Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
40. Визначте основні тенденції сучасного розвитку Норвегії.
Офіційна назва - Королівство Норвегія (Kongeriket Norge - норв. мова, Kingdom of Norway - англ. мова).
Географічне положення - найпівнічніша країна Європи. Розташована в західній і північній частинах Скандінавського півострова.
Територія - 324,2 тис. кв. км (разом з архіпелагом Шпіцберген, островами Ян-Майєн і Буве).
Населення - 4,985 870 млн. осіб (2012).
Зовнішні території у Північному Льодовитому океані - адміністративний округ Свальбард (Svalbard - група островів у Північному Льодовитому океані). Територія - 62,4 тис. кв. км. Населення - 3,2 тис. осіб. Адміністративний центр - Лонгьїр. Основна частина Свальбарду - архіпелаг Шпіцберген (Spetsbergen). Норвезький суверенітет над Шпіцбергеном встановлено Паризьким договором 9 лютого 1920 р. Офіційно Шпіцберген оголошено частиною норвезької території з 14 серпня 1925 р. Губернатор призначається Державною радою Норвегії терміном на 3 роки з можливим продовженням на два роки.
Зовнішні території в Атлантичному океані - острів Ян-Майєн, острів Буве.
Столиця - Осло (Oslo) - 587 тис. осіб (2010).
Адміністративний поділ - 19 фюльке (fylke - область), у т.ч. місто Осло, прирівняне до фюльке. Фюльке поділяються на сільські (herreds-kommuner) і міські (by-kommuner) комуни.
Найбільші міста - Берген, Тронхейм, Ставангер, Берум.
Офіційна мова - норвезька. Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова "букмол", або книжкова мова, (друга назва - "ріксмол" - державна мова), її використовують 80% населення. Близько 20% користуються новонорвезькою мовою "нюношк" (друга назва - лансмол - сільська мова), яка є сумішшю окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми мови. У Норвегії проживають також представники національної меншини - саамі, які використовують свою рідну мову. Також на півночі широко використовується фінська мова.
Грошова одиниця - норвезька крона = 100 ере
Національне свято - 17 травня - День Конституції (1814 р.).
Членство в міжнародних організаціях - СОТ, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО(1949), ОБСЄ, ООН, РЄ(1949), ОЕСР(1960), ЄАВТ(1960), ПР(1952), ЗЄС(АЧ) та інших.
Королівство Норвегія - конституційна спадкоємна монархія. Чинна Конституція Королівства Норвегія від 17 травня 1814 р. з подальшими змінами від 20 лютого 2007 року.
Глава держави - король. Престол успадковується за старшинством як по чоловічій, так і по жіночій лінії (з 1990 р.), однак на престолонаслідування можуть претендувати лише жінки королівського роду, які народились після 1990 р. Король Норвегії - ХАРАЛЬД V(Harald V) став на престол 21 січня 1991 р. Він є представником династії Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбург.
Законодавча влада здійснюється стортингом (Stortinget - парламент), який складається з двох палат: лагтингу (верхня палата) і одельстингу (нижня палата). У стортингу 169 (з вересня 2005 р.) депутатів, які обираються загальним рівним прямим і таємним голосуванням за пропорційною системою терміном на 4 роки. Стортинг обирає одну чверть своїх членів, яка становить лагтинг; інші три чверті утворюють одельстинг. Обрання членів лагтингу і одельстингу проходить на першій сесії після виборів. Конституцією забороняється розпуск стортингу і проведення дострокових виборів.
Нинішній склад стортингу обраний 14 вересня 2009 р.
Голова - Даг Тер'є АНДЕРСЕН (Dag Terje Andersen), обраний 14 вересня 2009 р.
Лагтинг (Lagtinget) налічує 42 депутата. Голова - вакансія.
В одельстингу (Odelstinget) 127 депутатів. Голова - вакансія.
Виконавча влада належить королю. Король призначає Державну раду (уряд), яка, як правило, формується з парламентської більшості. Уряд не може бути розпущений до закінчення терміну діяльності парламенту. Нинішню Державну раду (Statsradet) сформовано 20 жовтня 2009 р. Вона коаліційна: Норвезька робітнича партія (НРП), Соціалістична ліва партія(СЛП), Партія центру (ПЦ).
Прем'єр-міністр Норвегії - Йєнс СТОЛТЕНБЕРГ (Jens Stoltenberg)(НРП).
Політичні партії
Венстре - ПВ (Venstre). Ліберальна партія. Заснована у 1884 р. Налічує більш як 7,5 тис. членів. Голова - Ларс СПУНХЕЙМ (Lars Sponheim).
Норвезька робітнича партія - НРП (Det Norske Arbeiderpartiet-NAP). Заснована в 1887 р. Налічує близько 51.5 тис. членів (2005 р.). Голова - Йєнс СТОЛТЕНБЕРГ (Jens Stoltenberg). Друковані органи - газети "Арбейдербладет" (Arbeiderbladet), "Бергенс арбейдерблад" (BergensArbeiderblad), "Ругаланнс авіс" (Rogalands Avis), "Нордлюс" (Nordlys), "Сарпсборг арбейдерблад" (Sarpsborg Arbeiderblad).
Партія прогресу - ПП (Fremskrittspartiet). Створена у 1973 р. Андерсом Ланге. До жовтня 1976 р. називалась "Партія Андерса Ланге за різке зниження податків і державного втручання". Налічує близько 7 тис. членів. Голова - Сів ЕНСЕН (Siv Jensen,жін.).
Партія центру - ПЦ (Senterpartiet - SP). Заснована в 1920 р. До 1959 р. називалась Селянська партія. Налічує 38,9 тис. членів. В.о. голови - ( з 20 червня по вересень 2008 р.) - Ларс Певер БРЕКК(Lars Peder Brekk). Погляди партії виражає газета "Нашунен".
Соціалістична ліва партія - СЛП (Sosialistisk Venstreparti). Об'єднана партія лівих сил. Створена в 1975 р. на базі Соціалістичної народної партії та інших угруповань, які входять у Соціалістичний виборчий союз (СВС). Налічує близько 7,5 тис. членів. Голова - Крістін ХАЛЬВОРСЕН (Kristin Halvorsen). Друкований орган - газета "Ню тід" (Ny Tid).
Хейре (Права партія - Hoyre). Консервативна партія. Заснована у 1884 р. Налічує 43 тис. членів. Голова - Ерна СУЛЬБЕРГ (Erna Solberg, жін.). Друкований орган - газета "Адрессеавісен" (Adresseavisen).
Християнська народна партія - ХНП (Kristelig Folkeparti - KFP). Заснована у 1933 р. Налічує близько 50 тис. членів. Голова - Дагфінн ХЬОЙБРОТЕН( Dagfinn Hoybraten). Друкований орган - газета "Фолькетс фрамтід" (Folkets Framtid).
За даними на 2012 рік Норвегія посідає перше місце у світі за індексом кращого життя, розробленим Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Вони свідчать про те, що в Норвегії середній працівник отримує 30 465 американських доларів на рік, що перевищує середньостатистичний заробіток у країнах-членах ОЕСР (22 387 доларів США на рік). Прибуток 20% найбільш заможної частини населення Норвегії в чотири рази перевищує прибуток 20% найбідніших її мешканців.
Норвежці працюють по 1414 години на рік, тобто менше, ніж більшість населення розвинених країн-членів ОЕСР (1749 годин). Тільки 3% працівників працюють понаднормово, що істотно нижче за середній показник за ОЕСР (9%). При цьому серед чоловіків подовжений робочий день мають 4%, серед жінок - тільки 1%.
Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.
Виробництво енергії
Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно поновлюваного та екологічно чистого джерела.
У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія - найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього іншого, солідно поповнила державну казну - у формі податкових надходжень і орендної плати за землю.
Традиційні галузі промисловості
Рибальство. Ще з часів середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба. Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на світовому ринку.
Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує 500 кг на кожного норвежця.
Сільське господарство. Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для використання. І, незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти експортуються мало.
Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю покриває потреби населення країни у м'ясі, молоці і молочних продуктах. Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40% забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни, вирощується норвезькими селянами.
Лісова і целюлозно-паперова промисловість. Ліс дає важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону, целюлози, будівельного матеріалу і меблів.
Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси сировини. Норвезькі компанії виробляють різноманітні сорти целюлози, газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі, паркет і багато іншого.
Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової зайнятості людей і заселення нових районів.
Промисловість і суднобудування
Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію. Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств - малі та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична, електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування, яке існує в Норвегії споконвіку.
Суднобудування, торговельний флот і судноплавство. Норвезькі верфі спеціалізуються на будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього, Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби вікінгів. Нині Норвегія - четверта за величиною морська держава світу і має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни традиційно становить близько 20%.
Чорна і кольорова металургія. В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії - на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку.
Хімічна промисловість. Ця галузь має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби, лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в Європі, але й у світі.
Гірничовидобувна промисловість. Її основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні копалини - вапняк, кварц, нефелін, олівін.
Машинобудування. До найважливіших галузей норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема, морської електроніки, рибопромислового обладнання.
Економічні райони
У Норвегії виділяють п'ять економічних районів: Східний (історична провінція Естланн), Південний (Серланн), Південно-Західний (Вестланн), Центральний (Треннелаг) і Північний (Нур-Норге).
Східний район (Естланн) - це найбільш розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло - центр суднобудування. На долю району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни.
На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р. Гломма. На західному березі Осло-фйорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.
Південний район (Серланн) в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці ХІХ ст. цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства - металургійні заводи в Крістіансунні, що випускають мідь і нікель.
У Південно-Західному районі (Вестланні) сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансунном знаходяться 12 великих фьордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фйордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах - плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.
Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії - Західно-Центральний (Треннелаг), який прилягає до Троннхеймс-фйорду, з центром у Тронхеймі. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фйорду. Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.
Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло.