Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка
Інститут педагогіки та психології
Кафедра соціальної педагогіки
КУРСОВА РОБОТА
З соціальної педагогіки
На тему «Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного "Я" в період ранньої юності»
студента ІІІ курсу СП-31 групи
напряму підготовки: 0101
спеціальності «Соціальна педагогіка»
Бурлаки Д.І.
Керівник: кандидат педагогічних наук
Поліщук Ю.Й.
Національна шкала_________________
Кількість балів:___Оцінка: ECTS______
м. Тернопіль – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО МОЛОДІЖНІ НЕФОРМАЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОГО «Я В ПЕРІОДРАННЬО ЇЮНОСТІ»…………………………………………………………8
1.1Характеристика найпоширеніших молодіжних об’єднань………………….8
1.2 Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності…………………………………………………………….13
1.3 Вплив молодіжних об’єднань на міжособистісні стосунки……………….16
РОЗДІЛ2.АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ МОЛОДІЖНИХ НЕФОРМАЛЬНИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ………………………………………………………………………..20
2.1 Результати дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань на становлення та розвиток особистості…………………………………………………..20
2.2 Дослідження впливу молодіжного об’єднання на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі Тернопільської комунальної загальноосвітньої школи №11……………………………………………………….....23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..........39
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...41
ВСТУП
Кожне покоління має право в нагороду за свою працю і корисну діяльність шити собі штани на свій смак і сидіти на стільцях , які йому подобаються. І вішати на стіни те, що йому хочеться, а не те, що викликає відразу.
Н. Акімов
Сучасне інформаційне суспільство розвивається швидкими темпами. Не встигає закріпитись нова соціальна цінність, як на зміну приходить інша. Зазвичай, більшості старшого покоління, яке виховувалось при авторитарному режимі, притаманні риси непоступливості та впевненості в тому, що «вони завжди праві». На їхній погляд, молодше покоління має лише виконувати їхні вимоги, не сперечаючись з рішеннями старших. Все це, звичайно, залишило відбиток на сучасній культурі нашої країни. Нова генерація зі своїми амбіціями, схильністю до максималізму, намагається зруйнувати стереотипи та отримати більше свободи, що об’єктивно притаманне молоді завжди і суб’єктивно характерно для інформаційної культури, оскільки її головним джерелом розвитку є сама унікальність людини. Тому, формуючи своє ставлення до життя, починаючи з періоду ранньої юності, власні цінності та норми, які, звичайно, відрізняються від пріоритетів старшого покоління, молодь шукає своє унікальне місце в соціумі, поле для реалізації.
Нерозуміння дорослих примушує молодь віддалятися, об’єднуватися та створювати власний світ. Перш за все, це і зумовлює формування неформальних молодіжних об’єднань та молодіжної субкультури в цілому.
Кожному, напевно, доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які в чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось весь у металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних молодіжних об’єднань.
Перші паростки молодіжних об’єднань зароджуються в період ранньої юності, коли молодь відчуває багато сил та енергії, але не знаходить сфери для її реалізації. Юнацтво відчуває себе некорисним та безпощадним у великому суспільстві, яке належить головним чином дорослим, воно потребує й чекає підтримки. Тому на допомогу повинні прийти дорослі, спрямовуючи цю активність у позитивне русло та підтримуючи її. Проте, враховуючи амбіційність, нестриманість, максималізм юнацького віку, підготовка має ненав’язливою, поради повинні мати невимушене забарвлення, оскільки невірний підхід викликає бурхливий сплеск негативних емоцій у молодої людини. Існує тенденція молоді робити навпаки порадам дорослих, але це знов-таки залежить від того, яким чином настроєні старші, наскільки вони є терплячими.
Саме тому молодь об’єднується за спільними проблемами й інтересами. Ці проблеми мають свій «мікросвіт», до якого дорослим вхід заборонено. Це коло однодумців, як правило, заперечує «дорослу» культуру. На цьому етапі створюються неформальні молодіжні об’єднання, в яких домінуючим питанням є «Хто я?» та проблема само актуалізації . Тобто, поява різноманітних молодіжних об’єднань, викликана, по-перше, ідентифікацією себе з референтними однолітками, щоб не бути «білою вороною», а по-друге – намаганням досягти.За останні десятиріччя як в нашій країні так і за кордоном проблема молодіжних об’єднань, цінностей і ціннісних орієнтацій молоді набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість.
Сама молодь є об’єктом вивчення багатьох наук: вікової психології, демографії, соціології, соціальної антропології, та чільне місце посідає в педагогіці. Врахування в педагогічному процесі психологічних особливостей, соціокультурних умов – складові досягнення успіху та виховання юнацтва. Молодіжне об’єднання (субкультура) є предметом дослідження Г. Абрамової, Т. Алексєєнко, Є. Бреєвої, Е. Еріксона, М. Ейзенштадта, С. Іконнікова, І. Кона, В. Ларміна, С. Левікова, В. Лісовського, Л. Мардахаєва, К. Манхейма, М. Міда, В. Ольшанського, Д. Петрова, О. Семашко, З. Сікевича, Е. Суїменка, О. Толстих, Т. Щепанської, О. Якуби. Проте соціально-педагогічний аспект цієї проблеми досі залишається не розкритим.
Представники різних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: «Я – особистість!», кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням всіх в один рядок. Все більше молодих людей кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Все більше з’являється представників чи носіїв молодіжної субкультури серед старшокласників. Все частіше і якісніше їм вдається за допомогою свого епатажного вигляду шокувати вчителів, батьків, дорослих, які деколи не знають, як правильно реагувати на такі випадки прояву індивідуальності. Саме тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з його представниками у сучасному житті.
В умовах нестабільного суспільства об’єктивні процеси розвитку молодіжних об’єднань можуть набувати негативного спрямування. Аби зменшити стихійні процеси в молодіжних об’єднаннях та створити сприятливі умови соціального розвитку молоді, необхідно керувати цим процесом на науково обґрунтованому рівні, аби не зашкодити ані молодій людині, ані суспільству. Саме це є метою психолого-педагогічної науки і практики стосовно нової генерації.
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему дослідження: «Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності».
Об’єкт дослідження – процес розвитку неформальних об’єднань та їх особливості.
Предмет дослідження – зміст молодіжного неформального об’єднання, його вплив на психологію юнацтва, формування ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин та особистісного та соціального «Я» в період ранньої юності.
Мета дослідження полягає у тому, щоб теоретично та практично дослідити сутність, зміст та характерні особливості найпоширеніших молодіжних об’єднань; виявити умови, причини та особливості їх впливу на формування особистісного «Я», вибір ціннісних орієнтацій у житті та вплив на міжособистісні стосунки; передбачити наслідки впливу молодіжної субкультури на особистість у період ранньої юності.
Для реалізації мети, згідно з предметом дослідження було визначено такі завдання:
Комплексний підхід та специфіка об’єкта дослідження зумовили необхідність використання сукупності таких методів:
– теоретичних (вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, результати якої були використані для обґрунтування сутності, змісту, структури, показників впливу молодіжної субкультури на молодь);
– емпіричних (бесіда, анкетування, педагогічне спостереження, вивчення шкільної документації); проведення яких дозволило визначити вихідний стан досліджуваного явища в практиці сучасної школи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі середніх та старших класів у Тернопільській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 3. Дослідженням за повною програмою були охоплені учні 9-11 класів, працівники закладу, серед них - класні керівники, психолог та соціальні педагоги.
Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх впровадження в роботу соціального педагога з молодіжними об’єднаннями, а також матеріали наукової роботи можуть бути корисними студентам педагогічних факультетів.
Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел включає 26 найменувань.
Розділ 1. Загальне поняття про молодіжні неформальні об’єднання та їх вплив на формування особистісного «Я» в період ранньої юності
1.1 Характеристика найпоширеніших неформальних об’єднань
Молодіжне об’єднання - це неоднорідне явище, що має декілька можливих рівнів втілення ідеалу людини. Поняття «об’єднання» як наукового терміну є досить широким та багатоскладовим. За даними новітнього філософського словника «об’єднання» – це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства (див. Додаток 1).
Сучасне суспільство представляє собою систему багато подібних об’єднань (субкультур). Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргонну мову – своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку – надлишком життєвої енергії, а з іншого – відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві. Молодь у молодіжних об’єднаннях приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі [4, c. 15] .
За домінуючими цінностями та ознаками всі молодіжні об’єднання можна поділити на такі групи:
Хоча у чистому варіанті жодного типу молодіжного об’єднання не існує, оскільки їх угрупування не відзначаються стійкістю та перетинаються, взаємопроникають один в одний, проте кожне обєднання має свої відмінності та характеристики.
Музичні молодіжні об’єднання виникли навколо різних музичних стилів.
Металісти – молодіжне об’єднання в стилі метал (екстремальна музика, що зародилась в другій половині ХХ століття, є напрямком рок-музики, одним із стилів гітарної музики). Типова мода металістів: довге волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани, чорні футболки з логотипом гурту, ланцюги на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами або армійські чоботи.
Репери – прихильники музичного напряму «rap», який виник в середині 80-х, будучи музикою чорних кварталів міст США. В Україні поширився в 90-х. Обов’язкові вміння всіх реперів – вміти читати реп, танцювати «брейкданс» (бі-боїнг), вміти малювати графіті. Також їм притаманна корпоративність та психологічна потреба в спілкуванні з однолітками. Найбільше цінують індивідуальність. Характерний одяг: штани «дизелі», дуті короткі куртки, всі речі на декілька розмірів більші [16, с. 44].
Рейвери - прихильники музичного напряму «rave», який виник у 80-х роках. Це масова нічна дискотека («кислотна тусовка») із виступом диск-жокеїв, що являє собою симбіоз музики стилів «хаус» та «техно». В Україну потрапив у середині 90-х. Зовнішня атрибутика відрізняється синтетичністю, яскравістю кольорів, наявністю пірсингу. Учасники рейв-клубів схильні до вживання наркотиків, слабоалкогольних напоїв. Щороку в Криму проходить фестиваль рейверів – «Республіка КаZантип».
Брейкери – об’єднані на основі спільного інтересу до танців типу брейк. Мета – пропаганда брейк-танцю і виконання його великими групами. Зовнішній атрибут – вузькі темні окуляри. Брейкери займаються спортом, не палять. [5, с. 69].
Епатажно-протестовим об’єднанням початок поклали панки (пропагандисти ідеї «шок-протесту»). Виділяються одягом і зачісками. Мета – самоствердження серед однолітків через заперечення загальноприйнятих норм поведінки. Негативно ставляться до праці, вживають наркотики, алкоголь. Захоплюються рок-ансаблями.
Байкери – віддають перевагу романтизації подорожей та вираженню своєї індивідуальності в зовнішньому вигляді, володінні мотоциклом – байком. Найбільше цінують швидкість. Зовнішній вигляд – шкіряна куртка «косуха», бандана, шкіряні штани, ланцюги на шиї, пірсинг, каблучки, татуювання, довга борода.
Панки – виникли в 70-ті роки. На даний час кількість панків зменшується, найбільше у Харкові. Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем, агресивним самоствердженням. Цінності панків – епатація суспільства, відторгнення буржуазних цінностей, десоціалізація. Основний зміст стилю – виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски – ірокез, і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. Захоплюються панк-роком.
Розправно-самосудні неформальні об’єднання. Переважно вихідці з робітничих сімей, які за допомогою сили борються з різними відхиленнями від певних ідеалів.
Скінхеди (скіни)- сучасне неформальне об’єднання, яка з’явилася 1968 року в Лондоні. Це представники робітничого класу, які бунтували проти ліберальної влади та виступали проти негрів з Ямайки та вихідців з Азії, які були дешевою робочою силою. Згодом рух поширився в інші країни. В Україні з’явилися ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день скінхеди поділяються на течії нацистів та пацифістів. Зовнішній вигляд: побрита голова, татуювання, важкі черевики зі стальними вставками фірми «Doc Martens», дута куртка без комірця зі змійкою та резинками на рукавах, підтяжки темного кольору, вузькі джинси чи камуфляжні штани.
Гопники (слово походить з рос. мови – ГОП – городское общество презрения) – територіальні корпоративні самодіяльні угрупування «пацанів», переважно вихідців з робочих сімей, що фізичною силою «очищають» міста від «неформалів». Орієнтуються на систему цінностей дорослої кримінальної субкультури, культ сили, земляцтва, взаємовиручки та взаємозалежності. Властива інтелектуальна нерозвиненість, агресивність. Можуть вимагати гроші чи цінні речі від інших людей, ходять групами по декілька осіб. Носять «кепку» та спортивні штани.
Романтико-ескапітські молодіжні об’єднання – (англ. – втекти, уникнути, позбавитися). Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу».
Хіпі – з’явилися на зламі 60-70 років ХХ століття в Америці, а 1972 року – в Україні. Приводом до появи цього угруповання став британський гурт «Beatles». Хіпі – це своєрідний протест проти індустріального суспільства того часу, прихильники музичного стилю панк-рок. Виділяються довгим волоссям, саморобними прикрасами – «фєнічками», розірваним одягом, романтикою автостопу, можливістю втекти від реалій життя. Девіз угрупування – «Відмовся від всього соціального – помри молодим». Тому вони не жили в будинках, не дотримувались особистої гігієни, вживали алкогольні і наркотичні речовини, їздили на великих швидкостях. Нова течія хіпі звертає більшу увагу на зовнішню атрибутику, ніж на ідеологію – втечу від соціуму [5, с. 89].
Готи – представники готичної субкультури, натхненні естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. З’явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Характерний зовнішній вигляд готів: чорний одяг, чорне довге волосся, високі шнуровані черевики, чорний корсет, облягаючи чорні нарукавники, шипований нашийник, срібні прикраси окультної тематики, чорний макіяж і в дівчат, і в хлопців. Місце зборів – цвинтар вночі.
Емо – (від «емоції») –молодіжне об’єднання, основним змістом якої є прояв емоцій. Емо-кіди ніколи не приховують свого емоційного стану, завжди і при будь яких обставинах проявляючи його. Вони вважають світ занадто жорстоким, тому відгороджуються від нього довгим косим, рваним чубом, який закриває одне око та фарбують очі і нігті в чорний колір, і хлопці також. Кольорова гама одягу – поєднання чорного з рожевим.
Гедоністично-розважальні об’єднання – це об’єднання, члени яких отримують насолоду від різного роду розваг, якими займаються.
Хакери – комп’ютерні злочинці, здатні зламувати будь-які захисні системи, коди на ліцензійних іграшках, запустити в систему віруси. В Україні з’явилися у 60-70 рр. ХХ ст. Мають свої інтернет-видання, культові сайти.
Ґеймери – прихильники комп’ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Ґеймери самі відокремлюють себе від спілкування з людьми. В основному, це – залежні люди, які проводять за комп’ютером до дванадцяти годин на день.
Фуррі – субкультура поєднує людей, які захоплюються антропоморфними (людиноподібними) тваринами в образотворчому мистецтві, анімації, художній літературі та дизайні. Зовні нічим не відрізняються, спілкуються між собою через мережу Інтернет.
Релігійно-містичні об’єднання – постають унаслідок синтезу містичних та релігійних культів. Проповідають вирішення глобальних проблем людини, держави й усього світу загалом.
Растамани (растафаріани) – рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки, в Україні запозичений від іноземних студентів – африканців та європейців. Растамани пропагують ідею рівності людей перед Джа (Богом), слухають музику стилю реггі, носять дреди та червоно-жовто-зелені берети, курять ґанджу (маріхуану).
Сатаніти – це молодіжне об’єднання ще називають «блекстерами» - від назви найжорстокішого напряму в рок-металі – «блека», виконавці якого не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе ідеї язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи носять чорний одяг, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма[18, с. 115].
Отож, вплив молодіжних об’єднань має як негативні, так і позитивні сторони. Тому формування особистісного «Я» кожної молодої людини буде залежати від того, яку течію молодіжного об’єднання вона обере та що визначатиме зміст її діяльності в даному об’єднанні. Також, відповідно до типів, на які діляться молодіжні об’єднання за характером своєї діяльності, можна визначити їхні позитивні сторони, такі як творчість, спілкування тощо. Негативних сторін у змісті діяльності молодіжних об’єднань найбільше в деструктивних течій, або ж – розправно-самосудних. Найбільшим фактором негативного впливу майже всіх течій молодіжних об’єднань є нездоровий спосіб життя [4, с. 144].
1.2 Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності
За статистичними даними, саме молодь в період ранньої юності складає найбільший кількісний показник серед учасників молодіжних об’єднань, адже в цей період відбувається вибір життєвих ціннісних орієнтацій та формування на їх основі особистісного «Я». Належність до молодіжного об’єднання – це своєрідний спосіб продемонструвати світові свої власні погляди на життя, адже молоді характерне протиставлення себе дорослим, прагнення до незалежності та самостійності. Саме тому тінейджери об’єднуються з іншими однодумцями та демонструють те, що у них є власні життєві позиції.
Для цього періоду життя властиве прагнення до самоствердження, самореалізації. Відносячи себе до молодіжних об’єднань, молода людина знаходить потрібні йому засоби самовираження, – чи то у цінностях, ідеях угрупування, чи у зовнішньому вигляді, манері одягатися, спілкуватися, чи у музиці. Не менш важливим для молодої людини юнацького віку є оцінка інших людей, передусім, однолітків, що також сприяє активному самовираженню [10, с. 44].
Майже у всіх неформальних молодіжних об’єднаннях важливу роль відіграє зовнішній вигляд. В цьому також проявляється і реалізується надзвичайно важливе для особистості, що формується, почуття приналежності: щоб бути повністю «своїм», потрібно виглядати «як всі», і розділяти загальні захоплення. Крім того, зовнішній вигляд, мода це – засіб самовираження: молодіжний стиль претендує на унікальність і експериментальність, всіляко підкреслюючи свою відмінність від «інших»; як тільки суспільство прийме його, як цей стиль відразу ж втрачає свій динамізм [12, с. 44].
Мода також є засобом комунікації та ідентифікації: сприйняті зором (одяг, зачіска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодій людині засобом показати, хто віна така, і розпізнати «своїх». Нарешті, це засіб придбання статусу в своєму середовищі, оскільки норми і цінності молодіжної субкультури являються груповими, набуття їх (наприклад, вміння розбиратися в рок-музиці) стає обов’язковим і служить засобом самоствердження [10, с. 93].
Бажання виділитися, зробити так, щоб оточуючі тебе помітили, звернути на себе увагу властиве майже всім людям будь-якого віку. Доросла, самостверджена людина робить це непомітно, використовуючи своє суспільне становище, досягнення в роботі, освіченість, культурний багаж, досвід спілкування і багато іншого. У період ранньої юності, коли людина тільки починає жити, соціальний багаж, як і уміння його використовувати, значно бідніший. Разом з тим, зустрічаючись з новими людьми, молоді люди значно частіше за дорослих опиняються в ситуації «оглядин». Звідси – особлива цінність яскравих зовнішніх аксесуарів, розрахованих на привертання уваги. Адже серед багатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, а варто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на зап’ястя – залізний браслет, чорну футболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкіряну куртку і «хлопчик без імені» перетвориться на «металіста». В такому вигляді кожен його помітить.
Отже, такий своєрідний маскарад допомагає молодій людині вирішити багато особистих проблем, в тому числі, і найважливішу: оточуюче людство безвідмовно признає факт його існування на землі. Багато молодих людей використовує такий прийом, відносячи себе до тої чи іншого молодіжного об’єднання, імітуючи тільки зовнішній вигляд, деколи навіть не цікавлячись історією чи ідеями угрупування. Таких «неформалів» називають «позерами», навідміну від «try» - «справжніх», які сповідують всі «закони» та ідеї молодіжного угрупування [7, с. 32].
Не менш важливою для членів кожного неформального об’єднання є музика, яку вони слухають. Психологічні функції цієї музики такі ж різнобічні, як і вона сама та її прихильники. Одному вона дає розрядку емоційного напруження. Другому – відчуття внутрішнього духовного звільнення, відключення від прози буднів. Третьому – відчуття комунікативної легкості, злиття з гуртом. Причому одна і та ж сама музика може по-різному впливати на різних людей [7, с. 56].
В залежності від того, яке молодіжне об’єднання обирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєві цінності. Завдяки належності до тої чи іншої молодіжної субкультури, у підлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тим самим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай, у членів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагу над оточуючими.
Будучи учасниками певного молодіжного об’єднання, молоді люди забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні, головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішнього світу, який може не співпадати із зовнішньою поведінкою [26, с. 78].
Також молодіжні об’єднання впливають на розвиток творчості, адже тут молодь тісно пов’язана з музикою, дехто починає грати на музичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто – писати тексти пісень, малювати тощо. Ще одним з позитивних факторів впливу молодіжних об’єднань є те, що у підлітків зменшується рівень тривоги, загостреної потреби в розумінні. Молоді люди створюють власну систему цінностей, прагнуть підвищувати свій культурний рівень, створюють глобальні плани, спрямовані на майбутнє. Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов’язані з належністю підлітка до певного об’єднання, але головною серед них є те, що особистість знаходить свій шлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це в подальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку як особистості.
Проте, звісно, є і негативні сторони окремих молодіжнихоб’єднаннь. У розважально-музичних – це інфантильність (дорослі діти), у ескапістських – десоціалізація (невміння співжити в суспільстві, досягати в ньому успіху, безнадійна втеча), у деструктивних – кримінальна відповідальність. Майже у всіх – нездоровий спосіб життя.
Отож, якщо діяльність молодіжних об’єднань не виходить за межі здорового глузду і не веде до «розлучення» зі світом, то такі захоплення є навіть корисними, сприятливими для здорового способу життя й розвитку вольових та фізичних якостей. Водночас треба стежити за всебічним розвитком особистості, не замикатися в наявних межах [26, с. 112].
1.3 Вплив молодіжних об’єднань на міжособистісні стосунки
Процес формування та розвитку особистості характеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, це почуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неї ставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. Провідним фактором самоутвердження людини в період ранньої юності є усвідомлення своєї ролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками та дорослими. У кожній з цих систем молодь проявляє себе по-різному.
Взаємини з дорослими характеризуються складним протиріччям внутрішньої позиції молодої людини – прагнення до самостійності поєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відверто визнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищі субкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, і як наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належності молодої людини до субкультури, його шкільного життя та особистих принципів, норм.
Емансипація від влади дорослих проявляється у зміненні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу, до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об’єднання юнацтва у субкультури і сумісної діяльності у них. Спрямованість таких об’єднань лякає і вчителів, і батьків, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буває дуже важко [26, с. 237].
У період ранньої юності людина більш відчуває необхідність мати друга, що також є однією з причин належності підлітка до певного молодіжного об’єднання. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як до людини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з однолітками молодь вибирає друзів з схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницю між товаришем і другом, якому можна довіритись.
Одним з негативних наслідків належності юнацтва до молодіжного об’єднання може бути завищена самооцінка, що також впливає на відносини з оточуючими. У молодих людей із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна така вада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню в своє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється у таких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління , вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. До того ж, у деяких об’єднаннях такий спосіб життя є нормою [24, с. 64].
Бажання належати до якогось молодіжного об’єднання можна пояснити прагненням до довіри у взаємодії з оточуючими. Довіра до товариша реалізується у сфері інтимно-особистісного спілкування, головна мета якого – розуміння й саморозкриття. Адже юнацькому віці потреба в спілкуванні з дорослими не завжди знаходить своє задоволення, що негативно позначається на розвитку особистості. Юнаки та дівчата значно частіше, ніж люди старшого віку, відчувають себе самотніми. Але відчуття самотності виникає не від зовнішньої ізоляції, не від поганого оточення, а від неможливості висловити в спілкуванні всю повноту відчуттів. Належність до молодіжних об’єднань дає таку можливість [10, с. 83].
Між членами молодіжних об’єднань часто виникають дружні стосунки. Однією з головних неусвідомлюваних функцій такої дружби є підтримка самоповаги. Юнацька дружба іноді виступає як своєрідна форма «психотерапії», дозволяючи молодим людям висловити почуття й знайти підтвердження їх у того, хто поділяє їх сумніви, тривоги, надії. Юнацька потреба в саморозкритті часто переважає інтерес до розкриття внутрішнього світу іншого, спонукаючи не тільки обирати друга, скільки вигадувати його.
У об’єднанні кожен прагне знайти своє, особливе місце в колективі, для молодих людей важливо не «злитися» з групою, а зробити так, щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники молодіжних об’єднань – підлітки можуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом [14, с. 63].
Зовнішній вигляд, одяг чи зачіска молодіжної субкультури часто викликає нарікання і роздратування дорослих. Справа не тільки в різниці смаків батьків та дітей, а в тому, що діти хочуть відрізнятися від старших, і найлегше це зробити саме за допомогою зовнішніх аксесуарів. Одяг та зовнішній вигляд людини є не що інше, як засіб комунікації, за допомогою якого особистість інформує оточуючих людей про свій статус, смаки, тощо.
Відношення до молодіжних об’єднань найвиразніше проявляється у суперечках про музику. Тут представлені два полюси. Одні представники старшого покоління категорично заперечують сучасну рок та іншу музику, вважаючи її антихудожньою, аморальною, шкідливою для здоров’я, соціально небезпечною і прямо-таки демонічною. Інші відносяться до неї ліберально-поблажливо, пояснюючи музичні захоплення молоді виключно віковими особливостями, мовляв, музика ця, звичайно ж, несерйозна, але забороняти її немає сенсу, з віком молодь це зрозуміє. Але і осуд, і поблажливість дуже рідко поєднуються з дійсним знанням і розумінням предмету. А між тим, ця музика достатньо складна. Тому для вихователів молоді, будь то батьки чи вчителі, не обов’язково розділяти всі захоплення, в тому числі і музичні, молоді, але обов’язково знати, які вони, і враховувати це в своїй роботі [7, с. 96].
Не потрібно ідеалізувати молодіжні об’єднання, адже на рівні з потенціалом оновлення вона має свою небезпеку. Звична для всіх стратегія – осуду і заборони – вже доказала свою неефективність. Нетерпимість суспільної думки тільки сприяє розвитку підліткового нігілізму і манірності. Друга стратегія – всеобіймаюче прийняття будь-яких молодіжних течій теж нереальна: не всі течії молодіжних об’єднаннь нас влаштовують, до того ж, вони самі на таку асиміляцію не підуть. Залишається лише діалог. Потрібно вміти співпрацювати і ламати однобічні уявлення про власне суспільство. Зрозуміти його внутрішню структуру, не відрізуючи елементів, що здаються зайвими. Працюючи з неформальною молоддю, ми самі повинні навчитися жити в неформальному суспільстві [26, с. 311].
Розділ 2. Аналіз досліджень впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистості
2.1 Результати досліджень впливу молодіжної субкультури на становлення та розвиток особистості в період ранньої юності
Дослідження музичних уподобань та належності до молодіжних об’єднань учнів 10 класів Тернопільської школи №.26 Дослідження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнів, з яких було 16 хлопців та 12 дівчат віком 14-15 років. В анкеті було поставлено 7 запитань:
– Скільки тобі років?
– Стать (чоловіча/жіноча)
– Чи подобається тобі слухати музику?
– Який стиль музики тобі подобається більше всього?
– Який твій улюблений гурт чи виконавець?
– Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?
– Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?
На питання «Чи подобається тобі слухати музику?» – зі 100% опитуваних 89,28% відповіли «так», а 10,71% – «дивлячись яку». Це було дуже передбачуване питання, оскільки, часто підлітки не уявляють без музики свого життя і це – одне з найпоширеніших їхніх захоплень.
На питання «Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?» – 75% відповіли «ні» (з них 35,71% хлопців та 39,28% дівчат), 25% відповіли «так» (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментів переважало фортепіано, гітара; зустрічались також – скрипка, акордеон, ударні. Саме на таких музичних інструментах учні найчастіше вчаться грати в музичній школі, або ж – самостійно. Для останнього варіанту найчастіше використовують гітару.
На запитання «Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?» – 71,42% відповіли «ні» (з них 50% дівчат та 24,42% хлопців), 17,85% відповіли «так» (з них 14,28% хлопців та 3,57% дівчат), 10,7% відповіли «ні, але хотів (ла) би» (з них 7,14% хлопців та 3,5% дівчат). Серед найбільш популярних молодіжних субкультур – емо, рокери, репери, рейвери, металісти, панки. З відповідей видно, що серед підлітків мало прихильників молодіжної субкультури, тому що найбільш впливовими її учасниками є юнацтво.
Запитання: «Який стиль музики тобі подобається більше всього?» та «Який твій улюблений гурт чи виконавець?» передбачали довільну відповідь. Опитувані вказали іноді по декілька стилів та назв гуртів. На основі їх відповідей складені наступні таблиці (див. Додаток 2). Кількість названих гуртів та виконавців дорівнює тридцяти трьом та демонструє різноманітність музичних шляхів підлітків. Названі ними молодіжні субкультури також вказують на різні напрями самоствердження та вибору життєвих цінностей, відповідно до ідей цих субкультур.
Дослідження вибору ціннісних орієнтацій у житті, проведене студентами кафедри соціальної педагогіки. Тернопільського національно педагогічного університету імені. В. Гнатюка.
Дослідження було проведене навесні 2013 р. для нього було взято три групи школярів західного регіону України: А – 438 респондентів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів обласних центрів І-ІІІ ступеня, В – 576 учнів такого ж типу навчальних закладів, але районних і сільських, і С – 488 учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступеня (переважно сільських шкіл). У ході дослідження було звернено увагу на проблеми, що найбільше цікавлять шкільну молодь. Важливо було з’ясувати інформаційний простір старшокласників, коло їхніх інтересів. Крім того, вивчався стан самовиховання старшокласників, їхню участь у громадській роботі.
Особливий інтерес викликало питання з приводу того, чи читають старшокласники твори сучасних українських письменників. Проте отримані результати виявилися невтішними. Практично кожний другий респондент групи С за останній рік не прочитав жодної книжки. Аналогічну картину (різниця у 5% у кращий бік) отримали й у школярах групи А і В. Свою позицію в даному питанні вони пояснили так: «немає часу», «нецікаво», «немає цікавих книжок» тощо.
Аналіз телепрограм, які дивляться старшокласники, показав, що основна маса учнів групи А (65%) і групи В (49%) надають перевагу розважальним програмам. На одному рівні в усіх групах залишається інтерес до перегляду телевізійних новин, які регулярно дивиться тільки кожний п’ятий старшокласник, а це свідчить про політичну байдужість певної частини шкільної молоді.
У відповідь на питання «Які головні цінності людського життя ви можете назвати?» великий відсоток опитаних надав перевагу матеріальним. Менше половини не могли назвати інших цінностей, «заради яких варто народитися і жити у цьому світі».
На запитання «Чи займаєтесь ви самовихованням?» ствердну відповідь дали 84% опитаних. Це є свідченням того, що практично всі учні старших класів основної і старшої ланок середньої загальноосвітньої школи розуміють значення самовиховання у формуванні особистості. За твердженнями учнів, займатися самовихованням потрібно, щоб «у майбутньому правильно приймати рішення, самостійно і добре виконувати свою роботу» (28%), «бути вихованою людиною» (19%), «краще спілкуватися з людьми» (10%) тощо.
Проте, слід зауважити, що у ході проведеного дослідження були отримані й протилежні результати, які свідчать, що частина молодих людей старшого шкільного віку (16%) не вважають за обхідне постійно займатися самовихованням. Свою точку зору вони обґрунтували такими твердженнями «... не займаюсь самовихованням, тому що за мною доглядають батьки» (33%), «... тому, що ми ще неповнолітні» (10%) тощо. Результати даних досліджень вказали на те, що більшість учнів старших класів обмежені у спілкуванні зі світом, у здобутті знань, у формуванні планетарної свідомості.
Отже, дані дослідження визначають, що головними учасниками молодіжних неформальних об’єднань є саме юнацтво, а не підлітки. Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності визначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків. Належність до певного об’єднання також впливає на самооцінку особистості, яка, зазвичай, підвищується. Мають місце також інші зміни, пов’язані з міжособистісними стосунками молоді між собою та з дорослими. Якщо ж молода людина є учасником певної течії, то молодіжне об’єдання має пріоритетне значення в її житті.
2.2 Дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі Тернопільської комунальної загальноосвітньої школи №11. Дослідження поводилось серед учнів 9-11 класів Тернопільської школи №11 за допомогою таких методів: бесіда, анкетування, збір незалежних характеристик, метод експертних оцінок та вивчення шкільної документації.
Серед учнів 10-их класів була проведена бесіда на тему: «Молодіжні субкультури та їх вплив на суспільство». Метою бесіди була актуалізація та впорядкування учнівських знань про субкультури, їх назви, ознаки, класифікацію, історію виникнення потенціальну небезпечність окремих об’єднань (деструктивних) та вивчення впливу молодіжних неформальних об’єднань на особистість старшокласника.
У ході бесіди з’ясувалося, що учні володіють достатньою інформацією про особливості, ознаки найбільш поширених сучасних молодіжних об’єднаннях, але мало хто знає факти з історії виникнення того чи іншого неформального молодіжного об’єднання. Учні розрізняють учасників молодіжних об’єднань, здебільшого, за їх зовнішнім виглядом. Не всі учні мають достатній рівень знань про ідеї, погляди чи принципи існування цих об’єднань. Здебільшого такою інформацією володіють безпосередньо самі учасники молодіжних неформальних об’єднань, або ж учні, які цим цікавляться.
Учні розуміють соціальну небезпеку таких об’єданань, як, наприклад, скінхеди, гопники, проте, на жаль, деякі учні навіть розділяють їхні погляди. Це говорить про те, що сучасні діти та молодь схильні до насилля, жорстокості, тому що схвалюють її, і, можливо, самі живуть за такими принципами. Крім того, такий високий рівень агресії, як вербальної, так і фізичної, може спровокувати їх подальшому навіть на кримінальні вчинки.
З метою дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань, серед учнів 11-А та 11-Г класу було проведене анкетування, яке дало змогу визначити знання старшокласників про об’єдання, та їхнє розуміння ідей, цілей, необхідності окремих молодіжних течій. Кількість опитаних старшокласників – 41 учень. В анкеті було поставлено 10 наступних запитань:
Відповіді на друге питання анкети: «Які молодіжні об’єднання є у вашому місті?» були наступними. Найпоширенішими (за кількістю членів, прихильників) є емо – 100% опитаних, панки – 97,5%, металісти – 43,9%, репери – 41,4%. Менш поширеними у місті є такі субкультури як готи – 75,6%, скінхеди – 29,2%, , гопники - 4,8%, та сатаністи – 9,7%.
На третє питання анкети «Які молодіжні об’єднання тобі подобаються?» опитувані відповіли так: панки – 31,7%, ніякі не подобаються – 29,2%, репери – 12,1%, емо – 12,1%, готи – 12,1%; металісти – 9,7%, скінхеди – 2,4%. Подобаються молодіжні об’єднання через їхню музику, погляди на життя, стиль одягу, поведінку; були і такі відповіді, як «тому, що вони всі індивідуальності» та «через те, що там панує культ сильної особистості» (у об’єднанні металістів). Більшість учнів вважають об’єднання беззмістовним захопленням, на яке не варто гаяти часу, а дехто вважає, що люди, які є учасниками неформальних об’єднань не знайшли собі в житті кращого заняття, не знають, куди діти свій вільний час, або ж, живучи у світі субкультури, відмовляються від оточуючого світу, суспільства.
На четверте питання «Чи відносиш ти себе до якогось молодіжної неформального об’єднання?» 82,9% (34 учні) відповіли негативно. Деякі з них уточнили свої відповіді чи пояснили, чому вони не належать до жодного із неформальних об’єднань, такими фразами: «я нормальна людина», «мені не вистачає часу на дурниці», «я не займаюсь дурницями», «я взагалі цього не поважаю» тощо. Багато хто написав, що захоплюється лише музикою чи стилем, але до об’єднань не входить. Лише 7 учнів є учасниками молодіжних неформальних об’єднань: 9,7% (4 учні) – панки; 4,8% (2 учні) – металісти; 2,4% (1 учень) – емо. Це також вказує на своєрідний рейтинг субкультур та їхнє поширення серед молоді.
На питання «Чому ви стали членом молодіжного об’єднання?», відповідно, 7 учнів дали такі відповіді: «подобається музика цього молодіжного об’єднання» - 2 учні, «через надію знайти друзів», «тому, що це круто», «бажання віднайти самого себе», «друзі порадили», «розумію і підтримую ідеї цього об’єднання». Як видно з відповідей учнів, мотиви до вступу в молодіжні об’єднання в кожного різні. Найпоширеніший – це захоплення музикою, з якої починається зацікавлення самим об’єднанням, його ідеями і так далі. Є такі, що прагнуть краще пізнати себе, або ж, просто розуміють та підтримують ідеї чи погляди об’єднання.
Шосте питання «Який вплив має молодіжне об’єднання на тебе?» визначило наступні відповіді учнів. Більшість учнів стверджує, що молодіжне об’єднання не має на них ніякого впливу - 68,2%. На деяких учнів, впливає негативно - 7,3%, чи майже не впливає - 4,8%, дехто розцінює такий вплив як великий - 4,8%, чи помірний – 2,4%. Є також учні, які не можуть визначити силу чи ступінь впливу молодіжних об’єднань – 4,8%, а деякі старшокласники визначають, у чому саме проявляється цей вплив, наприклад: вплив друзів – 2,4%, молодіжні об’єднання чомусь навчають - 2,4%, або ж навіть визначають життєву позицію – 2,4%.
Вплив молодіжних об’єднань на суспільні відносини учні визначили в наступних відповідях: 39% учнів вважають, що молодіжні об’єднання негативно впливають на суспільні відносини; 12,1% не можуть визначити, як впливають об’єднання на відносини в соціумі, тому не дали жодної відповіді. Окремі учні розцінюють цей вплив як великий - 12,1%, складний - 2,4%, позитивний - 2,4%, агресивний - 2,4%; вважають, що молодіжні об’єднання не мають ніякого впливу - 7,3%, або ж мають вплив лише деякі об’єднання- 4,8%; «провокують сутички між молодіжними об’єднаннями» - 9,7%, «нав’язують свої ідеї» - 2,4%, «погіршують відносини батьків та дітей» - 2,4%, «неповага до оточуючих» - 2,4%. З відповідей старшокласників видно, що не всі вони можуть об’єктивно судити про вплив молодіжних об’єднань, визначаючи лише їх найсильніші сторони.
З відповідей на питання «Яке молодіжне неформальне об’єднання ти заборонив би?» видно, що більшість учнів негативно ставляться до молодіжного неформального об’єднання емо – 41,4%. Це пояснюється тим, що підліткам та молоді не імпонують хлопці та дівчата, які відкрито виражають свої емоції, можуть плакати, а ще, як вважають опитувані, вони схильні до самогубства. Заборонили б об’єднання скінхедів – 21,9%. Це говорить про те, що сучасна молодь більш сприйнятлива до насилля, ніж до відкритого вияву емоцій. 31,7% учнів заборонили б всі неформальні молодіжні об’єднання, оскільки вони не розуміють їхнього значення, або вважають їх зайвими в суспільстві. 9,7% не заборонили б нічого, мотивуючи це словами «вони мені не заважають». Окремі учні не хочуть бачити в числі діючих об’єднань сатанистів – 7,3%, пояснюючи це їхніми протиправними діями, наприклад жертвоприношення; а також об’єднання готів - 7,3%, реперів – 7,3% та гопників – 2,4%. З цих відповідей видно, як ставляться підлітки до своїх однолітків-неформалів, та як їхнє ставлення впливає на формування особистості останніх.
Серед тих молодіжних, які учні створили б, є такі: «Glamour», «Fashion» – відповіли декілька опитуваних-дівчат, орієнтуючись на те, що їм цікаво. Дехто зі старшокласників проекспериментував з об’єднаннями різних, подекуди несумісних об’єднань в одне ціле, наприклад: емо-готи, емо-скінхеди, фолк-металісти, метал націоналісти – беручи від кожного молодіжногооб’єднання тільки найкращі його сторони. Деякі учні створили б об’єднання спортсменів, патріотів, оптимістів, тобто, корисні та цікаві суспільству. 24% опитаних дали відповідь: «не створював би ніяких молодіжних об’єднань», мотивуючи тим, що це нецікаве заняття, або ж власними, вже існуючими вподобаннями, інтересами, ціллю життя. 9,7% старшокласників не дали жодної відповіді. 7,3% відповіли: «те, що мені потрібно – вже створено; 4,8% - «всі можливі молодіжні об’єднання вже створені ». Однак, майже всі учасники опитування хотіли б бачити новостворені молодіжні об’єднання цікавими, позитивними, без насилля, жорстокості та корисними для суспільства.
Серед відомих людей, які відносять себе до певного неформального молодіжного об’єднання, старшокласники назвали музичні гурти: «Tokio Hotel» (емо) – 14,6%; «Арія» - 12,1%, «Король и Шут» - 7,3%, «Rammstein», «Amatory» , «30 секунд до Марсу» - 4,8%, «Slayer», «Korn», «Slipknot», «Металіка», «ДДТ», «Blog 27» - 2,4% та співаків: Мерлін Менсон, Юра Хой – 17%, Віктор Цой, В.Кіпєлов – 14,6%, Авріл Лавін, Шевчук, А.Князєв – 12,1%, ГоршОк – 9,7%, А.Беркут, Павло Яцин – 7,3%, Курт Кобейн, Наташа Щеглова, Аня Рудньова – 2,4%. Не дали жодної відповіді – 24,3% опитаних. Досить багато учнів не можуть назвати жодного з відомих людей-неформалів, та й інші назвали лише музикантів – співаків чи музичні гурти, які є популярними в середовищі окремих молодіжних неформальних об’єднаннях. Це говорить про недостатню обізнаність учнів у цьому питанні і пояснюється тим, що учасники певних неформальних об’єднань мають своїх кумирів, фанатів серед тих, хто доносить до них їхню улюблену музику і просто не цікавляться іншими, як і їхні звичайні однолітки, - їм це просто не цікаво.
Отже, результати цього анкетування говорять про те, що більшість старшокласників вважають молодіжні неформальні об’єднання захопленням, яке погано впливає на людину, проте серед них є такі, що захоплюються музикою чи стилем одягу деяких об’єднань. Частина учнів відноситься до учасників подібних угрупувань нейтрально, або ж мають друзів-неформалів. І лише малий відсоток учнів є членами молодіжних неформальних об’єднань. Для них неформальне об’єднання – це «те, що найбільше допомагає в житті», «спосіб життя», «круто», вони живуть за ідеями своєї групи та відносяться до свого захоплення цілком серйозно. Тож на формування особистісного «Я» цих молодих людей молодіжне неформальне об’єднання впливає по різному. Для учасників неформальних об’єднань є дві сторони впливу, одна – у середовищі самого об’єднання, друга – в колі однокласників, суспільства. Що ж до молоді, яка не відносить себе до жодного з неформальних об’єднань, то на них неформальні об’єднання впливають за допомогою таких засобів, як спілкування з однолітками-неформалами, музикою певних об’єднань, та і просто наявністю різноманітних молодіжних неформальних об’єднань суспільстві.
Ще одне анкетування на тему «Ціннісні орієнтації у житті старшокласника» було проведене серед учнів 11-Б класу. В анкетуванні приймали участь 22 учні. Метою дослідження було визначення факторів, які найбільше впливають на формування особистісного «Я» та індивідуальності у даному віці. Анкета складалась із 16 тверджень, що потребували доповнення:
На перше питання «Життя – це...» учні відповіли так: «існування людини від народження до смерті» – 50%, «дане для добра, допомоги оточуючим» – 9%, «для самореалізації, сім’ї» – 9%, «зміна поколінь» – 9%, не дали жодної відповіді – 9%, «те, що розвивається» – 4,5%, «життєдіяльність людини» – 4,5%, «нескінчений вир захоплюючих подій» – 4,5%, «музика» – 4,5%. З цих відповідей видно, як учні відносяться до життя, чи цінують його, що воно для них значить та як вони використовують те ж саме життя.
Що є головним у житті, старшокласники визначили наступним чином: здоров’я, духовні та моральні цінності – 40,9%, сім’я – 27,2%, друзі, кар’єра – 18,1%, щастя – 13,6%, спілкування, радість, життя, добробут – 9%, кохання, музика, розваги – 4,5%. Отже, головною цінністю, безумовно, є здоров’я, і дуже добре те, що учні це розуміють. Також одними з головних цінностей для них є духовні та моральні цінності. Проте всі вони, звичайно, орієнтувались на ці цінності, які є головними для них сьогодні, зараз, в теперішній період їхнього життя.
За відповідями на третє твердження можна дізнатися, на що в житті сподіваються учні, тобто, яким чином вони планують своє життя в майбутньому. Отож, 27,2% учнів відповіли, що в житті можна сподіватися на все, тобто, іншими словами, життя для них непередбачуване. Ще 27,2% відповіли, що сподіватися можна тільки на себе. 13,6% учнів сподіваються в житті на диво, а ще 13,6% – на удачу Лише 9% учнів розраховує на батьків, родичів, близьких, від яких, напевно, чекають вирішення своїх проблем чи допомоги. Всього 4,5% опитаних розраховує на друзів. Отже, учні розуміють важливу роль друзів для спілкування, спільного проведення вільного часу, але разом з тим, знають, що розраховувати повністю вони на них не можуть. Ще 4,5% учнів в житті сподівається на пригоди. Отже, ці відповіді вказують на те, яким чином учні будуть вирішувати свої проблеми та до кого звернуться чи не звернуться за допомогою, в чому шукатимуть розраду.
Досить непередбачуваними були відповіді учнів на питання, яке визначало, що їх лякає в житті. 36,3% відповіли, що це – відповідальність за свої вчинки чи за інших людей. 22,7% старшокласників лякає відсутність грошей; 13,6% – самотність; 9% – самостійність, що вказує на те, що вони ще не готові до дорослого самостійного життя. Ще 9% учнів лякає криза в країні, інших 9% – подальше навчання, пошук роботи. Також 9% учнів відповіли, що їх нічого не лякає. Були також і такі відповіді, як «лякає те, що не зможу досягти мети» – 4,5%; «нові люди» – 4,5%; «відсутність підтримки» – 4,5%; «ставлення оточуючих» – 4,5% опитаних. Отож, старшокласники не зовсім готові відповідати за свої вчинки, а тим більше, нести відповідальність за інших людей.
У відповідь на п’яте питання, учні визначили мету свого життя наступним чином. Для 50% опитаних мета життя полягає в тому, щоб освоїти добру професію та знайти гарну роботу. 18,1% метою життя вважають добробут, гроші. 13,6% старшокласників за мету життя мають створення сім’ї; знайти своє призначення – це мета 4,5% опитаних; здобути незалежність – 4,5%; принести користь суспільству – 4,5; грати на гітарі – мета життя 4,5% учнів, та ще 4,5% мета – досягнути всесвітньої слави, стати героєм. Ці відповіді прямо вказують на ціннісні орієнтації учнів, на основі яких формується їхнє особистісне «Я». Переважно, це – матеріальні цінності.
На питання «В чому полягає сенс життя людини?» старшокласники відповіли так: «залишити по собі слід та хороші спогади» – 27,2%; «досягнути цілі та прожити життя не марно» – 22,7%; «продовжити рід, створити сім’ю» – 13,6%; не змогли визначити, а тому і не дали жодної відповіді – також 13,6%; «насолоджуватись кожною хвилиною життя» – 9%, «у кожного сенс життя різний» – 4,5%; «допомагати іншим» – 4,5% опитаних. Дане питання було спрямоване на те, щоб визначити, чи розуміють старшокласники сенс життя людини та визначити на які цінності вони орієнтують своє життя.
Наступне питання визначало, чого бояться старшокласники. Відповіді були дуже різноманітними. Наприклад, 22,7% учнів бояться в житті втратити батьків, близьких; 13,6% бояться самотності; 9% – не досягнути успіху в житті, ще 9% не дали відповіді на питання; 9% - смерті; 9% - тварин; інші 9% дали відповідь – «боюсь багато чого»; 4,5% бояться зради; 4,5% - кризи; 4,5 – смертельних хвороб; 4,5 – покарань від Бога.
У відповідь на питання «Що тобі допомагає в скрутні хвилини?» учні визначили по декілька факторів. Так, 68,1% відповіли, що це – друзі. Цим пояснюється велике значення дружби в такому віці. Проте, у відповідь на третє питання, на друзів може сподівається в житті лише 4,5% опитаних. Це говорить про те, що учні розуміють, що з віком значення дружби зменшується. 36,3% старшокласників в скрутні хвилини розраховують на батьків. Ще 36,3% опитаних допомагає музика. 18,1% старшокласникам в скрутні хвилини допомагає кохана людина. 9% в критичних ситуаціях розраховують лише на себе. 4,5% допомагає телевізор, 4,5% - школа, 4,5% - впевненість, 4,5% - комп’ютерні ігри, 4,5% - Інтернет, 4,5% - оптимізм.
На наступне питання «Чого ти боїшся зараз?» одинадцятикласники відповіли так: «втратити рідних, друзів» – 45,4%; «не здати ЗНО, не вступити до вузу» – 40,9%; «втратити здоров’я» – 9%; «бути непотрібним суспільству» – 4,5%; «армії» – 4,5%; «злих людей» - 4,5%; «нічого не боюсь» – 4,5% . Виходячи з цих відповідей, можна сказати, що найбільшим страхом старшокласників є самотність, втрата людей, які завжди допоможуть та підтримають. Страх не вступити до вузу – передбачуваний, тому що щороку чекає на одинадцятикласників. Страх бути непотрібним суспільству спрямовує на позитивну діяльність на користь суспільства, хоча, може бути і зовсім навпаки. В такому випадку, людина просто буде себе жаліти, а це вже негативний фактор індивідуальності.
У відповідь на десяте питання учні писали, за яких умов вони почуваються вільними. Проаналізувавши ці відповіді, можна побачити, що незалежними старшокласники почуваються у колі друзів, коли вони без батьківської опіки. Саме так відповіли 40,9% опитаних учнів. Почуваються вільними учні і тоді, коли займаються улюбленою справою – 22,7% учнів. Серед улюблених справ назвали такі, як гра на гітарі, заняття паркуром, програмування веб-дизайну, мотоциклізм, скейт. Завжди почуваються вільними 13,6% учнів. 9% вільні, коли проводять час з коханою людиною. 4,5% – під час сну; ще 4,5% – коли на самоті; інші 4,5% – коли слухають музику; та 4,5% – коли ні у кого з близьких немає проблем. Ці відповіді вказують також на те, що майже всі старшокласники відчувають гостру залежність від батьків, а коло друзів чи субкультура дає їм право бути там вільними. Саме через це у юнацькому віці так високо цінується дружба, адже в цьому середовищі вони знаходять те, що їм найбільше потрібно – незалежність.
На наступне питання учні мали визначити, яка це – незалежна людина. Отож, отримали наступні відповіді. 22,7% опитаних вважає незалежною таку людину, яка не має ні перед ким обов’язків. Для 18,1% учнів – це така людина, яка живе сама. Ще 18,1% вважає незалежною людину, яка має здоров’я, гроші та роботу. 13,6% за незалежну мають людину, яка самостійно приймає рішення, на все має особисту думку. 9% не можуть сказати, яку людину варто вважати незалежною, а ще 9% опитаних справедливо зазначають, що незалежних людей взагалі немає. 4,5% учнів вважає, що незалежна – це людина, яка почуває себе вільною, а ще 4,5% відповідають, що це така людина, яка сама планує своє життя.
У дванадцятому питанні учні визначали, що для них є найкращим видом відпочинку. Отож, 50% відповіли, що це – відпочинок на природі чи у колі друзів. Для 18,1% найкращим видом відпочинку є дискотека; для 13,6% – сон; для 9% – спорт, а для ще 9% – комп’ютер чи Інтернет. Ці відповіді прямо вказують на те, як проводять старшокласники свій вільний час та як люблять відпочивати.
Відповідь на тринадцяте питання передбачала визначення того, що саме опитуваним заважає бути щасливими. На це питання 36,3% відповіли, що вони повністю щасливі, і це дуже добре, оскільки вони розуміють цінність життя. 18,1% опитаних бути щасливими заважають проблеми; а 13,6% учнів самі заважають своєму щастю. Для 9% це – батьки, а ще 9% заважає суспільство. 4,5% учням бути щасливими заважає страх. У відповідях лише подекуди відчувається юнацький максималізм, в цілому ж вони справедливі та об’єктивні.
Наступне питання передбачало визначення понять, які необхідні людині для досягнення щастя. Отже, 36,3% опитаних визначили, що це – наполегливість, і це визначення є досить справедливим. Однак, 18,1% учнів необхідною умовою досягнення щастя вважають оптимізм, адже, коли людина посміхається, вона вже щаслива; а ще 18,1% стверджують, що це – сім’я. 13,6% вважають, що без грошей людина не може бути щасливою, а інші 13,6% старшокласників думають, що для досягнення щастя потрібно працювати над собою. Позитивним у цих відповідях є те, що учні розуміють складові щастя та прагнуть їх дотримувались в теперішньому та майбутньому житті.
П’ятнадцяте питання – про майбутню професію одинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтири юнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальну адаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія та добре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назвати через невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами, ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказати про свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер, економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист, музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.
У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначити свої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважають такі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків, досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності є позитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті, але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньому особистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від інших людей.
Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне «Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм та наполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення, оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзями старшокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекають оцінки, яка, зазвичай, значно вища за власну самооцінку. Іноді дружбу заміняє середовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всі друзі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися, який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.
З метою дослідження впливу молодіжних неформалах об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведене педагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало в тому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать до певного молодіжного неформального об’єднання з учнями, які не є учасниками молодіжних об’єднань. Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога та соціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила в таких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів, виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних форм роботи, відмінність учнів - «неформалів» від звичайних старшокласників можна проаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певних молодіжних об’єднань, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими за своїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнів проявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводить до девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючи навчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжних неформальних об’єднань вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони не часто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюється тим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чи різкої критики, проявляти свої здібності – середовище неформального об’єднання. Також в учнів, які є учасниками молодіжних неформальних об’єднань – невисокий рівень тривожності, порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, в деякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовища їхнього молодіжного об’єднання.
Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньої юності молодіжні неформальні об’єднання впливають в деякій мірі позитивно, тому що вирішують для молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечують підтримку друзів, підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінює себе та свої здібності. Також молодіжне об’єднання розвиває творчі здібності та нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистості в суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто, вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я», соціального «Я» в період ранньої юності залежить від того, яке молодіжне неформальне об’єднання обере молода людина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищі молодіжного неформального об’єднання.
молодіжна субкультура підліток юність
ВИСНОВКИ
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ході дослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасного молодіжного неформального об’єднання, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжних неформальних об’єднань на молодь. Також було проведене експериментальне дослідження серед старшокласників, яке виявляло характер впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального «Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальності юнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження та дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань на старшокласників дало змогу зробити такі висновки та узагальнення:
Проте вплив молодіжних неформальних об’єднань характеризується також і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивними факторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямку діяльності та змісту молодіжного неформального об’єднання, представником чи носієм якого є молода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:
Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховують молоде покоління – батьки та вчителі з представниками неформальних об’єднань. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своє негативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту проти дорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжного неформального об’єднання не варто. По-перше, не всі молодіжні неформальні об’єднання є суспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. А по-друге, самі представники молодіжних неформальних об’єднань не схвалять та не сприймуть такого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити та працювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти її виховувати.
Сучасний педагог, навіть якщо він є справжнім професіоналом, ні в якому разі не може чинити опір проявам молодіжних неформальних об’єднань, так само, як і повністю схвалювати їхню діяльність. Йому потрібно добре знати, вміти розбиратись в діяльності тих чи інших неформальних молодіжних об’єднаннях, щоб зрозуміти молодь, зменшити негативний вплив деяких об’єднань та направити культурний розвиток юнацтва у потрібне русло. Адже основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.
Список використаних джерел
Додатки
Додаток А
Складові та ознаки об’єднання
|
Картина світу у вузькому сенсі |
Цінності |
Стиль та способи життя |
Соціальні інститути як система норм |
Процедурне заняття: навички,уміння,способи здійснення ,методи |
Потреби та схильності |
|
Соціальні ролі та статуси |
Додаток Б
Таблиця 1.
|
Позиція |
Стилі |
Перевага,у % |
|
1. |
Рок – музика |
46,42 |
|
2. |
Реп |
28,57 |
|
3. |
Хіп – хоп |
28,57 |
|
4. |
Поп – музика |
21,42 |
|
5. |
Електро, техно – напрям |
7,14 |
|
6. |
Дискотечна музика |
3,57 |
Таблиця 2.
|
Позиція |
Гурти чи виконавці |
Перевага, у % |
|
1. |
Авріл Лавін |
57,14 |
|
2. |
Tokio Hotel |
50 |
|
3. |
Арія |
46,42 |
|
4. |
Amatory |
14,28 |
|
5. |
Slipknot |
10,71 |
|
6. |
Бумбокс |
7,14 |
|
7. |
Океан Ельзи |
6,25 |
|
8. |
Інші (26 назв) |
3,57 |