Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція 6. Основи господарського права України.
План
1. Господарські товариства.
Господарським товариствам ( відповідно до ст. 1 Закону України “Про господарські товариства” в ред. від 27.04.2007) є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку.
Господарські товариства є юридичними особами.
Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.
Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.
До господарських товариств належать:
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах вартості належних їм акцій.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний (складений) капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Товариство з додатковою відповідальністю у всьому іншому працює як товариство з обмеженою відповідальністю.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.
2. Господарські договори.
Аналізуючи господарське законодавство вважаємо, що найбільш доцільним буде наступне визначення господарського договору:
Господарський договір – це правочин майнового характеру, який укладається між суб’єктами господарської діяльності, відповідно до якого одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії (передати майно, виконати роботи або надати послуги), а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а також зобов’язана оплатити господарські дії або надати зустрічні послуги.
Господарський договір має особливі ознаки:
Класифікуються господарські договори за тими ж ознаками, за якими проводиться класифікація цивільно-правових договорів.
Існують і інші види класифікації господарських договорів.
Укладання договорів регламентовано ст.ст. 181-187 ГК і ст.ст. 638-650 ЦК України.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Розрізняють конкурентні ( торги, конкурси, конкурентні переговори) та неконкурентні способи укладення господарських договорів.
Загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення господарського договору цим способом (передбачена ст. 181 ГК України) складається з кількох стадій (при цьому кожна подальша настає лише в тому випадку, якщо на попередній стадії договір не було укладено):
Стадія 1. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Стадія 2 Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Стадія 3 За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Стадія 4 Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Стадія 5 У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
3. Господарсько-правова відповідальність.
Господарсько-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який полягає у зазнаванні суб’єктом господарювання несприятливих економічних наслідків безпосередньо внаслідок того, що до нього застосовані передбачені законом санкції (міри відповідальності економічного характеру) за вчинене ним господарське правопорушення.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч.1 ст. 218 ГК).
Господарське правопорушення — це протиправна дія або бездіяльність учасника господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного учасника, порушує суб'єктивні права іншого учасника господарських відносин або третіх осіб. Як встановлено ст. 610 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарські правопорушення, залежно від юридичної підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються на договірні та позадоговірні правопорушення.
Господарськими санкціями (відповідно до ст.. 217 ГК) визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:
Крім зазначених вище господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції:
Літературні джерела.
1. Нормативно-правові акти:
2. Додаткова література:
PAGE 1