Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХаркІвський НАЦІОНАЛЬНИЙ унІверситет
ім. В.Н. КАРАЗІНА
ПОЛІНА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 811.111- 112:81’371
МОВНА ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ БОГ
В АНГЛІЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ XIV-XX СТОЛІТЬ
Спеціальність 10.02.04 — германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
ШевЧенко Ірина Семенівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
ЖАБОТИНСЬКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри англійської філології
кандидат філологічних наук, доцент
МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА,
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
доцент кафедри англійської філології
Провідна установа: Донецький національний університет,
кафедра англійської філології,
Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк
Захист відбудеться 22.12. 2004 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.
Автореферат розісланий 19.11. 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк
Дисертаційна робота присвячена аналізу змісту й структури концепту БОГ, вербалізованого в англійській мові, його діахронічного варіювання у світському дискурсі XIV-ХХ століть порівняно із біблійним прототипом.
Концепт БОГ як важлива культурна універсалія, основа усіх світових релігій, є об’єктом вивчення в різних галузях знань: філософії, соціології, історії тощо. У лінгвістиці залежно від домінуючої парадигми його аналіз фокусується на проблемах лексикології, стилістики, дискурсу, лінгвістичної когнитивістики. Так, у лексикології досліджуються номінації Бога на матеріалі різних мов та його характеристики, які об’єктивуються різними засобами мови: прислів’ями біблійного походження (М.Ю. Котова, О.Ю. Печінкіна), лексичними одиницями, у тому числі фразеологічними (Г.О. Ліліч, Д.С. Ліхачьов, О.В. Сафронова), образними порівняннями
(Н.І. Підвальна), библійно-християнською метафорою (І.Б. Дубровська). Вивчається функціонування концепту БОГ у дискурсі англо- та російськомовної проповіді (Н.О. Кравченко).
У межах когнітивно-комунікативної парадигми в лінгвістиці разпочато вивчення концепту БОГ як культурного концепту, визначено характеристики концепту БОГ як символу в російській, англійській і французькій культурах (К.О. Алексеєва, Н.Г. Блохіна, Л.І. Зубкова, Ю.Т. Лістрова-Правда, Ю.С. Степанов), описано специфіку концепту БОГ у творах окремих авторів
(Р.І. Білецький, Н.Г. Блохіна, О.Є. Проць, І. Серова, О. Oстаніна). Однак недостатньо дослідженими залишаються місце концепту БОГ в англійській картині світу (КС), особливості його категоризації, семантичні характеристики лексем, що об’єктивують даний концепт, його фреймова структура та шляхи метафоричної та метонімічної концептуалізації, його когнітивна та функціональна специфіка в дискурсах різних типів і різних епох.
Актуальність роботи зумовлена зверненням до новітнього когнітивного напряму лінгвістики, зокрема до аналізу мовного втілення структурованої репрезентації світу в мисленні людини – мовної КС. КС становить суму значень і уявлень про світ, що впорядкована в інтегральну систему (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова). Субстратом такої системи є ментальні утворення різних рівнів: образи, уявлення, схеми, поняття, фрейми, гештальти та інші ідеальні сутності різного ступеня складності й абстракції, що мають родову назву “концепт” (О.С. Кубрякова). Під концептом розуміють сукупність усіх знань про предмет, що включають як його суттєві, так і несуттєві ознаки; він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого боку – як система багатьох взаємозалежних властивостей і відносин (М.М. Болдирев, В.І. Герасимов, В.В. Петров,
С.А. Жаботинська, О.О. Селіванова, О.І. Морозова, R. Jackendoff та ін.). Ім’ям концепту є лексична одиниця – слово (В.І. Карасик).
Структура та характеристики концепту залежать від особливостей КС, до складу якої він входить, її тип впливає на розуміння концепту та обумовлює його загальну цінність для носіїв цієї КС. Концепт БОГ є частиною як релігійної, так і світської КС, у яких його зміст має суттєву різницю. Як частина мовної КС концепт БОГ реалізує свої значення у мовному контексті та функціонує в релігійному та в світському дискурсі, тому питання про реконструкцію концепту БОГ на основі мовних даних потребує прийняття до уваги типу дискурсу, в якому він існує.
Як “одиниця мислення народу” (З.Д. Попова, Й.А. Стернин) концепт у змістовному плані є відображенням дійсності у свідомості суб’єкта, що пізнає цю дійсність. Передаючи у вербалізованому вигляді те, що вважається важливим для використання в обміні інформацією, концепт завбачає історичну мінливість. Шляхи історичного підходу до концепту намічені Ю.С. Степановим на основі розуміння концепту як сутності із послідовними шарами; послідовність притаманна концепту. Однак дослідження історичного варіювання концепту БОГ, відображеного в англійському світському дискурсі лише розпочато (І.С. Шевченко), що свідчить про назрілу необхідність вивчення цієї проблематики.
Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена значущістю концепту БОГ у християнській культурі Великої Британії і його незмінною цінністю в цивілізації в цілому; вона також визначається інтересом до проблем когнітивного моделювання – категоризації і концептуалізації, увагою до особливостей функціонування концептів у дискурсах різних типів і до діахронічних змін концепту, а також стимулюється необхідністю розробки евристики історико-когнітивних досліджень у лінгвістиці. Усе це визначає наукове завдання дослідження: реконструкція концепту БОГ в англійській мовній КС за мовними даними в аспекті синхронії і діахронії.
Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою “Система мовленнєвої діяльності й навчання іншомовної комунікації (германські й романські мови)”, номер державної реєстрації 0103U004255.
Мета даного дослідження – визначити зміст і фреймову структуру концепту БОГ, його місце, специфіку вербалізації і категоризації в англійській мовній КС, простежити їхню історичну динаміку у світському дискурсі XIV-XX ст. у порівнянні з біблійним прототипом.
Для досягнення поставленої мети в роботі розв’язуються наступні завдання:
· виділити змістовні характеристики концепту БОГ у концептуальній і мовній КС представників британської лінгвокультури;
· визначити структуру концепту БОГ як концепту культури: його етимологічний, історичний, актуальний шари та архетип;
· виявити категоріальні властивості концепту БОГ з погляду теорії прототипів;
· моделювати фрейми концепту БОГ у релігійному й світському дискурсі;
· установити закономірності використання концепту БОГ у процесах метафоричної і метонімічної номінації в релігійному й світському дискурсі;
· простежити діахронічне варіювання фреймової моделі концепту БОГ і її окремих компонентів в англійському світському дискурсі XIV-XХ ст.
Об’єктом дослідження є концепт БОГ, вербалізований в англійському дискурсі.
Предмет аналізу – закономірності об’єктивації концепту БОГ в англійському світському дискурсі та їхня історична динаміка в XIV-XX ст. щодо біблійного прототипу.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що концепт БОГ як прототипічний елемент, що утворює категорію, у світській і релігійній КС характеризується різною будовою фреймової моделі та наповненням її слотів. Зміст і структура концепту БОГ, вербалізованого засобами англійської мови, зазнають істотного історичного варіювання у світському дискурсі XIV-XX ст.
Відповідно до мети й завдань даного дослідження його методологією обрано філософський матеріалізм і системний підхід до об’єкта аналізу, а конкретні методи включають семантико-рольовий аналіз і фреймове моделювання (для виділення слотів і структурування фрейму концепту БОГ), когнітивне картування (для визначення як прямих, так і непрямих засобів концептуалізації – метафори й метонімії), етимологічний лексикографічний опис і аналіз прототипічних ефектів (для виділення етимологічного шару концепту та організованої ним категорії), діахронічне зіставлення, у тому числі шкалювання ступеня варіювання й обчислення відстані між століттями (для аналізу історичного варіювання фреймових структур концепту БОГ різних епох), послідовне зіставлення змісту й функціонування концепту БОГ у різних типах дискурсу.
За матеріал дослідження слугує корпус із 2635 фрагментів англійського світського дискурсу, що об’єктивують концепт БОГ, із британських художніх творів XIV-XV, XVI-XVII, XVIII, XIX і ХХ століть (більше 500 фрагментів кожної епохи), загальним обсягом 8356 сторінок; а також корпус 11000 фрагментів релігійного дискурсу, що актуалізують біблійні характеристики концепту БОГ (King James Version); залучаються дані лексикографічних джерел – біблійних довідників, тлумачних словників англійської мови та теологічних коментарів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше моделюється фрейм концепту БОГ, актуалізованого в англійській мові, порівнюється його структура й наповнення слотів у світській та релігійній КС, визначається його біблійне значення й архетип, концепт БОГ аналізується як прототипічний член категорії БОЖЕСТВА на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ, простежуються закономірності діахронічного варіювання змістовних характеристик та вербалізації концепту БОГ в англійському світському дискурсі в порівнянні з релігійним, виявляються його сталі й перемінні характеристики, тенденції їхнього розвитку.
Наукова новизна отриманих результатів, що обумовлена об’єктом дослідження і прийнятим у роботі діахронічним когнітивним підходом, узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:
1. Культурний концепт БОГ має тришарову структуру: його етимологічний шар включає добіблійну й біблійну етимологію; його архетипічна праформа походить з архетипічних символів ТРІЙЦЯ, ГЕРОЙ, САМІСТЬ, СВІТЛО, БАТЬКО, СЛОВО, ВОДА. Історичний і актуальний шари концепту БОГ охоплюють сукупність діахронічно перемінних та сталих семантичних характеристик і способів вербалізації. Історичними константами для світської мовної КС є ролі Lord, Judge, Creator, Helper, Defender, Witness, якості merciful, loving, good, perfect; a пацієнсом, бенефіціантом і результатом творення агенса БОГ виступає human being.
2. В англійській християнській культурі релігійно-етичний концепт БОГ є прототипічним елементом категорії БОЖЕСТВА, яка включає непрототипічні концепти ЛОКАЛЬНІ БОГИ (АНТИЧНІ, ПОГАНСЬКІ), БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ і ОБОЖЕНА ОСОБА. У світській КС категорія БОЖЕСТВА осмислюється на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ, який входить до СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - частини більш об’ємної концептуальної області ЛЮДИНА. У релігійній КС БОГ є рівновеликим і протипоставленим ВСЕСВІТУ.
Концепт БОГ в англійських світській та релігійній мовних КС об’єктивується лексемами God, Lord, Divine і вільними сполученнями, а також когнітивною метафорою – через корелятивні області ФІЗИЧНІ ОБ’ЄКТИ, АБСТРАКТНІ ПОНЯТТЯ, ПРОДУКТИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ та метонімією – номінаціями частин тіла й лексемами Fate, Fortune, Heaven, Destiny, Nature, Providence.
3. Міжфреймова структура прототипічних значень концепту БОГ у релігійній КС складається з п’яти базових фреймів: предметного, що включає слоти [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ є ТАКИЙ (якість)], [БОГ існує ТАК (спосіб буття)], [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце і час)]; акціонального – [БОГ (агенс) діє на ХТОСЬ (пациенс)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)], [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)], [БОГ (агенс) діє для ХТОСЬ (бенефіціант)], [БОГ (каузатор) творить ХТОСЬ/ЩОСЬ (результат)]; таксономічного – [БОГ є ХТОСЬ (роль)]; посесивного – [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]; компаративного – [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)].
4. Спільні значення в міжфреймових структурах концепту БОГ світської та релігійної мовних КС містяться в слотах: “якість”, “бенефіціант”, “пацієнс”, “результат творення”, “роль”. У світській мовній КС на відміну від релігійної історично стабільно всі слоти семантично збіднені, відсутній посесивний фрейм, слот “якість” поповнюється небіблійними значеннями; слоти “кількість”, “спосіб буття”, “місце/час”, “інструмент”, “ціль” є історично перемінними. У світському дискурсі вживаються значення непрототипічних членів категорії БОЖЕСТВА; концепт БОГ функціонує як засіб вираження емоцій.
5. Концептуальна метафора в осмисленні концепту БОГ опосередкована типом дискурсу: у релігійному дискурсі він виступає в ролі концептуального референта; у світському – корелята метафори, яка використовується для концептуалізації інших галузей. При метонімічному переносі концепт БОГ виступає концептуальним референтом незалежно від типів дискурсу, але має різні кореляти.
6. За ступенем діахронічного варіювання властивості концепту БОГ у світському дискурсі епох Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового і Новітнього часу утворюють області стабільності, коливань, нестабільності. В цілому концепт БОГ у світському дискурсі у сукупності його прототипічних і непрототипічних властивостей порівняно з біблійними властивостями виявляє найбільше варіювання в XVIII і ХХ ст., а найменше - у XIV-XV і XVI-XVII ст., що відповідає культурно-історичній динаміці суспільства.
Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в розробці проблем реконструкції концепту на основі мовних даних і збагаченні теорії фреймового представлення концепту; воно робить внесок у теорії категоризації та прототипів, у теорію концептуальної метафори, порівняльний аналіз типів мовних КС у синхронії, сприяє становленню історичної лінгвокогнітивістики.
Практична цінність отриманих результатів і висновків визначається можливістю їхнього використання у викладанні курсів теоретичної граматики англійської мови (розділ “Семантика речення”), загального мовознавства (розділ “Семантика”), історії англійської мови (“Розвиток лексики в середньо- і новоанглійський період”), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні семантичних характеристик концепту БОГ і способів його вербалізації в англійській світській мовній КС в порівнянні з трактуванням концепту БОГ у релігійній мовній КС, у побудові фреймової моделі концепту БОГ, в уточненні евристичної основи фреймового аналізу концепту в плані діахронії й аналізу динаміки наповнення фреймової структури концепту БОГ у XIV-XX ст., у категоризації концепту БОГ у релігійній і світській мовних КС представників британської лінгвокультури та виявленні прототипічних властивостей концепту БОГ як члена категорії, у структуруванні культурного концепту БОГ, у моделюванні його архетипу.
Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на засіданні кафедри перекладу й англійської мови та на об’єднаних засіданнях кафедр факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна і були представлені на міжнародних наукових конференціях “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2000), “Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001), “Прагматика в межах та поза межами” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2001), “Филология и культура” (Тамбов, Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, 2001), “Композиционная семантика” (Тамбов, Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, 2002), “Другі Каразінські читання: Два століття харківської лінгвістичної школи” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Ка-разіна, 2002), “Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003), “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, Донецький національний університет, 2004).
Публікації. Основні положення і результати дослідження відбиті у 5 статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України, і в 7 тезах виступів на міжнародних наукових конференціях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу і двох додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, новизна, визначено мету й конкретні завдання дослідження, описано його матеріал, методологічні основи й методи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрита їхня наукова новизна, теоретичне значення і практична цінність.
У першому розділі узагальнено підходи й набутки в описі концепту, концептуальної і мовної КС як провідних понять когнітивної лінгвістики, виділено особливості концепту БОГ як концепту культури, визначено його місце в релігійній і світській КС; аналізований концепт розглянуто з позиції прототипічної категорії; визначено його архетип.
У другому розділі встановлено семантичні характеристики лексем, що об’єктивують концепт БОГ у релігійному дискурсі, і представлено їх у вигляді міжфреймової концептуальної мережі. Проаналізовано заповнення слотів цієї мережі та розглянуто способи метафоричного і метонімічного представлення концепту БОГ; описано біблійні значення концепту.
У третьому розділі охарактеризовано фреймову структуру концепту БОГ і заповнення її слотів у світському дискурсі XIV-XV, XVI-XVII, XVIII, XIX і XX століть у порівнянні з його біблійними значеннями, проаналізовано способи метафоричного й метонімічного представлення концепту БОГ у світському дискурсі та участь даного концепту в осмисленні інших концептуальних галузей, розглянуто історичну динаміку концепту БОГ у світському дискурсі XIV-XX ст.
Загальний обсяг роботи – 211 стор. (обсяг основного тексту – 176 стор.). У дисертації і двох додатках представлено 6 таблиць і 18 рисунків. Бібліографія містить 243 позиції, список джерел ілюстративного матеріалу – 28 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. “Концепт БОГ в англійській картині світу”. Концепт БОГ як культурна універсалія відбиває базові цінності в галузях філософії, культури, релігії і моралі, що склалися в ході розвитку цивілізації. Крім ціннісної у даному концепті культури виділяються образна та понятійна складові (В.І. Карасик). Його зміст обумовлений етно- та соціокультурною специфікою тієї КС, частиною якої він є, тому, досліджуючи вербальні засоби вираження концепту, враховуємо світогляд носіїв мови (релігійний чи світський), їхні соціо- і етнокультурні традиції (Г.Г. Слишкін, Т.А. Фесенко, С.Г. Воркачьов). У світській КС динаміка соціуму й культури впливає на історичне варіювання характеристик концепту БОГ, який включає три шари: етимологію, стиснуту до основних ознак історію, сучасні асоціації й оцінки. У сучасній релігійній християнській КС етимологічний шар концепту БОГ зберігається незмінним, залишаючись актуальним для концептуальної КС настільки, наскільки актуальною є релігійна свідомість.
Місце концепту БОГ у мовній КС по-різному визначається в релігійній і світській мовних КС насамперед тому, що заповнення багатьох осередків інформації визначається суб’єктивними моментами: нетотожністю життєвого досвіду різних людей, особливостями світоглядних установок і культурного середовища (Ю.М. Караулов). В релігійній КС концепт БОГ сприймається через призму нематеріальності своєї сутності та виноситься взагалі за межі матеріального світу, а в світській КС – через призму “видимого прояву” у суспільстві, через функціонування в соціальному інституті церкви, що робить цей концепт релігійно-етичним. В останньому випадку він входить у домен РЕЛІГІЯ на тлі СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ як частини більш об’ємної концептуальної області (термін Дж. Лакоффа) ЛЮДИНА (під доменом розуміємо певну галузь знань, відокремлену від інших галузей знань, на тлі якої аналізується концепт (R.W. Langacker, T.C. Clausner, W. Croft)). Значущість його місця для людини коливається від провідного до найменш значущого в залежності від пануючого світогляду і концептуальної КС, що склалася в конкретному суспільстві.
Концепту БОГ у християнстві передує культурний архетип ТРІЙЦЯ
(К.Г. Юнг), що є підтвердженням того, що вже на примітивному рівні розвитку релігії зустрічаються божественні тріади. Особа Ісуса Христа, одна з іпостасей християнської Трійці, також походить з глибин підсвідомої діяльності. Образ Христа – результат свідомої обробки культурного архетипу ГЕРОЙ і ще глибше – психологічного архетипу САМІСТЬ. Ідея ж Святого Духа базується на спробах дати вираження деяким незбагненним психічним подіям. Архетип ТРІЙЦІ представляють у вигляді наступної моделі: світ божества – спільність богів – бог (Н. Фрай). Багато якісних характеристик концепту БОГ також витікають з архетипічних праформ (СВІТЛО, СЛОВО, ВОДА, БАТЬКО) (Ф. Уілрайт).
Небіблійна етимологія концепту БОГ походить з його давнього визначення як “всесвіт із двохєдною сутністю з перевагою світла” (В.Г. Таранець). А його відношенням до людини було “той, хто обдаровує, дає щастя”, а також “пан”, “владика роду” (для племінних богів). У християнстві Бога розуміють як Особу, що характеризується певними якостями і ставленням до людини. За нашими даними об’єднана внутрішня форма даного концепту фіксує такі якості: Бог – вічний і всемогутній Творець, Владика, що має звеличене положення та існує у поєднанні множинності.
Концепт БОГ безпосередньо входить до складу домена НАДПРИРОДНІ ІСТОТИ, який структуровано у формі категорії за гипонімо-гиперонімічним критерієм, де на базовому рівні категоризації розташована категорія БОЖЕСТВА (БОГИ). У структурі англійської мовної КС ця категорія базового рівня знаходиться на одному рівні з категорією ДУХИ, а також сама виступає як суперордината для концептів ЛОКАЛЬНІ БОГИ і БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ.
У категорію БОЖЕСТВА, що представляє собою групу концептів, об’єднаних на основі подібності рис і функцій, входять:
- прототип – концепт БОГ, центр християнської релігії;
- непрототипічні елементи:
- ЛОКАЛЬНІ БОГИ, що контролюють яку-небудь сферу чи галузь життя людини (боги поганських релігій);
- БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ;
- ОБОЖЕНА ОСОБА (метафоричне розширення категорії).
Розділ 2. “Концепт БОГ в англійському релігійному дискурсі”. Релігійний дискурс визначаємо як сукупність біблійних текстів і теологічних коментарів, які містять зразки поведінки з наміром привести особу адресата у відповідність до певних ідеалів (В.І. Карасик, Х. Куссе). Як історично сталі характеристики вони є відправним пунктом у вивченні історичного варіювання концепту БОГ в англійському світському дискурсі.
Для проведення порівняльного аналізу релігійних і світських характеристик концепту БОГ було розглянуто рольові структури, до складу яких входить лексема god і її синоніми. У виділених нами рольових структурах ця лексема виконує семантичні ролі агенса й агенса-каузатора. Інші члени рольових структур виступають у функціях пацієнса, інструмента, мети, бенефіціанта, результату творення. Крім того, агенс характеризується за своїми якісними, кількісними, таксономічними та локативно-темпоральними характеристиками, за способом існування і як об’єкт вторинної номінації.
Виявлення закономірностей внутрішньої організації концепту і їхніх взаємозв’язків дозволяє моделювати концепт у вигляді міжфреймового утворення, яке інтегрує п’ять базових фреймів: предметний, акціональний, таксономічний, посесивний і компаративний (за С.А. Жаботинською). Вони характеризують концепт, відповідно, за його кількісними, якісними, буттєвими, локативними та темпоральними параметрами (предметний фрейм), з позицій дій, що їм виконуються (акціональний фрейм), за його таксономічними і посесивними характеристиками (таксономічний і посесивний фрейми), а також за його участю у міжпросторових зв’язках подібності, які є основою метафори (компаративний фрейм). Як цілісна структура ця міфреймова мережа має системні властивості, її слоти взаємозалежні і взаємопов’язані.
Сукупну структуру фрейму концепту БОГ представляємо у вигляді слотів:
- у предметному фреймі слоти [БОГ є ТАКИЙ (якість)], [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ існує ТАК (спосіб)], [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)], наприклад: loving, Trinity, Spirit, omnipresent, eternal;
- в акціональному фреймі слоти [БОГ (агенс) діє на ХТОСЬ (пацієнс)], [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)], [БОГ (агенс) діє для ХТОСЬ (бенефіціант)], [БОГ (каузатор) творить ХТОСЬ/ ЩОСЬ (результат)]: human being, reality, salvation, man, world;
- у таксономічному фреймі слот [БОГ є ХТОСЬ (роль)]: Lord, Judge;
- у посесивному фреймі слот [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]: heaven and earth;
- у компаративному фреймі слот [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)]: light, shield, high tower.
У релігійному дискурсі для опису характеристик концепту БОГ вживається концептуальна метафора, яку розуміємо у дусі Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Засобами метафори проілюстровано багато сутнісних якостей концепту БОГ і ролі, що він виконує стосовно створеного Їм світу. У процесі номінації концепту БОГ використовуються два структурних види метафори (терміни Дж.А. Міллера). Перший – “іменні” метафори – це пряме уподібнення Бога кому-небудь чи чому-небудь:
Thou art my hiding place; thou shalt preserve me from trouble (Psalm 32:7)
Другий – “сентенціальні” метафори – це особливі пророчі виречення з формально відсутнім референтом, для правильного розуміння яких необхідне залучення широкого біблійного контексту. Наприклад:
Вy his knowledge shall my righteous servant justify many (Isaiah 53:11), де корелят my righteous servant характеризує референта „Месія” (в християнській традиції – Бог-Син Ісус Христос).
Під час утворення метафоричних номінацій концепту БОГ чи його окремих характеристик використовуються метафори біоморфні (антропоморфні, зооморфні, ботанічні), речовинні (речовини, артефакти) і соціоморфні (суспільні відносини). Концепт БОГ, представлений у релігійному дискурсі, бере участь в утворенні метафори виключно як референт.
Аналіз біблійного мовного матеріалу дозволяє виявити концептуальні комплекси, що виступають як концептуальні кореляти концепту БОГ (рис. 1):
cd
song, word
c0
way, strength, power, life etc.
cac8
d4 ’aa