Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство охорони здоров'я України
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
Велігоря Ірина Євгенівна
УДК 616.316.-008.8:614.876(477):813.863
Зміна мінералізуючої функції слини під впливом іонізуючої радіації в
малих дозах та психоемоційного стресу
14.01.22 – стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Київ - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Хоменко Лариса Олександрівна, завідувач кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України;
доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, завідувач кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України
Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава
Захист відбудеться 01 лютого 2001 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.
О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.
Автореферат розісланий 28 грудня 2000 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 Політун А.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аварія на ЧАЕС відкрила новий якісний аспект впливу іонізуючого випромінювання на людей і перед фахівцями стала проблема вивчення біологічної дії радіації в малих дозах (до 1 Гр.) [Василенко И.Я., 1991., Руднев М.И., 1994., Борисенко А.В., 1996., Сердюк А.М., 1997]. Величезний негативний вплив на здоров'я людей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, виявив тривалий психічний вплив [Барьяхтар В.Г., 1995., Бачериков Н.Е. и соавт., 1995]. Після аварії на ЧАЕС спостерігається значне збільшення загальносоматичної патології серед потерпілих верств населення, що виявляється в зростанні патології ендокринної, серцево-судинної, нервової і травної систем [Барьяхтар В.Г., 1995, Алеіразян С.А. і співавт, 1997., Федоров В.И. 1997., Киндзельський Л.П., Демина Э.А. 1998.], на тлі яких є значно виражені зміни в порожнині рота [Вишняк Г.Н. и соавт. 1995, Митченок В.І., 1996, Ревенок Б.А., 1997, Ткаченко П.І., 1996, Хоменко Л.О. і співавт. 1995, 1997] та ураження твердих тканин зубів [Борисенко А.В. 1996, Волков С.М. 1996, Смоляр Н.І., Пришко З.Р. 1995, Хоменко Л.О. і співавт. 1995]. Важливе значення в розвитку патологічних процесів в порожнині рота належить змінам якісного і кількісного складу слини [Боровский Е.В. и соавт. 1979, 1991, Скляр В.Е., Чумакова Ю.Г., 1995, Смоляр Н.І., Пришко З.Р., 1995, Левицкий А.П. и соавт., 1991, Atkinson J.C., Wu A.J. 1994., Bassett R.E. et all., 1995, Declerck D. et all., 1995]. Відсутність даних, що розкривають механізм порушення мінералізуючої функції слини з урахуванням стану ферментних систем при комбінованій дії іонізуючої радіації в малих дозах і психоемоційного стресу не дають можливості розробити один з етапів лікування і профілактики каріозного процесу у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної і дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою “Особливості патогенезу, клініки та лікування захворювань порожнини рота у осіб, які підпали під дію радіаційних факторів катастрофи в Чорнобильській АЕС”, номер державної реєстрації 0198И007141.
Мета дослідження: виявити роль в розвитку карієсу порушень мінерального обміну і ферментних систем слини і крові, котрі беруть участь в процесі мінералізації при дії на організм психоемоційного стресу і іонізуючої радіації в малих дозах.
Задачі дослідження
1. Виявити зміни в слинних залозах при впливі іонізуючої радіації в малих дозах, стресу і їх спільної дії та оцінити ступінь зміни вмісту кальцію, кислої та лужної фосфатаз і амілази в крові експериментальних тварин.
2. Вивчити стан показників кальцієво-фосфорного обміну в слині і крові, виявити їх взаємозв'язок; визначити характер і частоту змін в твердих тканинах зубів, зумовлених мінералізуючими властивостями крові і слини у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб, які знаходяться в стані психоемоційного стресу.
3. Вивчити у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб, які знаходяться в стані психоемоційного стресу, показники ферментних систем, що беруть участь в процесі мінералізації твердих тканин (кисла та лужна фосфатази, амілаза), в слині і крові та провести їх порівняльну оцінку.
4. Оцінити ефективність препаратів для загальної профілактики карієсу у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб, які знаходяться в стані психоемоційного напруження, розробити практичні рекомендації для профілактики карієсу зубів у даних груп хворих для лікарів-стоматологів.
Об'єкт дослідження: вплив на організм іонізуючої радіації в малих дозах і психоемоційного стресу.
Предмет дослідження: біологічні рідини (слина, кров).
Методи дослідження: для об'єктивної оцінки впливу ушкоджуючих чинників на організм проведено експериментальне дослідження на щурах з подальшим вивченням біохімічного складу крові на вміст кальцію, кислої та лужної фосфатаз, a-амілази і електронно-мікроскопічне дослідження привушних слинних залоз; для оцінки стану систем, що регулюють кальцієво-фосфорний обмін, проведено загальносоматичне обстеження хворих і визначений рівень психоемоційного напруження по шкалі тривожності Тейлора; якісну характеристику мінералізуючої функції слини оцінювали індексом КПВ, індексом гігієни по Федорову-Володкіної, електрофоретичною активністю кліток буккального епітелію, ТЕР-тестом; кількісну оцінку мінералізуючих функцій слини і крові визначали за результатами біохімічного дослідження середовищ на вміст кальцію, неорганічного фосфату, кислої та лужної фосфатаз, a-амілази з урахуванням рН слини і швидкості слюновітділення.
Наукова новизна. На підставі експериментальних досліджень вперше вивчено стан слинних залоз при самостійному і спільному впливі іонізуючої радіації в малих дозах та стресу. Встановлені закономірності зміни показників кальцієвого обміну і ферментів, які беруть участь в процесі мінералізації, в крові у експериментальних тварин. Вперше виявлено зміни мінералізуючих функцій слини і крові, встановлено взаємозв'язок між процесами мінералізації в слині і крові у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та осіб, які знаходяться в стані психоемоційного стресу, вивчено вплив слини на стан твердих тканин зубів у даних груп хворих. Використані препарати загальної дії для профілактики карієсу в комплексі з антиоксидантними, імуностимулюючими і седативними засобами у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб, які зазнали впливу психоемоційного стресу.
Практичне значення. Результати експериментальних досліджень дають можливість лікарям прогнозувати тягар порушення кальцієвого обміну від ферментативної активності кислої та лужної фосфатаз, a-амілази в крові і міру морфо-функціональних порушень в слинних залозах в залежності від виду ушкоджуючого чинника. Виявлений взаємозв'язок показників кальцієво-фосфорного обміну в крові і слині доводить необхідність обліку загального стану організму при проведенні ремінералізуючої терапії на твердих тканинах зубів. Аналіз стану ферментних систем показав необхідність враховувати їх активність при проведенні ремінералізуючої терапії в порожнині рота. Виявлені особливості в кількісному і якісному складі слини дозволяють встановити ступінь вираженості карієсогенних умов в порожнині рота, що дає можливість лікарям-клініцистам прогнозувати інтенсивність зростання карієсу у осіб, схильних до впливу психоемоційного стресу, та осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Розроблений комплекс препаратів для загальної профілактики карієсу, як патогенетично діючий, дає можливість широко використовувати його в практиці для осіб, які зазнали впливу іонізуючої радіації в малих дозах і психоемоційного стресу.
Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в практику лікувальної роботи і учбовий процес кафедри терапевтичної і дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківської обласної стоматологічної поліклініки (ХОСП) і Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення (ХОСДРЗН).
Особистий внесок пошукача. Комплекс клінічних досліджень, статистична обробка, інтерпретація, наукове обгрунтування і впровадження основних результатів в практику проведені автором особисто. Всі експериментальні дослідження зроблені автором спільно із співробітниками лабораторії патоморфології Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології (ХНДІМР) (директор – доктор медичних наук, професор Пилипенко М.І.). Біохімічні дослідження слини і крові проведені з участю автора в лабораторії експериментального моделювання Харківського науково-дослідного інституту ортопедії і травматологія (директор – доктор медичних наук, професор Корж М.О.). За матеріалами досліджень опубліковано 5 наукових праць в співавторстві, в яких особистий внесок пошукача – 70% (експериментальні дослідження, систематизація та аналіз отриманих результатів. Автор виражає щиру подяку співробітникам вищеназваних установ за допомогу при виконанні досліджень.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень обговорені на наукових форумах: регіональній науково-практичній конференції вчених стоматологів медичних вузів і практичних лікарів в рамках національної виставки з міжнародною участю “Стоматологія в Україні 98” (м. Харків, 29-30 січня 1998 р.); Харківської обласної науково-практичної конференції стоматологів “Питання експериментальної і клінічної стоматології”, присвяченої 20-річчю стоматологічного факультету ХДМУ (м. Харків, 9 грудня 1998 р.); I (VIII) з'їзді асоціації стоматологів України (м. Київ, 30 листопада 2 грудня 1999 р.); спільному засіданні кафедр терапевтичної і дитячої стоматології, ортопедичної стоматології з курсом ортодонтії, хірургічної стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедр терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології і стоматології дитячого віку і дитячої щелепно-лицьової хірургії Харківського державного медичного університету і Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології (24 лютого 2000 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 5 статей в наукових журналах, які рекомендовані ВАК України, 4 статті в збірниках наукових праць і 3 роботи в матеріалах і тезах конференцій.
Структура і об'єм роботи. Дисертацію викладено на 164 сторінках друкарського тексту. Складається з вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів, експериментальних, клінічних і біохімічних досліджень, обговорення їх результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 221 роботу, з них 100 іноземних авторів. Робота ілюстрована 28 таблицями і 46 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи досліджень. Для рішення поставлених задач проведений комплекс експериментальних і клінічних досліджень. Експериментальні дослідження проведені в ХНДІМР на 55 тваринах (білі щури-самці лінії Вістар, масою 160-200 г.). Тварини були розділені на 4 групи. Перша група - біологічний контроль (інтактні щури). Друга група щурів, що зазнали тотального фракціонованого опромінення в сумарній дозі 0,75 Гр, протягом трьох днів по 0,25 Гр, на рентгенівському апараті РУМ-17, при таких умовах: ампераж - 7 мА, напруга - 150 кВ, фільтри: Cu - 1 мм, Al - 1 мм; потужність дози (в м'яких тканинах) - 1,06 Ч 10-2 Гр/хв. Третя група - тварини, яким відтворювали підгострий іммобілізаційний стрес (триразова гіпокінезія в спеціальних тісних клітках протягом 15 годин) (Френкель Л.А., 1996). Четверта група тварин, яким проводилося триразове, щоденне опромінення по 0,25 Гр з подальшою гіпокінезією в ті ж дні. Щурів виводили з експерименту на 3, 7 і 30 добу після закінчення досліду (шляхом знекровлення під гексоналовим наркозом) в терміни, відповідні початку хвороби, її розпалу і періоду відновлення. Вивчено вміст в сироватці крові щурів кальцію (Каракашов, Вичев, 1968), кислої та лужної фосфатаз (метод Боданского), a-амілази (Smit Roe, 1949) і проведено електронно-мікроскопічне дослідження привушної слинної залози щурів.
Клініко-лабораторне обстеження і лікування проведено 56 стоматологічним хворим з компенсованим і декомпенсованим карієсом зубів, у віці від 37 до 49 років (протягом 1996 - 1998 рр). Із загального числа хворих було виділено 3 групи. До першої групи, в кількості 20 чоловік, що проходили лікування на базі ХОСП, увійшли хворі, не пов'язані з дією радіації, у яких праця по показниках інтелектуального і емоційного напруження відноситься до класу шкідливих і небезпечних умов праці [Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу: № 382: Затв. Наказом Міністерства охорони здоров'я 31.12.1997 року]. Другу групу склали особи Чорнобильського контингенту (особи, учасники ЛНА на ЧАЕС, а також переселенці з радіаційно-забруднених територій Київської і Житомирської областей, середня доза опромінення яких склала (0,113±0,22) Гр і підтверджена документально, вони обстежувалися і лікувалися в ХОСДРЗН. Контрольну групу склали практично здорові люди, котрі не були схильні до впливу радіації і психоемоційного стресу. Всі хворі були жителями місцевого регіону.
Клінічне обстеження проводили по загальноприйнятій схемі: збір анамнезу, огляд, визначення індексу КПВ, індексу гігієни (Федоров Ю.А., Володкина В.В., 1970). Проводили ТЕР – тест (Окушко В.Р. и др., 1983) для виявлення ступеню мінералізації емалі зубів.
Для визначення стану місцевого імунітету в порожнині рота, так і стану організму загалом, використали метод визначення функціональної активності клітин буккального епітелію (Шахбазов В.Г. и др., 1986). Для визначення рівня психоемоційного стану хворих використали шкалу тривожності (Teylor J., 1953). З метою вивчення мінералізуючої функції слини і крові досліджували вміст в даних середовищах мінеральних речовин: кальцію (метод Каракашова и Вичева, 1968, в модифікації Леонтьева В.К. и Смирновой В.Б., 1971), неорганічного фосфату (метод Больца и Льюка в модифікації Конвай В.Д., Леонтьева В.К., Бризгалиной В.П., 1972) і активність ферментів: a-амілази (Smit Roе, 1949), кислої та лужної фосфатаз (метод Боданского), а також визначали рН- слини (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976) і об'єм слини (метод Л. Сазама, 1971, в модифікації Боровського Е.В. и др., 1977).
Ефективність проведеного лікування визначали через 2 місяці.
Отримані дані експериментальних і клінічних досліджень обробляли статистично з використанням критерію Стьюдента і частотного аналізу зміни показників по точному методу Фішера (Шевченко И.Т. и др., 1970).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розпочаті в роботі дослідження включали вивчення в експерименті самостійного впливу іонізуючого випромінювання в малих дозах і іммобілізаційного стресу та їх спільної дії на склад показників кальцієвого і ферментного обмінів в крові експериментальних тварин і морфо-функціональний стан слинних залоз щурів. Проведені дослідження дозволили встановити, що при спільному впливі радіації і стресу відбувається найбільше і достовірне зниження концентрації кальцію в крові до 87,6 % при (р = 0,015) від норми на 30-у добу, що свідчить про взаємне посилення захисної реакції організму на дію ушкоджуючих чинників. Встановлено, що стрес, іонізуюча радіація в малих дозах та їх спільна дія призводять до підвищення концентрації лужної фосфатази і зниження активності кислої фосфатази, з тенденцією до зростання обох фосфатаз на 7 і 30 добу. Найбільше підвищення ферментативної активності лужної фосфатази відбувалося при стресі на 7 і 30- добу ((178,3±10,8)% і (187,8±37,8)% при (р>0,005)), тоді як опромінення спричиняло найбільш виражене зниження активності кислої фосфатази на 3 добу ((45,1±10,2)% від норми (р>0,018)). Дія іонізуючого опромінення в малих дозах з подальшим стресом впливала мінімальним чином на активність ферментів, що знаходилися в межах норми за рахунок взаємного послаблення дії одного ушкоджуючого чинника іншим. Встановлено, що тільки при опроміненні на 3 добу відбувається зростання активності a-амілази ((117,8±1,7)% від норми, р=0,001). У подальші терміни дія всіх ушкоджуючих чинників викликала схожу динаміку змін активності ферментів, яка виявлялася в підвищенні активності a-амілази на 7 добу і різкому пригнобленні ферментативної активності до 30 діб. Опромінення спричиняло найбільшу зміну активності a-амілази ((126,5±2,1)% і (79,5±5,0)% при (р>0,05)), при стресі зміни були найменшими ((116,4±4,8)% і (85,6±3,7)% при (р>0,05)). Спільна дія радіації і стресу займала проміжне положення ((122,7±2,3)% і (80,1±1,6)% від норми (р=0,001)), що характеризує ослаблення ушкоджуючої дії радіації в малих дозах стресом. Гіпокальцїємія при спільній дії ушкоджуючих чинників супроводжується найменшими змінами активності кислої та лужної фосфатаз і a–амілази, і значуще при високій активності лужної фосфатази і низької - б- амілази. Підтвердженням змін ферментного складу в слині є дані електронно-мікроскопічного дослідження привушних слинних залоз щурів. Первинна реакція ацинарних клітин на стрес і опромінення виявляється посиленням секреторної активності, що супроводжується зменшенням кількості гранул і проясненням їх вмісту. Напруженість функціональної активності шЕПС при стресі і при опроміненні характеризується руйнуванням її мембран з виникненням ламелярних і волокнистих тілець, в деградації яких беруть участь первинні і вторинні лізосоми, у великій кількості, що знаходяться у цитоплазмі. В той час відновні процеси при опроміненні протікають на тлі ураження структур, котрі відповідають за білковий біосинтез на відміну від дії стресу, котрий призводить до більш тривалих порушень структурно-функціонального стану клітин. При поєднанні опромінення і стресу первинна реакція виражена в меншій мірі, ніж при дії окремих чинників: лише в окремих клітинах знижена кількість секреторних гранул, замість них спостерігається невелика кількість електронно-прозорих пухирців. Надалі виявлено більш виражену активацію білково-синтетичних процесів, що обумовлюється наявністю в клітинах активних ядер, мало зміненої шЕПС, активного комплексу Гольджі, значної кількості секреторних гранул. Це підтверджує те, що біологічно активні з'єднання, які звільняються при стресі, створюють в організмі стан підвищеної радіорезистентності до подальших фракцій опромінення і запобігають поразці нуклеїнових кислот ядра і мембранних структур клітини.
Клінічне вивчення соматичного статусу виявило, що у хворих другої групи є значні порушення з боку ЦНС, щитовидної залози, серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту. Результати дослідження психоемоційного стану свідчать про переважання у хворих 2-ї групи високого і дуже високого рівнів тривожності, тоді як для хворих 1-ї групи основним є середній рівень тривожності.
Аналіз дослідження стоматологічного статусу у даних груп хворих виявив наявність в порожнині рота умов, що знижують карієсрезистентність твердих тканин зуба (див. табл. 1). Встановлені високі показники індексу КПВ в обох групах. В 1-й групі хворих відмічено більш інтенсивне руйнування зубів.
Таблиця 1
Показники стоматологічного статусу груп хворих, які досліджуються
Показники Контроль, n=15 1-а група, n=20 2-а група, n=21
До лікування Після лікування До лікування Після лікування
КПВ, од. 4,93±0,41 19,60±0,98 р=0,016 19,60±0,98 р=0,016 15,20±1,59 р<0,0001 15,20±1,59 р<0,0001
ТЕР-тест (бали) 2,33±0,16 5,90±0,53 р<0,0001 2,5±0,48 p>0,05 6,19±0,45 р<0,0001 5,91±0,49 р<0,0001
Індекс гігієни (бали) 1,40±0,13 2,80±0,20 р<0,0001 2,30±0,15 р<0,0001 3,62±0,21 р<0,0001 2,71±0,16 р<0,0001
Електрофоретична активність ядер буккального епітелію, % 100,0±1,3 74,5±3,2 р<0,0001 106,2±4,7 p>0,05 37,4±2,7 р<0,0001 73,2±2,6 р<0,0001
Результати ТЕР-тесту характеризують значну розчинність емалі до кислоти в обох групах. Показники ТЕР-тесту до лікування і в 1-й і в 2-й групах приблизно дорівнювали 6 балам. В обох групах хворих відзначено зниження захисних властивостей слини, про що свідчать високі показники індексу гігієни і підтверджують дані зниження функціональної активності клітин буккального епітелію. У пацієнтів 2-ої групи вказані зміни мають більш виражений характер.
Проведені біохімічні дослідження виявили у хворих обох груп в крові і слині до лікування (див. табл. 2) підвищений вміст кальцію і низьку концентрацію неорганічного фосфату, високі значення відношення кальцій-фосфора, що характеризує зниження мінералізуючої функції крові і слини у даних груп хворих. У слині це додатково супроводжується низькими значеннями рН. Процес демінералізації більш виражений в крові у хворих 2-ї групи і менш в слині, а у хворих 1-ї групи він переважає в слині. З боку ферментних систем у хворих обох груп в крові виявлений ряд змін (див. табл. 2). Активність лужної фосфатази в цих групах не змінена, що, ймовірно, свідчить про відсутність значних порушень метаболічних процесів, пов'язаних із звільненням неорганічного фосфату і утворенням кісткового апатиту. Висока ферментативна активність кислої фосфатази сприяє резорбції кісткової тканини. Процес руйнування кістки компенсується переходом організму на енергетично-активний шлях розщеплення глікогену, про що свідчать високі показники a-амілази. Активність a-амілази і кислої фосфатази в крові вища у осіб 2-ї групи, що характеризує велику напруженість захисно-компенсаторних процесів.
При дослідженні активності ферментів в слині нами виявлено порушення синтезуючих процесів в слинних залозах (див. табл. 2). У слині активність лужної фосфатази значно знижена тільки у осіб 2-ї групи, що призводить до недостатнього скріплення іонів кальцію і фосфату на поверхні емалі і тим самим знижує мінералізуючу функцію слини.
Таблиця 2
Результати біохімічного дослідження крові і слини у груп хворих, яки досліджуються
Показ-ники Контроль, n=15 1-а група, n=20 2-а група, n=21
Слина Кров Слина Кров Слина Кров
До ліку-вання Після лі-кування До ліку-вання Після лі-кування До ліку-вання Після лі-кування До ліку-вання Після лікування
Кальцій (ммоль/л) 1,15±0,03 2,45±0,12 2,03±0,15 p<0,0001 1,52±0,10 р=0,0004 3,54±0,19 p<0,0001 3,59±0,19 p<0,0001 1,71±0,08 p<0,0001 1,91±0,05 p<0,0001 3,64±0,21 p<0,0001 3,21±0,17 p=0,0003
Неорганіч-ний фосфат (ммоль/л) 6,03±0,24 1,48±0,08 5,12±0,30 р=0,016 4,78±0,42 р=0,009 1,22±0,09 р=0,004 1,53±0,09 р>0,05 4,89±0,16 р=0,0001 5,07±0,17 р=0,001 1,15±0,04 р=0,0002 1,21±0,05 р=0,005
Са/Р 0,30±0,01 2,30±0,01 0,38±0,02 p<0,0001 0,35±0,04 р>0,05 2,55±0,18 р>0,05 2,52±0,19 р>0,05 0,39±0,03 p<0,009 0,39±0,02 p<0,0001 3,24±0,16 p<0,0001 3,00±0,16 p=0,0001
Лужна фосфатаза (ммоль/г*л) 4,20±0,18 1,50±0,07 3,97±1,03 р>0,05 3,45±0,54 р>0,05 1,58±0,44 р>0,05 1,54±0,09 р>0,05 1,67±0,31 p<0,0001 1,35±0,33 p<0,0001 1,44±0,16 р>0,05 1,31±0,31 р>0,05
Кисла фосфатаза (ммоль/г*л) 8,13±0,48 0,50±0,02 3,50±1,25 р=0,004 1,44±0,42 p<0,0001 1,04±0,18 р=0,003 0,58±0,09 р>0,05 5,16±1,18 р=0,021 3,68±0,41 p<0,0001 1,25±0,18 p<0,0001 1,23±0,05 p<0,0001
a-амілаза (г/г*л) 162,0±7,8 22,0±1,34 117,6±9,1 р=0,0002 146,3±5,1 р>0,05 39,40±2,03 p<0,0001 12,90±1,17 p<0,0001 151,6±2,3 р>0,05 135,5±4,6 р=0,0037 83,5±11,67 p<0,0001 84,6±6,78 p<0,0001
рН 7,06±0,14 - 6,23±0,20 р=0,001 6,76±0,15 р>0,05 - - 6,22±0,19 р=0,0003 7,09±0,11 р>0,05 - -
Об'єм слини (мл/хв) 0,35±0,02 - 0,53±0,04 p<0,0001 0,43±0,04 р=0,036 - - 0,45±0,04 р=0,045 0,48±0,05 р=0,005 - -
Низька ферментативна активність кислої фосфатази в слині сприяє зменшеній резорбції апатитів емалі і може розглядатися як протикаріозний ефект. Знижена активність a -амілази в слині компенсує демінералізуючу функцію слини за рахунок зменшення карієсогенного впливу крохмальвміщуючої їжі. Збільшена кількість слини в ротовій порожнині сприяє активному надходженню в неї мінеральних компонентів і ферментів. Компенсаторні можливості слини у осіб 2-ї групи менш виражені і посилюються низькими значеннями лужної фосфатази.
Для відновлення порушених мінералізуючих функцій крові і слини нами проведено курс лікування із застосуванням “Фітіна", “Аєвіта" і “Біотрита-С" і екстракту валеріани густої. Курс лікування становив 8 тижнів. Одночасно особи Чорнобильського контингенту проходили реабілітаційний курс в ХОСДПЗН, направлений на відновлення порушень мозкового кровообігу. Внаслідок лікування досягнутий значний позитивний ефект у хворих 1-ї групи (див. табл. 1), що виявляється в поліпшенні стоматологічного статусу, у хворих 2-ї групи відмічено незначне поліпшення. Середні дані ТЕР-тесту у хворих 1-ї групи істотно знижуються до 2,5 балів у 100 % випадків, і у 90 % випадків відмічено перехід хворих у групу з високою резистентністю емалі до кислоти. У хворих 2-ї групи ТЕР-тест практично не змінюється і дорівнює 5,9 балам, поліпшення показників відмічено у 23,8 % випадків і виявлено слабку зміну між групами із середнім і низьким рівнем резистентності. Отримані дані були підтверджені результатами біохімічного дослідження (див. табл. 2). Якщо у хворих 1-ї групи відношення кальцій - фосфору наближаються до нормальних значень в крові і слині, то у хворих 2-ї групи дане відношення має тенденцію до пониження тільки в крові за рахунок підвищення активності a-амілази. У слині відношення кальцій- фосфору залишається без змін (131,8 %) і це зумовлено низькими значеннями лужної фосфатази (32 %). Це свідчить про порушення білково-синтезуючих процесів в слинних залозах при впливі на організм радіації. Низька ефективність лікування (без урахування загального гормонального фону) з використанням вказаних вище препаратів пояснюється безпосередніми структурними змінами в слинних залозах при стресі і радіації і опосередніми змінами при стійкому порушенні гормонального складу організму (особливо регулюючого кальцій - фосфорний обмін).
Внаслідок проведених досліджень вивчено механізм впливу ушкоджуючих чинників на мінералізуючу функцію крові і слини (схема).
Висновки
1. У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, яке полягає у виявленні ролі в розвитку карієсу порушень мінерального обміну і ферментних систем слини і крові, які беруть участь в процесі мінералізації, при дії на організм іонізуючої радіації в малих дозах і психоемоційного стресу.
2. Електронно-мікроскопічне дослідження привушних слинних залоз щурів виявило, що іонізуюча радіація в малих дозах і стрес викликають схожу первинну реакцію, що супроводиться звільненням секреторних продуктів з ацинарних клітин. Відновні процеси в слинних залозах при опроміненні протікають на тлі уражених структур, відповідальних за білковий біосинтез, на відміну від дії стресу. При поєднанні опромінення і стресу первинна реакція виражена менше і супроводиться більш значною активацією білково-синтетичних процесів, чим при стресі і тим більше при опроміненні.
3. Іонізуюча радіація в малих дозах, стрес і їх спільна дія викликають в крові експериментальних тварин схожу спрямованість змін концентрації кальцію, лужної та кислої фосфатаз і a-амілази. Спільна дія радіації і стресу супроводжується вираженою гіпокальціємією. До найбільшого підвищення активності лужної фосфатази призводить самостійний вплив стресу, а самостійний вплив опромінення спричиняє зниження активності кислої фосфатази і найбільш виражену зміну a-амілази.
4. Клінічне обстеження осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, і осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, виявило наявність в порожнині рота умов, які сприяють зниженню карієсрезистентності твердих тканин зуба: високі показники індексу гігієни; низький рівень резистентності емалі до кислоти; низькі показники імунітету в порожнині рота. У осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, дані умови більш виражені.
5. У осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, і осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в крові і слині виявлено високу концентрацію кальцію і низьку - неорганічного фосфату. Співвідношення кальцій - фосфору в обох групах вище за показники норми. Порушення кальцієво-фосфорного обміну більше виражені у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в крові, а у осіб, що знаходяться в стані психоемоційного напруження, - в слині.
6. Підвищену секрецію слинних залоз виявлено у осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, та осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і переважає при самостійному впливі стресу.
7. У осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, і осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, в крові виявлено високі показники ферментативної активності лужної фосфатази і a-амілази, які значно вищі у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
У слині у осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, і осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, активність лужної фосфатази низька і сильніше придушується при стресі. Низькі показники a-амілази характерні для осіб, що знаходяться в стані психоемоційного напруження, а лужної фосфатази тільки для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
8. Застосування “Фітіну”, “Аєвіту”, “Біотриту-С” і екстракту валеріани густої як препаратів загальної протикаріозної дії, антиоксидантів, имуностимуляторів і седативних коштів, призводить до поліпшення стану порожнини рота у осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, та осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Диспансерне обстеження осіб Чорнобильського контингенту і осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, повинно включати вивчення мінералізуючої функції слини і крові з визначенням мінерального і ферментного складів для прогнозування тяжкості порушень в порожнині рота у даних груп хворих з метою проведення комплексу лікувальних і профілактичних заходів.
2. Для оцінки ефективності мінералізуючої функції слини використати ТЕР - тест.
3. Для профілактики карієсу у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і осіб, що знаходяться в стані психоемоційного стресу, необхідно включати препарати, що володіють загальною протикаріозною, імуномодулюючою, радіопротекторною і седативною дією. Нами запропонований комплекс препаратів, що включають: “Фітін”, “Аевіт”, “Біотрит-С”, екстракт валеріани густої.
Список надрукованих наукових робіт
1. Велигоря И.Е. Ферментативная активность a-амилазы смешанной слюны при действии на организм человека повреждающих факторов // Вісник проблем біології і медицини. –1999. -№ 6. –С. 129-131.
2. Велигоря И.Е. Влияние ионизирующей радиации и стресса на ферментативную активность щелочной фосфатазы в сыворотке крови крыс. // Вісник проблем біології і медицини. –1999. -№ 9. –С. 71-74.
3. Велигоря И.Е. Активность фосфатаз в слюне у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации и стресса. // Вісник стоматології. –1999. -№ 2. – С. 12-13.
4. Велигоря И.Е. Сравнительная характеристика показателей минерального обмена в крови и слюне при воздействии на организм повреждающих факторов. // Вісник стоматології. –1999. -№ 3. – С. 12-13.
5. Куцевляк В.Ф., Велигоря І.Є. Показники мінерального обміну в слині та крові ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. // Український радіологічний журнал. –1999. -№ 3. – С. 282-284.
6. Куцевляк В.Ф., Лукашова О.П., Велигоря И.Е. Действие ионизирующей радиации в малой дозе и стресса на ультраструктуру клеток слюнной железы. // Сборник научных работ юбилейных чтений, посвященных 130-летию кафедры гистологии, цитологии и эмбриологии “Гистология как научно- практический базис подготовки медицинских кадров”. –Харьков: Харк. держ. мед. ун-т., 1997. – С. 84-86.
7. Куцевляк В.Ф., Варакута В.В., Велигоря И.Е., Лавриненко В.Ф., Стогний В.И. Функциональное состояние клеток буккального эпителия у стоматологических больных, подвергшихся влиянию ионизирующей радиации в результате аварии на ЧАЭС. // Сборник научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”. –Харьков: ХГМУ, 1998. –Вып. 1. –С. 34-36.
8. Куцевляк В.Ф., Велигоря И.Е. Комбинированное воздействие ионизирующей радиации в малых дозах и стресса на активность a-амилазы в крови”. // Сборник научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”. –Харьков: ХГМУ, 1998. –Вып. 1. –С. 37-39.
9. Велигоря И.Е. Эффект реминерализации в твердых тканях зуба при использовании препарата общего противокариозного действия у лиц, подвергшихся воздействию стресса и ионизирующего излучения.. // Сборник научных трудов “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”. –Харьков: ХГМУ, 1999. –Вып. 2. –С. 23-26.
10. Куцевляк В.Ф., Волков С.М., Велигоря І.Є., Любченко О.В. Деякі клініко-експериментальні паралелі дії іонізуючого випромінювання на біологічні об'єкти. // Матеріали I (VIII) з'ізду Асоціації стоматологів України (30 листопада – 2 грудня 1999). - Київ: Книга Плюс. –1999. –С. 135-136.
11. Велигоря И.Е. Особенности минералирующей функции крови и слюны при воздействии на организм повреждающих факторов. // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Медицина на межі століть: відкриття та перспективи”. –Харків, Хар. Мед. академія післядипломної освіти, 1999. –С. 101-102.
12. Велигоря И.Е. Активность фосфатаз в слюне у лиц, подвергшихся воздействию повреждающих факторов. // Тези науково- практичної конференції “Ассоціації стоматологів Сумської області” (10 –11 лютого 2000 року). –Суми. –2000. –С. 14-16.
Анотація
Велігоря І.Є. “Зміна мінералізуючої функції слини під впливом іонізуючої радіації в малих дозах та психоемоційного стресу”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Національний медичний університет імені академіка О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, 2001 р.
Експериментальні дослідження показали, що при спільному впливі ушкоджуючих чинників стрес створює в організмі стан підвищеної радіорезистентності до наступних фракцій іонізуючої радіації в малих дозах, які зумовлюють ураження нуклеїнових кислот ядра та мембранних структур ацинарних клітин привушної залози; викликає в крові найменші зміни активності ферментів, які беруть участь у процесі мінералізації твердих тканин, і це сприяє активному надходженню до них кальцію.
Клініко-біохімічне обстеження осіб, які знаходяться у стані психоемоційного стресу та які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, виявило у порожнині рота умови, котрі знижують карієсрезистентність твердих тканин зубів; у них має перевагу в крові і слині процес демінералізації. Він супроводжується формуванням захисно-компенсаційних реакцій з боку ферментів, які беруть участь у процесі мінералізації, що зумовлює руйнування твердих тканин зубів.
Розроблена схема загального лікування та профілактики карієсу з використанням препаратів “Фітіну”, “Аєвіту”, “Біотриту-С” та екстракту валеріани густої.
Ключові слова: іонізуюча радіація, психоемоційний стрес , слинні залози, слина , тверді тканини зуба, лікування.
Аннотация
Велигоря И.Е. “Изменение минерализирующей функции слюны под действием ионизирующей радиации в малых дозах и психоэмоционального стресса”. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 –стоматология. Национальный медицинский университет имени академика А.А.Богомольца МЗ Украины, г. Киев, 2001 год.
Диссертация посвящена изучению роли в развитии кариеса нарушений минерального обмена и ферментных систем слюны и крови, участвующих в процессе минерализации, при действии на организм ионизирующей радиации в малых дозах и психоэмоционального стресса, а также поиску обоснованных методов профилактики кариеса зубов.
В экспериментальной части получена объективная оценка влияния повреждающих факторов на организм. Гипокальциемия, которая наиболее выражена при совместном действии радиации и стресса, сопровождается наименьшими изменениями ферментативной активности щелочной и кислой фосфатаз и a-амилазы, и значима при высокой активности щелочной фосфатазы и низкой a-амилазы. Результаты электронно-микроскопического исследования околоушных слюнных желез показали сходную динамику изменений в ацинарных клетках при стрессе, облучении и их совместном действии. Первичной реакцией ацинарных клеток является усиление секреторной активности, сопровождающейся разрушением шЭПС, данные изменения менее выражены при совместном действии радиации и стресса и это приводит к более быстрому восстановлению белково-синтетических процессов в клетках. При облучении восстановительные процессы протекают на фоне поражения структур, ответственных за белковый биосинтез.
Проведено клинико-лабораторное обследование трех групп больных (лиц, находящихся в состоянии психоэмоционального напряжения; лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, т.е. подвергшихся воздействию радиации и стресса, и пациентов, не связанных с действием повреждающих факторов). В ходе обследования установлено, что для больных, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, характерна множественная соматическая патология, где ведущее место занимают нарушения в системах, регулирующих кальций-фосфорный обмен, а именно – патология нервной системы и щитовидной железы. Данное состояние больных сопровождается высоким и очень высоким уровнем психоэмоционального напряжения.
Результаты исследования стоматологического статуса показали, что действие неблагоприятных факторов снижает минерализирующую функцию слюны. Это подтверждают высокие показатели индекса КПУ в обеих группах и стресс способствует более интенсивному разрушению зубов. В обеих группах больных выявлены факторы, снижающие кариесрезистентность зубов ( высокие показатели индекса гигиены и низкая электрофоретическая активность клеток буккального эпителия), низкая степень минерализации зубов. У лиц, пострадавших в результате аварии, данные нарушения более выражены.
Проведенные биохимические исследования выявили количественные нарушения кальций-фосфорного обмена в крови и слюне, сопровождающиеся высокими значениями кальция и низкими – неорганического фосфата при действии повреждающих факторов. Процесс деминерализации более выражен в крови и менее - в слюне у лиц, пострадавших во время аварии, тогда как при стрессе этот процесс преобладает в слюне.
Со стороны ферментных систем, участвующих в процессе минерализации, в крови и слюне выявлено формирование защитно-компенсаторных процессов, предотвращающих активное разрушение костной ткани, имеющих большую напряженность у лиц, пострадавших во время аварии на ЧАЭС.
Для восстановления нарушенных минерализирующих функций слюны и крови проведен курс лечения и профилактики с применением “Фитина”, “Аевита”, “Биотрита-С” и экстракта валерианы густой.
После лечения достигнут значительный положительный эффект у лиц, находящихся в состоянии психоэмоционального стресса, у них выявлено восстановление минерализирующих функций слюны и крови. У больных, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, отмечено улучшение стоматологического статуса, но количественные показатели минерального обмена в слюне и крови свидетельствуют о стойком нарушении минерализирующей функции данных сред. Процесс реминерализации твердых тканей зубов протекал вяло и основным фактором, снижающим его, является низкая ферментативная активность щелочной фосфатазы (32 %) в результате непосредственных структурных изменений в слюнных железах при действии радиации и стресса и опосредованных нарушениях, обусловленных стойким нарушением гормонального состава организма, регулирующего кальций-фосфорный обмен.
Ключевые слова: ионизирующая радиация, психоэмоциональный стресс, слюнные железы, слюна, твердые ткани зуба, лечение.
Summary
Veligorya I.Ye. Changes of saliva mineralizing function under the influence of marginal doses of ionizing radiation and psychoemotional stress. – Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.22 – Stomatology. National medical university named after academician A.A. Bogomolets, HD of Ukraine, Kyiv, 2001.
Experimental researches have shown that combined influence of damaging factors creates in the organism condition of abnormal radioresistance to further fractions of marginal doses of ionizing radiation. It prevents the damage to nuclein acids of the nuclei and membrane structures of salivary gland cells; in the blood it causes minimal changes in the activity of the ferments participating in mineralizing processes in solid tissues, which creates favourable conditions for calcium to actively enrich them.
Clinical and biochemical examination of people being under psychoemotional stress conditions as well as of people who suffered after Chernobyl Atomic Power Station catastrophe has shown in the mouth cavity conditions lessening the caries resistance of tooth solid tissues, prevalence of the demineralizing process in the blood and saliva accompanied by the formation of protective compensatory reactions in the ferments participating in the process of mineralization, which prevents tooth solid tissues from decay.
The scheme for general caries prevention with the use of preparations and Phytinum, Aevitum, Biotrit-C, Extractum Valerianae spissum has been worked out.
Key words: ionizing radiation , psychoemotional stress, salivary gland, saliva, tooth solid tissues, prevention.