Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.)
Енергетика– сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують природні енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передачі і розподілу енергії.
Галузі господарства, що входять до складу енергетики:
Паливна і добувна промисловість поділяється на три галузі: нафтова та газова промисловість; вугільна промисловість; добувна промисловість.
Вплив на довкілля. Видобування та первинна переробка нафти і газу обумовлює:
1. Руйнування природних ландшафтів у процесі будівництва добувних підприємств та транспортних трубопроводів.
2. Забруднення ґрунтів території проммайданчика та прилеглої території нафтопродуктами при експлуатації родовища, а також в результаті аварійних виливів при транспортуванні.
3. Забруднення атмосферного повітря продуктами переробки нафти (газу).
2.)
Хімічна промисло́вість — це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Сільське́ господа́рство— галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах. У світовому сільському господарстві зайнято близько 1,1 млрд. економічно активного населення .
Лісова і деревообробна промисловість — важлива складова економіки України.
Зародження розвитку галузі в Україні відбувається на рубежі XVIII — XIX століть. У цей період створюються дрібні кустарні лісопильно-деревообробні і меблеві підприємства. Лісозаготівлі в переважній більшості районів носять сезонний характер. В другій половині XIX століття з'являються лісохімічні виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці тощо).
В 1950—1990рр. на підприємствах почали впроваджуватися механізовані й автоматизовані лінії, новітнє устаткування з програмним керуванням, сучасні технології і матеріали, особливо в меблевому виробництві.
Підприємства галузі розташовані на території всіх областей України, у містах Києві і Севастополі.
Пріоритетний розвиток деревообробна і меблева промисловість одержали на півночі і заході країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді переважають коштовні хвойні і твердолистяні породи. Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі і Карпатах. Шпилькові (хвойні) насадження займають 43 % загальної площі, з них сосна — 33 %. Твердолистяні становлять 43 %, з них дуб і бук — 32 %. Щорічно в Україні заготовлюється близько 13 млн кубометрів деревини.
Житлово-комунальне господарство — галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.
Транспорт - один з найважливіших елементів матеріально-технічної бази
суспільного виробництва і необхідна умова функціонування сучасного
індустріального суспільства, так як з його допомогою здійснюється
переміщення вантажів і пасажирів.
3)
На частку України припадає понад 34,15 млрд. т. вугілля (3,8% від світових
запасів). 92% запасів кам'яного вугілля зосереджені на південному сході - з них
39% припадає на Донецький регіон, а решта на території Луганської,
Дніпропетровської та Харківської областей.
Стан вугільної галузі України викликає серйозні побоювання. У 2000р. в
країні видобуто в 2,25 рази менше вугілля, ніж 20 років тому. Головна причина
зниження видобутку - знос основних фондів галузі. 90% діючих підприємств
працюють без реконструкції понад 30 років, в той час як оновлення в даній
галузі повинно відбуватися максимум через кожні 15 років. 40% донецького
вугілля використовують для коксування, решту вугілля, головним чином, як
енергетичну сировину.
Донецьке вугілля видобувається шахтним способом, з глибини більше 1км,
це найглибші й важкі розробки в світі і, тому, воно має високу вартість. У всіх
країнах підземний видобуток вугілля нерентабельний, однак для української
металургії та енергетики це вкрай важлива сировина.
Основні проблеми цього порушення пов'язані з утворенням великої
кількості кислих і мінералізованих стічних вод, а так само шахтних і кар'єрних
вод, що містять важко обложені дисперсні домішки. Вони забруднюють
підземні і поверхневі води. Ці проблеми пов'язані також з вилученням та
порушенням земельних ресурсів, окисленням (горінням) териконів,
виснаженням водних ресурсів та порушенням гідрологічного режиму підземних 13
і поверхневих вод, забрудненням повітряного басейну твердими і
газоподібними шкідливими речовинами. Значної шкоди природному середовищу завдає масове, прискорене
виведення шахт з експлуатації методом «мокрої консервації», яка веде до
затоплення шахтних полів, просідання земної поверхні та її заболочування, а
також підняттю рівня, засоленню та забрудненню грунтових вод, природних
джерел і річок.