Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет № 13
СПОСОБИ I ПРИЙОМИ ПЕРЕСУВАННЯ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ МЕХАНІ3ОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
У БОЮ ПІД ЧАС ДІЙ У ПІШОМУ ПОРЯДКУ
1. За командою “ЛЯГАЙ” або за командою “ДО БОЮ” взяти зброю у праву руку, зробити повний крок правою ногою трохи правіше, одночасно нахилити корпус вперед, опуститися на ліве коліно та поставити ліву руку на землю попереду себе, пальцями праворуч, потім, опираючись послідовно на стегно лівої ноги i передпліччя лівої руки, лягти на лівий бік та швидко перевернуться на живіт, ноги трохи розкинуті в сторони носками назовні, а за командою “ДО БОЮ”, крім цього, приготуватися для ведення вогню.
За командою “ВСТАТИ” підтягнути обидві руки на рівень грудей, маючи зброю у правій руці, одночасно звести ноги разом, потім, різко випрямляючи руки, підняти груди від землі та винести праву (ліву) ногу вперед, швидко піднятися, приставити ліву (праву) ногу i прийняти стройове положення зі зброєю.
2. Пересування на полі бою під час дій у пішому порядку може здійснюватися прискореним кроком або бігом (в повний зріст або пригнувшись), перебіжками i переповзанням
Атака проводиться прискореним кроком або бігом.
Перебіжки i переповзання використовуються для прихованого зближення з противником.
Перед початком пересування особовий склад ставить зброю на запобіжник за командою “Запобіжник – СТАВ” або самостійно.
3. Перебіжка здійснюється в наступному порядку. За попередньою командою той, хто перебігає, намічає шлях руху i укриті місця зупинок для перепочинку, а за командою для виконання швидко схоплюється i стрімко перебігає. Довжина перебіжки між зупинками для перепочинку залежить від місцевості i вогню противника i в середньому повинна бути 20-40 кроків. На місці зупинки для перепочинку той, хто перебігає, з розбігу лягає i відповзає трохи в бік, а досягнувши вказаного місця, крім цього, готується для ведення вогню з метою прикриття просування решти. Положення зброї під час перебіжки – за вибором того, хто перебігає.
Взвод може здійснювати перебіжки по одному, по групах (згідно бойового розрахунку) i по відділеннях, а відділення – по одному, по бойових групах (згідно бойового розрахунку) або одночасно усім складом.
Перебіжки взводу (відділення) проводяться за командами: “Взвод (відділення), в напрямку такого–то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою справа (зліва, справа i зліва) по одному – ВПЕРЕД”, “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою по групах. Перша група – ВПЕРЕД”.
Для перебіжки взводу по відділеннях подається команда “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою справа (зліва) по відділеннях – ВПЕРЕД”.
Під час перебіжки відділення по одному за командою для виконання “Вперед” правофланговий (лівофланговий або одночасно правофланговий і лівофланговий) схоплюється, стрімко пробігши 20-40 кроків, робить перепочинок і прикриває вогнем решту. Одночасно з зупинкою першого, другий, висунувшись на лінію першого, хто перебігає, робить перепочинок і прикриває інших. Перший, хто перебігає, при зупинці останніх, перебігає тим же способом до виходу на вказаний рубіж під їх прикриттям. Решта солдат відділення послідовно висуваються таким же способом.
Під час перебіжки відділення по бойових групах перебігають одночасно декілька солдат бойової групи таким же способом, як i по одному.
Під час перебіжки взводу по відділеннях кожне відділення починає рух за командою свого командира відділення “Відділення, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою, за мною – ВПЕРЕД”. Особовий склад відділення одночасно схоплюється, пробігши 20-40 кроків, робить перепочинок. Для відновлення руху подається команда “Відділення – ВПЕРЕД”.
Відділення, групи або окремі солдати, що залишилися, а також, що висунулися після перебіжки на вказаний рубіж (зупинку), в обов’язковому порядку підтримують вогнем тих, хто перебігає, змінюючи вогневу позицію після 2-3 коротких черг.
Бойові машини піхоти (бронетранспортери) своїм вогнем підтримують просування особового складу своїх підрозділів, використовуючи складки місцевості переміщуються стрибками від рубежа до рубежа (від укриття до укриття).
4. Переповзання здійснюється по-пластунськи, напівкарачки i на боці в такому порядку.
За попередньою командою той, хто переповзає, повинен намітити шлях руху i укриті місця зупинок для перепочинку, а за командою для виконання – переповзти одним з указаних способів. Для переповзання взводу i відділення подаються такі ж команди, як i під час пересування перебіжками, наприклад: “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком справа (зліва), по відділеннях – ВПЕРЕД” або “Відділення, в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком справа (зліва, справа i зліва) по одному – ВПЕРЕД”.
Для переповзання по-пластунськи (рис. 1) лягти щільно на землю, правою рукою взяти рукою ремінь за його верхню частину i покласти її на передпліччя правої руки. Підтягнути праву (ліву) ногу i одночасно витягнути ліву (праву) руку, як можна далі; відштовхуючись зігнутою ногою, пересунути тіло вперед, підтягнути другу ногу, витягнути другу руку i продовжувати рух у тому ж порядку. Під час переповзання голову високо не піднімати.
Для переповзання напівкарачки (рис. 2) встати на коліна i обпертися на передпліччя або кісті рук. Підтягнути зігнуту праву (ліву) ногу під груди, одночасно ліву (праву) руку витягнути вперед. Пересунути тіло вперед до повного випрямлення правої (лівої) ноги, одночасно підтягуючи під себе другу зігнуту ногу, i, витягуючи другу руку, продовжувати рух у тому ж порядку. Зброю тримати: при опорі на передпліччя – так же, як i під час переповзання по-пластунськи, при опорі на кісті рук – в правій руці.
Рис. 1. Переповзання по-пластунськи
Рис. 2. Переповзання напівкарачки
Рис. 3. Переповзання на боці
Для переповзання на боці (рис. 3) лягти на лівий бік; підтягнувши вперед ліву ногу, зігнуту в коліні, обпертися на передпліччя лівої руки, правою ногою упертися каблуком у землю, як можна ближче до себе; розгинаючи праву ногу, пересунути тіло вперед, не змінюючи положення лівої ноги, після чого продовжувати рух у тому ж порядку. Зброю тримати правою рукою, поклавши її на стегно лівої ноги.
5. Для одночасного пересування всієї бойової лінії взводу (відділення) подається команда “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета – ВПЕРЕД”, якщо необхідно, додається “Б1ГОМ” або “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета на такий-то рубіж – ВПЕРЕД”, а для відділення, крім того, “Відділення, за мною – ВПЕРЕД”.
Для зупинки взводу (відділення) подається команда “Взвод (відділення) – СТІЙ”, а для поновлення руху – “Взвод (відділення) – ВПЕРЕД”.
6. Рух бойової лінії взводу (відділення) назад проводиться так само, що i вперед, за командою “Взвод (відділення), відійти на такий-то рубіж, справа (зліва або справа i зліва) по одному (по групах, відділеннях) – НАЗАД”.
Основи маскування від розвідки противника.
Маскування одна із видів бойового забезпечення військ. Вона організується здійснюється з метою приховання дійсного розташування, складу та озброєння артилерійських підрозділів на всі види і коштів розвідки противника.
Способи і прийоми маскировки.
Основними способами маскування бойових порядків артилерійських підрозділів є приховання, імітація і демонстративні дії. Приховання залежить від усуненні чи ослабленні демаскирующих ознак, притаманних знарядь (миномётов, бойових машин) і вогневих позицій. Приховання забезпечується дотриманням маскувальної дисципліни, використанням маскирующих властивостей місцевості, природних умов і застосуванням спеціальних інженерно-технічних прийомів і коштів. Імітація полягає у створенні хибних об'єктів і удаваної обстановки шляхом використання макетів техніки та інших засобів. Демонстративні дії – це навмисний показ діяльності артилерійських підрозділів шляхом переміщення, ведення бойових дій із залученням малих зусиль і коштів (батареї, взводу чи гармати). Прийоми маскування знарядь (миномётов, бойових машин) і вогневих позицій залежить від умов його розташування на місцевості. Знаряддя (миномёты, бойові машини), розташовані на закритою місцевості, приховують під рослинний фон, на відкритої – маскують ділянки обнажённого грунту або під фон оточуючої місцевості і місцеві предмети. До інженерно-технічним прийомам маскування относятся:
- застосування штучних масок
- маскировочное окрашивание
- які маскують обробка местности
- надання спорудам маскирующих форм
- застосування маскирующих дымов
- застосування макетів, хибних споруд й інших засобів для імітації объектов.
Маскування табельними і підручні засоби приховання. Приховання бойової техніки та озброєння від оптичних коштів розвідки здійснюється табельними маскувальними комплектами. Табельні маскувальні комплекти призначені до створення оптичних штучних масок. Масками є інженерні конструкції чи місцеві предмети, використовувані для приховання від розвідки противника військ та об'єктів чи зміни їх зовнішнього вигляду. Розрізняють маски природні (ліс, нерівності рельєфу, будівлі та т.п.) і маски штучні (інженерні маскувальні конструкції). Слід пам'ятати, що місцевість здебільшого має хорошими маскирующими можливостями, які потрібно лише доповнювати штучними масками, застосовуються, переважно, разом із природними масками. Тому маскувальні комплекти - це допоміжні кошти, які мають полегшити маскування бойової техніки і військових об'єктів у будь-якій місцевості. Найчастіше оптичні маски складаються з каркаса і маскувального покриття, що є що приховує частиною маски. При маскировке малогабаритній бойової техніки маски можуть бути тільки з одного покриття. Основні елементи каркаса - стійки, тяжи, відстрочки і анкерные опори. Маскировочное покриття може бути здійснене з підручних маскувальних матеріалів або перебувати зі стандартних елементів табельних маскувальних комплектів. Покриття може бути суцільними чи з просвітами (транспарантными). Транспарантные покриття мають деякими перевагами порівняно зі суцільними: краще зливаються з тлом оточуючої місцевості, мають меншою масою, більш економічні і стійкі до впливу вітру. Але й щільність заповнення покриття має бути таким, щоб прихована техніка чи споруду не виявляли розвідкою противника. Табельні маскувальні комплекти (МКТ, МКС, «Шатёр») призначені для маскування бойової техніки і водоканалізаційних споруд від повітряної і наземної візуально- оптичної і фотографічної розвідки на рослинних тлах і тлах оголених грунтів. Зазвичай бувають 3-х типів за величиною покриттів: 3х6, 6х6, 12х18 метрів. МКТ (маскувальні комплекти тканинні) випускаються трьох типів: МКТ-Т (транспарантный), МКТ-П (пустынно-песчаный), МКТ-С (зимовий) – на бавовняною тканинної основі для маскування відповідно на рослинному, пустынно-песчаном і сніжному тлах. Основними частинами комплекту є покриття, стойки-подпорки і приколыши. Покриття має в діаметрі 12*18 м. Вона складається з 12 стандартних взаємозамінних елементів розміром 3*6 м. МКС (маскувальні комплекти синтетичні) виготовляються з синтетичних матеріалів, випускаються двох типів: МКС-2 і МКС-2П. Комплект МКС-2 призначений для маскування на рослинних тлах і оголених грунтах, комплект МКС-2П – на пустынно-песчаных і безлюдно- степових тлах. Комплекти МКС включають два покриття розміром 9*12 м., стійки підпірки, приколыши і шплинтовые шви. «Шатёр» - це універсальна бескаркасная маска, призначена для маскування великогабаритною техніки. Воно складається з двох покриттів (з бавовняних чи синтетичних матеріалів) розміром 12*18 кожне, стійкий, шплинтового шва, приколышей. Кожне покриття складається з 12 елементів, розміром 3*96 м. Табельні маскувальні комплекти застосовують найчастіше для устрою масок перекриттів при маскировке техніки, як на обладнаних, не на обладнаних в інженерному відношенні вогневих позиціях. Для маскування озброєння і близький бойовий техніки, що у окопах чи укриттях, встановлюють плоскі маски-перекрытия. (див. мал.1) Для маскування над озброєннями й бойової техніки, що у окопах неповного профілю чи землі встановлюють опуклі маски- перекриття (див. рис. 2). мал.1 «Маскування самохідного гармати в окопі пласкою маскою -перекрытием»
рис. 2 «Маскування самохідного гармати лежить на поверхні землі опуклої маской-перекрытием»
[pic] Шплинтовые і быстрораспускающиеся шви, застосовувані в покриттях, призначені до швидшого відкривання масок над маскируемыми об'єктами для ведення вогню. Крім устрою масок-перекрытий табельні маскувальні покриття використовують також за устрої горизонтальних, вертикальних та інших масок. Для установки маски перекриття необхідно: 1) Розпакувати і розгорнути покриття поблизу місця установки маски
(складання покриттів необхідних ж розмірів та конфігурацій виробляється, зазвичай, заздалегідь при розташуванні техніки в затишних місцях). 2) З використанням шплинтовых чи быстрораспускающихся швів перевірити правильність сполуки кілець шплинтами і зв'язки быстрораспускающегося шва. 3) Вплести в покриття місцевий маскувальний матеріал і перенести покриття на маскируемый об'єкт те щоб быстрораспускающийся шов містився в напрямі директорки вогню. 4) Спотворити прямолінійні обриси покриття підгинанням його крайок. 5) Прикріпити крайки покриття до землі приколышами, анкерными колами, присипкою грунтом чи снігом. 6) Поставити під маску підпірки, гілки, кущі. 7) Підігнати покриття до тла місцевості, використовуючи місцеві матеріали. 8) Замаскувати місцевими матеріалами не закриті маскою бруствери, сліди, витоптані місця. При установці масок-перекрытий слід виконувати такі требования:
- маскировочное покриття має відстояти від поверхні замаскованого об'єкта щонайменше ніж 30-50 см.
- ухили випуклих масок-перекрытий повинні відповідати природним уклонам оточуючої місцевості; на відкритої рівнинній місцевості ухили не бути менш 1:5.
Для устрою масок, крім табельних маскувальних комплектів (й разом із нею) широко використовують підручні матеріали. Понад те, незалежно від наявності табельних коштів, підручні кошти (як найдоступніші) застосовують у першу чергу. З підручних матеріалів найчастіше вживають зрізані гілки дерев і чагарників, дерен, траву, грунт, сніг. Гілки клена, дуба, берези, липи, ясена і тополі в літній час зберігають зелену забарвлення трохи більше двох днів, листя на гілках осики, акації, ліщини згортаються і чорніють через кілька годин. Гілки сосни і їли влітку зберігаються 10-12 днів, взимку - до 80 днів. Для маскування переважно використовують великі гілки (0,7-1 метрів і більш) - вони повільніше в'януть; водорості, очерет, осока і мох в зрізаному вигляді зберігають свій колір до 10-15 днів. Зів'ялу і змінила колір рослинність, що використовується для маскування об'єктів, необхідно своєчасно змінювати. Дерен використовується для маскування брустверів і обсыпок фортифікаційних споруд, розташованих на луці. Найчастіше він заготовляється вручну в вигляді окремих дернин чи стрічок. Для кращої приживаності дерну на новому місці й отримання високого маскувального ефекту його беруть під місцях, близьких за складом грунту, вологості, рельєфу маскируемым місцях. Дерен із високим травою застосовують рідко, оскільки трава швидко сохне. Одерновение - трудомістка робота, потребує чимало часу. Проте він дає високий маскувальний ефект, що виявляється відразу після укладання дерну. Підручні матеріали при устрої штучних масок може мати таке застосування: З трави, соломи, дрібного хмизу, стебел кукурудзи й соняшнику, очерету і хвойних гілок виготовляють мати, що використовуються як покриття масок, і навіть для обшивки макетів і хибних споруд. Трава, солома, дрібний хмиз і той такий матеріал то, можливо уплетений у мережі і плетінки і використаний тієї ж цілей, як і мати. З хмизу, очерету, стебел соняшнику й кукурудзи виготовляють плетінки, які є підвалинами кріплення маскирующего матеріалу. Плетінки роблять розмірів залежно від призначення, розміри осередків може бути від 5ґ5 див до 25х25 див. Колоди і жердини служать основним матеріалом виготовлення каркасів масок, макетів і хибних споруд. Різні грунти, торф і сніг використовують як матеріалу, присыпаемого по маскам-перекрытиям для більшого відповідності поверхні маски фону місцевості. Взимку у ролі масок можуть застосовувати снігові і крижані склепіння, перекриття з ущільненого снігу і снігових цеглин, шматки льоду, обсыпку снігом. На місці робіт можуть бути виготовлені з підручних матеріалів вертикальні і похилі маски, горизонтальні маски, маски-перекрытия і спотворюють маски. Вертикальні маски поділяються на траншейные, дорожні і маски-заборы. Траншейные маски призначені для приховання руху військ та транспорту по дорогах і колонним шляхах. Дорожні маски діляться на придорожні, встановлювані збоку шляхи і приховують рух від бічного спостереження супротивника і наддорожные, встановлювані над дорогою, і приховують рух за нею спостерігати противника дорогою. Маски-заборы призначені для приховання розташування військ, окремих об'єктів, виробництва інженерних робіт тощо. Спотворюють (що деформують) маски застосовують зміни форми маскируемых об'єктів і тіней від нього. До що викривляє маскам ставляться козирки (горизонтально і похило розташовані плоскі щити), гребені (вертикально розташовані плоскі щити), прибудови і надбудови. При устрої масок виділені на приховування військової техніки знарядь, неодмінною умовою буде швидкість зняття чи перестановки масок доведення техніки чи знарядь в похідне чи бойове становище. Стрілянина з бойових машин реактивної артилерії і ПТУР виробляється при повністю знятих і отнесённых убік від місця реактивної струменя покрытиях.