Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота № 3
Дослідження компонентного складу простих і складних білків
Самоперевірка готовності до лабораторної роботи
Я готовий (-а) до лабораторної роботи, тому що я ЗНАЮ:
Принципи класифікації білків (за функціями, за формою, за хімічним складом).
Приклади білків відповідно до виконуваних функцій.
Принципи проходження реакцій лабораторної роботи.
Заповніть таблицю:
Класифікація білків за функціями
|
№ |
Функція білка |
Типові представники |
Функціональне навантаження |
|
1. |
|||
|
2. |
|||
|
3. |
|||
|
4. |
|||
|
5. |
|||
|
6. |
|||
|
7. |
|||
|
8. |
Заповніть таблицю:
Класифікація білків за хімічним складом
|
№ |
Назва групи |
Типові представники |
Особливості |
|
Прості білки |
|||
|
1. |
|||
|
2. |
|||
|
3. |
|||
|
4. |
|||
|
5. |
|||
|
Складні білки |
|||
|
1. |
|||
|
2. |
|||
|
3. |
|||
|
4. |
|||
|
5. |
|||
|
6. |
|||
|
7. |
Підготовчим етапом у дослідженні компонентного складу білків є гідроліз. Гідроліз – розпад складної (полімерної) сполуки та прості (мономери) складові, повʼязаний з приєднанням води у місці розриву звʼязків. Залежно від використовуваного каталізатора розрізняють кислотний, лужний та ферментативний гідроліз. При кислотному гідролізі білки розпадаються спочатку до високомолекулярних пептидів, потім – до низькомолекулярних пептидів, дипептидів та амінокислот. На основі продуктів гідролізу білки поділяють на прості – кінцевими продуктами гідролізу виступають виключно амінокислоти, та складні – крім амінокислот містять небілковий компонент.
Практична частина
Дослід 1.1. Кислотний гідроліз білків і формольне титрування за Серенсеном.
Формольне титрування служить методом для визначення кількості карбоксильних груп, яка збільшується внаслідок розриву пептидних звʼязків в процесі гідролізу білка. Водночас під внаслідок гідролізу утворюється також велика кількість вільних амінних груп, що ускладнює пряме титрування лише карбоксильних груп. В процесі реакції з формальдегідом відбувається блокування амінної групи, а утворені сполуки (метиленамінокислоти) титруються лугом.
До 1 мл розчину яєчного білка додайте 5 крапель 20% розчину формаліну і три краплі 0,5% розчину фенолфталеїну. Відтитруйте з мікробюретки 0,05 моль/л розчином гідроксиду натрію до утворення стійкого блідо-рожевого забарвлення і точно визначте кількість затраченого лугу.
У круглодонну колбу додайте 20 мл розчину яєчного білка і 5 мл концентрованої соляної кислоти; колбу закрийте пробкою з довгою скляною трубкою та прокипʼятіть протягом 45 хвилин з моменту початку кипіння.
Після закінчення гідролізу у колбу помістіть невелику кількість активованого вугілля для знебарвлення бурого розчину, збовтайте і прокипʼятіть ще 5 хвилин. Охолодіть гідролізат, вилийте його у циліндр та додайте води до 25 мл, після чого профільтруйте.
Відміряйте 1,25 мл гідролізату, додайте 3 краплини розчину фенолфталеїну і нейтралізуйте 10% розчином гідроксиду натрію (витрачений гідроксид натрію не враховується, оскільки використовується для нейтралізації кислоти) з мікробюретки до слабо-рожевого забарвлення. Якщо при нейтралізації забарвлення стає яскраво червоним – додайте по краплинах 1% розчин оцтової кислоти, надлишок якого нейтралізують розчином гідроксиду натрію до слабо-рожевого забарвлення. Потім додайте 5 краплин 20% розчину фенолфталеїну, знебарвлений розчин протитруйте0,05 моль/л розчином гідроксиду натрію до блідо-рожевого забарвлення і точно відміряють кількість затраченого лугу.
Проведіть розрахунок азоту аміногруп за кількістю затраченого лугу, виходячи з нормальності: 1 мл 0,05 моль/л розчину гідроксиду натрію відповідає 0,07 мг азоту. Про кількість амінних груп судять за кількістю карбоксильних груп. Занотуйте розрахунки у протоколі.
Дослід 2.1. Гемінова проба Тейхмана.
Хромопротеїни – складні білки, які містять небілковий компонент представлений визначеною забарвленою сполукою (пігментом). Забарвлений небілковий компонент хромопротеїнів може належати до різних класів біоорганічних сполук (порфірини, каротиноїди, похідні вітамінів тощо). Важливе значення належить хромопротеїнам, які містять як небілковий компонент порфіринової природи – гем. До них належать гемоглобін крові, міоглобін мʼязів, деякі ферменти (цитохроми, каталаза, пероксидаза).
Краплину свіжої крові помістіть на предметне скло і дайте їй висохнути, тримаючи скло високо над полумʼям горілки для уникнення нагрівання вище 60 °С (не кипʼятити, контролювати нагрів дотиком до скла тильною поверхнею кисті руки). До підсушеної крові додайте 1-2 краплини концентрованої оцтової кислоти та ретельно перемішайте суміш скляною паличкою. Накрийте покривним склом і обережно нагрійте до початку кипіння кислоти. При цьому предметне скло тримайте високо над полумʼям горілки для уникнення википання рідини.
При нагріванні висушеної крові з льодяною оцтовою кислотою гемоглобін розпадається на глобін і гематин. Гематин під дією хлористого натрію (наявний у крові чи доданий) переходить у хлорпохідне – гемін, який викристалізовується при висиханні.
Охолодіть препарат і розгляньте під мікроскопом утворені при руйнуванні гемоглобіну кристали солянокислого геміну, які мають вигляд ромбоїдальних паличок.
|
Досліджувана сполука |
Спостереження |
Обгрунтування |
Дослід 2.2. Виявлення фосфатної кислоти у фосфопротеїнах.
Фосфопротеїни – складні білки, що містять як небілковий компонент фосфатну кислоту. Фосфатна кислота звʼязана з білковою частиною через гідроксильні групи серину і треоніну. До цієї групи білків належать казеїноген молока, вітелін яєчного жовтка, іхтулін ікри. Фосфопротеїни служать одним з харчових матеріалів для розвитку ембріонів.
До 2 мл молока додайте 2 мл дистильованої води і 2 краплі 10% оцтової кислоти. Утворюється осад казеїну, який необхідно профільтрувати. Фільтрат відкиньте, а осад казеїну обережно зніміть з фільтрувального паперу скляною паличкою і помістіть у чисту пробірку.
Додайте 2 мл 10% розчину гідроксиду натрію та прокипʼятіть 10-15 хвилин. До утвореного гідролізату додайте декілька краплин розчину азотної кислоти у присутності 1-2 краплин фенолфталеїну (до знебарвлення) та відфільтруйте у суху пробірку. До 5 крапель фільтрату додайте 20 крапель молібденового реактиву і прокипʼятіть декілька хвилин. Рідина забарвлюється у жовтий колір, а потім при охолодженні випадає жовтий осад фосфорно-молібденового амонію, що вказує на присутність фосфору у гідролізаті.
Спостереження та обґрунтування занесіть у протокол.
|
Досліджувана сполука |
Спостереження |
Обгрунтування |
Дослід 2.3. Виявлення вуглеводного компонента у глікопротеїнах.
Глікопротеїни – складні білки, які містять вуглеводи та їх похідні як небілковий компонент. Глікопротеїни містяться практично у всіх тканинах і рідинах організму, виконуючи захисну функцію.
У пробірку зберіть 1-2 мл слини. По краплинах додайте 10-20 мл концентрованої оцтової кислоти, при цьому спостерігайте за випаданням осаду муцину. Рідину обережно злийте, а утворений згусток муцину обережно перенесіть на фільтр та підсушіть його фільтрувальним папером.
Частину згустку муцину перенесіть у пробірку та додайте до нього приблизно двократний обʼєм 2% спиртового розчину α-нафтолу, 20 краплин концентрованої сірчаної кислоти і добре перемішайте. Поява рожево-фіолетового забарвлення свідчить про присутність вуглеводів у складі муцину.
Спостереження та обґрунтування занесіть у протокол.
|
Досліджувана сполука |
Спостереження |
Обгрунтування |
Сформулюйте узагальнюючий висновок до лабораторної роботи.