланс ПАТ комерційного банку «Кредит» станом на 1 березня містить таку інформацію – таб.3.3.

Таблиця 3.3

Баланси ПАТ КБ «Кредит»

№ №№ за/п	Показники, тис. грн.	Варіанти
		І	II	III
1	2	3	4	5
1	Прибуток банку	700	150	150
2	Загальні резерви	600	400	150
3	Статутний фонд	5000	4000	3000
4	Резервний фонд	900	800	600
5	Інші фонди банку	480	320	190
6	Кошти на рахунках підприємств	9000	8500	7200
7	Кошти місцевих бюджетів	140	—	80
8	Кошти бюджетних організацій	600	500	220
9	Вклади фізичних осіб:
	а) строкові	450	280	60
	б) до запитання	100	—	190
10	Норма обов'язкових резервів	11%	11%	11%
11	Потреба юридичних осіб у кредитах	4800	950	1800
12	Заборгованість за кредитами	12500	14300	11690

Завдання:

1.Визначити розмір наявних банківських ресурсів, а також потребу в них на 1 березня.

2.Зробити висновок про забезпеченість банку ресурсами і пояснити можливі рішення банку щодо задоволення потреб юридичних осіб у кредитах.

Ситуація 3. ПАТ Комерційний банк «Аверс» виконує операції, які згідно з чинним законодавством здійснюються лише за рахунок власних коштів. Баланс банку містить такі показники, табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Баланси комерційного банку «Кредит»

№ за/п	Показник , тис.грн.	Варіанти
		І	ІІ
1	2	3	4
	Статутний фонд зареєстрований	6300	10800
	Резервний фонд	1850	2740
	Емісійні різниці	2350	1920
	Фонди економічного стимулювання	2100	180
	Прибуток звітного року	3092	650
	Власні цінні папери банку в портфелі на продаж	1590	450
	Нематеріальні активи	190	970
	Резерви страхування активних операцій банку	940	1420
	Несплачений зареєстрований статутний фонд	290	330
	Капітальні вкладення в нематеріальні активи	200	2320
	Результати індексації основних засобів	1630	39200
	Вкладення в дочірні компанії	1510	37900
	Вкладення в акції акціонерних товариств і підприємств	780	4600
	Вкладення в асоційовані банки	3990	4700
	Вкладення в асоційовані небанківські установи	110	6310

Завдання:

Назвати операції, що їх комерційні банки виконують лише за рахунок власних коштів.

Визначити розмір капіталу (власних коштів) комерційного банку.

Ситуація 4. ПАТ КБ «Аверс» з метою додержання економічних нормативів НБУ необхідно залучити із зовнішніх джерел 10 млн. грн. Банк уже має в обігу 4 млн. простих акцій номінальною вартістю 2 грн. кожна і сукупні активи обсягом 500 млн. грн. за розміру акціонерного капіталу в 30 млн. грн. Банк «Аверс» передбачає отримати близько 50 млн. грн. сукупних доходів, а поточні витрати здійснювати на рівні, який не перевищує 40 млн. грн. Діюча ставка податку на прибуток — 20%.

Перед керівництвом банку «Аверс» стоїть завдання залучити кошти в розмірі 10 млн. грн. за рахунок вибору одного з трьох зазначених далі способів:

емісії 1 млн. нових простих акцій номінальною вартістю 10 грн.;

емісії привілейованих акцій із ставкою дивіденду 10% і номінальною вартістю 10 грн. кожна;

реалізації на 10 млн. грн. субординованих капітальних боргових зобов'язань із купонною ставкою 12%.

Завдання:

На підставі наведених щойно даних визначити найдоцільніший спосіб залучення ПАТ КБ «Аверс» грошових коштів та обґрунтувати його, внісши в таблицю (замість трьох крапок) дані, яких бракує – таб.3.5.

Таблиця 3.5

Показники комерційного банку «Кредит»

№

за /п

Показники

Прості акції

Привілейовані акції

Субординовані боргові зобов’язання

Оцінні доходи, млн. грн.

Оцінні витрати, млн. грн.

Чисті доходи (прибуток)

Відсоткові виплати за борговими зобов'язаннями

Прибуток до обкладання податком

Прибуток після

обкладання податком

Дивіденди за

привілейованими акціями

Чистий прибуток, що залишається власникам простих акцій

Початкова кількість простих акцій в обігу

Прибуток в розрахунку на одну просту акцію

Ситуація 5.

До ПАТ КБ «Аверс» звернулись:

гр. В. В. Петренко з проханням про розміщення його власних заощаджень. Комерційний банк приймає кошти від населення під 24 % річних, а від юридичних осіб — під 16 % річних. При відкритті 20 квітня рахунку на нього спочатку було покладено 100 тис. грн. Згодом, 5 липня, на цей рахунок було покладено ще 50 тис. грн., а 10 вересня з нього було знято 75 тис. грн.; 20 листопада вкладник закрив свій рахунок у банку;
гр. Д. П. Сидоренко, який поклав до банку 10 тис. грн. під 12% річних з нарахуванням процентів щокварталу. Нараховані банком проценти приєднуються ним до основної суми вкладу. При визначенні процентів умовно вважається, що місяць має 30 днів, а рік — 360 днів (німецька практика).

Завдання:

1.Які види вкладів від населення приймають комерційні банки?

2.Визначити загальну суму, одержану В. В. Петренком при закритті рахунку.

3.Обчислити, скільки коштів буде на рахунку Д. П. Сидоренка на кінець першого року.

Ситуація 6.

ПАТ комерційний банк «Кредит» здійснює операції за вкладами населення, і саме ці операції посідають чільне місце в банківських ресурсах. Тому значна увага приділяється аналізу ефективності вкладних операцій і прогнозуванню залишків вкладів. Відомі такі дані по банку- таб.3.6.

Таблиця 3.6

Показники ПАТ КБ «Кредит»

№ за/п	Показник, тис.грн.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
1	Середньорічний залишок вкладів	62123,0	68878,9	78173,7
2	Приплив вкладів населення	6343,6	8498,0	10692,8
3	Обороти за вкладами населення.:
	за приходом	32221,0	38461,1	54003,3
	за видатками	25973,0	29954,5	43319,2

Завдання:

1.Визначити середній строк зберігання вкладів, рівень осідання вкладів і оборотність вкладів. Зробити відповідні висновки щодо зміни значень згаданих показників за аналізований період.

2.За якими головними ознаками різняться вклади, що їх приймають від населення різні комерційні банки України?

Ситуація 7.

ПАТ КБ «Аверс» здійснює операції із залучення грошових коштів підприємств та населення у вклади і депозити. На початок 22 квітня залишки коштів на депозитних рахунках підприємств становили 12,1 млн. грн., а на рахунках громадян — 4,5 млн. грн. Цього самого дня обороти за приходом до вкладів громадян склали 0,3 млн. грн., а за видатками — 0,9 млн. грн. Саме 22 квітня закінчується строк депозитного договору з фабрикою на 1,6 млн. грн., який був укладений 21 березня. Облікова ставка НБУ становила 10% річних, а депозитна ставка, передбачена у договорі між банком та фабрикою, — 16 % річних.

Завдання:

1. Визначити розмір депозитів та вкладів, які можуть бути використані комерційним банком як ресурси.

2. Назвати напрямки використання банківських ресурсів.

3. Пояснити, які ресурси вигідніші для комерційного банку: власні чи залучені.

Контрольні завдання

Завдання 1.

У ПАТ КБ «Аверс» звернулося МП «Промінь» із заявою про відкриття поточного рахунку і внесенням коштів на рахунок готівкою в сумі 50 000 грн. Потрібно:

Перерахувати документи, які необхідно представити в банк для відкриття
поточного рахунку
Пояснити вимоги щодо їх оформлення.
Сформувати пакет документів для відкриття поточного рахунку та оформити:
заяву на відкриття рахунку, картку із зразками підписів, оголошення на внесення готівки.

Завдання 2.

Депозит у сумі 5 млн. грн. внесено в банк на 3 роки. Визначити суму нарахованих процентів при простій і складній ставках процентів, що дорівнюють 24% річних.

Завдання 3.

На депозитний рахунок з нарахуванням складних процентів за ставкою 12% річних будуть щорічно вноситись суми 500 тис. грн.

Визначити суму процентів, яку отримає власник рахунку, якщо суми будуть вноситися в кінці і, якщо суми будуть вноситися на початку року на протязі 5 років.

Завдання 4.

Між двома капіталами різниця в 3000 грн. Капітал більшого розміру покладено на депозит терміном на 6 місяців при ставці 16%, а капітал меншого розміру – на 3 місяці із ставкою 12%. Процентний платіж за перший капітал дорівнює подвійному процентному платежу за другий капітал. Знайти початкову та завершену вартість кожного капіталу. Яка величина прибутку була отримана в результаті операції.

Завдання 5.

Протягом п’яти місяців з 01.05.2003 р. по 01.10.2003 р. на депозитний рахунок щомісяця вносились кошти в сумі 1200 грн. Процентна ставка протягом перших 56 днів становила 24%, протягом наступних 45 днів – 22 % і останніх 52 днів – 20% річних. Обчислити суму нарахованих за 5 місяців процентів, якщо банком нараховується по вкладу проста ставка процентів і нарощену суму по вкладу, якщо банком нараховується складна ставка процентів.

Завдання 6.

ПАТ КБ «Аверс» здійснює операції із залучення грошових коштів населення у вклади і депозити. На початок 15 травня на рахунках громадян -15,0 млн. грн. Того ж дня обороти за приходом коштів становили 0,5 млн. грн., а за видатками - 10 млн. грн. Облікова ставка НБУ становила 10% річних, а депозитна ставка, передбачена в договорі, - 15% річних.

Потрібно:

1. Визначити розмір депозитів та вкладів, які можуть бути використані банком як ресурси.

2. Пояснити, які ресурси вигідні банку.

Завдання 7.

Депозит у сумі 2 000 грн. покладено в банк на рік під 12% річних. Визначіть суму, яку отримає вкладник через рік.

Завдання 8.

Депозит у сумі 2 000 грн вкладено в банк на 90 днів під 10% річних. Яку суму отримає вкладник через 90 днів?

Завдання 9.

Депозит у сумі 5 000 грн. вкладено в банк під 20% річних на 4 місяці. Який дохід отримає вкладник через 4 місяці? .

Завдання 10.

Депозит у сумі 4 000 грн. вкладено в банк на три роки під 12% річних. Обчисліть дохід від цієї операції:

а) при декурсивному розрахунку складних відсотків;

При антисипативному розрахунку складних відсотків .

Завдання 11.

Банк приймає депозити від фізичних осіб на три місяці за ставкою 14% річних, на шість місяців - за ставкою 16% річних і на рік - за ставкою 17° річних (на умовах простих процентів). Вкладник розміщує суму 10 000 грн. банк.

Визначіть, які витрати понесе банк у разі вкладення коштів вкладником на три місяці; шість місяців; на рік.

Завдання 12.

За матеріалами публікацій у «Віснику НБУ» за останні два роки проаналізуйте динаміку вкладів фізичних осіб у національній та іноземні валютах в установах банків України (у сумі і в процентах).

Вкажіть причини, які впливають на зміни, зробіть висновки.

Завдання 13.

Визначити процентні витрати банку по депозитній операції за умови, що депозит прийнятий на термін з 1.04.02. по 1.06.02. у сумі 15 тис. грн., під 15% річних.

Завдання 14 Визначити суму процентних виплат банку, який прийняв депозит у 10000 грн. під 12 складних відсотків, терміном на 3 роки. Період нарахування відсотків складає 1 рік.

Завдання 15. Інвестор має 6000 грн. Через два роки йому необхідно мати 22000 грн. Банк 1 пропонує йому придбати на 2 роки депозитний сертифікат з нарахуванням 25 складних відсотків поквартальне. Банк 2 пропонує розмістити кошти на 2 роки на терміновий вклад під 90 складних відсотків з періодом нарахування 1 рік.

Бібліографічний список

[2,3,10,11,13,17,18,20].

Змістовий модуль 2. Кредитні і інвестиційні операції

Практичне заняття № 2

Тема 6. Кредитні операції банків

Мета заняття: Поглибити теоретичні знання студентів із цієї теми. Сформувати практичні навички визначення кредитного потенціалу банку, аналізу кредитної політики. Набути практичних навичок щодо оформлення, видачі та погашення кредитів, порядку формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

План практичного заняття

Визначення кредитного потенціалу банку.
Визначення обсягу вільних кредитних ресурсів.
Аналіз кредитної політики банку.
Оцінювання дохідності кредитних операцій.
Класифікація кредитного портфелю.

Методичні рекомендації до практичного заняття

До практичних занять студент повинен знати: суть і необхідність кредиту; класифікацію банківських кредитів; принципи кредитування; функції кредиту; методи і фактори впливу на процентну ставку за кредит, етапи процесу кредитування, методи оцінки кредитоспроможності заявника кредиту, процес структурування кредиту, розрахунок вартості кредиту, процедуру укладення і підписання кредитної угоди, форми забезпечення кредиту, механізм надання кредиту, порядок погашення кредиту, механізм нарахування сплати відсотків за користування кредитом, критерії класифікації кредитних операцій, основні показники діяльності заявника кредиту для оцінки фінансового стану, а також знати критерії класифікації кредитного портфеля, критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями, порядок розрахунку резерву під кредитні ризики.

Після практичних занять студент повинен уміти: визначити кредитний потенціал банку та розмір вільних кредитних ресурсів, формувати пакети документів для одержання кредиту визначати порядок надання і повернення кредиту, складати висновок щодо видачі кредиту, розраховувати доходи банку від кредитної операції, показники діяльності отримувача кредиту та показники кредитоспроможності, визначати чистий кредитний ризик, розрахувати резерв під кредитні ризики.

Необхідно звернути увагу, що при погашенні кредиту зручно зразу визначити розмір сплачуваної суми S, яка дорівнює сумі кредиту P з нарахованими процентами І.

При використанні простої ставки процентів сума S буде дорівнювати:

(3.25.)

де S – нарощена сума платежу по нарахованих простих відсотках;

Р – сума первісного боргу;

І – сума відсотків;

і – ставка процентів (у долях одиниць);

n – кількість повних періодів.

Для визначення дохідності кредитних операцій, використовують також показник середньої дохідності всіх кредитних операцій за деякий період Т. Цей показник розраховують як частку від ділення отриманих за період t процентів за кредитами J на середній залишок коштів на відповідних рахунках, що відображають суму інвестованих у кредити коштів Ас:

(3.26.)

Необхідно усвідомлювати, що основними категоріями кількісного банківського аналізу є відсотки та відсоткові ставки.

Відсотки - це певна сума грошей Р, яку сплачує боржник кредиторові за право користуватися позичковим капіталом S. Відсотки ще називають дивідендами, відсотковим платежем, ціною кредиту. Банківські відсотки мають розмірність і вимірюються у грошових одиницях.

Відсоткова ставка – це відношення відсоткових грошей (відсотків), нарахованих за певний одиничний розрахунковий період (найчастіше – за рік), до загальної величини одержаного кредиту (є відносно безрозмірною величиною, значення якої виміряється дробом, або математичними відсотками.

Відсоткова ставка i чисельно визначає кількість грошових одиниць, які треба заплатити за використання однієї грошової одиниці кредитного капіталу протягом певного розрахункового періоду, а відсоткова ставка Р чисельно визначає кількість грошових одиниць, які необхідно заплатити за використання 100 грошових одиниць кредитного капіталу протягом того самого розрахункового періоду. Доцільно використовувати нижченаведені формули.

Формула визначення розміру ціни кредиту:

(3.27.)

Формула визначення розміру плати, яку треба сплатити за користування кредитом на суму S0, виданого під відсоткову ставку р% річних простих, якщо п термін кредитування в роках

(3.28.)

якщо п = 1, то з формули (2) легко отримуємо одномісячну ціну кредиту:

(3.29.)

Тоді за т місяців за кредит потрібно заплатити:

(3.30.)

Розрахунок нарощеної суми боргу за простою обліковою ставкою відсотків:

(3.31.)

Де S нарощена сума кредиту;

Sо- стартова сума кредиту;

п - період кредитування

i0— облікова ставка відсотків;

D - розмір відсотків за одиничний розрахунковий період;

q - тривалість фінансового року в днях (360, 365 днів);

d— термін кредитування.

Відтермінування дати погашення боргу.

Сплата боргу прострочується (п* > n), якщо кредит виданий під звичайну просту відсоткову ставку i, то

(3.32)

або (3.33.)

Формула розрахунку суми, яку повинен погасити отримувач кредиту при достроковому погашенні боргу:

(3.34.)

де Sо – сума кредиту, виданого під звичайну просту відсоткову ставку i;

п - термін погашення;

S – нарощена сума боргу;

n – новий термін погашення боргу (п* < п).

Якщо ставка дисконтування дорівнює i, то

(3.35.)

При перерахунку фінансової угоди можна використовувати ставку дисконтування i*, відмінну від ставки нарощення i. Формула залишатиметься такою:

(3.36.)

Якщо кредит видано під облікову ставку відсотків іо,то:

(3.37.)

Одноденні відсотки обчислюються за формулами:

q - тривалість фінансового року (360, 365, 366 днів)

(3.38.)

(3.39.)

а відсотки за d днів становитимуть відповідно:

(3.40.)

(3.41.)

Формула розрахунку нарощеної суми боргу за умови нарахування декурсивних простих відсотків:

(3.42.)

Sо – стартова сума кредиту;

де S – нарощена сума кредиту;

D – розмір відсотків (ціна кредиту);

i – проста річна відсоткова ставка;

n – термін кредитування в роках, або кількість періодів нарахування відсотків.

Розрахунок відсотків і нарощеної суми боргу при кредитуванні фізичних осіб (споживчий кредит) можна здійснювати двома способами:

Перший спосіб:

, ( 3.43.),

де S— нарощена сума кредиту;

Sо – стартова сума кредиту;

п - період кредитування;

т - кількість місяців;

I - проста річна відсоткова ставка;

D — розмір відсотків за одиничний розрахунковий період;

q - сума одноразового платежу;

S = S0(1 + i *n) – визначення нарощеної суми боргу в момент формування кредиту.

Другий спосіб:

(3.44.)

якщо S1 – частина суми вартості товару, яку сплатив отримувач кредиту одразу.

Метод простих відсотків у споживчому кредиті:

Формула:

(3.45.)

Кредит гаситься щомісячними рівними платежами:

Sо - сума кредиту;

n - кількість рівних частин боргу;

D - розмір дивідендів;

q - сума одноразового платежу.

Урахування інфляції при перерахуванні за обліковою ставкою відсотків:

, (3.46)

. (3.47)

де Sо – початкова сума боргу;

SТ— нарощена сума боргу з урахуванням рівня інфляції;

Т— рівень інфляції;

іот – облікова ставка-брутто;

п – період кредитування (наприклад, 1 рік, 0,5 року і т. д.).

Контрольні завдання

Завдання 1.

Визначить кредитний потенціал ПАТ КБ «Конкорд» та його вільні кредитні ресурси за трьома варіантами. Зробіть необхідний висновок про забезпеченість банку кредитними ресурсами – Таб.3.7.

Таблиця 3.7.

Основні показники ПАТ КБ «Конкорд»

№ за/п	Назва статті	Варіант (тис. грн.)
		І	II	III
1.	Статутний капітал	5900	5800	6000
2.	Загальні резерви	2000	1520	1620
3.	Прибуток	700	150	100
4.	Кошти на рахунках підприємств	9000	8500	7200
5.	Кошти на рахунках фізичних осіб	550	280	3000
6.	Кредити, одержані від інших банків	740	500	40
7.	Норма обов’язкових резервів	6%	6%	6%
8.	Надані кредити	2500	4000	3250
9.	Інші активи	600	-	320

Завдання 2.

До ПАТ КБ «Конкорд» звернувся клієнт АТ «Добробут» іі клопотанням щодо отримання кредиту. У кредитній заяві та в банківських відомостях міститься така інформація:

Мета кредиту – придбання сировини для випуску конкурентоспроможної продукції.
Продукція сезонна, має широкий попит протягом 90 днів.
Сектор ринку збуту продукції, на який можна розраховувати	–	6200 грн.
Витрати на проведення заходів	–	4000 грн.
Термін реалізації заходів	–	40 діб
Термін окупності витрат	–	30 діб
Дохід від проведення заходів	–	4800 грн.
Залишки коштів на поточному рахунку	–	2100 грн.
Сума кредиту, що її просить клієнт	–	4000 грн.
Прострочена заборгованість за раніше отриманими кредитами	–	0 грн.
Наявність забезпечення	–	5000 грн.
Облікова процентна ставка	–	7%
Вільні кредитні ресурси	–	5500 грн.

Потрібно визначити:

1.Вид потрібного кредиту; можливість його надання; суму кредиту; термін позички; процентну ставку; суму процентів; загальну суму боргу на кінець терміну користування за умови, що проценти мають сплачуватися раз на місяць; спосіб надання кредиту і його погашення.

2.До якої групи ризику можна віднести цей кредит?

3.В якому розмірі необхідно формувати резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями?

Завдання 3.

Вивчивши баланс СП «Глобус», вирішіть питання про можливість видачі короткострокового кредиту в сумі З0 тис. грн.-Таб.3.8.

Визначити: клас заявника кредиту; забезпеченість підприємства власними обіговими коштами; забезпеченість кредиту товарно-матеріальними цінностями.

Таблиця 3.8.

БАЛАНС на 1 січня 200Х року СП «Глобус»

АКТИВ	Сума,тис.грн.
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість
початкова вартість
зношеність
Незавершене будівництво
Основні засоби:
залишкова вартість	442
початкова вартість	563,5
зношеність	121,5
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість
Відтсрміновані податкові активи
Інші необоротні активи
Усього за розділом І	442
II. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси	23,5
Тварини на вирощування та відгодівлі
Незавершене виробництво
Готова продукція
Товари (купівельна вартість)	1847
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	826
Початкова вартість	826
Резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
із бюджетом	25
за виданими авансами
Із нарахованих доходів
Інша поточна дебіторська заборгованість	1,5
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	488
в Іноземній валюті
Інші оборотні активи	62
Усього за розділом II	3273
БАЛАНС	3715
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал	1940,5
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал
Інший додатковий капітал	442
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	96,5
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
Усього за розділом 1	2479
II. Забезпечення наступних виплат і платежів
Забезпечення виплат персоналу
Цільове фінансування
Усього за розділом II
Довгострокові кредити банків
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
Відтерміновані податкові зобов'язання
Інші фінансові зобов'язання
Усього за розділом III
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за короткостроковими зобов'язаннями
Векселі видані
Кредиторська заборгованість за товари, послуги:	993
за розрахунками
з одержаних авансів
з бюджетом	9,5
з позабюджетних платежів	35,5
зі страхування	2,5
з оплати праці	18,5
з учасниками
Із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов'язання	177
Усього за розділом IV	1236
БАЛАНС	3715

Завдання 4

Ви – економіст кредитного відділу банку.

Станом на звітну дату структура кредитного портфеля – Таб.3.9.

Таблиця 3.9.

Структура кредитного портфелю Банку

Група кредитів	Сума заборгованості, тис. гри
Стандартні	1900
Під контролем	2300
Субстандартні	700
Сумнівні	500
Безнадійні	100

Забезпеченням за видані кредити – нерухоме майно, майнові права і депозит.

Вартість застави за категоріями, що враховуються банком на позабалансових рахунках (тис. гри):

за стандартними кредитами – 1000 (вартість нерухомого майна);
за кредитами «під контролем» - 2300 (депозитний рахунок);
за субстандартними кредитами - 200 (вартість нерухомого майна).

Потрібно визначити:

Розмір чистого кредитного ризику за кожною групою кредитів.
Розмір страхового резерву за кожною групою кредитів.
Загальну суму страхового резерву.

Завдання 5

До ПАТ КБ «Конкорд» звернувся його клієнт – мале приватне підприємство (МПП) «Добробут» - з клопотанням щодо отримання кредиту в сумі 50 000 грн. терміном на 2 місяці для розширення торгівлі продовольчими товарами.

Інформація про МПП «Добробут»

МПП «Добробут» засноване 20 лютого 1995 року. Реєстраційне свідоцтво № 62 від 27 лютого 1995 року. Юридична адреса: м. Львів, вул. П. Сагайдачного, 65. Основними видами діяльності підприємства є гуртова та роздрібна торгівля, транспортні послуги па замовлення населення. У підприємства є ліцензії на оптову торгівлю продовольчими товарами.

Власником підприємства є Рибаченко Роман Іванович. Ідентифікаційний код 2256009001001. Освіта у п. Рибаченка – вища економічна. Досвід роботи в конкретному виді діяльності у власника фірми – 5 років.

Підприємство розташоване в приміщенні загальною площею 98,2 кв. м. Будинок цегляний, збудований 1980 року, куплений у споживчого товариства «Надбужжя» за 33700 грн. (є в наявності договір на купівлю-продаж приміщення). Вартість приміщення па дату отримання кредиту з урахуванням коефіцієнта індексації становить 62 396 грн. Власник (директор) МПП «Добробут» як забезпечення кредиту пропонує в заставу приміщення підприємства, яке є застраховане національною страховою компанією «Оранта». Підприємство встановило партнерські відносини з постачальниками товару, а це вітчизняні виробники: фірми «Світоч», «Галка», Львівський лікеро-горілчаний завод та ін. Якість товарів вищевказаних виробників є високою, а ціни доступними, тому попит на товари високий. Термін окупності витрат – 60 днів. Для оцінки фінансового стану підприємства п. Рибаченко представив баланс – Таб.3.10

Таблиця 3.10.

БАЛАНС на 1 січня 200Х року МПП «Добробут»

АКТИВ	Сума
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	2,70
початкова вартість	2,70
зношеність
Незавершене будівництво	2,20
Основні засоби:
залишкова вартість	41,5
початкова вартість	45,50
зношеність	4,0
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість
Відтерміновані податкові активи
Інші необоротні активи
Усього за розділом І	46,4
II. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси	2,40
Тварини на вирощування та відгодівлі
Незавершене виробництво
Готова продукція
Товари (купівельна вартість)	250.00
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	9
Початкова вартість	9,00
Резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
із бюджетом	4.30
за виданими авансами
із нарахованих доходів
Інша поточна дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	1 9,00
в іноземній валюті
Інші оборотні активи	12,80
Усього за розділом II	297,5
III. Виграти майбутніх періодів
БАЛАНС	343,9
ПАСИВ
1. Власний капітал
Статутний капітал	188.0
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал	97,7
Інший додатковий капітал
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	6,70
Неоплачений капітал
Вилучений капітал
Усього за розділом 1	292,4
11. Забезпечення наступних виплат і платежів
Забезпечення виплат персоналу
Інші забезпечення
Цільове фінансування
Усього за розділом II	0,0
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків
Інші довгострокові фінансові зобов'язання
Відтерміновані податкові зобов'язання
Інші фінансові зобов'язання
Усього за розділом III	0,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за короткостроковими зобов'язаннями
Векселі видані
Кредиторська заборгованість за товари, послуги:	50,00
за розрахунками
з одержаних авансів
з бюджетом
з позабюджетних платежів
зі страхування	0.50
з оплати праці	1,00
з учасниками
Із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов'язання
Усього за розділом IV	51,5
V. Доходи майбутніх періодів
БАЛАНС	343,9

Завдання 6.

Пояснити, чи достатньо інформації в банку для остаточного прийняття рішення щодо видачі кредиту МПП «Добробут».
Проаналізувати кредитоспроможність заявника кредиту, використовуючи представлений баланс підприємства.
Визначити:

до якої групи ризику можна віднести цей кредит;
розмір відрахування до резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними ризиками.

Завдання 7.

Ви – працівник кредитного відділу ПАТ КБ «Аверс». Ваш банк задовольнив заяву АТ «Маяк» на видачу кредиту в сумі 4 000 гри терміном на три місяці під 20% річних.

Потрібно:

1. Оформити: заяву на отримання кредит, кредитну угоду; розпорядження кредитного відділу,

2. Визначити доходи банку від проведення цієї операції.

Завдання 8.

Коримтувач кредитом МПП «Добробут» звернувся до установи ПАТ КБ «Конкорд» із проханням про пролонгацію раніше отриманого кредиту. У клопотанні є така інформація:

Дата отримання кредиту - 10.10.200Х року.
Дата погашення кредиту - 10.01.200Х року.
Сума кредиту - 4 000 грн.
Клопотання про пролонгацію надійшло 05.01.ОХ року.
У період з 10.10.ОХ року було погашено кредит на суму 2 670 грн.
Дебіторська заборгованість за балансом на 01.01.ОХ р. (прострочена) – 2000грн.
За розрахунками боржника на поточний рахунок за два майбутні місяці надійде платежів від прострочених дебіторів у сумі 1 800 грн.
Боржник просить пролонгувати кредит на два місяці, тобто до 10.03.200Х року.

Потрібно: визначити можливість пролонгації кредиту; термін пролонгації; суму пролонгованого кредиту; процентну ставку за кредит.

Завдання 9.

10 січня 200Х року для Акціонерного товариства «Добробут» надійшов термін погашення кредиту, що був наданий ПАТ КБ «Конкорд» у м. Львові 10 листопада попереднього року. Сума кредиту становила 4 000 грн., процентна ставка за користування кредитом - 25%.

Потрібно:

1) визначити суму відсотків за кредит;

2) оформити платіжне доручення на погашення боргу.

Завдання 10.

ПАТ КБ «Конкорд» 10 березня 200Х р. видав короткостроковий кредит юридичній особі МП «Зоря» на суму 90 000 гри під 25% річних терміном до 15 червня 200Х р. Визначить суму, яку повинен сплатити отримувач кредиту, якщо він гасить борг достроково 10.05.200Х.

Завдання 11.

ПАТ КБ «Конкорд» видав кредит юридичній особі в сумі 80 000 грн. на термін із 30.04.200Х р. до 8.07.200Х р. під облікову ставку 10% річних. Обчисліть суму, яку повинен сплатити отримувач кредиту, якщо він гасить борг 15.07.200Х р. (на весь термін прострочення діє ця ж облікова процентна ставка).

Завдання 12.

Підприємство взяло кредит у 100 млн. грн. на 2 роки під 15% річних і по закінченню строку кредиту повинно повернути його з відсотками. Скільки повинно заплатити підприємство? Відсотки прості.

Завдання 13.

Молода сім’я одержала від банку кредит на будівництво житла у сумі 60 тис. грн. на три роки під просту процентну ставку 16 % річних. Визначити суму кредиту, яку необхідно повернути і суму процентів за кредит.

Завдання 14.

Банк видав кредит у сумі 500 тис. грн. на три квартали під просту процентну ставку, яка у першому кварталі склала 40% річних, а в кожному наступному збільшувалась на 10 процентних пунктів. Визначити суму яку потрібно сплатити і суму відсотків.

Завдання 15.

Банк видав довгостроковий кредит у сумі 5 млн. грн. на п’ять років за річною ставкою складних процентів 80% річних. Кредит повинен бути погашений одним платежем основної суми боргу та процентів у кінці строку. Визначити суму, яку необхідно сплатити банку і суму одержаних відсотків.

Завдання 16.

Залишок на рахунках «кредити, надані банком» на 01.04.2003 р. становив 4,5 млн. грн., на 01.07.2003 р. – 8,7 млн. грн. Процентні доходи банку від надання кредитів за квартал – 1,24 млн. грн. Визначити середню дохідність кредитних операцій за квартал.

Завдання 17.

Банк надав своєму отримувачеві кредиту можливість погасити кредит в 800000 грн. протягом 3 років шістьома рівними платежами з виплатою 8% (простих) річних. Визначити суму відсотків, виплачену банку отримувачем кредиту.

Завдання 18.

Банк видав кредит у розмірі 500 тис. грн. на три квартали за простою ставкою, яка у першому кварталі склала 30% річних, а в кожному послідуючому зростала на 10%. Визначте суму що погашається та суму відсотків, що сплачуються по кредиту.

Завдання 19.

Визначити процентний доход банку, який видав кредит у сумі 100 тис. грн. терміном з 2.04.02. по 1.06.02. під 40% річних. В році 360 днів, у місяці 30 днів.

Завдання 20.

Визначити процентний доход банку, який видав кредит фірмі в сумі 100 тис. грн. на 2 роки під 40% річних. Через півроку ставка була встановлена в розмірі 35% річних, ще через півроку –30% річних.

Завдання 21.

Визначити процентний доход банку, який дав кредит підприємству в сумі 10 тис. грн. терміном на 1 рік під 40%. Через 3 місяці ставка була знижена до 20% річних.

Завдання 22.

Визначити процентні доходи банку, який видав кредит 500 тис. грн. під 30% річних терміном на 2 роки. Через 1,5 року ставка була підвищена до 40% річних.

Завдання 23.

Визначити процентний доход банку, який видав 150 тис. грн. на 1 рік 25% річних із правом його дострокового погашення. Через 3 місяці користувач кредитом погасив 25 тис. грн., а суму, що залишилася, після закінчення року.

Завдання 24.

Визначити процентні доходи банку за весь період кредитування, якщо банк видав 120 тис. грн. кредиту терміном на 2 роки під 15% річних із правом його дострокового погашення. Через півроку користувач кредитом погасив 80 тис. грн., а суму, що залишилася, наприкінці терміну кредитування.

Завдання 25.

Визначте суму відсотків, що сплачуються по кредиту у розмірі 500 тис. грн. на три квартали за простою ставкою, яка у першому кварталі склала 30% річних, а в кожному наступному зростала на 10%.

Завдання 26.

Фірма планує отримати річний дохід від реалізації продукції у розмірі 2750 тис. грн., за два минули роки суми доходу від реалізації складали 2150 тис. грн. та 2550 тис. грн.

Грошові кошти плануються у розмірі місячної потреби на сировину та матеріали.

Дебіторська заборгованість обертається 9 раз на рік.

Виробничі запаси – 89 тис. грн.

Основні засоби, з урахуванням амортизації, - 55 тис. грн.

Кредиторська заборгованість планується у розмірі 7% від об’єму реалізації.

Банківські кредити – на кінець звітного періоду – 180500 грн.

Довгострокові кредити на кінець року – 300 тис. грн.

Прибуток планового року – 9% від об’єм реалізації.

Статутний капітал 120000 грн. не змінюється.

Собівартість реалізованої продукції – 55% об’єму реалізації.

Витрати на сировину та матеріали – 45% собівартості реалізованої продукції.

Податок на прибуток 25%

Визначити потребу у зовнішніх джерелах фінансування та можливість надання позики на підставі оцінки кредитоспроможності підприємства.

Бібліографічний список

[2, 3, 5-11, 15-19].

Змістовий модуль 3. Валютні операції банку

Практичне заняття № 3

Тема 7 Операції банків у іноземній валюті

Мета заняття: Ознайомитись з основами проведення банками операцій з купівлі-продажу іноземної валюти,.

План практичного заняття

Міжнародні розрахункові операції.
Форексні операції банка.
Валютний курс та валютна позиція банка.

Методичні рекомендації до практичного заняття

USD – американський долар ($); GBP – британський фунт (₤); CHF – швейцарський франк; RUR – російський рубль; UAH- українська гривня; ЕUR – євро (€).

При котируванні розрізняють базову валюту (база котирування) і валюту, яка котується (валюта котирування).

Базою є валюта, прийнята за одиницю.

Котируємая валюта показує ціну одиниці базової валюти. У діловій інформації використаються наступні позначення табл.3.11

Таблиця 3.11

	Базова	Котируєма
USD/RUR = 30,6036	USD	RUR

Історично склалося два види котирування іноземної валюти стосовно національного – прямий й непрямий.

При непрямому котируванні за одиницю прийнята національна валюта, курс якої виражається в певній кількості іноземних грошових одиниць.

При прямому котируванні курс одиниці іноземної валюти (база) виражається в національній валюті.

На валютному ринку банки використовують двох-сторонні валютні котирування:

BID - курс покупки базової валюти;

OFFER - курс продажу базової валюти.

ПРИКЛАД 1.. Пряме котирування Нью-Йорк – Лондон табл. 3.12

Таблиця 3.12

GBP/USD	Bid	Offer
	1,6427	1,6437

Банк у Лондоні придбає базову валюту 1 фунт, заплативши 1.6427 дол., а продає, бажаючи одержати 1.6437 дол.

ПРИКЛАД .2. Непряме котирування Нью-Йорк - Франкфурт табл. 3.13

Таблиця 3.13

USD/EUR	Bid	Offer
	0,7567	0,7572

За одиницю прийнята національна валюта США - долар. Банк у Германії придбає 1 дол., заплативши 07567 евро, а продає, бажаючи одержати 0,7572 шевро. Різниця між сторонами котирування - МАРЖА, забезпечує прибуток по операціях.

Крос - курс

Котирування валют звичайно базується на КРОС-КУРСІ - співвідношенні між двома валютами, що випливає з їхнього курсу до третьої валюти.

ПРИКЛАД 3

Знайти крос-курс EUR/CHF, якщо USD/CHF = 1,2810;

USD/EUR =. 0,7570

Висновок: Якщо долар США є базою котирування для обох валют, то для знаходження їхнього крос-курсу варто розділити доларові курси цих валют. (аналогічно, якщо долар є валютою котирування для обох валют).

При розрахунку крос - курсу для валют із прямим й непрямим котируванням до долара (долар є базою котирування тільки для однієї з валют), для розрахунку крос - курсу необхідно перемножити доларові курси двох котируємих валют.

ПРИКЛАД 4

Знайти крос-курс GBP/EUR, якщо GBP/USD = 1.5720 (за одиницю прийнятий не долар); USD/EUR = 0,7570 (за одиницю прийнятий долар).

Для розрахунку маржі при визначенні кросу-курсу використається наступний підхід.

Для котирувань валют, де долар прийнятий за базу котирування.

Розрахувати крос курс EUR/CHF, якщо дані вказані в табл. 3.14

Таблиця 3.14

	BID	OFFER
USD/CHF	1,2810	1,2820
USD/EUR	0,7567	0,7572
DEM/CHF

Для розрахунку кросу-курсу для валют із прямою й непрямим котируванням до долара використається наступне правило.

ПРИКЛАД 5

Визначити GBP/DEM (табл. 3.15)

Таблиця 3.15

	BID	OFFER
GBP/USD	1. 5720	1. 5725
USD/EUR	0,7567	0,7572
GBP/EUR

Іноді здійснюючи конвертацію однієї валюти в іншу вигідніше використовувати не безпосередню конвертацію, а через якусь третю валюту.

Наприклад. Фірма має 500000 євро й хоче купити рублі. Яким образом фірмі вигідніше зробити конвертацію, якщо банк дає наступні валютні котирування (табл. 3.16):

Таблиця 3.16

	bid	offer
EUR/ USD	1,3264	1,3325
EUR/ UAH	10,5800	10,6129
USD/ UAH	8,0300	8,0411
USD RUR	29,0000	29,1450
EUR/ RUR	34,6500	34,8233
RUR/ UAH	0,2695	0,2699

1. EUR →RUR = 500000*34,65 = 17 325 000 RUR

2. EUR→USD = 500000*1,3264 = 663 200 USD

3. USD→RUR = 663 200*29 = 19 232 800 – на 1 907 800 RUR більше

порівняно з першою конвертацією.

4. EUR→UAH = 500000*10,58 = 5 290 000 UAH

5. UAH→RUR = 5 290 000/0,2699 = 19 599 851 на 2 274 851 RUR

більше порівняно з першою конвертацією.

Відкрита валютна позиція при якій зобов'язання по поставці проданої валюти перевищують вимоги по купленій називається КОРОТКОЮ, якщо вимоги перевищують зобов'язання - ДОВГОЮ.

Створення відкритої валютної позиції може бути представлене в такий спосіб табл. 3.17

Таблиця 3.17

АКТИВ	СУМА	ПАСИВ	СУМА
Будинок	1000000 UAH	Рахунок клієнта	1000000 USD
Кореспондентський рахунок в іноземному банку	1000000 USD	Статутний фонд	1000000 UAH

Збіг активів і пасивів по сумах валют - відкритої позиції немає.

Банк продає 1 000 000 USD за EUR за курсом 0,757 у спекулятивних цілях таб.3.18

Таблиця 3.18.

АКТИВ

СУМА

ПАСИВ

СУМА

Будинок

1 000 000 UAH

Рахунок клієнта

1 000 000

USD

Кореспондентський рахунок в іноземному банку

757 000

EUR

Статутний фонд

1 000 000

UAH

Банк створив відкриту валютну позицію - не збіг активів і пасивів по сумах валют: перевищення активів над пасивами (довга позиція) на суму 757 000 EUR і перевищення пасивів над активами (коротка позиція) на суму 1000000 USD.

Будь-яка відкрита позиція означає схильність ризику зміни валютного курсу. Припустимо, що курс долара до евро виріс до 0,765 EUR за 1 USD. При цьому коротка позиція по долару принесе банку збиток. Якщо клієнт дасть наказ здійснити перерахування 1000000 доларів, банку прийде продати 757 000 марок за зниженим курсом – 757 000/0,765 = 989 542 - збиток 1000000-989 542 = 10 457 доларів.

Якщо банк має довгі й короткі позиції в декількох іноземних валютах, необхідно знайти загальний знаменник, за допомогою якого можна оцінити результат проведених угод. Для цього суми довгих і коротких позицій перераховуються в одну валюту по поточним ринковим курсам (перерахування в долар або в національну валюту) - табл. 3.19.

Таблиця 3.19

КУПЛЕНО	КУРС	ПРОДАНО	ВАЛЮТНА ПОЗИЦІЯ
			Довга	Коротка
1000 GBP	1,55	1550 USD	+1000 GBP	- 1550 USD
900 USD	0,757	681 EUR	+1000 GBP	-1550 USD+900 USD = -650 USD; - 681 EUR
2000 USD	1,35	2700 CHF	+1000 GBP; 2000 USD -650USD = + 1350 USD	- 681 EUR; - 2700 CHF.
3600 EUR	0,853	3 071 GBP	+ 1350 USD; 3600 EUR-681 EUR = +2 919 EUR	-1500 GBP+3 071 GBP =1 571 GBP; -2700 CHF/

Перерахування позицій у долари табл. 3.20

Таблиця 3.20

ДОВГА ПОЗИЦІЯ	КОРОТКА ПОЗИЦІЯ
У валюті	Курс	Перерахування в $	У валюті	Курс	Перерахування в $
1350 USD	1	1350 USD	1 571 GBP	1,55	- 2 435 USD
2 919 EUR	1,321	3856 USD	2700 CHF	1,35	-2000 USD
РАЗОМ		+ 5 206 USD	РАЗОМ		- 4 435 USD

У результаті продажу по поточним курсам доларів і евро за фунти й швейцарські франки, банком буде отриманий прибуток

5206-4 435 = 771 долар.

Терміновий курс у якому врахована премія або знижка називається курс АУТРАЙТ.

Знижка або премія у форвардному курсі визначається на підставі різниці в процентних ставках по депозитах, які залучаються у двох різних валютах.

ФОРВАРДНИЙ КУРС (АУТРАЙТ) = КУРС СПОТ +/- ФОРВАРДНІ ПУНКТИ.

Існує правило відповідно до якого:

Валюта з низкою ставкою (по внесках у даній валюті) за певний період часу котирується на умовах форвард до валюти з високої ставкою за той же період із премією.

Валюта з високою ставкою за певний період котирується на умовах форвард до валюти з низкою ставкою за той же період із знижкою або дисконтом.

(3.48)

При розрахунку форвардних пунктів для двостороннього котирування використаються формули:

(3.49)

(3.50)

ПРИКЛАД 5

Розрахувати 3-х місячні форвардні пункти й курс аутрайт для курсу USD/EUR по даних табл. 3.21

Таблиця 3.21

Курс Спот

USD/EUR

bid

offer

0,7567

0,7572

Трьохмісячні процентні ставки по депозитах (ціна ресурсів на ринку) у даних валютах становлять

	bid	offer
USD	3,875%	4,125%
EUR	5,875%	6,125%

Базовая валюта – USD, котируемая – EUR.

Форвардні пункти bid = 0,7567*(5,875-4,125)*90 / (36000+(4,125*90)) = 0,0033

Форвардні пункти offer = 1,5005*(6,125-3,875)*90 / (36000+(3,875*90)) = 0,0042

Курс Спот USD/EUR	bid	0ffer
	0,7567	0,7572
Форвардні пункти	0,0033	0,0042
Курс АУТРАЙТ	0,7600	0,7614

Форвардний СВОП – сполучення 2-х форвардних угод. Наприклад, банк уклав угоду із продажу 1 млн. дол. проти евро через 3 місяці й угоду по покупці 1 млн. дол. проти евро зі строком одержання коштів через 6 місяців.

Завдання СВОП – створення ліквідності у відсутній валюті при наявності іншої надлишкової валюти.

ПРИКЛАД .6

Фірмі через 3 місяці необхідно здійснити платіж у доларах. Фірма має 50000$ Фірма може розмістити на 3 місяці цю суму в депозит в евро, а потім по угоді СВОП продати через 3 місяці отримані з відсотками евро за долари й здійснити необхідний платіж (продаж доларів по СПОТ, покупка по ФОРВАРД). Або фірма може розмістити коштів на доларовий депозит. Який варіант вигідніший для фірми -табл. 3.22

Таблиця 3.22

Курс СПОТ

USD/DEM

BID

OFFER

0,7567

0,7572

Трьохмісячні процентні ставки по депозитах у даних валютах становлять

	BID	OFFER
USD	3,5%	3,8%
EUR	6,5%	6,7%

Базова валюта – USD, котируемая – EUR.

Форвардні пункти bid = 0,7567*(6,5-3,8)*90 / (36000+(3,8*90)) = 0,0051

Форвардні пункти offer = 1,5890*(6,7-3,5)*90 / (36000+(3,5*90)) = 0,0060

Курс СПОТ USD/DEM	BID	OFFER
	0,7567	0,7572
Форвардні пункти	0,0051	0,0060
Курс АУТРАЙТ	0,7618	0,7632

Фірма продає по СПОТ 50000$ 0,7567 = 37 875 EUR

Через 3 місяці ця сума зросте до 37875*(1+0,065*3/12) = 38 490 EUR, які будуть продані за долари за форвардним курсом 0,7632 й буде отримано 38490 EUR / 0,7632 = 50 433$.

Дохід від операції 433 $.

У випадку з доларовим депозитом фірма одержить відсотки за депозитом - 50000*0,035*3/12 = 437,5$ (замість 433$).

АРБІТРАЖНІ ОПЕРАЦІЇ – пов'язані з відкриттям валютним дилером спекулятивної валютної позиції за рахунок банку з метою одержання прибутку при зміні валютного курсу. Довга позиція (покупка) відкривається якщо очікується підвищення курсу валюти. Наприклад, дилер відкриває довгу позицію в доларах, купуючи 1 млн. дол. за курсом USD/EUR = 0,757. Позиція виглядає так: + 1000000 дол. – 757 000 євро. Курс долара виріс до USD/EUR = 0,765. Дилер продає долари, у результаті - 1000000 дол.; +765 000 євро. Прибуток = 765 000 – 757 000 = 8 000 EUR.

Різновидом форвардних угод є ВАЛЮТНІ ОПЦІОНИ - це угода, що при сплаті встановленої комісії, надає право або купити, або продати певну кількість певної валюти за курсом, установленому при укладанні угоди, до закінчення обговореного строку.

Опціон покупця (call) - власник опціону має право купити валюту в певний день за встановленим курсом. Право на відмову від виконання зобов'язань належить покупцеві валюти. У цьому випадку покупець виплачує продавцеві відступні.

Опціон продавця (put) – власник опціону має право продати валюту в певний день за встановленим курсом. Право на відмову від виконання зобов'язань належить продавцеві валюти, а відступні покупцеві.

ПРИКЛАД 1.7

Біржа реалізує опціон put на продаж їй через 3 місяці 10000 EUR за курсом 100 EUR = 1060,2461 грн. Комісія банку становить 500 грн. Визначити, при якому курсі євро до гривні через 3 місяці покупець опціону виправдає сплачену комісію.

Через 3 місяці власник опціону одержить 105 024,61 грн. за 10000 євро. Очевидно, що сплачені 500 грн. будуть виправдані, якщо через 3 місяці було б отримане на 500 грн. менше.

104 524,61 = 10000*х;

х = 10 452,4610 грн. за 100 євро - курс беззбитковості для покупця опціону.

ВАЛЮТНІ Ф'ЮЧЕРСИ - це зобов'язання, а не право, на продаж або покупку певної валюти на певну дату в майбутньому, за курсом, установленому при висновку угоди.

Ситуаційні завдання

Завдання 4.1. 1 дол. США дорівнює 0,757 євро; та 1,95 швейцарського франка. Визначте крос курс німецької марки до швейцарського франка.

Завдання 4.2. Резидент України бере кредит в Польщі сумою

3 млн. євро за ставкою 8 % річних. Потім конвертує кредит в гривні за курсом готівкових угод і розміщує його на національному ринку під 15 % річних. Спот-курс євро до грн.. — 100 EUR/1050,24 грн. Термін дії операції — 12 місяців (для євро процентний рік складає 365 днів, для гривні — 360 днів).

1. Визначте, скільки гривні буде викуплено і яку суму в євро повинен сплатити клієнт.

2. Обчисліть безприбутковий і беззбитковий форвардний курс.

3.Розрахуйте нижню межу курсу, за якою валютний процентний арбітраж дасть прибуток.

4. Визначте звичайну форвардну маржу.

Завдання 4.З. Визначте крос-курс при купівлі 12 тис. доларів США за гривні, якщо 1 євро = 10,5024 грн. = 1,3145 долара.

Завдання 4.4. Визначте крос-курс при продажу 5 тис. євро за гривні, якщо 1 долар = 0,8000 євро = 7,98000 грн.

Завдання 4.5. Розрахуйте крос-курс при продажу 80 тис. грн. за долари США, якщо 1 грн. = 0,1252 долара, 1 долар = 0,8000 євро.

Завдання 4. 6. Яка сума необхідна для купівлі 80 тис. грн. у доларах, якщо 1 грн. = 0,0952 євро, 1 євро = 1,3000 долара.

Завдання 4.7. Підприємство "Добрий ранок" має намір розмістити власні валютні кошти сумою в 1 млн. дол. США на депозит у банку "Ласкаво просимо" терміном, на 6 місяців. Банком встановлено такі процентні ставки:

— за доларовими 6-місячними депозитами — 9 % річних;

— за гривневими 6-місячними депозитами — 16 % річних;

— за доларовими 6-місячними кредитами — 17 % річних;

---за гривневими 6-місячними кредитами — 24 % річних,

крім того, банк встановив крос-курс долара США до гривні:

100 USD/UAH = 800,0000

Отже, підприємство має 2 варіанти депонування коштів: у вигляді валютного депозиту та у вигляді гривневого депозиту. Який варіант більш вигідний для підприємства ?

4.МЕТОДІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РАБОТИ

Домашня контрольна направлена на розкриття однієї з тем дисципліни.

Тему контрольної роботи студент має право вибрати з 2-х варіантів:

перший-по особовому номеру в списку академічної групи,
по особливому номеру + 17 одиниць.

Якщо у другому варіанті номер більший 35, відлік починається з одиниці.

Для отримання максимально можливої кількості балів за виконання домашньої контрольної роботи студент повинен:

опрацювати періодичну та рекомендовану літературу, а також інші доступні інформаційні джерела;
відповідь на завдання повинна містити в собі певні елементи аналізу та розвязання тих проблемних запитань, які поставлені в відповідній темі;
наведені статистичні дані повинні мати необхідні пояснення..

При цьому студент отримує відповідну кількість балів за виконання кожного завдання залежно від:

виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні інформаційного та навчально-програмного матеріалу;
повноти наведених статистичних даних, якості необхідних пояснень по вибраній темі;
відсутності значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу та принципових помилок.

Контрольна робота виконується типографським шрифтом Times New Roman, кегль 14, одинарний міжстроковий інтервал, об’єм не більш 20 сторінок.

Структура:

постановка завдання, актуальність,
об’єкт, предмет, мета,
вступ (короткий огляд вітчизняних та зарубіжних постановок завдання і результатів дослідження),
вирішення теми роботи,
висновок.

Додаткові примітки. При використанні літературних, або інтернетових джерел посилання на джерело є обов’язковим.

Викладач має право перевірити самостійність виконання роботи студентом, запросивши його на співбесіду Якщо студент не може пояснити окремі питання, які стосуються виконання роботи, статистичних даних та висновків про роботу, то така домашня контрольна робота не зараховується.

Перелік тем контрольних робіт

ВАРІАНТ №1

Ліквідність та платоспроможність комерційного банку.
Засоби захисту від кредитного ризику.
Облігація А термін погашення через рік розміщується з дисконтом 40%.

Облігація В термін погашення через 3 року має прибутковість 50% річних та розміщується по номіналу.

Облігація С термін погашення через рік, прибутковість 30% річних має ринкову вартість 80% від номіналу.

Зробити порівняльний аналіз прибутковості цінних паперів.

ВАРІАНТ № 2

Кредитоспроможність позичальника та методи її визначення.
Функціонування банківських систем у країнах з розвинутою ринковою економікою.
Номінал облігації 10000 р. Курсова вартість 140%. Річна ставка 30% річних. Виплата % відбувається 1.01. і 1.07. рівними частками. Дисконт при первинному розміщенні склав 10%. Погашається через рік.

Визначити розмір кожної % виплати, суму збитків, доходів за рік. Ставка податку на прибуток по операціях з цінними паперами 15%.

ВАРІАНТ № 3

Проблеми управління банківськими ресурсами.
Доходи, витрати, прибуток комерційного банку. Склад та характеристика.
На початок дня банк мав довгу відкриту позицію, по USD (+500) і коротку відкриту позицію по GBP (-1000).

За день були проведені наступні операції:

покупка продаж курс

3000 DEM 2027 USD 1,48

8000 UAH 44444 RUR 0,18

850 GBP 1997,5 DEM 2,35

Визначити довгі і короткі позиції банку по кожній з валют і загальну валютну позицію в доларовому еквіваленті, за умови, що: USD/UAH=5,53; GBP/USD=1,65; USD/RUR=30,5.

ВАРІАНТ № 4

Аналіз діяльності комерційного банку
Не банківські фінансово – кредитні установи. Види, функції, операції.

3. Прибутковість державного цінного папера 20% річних (податком не обкладається). Яка має бути. альтернативна прибутковість не державного цінного папера (з врахуванням 15% оподатковування одержуваних доходів).

ВАРІАНТ № 5

1. Поняття та складові елементи грошово – кредитної системи..

2. Трастові послуги комерційних банків.

3.Фірма має протягом 4-х місяців вільні кошти в сумі 5000 USD. Через 4 місяці фірмі необхідно здійснювати платежі в CHF.

Банк дає наступні котирування по залученню депозитів на 4 місяці.

Bid offer

USD 3,36 3,39

CHF 4,58 4,63

Розміщення 4-х місячного депозиту в якій валюті вигідніше для фірми, якщо спот-курс складає:

Bid Оffer

USD/CHF 1,333 1,355

(4-х місячний курс аутрайт по форвардній угоді розрахувати самостійно).

ВАРІАНТ № 6

Банківська система України. Склад, структура, функції. .
Основні види валютних операцій банка та їх характеристика.

3 Фірма розміщає на депозит 10000 USD терміном на 6 місяців. Одночасно фірма укладає з банком форвардну угоду на продаж усієї суми депозиту з нарахованими відсотками за DEM.

Визначити 6 місячний курс аутрайт USD/DEM і суму DEM, що одержить фірма, якщо курс СПОТ.

Bid Оffеr

USD/DEM 1,5218 1,5220

а 6 місячні процентні ставки по депозитах у USD і DEM складають

Bid offer

USD 3,15 3,20

DEM 5,05 5,15.

ВАРІАНТ№ 7

Грошово – кредитна політика НБУ.
Фондовий портфель комерційного банку.
Державні 3-х місячні облігаціі випускаються 4 рази в рік з дисконтом 15% до номіналу. Яка повинна бути прибутковість не державних облігацій для того, щоб забезпечити інвестору однакову прибутковість (у % річних) з врахуванням 15% податку на доход по недержавних цінних паперах.

ВАРІАНТ № 8.

Види комерційних банків та їх організаційних структур.

2. Організація безготівкових розрахунків.

3.Дилер реалізує опціон на продаж USD за ціною 0,6 USD за DEM. Ціна опціону 750 USD сума опціону 62500 DEM. Паралельно він купує такий же опціон за ціною 0,58 USD за DEM, сплативши 1300 usd. Який прибуток дилера, якщо курс на завершення терміну опціону склав 0,61 USD за DEM.

ВАРІАНТ № 9

Організація банками обігу готівкових коштів.
Види банківських ризиків та способи їх зниження.

3.Біржа реалізує опціон, що дає право продати їй 100000 UAH через 3 місяці за курсом USD/UAH=5,43. Ціна цього опціону складає 350 USD. При якому курсі USD/UAH через 3 місяці покупець опціону виправдає витрати, зв'язані з його придбанням.

ВАРІАНТ № 10

Види кредитів комерційного банку та їх характеристика.
Форми та методи регулювання грошового обігу.
Доход по облігаціях склав 120% річних. Термін обігу 5 років. Ціна первинного розміщення 65% номіналу. Номінал 1000 р.

Об’єм випуску 1 млн. грн. Визначити середньорічну прибутковість облігації.

ВАРІАНТ №11

Роль банківського менеджменту у діяльності банку.
Характеристика банківських послуг.
Визначити дохід банку від валютних операцій за середньозваженим методом. Пояснити суть, значення конвертованості валют та економічну суть девальвації, ревальвації та валютної інтервенції як інструментів регулювання валютного курсу.

Банк купив 45 500 дол., з них: 22 500 дол. за курсом 5,05 грн.; 5000 дол. за курсом 5,04 грн.; 17 500 дол. — 5,03 грн. та 30 400 євро з них: 10 200 євро за курсом 6,9 грн.; 15 000 євро — 6,7 грн.; 5200 євро за курсом — 6,8 грн., банк продав: 35 000 дол. за курсом 5,7 грн. і 27 000 євро за курсом 6,10 грн.

ВАРІАНТ № 12

Ліцензування банківської діяльності.
Роль маркетингу у функціонуванні банків.
Український банк ПАТ «Колос» має намір узяти кредит на суму 200 млн. американських доларів. На зовнішніх фінансових ринках йому можуть надати такий кредит під 17% річних. Паралельно до банку «Колос» звернулась американська компанія «Рікол» з пропозицією надати кредит у 1060 млн. грн. для фінансування нового підприємства в Україні. Компанія «Рікол» може одержати доларовий кредит у США під 13% річних, а українські банки пропонують їй гривневий кредит на суму 1060 млн. грн. під 40%. Узгодження умов взаємного фінансування між менеджерами банку «Колос» та компанії «Рікол» дало такі результати.

ПАТ КБ «Полісся» погоджується надати компанії «Рікол» гривневий кредит під 30% річних. Компанія «Рікол» одержує доларовий кредит у США під 10% річних, а потім обидва учасники угоди обмінюються сумами кредитів.

Визначити суму, яку банк «Колос» мав би сплатити/одержати. Скільки фактично банк одержить від компанії «Рікол» і на яку суму компанія виграє відданого фінансування.

ВАРІАНТ № 13

Управління банківськими ризиками.
Тенденції банківського споживчого кредитування.
Визначити, під яку процентну ставку вигідніше розмістити капітал банку 200 тис. грн.. строком на 5 років:
під просту ставку позичкового процента в 20 % річних;
під складну ставку позичкового процента в 18% при поквартальному нарахуванні процентів.

Розрахувати еквівалентні процентні ставки та нарощені суми для обох випадків.

ВАРІАНТ № 14

Інвестиційний портфель банку.
Економічні нормативи ліквідності.
Визначити характер, величину та норматив валютної позиції банку на початок і кінець місяця. Вимоги та зобов'язання банку наведено у табл. 4.1:

Таблиця4.1.

Звітні дані банку на початок і кінець місяця, млн. грн.

Показники	Дата
	Початок місяця	Кінець місяця
Активи	1700	1830
Пасиви	1400	1900
Капітал	830	520
Прибуток (чистий)	60	70

ВАРІАНТ № 15

1. Пасивні банківські операції та їх характеристика.

2. Розвиток банківського кредитування в кризових умовах.

3. Темп інфляції на рік становить 15 %, номінальна ставка дисконтування — 14,7 %, реальна ставка дисконтування — 4 %. Визначити поточну вартість облігації, яка протягом 3 років приносить щорічні проценти в сумі 147 грош. од. і в кінці 3-го року має бути погашена.

ВАРІАНТ № 16

Розвиток банківської системи України.
Порівняльна характеристика форм міжнародних розрахунків.
Клієнт хоче купити у німецькому банку євро. Німецький банк спочатку має купити їх у швейцарському банку за дол. США за курсом: 1 дол. США — 0,7053 євро. Для того, щоб одержати дол. США, німецький банк повинен продати англійські фунти за курсом: 1 дол. США — 0,499 англійських фунтів.

Визначити крос-курс у випадках:

клієнт бажає купити євро — курс продавця;

клієнт бажає продати євро — курс покупця.

Котирування валют:

USD/EUR — 0,7053—0,7058;

USD /GBP — 0,495—0,499.

ВАРІАНТ№ 17

Аналіз пасивів банку.
Відкрита валютна позиція та методика ії розрахунку.
Підприємство купує в банку опціон «пут» на продаж $ 500 тис. за гривні з ціною виконання $ 0,1877 за 1 грн. Премія становить 8 тис. грн.

Визначити: а) чисті надходження підприємства, якщо опціон здійснено за ціною виконання; б) який спот-курс має бути на день здійснення опціону, щоб це був беззбитковий спот-курс, за якого ані продавець, ані покупець не мали б ні збитків, ні прибутку.

ВАРІАНТ № 18

Рейтингові системи оцінки банків.
Характеристика міжбанківських розрахунків.
Визначити розмір депозитів та вкладів, які можуть бути використані банком як ресурси. Банк здійснює операції зі залучення грошових коштів населення у вклади і депозити. На початок 15 травня на рахунках громадян — 15 млн грн. Того самого дня обіги за приходом коштів становили 0,5 млн. грн., а за видатками — 10 млн. грн. Облікова ставка НБУ становила 7 % річних, а депозитна ставка, передбачена в договорі, — 15 % річних.

ВАРІАНТ № 19

Банківська криза: проблеми та шляхи подолання.
Хеджування процентного ризику.
Визначити величину та характер загальної валютної позиції банку. Пояснити ситуацію щодо дотримання банком нормативу загальної валютної позиції.

Активи банку за балансовими та позабалансовими рахунками складають: USD — 240 тис., EUR — 32 тис., RUR — 55 тис.

Зобов'язання в розрізі валют, відповідно, становлять 200 тис., 39 тис. і 40 тис.

Валютні курси НБУ, встановлені на звітну дату, склали:

USD /UAH— 5,05 грн;

EUR / UAH — 6,89 грн;

RUR / UAH — 0,19 грн.

Капітал банку складає 1100 тис. грн.

ВАРІАНТ № 20

Методи управління активами та пасивами банку.
Міжнародні ринки банківських послуг.
Вибрати найбільш вигідний для банку варіант вкладання капіталу (табл.4.2):

Таблиця 4.2.

Напрями інвестування коштів

Показники	Вихідні дані
Сума капіталу, яку вкладає банк, млн. грн.	75
Способи вкладання капіталу: а) придбати облігації державної внутрішньої позики на 6 місяців з виплатою доходу з розрахунку певних річних процентів. Річна ставка процента, %;	70
б) придбати облігації державної внутрішньої позики (номінальна вартість облігації — 12 млн грн), які продаються з дисконтом. Через 6 місяців вони погашаються за номінальною вартістю.
Ціна продажу однієї облігації, млн грн	5,5
Місячний дохід на облігацію, %	7

ВАРІАНТ № 21.

1.Переваги акредитивної форми розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

2.Автономна природа акредитиву.

3.Банк пропонує придбати опціон CALL на наступних умовах: ціна виконання опціону 26,5 $; премія продавцю – 1250 $; строк опціону 6 місяців; кількість акцій 15000.

На момент виконання опціонної угоди ринкова ціна зазначених акцій склала 27,4 $.

Визначити прибуток покупця опціону.

ВАРІАНТ № 22.

1.Аналіз досвіду використання акредитивної форми розрахунків Україні.

2.Види та форми документарних акредитивів.

3.Визначити фінансовий результат банку від купівлі – продажу іноземної валюти, якщо на початок дня банк мав закриту позицію по всім валютам, а протягом дня були проведені наступні операції:

Купівля		Продаж		Курс
1200	USD	6600	UAH	8,15
2500	EUR	16750	UAH	10,75
12580	USD	10064	EUR	1,32
19000	RUR	3420	UAH	0,28
2520,35	UAH	379	EUR	10,85

за умови, що USD/RUR=32,15.

ВАРІАНТ № 23.

1.Акредитив в транзитній торгівлі.

2.Трансферабельний акредитив.

3.На початок дня банк мав довгу відкриту позицію, по USD (+500) і коротку відкриту позицію по GBP (-1000).

За день були проведені наступні операції:

покупка продаж курс

3000 EUR 2027 USD 1,32

8000 UAH 44444 RUR 0,28

850 GBP 1997,5 EUR 1,17

Визначити довгі і короткі позиції банку по кожній з валют і загальну валютну позицію в доларовому еквіваленті, за умови, що: USD/UAH=8,0; GBP/USD=1,65; USD/RUR=30,5.

ВАРІАНТ № 24.

1.Здійснення цесії.

2.Резервний акредитив.

3. Компанія бажає придбати 2 млн. ф. ст. за євро через 3 місяця. Скільки євро вона повинна буде заплатити по 3-місячному форвардному курсу, якщо банк дає наступні котировки:

Bid offer

Спот-курс GBP/USD 1,5714 1,5725

Форвард 3 місяця 0,0296 0,0294

Спот-курс USD/EUR 0,7567 0,7572

3 місяця 0,0262 0,0268

ВАРІАНТ № 25.

1.Незвичайні ситуації у акредитивній операції.

2.Використання банківських гарантій при проведенні міжнародних розрахунків.

3. Фірма має протягом 4-х місяців вільні кошти в сумі 50000 USD. Через 4 місяці фірмі необхідно здійснювати платежі в CHF.

Банк дає наступні котирування по залученню депозитів на 4 місяці.

Bid Offer

USD 3,34 3,38

CHF 4,58 4,63

Визначити розміщення 4-х місячного депозиту в якій валюті вигідніше для фірми, якщо спот-курс складає:

Bid Offer

USD/CHF 1,332 1,355

ВАРІАНТ № 26.

1.Банківські гаранти як засіб забезпечення форфейтингу.

2.Проблеми і перспективи становлення ринку фінансових деривативів в Україні.

3 Фірма розміщає на депозит 10000 USD терміном на 6 місяців. Одночасно фірма укладає з банком форвардну угоду на продаж усієї суми депозиту з нарахованими відсотками за EUR.

Визначити 6 місячний курс аутрайт USD/EUR і суму EUR, що одержить фірма, якщо курс СПОТ:

Bid Оffеr

USD/EUR 0,7567 0,7572,

а 6 місячні процентні ставки по депозитах у USD і EUR складають:

Bid offer

USD 3,15 3,20

EUR 5,05 5,15.

ВАРІАНТ № 27.

1.Розвиток хеджування на сучасному етапі.

2.Еволюція міжнародного строкового ринку: аналіз структури та динаміки.

3.Ціна акції на момент укладання опціонної угоди складала 15$, банк пропонує придбати опціон PUT на наступних умовах: ціна виконання опціону 12,5$; строк опціону 8 місяців; кількість акцій 14000.

Розрахуйте яку комісію покупець опціону може сплатити банку, якщо він очікує падіння ціні акції на момент виконання опціонної угоди до 11,8 $.

ВАРІАНТ № 28.

1.Глобальні процеси на світових фінансових ринках

2.Недоліки чинного законодавства з питань розвитку фінансового ринку.

3.Курс долара на спот ринку 0,757 ‘євро. Банк купує опціон PUT на 15000 дол. за курсом 1,3210 за долар на строк 3 місяці. Премія по опціоні - 0,045 євро за долар. Визначити при якому курсі виконання опціону премія компенсується частково, при якому повністю й при якому курсі покупець опціону дістане прибуток.

ВАРІАНТ № 29.

1.Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів України.

2.Розвиток фондового ринку України.

3.Видано лінійно-амортизаційний кредит у сумі 350000 дол. Під 5,5% річних із щорічним погашенням сукупної заборгованості. Перший платіж у погашення заборгованості склав 45000 дол., наступні платежі щорічно зростали на 20%. Визначити, через скількох років кредит буде погашений і суму відсотків, виплачених отримувачем кредиту банку за весь період кредитування.

ВАРІАНТ № 30.

1.Сучасні проблеми організації ф’ючерсної торгівлі.

2.Фондові індекси.

3.Курс долара США до гр. од. певної країни рівний 1890 гр. од. Процентні ставки на грошовому ринку дорівнюють 200% за операціями в гр.од. і 16% за операціями в доларах США. Визначити теоретичні 90- денний і 180-дений форвардний курси долара США до гр. од., якщо тривалість процентного року становить за грошовими одиницями 365 днів, а за доларами США – 360 днів.

Визначити наближену форвардну маржу.

ВАРІАНТ № 31.

1.Напрями вдосконалення інфраструктури валютного ринку України.

2.Історичні аспекти розвитку валютного ринку України.

На момент виконання опціонної угоди ринкова ціна зазначених акцій склала 27,4 $.

Визначити прибуток покупця опціону.

ВАРІАНТ № 32.

1.Уніфікація схеми платіжного балансу за методиками МВФ.

2.Стан платіжного балансу України на сучасному етапу.

Купівля		Продаж		Курс
1200	USD	6600	UAH	8,15
2500	EUR	16750	UAH	10,75
12580	USD	10064	EUR	1,32
19000	RUR	3420	UAH	0,28
2520,35	UAH	379	EUR	10,85

за умови, що USD/RUR=32,15.

ВАРІАНТ № 33.

1.Основні методи регулювання платіжного балансу.

2.Міжнародний кредит як економічна категорія.

3.На початок дня банк мав довгу відкриту позицію, по USD (+500) і коротку відкриту позицію по GBP (-1000).

За день були проведені наступні операції:

покупка продаж курс

3000 EUR 2027 USD 1,32

8000 UAH 44444 RUR 0,28

850 GBP 1997,5 EUR 1,17

ВАРІАНТ № 34.

1.Роль міжнародного кредиту у розвитку виробництва.

2.Форми міжнародного кредиту.

3. Компанія бажає придбати 2 млн. ф. ст. за євро через 3 місяця. Скільки ‘євро вона повинна буде заплатити по 3-місячному форвардному курсу, якщо банк дає наступні котировки:

Bid offer

Спот-курс GBP/USD 1,5714 1,5725

Форвард 3 місяця 0,0296 0,0294

Спот-курс USD/EUR 0,7567 0,7572

3 місяця 0,0262 0,0268

ВАРІАНТ № 35.

1.Проблеми та перспективи лізингу в Україні.

2.Перспективи факторингу в Україні.

Банк дає наступні котирування по залученню депозитів на 4 місяці.

Bid Offer

USD 3,34 3,38

CHF 4,58 4,63

Визначити розміщення 4-х місячного депозиту в якій валюті вигідніше для фірми, якщо спот-курс складає:

Bid Offer

USD/CHF 1,332 1,355

5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання, які виконуються у вигляді реферату, являють по собі додаткові зусилля студентів до підвищення рівня знань.

Індивідуальні завдання є однією з форм навчання у вищій школі, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. Теми індивідуальних робіт узгоджуються з викладачем.

Реферат по завданню виконується типографським шрифтом Times New Roman, кегль 14, одинарний міжстроковий інтервал, об’єм не більш 20 сторінок.

Структура:

постановка завдання, актуальність,
об’єкт, предмет, мета,
вступ (короткий огляд вітчизняних та зарубіжних постановок завдання і результатів дослідження),
вирішення теми роботи,
висновок.

Індивідуальна робота може бути виконана в шкільному зошиті від руки. Об’єм не більш 40 сторінок.

Перелік індивідуальних завдань

	Аналіз кореспондентської мережі комерційного банку.
	Вдосконалення іпотечного кредитування.
	Вдосконалення кредитування фізичних осіб у комерційному банку.
	Визначення кредитоспроможності позичальника:
	Визначення та аналіз основних факторів, що впливають на ціну банківських послуг.
	Впровадження нових банківських послуг в Україні.
	Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів: вітчизняний та зарубіжний досвід.
	Діяльність фондової біржі на ринку цінних паперів.
	Засоби захисту від кредитного ризику, форми забезпечення зобов’язань позичальника перед банком
	Касова дисципліна та прогнозування обороту готівкових грошей у банках.
	Комерційна (дилерська) діяльність на ринку цінних папері: сучасний стан та напрямки розвитку.
	Комісійна (брокерська) діяльність на ринку цінних паперів: сучасний стан та напрямки розвитку.
	Методи оцінки кредитоспроможності позичальника.
	Мінімізація ризиків зовнішньоекономічної діяльності
	Напрямки розвитку кредитоспроможності позичальника:
	Оптимізація кредитного портфеля комерційного банку.
	Організація кореспондентських відносин з іноземними банками
	Основні напрямки маркетингової політики комерційного банку
	Основні напрямки підвищення прибутковості комерційного банку.
	Особливості форм міжнародних розрахунків та шляхи їх вдосконалення
	Оцінка ефективності роботи функціональних підрозділів банку.
	Перспективи розвитку кредитних послуг банків
	Підвищення ефективності іпотечного кредитування в Україні
	Підвищення ефективності кредитних послуг банків
	Підвищення ефективності кредитної політики банків
	Підвищення ефективності кредитування юридичних осіб
	Підвищення ефективності розрахунково-касового обслуговування клієнтів комерційних банків
	Підвищення ефективності споживчого кредитування
	Підвищення ефективності управління активами і пасивами банків.
	Підвищення і оцінка ефективності використання ресурсів банку
	Платіжні системи комерційних банків
	Проблеми вдосконалення технологій житлового кредитування
	Проблеми іпотечного кредитування.
	Проблеми організації та визначення ефективності продажів банківських продуктів
	Проблеми удосконалення аналізу фінансово-економічної діяльності комерційного банку
	Процентна політика банку та шляхи її удосконалення..
	Ресурсна політика комерційного банку
	Ризик – менеджмент у комерційному банку
	Розвиток банківського кредитування юридичних осіб
	Розвиток банківського менеджменту: сучасний стан та напрямки вдосконалення
	Розвиток депозитарної діяльності комерційного банку
	Розвиток інструментів кредитування в міжнародній торгівлі
	Розвиток карткового бізнесу банків
	Розвиток мікрокредитування у комерційному банку
	Розвиток небанківського фінансового сектору в Україні.
	Розвиток системи планування та прогнозування банківської діяльності
	Розвиток споживчого кредитування
	Розвиток форм та методів забезпечення повернення банківських позик.
	Розробка та реалізація кредитної політики банку
	Стратегічне управління комерційним банком.
	Структура ресурсів комерційного банку,
	Сучасний стан та розвиток діяльності кредитних спілок
	Сучасний стан аналізу діяльності комерційного банку.
	Сучасний стан інвестиційної діяльності комерційних банків.
	Сучасний стан капіталізації комерційних банків
	Сучасний стан окремих операцій комерційного банку (на прикладі валютних, інвестиційних, нетрадиційних, кредитних, розрахунково-касових).
	Сучасний стан розрахунково-касового обслуговування
	Сучасний стан та перспективи розвитку лізингу
	Сучасний стан та розвиток депозитних операцій
	Сучасний стан факторингових послуг комерційного банку
	Удосконалення технології проведення документарних операцій
	Управління активами та пасивами комерційного банку
	Управління валютними ризиками у комерційному банку
	Управління валютною позицією комерційного банку.
	Управління кредитними ризиками.
	Управління ліквідністю комерційного банку.
	Управління ресурсами банку
	Управління ресурсами з метою підвищення прибутковості банку і ліквідності його балансу.
	Формування процентних ставок за кредити в сучасних умовах.
	Формування та розвиток нових банківських установ.
	Функціонально-вартісний аналіз структури управління банком.
	Цілі, задачі і прийоми банківського маркетингу
	Шляхи вдосконалення валютного контролю у комерційному банку.
	Шляхи вдосконалення кредитної політики комерційного банку.
	Шляхи мінімізації кредитного ризику.

6. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Екзаменаційні питання з дисципліни “Банківська система”

Етапи створення системи комерційних банків та їх організаційна структура.
Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація.
Банківські операції в системі відтворення та їх економічна суть.
Економічні нормативи в банківській діяльності.
Ліквідність балансів комерційних банків і робота, що пов’язана з її підтримкою.
Структура доходів комерційного банку.
Структура витрат банку.
Прибуток банку. Фонди банку, які утворюються з прибутку.
Капітал комерційного банку, його структура. Достатність капіталу банку.
Економічна характеристика ресурсів комерційних банків.
Вклади і депозити як головне джерело банківських ресурсів.
Специфічні властивості міжбанківських кредитів як одного з джерел банківських ресурсів.
Основи організації грошових розрахунків у народному господарстві.
Чекова форма розрахунків.
Вексель як форма міжгосподарських розрахунків. Банківські операції векселями.
Організація готівкових грошових розрахунків.
Прогнозування обороту готівкових грошей у банках.
Умови кредитної угоди, кредитний договір.
Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика.
Засоби захисту від кредитного ринку, форми забезпечення обов’язків отримувач кредитуа перед банком.
Вартість кредита.
Оцінка кредитоспроможності отримувач кредитуа.
Операції РЕПО.
Контокорентний кредит.
Споживчий кредит.
Розуміння банківських інвестицій, цілі інвестиційної діяльності комерційних банків.
Відмінні риси інвестиційних операцій банків від ссудних. Зв’язок інвестицій з кредитуванням.
Інвестиційні цінні папери. Інвестиційний портфель.
Організація кореспондентських відносин банків.
Документарне та чисте інкасо.
Розрахунки за допомогою акредитивів, револьверний акредитив, інші види акредитивів.
Характеристика роботи комерційних банків у процесі надання факторигових послуг.
Характеристика роботи комерційних банків у процесі надання гарантійних, посередницьких, консультативних та довірчих послуг.
Характеристика роботи комерційних банків у процесі надання лізингових послуг.
Робота НБУ з комерційними банками з організації міжбанківських розрахунків.
Поняття та види валютної позиції банку. Механізм розрахунку сукупного розміру відкритої валютної позиції.

37. Валютний опціон та валютний фьючерс

38. Механізм розрахунку форвардного курсу АУТРАЙТ.

39. Фактори, що впливають на курс валюти. Види конвертованості валют.

40. Види валютних котирувань, порядок розрахунку крос – курсу.

41. Строкові та поточні валютні операції, операції СВОП.

42. Характеристика основних видів валютних операцій: СПОТ, ФОРВАРД, СВОП, ДЕПОРТ, РЕПОРТ.

43. Сучасна кредитна система України.

44. Різниця між залученими та запозиченими коштами комерційного банку.

45. Сутність банку, як суб'єкта економіки, та його функції

46. Нові види банківського обслуговування: електроний бенкінг, пластикові картки, робота з дорогоцінними металами, зберігання коштовностей.

47. Етапи процесу кредитування

48. Поточні та строкові операції банку з цінними паперами.

49.Визначення вартості цінних паперів.

50. Організація кредитування комерційних банків Національним банком України.

7. список рекомендованої літератури

	1.Закон України "Про банки і банківську діяльність" (із змінами та доповненнями) від 07.12.2000 № 2121 - III// www.rada.gov.ua.
	2.Закон України "Про Національній банк України" (із змінами та доповненнями) від 20.05.1999 № 679 - XIV // www.rada.gov.ua.
	3.Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (із змінами та доповненнями) від 19.06.2003 № 979-IV// www.rada.gov.ua.
	4.Закон України "Про обіг векселів в Україні" (із змінами та доповненнями) від 05.04.2001 № 2374 - III// www.rada.gov.ua.
	5.Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (із змінами та доповненнями) від 19.06.2003 № 978-IV// www.rada.gov.ua.
	6.Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок” (із змінами та доповненнями) від 23.02.2006 №3480-ІV // www.rada.gov.ua.
	7.Закон України „Про Фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (із змінами та доповненнями) від 12.07.2001 № 2664-III// www.rada.gov.ua.
	8.Закон України „Про господарські товариства” (із змінами та доповненнями) від 19.09.1991 № 1576-ХІІ// www.rada.gov.ua.
	9.Закон України „Про інвестиційну діяльність” (із змінами та доповненнями) від 18.09.1991 № 1560-ХІІ// www.rada.gov.ua.
	10.Закон України „Про заставу” (із змінами та доповненнями) від 02.10.1992 №2654-XII // www.rada.gov.ua.
	11.Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика.— Т.: Карт-бланш, 2002.- 278 с.
	12.Алексеєнко М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики.- К.: КНЕУ, 2002.-276 с.
	13.Базилевич В. Д., Базшевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка / За ред. В. Д. Базилевича- К.: Знання, 2004 851 с.
	14.Банк Франции. История. Структура. Роль.- Париж: Банк Франции:Институт профессиональной подготовки, 1995.- 80 с.
	15.Банківські операції / За ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000.- 348 с.
	16.Братко А. Г. Центральний банк в банковской системе России.— М.: Спарк, 2001.-335 с.
	17.Васильченко 3. М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація. -К.: Кондор, 2004.-528 с.
	18.Васюренко О. В. Банківські операції. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002.— 255 с.
	19.Гроші та кредит / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.-К.: КНЕУ, 2002.- 530 с.
	20.Грошово-кредитна політика в Україні / За ред. В. І. Міщенка.-К.:Знання, 2000.- 305 с.
	21.Дзюблюк О. В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки.- К.: Поліграфкнига, 2000.-512 с.
	22.Ковальчук А. Т. Банки. Кредит. Фінанси.- К.: Парлам. вид-во, 2004, 258 с.
	23.КозюкВ. В. Сучасні центральні банки: середовище функціонування та монетарні рішення - Т.: Астон, 2001.- 300 с.
	24.Костюченко О. А. Правові аспекти банківської діяльності.-К.:Криниця, 2003 .-319 с.
	25.Кот Л. Л. Банківський кредит у трансформаційній економіці: Питання теорії, методології, практики. - К.: Знання України. 2003.- 93 с.
	26.Кочетков В. М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.- 300 с.
	27.Кравець В. М., Кравець О. В. Західноєвропейський банківський бізнес: Становлення і сучасність-К.: Знання-Прес, 2003-470 с.
	28.Кредитна система України і банківські технології: У 3 кн. / В. С. Стельмах, А. В. Шаповалов, В. Л. Кротюк та ін.; За ред. І. В. Сала.- Л.: ЛЕЇ НБУ, 2002.
	29.Кротюк В. Л. Національний банк - центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. - К.: Ін Юре, 2000.- 248 с.
	30.Кучер Г. В. Управління державним боргом. - К.: КНТЕУ, 2002.- 342 с.
	31.Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг. - К.: Знання, 2003.- 200 с.
	32.Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки. - К.: Атіка, 2000.- 240 с.
	33.Макогон Ю. В., Булатова Е. В. Международньй банковский бизнес.- К.: Атіка, 2003.- 208 с.
	34.Матвієнко П. В. Розвиток грошово-кредитних відносин у трансформаційній економіці України.- К.: Наук, думка, 2004.- 253 с.
	35.Міщенко В. І., Шаповалов А. В., Салтинський В. В., Вядрова І. М. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків.- К.: Т-во «Знання», КОО,2002.-216с.
	36.Міщенко В. І. Кротюк В. Л. Центральні банки: організаційно-правові засади.- К.: Знання, 2004.- 372 с.
	37.Нікіфоров П. О. Теорія та методологія регулювання грошового обігу.-Чернівці: Вид-во «Рута» ЧНУ, 2002.- 327 с.
	38.Орлюк О. П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства.- К.: Юрінком Інтер, 2003.- 102 с.
	39.Орлюк. О. П. Банківська система України. Правові засади організації- К.: Юрінком Інтер, 2003.- 240 с.
	40.Панчишин С. М. Макроекономіка.- К.: Либідь, 2001.- 614с.
	41.Романішин В.О, Уманцев Ю. М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. -К.;Атіка. 2005.-480 с.
	42.Деньги, Кредит. Банки. Ценные бумаги: Практикум / Под ред. Е.Ф. Жукова.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.- 310с.
	43.Кредитний ризик комерційного банку/За ред. В. Вітлінського.- К.: Знання, 2000.- 250с.
	44.Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. Неоклассические основы теории финансов/ Пер. с нем.; Под общ. ред. В. В. Ковалева, 3. А. Сабова.— СПб.: Питер, 2000. — 400 с.
	45.Международные валютно – кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Красавиной Л.Н. – М.:Финансы и статистика, 2001.- 608с.
	46.Інструкція "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22.
	47.Інструкція "Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті", затверджена постановою Правління НБУ від 17.03.2004 № 110.
	48.Інструкція "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах", затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.
	49.Інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368.
	70.Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 14.08.2003 № 337.
	71.Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджені постановою Правління НБУ від 02.08.2004 № 361.
	72.Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затверджена постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280.
	73.Положення "Про порядок здійснення банком операцій з векселями в національній валюті на території України", затверджене постановою Правління НБУ від 16.12.2002 № 508.
	74.Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.
	75.Положення "Про депозитарну діяльність Національного банку Україні", затверджене постановою Правління НБУ від 12.02.2002 № 61.
	76.Положення "Про здійснення банками фінансового моніторингу", затверджене постановою Правління НБУ від 14.05.2003 № 189.
	77.Положення "Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами", затверджене постановою Правління НБУ від 06.08.2003 № 325.
	78.Положення "Про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів", затверджене постановою Правління НБУ від 05.03.2003 № 82.
	79.Положення "Про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій" від 16.07.2004 № 266.
	80.Положення "Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням", затверджене постановою Правління НБУ від 27.08.2001 №367.
	81.Положення "Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами", затверджене постановою Правління НБУ від 03.12.2003 № 516.
	82.Положення "Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень", затверджене постановою Правління НБУ від 31.08.2001 № 375.
	83.Положення "Про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості", затверджене постановою Правління НБУ від 13.12.2002 №505.
	84.Положення "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків", затверджене постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279.
	85.Положення "Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України", затверджене постановою Правління НБУ від 26.09.2006 №378.
	86.Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 255.
	87.Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620.
	88.Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Соляр В.В., Маслов С.І. Основи банківської справи: Навч. посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.- 410с.
	89.Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку. – К.: КНЕУ, 2004.
	90.Синки Дж. Мл. Управление финансами в коммерческих банках. — М.: Catallаху, 1994. - 820 с.
	91.Ситуаційне моделювання банківської діяльності: Навч. посіб.- Вид. 2-ге, перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2006.- 152с.
	92.Тиркало Р. І. Банківські операції з цінними паперами: Монографія. - Т.: Карт-бланш, 2004.- 211с.

ДОДАТОК

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ РОЗДІЛУ 3

№ запитання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Правильна відповідь	в	г	а	в	б	а	а	б	а	б	а	а	в	г	В

№ запитання	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Правильна відповідь	б	а	а	в	в	в	в	в	в	а	в	б	в	а	а

№ запитання	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44	45
Правильна відповідь	а	б	а	а	б	а	а	б	а	в	б	а	в	б	б

№ запитання	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60
Правильна відповідь	а	в	а	а	г	а	б	а	б	б	б	б	в	в	б

№ запитання	61	62	63	64	65	66	67	68	69	70	71	72	73	74	75
Правильна відповідь	в	в	в	б	а	в	б	б	в	в	в	в	в	а	б

№ запитання	76	77	78	79	80	81	82	83
Правильна відповідь	в	б	б	в	в	а	в	в

Величкін Валерій Олександрович

Тимошенко Марина Вікторівна

Навчально-методичний посібник

Банківська система: Навчально-методичний посібник для студентів зочної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012.- 141 с.

Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни «Банківська система» розроблений згідно з навчальним планом і навчальною програмою дисципліни й призначений для студентів заочної форми навчання. Мета підготовки та видання даного посібника – надання допомоги студентам по вивченню теоретичного матеріалу курсу «Банківська система».

Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни, тематичний план дисципліни, методичні рекомендації до самостійної і практичної роботи, домашньої контрольної роботи, індивідуальної роботи студентів, питання до підсумкового контролю, список рекомендованої літератури.

Індекс ББК 65.262.10

В 27

Підп. до друку_______2011. Формат 84 х 108 1/32 Папір друк.

Ум. друк. арк. 4,35 Тираж 5 Замовлення № ____

____________________________________________________________

РВВ Дніпропетровської державної фінансової академії. Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.

Міністерство фінансів України

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Дніпропетровськ – 2011

Державна

Акціонерна

(за участі держави)

Акціонерна (без участі держави)

Форми центрального банку

Демонетизація золота

Перехід від системи обігу повноцінних грошей до системі обігу повноцінних грошей, які не мають власної реальної вартості

Створення спеціального органу державного управління центрального банку

Запровадження особливого емісійного механізму, який дає можливість узгоджувати емісію грошей зі зміною потреб економіки в платіжних засобах

Центральний банк

Перетворення емісійного банку

Створення на основі спеціального закону

Операції центральних банків

Активні

Пасивні

Проводять операції з цінними паперами на відкритому ринку

Емітують готівкові кошти в оборот

Центральний банк

Рефінансування банків

Зберігають резерв банків

Міжнародні ліквідні резерви

Залучають кошти урядових структур

Прямі кредити уряду

Формують власний капітал

Органи управління та контролю банка

Органи

управління

Органи

контролю

Спостережна рада

Правління

(Рада Директорів)

Внутрішній

Аудит банку

Ревізійна комісія

Загальні збори

учасників

Завдання регулювання діяльності банків

Завдання банківського регулювання

Забезпечення стабільності й надійності банківської системи

Захист інтересів вкладників

Сприяння розвитку конкуренції у банківській сфері

Забезпечення відкритості й вільного доступу до інформації про діяльність банківської системи

Забезпечення довіри до банківського сектора з боку громадськості

Створення умов для ефективної роботи банківських установ, підтримка необхідного рівня вимог до послуг, що надаються, а також до кваліфікації та професійного рівня працівників банківського сектора.

Нормативи капіталу

Економічні нормативи діяльності комерційних банків

Нормативи кредитного ризику

Нормативи інвестування

Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку

Нормативи ліквідності

ПОКУПЕЦЬ

БАНК

ПОСТАЧАЛЬНИКА

ПОСТАЧАЛЬНИК

БАНК

ПОКУПЦЯ

ПОСТАЧАЛЬНИК

БАНК

ПОКУПЦЯ

ОКУПЕЦЬ

БАНК

ПОСТАЧАЛЬНИКА

ПОКУПЕЦЬ

БАНК

ПОСТАЧАЛЬНИКА

БАНК

ПОКУПЦЯ

ПОСТАЧАЛЬНИК

ПОКУПЕЦЬ

БАНК

ПОСТАЧАЛЬНИКА

ПОСТАЧАЛЬНИК

БАНК

ПОКУПЦЯ

Документи та інкасове доручення

Банк імпортера

(Банк інкасо)

Банк продавця

(ремітент)

6.Сплата

7.Сплата

2.Документи та інкасо

4.Надання документів

5.Акцепт та сплата

Продавець

(трасант)

Імпортер

(трасат)

1.Контракт

Банківські ризики

Зовнішні

Внутрішні

Фінансові

Функціональні

Ризик країни

Інфляційні

Правові

Політичні

Макро-

економічні

Цінові

Валютний

Відсотковий

Ризик зміни вартості цінних паперів

Ризик зміни цін на фізичні активи

Нецінові

Ліквідності

Кредитний

Неплато-

спроможні

Варіабельності дохідності банку, окремих банківських портфелів та операцій

Технологічний

Операційний

Документарний

Транзакції

Стратегічний

Зловживань

Дніпропетровська державна

фінансова академія

EMBED Equation.3

1. Експертна оцінка доцільності і ефективності ручних внутріматкових втручань в родах і ранньому післяродовому періоді
2. Тема 4 Культура общения в коллективе Умение общаться с людьми такой же покупаемый за деньги товар как
3. на тему- Структура конфликта
4. реферату- Клемент ЕттліРозділ- Історія Всесвітня Клемент Еттлі ЕТЛІ КЛЕМЕНТ РІЧАРД ttlee Clement Richrd 1883 196
5. коперниканской революции
6. воспитательного процесса по иностранному языку нужна согласованность урока домашней и внеклассной работы
7. лекция медицинских рефератов историй болезни литературы обучающих программ тестов.1
8. которое Вы сочли наиболее соответствующим и подходящим именно Вам
9. Осло
10. лекция Эволюция психики Нам следует осветить одну из важнейших проблем эволюцию психической деятельно
11. Статья- Роль середнього класу
12. схоластической казуистики
13. Порядок передачи и отказа от наследства
14. Алексей Алексеевич Бирилев
15. . Понятие и принципы гражданства Российской Федерации6 1
16. Газпром Роснефть и Лукойл Структура нефтегазовой отрасли в последние годы претерпевает серьезные и
17. реанимировать интеграцию с теми или иными государствами СНГ и найти экономический компромисс не только н
18. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА ’3 27_31_35 баллов НЕМЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ ФИЛОСОФИЯ см
19. критического периода- Всеобщая естественная история и теория неба Критика чистого разума
20. Понятие ценной бумаги3 Глава 2

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе