Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Активні операції банків - полягають у діяльності, пов'язаній із розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.
Аналіз кредитний — процес періодичного аналі зу всіх наданих кредитів, відображених у балансі Б. Допомагає контролювати відповідність наданих кредитів кредитній політиці банку, своєчасність здійснення платежів за ними, а також погашення кредитів.
Базова процентна ставка — орієнтована про центна ставка, яка використовується КБ для обчислення % за надані клієнтам кредити.
Банківська ліцензія — документ, який видається НБУ в порядку і на умо вах, визначених у ЗУ"Про Б і БД", на підставі якого б. мають право здійснювати БД.
Банківський ри́зик — ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та надходження банку.
"Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.
Валовий кред. ризик — загальна заборго ваність за кредитними операціями.
Валюта кредиту — валюта, якою за згодою кре дитора та позичальника надається кредит. Валюта кредиту може бути нац. валютою кредито ра чи позичальника, валютою третьої країни або міжн. розрахунковою одиницею.
Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют.
Високоліквідні активи позичальника — найбільш мобільні активи п-тва, які у \/ час можуть бути використані для здійснення всіх госп. операцій.
Витрати - зменшення екон. вигоди у звітному періоді у формі відпливу (вибуття) або ви користання А чи виникнення заборгованості, що веде до зменшення власного К., відмінне від розподілу капіталу між учасниками.
Відстрочені (пролонговані) кредити — це такі кредити, за якими банком перенесені строки повернення на пізніший час. Для цього необхідне обґрунтоване клопотання позичальника. Пролонгація позички оформляється додатковою кредитною угодою і супроводжується встановленням вищої процентної ставки.
Врахування векселів — купівля векселів банком до терміну їх погашення.
Гарант — поручитель; юр. або фіз. особа, д-ва, що дає гарантію у чомусь, зокрема у фін. стосунках.
Гарантія — передбачене законом чи окремою угодою зобов'язання, згідно з яким юр. або фіз. особа відповідає повністю або частково пе ред кредиторами у разі невикон боржником своїх зобов'язань.
Гарантовані кредити – надання банком зобов’язання надати клієнту кредит у визначеному розмірі при виникненні у нього потреби протягом обумовленого терміну.
Геп — це міра відсоткового ризику, на який наражається банк протягом зафіксованого часового інтервалу.
Декурсивна % ставка – нарах % здійснюється наприкінці періоду користування коштами.
Диверсифікація – процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, що безпосередньо не пов’язані між собою.
Дисконт – сума % платежів, розрах за дисконтною ставкою та сплачених позичальником при видачі кредиту.
Дисконтна % ставка – нарах % здійсн наперед, на початок періоду кредитування, від кінцевої суми боргу.
Ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяль ності вимогам закону.
Доход — збіл. екон. ви год протягом зв. періоду у формі набуття або зростання А чи зменшення З, що за безпечує збільшення К і не є внесками учасників.
Дюрація — міра приведеної вартості окремого цінного паперу або портфеля ЦП, за допомогою якої вимірюється середня тривалість пері оду, протягом якого всі потоки доходів за ЦП надходять до банку.
Екон. нормативи — показники, що встанов люються НБУ і дотриман ня яких є обов'язковим для банків.
Ефективна ставка – річна складна % ставка.
Забезпечення кредиту — один із шляхів захисту кредитора від кред. ризику.
Заборонні умови – це дії, які позичальник зобов’язується не здійснювати під час кредитної операції без попереднього погодження з банком.
Запобігання ризику – просте відхилення від заходу, пов’язаного з ризиком.
Застава — одна з форм забезпечення боргових зобов'язань, яка передбачає передавання кредито рові майнових чи інших цінностей позичальника.
Зниження ризику – це скорочення ймовірності й обсягу витрат.
Зобов'язання банку — це вимоги до активів банківської установи, що зобов'язують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому.
Зобовязувальні умови – умови, які покладають певні зобов’язання на керівництво підприємства-позичальника.
Кількісний аналіз – чисельне визначення окремих видів ризиків і ризику проектів у цілому.
Коеф. заг. ліквідності позичальника — хар-зує достатність оборотних А п-тва для погашення своїх боргів.
Коеф. незалежності позичальника — показ ник, який показує, яка сума власних коштів припа дає на 1 грн. вартості активів п-тва.
Коеф. поточної ліквідності — коеф., який показує, скільки одиниць обігових коштів при падає на кожну одиницю короткотермінових, тобто невідкладних, зобов'язань.
Контокорентний кредит — це кредит банку, що надається в національній чи іноземній валюті відповідно до потреб клієнтів, які мають у банку поточні рахунки.
Комерц. кредит — товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари.
Контрагент — кожна зі сторін у договорі; кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі, в реалізації угоди.
Контроль — контроль за фін.-госп. д-стю пі-ств, організацій та грома дян, здійснюваний банками в процесі виконання банк. операцій.
Кор.рахунок — рахунок, призна чений для розрахунків, здійснюваних однією кре д. установою за дорученням і за кошти іншої кред. установи на підставі укладеного кореспон дентського договору.
Креди́т — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах поверненості, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання.
Кредит акцептний — один із видів кредитів КБ, пов'язаний з вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що надається век селетримачеві, кре дит акцептний надається векселедавцеві і є гарантійною послугою.
Кредит консорціумний — кредит, що надається позичальникові банк. консорціумом.
Кредит ломбардний — короткотерміновий кредит під заставу високоліквідних активів (рухомого май на), які можна швидко реалізувати. Застава забезпе чує повернення кредитів.
Кредит овальний — кредит, призначений для сплати за зобов'язаннями клієнта банку в тому разі, коли сам клієнт не зможе цього зробити.
Кредит споживчий — кредит, що надається фіз. особі-резиденту для придбання споживчих товарів та послуг.
Кредитна дисципліна — дотримання позичальни ком правил кредитування і зобов'язань, які випли вають з умов кред. угоди, зокрема щодо ефек тивного використання кредиту, забезпечення
Кредитна експансія — інтенсивне розширення банками кред. операцій з метою отримання прибутків і освоєння ринків позичкових капіталів до умов соц.-екон. розвитку.
Кредитна лінія - форма кредитування, у якій в межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту декількома частинами (траншами), в найбільш зручному режимі для ведення бізнесу позичальника.
Кредитний механізм — сукупність принципів, організаційних форм, методів і правил, встановле них законодавством та спрямованих на забезпечен ня управління кредитом.
Кредитна політика – стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування позичальників.
Кредитна рестрикція — тип гр.-кред. політики, здійснюваної ЦБ для оз доровлення екон. ситуації в країні шляхом підвищення процентних ставок, обмеження банк. кредитування, накладання обмежень на торгівельні угоди.
Кредитний договір — цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.
Кредитний портфель – сукупність усіх кредитів, наданих банком.
Кредитний потенціал – відображає величину мобілізованих коштів за мінусом загального резерву ліквідності.
Кредитний процес — рух банк. кредиту як послідовний перебіг його організаційних стадій.
Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).
Кредитний скоринг – бальна с-ма оцінки надійності клієнта.
Кредитні відносини - це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості у кредит і поверненням його разом з %.
Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу).
Кредитор — один із учасників кред. сто сунків, котрий надає кредит і має право вимагати від боржника сплатити борг.
Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошами, що генеруються у ході діяльності.
Кредитування – це кредитний процес, що включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин. Це операції, пов'язані з наданням коштів з державного бюджету на умовах повернення, платності та строковості, у результаті яких з'являються зобов'язання позичальника перед бюджетом (надання кредитів, бюджетних позичок та фінансової допомоги на поворотній основі), та операції, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету.
Кумулятивний геп — інтегральний показник, що відбиває ступінь ризику відсоткових ставок, на який наражається банк протягом розглянутого часового горизонту. це різниця між загальним обсягом чутливих активів і зобов’язань, які протягом часового горизонту можуть бути переоцінені.
Ліквідація пробл заборгов – захід банку, який означає приховане визнання того факту, що банк припустився помилки, надавши кредит, та вчасно не вжив відповідних заходів.
Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).
Лімітування – встановлення ліміту, тобто граничних сум затрат, продажу, кредиту і т.п.
Маржа – різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит та ставкою, яку банк сам сплачує за залучені ресурси.
Моніторинг — с-ма постійного спостережен ня за найважливішими поточними результатами фін. д-сті позичальника в умовах постій но змінної кон'юнктури фін. ринку.
Номінальна % ставка – річна проста% ставка.
Обмежувальні умови кред договору – дозволяють позичальнику певні дії, але лише в заздалегідь установлених межіх.
Облікова ставка НБУ – базова ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні КБ.
Оборотні активи позичальника — сукупність май нових цінностей п-тва, які обслуговують по т. госп. процес і повністю спожива ються впродовж одного операційного циклу.
Овердрафт — це короткостроковий кредит у межах встановленого ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли коштів на поточному рахунку недостатньо.
Одноразові кредити — це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позичкою на підставі заяви та інших документів клієнта.
Операційний ризик — економічний термін який описує групу ризиків, що виникають в процесі поточної діяльності (операцій) банку, це ризик прямих або непрямих втрат, викликаних помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу організації або несприятливих зовнішніх подій нефінансової природи (наприклад, шахрайство або стихійне лихо).
Опціон %-вих ставок — право вибору аль тернативних процентних умов контракту.
Паралельні кредити передбачають участь у їх наданні декількох банків, але кожний банк окремо оформляє кредит клієнту на однакових погоджених умовах.
Пасивні операції - це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.
Пеня — штрафна санкція за несвоєчасне вико нання фін.зобов'язань. Нараховується у % до суми невиконаного договірного зобов'я-зання за кожен день затримки
Перманентні кредити - надаються банками у міру виникнення у клієнтів потреби в межах відкритої кредитної лінії. Позички надаються, як правило, шляхом безпосередньої оплати з позичкового рахунку розрахункових документів клієнта (доручень, чеків та інших) без погодження з банком розміру позички і документального її оформлення.
Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.
Плаваюча % ставка- може змін банком згідно з умовами договору з обов’язковим повідомленням позичальника.
Платоспроможність - здатність позичальника (контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.
Права майнові — юр. закріплені права фіз. та юр. осіб володіти, розпоряджатися і користуватися певними майн. ціннос тями.
Прийняття ризику – залишення всього ризику чи частини на відповідальність банку.
Принципи кредитування – це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу.
Позичальник - суб'єкт кред. відносин, який отримав у тимчасове користування гр. кошти на умовах, зазначених у кред. угоді.
Політика ризику – сукупність різних заходів для зниження небезпек помилкового прийняття рішення і скорочення можливих негативних наслідків цих рішень на різних стадіях кредитного процесу.
Поручительство — договір, згідно з яким поручи тель бере на себе відповідальність перед кредитором за те, що боржник цього кредитора поверне своєчасно борг.
Проблемні кредити – за якими своєчасно не проведені один чи декілька платежів, знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини за яких банк матиме сумнів щодо повернення кредиту
Простроченими - вважаються кредити, за якими закінчилися строки повернення, встановлені в кредитних угодах між банком і позичальником, а кошти банку не повернені. Такі кредити обліковуються на окремому рахунку, і за ними клієнт мусить сплачувати підвищену процентну ставку.
Проста % ставка – нарах % проводиться на початкову суму боргу.
Процентна маржа – це різниця між % доходами від активів і % витратами за зобов’язаннями банку.
Процентна ставка – відносний показник ціни кредиту, що відображає відношення суми сплачених процентів до величини кредитую.
Процентний ризик – виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.
Реальна % ставка – враховує інфляційний вплив та всі витрати банку щодо залучення коштів.
Револьверний кредит — це позика, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і відновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту.
Резерви за кред. ризиками — частина бан к. капіталу, призначена для компенсації мож ливих втрат за кред. операціями.
Рентабельність п-тва — виражений у % відносний показник ефективності викори стання основних засобів п-тва, задіяних ре сурсів. Заг. рентабельність п-тва визначають як відношення прибутку до сер.ї вартості осн. виробничих
Репрезентативність – максимальне розкриття інформації з точки зору користувачів.
Реструктуризація проблемної заборгованості – це угода кредитора з позичальником, який має труднощі з погашенням своїх фін зобов’язань, про нову схему їх погашення.
Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.
Рефінансування – надання позичальнику нового кредиту в погашення заборгованості за чинним кредитним договором.
Ризик зміни % ставки – це ризик, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.
Ризик ліквідності - який виникає через неплатоспроможність банку виконати свої зобов’язання в належні строки, не зазнавши при цьому втрат.
Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду.
Ринкова % ставка - встановлена на ринку кредитних ресурсів під дією попиту і пропозиції.
Ринковий ризик - імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін ринкових цін незалежно від того, чи спричинені ці зміни факторами, які притаманні конкретному типу цінних паперів чи їх емітенту, або факторами, які впливають на вартість всіх цінних паперів в обігу на ринку.
Ринок позичкових капіталів — с-ма екон. відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позичковий капітал і його перерозподіл між учасниками суп. відтво рення.
Самострахування – група заходів для внутрішнього страхування ризиків, покликана забезпечити нейтралізацію їх негативних фінансових наслідків у процесі кредитування.
Секюретизація – продаж банком виданого кредиту, тобто передача прав щодо отримання основного боргу і % за ним покупцю кредиту.
Синдиковані кредити - надаються банківським консорціумом, в якому один з банків виконує роль менеджера, збирає з банків-учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, складає з позичальником кредитну угоду і надає кредит.
Складна % ставка – при нарах % за базу береться нарощена сума попереднього періоду.
Спред — різниця між цінами продажу і купівлі кред. ресурсів.
Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику
Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі.
Стратегія кредитної політики – пріоритети, принципи, цілі та завдання банку на кредитному ринку.
Стратегія ризик-менеджменту – мистецтво керувати ризиком у непевній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і застосуванні прийомів його зниження.
Страхування – фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку)
"Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором. "
Сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.
Тактика – фін та ін. інструментарій, який застосовується банком для реалізації цілей при здійсненні кредитних операцій.
Тверда % ставка – фіксується у кред договорі на момент його укладання і є незмінною протягом всього терміну.
Уникнення ризику – відмова від реалізації заходу, пов’язаного з ризиком.
Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту.
Уступка вимоги за проблемними кредитами - продаж банком заборгованості за кредитом третій особі на підставі укладеного договору уступки права вимоги та умови сплати останнім суми уступленої вимоги.
Фіксована процентна ставка - застосовується за згодою сторін (банку І позичальника) і притаманна стабільній економіці та короткостроковим кредитам.
Фін. ліверидж — механізм впливу на рівень рентабельності вл. К через зміну співвідношення власних і позичкових коштів, вико ристовуваних п-твом.
Хеджува́ння, — засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди.
Цесія — передання іншим особам свого права на володіння власністю, засобами або на їх отримання.
Чистий кред. ризик за кред. операцією — валовий кред. ризик, класифікований за сту пенями ризику, зменшений на % вартості прийнятого забезпечення.
Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення.
Якісний аналіз – виявлення джерел, причин, факторів ризиків, установлення потенційних зон ризиків, його видів.