Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

1Поняття та сутність конкурентоспроможності продукту4 1

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 25.11.2024

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3

І.  Теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукту підприємства

1.1.Поняття та сутність конкурентоспроможності продукту……………………………………………………………………4

1.2.Основні параметри та показники конкурентоспроможності продукції підприємства……………………………………………………………….5

1.3. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукту……………………………………………………………………12

Висновок до розділу І…………………………………………………….20

ІІ. Оцінка стратегічного стану ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла»

2.1. Організаційна економічна характеристика предмета дослідження….21

2.2.Стратегічний аналіз макро- та проміжного середовища

2.2.1. Аналіз макросередовища ……………………………………………37

2.2.2.Аналіз проміжного середовища конкуренції……………………….39

2.3. Аналіз мікросередовища ВАТ «ІЗСММ»…………………………….51

2.4. Загальна оцінка стратегічного стану організації……………………..57

   Висновок до розділу ІІ…………………………………………………..63

ІІІ. Проект заходів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла»

3.1. Особливості конкурентних відносин в Україні. Перспективи розвитку молочної галузі……………………………………………………………….66

3.2. Вдосконалення первинної обробки молока……………………………76

3.3. Оцінка впливу підвищення конкурентоспроможності підприємства ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла»…………………………79

   Висновок до ІІІ розділу……………………………………………80

Висновки…………………………………………………………………81

Список використаних джерел……………………………………………82

Додатки

Вступ

Для завоювання бажаної позиції підприємства на ринку в умовах ринкової економіки виникає необхідність забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства.

     Актуальність поставленої проблеми – проблема підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Проблема полягає в тому, що підвищення  (або підтримка) конкурентоспроможності підприємства  пов’язане з великими або меншими витратами, але в будь-якому разі вони мають окуплятися якомога більшою прибутковістю.

      Метою дослідження є розробка та обґрунтування заходів, щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства харчової промисловості.

Виходячи з мети курсової роботи визначено та виконано наступні завдання:

  •   вивчено теоретичні засади конкурентоспроможності продукту підприємства;
  •   надано загальну характеристику діяльності обраного підприємства харчової промисловості;
  •   проведено аналіз виробничої та фінансової діяльності підприємства;
  •  проведено стратегічнийаналіз макро-, мікро- і проміжного

        середовища;

  •  проведена також загальна оцінка стратегічного стану організації;
  •   розроблено та обґрунтувано заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

Предметом курсової роботи є дослідження конкурентоспроможності підприємства. Оскільки ця проблема актуальна, вирішенню якого присвячується дана робота.

    Об’єкт  дослідження: ВАТ Ічнянський завод сухого молока та масла”.

 Інформаційну база курсової роботи – виробнича програма підприємства, форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт по фінансові результати підприємства», закони, навчальні посібники, журнали.

РОЗДІЛ  І

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Поняття та сутність конкурентоспроможності продукції підприємства

В ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху товару. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації.

Конкурентоспроможність продукції – це характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару – конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.

Показник, який виражає таку відмінність, визначає конкуренто- спроможність аналізуючої продукції по відношенню до товару - конкуренту. Конкурентоспроможність будь-якої продукції може бути визначена тільки в результаті порівняння, і тому являється відносним показником.

Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей цієї продукції, які входять в склад її якості та важливих для споживача, визначають затрати споживача при купуванні, вживанні (експлуатації) та утилізації продукції.

Конкурентоспроможність продукції – сукупність її властивостей, що характеризує міру задоволення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.

Конкурентоспроможність підприємства – здатність вироляти й реалізовувати швидко, дешево, якісно, продавати в достатній кількості, при високому технологічному рівні обслуговування.

Конкурентоспроможність продукції й конкурентоспроможність фірми-виробника співвідносяться як частина й ціле. Можливість компаній конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару, а також сукупності економічних методів управління діяльністю фірми, що роблять вплив на результати конкурентної боротьби.

Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування виробів. У процесі виробництва матеріалізуються визначальні елементи конкурентоспроможності продукції: якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу на відповідному ринку.

Оцінювання конкурентоспроможності починається з визначення мети дослідження:

- якщо необхідно визначити положення даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їхнє пряме порівняння за найважливішими параметрами;

- якщо метою дослідження є оцінювання перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі слід використовувати інформацію, що включає відомості про вироби, які вийдуть на ринок у перспективі, а також відомості про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту.

1.2. Основні параметри та показники конкурентоспроможності продукту

Конкурентоспроможність окремого товару (послуги) визначається як його перевага у порівнянні з яким-небудь іншим товаром (аналогічним за призначенням чи його замінником) при вирішенні потенційним покупцем його проблем. Тобто це ступінь відповідності товару на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

Потрібно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності продукту.

Параметри конкурентоспроможності продукту - це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні, нормативні.

Технічні параметри є характеристикою технічних і фізичних властивостей товару, що визначають особливості галузі та способи його використання, а також функції, які виконує товар у процесі його використання. Технічні параметри поділяються на параметри призначення, ергономічні та естетичні параметри.

Параметри призначення характеризують області використання продукції та функції, котрі вона покликана виконувати. За ними можна судити про корисний ефект, що досягається за допомогою використання даної продукції в конкретних умовах споживання.

Параметри призначення можна розділити на:

- класифікаційні параметри, що характеризують належність продукції до певного класу і використовуються для оцінки лише на етапі вибору області застосування продукції та товарів-конкурентів; вони слугують базою для подальшого аналізу і в подальших розрахунках участі не приймають (наприклад, пасажироємність, швидкість обертання);

- параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень і використовуються при розробці та виготовленні продукції (продуктивність станка, точність та швидкість роботи вимірювальних приладів);

-  конструктивні параметри, що характеризують основні проектно-конструкторські рішення (склад виробу, його структура, розміри, вага).

Ергономічні параметри змальовують продукцію з точки зору її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні властивості людини, що проявляються у виробничих та життєвих процесах).

Естетичні параметри характеризують інформаційну виразність (раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції та стабільність товарного вигляду).

Економічні параметри визначають рівень витрат на виробництво та ціни споживання через витрати на купівлю, обслуговування, споживання, утилізацію товару. Економічні параметри поділяються на одноразові та поточні:

- одноразові витрати являють собою витрати на придбання продукції (ціна продукції"), транспортування, митні тарифи та витрати, витрати на наладку, пробний запуск, якщо вони не включені в ціну продукції;

- поточні витрати включають витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, витрати на пальне та електроенергію, додаткові витрати, пов'язані з доставкою, погрузкою та розгрузкою пального, витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, що необхідні для використання продукції, витрати на ремонт, запасні частини та інші витрати.

Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормативними документами (параметри патентної чистоти, екологічні параметри, параметри безпеки, по яких для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).

Показники конкурентоспроможності - це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспроможності продукту.

Конкурентоспроможність підприємства визначається за допомогою трьох груп показників, які відображають конкурентоспроможність продукції, що випускається  та ефективність використання ресурсів.

Перша група включає показники, які характеризують економічні параметри, - собівартість, ціну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантії і т. д.

Друга група включає показники, які характеризують стан та використання живої праці, основних виробничих фондів, матеріальних затрат, обігових коштів, а також фінансовий стан підприємства.

При оцінюванні конкурентоспроможності підприємства предметом уваги повинна бути номенклатура продукції, що випускається та її конкурентоспроможність. Саме продукція з її якістю, упаковкою, сервісом, рекламою і т. д. приваблює не лише покупця, а також бізнесмена, акціонера, інвестора.

Загальні правила оцінки конкурентоспроможності продукції наступні:

- вибір та аналіз ринку для реалізації товару;

- вивчення конкурентів по виробництву і реалізації аналогічних товарів;

- вибір та обгрунтування найбільш конкурентно- спроможного товара-аналога в якості бази для порівняння;

- визначення необхідних груп параметрів, які підлягають оцінюванню;

- установка набору одиничних показників за відповідними групами параметрів;

- вибір методик розрахунків, визначення та аналіз зведених показників по товарним групам;

- розрахунок інтегрального показника конкуренто-спроможності товару підприємства;

- розробка товарної політики підприємства відносно виробництва товару для певного ринку, розширення його виробництва, експорту, розробка заходів по підвищенню конкурентоспроможності товару, зняття його з виробництва та ін. Щоб задовільнити свої потреби, покупець повинен придбати товар, а потім, якщо це досить складний виріб, нести витрати по експлуатації – купувати паливо, мастила, запасні частини.

Третя група – нормативні  показники, які показують чи відповідає  виріб стандарту,  нормам,  правилам, що регламентують кордони, з яких даний параметр немає права виходити. До їх числа відносяться показники надійності, ресурс виробу, безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність. До нормативних параметрів відносяться також ергономічні параметри (гігієнічні, фізіологічні, психологічні та ін.), які демонструють відповідність товару якостям людського організму та людської психіки, визначають зручність роботи, швидкість стомлення.

При оцінюванні конкурентоспроможності фірми необхідно враховувати стратегію основних конкурентів.

Як правило при оцінюванні стратегії відповідають на наступні питання:

Які головні фактори конкурентоздатності цих товарів?

Яка практика фірм-конкурентів в рекламі та стимулюванні збуту?

Яка практика фірм-конкурентів відносно найменувань (торгових марок) товарів?

В чому полягають притягуючі сторони упаковки товарів конкурентів?

Який рівень сервісу пропонують конкуренти в гарантійний і післягарантійний період?

Конкурентоспроможність продукції – це характеристика продукції,  яка відображає  її  відмінність від товару – конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення. Показник, який виражає таку відмінність, визначає конкурентоспроможність аналізуємої продукції по відношенню до товару-конкуренту.

Конкурентоспроможність будь-якої продукції може бути визначена тільки в результаті порівняння, і тому являється відносним показником.

Конкурентоспроможність визначається сукупністю властивостей цієї продукції, які входять в склад її якості та важливих для споживача, визначають затрати споживача при купуванні, вживанні (експлуатації) та утилізації продукції.Загальна схема оцінки конкурентоспроможності представлена на схемі 1.1

 Таблиця 1.1

Характеристика основних етапів життєвого циклу товару

Етапи життєвого

циклу товару

Загальна

характеристика

Завдання

маркетингу

Типи спожива -чів

Фінансові

цілі

Розроблення

Аналіз можливостей

виробництва, маркетингові дослідження

Маркетингові

дослідження,

випробування

Визначаю ться внаслідок маркетингових досліджень

Беззбитковість

Вихід на ринок

Надходження товару в продаж, нова марка товару має короткочасні переваги

Створення переваги до марки

Новатори, молоді, багаті, що не бояться ризику

Прибуток за рахунок продаж

Зростання

Швидко зростаючий ринок, зростання споживання на душу населення

Проникнення в глиб ринку, зміцнення прихильності

Середній вік, середній доход

Максима- льний обсяг прибутку

Зрілість

Зростання продаж, але повільними темпами

Відстоювання

своєї частки ринку

Рання більшість

Прибуток за рахунок скорочен-ня витрат

Насичення й занепад

Ринок скорочується,

можливі злиття фірм

Пошук нового застосування наявного іміджу

Пізніше більшість переходів до товарів-замінників

Скорочення витрат при зменшен- ні обсягу продаж

 

1.3.Методи оцінювання конкурентоспроможності продукту

Оцінка конкурентоспроможності продукту починається з визначення мети дослідження:

  •  якщо необхідно визначити положення даного товару серед аналогічних, буде достатньо провести їх пряме порівняння по найважливішим параметрам;
  •  якщо метою дослідження являється оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, яка включає відомості про вироби, які вийдуть на ринок в перспективі, а також відомості про зміни діючих в країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого спросу. Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентоспроможності являється вивчення ринкових умов, яке повинно проводиться постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації. Задача полягає в необхідності виділення тієї групи факторів, які впливають на формування попиту в певному секторі ринку:
  •  розглядаються зміни у вимогах постійних заказчиків продукції;
  •  аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок;
  •  розглядаються сфери можливого використання продукції;
  •  аналізується круг постійних покупців;

На основі вивчення ринку та вимог покупців обирається продукція, по якій буде проводитися аналіз чи формуватися вимоги до майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів, які приймають участь в оцінюванні.

При аналізі повинні використовуватися ті  ж самі критерії, якими оперує споживач, обираючи товар.

По кожній з груп параметрів проводиться порівняння, яке показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметру потреби.

Наступним кроком в аналізі конкурентоспроможності продукції є  оцінка нормативних параметрів. Якщо хоча б один із них не відповідає рівню, який передбачений нормативними нормами та стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції не має сенсу, незалежно від результату порівняння по іншим параметрам.

На наступному етапі проводиться підрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають відмінність між аналізуємою продукцією та потребою по даній групі параметрів та дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.

В результаті оцінювання конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також  - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових задач.

Однак, факт високої конкурентоспроможності самого виробу являється лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих об’ємах. Необхідно також враховувати форми та методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д.

В результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення:

  •  зміна складу, структури матеріалів, які використовуються (сировини, напівфабрикатів), комплектуючих виробів чи конструкції продукції;
  •  зміна порядку проектування продукції;
  •  зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контроля якості виготовлення, упаковки, зберігання, транспортировки, монтажу;
  •  зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню та ремонту, цін на запасні частини;
  •  зміна порядку реалізації продукції на ринку;
  •  зміна структури та розміру інвестицій в розробку, виробництво та збут продукції;
  •  зміна структури та об”ємів коопераційних поставок при виробництві продукції та цін на комплектуючі вироби і складу обраних постачальників;
  •  зміна системи стимулювання постачальників;
  •  зміна структури імпорту і видів імпортуючої  продукції.

  Параметри аналізованої продукції оцінюють шляхом зіставлення з параметрами бази порівняння.

  Порівняння проводиться за групами технічних та економічних параметрів. При оцінюванні використовують диференціальний і комплексний методи.

  Диференціальний метод оцінювання конкурентоспроможності заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції й бази порівняння та їхньому зіставленні.

  У процесі оцінювання треба відповісти на такі питання:

- Чи досягнутий рівень в цілому?

- За якими параметрами він не досягнутий?

- Які з параметрів найбільше відрізняються від базових?

Якщо за базу оцінювання приймається потреба, одиничний показник  конкурентоспроможності  обчислюють за формулою:

                              q i= Pi іо *100% (і=1, 2, …n),                  (1.1.)

Pi – величина і-того параметра для аналізованої продукції;

Ріо – величина і-того параметра, при якому потреба задовольняється повністю;

n – кількість параметрів.

 Аналіз результатів:

  •   при оцінюванні за нормативними параметрами одиничний показник може мати тільки два значення – 1 або 0. Якщо аналізована продукція відповідає обов’язковим нормам і стандартами, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми й стандарти не вкладається, то показник дорівнює 0;
  •  при оцінюванні за технічними й економічними параметрами одиничний показник може бути більший або дорівнюватиме 1, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, договорами.

Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності  аналізованої продукції або наявності в ній недоліків порівняно з товаром-аналогом.

 Комплексний метод оцінювання конкурентоспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних показників або зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції й зразка.

 Груповий показник за нормативними параметрами обчислюється за формулою:

                                І нп =П q ні                                                                    (1.2.)

де І   - груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами;

qні - одиничний показник конкурентоспроможності за  і-тим нормативним параметром;

п – число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

    Аналіз результатів:

Якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0, то груповий показник також дорівнює 0, що говорить про не конкурентоспроможність даного товару на розглянутому ринку.

    Груповий показник за технічними параметрами обчислюється за формулою

                                        ІТП =∑qi*ai                                                (1.3.)

де І   - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

qі - одиничний показник конкурентоспроможності за  і-тим технічним параметром;

аі – вагомість і-того параметра в загальному наборі з п технічних параметрів, що характеризують потребу;

n – число параметрів, що беруть участь в оцінюванні.

 

Аналіз результатів:

а) отриманий груповий показник       характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому набору технічних параметрів;

б) основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, одержані за результатами ринкових досліджень, попитів споживачів, семінарів, виставок зразків.

  Груповий показник за економічними параметрами обчислюють на підставі визначення повних витрат споживача на придбання й споживання  (експлуатацію) продукції.

 Повні витрати споживача визначаються  за формулою

                                      В= В с + ∑ Сі ,                                            (1.4.)

     де  В – повні витрати споживача на придбання  й споживання (експлуатацію) продукції;

     В с - одноразові витрати на придбання продукції;

     Сі - середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до і-того року її служби;

      Т – термін служби;

      і – рік один по одному.

При цьому,

                                      Сі = ∑Сj,                                                   (1.5.)

де, n – кількість статей експлуатаційних витрат;

     Сj  - експлуатаційні витрати по j-тій статті.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).

   Груповий показник за економічними параметрами обчислюють за формулою

                          Іеп  = В/Вз                                                            (1.6.)

                                                   

де  Іеп  - груповий показник по економічних параметрах;

В, Вз – повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції й зразку.

    Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівною амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення термін служби повинен оцінюватися на підставі

відомостей про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.  

  Інтегральний показник конкурентоспроможності обчислюють за формулою

                                                

                                    К= Інп * Іт.п / І е.п                                      (1.7)

де, К – інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої продукції щодо виробу-зразка.

Аналіз результатів:

 За змістом показник К відображає розходження  між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що доводиться на одиницю витрат покупця  по придбанню й споживанню виробу.

 Якщо К<1, то розглянутий  товар поступається зразку за конкурентоспроможністю, а якщо К>1, то перевершує; при рівній конкурентоспроможності К=1.

 Якщо аналіз проводиться по декількох зразках, інтегральний показник  конкурентоспроможності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований як сума середніх показників по кожному окремому зразку:

                                            Ксеред = ∑ Кі*Rі                                  (1.8.)

де,  Ксеред  - інтегральний показник конкурентоспроможності продукції щодо групи зразків;

Кі - показник конкурентоспроможності відносно і-того зразка;

Rі - вагомість і-того зразка в групі аналогів;

N – кількість аналогів.

Найбільш типові причини новацій, що дають конкурентну перевагу:

Нові технології. Зміна технології може створити нові можливості для розроблення товару, нові спроби маркетингу, виробництва або доставки й поліпшення супутніх послуг. Саме воно найчастіше передує стратегічно важливим нововеденням. Нові галузі з’являються тоді, коли зміни технології уможливлюють появу нового товару. Зміна лідерства, найймовірніше, відбувається в тих галузях, де різка зміна технології робить застарілі  знання й фонди  колишніх лідерів у галузі.

Нові або змінені запити покупців. Частко конкурентна перевага виникає або переходить із рук у руки тоді, коли в покупців з’являються зовсім нові запити або ж їхні погляди на те, «що таке добре й що таке погано», різко змінюються. Ті фірми, які вже закріпилися на ринку, можуть цього не помітити або виявитися не в змозі відреагувати належним чином, тому що для того, щоб відповісти на ці запити, потрібно створити новий ланцюжок цінності.

Поява нового сегмента галузі. Ще одна можливість одержання конкурентної переваги з’являється, коли утвориться зовсім новий сегмент галузі  або відбувається перегрупування існуючих сегментів. Отут є можливість не тільки  вийти на нову групу покупців, а й знайти новий, більш ефективний спосіб випускати  деякі види продукції  або нові підходи до певної групи покупців.

Зміна вартості або наявності компонентів виробництва. Конкурентна перевага часто переходить із рук в руки через зміну абсолютної або відносної вартості компонентів, таких як робоча сила, сировина, енергія, транспорт, зв’язок, засоби інформації або устаткування. Це говорить про зміну умов у постачальників або про можливість використання нових чи інших за своїми якостями компонентів. Фірма домагається конкурентної переваги, пристосовуючись до нових умов, у той час як конкуренти зв’язані капіталовкладеннями й тактикою, пристосованими до старих умов.

Зміна урядового регулювання. Зміна політики уряду в таких областях, як стандарти, охорона навколишнього середовища, вимоги до нових галузей і торговельні обмеження, - ще один поширений стимул для новацій, що тягнуть за собою конкурентну перевагу. Існуючі лідери ринку пристосувалися до певних «правил гри» з боку уряду, і коли ці правила раптом змінюються, вони можуть виявитися не в змозі відповісти на ці зміни.

Висновок до розділу І

Конкурентоспроможність продукції – це характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару – конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.

Конкурентоспроможність продукції й конкурентоспроможність фірми-виробника співвідносяться як частина й ціле. Можливість компаній конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару, а також сукупності економічних методів управління діяльністю фірми, що роблять вплив на результати конкурентної боротьби.

Параметри конкурентоспроможності продукту - це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Розрізняють окремі групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні, нормативні.

Показники конкурентоспроможності - це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, які базуються на параметрах конкурентоспроможності продукту.

 Параметри аналізованої продукції оцінюють шляхом зіставлення з параметрами бази порівняння.

  Порівняння проводиться за групами технічних та економічних параметрів. При оцінюванні використовують диференціальний і комплексний методи.

РОЗДІЛ  ІІ

ОЦІНКА СТРАТЕГІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА  ВАТ «ІЧНЯНСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА ТА МАСЛА»

2.1. Організаційна економічна характеристика предмета дослідження

Свято береже свою історію та примножує традиції одне із найбільш стабільних підприємств Чернігівщини «ІЧНЯНСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА ТА МАСЛА», який у 1993 році одним із перших реорганізоване у відкрите акціонерне товариство.

    Завод введений в експлуатацію у 1965 році з проектною потужністю 2,5 т сухого молока та масла за добу, з обладнанням плівочної сушки на вальцевих сушарках.

      Виробництво теплоенергії проводилось на парових котлах з спалюванням вугілля.

     Поступово котельня реконструювалась, котли переведені на спалювання мазута, а з 1989 року котельний цех став працювати на газу з виробництвом 30 тонн пари за годину. Паралельно с котельним цехом реконструювався і компресорний цех, який в даний час має потужності по виробництву холоду 549 тис. Ккал.

     Поряд із нарощуваннням енергетичного потенціалу проводилась реконструкція у виробничих цехах із заміною та модернізацією технологічного обладнання по виробництву сухого молока та масла. Були змонтовані сушарки розпилювального типу потужністю 1000кг випарювальної вологи за годину і лінія по виробництву масла потужністю 2000кг масла у годину. Для більш стабільного розширеного асортименту по забезпеченню потреб населення району молочною продукцією у 1987 році збудований цех потужністю 10т. переробленого молока на цільномолочну продукцію.

   Вся продукція виробляється з натурального свіжого, екологічно чистого молока без рослинних добавок по сучасній технології із збереженням усіх смакових якостей, вітамінного та білкового складу та енергетичної цінності, тому користується підвищеним попитом на ринку України. З 1990 року сухе молоко постійно експортується у країни ближнього і дальнього зарубіжжя.

 Терміново на підприємстві організовані сировинний відділ, визначені відповідальні особи. Обладнувались приміщення у населених пунктах для приймання молока, включення до сировинного відділу приймальників молока, з оплатою в залежності від кількості і якості.

 З метою зацікавленості населення у збільшенні поголів'я корів, завод постійно виділяє безвідсоткові грошові кредити з погашенням на протязі року одержаним молоком. Здійснюється допомога в кормах, організовані відділи штучного запліднення. Для надання допомоги господарствам у своєчасній і якісній заготівлі кормів, завод придбав сільгосптехніку. Підприємство володіє своїм автопарком, який налічує 70 одиниць транспорту. Організовані кільцеві забори молока з визначенням якості на місці водіями-приймальниками.

 При необхідності, здійснюється спеціалістами виїздні перевірки якості на пунктах. Оплата за сировину ведеться з урахуванням гатунку, вмісту жиру і білку, згідно вимог нового стандарту на закупівлю молока. Для оперативного контролю за якістю молока впроваджуються нові методи та сучасні прилади. Для поліпшення стабільного обслуговування населення свіжими, якісними продуктами в місті Ічня відкритий торговий комплекс, у сільській місцевості відкрита мережа магазинів біля приймальних пунктів, в яких здавачі мають можливість придбати необхідні продукти в рахунок зданого молока. В 2003 році засновано два сільськогосподарських товариства з перспекивою формування сировинної бази.

 На заводі випускається така продукція: молоко сухе знежирене – виробляється з пастеризованого знежиреного молока шляхом висушування, використовується у м'ясній і харчовій промисловості при виробництві майонезів, маргаринів, ковбасних і кондитерських виробів; молоко сухе цільне – виробляється з пастеризованого натурального молока, жирністю 25,0%; масло коров'яче, а саме селянське – 72,5%,  солодковершкове – 82,5% (виробляється із пастеризованих натуральних вершків у фасованому і блочному вигляді); сметана, яка виробляється із пастеризованих натуральних вершків шляхом сквашування іх бактеріальною закваскою, жирністю 20,0%; ряжанка – кисломолочний продукт з вираженим смаком і кольором топленого молока; йогурт «Столичний» - корисний кисломолочний продукт з фруктово-ягідними наповнювачами, цукром; сири «Здоров'я», «Адигейський» - м'які кисломолочні сири, циліндричної форми з масовою часткою жиру 20%, 45%; нежирні кисломолочні сири і нежирні солодкі сирки з родзинками; кефір жирністю 3,2%.

 За виробництво високоякісної, конкурентоспроможної продукції у 2003 році завод нагороджений Дипломом – Лауреат загально-національного конкурсу «Вища проба».

   Кількість простих акцій на заводі – 94411, чистий прибуток на одну просту акцію – 3,601.

Аналіз фінансових результатів та фінансового стану

Фінансовий аналіз тісно пов’язаний з плануванням і є його складовою частиною та основою. Наукова обґрунтованість планів вимагає розширення та поглиблення прийомів аналізу за допомогою використання економіко-математичних методів, методів системного, функціонально-вартісного аналізу, комплексного підходу до вивчення всіх факторів діяльності.

  Основним завданням фінансового аналізу підприємства є системне, комплексне вивчення його виробничо-господарської і фінансової діяльності з метою об’єктивної оцінки досягнутих результатів та встановлення реальних шляхів подальшого підвищення ефективності діяльності.

 Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня роботи підприємства та його підрозділів, оцінка результатів його виробничо-господарської  та фінансової діяльності, а також діагностика банкрутства.

  1.  Розрахуємо показники майнового стану ВАТ «Ічнянський  завод сухого молока та масла» (Табл. 2.1).                                                                                                                              

Таблиця 2.1

Аналіз майнового стану

Показники

                 Роки

    Відхилення

Базовий 2006р

Звітний 2007р

Абсолютне

Відносне

 %

Коефіцієнт зносу ОЗ

0,53

0,50

  -0,03

  0, 94

Коефіцієнт придатності ОЗ

1,9

2,0

     0,1

 1,05

Індекс постійного активу

    0,64

      1,2

 0,56

    1,9

Коефіцієнт

реальної вартості майна

0,07

0,08

    0,01

   1, 14

Коефіцієнт маневреності власних коштів

0,26

0,62

  0,36

    2,4

К зносу ОЗ= Знос ОЗ/ Первісна вартість;

К придатн. ОЗ = Первісна вартість/ Знос ОЗ;

К реал. варт. майна = Засоби виробництва/ Активи;

І пост. активу = Необоротні активи/ Власний капітал;

К маневреності = Власні ОК/ Власний капітал

   Зробивши розрахунки по показникам майнового стану, можна сказати, що коефіцієнт придатності ОЗ звітного року у порівнянні з базовим залишився майже без зміни, різниця на 0,1, а індекс постійного активу збільшився на 0,56, також низький показник має  коефіцієнт зносу -0,03 або 94%.

2)  Розрахуємо показники ефективності використання оборотних коштів ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» (Таблиця 2.2.)                                                                                         

Таблиця 2.2

Аналіз показників оборотності ОК

Показник

                 Роки

        Відхилення

Базовий 2006р

Звітний 2007р

Абсолютне

Відносне

%

Оборотність

обор. коштів

   

4, 34

   2, 83

 -1,51

0,65

Тривалість 1об. ОЗ

85,02

   129

     43,98

 1,52

Оборотність кредиторської заборгованості

 

5,2

  3,2

  -2

  0,61

Тривалість 1обор. кредит. заборгованості

70,3

  113,2

42,9

 1,61

Оборотність чистого робоч. капіталу

    24,88

23,18

-1,17

0,93

Тривалість 1обор. чистого роб. капіталу

     14,67

    15,7

  1,03

 1,07

Оборотність фіксованих активів

10,3

     12,22

   1,92

  1,18

Тривалість 1обор. фіксов. Активів

35,6

29,9

    -5,7

  0,84

Оборотність усіх активів

2,9

2,3

     -0,6

   0,8

Тривалість 1обор. усіх активів

125,7

159

     33,3

  1,26

Обор. ОК = ЧД/ Середня величина обор. активів;

Трив.1об.ОЗ = Трив. періоду/ К обор. ОК;  

Оборот. кред. заборг. = ЧД/ Середня кредит. заборг.;

Трив.1 об. кред. заборг. = Тривалість періоду/ К обор. кред. заборг.;

Обор. чистого роб. капіт. = ЧД/ Середн. чист. роб. капітал;

Трив. 1об. ЧРК = Трив. періоду /К обор. ЧРК;

Обор. фікс. активів = ЧД/ Середні фіксовані активи;

Трив. 1об. фікс. акт = Трив. періоду/ К обор. фікс. акт.

Обор. усіх активів = ЧД/ Середні активи;

Трив. 1об. усіх акт. = Трив. періоду/ К об. усіх активів

  Аналізуючи дані таблиці 9.8., слід зазначити, що підприємство має низький показник оборотності кредиторської заборгованості - -2, або 61%, а також показник оборотності чистого робочого капіталу -1,17, або 0,93%.. Отже, можна зробити висновок, що завод зменшив ефективність використання оборотних коштів у звітному періоді, але водночас зросла оборотність фіксованих активів – 1, 92, або 118%.

  Рентабельність продукції — це відносний показник, який характеризує прибутковість виробництва та реалізації продукції підприємства.

  3) Розрахуємо показники рентабельності ВАТ « Ічнянський завод сухого молока та масла» (Табл. 2.3)                                                                                                     

  Таблиця 2.3

Показники рентабельності

Показники

                 Роки

          Відхилення

Базовий 2006р

Звітний 2007р

Абсолютне

Відносне %

Рентабельність активів за П від звич. діяльності

 0,016

0,053

 0,037

     3,31

Рентабельність К за чист. приб.

     0,016

0,053

0,037

    3,31

Рентабельність Вл. К за чист. прибутком

0,035

0,034

-0,001

    0,97

Рентабельність виробн. фондів за чистим приб. (заг. рентаб)

 0,05

0,21

0,16

   4,2

Рентабельність реаліз. прод. за приб. від реаліз.

0, 022

0,06

0,038

   2,73

РРП за приб. від опер. діяльності

0,030

0,053

0,023

   1,8

РРП за чистим прибутком

0,0054

0,023

0,0176

   4,26

Re активів за Пр. від зв.д = Приб. від ЗД/ Активи

Re капіт. За ЧП = Чистий прибуток / Заг. капітал

Re Вл. Капіт. = Чистий прибуток /Власний капітал

Re виробн. фондів = Чистий прибуток / Виробничі фонди

Re реаліз. прод. за приб. реаліз. = П від реаліз/ Виручка

Re реаліз. прод. за приб. ОД = Приб. від ОД/ Виручка

Re за ЧП = Чистий прибуток/ Виручка

   Аналізуючи дані таблиці 9.9., ми спостерігаємо досить значні збільшення всіх основних показників рентабельності заводу. Наведені дані свідчать про покращення в звітному періоді ефективності операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. А саме спостерігається у звітному році значне покращення показників рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком, відхилення - 0,0176, рентабельність капіталу за чистим прибутком – 0,037.                                                                                                                                                           

4)  В умовах формування ринкових відносин в Україні, методика аналізу господарської діяльності спрямована в першу чергу   на   дослідження   таких   сторін   діяльності,  як фінансова стійкість, платоспроможність.

Перехід до ринкових відносин для підприємств пов'язаний з можливістю господарської невизначеності та підвищеного ризику, тому виникає необхідність проведення поточного і оперативного контролю показників фінансового стану.

    Розрахуємо показники фінансової стійкості ВАТ «Ічнянський завод    сухого молока та масла» (Табл. 2.4.)                                                                                                                                           

 Таблиця 2.4.

Аналіз фінансової стійкості

Показники

          Роки

     Відхилення

Рекомендоване

значення

Базовий 2006р

Звітний 2007р

Абсолютне

Відносне

       %

Наявність власних ОК

2530,1

   4056,4

1526,3

     1,6

Збільшення

К забезпеч. об. активів ВК

    0,17

   0,12

-0,05

     0,7

      >0,1

К забезпеч. власн. коштів

   1,9

   1,3

-0,6

      0,68

      0,5-0,8

К маневреності власного капіталу

   0,26

   0,62

0,36

     2,4

     0,3-0,5

К маневреності власних обор. кошт.

   0,005

0,002

-0,003

      0,4

Збільшення

Інд. Постійного активу

     0,64

1,2

0,56

      1,9

Зменшення

К фінансової стабільності

     0,79

0,22

-0,57

     0,28

      >0,8

К фінансової незалежності

0,44

0,71

0,27

     1,61

      >0,5

К фінансової ризикованості

    1,27

4,5

3,23

      3,5

     <0,2

К фінансової стійкості

0,44

0,17

-0,27

     0,4

   0,75-0,9

  К мобільності

     2,4

        4,32

       1,92                   

      1,8

      >0,5

Наявність Власних ОК = Об. активи – Короткострок. зобов’яз.

Коеф. забезп. ОА вл. коштами = Вл. ОК/ Оборотні активи;

Коеф. забезп. ВК = Вл. ОК/ запаси і затрати;

Коеф. маневр. ВК = Вл. ОК/ ВК;

Коеф. маневр. власн. обор. коштів = Кошти/ Власні оборотні кошти;

Коеф. мобільн. = Обороні активи / Необороні активи;

Інд. Пост. Акт. = Необороні активи / Власний капітал;

Коеф. фінанс. стаб. = Власний капітал/ Позичковий;

Коеф. фінанс. незал. = Власний капітал/ Валюта балансу;

Коеф. фінанси. ризиков. = Позичковий Капітал/ ВК;

Коеф. фінанс. стійкості = ВК + Довгострок. зобов’яз./ Валюта балансу.

Виходячи з аналізу показників фінансової стійкості ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», можна зробити висновок, що на кінець звітного періоду майже всі показники фінансової стійкості зменшились в порівнянні з минулим роком, що є негативною тенденцією і свідчить про погіршення використання основного та оборотного капіталу підприємства та пониження фінансової стійкості ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла». Підприємству необхідно проводити спрямовані дії на зменшення запасів і затрат, поповнення власних оборотних коштів та прискорення обертання капіталу в поточних активах, які призведуть до підвищення фінансової стійкості.

  1.  Розрахуємо показники ліквідності ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» (Табл. 2.5)

                         Таблиця 2.5.         

Аналіз ліквідності

Показники

                  Роки

 Відхилення

Рекомендоване значення

Базовий 2006р

Звітний 2007р

Абсолютне

Відносне

      %

К поточної ліквідності

1,2

1,14

-0,06

      0,95

         1-2,5

К швидкої ліквідності

    0,04

0,007

-0,033

      0,175

        0,7-2

К пот. ліквідності = Поточні активи/ Поточні зобов’язання

К швидкої ліквідності = Грош. кошти, короткострок. фін. вклади,

                          дебіт. заборгов. / Поточні зобов’язання

 Як видно з таблиці 9.11., коефіцієнт поточної ліквідності має негативну динаміку зниження, що свідчить про зниження рівня ліквідності заводу. Але необхідно зазначити, що всі коефіцієнти ліквідності мають набагато нижчі значення в порівнянні з нормативними. Отже, керівництву підприємства необхідно тримати курс на підвищення ліквідності підприємства й зберегти тенденцію зростання ліквідності.

  1.  Проведемо аналіз ділової активності ВАТ Ічнянський завод сухого молока та масла (Табл. 2.6.)

 Таблиця 2.6

Аналіз ділової активності підприємства

  Показники

        Роки

            Відхилення   

Рекомендоване

значення

Базовий

2006р.

Звітній

2007р.

Абсолютне

Відносне %

К загальної оберненості капіталу

      2,9

      2,3

       -0,6

       0,8

Збільшення

К оберненості мобільних засобів

     4,05

     2,83

      -1,22

      0,7

Збільшення

К оберненості матеріальних оборотних засобів

      48,14

   29,5

     -18,64

      0,61

Збільшення

К оберненості готової продукції

    227,2

     31,7

       -195,5

     0,14

Збільшення

Фондовіддача необоротних активів

   10,3

    12,2

       1,9

    1,2

Збільшення

К оберненості власного капіталу

    6,6

     14,5

      7,9

    2,2

Збільшення

К оберненості кредиторської заборгованості

   5,2

      3,2

    -2

    0,61

Збільшення

Коеф. заг. обернен. капіталу = Чиста виручка від реаліз./ Загальний капітал

Коеф. обернен. моб. засобів = Чиста виручка від реаліз./Мобільні засоби

Коеф. обернен. матер.об.зас.= Чиста виручка від реаліз./Матер.обор. засоби

Коеф. обернен. гот.продукції=Чиста виручка від реаліз./Готова продукція

Коеф. обернен.дебіт.заборгов.=Чиста виручка від реаліз./Дебітор. заборгов.

Фондовіддача необор. активів=Чиста виручка від реаліз./Необор.активи

Коеф. обернен. власн. капіталу=Чиста виручка від реаліз./Власн. капітал

З таблиці 2.6 видно, що К оберн. готової продукції - -195,5, або 14%,

К оберн. мобільних засобів - -1,22, або 7%, К оберн. вл. капіт. – 7,9 або 220%.

Аналіз виробничої програми підприємства

Виробнича програма визначає номенклатуру, строки, кількість і вартість продукції, є складовою частиною бізнес-плану. Аналіз виробничої програми  ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» наведено в таблиці 2.7.                      

 Таблиця 2.7

Програма загального обсягу виробництва продукції

Показники

Обсяг

виробництва тонн

Вартість (безПДВ), млн. тис. грн

2008 в % до 2007

2007

2008

2007

2008

1.Виробництво основних видів:

 

 -сирні вироби;

820,00

1255,00

9200,00

10808,00

117,4

 - масло

85,00

53,00

2110,00

1000,00

47,4

2.Темп росту в груповому асорти-

менті

3. Сирні вироби:

820,00

1255,00

9200,00

10808,00

117,4

 з них:

- Сир «Здоров’я»

28,00

20,00

20,00

18,00

90

4. Масло

85,00

 63,00

2110,00

1000,00

47,4

-Масло

«Селянське»  вагове

68,00

53,00

1560,00

640,00

41,02

-Масло «Селянське»

розфазоване

17,00

10,00

550,00

360,00

65,45

 Загальний обсяг виробництва продукції збільшився, також зменшилось виробництво масла. Зупинення  виробництва масла спричинене  ремонтом лінії мельошинна.

На виконання виробничої програми впливає ряд факторів, які поділяють на три групи:

  •  пов’язані з організацією праці та використанням робочої сили;
  •  з наявністю та використанням засобів праці;
  •  з наявністю і використанням предметів праці.

Між цими факторами існують певні залежності, які слід розглянути та   проаналізувати.

Розглянемо вплив трудових факторів на виконання виробничої програми. Дані для аналізу наведені в таблиці 2.8.      

                                                                                                        Таблиця 2.8

Вплив трудових факторів на виконання виробничої програми

Показники

             Роки

Відхилення

2007

2008

Абсолютне

Відносне %

Товарна продукція, тис. грн

11310,00

11808,00

498,00

104,4

Середньоспискова чисельність ПВП, чол..

420

456

36

108,5

Середньорічний  виробіток ТП

на 1 прац., грн..

5613,42

6240,37

626.95

111,16

 З даних таблиці 2.8. видно, що на збільшення  виробничої програми вплинули:

1. зміна чисельності ПВП:  ТП=+36*5613,42=+202083,12грн

2.зміна продуктивності праці:  ТП=626,95*456=+285889,2 грн

   Загальна зміна ТП=202083,12+285889,2=487972,32 грн

   Розглянемо вплив на виконання виробничої програми  другої групи факторів – наявності та ефективності використання  основних виробничих фондів, використовуючи  дані  таблиці  2.9.

                     Таблиця 2.9

Вплив наявності використання основних виробничих фондів на виконання виробничої програми другою групою факторів

Показники

             Роки

Абсолютне відхилення

2007

2008

Товарна продукція, тис. грн

11310,00

11808,00

498,00

Середньорічна вартість

ОВФ, тис. грн

7645,7

7680,3

34,6

Фондовіддача на 1 грн. вартості ОВФ, грн

2,411356

3,59984

1,0986

На зміну обсягів виробництва продукції вплинули:

  1.  Зміна середньорічної вартості ОВФ:

ТП = 34,6*2,411356=83,432

  1.  Зміна  фондовіддачі: ТП=1,0986*7680,3=8437,57

Загальна зміна ТП=83,432+8437,57=8521,009

  Розглянемо вплив на зміну обсягів виробництва третьої групи факторів – наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів, використовуючи дані таблиці 2.10.

                      

  Таблиця 2.10

Вплив наявності і використання матеріальних ресурсів

Показники

            Роки

Абсолютне відхилення

2007

2008

Товарні

11310,00

11808,00

498,00

Матеріальні

10499,6

14327,7

3828,1

Вартість ТП на 1

2162,5

1983,8

-178,7

   За даними таблиці 2.10. видно, що зростання обсягів виробництва відбулося за рахунок:

  1.  зміни матеріальних витрат: ТП = 3828,1*2162,5=8278266,25 грн
  2.  зміни матеріаловіддачі: ТП=-178,7*14327,7=-2560360 грн

 Загальна зміна: ТП = 8278266,25 + (-2560360)=5717906,25

На зміну виробничої програми вплинула також зміна цін на продукцію заводу, яку відображено в таблиці 2.11.

                                  

   Таблиця 2.11

Середня оптова ціна 1 тони продукції в порівняльних цінах станом на 1.01.2009 рік

Середня оптова ціна 1 тони

               Роки

2008 у % до 2007

2007

2008

Сирні вироби, грн

2310,75

 2532,43

109,6

Масло, грн

1688,4

1701,2

100,7

Якість – сукупність властивостей продукції, що визначає ступінь придатності її у відповідність з призначенням. Особливу увагу під час аналізу приділяють випуску нових видів продукції, що сприяє кращому забезпеченню населення, розширенню асортименту продукції, підвищенню її якості. Непрямим показником, що характеризує якість продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.

Проаналізуємо якість продукції ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» за останні декілька років на основі непрямого показника – браку, використовуючи дані таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Аналіз якості продукції

Показники

 2005 рік

      2006рік

    2007 рік

      2008 рік

тонн

%

тонн

%

тонн

%

тонн

%

Брак виробничий

(сирні вироби)

8

0,005

6,5

0,003

9,7

0,004

 10,2

 0,007

Брак експедиційний (сирні вироби)

5,2

0,02

5

0,008

10,3

0,007

13,5

0,008

          Із аналізу видно, що брак за останній аналізований 2007 рік зріс, як виробничий так і експедиційний. Поява виробничого браку пов’язана  з ремонтними  роботами  обладнання, які були в 2007 році. Також цей брак пов’язаний з освоєнням виробництва нових видів продукції.  

         Основними конкурентами ВАТ «ІЗСММ» є і інші молокозаводи і інші маслозаводи, які входять до конкурентів Чернігівської області, також основним конкурентом являється Пирятинський маслозавод.

         В наведеній нижче таблиці 2.13 можна побачити дані щодо становища молокозаводів Чернігівської області.

        Таблиця 2.13

Основні показники роботи маслозаводів Чернігівської області за 2008 рік

Підприємства

ТП в

цінах 2007 року

Товарна продукція в порівн. цінах

Масло, тонн

Сирні 

вироби, тонн

2007

2008

%

2007

2008

%

2007

2008

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Чернігівський

молокозавод

10801

10317

10801

104,6

479.00

513,00

107

270

281

104

Ічнянський завод сухого

молока  та масла

11013

10300

11013

106,9

930,00

946,00

101,7

832

1038

124,7

Лосинівський маслосирзавод

11808

11310

11808

104.7

850,00

530,00

62,35

820

1255

153,04

Сосницький молокозавод

10420

10315

10420

101

381,00

463,00

82

276

283

102,5

Бобровицький маслозавод

11014

11007

11014

100,06

548,00

613,00

111,8

426

468

109,8

Ніжинський міськмолзавод

8360

8256

8360

101,2

467,00

503,00

107,7

-

-

-

Всього

по області

63416

61505

63416

103,07

3655

3568

95,4

2  2624

3325

118,8

   

Рис. 2.1. Обсяг випуску продукції масла за 2008 рік по Чернігівській області, тонн.

Проводячи підрахунки ІЗСММ з іншими заводами-конкурентами Чернігівської області, то можна побачити, що виробництво масла найбільш високе у Ічнянському заводі сухого молока та масла, друге місце по виробництву посідає Бобровицький  маслозавод.

2.2. Стратегічний аналіз макро- проміжного середовища

  1.  Аналіз макросередовища кокуренції

   РЕSТ - аналiз – це методика стратегiчного аналiзу зовнiшнього середовища пiдприємства, яка призначена для виявлення політичних, економiчних, соцiальних i технологiчних аспектiв зовнiшнього середовища, що можуть вплинути на стратегiю пiдприємства.                     

 

 Таблиця 2.2.1

PEST - аналіз зовнішнього середовища ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла»  

Політика

Оцінка

Зміни законодавства

+

Посилення державного галузевого регулювання

_

Політична стабільність

_

Зміна політичного курсу країни

_

Недосконалість законодавчої бази

_

Вплив опозиції на прийняття рішень президентом

+

Економіка

Оцінка

Зміцнення американської валюти

+

Зниження податків (ПДВ, мито)

+

Підвищення мінімального рівня зарплати

+

Високі проценти по кредитах

_

Підвищення рівня попиту на дані види продуктів

+

Розвиток ринкової інфраструктури

+

Зростання ВВП

+

Посилення державного контролю за ціноутворенням

_

Збільшення державних замовлень

+

Корупція

+

Соціум

Оцінка

Скорочення чисельності населення в регіоні

+

Нові удосконалені послуги на більш високому рівні

_

Відданість покупців вітчизняній продукції

+

Технологія

Оцінка

Прискорення темпів науково-технічного процесу

+

Необхідність вкладання власних коштів в НДПКР

_

Скорочення життєвого циклу технологій

_

PEST - аналіз показав, що підприємство зазнає негативних впливів майже з усіх чинників.

Економічні фактори характеризують тенденції зміни цін, доходів, заощаджень, інвестицій, доступність кредитних ресурсів, рівень безробіття. Економічне середовище України перебуває в кризовому стані. Отже, навряд чи спроможний завод сухого молока та масла самостійно, без іноземних інвестицій подолати кризу і здійснити структурну перебудову.

Політичні фактори виявляють політичні тенденції, здатні вплинути на бізнес, правове середовище бізнесу, антимонопольні закони, податкову політику. Додатковий ризик, пов'язаний із політичним кліматом, жадає від підприємства тонкого аналізу як сьогоднішньої, так і довгострокової ситуації в сфері державного управління, тенденцій і напрямків змін.

Соціально-культурні фактори відбивають зміни відносин споживача до продуктів, зміни в життєвому укладі окремих категорій споживачів. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості підприємств, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу.

Технологічні фактори: визначаються факторами розвитку науково-технічного прогресу в сфері виробництва послуг. Технологічні фактори виступають основою створення й пропозиції нових видів послуг. В українських молокозаводах не має можливості впроваджувати новітні технології, які поширені в Європі. Головними причинами цього є недостатній кваліфікаційний рівень працівників та неспроможність українських споживачів збільшувати свої витрати на якіснішу продукцію.

2.2.2. Аналіз проміжного середовища

Потреба найефективнішого використання зв’язків з оточенням спонукала до ряду досліджень у напрямку сутності, структури й механізмів функціону-вання зовнішнього середовища, яке безпосередньо впливає на результати ді-яльності підприємства. Найбільш поширеною й відомою є модель «галузевої конкуренції» М.Портера, де зовнішнє середовище ототожнюється з галуззю (галузями), в якій функціонує підприємство.
Загальна характеристика галузі. Аналіз галузі — це передусім аналіз пропозиції. Він грунтується на аналізі кількісних і якісних факторів вироб-ництва. Варто акцентувати увагу на ролі конкуренції та конкурентів у формуванні пропозиції1: ці явища більш істотно впливають на обсяги пропозиції, якість товарів, ціни та витрати на виробництво
 тощо. Для характеристики тенденцій формування пропозицій використовують ретроспективну та прогнозну інформацію про зовнішні (незалежні, екзогенні) та внутрішні (залежні, ендогенні) фактори, які є результатом обраної політики підприємства у тому чи іншому напрямку діяльності. Частина факто-рів мають як екзогенний, так і ендогенний характер. Це стосується насамперед тих випадків, коли більшість підприємств галузі обирають одну й ту саму стратегію, наприклад диверсифікації чи застосування нової технології. У цьому разі для конкретного підприємства такі явища матимуть як внутрішній, так і зовнішній вплив.

Практика процвітаючих підприємств доводить, що використання галузевої моделі конкуренції М.Портера дає змогу дещо обмежити перелік факто-рів для аналізу. Згідно з цією моделлю головними елементами зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства, є: споживачі, поста-чальники, товари-замінники, конкуренти та фірми, які потенційно можуть увійти й почати діяти у цій галузі(рис.2.2.1).

Рис. 2.2.1. Модель галузевої конкуренції, що базується на підході М.Портера

Ці компоненти середовища, з одного боку, загрожують існуванню підпри-ємства, а з іншого — формують можливості для його подальшого розвитку. М.Портер виокремлює кілька характеристик для змалювання характеру та ступеня впливу кожного з елементів галузевої моделі зовнішнього середови-ща прямого впливу. Розглянемо коротко їхній зміст.
Споживачі. В основі функціонування підприємств у ринковій економіці лежить ідея задоволення потреб. Потреби є передумовою купівлі, купівля дає змогу відшкодувати витрати на виробництво проданого товару та отримати певний прибуток для продовження виробництва, а отже, для іс-нування підприємства. Існує досить великий перелік досліджень щодо класифікації потреб. Дослідженням потреб займаються маркетингові ор-ганізації. Великого значення при цьому набуває платоспроможний попит, тому що лише за наявності грошей у споживача можливі всі ринкові опе-рації. 
Попит — це дуже складне явище, що формується під впливом великої кі-лькості чинників. Найчастіше їх групують у такі розділи: позиція та поведінка споживача, визначення сегментів ринку та їхніх особливостей, часові характеристики зміни чинників тощо.
Вивчення поведінки та позицій споживачів передбачає два аспекти — кількісний і якісний.

Існує 5 сил конкуренції Портера:

  •  споживачі;
  •  постачальники;
  •  товари-замінники;
  •  конкуренти;
  •  потнційні кокуренти.

Розглянемо першу силу кокуренції Портера – споживачі.

Розрізняють кінцеві споживачі та організації-споживачі (виробники, оптова і роздрібна торгівля).

Між споживачами існує відмінність: у ринках і у придбанні. Деталі видно з таблиці.

Таблиця2.2.1

Організації-споживачі

Кінцеві споживачі

Відмінність у придбанні

-придбають для використання в подальшому виробництві або для продажу іншим споживачам;

- придбають сировину, напів-фабрикати;

- покупки здійснюють на основі специфікацій і основних  даних.;

- організації  здійснюють конкурентні торги та переговори.

-придбають для власного, домашнього споживання;

-купляють готову продук- цію;

-покупки здійснюють на основі опису, моди.

- конкурентні торги не здійснюються.

Відмінність у ринках

- організації малочисельні та сконценторовані географічно;

- рух товару коткий;

- організації здійснюють особливе обслуговування.

- сконцентровані мало;

  •  довгий рух товару;
  •  немає особливого об-слуговування.

Завод сухого молока та масла в місті Ічня орієнтується в більшості: на споживачів своєї області по виробництву масла, сиркових мас, кисломолочних продуктів та на закордонних споживачів (організації-споживачі) по виробництву сухого молока.

Друга сила конкуренції  -  постачальники:

Постачальники мають досить значний вплив на підприємство та галузь в цілому за рахунок цін, умов постачання, можливостей розриву контрактів. У вітчизняній економіці проблеми постачання завжди мали велике значення внаслідок дефіциту ресурсів, невідпрацьованості системи матеріально-технічного постачання. З розривом довгострокових зв’язків після розпаду СРСР ситуація ще більше погіршилася. Склалася ситуація, коли стара систе-ма розподілу вже перестала діяти, а нова — ще не сформувалася. Кожне підприємство стикнулося з одним і тим самим питанням, характерним, між іншим, і для розвиненої ринкової економіки, — як знайти та вибрати постачальника. Досвід процвітаючих підприємств доводить, що весь цикл постачання треба розбити на три етапи:
1) виявлення потреб у тих чи інших ресурсах, оцінка їхніх обсягів і визна-чення способу, в який вона (потреба) може бути задоволена
;
2) вибір конкретного способу задоволення потреби та конкретного поста-чальника;
3) процес реалізації закупки (підписання контракту та його виконання).
Треба розрізняти постачальників сировини та матеріалів, капіталів, тру-дових ресурсів, оскільки взаємовідносини підприємства з ними мають певну специфіку.

Основними чинниками, які характеризують постачальників є:

  •  оцінка тенденцій «ринків сировини»;
  •  розподіл «ринків сировини»;
  •  кількість і концентрація підприємств-постачальників;
  •  можливість використання ресурсів-замінників;
  •  оцінка «витрат конверсії» в разі зміни постачальника.

Для підприємства по виробництву масла і сухого молока існує на території Ічнянського і Ніжинського району безліч постачальників.   Основні постачальники – постачальники сировини (молока). Якщо охарактеризувать постачальників, в основному це приймальні пункти в селах Ічнянського та Ніжинського, Борзнянського району, а також це сільськогосподарські підприємства, які вирощують поголів'я  великої рогатої худоби, а саме це СПОП «Ічнянське», ТОВ «Фортуна».

Третя сила конкуренції – товаро-замінники:

Товари-замінники. Товари-замінники (продукти чи послуги) виконують, як правило, ті самі функції, що й основні продукти галузі, що є об’єктом дослідження, але продаються на інших ринках, використовуються іншими групами споживачів. Прикладами продуктів (послуг), які можуть бути взаємозамінними, є масло і маргарин, мазут і природний газ, залізниця та автотранспорт, придбання нерухомості та страхування життя (як форма вкладання грошей) тощо. У цих парах продуктів (послуг) найважливішим є, з одного боку, виготовлення певним способом для задоволення конкретних потреб, а з іншого — їхній взаємозв’язок у сприйманні споживача як замінників.
Вплив товарів-замінників (продуктів) на рівень конкуренції досить знач-ний, оскільки вони обмежують рівень потенційної прибутковості за рахунок позитивної перехресної цінової еластичності: якщо ціна на товар А підвищується, зростає попит на товар-замінник Б. Наявність чи можливість існування товарів-замінників встановлює верхню межу ціни на ринку, що обслуговується галуззю — об’єктом дослідження. Практика засвідчує високий рівень впливу товарів-замінників на рівень конкуренції в галузі, навіть за умови її високої конкурентоспроможності. 
Оцінка товарів-замінників здійснюється за тими самими параметрами, що й основних товарів, які випускаються галуззю, що дає змогу виявити їхню конкурентоспроможність.
Вплив товарів-замінників на ситуацію в галузі може відбуватися в таких напрямках.
1. Зниження цін на товари-замінники, що призводить до неможливості відшкодувати витрати на підприємствах галузі.
2. Зменшення обсягів ринку внаслідок втрати частини споживачів, що починають купувати товари-замінники. 

  1.  Підвищення конкуренції: всередині галузі за місце на скороченому ринку; між галузями, які поставляють продукцію, що задовольняє ті самі потреби.

4. Необхідність пошуку нових напрямків діяльності й пов’язані з цим додаткові  витрати на  підприємствах галузі. 

На сьогоднішній день, можливі зменшення обсягу ринку внаслідок втрати споживачів, оскільки молочні продукти дорожчають, сировини в великих запасах немає, споживачі починають купувати товаро-замінники, які є дешевшими і задовільняють в деякій мірі споживачів.

Товаро-замінником, який заміняє масло є легке масло, маргарин, для творогу – виготовлення творогу в домашніх умовах на основі кефіру (ціна на творог зростає, споживачі знаходять кращий вихід: вони купують молоко, або кефір, відстоюють і виготовляють творог в домашніх умовах, який по якості буде навіть кращий. Аналогічно можна сказати за сир.

Четверта сила конкуренції – конкуренти:

Аналіз конкуренції. Конкуренція в галузі може бути більш або менш ін-тенсивною. Це залежить не лише від кількості підприємств у галузі, хоча де-якою мірою їхня кількість зумовлює тип конкуренції (наприклад, олігополіс-тичну чи чисту). Крім того, на інтенсивність конкуренції впливають насиченість ринку, тенденції в його русі (розвиток чи скорочення); особливості функціонування галузі, що проявляється в міцності бар’єрів входу 1 чи виходу, 2 фаза її життєвого циклу, місце галузі в економіці тощо. На рівень конкуренції впливають такі фактори, як наявність і можливість виникнення товарів-замінників і підприємств, що потенційно можуть увійти до галузі. У сукупності все це впливає на рівень цін і витрат на виробництво й розподіл товарів.
Для характеристики конкурентів (по кожному з наявних та потенційно можливих конкурентів) можна використовувати такі фактори:

-частка ринку, що обслуговується;

-імідж, досвід, наявність добре знаних торгових марок;

-фінансовий стан;

-розвиток НДДКР, наявність патентів і ліцензій;

-наявність передової технології;

-наявність виробничих потужностей (надлишок чи нестача);

-наявність і рівень розвитку інформаційно-аналітичних підрозділів;

-здатність до маневру, гнучкість у пристосуванні до змін;

-наявність власної, розвиненої системи розподілу та збуту;

-наявність висококваліфікованих кадрів;

-рівень обслуговування проданої продукції;

-вид і рівень реклами та інших складових ФОПСТИЗ;

-наявність інформації про ринок узагалі та окремі сегменти;

-рівень планування;

-зв’язок з громадськістю.

    Просте порівняння факторів не дає змоги врахувати всі аспекти конкуренції в галузі. Такий підхід найчастіше визнається недалекоглядним. Так, окремі фактори фінансового стану конкурентів дають змогу лише констатувати кращий чи гірший рівень результатів діяльності, а найважливіше — це зрозуміти, чому конкурент досягнув таких показників, і вжити відповідних заходів на своєму підприємстві. 

Щоб оцінити рівень конкуренції, доцільно розглянути наявну і/або ймовірну конкуренцію, яка пов’язана:

з «ціновими проривами», пов’язаними з «технологічними проривами» (що зумовлюють здешевлення і/або зростання якості) чи ціновими зрушеннями на товари-замінники (падіння цін на відеокамери підвищило їхню конкурен-цію з дорогими фотоапаратами); вибором певної стратегії (стратегій) (наприклад, орієнтація на систему взаємопов’язаних банківських послуг або акцентування лише на один вид послуг — заставу під нерухомість); об’єднанням з відомими фірмами (наприклад, для використання деяких спільних розробок); вертикальною та горизонтальною інтеграцією (наприклад, з виробниками унікальних комплектуючих або з транспортними фірмами); новими конкурентами з міжнародною репутацією (наприклад, імпорт японських телевізорів практично зупинив виробництво українських «Електронів»).
Узагалі формування конкурентного середовища та підвищення конкурен-тоспроможності підприємств як усередині країни, так і на міжнародних ринках — основне завдання українського уряду та керівників окремих підприємств.
  На підвищення інтенсивності конкуренції в галузі впливають: 
1) велика кількість конкуруючих фірм чи приблизно однаковий їхній вплив на ситуацію в галузі;

2) повільне зростання самої галузі;

3) відносно великий рівень постійних витрат чи вартості товарно-матеріальних запасів;
4) висока додана вартість на підприємствах галузі (особливо при наукомі-сткому виробництві), що впливає на підвищення якості продукції;
5) відсутність диференціації продукції. Це означає, що для переходу спо-живачів від продукту однієї фірми до іншої додаткові витрати мінімальні;
6) «стрибок», що відбувся у виробничих потужностях завдяки якому-небудь нововведенню, пов’язаному з підвищенням якості (за наявності над-потужностей у інших підприємств);

7) підвищення стратегічного значення продукції, що виробляється галуз-зю (що може проявитися в допомозі окремим виробникам з боку державних органів);

8) надвисокі витрати, пов’язані з «виходом» з галузі;

9) застосування підприємствами додаткових заходів щодо збереження комерційної таємниці та інших бар’єрів з метою охорони «інформаційного поля».

    Конкуренти – основна проблема підприємства. Основою конкурування  на заводі сухого молока та масла є збір молока у населення молоковозами (потреба підприємства в сировині). Виграш над сировиною отримує те підприємство, яке запропонує більшу закупівельну ціну.  В даний час основним конкурентом підприємства є Лосинівський маслосир завод, Прилуцький молокозавод, який підпорядковується Яготинському молокозаводу. Конкуренція Прилуцького молокозаводу полягає у створенні приймальних пунктів молока на території Ніжинського, Ічнянського, Прилуцького району.

   Також у завода сухого молока і масла є конкуренти по випущеній продукції. Це Лосинівський маслосир завод, Бобровицький маслозавод, Ніжинський молокозавод, Куликівський молокозавод, а також існують конкуренти з інших регіонів, а саме: Полтавський завод, Тульчинський та Житомирський завод. По якості Полтавський, Тульчинський, Житомирський, уступають, ціна в них нижча, і тому споживачі дивляться вже не на якість, а на ціну.

  5 силою конкуренції є – потенційні конкуренти.

До потенційних конкурентів можуть бути віднесені такі підприємства: що діють на географічно близьких ринках, що схильні до експансії на інші ринки та мають для цього можливості; диверсифіковані фірми, які продовжують стратегію диверсифікації й працюють у суміжних (технологічно та організаційно) галузях і сферах; споживачі продукції виробничо-технічного призначення, що можуть налагодити частково чи повністю виробництво «не своєї» продукції); постачальники сировини, матеріалів і комплектуючих, що здатні налаго-дити переробку та складання на «своїх» потужностях кінцевої продукції; невеликі підприємства — аутсайдери галузі, які можуть дістати підтримку держави або великих фірм, бути поглинені цими великими фірмами і за ко-роткий час розвинутись до статусу небезпечного конкурента. Для підприємств, що потенційно можуть увійти в галузь, бар’єрами (пе-решкодами) можуть бути:

1. Загальні показники зростання/зменшення активності в галузі (в економіці загалом).

2.Низькі витрати на виробництво у підприємств, які діють в галузі, що можливо лише в разі великих масштабів випуску. За таких умов потенційний конкурент має інвестувати одразу великий капітал для організації необхідних виробничих потужностей, а це пов’язано зі збільшенням ризику.

3. Наявність добре знаних торгових марок уже діючих підприємств, а та-кож наявність продуктів, право на продаж яких належить окремим фірмам.
4.Наявність потужних служб ФОПСТИЗ у діючих підприємств.
5.«Витрати конверсії», тобто додаткові витрати споживачів, що пов’язані із заміною постачальників і необхідністю освоєння нових типів обладнання, нових професій, зміною системи обслуговування і т.ін. У разі освоєння про-дукції виробничого призначення це означає призупинення (зупинку)виро
бництва. 
6. Наявність уже сформованої галузевої системи розподілу продукції з обмеженою потужністю, що може перешкоджати входженню в галузь «не своїх» постачальників.
 

7. Наявність «галузевих переваг» у підприємств, що вже функціонують у даній галузі: патентів, «know-how»;розподілений доступ до джерел сировини; вигідне розташування відносно ринків сировини чи ринків збуту;
державна підтримка діючих у галузі підприємств; необхідність специфічного для галузі досвіду виробництва.

8. Рішення уряду щодо обмеження ліцензування окремих видів діяльності тощо.
  На інтенсивність конкуренції впливають також «бар’єри виходу» з галузі. Більшість з них аналогічні «бар’єрам входу», адже «виходячи» з галузі, підприємство переходить в іншу галузь. Однак є деякі специфічні бар’єри, які пов’язані із впливом суб’єктивних факторів.
Наприклад, керівники підприємства можуть перешкоджати «виходу», оскільки в новій сфері діяльності не бачать для себе належного місця. Власники підприємств можуть зволікати з переорієнтацією, сподіваючись на відновлення високої прибутковості, оскільки перехід до іншої галузі може супроводжуватись збитками тощо. Час, який минув з дня першого використання моделі галузевої конкуренції М. Портера, показав, що для більш реального вивчення «середовища прямого впливу» (або «середовища завдання») треба проаналізувати ще деякі типи організацій, які позитивно (негативно) регулюють діяльність підприємства, але відсутні у моделі М. Портера.
   Партнери. До партнерів можуть бути віднесені всі підприємства та орга-нізації, з якими підприємство — об’єкт дослідження вступає у договірні від-носини: постачальники, організації системи розподілу та продажу товарів, банки, науково-дослідні організації, консалтингові, юридичні, аудиторські фірми тощо. Партнерські відносини сприяють діяльності підприємства, оскільки дають змогу використовувати знання, досвід, виробничі потужності і т.ін. підприємств та організацій, що є фахівцями в певних галузях, і отримувати продукти та послуги високого рівня.
 
  Високий рівень розвитку партнерських відносин є результатом розподілу та спеціалізації праці, завдяки чому підвищується якість виробництва та продукції (послуг). Організації-регулятори. Держава як сукупність органів влади, громадсько-політичних інституцій суттєво впливає на економічні та суспільні проце-си.
За допомогою законодавства регулюється ринок (наприклад, у формі контролю за цінами та платнею, за експортно-імпортними операціями, через систему оподаткування та діяльність окремих галузей і підприємств тощо). Державне регулювання може стимулювати розвиток ринку чи окремих галузей (наприклад, за допомогою протекціоністських заходів типу імпортних квот) або, навпаки, ускладнювати ситуацію (наприклад, внаслідок непродуманої системи оподаткування, яка не «стимулює» до зростання виробництва і насичення ринку товарами національного виробництва). Велике значення має вплив держави на формування умов конкуренції, ринку праці та врегулювання конфліктів, пов’язаних з їхнім функціонуванням. Напрямки державної діяльності уособлюються у певних організаціях, які, виступаючи від імені держави, виконують регулювально-контрольні функції щодо підприємств і організацій. До їхнього переліку можна віднести: податкову інспекцію, арбітражні суди, органи працевлаштування, підрозділи Державного пенсійного фонду, протипожежну та санітарну інспекції тощо. У період переходу до ринку в Україні організації-регулятори ще не стали помічниками керівників підприємств; навпаки, жорсткі заходи, що їх вживають відносно підприємств, є наслідком командно-адміністративної системи управління. Керівники українських підприємств вважають, що від цих організацій-регуляторів іде основна загроза.

Основним потенційним конкурентом може виявитись французька компанія «Лакталіс». Група компаній «Лакталіс», що посідає 2 місце у світі, пидбала одночасно з провідних молокопереробних підприємств України Молочний дім (марка Фанні).

Придбання французькою Лакталіс груп вже 3-ої компанії в Україні, говорить по продовження хвилі придбань міжнародними компаніями українських підприємств. Цей шквал скуповування компаній превалюєу секторах української економіки, що розвиваються найшвидше: це банківський, металургійний, сектор споживацьких товарів.

  1.  Аналіз мікросередовища ВАТ «Ічнянського заводу сухого молока та масла»

Система і стратегія маркетингу на підприємстві

  Маркетингова діяльність підприємства – напрямок діяльності підприємства, спрямованої на виявлення і задоволення потреб споживачів у продукції; це діяльність щодо проектування, планування,  ціноутворення, розподілу, просування на ринку товарів і послуг для здійснення обміну з метою задоволення потреб індивідів та організованих суб'єктів. Маркетинг інтегрує всі фази підприємницької діяльності й підпорядкує їх інтересам підприємства на ринку.

  Маркетингова та збутова діяльність є однією з головних функцій відділу продаж.

  Структура відділу продаж зазнала значних змін у зв'язку з необхідністю пристосування до мінливих умов ринку. Були введені посади фахівця з аналітики та торгових представників. Це дозволить швидше отримувати повну та достовірну інформацію про ринки збуту та стан продажу продукції та інформувати покупців продукції про зміни умов постачання продукції та інше.

  В функції відділу входить:

- укладання договорів на постачання продукції;

- контроль за своєчасними розрахунками покупців з підприємством;

- інформування клієнтів підприємства про зміни цін на продукцію, умов укладених договорів,

- забезпечення оперативного керівництва по відвантаженню готових виробів;

- оформлення документації, пов'язаної з їх відвантаженням;

- ведення оперативного рахунку руху постачання готових виробів;

- здійснення контролю за роботою складу готової продукції з метою недопущення накопичення понаднормативних і надлишкових запасів продукції.

  Реалізація продукції здійснюється відповідно до укладених договорів підприємствам всіх форм власності. Обсяг реалізованої продукції постійно зростає, наприклад, в 2006 році обсяг реалізованої продукції становив 61263,5 тис. грн, а в 2007 році – 61354,7 тис. грн.

  Основними покупцями молочних виробів та масла в місті Ічня є Ічнянська райлікарня, СПОП «Ічнянське», Торговий дім «Браво» також  приватні підприємці.

  Продукція заводу є конкурентоспроможною на ринку Чернігівської області, так і на ринку ближніх областей. Це досягається насамперед завдяки високій якості продукції, яка має врегульовану ціну, що зумовлює їх доступність.

  Завод на балансі має павільйони, що дозволяє всім бажаючим ознайомитись з асортиментом продукції, доставка продукції в торгівельні точки здійснюється транспортом власників торгівельних точок.

  Асортимент продукції – це перелік видів продукції, що виробляється із зазначенням обсягів випуску.

  Асортиментна програма підприємства спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду підприємства, оптимізацію фінансових ресурсів з точки зору рентабельності товарів, які випускаються.

Система планування діяльності підприємства

   Реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає побудову збалансованої системи прогнозів і планів на довгострокову, середньострокову і короткострокову перспективу.

  Прогноз – спроба визначити стан певного явища чи процесу в майбутньому.

  Прогнозування – процес складання прогнозу, наукове обгрунтування можливих якісних і кількісних змін стану підприємства в майбутньому, а також альтернативних способів і термінів досягнення очікуваного стану.

  Планування – процес визначення цілей підприємства, які воно передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення поставлених цілей.

  Більш поширеним видом планування на підприємстві є складання бізнес-плану. Бізнес-план є інструментом стратегічного планування і основою поточного планування діяльності заводу сухого молока та масла. Він має наступні розділи:

  1.  Резюме;
  2.  Опис підприємства;
  3.  Опис продукції;
  4.  Дослідження ринку;
  5.  План маркетингу;
  6.  План виробництва;
  7.  Організаційний план;
  8.  Фінансовий план;
  9.  Оцінка ризиків;
  10.  Додатки.

 У сучасних умовах для заводу бізнес-план є робочим інструментом, який описує процес функціонування підприємства, показує, яким чином його керівники мають намір досягти своєї мети. Він є якісно розробленим, що допомагає підприємству зростати, завойовувати нові позиції на ринку, розробляти перспективні плани свого розвитку, формувати концепції виробництва товарів та обирати раціональні шляхи реалізації.

Затрати і фінанси підприємства

  Для ведення  господарської діяльності підприємство має вкладати кошти у виробничі ресурси та послуги, воно постійно витрачає кошти з метою створення майбутніх витрат.

За допомогою таблиці 2.3.1., проаналізуємо питому вагу статей витрат у загальному обсязі витрат на виробництво.

Таблиця 2.3.1

Питома вага статей витрат в загальному обсязі витрат на виробництво

Назва статей витрат

          

Сума, тис. грн.

          Питома вага, %

    2006 рік

       2007 рік

        2006 рік

        2007 рік

Матеріальні затрати

   51504, 5

    77736,5

       86,65

        87,8

Витрати

на оплату праці

    4127,5

    4901,0

       6,94

        5,53

Відрахування

на соціальні заходи

   1554,9

    1872,4

      2,62

        2,11

Амортизація

   575,0

    748,0

      0,97

       0,84

            Інші

операційні витрати

  1675,1

    3298,0

     2,82

       3,72

Всього витрати

на виробництво

  59437,0

   88555,9

     100

        100

З наведеної вище таблиці бачимо:

1. Зросла питома вага матеріальних витрат у загальному обсязі витрат на виробництво на 1,15% в 2007 році.

2.  З приведеної вище таблиці можна побачити що зросла питома вага інших операційних витрат на 0,9% в 2007 році.

3. Паралельно знизились витрати на оплату праці на 1,41% у 2007 році.

4. Знизились  відрахування на соціальні заходи на 0,51% в 2007 році.

Аналіз собівартості продукції

Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємства, показником її ефективності.

  Собівартість продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні  витрати  підприємства на їх виробництво (виконання).

   Собівартість реалізованої продукції за 2006 рік – 59311,1 тис. в 2007 році – 83566,3 тис. грн.

    Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється станом формування та використання прибутку. Тому проведемо фінансовий аналіз використання прибутку ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» за допомогою таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2

Аналіз фінансових результатів

Показники

            Роки

        Відхилення

Базовий

2005р

Звітній

2006р

Абсолютне

Відносне

 %

ЧД від реалізації

57183,7

62954,2

  5770,5

      1,10

Собіварт.

реал.прод

53510

59311,1

  5801,1

      1,11

Валовий прибуток

3673,7

3643,1

  -30,6

      0,99

Інші ОД

9042,2

8570,8

  -471,4

      0,95

Адмін. витрати

997,4

1202

   204,6

      1,20

Інші ОВ

9800,9

8079,9

    -1721

      0,82

Прибуток

від ОД

1420,7

1917,4

     496,7

      1,35

Інші фін.

доходи

      0

       0

      0

       0

Інші доходи

  578,4

      0

     -578,4

      -

Фін. витр.

765,1

1278,2

     513,1

       1,67

Інші витр

715,6

 68,5

  -647,1

       0,095

Прибуток від звич. діяльн.

до оподат.

  518,4

570,7

     52,3

       1,10

Податок на прибуток

229,4

 230,7

     1,3

       1,005

Чистий прибуток

289

340

      51

       1,17

Провівши розрахунок, ми побачимо, що за звітній 2006 рік зріс Чистий Прибуток аж на 51 (1,17%), Чистий Дохід на 5770,5 (1,10), зросли Фінансові витрати на 1,67%, Інші витрати на 3,1%, Прибуток від ОД на 1,35%, але при цьому знизились: Валовий прибуток  на 0,99% , інші витрати на 0,095%.

  1.  Загальна оцінка стратегічного стану організації

SWOT – аналіз підприємства, що здійснює ЗЕД

  1.  Оцінити сильні та слабкі сторони підприємства, а також його зовнішні можливості та загрози на прикладі об’єкта Вашої техніко-економічної практики.
    1.  Побудувати SWOT – матрицю.
    2.  Обрати оптимальну стратегію для Вашого підприємства відповідно до умов ринкового середовища та обгрунтувати зроблений вибір.

Проведемо оцінку впливу на підприємств макро- та мікрооточення і наявність можливостей та загроз для ВАТ ”Ічнянський завод сухого молока та масла”з їх боку (табл.2.4.1.).

Таблиця2.4.1

Перелік можливостей і загроз макросередовища для підприємства

Прояв впливу фактора (зміна фактора, стан)

Оцінка ступеня впливу факторів на підприємство у балах

Можливі варіанти відповідних дій підприємства

1

2

3

4

1

Можливості (фактори сприятливого впливу)

1.1

Розширюються можливості залучення інвестиційних та позичкових коштів

3

Необхідно провести оцінку співвідношення вартості залученого капіталу на рентабельності активів і визначити вигідність використання підприємством залучених коштів з позиції фінансової стійкості та вартості капіталу

1.2.

У зв’язку зі зростанням доходів населення збільшуються його можливості, збільшується попит

3

Необхідно розвивати зв’язки з населенням, стимулювати попит, пропонувати продукцію та послуги як велким підприємствам-споживачам, так і населенню, важливо збільшити рекламування продукції і послуг

1.3.

Використання нововведень в області якості дозволять утримувати значну частку на ринку

3

Важливо переглянути політику управління якістю на підприємстві та звернутися до нових технологій, що дозволить вийти на вищий рівень конкурентоздатності

1.4

На ринку праці є багато спеціалістів з управлінської та маркетингової діяльності

3

При розширенні штату підприємству не важко буде залучити спеціалістів в цих галузях

1.5

Підприємство намагається забезпечити своїм працівникам гідні умови праці

3

Це сприяє зростанню прихильності персоналу до організації, зменшенню плинності кадрів та покращенню організаційної культури

1.6

Рівень освіти достатньо високий, є спеціалісти, що можуть працювати в цій галузі в м. Ічня

2

Необхідно залучати освічених спеціалістів, можливо укладання договорів з відповідними вузами

1.7

Розвиток економіки сприяє залученню інвестицій у діяльність підприємства, дозволяє розвивати відносини з міжнародними партнерами

2

Необхідно запевнити партнерів, які можуть потенційно вкласти кошти у розвиток компанії в низькому ступні ризику втрати коштів та наявності можливостей отримання прибутків

1.8

Споживачі знайомі з видами послуг підприємства, вони усвідомлюють свою потребу у них, що спрощує завдання просування

2

Важливо проводити рекламу продукції та послуг, рекламний текст може бути максимально простим. Важливо надати покупцю всю необхідну інформацію

1.9

Підвищуються вимоги до якості продукції

2

Якщо підприємство буде використовувати нові технології в області якості, це дасть йому певну перевагу перед конкурентами в сучасних умовах

1.9

Є можливість залучення дешевої робочої сили на низькокваліфіковані роботи

1

Необхідно здійснювати економію коштів на оплату праці

1.10

Нормальний рівень податкових ставок

1

Уникати витрат, що пов’язані з недотриманням податкового законодавства

2

2. Загрози (фактори несприятливого впливу)

2.1

Гостра конкурентна боротьба у галузі, постійно необхідно відслідковувати зміни на ринку, щоб не втратити конкурентних переваг

3

Важливо стежити за діями конкурентів, вдатися до розвитку маркетингу і реклами

2.2

Високий темп інфляції викликає зростання ризику втрати отриманих прибутків, зростає вартість джерел фінансування

3

Необхідно проводити постійний моніторинг фінансового стану підприємства, забезпечити рентабельність активів вище за ціну залучення джерел фінансування

2.3

Нестабільність економічного розвитку сприяє підвищенню ризику втрати прибутків підприємством

2

Здійснювати страхування та диверсифікацію ризиків

2.4

Компанія майже не використовує управлінські нововведення у своїй діяльності

2

Зважаючи на достатньо великий розмір підприємства важливо створити сприятливу організаційну культури, вибрати найефективніший стиль управління, розвивати менеджмент якості, особливо це важливо в довгостроковій перспективі, так як підприємство прагне зростатати

2.5

Спеціалісти високого рівня мають значний попит на ринку праці і потребують забезпечення високого рівня заробітної плати

1

Важливо не тільки матеріальне, але й моральне стимулювання праці

2.6

Політична ситуація не стабільна, невідомо майбутнє ставлення держави до розвитку ринку, висока ступінь невизначеності

1

Здійснювати страхування бізнесу

2.7

Необхідне доповнення та корекція деяких законодавчих актів, важливе вдосконалення податкового законодавства

1

Слідкувати за змінами законодавства

2.8

Спостерігається зменшення чисельності населення, а отже і потенційних споживачів

1

Надавати своїм працівникам гідну заробітну плату, підтримувати сім’ї з дітьми

2.9

Є необхідність навчання дипломованого спеціаліста на підприємстві через зниження  якості освіти

1

Важливо розвивати систему підготовки кадрів на підприємстві

Як видно з таблиці, основні можливості для підприємства відкриваються в галузі розвитку технологій та якості, залучення спеціалістів управління та маркетингу, однак це потребує значного фінансування, зважаючи на погрози з боку інфляційних процесів, нестабільності економічного розвитку, підвищення відсоткових ставок, необхідно зважено підходити до стратегії управління фінансами на підприємстві, знайти найкраще співвідношення між фінансовою стійкістю та підсиленням ділової активності.

Таблиця 2.4.2

Перелік можливостей і загроз безпосереднього
оточення  для ВАТ ”Ічнянський завод сухого молока та масла”  

Прояв впливу фактора (зміна фактора, стан)

Оцінка ступеня впливу у балах

Можливі варіанти відповідних дій підприємства

1

2

3

4

1

Можливості (фактори сприятливого впливу)

1.1

Є можливості розширення ринку

3

Необхідно покращити якість продукції, здійснювати обґрунтовану ціновому політику, важливе значення реклами та маркетингових заходів

1.2.

Попит еластичний, може регулюватися ціновою політикою

3

Необхідно проводити обґрунтовану цінову політику

1.3.

Мінливість потреб залежить від розвитку галузі

3

Необхідно збільшувати прихильність споживачів за рахунок покращення якості продукції

1.4

Постачальники підприємства надійні

3

надійність постачальників дає переваги у проведенні політики покращення якості

1.5

Договірна політика є доцільною через можливість отримання додаткових переваг

3

Довгострокові, закріплені договором стосунки з постачальниками надають можливість економії витрат, отримання знижок на товари, роботи та послуги

1.6

Активних конкурентів небагато

1

Є можливість сконцентрувати увагу на найбільш великих конкурентах

2

2. Загрози (фактори несприятливого впливу)

2.1

Прихильність споживачів залежить від ситуації на ринку

3

Важливо вивчати потреби та очікування споживачів, передбачати їх та задовольняти

2.2

Конкурентна боротьба дуже висока

3

Необхідно підтримувати низьку ціну на продукцію, та покращувати її якість. Важливо рекламувати продукцію

2.3

Значна сила конкурентного тиску на ринку

3

Надання якісної  продукції, що відповідає вимогам споживача дасть можливість утримувати та покращувати конкурентні позиції

Отже основні загрози для підприємства з боку макро- та мікросередовища наступні:

  •  наявність гострої конкурентної боротьби;
  •  політична та економічна нестабільність, що не дозволяє передбачити розвиток ситуації та спланувати діяльність підприємства достатньо точно;
  •  зростання потреб до рівня якості продукції, які вимагають значних коштів та посилення фінансування;
  •  зростання ставки банківського відсотка, що обмежує можливості фінансування;

Але стан та зміни у макро- та мікросередовищі відкривають перед підприємством нові можливості, основні з них наступні:

  •  досить висока прихильність споживачів.
  •  розвиток фінансового ринку розширює можливості для залучення інвестиційних засобів;
  •  зростання доходів населення збільшує попит на продукцію ВАТІчнянський завод сухого молока та масла;
  •  розвиток техніки і технологій відкривають можливості для покращення якості та зменшення витрат;
  •  мінливість прихильностей споживачів дозволяє оперувати ціновою політикою та політикою якості з метою залучення покупців;
  •  надійність постачальників дозволяє покращити якість продукції за рахунок використання якісної сировини, та зменшити витрати завдяки отриманню знижок.

Побудуємо матрицю SWOT-аналізу для ВАТ ”Ічнянський завод сухого молока та масла”  в табл. 2.4.3.

Таблиця 2.4.3

Матриця SWOT-аналізу компанії ВАТ ”Ічнянський завод сухого молока та масла”

Сильні сторони (S)

Слабкі сторони (W)

  1.  високий рівень обслуговування;
  2.  можливість маневрування капіталом;
  3.  високий кадровий потенціал;
  4.  наявність значних ресурсів;
  5.  нове обладнання;
  6.  довіра та прихильність персоналу;
  7.  відповідна задачам підприємства організаційна культура;
  8.  тенденції до зростання чистого прибутку та розширення ресурсної бази
  1.  не розвинута маркетингова діяльність;
  2.  ненадійні джерела фінансування;
  3.  необхідність розширення штату;
  4.  низька гнучкість організаційної структури;
  5.  наявність гострої конкурентної боротьби;
  6.  необхідність налагодження гарантованого збуту

Можливості (О)

SO-стратегія

WO-стратегія

  1.  розвиток фінансового ринку;
  2.  зростання доходів;
  3.  розвиток техніки та технологій;
  4.  еластичність попиту;
  5.  надійність постачальників

Передбачається покращити ступінь використання наявної ресурсної бази підприємства, у разі необхідності – залучити додатковий персонал, збільшити інтенсивність маркетингової діяльності та рекламування продукції і послуг, покращити стан управління якістю, збільшити рентабельність активів, знайти резерви для зниження витрат.

Звернутися до довгострокових або короткострокових більш надійних джерел фінансування, зменшити ресурсний потенціал, що не використовується, продовжувати працювати у режимі 2006 року не прагнучи значних темпів зростання, але зберігаючи сталу прибутковість

Загрози (Т)

ST-стратегія

WT-стратегія

  1.  гостра конкуренція;
  2.  політична та економічна нестабільність;
  3.  зростання потреб до рівня якості;
  4.  зростання ставки банківського відсотку

Покращити якість продукції та здобути конкурентні переваги за рахунок гарантування якості, залучення додаткових фінансових ресурсів, зміцнення фінансової стійкості.

Намагатися отримати прибуток не розширюючи ресурсний потенціал. Зосередити увагу на окремому сегменті ринку з фокусуванням на певному колі споживачів

Висновок до розділу ІІ

     Зробивши аналіз макросередовища  за PEST-аналізом, проміжного середовища за 5 силами Портера і загального стратегічного середовища підприємства (SWOT-аналіз), можна зробити наступні висновки:

    PEST – аналіз показав, що підприємство зазнає негативних впливів майже з усіх чинників макросередовища.

   Економічні фактори характеризують тенденції зміни цін, доходів, заощаджень, інвестицій, доступність кредитних ресурсів, рівень безробіття. Економічне середовище України перебуває в кризовому стані. Отже, навряд чи спроможний завод сухого молока та масла самостійно, без іноземних інвестицій подолати кризу і здійснити структурну перебудову.

   Політичні фактори виявляють політичні тенденції, здатні вплинути на бізнес, правове середовище бізнесу, антимонопольні закони, податкову політику. Додатковий ризик, пов'язаний із політичним кліматом, жадає від підприємства тонкого аналізу як сьогоднішньої, так і довгострокової ситуації в сфері державного управління, тенденцій і напрямків змін.

  Соціально-культурні фактори відбивають зміни відносин споживача до продуктів, зміни в життєвому укладі окремих категорій споживачів. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості підприємств, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу.

   Технологічні фактори: визначаються факторами розвитку науково-технічного прогресу в сфері виробництва послуг. Технологічні фактори виступають основою створення й пропозиції нових видів послуг. В українських молокозаводах не має можливості впроваджувати новітні технології, які поширені в Європі. Головними причинами цього є недостатній кваліфікаційний рівень працівників та неспроможність українських споживачів збільшувати свої витрати на якіснішу продукцію.

Коли характеризувалось проміжне середовище, то:

- Завод сухого молока та масла в місті Ічня орієнтується в більшості: на споживачів своєї області по виробництву масла, сиркових мас, кисломолочних продуктів та на закордонних споживачів (організації-споживачі) по виробництву сухого молока;

-  Для підприємства по виробництву масла і сухого молока        існує на території Ічнянського і Ніжинського району безліч постачальників.   Основні постачальники – постачальники сировини (молока). Якщо охарактеризувать постачальників, в основному це приймальні пункти в селах Ічнянського та Ніжинського, Борзнянського району, а також це сільськогосподарські підприємства, які вирощують поголівя  великої рогатої худоби, а саме це СПОП «Ічнянське», ТОВ «Фортуна».

-На сьогоднішній день, можливі зменшення обсягу ринку внаслідок втрати споживачів, оскільки молочні продукти дорожчають, сировини в великих запасах немає, споживачі починають купувати товаро-замінники, які є дешевшими і задовільняють в деякій мірі споживачів.

Товаро-замінником, який заміняє масло є легке масло, маргарин, для творогу – виготовлення творогу в домашніх умовах на основі кефіру (ціна на творог зростає, споживачі знаходять кращий вихід: вони купують молоко, або кефір, відстоюють і виготовляють творог в домашніх умовах, який по якості буде навіть кращий. Аналогічно можна сказати за сир.

    - Конкуренти – основна проблема підприємства. Основою конкурування  на заводі сухого молока та масла є збір молока у населення молоковозами (потреба підприємства в сировині). Виграш над сировиною отримує те підприємство, яке запропонує більшу закупівельну ціну.  В даний час основним конкурентом підприємства є Лосинівський маслосир завод, Прилуцький молокозавод, який підпорядковується Яготинському молокозаводу. Конкуренція Прилуцького молокозаводу полягає у створенні приймальних пунктів молока на території Ніжинського, Ічнянського, Прилуцького району.

   Також у завода сухого молока і масла є конкуренти по випущеній продукції. Це Лосинівський маслосир завод, Бобровицький маслозавод, Ніжинський молокозавод, Куликівський молокозавод, а також існують конкуренти з інших регіонів, а саме: Полтавський завод, Тульчинський та Житомирський завод. По якості Полтавський, Тульчинський, Житомирський, уступають, ціна в них нижча, і тому споживачі дивляться вже не на якість, а на ціну.

  •  Основним потенційним конкурентом може виявитись французька компанія «Лакталіс». Група компаній «Лакталіс», що посідає 2 місце у світі, пидбала одночасно з провідних молокопереробних підприємств України Молочний дім (марка Фанні).

Придбання французькою Лакталіс груп вже 3-ої компанії в Україні, говорить по продовження хвилі придбань міжнародними компаніями українських підприємств. Цей шквал скуповування компаній превалюєу секторах української економіки, що розвиваються найшвидше: це банківський, металургійний, сектор споживацьких товарів

РОЗДІЛ ІІІ

ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА  НА

ВАТ ІЧНЯНСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА ТА МАСЛА”

3.1. Особливості конкурентних відносин в Україні

  Перспективи розвитку молочної галузі

Українська ринкова економіка народилася із соціалістичного господарства СРСР, і багато рис співтовариства, компаній ідуть коріннями в цю епоху.

В умовах планової економіки підприємства не були повністю незалежними господарськими суб’єктами економіки, як капіталістичні фірми. Вищим пріоритетом їхньої діяльності було не одержання прибутку, а виконання плану.

Усі життєво важливі параметри діяльності підприємства встановлювалися централізовано такими органами, як Держплан, Держстандарт й іншими, і закріплювалися в нормативних документах.

Особливо важливо, що принципи діяльності були єдині для малих, великих і середніх підприємств і майже не допускали варіацій залежно від їхнього розміру або галузевої належності.

Це ставило підприємства в нерівні умови. Адже плановість, стабільність, стандартність дій, як ми переконалися, більше відповідають природі великих підприємств і зовсім далекі дрібним.

Природно, при настільки твердій регламентації конкуренція між підприємствами майже зникла, існуючи в прихованій, подавленій формі.

Це сильно впливало на успішність господарської діяльності. Так, велике підприємство за відсутності конкурентів у принципі може займатися спеціалізованим, і піонерським, і локальним бізнесом. Але це робити ефективно воно не в змозі незалежно від того, є поруч конкурент чи його немає.

Діяльність великих підприємств була спрямована на вирішення пріоритетних загальнонаціональних завдань і одержувала потужну державну підтримку.

 Резюмуючи позитивну й негативну роль великих підприємств, варто сказати, що вони відіграли головну роль у усіх соціалістичних перетвореннях, оскільки найкраще піддавалися централізованому управлінню. Однак останнє призвело до повного розладу природного конкурентного механізму функціонування компаній в економіці з усіма наслідками, що випливають звідси.

Утворення ринкових відносин привело до того, що конкуренція з прихованої, або подавленої, перейшла в явну форму й стала одним із вирішальних факторів розвитку кожного підприємства. Найважливіша передумова для цього – перехід підприємств від планової до ринкової системи мотивації поведінки. Іншими словами, головним критерієм успіху діяльності підприємств і, природно, їхнього керівництва замість виконання плану стає одержання прибутку або – що типово для кризових періодів – мінімізація збитків і виживання фірми на ринку.   

 На даному етапі молочний комплекс України і його фундамент – сировинна база  знаходяться в складному економічному становищі. Різке скорочення виробництва молока  в державному секторі є  однією з основних причин  сировинних проблем у молокопереробників. Багато підприємств позбавилось сировинної зони  або лишилися без необхідного об’єму молочної  сировини,  простоюють, чи працюють на повну потужність, що веде  до деградації промисловості.

Існує проблема збору фермерського і «індивідуального» молока, доставки його на великі переробні підприємства та раціональні  переробки  з використанням сучасних методів і машинних технологій. Для рентабельного збору «індивідуального» молока  необхідно вивчити і розвинути  вітчизняний  та закордонний досвід постачання  молока на заводи, ознайомити  з ним фахівців, підібрати необхідне устаткування, налагодити систему  контролю якості, розробити організацію, прийоми роботи і технології збору молока.

Якість готової продукції в значній мірі визначається якістю вихідної сировини, однак, вона як і раніше залишається серйозною проблемою. Всі основні показники молока, що включають бактеріальне обсіменіння, ступінь чистоти, кислотність, характеризують у більшому чи меншому ступені низку його якість і технологічність. Фізичні властивості молока також мають ряд істотних недоліків. Особливе занепокоєння викликають вкрай низькі показники по густині (менш 1027 кг/м3) і вміст білка, особливо весною. У результаті підприємства одержують на переробку молоко, з якого складно виробляти тверді сири, продукти дитячого харчування, стерилізовані молочні продукти високої якості.

 Аналіз тенденцій розвитку сировинної бази показує, що подібне положення справ у найближчі роки збережеться. [1.  ст. 50-53]

Вимоги у ДСТУ на молоко дещо відрізняються від вимог Ради Європейської Спільноти. Так, для виробництва продуктів  на молочній основі кількість мікроорганізмів повинна бути  менш ніж 100 тис/см3. Доведено, що  високий вміст соматичних клітин в молоці змінює його фізико-хімічні показники та технологічні властивості, негативно впливає на смакові якості, знижує масову частку сухих речовин в молоці до 10% . [2.  ст. 63]

Україна володіє великою земельною територією, одними з найбільш родючих грунтів у світі, також має м'який і теплий клімат. Протягом сторіч український селянин довів свою здатність працювати й виробляти високоякісну сільськогосподарську продукцію. Головне завдання агропромислового комплексу (АПК) країни — забезпечення населення продуктами харчування та створення конкурентоспроможного експорту. Нині АПК України в цілому і молокопродуктовий підкомплекс не виконують це завдання.

Метою статті є визначення концептуальних положень щодо підвищення конкурентоспроможності молочної сировини та молочної продукції, а також розробка структурної схеми формування організаційно-економічного механізму впливу на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції.

Питання економічного стану молокопродуктового підкомплексу АПК України та шляхів підвищення його конкурентоспроможності вивчали ряд українських вчених — ■ М.М. Ільчук, П.Т. Сзблук, О.М. Окопний, В.І. Бойко. М.П. Коржинський, О.А. Козак.

Автор дослідження вважає, що основна проблема молокопереробної промисловості — це відсутність забезпечення високоякісним молоком. Необхідно створити сировинні зони по зсій території країни з таким розрахунком, щоб транспортні витрати молокопереробних підприємств не були такими, як нині. Проблемою для виробників молока є низька рентабельність.

На перспективу постане питання забезпечення тваринництва власними енергетичними ресурсами. Необхідно розробити програму самозабезпечення сільського господарства біопаливом. Нестабільність закупівельних цін на молоко та постійне подорожчання виробничих ресурсів негативно впливають на сільськогосподарські підприємства, які виробляють молоко. Кваліфікований менеджмент розв'язує ці питання і багато інших, що сприяє виробництву.

Професор М.М. Ільчук відзначає, що, «укрупнення виробництва спостерігається у всіх розвинутих країнах. їх це змушує постійне підвищення стандартних вимог до якості молочної продукції та членство у Світовій організації торгівлі (СОТ). В них тех; нології виробництва і переробки молока механізовані й автоматизовані, одержують продукцію вищого гатунку в обсягах, передбачених квотами (державними, регіональними)». Перспективи розвитку галузі не за дрібними індивідуальними виробниками, а за оптимальними за розмірами молочними фермами та індустріальними технологіями. Проведені дослідження дають можливість стверджувати, що існує необхідність щодо створення законодавчої бази для пріоритетного розвитку великих і середніх сільськогосподарських підприємств та державної їх підтримки.

Вважаємо, що інвестиції у виробництво молока допоможуть розв'язати нагальну проблему — одержання високоякісної продукції. Без виробництва високоякісної сировини нам не витримати конкуренцію з іноземними виробниками і на власному ринку.

Виробництво молокає первинною ланкою в ланцюгу «виробництво — переробка — реалізація» й тому слід створювати інтеграційні формування, які не забувапи б про первинку ланку, надавали їй допомогу. Інтереси всіх ланок треба враховувати, бо тільки поєднання інтересів дасть ефект. Нині спостерігається втрата стимулу до виробництва молока, немає мотивації.

О.М. Окопний пише, що «у молочному скотарстві стратегічною метою є поступовий перехід молочних ферм України на сучасну енерго- і ресурсозберігаючу технологію з безприв'язним утриманням молочної худоби, яка дає можливість порівняно з традиційним прив'язним зменшити затрати праці в 2,5— 3 рази, знизити собівартість молока на 35 — 40%.

Міжнародна конкуренція може по-своєму вплинути навіть на такі локальні ринки як молочне виробництво, використавши високотехнологічні виробництва, як, наприклад повністю автоматизовані молокопереробні заводи. Щоб молочний сектор достойно зустрівся з лібералізацією та посиленням конкуренції, необхідно терміново підвищувати технічну й економічну ефективність переробного сектора, збільшувати концентрацію виробництва та адаптувати його до вимог законодавства ЄС з гігієни і якості.

Позитивним фактором регулювання ринку молока з боку держави було прийняття та впровадження нового ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі», який сприяє поліпшенню якості молочної сировини і відповідає міжнародним нормам стандарту на молоко. Схвалено також базисні норми масової частки жиру й білка в молоці коров'ячому незбираному, а також встановлено рівень співвідношення вартості жиру та білка у структурі ціни молока на основі фактичногЬ співвідношення з урахуванням ринкових цін. Виплачуються доплати за екологічно чисте молоко для виробництва спеціальних продуктів дитячого харчування4.

Вивчення й аналіз наукових досліджень вітчизняного та зарубіжного досвіду дає змогу зробити висновок, що кооперування й інтегрування сільгоспвиробників із підприємствами молочної промисловості та агросервісу є вирішальною передумовою надійної стабілізації й ефективного розвитку галузей сільського господарства.

Вважаємо, що поблизу великих промислових міст, таких як Харків, необхідно концентрувати спеціалізовані молочні породи, які в умовах високоефективних промислових технологій дадуть можливість виробляти достатню кількість незбираного молока. Для цієї мети підходять такі молочні породи, як українська червоно-ряба і чорно-ряба, створені за участю голштинської худоби. У віддалених від промислових центрів місцях доцільне розведення менш високомолочних порід, таких як червона степова, а також комбінованих (симентальська порода), які пристосовані до місцевих умов годівлі й утримання, стійкі до захворювань, тим більше, що їхню молочну продукцію використовуватимуть в основному для переробки.

При розміщенні порід необхідно враховувати соціально-економічні та природно-кліматичні фактори, але головним у ринкових умовах стає попит на ту чи іншу продукцію молочного скотарства в даному регіоні, а отже, й нарізні породи молочної худоби. Поширення молочних порід худоби повинне регламентуватися планом породного районування, який враховує економічні й природні умови районів і відповідність їм окремих порід6.

Економічна ефективність правильного розміщення порід виражається в додатковому прибутку за рахунок зниження собівартості вироблюваної продукції, скороченні витрат переробної промисловості й поліпшення якості продукції.

Практична значимість і доцільність розв'язання даної проблеми визначається необхідністю максимального використання генетичного потенціалу існуючих та нових порід худоби, проявлення якого пов'язано із створенням комплексу взаємозалежних господарських факторів, що гарантують одержання стабільної продуктивності тварин протягом тривалого періоду і забезпечують високу конкурентоспроможність одержаної продукції в умовах ринку, які змінюються.

Нами в одній із своїх ранніх наукових робіт' був запропонований коефіцієнт продуктивності, який являє собою відношення кількості молочного жиру до виробничих витрат на одержання цієї продукції. Останнім часом зросло значення такого показника, як вміст білка, тому треба враховувати і його кількість.

В основі концепції виведення сільського господарства з тривалої кризи має лежати здійснення всеосяжної аграрної реформи і радикальна перебудова економічних відносин на селі, а саме — відносин до засобів виробництва.

Необхідний розвиток усіх форм господарювання на селі, а також паритетні взаємовідносини між галузями і створення сільської інфраструктури та інфраструктури ринку. Молокопродуктовий підкомплекс АПК потребує інноваційного підходу до свого майбутнього розвитку. Треба прийняти закони, які б стимулювали інвестищйно-інновацій-ну діяльність у даному підкомплексі, а також підготовку висококваліфікованих кадрів. Найголовніше — розроблення і виконання стратегії інвестиційно-інноваційного розвитку державою. Нині за рахунок того, що більшість сільськогосподарських підприємств збиткові, інвестиційна діяльність майже припинена. Тому за рахунок державної підтримки є можливість забезпечити інвестиційну привабливість галузі молочного скотарства.

При виробництві й переробці продукції необхідно задіяти системи управління якістю продукції, такі як ХАССП. На порядку денному також стоїть впровадження енергозберігаючих технологій при виробництві та переробці молока. Впроваджуючи інноваційно-інвестиційну модель розвитку молокопродуктового підкомплексу АПК, відбуватиметься структурна перебудова, тобто неконкурентоспроможним підприємствам буде важко функціонувати на ринку. Науку слід розглядати як один із головних факторів конкурентоспроможності. До інновацій та інвестицій треба додати ще інтеграцію й одержимо формулу успіху в розвитку АПК.

Необхідно створити умови для того, щоб працювати в сільському господарстві було вигідно, тільки таким чином досягнемо припливу інвестицій не тільки зарубіжних, але й національних. Для цього треба врегулювати міжгалузеві відносини в національному АПК. Пільгове оподаткування доповнюватиметься прискореною амортизацією та доступнішими кредитними ресурсами. Прогнози розвитку слід розробляти на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу, в яких визначити етапи по техніко-технологічній модернізації галузі, а також фінансово-економічний механізм їх здійснення.

Наголосимо також на інформаційній складовій розвитку аграрного ринку. Виробник сільськогосподарської продукції повинен володіти інформацією про ситуацію на зовнішньому та внутрішньому ринках у його сегменті. Існує кілька напрямів доведення інформації до виробника — це друковані засоби масової інформації та електронні. Виробник повинен бути постійно на зв'язку й проінформований.

Підвищити продуктивність і конкурентоспроможність українського сільського господарства можливо не тільки завдяки інноваціям та інвестиціям, а й завдяки кваліфікованому менеджменту, сприятливій ціні на продукцію та розвиненій маркетинговій складовій підприємства.

Необхідна координація експортної орієнтації галузі з боку держави, допоможе в цьому державна програма розвитку виробництва, яка повинна передбачати здешевлення собівартості виробництва продукції та розширення обсягу виробництва з максимальним ступенем переробки.

Зроблена класифікація факторів, які стримують створення конкурентоспроможної продукції в мслокопродуктовому підкомплексі АПК (табл.).

Основним елементом класифікації було взято підприємство і залежно від того, наскільки підприємство впливає на дані фактори, вони були поділені на три групи — внутрішнє середовище підприємства; мікросередовище (або партнерське середовище) та макросередовище (середовище, на яке підприємство майже не впливає) діяльності підприємства. Структура молокопродуктового підкомплексу АПК України, крім сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств і молокопереробних підприємств, включає Фонд сприяння розвитку ринку молока та молочних продуктів, ветеринарні служби, бюро реєстрації та ідентифікації тварин, наукові установи, дорадчі установи, Союз для молочних підприємств України і лабораторії для аналізу якості молока.

Таблиця3.1

Класифікація факторів які стримують створення конкурентоспроможної продукції АПК

Середовище діяльності підприємства

Фактори, які стримують створення конкурентоспроможної продукції в молокопродуктовому підкомплексі АПК

Внутрішнє

Недостатня і незбалансована годівля корів

Неефективне молокопродуктивне поголів'я корів

Недостатня кількість технологічного і технічного обладнання молочних ферм.

Низька якість молока

Відсутність знань у виробників з основ годівлі корів і одержання якісного молока.

Недостатня якість відтворення стада

Відсутність племінної роботи із стадом великої рогатої худоби.

Мікросередовище

Низька закупівельна ціна на вироблене молоко

Висока вартість кормів та інших матеріало-технічних ресурсів

Низька ефективність підприємств галузей

Недостатня кількість молочної сировини

Недостатня кількість коштів

Макросередовище

Недостатня державна підтримка національних товаровиробників

Деформована структура виробництва молока (переважають ОСГ)

Відсутність підтримки по просуванню молочної продукції на зовнішньому ринку;

Відсутність пропаганди переваг національної продукції

Недостатнє впровадження у виробництво нових видів техніки та технологій

 

До концептуальних положень щодо підвищення конкурентоспроможності молока, молочної сировини та молочної продукції належать:

  1.  Розробка системи державних стандартів на сучасному світовому рівні. Прийняття та впровадження нового стандарту на молоко.
  2.  Створення дієвої служби контролю якості продукції молока, молочної сировини.
  3.  Доплата виробникам за якісне екологічно чисте молоко.
  4.  Удосконалення кормовиробництва та кормової бази.
  5.  Розроблення державних програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві. Поліпшення якісного складу поголів'я.
  6.  Охоплення селекційно-племінною роботою особистих селянських і фермерських господарств.
  7.  Фінансова підтримка проведення ідентифікації та реєстрації поголів'я великої рогатої худоби.
  8.  Пільгове кредитування виробників молока.
  9.  Перехід на сучасні технології утримання корів, доїння і вчасного охолодження молочної сировини.
  10.  Відновлення роботи великих сучасних молочних комплексів.
  11.  Державна підтримка в постачанні обладнання для молочних ферм і комплексів на умовах лізингу.
  12.  Кадрове забезпечення виробників молока, молочної сировини.
  13.  Сприяння розвитку інтеграційних поцесів між виробниками молока, переробниками молочної сировини і реалізаторами молочної продукції.
  14.  Сприяння об'єднанню виробників молока в кооперативи.
  15.  Пропаганда передового досвіду кращих підприємств молокопродуктового комплексу України та переваг вітчизняної молочної продукції.
  16.  Сприятлива цінова політика для виробників молока, узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін і доходів.
  17.  Запровадження систем моніторингу цін на молоко та молочну продукцію.
  18.  Удосконалення митно-тарифного захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції.

    3.2. Вдосконалення первинної обробки молока

Існують способи первинної обробки молока – термізація, охолодження та інші – енергоємні і не завжди ефективні. Крім того,  вищезгадані  способи супроводжуються зміною властивостей складових молока: частково деструктурується  білок, руйнуються  біологічно-активні речовини, вітаміни, знижується засвоєння  і харчова цінність продуктів, що вироблені з такого молока.

Термізація – в значній мірі пригнічує розвиток психротрофних бактерій і дозволяє зберігати молоко при температурі 5˚С до 3 діб. Але пастеризація сирого молока після зберігання менш впливає на формування згустків кисломолочних продуктів в порівнянні з пастеризацією термінованого  молока.

З використанням інтенсивного охолодження сирого молока підвищується роль психротрофних бактерій. Якість сирого молока потрібно оцінювати за кількістю в ньому психротрофної мікрофлори, тому що її присутність, особливо якщо вона переважує, знижує якість молочних продуктів.

Присутність її в молоці може  викликати його псування: гіркий, фруктовий, нечистий смак, тягучість консистенції. Охолодження сирого молока до низької температури змінює біологічну активність мікрофлори та її активність мікрофлори та її якісний склад. Використання низьких температур при зберіганні молока (нижче 8˚С) знижує інтенсивність формування згустку у виробництві кисломолочних продуктів, що негативно впливає на консистенцію і, як наслідок, на якість готового продукту. Погіршуються реологічні показники згустків кисломолочних продуктів, наприклад, зменшується перехід сухих  речовин у сир кисломолочний та підвищується вміст вологи. Встановлено, що тривале зберігання молока зменшує енергію кисло утворення та знижує густину згустку у виробництві кисломолочних напоїв.

Крім того, спостерігаються зміни структури міцел казеїну, оболонок жирових кульок, накопичуються вільні жирні кислоти. Так, при зберіганні молока при низьких температурах погіршується ступінь його знежирення під час сепарування, масова частка жиру у знежиреному молоці може підвищуватися на 10-20%, що потребує регламентування режимів первинної обробки при переробці молока на високо жирні продукти.

При тривалому зберіганні охолодженого сирого молока знижується його термостійкість, воно стає малопридатним для виробництва стерилізованих молочних продуктів, сухих консервів. Якість продуктів, вироблених зі свіжого молока вище і вони зберігаються більш тривалий термін у порівнянні з продуктами, що вироблені з резервованого охолодженого молока.

Для того щоб продукція була більш конкурентоспроможною, слід:

  •  підвищити органолептичні показники продуктів;
  •  уповільнити окисні процедури;
  •  збільшити терміни зберігання без використання консервантів.

  В цьому випадку слід застосувати метод керування технологічними процесами в рідинних дисперсних середовищах – метод дискретно – імпульсного введення енергії і на його основі – апарат «Дивемілк». Його використання дозволило б при м’яких режимах впливу гомогенізувати молоко до середніх розмірів жирових кульок 1,08 мкм.

  Було доведено, що обробка молока вищезазначеним методом впливає на такі показники, як густина, але вона швидко відновлюється до початкового значення. Відмічено зниження  титрованої кислотності, крім того спостерігається уповільнена динаміка кислотності молока під час зберігання.  

  Використання апарата дозволяє підвищити термостійкість молока при менших енерговитратах, без глибокого механічного  впливу на білки та додавання будь-яких добавок. Слід зазначити, що не спостерігається прямої залежності термостійкості від температури обробки та кислотності молока. Змінення термостійкості молока залежало від його початкового значення. Підвищення термостійкості молока після обробки в апараті пояснюється специфікою тепло- та масообмінних  процесів, що відбуваються при адіабатному кипінні  в вакуумі та підвищенням ступені дисперсності білкової фракції.

  Термостійкість визначається властивостями казеїну та мінеральним  складом молока. Встановлено, що термостійкість в значній мірі залежить від розміру міцел казеїну. Підвищення термостійкості молока з збільшенням кількості дрібних частинок білку, обумовлено тим, що дрібні частинки мають більшу гідрофільність, високий поверхневий заряд, і як наслідок, підвищену колоїдну стійкість. Крім того, дрібні частинки білка у своєму складі містять менше фосфору, який сприяє  коагуляції білка. Для ґрунтовного теоретичного пояснення підвищення термостійкості молока після його обробки в апараті потрібні спеціальні дослідження щодо фізико-хімічних змін складових молока, а саме: білка, сольового складу тощо.

   На сьогоднішній день проведені комплексні дослідження щодо використання цього апарату у виробництві незбираних молочних продуктів та згущених молочних консервів. Доведено вплив обробки молока на апараті «Дивемілк» на стабільність жирової фази, підвищення термостійкості молока, покращення органолептичних та мікробіологічних показників молочних продуктів. Відомо, що ці показники є визначальними для якості готової продукції. Тому апробація вищесказаного методу в технології первинної обробки молока заслуговує уваги, має певний теоретичний і практичний інтерес, але потребує додаткових досліджень по вивченню впливу обробки цим способом на основні компоненти молока, їх фізико-хімічні та технологічні властивості.

   Первинна обробка молока на апараті «Дивемілк» дозволить збільшити терміни його зберігання при резервуванні і в подальшому позитивно впливатиме, як на якість готової продукції, так і терміни її зберігання.

Впровадження запропонованого заходу в комплексі надасть можливість підвищити конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому, та зміцнити його становище серед конкурентів на ринку харчової промисловості.

3.3. Оцінка впливу підвищення інноваційної діяльності конкурентоспроможності підприємства ВАТ „Ічнянський  завод сухого молока та масла”

    Прагнучи  до гнучкого  використання своїх  внутрішніх  можливостей підприємство повинно забезпечити собі технологічну  та економічну ефективність не  нижче  галузей  іншими словами, воно повинно  найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні й економічні умови.

Таблиця 3.1

Оцінювальний аналіз нового апарату

          Показники

Устаткування для процесу

термізації

Апарат «Дивемілк»

Потужність тонн/зміну

80

157

Продуктивність праці

543

820

Вартість тис. грн

2860

3700

Собівартість переробки 1тонни  молока

1345

1158

Кількість робітників

8

3

Оплата праці

6400

2400

 

   При застосуванні нового апарату на заводі, можна побачити зміни. Хоча вартість апарату  є дорожча, але показники  матимуть позитивний характер, а саме покращиться :

  •  переробка молока «Дивемілком» зросте майже вдвічі тонн/зміну;
  •  кількість робітників скоротиться, а отже скоротиться оплата праці, а отже в результаті скорочення можна підвищити оплату праці  3 працівникам.

-  покращення якості сировини. Низька якість кормів, відсутність системи охолодження  на фермах і індивідуальних господарствах, умови транспортування приводять до того, що молоко на підприємство надходить найчастіше з підвищеною кислотністю, (особливо в літню пору), з низькою термостійкістю й високим ступенем бактеріального обсіменіння, а це в свою чергу приводить до значних втрат сировини.

-    збільшення термінів резервування, термінів придатності.

Висновок до розділу ІІІ

Перспективами розвитку молочної галузі є:

  1.  Розробка єдиних національних стандартів та показників молочної сировини на всі види молочної продукції з урахувань положень європейських та світових стандартів. Усунення помилок та недоліків, щ мають місце в існуючому законодавстві з питань стандартизації.
  2.  Розроблення типових договорів на закупку молока у виробників та затвердити  єдиний  порядок оплати.
  3.  Створити мережу незалежних державних регіонів, лабораторій, де буде встановлено сучасне потужне аналітичне обладнання.

  Термізація – в значній мірі пригнічує розвиток психротрофних бактерій і дозволяє зберігати молоко при температурі 5˚С до 3 діб. Але пастеризація сирого молока після зберігання менш впливає на формування згустків кисломолочних продуктів в порівнянні з пастеризацією термінованого  молока.

  Заміна процесу термізації на апарат «Дивемілк» призведе до покращення конкурентоспроможності продукції, а саме вплине на термін придатності, термін резервування, отже буде мати значний вплив на якість.

ВИСНОВКИ

   Отже, основні завдання по вирішенню поставленої проблеми щодо конкурентоспроможності підприємства  ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» були  нами  вирішені.

   Проаналізувавши  теоретичні аспекти, виявили, що в умовах ринкової економіки, коли підприємство прагне знайти і зайняти свою ринкову нішу для отримання максимальних прибутків, велике значення  надається  конкурентоспроможності продукції. Основними  чинниками, що впливають на конкурентоспроможність продукції є ціна, якість, сервіс і маркетингове оточення. Оптимальне співвідношення  ціни і якості продукції забезпечує найбільш високу покупну спроможність виробів.

   В результаті проведеного аналізу підприємства можемо зробити висновок, що загальна ефективність діяльності підприємства підвищилась, проте був виявлений потенціал використання виробничих потужностей і в зв’язку з цим було вдосконалено первинну обробку молока апаратом «Дивемілк», а саме:

- переробка молока  зросте майже вдвічі ;

    - збільшення термінів резервування, термінів придатності.

Впровадження цього заходу допоможе підвищити ефективність роботи, здійснювати технологічний процес безперебійно та максимально використовувати потужність цеху.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

• зниження пристроїв обладнання;

• своєчасне подавання сировини і матеріалів;

• раціоналізація робочих місць потоку;

• поліпшення умов праці на робочих місцях;

• синхронізація роботи потоку;

• введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Список використаної літератури:

1.Ситуація на ринку молока та молокопродуктів. Стан, проблеми, рішення. «Молочна промисловість» №1, 2002р.

2.А.Г. Атраментов. Совершенствование первичной обработки молока. М.: ВО «Агропромиздат» 2002.

3. Р.И. Раманаускас, Й.Й. Шаломскене.  Совершенствование способов подготовки молока к производству сыров: Обзорная информация. – М. АгроНИИТЭИММП, 2003г.

4. Новое слово в технологии переработки молока. В.Д. Харитонов, А.Д. Федоров, Г.В. Монахов, Г.С. Михалкина. /Молочная промышленность, №3-4/2002г.

5. Економіка АПК, 2008, №10

6. Актуальні проблеми економіки №12 (90), 2008

7.Грузинов В.П. Экономика предприятия. М.: 2005.

8.Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоспособности предприятия. Х.: Основа, 2005.

9.Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность продукции. Теоретико-методологический аспект. Кременчуг.: 2004.

10.Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений. Х.: 2002.

11.Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. К.:2003.

12.Економіка АПК , №1 , 2008

13.Мочерний С.В. та ін. Основи економічної теорії. / За ред. С.В. Мочерного. К.: «Академія», 2006.

14.Поліщук В.М. Управління конкурентоспроможністю виробництва в галузях АПК. К.: 2002.

15.Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. / А. Олійник. К.: 2006.               

16.Фитхутдинов Р.А. Менеджмент конкурентоспособности товара. «Бизнес-школа».: 1998.

17.Хрипач В.Я. Экономика предприятия. Минск.: 2000.

18.Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. М.:1996.

19.Юданов А.Ю. Фирма и рынок. М.: Знание, 2003.

20.Должанський І.З., Загорна Т.О. «Конкурентоспроможність підприємства» Київ – 2006.

21. Економіка підприємства. Навчальний посібник /З.О. Манів, І.М. Луцький – К.: Знання 2004. – 580с. (Вища освіта ХХІ ст.)

22. Економіка підприємства. Структурно-логічний навчальний посібник /За ред. до-ра екон. наук, проф. С.Ф.Покропивного –

К.:КНЕУ, 2001. – 457с.

23.Економіка підприємств: В 2 томах, Підручник /За ред. С.Ф.Покропивного – К.:  Хвиля – Прес, 1995.

24. Економіка підприємств: /За ред. В.П. Вихрища, П.С.Харіва – Т.: ТАНГ 1995

25. Економіка підприємств: Підручник / За ред. С.Ф. По- кропивного – К.: Хвиля – Прес, 2001

26. Економіка підприємств харчової промисловості  / А.О. Заїнчковський, Г.М. Решетюк, Г.А. Болдуй, та ін.; За ред. А.О. Заїнчковського – К.: Урожай, 1998 – 272с.

27. Економіка України: Журнал / Я.Д. Плоткін, І.В.Станьковський «Забезпечення конкурентоспроможності продукції» - №6/1996

28. Методика фінансового аналізу /А.Д.Шеремет, Е.В. Нагашев – М.: ІНФА –М,1999

29. Молоко і молочні продукти /М.Машкін – К.: Урожай 1996

30. Молокопереробка: Щоквартальний журнал – 08/2004-58с.

31. Молочна справа /Р. Кравців, В.Хоменко – К.: Вища школа 1998

32. Молокопереробка: Щоквартальний журнал – 08/2007-98с.

33. Молоко і молочні продукти /М.Машкін – К.: Урожай 2004

34. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник -  К.: Знання, 2004 – 654с.

35. Шкарабан С.І., Сапагов М.І. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств. – Т.: ТАНГ 1995.

36. Хопчан М.І., Харів П.С., Бойчук І.Н., Лотиш О.Я. Організація я планування виробництва: теорія і практика, Навч. посіб. – Т.Марком: Нова генерація 1996.

37.Кислиця О.Я., М’яких І.М. Економічний аналіз: курс лекцій. – К.: Вид-во Європейського Університету 2003 – 171с.

38. Гончарові Н.П., Гаркавенко С.С., Маркетинг. Підручник. – Київ: Лібра 2004, 712с.

39. Реальна економіка: навчальний посібник з економіки підприємства.  І.В.Ковальчук – К.: ВІПОЛ, 2004 – 396с.

40. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник / О.О.Шеремет – К.: Міленіум, 2003 – 160с.

41. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. Монографія /Л.А.Лахтіонова – К.: КНЕУ, 2001

42. http: //www/molprom. com.ua. /Журнал «Молочна промисловість»

43. Харчова і переробна промисловість: Журнал - №7/2007

44. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник / К.В. Ізмайлова. – К.: МАУП, 2000р.

45. Котлер Ф. Основи маркетингу: Переклад з англ. /Під заг. Ред. Е.М. Пенькової. – М.: Прогресс, 1990. – 698с.

46.Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива. Переклад з франц. – СПб.: Наука,1996. – 589с.

47.Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг: настольная книга по исследованию рынка: Уч. Пособие. – 2-е изд. Перераб. И доп. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 528с.

48. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность:  экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФА – М,2000. – 351с.

49.Хайек Ф.А. Познание, конкуренция  и  свобода. – СПб.: Пневма, 1999. – 212с.

50.Загорная Т.О. Технология анализа рынка с помощью метода конкурентной диагностики //Вісник Донецького національного університету, Серія: Економіка і право. Вип. 1. – 2003  г. – с.98 – 106.

51. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия.

52. Манів З.О, Луцький І.М. «Економіка підприємства» К.:Знання  2004р.

53. Будіщева І.О., Петрович Й.М., Економіка виробничого підприємства: Навч.посіб. – Л.: Оксарт, 1996

54.Экономика предприятия /Под ред. В.М. Семенова. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1998.

55. Молочна справа /Р. Кравців, В.Хоменко – К.: Вища школа 2004

56. Молокопереробка: Щоквартальний журнал – 12/2007-78с.

57. Молоко і молочні продукти /М.Машкін – К.: Урожай 2005.


Обсяг випуску продукції масла по Чернігівській област
і за

2008 рік

46

530

463

613

503

513

Чернігівський

Ічнянський

Лосинівський

Сосницький

Бобровицький

Ніжинський




1. The min fult of The 70s or the yers of might-hve-been hopes
2. Расчет шихты аналитическим методом
3. Международно-правовое регулирование защиты личности в случае вооруженного конфликта
4. План виховної роботи класного керівника
5. добровольцах что гарантирует ее безопасность и эффективность для всех типов кожи
6. і Економічний аналіз ~ представляє собою сукупність специфічних прийомів і методів обробки економічної ін
7. а Сметная стоимость 1565227 тыс
8. реферату- Я хочу правдi бути вiчним другом i ворогом одвiчним злуРозділ- Твори шкільні Я хочу правдi бути вiчни
9. Французская 610-30 гр 465-30 гр шампиньоны язык говяжий филе куриное грецкие орехи соус Тартар сыр
10. закрепитель 200 2 Маникюр с покрытием лаком 250
11. Направления финансовой деятельности государства
12. независимый ФК помимо общегосударственного внутрихозяйственного внутриведомственного.
13. Женские образы в романах Драйзера
14. Ртутно-цинковые элементы
15. тематических дискуссий и деловых игр по дисциплине Экологическое право
16. О парадоксе существования волн электромагнитного поля и их способности переноса полевой энергии.html
17. О трудовых коллективах и повышении их роли в управлении предприятиями учреждениями и организациями
18. Параметры условий применения тарифов на внутренних воздушных линиях
19. Тема 9 Античная этика Аристотель Вопросы- 1
20. задание- Изобразить схему представления современной проблемы географии состоящую из отдельных блоков кот