Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Денисова МФ д

Работа добавлена на сайт samzan.net:


10

PAGE  7

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони здоров’я України

___________№__________

                        ПРОТОКОЛ    ЛІКУВАННЯ

                            ХРОНІЧНОГО    ГАСТРИТУ

                                           У   ДІТЕЙ

Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей

по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”

1. Денисова М.Ф.                    - д.м.н., проф., зав.відділенням хронічних хвороб печінки   

                                                  і органів травлення Державної установи «Інституту ПАГ

                                                  АМН України».

2. Ципкун А.Г.                         - д.м.н., професор, зав.лабораторії патологічної фізіології

                                                 та експериментальної терапії Державної установи

                                                  «Інституту ПАГ АМН України».

3. Лапшин В.Ф.                        – д.м.н., зав.відділенням реабілітації дітей та вагітних

                                                  жінок Державної установи «Інституту ПАГ АМН

                                                  України».

4. Мороз О.Д.                            – д.м.н., головний науковий співробітник відділення

                                                  проблем здорової дитини Державної установи

                                                  «Інституту ПАГ АМН України».

5. Бережний В.В.                     – д.м.н., професор, зав. кафедрою педіатрії №2 КМАПО,

                                                 головний педіатр МОЗ України

6. Белоусов Ю.В.                       – д.м.н., професор, зав.кафедрою дитячої

                                                   гастроентерології Харківської медичної академії

                                                   післядипломної освіти.

7. Бабій І.Л.                              – д.м.н., професор, зав.кафедрою пропедевтики дитячих

                                                  хвороб Одеського державного медичного університету.

8. Чернега Н.В.                         – к.м.н., ведучій науковий співробітник відділення

                                                  хронічних хвороб печінки і органів травлення

                                                  Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

9. Березенко В.С.                     – к.м.н., науковий співробітник відділення

                                                  хронічних хвороб печінки і органів травлення

                                                  Державної установи «Інституту ПАГ АМН України».

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ

У ДІТЕЙ

Шифр К-29    (МКХ-10) – хронічний гастрит

І. Визначення: Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.

ІІ. Критерії діагностики:

Діагноз ХГ є морфологічним і базується на гістологічній оцінці біоптатів.

Клінічні критерії:

Клінічні критерії ХГ базуються на аналізі скарг та оцінці основних проявів хвороби – больового абдомінального, диспептичного, неспеціфічної інтоксикації.

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти
  1.  Найбільш частий клінічний варіант:
  •  виразковоподібна форма.

  1.  Больовий синдром:
  •  болі в животі, пов’язані з їжею;
  •  часто виникають натщесерце;
  •  ранні болі (характерні для фундального гастриту);
  •  пізні болі (характерні для антрального гастриту);
  •  болі у нічний час.

Відсутній чіткий зв’язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий.

  1.  Найбільш частий клінічний варіант:
  •  відсутня виразна типова клініка.

  1.  Больовий синдром слабовиражений:
  •  ниючі болі в епігастрії, найчастіше після їжі;
  •  характерне відчуття тиску та переповнення у верхній частині живота;
  •  болі виникають і посилюються в залежності від якості та об’єму їжі.

  1.  Диспептичний синдром: найбільш характерні:
  •  кисла відрижка;
  •  відрижка повітрям;
  •  печія;
  •  нудота;
  •  схильність до запору.

4. Синдром неспецифічної інтоксикації:

  •  різний ступінь вираженості.

5. Пальпаторно: чітка помірна болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні.

  1.  Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60 %) найбільш характерні:
  •  відрижка їжею;
  •  нудота;
  •  відчуття гіркоти у роті;
  •  зниження апетиту;
  •  метеоризм;
  •  нестійкий характер випорожнення.

  1.  Синдром неспецифічної інтоксикації:
  •  значно виражений,
  •  переважає астенія.

5. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення.

Лабораторно-інструментальні дослідження:

  •  ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія) для морфологічного підтвердження ХГ та наявності інфекції Helicobacter pylori (гістологія або швидкий уреазний тест) (одноразово). Критерії наведені в таблиці.

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти

а) Найбільш характерні ендоскопічні форми:

  •  поверхневий;
  •  поверхневий з гіперплазією;
  •  гіпертрофічний;
  •  ерозивний.

Інколи – змішаний.

а) Найбільш характерні ендоскопічні форми:

  •  змішаний;
  •  субатрофічний;
  •  атрофічний;
  •  з геморагіями та (або) гіперплазією.

б) При гастроскопії:

  •  гіперсекреція шлункового вмісту;
  •  багато слизу;
  •  часто – домішки жовчі;
  •  переважно гіперемія та набряк СОШ;
  •  набряк і потовщення складок;
  •  локальна гіперплазія;
  •  часто ерозії.

в) Виявлення НР – у більшості випадків

б) При гастроскопії:

  •  незначна кількість шлункового вмісту;
  •  часто – домішки жовчі;
  •  бліда, тмяна, потончена СОШ;
  •  нерівномірно згладжені складки;
  •  інколи – мозаїстисть слизової оболонки.

в) Виявлення НР – інколи.

Гістологічні критерії

Найчастіше:

  •  активний поверхневий гастрит;
  •  дифузний гастрит з ураженням залоз без атрофії.

Виявлення НР у більшості випадків.

Найчастіше:

  •  субатрофічний та атрофічний гастрит;
  •   дифузний гастрит з ураженням залоз і атрофією

Характерна перебудова епітелію по пілорічному або кишковому типу.

Виявлення НР – інколи.

  •  Інтрагастральна рН-метрія

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти

Внутрішньошлункова рН-метрія:

а) нормоацидний стан:

  •  рН тіла шлінку 1,6-2,3;
  •  рН антрального відділу 2,1-3,0.

б) гіперацидний стан:

  •  рН тіла шлінку <1,6;
  •  рН антрального відділу <2,1.

Облужнююча здатність шлункового соку:

частіше субкомпенсована:

рНантрума-рНтіла=1,5-4,0;

декомпенсована:

рНантрума-рНтіла<1,0-1,5;

рідко коли компенсована:

рНантрума-рНтіла≥4,0;

Внутрішньошлункова рН-метрія:

Гіпоацидний стан:

  •  рН тіла шлунка >2,3
  •  рН антрального відділу >5,9-6,0

Облужнююча здатність шлункового соку:

частіше компенсована:

рНантрума-рНтіла≥4,0

  •  Визначення кислотності шлункового соку фракційним методом:

 Дебіт соляної кислоти

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти

рН шлунка фракційним методом

ВАО≥1,14-2,38 ммоль/година

SАО≥3,20-5,30 ммоль/година

Суттєвим є підвищення показників базальної секреції.

рН шлунка фракційним методом

ВАО<1,14 ммоль/година

SАО<3,20 ммоль/година

  ВАО – базальна кислотна продукція;    SAO – субмаксимальна кислотна продукція

  •  Визначення інфекції Helicobacter pylori  одним із методів – бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА), ПЛР.
  •  УЗД органів черевної порожнини для визначення біліарної та панкреатичної патології (одноразово).
  •  Загальний аналіз крові та сечі (одноразово)
  •  Протеїнограма (одноразово).
  •  Копрограма, аналіз кала на скриту кров (реакція Грегерсена)
  •  Аналіз калу на яйця глистів (тричі).

Основні принципи лікування

При загостренні

  1.  Вирішення питання про умови лікування (стаціонар чи амбулаторно).
  2.  Вибір рухового режиму, використання  ЛФК.
  3.  Вибір режиму і характеру харчування, призначення дієтичного харчування (стіл №1,2,5).
  4.  Індивідуалізоване призначення комплексного лікування (з урахуванням етіології, основних патогенетичних механізмів, домінуючого синдрому).

При ХГ, асоційованих з НР, призначення ерадікаційної  терапії проводиться за однією з загальноприйнятих схем – потрійна чи квадротерапія (В).

Варіанти потрійної терапії (курс лікування 7 днів).

  1.  Де-нол дітям до 12 років 120х3 мг/добу, старше 12 років - -240х3 мг/добу.

Кларитроміцин 250 мг 2 рази на добу.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

  1.  Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день.

Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

Через 4 тижні після проведеного лікування повинен бути проведен контроль за ерадікацією Helicobacter pylori  за допомогою дихального тесту з 13/С-сечовиною або визначення фекального антигену H.p.

При відсутності ерадикації Helicobacter pylori  використовується друга лінія лікування.

Квадротерапія (курс лікування 7 днів).

Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день.

Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

Кларитроміцин (клацид) по 250 мг 2 рази на день.

Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день (або фуразолідон).

При інших формах гастриту медикаментозна терапія проводиться з урахуванням рівня кислотопродукції та типа порушень моторно-евакуаторної функції шлунку (С).

При гіперацидному гастриті, який характеризується підвищеними показниками кислотопродукції, показано призначення антисекреторних препаратів (М1 – холінолітик гастроцепін строком на 4 тижні, або блокатори  Н2 – рецепторів гістаміну строком на 2 тижні) з наступним використанням в якості базисного засобу  одного з препаратів групи комплексних антацидів (Смекта, Маалокс, Фосфалюгель та інші) на 10-20 днів.

При гіпоацидному гастриті призначають стимулятори шлункової секреції на строк 3-4 тижні (плантаглюцид, ацидін-пепсін).

Незалежно від рівня кислотопродукції призначається альтан, який виявляє репаративну протизапальну та антимікробну дію, цитопротектори - для відновлення співвідношення між факторами агресії та захисту оболонки шлунку (смекта, сукральфат, ліквірітон).

При порушеннях моторної функції шлунка рекомендується застосування прокінетиків – Мотіліум.

При спазмах та вираженому больовому синдромі призначаються спазмолітики (Но-шпа, Галідор) або М2 – холінолітик (Метацин), на строк 1-2 тижні.

Доцільним є призначення антистресорної терапії – Персен по 2-3 табл. на добу в залежності від віку, Сибазон по 4-10 мг на добу в залежності від віку.

Для поліпшення трофіки СОШ показано застосування репарантів (Спіруліна, облепіхова олія ,  метилурацил та інші), полівітамінних препаратів строком на 3 – 4 тижні.

У стадії клінічної ремісії - фітотерапія, бальнеотерапія, ЛФК.

Диспансерний нагляд проводиться на протязі 3-х років від останнього загострення, кратність ендоскопічного дослідження –  один раз на рік.

                                                     Перелік посилань:

Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.

Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Харьков. – 2000. – 528с.

Григорьев Л.Д., Яковенко А.В. Клиническая гастроэнтерология. М.: Мед.инфор. агентство. – 2001. – 702с.

Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатров. – М.,1999. – 294с.

Дитячі хвороби /За редакцією В.М. Сідельнікова, Бережного В.Р. – К.: Здоров’я. – 1999. – 734с.

Джозеф М. Хендерсон Патофизиология органов пищеварения (перевод с англ.. – М. С-Пб. – 1997. – 287с.

Ивашкин В.Т., Нечаев В.Н. Функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта. Римские критерии ІІ // Болезни органов пищеварения. – 2000.Т.2. - №2.

Майданник В.Г. Педиатрия. – Харьков. 2002.- 406с.

Аруин Л.И. Новая международная морфологическая классификация гастрита (модиф. Сиднейской системы) // Архив патологии. – 1997. – 59.,№3, С.3-7.

Циммерман Я.Е. Хронический гастрит и язвенная болезнь. Пермь. – 2000. – 255с.

Передерий В.Г., Ткач С.М., Передерий О.В. Диагностика и лечение хронического гастрита, язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, болезни Менетрие, вызванных хеликобактер пилори в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. – Киев: УНПК «Скоб». – 1999. – 188с.

Исаков В.А., Домарадский И.В. Хеликобактериоз. – М.: Медпрактики, 2003. – 411с.

Исаков В.А. Современная антихеликобактерная терапия // Клин.фармакол. и терапия. – 2002. – Т.11. - №1. – С.79-83.

Лапина Т.Л. Эффективность и безопасность различных класов лекарственных препаратов, применяемых в лечении кислотозависимых заболеваний // Болезни органов пищеварения. – 2002. – Т.4. - №2.

Маастрихтский консенсус 2-2000, 21-22 сентября 2000 г. // Сучасна гастроентерол. і гепатол. – 2000. - №2. – С.70-71.

Lassen A.T., Hallas J., Schaffalitzky de Mucadell O.B. Eradication of Helicobacter pylori and antisecretory drugs – a population based study // Ugeskr. Laeger. – 2004. – Vol.166 (39). - P.3405-3407.

Patterson M.M., Schrenzel M.D., Fox J.G. Gastritis and intestinal Metaplasia in Syrian Hamsters infected with Helicobacter aurati and Two Others Microaerobes // J. Vet.Pathol. - 2000. - 37 (6). - P.589-596.




1. посольства дипломатическое представительство первого класса которое возглавляется послом 2 мисс
2. Работать мы будем но по сокращенному расписанию.
3. РЕСУРСОВ ДЛЯ ВОСПИТАТЕЛЯ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ 2008 АННОТИРОВАННЫЙ КА
4. а могут быть классифицированы по значительному количеству признаков описывающих эти явления с различных х
5. либо раздражением
6. Правове регулювання працевлаштування за законодавством України
7. 1Резьба по дереву из глубины веков до наших дней
8. Контактор магнитного пускателя
9. КРАСНОКАМЕНСК Курагинский район 2-3.html
10. Картографія як наука, її структура
11. вариант пророссийские олигархи
12. ТЕМА 11 ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ МИРОВОГО ХОЗЯЙСТВА 1
13. 50 ~ задача з відкритою відповіддю.html
14. задание Общий балл Оценка 1 Лебедева А.
15. ЗОЛОТОЙ ВЕК И КРИЗИС СЕМЬИ С 1960 г
16. теорія та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кан
17. . Основные физические свойства электромагнитного излучения
18. Перетворювач ємність - тривалість імпульсу
19. по теме ПРОСТОЙ КАТЕГОРИЧЕСКИЙ СИЛЛОГИЗМ для студентов заочного факультета
20.  с момента вынесения постановления о привлечении лица в качестве обвиняемого за исключением случаев пред

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе