Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
В1
1 . Rp.:Carbonis activati 0.25
D.t.d. №10 in tab
S.Всередину.
2. Rp.: Piracetami 0,2 D. t. d. N10 in tab. Signa. Всередину 0,4 г 3 р/добу
3. Rp.: Sol. Morphini hydrohloridi 1% - 1ml
D.t.d. N10 in ampll.
S. вводити п/ш по 1 мл при болях
4. . Rp.: Salbutamoli 10 ml D.S. Інгалювати по 1 дозі при нападі бронхоспазму.
5. НЕМА
1)Місцева анестезія – це втрата больової чутливості тканин на обмежених ділянках тіла, викликана дією різних хімічних речовин, фізичних або механічних чинників на нервові волокна або сегменти нервів.
Класифікація
1. Термінальна.
2. Інфільтраційна.
3. Регіонарна: паравертебрально; міжреберна; стовбурова; сакральна; анестезія щелепний області.
4. Спинномозкова (субарахноїдальний).
5. Перидуральна (епідуральна).
6. Внутрішньокісткова.
7. Внутрівенна регіонарна.
8. Анестезія поперечного перерізу.
Класифікація:
1) поверхневу (термінальну) анестезію, яка може бути здійснена змащуванням слизових оболонок, зрошенням їх, охолодженням, інфільтрацією розчином анестетика за методом "повзучого інфільтрату"; футлярну анестезію за Вишневським;
2) провідникову (регіонарну) анестезію, при якій знеболювання здійснюють за рахунок блокади нервів. Варіантами провідникової анестезії є: блокада нервових стовбурів, сплетінь; внутрішньосудинне або внутрішньокісткове введення анестетика, новокаїнові блокади, а також уведення анестетика в спинномозковий канал або перидуральний простір.
Показання: у всіх випадках протипоказань до загального знеболювання; серцево-судинна і легенева недостатність, у осіб похилого і старечого віку, в амбулаторно-поліклінічній практиці.
Протипоказання: вік до 12 – 14 років, підвищена індивідуальна чутливість до анестетиків, порушення психіки, наявність запальних процесів в тканинах, категорична відмова хворого.
ПРЕПАРАТИ:
новокаїн в концентраціях від 0,25 – 0,5% до 10 – 20%, лідокаїн в концентраціях 0,25 – 0,5%, 1 – 2 – 10%, тримекаїн в концентраціях 0,25 – 1 – 2%, дикаїн в концентраціях від 0,25 – 0,5% до 1 – 2%, совкаїн в концентраціях 0,5 – 1% та інші.
2) Адреналін-Фармакодинаміка. кардіостимулю-ючий, судинозвужувальний, гіпертензивний, гіперглікемічний засіб.Препарат стимулює a- та b-адренорецептори різної локалізації. Виявляє виражену дію на гладенькі м’язи внутрішніх органів, серцево-судинну і дихальну системи, активує вуглеводний та ліпідний обмін.На клітинному рівні дія реалізується через активацію аденілатциклази внутрішньої поверхні клітинних мембран, підвищення рівня внутрішньоклітинного цАМФ і входження вклітину іонів кальцію. Перша фаза дії зумовлена, насамперед, стимуляцієюb-адренорецепторів різних органів і проявляється тахікардією, підвищенням серцевого викиду, збудливості і провідності міокарда, артеріоло- ібронходилатацією, зниженням тонусу матки, інгібуванням алергічних реакцій, мобілізацією глікогену із печінки та жирних кислот із жирових депо. В другій фазі відбувається збудження a-адренорецепторів, що призводить до звуження судин органів черевної порожнини, шкіри, слизових оболонок (скелетних м’язів –меншою мірою ), підвищення артеріального тиску (головним чином – систолічного), загального периферичного опору судин.Ефективність препарату залежить від дози. В дуже низьких дозах, при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв, може знижувати артеріальний тиск внаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04–0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту і силу серцевих скорочень, знижує загальний периферичний опір судин; вище 0,2 мкг/кг/хв – звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний опірсудин. Пресорний ефект може спричиняти короткочасне рефлекторне сповільнення частоти серцевих скорочень. Розслаблює гладенькі м’язи бронхів. Дози вище 0,3мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонусі моторику шлунково-кишкового тракту.Підвищує провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда в кисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістамінута лейкотриєнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової. Діючи на a-адренорецептори шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцево анестезуючих засобів, збільшує тривалість дії та знижує токсичний вплив місцевої анестезії. Стимуляція b2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення калію із клітини і може призвести до гіпокаліємії.Розширює зіниці, сприяє зниженню продукції внутрішньо очної рідини тавнутрішньо очного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз іглюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот, поліпшує тканинний обмін. Слабко стимулює центральну нервову систему, виявляє проти алергічну та протизапальну дію. Пригнічує лактаціюПоказання для застосування. Алергічні реакції негайного типу (бронхообструкція, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, укусах комах або введенні різних алергенів; артеріальна гіпотензія різного генезу (постгеморагічна, інтоксикаційна, інфекційна), асистолія, бронхоспазм під час наркозу, гіпоглікемічна кома (при передозуванні інсуліну). Кровотеча поверхневих судин шкіри та слизових оболонок, у т. ч. з ясен (місцеве застосування).
В2
1. Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
2. Rp.: Tab. Reserpini 0,0001 N.20 D.S. 1 т. 2 р/д всередину
3. .: Carbonis activati 100,0 D.S. По 1 ст ложці порошку+1 скл води, всередину
4.Rp.: Sol. Piracetami 20% - 5 ml D.t.d. N10 in amp. Signa. Вводити в/в по 5 мл
5. НЕМА
1) Фосфорорганічні сполуки (ФОС) широко використовують в сільському господарстві та побуті як засіб боротьби з комахами, гризунами,бур'янами. Отруєння можуть носити сезонний і масовий характер. Механізм токсичності. ФОС інгібують ферменти холінестерази, в основному ацетилхолінестеразою, що руйнує ацетилхолін. Внаслідок цього відбувається накопичення ацетилхоліну, що призводить до порушення, а в надалі до виснаження і стійкого паралічу холінергічних структур. Симптоми отруєння ФОС. Вклінічному перебігу перорального отруєння виділяють три стадії: - збудження; - гіперкінезів і судом; - паралічів. Клінічна картиназалежить від шляху надходження отрути в організм, може відрізнятися швидкістю і черговістю розвитку окремих симптомів. Так, при інгаляційному отруєнні швидше розвиваються риніт та бронхорея, міоз; при чрескожном - пітливість, міофібрілляціі в місці контакту ФОС і шкіри(Якщо це шкіра голови, то швидко розвиваються симптоми ураження ЦНС). При попаданні отрути в шлунок на ранніх стадіях інтоксикації переважають симптоми ураження травного каналу - нудота, блювота, пронос, надалі можуть довго зберігатися міофібрілляціімови. Лікування. У першу чергу необхідно нормалізувати функції зовнішнього дихання (санація ротової частиниглотки, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева, ШВЛ). Промивання шлунка проводять до усунення запаху ФОС від промивних вод, вводять ентеросорбент і сольове проносне. Призначають протишокову інфузійну терапію. Специфічними антидотами ФОСє реактіватори холінестерази. В даний час використовують аллоксим і діетіксим.
2) Атропін-Фармакодинаміка. Атропін – алкалоїд, що міститься в рослинах родини пасльонових, блокатор М-холінорецепторів, однаковою мірою зв’язується з М1-, М2-, і М3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає якна центральні, так і на периферичні М-холінорецептори. Діє також (хоча значно слабкіше) на Н-холінорецептори. Перешкоджає стимулюючій дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних і потових залоз. Знижує тонус м’язів внутрішніх органів (бронхів, шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, жовчних проток і жовчного міхура, сечівника, сечового міхура); спричиняє тахікардію, поліпшує AV-провідність. Знижує моторику шлунково-кишкового тракту, практично не впливає на секрецію жовчі й підшлункової залози. Розширює зіниці, утрудняє відтік внутрішньо очної рідини, підвищує внутрішньо очний тиск, спричиняє параліч акомодації. У середніх терапевтичних дозах впливає на центральну нервову систему й спричиняє відстрочений, але тривалий седативний ефект, збуджує дихання. У більших дозах спричиняє параліч дихання. Збуджує кору головного мозку (у високих дозах), у токсичних дозах спричиняє збудження, ажитацію, галюцинації, коматозний стан. Зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення частоти серцевих скорочень (при незначній зміні артеріального тиску) і деякого підвищення провідності в пучку Гіса. Дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва. Після внутрішньо венного введення максимальний ефект проявляється через 2-4 хв. Показання для застосування.Печінкова й ниркова кольки. Бронхіальна астма, брадикардія, симптомокомплекс Морганьї-Адамса-Стокса. Нетримання сечі в дітей ідорослих внаслідок підвищеної збудливості м’язів сечового міхура, сперматорея; легеневі кровотечі, пригнічення дихання. Отруєння задушливими речовинами, морфіном, отруйними грибами, які містять мускарин (мухомори), холіномім етичнимиречовинами, антихолін естеразними препаратами (прозерин, галантамін). Якспазмолітичний засіб при проведенні радіологічних досліджень кишечнику. Профілактика аритмій, спричинених анестезією.
В3
1. Rp.: Sol. Atropini sulfіs 1%- 5ml Sterelisa!
D.S. У кон юктивальну щілину 1-2 кр.
2. Rp.:Sol. Tubocurarini chloridi 1% - 1,5ml
D.t.d №10 in amp.
S в/в хворому масою 70кг по 3,5мл 1% розчину
1кг=0,5мг
70кг=Хмл
Х=35мл=0,035г
....
1г=100мл
0,035г=Хмл
Х=3.5мл
3. Rp.: Ipratropii bromidi 15 ml
D.S. По 2 вдихання 3-4 р/д
4. . Rp.: Cordiamini 2 ml D.t.d. N.10 in amp. S. П/ш 2 мл
5. Rp.: Tab. Nitrazepami0.01 N20
D.S. по 1 т. 1 р/д за 30 хв до сну , всередину
1) Заходи допомоги при передозуванні міорелаксантами антидеполяризуючої та деполяризуючої дії. Для антидеполяриз. реч провод активними антагоністами—антихолінестеразні реч.(прозерін, галантамін), що блокують ацетилхолін естеразу і підвищують концентрацію ацетилхоліну, що призводить до витіснення курареподібних із синаптичної щілини і відновленню нервово-мязевої передачі.Дія деполяризуючої речовини дітіліну може бути зупинена через введення свіжої цитратної крові, що містить холістеразу плазми, що гідролізує дітілін.
2) Анаприлін-Фармакодинаміка. Блокує b1- і b2-адренорецептори, виявляє мембраностабілізуючу дію. Пригнічує автоматизм синоатріального вузла, виникнення ектопічних ділянок у передсердях, атріовентрикулярному вузлі і, меншою мірою, в шлуночках. Знижує швидкість проведення збудження ватріовентрикулярному з’єднанні по пучку Кента переважно у антероградномунапрямку. Сповільнює частоту та зменшує силу серцевих скорочень, потребу міокарда в кисні. Знижує серцевий викид, артеріальний тиск, секрецію реніну, нирковий кліренс і швидкість клуб очкової фільтрації. Пригнічує реакцію барорецепторів дуги аорти на зниження артеріального тиску.Пригнічує ліполіз у жировій тканині, перешкоджаючи підвищенню рівня вільних жирних кислот (коефіцієнт атерогенності може збільшуватися). Пригнічуєглікогеноліз, секрецію глюкагону та інсуліну, перетворення тироксину втрийодтиронін. Підвищує тонус мускулатури бронхів і скоротливість матки. Підсилює секреторну та моторну активність шлунково-кишкового тракту.У хворих на ішемічну хворобу серця зменшує частоту нападів стенокардії, підвищує переносимість фізичних навантажень, знижує потребу у нітрогліцерині. Виявляє кардіопротективну дію, ймовірно знижуючи ризик повторного інфаркту міокарда та раптової смерті на 20–50%. Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, стенокардія, синусоватахікардія (у тому числі при тиреотоксикозі), надшлуночкова і миготлива тахікардії, інфаркт міокарда, гіпертрофічна кардіоміопатія (у т. ч. субаортальний стеноз), пролапс мі трального клапана, есенціальний тремор, нейроциркуляторна дистонія, мігрень (профілактика нападів). У складі комбінованої терапії – феохромоцитома (у поєднанні з a-адрено блокаторами), абстинент ний синдром (збудження і тремор).
В4
1. Rp.: Gidrozepami 0,05
D.t. d. N10 in tab.
2. Rp.: Sol. Atropini sulfis 0.1% - 1 ml
D.t.d. N.10 in amp.
S. п/ш по 0,5 мл.
3. . Rp.: Cordiamini 2 ml D.t.d. N.10 in amp. S. П/ш 2 мл.
4 Rp.: Tab. Anaprilini 0,01 N.10 D.S. 1 т. 3 р/д всередину
5. Rp.: Tincturae Valerianae 25 ml
D. S. По 25 кр. 3 р/ д
1) Заходи допомоги.Перша допомога при гострому отруєнні алкоголем: припинення всмоктування його з ШКТ, для цього за допомогою зонду промивають шлунок невеликими порціями (по 300-400 мл багаторазово) 0,1% розчином KMnO4 або NaHCO3 кімнатної температури. П/ш вводять кордіамін (2 мл) і 10% р-н кофеїну-бензоатунатрію (1 мл). При отруєнні C2H5OH може виникати ацидоз (підвищена кислотність) і гіпоглікемія (зменшення цукру в крові), тому відповідно для усунення цих явищ вводять натрію гідрокарбонат (200-500 мл 4% р-ну в/краплинно і глюкозу (500 мл 10% р-ну в/в) з інсуліном (п/ш 10-12 ОД). При необхідності проводять оксигенотерапію, вводять серцево-судинні препарати. При алкогольній комі вводять налоксон.
2) Ацетилсаліцилова к-та-Фармакодинамика. Ацетил саліцилова Кислота має протизапальну, жарознижувальну, а також болезаспокійливу дію, що пов’язано з пригніченням нею синтезу простагландинів.Основним механізмом проти запальної дії Ацетил саліцилової Кислоти є інактивація ферменту ЦОГ, внаслідок чого порушується синтез простагландинів, проста циклінів та тромбоксану.При вживанні у добовій дозі 6 г і вище може інгібувати синтез протромбіну в печінці. Жарознижувальна дія пов’язана з впливом на гіпоталамічніцентри терморегуляції. Аналгезуючий ефект зумовлений впливом на центри больової чутливості.Ацетил саліцилова Кислота гальмує активність тромбоцитів через пригнічення утворення тромбоксану А-2, наявність якого є обов’язковою умовою агрегації тромбоцитів. Показання для застосування.Больовий синдром слабкої та середньої інтенсивності різного генезу, гарячковий стан, запальні та ревматичні захворювання. Як антиагрегантний засіб застосовують при нестабільній стенокардії, гострому інфаркті міокарда, а також для профілактики тромбозу та емболії після операції на судинах, транзиторного порушення мозкового кровообігу та ішемічного інсульту, вторинної профілактики інфаркту міокарда.
В5
1. .: Sol. Prozerini 0,05% - 1 ml
D.t.d. N.10 in amp.
S. Для підшкірних ін єкцій по 1 мл 2р/д
2. . Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
3. Rp.: Tab. Reserpini 0,0001 N.20 D.S. 1 т. 2 р/д всередину
4. Rp.: Tab. Nitrazepami0.01 N20
D.S. по 1 т. 1 р/д за 30 хв до сну , всередину
Rp.: Phenozepami 0,001
D.t.d N10 in tab. S. По 1 таб. 2р/день
5. Rp.: Salbutamoli 10 ml
D.S. Інгалювати по 1 дозі при нападі бронхоспазму.
1) Для припинення всмоктування аспірину надлишок аспірину повинен бути видалений з організму якомога швидше Після того, як із шлунка дитини вилучений аспірин (за допомогою блювоти-- сироп іпекакуани, промивання шлунка чи зв'язування аспірину активованим вугіллям, застосовуваним через рот), в ході подальшого лікування в лікарні вживаються заходи з відновлення функцій організму. Дитина приймає бікарбонат натрію для боротьби з підвищеною кислотністю і посилення видільних функцій нирок для виведення аспірину з організму. Втрата рідини, викликана блювотою, відновлюється за допомогою внутрішньовенних вливань спеціальних розчинів, які зазвичай включають глюкозу (один з Сахаров) і калій для відновлення втрат цукру і мінералів в організмі. При важкому отруєнні потрібно застосування більш складних процедур для усунення аспірину з організму дитини, наприклад діаліз (штучна нирка). Якщо дитина страждає від нападів, то застосовуються препарати (медикаменти, що запобігають виникненню судом). Такі ускладнення, як серцева недостатність і затримка рідини в легенях, вимагають ще більш інтенсивного лікування.
2) ФД Морфін є основним представником групи опіоїдних наркотичних анальгетиків. Пригнічує передачу больових імпульсів в ЦНС, знижує емоційну оцінку болю, викликає ейфорію ,яка сприяє формуванню лікарської залежності (психічної і фізичної). У високих дозах робить сильний снотворний ефект, який більш виражений при порушеннях сну, пов'язаних з больовими відчуттями. Гальмує умовні рефлекси, знижує збудливість кашльового центру, викликає збудження центру окорухового нерва (міоз) і n.vagus (брадикардія). Підвищує тонус гладкої мускулатури внутрішніх органів (у тому числі бронхів, викликаючи бронхоспазм), викликає спазмсфінктерів жовчовивідних шляхів і сфінктера Одді, підвищує тонус сфінктерів сечового міхура, послаблює перистальтику кишечника (що призводить до розвитку запору), збільшує перистальтику шлунка, прискорює його спорожнення. Знижує секреторну активність шлунково-кишкового тракту, основний обмін і температуру тіла. Пригнічує дихальний і блювотний центри. Токсичні дози викликають появу періодичного дихання типу Чейна-Стокса і подальшу зупинку дихання.
В6
1. Ung. Anastaesini 5% - 30.0
D.S.На ранову поверхню при перев язці.
2. Rp.: Mesatoni 0.01 Sacchari 0.3
M.f.pulv. D.t.d. №20 S. По 1 порошку 2 р/д
3. Rp.: Tab. Analgini 0.5 N10
D.S. по 1 т. після їди при болях голови
Rp.: Sol. Analgini 50% - 1 ml
D.T.d. N10 in ampll. S. п/ш, в/в, в/м по 1 мл 2р/д
4. . Rp.: Salbutamoli 10 ml D.S. Інгалювати по 1 дозі при нападі бронхоспазму.
5. Rp.: Tab. Amitriptylini 0,025 N.20 D.S. 2 т. 3 р/д приймати всередину.
Rp.: Sol. Amitriptylini 1% - 2 ml D.t.d. N.10 in amp. S. В/м 3р/д по 2 мл.
1) Нейролептаналгезія - комбінований метод внутрішньовенної загальної анестезії, при якому пацієнт знаходиться в свідомості, але не відчуває емоцій (нейролепсія) і болю (аналгезія). Завдяки цьому відключаються захисні рефлекси симпатичної системи та зменшується потреба тканин у кисні. До переваг нейролептанальгезіі також відносяться: велика широта терапевтичної дії, мала токсичність і придушення блювотного рефлексу.Препарати :Дроперидол, Фентаніл, Таламонал. -знеболювання оперативних втручань та діагностичних маніпуляцій, при яких потрібно, щоб пацієнт був притомним і міг виконувати команди лікаря-знеболювання при комбінованій анестезії з використанням закису азоту або місцевих анестетиків.-седація, знеболювання і нейровегетативной захист при інфаркті міокарда, набряку легенів, больовому шоці.
2) ФД Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Проявляє сильний седативний ефект (порівняно з іншими нейролептиками). Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності, передусім рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Застосування великих доз викликає снодійний ефект. Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, виявляє виражений протиблювотний ефект та ефект проти гикавки, антигістамінову, м-холінолітичну та пролактиногенну активністю. Виявляє гіпотермічну дію. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази. Зменшує систолічний та діастолічний АТ, викликає тахікардію. Проявляє виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю Аміназину є поєднання антипсихотичної дії зі здатністю впливати на емоційну сферу. Купірує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх та тривогу у хворих на психози та неврози.
В7
1. . Rp.: Tincturae Valerianae 25 ml
D. S. По 25 кр. 3 р/ д
2.Rp.: Sol. Promedoli 1% - 1ml ????????????хз
D.t.d. N20 in amp.
S. п/ш 1мл при болях
3. . Rp.: Tab. Fluoxetini 0,02 N.20 D.S. 1 т. 1 р/д всередину або АМІНАЗИН
4. Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
5.НЕМА
1) . Бета-адреноблокатори перешкоджають дії катехоламінів на серце. Вони застосовуються при стенокардії, артеріальнії гіпертонії і порушеннях ритму серця.
Загальне периферичний опір судин і судинний опір в нирках збільшуються. На тлі блокади бета-адренорецепторів проявляється судинозвужувальну дію ендогенних катехоламінів, взаємодіючих з альфа1-адренергічними рецепторами. Ризик збільшення загального периферичного опору судин зменшується при введенні селективних бета1-адреноблокаторів (метопрололу, атенололу та бетаксололу) спостерігається стійке зниження АТ.
2) Амітриптілін-Фармакодинаміка.Трициклічний антидепресант,чинить тимолептичну, антидепресивну, анксіолітичну, седативну та антидизуричну дію. Пригнічує зворотнє захоплення нейромедіаторів пресинаптичними нервовими закінченнями нейронів, викликає нагромадження моно амінів у синаптичній щілині і посилює постсинаптичну імпульсацію. При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адренергічних і серотонінових рецепторів мозку, нормалізує адренергічну і серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, що порушується при депресивних станах. Блокуєм-холіно- і гістамінові рецептори ЦНС. Показання для застосування.Депресивна фаза маніакально-депресивного психозу, всі інші типи ендогенних депресій, інволюційні депресії, депресивний синдром при шизофренічних психозах (на тлі тривалої терапії нейролептиками), депресії при органічному ушкодженні головного мозку, депресії після лікування резерпіном, реактивні депресії, невротичні депресії, енурез, подразнення товстої кишки.Депресіїв дитячому віці, у тому числі емоційні розлади, специфічні для дітей, що супроводжуються тривожним станом і страхом, підвищеною чутливістю нервової системи, боязкістю і страхом перед навколишніми.Змішані емоційні розлади і порушення поведінки з превалюванням відчуття тривоги, неповноцінності і нав’язливих станів; енурез удітей (особливо первинний), за винятком випадків гіпотонії сечового міхура; енкопрез; ментальна анорексія.При тривожно-депресивних станах зменшує тривогу, ажитацію і депресивні прояви.
В8
1.Rp.: Sol. Naloxoni 0.04% - 1ml
D.t.d. N10 in amp.
S. в/в при отруєнні морфіном + 10 мл 0.9% NaCl
2. . Rp.:Sol. Tubocurarini chloridi 1% - 1,5ml
D.t.d №10 in amp.
S в/в хворому масою 70кг по 3,5мл 10%(або скоріше 1%) розчину
1кг=0,5мг
70кг=Хмл
Х=35мл=0,035г
....
1г=100мл
0,035г=Хмл
Х=3.5мл
3. RP.: Carbonis activati 100,0 D.S. По 1 ст ложці порошку+1 скл води, всередину
4. . Rp.: Tab. Reserpini 0,0001 N.20 D.S. 1 т. 2 р/д всередину
5 Rp.: Sol. Atropini sulfіs 1%- 5ml Sterelisa!
D.S. У кон юктивальну щілину 1-2 кр.
1) Атаралгезія - різновид нейролептаналгезии, в основі якої лежить досягнення стані атараксії і вираженої аналгезії за допомогою седативних препаратів і анальгетиків. Основою всіх методик атаралгезії є поєднання психотропного засобу і анальгетика. Для атаралгезії частіше використовують седуксен, фентаніл, дипидолор, пентазоцин, декстроморамід, трамал, нубаіну, морадол. Існує багато способів проведення атаралгезії, в тому числі і в поєднанні з місцевою анестезією на тлі спонтанного дихання. Останній метод широко застосовується у стоматологічних хворих в умовах стаціонару та поліклініки. Вимкнення свідомості може бути досягнуто інгаляцією невеликих доз закису азоту. Діазепам (седуксен) робить гальмуючий вплив на емоційні і вегетативні центри мозку - лімбічну систему. Проявом цього є зниження емоційної напруги, почуття тривоги, страху. Має протисудомну дію. Маючи точку докладання в ретикулярної формації, посилює дію наркотиків і аналгетиків, снодійних. Має слабку коронаророзширювальною і гіпотензивним ефектом. Випускається в таблетках по 0,005 г і у вигляді 0,5% розчину по 2 мл в ампулі. Може бути використаний у дозі 10-20 мг як компонент атаралгезії. Феназепам надає більш виражене транквилизирующее та анксіолітичну дію, а також антидепресивну дію. У дозі 0,03 мг / кг ефективно знімає психоемоційну напругу. Мідазолам (дормікум) - бензодіазепін короткого дії. Одна ампула містить 5 мг препарату. Нізкотоксічен, надає швидке і коротке дію. Має седативну, анксіолітичну, протисудомну, снодійним ефектом. Викликає коротку антероградна амнезію. Можливо внутрішньовенне і внутрішньом'язове введення. Внутрішньовенно слід вводити повільно - 1 мг за 30 с. Ефект настає через 2 хв після введення. Сумарна доза не перевищує 5 мг
2) ФД Новокаїн має місцево анестезуючу дію: знижує або повністю пригнічує збудливість чутливих нервових закінчень і гальмує проведення збудження по нервових волокнах. Крім того, при всмоктуванні та безпосередньому введенні до кров’яного русла чинить загальний вплив на організм: зменшує утворення ацетилхоліну і знижує збудливість периферичних холінореактивнихсистем, чинить блокуючий вплив на вегетативні ганглії, зменшує спазми гладкої мускулатури, знижує збудливість м’яза серця і збудливість моторних зон кори головного мозку. Для поверхневої анестезії малопридатний через слабку здатність проникати крізь неушкоджені слизові оболонки.
В9
1. Rp.: Salbutamoli 10 ml
D.S. Інгалювати по 1 дозі при нападі бронхоспазму.
2. Rp.: Suppositorium “Anasthesoium”№10
D.S.В пряму кишку по 1 супозиторію 1р/д
3. Rp.: Sol. Coffeini natrii benzonatis 10% - 1 ml
D.t.d. N10 in amp.
S. 1 МЛ п/ш 2р/д
4. Rp.: Tab. Natrii valproatis 0,5 N.20
D.S. 1 т. 2 р/д, всередину при малих судомах.
Rp.: Tab. Corbamazepini 0.2 N20
D.S. 2 т. 2р/д всередину при великих судомах
Або дифенін
5. . Rp.: Sol.Tannini 0.5 % - 500 ml
D.S.Для промивання шлунка
1) Отруєння барбітуратами. Симптоми отруєння барбітуратами: блювання, сонливість, пригнічення дихання, порушення гемодинаміки, зниження артеріального тиску, колапс, зниження температури тіла, параліч центральної нервової системи, мимовільне виділення сечі. Домомога при отруєнні: промивання шлунка, сольові проносні, бемегрид 0,5% - 10 мл, камфора, кофеїн, гарячий чай, зігрівання тіла, глюкоза, перитонеальний діаліз, гемодіаліз, форсований діурез.
2) Адреналін-Фармакодинаміка. кардіостимулю-ючий, судинозвужувальний, гіпертензивний, гіперглікемічний засіб.Препарат стимулює a- та b-адренорецептори різної локалізації. Виявляє виражену дію на гладенькі м’язи внутрішніх органів, серцево-судинну і дихальну системи, активує вуглеводний та ліпідний обмін.На клітинному рівні дія реалізується через активацію аденілатциклази внутрішньої поверхні клітинних мембран, підвищення рівня внутрішньоклітинного цАМФ і входження вклітину іонів кальцію. Перша фаза дії зумовлена, насамперед, стимуляцієюb-адренорецепторів різних органів і проявляється тахікардією, підвищенням серцевого викиду, збудливості і провідності міокарда, артеріоло- ібронходилатацією, зниженням тонусу матки, інгібуванням алергічних реакцій, мобілізацією глікогену із печінки та жирних кислот із жирових депо. В другій фазі відбувається збудження a-адренорецепторів, що призводить до звуження судин органів черевної порожнини, шкіри, слизових оболонок (скелетних м’язів –меншою мірою ), підвищення артеріального тиску (головним чином – систолічного), загального периферичного опору судин.Ефективність препарату залежить від дози. В дуже низьких дозах, при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв, може знижувати артеріальний тиск внаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04–0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту і силу серцевих скорочень, знижує загальний периферичний опір судин; вище 0,2 мкг/кг/хв – звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний опірсудин. Пресорний ефект може спричиняти короткочасне рефлекторне сповільнення частоти серцевих скорочень. Розслаблює гладенькі м’язи бронхів. Дози вище 0,3мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонусі моторику шлунково-кишкового тракту.Підвищує провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда в кисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістамінута лейкотриєнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової. Діючи на a-адренорецептори шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцево анестезуючих засобів, збільшує тривалість дії та знижує токсичний вплив місцевої анестезії. Стимуляція b2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення калію із клітини і може призвести до гіпокаліємії.Розширює зіниці, сприяє зниженню продукції внутрішньо очної рідини тавнутрішньо очного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз іглюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот, поліпшує тканинний обмін. Слабко стимулює центральну нервову систему, виявляє проти алергічну та протизапальну дію. Пригнічує лактаціюПоказання для застосування. Алергічні реакції негайного типу (бронхообструкція, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, укусах комах або введенні різних алергенів; артеріальна гіпотензія різного генезу (постгеморагічна, інтоксикаційна, інфекційна), асистолія, бронхоспазм під час наркозу, гіпоглікемічна кома (при передозуванні інсуліну). Кровотеча поверхневих судин шкіри та слизових оболонок, у т. ч. з ясен (місцеве застосування).
В10
1. Rp.: Tab. Nitrazepami0.01 N20
D.S. по 1 т. 1 р/д за 30 хв до сну , всередину
2. Rp.: Sol. Atropini sulfіs 1%- 5ml Sterelisa!
D.S. У кон юктивальну щілину 1-2 кр.
3. Rp.: Sol.Dithylini 2% - 5ml
D.t.d.№ 3 in amp.
S.В/в разом з ізотонічним розчином хворому 60 кг по 14 мл.
1,5-2,0 мг/кг
2*70 кг=140мл=0.14г
1г-100
0.14-х
х=14мл
4.НЕМА
5. НЕМА
1) Отруєння морфіном. Симптоми отруєння: пригнічене дихання (періодичне за типом Чейн-Стоксагіпотонія, сповільнення ритму серцевих скорочень, загальне пригнічення, зниження температури тіла, звуження зіниць з послабленням реакції на світло, затримка сечі внаслідок спазму сфінктера сечового міхура, гіперемія шкіри, підвищення сухожильних рефлексів. При важкому отруєнні - спостерігається асфіксія, різкий ціаноз слизових оболонок, розширення зіниці ока, серцево-судинна недостатність. Смерть може наступити внаслідок пригнічення дихання. Допомога при отруєнні - промивання шлунка розчином калію перманганату (незалежно від шляху введення і часу, бо морфін має здатність виділятись слизовою оболонкою шлунка і знову всмоктуватись), сольові проносні засоби (сульфат магнію або натрію), введення налорфіну гідрохлориду 0,5% - 1 мл, глюкозу 20% - 10 мл, лобеліну гідрохлорид 1% - 1 мл
2) Анестезин-Фармакологічна дія:Місцевоанестезуючий засіб.Анестезин спосіб застосування і дози:
Всередину при болях в шлунку, підвищеній чутливості стравоходу по 0,3 грамів 3-4 рази щодня; зовнішньо у вигляді 5-10% мазі і присипок при кропив'янці і захворюваннях шкіри, що супроводяться свербінням, для знеболення виразкових і раневих поверхонь; у вигляді 5-20% масляного розчину для анестезії слизистих оболонок.
В11
1 Rp.: Tab.Prasosini 0,001 N.10
D.S. 1 т. 3 р/д всередину
2 Rh: Sol. Natrii oxybutyratis 20% -10ml
D.t.d. №3 in amp
S. в/в повільно хворому 70 кг по 24.5мл
40-70мг/кг
1 кг – 70мг
70 кг – х
Х=4900=4.9 г
4.9г – х
20г – 100
Х=24.5мл
3Rp.: Paracetamoli 0,2 Olei Cacao 3,0 Misce ut fiat suppositorsum rectale
D.t.d. N10 Signa. Вводити по 1 мильцю 2 р /день
4. Rp.: Ung. Mentholi 1% 10,0
D. S. Змазувати слизову носа 3р/д
5. Rp.: Sol. Pilocarpinі hydrochlorіdі 1% - 10ml Sterelisa!
D.S.Очні краплі. У конюктивальну шілину по 1-2 кр
1) Отруєння мускарином з'являється нудота, блювота, водянистий стілець, рясне потовиділення, гіперсалівація, бронхорея, сльозотеча. Виникає бурхлива перистальтика, бурчання кишечника. Порушення з боку ЦНС характеризуються сплутаністю свідомості, галюцинаціями, маренням. Зіниці звужені, зір порушено. Дихання утруднене, шумне, свистяче, вологі хрипи. Специфічним антагоністом є атропін сульфат. Неспецифічна детоксикація включає в себе промивання шлунка 05% розчином таніну, введення активованого вугілля, сольового проносного.
2) Адреналін-Фармакодинаміка. кардіостимулю-ючий, судинозвужувальний, гіпертензивний, гіперглікемічний засіб.Препарат стимулює a- та b-адренорецептори різної локалізації. Виявляє виражену дію на гладенькі м’язи внутрішніх органів, серцево-судинну і дихальну системи, активує вуглеводний та ліпідний обмін.На клітинному рівні дія реалізується через активацію аденілатциклази внутрішньої поверхні клітинних мембран, підвищення рівня внутрішньоклітинного цАМФ і входження вклітину іонів кальцію. Перша фаза дії зумовлена, насамперед, стимуляцієюb-адренорецепторів різних органів і проявляється тахікардією, підвищенням серцевого викиду, збудливості і провідності міокарда, артеріоло- ібронходилатацією, зниженням тонусу матки, інгібуванням алергічних реакцій, мобілізацією глікогену із печінки та жирних кислот із жирових депо. В другій фазі відбувається збудження a-адренорецепторів, що призводить до звуження судин органів черевної порожнини, шкіри, слизових оболонок (скелетних м’язів –меншою мірою ), підвищення артеріального тиску (головним чином – систолічного), загального периферичного опору судин.Ефективність препарату залежить від дози. В дуже низьких дозах, при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв, може знижувати артеріальний тиск внаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04–0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту і силу серцевих скорочень, знижує загальний периферичний опір судин; вище 0,2 мкг/кг/хв – звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний опірсудин. Пресорний ефект може спричиняти короткочасне рефлекторне сповільнення частоти серцевих скорочень. Розслаблює гладенькі м’язи бронхів. Дози вище 0,3мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонусі моторику шлунково-кишкового тракту.Підвищує провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда в кисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістамінута лейкотриєнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової. Діючи на a-адренорецептори шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцево анестезуючих засобів, збільшує тривалість дії та знижує токсичний вплив місцевої анестезії. Стимуляція b2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення калію із клітини і може призвести до гіпокаліємії.Розширює зіниці, сприяє зниженню продукції внутрішньо очної рідини тавнутрішньо очного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз іглюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот, поліпшує тканинний обмін. Слабко стимулює центральну нервову систему, виявляє проти алергічну та протизапальну дію. Пригнічує лактаціюПоказання для застосування. Алергічні реакції негайного типу (бронхообструкція, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, укусах комах або введенні різних алергенів; артеріальна гіпотензія різного генезу (постгеморагічна, інтоксикаційна, інфекційна), асистолія, бронхоспазм під час наркозу, гіпоглікемічна кома (при передозуванні інсуліну). Кровотеча поверхневих судин шкіри та слизових оболонок, у т. ч. з ясен (місцеве застосування).
В12
1Rp.: Sol.Adrenalini hydrochloridi 0.1% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.По 1 мл в/м 3р/д під час приступу БА
Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
2. Rp.: Tab. Levodopae 0.5 N20
D.S. по 1 т. 3 р/д всередину
3. Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
4. Rp.: Dragee Aminasini 0,025
D.t. d. N10
Signa По 1 др. 2 р/день
Rp.: Sol. Aminasini 2,5 – 1 ml
D.t.d. N10 in amp.
Signa ввести в/м по 2 мл р-ну
5. ПОХІДНІ ПІРАЗОЛОНУ
Rp.: Tab. Analgini 0.5 N10
D.S. по 1 т. після їди при болях голови
Rp.: Sol. Analgini 50% - 1 ml
D.T.d. N10 in amp. S. п/ш, в/в, в/м по 1 мл 2р/д
ПОХ. ПАРА-АМІНОФЕРОЛУ
Rp.: Paracetamoli 0,2 Olei Cacao 3,0 Misce ut fiat supp rect
D.t.d. N10 Signa. Вводити по 1 мильцю 2 р /день
ПОХ. КИСЛОТИ САЛІЦИЛОВОЇ
Rp.: Acidi acetilsalicylici 0.5
D.t.d. N20 in tab. S. 1 т. 3 р/д після їди
1) Бромізм - хронічне отруєння бромом, що виявляється ринітом, бронхітом, шкірним висипом, шлунково-кишковими порушеннями, розладами сну й мови, зниженням пам'яті та іншими неврологічними розладами. Проводити інгаляції лужні і містять 2 відсотки розчину тіосульфату натрію. Внутрішньовенно 10 мл 10 відсотків хлориду кальцію. По 0,025 грам димедролу, піпольфену всередину.
2) Атропін-Фармакодинаміка. Атропін – алкалоїд, що міститься в рослинах родини пасльонових, блокатор М-холінорецепторів, однаковою мірою зв’язується з М1-, М2-, і М3-підтипами мускаринових рецепторів. Впливає якна центральні, так і на периферичні М-холінорецептори. Діє також (хоча значно слабкіше) на Н-холінорецептори. Перешкоджає стимулюючій дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних і потових залоз. Знижує тонус м’язів внутрішніх органів (бронхів, шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, жовчних проток і жовчного міхура, сечівника, сечового міхура); спричиняє тахікардію, поліпшує AV-провідність. Знижує моторику шлунково-кишкового тракту, практично не впливає на секрецію жовчі й підшлункової залози. Розширює зіниці, утрудняє відтік внутрішньо очної рідини, підвищує внутрішньо очний тиск, спричиняє параліч акомодації. У середніх терапевтичних дозах впливає на центральну нервову систему й спричиняє відстрочений, але тривалий седативний ефект, збуджує дихання. У більших дозах спричиняє параліч дихання. Збуджує кору головного мозку (у високих дозах), у токсичних дозах спричиняє збудження, ажитацію, галюцинації, коматозний стан. Зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення частоти серцевих скорочень (при незначній зміні артеріального тиску) і деякого підвищення провідності в пучку Гіса. Дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва. Після внутрішньо венного введення максимальний ефект проявляється через 2-4 хв. Показання для застосування.Печінкова й ниркова кольки. Бронхіальна астма, брадикардія, симптомокомплекс Морганьї-Адамса-Стокса. Нетримання сечі в дітей ідорослих внаслідок підвищеної збудливості м’язів сечового міхура, сперматорея; легеневі кровотечі, пригнічення дихання. Отруєння задушливими речовинами, морфіном, отруйними грибами, які містять мускарин (мухомори), холіномім етичнимиречовинами, антихолін естеразними препаратами (прозерин, галантамін). Якспазмолітичний засіб при проведенні радіологічних досліджень кишечнику. Профілактика аритмій, спричинених анестезією.
В13
1) Отруєння атропіном — ознаки, обумовлені парасимпатичної блокадою: сухість слизових оболонок, спрага, дисфагія, хрипота, ксерофтальмія, розширені зіниці, затуманення зору, підвищення внутрішньоочного тиску, припливи крові, сухість шкіри і підйом шкірної температури, лихоманка, тахікардія, гіпертензія, затримка сечі і розтягнення живота . Лікування: Внутрішньовенно вводять фізостигнін (антихолінестеразний засіб), який добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр. В іншому разі проводять стандартні методи при отруєння( промивання шлунку, введення сорбентів, форсований діурез і т.д.)
2) ФД Препарат виявляє жарознижуючу,аналгезуючу та протизапальну дію, а також зменшує агрегацію тромбоцитів.Основним механізмом дії кислоти ацетилсаліцилової є інактивація ферментуциклооксигенази (ЦОГ), в результаті чого порушується синтез простагландинів,простациклінів і тромбоксану. Внаслідок зменшення продукції простагландинівпослаблюється їх пірогенний вплив на центри терморегуляції. Крім того,зменшується сенсибілізуюча дія простагландинів на чутливі нервові закінчення,що викликає зниження їх чутливості до медіаторів болю. Необоротні порушеннясинтезу в тромбоцитах тромбоксану А2 обумовлюють антиагрегантну діюпрепарату.
В14
1.Rp.: Sol.Tannini 10% - 30 ml.
D.S. Для змащування опіків.
2. Rp.: Sol. Pilocarpinі hydrochlorіdі 1% - 10ml Sterelisa!
D.S.Очні краплі. У конюктивальну шілину по 1-2 кр
3. Rp.: Diazepami 0,5% - 2ml D.t.d. N10 in amp. S. В/в 2 мл 3 р/день
4. Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
5. Rp.: Sol. Galantamini hydrobromidi 0,1% - 1 ml прозерин
D.t.d. N.10 in amp.
S. Для підшкірних ін єкцій по 1 мл 2р/д
1) . Отруєння парацетамолом можливий у разі прийому разової дози вище 10 г та більше 150 мг/кг маси тіла; розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1 - 6 днів, рідше можливе швидке порушення функції печінки з можливим ускладненням у вигляді ниркової недостатності. Невідкладні заходи –промивання шлунка, введення антидоту N-ацетилцистеїну (Ацетилцистеїн) внутрішньовенно або внутрішньо, можливо в межах 10 годин після прийому препарату, симптоматичне лікування.
2) ФД Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Проявляє сильний седативний ефект (порівняно з іншими нейролептиками). Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності, передусім рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Застосування великих доз викликає снодійний ефект. Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, виявляє виражений протиблювотний ефект та ефект проти гикавки, антигістамінову, м-холінолітичну та пролактиногенну активністю. Виявляє гіпотермічну дію. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази. Зменшує систолічний та діастолічний АТ, викликає тахікардію. Проявляє виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю Аміназину є поєднання антипсихотичної дії зі здатністю впливати на емоційну сферу. Купірує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх та тривогу у хворих на психози та неврози.
В15
1 Rp.: Sol. Isadrini 0.5%-25 ml
D.S. Для інгалацій: по 1 мл на одну інгаляцію на початку приступу бронхіальної астми
2 Rp.: Sol. Prozerini 0,05% - 1 ml
D.t.d. N.10 in amp.
S. Для підшкірних ін єкцій по 1 мл 2р/д
3. Rp.: Sol.Noradrenalini hydrotartalis 0.2% - 1ml
D.t.d.№ 10 in amp.
S.в/в краплинно, попередньо розчинивши 1 мл препарату в 125 мл р-ну глюкози.
4. Rp.: Sol. Ketamini hydrochloridi 1% 10ml
D.t.d №2 in amp S. в/в хворому масою 60кг по 12мл
2 мг/кг
2мг*60 кг = 120 мл=0.12г
100 мл – 1г
Х мл – 0.12г
Х=12
5. Rp.: Diazepami 0,005 D.t. d. N10 sn tab. S. По 1т. 3 р/день
1) Бета-адреноблокатори перешкоджають дії катехоламінів на серце. Вони застосовуються при стенокардії, артеріальнії гіпертонії і порушеннях ритму серця.
Загальне периферичний опір судин і судинний опір в нирках збільшуються. На тлі блокади бета-адренорецепторів проявляється судинозвужувальну дію ендогенних катехоламінів, взаємодіючих з альфа1-адренергічними рецепторами. Ризик збільшення загального периферичного опору судин зменшується при введенні селективних бета1-адреноблокаторів (метопрололу, атенололу та бетаксололу) спостерігається стійке зниження АТ.
2) циклококсиб має протизапальну, знеболювальну та антипіретичну активність. Можливий механізм дії препарату полягає у пригніченні синтезу простагландинів шляхом селективного інгібування ферментуЦОГ-2 (циклооксигеназа), яка бере участь у перебігу процесів запалення. ДІЯ СХОЖА НА АСПІРИН!!!