У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 2 Фактори зовнішнього впливу на поведінку споживачів Мета лекції- розуміння аудиторією сутності фак

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.6.2025

Тема 2. Фактори зовнішнього впливу
на поведінку спож
ивачів

Мета лекції: розуміння аудиторією сутності факторів біологічної і соціокультурної детермінації поведінки споживачів і механізмів їх впливу.

Ключові питання теми

1. Структура елементів біологічного і соціокультурного впливу на поведінку споживачів.

2. Концепція культури.

3. Соціальна структура суспільства.

Використовувані терміни

Вторинна група — група, що складається з індивідів, стосунки між якими мають безособистісний і формалізований характер.

Групи спрямування — це групи, з якими індивід прагне себе асоціювати.

Дисоціативні групи — групи, членства в яких індивід мотивовано уникає.

Закон — це норма, яка гарантується державою і тому має прямо примусовий характер.

Звичаї — це неформальні норми повсякденного життя, що передаються від покоління до покоління.

Зразки — це рекомендовані моделі поведінки, яких важко досягати, але за належного старання, характеру і здібностей реальні.

Ідеалице норми, що задають напрямок дій, але не передбачають, що люди повинні досягти цілей.

Культураце сукупність стійких форм соціальної взаємодії, закріплених у нормах і цінностях, засобах комунікації.

Мова — це засіб спілкування за допомогою символів, що розуміються належними до даної культури людьми.

Мораль — це сукупність норм поведінки, що регулюють важливі принципи поведінки людей.

Неформальні групи — це первинні групи, для яких характерна нечітка структура, відсутність формалізації статусів.

Норми — це правила, зразки поведінки, що підтримуються культурою.

Обов’язокслужбові інструкції або моральні норми, які людина змушена виконувати відповідно до свого суспільного становища.

Первинна група складається з членів, що зв’язані особистісними стосунками, знають один одного і взаємодіють між собою.

Право — це норми поведінки, що закріплюються законом.

Релігія — це сукупність норм культового характеру.

Референтна група — це група, чия передбачувана позиція або цінності використовуються індивідом як основа для повсякденної поведінки.

Роль — це статус людини в дії.

Соціальна групасоціальна спільність людей, об’єднаних на підставі ряду ознак, що стосуються змісту спільно виконуваної ними діяльності або характеру спілкування.

Соціальні санкції — розгалужена система винагород за виконання норм та згоду з ними і покарань за відхилення від них.

Соціальний статус — це співвідносне положення (позиція) індивіда або групи в соціальній системі.

Соціальна стратифікація — ієрархічно організована структура соціальної нерівності, що існує у визначеному суспільстві, у визначений історичний відрізок часу.

Статус — це комплекс прав, обов’язків, соціальних очікувань, властивих даній статусній позиції.

Статусна позиція — це місце в соціальному просторі, яке наділене визначеним статусом.

Субкультура — це підсистема культури, що включає в себе сукупність стійких специфічних форм взаємодії, властивих певній соціальній групі або прошарку.

Формальні групи складаються зі статусних позицій і людей, що їх займають, мають чітку структурну організацію з формальним визначенням статусу кожної позиції.

Цінністьце результат оцінювання людиною порівняльних якостей кількох об’єктів з погляду своїх або прийнятих за свої суспільних інтересів.

1. Структура елементів біологічного і соціокультурного впливу на поведінку споживачів

Характерною рисою моделювання споживчої поведінки в маркетингу є визнання суверенітету споживача — здатності споживача самостійно розподіляти свої доходи й у такий спосіб впливати на структуру суспільного виробництва.

Основою суверенітету споживача є свобода споживчого вибору, яка виявляється в тому, що споживач, керуючись особистими смаками, власними перевагами та уявленнями про корисність, володіючи визначеними ресурсами, обирає найкращий для себе набір товарів і послуг з безлічі доступних.

Насправді така воля майже завжди обмежена. Велика частина характеристик людини і планів її поведінки задається через включеність в ширші системи життєдіяльності. У будь-який момент часу поведінка людини піддається біологічній і соціально-культурній детермінації.

Біологічна детермінація поведінки людини навколишнім середовищем реалізується за допомогою впливу на параметри поведінки:

  •  зміни в умовах існування людини;
  •  зміни у ресурсній базі життєдіяльності людини.

У сучасному світі вплив біологічних чинників на поведінку людини значною мірою нейтралізується соціальним середовищем. Тому саме соціально-культурна детермінація поведінки має вирішальне значення для маркетингового управління поведінкою споживачів.

Адекватність співвідношень між соціальними силами, їх сподіваннями, вимогами і природою людини забезпечується через цілеспрямований вплив суспільства на поведінку індивіда — соціальний контроль. Соціальний контроль включає сукупність соціокультурних норм і цінностей, які обмежують поведінку індивіда, а також санкції, застосовувані для реалізації цих норм і цінностей (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Зв’язок цінностей, норм, санкцій і зразків споживання

Виділяють три форми соціального контролю:

  1.  елементарні (в основному примусові) санкції;
  2.  суспільна думка;
  3.  соціальні інститути.

Залежно від способу накладання санкцій — колективного або індивідуального — соціальний контроль може бути зовнішнім і внутрішнім (самоконтроль).

Внутрішній контроль виявляється в тому, що індивід самостійно регулює свою поведінку, погоджуючи її з загальноприйнятими нормами.

Зовнішній контроль — сукупність інститутів і механізмів, що забезпечують дотримання загальноприйнятих норм поведінки і законів.

З погляду рівня формалізації соціального контролю суспіль-
ства, що має впливати на споживача, санкції можна класифікув
ати згідно з матрицею, представленою на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Санкції соціального контролю

Неформальний контроль реалізується в загальноприйнятих нормах поведінки, у звичаях і традиціях, у суспільній думці.

Діяльність органів формального контролю базується на трьох принципах. По-перше, вони покликані попереджати відхилення від норми. По-друге, вони зобов’язані стримувати від порушення норм погрозою покарання, щоб індивіди уникали порушення цих норм. По-третє, вони повинні застосовувати визначені санкції (штраф, арешт і т. п.) у випадку порушення індивідом або групою людей соціальних норм.

Залежно від ціннісних орієнтацій виділяють такі типи особистості:

  •  традиціоналісти, орієнтовані в основному на цінності боргу, порядку, дисципліни, законослушність, в той час коли виразність таких якостей, як креативність, самостійність, прагнення до самореалізації, у даного типу особистості досить низька;
  •  ідеалісти, в яких сильно виявлене критичне ставлення до традиційних норм, незалежність та ігнорування авторитетів, постійний саморозвиток за будь-яких обставин;
  •  особистості фрустрованого типу, для яких характерні низька самооцінка, пригнічене самопочуття, відчуття себе ніби викинутим з потоку життя;
  •  реалісти поєднують у собі прагнення до самореалізації з розвинутим почуттям боргу і відповідальності, здоровий скептицизм із самодисципліною і самоконтролем;
  •  гедоністичні матеріалісти, які орієнтовані, в першу чергу, на одержання задоволень «тут і зараз», і ця гонитва за «насолодами життя» здобуває насамперед форму задоволення споживчих бажань.

При цьому динамічний аналіз соціальної структури суспільства для прогнозування змін поведінкових реакцій споживачів ґрунтується на такій особистісній типологізації:

  •  модальний тип особистості — той, котрий реально переважає в даному суспільстві;
  •  ідеальний тип особистості — не прив’язаний до конкретних умов. Це тип особистості як побажання на майбутнє;
  •  базисний тип особистості — той, котрий щонайкраще відповідає потребам сучасного етапу суспільного розвитку.

Вплив факторів соціально-культурної детермінації визначає:

  •  по-перше, соціальну структуру суспільства;
  •  по-друге, його нормативну культуру і ціннісні орієнтації, включаючи нормативний канон людини, уявлення про те, якою вона повинна або не повинна бути;
  •  по-третє, установки, стиль мислення і самосвідомість окремих індивідів.

2. Концепція культури

Культура є найбільш могутнім фактором соціального впливу на судження і поведінку споживачів. Культура — це насамперед сукупність цінностей (духовних і матеріальних), а також людська діяльність щодо їх створення, поширення і збереження. Це рівень розвитку суспільства, що охоплює знання, віросповідання, мистецтво, право, мораль, звичаї й будь-які інші навики і звички, що здобуваються людиною як членом цього суспільства.

З погляду вивчення поведінки споживачів і керування нею, найважливішими є такі функції культури:

  •  людинотворча, що забезпечує розвиток творчого потенціалу людини в усіх формах його життєдіяльності;
  •  пізнавальна — як засіб пізнання і самопізнання суспільства, соціальної групи й окремої людини;
  •  інформаційна — функція трансляції соціального досвіду, що серед іншого забезпечує зв’язок часів (минулого, сьогодення і майбутнього);
  •  комунікативна — функція соціального спілкування, що забезпечує адекватність взаєморозуміння;
  •  ціннісно зорієнтована, тобто культура задає певну систему координат, своєрідну «карту життєвих цінностей», у яких існує і на які орієнтується людина;
  •  нормативно регулювальна — за якої культура виступає засобом соціального контролю за поведінкою людини.

У поведінці споживачів культура виявляється в існуванні відносно сталих форм та моделей споживання. Вона швидко реагує на всі зміни, що відбуваються в соціумі, і сама впливає на нього, формуючи і визначаючи досить багато соціальних процесів, включаючи процеси групостворення і соціальної мобільності.

3. Соціальна структура суспільства

Знання культури і реальної соціальної структури суспільства, характеру розподілу цінностей між різними соціальними групами і ступеня нерівності між ними дає можливість правильно ідентифікувати типове в поведінці споживачів. Саме завдяки соціокультурній детермінації суспільство якісно відрізняється від довільного, хаотичного скупчення людей, забезпечує визначеність і відносну стійкість відносин обміну, передбачуваність економічної поведінки особистості («надприродної», соціальної сутності людини).

Основу соціальної структури суспільства складають:

  •  люди;
  •  соціальні зв’язки і дії;
  •  соціальні взаємодії і відносини;
  •  соціальні інститути й організації;
  •  соціальні групи;
  •  спільності;
  •  соціальні норми і цінності.

Включення і функціонування людини в суспільстві відбувається через її інтеграцію з різними соціальними групами, освоєння нею сукупності соціальних ролей, що визначають її соціальний стан і статус серед інших людей.

Група — це два або більше індивіди, що розділяють загальні норми, цінності й вірування і чия поведінка взаємозалежна через формальні або неформальні зв’язки між індивідами.

Соціальні групи можуть бути класифіковані за рядом ознак. Найбільш корисними критеріями групової належності споживача для маркетологів є:

1. Тип контакту.

2. Привабливість.

3. Членство.

За характером контактів групи поділяють на первинні і вторинні. Первинні групи — ті, що характеризуються частими міжособистісними контактами. Вторинні — групи з обмеженими міжособистісними контактами.

Привабливість групи — це бажання індивіда належати до даної групи. Привабливість змінюється від негативної до позитивної. Групи негативної привабливості можуть впливати на поведінку з тією ж силою, що і групи позитивної привабливості.

При цьому активність і характер участі людини в групі визначаються в основному ступенем стійкості членства й усвідомленістю належності до групи.

Членство людини в соціальних групах, її позиції в суспільстві визначають соціальні ролі, які вона «грає». Поняття «соціальна роль» — це запропоновані груповими стандартами шаблони поведінки, що є необхідними й очікуваними від людини в різних ситуаціях, виходячи з позицій у суспільстві. Якби дії людей були непередбачені, напевно, ринкові взаємодії між ними не тільки були б ускладнені, а й сам феномен обміну став би неможливий. Знаючи, яку соціальну роль грає людина, ми передбачаємо її дії, готуючись реагувати на них.

Виконання ролі полягає в тому, щоб виконувати обов’язки, детерміновані роллю, і здійснювати свої права стосовно інших.

Входження у різні соціальні ролі є основним процесом формування особистості, зовнішнім проявом адаптивної стратегії людини. Індивідуальність кожної окремої людини виявляється
у виборі прийнятих ролей та адаптації до власного світовідч
ування.

Потрапляючи у певну ситуацію, людина:

  1.  переживає відповідні емоції як першу реакцію організму і психіки на зовнішні обставини;
  2.  підбирає маски-ролі з набору вже існуючих поведінкових схем.

Якщо ситуація незнайома, емоції проявляються інтенсивніше і підбір маски вимагає певного часу. Якщо ж рольова дистанція зведена до нуля, адаптаційна активність також знижена.

У структурі соціальної ролі і рольової взаємодії можна виділити такі основні елементи:

  1.  Роль як функція або зразок поведінки, очікуваної від людини, що займає визначену позицію, статус у суспільстві.
  2.  Ідеальні моделі рольової поведінки, закріплені в кожній конкретній культурі.
  3.  Рольова поведінка — взаємопроникнення ідеальної моделі й індивідуального виконання ролі.
  4.  Індивідуальний стиль виконання ролі конкретною людиною.
  5.  Суспільна оцінка ролі, що виконується.

Соціальна роль є функцією соціального стану, що виявляє належність особистості до тієї або іншої спільності й через неї до суспільства і визначає соціальний статус людини.

Поняття соціального статусу характеризує місце особистості в системі суспільних відносин, її діяльність в основних сферах життя і нарешті оцінку діяльності особистості з боку суспільства, що відбивають певні кількісні і якісні показники (зарплата, премії, нагороди, звання, привілеї), а також самооцінку, яка може збігатися або не збігатися з оцінкою суспільства або соціальної групи. Розподіл індивідів за соціальним статусом і система мотивації виконання соціальних ролей, що відповідають цим статусам, складають основу соціального порядку в суспільстві.

Соціальна стратифікація суспільства з урахуванням статусних характеристик його членів здійснюється за такими основними критеріями:

  •  якісними характеристиками членів суспільства, що визначаються генетичними рисами і запропонованими статусами (походження, родинні зв’язки, особисті якості і здібності);
  •  рольовими характеристиками членів суспільства, що визначаються тим набором ролей, які індивід виконує в суспільстві (посада, рівень професіоналізму, рівень знань і т. ін.);
  •  характеристиками володіння матеріальними і духовними цінностями (гроші, засоби виробництва, твори мистецтва, можливості духовного й ідеологічного впливу на інші прошарки суспільства тощо).
Зв’язок між соціокультурними цінностями і специфічними цілями споживання, у тому числі обумовленими існуючою системою соціальної стратифікації, показано на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Взаємозв’язок соціокультурних цінностей
і специфічних цілей споживання

Схема, наведена на рис. 2.3, показує, що:

1) атрибути і переваги продукту — відображення соціокультурних цінностей;

2) ці атрибути і переваги продукту — засіб досягнення специфічних цілей споживання;

3) специфічні цілі споживання визначають набір домінуючих у суспільстві соціокультурних цінностей.

24

PAGE  23




1. лекция медицинских рефератов историй болезни литературы обучающих программ тестов
2. а. При плановой социалистической экономике этого механизма просто не существовало поскольку главной целью
3. на тему ldquo;Социальная структураrdquo; подготовлена доц
4. Организация культурно-досуговой деятельности детей в Ясногорском сельском Доме культуры
5. поступил через сутки от начала заболевания с жалобами на боль внизу живота и в правом поясничном участке
6. Тема 8 Тенденції розвитку сучасної світової філософії Зміст теми- 1
7. Подводники тихоокеанцы в боях с противником (1941-1945 г)
8. Космополитизация мировой политики
9. Тема 2. Компьютерные сети
10. ] В молодости мы все уверенные в себе люди