Тема лекції- Мета та завдання кусу
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ОХОРОНА ПРАЦІ
Лекція №1 (2 години)
Тема лекції: Мета та завдання кусу.
Основні визначення в галузі охорони праці
ПЛАН
І. Вступ.
- Основні етапи розвитку охорони праці.
ІІ. Предмет, структура, зміст та мета курсу.
2.1. Основні поняття в галузі охорони праці, їх визначення, терміни та класифікація.
ІІІ. Державне управління охороною праці.
3.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
3.2. Державні нормативні акти про охорону праці.
3.3. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.
3.4. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
3.5. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
ІV. Система управління охорони праці (СУОП)
4.1. Основні завдання і функції СУОП.
4.2. Планування роботи з охорони праці.
4.3. Контроль за станом охорони праці.
4.4. Служба охорони праці на виробництві.
4.5. Навчання з охорони праці.
І. ВСТУП
Коли у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають; якщо це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.
Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці, смертність від нещасних випадків на сьогодні займає 3-є місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань.
За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки від нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша.
Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) - підрахували, що економічні витрати, пов’язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.
За статистичними даними МОП у 2006-2007р.р. кількість нещасних випадків на виробництві значно зросла і становила 150 млн. чоловік щорічно (з них 250 тис. – загинуло).
Найбільш небезпечною в нашій країні є вугільна промисловість. Так на кожний мільйон тон видобутого вугілля гине 5 шахтарів. У США цей показник в 100 разів нижчий.
Найбільше смертельних випадків на 1000 жителів зареєстровано в Дніпропетровській (1,7), Донецькій (1,67), Запорізькій (1,66), Херсонській (1,64) Кіровоградській (1,61) Чернігівській (1,58), Одеській (1,53) областях. У цих районах загинуло > 40 тис. чоловік, що становить 55% загальної кількості травмованих зі смертельними наслідками в Україні.
- Основні етапи розвитку охорони праці.
Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток цивілізації людства
Ще за 379 років до н. е. Гіппократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів.
Лікар епохи Відродження – Парацєльс докладно описав важкі умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійні підприємства.
М.В. Ломоносов у 1752 р. написав основоположну працю про безпеку в гірництві.
Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс І. М. Сєченов, який у своїй праці “Нарис робочих рухів людини” (1907 р.) науково обґрунтував роль центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.
Зараз в Україні займаються питаннями охорони праці:
• Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці;
• державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв;
• інститут медицини праці;
• український НДІ пожежної безпеки;
• галузеві НДІ;
• проектно-конструкторські установи;
• навчальні заклади.
ІІ. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА МЕТА КУРСУ
“Основи охорони праці” - це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна “Основи охорони праці” пов’язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою.
Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:
— правові та організаційні питання охорони праці;
— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;
— основи техніки безпеки;
— пожежна безпека.
Головна мета курсу - надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму і аваріям.
Основним завданням охорони праці є створення умов і постійне підтримання на виробництві здорових і безпечних умов праці.
2.1. Основні поняття у галузі охорони праці
їх визначення, терміни та класифікація.
В ДСТУ (Державний стандарт України) 2293-93 “Охорона праці. Терміни та визначення” та інших стандартах визначенні основні поняття та терміни в галузі охорони праці.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.
Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор(ШВФ) – це фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниженню працездатності працівника.
Небезпечний виробничий фактор(НВФ) – це фактор, дія якого за певних умов, може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.
Відповідно до ГОСТ (Государственный стандарт) 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
- До фізичних належать:
- Рухомі машини та механізми;
- Підвищені запиленість та загазованість;
- Підвищений рівень температури, шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;
- Підвищені чи понижені тиск, вологість;
- Небезпечна напруга в електро чи магнітному полі;
- Відсутність чи нестача природного світла;
- Невідповідність освітлення робочої зони;
- До хімічних належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:
- загально токсичні ( );
- подразнюючі ( );
- сенсибілізуючі ( );
- канцерогенні ( );
- мутагенні ( );
- такі що впливають на репродуктивну функцію.
- До біологічних належать:
- Мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби);
- Макроорганізми (рослини та тварини).
- До психофізіологічних належать:
- Фізичне (статичне та динамічне) перевантаження;
- Нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Виробнича травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.
Виробничі травми класифікують:
за видом травмуючого агента (за природою) - механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані;
за причинами (носіями) травми - рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи виробництва;
за локалізацією травм - травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;
за ступенем тяжкості пошкоджень — легкі, тяжкі, смертельні;
за технологічними операціями - вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення вантажів.
Нещасний випадок на виробництві - раптовий вплив на працівника н.в.ф. чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.
Професійне захворювання - паталогічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією ш.в.ф.
ІІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Відповідно до ст.37 Закону України “Про охорону праці” державне управління охороною праці в Україні
здійснюють:
1. Кабінет Міністрів України:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- визначає функції міністерств, інших центральних органів державної, виконавчої влади;
- встановлює порядок створення і використання державних, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
2. Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України здійснює:
- належне управління охороною праці;
- державний нагляд за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів;
- координацію робіт з профілактики і травматизму;
- проведення експертизи проектної документацію, та видачу дозволів на введенню в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств;
- встановлення та розвиток міжнародних зв’язків;
3. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади виконують:
- проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;
- розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращання безпеки та гігієни праці;
- укладення з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;
- фінансування і перегляд нормативних актів з охорони праці;
- організація навчання і перевірка норм та знань охорони праці;
- створення, при необхідності, професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань;
- створення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.
4. Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів:
- забезпечую реалізацію державної політики на місцях;
- створюють, при необхідності, фонди охорони праці.
5. Асоціації, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств.
- повноваження визначається їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання.
3.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
В Законі України “Про охорону праці” (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:
- пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- обов’язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування;
- комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань;
- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
- здійснення навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;
- співробітництво між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;
- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду.
Для реалізації цих принципів було створено:
- Національну раду з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України.
- Держнаглядохоронпраці.
- Національний НДІ охорони праці.
- Навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці.
5. Служби охорони праці в обласних, районних, місцевих органах виконавчої влади.
3.2. Державні нормативні акти про охорону праці.
Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових до виконання
Наприклад:
ГОСТ – державний (визнаний Україною);
ОСТ – галузевий;
СТП – стандарт підприємства.
Всі норми, які стосуються охорони праці умовно поділяються на чотири групи.
І. Група спрямована на створення безпечних умов праці ще на стадії виробничих об’єктів.
ІІ. Група норм має гарантувати безпеку в період самого процесу виробництва.
ІІІ. Група норм регламентує порядок видачі і використання засобів індивідуального захисту й лікувально-профілактичного харчування.
ІV. Група норм визначає загальний і спеціальний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю, а також відповідальність за його порушення.
3.3. Державний нагляд і громадський контролі за охороною праці
Відповідно до Закону України “Про охорону праці” (ст. 4) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
1.Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнаглядохоронпраці);
2. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
3. Управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
4. Санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України, та їх органи та заклади;
5. Органи державної автомобільної інспекції;
6. Органи державної газової технічної інспекції.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об’єднань громадян, політичних формувань місцевих і державних адміністрацій, Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства;
- одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
- надсилати керівникам всіх рівнів обов’язкові для виконані розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків;
- зупиняти експлуатацію підприємств і окремих виробництв до усунення порушень;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства з охорони праці;
- надсилати власникам, подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді;
- передавати матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.
Державні представники несуть відповідальність за виконання покладених на них обов’язків згідно законодавством.
Органи санітарно-епідеміологічної служби проводять заходи по попередженню та ліквідації засмічення водоймищ, ґрунту, атмосферного повітря відходами виробництва та побуту. Контролюють дотримання санітарно-гігієнічних норма на виробництві та виконання заходів по оздоровленню умов праці, а також контролюють дотримання санітарно-протиепідеміологічних заходів з метою попередження та ліквідації професійних та інфекційних захворювань.
Державна автомобільна інспекція (ДАЇ) виконує нагляд за технічним станом та експлуатацією автомобілів, за підготовкою водіїв, за дотриманням правил дорожнього руху водіями всіх видів транспорту та пішоходами.
Державні газові технічні інспекції слідкують за безпечною експлуатацією газопроводів та газових установок.
Органи державного технічного нагляду слідкують за дотриманням протипожежного режиму - перевіряють наявність та справність засобів гасіння пожежі, своєчасність проведення протипожежних заходів, організовує пояснювальну роботу по попередженню пожеж.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 46) громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють:
- Трудові колективи через обраних ними уповноважених;
- Професійні спілки – в особі своїх виборчих органів і представників.
Уповноважених з питань охорони праці обирають на загальних зборах колективу з числа досвідчених та ініціативних працівників та діють на підставі “Типового положення”. Гарантії щодо їх звільнення з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі.
Представники профспілок беруть участь у вирішені основних питань Закону України “Про охорону праці” і Положенню ФПУ від 20.09.1994 р. Значна роль профспілкових комітетів полягає у профілактиці травматизму та профілактичних захворювань, розглядані конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці, усунення виявлених порушень нормативних актів з питань безпеки і гігієни праці.
Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, виконанням відповідних програм і зобов’язань за колективними договорами.
Вищий державний нагляд за охороною праці в Україні покладено на Генерального прокурора України. Прокурор слідкує за дотриманням трудового законодавства, проводить слідство у всіх випадках групового травматизму та травматизму з летальним кінцем.
3.4. Фінансування і оподаткування коштів
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про охорони праці” фінансування охорони праці здійснюється власником.
На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівнях створюються фонди охорони праці відповідно до Положення Кабінету Міністрів України від 09.03.99 р. № 335.
Управління державним фондом здійснює Держнаглядохоронпраці і кошти використовуються на виконання національних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Управління галузевими фондами здійснюється міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади (концернами, корпораціями ...). Використовуються кошти на виконання галузевих програм (узгоджених з Держнаглядохоронпраці).
Управління регіональними фондами здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Ці кошти використовуються на впровадження регіональних програм.
Управління фондами підприємств здійснюють власники підприємств (або їх уповноважені) і використовують їх для виконання комплексних заходів і забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці.
Загальний контроль за надходженням і витрачанням коштів фондів здійснює Держнаглядохоронпраці.
Всі фонди формуються за рахунок:
- добровільних перерахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні;
- коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на розвиток спеціалізованих виробництв, лабораторій, експертних груп та ін.;
- коштів інших фондів, громадських організацій, що надійшли у порядку надання допомоги;
- а також інших надходжень.
Крім того спрямовуються кошти одержані від застосування до підприємств:
- штрафів за невиконання нормативних актів;
- штрафів за невиконання вимог Держнаглядохоронпраці;
- штрафів, накладених на посадових осіб і працівників, винних у порушені вимог щодо охорони праці.
Державний фонд – 50%
Галузевий фонд – 25%
Регіональний фонд – 25%
Відповідальність за перерахування коштів до відповідних фондів покладається на керівника підприємства.
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи з охорони праці визначається чинним законодавством про оподаткування.
3.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Відповідно до ст. 49 Закону України “Про охорону праці” за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право – накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.
Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст.49 Закону України “Про охорону праці” підлягають службові особи Держнаглядохоронпраці. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). Уст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов’язків в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріали відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умов коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальні як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріали відповідальність може бути накладена незалежно від притягнені працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальна відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збиті у зв’язку з порушеннями законодавства про охорону праці можу включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпілий залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім’ю та на утриманців.
Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створює небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин-власник підприємства чи уповноважена(ні) особа(и). Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.
3.6. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:
- вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці;
- участь у роботі міжнародних інституцій з соціально-трудових питань;
- одержання консультацій та технічної допомоги зарубіжних експертів
- проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;
- підготовка кадрів з охорони праці за кордоном;
Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці, яка була створена ще у 1919 році. З 1946 року МОП - спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй. Україна є членом МОП з 1954 року. Із 181 конвенції, що прийняті на цей час МОП, Україна ратифікувала 50, серед яких найважливіші нормативні акти, що стосуються основоположних прав людини. Кожна держава, член МОП, зобов’язана подавати доповіді про застосування на своїй території ратифікованих нею конвенцій, а також інформації про стан законодавства і практики з питань, що порушуються у не ратифікованих нею конвенціях.
3.5.1. Соціальне партнерство в галузі охорони праці:
поняття, проблеми, перспективи
! Див. окремо
ІV. Система управління охороною праці
Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.
При управління охорони праці на підприємстві не повинні здійснюватись заходи і прийматись рішення, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.
4.1. Основні завдання і функції СУОП
До основних функцій управління охороною праці належать:
- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
- організація та координація робіт;
- облік показників стану умов і безпеки праці;
- контроль за функціонуванням СУОП;
- стимулювання роботи по вдосконаленню охорон. праці.
Основні завдання управління охороною праці:
- навчання працівників безпечним методам праці;
- забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;
- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
- організація лікувально-профілактичного обслуговування;
- професійний добір працівників з окремих професій;
- удосконалення нормативної бази з питань охорони праці;
- планування роботи з охорони праці (поточне, оперативне);
- контроль за станом охорони праці.
4.2. Планування роботи з охорони праці.
Функція планування має вирішальне значення в СУОП.
Планування роботи з охорони праці поділяється на:
- Перспективне планування вирішує найбільш важливі і дострокові питання, виконання яких вимагає єдиної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість його виконання повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування;
- Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі “Охорона праці” колективного договору;
- Оперативне планування здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому;
Колективний договір - це форма самоуправління на підприємстві (установі). Він визначає взаємовідносини адміністрації і трудового колективу у галузі економічного і соціального розвитку трудового колективу, його укладає комітет профспілки від імені трудового колективу з адміністрацією в особі керівника підприємства на загальних зборах трудового колективу.
Колективний договір поширюється на всіх робітників, керівників, спеціалістів і службовців підприємства, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.
Розділ “Поліпшення стану, умов і охорони праці” включає:
а) обов’язки адміністрації;
б) обов’язки профспілкового комітету;
в) взаємні обов’язки адміністрації і профспілкового комітету.
4.3. Контроль за станом охорони праці.
Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і вірогідної інформації про стан охорони праці на підприємстві, що можливо тільки на підставі регулярного та об’єктивного контролю.
До основних форм контролю належать:
- Оперативний – здійснюється згідно із затвердженими посадовими обов’язками з боку керівників робіт і підрозділів підприємств.
- Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємств.
- Громадський контроль здійснюється комісією з питань охорони праці підприємства та громадськими інспекторами з охорони праці.
- Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль
Іст. – щоденний, на кожній виробничій дільниці.
ІІст. – два рази на місяць, згідно із затвердженим графіком.
ІІІст. – один раз на місяць за графіком під головуванням керівництва підприємства.
4.4. Служба охорони праці на підприємстві
Згідно з законом України “Про охорону праці” (ст. 23) служби охорони праці створюються на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та видів діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.
Служба охорони праці на підприємстві виконує свої функції і обов’язки відповідно до Типового положення. Організується на підприємстві з числом працюючих 50 чол. і більше. Підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Формується служба охорони праці із спеціалістів з вищою освітою і роботою за профілем виробництва не менше трьох років.
4.5. Навчання з охорони праці.
Навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників населення України з питань охорони праці — один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.
Навчання з охорони праці проводять на всіх підприємствах і організаціях незалежно від характеру і ступеню небезпеки виробництва.
Навчання з охорони праці проводять:
- в навчальних закладах;
- при підвищенні кваліфікації;
- при проведенні різних видів інструктажів.
Вивчення питань охорони праці є обов’язковим у дошкільних, середніх позашкільних, професійно-технічних і вищих, а також у закладах післядипломної освіти.
Інструктажі з питань охорони праці
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться:
- з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;
- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
- у разі екскурсії на підприємство;
- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які | навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;
- який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
- який буде виконувати нову для нього роботу;
- з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
- Проводиться з вихованцями, учнями та студентами середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти:
- на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов’язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках;
- перед уроками трудового навчання фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;
- перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів;
Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці
в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:
- на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;
- для решти робіт — 1 раз на шість місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
- при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;
- при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд - контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт що виконуються працівником;
- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;
- з вихованцями, учнями, студентами - в кабінетах, лабораторіях майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж.
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:
- при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;
- при ліквідації аварії, стихійного лиха;
- при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.
Проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладу освіти в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи).
2. темах Факультет компьютерных технологий Кафедра информационных систем и технологий Курсы 2 3
3. тема принципов и способов организации и построения теоретической и практической деятельности
4. Роль средств массовой информации в формировании стиля жизни общества.html
5. Пояснительная записка к курсовой работе по дисциплине Теория автоматического управления БГТУ
6. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
7. 21 Жанры- Слэш яой PWP POV Предупреждения- Изнасилование Зоофилия Размер- Мини 1 страница Колво частей- 1
8. Ибупрон ~ сильное обезболивающие средство быстро действует в виде шипучих таблеток щадит желудок а в свеч
9. сенситивность к отвержению-
10. Византия образ мира
11. НЕТ ПУТИ или Х
12. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ ~ Д
13. по теме SSEMBLER LNGUGE для студентов специальности 145 01 03 ' Сети телекоммуникаций специализации 145 01 03 04
14. Развитие франчайзинга в России 1
15. А класс понедельник вторник
16. Духовные традиции и кинематограф христианского мира вчера сегодня завт ра на который съехались кинем
17. Практикум по оплате труда на предприятиях АПК КолосС
18. 1 Цветочные подставки- история их появления и современные тенденции
19. несерйозності в газетах та ЗМІ
20. Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП Кіцманський хлібокомбінат)