Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
19
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
УДК 373.034
Р 69
РОМАНЧЕНКО ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ПОТРЕБ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Луганськ - 1999
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Харченко Сергій Якович,
проректор з наукової роботи
Луганського державного педагогічного університету
імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор
Солодухова Ольга Георгіївна,
Слов'янський державний педагогічний інститут
завідувач кафедри психології
- кандидат педагогічних наук, доцент
Нестеренко Лідія Петрівна
Луганський державний педагогічний
університет імені Тараса Шевченка
кафедра педагогіки та методики початкового
навчання
Провідна установа: Житомирський державний педагогічний інститут
Захист відбудеться "13" травня 1999р. о 15.00. годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01. у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:
348011, м.Луганськ, вул.Оборонна,2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Автореферат розісланий "12" квітня 1999р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Бутенко Л.Л.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Актуальність дослідження. У сучасних умовах розвитку суспільства особливо важливим стає формування соціально активної особистості зі сталою ієрархією цінностей, системою морального ставлення до світу, до себе, до інших людей. Однак, реалізація цього соціального запиту ускладнюється зміщенням акцентів в ієрархії цінностей, аксіологічною неструктурованістю сучасного суспільства і, як наслідок, ослабленням виховної функції школи. Традиційна система виховання, яку засновано на функціональному підході до морального розвитку, не може забезпечити формування особистості як суб’єкта нормотворчості, що володіє моральною самостійністю, використовує свій творчий потенціал для інших людей та в цілях саморозвитку й самореалізації. Необхідність наукового обґрунтування оновлення системи морального виховання й розробки технології педагогічного забезпечення процесу морального розвитку особистості в умовах загальноосвітньої школи стало причиною дослідження нами цього напрямку.
Аналіз теоретичних досліджень показав, що інтегративною характеристикою особистості та критерієм її морального розвитку вчені виділяють ієрархію потреб, однак єдине уявлення про сутність і структуру потреб не вироблене ні філософією, ні психологією, ні педагогікою. Природно, що недостатня наукова розробленість проблеми моральних потреб провокує відсутність цілеспрямованого системного формування їх у педагогічній практиці.
Психологи (Л.І.Божович, Т.Є.Коннікова та ін.) сензитивним для морального формування вважають молодший шкільний вік. Психологічні новостворення цього періоду стають основою формування моральних потреб. Сформовані в молодшому шкільному віці моральні потреби дозволяють пом’якшити кризу ставлення до себе, ровесників та дорослих у пубертатному періоді та сприяють ефективному формуванню моральних відносин особистості в подальшому житті.
До феномену потреб як спонукань моральної поведінки вчені звертаються при дослідженні цілого спектру проблем: суб’єктивного фактору установки (А.С.Прангішвілі, І.Т.Бжалава та ін.), вищих соціогенних потреб (Ш.О.Чхартішвілі, Н.В.Рогава та ін.), інтегральної характеристики морального розвитку (Г.О.Мусаелян, Ю.В.Шаров), формування переконань (І.Я.Лернер, О.В.Бондаревська, І.В.Сисоєнко та ін.), формування моральної спрямованості особистості, соціальної активності (З.І.Васильєва, М.Г.Казакіна, Т.Є.Коннікова, Т.І.Мальковська та ін.), при теоретичному й методичному розгляданні питання гуманістичного виховання (І.Д.Бех, І.А.Каіров, С.М.Рівес, В.О.Білоусова, М.Й.Боришевський, М.Б.Євтух та ін.).
Проте проблема формування моральних потреб особистості складна та глибока і якісно, і структурно, тому неможливо навіть цілим комплексом досліджень охопити всі її різноманітні аспекти. Ми вважаємо необхідним підкреслити, що визначення проблеми та її теоретичне вирішення підготовлені науковими дослідженнями, педагогічною практикою, але недостатньо розроблені питання сутності феномену “моральні потреби”, особливостей взаємозв’язку компонентів, структуруючих моральні потреби, та їх формування в молодшому шкільному віці.
Актуальність дослідження зумовлена загостренням суперечностей:
Зазначене вище зумовило вибір проблеми дисертаційного дослідження і визначення теми “Формування моральних потреб особистості молодшого школяра”.
Об’єкт дослідження: процес формування моральних потреб.
Предмет дослідження: педагогічне забезпечення формування моральних потреб особистості молодшого школяра.
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка визначених оптимальних психолого-педагогічних умов формування моральних потреб молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.
Згідно з метою дослідження нами були визначені такі завдання:
У ході дослідження перевірялась така гіпотеза:
Процес формування моральних потреб молодших школярів буде ефективним, якщо забезпечити:
) цілісний педагогічний вплив на когнітивну, афективну й конативну сфери особистості з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей;
2) поетапну організацію виховного процесу, що вміщує:
а) встановлення позитивного ставлення до етичних проблем;
б) формування моральних мотивів;
в) формування готовності до діяльнісного прояву морального ставлення;
) залучення дітей до системи активних соціальних стосунків;
) моделювання етичних стосунків з метою надбання дітьми досвіду гуманної взаємодії та вільного морального вибору;
) встановлення гуманістичних міжособистісних стосунків як базової умови формування моральної самостійності.
На захист виносяться такі положення:
1. Як змістовні компоненти моральних потреб дитини молодшого шкільного віку виступають: ставлення до себе, ставлення до ровесників, ставлення до дорослих; у структурі моральних потреб виділяються такі компоненти: когнітивний (система етичних уявлень і суджень), афективний (емоційне ставлення до етичних цінностей, переживання задоволення від реалізації моральної потреби), конативний (стале прагнення до реалізації стереотипів поведінки, заснованих на інтеріоризованих етичних нормах).
. Цілеспрямоване формування моральних потреб являє собою поетапний процес, організований з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей. У формуванні моральних потреб у молодшому шкільному віці виділяємо три етапи:
а) актуалізуючий (встановлення позитивного ставлення до етичних проблем);
б) мотиваційний (виховання моральних мотивів);
в) діяльнісний (формування готовності до діяльнісного прояву морального ставлення).
Кожен з етапів уключає:
- спілкування як провідну діяльність, спрямовану на засвоєння дітьми стосунків та особистісних особливостей людей;
- діяльність, пов’язану з формуванням якостей, умінь та навичок і реалізацією їх у процесі моделювання відносин.
. Ефективність формування моральних потреб особистості молодшого школяра залежить від дотримання принципів організації педагогічного впливу (сполучення традиційних і нових форм діяльності; цілеспрямованість і поетапність роботи; перехід від репродуктивної діяльності до творчої; стимулювання проявів морального ставлення до себе та інших; забезпечення дитини доступною інформацією для особистісного розвитку) та створення умов оптимізації цього процесу (підтримання й закріплення позитивних емоційно забарвлених переживань морального характеру; збалансований вплив на когнітивну, афективну, конативну сфери з метою гармонізації їх розвитку; активне залучення дітей до емоційних ситуацій прояву морального ставлення; безумовне сприйняття вчителем кожної дитини).
.На формування моральних потреб особистості молодшого школяра впливають вікові (вибіркове ставлення до інформації та діяльності; акцент на зовнішні обставини діяльності та спілкування; нестійкі інтереси;безумовний авторитет учителя) та індивідуальні (оцінна позиція; особистісно-психологічні характеристики; ступінь соціальної адаптації; психологічні порушення) особливості.
Методологічною базою нашого дослідження є положення аксіології про структуру моральних цінностей, системний, особистісно-діяльнісний, віковий підходи.
Теоретичну базу дослідження становлять концепції особистості як суб’єкту діяльності (О.О.Бодальов, К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн та ін.), етико-філософські концепції соціально-нормативної регуляції поведінки (О.К.Улєдов, М.І.Бобнєва, М.І.Крутов, О.Г.Дробницький), теорія ставлень В.Н.Мясіщева, теорія установки Д.К.Узнадзе, теоретичні положення гуманістичної психології (А.Маслоу, К.Бюллер, К.Роджерс та ін.), положення про потребову основу формування особистості (А.С.Прангішвілі, Ш.О.Чхартішвілі, І.Т.Бжалава та ін.), положення про гуманну саморегуляцію та шляхи формування гуманної мотивації (В.С.Болгаріна, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, А.В.Сущенко), концепції національного виховання в Україні.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення методологічних та теоретичних джерел; теоретичний аналіз процесу формування моральних потреб; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; метод моделювання; організація формуючого педагогічного експерименту лонгітюдного характеру; включене спостереження; порівняльний аналіз продуктів діяльності; стандартизовані й проективні технології; елементи ігрового тренінгу; кореляційний аналіз і контент-аналіз, методи математичної статистики.
Етапи дослідження:
Перший етап (1993-1994):
3) розробка та апробація діагностичного комплексу.
Другий етап (1994-1996):
Третій етап (1996-1998):
Обґрунтованість і вірогідність результатів дослідження забезпечена загальними теоретичними положеннями та їх співвіднесенням з педагогічною технологією; використанням сукупності взаємодоповнюючих методів, адекватних логіці дослідження; кількісним і якісним аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що обґрунтоване виділення структурних і змістовних компонентів моральних потреб особистості молодшого школяра; розглянуті типи особистості з перевагою одного із структурних компонентів та їх характерні риси; обґрунтована система критеріїв, показників, рівнів сформованості моральних потреб особистості молодшого школяра; сформульовані принципи педагогічного забезпечення процесу формування моральних потреб молодших школярів та умови їх оптимізації.
Теоретичне значення полягає у створенні й обґрунтуванні моделі поетапного формування моральних потреб молодших школярів в умовах загальноосвітньої школи.
Практичне значення дослідження пов’язане з тим, що нами запропоновано технологію формування моральних потреб молодших школярів та умови її застосування в навчально-виховному процесі. Розроблені програми курсу людинознавства та курсу активного соціального навчання дітей молодшого шкільного віку в умовах загальноосвітньої школи. Підготовлені методичні рекомендації для вчителів, вихователів, батьків щодо використання технології педагогічного забезпечення морального формування особистості молодшого школяра. Запропонована педагогічна технологія та орієнтири у створенні власних моделей формування моральних потреб можуть бути використані в практиці початкової та середньої ланки загальноосвітньої школи, навчальних закладів нового типу, дитячих виховних та реабілітаційних закладів.
Особистий внесок автора: визначення структурних та змістовних компонентів моральних потреб особистості молодшого школяра; розробка технології педагогічного забезпечення формування моральних потреб особистості молодшого школяра; обґрунтування моделі поетапного формування моральних потреб молодших школярів; програми курсу людинознавства та курсу активного соціального навчання дітей молодшого шкільного віку.
Апробація та впровадження результатів дослідження проводилися шляхом їх використання в практичній діяльності спеціалізованої єкспериментальної многопрофільної СШ № 57, СШ № 44, №10 м.Луганська, СШ №1, №10 м.Красного Луча, у роботі притулку для дітей та підлітків м.Луганська, у роботі Луганського міського центру соціальних служб для молоді, у навчальному процесі на факультеті підготовки вчителів початкових класів ЛДПУ імені Тараса Шевченка, шляхом публікації статей з проблеми дослідження, виступів перед педагогічними працівниками шкіл та дошкільних закладів. Результати дослідження представлені у 5 публікаціях (з них 4 у фахових виданнях).
Структура дисертації: Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, бібліографії (290 найменувань), 5 додатків. Основний текст роботи складає 145 сторінок, містить 8 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовуються актуальність проблеми, вибір теми дослідження; формулюються гіпотеза, мета й завдання дослідження; визначаються наукова новизна, теоретичне й практичне значення; наведено основні положення, що виносяться на захист.
Перший розділ “Теоретико-методологічні засади формування моральних потреб особистості молодшого школяра” присвячено теоретичному аналізу проблеми: розглядаються філософські, психологічні, педагогічні підходи до визначення категорії “потреба”, зроблено огляд існуючих класифікацій потреб особистості, розглядається категорія “моральна потреба” як діалектична єдність загального й особливого.
Результати теоретичного аналізу (М.І.Бобнєва, О.К.Улєдов, О.Г.Дробницький) дозволили нам узагальнити декілька особливостей моральних потреб як специфічних соціогенних (Н.В.Рогава):
а) моральні потреби являють собою незалежний від інших потреб і мотивів стимул життєвої активності;
б) моральні потреби являють собою діяльнісне відображення системи особистісних норм людини;
в) засоби й шляхи задоволення моральних потреб людини завжди відповідають етичним нормам її соціуму;
г) етична поведінка є для особистості з розвиненими моральними потребами самоціллю;
д) розвинені моральні потреби визначають послідовність і засоби задоволення всіх інших потреб людини.
Аналіз етико-філософської і психолого-педагогічної літератури дозволив вважати головними функціями моральних потреб:
- мотивацію (як системостворюючий компонент потребово-мотиваційної сфери особистості моральні потреби впливають на будь-який мотив діяльності шляхом співвідношення його з етичними нормами);
- регуляцію (моральні потреби регулюють послідовність і засоби задоволення інших потреб людини);
- стимуляцію (моральні потреби спонукають особистість до моральної активності, виникає перехід особистісних стосунків у діяльнісний стан).
Спираючись на психологічну модель особистості, запропоновану В.Н.Мясіщевим, де основним елементом є ставлення як вибірковий, усвідомлений зв’язок людини із значущими для неї об’єктами, і на виділення Б.І.Додоновим потреби “в особливому ставленні до життя”, вважаємо правомірним визначення предметом моральної потреби моральне ставлення до себе та інших.
Розглядання морального аспекту категорії “потреба” виявляє важливість “засобу особистісного здійснення” (С.Л.Рубінштейн), підкреслює суб’єктивні якості особистості, її активність, самостійність, авторство власної життєдіяльності, тобто її суб’єктність.
Суб’єктність особистості вченими (О.Г.Дробницький, С.Л.Рубінштейн, Г.О.Мусаелян, М.С.Каган та ін.) розглядається в трьох напрямках: як найвищий прояв моральної потреби; як умова її існування; як засіб її реалізації. З таким підходом узгоджується наше розуміння процесу морального розвитку особистості не як пасивних змін у її психічній організації, а як активного процесу самовдосконалення, де особистість виступає творчим початком змін. Виходячи з того, що вищим рівнем розвитку особистості є перетворення її в суб’єкт, що керує власною поведінкою не під імперативним впливом, а реалізуючи власну моральну потребу, педагогічним завданням можемо вважати становлення суб’єктності особистості як умови формування моральних потреб і як засобу реалізації морального ставлення.
Об’єктивні витоки формування моральних потреб у соціальній підструктурі особистості базуються на взаємозв’язку індивіда й соціуму. Суб’єктивні витоки формування моральних потреб на філософському й психологічному рівнях обгрунтовуються взаємодією раціональної, емоційної і вольової сфер ( Г.О.Мусаелян, Б.І. Додонов та ін.).
Спираючись на дослідження в галузі соціогенних потреб (Ш.О. Чхартішвілі, Н.В.Рогава та ін.) і теорію ставлень (В.Н.Мясіщев), вважаємо, що моральні потреби мають загальну структуру. Розуміння сутності моральних потреб дозволяє визначити як змістовні компоненти моральних потреб особистості молодшого школяра - ставлення до себе, ставлення до ровесників, ставлення до дорослих, а як структурні компоненти - когнітивний (система етичних уявлень і суджень), афективний (емоційне ставлення до етичних цінностей, переживання задоволення від реалізації моральної потреби), конативний (стале прагнення реалізації стереотипів поведінки, заснованих на інтеріоризованих етичних нормах). Усі ці компоненти тісно взаємопов’язані й взаємодіють між собою, забезпечуючи механізм дії моральних потреб.
Отже, моральні потреби пов’язані з розумінням, відчуттям і реалізацією морального ставлення до себе та інших і характеризуються гармонійною єдністю думок, почуттів та дій, узгоджених з етичними нормами.
На підставі викладеного вище моральні потреби можуть бути визначені як
така форма самореалізації, що максимально враховує інтереси інших, відрізняється цілісністю когнітивного, афективного й конативного компонентів та виявляється в реальних етичних стосунках..
Велика сприйнятливість, здатність легко засвоювати знання й норми (у тому числі етичні) і в той же час формальність сприйняття й засвоєння (Н.С.Лейтес) накладають своєрідний відбиток на характер формування моральних потреб у молодшому шкільному віці й потребують корекції в процесі виховання. Корекція, на наш погляд, полягає в цілеспрямованому формуванні суб’єктності, тому на перший план у системі ставлень особистості молодшого школяра ми висуваємо формування ставлення до себе, позитивної Я-концепції.
Спираючись на виявлені психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, ми робимо висновки про сензитивність цього вікового періоду до формування морального ставлення до себе та інших як предмету моральних потреб.
У ході роботи було визначено три етапи формування моральних потреб особистості молодшого школяра: акутуалізуючий (встановлення позитивного ставлення до етичних проблем); мотиваційний (виховання етичних мотивів);
діяльнісний (формування готовності до діяльнісного прояву морального ставлення). Для кожного етапу на основі теоретичних і діагностичних даних розглядається завдання (досягнення новостворень для наступного етапу), основне протиріччя, своєрідність розвитку системи ставлень, напрямки розвитку когнітивної, афективної, конативної сфери, особливості організації педагогічно доцільної взаємодії.
Процесуальний аспект педагогічного забезпечення формування моральних потреб передбачає урахування особливостей кожного етапу, а змістовий аспект –єдність компонентів моральної потреби, їх взаємозв‘язок, що забезпечує наявність різних рівнів сформованості моральних потреб.
Рівні сформованості моральних потреб молодшого школяра визначаються на основі сукупності критеріїв і показників. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив нам виділити зміст критеріїв.
У когнітивній сфері критерії відображають наявність системи етичних уявлень, володіння етичними поняттями, наявність знань про себе, про значущість позитивного ставлення до себе та інших, самостійність та сталість суджень про етичні стосунки.
Афективна сфера характеризується спрямованістю емоційних реакцій, емоційним ставленням до себе, ровесників, дорослих, до морально вагомої діяльності й до себе в процесі цієї діяльності, уміння контролювати свій емоційний стан.
У конативній сфері критерії відображають результати діяльності, сталі форми поведінки на основі етичних норм, саморегуляцію.
У когнітивному, афективному й конативному критеріях ми виділяємо показники за соціальною основою (адекватність, усвідомленість, добірковість), показники за психологічною основою (глибина, гнучкість, сталість). На основі змісту критеріїв ми виділили три рівні сформованості моральних потреб особистості молодшого школяра (низький, середній, високий) і показники, що їх характеризують.
Добір критеріїв, показників, визначення рівнів сформованості моральних потреб молодшого школяра став підсумком теоретичної частини дослідження.
У другому розділі “Проектування педагогічної технології формування моральних потреб особистості молодшого школяра” за програмою емпіричного дослідження, розробленою з урахуванням теоретичних аспектів проблеми, здійснено аналіз існуючої практики морального формування молодших школярів, описано технологію і подано інтерпретацію результатів формуючого й контролюючого експериментів.
У констатуючому експерименті здійснено аналіз практики етичного розвитку особистості молодшого школяра, визначені його особливості й причини, що ускладнюють цей процес. Для цього ми використовували метод самооцінювання з подальшою контент-аналітичною обробкою, модіфікований з урахуванням завдань дослідження та вікових особливостей дітей; методику "Незакінчені речення"; анкетування.
Результати підтвердили теоретичні висновки про взаємозв’язок і логіку розвитку компонентів потреб у моральних стосунках у молодшому шкільному віці; про сензитивність молодших школярів до цілеспрямованого морального формування; про зміст етапів формування моральних потреб. Підтверджено припущення про різноспрямований характер прояву єдності думок, почуттів, поведінки; умовно виділено три типи дітей (з перевагою когнітивного компоненту; з перевагою афективного компоненту; з перевагою конативного компоненту) і визначено їх характерні риси.
У процесі дослідження ми застосовували експериментальні та позаекспериментальні методи: комплексне проективне інтерв'ю В.Міхала, адаптоване до цілей нашого дослідження; включене сплановане спостереження, предметом якого були індивідуальні особливості діяльності та спілкування кожної дитини у звичних умовах та у штучно створених ситуаціях вільного морального вибору. Результати спостережень та інтерв'ю кожної дитини контрольного та експериментального класів підлягали аналітичній обробці.
Крім того, ми отримували додаткову інформацію про сформованість змістовних компонентів: ставлення до себе –за результатами моральної самооцінки "Який Я?"; ставлення до ровесників –за результатами соціометрії; ставлення до дорослих –за результатами незалежного оцінювання дитини батьками та вчителем.
Непряме підтвердження наших висновків щодо рівня розвитку структурних компонентів моральної потреби ми отримували, аналізуючи рівень творчої активності (когнітивний компонент), рівень тривоги та агресії
(афективний компонент), рівень самоконтролю та довільності у поведінці (конативний компонент).
Формуючий експеримент проводився три роки (з 1-го по 3-й класи), що обумовлено лонгітюдним характером дослідження. Згідно з логікою лонгітюдного дослідження сформованість моральних потреб діагностувалася на всіх його етапах, фіксувались зміни в когнітивній, афективній і конативній сферах морального ставлення до себе, ровесників і дорослих на початку й наприкінці навчального року. Це дозволило оцінити розвиток змістових компонентів, виявити динаміку розвитку структурних компонентів моральних потреб, їх взаємозв’язок і простежити зміни, до яких призводив в особистості молодших школярів організований цілеспрямований педагогічний вплив.
У контрольних групах застосовувалася традиційна система морального виховання, а в експериментальних –розроблена нами технологія педагогічного забезпечення процесу формування моральних потреб особистості.
Головні завдання формуючого експерименту полягали у перевірці моделі поетапного формування моральних потреб особистості молодшого школяра і ефективності розробленої педагогічної технології.
Для створення ефективної педагогічної системи нами відібрано універсальні модулі й мінімодулі педагогічного забезпечення морального формування. Їх вибір було зумовлено узагальненими принципами організації педагогічного впливу й виявленими умовами його оптимізації.
Нами були змодельовані й апробовані три сукупні форми педагогічного впливу: фронтальна (курс людинознавства “Я і Ти”), групова (робота в мікрогрупах за програмою активного соціального навчання "Школа чарівників"), індивідуальна (корекційна психолого-педагогічна робота); визначені їх позитивні й негативні характеристики. Запропоновані варіанти педагогічного забезпечення формування моральних потреб на уроках творчого напрямку (уроки риторики, музикальної культури, ритміки й пластики, художня праця). Ці основні модулі складалися з різних комбінацій мінімодулів: ігрового моделювання, ситуацій вільного морального вибору, взаємодії в мікрогрупах, колективної творчої діяльності, лялькової театралізації, бесід, психогімнастики, художньої творчості, письмових робіт.
Внутрішня логіка занять експериментального курсу людинознавства “Я і Ти” розкривається через послідовні кроки: відкриття –знайомство з етичною проблемою; осмислення – детальний розгляд різних аспектів проблеми; творча інтерпретація - вироблення власного розуміння проблеми, творчість (створення музичного звучання, піктограм, кольорового зображення, технічних конструкцій, мовна творчість: казки, вірші, постановка запитань). Завдання цього курсу: ознайомлення дітей з загальнолюдськими цінностями, базовими етичними нормами, розвиток гуманного ставлення до себе та інших, становлення потреби у самопізнанні, орієнтація на ненасильницьку манеру поведінки, розвиток умінь оціночної діяльності та ін. Основні методи навчання: бесіди, вільне та тематичне малювання, ігри-драматизації, міні-твори, конкурси, спостереження за собою та іншими, колективні обговорення, записи у записниках і т.ін. Найбільшого впливу зазнає когнитивна та афективна сфери.
Активне соціальне навчання ми розуміємо як програму інтенсивного соціального розвитку й самовдосконалення особистості за допомогою тренінгових методів. У системі виховання молодших школярів ми використовували її як діагностико-корекційний метод, спрямований на виявлення перспектив розвитку особистості, зняття негативних установок, становлення позитивної Я-концепції і гуманного ставлення до ровесників і дорослих. Оскільки умовою ефективності процесу формування моральних потреб є розвиток суб'єктності особистості, важливо щоб кожна дитина змогла самостійно зрозуміти власні можливості й труднощі в конкретних ситуаціях взаємодії. Програма "Школа чарівників" дозволяє кожному учню визначити для себе свій тип сприйняття, свій стиль спілкування тощо, тобто створюються умови для більш ефективного розвитку афективного та конативного компонентів моральних потреб. Робота проводилася в три етапи (орієнтовний, формуючий, проективний), кожен складався з 4 блоків: вербальні та невербальні засоби відображення; створення уявлень про власну цінність та безумовну цінність іншого; регуляція поведінки на основі етичних норм. Основні методи: групове обговорення, психогімнастика, метод "репетиції поведінки", ігра, художня та танцювальна імпровізація та ін.
Індивідуальна корекційна робота з молодшими школярами в експериментальному класі проводилася за такою схемою:
Розроблена технологія дозволяє створити необхідні психолого-педагогічні умови для формування моральних потреб особистості молодшого школяра в умовах загальноосвітньої школи.
Запропонована модель поетапного формування моральних потреб молодшого школяра виглядає як послідовний розвиток системи ставлень особистості (змістовних компонентів), динаміка якого зумовлена вирішенням провідного протиріччя кожного етапу. Для кожного етапу нами розроблені педагогічні завдання, напрямки розвитку структурних компонентів, вимоги до організації педагогічного забезпечення процесу. Результатом кожного етапу стає виникнення новостворення, необхідного для вирішення протиріччя. Визначеним етапам відповідають рівні сформованності моральних потреб особистості молодшого школяра. Формуючий експеримент показав, що розроблена нами технологія педагогічного забезпечення розвитку моральних потреб особистості молодшого школяра відповідає запропонованій моделі поетапного їх формування. Гнучкість комбінування модулів та мінімодулів, сукупне використання різних форм педагогічного впливу дозволяє забезпечувати кожній особистості необхідні умови для морального розвитку.
У процесі дослідницької роботи ми виділили й ураховували вікові тенденції (досить критичне ставлення до інформації та видів діяльності; акцент на зовнішні обставини діяльності та спілкування; нестійкі інтереси; безумовний авторитет учителя) та індивідуальні особливості (оцінна позиція, особистісно-психологічні характеристики, ступінь соціальної адаптації, особистісні порушення), що впливають на формування моральних потреб; особливості педагогічного забезпечення цього процесу в початкових класах; деякі необхідні особистісно-професійні якості педагога.
Порівняльний аналіз результатів експерименту виявив зміни в рівнях сформованості моральних потреб в експериментальних й контрольних групах, що дозволило визначити коефіцієнти сформованості моральних потреб: Ке = 2,38; Кк = 1,82. Помітна різниця свідчить про ефективність апробованої моделі.
Таблиця 1
|
Рівні сформованості моральних потреб % |
1 рік КГ ЕГ |
2 рік КГ ЕГ |
3 рік КГ ЕГ |
|
Високий |
0 3,4 |
,6 31,0 |
,7 44,8 |
|
Середній |
64,2 55,2 |
,2 51,7 |
,7 48,3 |
|
Низький |
35,8 41,4 |
,2 17,3 |
,6 6,2 |
Оскільки компоненти потреби являють собою самостійні сфери й напрямки ставлення особистості, ми провели аналіз результатів розвитку кожного компоненту, який підтвердив теоретичні висновки про динамічний характер компонентів моральних потреб і дозволив простежити якісні та кількісні зміни в експериментальних й контрольних групах.
Збільшення показників експериментальних групах складає 1,24-3,05 балів, контрольних - 0,88-1,97 балів. В експериментальних групах найбільший розвиток спостерігався в когнитивній (3,05) і афективній (2,95) сферах. Ми пояснюємо це цілеспрямованим педагогічним впливом. В контрольних групах показники збільшилися на 1,56 та 1,48 бала відповідно.
Конативна сфера найбільш складно формується, тому збільшення показників з цього компоненту моральної потреби порівняно невеликий і в експериментальних (1,75), і в контрольних (1,09) групах. Різниця між показниками ставлення до себе на 1-му і 3-му роках навчання складають у контрольних групах –,28; в експериментальних –,8 бала. Щодо сфери морального ставлення до інших, то найменш змінилося ставлення до дорослих: в контрольних –,88, в експериментальних –,24 бала. Це пояснюється віковими особливостями молодших школярів –високим авторитетом значущого дорослого й тому стабільністю ставлення до нього.
Помітні зміни у ставленні до себе дітей експериментальних груп виявили результати вивчення морального самооцінювання “Який Я?” Якщо в контрольних групах самоцінювання має помітну тенденцію до зниження, то в експериментальних –до адекватного зростання. Об’єктивації самооцінки сприяли експериментальні курси, що забезпечували дітей знаннями про себе, давали можливість реалізації творчого потенціалу, сприяли соціальній адаптації.
Результати соціометрії довели ефективність формування морального ставленння до ровесників - в експериментальних групах в багатьох дітей виріс соціальний статус, крім того, стосунки й спілкування стали більш змістовними й коректними.
Вивчаючи ставлення до дорослих, крім комплексних діагностичних методик, ми скористалися результатами незалежних характеристик батьками та вчителем. У контрольних групах показники майже не змінилися, а в експериментальних сталися помітні зміни. У курсі активного соціального навчання ми приділяли велику увагу поведінці в конфліктних ситуаціях, виходу з них, а спостереження показали, що діти застосовують отримані уміння в реальних умовах, віддаючи перевагу мирному вирішенню конфліктів.
Підсумкові дані математичної обробки результатів дослідження підтвердили ефективність запропонованої моделі педагогічного забезпечення формування моральних потреб особистості молодшого школяра.
Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:
. Цілеспрямоване формування моральних потреб особистості молодшого школяра являє собою поетапний педагогічний процес, організований з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. У ньому формується система ставлень до себе та інших, виникає і розвивається суб’єктність особистості, тобто моральна самостійність, внутрішня незалежність. Це дуже важливо в початкових класах, бо молодші школярі схильні до формального засвоєння запропонованих етичних норм, до того ж безумовний авторитет дорослого поєднується з неуважним ставленням до ровесників та часто неадкватною самооцінкою. Отож, принциповою умовою ефективності формування моральних потреб молодших школярів є розвиток “суб’єкт-суб’єктних” відносин дитини із ровесниками та дорослими.
.Структура моральних потреб молодшого школяра дозволяє нам вважати показником їх сформованості гармонійну єдність етичних думок, почуттів та поведінки. У дітей молодшого шкільного віку провідною є інформаційно-операційна сфера, що в поєднані із безпосередністю та яскравістю емоціних переживань та схильністю до точного дотримання запропонованих норм і правил створює основу для ефективного формування моральних потреб за умов збалансованого педагогічного впливу на когнітивну, афективну та конативну сфери.
. У процесуальному аспекті педагогічне забезпечення формування моральних потреб передбачає урахування особливостей кожного з трьох етапів, які характеризуються вирішенням провідного протиріччя, що виникає між педагогічними вимогами до системи ставлень учня та його можливостями відповідати цим вимогам, а також між когнітивним, афективним, конативним компонентами моральної потреби через різний ступінь їх розвитку.
4. Змістовний аспект педагогічного забезпечення складає єдність компонентів моральної потреби, їх взаємозв’язок і взаємовплив, узгодженість змістовних та структурних компонентів моральних потреб, різноманітність їх форм та зв’язків між собою, що зумовлює наявність різних рівнів сформованості моральних потреб.
5.Аналіз результатів експерименту підтвердив теоретичне положення про різноспрямований характер прояву моральних потреб, зумовлений більш високим рівнем розвитку одного із структурних компонентів. Виходячи з цього, виділяються три типи дітей: з перевагою когнітивного компоненту; з перевагою афективного компоненту; з перевагою конативного компоненту.
6. На процес формування моральних потреб молодших школярів впливають такі фактори: соціальні, пов’язані з особливостями соціального стану оточення дитини, типом і структурою її родини, соціальним статусом дитини в класі, етнічними особливостями; психологічні, зумовлені особистісними особливостями потребово-мотиваційної, вольової та афективної сфер дитини; педагогічні, пов’язані із специфікою засобів, форм і методів педагогічного впливу.
На основі результатів, одержаних у ході дослідження, нами сформульовані методичні рекомендації щодо використання технології педагогічного забезпечення формування моральних потреб особистості молодшого школяра, які спрямовують вчителів та вихователів на:
а) урахівання особливостей, що зумовлені віковими тендеціями: обов’язкова зміна видів діяльності, при цьому особливу увагу треба приділяти яскравості зовнішніх форм; створення умов становлення суб’єктності, тобто організація ситуацій прояву моральної самостійності; збалансованість впливу на когнітивну, афективну, конативну сфери; доброзичливий емоційний та моральний фон у класі, безумовне сприйняття кожної дитини; розвиток уміння слухати, сприймати судження та почуття ровесників, поважати їх право на самостійні дії;
б) урахування індивідуальних особливостей молодших школярів, що впливають на розвиток системи ставлень: оцінна позиція, особистісно-психологічні характеристики; ступінь соціальної адаптації; психологічні порушення;
г) оволодіння необхідними особистісно-професійними якостями: високий рівень самосприйняття, адекватна самооцінка, чітка система моральних ставлень до світу; розвинута емпатія, безумовне позитивне ставлення до кожної дитини; щирість та природність спілкування; щира зацікавленість у роботі з формування моральних потреб; певний рівень знань з психології, вікової фізіології, соціології та вміння надати їх дітям у посильній формі; певні вміння практичної участі та керівництва міжособистісними відносинами, розвинуті комунікативні здібності, навички з конфліктології;
д) побудову варіативних моделей ефективного формування моральних потреб, використовуючи запропоновані модулі й мінімодулі педагогічного забезпечення за умови наповнення їх моральним змістом відповідно до мети: формування моральних потреб як специфічних соціогенних потреб у моральному ставленні до себе та інших, що проявляються як розуміння, співпереживання, співдії у спільній діяльності та спілкуванні.
Проведене дослідження не вичерпує проблематики моральних потреб. Подальшої розробки потребує проблема спадкоємності у формуванні моральних потреб дитини; створення механізму формування моральних потреб кожної вікової групи; подальше вивчення взаємовпливу й особливостей прояву компонентів моральної потреби.
Основні матеріали дисертації викладені в таких роботах автора:
Романченко О.С. Формування моральних потреб особистості молодшого школяра. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. –теорія та історія педагогіки. Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 1999.
Захищається текст дисертації, основний зміст якого викладено в пяти публікаціях. Досліджується процес формування моральних потреб особистості молодшого школяра. Виявлені та експериментально перевірені особливості та принципи організації педагогічного впливу, умови його ефективності. Розроблена та апробована технологія педагогічного забезпечення процесу формування моральних потреб особистості молодшого школяра.
Ключові слова: моральна потреба, педагогічне забезпечення, суб’єктність, етичні стосунки, система ставлень особистості,
Романченко Е.С. Формирование нравственных потребностей личности
младшего школьника. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. –теория и история педагогики: Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск,1999.
Защищается текст диссертации, основное содержание которого изложено в пяти публикациях. Исследуется процесс формирования нравственных потребностей личности младшего школьника. Актуальность исследования обусловлена важностью формирования социально активной личности с устойчивой иерархией ценностей, системой нравственных отношений к миру, к себе, к другим людям. Необходимость научного обоснования обновления системы этического воспитания и разработки технологий педагогического обеспечения процесса формирования нравственной личности в условиях общеобразовательной школы потребовали научного исследования этого направления.
Целенаправленное формирование нравственных потребностей личности младшего школьника представляется в работе как поэтапный педагогический процесс, организованный с учетом возрастных и индивидуальных особенностей. В нем формируется система отношений к себе и другим, возникает и развивается субъектность личности, то есть нравственная самостоятельность, внутренняя независимость. На этот процесс оказывают воздействие: социальные факторы, связанные с особенностями социального статуса окружения ребенка, типом и структурой его семьи, статусом ребенка в классе, этническими особенностями; психологические факторы, обусловленные личностными особенностями потребностно-мотивационной, волевой и аффективной сфер ребенка; педагогические факторы, связанные со спецификой способов, форм и методов педагогического воздействия.
В работе теоретически обосновано выделение структурных и содержательных компонентов нравственных потребностей личности младшего школьника. В качестве содержательных компонентов выступают: отношение к себе, отношение к сверстникам, отношения к взрослым; в структуре выделяются такие компоненты: когнитивный (система этических представлений и суждений), аффективный (эмоциональное отношение к этическим ценностям, переживание удовольствия от реализации нравственной потребности), конативный (устойчивые формы поведения, основанные на интериоризированных этических нормах). Рассмотрены типы личности с превалирующим развитием одного из структурных компонентов и их характерные черты. Построена система критериев: когнитивного, аффективного и конативного, в которых выделяются показатели по психологическому основанию (адекватность, осознанность, избирательность) и по психологическому основанию (глубина, гибкость, устойчивость). Выявлены и экспериментально проверены особенности и принципы организации педагогического воздействия, условия его эффективности.
Теоретически обоснована и экспериментально проверена модель поэтапного формирования нравственных потребностей детей младшего школьного возраста в условиях общеобразовательной школы. Выделяются три этапа: актуализирующий (установление позитивного отношения к этическим проблемам), мотивирующий (формирование моральных мотивов), деятельностный (формирование готовности к действенному проявлению нравственных отношений). Каждый из этапов включает: общение, как ведущий вид деятельности, направленное на усвоение детьми отношений и личностных особенностей людей; деятельность, связанную с формированием качеств, умений и навыков и реализацией их в процессе моделирования отношений. Предложенная модель выглядит как последовательное развитие системы отношений личности (содержательных компонентов), динамика которого обусловлена разрешением противоречия каждого этапа. Для каждого этапа разработаны педагогические задания, направления развития структурных компонентов, требования к организации педагогического обеспечения процесса.
Разработана и апробирована технология педагогического обеспечения процесса формирования нравственных потребностей личности младшего школьника. Смоделированы три совокупные вариативные формы педагогического воздействия: фронтальная (курс человековедения), групповая (работа в микрогруппах по программе активного социального обучения), индивидуальная (коррекционная психолого-педагогическая работа). Предложены варианты педагогического обеспечения формирования нравственных потребностей на уроках творческого цикла (уроки риторики, музыкальной культуры, ритмики и пластики, художественного труда). Эти основные модули составляются из различных комбинаций минимодулей: игрового моделирования, ситуаций свободного нравственного выбора, взаимодействия в микрогруппах, коллективной творческой деятельности, кукольной театрализации, бесед, психогимнастики, художественного творчества, письменных работ и др.). Гибкость комбинирования модулей и минимодулей, совокупное использование различных форм педагогического воздействия в зависимости от конкретных целей и педагогических задач позволяет обеспечить каждой личности необходимые условия для этического развития.
На основе результатов, полученных в ходе исследования сформулированы методические рекомендации относительно использования технологии педагогического обеспечения процесса формирования нравственных потребностей личности младшего школьника.
Ключевые слова: нравственная потребность, педагогическое обеспечение, субъектность, этичные отношения, система отношений личности.
Romanchenko E.S. The Formation of Moral Values of Juniour Pupils.
The thesis seeking for the degree of the bachelor of pedagogical sciences on specialized field 13.00.01- theory and history of Pedagogics:Luhansk, the Teacher’s Training University.
The ideas expressed in the presented thesis are published in 5 scientific works.The process of formation of moral demands of juniour pupils is being investigated. Peculiarities and main principles of the organization of pedagogical influence, conditions for its effective use are singled out and experimentally proved.The technology of pedagogical influence of the process of formation of moral demands of juniour pupils is suggested and tested.
Key words : moral value, pedagogical influence, subjectivity, moral relations, system of relations of person.