Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і. Найбільші апотеції мають діаметр більше 1 см але лишайників з такими апотеціями небагато

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

Термінологічний словник з ліхенології

  1.  Апоте́ції— відкриті плодові тіла сумчастих дискоміцетних лишайників. Апотеції утворюються у багатьох видів лишайників. Вони мають частіше блюдцевидну форму, але зустрічаються і більш або менш опуклі або майже кулясті. Найбільші апотеції мають діаметр більше 1 см, але лишайників з такими апотеціями небагато.
  2.  Ресупінантні апотеції-апотеції, які знаходяться на нижній поверхні слані , частина слані з якими обертається на 180 градусів і таким чином здається, ніби диск утворюється на верхній поверхні слані.
  3.  Поверхневі апотеції- апотеції, які знаходяться на поверхні лишайників.
  4.  Занурені апотеції- апотеції, які занурені в слань або в субстрат.
  5.  Прирослі апотеції- апотеції, які приросли до субстрату.
  6.  Сидячі апотеції-плодові тіла,  сидячі на субстраті.
  7.  Припідняті на ніжці апотеції-плодові тіла апотеція, при підняті на ніжці.
  8.  Диск –центральна, головна частина апотеція, який має інше забарвлення, ніж слань:білувате, жовте, коричневе, чорне.
  9.  Край -периферична частина апотеція, який може бути: суцільним, зубчастим, бородавчастим, лопатевим.
  10.  Епітецій- шар , який можна бачити на розрізі апотеція, забарвлення якого обумовлює колір диска.
  11.  Тецій (гіменіальний шар)-шар апотеція, який складається із сумок і парафіз.
  12.  Гіпотецій (субгіменіальний шар)-шар, який знаходиться під тецієм, де закладаються сумки із спорами; він може бути прозорим чи забарвленим в певний колір.
  13.  Аски-сумки, які полісадно розташовані в гіменіальному шарі(теції), між якими з субгіменіального шару піднімаються парафізи.
  14.  Парафізи-безплідні гіфи, яки проходять з субгіменіального шару між асками , вільно закінчуючись зверху над асками.
  15.  Ексципул- ним оточений гіменіальний шар і гіпотецій.
  16.  Паратецій – внутрішня частина ексципул.
  17.  Амфітецій- зовнішня бокова частина ексципул.
  18.  Гаптера- Орган прикріплення у деяких лишайників (особливо кущистих), що являє собою особливий пучок гіф, який виникає в різних частинах слані при тривалому контакті з щільним нерухомим субстратом.
  19.  Пікнідії-утворення,в середині яких розвиваються пікноконідії. Зверху вони відкриваються порою (вивідний отвір).Пікнідії зустрічаються досить часто, іноді їх дуже багато. У накипних видів розвиваються рідко.
  20.  Пікноконідії- спори безстатевого розмноження, що розвиваються в пикнідіях. Вони завжди безбарвні, одноклітинні, звичайно малого розміру, вкриті тонкою оболонкою.
  21.  Гомеомерна слань-слань,яка не має диференціювальних шарів.
  22.  Гетеромерна слань-слань з диференціювальними шарами різної будови.
  23.  Плектенхіма (псевдлопаренхіма) - тканина, утворена товстостінними грибними гіфами, особливо характерна для корвого шару.
  24.  Верхній коровий шар- шар,який утворений з товстостінних грибних гіфів,так званої  плектенхіми.
  25.  Альгальний коровий шар-шар, в якому серед рихло сплетених гіфів знаходяться багаточисельні водорості.
  26.  Серцевидний шар-шар в якому рихло розташовані тонкостінні гіфи.
  27.  Нижній коровий шар-шар,що утворений з плектенхіми,в якій вниз відходять багато чисельні гіфи- ризоїди або ті,які беруть початок в серцевидному шарі пучки гіф- різини (ріцини).
  28.  Ендофлеоїдна слань– слань,що розвивається під дерев'яною корою (в перидермі).
  29.  Гомф-сланевий виріз в центрі нижньої поверхні талома, до 1 см ширини,частіше короткий,який утворений гіфами як серцевинного так і корового шару,є міцним органом прикріплення листуватого лишайника.
  30.  Жилки-більш щільні,ніж основна серцевинна тканина,сплетення гіфів на нижній поверхні слані,який несе пучки ризин.
  31.  Їзидії (лобули)- маленькі,різноманітної форми вирости верхньої поверхні слані покриті коровим шаром.
  32.  Конідії –  спори безстатевого розмноження вищих грибів.

33. Кущистий талом -  за рівнем організації представляэ собою вищий етап розвитку талома лишайника. На відміну від інших він має вертикальний тип росту гіф з верхівковим типом росту талома. До субстрату прикріплюються тільки невеликими ділянками нижньої частини талома: тонкими ниткоподібними ризоїдами, псевдогомфом та ін. Зовні такі лишайники мають вигляд кущиків - прямостоячих або звисаючих.

34. Листуватий талом -  має горизонтальний тип росту, за формою нагадує більш-менш розсічені пластинки з добре сформованим нижнім коровим шаром. Такі лишайники пухко прикріплюються до субстрату за допомогою спеціальних органів прикріплення, виростів нижнього корового шару: ризин, гомфа або ін.

35. Псевдоперитецій -  1. Характерні для асколокулярних лишайників плодові тіла, що відрізняються розвитком сумок в локулах з особливими інтераскальними нитками - псевдопарафізами з низхідним розвитком. 2. Структура, що нагадує перитеції, в якому рудиментарні клітини оболонки дегенерують, залишаючи розвиваючий аскогон, оточений тільки оболонкою з вихідних клітин дистальної частини, в результаті чого аски і аскоспори зрештою вільно плавають у порожнині цієї структури (у сумчастих грибів пір. Laboulbeniales).

36.Проліфікації-вторинні вирости,що виникають по краях або або із центра сциф.

37. Лопасті – це розростаючі частини слані,. У кущистих лишайників лопасті часто мають вигляд гілочок.

38. Макули(псевдоцифели) - невеликі білуваті плямки на нижній або верхній поверхні деяких листоватих і кущистих лишайників. Мають неправильну форму, у вигляді крапок або рисок, являють собою розриви кори, через які повітря проникає всередину слані. Поверхня макули встелена довгими гіфами серцевинного шару.

39. Монофільна слань – листувата слань, яка складається з одної більш менш цілої пластинки («листа»).

40. Накипна слань – має вид товстої кірки або тонкої накипі, інколи майже повністю занурена в субстрат.

41. Первинна слань – первинний міцелій, який розвивається із спори і не має водорості.

42. Подеції (вторинна слань) -  горизонтальна слань якого  розвивається на грунті або ін. субстраті. Характерна для представників родини кладодієві.

43. Сцифи – кубкоподібні або воронкоподібні закінчення. Інколи сцифи проліферують і дають відростки або вторинні сцифи.

44. Перфорації - виникають в результаті відмирання маленьких ділянок корового шару лишайників, мають вигляд округлих або овальних отворів.

45. Підслань – утворення корового слою, яке складається з розгалужених гіф, часто темного кольору.

46. Проліфікації – вторинні вирости як виникли по краях або з центра сциф.

47.Підслань або губчастий гіпоталюс-утворення кіркового шару,що складається з гіф,які створюють губчасте сплетіння із однорядних тонкостінних,частіше товстостінних клітин.

48.Лопасті-зростаючі частини слані,що розходяться в сторони.У кущистих лишайників часто за лопасті приймають вид гілочок.

49.Макули або псевдоцифели-невеликі п’ятна різної форми на поверхні слані деяких лишайників(головним чином цетрарій і алекторій),що являють собою непокриті кіркою участки серцевини.

50.Монофільна слань-листкова слань,що складається з одної більш або менш цілої пластинки(«листа»).

51.Муральні спори-поперечно-багатоклітинні спори,що розташовані у декілька рядів.

52.Накипна слань-має вигляд кірки або нальоту, щільно прирослого до субстрату.

53.Осьовий циліндрабо центральний тяж-пучок товстостінних гіфів із незначними вузькими клітинними просвітами,що проходить вздовж осі у деяких кущистих лишайників.

54.Парафізи-багатоклітинні нитки або одиночні клітини, що розвиваються серед статевих або спороносних органів в деяких бурих водоростей, у більшості базідіальних і сумчастих грибів, а також в мохів.

55.Первинна слань-первинний міцелій,що розвивається із спори і не містить водорослі.

56.Перитеції- плодові тіла з вузьким отвором на вершині, усередині яких знаходяться сумки витягнутої форми.

57.Пікнідії-утворення,всередині яких розвиваються пікноконідії.

58.Плектенхіма-помилкова тканину, утворена в нижчих рослин сплетінням багатоклітинних гіф (у грибів) або ниток (у водоростей).

59.Псевдоцифели-мають вигляд маленьких білих крапок або рисочок на верхньому або нижньому кірковому шарі у високоорганізованих кущистих і листуватих лишайників.

60.Подеції-вторинна слань у представників сімейства кладонієвих,горизонтальна слань яких розвивається на грунті або іншому субстраті,для більшої частини представників роду лускатих.

61.Сцифи-кубовидні або воронковидні закінчення подеціїв у деяких видів роду-кладонія.

62.Перфорацій-,утворюються в результаті натягів,що виникають в пазухах при потовщенні і розростанні.

63. Сораллі – вмістилище для соредії, поділяється на такі групи: обмеженні та необмеженні (дифузні). У дифузних соралей вся поверхня слані або її частина має вигляд соцільного соредіозного утворення без відповідної форми. Обмеженні соралі завжди мають відповідну форму і в залежності від неї їх поділяють на крапкоподібні, п*ятнисті, дисковидні, щілиновидні, головчасті, напівголовчасті, манжетовидні, губоподібні, шоломоподібні. У деяких лишайників утворюється ізидіальні сораллі, які виникають на ізидіях. Іноді сцифи проліфікують (дають відростки або вторинні сцифи по краях лійки або в її центрі).

64. Фібрили – це короткі бокові гілочки, що відходять під прямим кутом від основних гілок і спостерігаються вони у роду Уснея.

65. Цефолоїди – це особливі відростки на поверхні слані, які містять стороні для неї, завжди синьозеленні водорості, тоді як  в альгальному шарі лишайників містяться тільки зелені водорості. Цефолоїди завжди розкидані по слані у вигляді невеликих вздуттів, бородавок, шаровидних виростів, дуже рідко шаровидних кущиків , у яких і знаходяться синьозелені водорості, оплетені гіфами. Цефолоїди поділяють на два типи: ектотрофні ( розвиваються повністю на поверхні салані у вигляді бородавочок) і ендотрофні (розвиваються у самій слані).

66. Лусочки – представляють собою видозмінені ділянки кори корового шару лишайників, характерні для такого роду як Стереокаульон.

67. Цифели – невеликі чашевидні заглиблення, утворюються на нижніх поверхнях у деяких видів роу Сцихта. Коровий шар у місцях цифел продирявлений, але це незвичайні перфорації. Зверху цифели являють собою здуття у вигляді великої бородавки з маленькою порожниною у центрі. Порожнина цифели вистелена рядами шароподібних, тонкостінних клітин, які рихло прилягають одна до одної, край цифели рідко обмежований. Псевдоцифели мають вигляд маленьких білуватих крапок або рисочок на верхньому або нижньому коровому шарі високоорганізованих кущистих і листуватих лишайників, їх порожнина не вистилається шаровидними клітинами, край псевдоцифел необмежений.

68.Псевдогомф – прикріплення лишайників до субстрату в одному місці тільки гіфами серцевинного шару.

69.Псевдоподеції – у деяких кущистих лишайників є первинно горизонтальне слоєвище і вертикальне, яке складається із виростів слоєвищного походження, не гомологічних подеціям кладоній які називаються псевдоподеціями. На псевдоподеціях утворюються лусочки,різної форми: зернисті,бородавчасті,кораловидні,папілоподібні,пластинчасті,пальчасті, щитоподібні,листуваті. Мвж цими типами лусочок можуть  на одній і ті й же рослині можуть  бути перехідні форми. Анатомічний склад лусок одноманітний. Вони покриті коровим шаром, далі зона водоростей і серцевинний шар.

70.Війки – тонкі, короткі нитковидні вирости,розташовані по краях лопастей слані, інколи мають вигляд шипів.

71.Ризини (рицини) – мають вигляд коротких товстих волосків,а у деяких лишайників комкуваті або плоскуваті, від білого до чорного кольору. Вони можуть бути простими і розлогими.

72.Ризоїди – одно- або багатоклітинні нитковидні вирости з витягнутими в один ряд клітинами.

73.Серцевина – її основна функція проведення повітря до клітин водоростей,які містять хлорофіл, у деяких кущистих лишайників виконує функцію прикріплення.

74.Епіліти – види лишайників які зростають на кам`яному субстраті  і не занурюються в нього.

75.Ендоліти – види лишайників які зростають на кам`яному субстраті і занурюються в нього.




1. Теории возникновения Вселенной
2. Лекция 12 Русская философия
3. Лабораторная работа 34 1.
4.  Теологическую теорию
5. Тезисах Пражского лингвистического кружка как и в других трудах чехословацких и советских ученых функцио
6. занятость означает трудовую деятельность или выполнение определенных функций
7. Методика проведения огневых тренировок
8. традиционный анализ произведения ~ самый привычный путь разбора произведения в школе
9.  Значение и понятие обязательств из причинения вреда Значение обязательств из причинения вреда
10. Об утверждении Перечня олимпиад и иных конкурсных мероприятий по итогам которых присуждаются премии для по
11. Процесс социализации состоит из нескольких этапов стадий Стадия адаптации рождение подростковый пе
12. Опыт работы центра социальной помощи по организации культурно-досуговой работы
13. ~ Переключение на вкладку положение которой на панели вкладок соответствует нажатой вами цифре
14. а а другие почвы сравниваются с ними получая более низкий класс бонитета.
15. Экономика и 080200
16.  основной фактор этиопатогенеза язвенного колита нервное перенапряжение аутоиммунный травмат
17. КІНОТЕЛЕПРОДЮСЕРСТВО Викладач- доц
18. Тема- Turbo Pscl Условный оператор Цель занятия- научиться составлять программы с использованием условных опе
19.  Государственный контроль надзор за соблюдением требований технических регламентов
20. Статья 1 Внести в Федеральный закон от 23 августа 1996 года N 127ФЗ