Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ
5 КЛАС
ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
ОСТРОГ – 2006
Авторський колектив
Керівник авторського колективу: Жуковський В.М., доктор пед.наук
Члени авторського колективу: Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Гаврисюк О., Филипчук С., Обеднікова О., Шурин С., Місюра І., Косік О., Мельничук А., Чорнобай Н., Приходько О.
ЗМІСТ
Розділ І. Біблія. Її вчення про людину. Добро і зло
1. Вступ. Християнська етика – наука про християнську мораль
2. Біблія – Слово Боже до людини
3. Біблія про створення світу
4. Людина – образ і подоба Божа
5. Біблія про праведність і вірність
6. Добро і зло
7. Закони Божі і закони людські
8-9. Узагальнення. Тематичне оцінювання
10. Гордість та зарозумілість
11. Гостинність та щедрість
12. Любов як вияв самовідданості
13. Вміння прощати
14.Любов до свого народу
15. Мужність і непохитність переконань
16. Різдво Христове
17.Узагальнюючий урок. Тематичне оцінювання
Розділ ІІ. Моральні цінності Святого Письма (продовження)
18. Віра та довіра
19. Мудрість як Божий дар
20. Служіння як відповідь на покликання
21. Сумління – голос Божий у душі
Розділ ІІІ. Значення приходу в світ Ісуса Христа
22. Очікування Месії
23. Благовіщення
24. Дитинство Ісуса Христа
25. Служіння Ісуса Христа
26. Дві головні заповіді любові
27. Узагальнення. Тематичне опитування
28. Страждання Ісуса Христа
29. Воскресіння Христове
30. Ісус Христос – спаситель душі і тіла
31-32. Резервні уроки
33. Підсумкове узагальнення вивченого
34–35. Тематичні екскурсії, акції милосердя
Структура уроку християнської етики
Тема уроку:
Мета уроку: освітня мета
виховна мета
розвиваюча мета
Біблійна основа: Вірші з Біблії
Біблійна історія
Ключовий вірш
Словник понять і термінів
Обладнання та наочність
Міжпредметні зв’язки
Література до уроку
Хід уроку
Вступна частина
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
Основна частина
Актуалізація
Біблійні знання
Моральні знання
Стан моральності учнів класу
Мотивація теми і проблеми
Подача нового матеріалу
Біблійна історія
Вірші з Біблії
Ключовий вірш
Міжпредметні зв’язки
Науковий, суспільний, регіональний, родинний,
Особистісний контекст (Користь для себе)
Закріплення матеріалу (особистісний контекст)
Закріплення знань
Формування навичок
Розвиток умінь, використання у повсякденному житті
Заключна частина
Підбиття підсумків уроку
Оцінювання учнів
Домашнє завдання
Момент вдячності
Розділ І. Біблія. Її вчення про людину. Добро і зло
Урок 1
Тема уроку. Вступ. Християнська етика - наука про християнську мораль.
Мета уроку.
Освітня мета. Розкрити учням зміст понять „етика”, „мораль”, „християнська етика”. З’ясувати суть християнських моральних цінностей.
Виховна мета. Виховувати в учнів прагнення жити у відповідності з християнськими цінностями
Розвиваюча мета. Розвивати в учнів уміння аналізувати вчинки і поведінку людей та наводити приклади моральної поведінки: в родині, в школі, у спілкуванні з іншими людьми.
Біблійна основа.
Вірші з Біблії: Вихід 20, Мтв.22:37, 38, Мтв.7:12.
Біблійна історія. Про доброго самарянина (Лука 10:25-37).
Словник понять і термінів. Мораль, християнська мораль, етика, християнська етика, моральні цінності, заповідь (повеління), правило, принцип.
Обладнання та наочність
Міжпредметні зв’язки
Література до уроку.
Хід уроку
Вітання
Налагодження контакту з класом
- Дорогі діти! На цьому уроці ви розпочнете вивчення нового предмету: «Християнська етика». Напевно, ця назва звучить для вас незвично і дещо загадково? «Що цікавого буде на уроках?» - питаєте ви себе. – «Що ми будемо вивчати?» Думаю, вам буде справді цікаво, тому що ви ближче познайомитеся з Книгою книг Біблією, дізнаєтеся з неї про життя багатьох людей, будете вчитися розмірковувати про життя та про те, що є добрим і поганим.
На цьому уроці ви дізнаєтеся, що ж таке предмет «Християнська етика» і що ви будете вивчати протягом року.
Повідомлення теми та мети уроку
Мотивація теми і проблеми
Подача нового матеріалу
-Учитель: Діти, напевно, ви чули слово «мораль». Як ви розумієте це слово?
Мораль - це загальні правила життя, за якими треба жити. Мораль наказує: чини так або не чини так. Мораль говорить про те, який у людини обов’язок.
- Учитель: Які правила моралі діють у нас в країні? (Не вбивай, не кради, не обманюй). Як ви думаєте, чи всі люди знають ці правила моралі? Так. А чи всі діють відповідно цим вимогам? Ні. Наведіть мені приклади, як порушують ці правила.
- Учитель: Отже, мораль – це загальні правила життя, за якими треба жити. Ці правила для всіх однакові. Насправді, їх не так багато.
- Учитель: А що таке етика? Етика – це наука про мораль. Етика вчить тому, як окремій людині (ось, Петрику, чи Іринці) у її щоденному житті виконувати приписи моралі і відповідно жити добре. Наприклад, мораль каже: не кради. А етика розтлумачує кожній людині своє: продавцю – не обважувати, учню – не списувати, бо це також є крадіжка і т.д.
Давайте попрактикуємося. Яка мораль діє в нашому класі? Отже, для нашого класу діють ті ж самі правила моралі, як і для всіх людей. Наприклад: не кради. А тепер давайте запишемо, що це означає для нашого класу:
Учень: Не красти речі один одного. Не списувати. Шукати хазяїна загубленої речі і віддати її.
|
Мораль |
Етика |
|
Не кради |
Не красти речі один одного Не списувати Шукати хазяїна загубленої речі і віддати її. |
Історія. Учитель :Оленка загубила свою улюблену ручку. Наталка знайшла цю ручку під партою. Вона подумала: «Адже Оленка загубила цю ручку і вона вже не її. Візьму ручку собі, не треба бути такою роззявою».
Яке правило моралі порушила Наталка? «Не кради». Що мала зробити Наталка? Віддати ручку Оленці.
- Учитель: Діти, на наших уроках християнської етики ми з вами будемо говорити не про мораль та етику взагалі, а про християнську мораль і християнську етику. Згадаймо, що таке мораль? (Загальні правила життя, за якими треба жити). Як же жити християнину? Християнська мораль записана в Біблії і християни звертаються до цієї книги.
- Християнська мораль викладена у:
Всі ці заповіді Бог дав людині, щоб вона могла жити щасливим життям та
перебувати в мирі з собою, оточуючими і Богом. Бог краще знає, що є добром для нас, бо він створив нас.
Християнська етика вчить, як щодня виконувати ці заповіді. Наприклад, візьмемо заповідь «люби свого ближнього, як самого себе». У світі знайдеться десятки тисяч шляхів, як виконати цю заповідь. Наприклад, виконання правил дорожнього руху – це також любов до ближнього. Я не спричиняю небезпечну ситуацію для водія на дорозі, а також не подаю приклад (адже, хтось може піти за нами і попасти під машину). Не красти – це також любов до ближнього.
- Учитель :Діти, подумайте і скажіть, як ще ви можете виконати принцип «Люби свого ближнього як самого себе» у вашому житті?
(Діти наводять приклади).
- Учитель :Діти, ми з вами, урок за уроком, будемо досліджувати Біблію та вчитися з неї, як жити, тобто християнській етиці. Ми будемо вчитися відрізняти добре від поганого, важливе від неважливого, будемо вчитися обирати найкраще для нашого життя.
Ми будемо дізнаватися про християнські моральні цінності та чесноти такі як: милосердя, прощення, любов, чесність, мужність та багато інших. Ви будете вчитися поводитися не за принципом: «А як роблять всі?», а за принципом: «Як каже Біблія, як хоче Бог?»
Фізкультхвилинка. Проводиться у вигляді гри. Вчитель наказує робити різні рухи, але діти мають виконати наказ вчителя за умови, що команді передують слова: «Книга говорить». Якщо ці слова не сказані, учень має стояти нерухомо. Наприклад, вчитель: «Книга говорить підняти руки вгору і потягнутися». (Всі виконують команду.) «Книга говорить нахилитися наліво» (всі нахиляються), «направо» (всі мають стояти, бо не були сказані слова «Книга говорить»). Зробити достатньо рухів для розминки дітей.
Закріплення матеріалу
- Учитель :Що таке християнська мораль? Християнська етика? Де записані приписи християнської моралі? (В Біблії). Назвіть три основних приписи християнської моралі.
Формування навичок
Учитель :Зачитатує історію про милостивого самарянина з Луки 10:25-37 (показати ілюстрації) (Пояснити: законник – вчитель законів Божих, який вчив людей, як жити. Левити і священики були служителями Божими в храмі і вважалися високоморальними, святими людьми того часу. Самаряни і іудеї ворогували).
- Де записано моральне повеління «Люби свого ближнього?»
- Чому законник хотів виправдатися перед Ісусом і задав питання, хто його ближній? (Тому що він не виконував цієї заповіді).
- Що не розумів вчитель закону (або хотів показати, що не розумів)? (Він не знав, як виконати Боже правило, бо не розумів, хто є його ближнім. Він не розумів, кому треба чинити добро).
- Що Ісус зробив, щоб пояснити законникові, хто є його ближній. (Навів приклад з тогочасного життя).
- Що зрозумів законник те, хто є його ближнім? (Той, хто потребує допомоги, навіть якщо це ворог/ той, хто надав допомогу).
- А хто є наш ближній?
Розвиток умінь, використання у повсякденному житті
Попросити дітей навести приклади, як вони можуть «любити ближнього» в родині, в школі, у спілкуванні з іншими людьми.
Підбиття підсумків уроку.
Ми дізналися на уроці, що таке християнська мораль та етика. Для чого Бог дав нам заповіді, як жити? (Щоб жити в мирі з собою, іншими та Богом, щоб мати щасливе життя.) Той, хто порушує ці заповіді, не може насправді бути щасливим.
Ми будемо продовжувати з вами на наступних уроках вчитися застосовувати біблійні принципи до свого життя.
Домашнє завдання.
Додому. Написати міні твір: «Один день людини, яка живе за 2 моральними правилами Ісуса: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою», «Люби свого ближнього, як самого себе» (Мтв.22:37, 38).
Момент вдячності. Подякувати Богові за правила, які Він залишив для щасливого життя.
Урок 2
Тема уроку. Біблія – Слово Боже до людини.
Мета уроку:
Освітня мета. Дати дітям загальні знання про Біблію, її структуру та зміст.
Виховна мета. Виховувати у дітей повагу до Біблії як до Слова Божого та формувати усвідомлення важливості Біблії для особистого життя учнів.
Розвиваюча мета. Вчити дітей досліджувати Біблію. Сприяти тому, щоб учні могли самостійно представляти Біблію та її значення іншим людям.
Біблійна основа.
Ключовий вірш: «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї» (Псалом 118:105).
Словник понять і термінів. Біблія. Старий Завіт. Новий Завіт. Богонатхненний. Розділ Біблії. Біблійний вірш. Євангеліє.
Обладнання та наочність. Різні видання Біблії, Біблія різними мовами, картки-довідки, картки з висловами відомих людей про Біблію, роздатковий матеріал для виготовлення закладки у книжку.
Міжпредметні зв’язки. Історія, література.
Література до уроку. Біблія у перекладі І.Огієнка.
Хід уроку
Вітання.
Налагодження контакту з класом .
Перевірка вивченого матеріалу (питання з попередньому уроку).
Повідомлення теми уроку.
Подача нового матеріалу
Учитель: Кожне покоління людей шукає істину. І кожне покоління звертає увагу на те, що існує така незмінна, мудра і актуальна книга, яка дає відповіді на багато життєво важливих запитань. Що це за книга? (Відповіді учнів). Так, це - Біблія. Ця книга дійшла до нас крізь товщу віків, вона пройшла через незліченну кількість поколінь, витримала напади різного роду, але ні вогонь, ні зарозуміла вченість не знищили її. Тепер, у новому тисячолітті, ми знову звертаємось до цієї вічної Книги мудрості і пророцтв.
Спробуємо виявити ту причину, завдяки якій ця книга витримала стільки випробувань і служила людству джерелом віри і духовних сил. Думаю ви більше дізнаєтесь про Біблію перегорнувши разом зі мною сторінки нашого усного журналу.
(На уроці учні зачитують або розповідають заздалегідь підготовлені завдання.)
Слово «Біблія» - грецького походження і означає «книги». Всі ці книги написали більше 40 авторів різних професій і різного соціального стану. Вони писали не просто, як велів їм їх людський розум, а як надихав Святий Дух. Тому ці книги і звуться „священними”, а також – „богонатхненними”. Саме тому Біблію називають Словом Божим до людей.
Священні книги, що становлять Біблію, були написані в різні часи. Першим почав писати їх Мойсей, за 1500 років до приходу у світ Христа Спасителя, останніми написали свої книги Апостоли Ісуса Христа. Відповідно до часу написання, книги Біблії об’єднані у Старий Заповіт (в ньому 39 книг) і Новий Заповіт (в ньому 27 книг).
Старий Заповіт було закінчено за декілька століть до народження Ісуса Христа. Книги Старого Завіту розповідають нам про створення світу, про життя вибраного єврейського народу та його стосунки з Богом, також серед книг є поетичні книги, де міститься мудрість і пісні прославлення та вдячності Богові.
Новий Заповіт написаний після народження, смерті і воскресіння Ісуса Христа. В ньому містяться чотири євангелія або оповіді про життя Ісуса Христа, опис подорожей та дій апостолів та листи апостолів з повчанням, та книга Одкровення – книга про майбутні події.
Мови, на яких спочатку писали Біблію, були: давньоєврейська, арамейська та давньогрецька. Книги Біблії різні за обсягом та часом написання, але дивовижно поєднані за змістом.
Події, описані в Біблії, відбувалися переважно в маленькій східній країні за назвою Ізраїль. Також історія Біблії пов’язана з Грецією, Єгиптом, стародавнім Вавилоном (нині Ірак) та Ассирією.
Який вигляд мали книги Біблії? Найдревніші фрагменти Біблії знайдені на каменях, глиняних та воскових табличках. Деякі книги були написані на папірусі (він схожий на наш папір).Але більше всього книг збереглось на пергаменті. Ми пам’ятаємо, що пергамент робили зі шкір тварин: овець, кіз, телят, антилоп та інших тварин. Листи пергаменту зшивались і скручувались у сувої - звитки, які накручувались на дві палки. Також з листів пергаменту робили книги, дуже схожі на наші, і їх називали „кодекси”.
Довгий час вчені не знали, наскільки змінився сам текст Біблії протягом віків. Виявляється, він лишився той самий. Це доводять нам знахідки папірусних сувоїв у Кумранських печерах в долині поблизу Мертвого моря в Ізраїлі. У 1947 році їх знайшов хлопчик пастух.
Біблія дуже старанно переписувалась. Переклад Біблії є дуже важкою працею, бо колись не було проміжків між словами та розділових знаків, а в давньоєврейській мові на письмі ще й не позначали голосних звуків. Першою друкованою Біблією на церковнослов’янській мові була Острозька Біблія, надрукована у 1581 р. Вона зберігається зараз в музеї книги в місті Острог.
Ми маємо три відомих переклади Біблії українською мовою: переклад Пантелеймона Куліша, Івана Огієнка та Івана Хоменка. Відомий український діяч Іван Огієнко працював понад 20 років, перекладаючи Біблію українською мовою. Він писав:
Глибока Біблія - як море,
І розум з неї п 'є навчання;
- Як океан воно просторе,
Криниця всього сподівання.
Учитель: Яке значення має Біблія, Слово Боже, для нас? (Відповіді дітей.)
Біблія вчить нас, як правильно жити.
Відкриємо Біблію. Псалми, псалом 118, вірш 105 та зачитаємо його (вчитель пояснює, як знаходити текст в Біблії): «Для моєї ноги Твоє слово – світильник, то світло для стежки моєї».
Біблія є наче світильником (ліхтариком), який освітлює шлях і м знаємо, куди йти.
Фізкультхвилинка «Руки».
Вчитель просить дітей поділитися по парах. Він читає вголос, а учні виконують.
Руки. Бог дав нам руки. (Діти піднімають руки вперед).
Руки, щоб піднімати їх в молитві до Бога. (Діти піднімають руки вгору).
Руки, щоб простягнути їх до людей. (Діти розводять руки в сторони).
Руки, щоб будувати. (Діти імітують будівництво).
Руки, щоб допомагати. (Діти по черзі: одні присідають, інші піднімають тих, хто начебто впав).
Руки, щоб захищати. ( Одна дитина стає перед іншою, ніби захищаючи, та розводить руки в сторони).
Руки, щоб чинити добро один одному. ( Діти беруться за руки).
Закріплення знань
Повторення прочитаного (питання).
(Давньоєврейською (івритом), розмовною єврейською (арамейська) та грецькою.)
5. В яких країнах відбувалися події, описані в Біблії?
(Ізраїль, Греція, Єгипет, стародавній Вавилон (нині Ірак) та Ассирія.)
Розвиток умінь, використання Біблійних цінностей у повсякденному житті
Учитель: Біблію називають листом Божим до нас. Вона призначена допомогти нам жити гідним життям.
Давайте проведемо дослід, який допоможе нам зрозуміти роль Слова Божого в нашому житті. (Вчитель бере склянку та сірники. Склянку ставить у миску).
- Уявіть собі, що ця порожня склянка - ваше серце. Ви впустили у ваше серце Бога і хочете жити життям, приємним для Нього. Але у вас залишаються ще погані риси характеру, або ви вживаєте лайливі слова. Коли вживаються лайливі слова? Коли ви роздратовані, коли вас образили. Учитель кидає сірнички у склянку і запалює їх (за умовною кількістю образливих слів).
Коли ви гніваєтесь, гнів бушує в середині вашого чистого серця. Чи може Бог вгамувати ваш гнів? Вода - це Боже Слово. Давайте подивимося, що відбувається, коли ви читаєте Слово Боже (наливаємо невелику кількість води у склянку, сірники гаснуть).
Тепер краплі Божого Слова перебувають у вашому серці. Але там все ще залишається ваш гнів. Ви продовжуєте читати Боже Слово.(Додаємо ще трохи води.)
А тепер води стає більше ніж предметів, тобто Слова Божого стає більше, ніж гніву. Продовжуємо лити воду у склянку, поки вона не буде виливатися з неї разом з сірниками. А це значить, що ваше серце наповнене Словом Божим, яке очищує серце від зла.
Учитель: - Що ви можете робити, щоб Слово Боже впливало на ваше життя? (Читати його, вивчати напам’ять). - Як часто треба читати Біблію? (Найкраще – щодня.) Читайте Біблію розважно і молитовно.
Підбиття підсумків уроку.
Вчитель повторює, що Біблія є Словом Божим до людини, дороговказом, очищує серце від зла.
Домашнє завдання
Вивчити напам’ять ключовий вірш. Вміти пояснити його значення. За бажанням: учні вивчають вірш, який їм подобається.
Момент вдячності.
Урок 3
Тема уроку: Біблія про створення світу.
Мета уроку:
Освітня мета: Розкрити учням біблійне вчення про виникнення Всесвіту і людини. Виховна мета: Виховувати у дітей повагу до себе через розуміння цінності життя кожної людини та любові до всього, що її оточує.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів вміння пояснювати біблійний погляд на виникнення світу і людини.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Євр. 11:3, Буття 1,2 розділи, Псалом 139:14.
Біблійна історія: Створення світу.
Ключовий вірш: „Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим
збудовані так, що з невидимого сталось видиме" (Євр. 11:3)
Наочність та обладнання: дошка, підручники, Біблія, аудіотехніка, аудіозапис ліричної композиції, фланелограф, розмальовки, саморобки, ілюстрації про створення світу.
Випереджувальне завдання: завчасно підготувати трьох учнів, роздати їм матеріал, який вони повинні вивчити.
Міжпредметні зв’язки: малювання, українська мова, українська література, біологія, праця.
Література:
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Учитель. На минулому уроці ми з вами ознайомилися із структурою Біблії. І зараз ми проведемо гру, яка має назву „Мікрофон”.
(Обирається учень або учениця, яка проводить гру-опитування).
Законоположні – складають головний зміст Завітів.
Історичні – описують Божу дію в людській історії.
Повчальні – викладають моральне вчення Боже.
Пророчі – викладають передбачення, особливо ті, які описують події, пов’язані з приходом на землю Сина Божого).
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація знань учнів
Учитель. Отож, Біблія незвичайна Книга – в ній можна дізнатися про все, що нас цікавить, зокрема і про нашу сьогоднішню тему, про яку ви здогадаєтесь самі.
(Учениця читає вірш „Дивосвіт”. Діти визначають тему уроку. Учитель записує її на дошці, учні – в зошиті).
Дивосвіт
Дивосвіт, дивосвіт...
Хто придумав оцей світ?
Землю красну отаку
У зеленому вінку?
Всі ці квіти і ліси,
І пташині голоси?
Ліс, і річка, і поля –
Це ж усе моя земля!
Учитель. Любі діти, зупиніться на мить і згадайте: земна куля з шаленою швидкістю рухається разом з нами. Станьте перед гарним квітником, де ростуть чарівні троянди, і замисліться: їх існує понад 7 тисяч видів! Подумайте: маленький соловейко здатний наспівувати більше 2 тисяч різних мелодій. Наш світ приховує у собі мільйони звабливих таємниць, що їх дуже часто не здатна пояснити навіть, здавалось би, всесильна наука. Яким чином світ став таким різноманітним і таємничим? Де знаходиться його першопричина? Що було до нього?
Комусь здавалося, що він виник з вогню, іншому – з повітря. Усі ці пояснення не давали відповіді на головне запитання: а звідки взялися самі першооснови – вогонь, повітря і вода? І ще на одне питання не знаходилося відповіді: чому ж нині з вогню чи води не виникають нові світи?
Відповідь, здавалось би, була знайдена: все тече, все змінюється. Так і зі світом. Бо його історія – це вічна еволюція, тобто розвиток, зміна. Людина нібито з’явилася від схожої на неї мавпи, тварини – від деяких рослин, рослини – з маленьких клітин, що плавали в первісному морі. Але ж як було насправді? Хто все-таки створив світ. (Варіант відповіді дітей – Бог).
Подача нового матеріалу
(Виходять завчасно підготовлені учні. Під час розповіді використовують фланелограф).
Учень 1. Бог був завжди, Він є і буде, що б не сталося з нами і з світом, що в ньому живемо. Бог є всюди, на кожному місці. Бог не має тіла. Він є чистий Дух. Бог може зробити все, що схоче. Тому Він створив світ.
Учень 2 Бог промовив Слово – і сталося. Зі Слова почався час, який відзначає усе, що відбувається у світі. Господь поділив світ на видимий, зрозумілий нам (Землю), і невидимий, який ми не можемо осягнути розумом (Небо).
Учень 3 Невидимий світ Він населив Ангелами, які мають розум, але не мають тіла. Бог створив Ангелами добрими і святими, тому в невидимому світі відразу встановилися порядок і благодать. Пізніше деякі Ангели на чолі із Сатаною втратили свою святість, бо перейнялися злом і гордістю, спробували повстати проти Всевишнього.
У.1 Злих духів Бог засудив на вічну кару в пеклі, тому й досі вони злі, підступні і мстиві, шкодять усьому, що створив Господь, намовляючи до неправедних вчинків. Добрі Ангели люблять усі Божі творіння, а для нас, людей, є Ангелами-Хоронителями від усього злого та неправедного.
У.2 У видимому світі від самого його початку, навпаки, панували безладдя і порожнеча – хаос. Оскільки видимий світ не був нічим відділений від невидимого, то для того, щоб встановити у видимому світі порядок, сказав Бог: „Хай станеться Світло”(Бут. 1:3) – і полилося воно з невидимого світу як Любов і Благодать. Створивши видимий світ, Бог дав нам частину Себе. Господь навіки відгородив світ видимий від невидимого, відгородив зло від добра, минуще, підвладне часу, від Вічного. Це був перший день творення.
У.3 У другий день утворився небесний звід (небесна твердь). “Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою” (Бут. 1:6). І постали над Землею великі хмари з пари, що піднімалися з розжареної планети. Ці хмари щільно огорнули її, вона почала охолоджуватися, і нижчі місця заповнювалися водою. Тоді Бог наповнив весь простір повітрям.
У.1 У третій день сказав Бог: “Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний” (Бут. 1:9). І охолоджена поверхня планети перетворилася на тверду кору, що її нелегко стало пробити навіть землетрусам і вулканам. Утворилися моря й океани. Земля стала розквітатися, стали рости трави, зілля і дерева.
У.2 У четвертий день творення світу рослини, що їх породила земля за законом, даним Господом, відчули потребу у світлі. І повелів Бог: “Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками” (Бут. 1:14). І створив Бог сонце, місяць і зорі.
У.3 На п’ятий день Бог почав творити живі істоти. Він сказав і води наповнилися рибою, на деревах і в повітрі з’явилися птахи. (Бут. 1:20-22).
У.1 На шостий день, за словом Божим, з’явилися на землі тварини: вівці, корови, коні і всякого роду звірі повиходили із землі, з’явилися також бджоли, мурахи, черв’яки(Бут. 1:24-25). Після цього Бог створив людину із пороху земного, і вдихнув у ніздрі її живе дихання(Бут. 1:26,27). Людина отримала душу і тіло. Першою людиною був чоловік. Потім Бог послав йому міцний сон, взяв його ребро і перетворив на жінку. Всіх створених тварин (істот) Бог віддав для піклування Адамові і Єві. Він благословив їх , поселивши в саду Едемському, і доручив Адамові стерегти рай(Бут. 1:29,30).
У.2 Людина покликана до співпраці з Богом у творенні життя, у творенні доброго, святого. Біблія каже: „Святими ви мусите бути, бо святий, Господь, Бог ваш”. І коли людина цього не робить, вона не відповідає своєму людському покликанню і перестає бути ОСОБОЮ, хоча продовжує залишатися ІСТОТОЮ.
У.3 Тому Бог не випадково створив людину останньою, все приготував для неї, щоб вона завжди почувала себе щасливою. Бог створив світ і людину одне для одного, щоб живучи поряд, вони і на землі, як Він на Небесах, творили гармонію і любов.
У.1 На сьомий день Бог не творив нічого. Сьомий день Він назвав Своїм днем, тому що в цей день Він заспокоївся від усіх справ Своїх (Бут. 2:1-3).
Учитель. Дякуємо нашим оповідачам. А ви, дітки, пригадайте, чим Бог почав творити? (Відповідь учнів: «Бог почав творити Словом»). Так, і про це нам каже ключовий вірш уроку: „Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані так, що з невидимого сталось видиме"
(Євр. 11:3)
Фізкультхвилинка:
Звучить лірична музика.
Учитель. Діти, встаньте, будь ласка. Заплющіть очі. Уявіть, що над вами зоряне-зоряне небо. Віднайдіть на ньому найяскравішу зіроньку. Загадайте бажання. Підніміть вгору руки. Потягніться до бажаної зіроньки і спробуйте її дістати.
Отож, я бажаю вам, щоб всі ваші мрії та сподівання здійснилися.
А ми продовжимо.
Закріплення матеріалу:
І зараз я запрошую бажаючого відтворити картину творення світу за допомогою кола творення світу.
(Заздалегідь вчитель робить заготовку: два кола з цупкого паперу діаметром 20 см. У першому колі на відстані 0,8 см від краю намалювати та вирізати коло діаметром 5,5 см. На другому колі на відстані 1 см від краю розклеїти 7 кіл з малюнками творення світу (малюнки попередньо розфарбувати). Після цього обидва кола з’єднати так, щоб верхнє коло оберталося, а в отворі було видно малюнок. Див. додаток 1.)
(Учень або учениця за допомогою наочного кола творення світу відтворює почуте на уроці).
Діти, розгорнімо підручники і прочитаймо оповідання „Все Боже твориво прекрасне” по ролях.
(Учитель визначає ролі батька, Вови, Тіми та автора. Після прочитання учитель проводить бесіду на основі оповідання).
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підведення підсумків уроку. Висновок учителя: “Отож, все, що ми бачимо навколо себе, а також ми самі, має свого Творця – це є Бог. Пам’ятаймо про це і бережімо його”.
Оцінювання учнів:
Похвалити активних. Можливо виставити поурочний бал.
Домашнє завдання:
Для домашнього завдання пропонується кілька варіантів на вибір учителя.
Подумати і записати, які моральні складники повинні наповнювати людину.
4) Практикувати почуте на уроці у повсякденному житті.
5) Розповісти вдома почуте на уроці.
Учитель. На завершення пропоную вам послухати вірш невідомого автора.
(Учитель читає вірш)
Пливе човен в парусах,
Тихая година.
Думка лине в небесах.
Що ж таке людина?
Яка функція її в цім великім світі?
Що потрібно зневажать, ну а що – любити,
Що таке людське життя, як його прожити,
Щоб на старість років та й не пожаліти.
Пролетить швиденько час, мій шановний друже,
Швидко висохне вода у старій калюжі.
З часом пізнається світ, пізнається доля,
Пізнається і життя – на те твоя воля.
Будь людиною простою, май хорошу душу,
Бо людина – це є ти, обійди калюжу.
Якщо є сторонній шлях, піди по сухому,
Тільки скривдити себе не давай нікому.
Полюби усіх навколо, це тобі потрібно,
І твоє завдання – людино – ти відстоюй гідно.
Люди всі повинні бачить, що добро ти сієш.
Пролетять роки, як птиці, з часом зрозумієш.
Момент вдячності:
Дякую Богу, що Він дав нам можливість сьогодні дізнатися як виник світ, хто створив нас із вами. Дякую, що ви були уважними та активними. Бажаю вам хорошого настрою і до побачення!
Додаток до уроку
Все Боже творіння прекрасне
Вова взяв з письмового столу книгу, зручно влаштувався в кріслі і, смакуючи цукеркою, розгорнув її. Але варто було йому переглянути декілька сторінок, як він закрив книгу і, насупившись, сказав:
Наступного дня після обіду Тіма прийшов до Вови подивитися щеня. Вони так захопилися грою із кумедною маленькою твариною, що навіть забули про час. Коли почало сутеніти, до хлопців прийшов батько. Вони замилувалися незліченною кількістю зірок і почали шукати знайомі сузір’я. Батько нагадав їм, що все це створив Бог, і не тільки створив, - але й знає назву кожної зірки.
Вові це видалося дуже дивним:
А ТИ? Чи буває в тебе спокуса поглузувати над творінням Божим?
Урок 4
Тема: Людина - образ і подоба Бога.
Мета:
Освітня мета: Розкрити причини подібності і відмінності людини від тварин, час і мету появи людини на світ, різні погляди на походження людини; суть і призначення людини у цьому світі; навчити учнів усвідомлювати своє місце і роль у світі, показати цінність людського життя.
Виховна мета: Прищеплювати учням правила етичної поведінки, виходячи з розуміння ролі і призначення людини в світі.
Розвиваюча мета: Навчити учнів аналізувати, ким є людина, розуміти неповторність і досконалість людини, те, що вона є вінець Божого творіння.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Буття 1: 26-31, Бут. 2:7-9, 15-25
Ключовий вірш: "Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!(Псалом 139, 14)"
Словник понять і термінів: індивідуальність, особистість.
Наочність: Біблії, фланелограф, ілюстрації, фрагмент фільму "Вінець Божого творіння", роздаткові матеріали.
Міжпредметні зв'язки: етика, філософія, біологія, література, історія.
Література:
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Вивчення нового матеріалу.
Бесіда вчителя з учнями.
-Учитель. Хто є людина? Як і чому вона прийшла у світ? Чому всі релігії і філософії світу завжди центральною своєю догмою висували саме походження і сутність буття людини, її моральність і етичність?
На ці та інші питання ми будемо намагатися відповісти на нашому занятті. Його ми проведемо у вигляді подорожі на швидкісному експресі.
Наша перша станція "Біблійна"
Вчитель.
Прослухайте біблійну історію про створення людини та долю людську. За бажанням учні відображатимуть цю історію на фланелеграфі.
Вчитель.
Перевіримо розуміння прочитаного:
- Яке ви можете назвати призначення землі (середовище життя живих організмів: личинок комах, червів, кротів, мишовидних гризунів, рослин, грибів, бактерій, тощо; кургани-історія; земляні вали для захисту; глиняні вироби; беруть у далеку подорож від рідної землі на згадку, тощо).
- Яке чудесне призначення землі надав Бог при створенні людини? (Створив людину по образу і подобі Своїй).
- Якими Божими настановами керувалася перша людина в раю?
- Як змій змальовує майбутнє людей, спокушаючи їх?
- Чи визнали Адам і Єва свою провину перед Богом?
- Як Господь покарав людей?
Вчитель. - Які ще є погляди на створення людини?
Учень. Багато народів з давніх часів мають легенди про щасливий вік людства. Китайський переказ розповідає про часи, коли люди мали досить їжі й були оточені мирними звірятами. Грецькі легенди говорять нам, що перші люди в золотому віці були голі, вільні від зла і турбот, втішалися спілкуванням з богами. Перські легенди розповідають про предків як доброчесних і щасливих. Вони жили в саду біля дерева безсмертя, доки не з'явився злий дух у подобі змія.
Вчитель. Людина-створена для Бога, створена Богом, Христом, Духом Святим, Святою Трійцею в шостий день Творення із праху земного, землі по образу і подобі Божій, чоловіком і жінкою, душею живою, праведною, знаючою. Спочатку жили Адам і Єва в саду Едемському, в їжу була дана трава і плоди, після потопу було дозволене м'ясо. Людина отримала Боже благословіння. Людина має тіло, душу, дух, розум, волю, пристрасті, совість, пам'ять, вона дивно створена. Всі народи походять від однієї крові. Влаштована дивно, хіба нижче ангелів, життя в ній від дихання Божого, мудрість в ній по натхненню Божому. Природа відрізняється від тваринної, тому і цінніша від будь-якої тварини, мудріша, дана їй влада над всіма тваринами. Проте після своєї фізичної смерті людина знов перетворюється на порох земний. Бог створив людину, що мала право вибору. Свобода мислення, свобода сумління, свобода вибору-це був Божий дар людині, яка могла чинити за власною волею і відповідати за свої вчинки перед Богом.
Кожна людина має право вибрати для себе. Водночас у Біблії людина названа глиняним черепком, черв'яком, пустою людиною і просто плоттю, сном, диким віслюком.
Бесіда вчителя з учнями.
- Чому людина названа такими малопривабливими словами?
- Чому людина стала соромитися свого досконалого тіла, стала соромитися наготи?(Наслідок гріхопадіння).
- Що може викликати брудні думки про оголене людське тіло?(Еротика, порнофільми, тощо).
- Що є протидією проти таких негідних вчинків?(Живопис, поезія, псалми).
Вчитель. Наступна станція "Наукова"
- Хто ж така людина з фізіологічної точки зору?
Учень. Про людину мовою цифр:
На голові людини біля 125 тис. волосин. Щоденно випадає 45 волосин, у деяких людей –до 60, за все життя у людини випадає і виростає знову більш ніж 1- 5 млн. волосин. В середньому за життя у людини виростає до 725 км волосся.
Чоловік середнього віку кожну годину губить біля 600 тис. частинок шкіри, а за рік - 675 г. До 70 років втрата шкіри становить 48 кг - біля 70% маси тіла людини. Коли ми клацаємо пальцями, з поверхні шкіри злітає 10 тис. клітин. Домашній пил на 70 % складається з епідермісу.
Шкіра-самий крупний орган людини: вага 3,2 кг, площа - 2 м². На клаптику шкіри площею 6, 45 см² знаходиться 645 потових залоз, 26 м нервових волокон, 75 сальних залоз і 6 м кровоносних судин. В середньому у людини 2 млн. потових залоз. Нігті у чоловіків ростуть швидше, ніж у жінок.
На тілі людини мікроорганізмів більше, ніж людей на Землі.
Мозок людини складається з 10 млрд. нервових клітин і має здатність запам'ятати 86 млн. одиниць інформації. За 0,05 сек. мозок людини може розпізнати предмет чи зображення, яке зафіксувало око. Кожну секунду в головному мозку відбувається понад 100 тис. хімічних реакцій. Максимальна швидкість нервових імпульсів у мозку від нейрона до нейрона складає 400 км/год. Довжина всіх нервів становить 75 км.
У людини загальна площа рецепторів, реагуючих на запахи, складає лише 4, 8 см², тоді як у собаки-64, 5, в акули-більше 130, а у кролика-рівна загальній площі тіла. Ніс росте протягом всього життя людини.
Щороку серце витрачає таку кількість енергії, якої б було достатньо, щоб підняти вагу понад 900 кг на висоту 14 м. Серце за все життя людини скорочується 2, 5 млрд. раз(цього достатньо, щоб підняти поїзд на висоту гори Монблан).
За період свого життя людина проходить відстань біля 1600 км. Протягом дня людина робить 30 тис. кроків(20 км, а за 5, 5 років-шлях, рівний екватору).
За все життя людина споживає 40 т їжі та вдихає 380 тис. м повітря. Коли ми червоніємо, наш шлунок також червоніє. За все своє життя людина виробляє слини об’ємом до 2 великих басейнів.
При ударі об здорову зубну емаль може затупитися лезо дамаської шаблі.
Для побудови 1 клітини ДНК потрібно 1 млрд. біохімічних процесів.
Крапля крові може потрапити в будь - яку частину тіла за 20 сек. Довжина всіх кровоносних судин 60-80- тис. км. Це в 2 рази довше земного екватора.
Клітини здорової печінки за добу переробляють 720 л крові.
Людське око може розрізняти до 10 млн. кольорових відтінків.
Площа легень людини рівна площі тенісного корту.
Склад тіла людини:
Вода - 60 л, кальцій-1580 г, вуглець-достатньо для 9000 олівців, жир-для 7 кусків мила, фосфору - на 2200 сірників, заліза - 7 г, цукру - 5,7 г, солі - 58 г.
Учень.
Також дуже точно про людину говориться у поезії Г. Сковороди:
"Про нерівності людські…"
Учитель. Ми і однакові, і такі різні:
Дивна річ у світі цім навіть і така є:
Не однаковий на зріст кожен виростає.
Дивина і те, що хтось велетом буває,
А старійшинства, однак, влади не тримає.
Дивина, що у людей не подібні лиця,
Хоч і мати в них одна, - все-таки різниця.
Дивина, що у людей всякеє волосся,
Різна мова, чи б сказать є різноголосся.
Дивина, що у людей протилежна вдача:
В того-добра і пряма, в того-зла й ледача.
Дивина, що у людей той усе щасливий,
А оцьому, Господи, білий світ не милий.
Дивина і те, що хтось може силу мати,
Другий може неборак в немочі лежати.
Дивина і те, що хтось має многі літа,
Інший трохи проживе-вже іде зі світа.
Зна, Господь, що творить Він, що почне творити,
І нема чого про це більше говорити.
Вчитель. Як порушилася така фізична досконалість після гріхопадіння людини?(Стала хворіти, діти народжувалися у муках, мусила важко працювати, з часом зменшилася тривалість життя - на роздатковому матеріалі надана інформація про тривалість життя людей у Біблії, людина стала смертною).
Вчитель. На сьогодні є багато гіпотез про походження людини: теологічна, еволюційна. Одна з гіпотез про створення людини-еволюційна, яку ви будете вивчати на уроках біології. Вона говорить про тваринне походження людини, систематизує її у системі органічного світу як представника Типу Хордових, Класу Ссавців.
Бесіда з учнями.
- Що є спільного у людини і тварини і чим вони відрізняються?(Подібна будова, процеси життєдіяльності, жива душа, деякі примати можуть використовувати елементарні знаряддя праці, володіють мовою жестів. Людина може дряпатися і кусатися, як тварина, вбивати, хоча тварини вбивають одне одного, аби наїстися і вижити у боротьбі за територію і їжу, а людина може вбивати просто так. Людина отруює організм алкоголем, наркотиками, нікотином. Людина бреше і обманює. Лише людина може провести пряму лінію, говорити, виробляти знаряддя праці і їх удосконалювати, має творчий характер мислення. Людина може спілкуватися з Богом, творити добро).
Вчитель. Перед наступною станцією пропоную трішки перепочити і провести фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка:
Бог дав нам руки.
Руки, щоб будувати.
Руки, щоб любити.
Руки, щоб допомагати.
Руки, щоб захищати.
Але людина зробила все по - іншому.
Руки, які будували, стали руйнувати.
Руки, які любили, стали ненавидіти.
Руки, які допомагали, стали байдужими.
Руки, які захищали, стали вбивати.
Бог прийшов до людей і протягнув до свого творіння руки, повні любові і ніжності.
Але люди прибили їх до хреста.
Сьогодні Бог іде по світі і протягає світу Свої пробиті руки.
Що вибереш ти?
Бог дав нам руки…
Наступна станція "Філософська"
- Вчені і філософи прийшли до висновку, що пояснити походження людини лише законами природи неможливо, тому визначили ще й суспільні чинники становлення людини.
Учень. Проблема визначення змісту поняття людина вже мала місце у античній філософії. Її намагалися вирішити Сократ, Демокріт, Платон, Протагор, Аристотель. Зокрема Аристотель виразив думку, що людина-це політична і суспільна тварина.
Сьогодні в філософський зміст поняття людини абсолютна більшість вчених включає такі ознаки: а) здатність виробляти знаряддя праці; б) наявність здатності до мови. На думку українського філолога О. О. Потебні історично мова виникає тоді, коли появляється свідомість, вона наче є оболонкою свідомості. Без мови неможливе формування і передача думок. Кожне нове покоління тварин розпочинає з тих же самих звуків-сигналів, що і їх далекі предки, тоді як "мова перебуває в постійному розвитку і ніщо в ній не повинно розглядатися як щось нерухоме". Вчений констатує що у тій же мові в різних регіонах є різні вимови, що абсолютно відсутнє в сигналах тварин. В) Творчий характер мислення людини. На сьогодні тисячі прийомів і методик намагаються призвести його до чогось спільного, але це неможливо: скільки людей, стільки підходів, рішень, зокрема евристичне мислення, інтуїція, духовність, тощо.
Бесіда вчителя з учнями.
- Гріхопадіння стало причиною погіршення фізичного стану людини. Чи тільки це змінилося у ній?(Вона стала страждати морально, почала духовно перероджуватися у бік духовного і морального зубожіння і падіння).
- В. О. Сухомлинський писав: "Бути справжньою людиною-це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі".
- Що ви вкладаєте у поняття "справжня людина"? Чи зустрічали ви у житті таких людей? Чи можете ви це сказати про себе? (Думки дітей)
- Ми всі з'явилися на світ один для одного. Тільки разом, допомагаючи один одному, турбуючись один про одного, ми можемо піднімати самих себе на п’єдестал людяності. Кожна жива людина носить в собі сім позитивних якостей і сім протилежних їй смертних гріхів. Вона пихата і соромлива, зажерлива і стримана, примхлива і цнотлива, заздрісна і милосердна, скупа і щедра, лінива і старанна, гнівна і терпляча. Вона може зробити із самого себе порівну і тирана, і раба, злочинця і святого, Каїна і Авеля.
Вчитель. Наступна станція "Поетична»
Учень. Прекрасна поезія Василя Симоненка про сутність людини:
Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя –єдина,
мука твоя-єдина,
Очі твої-одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди -
Добрі, ласкаві і злі.
Сьогодні усе для тебе -
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
кохати спішити треба -
Гляди ж не прости!
Бо ти на землі-людина,
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої-одні.
Учень. Ще одна поезія нашого земляка Сергія Рачинця "Людино":
Куди ідеш, людино, крізь літа?
Чи маєш ти мету перед собою?
Чи є у тебе істина свята,
Що від Адама названа любов'ю?
Поглянь: твій сад давно вже порудів,
Судомить світ Чорнобилем, морозить…
Чого ж ти ще очікуєш тоді?
Хіба не час покаятись крізь сльози,
Зректись гріха, що відділя тебе
Від радості духовної свободи?
Поглянь у небо чисте, голубе -
Там жде тебе найвища нагорода
За всі твої страждання і жалі,
І ще ніким не злічені тривоги,
За те, що ти нарешті на землі
Повіриш у Всевишнього, у Бога,
І буде в серці істина свята,
Що від Адама названа любов'ю…
Куди ідеш, людино, крізь літа?
Чи маєш ти мету перед собою?
Бесіда вчителя з учнями.
- Чому Христос явився у світ у тілі людини? (Бог хотів показати, що людина може жити благочестиво, що вона може знайти спасіння у вірі в Бога, тому що за первородний гріх людини заплачено найвищу ціну - ціну людського життя. (А за гріх покара-смерть.)
- Чому Бог вже знищував життя на землі через гріховність людську, та все ж залишив людину? Наведіть цьому приклади.(Дуже її любив, хотів показав, що праведна людина може врятуватися сама і врятувати світ і інших людей: благочестивий Ной, Лот, Ілля, Мойсей ).
- Один американський вчений підрахував вартість металів і сполук, які входять до складу людини і отримав 1, 98$. Яка ж справжня вартість людини?(Вона безцінна в очах Бога, батьків, друзів)
- Що ж має цінуватися вище-якість чи вартість людського життя? (думки дітей).
- Чому Бог заборонив вбивати?( (Заборона вбивати (Вихід 20:13) - Не вбивай-початок біблійної етики відносно охорони життя, стосується також абортів і евтаназії). Людина створена на Божу подобу (Бут. 9:6), тільки Бог має право вирішувати долю свого творення(Вихід, 21:12, 15).
- Як ми можемо здійснювати Боже піклування про життя?(Пс. 139(138):13-17, Бог дбає про нас ще при зачатті, Бог має план і ціль кожному).
- Чи в стані непритомності, коми, у сні людина перестає бути людиною? (Відповідь обґрунтуйте).
- У Біблії в книзі Левіт 19:2 написано: "Святими ви мусите бути, бо Я святий Господь Бог ваш". Людина покликана до співпраці з Богом у творенні доброго, вічного, прекрасного, святого. І коли людина цього не робить, вона не відповідає своєму людському покликанню і перестає бути подібною до Бога. І тому лише від доброї волі людини і співпраці з Богом залежить щастя самої людини і всього людства.
- При яких обставинах людини може реалізувати свою індивідуальність?
- Яке покликання людини на Землі?
- Чому людина є відповідальною за своє життя на Землі?
Вчитель. Наступна станція "Мистецька"
Перед вами твори мистецтва:
Мікеланджело. Створення людини. Фреска.
Лукас Кранах. Рай.
Учень.
Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) - великий італійський художник, скульптор, архітектор, автор розписів на біблійні теми в Сікстинській капелі(церкві). Центральна частина фресок на склепінні розповідає про створення людини: людина лежить на землі, а Творець ось-ось торкнеться її кінчиками пальців, щоб удихнути в неї душу.
Учень.
Лукас Кранах (1472-1553) німецький художник.
Вчитель. Розкажіть про свої враження про картини.
ІІІ. Заключна частина.
1. Біблійний горішок.
Де мова в Біблії одній,
Що Бог на образ свій святий
Створив для себе був людину?
Котрий з пророків подає,
Що люди ідолів за те
На образ свій вже чинять нині? (Бут. 1:27, Ісаї: 44:9-20)
2. Як звали перших людей? Що означали їх імена? А що означають ваші імена?
3. Яке призначення вибрав Бог для людини після її творення?
4. Як змінило це призначення гріхопадіння перших людей?
5. Як кожен із нас може визначити своє призначення?
Приклад олівця: зовнішня оболонка-фізичне тіло, графіт-наші вчинки, історія нашого життя, яку ми створюємо самі, ластик-можливість виправити свої вчинки, якщо бути з Богом і поступати по Його законам.
Домашнє завдання: Підготувати есе "Моє призначення на Землі" (для довідки-есе-короткий твір-роздум).
Урок 5
Тема уроку: Біблія про праведність і вірність (на прикладі життя праведника Ноя)
Мета уроку:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про Біблійне розуміння праведності на прикладі життя Ноя
Виховна мета: Розкрити учням поняття “праведність” (“неправедність”) і “вірність” (“невірність”)
Переконати учнів у хибності неправедного життя.
Обґрунтувати необхідність бути праведним і вірним у повсякденному житті
Спонукати учнів до праведного життя
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття задоволення від праведних вчинків
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Буття УІ: 5-9, 12-22; УІІ, УІІІ, ІХ:1.
Біблійна історія: Життя праведного Ноя.
Ключовий вірш: “Ной знайшов милість в Господніх очах. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив” (Буття УІ: 8-9).
Словник понять і термінів: Праведність - неправедність, праведник – неправедник, вірність – невірність, потоп, ковчег.
Наочність: відео фрагмент про Ноя із серіалу “Суперкнига”; тлумачний і біблійний словники.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, зарубіжна література, географія, образотворче мистецтво, природознавство, математика
Література до уроку:
Хід уроку
Вітання.
Налагодження контакту з класом
Форма роботи: Фронтальна бесіда учителя з учнями або робота в групах (Учитель-клас або Учень-учень)
Учитель: Діти! Яку людину можна назвати “праведником, праведною”?
Очікувана відповідь учнів: Людина, яка веде праведне життя, має зразкову поведінку, є прикладом для інших, має щирий відкритий характер. Правильна людина.
Учитель: Назвіть відомих вам людей, яких можна назвати праведниками. Це можуть бути історичні особи, літературні герої, державні, політичні та культурні діячі, рідні і близькі вам люди, вчителі, однокласники.
Актуалізація біблійних знань
Учитель: А чи знаєте ви праведників, про яких говориться в Біблії? Що пишеться в Біблії про праведників?
Очікувана відповідь: Ісус Христос, Авель, Ной, Марія – Матір Божа.
Мотивація теми і проблеми.
Учитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про праведну людину Ноя, дізнаємося про вселенський потоп та про дивовижне природне явище.
Але, перш за все, розкриємо значення слова “праведний”.
Учитель або учень читає словникову статтю про праведність з Біблійного словника Ерика Нюстрема С.343 або іншого словника.
Учитель: Продовжать синонімічний ряд слів: праведний…
Очікувані відповіді учнів: правильний, щирий, справедливий, вірний правді, вірний Богові
Учитель: Що ж говорить Біблія про праведників? Прослухайте про це біблійну історію.
Учитель розповідає біблійну історію про праведника Ноя (Буття УІ: 5-9, 12-22; УІІ, УІІІ, ІХ:1), акцентуючи увагу на праведності та вірності Ноя Богові.
Бесіда за змістом біблійної історії
Учитель: Чому Всетерпеливий Бог вирішив знищити усе живе?
Очікувана відповідь: Люди стали неправедно жити!
Учитель: Хто був єдиним праведником на землі?
Очікувана відповідь: Ной, і Бог врятував його та всю його родину)
Учитель: Яким був “ковчег”?
Очікувана відповідь: Великий корабель, де перебували родина Ноя та тварини під час потопу.
Учитель: Що зробив Ной, ступивши на землю після потопу?
Очікувана відповідь: Подякував Богові за спасіння!
Учитель: Яке природне явище сьогодні нам нагадує про потоп та Божу обіцянку, що ніколи не буде потопу?
Очікувана відповідь: Веселка.
Учитель: Чому саме Ной і його родина врятувалися від загибелі?
Очікувана відповідь: Тому, що він був праведником
Учитель Про це говорить ключовий вірш уроку
Ключовий вірш: “Ной знайшов милість в Господніх очах. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив” (Буття УІ: 8-9).
Фізкультхвилинка
Учні встають, виходять із-за парт, стають в шеренгу на проходах; кладуть простягнуту руку попередньому на плечі, щоб розійтися на безпечну відстань. Вчитель показує, діти за ним мовчки виконують вправи.
- На раз – піднімаємо руки вгору, вдихаємо,
-На два – опускаємо до підлоги, видихаємо.
(Повторюємо 2-3 рази.)
- На раз – присідаємо, на два – повільно встаємо і витягнутими руками показуємо, як піднімалися води потопу, скільки можуть дістати вгору.
(Повторюємо 2-3 рази.)
- На раз – простягнутими вгору руками зліва направо показуємо веселку на небі, на два – опускаємо руки.
Потренуйтесь вдома під час виконання домашнього завдання.
Перегляд уривка із серії “Суперкнига”, з метою закріплення отриманих знань про праведника Ноя.
Бесіда
Учитель Звідки Ной знав розміри ковчега?
Очікувана відповідь: Йому продиктував Господь.
Учитель Що заважало Ною і його родині будувати корабель?
Очікувана відповідь: Кепкування оточуючих, які вели неправедне життя.
Учитель Що врятувало родину Ноя?
Очікувана відповідь: Від потопу Ноя і його родину врятувала його праведність.
Закріплення матеріалу
Учитель Хто може розповісти повчальну історію про те, що послушність може зберегти здоров’я і життя людині?
Діти розповідають власні і чужі історії.
Учитель Яким чином ти використаєш набуті знання про праведність і вірність у особистому житті?
Очікувана відповідь: Пам’ятаючи історію про праведника Ноя, буду слухняним Богу і батькам, вчителям, буду вірним у дотриманні заповідей Божих, своїх обіцянок та у виконанні правил поведінки.
Рольова гра для двох бажаючи: Вибачення
Учитель пропонує одному з них перепросити за проступок, а потім розповісти про свої відчуття під час вчинку (акцентувати увагу на отриманні задоволення від праведного вчинку).
Підведення підсумків уроку
Висновок вчителя
- Отже, праведника Ноя та його родину від смерті зберіг Господь Бог за те, що він був слухняним, виконував накази Всевишнього, не зважаючи ні на що.
Оцінювання учнів
Домашнє завдання
Поділитись отриманими на уроці знаннями з рідними і друзями.
Прочитати Біблійні вірші, історію, оповідання
Вивчити напам’ять ключовий вірш
Практикувати на власному досвіді отримані на уроці рекомендації, завдання, повчання, настанови.
Спостерігати за власною поведінкою та поведінкою дорослих.
Момент вдячності
Вираження вдячності до учнів, вчителя, Бога
Урок 6
Тема: Добро і зло
Мета:
Освітня мета: Розкрити учням зміст християнських понять «добро», «доброчинність», «чуйність», «милосердя». Пояснити зло як наслідок гріхопадіння; допомогти засвоїти і зрозуміти значущість цих понять.
Виховна мета: Виховувати в учнів доброзичливість і богобоязність. Прищеплювати бажання безкорисливо робити добрі вчинки. Спонукати дітей остерігатися зла і відповідати за свій вибір у вчинках.
Розвиваюча мета: Розвивати вміння тлумачити зміст понять «добро» і «зло» та розвивати вміння моделювати ситуації з прикладами різних вчинків людей та аналізувати їх.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Бут. 1:31, 3:3, Гал. 6:10, Пс. 37:27, Ам. 5:14, Рим. 12:21.
Біблійна історія: Створення людини, гріхопадіння.
Ключовий вірш: «Усім робімо добро…» (Гал. 6:10), «Ухиляйся від зла та роби добро, і будеш жити вічно» (Пс. 37:27).
Словник понять і термінів: доброчинність, чуйність, милосердя, добро, зло.
Наочність: Ілюстрації на біблійну тематику, індивідуальні роздаткові картки-малюнки до гри.
Міжпредметні зв’язки: Українська література, психологія, історія.
Література до уроку:
І. Вступна частина
Вітання.
Налагодження контакту з класом.
Перевірка вивченого матеріалу.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. основна частина
Актуалізація знань учнів
Виявлення знань учнів про моральні цінності. Стан моральності учнів класу.
Форма роботи: бесіда з метою виявлення знань учнів.
Учитель: Кожного дня людина, починаючи з того моменту, коли прокидається, починає діяти, робити якісь вчинки. Вона зустрічається з іншими людьми, явищами, природою і у цьому колі співіснування їй треба завжди якось діяти.
– Наведіть приклади вчинків людей?
– Які бувають вчинки? (добрі, погані).
– В залежності від вчинків людини, вона теж може бути доброю чи поганою?
– А хто для вас є доброю людиною? Чому?
– Переважно ви назвали рідних, друзів. А чи зустрічали ви незнайому людину, яка була б до вас доброю? А поганою?
– З якою людиною вам краще бачитися: з доброю чи поганою?
Якщо кожен з вас хоче, щоб поряд завжди були добрі люди, то вам самим треба навчитися робити добрі вчинки. А щоб робити добрі вчинки, нам слід розібратися, що таке добро.
Подача нового матеріалу.
Мотивація теми і проблеми.
В основі всіх наших добрих вчинків лежить поняття добра. Добро- це усе гарне у житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям. Коли люди відчувають добре ставлення до себе, то вони стають веселими, задоволеними, щасливими. А якщо до людини ставитися погано, то вона, навпаки, стає сумною, розчарованою, нещасливою. Тому нам треба зрозуміти, щоб добра було більше, ніж зла, нам самим треба бути добрими. До речі, є ще одна таємниця: та людина, яка сама робить добро, почувається щасливішою від тої, кому вона його зробила. Тому добро завжди пов’язане з такими поняттями: чуйність, милосердя, доброчинність, щирість, справедливість.
Давайте згадаємо різні слова і вислови, в яких є слово добро і які ніколи не зникають з мовного вжитку: “доброго дня”, “всього доброго”, “добраніч”, “на все добре”, “добробут”.
А як ви думаєте чому все ж таки люди не завжди чинять добро або й взагалі намагаються робити зло? (щоб звернути на себе увагу, показати свою силу, керувати іншими, беруть приклад з інших, не розуміють значення добра як блага).
Як стати добрими людьми нам порадить Книга Книг, до якої ми щоразу звертаємося. Пригадайте, яким був світ, що його створив Бог? Чи все там було гарно?
“І побачив Бог усе, що вчинив. І ото – вельми добре воно! І був вечір, і був ранок – день шостий” (Буття 1:31)
Розповідь вчителя, яка супроводжується ілюстраціями: Люди створені Богом теж знали лише добро, але один з ангелів Люцифер загордився і захотів стати Богом, який його створив. Став неслухняним і злим. Одного разу перетворився він на змія і запропонував першим людям скуштувати плід з Дерева пізнання добра і зла, з якого Бог забороняв брати. (“Не їжте його... а то помрете” (Буття 3:3). Це означає, що Бог призначив людину для добра, але все ж не примушував бути доброю. Він дав нам свободу в своїх вчинках, свободу вибору між добром (дорогою життя) і злом (дорогою смерті). Адам і Єва через непослух і спокусу вибрали зло, хоч потім пожаліли про те і покаялись.
Важливо зрозуміти, що та сама історія відбувається з кожною людиною, тобто щодня людина сама вирішує – поступати їй добре чи ні, допомагати батькам чи не слухати їх, ображати менших чи гратися з ними.
Бог добрий до всього створеного Ним, навіть тоді, коли його творіння злі та невдячні. Його доброта повинна приводити їх до покаяння, а не протистояння з Ним. Доброта Божа проявляється у повному спасінні, яке приходить з Ісусом Христом. Ісус Христос закликає:
“Усім робімо добро...” (Гал. 6:10)
“Ухиляйся від зла та роби добро, і будеш жити вічно...” (Псалом 37:27)
Давайте послухаємо оповідання Л.Нечаєва “Старший брат”:
Старший брат, восьмирічний Сашко, лагодив у прихожій велосипед. Залишив велосипед на хвилинку, а молодший, чотирьохрічний Олексій, вирішив прокататися стоячи на одній педалі, та не втримався – і рулем, який був без пластмасової ручки розбив високе, в ріст людини, дзеркало.
У цей час прийшов з роботи тато. Олексійко був татовим улюбленцем, тому йому все завжди прощалося, та на цей раз і він заціпенів від страху. Тато побачив розбите дзеркало і спитав:
– Ти, Сашко, розбив?
Сашко мовчав.
Повільно розстібаючи пасок, тато повернувся до Олексія:
– А може це ти, Олексію, нашкодив?
Олексій втягну голову в плечі.
– Ну, – грізно дивився на Олексія тато, – хто розбив? Ти?
– Ні, не я, – відповів Олексій.
Складаючи пасок вдвоє, тато повернувся до Саші. Сашко мовчав. Схопивши Сашу за руку, тато став бити його паском. Хлопець чомусь не плакав, не кричав, і тільки дивився Олексієві в очі.
– Тату, тату! – не витримав Олексій. – Не бий Сашу, це я розбив дзеркало!
Тато перестав шмагати Сашу і протягнув невпевнено:
– Обманюєш...
Олексій кинувся до тата:
– Я, таточку, я! Накажи мене!
Олексій заплакав вголос.
– Чого ревеш, – незадоволено відсторонив Олексія від себе тато.
Олексій плакав все голосніше і хапав татову руку з паском.
– Хто вас розбере, – сердито промовив тато і, грюкнувши дверима, зачинився у вітальні.
Розпачливо плачучи, Олексій підійшов до Саші, і старший брат пригорнув його до себе, як робив завжди, коли Олексієві було погано.
– Як ви оцінюєте дії Олексія?
– Чи можна назвати їх добрими?
– Чи навпаки вони є лихими? Чому?
– Що ви думаєте про поведінку Сашка?
– Якби Сашко відповів на зло злом, то як би змінилися стосунки між братами?
– Що означає бути справжнім старшим братом?
Отже, ми можемо зробити висновки, що зло треба перемагати добром.
Давайте уявимо ситуацію, коли раптом на уроці вчителя викликав до себе директор. Вчитель попросив вас побути в тиші, займатися своїми справами. Але ви так зраділи, що почали шуміти, сміятися і бігати по класу, забувши про його прохання. Вчитель повернувся схвильований від того, що ваш шум було чути біля кабінету директора. Здивувавшись такій поведінці, він запитав у Василька, який був одним із кращих учнів:
– Василю! Ти теж бігав і кричав?
– Але-е-е-е! Всі так робили.
– А чи знаєш ти, що деякі люди можуть впливати на оточення, але чомусь виходить так, що вони самі підпадають під їхній вплив. Якщо так робити завжди, то їхнє життя стає залежне від інших.
Вася відчув важкість у грудях:
– Так, можливо, якби я сьогодні сидів за партою і не шумів, то хтось взяв би з мене приклад.
– Можливо, тому на другий раз, перед тим, як робити так як всі подумай, а як ти хотів би поступити? Чи не зашкодиш ти своєю поведінкою іншим.
– Як вчинили учні?
– Яке враження складеться про них в директора?
– Наведіть приклади, коли люди чинять так як всі? Чи завжди це добре?
– Чому інколи важко бути добрим прикладом?
Біблія говорить:
“Не будь переможений злом, але перемагай зло добром” (Рим. 12:21)
Тому завжди намагайтеся бути добрим прикладом.
Закріплення матеріалу
1. За допомогою малюнків розшифруй вірш з Біблії.
(Усім робімо добро)
2. Гра “Знайди пару”.
Кожна дитина отримує половину картки.
– Ви зараз зможете дізнатися про те, як зробити світ добрішим. Але для цього вам потрібно знайти другу половину картки і у вас складеться порада.
|
|
остерігайся зла |
|
|
як хочеш, щоб вони ставилися до тебе |
|
|
для інших людей |
|
|
плати добром |
|
|
своїх батьків |
|
|
немов Господові, а не людям! |
Формування навичок.
Гра “Місце для добра”.
Скажіть, чи є місця де можна робити добро, а де ні? Так, добро треба робити в будь-якому місці. На дошці ви бачите п’ять малюнків (“Школа”, “Ліс”, “Будинок”, “Стадіон”, “Вулиця”). Під ними треба написати, які добрі справи можна зробити в цих місцях. Тому мені потрібно п’ять учнів, які б якнайшвидше справилися з цим завданням!
ІІІ. Заключна частина
Підбиття підсумків уроку.
Оцінювання учнів. Похвалити активних, виставити поурочний бал.
Домашнє завдання.
Скласти Кодекс людської доброти, використовуючи приклади поганих вчинків людей, перетворивши їх на добрі.
Урок 7
Тема уроку: Закони Божі і закони людські
Мета уроку:
Освітня мета: Розкрити учням значення закону в житті людини та суспільства; поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини. Розкрити зміст поняття «заповіді» як основи християнського життя.
Виховна мета: Виховувати в учнів відповідальність перед законом; любов до Бога, до свого ближнього, а також бажання виконувати заповіді, дані Богом у Його Святому Письмі.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів уміння правильно (за законом) поступати в різних життєвих ситуаціях.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Вихід 20 розділ, 31:18; Левит 24:16; Матвія 12:11-12, 36; Римлян 6:23; Луки 10:27,
Біблійна історія: Десять Заповідей Божих
Ключовий вірш: «Якщо любите Мене, то виконуйте заповіді Мої» (Івана 14:15).
Словник понять і термінів: закон, заповідь, скрижалі, Декалог
Обладнання та наочність: Фланелеграф з набором фігур до теми «Мойсей одержує заповіді»; плакат із зображеними скрижалями, 10 смужок, на яких записані заповіді (кріпляться на плакат); набір із чотирьох фігур на кожну парту («пазли», з яких утворюється скрижаль); матеріали до гри «Відшукай свою групу»: картки з порядковими номерами від 1 до 10, смужки з написаними заповідями, смужки із тлумаченням заповіді.
Міжпредметні зв’язки: Читання, математика, розвиток зв'язного мовлення.
Література до уроку:
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Гра «Не помились».
Вчитель називає дії і просить, щоб учні виконали їх у тому випадку, коли біля назви дії є вираз «будь ласка». При порушенні правил дитина вибуває з гри (встаньте, підніміть руку, посміхніться, присядьте, поплескайте в долоні).
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми й мети уроку
— Учитель. Кожна гра має свої правила. А що стається, коли ми порушуємо їх? (Вихід із гри).
безпеки, про ввічливість, про поведінку в класі, дома, в транспорті).
слухняні діти, їх всі люблять).
бути слухняними перед Богом?
Так, звичайно. А от що це за правила і як їх виконувати, ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці, відправившись у подорож по сторінках Божої книги — Біблії.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас).
Учитель: Поміркуйте, будь ласка, і скажіть, що означає слово закон, заповідь?
Очікувані відповіді
Учитель: Новий тлумачний словник української мови пропонує такі визначення:
Закон – 1) встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу;
2) загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки.
Ми живемо за багатьма законами природи, виконуючи їх кожен день упродовж всього нашого життя. Ці основні закони неможливо змінити, не заплативши високої ціни, не змінивши при цьому нас самих. Бог дав нам ці закони, щоб ми жили за ними, а духовні закони описані в книгах Мойсея – перших п’яти книгах Біблії. Висновок ми знаходимо у Десяти Заповідях, які пояснюють нам, що таке зло і що таке добро – і вчать нас робити добро, а не зло (Вихід 20).
З ростом населення уряди почали створювати закони, щоб регулювати ту велику кількість проблем і ситуацій, які виникали. Римське право, англійська та американська правові системи базуються на Слові Божому. Багато людей, які писали правове законодавство, знаходили істину в Слові Божому і відповідно до нього формулювали основні державні закони.
Нам необхідно вчитися виконувати закони всесвіту і закони держави. Життя складається з виконання законів – працювати згідно з законами Божими, а не порушувати їх. Сонце, місяць і зорі дотримуються законів Божих і світять рік за роком, залишаючись на тих місцях, де їх розмістив Бог.
Кожна держава, кожен народ, кожна релігія мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.
Головним державним законом в Україні є Конституція, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 8 червня 1996 року. Конституція України – головний підручник життя громадянина та правила поведінки держави, дороговказ тобі, юний друже, твоїм близьким, усій твоїй родині на шляху до щасливої України.
Держава має законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Судова влада має право карати за невиконання чи порушення державного закону.
Отже, ми всі з вами живемо в суспільстві, яке підкоряється певним законам, керується ними. За час свого існування люди відкрили і створили багато законів. Одні з них вже не діють, інші – переробляються, вдосконалюються. Проте існують і такі закони, які не втратили своєї цінності та важливості донині. Які ж це закони?
Актуалізація біблійних знань
Учитель: А що ви знаєте про Господній закон? Закон Божий – вища правова норма для всіх народів, яка утримує світ від деградації. Найважливішим критерієм оцінки будь-якого цивільного законодавства виступають Десять Заповідей, які в свою чергу є не більш як підготовчим етапом до прийняття Євангелія, «дороговказом до Христа».
Закони Господні зібрані в Заповідях Божих. У різні часи люди сприймали їх неоднаково. Адам та Єва мали одну заповідь, Мойсей на горі Синай одержав десять, Ісус Христос говорить про дві заповіді любові.
Заповіді Господні – це не закон, а лише правила поведінки людини (християнина). Бог ніколи нам не «нав’язує» Своєї науки. Він просто пропонує. А вже дотримуватися цієї науки чи ні, то вже наш вибір, наше сумління, наша віра. Однак порушення будь-якої заповіді доводить людину не лише до морального упадку (гріха), але й до інших бід: хвороби, депресії, смерті тощо. Отож, гріх порушує гармонію життя на всіх рівнях: духовному і матеріальному, особистому і суспільному. А коли так, то дотримання Заповідей Божих є необхідною умовою для всіх людей, котрі хочуть гідного життя тут на землі і в вічності.
Біблія розповідає нам, що одного разу єврейський народ на чолі з Мойсеєм перебували в пустелі, і Господь звернувся до Мойсея. Бог повелів йому піднятися на гору Синай. Там Господь із хмари розмовляв з вождем народу і дав йому дві кам'яні таблиці, які називалися «скрижалі». На них були написані правила для щасливого життя. Ці правила називаються заповіді.
Заповідь – правило, яке служить керівною вказівкою для когось або чогось.
Заповідь – 1) біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру;
2) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок; наказ.
Заповіді Божі займають особливе положення, оскільки були написані на кам’яних скрижалях «перстом Бога» (Вихід 31:18). Їх часто називають Декалогом, десятисловом.
Подача нового матеріалу
Біблія розповідає нам, що одного разу єврейський народ на чолі з Мойсеєм перебували в пустелі, і Господь звернувся до Мойсея. Бог повелів йому піднятися на гору Синай. Там Господь із хмари розмовляв з вождем народу і дав йому дві кам'яні таблиці, які називалися «скрижалі». На них були написані правила для щасливого життя. Ці правила називаються заповіді.
Зараз ми ознайомимося з деякими із них. Їх є стільки, скільки пальців на двох руках, — 10.
(вчитель прикріпляє до дошки плакат із зображеними скрижалями. На плакаті завчасно зробити 10 прорізів, у які протягом УРОКу по ходу вивчення заповіді вставляти написану заповідь).
Розповідь учителя, яка переплітається бесідою з учнями
(учитель називає заповідь, пояснює її значення, учні хором повторюють заповідь.)
I. «Я Господь, Бог твій. Хай не буде тобі інших богів переді Мною!»
Діти, уявіть, що якийсь хлопчик або дівчинка виросли до 10 років і нічого не чули про свого батька і ніколи його не бачили. Давайте припустимо, що батько дитини зник без вісті, коли відправився у далеку поїздку. В житті сім'ї настав дуже важкий період: мамі доводилося багато працювати, щоб звести кінці з кінцями. Раптом одного разу пролунав дзвінок у двері, і дитина побачила незнайомця, що стояв біля дверей. Ним виявився її власний батько, який залишився живим і після тривалих труднощів зумів добратися додому. Батько міцно обійняв свою дитину, запевняючи її, що ніколи ні на мить не забував про неї і любить її, і буде турбуватися про сім'ю.
Дуже багато дітей ростуть і не знають, що на небі є Небесний Отець. Є тільки один правдивий і живий Бог. Ми не повинні мати інших богів, крім Нього. Давши людині Свій закон, Господь нагадує нам, що Він є нашим Богом. Він дав нам життя. Він звелів землі, щоб на ній виростало все необхідне для нашого повсякденного життя.
Господь — величний Творець, Який створив усе, і нас у тому числі. Бог хоче бути на першому місці у нашому житті.
Можливо, найважливіше, — це виконувати те, що Бог велить нам.
Щоденне читання Слова Божого і молитва допоможуть нам дізнатися, що потрібно робити для того, щоб Він зайняв перше місце в нашому житті.
II. «Не роби собі подоби Бога».
З тих пір, як Адам і Єва виявили непослух істинному Богові, всі люди і навіть діти намагаються винайти і створити інших «богів» (безжиттєві мертві предмети), щоб заповнити внутрішню порожнечу через неможливість спілкування з живим Господом.
У часи Старого Заповіту було поширене поклоніння ідолам. Боги, зроблені з дерева, каменю, золота чи срібла, насправді були безпомічними. Дуже часто вони являли собою тварин великих розмірів. Ці зображення були зроблені руками людей для того, щоб замінити Бога, який створив людину. Такі боги не могли ні бачити, ні чути, ні допомагати, ні розмовляти, їх можна потрясти, зламати, перекинути чи вкрасти. Людина могла їх носити і повинна була турбуватися про них. Найголовніше те, що ці боги не можуть нікого спасти.
Звичайно, люди думали, що невидимі боги приймуть цих ідолів і будуть задоволені, що вони шанують їх у такому вигляді і приносять їм жертви. Але такі боги не могли спілкуватися з людьми і люди не могли спілкуватися з ними. Марновірні люди вважали, що всі їхні біди посилаються такими богами, і намагалися задобрити їх, поклоняючись у даремній надії, що невидимі боги звернуть на них увагу.
І навіть у наш час мільйони людей поклоняються таким ідолам.
На відміну від ідолів живий істинний Бог все бачить, чує, говорить і відповідає нам, все знає, все може, ніким не був створений, непохитний, підтримує людину і дає їй сили, Бог всюди присутній. Він — спасає.
Бог — це Дух. Ми не можемо бачити або торкатися Його. У Біблії сказано, що коли Бог промовляв до Свого народу, то люди не бачили ні «образу», ні «форми».
III. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно».
Призивати Ім'я Бога «надаремно» означає вживати Ім'я Бога просто так, згадувати Його у прокльонах. В епоху старо-заповітних часів тих, хто нешанобливо використовував Його, вбивали (Левит 24:16).
Кожний, хто промовляє Ім'я Господа, не задумуючись над цим чи просто для зв'язку слів, зловживає ним. Деякі люди цілий день тільки й кажуть: «Боже мій, я забула ключі», або «Ой, Господи Ісусе, на вулиці знову дощ», але навіть не задумуються про Бога і в дійсності не призивають Його Ім’я.
В одного багатого чоловіка була велика кількість працівників. Його старша дочка мала одну погану звичку: вона при будь-якій можливості казала: «О, Боже мій!» Батькові це не подобалось і він дуже часто казав їй, щоб не зловживала іменем Господнім.
— О, тату, — звичайно відповідала вона, — ви надаєте цьому надто серйозного значення, я ж це роблю не через злі думки, і тому це не може бути гріхом.
Одного разу вранці господар скликав усіх своїх слуг і сказав:
— Сьогодні я прошу вас допомогти мені зробити щось особливе, я вам за це добре заплачу. Займаючись своєю роботою, ви цілий день, з раннього ранку, час від часу голосно кличте: «Маріє! Маріє!» (Так звали його дочку) А коли моя дочка запитає, що ви від неї хочете, кажіть: «Ой, нічого, ми просто так кажемо, ми тебе не кликали.»
Вранці Марія пішла до комори, щоб видати служницям продукти на обід, як раптом почула з кімнати: «Маріє! Маріє!» Вона швидко побігла наверх:
— О, нічого! Нічого! Ми це просто так сказали, — відповіли служниці.
Марія з незадоволенням зачинила двері. Як раптом почула з кухні: «Маріє! Маріє!» На кухні їй відповіли те саме, що й у кімнаті. Вона помітила, що служниці ледь стримуються від сміху. Раз за разом то зверху, то знизу чулося: «Маріє! Маріє!»
Марія розсердилася і, тупнувши ногою, почала вимагати пояснення, чому вони весь час її кличуть.
— Ми над цим не задумувалися, — відповідали слуги та служниці.
Але дуже швидко Марія вже не могла їх терпіти, і вона побігла в кабінет до батька.
— Що з тобою, моє дитя? — запитав лагідно батько. — У тебе такий схвильований вигляд.
Тут дочка почала плакати:
— Твоя прислуга так нешанобливо зі мною поводиться, а ти ще радієш та схвалюєш це.
— Маріє, Маріє, — перервав її батько, — я не розумію, чому я повинен покарати цих людей лише за те, що вони тебе кличуть? А ти думаєш, що великий, святий Бог не покарає тебе за те, що ти постійно призиваєш Його Ім’я, навіть не думаючи про Нього.
Слова батька дуже вразили Марію, вона дуже плакала і з тих пір слідкувала за тим, що говорила. Протягом деякого часу вона ще промовляла Ім’я Боже надаремно, але тут же просила у Господа прощення.
Біблія каже: «За всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь» (Матвія 12:36).
Отже, діти, будемо слідкувати за тим, що ми говоримо, щоб не зловживати Іменем Господнім.
IV. «Пам’ятай день суботній, щоб святити його».
Учитель: Чи хотіли б ви працювати 50 днів без перепочинку? А чи сподобалось би вам ходити 3 місяці підряд у школу без канікул і без вихідних?!
Учитель: Думаю, що всі сказали б: «Ні! Ми так не хочемо. Для кожної людини потрібен час для відпочинку».
Величний Творець, мудрий та люблячий Господь, Який створив нас, подумав про відпочинок для нашого тіла. Він наказав, щоб один день у тижні був днем відпочинку, шани та подяки Йому.
Слово «субота» означає «відпочинок». Бог створив світ за шість днів, а сьомого дня відпочив. Він благословив сьомий день відпочинку.
Бог має на увазі, що днем відпочинку повинен бути той день, коли ми відкладаємо всяку роботу і шануємо Господа.
Але Ісус навчав, що термінову і необхідну роботу можна виконувати і в суботу. Первосвященики звинувачували Ісуса в тому, що Він зціляв хворих у суботу. На це Божий Син відповів, що чинити добро у суботній день можна: «Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!» (Матвія 12:11-12)
Прочитати текст з книги Вихід 20:9-10: «Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого».
У Старому Заповіті люди дотримувалися суботи, як дня відпочинку. У Новому Заповіті учні взяли неділю, бо саме недільного ранку Ісус воскрес, і саме в неділю Він з’явився перед Своїми учнями.
В цей день ми можемо відвідати церкву, почитати Слово Боже, помолитися, допомогти комусь.
Творче завдання
Учням на парти роздаються паперові фігури («пазли»). Склавши ці чотири фігури на столі — утвориться одна скрижаль.
Бесіда з учнями:
- Уважно перегляньте ці чотири заповіді і скажіть, про кого тут іде мова? Чиє ім’я використовується?
Учитель:
У перших заповідях Господь показав, як людина повинна відноситися до Нього — Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
У Новому Заповіті Ісус об’єднав ці Божі настанови в одну: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом» (Луки 10:27).
V. «Шануй свого батька та матір свою»
Учитель: Що означає вислів «шанувати батьків»?
Очікувана відповідь
«Шанувати» — означає любити, поважати і слухати їх. «Любити» — це не просто казати: «Я тебе, мамо (тату), люблю», а довести на ділі — чимось допомогти.
Не винен нічого»
Одного разу 10-тирічний хлопчик на ім’я Дмитро почув розмову дорослих про бухгалтерські рахунки, які належить оплатити. І тоді він задумав написати своїй мамі рахунок за ту роботу, яку виконає він для неї. Дмитрик підбіг до мами сказати про свій намір. Мама погодилася, і хлопчик з великою старанністю взявся за роботу.
Цілих три дні він намагався допомагати дома у всьому: ходив у магазин, виносив сміття, прибирав у кімнаті, няньчив братика. І от в суботу Дмитрик старанно склав рахунок, який наступного ранку тихенько поклав мамі на стіл. Він мав такий зміст:
1. За те, що приніс вугілля 1 грн.
2. За те, що приніс дрова 1,5 грн.
3. За те, що ходив у магазин 1 грн.
4. За те, що приніс води 1 грн.
5. За прибирання кімнати 1,5 грн.
6. За те, що був зразковим хлопчиком 1 грн.
Всього: 7 грн.
Через годину Дмитрик зазирнув у мамину кімнату. Мами там не було. На столі лежали гроші, і поруч згорнений вчетверо папірець. З радістю хлопчина взяв гроші і вибіг у двір. Його радість була настільки великою, що він навіть не став рахувати грошей, а поклав їх разом із папірцем у кишеню. Хлопчик став підстрибувати навколо дерева: адже у нього тепер були власні, зароблені гроші!
Та раптом Дмитрик згадав про папірець, який лежав біля грошей. Він, діставши його з кишені, розгорнув і почав читати. От що там було написано:
Рахунок
Дмитрик винен мамі:
1. За щасливе протягом 10 років нічого
2. За догляд за ним під час хвороб нічого
3. За його харчування нічого
4. За одяг та взуття нічого
5. За іграшки та солодощі нічого
6. За материнську любов та доброту нічого
Всього: нічого
Коли хлопчик прочитав цей рахунок, його очі наповнилися слізьми, а губи затремтіли. Він швидко поспішив у будинок, забіг на кухню і кинувся мамі на шию, і схлипуючи, сказав:
Дмитрик повернув мамі всі гроші і всім своїм життям намагався виправдати свою обіцянку. Надалі мама отримувала лише радість від свого сина.
Отже, діти, ми повинні любити своїх батьків, допомагати їм, приносити їм радість.
VI. «Не вбивай!»
Ця заповідь означає, що людина не має права вбити іншу людину; не повинна ображати творіння Боже, не знущатися; не вбивати словом (не прозиватися).
Коли ми ображаємо кого-небудь чи насміхаємося над кимсь, то наносимо цій людині велику рану. А Богові це не подобається.
Народна мудрість говорить: «Рана, нанесена ножем, гоїться, а язиком — ні».
Не ображай пташок
Ластівки старанно працювали і побудували собі хатинку — маленьку гніздечко. Вони приносили то пір’їнку, то соломинку і таким чином будували своє житло. Незабаром з’явились маленькі пташенята. У батьків тепер було багато турбот, але любов не знає втоми. Пташенята швидко підростали і починали висовувати свої пухнасті голівки і підспівувати своїм батькам.
Але у них з’явились два небезпечні вороги: сірий кіт Мурко і хлопчик Вася. Мурко вже декілька разів намагався добратися до гнізда, але все надаремно, дістати його було неможливо. Вася часто спостерігав як марно мучився його кіт і вирішив допомогти йому. Хлопчик часто руйнував гнізда й ображав птахів, але про це ніхто не знав.
Одного разу, коли нікого дома не було, Вася поставив драбину, взяв на руки Мурка і поліз до гніздечка. Пташечки літали над гніздечком і жалібно кричали , передбачаючи небезпеку.
Кіт, не зрозумівши у чому справа, злякався, і почав нявкати. Це почув Рольф, ворог кота, і стрімголов кинувся до місця, звідки доходив шум. Вибігаючи, пес зачепив ланцюгом драбину, і вона впала.
Вася лежав без свідомості. Виявилось, що він зламав ногу. Довелося із соромом розповісти батькам про свій намір. Хлопчик дивився на засмучені обличчя батьків. Вони ніколи не думали, що їх син здатний на такі нехороші справи. Цей випадок став хорошим УРОКом для Васі. З тих пір він завжди захищає пташок.
VІI. «Не чини перелюбу».
Ця заповідь для ваших батьків. Вони повинні любити один одного, допомагати один одному, і ні в якому разі (тобто за будь-яких обставин) не покидати один одного, зберігати подружню вірність.
Подружня вірність
Це було в роки другої світової війни. В час, коли панувала така ворожнеча, привели матір і двоє її дітей на розстріл. Чоловіка відпустили, бо він був іншої нації. Спочатку він відійшов, але, коли його сім’ю повели на страту, то підійшов і став поруч із ними.
Озвірілі вбивці були зворушені такою вірністю і відпустили їх всіх.
VІI. «Не кради».
Вкрасти — означає взяти щось, що тобі не належить. Звичайно, крадуть через те, що хочуть отримати більше, ніж потрібно людині, або для того, щоб не працювати.
Чесний Авраам
Розповім вам про хлопчика, якого звали Авраам. Коли він був малим, то жив із батьками в лісі, в маленькій хатині з крихітними вікнами. У нього не було ні паперу, ні олівців, і довгий час він не мав змоги відвідувати школу. Вдома хлопчик навчився читати. Замість дошки у нього була дерев’яна лопата, а замість крейди — шматок вугілля. Чи сподобалося б вам таке життя?
Коли Авраам підріс, то знайшов роботу в магазині. Одержував небагато, але працював старанно: нікого не обманював, усіх покупців обслуговував дуже ввічливо й уважно.
Він був і касиром. Одного вечора, підраховуючи гроші, Авраам виявив зайві. Він довго думав, як це могло статися. І, нарешті, згадав, що недодав здачу одній бідній бабусі, яка сьогодні приходила в магазин.
Як ви думаєте, що він вирішив зробити?
Авраам швидко одягнувся, зачинив магазин і відправився до бабусі. Було дуже холодно, дув сильний вітер. Коли хлопець усе розповів бабусі, то виявилося, що гроші дійсно належали їй. Вона щиро подякувала Аврааму і сказала, якщо він і надалі буде таким чесним, то стане великою людиною.
Втомлений хлопець прийшов додому, але на душі було легко і приємно. Незабаром про цей випадок дізналися інші і почали називати його «чесний Авраам».
Я думаю, що вже ніхто не мав недовіри до хлопця.
Згодом Авраам Лінкольн став президентом Америки, і всі з любов’ю говорили про нього.
Якщо у вашому житті коли-небудь трапляться випробування, то згадайте «чесного Авраама».
IX. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього».
Говорити неправду означає: обманювати, пускати плітки.
Неправдиве свідчення — це коли хтось про вас сказав неправду. Наприклад, вас звинуватили в крадіжці (хоча ви цього не робили), або розповіли про вас історію, яка з вами ніколи не траплялась.
Квітка
Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійку і Тані, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, поки тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав вазон, який і розбився. «Ой, як шкода!» — вигукнула Таня і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Таню із зламаною квіткою в руці, сказав: «Таню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон».«Таточку, не сердися», — сказала Таня. «Бачиш, — відповів тато, — тепер я не можу взяти тебе в сад, ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував». Таня, опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати, і зі слізьми на очах він підійшов до тата і сказав: «Ні, таточку, це не Таня зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома». Тато обійняв своїх дітей і сказав: «Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості, як зараз; бо я бачу любов між вами.
Я можу надіятися, що ви і надалі будете любити один одного і станете справжніми християнами».
X. «Не заздри».
Не будь жадібним, не жадай. Заздрити — означає мати сильне бажання отримати собі те, що належить іншому. Біблія це називає гріхом.
Ми можемо захоплюватись речами, які є у наших друзів, а у нас нема. Але бажання мати ці речі неправдивим шляхом — це гріх.
Бесіда з учнями
- Ось такі правила (заповіді) треба було виконувати людям. Як ви думаєте, чи легко було це робити?
- Звичайно, нелегко. Невиконання заповідей, непослух Богові Біблія називає гріхом.
- Чи можливо людині своїми силами протягом життя виконати всі Божі заповіді?
Очікувані відповіді
Якби так, то людина була б щасливою, однак існують сварки, бійки, образи. У нашому житті постійно є спокуси. Все залежить від людини, від її вибору: виконати гріховну думку чи відкинути її.
Адам і Єва порушили правило. А Біблія каже нам: «Бо заплата за гріх — смерть» (Римлянам 6:23).
Наш люблячий Отець послав на землю Свого Сина, Який полюбив цей світ, помер ради нас на хресті, прийнявши гріхи всього людства на Себе. Христос прийшов налагодити зв’язки людини з Богом, залишивши нам заповіді любові...
Прочитати Біблійний текст — Луки 10:27
«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе».
Учитель: Уважно перечитайте з 5 по 10 заповіді. Про відношення кого з ким тут йде мова?
Очікувана відповідь (Відношення людини з людиною).
Кожен із нас любить себе: коли голодні — їмо, коли холодно — одягаємося, коли втомлені — відпочиваємо.
Христос сказав, що ми повинні любити інших, як самих себе.
Христос Своїм учням залишив нову заповідь, яка звучить:
«Якщо любите Мене, то виконуйте заповіді Мої» Івана 14:15
Ці слова є ключовим віршем нашого уроку. (Запис золотого вірша в зошит, вивчення його).
Формування навичок, розвиток умінь, використання у повсякденному житті
Гра «Відшукай групу».
Учням роздаються картки з порядковими номерами від 1 до 10, іншій частині учнів — смужки з написаними заповідями. Решта учнів одержують смужки із тлумаченням заповіді. Діти повинні відшукати свою групу із правильним номером заповіді, формулюванням та поясненням її.
1. «Я Господь, Бог твій».
Існує лише один єдиний істинний Бог.
2. «Не роби собі подоби Бога».
Люди не повинні творити ідолів та обожнювати те, що не слід.
3. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно».
Люди не повинні призивати Ім’я Бога заради власної вигоди.
4. «Пам’ятай день суботній, щоб святити його».
Треба присвячувати один день повністю для Бога.
5. «Шануй свого батька та матір свою».
Ми повинні шанобливо ставитися до батьків.
6. «Не вбивай!»
Життя людині дане Богом. І лише Він має право забрати його.
7. «Не чини перелюбу».
Кожна людина має бути вірною своїй дружині або чоловіку.
8. «Не кради».
Ніхто не має права привласнювати те, що належить іншому.
9. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього».
Люди повинні завжди говорити правду.
10. «Не заздри».
Людям не личить бажати того, що належить іншим.
Підбиття підсумків уроку (у формі бесіди)
Учитель: Як називаються правила, які допоможуть нам жити в мирі з Богом і людьми?
Очікувана відповідь(Заповіді)
- Через кого Бог дав заповіді ізраїльському народу? (через Мойсея)
- Як називалась гора, де Мойсей отримав правила? (гора Синай)
- На чому були написані правила? (на скрижалях)
- Назвіть і поясніть заповіді, які ви запам’ятали.
- Яку нову заповідь дав людям Христос? (Івана 14:15)
Отже, нам необхідно дотримуватися Божих заповідей, якщо ми бажаємо мати щасливе життя.
Оцінювання учнів
Похвалити активних
Виставити поурочний бал
Домашнє завдання
- вивчити золотий вірш Івана 14:15,
- написати лист другові під назвою «Правила, які допоможуть нам потрапити на небо»;
- розповісти почуте своїм знайомим.
Момент вдячності
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та оцінювання. Узагальнення – 15 хв, оцінювання – 30 хв.
Мета: узагальнити, систематизувати й оцінити знання, отримані на попередніх уроках; засобами уроку сприяти формуванню у п‘ятикласників умінню системного підходу до засвоєних знань; продовжувати виховувати у кожного учня потребу в моральній досконалості.
Обладнання та наочність: відеодвійка та касета із мультсеріалом «Суперкнига», дерев’яний корпус від телевізора або його макет.
Хід уроку
1.Організаційний момент. Оголошення завдань уроку та плану телевізійної програми.
2. «НОВИНИ».
Ведучий № 1. – Шановні глядачі. Послухайте інформацію про історію створення Книги Книг – Біблії. Слово «біблія» походить від грецького слова «біблос» - книги. Біблія – це зібрання 66 окремих книг.
Ведучий № 2. – Перша частина Біблії, Старий (Давній) Завіт складається із 39 творів. За змістом ці книги поділяють на три групи: історичні, навчальні та пророцькі. Вони належать перу різних авторів.
Ведучий № 1. – Друга частина, Новий Завіт, містить тексти, які засвідчують новий союз між Богом і людиною через посередництво Ісуса Христа. Він складається із 27 книг.
Ведучий № 2. – А тепер слово нашим кореспондентам.
Кореспондент № 1.(звертається до глядачів ) – Як ви розумієте, що таке віра?
(відповідь у мікрофон)
К. № 2. –Що означає вірити в Бога?
К. №3. – Яке значення, по–вашому, закладено в понятті доброта ?
К. № 4. Як ви розумієте зло ?
3. МУЛЬТСЕРІАЛ «Суперкнига». Історія про Каїна та Авеля.
(перегляд серії ).
Запитання кореспондента № 5. – Що вас найбільше вразило в мультфільмі?
4.Фізкультхвилинка.
5. Телегра «Що? Де? Коли?»
Запитання для ведучого:
6. «НОВИНИ» (ВИПУСК – 2)
Ведучий № 1. – Дорогі глядачі. Пропонуємо вам інформацію про створення світу. Бог створив світ за 6 днів. Першого дня Він словом зробив світло. Другого дня Бог утворив воду вгорі та знизу. На третій день за словом Творця з‘явилася з-під води суша, на якій за Його волею виросли рослини. На четвертий день Бог повелів і засяяли сонце, місяць і зорі. П‘ятого дня за волею Творця почали з‘являтися живі істоти: риби і птахи. А на шостий день Бог створив звірів.
Ведучий № 2. – Шостого дня за словом Божим була створена людина із пороху земного. Вона отримала тіло і душу від Творця. Із ребра Адама Бог створив Єву. Господь благословив їх і поселив у Едемському саду та наказав чоловікові доглядати його. Коли Бог закінчив свої справи, то побачив, що все було дуже гарним. Адам і Єва були щасливі та славили Бога.
7.ТЕЛЕСУД НАД НЕПОСЛУХОМ (рольова гра)
Учасники: суддя, підсудна непослушність, секретар.
Секретар: - Зараз відбудеться судове засідання про звинувачення непослушності.
Підсудна: - Я - вільна. Що хочу, те і роблю. Адамові та Єві захотілося яблучка, то я їм і допомогла Бога не послухати. Ну і що ж? Нічого ж не сталося!
Суддя: - Вирішую покарати непослушність та ізолювати її від людей!
Секретар: - Чи є у присутніх запитання до підсудної?
Запитання і відповіді.
Секретар: - Ви знаєте, як були покарані Богом Адам і Єва. Тому завжди пам‘ятайте про шкідливу непослушність. Засідання суду закінчене, прошу всіх встати.
8. Тематичне оцінювання (письмове).
а) християнська етика - це наука про моральні цінності;
б) християнська етика вивчає етикет;
в) християнська етика навчає людей поведінки.
2. Вставте необхідне слово:
«Біблія –Книга життя та історія спасіння …»
а) людства,
б) світу,
в) душі.
3. Впиши в таблицю по 3 приклади книг :
Старий Завіт Біблії Новий Завіт Біблії
1. Чим відрізняється християнська етика від етики?
2. Що об‘єднує Старий і Новий Завіт Біблії?
3. Поясніть наслідки зла.
Склади невелику розповідь про добру людину.
При оцінюванні користувалися не бальною, а заліковою системою.
9. ВРАЖЕННЯ ГЛЯДАЧІВ
Розділ ІІ. Моральні цінності Святого Письма
Урок 10
Тема уроку: Гордість та зарозумілість
Мета уроку:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про біблійний погляд на гордість.
Виховна мета: Розкрити учням наслідки гордості та зарозумілості на прикладі біблійної історії про Вавилонську вежу; формувати негативне ставлення до самозвеличення; вчити шляхам подолання гордості та зарозумілості; виховувати в учнів смирення, поступливість та скромність.
Розвиваюча мета: розвивати в учнів почуття задоволення від прояву смирення, поступливості та скромності.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Буття 11:1-9, Луки 18:14 б, Фил.2:3-12.
Біблійна історія: Вавилонська башта
Ключовий вірш: «…Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться» (Луки 18:14 б)
Словник понять і термінів: гордість, зарозумілий, земляна смола, Вавилон, смиренний, поступливість, скромність
Обладнання та наочність: Біблії, фланелеграф (або набір малюнків по темі); окремі аркуші паперу, на яких написані слова ключового вірша; 2 кольорових і 1 прозорий пакет, невеличка настільна лампа.
Міжпредметні зв’язки: географія
Література до УРОКу:
ІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Результати тематичного оцінювання
Планування роботи на наступні уроки (новий розділ)
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми й мети уроку
(Діалог за допомогою 2-х наперед підготовлених учнів)
1-а учениця - Подумати тільки, вона захотіла бути старостою класу!
2-а учениця - Не захотіла, а її обрали.
1-а учениця - Але ж вона погодилась?!
2-а учениця - А що їй залишалося робити, якщо клас довірив їй цю посаду? Вона сказала, що спробує.
1-а учениця - Та що вона може? От я вже два роки була старостою і знаю, що до чого. Хіба ця тихоня Наталка впорається так, як я?
2-а учениця - Мені здається, впорається. Вона досить здібна, її поважають. А якщо в неї щось не буде виходити, ти зможеш їй підказати, допомогти.
1-а учениця - Я? Ніколи і нізащо. Якщо взялась, хай думає сама. Я їй допомагати не збираюсь. От побачиш, в неї нічого не вийде. Все одно я буду першою в класі!
Бесіда з учнями за змістом розповіді
Учитель:
Якою можна назвати колишню старосту? Які риси притаманні їй?
Саме про гордість та зарозумілість ми поговоримо сьогодні на уроці.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас).
Учитель. Скажіть, будь ласка, як ви розумієте значення слів гордість, зарозумілість?
Очікувані відповіді учнів.
- А як проявляється гордість в людині? За якими ознаками можна визначити, що людина горда?
Очікувані відповіді учнів.
Актуалізація біблійних знань
Учитель: А чи знаєте ви, що в Біблії написано про гордість?
Очікувана відповідь.
Мотивація теми і проблеми.
Учитель. Для початку ми зазирнемо в словник і подивимося визначення слів гордість, зарозумілість.
Гордість – надто висока думка про себе і зневага до інших, пихатість, гординя.
Зарозумілий – який поводиться гордовито, пихато, самовпевнено; зазнається, виявляючи зневагу до інших, вважаючи себе у чомусь вищим від інших.
А щоб краще зрозуміти значення цих слів, звернімося до Книги книг – Біблії.
Розповідь учителя
(Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелеграфі)
Гордий не терпить, коли шанують когось іншого, а не його; ображається, коли на нього звертають мало уваги; дратується, якщо хтось скаже йому, що він неправий; не прислухається до порад, які дають йому інші; хоче, щоб всі визнавали його найкращим.
Горда людина вважає, що може обійтися без Бога. Колись давно, після потопу, люди теж так подумали, і зараз ви дізнаєтеся, чим це закінчилось. Коли Ной та його сім’я вийшли з ковчегу, Бог звелів їм і їхнім нащадкам розселятися по всій поверхні землі. Але люди цього не зробили і продовжували жити разом.
«…І була вся земля одна мова та слова одні. 2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. 3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. 4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі» (Буття 11:1-4)
Земляна смола – затверділе земляне масло, асфальт. Основне місце знаходження: південна частина Мертвого моря (Асфальтове озеро). Використовувалась для укріплення кораблів, бальзамування тіл, виробництва днищ кораблів, будівельних розчинів.
Задум людей вимагав величезної праці: приходилося робити і обпалювати цеглу, привозити здалеку камені, вапно. Але ця праця не подобалася Богові, тому що Він знає таємні думки людей. Цим містом з величезною баштою люди хотіли прославити себе, показати, наскільки вони розумні та могутні, що ніхто не може зрівнятися з ними.
«Вище, ще вище! Нехай башта буде до самого неба», - говорили горді люди і ще більше старалися. Але ж, безперечно, ця мрія не могла здійснитися – вони взялися зробити неможливе.
«5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. 6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. 7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного” (Буття 11:5-7).
Щоб зло вкінець не погубило людей, Господь вирішив дати будівникам різні мови, щоб вони не розуміли один одного.
І ось під час роботи всі почали говорити на мовах, незрозумілих іншим людям. Один просить камінь, а йому подають цеглу, інший просить воду, а йому дають дерево, - ніхто не може зрозуміти того, що говорять інші. Тому ті, хто будував башту, почали сваритися, сердитися, дратуватися і зрозумівши, що так вони ніколи не закінчать роботу, покинули будівництво.
Так Бог не благословив цієї справи і змішав мови людей за те, що вони будували башту не для користі, а для своєї слави і гордості. Ті, хто розумів один одного, вирішили об’єднатися і побудувати собі міста в іншій місцевості. А те недобудоване місто було назване Вавель, згодом воно стало називатись Вавилон, що співзвучне єврейському слову «змішаний».
«8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. 9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі» (Буття 11:8-9).
Бесіда за змістом біблійної історії
- Що наказав Бог робити людям після потопу?
- Для чого люди вирішили будувати вежу?
- Чи подобався цей задум Богові? Чому?
- Як Бог покарав людей за їхній гордий намір?
- Чи сподобалась вам колишня староста з сюжету, який ми бачили на початку уроку? Чим саме?
- Чи хотіли б ви мати таку подругу (такого друга)? Чому?
- Чи знаєте ви гордих і зарозумілих людей? На вашу думку, їм важче чи легше жити?
Тематична фізкультхвилинка
(Запросити дітей відобразити процес будівництва башти)
Бесіда з учнями
Учитель: Послухайте випадок із життя дівчинки на ім’я Маринка і дайте відповідь на запитання: чому дівчинка зайняла останнє місце в конкурсі?
Маринка відвідувала музичну школу 5 років. Вчителька помітила, що дівчинка має непогані здібності. І ось оголосили конкурс юних піаністів. Маринка взяла в ньому участь і виборола одне з трьох призових місць. Після конкурсу вона дуже змінилась, стала зарозумілою, втратила бажання займатися. Через рік юна піаністка зайняла останнє місце серед 50 дітей.
Учитель:
На вашу думку, чи існують шляхи подолання гордості та зарозумілості? Які?
Очікувані відповіді (вчитися смиренню, поступливості, скромності)
Смиренний – який усвідомлює свою мізерність, нікчемність; позбавлений гордовитості, не гордий; покірний, лагідний, смирний.
Поступливість характерна тому, хто добровільно відмовляється від чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому-небудь щось.
Скромність – риса, характерна людині, яка не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними.
Ключовий вірш
Недаремно говорить Слово Боже: «…Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться» (Луки 18:14 б)
Бесіда за змістом ключового вірша
Учитель: Як ви розумієте ці слова? Чи були відповідні ситуації у вашому житті, з вашими рідними, друзями чи знайомими?
Учитель: А зараз кожен прочитайте ці слова мовчки декілька разів, спробуйте їх запам’ятати.
Повторення та закріплення ключового вірша.
(Учитель заздалегідь пише на окремих аркушах паперу по декілька слів ключового вірша. Запрошує декількох учнів до дошки, роздає їм по аркушу).
Учитель: Розташуйтеся в такому порядку, щоб усі учні змогли прочитати ключовий вірш у правильній послідовності.
Слухання оповідання (читає вчитель або підготовлені учні)
У супермаркеті стояв звичний торговий гамір. Але якби всі люди раптом замовкли, то вони б почули дуже незвичайну розмову. Чому незвичайну? Хоча б тому, що вели її три пакети, які самотньо лежали на прилавку.
- Дивно, чому сьогодні нас лише троє? – здивовано запитав пакет із намальованою на ньому величезною пачкою цигарок. – Мабуть, сьогодні „непакетний” день. З одного боку, це добре, але...
- Ви маєте рацію, містере Кент, - погодився другий пакет із зображеним на ньому флаконом парфумів відомої французької фірми. – Безперечно, трохи нудно, але більше шансів, що куплять саме нас.
- А як ви вважаєте, мадам Шанель, кого з нас куплять першим? – поцікавився містер Кент. – Боюся видатися нескромним, але впевнений, що мене.
- Ха-ха-ха! А от і ні! Ваші чорно-білі тони зараз не в моді. Подивіться, як багато кольорів прикрашають мене.
- Звичайно, першим куплять мене! – не сумнівався містер Кент.
- Я не хотіла вас засмучувати, але якщо пішла така розмова... у вас дірка на правому боці! – парирували мадам Шанель.
- А у вас...
Стоп! Облишимо на хвилинку наших знайомих, поки вони з’ясовують стосунки, і згадаємо, що ми вели мову про три пакети. Де ж іще один? Третім був звичайнісінький прозорий целофановий пакет. Він лежав трохи осторонь і зі смутком слухав своїх сусідів. „Ах, як би я хотів, щоб хто-небудь купив мене, - мріяв він, - але хто я такий порівняно з ними...”
Коли нарешті містеру Кенту і мадам Шанель набридло сперечатися, вони вирішили трохи розважитися.
- Що ж, зрештою, нас обох обов’язково куплять, - примирливо сказав містер Кент, переводячи погляд на простий целофановий пакет, - а от нашому маленькому другові не пощастило.
- Так, навряд чи він кому-небудь cподобається, - уїдливо підтвердила мадам Шанель, - він такий звичайний.
- Такий простий!
- Такий прозорий!
- Жодної барвистої цятки!
- Він навіть імені не має, бідолаха...
Мадам Шанель і містер Кент мали ще багато чого сказати, але раптом вони почули голоси, що наближалися до них:
- Мамо, мені потрібний пакет, щоб покласти мою...
- Хтось іде, - пожвавішав містер Кент і швидше закрив складкою свою дірку.
У цей час мадам Шанель кокетливо махала ручкою, бажаючи привернути до себе увагу. Целофановий пакетик теж тихенько прошелестів, але не тому, що звідкись подув вітер. Біля прилавку зупинилося хлопча зі своєю мамою.
- Тут три пакети, вибирай! – запропонувала мама.
Декілька секунд панувала напружена тиша.
- Ось цей, будь ласка! – вимовив хлопчик і показав на прозорий целофановий пакет.
Містер Кент і мадам Шанель мало не позеленіли від заздрості.
Хлопчик розкрив пакет і поклав туди... свою Біблію.
„Яке щастя! – подумав пакет. – Адже через мене тепер усьому світові світить Слово Боже!”
Бесіда на основі прослуханого
(Вчитель демонструє 2 кольорових і 1 прозорий пакет)
- На який із пакетів із цього оповідання ви б хотіли бути схожими по характеру?
- Кого або що має бути видно через нас, якщо ми «прозорі», тобто скромні та смиренні?
- Чи можете ви навести приклади, до чого приводить гордість і що чекає смиренну людину?
Учитель: Зверніть увагу на електричну розетку. Вона, як правило, закривається меблями чи іншими предметами в кімнаті, в той час як лампа розміщується на видному місці.
«Скромна» розетка не менш важлива, аніж красива лампа. Без розетки лампа не буде світити. Вони необхідні один одному, тому що електричний струм передається від одного до іншого. Отож, ми не можемо говорити з людьми з висоти, а маємо поважати погляди і достоїнства інших.
Підбиття підсумків уроку
Учитель: То про яку рису людини ми сьогодні говорили?
Що основне з уроку ви запам’ятали і взяли собі до уваги?
Які висновки ми можемо зробити?
Оцінювання учнів
Похвалити активних
Виставити поурочний бал
Домашнє завдання
- прочитати притчу з Євангелії від Луки 18:9-14;
- придумати власну історію, яка була б ілюстрацією до «ключового» вірша (Луки 18:14 б);
- поділіться вивченим на уроці з іншими.
Учитель: І на кінець нашого уроку я хочу прочитати слова апостола Павла. Уявіть, що це він звертається саме до вас:
«Нічого не робіть підступом, не будьте зарозумілі, але в покорі майте один одного більшим за себе. Хай кожний дбає не про себе, але і про інших людей.
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної...
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусом вклонялося кожне коліно… і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос - то Господь..!» (Фил.2:3-12)
Пам’ятайте: Бог сильний піднести тих, хто смиренний і скромний.
Момент вдячності
Урок 11
Тема уроку: Гостинність та щедрість
Мета уроку:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про Біблійне розуміння гостинності та щедрості на прикладі із життя Авраама; показати про важливість цих рис як вияву любові до людей і до Самого Бога.
Виховна мета: Розкрити учням поняття «гостинність», «щедрість»; заохотити учнів ділитися тим, що вони мають; виховувати гостинність до знайомих і незнайомих людей.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття задоволення від прояву гостинності та щедрості.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Буття 18:1-15, Євреям 13:2, Римлян 12:13, 1 Петра 4:9, Матвія 5:42, Приповісті 3:27
Біблійна історія: Авраам приймає небесних гостей
Ключовий вірш: «Будьте гостинні один до одного без нехоті!» (1 Петра 4:9).
Словник понять і термінів: гостинність, щедрість
Обладнання та наочність: Біблії, паперові фігурки (бджілка, красива квітка свіжа та зів’яла, квітка суниці, плід суниці), цукерки (на 2 менше, ніж учнів у класі), нагорода для тих, хто поділився (теж можуть бути цукерки); кольоровий (двосторонній цупкий) папір, шаблони чашки і блюдця.
Міжпредметні зв’язки: трудове навчання
Література до уроку:
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми й мети уроку
Підготовчий момент (у формі гри)
Вчитель роздає учням цукерки, наперед розрахувавши так, щоб 2-м учням не вистачило, після чого просить інших поділитися своїми цукерками з тими, кому не вистачило.
Оголошення теми й мети уроку
Учитель: Я недаремно розпочала урок саме так, адже сьогодні ми поговоримо про щедрість та гостинність. (Варто нагородити тих, хто віддав свою цукерку, можна це зробити також, підводячи підсумок уроку).
Учитель: Прибережіть свої цукерки на потім. Вони нам ще знадобляться в ході уроку.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас).
Учитель. Скажіть, будь ласка, як ви розумієте слово «щедрість»?
А що означає «гостинність»?
Очікувані відповіді учнів.
Учитель: Хто може навести приклади власної гостинності?
Відповіді учнів
Учитель: Як проявляється гостинність в українського народу?
Відповіді учнів
Актуалізація біблійних знань
Учитель: А чи знаєте ви, Біблійних героїв, які проявили щедрість та гостинність?
Очікувана відповідь.
Мотивація теми і проблеми.
Учитель. Для початку ми зазирнемо в словник і подивимося визначення слів щедрість та гостинність.
Гостинність – риса, характерна людині, яка любить приймати і частувати гостей; гостелюбна, привітна.
Щедрість – риса людини, яка охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь; не скупа, не зажерлива.
А щоб краще зрозуміти значення цих слів, звернімося до Книги книг – Біблії.
Багато людей подорожувало і залежало від гостинності інших у наданні їм їжі та місця для нічлігу. Дуже важливим було виявлення щедрості до чужинців. У наш час це називається гостинністю. Вважалося великою ганьбою не виявити уваги до мандрівника або допустити, щоб із гостями трапилося щось неприємне.
Розповідь біблійної історії
(Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелеграфі)
Одного дня Авраам сидів біля відкритого намету, а Сарра тимчасом готувала обід. Полуденне сонце пекло нещадно. Авраам звів очі й зі здивуванням побачив трьох подорожніх, що проходили неподалік. Звичайно люди не подорожують у ці найспекотніші години дня.
Авраам вийшов їм назустріч і поці кавився, чи не хочуть вони перепочи ти в затінку та освіжити себе водою.
„Будь ласка, залишайтеся та відпо чиньте, - запросив він їх. - Посидьте під цим деревом, поки я принесу вам води - попити та вмитися".
Подорожні з удячністю влаштува лися під деревом, Авраам же побіг до Сарри й наказав їй приготувати гар не частування для їхніх несподіваних гостей. Слід було напекти хліба, зако лоти та засмажити теля, подбати про молоко та сметану. Усе було зроблено швидко й управно.
І Авраам запросив своїх гостей на частування просто неба, під тінню дерев. Раптом старший з-поміж подо рожніх запитав:
„Де твоя дружина Сарра?"
„У наметі", - відповів здивований Авраам.
„Через дев'ять місяців у неї буде син", - сказав гість.
Сарра, якій цікаво було довідатися про гостей, залишалася всередині намету, але підійшла до самісінької завіси, що затуляла вхід, і прислухала ся до розмови. Коли вона почула, що сказав подорожній, вона не змогла втриматися від сміху. Адже такого не буває! Вона була вже занадто старою, аби мати сина.
„Чого це Сарра сміється?" - запитав гість.
„Я не сміялася!" - озвалася засо ромлена Сарра.
„Ні, сміялася, - відповів гість. - Хіба є щось заважке для Господа? Я завжди виконую те, що обіцяю".
Коли Авраам почув ці слова, він, вражений, зрозумів, що його гості - це не звичайні люди. Старший серед них виголошував слова від імені Самого Бога.
«І явився до нього [Авраама] Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки. 2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч °м, і вклонився до землі, 3 та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба! 4 Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом. 5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав. 6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі. 7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив. 8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони. 9 І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі. 10 І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним. 11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче. 12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий! 13 І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась? 14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина. 15 А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!»
Бесіда за змістом біблійної історії (яка покаже рівень її засвоєння)
«Беріть уділ [участь] у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!» (Римлян 12:13)
Учитель:
- Як зустрів незнайомців Авраам? Про що це свідчить?
- Хто були ці мандрівники?
- Яку новину принесли Небесні гості Аврааму та Саррі?
- До яких людей ми повинні виявляти гостинність? Яким чином це можна зробити?
- Чи приймали ви (ваші батьки) коли-небудь чужих незнайомих людей? Як це було?
- Подумайте: чи приємно вашим друзям відвідувати ваш дім? Чи зустрічають вони привітність та прихильність?
Тематична фізкультхвилинка
Учитель: Уявіть, що ви офіціант, і приймаєте поважних гостей. Як би ви запропонували щось попоїсти гостю?
Кожен візьміть свої цукерки, отримані на початку уроку, і по черзі (спочатку 1-й ряд – 2-му, далі 2-й ряд – 3-му, і 3-ій ряд – 1-му) запропонуйте свою цукерку «гостю».
Розповідь вчителя
Учитель: Мені пригадується один випадок із життя. Послухайте і дайте відповідь на запитання: що означає виявити добро до оточуючих нас людей?
Жив собі самотній старий швець на прізвище Панов. Якось під Різдво йому наснився сон, начебто Ісус сказав йому, що збирається навідатися до нього в гості!
Як зрадів старий швець! Він чекав Ісуса з раннього ранку до пізньої ночі. Він не відходив від вікна, боячись пропустити дорогого Гостя, але Ісуса все не було.
Та Різдво швець не провів на самоті: протягом дня до нього завітало декілька незваних гостей. Це був старий двірник, жебрачка, молода мати з малям на руках…
До кожного з них господар був уважний, пригощав чаєм, запрошував погрітися, подарував маляті чобітки. У світле свято він не прогнав жодного відвідувача, а з любов’ю прийняв кожного.
Проте Ісус так і не прийшов… І коли засмучений старий задрімав, Господь з’явився до нього уві сні і сказав, що приходив до нього кілька разів і щоразу швець Його з любов’ю приймав!
Тоді старий зрозумів, що Ісус приходив до нього в подобі тих людей, що побували в нього в гостях!
Очікувана відповідь: Виявити добро до навколишніх людей означає зробити це Самому Господу!
Учитель: У посланні до Євреїв записані такі слова: «Не забувайте любові до приходнів [мандрівників, прибульців], бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів» (13:2).
Ключовий вірш
Учитель: В Біблії ми читаємо ще й такі слова:
«Будьте гостинні один до одного без нехоті!» (1 Петра 4:9).
(вивчити цей ключовий вірш можна таким чином: учитель на аркуші паперу записує повністю весь вірш. Потім, коли учні його прочитають, відірвати шматок аркушу. Учні повинні прочитати ключовий вірш, називаючи «пропущені» слова. Далі вчитель відриває іншу частину аркуша. Учні повторюють вірш із початку до кінця, називаючи «відірвані» слова. І так до кінця, аж поки не «зникне» весь аркуш).
Учитель: Гостинність є доброю християнською рисою. Коли ми гостинно приймаємо людей, ми робимо так, як велить Ісус Христос. Надати свій дім, своє серце, свій час для гостя, це особлива честь, і робити це потрібно з радістю, без нехоті і примусу.
Закріплення знань
Творча робота (з метою перевірити, закріпити вивчений ключовий вірш):
Потрібно заздалегідь підготувати кольоровий (по можливості двосторонній і цупкий) папір та шаблони у формі чашки з блюдцем. З однієї сторони чашки учні пишуть «ключовий» вірш по пам’яті.
Формування навичок, розвиток умінь, використання змісту уроку у повсякденному житті
Слухання історії про Красиву Квітку і Квітку Суниці
(читає вчитель або підготовлені учні в ролях)
На одній чудовій галявині росла не менш чудова квітка.
Красива Квітка – О, я така вродлива! Подібної до мене немає на цілій галявині!
Автор – А недалеко від Красивої Квітки росла звичайнісінька Квітка Суниці.
Квітка Суниці – Я така рада, що можу рости на цій галявині! І хоч я така непомітна, я вірю, що Бог створив мене корисною, і я обов’язково принесу радість іншим.
Автор – Одного разу на цю галявину прилетіла Бджілка. Вона шукала квіти, щоб зібрати з них нектар для солодкого меду.
Бджілка – Дз-з-з... О, яка прекрасна галявина, які чудові квіти! Ось де я зможу зібрати потрібний мені нектар. І тоді люди отримають смачний пахучий мед. Ось та квітка особлива гарна. Полечу-но я до неї. Красива Квітко, дозволь мені зібрати твій нектар, щоб я могла зробити солодкий пахучий мед.
Кр.К. (з обуренням) – Зібрати мій нектар? О ні! Ти, напевно, жартуєш! Я ніколи не дозволю тобі взяти щось моє. До того ж, ти можеш забруднити мої чудові пелюстки своїм лапками. Ні, лети звідси!
Бдж. – О, як шкода! Хто ж погодиться дати мені свій нектар? Хто мені допоможе?
К.Сун. – Бджілко, лети сюди. Збирай мій нектар. Я з радістю віддам його тобі.
Бдж. – Це правда, ти даси мені нектар?
К.Сун. – Звичайно, з радістю!
Бдж. – Дякую тобі. Сюди покладу трішки... і ще сюди... і ось сюди. Мої посудини повні. Спасибі, Квітко!
К.Сун. – Будь ласка.
Кр.К. – Яка нерозумна ця Квітка Суниці. Віддала все, що в неї було. Хм...
Автор – Пройшов час. Настала пора дозрівання плодів. Наша галявина дуже змінилася.
Кр.К. - Ох, ох...
Автор – зітхала Красива Квітка.
Кр.К. – Я засихаю. Ніхто вже не захоплюється моєю вродою, ніхто не звертає на мене уваги. Моє прекрасне життя пролетіло, не залишивши ніякого плоду.
Вед. – А що ж сталося з Квіткою Суниці?
К. Сун. – О, я така рада, така щаслива бачити, що моє стебло тримає прекрасний плід! Слава моєму Творцю!
Бесіда на основі прослуханого тескту
Учитель: Чому ж на Квітці Суниці з’явився плід, а на Красивій Квітці – ні?
- Чи були у вашому житті випадки, коли вас винагороджували за щедрість?
- Що для вас приємніше: віддавати чи отримувати? Чому?
Підбиття підсумків уроку
Пам’ятайте: ми маємо, щоб давати. Господь наділив нас усім необхідним в нашому житті для того, щоб ми мали чим поділитися з тим, хто потребує допомоги. В Євангелії від Матвiя написано: «Хто просить у тебе, то дай, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайсь від нього». А в книзі Приповiстi Соломона сказано: «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити».
То ж робіть добро, будьте гостинні та щедрі, багатійте в добрих ділах.
Оцінювання учнів
Похвалити активних
Виставити поурочний бал
Домашнє завдання
- скласти якомога більше слів із букв у словах «гостинність» і «щедрість» (н-д, гості, рід і т.д.)
- оздобити аплікацією чи розмалювати іншу сторону паперової чашки з «ключовим» віршем.
Момент вдячності
Урок 12
Тема уроку: Любов як вияв самовідданості
Мета уроку:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про біблійне розуміння любові як самовідданості на прикладі історії про Авраама та Ісаака.
Виховна мета: Розкрити учням поняття «самовідданість». Переконати учнів у хибності сумнівів, невірності Богу. Обґрунтувати необхідність бути самовідданими Господу. Спонукати учнів самовіддано любити Бога.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів позитивні почуття задоволення від вірної любові до Бога.
Біблійна основа:
Вірші: Буття 22, Ів. 3:16, 1Кор. 13, 1Ів.4:10
Історія: Життя Авраама, віддане Богу.
Ключовий вірш: «Хто дотримується заповідей Моїх і виконує їх, той любить мене». Ів. 14:6
Словник понять і термінів: любов, самовідданість, невірність, самопожертва.
Наочність і обладнання: Біблія, відеотехніка, фрагмент фільму «Суперкнига» про випробування Авраама, виставка ілюстрацій, фланелеграф (або картинки).
Міжпредметні зв`язки: Українська мова і література, історія, географія, образотворче мистецтво.
Література до уроку:
Біблійне товариство, 2002. – 1375 с.
6. Святі і свята України: словник-довідник. – Київ, 1995. – 239 с.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація знань учнів.
Виявлення знань учнів про Авраамову любов до Бога та виявлення стану моральності класного колективу.
Форма роботи – робота з фланелєграфом (або з ілюстраціями до Біблійної історії про Авраама) та робота в групах (добір синонімів до слів «гостинний» і «щедрий».
Вчитель: - Дорогі п’ятикласники! Перед вами на дошці пейзаж пустелі. Пригадаймо історію слухняного Авраама. Чого ще не вистачає?
(- Наметів, трьох гостей, сина Ісаака…)
(Хто називає відповідь, той прикріплює цей предмет на дошці. Дозволити дітям доповнювати один одного.)
Конкурс синонімів. Вчитель: - Обговоріть в групах, які синоніми ви підібрали до слів «слухатися», «не слухатися». Прочитайте та група, в кого найбільше.
(Оцінити старанність учнів.)
Вчитель : - Чи можна, на вашу думку, свою любов до людей і до Бога показати вірністю і відданістю?
Актуалізація біблійних знань.
Учитель: - А хто з уже відомих біблійних героїв показав свою любов до Бога витримкою, вірою, відданістю?
Учитель: Сьогодні ми з вами переконаємося в тому , що Авраам вірно і самовіддано любив Бога і постараємося цьому у нього навчитися.
Подача нового матеріалу.
Вчитель: - Розділимося на дві групи. Одні будуть читати біблійну історію, а другі – розповідати її на фланелеграфі.
Як Господь випробовував Авраама
Минав час. Ісак підріс. Авраам його дуже любив.
Проте забажав якось Господь випробувати Авраама: чи міцно вірить він Йому й чи ладен коритися. І Він мовив:
— Аврааме! Візьми свого улюбленого єдиного сина, зійди на гору і там віддай його Мені в жертву.
То був страшний наказ, одначе Авраам не опирався. Він підвівся удосвіта, осідлав осла, наколов дров і вирушив з Ісаком у дорогу.
Тату! — запитав Ісак. — Ось дрова, кресало та ніж. Де ж ягня,
яке ми віддамо Богові?
Бог сам вибере собі ягня, синку,— відповів батько.
І ось вони зійшли на верхів'я гори. Авраам розіклав на камінні дрова, міцно зв'язав Ісака й намірився вже ножем, щоб зарізати сина на жертву Богові. Але цієї миті ангел Божий гукнув його:
— Аврааме! Не чіпай хлопця! Тепер Я знаю, що ти Мені віриш. За
те, що ти Мене послухав, Я благословляю тебе та всіх твоїх нащадків.
Тут Авраам озирнувся і побачив барана, котрий заплутався рогами в кущах. Цього барана Авраам і пожертвував Богові замість Ісака. А потім вони з сином повернулися додому.
(Можна прочитати в ролях (в особах) – автор, Господь, Авраам, Ісаак. Після кожної зміни подій – пауза, під час якої учні працюють з картинками.)
Бесіда:
- Який наказ слухняний Богу Авраам отримав від Нього?
(- Принести в жертву свого сина Ісаака.)
- Що вирішив зробити батько?
(- Виконати волю Бога.)
- Хто зупинив Авраама?
(- Господь руками і устами янгола.)
- Яку нагороду слухняний Авраам отримав від Бога?
(- Господь благословив усіх його нащадків.)
Учитель: - Давайте запам`ятаємо ключовий вірш: «Хто дотримується заповідей Моїх і виконує їх, той любить Мене» (Ів.14:2)
Поетична сторінка.
БЕЗ БОГА СВІТ...
Без Бога світ, а значить - без надії,
І день, і ніч, шумить, мов океан.
Змішались люди, факти і події,
І все густіший наляга туман.
Куди пливти, до берега якого?
Проймає страх в передчутті біди.
Здається, вже лишилося недовго –
І зникне світ безслідно назавжди.
Невже і зникне? Господи, помилуй,
Спаси його, бо хто ж, якщо не Ти!
То ж дай нам нині мудрості і сили
Тобі вклонитись, гріх перемогти.
(Поезію запропонувати бажаючому учню завчасно: назвати автора, назву, прочитати напам’ять. Вчитель оцінює старанність учня.)
Фізкультхвилинка.
Рухлива гра «Збудуй слова».
Вчитель роздає аркуші паперу із буквами: Авраам був слухняний Господу (можна інші – за кількістю дітей у класі). Вчитель пропонує усім встати, підійти до дошки та побудувати слова і речення. Коли робота завершена, всі хором читають вислів. Вчитель дякує за роботу.
Закріплення матеріалу (у формі гри і словникової роботи)
Малюнок-завдання. (На аркуші паперу обвести свою руку; посередині написати «Я довіряю», а на пальчиках написати кому (Богу, батькам, друзям, вчителям, однокласникам).
Слово вчителя: - Своє життя і здоров’я ми довіряємо тим, кому віримо, хто не підведе, в кому ми впевнені, кого ми любимо і шануємо. В нашому житті цих людей стільки, що нам і пальців на руках не вистачить: лікарі, водії, працівники банків (діти продовжують ланцюжок слів).
- Подумайте, чи хочемо ми, щоб нам довіряли. Так. Як потрібно жити? Вірити в Бога, служити Йому і людям. Уявіть собі світ, де люди один одному довіряють. Добре жити в такому світі! Тож, давайте жити так, щоб нам змогли довіряти.
- Давайте поміркуємо, що заважає нам комусь довіряти?
Учні: (- гордість, зарозумілість, пиха…)
Словникова робота: «Пиха – надмірно висока думка про себе, зазнайство, самовпевненість» (словник української мови).
Біблійний вірш:
«Ісус устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника і підперезується. Потому налив Він води до вмивальниці та й зачав обмивати ноги учням і витирати рушником, що ним був підперезаний» (Ів.13:4-5).
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Вчитель:
Отже, ми повинні позбавлятися всього того, що заважає нам довіряти та бути слухняними людям і Богові, який за це нас нагородить великим Своїм благословенням.
Оцінювання.
Домашнє завдання:
Вчитель:
- Дорогі п’ятикласники. Вдома розкажіть про цей УРОК батькам, братам і сестрам, дідусю і бабусі. Про їх враження повідомте нам наступного уроку.
- Підготуйте поетичну сторінку.
- Старайтесь самовіддано любити Бога і людей.
Момент вдячності.
Урок 13
Тема уроку: Вміння прощати
Мета уроку:
Освітня мета: Показати учням силу Божого прощення, розкрити велич Божого милосердя.
Виховна мета: Виховувати в учнів любов до Бога, до ближнього, поступливість, терплячість, милосердя як найголовніші риси поведінки християнина.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття відповідальності перед Богом за свої вчинки, почуття задоволення від прояву вміння випереджати своїх кривдників у примиренні.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Бут. 37-42; Лк. 15:11-12; Мт. 18:23-35; Пс. 103, Еф. 4:32; Рим. 4:7, 12:21.
Біблійна історія: “Йосип та його брати” (Бут. 37-45).
Ключовий вірш: Мт. 6:14-15. “Бо як людям ви простите прогріхи іхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.”
Словник понять і термінів: Прогріхи – провини.
Прощення – випереджання своїх кривдників у примиренні.
Наочність: таблиця із молитвою “Отче наш”; сюжет на фланелеграфі на тему: ”Йосип і брати”; Ілюстрована Біблія Гюстава Лере; альбом “Біблійний живопис для дітей”; картки з біблійними текстами і крилатими висловами про прощення.
Міжпредметні зв’язки: література, образотворче мистецтво, географія.
Література до уроку:
216 с.
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Вітання
2. Налагодження контакту з класом
3.Перевірка домашнього завдання (переказ біблійних розповідей на тему “Прощення”:
(На фланелеграфі завчасно викладено біблійний сюжет “Йосип і брати”)
Вчитель: Дякую. Яка спільна тема об’єднує всі розповіді?
Діти: Прощення.
Вчитель: Темою сьогоднішнього уроку буде “Вміння прощати.” Ми поглянемо на прощення, як на найголовнішу рису поведінки християнина, навіть якщо він ще неповнолітній п’ятикласник. Ми будемо вчитися відповідально ставитись до своєї поведінки перед Богом, випереджуючи своїх кривдників у примиренні.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація знань учнів.
Вчитель: Ми прослухали три біблійні розповіді про вміння прощати. Як вам відомо, Біблія є Словом Божим для нас, навчає нас любити Бога і ближніх. Для Бога дуже важливо, щоб світ був у любові, добрі, чого без прощення досягти неможливо. Чи траплялося, що у вас псувалися стосунки із друзями, рідними? Що доводилося вам пережити?
(Діти розповідають про випадки прощення у своєму житті).
Вчитель: Ісус Христос, навчаючи своїх учнів молитися, проказав їм молитву “Отче наш” (вивішує таблицю з молитвою). Відшукайте у ній слова, де говориться про прощення.
(Діти відшукують слова “...І прости нам провини наші, Як і ми прощаємо Винуватцям нашим”).
Вчитель: Пропоную вам повернутись на кілька хвилин до історії Йосипа і його братів. Сьогодні біблійні вірші, вказані на дошці, будуть читати (визначає трьох учнів), всі, слухаючи прочитане, уявіть себе на місці Йосипа.
(Читці читають, розглядають ілюстрації).
Вчитель: Скажіть, будь ласка, кому подобається поведінка Йосипа? Хто вчинив би по-іншому? Чи була поведінка Йосипа приємна Богові? Чи відповідала вона тим словам молитви “Отче наш”, які ми в ній відшукали? Чому Бог закликає всіх до прощення?
(Відповіді дітей).
Вчитель: Прошу, запишіть у зошити ключовий вірш нашого уроку.
(Діти записують).
Фізкультхвилинка: звучить класична музика в темпі вальсу (на вибір учителя). Діти виконують довільні рухи з кольоровими стрічками. Завершують фізкультхвилинку рухами “Помирились”: обмінюються стрічками, усміхаються друзям.
Закріплення матеріалу:
Вчитель: Ваша фізкультхвилинка нагадала мені Прощену неділю: в останню неділю перед Великим постом у храмах читається Євангеліє про прощення образ ближнім, без чого ми не можемо отримати відпущення гріхів від Отця Небесного. Готуючись до Великого посту, всі християни, які перебувають на богослужінні, звершують хвилюючий, благочестивий звичай просити один в одного прощення, незалежно від того, образив ти когось чи ні. Таким чином віруючі стають на шлях посту з повною надією на прощення Господом Богом наших гріхів. “Простіть мені” – просить священик у людей у храмі. “Простіть мені!” - просять люди один в одного. У відповідь звучить: “Бог прощає і я прощаю”!” Так християни вчаться просити прощення і прощати першими. І коли ці слова промовляються, серця людей наповнюються радістю.
Вчитель ділить клас на дві групи і пропонує обговорити в групах:
а) що важче: прощати чи просити прощення?
б) який вид прощення є найдосконалішим, найщирішим?
(Роздуми дітей)
Вчитель: Отже, будьте, як Йосип, як батько блудного сина, не чекайте коли ваші кривдники попросять прощення, будьте милосердними і прощайте. Таким чином ви позбудетеся зла, яке роз’їдає душі людей. Згадайте муки Ісуса Христа на хресті. Уявіть, в яких тілесних болях Він промовляв слова до Небесного Отця: “Прости їм, Господи, бо не відають, що творять!” Хіба ми можемо наші кривди, образи і непорозуміння порівняти з тими муками, які терпів Христос і прощав Своїм убивцям?
Подумайте, що було б зі світом, якби ніхто не вчив і не закликав людей прощати і вони не вміли прощати, і не хотіли б прощати?
(Роздуми дітей).
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку.
Вчитель: Ісус Христос клопоче перед Богом за очищення нас від гріхів і, будучи наділеним владою прощати гріхи, зобов’язує нас бути слухняними перед Господом у всьому, адже ми споживаємо тіло і кров Христову на відпущення гріхів.
Коли одного разу апостол Петро запитав Ісуса Христа: “Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?” Ісус промовив до нього: “Не кажу тобі до сімох разів, але до сімдесяти раз по сім.”
Як можна пояснити ці слова?
Діти: Маємо постійно прощати!
Вчитель: пропоную кросворд і розмальовку на тему “Прощення”.
(Самостійна робота дітей).
Оцінювання учнів.
Домашнє завдання:
Г. Куземської.
Урок 14
Тема: Любов до свого народу
Мета:
Освітня мета: Ознайомити дітей з поняттям "патріотизм", заохотити до роботи з історичними і літературними джерелами для пошуків яскравих особистостей України, пояснити їхню роль в історії народу України.
Виховна мета: Виховувати любов до рідного краю, близьких і рідних, друзів, усвідомити важливість почуття обов’язку стати на захист Батьківщини, відповідальності за долю народу.
Розвиваюча мета: Вміти аналізувати свої вчинки і вчинки інших людей, висловлювати свої погляди на проблему; поводити себе у відповідності з обставинами.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: 1Сам. 17:37, Ів. 15:13, Пс. 136(137):5, Лк. 19:41-44
Біблійна історія: Давид і Голіаф(1 Сам. 17: 37)
Ключовий вірш:
"Любіть Україну, як сонце любіть,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну."
В. Сосюра
Наочність: Біблії, фланелограф, фрагмент мультфільму "Поляна лева Кінгслі" "Мужність", плакат "Найважливіші риси патріота", портрети героїв, які проявили відданість, здатність до самопожертви в ім'я Вітчизни, роздруковані матеріали з поезіями і історичними довідками про видатних історичних осіб.
Міжпредметні зв’язки: література, історія.
Література:
Огірко О. Християнська етика. Навчальний посібник. Восьмий клас.- Львів. Свічадо. 1999. -104 с.
Багнюк А. Християнська етика. Тематичний довідник. 5-6 класи.- Тернопіль: ТЗоВ "Видавництво Астон", 2006. -248 с.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання.
Налагодження контакту з класом.
Перевірка домашнього завдання.
Повідомлення теми та мети уроку.
Вчитель.
- Як ви розумієте
1. П’яте прохання молитви Господньої "Отче наш" :
"І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим".
Орієнтовна відповідь учнів:
(У це прохання вкладена велика Божа премудрість: коли ми самі не навчимося прощати, то й не сміємо просити прощення для себе. Не можна просити прощення в небес, якщо не прощаєш собі подібним на Землі. Хто не вміє прощати, в того серце зле, думки лихі, а сам він наповнений кривдою. Прикладом прощення є Ісус Христос, який не тільки простив тих, хто розпинав його, а і просив за них Отця свого Небесного: "Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять".
2. Образу серцем прощати.
Орієнтовна відповідь учнів:
(Щиро прощати образу у серці своєму-перший крок в навчанні правди й намаганні терпеливо зносити кривду. Прощена образа перестає бути образою, і стає першою ознакою злагоди, а відтак і любові. А там, де зароджується любов, не може бути ні кривди, ні зла.
Терпеливо зносити кривду.
Орієнтовна відповідь учнів:
( З кривдою, що засмучує, людина зустрічається частіше, аніж з правдою, яка звеселяє. Зло породжує нове зло. Часто ми забуваємо на добро відповідати добром, а це також не додає в світі добра, а породжує нове зло. Для примноження добра слід терпеливо зносити кривду).
Вчитель.
- Спробуємо визначити основну тему і мету нашого сьогоднішнього уроку, розгадавши кросворд-акровірш (Патріот).
Запитання до кросворда.
1. Що навчила нас історія про Йосипа і його братів? (Прощати)
2. Яку рису завжди проявляє нападник чи завойовник? (Агресія)
3. Яка риса характеру допомагає достойно зносити кривду? (Терпеливість)
4. Яка риса характеру допомагає достойно виходити із різних ситуацій? (Розум)
5. Що може спровокувати негативну реакцію людини на слово чи вчинок? (Імпульсивність)
6. Що допомагає людині долати труднощі? (Оптимізм)
7.Що необхідно проявляти кожній людині у відношенні до інших людей? (Толерантність)
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Викладання матеріалу
Вчитель. Правильно, отже наша розмова про патріотизм, любов до Вітчизни.
Дамо визначення поняттям: патріот і громадянин
|
Громадянин |
Патріот |
|
1) Особа, що належить до населення якоїсь держави, користується її правами та виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави; 2) той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Вітчизні |
Той, хто любить і шанує рідну землю |
Вчитель. На вашу думку, діти, ці поняття однакові чи є якась різниця?
Очікувана відповідь учнів: (Людина може бути громадянином, але не завжди є патріотом, хоча навіть важко уявити, як можна розділити ці поняття. Людина, якій притаманні громадські якості і почуття, не дають змоги бути їй байдужою до проблем і труднощів країни, до інших людей, спонукають спрямовувати свою працю, своє життя на користь Вітчизни. Для громадянина - патріота властиве почуття любові до Батьківщини, усвідомлення обов’язку її захищати, почуття поваги до її національних символів, культури, мови, традицій, розділення проблем і радості людей в щасливу пору і в години лихоліття, намагання робити все можливе для поліпшення життя у суспільстві, збереження багатств і природних ресурсів країни).
Вчитель. - Проведемо гру.
Гра. Спробуємо зняти міні - фільм. Для участі в ньому мені потрібні два хоробрих учасники. Переді мною 5 варених яєць і одне сире. Ви повинні розбити яйця об лоб один одного. Кому попадеться сире, той самий сміливий, а значить переможець.( Взагалі, всі яйця варені, а приз отримує останній учасник, тому що він свідомо йде на ризик).
- Повернемося до нашого кросворду. На вашу думку, які риси мають бути властиві для справжнього патріота своєї Вітчизни, які б ще риси до цього переліку ви додали?(Заповнення плакату "Найважливіші риси патріота")
Вчитель. - У Біблії прикладом патріотизму, любові до свого народу, мужності, відваги, здатності на самопожертву є Давид.
Біблійна довідка. Повідомлення учня. Давид, тобто "улюблений". Молодший син Ієрея, народжений у Віфлиємі біля 1085 р. до Різдва Христового, цар ізраїльський і іудейський 1055-1015 р. до Різдва Христового. Його історія описана в 1 Цар.16-31, 2 Цар., 3 Цар., в скороченому вигляді в 1 Цар. 11-29. Давид був вибраний Богом в царі над Ізраїлем замість Саула і помазаний Самуїлом задовго до свого царювання (1 Цар. 16:1-13). Бог дарував йому Святого Духа, підготовив його до царювання, провівши довгим шляхом випробовувань і небезпек. В молоді роки він відрізнявся хоробрістю, вірою і упованням на Бога. Ще юнаком, маючи видатні музикальні здібності, красоту і інші якості він був запрошений до двору царя Саула, щоб своєю грою на арфі заспокоювати схвильований дух Саула. Давид дуже сподобався Саулові, і він зробив його своїм зброєносцем. Під час війни з филистимлянами Давид перемагає Голіафа і здобуває перемогу і славу для свого народу. Згодом він стає зятем царя. Але Саул зненавидів Давида за те, що нар навіть втік до филистимлян. Смерть Саула і Йонатана відкрили йому дорогу до престолу. Він другий раз був помазаний царем над Іудою в Хевроні (2 Цар. 2:4); після семилітнього ворогування між племенами і смерті сина Саула Ієвосфея всі коліна признали Давида царем, і він був помазаний 3 раз. Давид покорив Єрусалим і поселився там(2 Цар. 5:3). Він був родоначальником дому Давидового, який царював до падіння Іудейського царства. Давид наказав урочисто перевезти ковчег завіту у Єрусалим (2 Цар. 6); турбувався про упорядкування богослужіння, багато зробив для благополуччя народу. Мудрістю і енергією він укріпив своє царство, а його досвідченість і мудрість не допускали ворогів напасти на його зненацька. Він розширив кордони свого царства від Чемного моря і Єгипта до Єфрата. Велика кількість воєнної здобичі збагатило народ і доставило матеріал для побудови величного храму, добудову якого Бог доручив Соломону. На жаль, Давид не був вільний від спокус і також впадав у тяжкі гріхи: мав багато жінок і наложниць, безчесно поступив з Урієм і Версавією. В своїй сім'ї він бачив розлад, безчесні поступки, кровопролиття. Історія Фамарі, Амвона, Авессалома показує, як терзалось його серце. Мор, війна, повстання під керівництвом Авессаллома були для нього важкими випробуваннями. Царював він 40 років. Крім того, що Давид був великим царем, за визнанням народу він був "солодкоголосим співцем Ізраїлю". Псалми Давида - найвідоміші у світі пісні. "Дух Господній говорив у ньому і слова Божі були у нього на язиці"(2 Цар. 23:1). Крім того, він був пророком, який передбачив прихід Месії-Сина і Господа Давида.
Вчитель. Перегляньмо мультфільм з біблійною історією про Давида і Голіафа.
- Що найбільше вас вразило в цій історії? Спробуйте спрогнозувати свої дії в подібній ситуації.
- Що чи хто спонукали Давида до такого героїчного вчинку?
Очікувана відповідь. (Віра в Бога і любов до свого народу).
Вчитель. Історії відомо багато проявів патріотизму українців у різні періоди її існування. Попрацюємо в групах і спробуємо дати відповіді на поставлені питання у вигляді "круглого столу", обмінявшись думками і висновками:
1. Що вам відомо про символи України? У чому проявляється повага людини-патріота до них?
2. Давній мислитель сказав: "Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя". Обґрунтуйте свою згоду чи незгоду з цим висловом.
3. Видатний український державний і громадський діяч Михайло Грушевський на початку 20 ст. звертався із закликом: "Бути! Жити! Творити! Світити вільною душею!" Чи актуальний цей вислів сьогодні?
4. Прочитайте наведені прислів'я:
Ціну рідній стороні складеш на чужині.
Людина без батьківщини-як птах без гнізда.
Найсолодший хліб на чужині смаку немає.
Визначте, яка ідея їх об'єднує? До чого слід прагнути всім патріотично налаштованим громадянам України, щоб забезпечити її процвітання?
Поет Василь Симоненко в одній із своїх поезій "Лебеді материнства" сказав:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Як ви розумієте ці рядки? Для кращого розуміння прочитайте на роздаткових матеріалах цю поезію повністю.
5. Володимир Великий, Данило Галицький, Остафій Дашкович, Северин Наливайко, Самійло Кішка, славні козаки на чолі із своїми гетьманами, студенти, які загинули під Крутами у 1918 році, герої Великої Вітчизняної війни, люди на Майдані під час Помаранчевої революції (осінь-зима 2004 р.), наша футбольна команда на чемпіонаті світу - 2006 та її вболівальники. Що, на вашу думку, об’єднує такі різні у часі події і особистості?
6. Як може кожна людина проявити патріотизм і любов до рідної землі у повсякденному житті? Наведіть приклади і обґрунтуйте висловлені припущення.
- Девізом для роботи в групах пропоную обрати вислів:
"Не питай, що може зробити для тебе держава, а запитай себе, що ти можеш для неї зробити"(Джон Кеннеді, президент США).
Вчитель.
Наш земляк, чудовий поет Сергій Рачинець писав:
Україно моя, я з тобою радію і плачу,
І за тебе молюсь, за безсмертя твоє.
Діти! Ми живемо сьогодні у непростий час для нашої України. Патріоти, про яких ми говорили сьогодні, часто ціною своїх життів доводили любов і шану до неї, до рідної землі. Ви зростали під мирним небом, отримали від своїх предків чудовий пісенний край, правда дещо сплюндрований яничарами без роду і племені. Вам вирішувати що робити з таким спадком: чи бути Україні багатою, могутньою, незалежною державою чи плентатися десь по теренам Європи додатком до чиїхось амбіцій чи ресурсів. Бути патріотом-це не тільки носити вишиванку, співати Гімн з рукою на серці, говорити українською мовою про любов до України. Це-жити нею, бути її невіддільною часткою завжди-і в горі, і в радості, чесно працювати, виконувати свої обов’язки, бути апологетами звершень і заповітів предків, дотримуватися законів, виховувати своїх дітей у вірі і любові. І завжди пам’ятати хто ми, знати, куди ідемо і чого прагнемо.
І завершити наш урок хотілося б чудовою поезією Василя Симоненка:
Учень.
Я не бував за дальніми морями
Чужих доріг ніколи не топтав.
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров'ям напували,
Коли бродив у їхній гущині,
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні.
Коли не вмів ще букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить людей мене навчила мати
І рідну землю, щоб там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Домашнє завдання
Обдумати почуте на уроці і бути готовими назвати "Найважливіші якості патріота ?"
Як ці якості потрібні людям у буденному житті? Вашу думку будьте готові обґрунтувати і підтвердити прикладами з власного життя.
Підготувати поетичну сторінку про патріотизм і любов до Вітчизни.
Урок 15
Тема уроку: Мужність і непохитність переконань
Мета уроку:
Освітня мета. Ознайомити з прикладами мужності і непохитності переконань у книзі Даниїла. Розкрити поняття «переконання» та «мужність».
Виховна мета. Виховувати в учнів потребу мати стійкі моральні переконання і дотримуватися їх.
Розвиваюча мета. Розвивати в дітей уміння аналізувати, що є добро і зло; вчити формулювати і відстоювати свої переконання.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії. Дан.1, 3, 6.
Біблійна історія. Історія про юнаків, які відмовилися їсти царську їжу, що присвячувалась богам (Дан.1). Юнаки відмовляються поклонитися золотому боввану (Дан.3). Даниїл під загрозою смерті продовжує молитися Богові (Дан.6)
Ключовий вірш.
Словник понять і термінів. Переконання. Непохитність. Мужність.
Обладнання та наочність. Ілюстрації до історій.
Міжпредметні зв’язки. Історія.
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми уроку
Мотивація теми і проблеми
Сказати класу, що ви хочете з ними пограти в гру. Потрібні два добровольці, і ви будете перевіряти їх знання звичайних речей. Нехай ці двоє дітей вийдуть з класу і чекають, поки їх покличуть. Покладіть на стіл декілька різних предметів (можливо, в кількості чотири - п’ять). Для прикладу, це можуть бути: флакон парфумів, яблуко, біла хустка, ручка, годинник. Домовтесь з дітьми про наступне: коли ви скажете, що хустка не темна, а біла, вони всі повинні говорити, що хустка, дійсно, біла.
Отже, ви кличете першу дитину і говорите до неї: “Зараз ми перевіримо твої знання, і уважність, і вміння швидко відповідати... Ну, а якщо ти десь помилишся, клас допоможе тобі”. Звертаєтесь до дітей: “Так, діти?” Питаєте далі, показуючи на флакон: “Що це? Він пустий чи порожній?” Показуєте на яблуко: “Що це? Воно зелене чи стигле?” Показуєте на хустку: “Що це? Якого вона кольору?” Дитина відповідає: “Білого”. Вчитель повинен тут трошки зіграти: “Добре, але подивись уважніше – якого кольору?” “Білого”. “Ні, ти помилився. Вона не білого кольору. Вона чорна”. Звертаєтесь за допомогою до дітей, вони підтверджують, що хустка чорна.
Якщо навіть дитина під натиском групи змінить думку, похваліть її за сміливість і подякуйте їй. Викличте другу дитину, і проведіть з нею теж саме. (Ви можете домовитись заздалегідь з кимсь, хто б побув з цими дітьми).
Після цього запитайте цих двох дітей, чи було їм важко триматись своєї точки зору. Чому вони її не покинули? Запитайте у класу, як вони вважають, чи легко було їх товаришам триматись своєї думки, чому?
Біблійна історія
Група 1.
Діючі особи: цар, Даниїл і 3 юнаки, начальник євнухів.
Зачитує автор. Прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його і переміг царя Юдейського. Навуходоносор забрав золотий посуд з храму Божого та переправив в свою землю, до храму свого бога. А начальнику над своїми слугами сказав.
Цар: Приведи мені з Ізраїльської землі 4 юнаків царського роду, щоб у них не було жодної вади і щоб були вони вродливі та розумні, здібні до знання і моторні. Навчіть їх нашим книгам і нашій халдейській мові, і будуть вони служити мені при палаці.
Автор. І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив. І дав на виховання юнаків три роки. А по закінченні наказав поставити їх перед царським обличчям.
І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
І вирішили Даниїл і всі юнаки, що вони не оскверниться їжею та питвом царя.
Даниїл звертається до начальника євнухів: “Начальнику, дозволь нам не їсти цієї їжі, а давай нам овочі і воду. Бо їжа ця не дозволяється нам Богом нашим”.
Начальник євнухів: “Та ви що! Боюсь я царя! Бо, якщо побачить він ваші лиця схудлими, то позбавить мене голови”.
Даниїл: “Начальнику, зроби дослід над нами. 10 днів давай нам овочі і воду, а потім порівняй нас з тими юнаками, хто харчується царської їжею. І потім роби так, як хочеш”.
Автор: І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять днів. А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу. І після цього цей старший постійно відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм овочі і воду.
А цим чотирьом юнакам дав Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості.
Коли пройшли 3 роки, начальник евнухів привів їх до Навуходоносора.
І цар розмовляв з ними, і знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.
І довірив він їм важливі справи свого царства.
Група 2.
Автор. Цар Навуходоносор зробив золотого боввана, заввишки тридцять метрів, завширшки 3 метра. Він поставив його в вавилонській окрузі.
І цар Навуходоносор послав зібрати всіх керівників тієї країни, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
І зібралися сатрапи, заступники, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.
А оповісник закликав лунким Голосом.
Оповісник: До вас говориться, народи, люди та язики!
Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Автор. І засурмили сурми, і заграли музичні інструменти, і всі люди попадали на коліна перед бовваном. Але троє залишились стояти. Це були Шадрах, Мешах та Авед-Неґо.
Сцена поклоніння. Хтось грає боввана, всі інші поклоняються йому, а троє стоять.
Автор. І донесли царю на трьох іудеїв, які не послухались царського наказу і не вклонились боввану.
Двоє людей наче шепочуть щось царю на вухо.
Цар: привести цих негідників!(зображає гнів і ярість). (Приводять трьох).
Чи ви не чули сурм, чи ви навмисно залишились стояти!
Я накажу заради вас знову засурмити сурмам і заграти музичним інструментам. Як почуєте, то впадіть на коліна. А якщо ні, то в піч, в піч! І який Бог тоді врятує вас з моїх рук?
Шадрах: ми служимо нашому Богові і не станемо поклонятися боввану.
Мешах: і Бог наш може врятувати нас від рук твоїх і від палахкотючої огненної печі.
Авед – Него: А якщо навіть не станеться те, знай, царю, що богам твоїм ми не не служимо і золотому бовванові не будемо вклонятися!
Цар (кричить): Ах так! розпалити піч в усемеро разів сильніше і укинути туди цих зрадників!
Автор. І наказав він хоробрим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.
Того часу воїни пов’язали юнаків та вкинули у палахкотючу огненну піч.
Піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих воїнів, що кидали Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо в піч, забило огняне полум'я і вони померли.
Учні грають цю сцену, а юдеї, коли потрапляють до печі, встають, їх мотузки падають, та до них приєднується четверта людина, одягнута у біле. Цар, розлючений, знервовано спостерігає за подіями. Раптом його обличчя стає здивованим, він поспішно встає з трону та питає у радників.
Цар. Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню?
Радники. Певне, царю!
Цар: подивіться, то ж в печі їх четверо! І вони непов'язані, і ходять посеред огню, і шкоди їм нема. А вигляд того четвертого подібний до Божого сина!
Автор. Тоді Навуходоносор наблизився до палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.
І зібралися сатрапи, заступники, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і не було чутно запаху вогню від них.
І змінився Навуходоносор, та заговорив він, та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.
А тепер від мене видається наказ (цар підписує бумагу, яка згорнута витком).
Глашатай: Кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як Він.
Автор: Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.
Представлення від групи №3.
Автор. Настав час, коли країна, яка завойовувала інших, сама опинилась завойованою. Вавілоном став правити новий перський цар Дарій. Він поставив над царством сто двадцять сатрапів, щоб були над усім царством. А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт. Тоді Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством. І заздрили Даниїлові найвищі урядники та сатрапи, і стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього. А Даниїл служив царю і був вірним Богові. Кожний день тричі ставав він на коліна і молився до Бога.
Даниїл. Господи, довірив Ти мені велику країну. Дай мені мудрості сьогодні в управлінні людьми, щоб не образити ні бідного, ні багатого. Благослови сім’ї народу нашого юдейського. Сповни їх всякими благами. А також поблагослови братів наших, що залишились в Юдеї.
Автор. І нарешті найвищі урядники придумали хитрість проти Даниїла. І прийшли вони до царя з пропозицією.
2 урядника приходять до царя. Царю Даріє, живи навіки!
Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якого-будь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.
Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів.
Автор. І сподобалась ідея царю, і підписав він наказ. І всі в країні перестали звертатися до ідолів і не просили нічого один у одного.
А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.
Даниїл стає на коліна і славить Бога, а двоє підглядають і біжать до царя.
Урядники. Царю, чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якого-будь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями?
Цар. Це слово певне і не може бути відмінене.
Урядники. Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.
Автор. Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.
Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.
Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями.
Цар до воїнів: киньте Даниїла в яму з левами! До Даниїла: Даниїл, Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!
Коли автор читає, воїни кидають Даниїла до ями – учень, що грає цю роль, може сховатись за столом).
Автор. І було кинуто Даниїла до ями. І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож. Тоді цар пішов до свого палацу, і був у непокою, а сон його помандрував від нього. За зірниці на світанку схопився цар, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.
А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла...
Цар. Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?
Голос Даниїла. Царю, навіки живи! Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Богом знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.
Цар підхоплюється від радості і велить воїнам вивести Даниїла з ями. Виведіть Даниїла з ями! Він живий!
Автор. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.
І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.
Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі.
Цар зачитує наказ. Нехай мир вам примножиться!
Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.
Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.
Автор. І був Даниїл при царстві за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.
Розвиток умінь, використання у повсякденному житті
В нашому житті трапляються різні історії. Ось така ситуація трапилася з Андрійком.
Історія з життя.
(Діти підбивають дитину-християнина до ганебного вчинку. Він вагається… Зупинити історію. Чим вона закінчиться, прочитати в кінці).
- Діти, а що таке мужність?
Мужність – це одна з чеснот. Мужність нічого не має нічого спільного із силою, здоров'ям, спритністю. Мужність – це міцність духу у небезпеках, що загрожують життю. Це стійкість і терпеливість у перенесенні труднощів, спокус.
- Діти, а що таке переконання? Це впевненість в чомусь, що вважаєш правильним.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Оцінювання учнів
Домашнє завдання
Вчитель: - В нашому житті трапляються ситуації, коли нам треба проявити мужність і непохитність у власних переконаннях . Запишіть приклади таких ситуацій у ваших зошитах.
Момент вдячності
Урок 16
Тема: Різдво Христове
Мета:
Освітня мета: Дати учням уявлення про надзвичайність подій, пов’язаних з народження Ісуса Христа за Євангелієм. Ознайомити учнів із традиціями святкування Різдва Христового в Україні.
Виховна мета: Спонукати учнів замислитися над значенням Особистості Ісуса Христа – як Джерела та Ідеалу моральних цінностей
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття радості від святкування народження Ісуса Христа.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Мт.1-2:12, Лк 1- 2:20
Біблійна історія. Народження Ісуса Христа
Ключовий вірш: «Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» Лк. 2:11
Словник понять і термінів: Ангели, вертеп, ладан, смирна, мудреці
Наочність: Біблія, репродукції картин на тему Різдва.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, образотворче мистецтво, народознавство
Література:
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
Прикрасити класну кімнату зірочками, дзвіночками, створити святкову атмосферу.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми.
Бесіда Визначні дати.
Учитель. У житті кожної людини є визначні дати. Учням пропонується назвати визначні дати їх життя.
Передбачувані відповіді: день народження, прихід до школи, перемоги на спортивних змаганнях, участь у виставках, концертах
Учитель Але є подіє, дати які є важливими для народу, цілою країни. Назвіть їх.
Передбачувані відповіді. День здобуття незалежності, прийняття головного закону країни – Конституції, день пам’яті загиблих у Другій Світовій війні тощо.
Учитель. Є події, які святкує більша половина людства. Назвіть їх.
Передбачувана відповідь Новий рік, Різдво, Великдень.
Учитель Що ви відчуваєте під час різдвяних свят, які емоції вас сповнюють?
Передбачувані відповіді. Відчуття надзвичайного свята, очікування чудес, радості, надзвичайних подій і подарунків.
Учитель А от що відчували Марія та Йосип, під час народження Ісуса Христа і як це було розповість Біблійна історія.
Словникова робота
Ангел - посланець Божий
Ясла – відгороджене у хліві місце, куди закладають корм для худоби
Вертеп – печера, сховище
Подача нового матеріалу
Біблійна історія. Народження Ісуса Христа. (по можливості, використати фланелеві фігурки для демонстрації історії).
Події пов’язані із народженням Ісуса Христа відбувалися у маленькому юдейському містечку Віфлеємі. Марія та Йосип опинилися там через перепис, розпочатий римлянами по всій країні. Віфлеєм був батьківщиною пращурів Марії та Йосипа, а також і місцем, де народився цар Давид.
Довідка: Якщо простежити родовід Марії (Лк.3.23-38) та Йосипа (Мт. 1:16), то вони були дійсно з роду царя Давида.
Проїхавши довгий час до Віфлеєма, Марія втомилася і потребувала на відпочинок, але жодної вільної кімнати у місті не знайшлося. Хтось з мешканців порадив родині переночувати у хліву, за містом. Можливо Йосип заперечував, але Марія погоджувалася, бо вона відчувала, що настає час народити даного Богом Сина. Серед нічної тиші, коли всі люди відпочивали, сталася надзвичайна подія, народився у світ обіцяний Богом Спаситель. Марія спеленала свого Первонародженого Сина і поклала на соломі у яслах. Серце Марії сповнювала радість, вона перша бачила обіцяного Богом Спасителя.
Одночасну про цю подію дізнались пастухи на полі, які стерегли свої вівці.
Вчитель пропонує учням прочитати текст (Лк 2: 8-20), а потім бесіда.
1 Яким було явлення Ангела пастухам?
2. У якому вірші уривку сказано, що Христос є Спаситель?
2 На яку прикмету, щоб знайти Дитятко, вказав Ангел?
3. Кому першим сповістили пастухи про звіщене Ангелом?
4 Чим можна підтвердити, що радість про народження Ісуса була і на землі і на небі?
5. Чому Дитинка Ісус, Син Божий, народився у яслах, а не в царському будинку?
Третя чудова подія пов’язана с народженням Ісуса Христа відбулася на Сході. Вона була зумовлена появою на небі надзвичайно великої зірки, яка поступово рухалася у напрямку Єрусалиму . Мудреці, що спостерігали за її переміщенням, розцінили це як особливий Божий знак, знамення. Вони звернулися до книг пророків і зрозуміли, що відбулася надзвичайна для людства подія - народився в Іудеї Цар, про що Бог засвідчив новою зіркою.
Бажаючи власними очами побачити нового Царя, мудреці зібралися у путь і йшли за зіркою, яка повільно рухалася у бік Іудеї.
Через багато місяців, з великими перешкодами, вони нарешті дісталися Єрусалиму, сподіваючись побачити новонародженого Царя і пошанувати Його своїми подарунками. Мудреці сподівалися побачити царя у царських палатах, але його там не було. Замість бажаної зустрічі, вони зіткнулися із жорстокою людиною – Іродом, що царював в Єрусалима.
Ірод був збентежений, дізнавшись від мудреців про народження нового Царя і замислив Його знищити. Таким чином прихід мудреців став загрозою для життя Дитятка Ісуса. Але Бог–Отець пильнував за Своїм Сином, і за чудових обставин – Він був врятований.
Незважаючи на перешкоди, мудреці все ж дісталися будинку, де знаходилися Марія, Йосип та Дитятко Ісус. Вони вклонилися Йому і подарували свої скарби: золото, ладан та смирну .
Словничок:
Ладан – ароматична смола, що застосовується при богослужінні (див. БЕБ с.522)
Смирна – благовонна олія ( див. БЕБ с.918)
Бесіда.
1 Яким чином мудреці на сході дізнались про народження Ісуса Христа?
2. Який злий задум мав Ірод стосовно Дитятка Ісуса?
3 Чому мудреці вирішили не повертатися до Єрусалиму?
4 Що обумовлювали собою дарунки мудреців?
5. Які дарунки можна подарувати Ісусу в наші дні?
Ключовий вірш: «Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:11).
Звернути увагу учнів, що Бог через ангелів підтвердив, що новонароджений є ХРИСТОС – Спаситель.
Закріплення матеріалу.
Учитель пропонує бажаючим учням інсценувати події народження Ісуса Христа. Для цього можна використати головні убори. Діти вибирають собі ролі і близько до тексту переказують зміст подій. У інсценівці можуть бути задіяні всі учні, більшість з них будуть складати ангельський хор. Текстом для пісні ангелів може слугувати відома різдвяна колядка “Нова радість стала”. Слова колядки на ватмані та фонограму має підготувати вчитель.
Колядка «Нова радість стала»
Нова радість стала, яка не бувала:
(2) Над вертепом звізда ясна у весь світ засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
(2) Як чоловік пеленами убого повився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
(2) На колінці припадають, Царя-Бога вихваляють.
Ой ти Царю, Царю, Небесний Владарю,
(2) Даруй літа щасливії цему дому й господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
(2) Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
Підготовка благодійної акції.
Вчитель пропонує учням зробити постановку про народження Ісуса Христа у виконанні лялькового театру, щоб показати її при відвідуванні інтернату для сиріт та в будинку пристарілих людей. Запросити бажаючих учнів написати сценарій, художникам придумати костюми та декорації, іншим виготовити костюми та підготувати різдвяні сувеніри.
Практичне застосування знань
За бажанням учнів можна виготовити вироби, на тему Різдва Христового. Наприклад,
Ангела із трубою, що сповіщає Різдво Христове, дзвіночок, зірочку, яка привела до Дитинки Ісуса мудреців, ялинку, будиночок, де могли знаходитися Марія, Йосип та маленький Ісус, тощо. Важливо, щоб учні емоційно пройнялися зазначеними подіями і сприймали їх, як своє особисте свято.
Під час творчої діяльності нагадати дітям, як святкують Різдво на Україні. Готують на Свят вечір 12 пісних страв, несуть вечерю хрещеним батькам, колядують, прикрашають домівку, співають різдвяних пісень, будують вертепи, прикрашають будинки різнокольоровими ліхтариками.
III ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку З приходом Ісуса Христа почалася епоха нових стосунків людини з Богом. З’явився Посередник, через Якого Бог чує і приймає кожну людину, яка навертається. Віруючи в Ісуса Христа, людина має спасіння. Також з приходом Ісуса Христа позначилися нові стосунки між людьми: жінки отримала рівні права із чоловіками, було ліквідоване рабство, визнана цінність людського життя, (тоді як у язичництві приносилися людські жертви). Кожна людина визнана особистістю із правом вільного вибору – мати в серці Бога чи ні.
Домашнє завдання. Повідомити своїм друзям, родичам, знайомим про Різдвяні події. Відвідати упродовж різдвяних свят когось із самітних людей, розповісти їм про події народження Ісуса Христа та подарувати різдвяний сувенір. За бажанням брати участь у народному святкуванні Різдва, щоб відчути на собі традиції і багату культуру українського народу.
Додаток до уроку
РІЗДВО ХРИСТОВЕ - велике християнське свято на спомин про народження Ісуса Христа в Віфлеємі. Повна церковна назва його - Різдво во плоті Господа, Бога та Спаса нашого Ісуса Христа. Святу Різдва передує сорокаденний Різдвяний (або Пилипів) піст, який триває до появи на небі першої вечірньої зорі. Але з появою зірки піст не закінчується, і кутя в цей вечір пісна. Святкування Різдва встановлене церквою ще з IV століття. Підставою для встановлення дати Різдва Христового є відрахування рівно дев’яти місяців від дати Благовіщення.
Як розповідає Біблія, про таємницю втілення Сина Божого на землі, крім Діви Марії, яку сповістив архангел Гавриїл, знали, за одкровенням Духа Святого, усього дві людини: це батьки Іоанна Предтечі (Хрестителя) Захарія та Єлисавета. Треба було сповістити про це і третього праведника: обрученого чоловіка Пресвятої Діви Марії - Іосифа. Ангел явився йому уві сні і сказав: “Іосифе, сине Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній - то від Духа Святого. І вона народить сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів”.
Різдво - одне з найголовніших свят у році. Кажуть, що “на Різдво і сонце грає. Якщо іній на деревах у перші три дні Різдва - це до врожаю хліба; якщо сніги глибокі - будуть гарні трави та хліб; якщо в цей день тепло - весна буде холодною, вночі багато зірок - багато ягід буде.”
Щодо колядування, колядують в Україні в різних місцях не в один і той же день. Де колядують вже на Святий Вечір, де - в перший день Різдва, а де - ранком другого дня свят. Колядували звичайно діти, дорослі парубки та дівчата. Діти збиралися ватагами в залежності від віку. Малі хлоп’ята співали під вікнами у сусідів. Старші діти, яким вже виповнилося років по дванадцять, обходили майже ціле село. Вони підходили до хати, ставали під вікнами та гукали всі разом, щоб господарі благословили їх колядування. Коли дозвіл одержували, починали співати колядку, призначену особисто господарю або господині, довідавшись заздалегідь, як кого звуть. Після закінчення співу, господарі виносили дітям дещо з солодощів або ж по копійці.
Колядувати ходили окремо дорослі хлопці, окремо дорослі хлопці, окремо - дівчата. Хлопці ходять із “звіздою” та дзвоником. “Звізда” прикрашається кольоровим папером, стрічками, у середині “звізди” - образок “Народження Христа” та свічка. Ватага колядників складалася з п’яти осіб: берези, звіздоноші, дзвонаря, міхоноші та запасного хлопця, який мав допомагати міхоноші. Звичайно вони колядували у хаті перед образами, після чого хлопців добре наділяли, запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися, вклонялися всім, хто був у господі, і поспішали до іншої хати.
Дівчата ходили колядувати ввечері, тому мали при собі ліхтар у формі місяця або зірки. Його прив’язували до великого ціпка та тримали високо над головою, щоб здалеку було видно дівочу ватагу. Дівчата звичайно в хату не заходили, а співали на дворі під вікнами. Їх наділяли цукерками , горіхами, солодощами та грошима.
У Західній Україні колядували ще й чоловіки, що належали до церковного братства. Цікаво колядували легіні - гуцульські парубки, ватага яких складалася аж із двадцяти осіб: “берези”, “виборця” - скарбника, “коня” - міхоноші, скрипника, трембітаря, кількох танцюристів. Всі інші, що не мали певної функції, супроводжували ватагу. Попереду йшли танцюристи з сокирами на плечах. До “братків” були прив’язані дзвоники, які дзвонили при кожному русі танцюристів, і їх було чути ще здалеку. Починалася колядка обходом навколо церкви та колядою в панотця, а потім вже підходили до кожної оселі. Якщо господарі хотіли прийняти колядників, вони виходили з хати з калачем у руках та пасмом льону. До них підходив “виборець” і підносив дерев’яного хреста, щоб його поцілували. Господиня перев’язувала пасмом льону хрест, господар кидав гроші до скриньки та давав калача, після чого запрошували гостей до хати, частували їх, а колядники звеселяли родину піснями, танцями, веселими розповідями. Та попереду було ще справжнє колядування, присвячене кожному, хто був у хаті: господареві, господині, синові, дочці і навіть усьому неживому, що знаходилося тут. Після цього один з танцюристів, підстрибуючи то на одній нозі, то на другій, підходив до кожного та отримував від нього гроші. Наприкінці, тричі вклонившись усім у хаті, приспівуючи та пританцьовуючи, ватага виходила з цієї хати та йшла до іншої. Зародився обряд колядування ще в язичницькі часи, коли Коляда був божеством бенкету та миру у стародавніх слов’ян, і на сьогоднішній день поширений в українських селах.
Лидия Кушерець. "Київенерго сьогодні" №16 (30.12.00)
Відтворення і корекція опорних понять: вірність і праведність, віра в Бога, прощення, відповідальність, Божі Заповіді, самовідданість, гостинність, патріотизм, мужність, віра, витривалість у доброму.
Повторення та аналіз фактів, подій, явищ: історія праведника Ноя, вірність і відданість Богу Авраама, сила прощення Йосипа; історія про непохитність Даниїла; приклади про збереження миру і братолюбства в історії українського народу; традиції святкування Різдва в Україні.
Тема уроку: урок–ілюстрація «Праведники Старого Завіту»
Мета: Узагальнити, систематизувати й оцінити знання, отримані на попередніх уроках; засобами уроку сприяти формуванню у п‘ятикласників умінню системного підходу до засвоєних знань; продовжувати виховувати у кожного учня потребу в моральній досконалості.
Обладнання: 1. Фланелеграф « Історія Мойсея».
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Оголошення теми, мети, завдань уроку
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Запитання для бесіди про фільм:
Перший рівень
1.Виберіть правильне твердження.
Чуйність – це …
а)вміння почути потреби інших людей;
б)вміння гарно слухати оточуючих;
в) вміння давати людям поради.
2.Допишіть необхідне слово.
Соломон отримав від Бога в подарунок …( що ?)
а)мужність,
б) мудрість,
в) гордість.
3.Що служило Давидові зброєю проти Голіафа?
а) праща,
б) віра в Бога,
в) велика сила.
4.Складіть із слів речення:
левами, Даніїл, при, Божій, керував, допомозі.
5.Про кого йде мова?
«Він умів мужньо відстоювати свої переконання»
1.Яке значення для людей мало народження Ісуса Христа?
2.Наведіть приклади самопожертви.
3.На якому епізоді життя Авраама ми бачимо його відданість і вірність Богові?
4.В якій ситуації Даниїлу допомогла витривалість?
5. Що означає вислів «розрадити людину»?
1. Поясніть поняття «відданість» .
2. Змоделюйте життєву ситуацію про людину із вмінням відстоювати свої переконання .
3. Чому потрібно поважати переконання кожної людини ?
Четвертий рівень
Складіть невеличку розповідь про значення вміння прощати в житті людини
При оцінюванні користувалися не бальною, а заліковою системою.
ІІІ.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Розділ ІІ. Моральні цінності Святого Письма (продовження)
Урок 18
Тема: Віра та довіра
Мета:
Освітня мета: Ознайомити учнів з біблійною історією про пророка Іллю.
Виховна мета: Розкрити учням поняття «віра», «довіра», виховувати в учнів довіру Біблії.
Обґрунтувати важливість віри в житті кожного християнина.
Спонукати школярів до розуміння взаємопов’язаності віри та вчинків.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів вміння жити, довіряючи Богові та Біблії, говорити правду і відповідати за свої слова.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: 1 Цар. 18:1-49, 19:1-3.
Ключовий вірш: “Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євр. 11:6).
Словник понять і термінів: Віра, довіра, пророк.
Наочність: фланелеграф, вірші з Біблії для завдання (порізані на смужки).
Міжпредметні зв’язки: історія, українська література.
Література до уроку:
Вітання.
Налагодження контакту з класом: пейзажна замальовка.
Перевірка вивченого матеріалу (фронтальна бесіда учителя з учнями).
Учитель: А тепер ми проведемо традиційну поетичну сторінку.
Двоє учнів заздалегідь отримали завдання вивчити поезію-загадку Валентини Мягкоходової.
Хто створив?
Загадка
Якщо сонце сходить –
День новий приходить,
Як травичка проростає -
То весна до нас вітає.
Як листочки облетять -
Треба осінь нам чекать.
Ну а там уже зима,
Снігом землю замітає.
А тепер мені скажіть:
Хто так міг усе створить,
Що не влітку сніг іде,
Що не взимку все цвіте,
Сонце знає захід й схід,
Навесні не зріє плід?
Хто так мудро все зробив?
Нас з тобою хто створив?
Відповідь
Знаю, знаю – це Творець,
Це Небесний наш Отець.
Він створив цей світ чудовий,
Різнобарвний, загадковий.
Він нам дарував життя,
Кличе нас до каяття.
Наші славлять хай серця
Сина, Духа і Отця!
Учитель: Антон повертався зі школи і дорогою зустрів свою однокласницю Марійку, яка сказала, що його матуся впала зі сходів, зламала ногу і тепер лежить у лікарні.
У приймальному відділенні він побачив татуся і свою старшу сестру Аню. Вони здивувалися: "Звідки ти дізнався?" Антон сказав, що повірив Марійці, тому що вона ніколи ще його не обманювала.
Ми також часто віримо словам, почутим від інших. Але коли нам хтось скаже неправду хоча б один раз, потім важко йому знову повірити.
Однак є Хтось, хто завжди каже правду, бо є самою Правдою. Ми можемо Йому вірити і довіряти - це наш Бог, котрий хоче, щоб ми вірили її Нього і цілком на Нього покладалися. Сьогодні ми з вами поміркуємо і над тим, що означає вірити в Бога, довіряти Йому.
Учитель: Що означає вірити?
Очікувана відповідь учнів: Прийняти щось за правду, повірити, довіритися.
Актуалізація біблійних знань
Учитель: У кого з біблійних героїв була велика віра?
Очікувана відповідь: В Авраама, Ноя, Йосипа, Давида.
Учитель: На чому вона ґрунтувалася?
Очікувана відповідь: На Божому Слові та довірі Богові.
Мотивація теми і проблеми.
Учитель. Для початку ми зазирнемо в словник і подивимося визначення слова віра і довіра. Віра – це упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання існування Бога.
Довіра – ставлення до когось, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість тощо.
А щоб краще зрозуміти значення християнського поняття віри та довір’я звернімося до Книги книг – Біблії.
Зараз ми з вами прочитаємо про одного чоловіка на ім’я Ілля, який був Божим пророком. А хто такі Божі пророки? Це люди, яких обирав Бог для того, щоб вони передавали народові послання від Господа, звістки. Отже, давайте прочитаємо історію про пророка Іллю та про його віру Богові.
Учитель читає оповідання про пророка Ісаю або ж учні ланцюжковим методом. Читання вчитель супроводжує показом фрагментів оповіді на фланелеграфі.
Ілля довгий час мешкав у бідної вдови. Ахав і Єзавель, нечестивий цар і нечестива цариця, не знали, де він переховувався. Звичайно, вони бажали знайти його й умертвити. Ахав шукав його повсюди, але не знаходив. Чому Ахав ненавидів Іллю? Тому що Ілля йому сказав, що Бог гнівається на нього за його поклоніння ідолам. Ви знаєте, що злі люди не любили Іллі, тому що він викривав їхні гріхи. Ізраїльтяни бідували тому, що голод в країні не припинявся, навіть цар Ахав не мав паші на пасовищах для своїх коней, так що почався падіж худоби.
Ілля дуже сумував, що таке нещастя спіткало народ, він почав благати Бога послати дощ, щоб зросити поля і луки. Бог почув молитву і обіцяв Іллі невдовзі послати дощ, але перед цим Бог звелів піти до Ахава, щоб Ілля помолився і небо зронило дощ, а земля зростила свій плід.
Чи боявся Ілля попадатися Ахавові на очі? Незважаючи ні на що, він виконав Божий наказ, тому що він знав, що Бог збереже його від усякого зла. Ілля залишив бідну вдову і сина її і пішов до міста, де жив Ахав. Це була неблизька дорога. Вдова дуже сумувала, що він пішов, тому що Ілля вчив її поклонінню Богові істини. Бог обіцяв їй, що мука в діжці не вичерпається і масло в глечикові не спаде до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.
Прямуючи до Ахава, Ілля зустрів по дорозі управителя палацу Авдія. Авдій шукав на ту пору трави для царських коней. Він знав Іллю і дуже здивувався такій зустрічі, тому що дуже довго його ніхто не бачив на землі Ханаану. Він впав перед Іллею на землю і сказав: «Чи тебе я бачу, пане мій, Ілля? Й Ілля відповів: «Так, це я. Скажи панові твоєму Ахавові: „Ілля тут"». Авдій злякався, що поки він піде сказати Ахавові, що Ілля тут, то Дух Господній може перенести пророка до іншого місця, а тоді Ахав, котрий повсюди шукав Іллю, розгнівається на Авдія і вб'є його. Ахав був людиною жорстокою, і Авдій боявся розгнівати його. Але Ілля обіцяв Авдію нікуди не йти до приходу Ахава. Царський управитель повірив Іллі і пішов до царя Ахава. Ахав знаходився неподалік від того місця, бо він також шукав трави для коней. Авдій сказав йому, що Ілля чекає його, і цар спішно попрямував до того місця, де був пророк Божий. Побачивши Іллю, Ахав гостро сказав йому: «Чи це ти, що бентежиш Ізраїль?»
Ахав звинувачував Іллю в тому, що Бог так довго не посилав дощу. Ілля відповів Ахавові: «Не я бентежу Ізраїля, але ти і дім твій є причиною нещасть, тому що ви не слухаєте наказів Божих і служите Ваалові». Тоді Ілля сказав Ахавові: «Збери на гору Кармел народ і всіх пророків Ваалових». Чи виконав Ахав це бажання Іллі? Так, він зробив це, тому що дуже необхідний був дощ землі ханаанській, і він мав надію, що Ілля вблагає Бога послати дощ. Він боявся вбити Іллю, побоюючись, що Бог в такому разі не пошле ще довго на землю дощу.
Одного ранку Ілля перебував на горі Кармел. Пророки Ваалові і народ оточували його. Був там і Ахав, але Єзавелі там не було.
Що ж хотів Ілля сказати народові? Він хотів показати їм, що його Бог є Богом справжнім. Тому він сказав їм: «Нехай пророки Ваалові візьмуть собі одне теля і розрубають його, і покладуть його на дрова, і нехай закличуть ім'я Ваала, і вблагають його послати вогонь з неба. Якщо Ваал пошле вогонь, тоді він таки справжній Бог, а я покладу на другий жертовник друге теля, і якщо мій Бог пошле вогонь з неба на жертву, то ви змушені будете визнати, що Він є Бог істинний».
Народові сподобалася пропозиція Іллі і вони відповіли: «Згода!» Першими поклали своє теля на дрова жертовника пророки Ваала, та вогонь не запалювався. Потім вони почали благати свого бога послати вогонь. Вони вигукували: «Ваале, почуй нас!» Ілля сказав їм: «Волайте голосніше, може Ваал замислився, або чим зайнятий, може кудись помандрував, або, може він спить?» Чи Ілля говорив всерйоз? Ні. Він знав, що Ваал взагалі безсилий, тільки легкодумні люди могли вірити в Ваала і шанувати його зображення. Пророки Ваалові довго кричали, молилися, навіть штрикали себе ножами і списами, думаючи цим догодити Ваалові, вони гадали, що йому, як жорстокому богові, було приємно, щоб з ран лилася кров. Так вони шаліли від самого ранку до трьох годин дня, але не було ні відповіді, ні вогню.
Тоді Ілля попрохав Бога послати вогню з неба на його жертву. Він зробив жертовника з дванадцяти каменів, поклав на нього дрова, а на дрова — теля. Потім він наказав вилити на жертву дванадцять відер води, яка наповнила рів навколо жертовника. Біля підошви гори Кармел був струмок, звідки можна було набрати води. Вода заповнила рів, жертовник і дрова були мокрими від надміру води. Навіщо Ілля наказав полити водою жертву і дрова? Цим він хотів показати народові, що він не сховав вогню в жертовнику, ні поблизу нього, коли б десь жеврів вогонь, то вода безперечно загасила б його.
Тоді Ілля став молитися: «Господи, Боже! Нехай пізнають цього дня, що Ти єдиний Бог і що я — раб Твій. Почуй мене, Господи, почуй мене!» Чи почув Бог Іллю? Так, вогонь злетів з неба і спалив і жертву, і дрова, і навіть каміння, а вода в рові висохла.
Як здивувалися люди, побачивши все це! Вони впали долілиць і сказали: «Господь - це Бог! Господь - це Бог!» Тепер вони побачили, що Ваал не був справжнім Богом. Вони, звичайно, тепер усвідомлювали, що коли Бог послав на землю вогонь, то Він може послати і дощ.
Запитання:
Для чого Ілля наказав народові зібратися на верховині гори Кармел?
Хто почав молитися раніше — Ілля чи народ?
Що говорив народ Ваалові? А що говорив їм глузливо Ілля?
Чому Ілля вилив на жертовник воду?
Про що молився Ілля?
Чому Ілля вірив Богові?
Чи можемо ми покладатися на Бога та Біблію? Чому?
Учитель: Що ж таке віра та довіра?
Слово “віра” вживається в Біблії 239 разів. Це показує нам, якого значення надає Бог вірі. Що таке віра? - Це прийняття Бога через Його Слово і дія у відповідності з цим Словом. Біблія пояснює, що всі Божі благословення приходять до нас через віру. Без віри ми не можемо подобатись Богу. У Біблії говориться:
"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду" (Євр. 11-6).
Таким же важливим, як і віра, є основа, на якій вона знаходиться. Віра має на чомусь, ґрунтуватись, і це щось має бути істинним. Ось чому наша віра має ґрунтуватись на Слові Божому. Пригадайте Іллю, який довіряв сказаному Господом.
Віра має справу з речами, які є реальними, але ми їх не можемо побачити. Ми не можемо бачити Бога, але, маючи віру, знаємо, що, справді, існує місце, яке називається Небесами. У Біблії говориться: "Віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого" (Євр. 11-1). Це означає, що віра показує в реальних речах те, чого ми не можемо побачити. Ми не можемо бачити речі духовного світу, але, віруючи в Слово Боже, знаємо, що вони є реальністю.
Віра довіряє Богові, незважаючи на несприятливі обставини. Віра та слухняність ідуть поряд. Істинна віра завжди виявляється у послуху. Віруючі є слухняними. Говорити, що ти в щось віриш, але не робити так, як заповідає ця віра, ще не означає вірити. Справжня віра вірить Богові і слухає Його. Віра, яка не слухає Бога, не є живою вірою. У Біблії говориться: "...віра без діл -мертва" (Як. 2:20).
Ви можете сказати: "Я хотів би мати більше віри. Що мені робити, щоб зміцнити свою віру?" - Віра зростає завдяки пильній, постійній увазі до Божого Слова.
Великий Божий чоловік Д. Л. Муді довго молився до Бога, щоб Він дав йому більше віри. Але йому здавалося, що його віра не зміцнюється. Тоді одного дня він прочитав такий вірш: "Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове" (Рим. 10:17).
Розуміння прийшло як спалах - віра приходить від Слова Божого. Він почав вивчати Слово Боже. Муді вивчав його старанно, щодня, щоб точно зрозуміти, що Бог промовляє Своїм Словом. Він вірив йому і застосував його у своєму житті. В результаті його віра невпинно зростала.
Учитель: А зараз послухайте ключовий вірш нашого УРОКу:
“Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євр. 11:6).
Ми разом вивчимо цей вірш таким чином: перший ряд разом промовляє його голосно, другий – тихіше, а третій – пошепки, а потім у зворотному напрямі.
Учитель. Послухайте одну повчальну історію про віру.
В одному селищі же більше тижня безперервно пекло сонце. Була страшенна посуха. Весь врожай на полях, в городах почав сохнути. Люди в розпуці не знали, що мають робити. Священик на проповіді в не ділю сказав:
— Це, видно, кара Господня за ваші гріхи. Врятувати нас може щиро, дотримуйтесь увесь тиждень посту і вірте, що Господь вис лухає вас. На другу неділю приходьте до церкви, і спільно відпра вимо Службу Божу в намірі дощу.
Усі вірні послухали пораду свого душпастиря, розійшлися по домівках, постили і молились увесь тиждень, а в неділю прийшли до церкви, як було сказано.
Коли священик побачив їх у церкві, з обуренням вигукнув:
— Вертайтеся додому! Для недовірків не буду правити Служби Божої.
— Але ж панотче! Ми прийшли з повною вірою, що Бог вислухав наші молитви, — сказали прихожани.
— З вірою? — обурився священик. — А де ж ваші парасолі? Чому не взяли їх зі собою? То така ваша віра!
Запитання:
Учитель: Вірити - це прийняти щось за правду, повірити, довіритися.
- Будь ласка, наведіть приклади з життя, коли ми віримо комусь.
Очікувана відповідь: Віримо, наприклад, лікарю, що приписав нам добрі ліки, віримо вчителям, що те, чого вони нас навчають - правда, віримо батькам, що бажають нам добра навіть тоді, коли забороняють або карають.
Учитель: Часом буває, що хтось повірив, довірився іншій людині і був ошуканий. Тому що той, хто обіцяв нам щось, не дотримав слова. Люди, котрі були ошукані, обмануті, часто не хочуть вірити іншим, не довіряють більше нікому, бояться, щоб їх знову не скривдили.
- Наведіть приклади таких випадків із вашого життя.
Є тільки один єдиний Бог, котрому можемо довіряти, цілком повірити. Бог ніколи не обмане людину. Він завжди вірний Своїм обітницям і ніколи не покине того, хто Йому вірить, хто просить допомоги. Господь Бог прагне від нас, людей, щоб ми вірили в Нього і Йому довіряли.
Формування навичок
Учні розділяються на групи по 4 чоловіки і працюють зі складачками (порізані смужки паперу, на яких написаний вірш з Біблії про віру, його потрібно скласти в правильному порядку). Потім зачитують усі вірші і говорять, що вони означають.
"...віра без діл -мертва" (Як. 2:20).
"Віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого" (Євр. 11-1).
"Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове" (Рим. 10:17).
"Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду" (Євр. 11-6).
«Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою» (Мк. 10:52).
«А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, 23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!» (Гал. 5:22).
Підбиття підсумків уроку
Висновок вчителя:
Найцінніший скарб від Бога – це віра. Без віри ми не зможемо догодити Богові, без віри немає спасіння. Віра розвивається в наших серцях, як розвивається зернятко, вкинуте в землю. А зернятком цим є Слово Боже. Наша віра повинна зростати так, як зростає дитина. Аналізуючи своє життя, помічаючи Божу дію в ньому, наша віра буде збільшуватися. Віра зростає також, коли нею діляться, коли її видно з наших вчинків. Багато людей ще не знають Бога і того, що Він говорив, не вірять у Нього. Ми можемо розповісти їм про це, а також добрими вчинками доводити свою віру. Також будьмо правдомовцями, щирими і говорімо правду – тільки таким чином нам зможуть довіряти батьки, вчителі, друзі й сам Бог.
Оцінювання учнів: Похвалити активних, виставити поурочний бал.
Домашнє завдання
Поділитись отриманими на уроці знаннями з батьками та іншими членами сім’ї, вивчити напам’ять ключовий вірш.
Намалювати фрагмент історії про пророка Іллю, написати твір на тему «Чи я моя віра в Бога справжньою? (на вибір).
Практикувати на власному досвіді отримані на уроці рекомендації, завдання, повчання, настанови.
Урок 19
Тема: Мудрість як дар Божий
Мета:
Освітня мета: Розкрити зміст понять „мудрість”, „освіченість”, „знання”.
Виховна мета: Пояснити на прикладі Соломона, що мудрість – це Божий Дар. Вчити поводитися мудро у життєвих ситуаціях. Виховувати прагнення до пізнання Бога, який є початком мудрості.
Розвиваюча мета: Розвивати вміння толерантного ставлення до людей.
Обладнання та наочність: картки з ситуаціями, ілюстрації до текстів Біблії, вислів „Мудрість без Христа – безумство”, прислів’я та приказки написані на дошці.
Ключовий вірш: „ А якщо кому з вас не стачає мудрості, нехай просить від Бога, - і буде вона йому дана” ( Якова 1:5).
Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова, народознавство, музика.
Література
1. Біблія.
2. В клубе „Суперкниги”. - К.:Эммануил, 1998. – С79.
3. Слабошпицький М.Ф. З голосу нашої Кліо. – К.: Махаон, 2003. – 224 с. – (Події і люди української історії).
4. Сухомлинський В.О. Вічна тополя: Казки, оповідання, етюди: Для молодшого шк. Віку/ Упоряд. О.Сухомлинський, заг.ред.і передм.Д.Чередниченка. – К.:Генеза, 2003. – С.187
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Актуалізація опорних знань.
- Наше щоденне життя складається з буднів та свят. Свята, які ми святкуємо, багаті традиціями, звичаями, радістю, веселощами та різноманітними зустрічами, чи то з рідними, чи то з друзями. Усі вони різні за своїм характером. З одними нам приємно зустрічатися, інших ми тримаємося осторонь , уникаємо.
- Як ви думаєте, від чого це залежить? ( від того якою є ця людина).
- З якими людьми нам приємно зустрічатися? ( добрими, милосердними, ввічливими, люблячими, справедливими).
- Пригадайте, які риси характеру притаманні біблійним персонажам, таким як Ной, Авраам, Йосип, Давид? (Ной – праведність, Авраам – любов, Йосип – прощення, Давид – мужність).
Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми з вами ознайомимося ще з однією важливою рисою характеру – мудрістю. Спробуємо з’ясувати, що таке справжня мудрість і що означає діяти мудро в житті. Познайомимося з особистостями, які є для нас прикладом справжньої мудрості. А допоможе нам в цьому наш путівник життя „Біблія”.
ІІ.ОСНОВНА ЧАСТИНА
- Учитель: Господь Бог, створивши своє найулюбленіше творіння - людину, подбав про те, щоб вона не була самотня.. З того часу людина не може існувати без спілкування з іншими людьми. Та іноді у нашому житті трапляються випадки, коли ми не помічаємо, що своїми діями ми ображаємо тих, хто поруч з нами. Один з таких випадків хочу представити вашій увазі. Сергій та Тимофій однокласники. Та одного разу з ними трапилася така історія
3) Сценка.
„Як Ісус прибирає бруд з твого серця
Дійові особи: Сергій та Тимофій.
Уздовж класу йде сумний Сергій. Назустріч йому весело скаче на одній ніжці Тимофій.
Сергій. Здрастуйте, Тіма! Як приємно бачити тебе радісним! Тільки що я зустрів Олю, вона гірко плакала. Я так засмутився, дивлячись на неї! Добре, що тебе зустрів, відразу на серці веселіше стало.
Тіма. (Стрибає, слухаючи Сеню, потім зупиняється.)
Олю? Так, ми тільки що гралися разом. Ох, і весело було!
Сергій. Гралися ? Але ж вона плакала!
Тіма. Так? (Пауза.) Що ти хочеш сказати? Почекай, почекай... (Замислюється.)
Коли я смикнув її за косу, вона лише тільки надулася. Так... Ще я ущипнув її... Але вона і тоді не заплакала. Можливо, коли я штовхнув її, і вона впала? Так, здається, пригадав! (Повертається до Сергія.) Ну і що?
Сергій. Як, що? Ти образив її! Знаєш, як називається те, що ти зробив?
Тіма. Як?
Сергій. Це називається... гріх! Тіма Гріх? Що це ще таке?
Сергій. Ну, це як липкий бруд, який пристає до тебе і...
Тіма. (перебиває)
...і бруднить одяг! Ой, ой, моя нова куртка! (Починає обтрушуватися, потім оглядає себе.) Куртка не брудна, можливо, обличчя?.. Де б мені дзеркало узяти? У тебе немає? (Тре особу.)
Сергій. Боюся, що дзеркало тобі не допоможе. Адже гріх забруднює не одяг, а серце.
Тіма. Серце? Що ти таке говориш? Значить, моє серце брудне? (Спантеличений.) А як же вимити... серце? (Починає терти рукою в області серця.) Ні, ти обдурюєш мене. (Відвертається.)
Сергій. Тільки Ісус може очистити від гріха твоє серце.
Тіма. Ісус? Він уміє прибирати бруд з серця? Ось здорово! А як Він це робить?
Сергій. Ісус дарує прощення тому, хто розкаявся перед Ним в своїх нехороших
думках і вчинках. Давай попросимо Його пробачити тебе! Тіма Давай. (Молиться.)
Дорогий Ісус! Пробач мене за те, що я образив Олю, і очисти моє серце від всіх-всіх моїх гріхів. (Повертається до Сергія.) Здається, я відчуваю себе дуже чистим. (Перелякано.) А раптом це пройде?
Сергій. Не бійся! Ісус допоможе тобі зберегти серце в чистоті, якщо ти ухвалиш рішення завжди бути вірним Йому.
2. Бесіда після перегляду сценки.
- Вчинок якого з хлопчиків вам найбільше сподобався?( Сергійка).
- Охарактеризуйте вчинки хлопчиків, якими їх можна назвати?
- Придумайте слова-синоніми до слів „хороший вчинок”.( Добрий, справедливий, чесний, хоробрий, милосердний, мудрий).
- Що таке мудрість? Яку людину можна назвати мудрою?
- Придумайте слова-синоніми до слова „мудрий”. ( навчений, освічений, милосердний, розумний, ввічливий, добрий, справедливий).
Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда „Що таке справжня мудрість?”
У нашому суспільстві існують люди, які не вміють поводитися мудро, тому що те, що є мудрим вважають немудрим, а те, що є не мудре – мудрим. Бог дарує нам природні розумові здібності. З допомогою розуму ми навчаємось і пізнаємо світ. Але, разом з тим, Господь дає людині свобідну волю, як розпорядитися нашими здібностями. Існують різні способи.
Перший: витратити їх на дрібниці, на те, як перехитрувати товариша або вчителя, як вигідніше вкрасти, як дошкульніше познущатися над перехожим, як надійніше приховати сліди своєї провини.
Другий: всього себе присвятити здобуттю нових знань, перетворивши навчання на своєрідного ідола, який виснажує пам’ять і розум.
Третій: Здобувати знання та використовувати їх на благо собі та іншим людям.
- А що, на вашу думку, означає термін „знання”? (здобуття певних вмінь та навичок).
- Так, знання - це обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого або про що-небудь. Знання допомагають нам пізнати світ, пізнати самого себе, свій народ і свою історію. Знання, які людина отримує на протязі свого життя, складають її освіту і дають можливість говорити про неї як про освічену.
- Напевно неодноразово вам доводилося чути вислів „освічена людина”, на вашу думку яка це людина, якими якостями вона повинна володіти? Придумайте слова-синоніми до слів освічена людина. (розумна, мудра, працелюбна...).
- Та не завжди вважається мудрістю блискуча освіта, вміння оперувати великою кількістю різноманітної інформації. Навряд чи в реальному житті стане щасливою людина, яка вивчить напам’ять всю енциклопедію, адже важливим є не те скільки ти знаєш, а те чи потрібні тобі ці знання і чи зумієш ти їх правильно використати у своєму житті. Мудрість приходить із досвідом. Бог наділяє людину мудрістю, щоб полегшити їй життя, допомогти зробити осмислений вибір між гріхом і праведним вчинком, між добром і злом.
Мудрість – це знання поєднані з любов’ю. Освіта допомагає людині здобути знання, віра у Всевишнього допомагає людині пройнятися любов’ю. Наука і релігія разом прокладають шлях до мудрості, тому в жодному разі не можна нехтувати навчанням, але вчитися треба з Божого благословення. Чинити мудро – це завжди чинити по-Божому.
- На вашу думку, чинити по-Божому – це як чинити?
- Якщо людина чинить що-небудь з любові, то це вже буде мудро. Якщо її вчинками діють вигода, користолюбство, марнославство, то які б не були успішні її наслідки це завжди буде глупотою в очах Божих.
2. Читання Св. Письма.
Джерелом мудрості для кожного з нас є Біблія. Саме вона розповідає нам про справжню мудрість та про те як проявляти мудрість у щоденному житті. Вона дає нам яскраві приклади, на яких ми маємо можливість вчитися. Прикладом справжньої мудрості для нас є уже відомий нам Цар Соломон.
Учень 1. Другим царем Ізраїлю після Саула був Давид. Він правив країною мудрим і чистим серцем. При його правлінні Ізраїль був зібраний в цілісну і могутню державу з маленьких князівств, переміг ворогів і став процвітати. Коли Давид зістарився, Адонія, один з його синів, оголосив сам себе царем і запросив на бенкет усіх старійшин народу. Тоді пророк Натан розповів про це Вірсавії, дружині Давида, якій цар пообіцяв благословити на царство після себе її сина Соломона. Дружина покликала до себе сина, той покірно явився, і всі троє вони пішли до царя. Дізнавшись про справи Адонії, Давид обурився: „Я ще живий. Живий Господь, Який оберігає мене від всякої біди”. Він благословив сина на царство і Натан перед народом оголосив Соломона царем.
Учень 2. Це була радісна і, водночас, хвилююча мить для Соломона. Адже для управління могутньою державою однієї влади було замало. Молодий Соломон звернувся до Господа. Читає Святе Письмо 1 Царів 3:7-9. Ці слова були приємні Богові і за те, що не просив він ні багатства, ні слави, ні душ своїх ворогів, нагородив Господь Бог його усім цим: і багатством, і славою, і переміг ворогів його, і дав мудрості.
Учень 3 . Бог благословив царювання Соломона: під час його правління країна стала процвітати, ні війн, ні голоду не знав народ ізраїльський. Це була доба миру і добробуту. Соломон розвинув широку торгівлю з сусідніми народами і славився літературними досягненнями. Він написав 3000 приповідок, 1005 пісень, а також наукові трактати з біології та зоології. Соломон написав три книги Біблії: Приповідки, Екклезіаст і Пісню Соломонову. Весь світ дивувався мудрості царя. До сьогоднішнього дня люди дивуються його мудрим рішенням.
Про один з таких мудрих його вчинків розповідає нам Святе Письмо. Називається ця біблійна історія „Суд Соломона”. Давайте прочитаємо її в особах.
Читання в особах:
Автор. Одного разу прийшли до Соломона дві жінки. Одна жінка тримала мертву дитину на своїх руках, а друга тримала живу дитину. Обидві дитини були ще дуже маленькими. Жінка, яка тримала на руках мертву дитину була зчорніла від горя, вона сказала цареві:
Жінка 1. Ця мертва дитина чужа, а моя – жива. Я і ця жінка мешкаємо в одному домі і крім нас двох в домі не було нікого. Вночі, коли ця жінка спала, вона ненароком задушила свою дитину. Тоді вона тихенько піднялася, замінила мою дитину своєю, і коли я вранці прокинулася, і хотіла нагодувати своє дитя, я побачила біля себе цю мертву дитину, але я негайно переконалася, що це чужа дитина.
Автор. Друга жінка сказала:
Жінка 2. Ти брешеш! Жива дитина – моя, а мертва – твоя.
Автор. На що перша жінка відповіла:
Жінка 1. Ні, живе дитя моє! Твоє мертве.
Автор. Напевно важко було Соломонові прийняти рішення хто з цих жінок говорив правду, а хто казав неправду? Кому віддати живу дитину? Та Бог дав Соломонові справжню мудрість і він зрозумів, яка з цих жінок говорила правду. Соломон наказав слузі.
Соломон: Подай мені меча, та розрубай живе дитя і дай половину одній, а половину другій, так як обидві вважають його своїм дитям, то нехай кожній буде половина.
Автор. Тоді одна жінка закричала:
Жінка 1 . О, не вбивайте дитину, віддайте його краще цій жінці, тільки не вбивайте.
Автор. А друга жінка сказала:
Жінка 2. Рубайте дитину, нехай не буде ні тобі ні мені
- Яка з цих жінок була матір’ю дитини, як ви гадаєте?
- Чому саме ця жінка?
- Для чого Соломон звелів розрубати дитину навпіл? Хіба справді він хотів вбити її?
- Чи мудрим був вчинок Соломона?
- Соломонів суд і Соломонове рішення стали символом великої мудрості і справедливості. Слава про нього поширилася по всіх землях. Всю свою мудрість Соломон передав нам у книзі удро слівк – це велика книга мудрості, яка є джерелом навчання, яка допомагає знайти правильне рішення в різних життєвих ситуаціях. Зараз ми з вами переконаємося наскільки мудрими є вислови Соломона.
Фізкультхвилинка
Діти виконують пісеньку з рухами.
Так – показують стук у двері
Ісус - на „і” – торкаються вказівним пальцем правої руки до долоні лівої руки, на наступний склад торкаються вказівним пальцем лівої руки до долоні правої руки.
Мене – вказівним пальцем правої руки показують на себе.
Любить - схрещені руки зложити на грудях
Про це Біблія – за допомогою розкритих долонь обох рук зобразити розкриту книгу, зложивши долоні ребром одна до другої, і простягнути складені таким чином руки, ніби показуючи кому-небудь зміст книги.
Мені – вказівним пальцем однієї руки показати на себе.
Розповіда – цією ж рукою зробити рух від рота, при цьому рухати пальцями руки, ніби імітуючи слова, які виходять з уст і пливуть дальше у повітрі.
Закріплення знань і виховання характеру
1. Робота з Біблією. Заповнення таблички.
Вчитель називає місця з книг Приповістей і Екклезіаста, завдання дітей - відшукати і записати їх у відповідних колонках, даючи відповіді на питання.
У кого мудрість?
Що дає мудрість людині?
Хто дає мудрість?
У кого мудрість?
Пр. 10:13. – В устах розумного.
Пр. 10:31. – В устах праведника.
Пр. 11:2. – З смиренними мудрість.
Пр. 13:10. – У тих, хто радиться.
Що дає людині мудрість?
Ек. 7:12. – Дає життя.
Ек. 7:19. – Наділяє мудрого силою.
Ек. 8:1. – Змінює людину і освітлює обличчя її.
Пр. 24:3. – Будує дім.
Хто дає мудрість?
Пр. 2:6. – Господь дає мудрість.
2. Пояснення прислів’їв.
З давніх-давен наш український народ славився своєю мудрістю. Мудрі повчання наших предків дійшли до нас у мудрослів’ях, які є золотою скарбницею усної народної творчості і представлені у вигляді прислів’їв та приказок. То ж давайте звернемося до мудрих висловів наших предків і спробуємо з’ясувати чого навчають вони нас.
1. Розум більший над силу.
2. Не всякий, хто читає в читанні силу знає.
3.Дознавайся світа, поки служать літа.
4. Пташка красна своїм пір’ям, а людина знаннями.
5. Школа – дорога до знань.
6. Мудрим ніхто не родився, а навчився.
3. Гра „Мудрий вибір”.
Зараз ми з вами попрацюємо в групах-командах. Для того, щоб обрати того, хто буде відповідати від імені всієї команди, проведемо маленький відбірний конкурс: я задам питання, а хто швидше з команди дасть відповідь, той і буде відповідати.
Потрібно: картки з ігровими ситуаціями, фішки (можуть бути різнокольорові ґудзики, спеціальна рулетка.
Хід гри: 1) картки з ситуаціями викладають на столі у вигляді знака запитання. На першій картці – старт, замість крапочки – фініш.
2) Фішки ставлять на старт. Кількість фішок дорівнює кількості команд. Члени кожної команди по черзі роблять хід від своєї команди, покрутнувши рулетку, і відповідають. Якщо випав 1 – роблять один хід і дають немудру відповідь, якщо 2 – роблять два ходи і дають мудру відповідь. Діти повинні старатися оцінити кожну ситуацію з точки зору того, як на це дивиться Бог.
3) Якщо іншому гравцеві вже випадало завдання з цією цифрою, то потрібно запропонувати новий варіант відповіді.
Картки з ігровими ситуаціями.
2. Твій кращий друг не зробив домашнього завдання і хоче списати у тебе.
3. Ти на дні народженні у товариша, уже 8 година вечора – час, коли ти повинен повернутися додому. Та розваги саме в розпалі.
4. Зима, слизько, до зупинки під’їжджає твій автобус, а незнайома бабуся просить тебе допомогти перейти вулицю.
5. На уроці християнської етики задали читати дитячу Біблію, але ти регулярно дивишся „Суперкнигу” по телевізору і тому добре знаєш цю біблійну історію.
6. Ти стомився, вчиш уроки, а сестричка дивиться телевізор, який відволікає тебе.
7. Тобі подарували іграшку. Молодший братик взяв подивитися і щось поламав.
8. Дівчинка з твого класу почала носити окуляри, і всі сміються над нею.
9. Тато сказав, що прийде додому о 18.00. Ви з товаришем змагаєтесь на велосипедах на шкільному стадіоні і збираєтесь зробити ще один заїзд але вже 18.05.
10. Мама попросила тебе подивитися за молодшим братиком чи сестричкою в той час, коли тобі потрібно займатись прибиранням, а ти збиралась після прибирання відвідати подругу.
- Молодці, усі команди були дуже активними, давали досить мудрі відповіді тому заслуговують на нагороду. ( роздаю призи).
VII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Оцінювання учнів
- Наш урок підходить до завершення.
- Що ж таке мудрість в нашому сьогоднішньому житті?
- Хто з біблійних осіб є для нас прикладом справжньої мудрості?
Домашнє завдання.
Зробити саморобку „Змійку”. Дітям роздаються заготовки змії, по всій довжині якої написаний ключовий вірш уроку. Їхнє завдання: розфарбувати змійку яскравими кольорами, потім розріжте по спіралі і до хвостика прикріпити нитку. Підвісити змійку за хвостик над лампою і тепле повітря, підіймаючись вверх, змусить змійку крутитися
Завдання на наступний урок. Чотирьом учням за бажанням дається завдання підготувати матеріал про таких історичних осіб як Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Петро Могила, Григорій Сковорода.
Додаток 1
Потрібно: картки з ігровими ситуаціями, фішки (можуть бути різнокольорові ґудзики, спеціальна рулетка.
Хід гри: 1) картки з ситуаціями викладають на столі у вигляді знака запитання. На першій картці – старт, замість крапочки – фініш.
2) Фішки ставлять на старт. Кількість фішок дорівнює кількості команд. Члени кожної команди по черзі роблять хід від своєї команди, покрутнувши рулетку, і відповідають. Якщо випав 1 – роблять один хід і дають немудру відповідь, якщо 2 – роблять два ходи і дають мудру відповідь. Діти повинні старатися оцінити кожну ситуацію з точки зору того, як на це дивиться Бог.
3) Якщо іншому гравцеві вже випадало завдання з цією цифрою, то потрібно запропонувати новий варіант відповіді.
Картки з ігровими ситуаціями.
1. Твій кращий друг не зробив домашнього завдання і хоче списати у тебе.
2. Ти на дні народженні у товариша, уже 8 година вечора – час, коли ти повинен повернутися додому. Та розваги саме в розпалі.
3. Зима, слизько, до зупинки під’їжджає твій автобус, а незнайома бабуся просить тебе допомогти перейти вулицю.
4. На уроці християнської етики задали читати дитячу Біблію, але ти регулярно дивишся „Суперкнигу” по телевізору і тому добре знаєш цю біблійну історію.
5. Ти стомився, вчиш УРОКи, а сестричка дивиться телевізор, який відволікає тебе.
6. Тобі подарували іграшку. Молодший братик взяв подивитися і щось поламав.
7. Дівчинка з твого класу почала носити окуляри, і всі сміються над нею.
8. Тато сказав, що прийде додому о 18.00. Ви з товаришем змагаєтесь на велосипедах на шкільному стадіоні і збираєтесь зробити ще один заїзд але вже 18.05.
9. Мама попросила тебе подивитися за молодшим братиком чи сестричкою в той час, коли тобі потрібно займатись прибиранням, а ти збиралась після прибирання відвідати подругу.
Додаток 2
Хто отримує мудрість?
Що дає людині мудрість?
Хто дає мудрість?
Прип.10:13. Ек. 7:12. Прип. 2:6.
Прип. 10:31. Ек. 7:19.
Прп. 11:2. Ек. 8:1
Прп. 13:10. Прп. 24:3
Урок 20
Тема: Служіння як відповідь на покликання
Мета:
Освітня мета: Розкрити учням біблійні історії про пророка Ісаю, царицю Естер, вміти порівнювати й аналізувати біблійну та українську історію (життя та діяльність княгині Ольги), робити висновки.
Виховна мета: Розкрити учням поняття «покликання», «служіння Богові та людям», «патріотизм», «відповідальність за долю народу», виховувати в учнів патріотизм та любов до рідної землі, усвідомлення своєї відповідальності за долю народу.
Обґрунтувати взаємозв’язок між вірою, духовністю та патріотизмом, любов’ю до Батьківщини і служінням та відповідальністю за долю народу.
Спонукати учнів до розуміння важливості обрання власного життєвого шляху.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів вміння розпізнати своє покликання, почуття відповідальності за виконання власної місії.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Книга Естер, Книга пророка Ісаї, розділ 6.
Ключовий вірш: “І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!” (Іс. 6:8).
Словник понять і термінів: Покликання, патріотизм, служіння Богові та людям, пророк, цариця, рівноапостольна княгиня.
Наочність: фланелеграф, ікони княгині Ольги, картки із завданнями.
Міжпредметні зв’язки: історія, мистецтвознавство.
Література до уроку:
Вітання.
– Слава Ісусові Христу!
– Навіки слава!
Налагодження контакту з класом: пейзажна замальовка.
Перевірка вивченого матеріалу (фронтальна бесіда учителя з учнями).
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас).
Учитель. Сьогодні з вами ми поговоримо про покликання та про роль великих людей у житті народів, про патріотизм і справжню любов до рідної землі. Тому наш УРОК буде нагадувати подорож у часі: ми розглянемо біблійні історії про царицю Естер, пророка Ісаю, потім помандруємо в часи Київської Русі і поговоримо про ще одну жінку – княгиню Ольгу.
Але перед нашою подорожжю дайте мені відповідь на такі запитання:
Очікувана відповідь учнів: місце в світі, професія, призначення, застосування своїх умінь і талантів на благо ближніх та народу.
Очікувана відповідь учнів: любов до рідної землі, любов до свого народу.
Очікувана відповідь учнів: той, хто дбає про свій народ, любить його, береже природу, шанує традиції.
Очікувана відповідь учнів: ставитися з повагою до історії, культури народу, традицій та звичаїв, дбати про рідний край і працювати на його благо, молитися за нього.
Актуалізація біблійних знань
Учитель: А чи знаєте ви героїв Біблії, які любили свій край, народ, які брали відповідальність за долю своєї Батьківщини на себе, бачили своє покликання в служінні людям?
Очікувана відповідь: Давид, Соломон, Єлисей, Самсон.
Мотивація теми і проблеми.
Учитель. Для початку ми зазирнемо в словник і подивимося визначення слова покликання. Покликання – це внутрішній потяг, здатність, схильність до певної справи, поклик, нахил, призначення.
А щоб краще зрозуміти значення покликання, патріотизму, роль великих людей, керманичів у житті народу, звернімося до Книги книг – Біблії.
Учитель: зараз ми з вами прочитаємо про одного чоловіка на ім’я Ісая, який був Божим пророком. А хто такі Божі пророки? Це люди, яких обирав Бог для того, щоб вони передавали народові послання від Господа. Отже, давайте прочитаємо історію про пророка Ісаю та про те, як він зрозумів своє покликання.
Учитель читає оповідання про пророка Ісаю.
За днів, коли цар Єровоам II насо лоджувався своїм тривалим і вдалим правлінням в Ізраїлі, цар Уззія посідав трон в Юдеї. Царювання його також було тривале і вдале, але він над усе в житті любив Бога і був Йому покірливий. Коли ж Уззія помер, люди непокоїлися, вболі ваючи за майбутнє Юдеї.
Юнак Ісая з вельможного роду також поділяв це занепокоєння. Одного разу, коли він, перебуваючи в храмі, думав і молився про долю своєї країни, то побачив чудове видіння. Пізніше Ісая написав про це так:
„Я бачив Бога, Який сидів високо на престолі Своїм. Його царські шати переповнювали храм. Вогненні серафими оточували його і крилами своїми затуляли обличчя свої від сяючої слави Божої. І озивалися вони один до одного: „Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна славою Його!"
І коли голоси їхні залунали в храмі, то захитався храм, і все затягло наче димом. Я вжахнувся. Бог був такий великий і святий, що я відчув занепащеність свою й сором. Тоді я сказав: „Що буде зі мною? Я бачив Бога, єдиного святого, а я - грішна людина. І живу я серед народу неправедного".
Тоді один із серафимів злетів до мене. Він узяв із жертовника розпа лений вугіль і доторкнувся ним до моїх вуст.
„Тепер ти зробився чистим, - сказав він, - і гріхи твої даровано тобі".
Відтак Бог промовив.
„Кого Я можу послати? - запитав Він. - Хто буде посланцем Моїм?"
Відразу ж я відповів: „Я піду, пошли мене!"
Бог дав Ісаї доручення, однак попередив його, що люди - жорстокосердні. Вони не слухатимуть посланця Божого і не покаються перед Богом. Однак Ісая не зрадив своєму бажанню бути пророком Божим. Він усвідомив своє покликання як служіння Богові та людям та відповідальність за долю народу, якому мав передати Слово Боже.
Учитель: Ісая є одним із найважливіших пророків Біблії. Книга Ісаї має 66 розділів і містить дуже відомі місця Старого Завіту. Автори Нового Завіту цитують з книги пророка Ісаї частіше, ніж з будь-якої іншої книги Старого Завіту.
Ким був Ісая? - З усього видно, що Ісая походив із заможної і дуже відомої сім і. Він жив у Єрусалимі й, очевидно, служив царю Уззії, як письменник та історик. До того ж він був поетом, пророком і вчителем. Записані в його книзі вістки викладені у вигляді псалмів хвали Богові; там містяться слова, безпосередньо звернені до Божого народу, а також думки самого Ісаї стосовно подій того часу. Він передбачив, що Бог пошле ізраїльтян у полон до Вавилона. Ісая намагався підготувати їх до цього лиха, пояснюючи, чому так допускає Бог.
Покликання Ісаї. - У 6-му розділі книги Ісаї розповідається про покликання пророка, як особливого Божого вісника. Він поклонявся у храмі, коли раптом побачив славу Самого Бога. Бог сидів на небесному троні, оточений дивовижними небесними істотами - херувимами і серафимами. Царські ризи Бога були настільки великими, що переповнювали весь храм. Небесні істоти поклонялися Богові, Тоді Бог покликав його, щоб нести людям особливу вістку, хоча вони неохоче будуть її слухати.
Вістка Ісаї. - Як і багато інших Божих вісників, Ісая був обурений несправедливістю, яку він спостерігав у ізраїльському суспільстві. Ісая вбачав у цьому зневажання Святого Бога. Разом з тим у відомому уривку він передбачає, що «Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл» (Ісаї, розділ 7, вірш 14, ПІО). Християни вірять, що це пророцтво сповнилося, коли народився Ісус. Далі пророк додає:
«Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликатимуть ім'я Його: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Ісаї, розділ 9, вірш 5).
Запитання:
Учитель: У Старому Заповіті ми знаходимо книгу, яка розповідає нам дивовижну історію простої єврейської дівчини, яка, ставши царицею, дружиною Ахашвероша, царя Персії, наймогутнішої на той час імперії.
(Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелеграфі.
Учні зачитують фрагменти розповіді з Біблії у ролях
або ланцюжковим методом.)
Історія Естер
Отже, в Ахашвероша було багато наложниць у гаремі, та жодна з них не могла й мріяти, аби посісти місце його першої дружини й цариці Вашті, яка викликала на себе царський гнів і яку було вигнано.
Вона наважилася сказати „ні", коли цар наказав, аби вона з'явилася, щоб показати гостям, які зібралися на царському бенкеті, її вроду. Царську гордість було вражено.
„Збери всіх вродливих дівчат з усієї імперії, - дипломатично пора дили цареві його міністри, - та й обери собі нову царицю".
Мордехай опікував свою вродливу племінницю Естер, яку разом з іншими вродливими дівчатами привезли до палацу, аби й вона взяла участь у параді краси та вроди.
„Нікому не кажи, що ти єврейка", - наказав Мордехай Естер.
Естер дуже сподобалася розпоряд никові, який керував дівчатами. Вона була скромна та приязна. Вона не пишалася і не вимагала, аби всі метушилися навколо неї. Тому цей високий урядовець поставився до неї особливо приязно.
Мордехай прийшов до палацу, аби бути поряд із племінницею. Естер поселили у спеціальному приміщенні для жінок, куди ніхто не мав доступу, однак Мордехай ходив навколо, сподіваючись, що випадкова нагода допоможе йому довідатися, як почу вається Естер.
Нарешті, після тривалого навчання красі та грації, дівчатам дозволили ви брати собі нове вбрання. Відтак, одну за одною, їх запрошували до царя.
У ту мить, коли очі Ахашвероша побачили Естер, він утратив розум від неї. „Ця дівчина буде моєю новою царицею", - сказав він.
Естер водночас і зраділа, і зляка лася. Імператор був людиною сва вільної та мінливої вдачі. Вона знала, що будь-якого моменту може виклика ти невдоволення царя, як це сталося з попередньою царицею.
А тимчасом Мордехай отримав місце управителя царського двору, і тепер їм з Естер стало значно легше обмінюватися звістками.
Одного дня Мордехай, який повинен був спостерігати за всім, довідався, що на життя царя готу ється замах. Він мерщій сповістив про це Естер, яка й переповіла все цареві. Злочинців було схоплено й покарано.
„Напишіть звіт про цю справу в мою царську книгу-хроніку", - наказав цар.
Гаман, новий перший міністр, був дуже високої думки про себе. Він був другою після царя людиною в імперії, і кожний мав це усвідомлювати. І прості люди, і всі царські міністри вклонялися до землі, коли Гаман про ходив повз них. Усі, крім одного. Мордехай незмінно залишався стояти, гідно випроставшись.
„Чому ти не вклоняєшся Гаманові, - запитували в нього. «Я - єврей, - відповідав Мордехай. - Я не вклонюся нікому, окрім Бога".
Гаман упадав у лють через цього єврейського зухвальця. І він вирішив помститися не тільки Мордехаю, а й усьому єврейському племені.
Він звернувся до свого астролога, аби той визначив найбільш сприятливий день для виконання задуму. Відтак пішов до царя.
«Великий царю, - почав він, - є в твоїй імперії народ, який не підкоряється твоїм законам. Видай наказ, за яким їх усіх належить знищити в день, який я призначу пізніше. Якщо ти накажеш так чинити, то твоя скарбниця попов ниться чималою кількістю срібла". Гаман насправді планував покласти єврейське срібло не до царської скарбниці, а до власної кишені.
Цареві сподобалася така ідея. Він поставив свою печатку під Гамановим наказом і звелів надіслати копії у всі куточки імперії.
Мордехай та його друзі були шоко вані. Вони почали ревно поститися й молитися. Відтак Мордехай послав записку цариці, в якій розповів їй про царський едикт.
„Йди до царя та проси за нас", - пи сав він. Однак зробити це було не так просто, як Мордехай собі це уявляв.
„Кожний, хто явиться перед царем без його запрошення, підлягає смерті, - відповіла Естер. - Я дійсно не можу прийти до нього без його запрошення. Вже проминув місяць, як він останній раз посилав по мене, і, можливо, я вже набридла йому".
Мордехай усвідомлював, що Естер - єдина надія для євреїв.
„Невже ти не розумієш, що загинеш у будь-якому разі, - йшлося у другому листі Мордехая. - Ти єврейка, і навряд чи тобі вдасться уникнути різанини. Іди до царя. Він може прийняти тебе. Можливо, ти стала царицею саме для того, щоб урятувати свій народ».
Серце в Естер колотилося і думки вихором кружляли в голові. Однак вона прийняла рішення - вона мусить, нехтуючи власним життям, піти до царя.
У неї жевріла слабка надія: якщо цар буде в доброму гуморі, він простягне в її бік руку із золотим берлом. Це буде ознакою, що життю її ніщо не загрожує. Вона послала записку до Мордехая з проханням, аби всі євреї постили й молилися за успішне здійснення н наміру.
Відтак вона вбралася у своє парадне царське вбрання і рушила до тронної зали. Цар, побачивши її, подумав: „Яка вона гарна! Як я міг так довго не згадувати про неї?!" З ласкавою посмішкою він спряму вав до неї руку із золотим берлом. Естер була врятована.
„Чого ти бажаєш?" - звернувся до неї цар.
„Будь ласка, прийди вечеряти до мене сьогодні і візьми із собою Гамана", - відповіла Естер.
Цареві це прохання сподобалося, а про Гамана й казати нічого. Того вечора під час учти Естер знову запросила своїх гостей відвідати н наступного дня.
„І тоді я висловлю тобі, царю мій, своє прохання", - сказала вона.
А Гаман вихвалявся перед своєю дружиною:
„Навіть цариця шанує мене". А відтак додав: „Але не почуватимусь щасливим, поки Мордехай живий!"
„То накажи побудувати шибеницю й повісь його" - порадила йому дружина.
Гаман негайно заходився викону вати цю пораду і пішов до царя, аби отримати дозвіл на страту Мордехая.
Цієї ночі цареві не спалося.
„Почитайте-но мені з книги щоден них палацових подій", - наказав він.
Коли службовець читав про змовни ків, які зазіхали на життя царя, і про те, що саме Мордехай викрив їх, цар запитав:
„Чи був Мордехай винагороджений за це?"
„Ні", - відповів царедворець.
Негайно було послано по Гамана, який саме чекав, аби йому дозволили прийти до царя.
„Що слід зробити для людини, яку я хотів винагородити?" - запитав у нього цар.
„Певно, він має на увазі мене!" - подумав Гаман. І він запропонував зробити процесію з царською пиш ністю, та пройти нею всім містом, а вшановану людину ще й посадити верхи на царського коня.
„Добре, - погодився цар. - Знайди Мордехая і супроводь його в цій процесії, виголошуючи, що він -людина, яку я особисто відзначив".
Гаман мало не впав від несподіван ки, однак цієї миті не наважився щось закидати проти свого супротивника.
Коли Гаман, нарешті, дістався додому, його дружина сердито здвигнула плечима:
„Щастя відвернулося від тебе! –с казала вона. - Цей Мордехай, здається мені, врешті-решт отримає більшого, аніж ти".
На другому бенкеті в Естер Гаман був мовчазний і видавався хворим. Проте цар був у доброму гуморі. Він посміхався до Естер, смакуючи вино, і нарешті запитав:
„То яке ж твоє бажання, царице Естер? Ти можеш просити чого тільки забажаєш, хоч половину мого царства». „Я хочу просити тільки за своє життя і за життя мого народу, царю мій, - тихо вимовила Естер. - Через підступність однієї людини всі мої одноплемінники приречені на смерть"
„Хто зважився на таку справу?" - вигукнув розгніваний цар.
Естер указала на Гамана. Пополот нілий і принишклий, він не зронив і пари з вуст.
„Ось ця людина!" - сказала вона.
Цар рвучко звівся й вибіг у садок, де, не маючи сили заспокоїтися, ходив швидкою ходою туди й сюди. Гаман упав до ніг цариці, благаючи в неї прощення й милосердя. Але тут повернувся цар і розгнівано вигукнув:
„Як ти наважуєшся звертатися до цариці!"
Тим часом до приміщення зайшов слуга і сповістив, що Гаман уже побудував і шибеницю для Мордехая на міському мурі.
„То й повісте на цій шибениці самого Гамана! - закричав цар. - Мордехай заступить його на посаді першого міністра».
Гамана виштовхали з палацу і, не гаючи часу, повісили.
Тоді Естер звернулася до царя з проханням відмінити наказ про знищення євреїв.
«Одного разу виданий мій наказ не може бути скасований», - сказав Ахашверош. – Однак до нього можна додати те, про що ти просиш, і таким чином, аби це не суперечило моїй волі».
Мордехай поміркував над додатком до царського наказу і було виголошено, що євреї мають право зі зброєю в руках захищати своє життя у той день, на який було призначене їхнє знищення.
Коли цей день нарешті прийшов, ніхто не наважився нападати на євре їв. Усі знали, що і Мордехай, і Естер - євреї і користуються царською милі стю. А ще було добре відомо, що євреї не виказують слабкості перед своїми ворогами.
Єврейський народ не забув про муж ність Естер, яка ризикувала власним життям заради свого народу. До наших часів книга про Естер донесла цю історію - про перемогу над віролом ством і підступністю Гамана. Історію про справжній патріотизм простої дівчини, яка волею Бога стала царицею саме для того, щоб ризикуючи власним життя, люблячи свій народ і усвідомлюючи свою залежність від Бога, врятувати народ від загибелі.
Важливо, щоб ви зрозуміли велич людини саме в християнському, духовному значенні. Важливо не тільки те, скільки добрих справ зробила людина у житті і якої ваги ці справи, але також як багато любові вона мала до свого народу, яким жертовним було її серце, а це можливо лише, коли любиш Бога і цілковито довіряєш Йому своє життя та долю рідного народу, коли усвідомлюєш свою відповідальність перед Ним. Історія про Естер вчить нас, що без Бога не можна здійснити великих змін у житті народу, особливо моральних.
Запитання:
Учитель: А зараз послухайте ключовий вірш нашого УРОКу, який записаний у 6 розділі Книги пророка Ісаї, 8 вірш:
“І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!”.
Давайте разом вивчимо цей вірш таким чином: перший ряд разом промовляє його голосно, другий – тихіше, а третій – пошепки, а потім у зворотному напрямі.
Учитель пропонує учням записати в зошит визначення слів покликання та патріот.
Покликання – це внутрішній потяг, здатність, схильність до певної справи, поклик, нахил, призначення.
Патріот – це людина, яка любить свій народ і готова заради нього на самопожертву та подвиги, яка любить Бога і цілковито покладається на Нього; розуміє свою відповідальність перед Господом за долю народу.
Учитель. На початку УРОКу ми говорили, що наша мандрівка буде ще й у часи української історії, адже і наш народ мав багатьох великих людей, які прославили його, які вболівали за долю народу і часто жертвували навіть своїм життям заради нього. А сьогодні ми поговоримо про княгиню Ольгу.
Щороку 11 липня православна церква вшановує пам`ять великої княгині Ольги. Серед вітчизняних діячів, канонізованих церквою, за часом свого життя вона є перша з найдавніших святих Київської Русі. Вшанування княгині Ольги набрало значного масштабу вже невдовзі по її смерті, за часів правління внука її, великого князя Київського Володимира Святославича. Головною й найпершою заслугою Ольги було прийняття нею християнства. В княжому роду Рюриковичів вона була першою княгинею-християнкою, торуючи онукові шлях до подвигу хрещення Русі. Тож Ольга і Володимир здійснюють апостольський подвиг, заслуживши тим імення "рівноапостольних".
Ми знаємо, що княгиня виховувала своїх внуків, серед яких був і князь Володимир, в пошані до віри Христової, в любові до Бога. Вона з раннього дитинства намагалася прищепити їм любов до Слова Божого, адже розуміла, що хтось із її онуків буде правити Київською Руссю, вона дуже хотіла, щоб майбутній правитель, князь, був послідовником Христа і втілював заповіді Божі не тільки в своєму власному житті, але й у керівництві країною. Молитви, старання, надії Ольги на Бога дали свої плоди: наша Україна вважається християнською завдяки тому, що її онук, князь Володимир, у 988 році офіційно запровадив християнство на Русі-Україні. Будемо пам’ятати про цей подвиг заради щастя народу видатної дочки України, святої рівноапостольної княгині Ольги.
Формування навичок
Учні самостійно працюють із завданнями з карток у зошиті, потім вибірково зачитують вголос свої відповіді.
1. Покликання – це _______________________________ Богові та людям.
У чому полягає моє покликання? __________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
2. Любити свій народ – це ________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Як я можу любити свою Батьківщину, реалізовуючи своє покликання?
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Як впливають на життя народу великі люди, патріоти?
Наведіть приклади з історії та сучасного життя. _____________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
3. Заповни пропуски у вірші з Біблії.
«…блаженний ___________, що Господь йому __________!»
Як ви розумієте зміст цього вірша? ________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
Підбиття підсумків уроку
Висновок вчителя:
Сьогоднішня наша мандрівка сторінками Біблії та дорогами історії Київської Русі-України показала нам значення великих людей, зокрема двох великих жінок – цариці Естер та княгині Ольги - справжніх патріотів у житті народу, а також пророка Ісаї, який зрозумів своє покликання. Ці історії навчили нас відповідально ставитися до своїх вчинків, думати не тільки про їх вплив на власне життя, але й на життя оточуючих людей. Патріотизм починається зі своєї сім’ї, зі свого класу, зі своєї школи. Бог любить кожен народ, адже за кожного з нас, людей, страждав і помер Ісус Христос, щоб стати нашим Спасителем. Для відродження нації, народу Бог обирає людей, які щиро віддані Йому, які люблять Його, слідують Його заповідям і настановам. Такі люди щиро люблять свій край, адже усвідомлюють, що Господь дав їм цю землю для життя та праці на ній у щасті, мирі і злагоді. Ми маємо розуміти покликання як служіння Богові й людям та відповідальність за долю народу, якому ми маємо передати Слово Боже.
Оцінювання учнів: Похвалити активних, виставити поурочний бал.
Домашнє завдання
Поділитись отриманими на уроці знаннями з батьками та іншими членами сім’ї, вивчити напам’ять ключовий вірш, підшукати в українській літературі, історії оповіді про великих синів та доньок українського народу (написати невеличкий твір-розповідь). Практикувати на власному досвіді отримані на уроці рекомендації, завдання, повчання, настанови.
Урок 21
Тема: Сумління – голос Божий у душі
Мета:
Освітня мета: Розкрити учням поняття “сумління”
Виховна мета: Показати учням, що совість, як почуття моральної відповідальності за свої вчинки перед людьми і Богом, допомагає людям приймати правильні рішення. Спонукати учнів адекватно реагувати на голос совісті.
Розвиваюча мета: Розвивати в учнів почуття відповідальності за свої рішення та задоволення від звільнення від осуду совісті.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: 1 Цар. 12:26-13:24.
Біблійна історія: Гріх Єровоама.
Ключовий вірш: "Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють" (Як.1:22).
Словник понять і термінів : совість, моральна відповідальність.
Наочність: ілюстрації з Дитячої Біблії, поезія
Межпредметні зв’язки : українська мова, історія, російська література
Література:
2. Біблія в переказах для дітей. Старий та Новий заповіт /Рос. Біблійне товариство, М., 1995, с.164-165
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Вітання
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми. Розповідь хлопчика.
Влітку, підробляючи з батьком, ми кожного ранку зупинялися біля газетного кіоску по дорозі на роботу і купували там свіжу газету. Одного разу, вже прийшовши на роботу, батько виявив, що помилково узяв дві газети замість однієї. Спочатку він вирішив, що заплатить за зайву газету наступного дня, але потім подумав і сказав: "Ні, краще я віднесу цю газету зараз. Не хочу, щоб про мене думали, що я нечесний. І він пішов назад і повернув газету кіоскерові.
А приблизно через тиждень із цього кіоску вкрали гроші. Коли слідчий встановив час події, власник кіоску пригадав, що у цей час до нього підходили тільки двоє людей. Одним із них був мій батько. Але кіоскер відразу викреслив батька зі списку підозрюваних, сказавши: "Ця людина чесна. Він якось помилково узяв зайву газету і відразу ж її повернув". Тоді слідчий почав допитувати другу людину, і той скоро у всьому зізнався.
Дискусія: «А ваші слова не розходяться зі справами? Чи ставить хто-небудь під сумнів вашу чесність?»
Прокоментувати вірш:
Люди бачать всіх нас, наче книгу гортають,
Сховатись від них нам нікуди.
Що ж ці люди про Бога в мені прочитають –
Слово правди чи слово облуди?
Словникова робота: (див. тлум. словник - с. 1215)
Совість – усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед , людьми, суспільством; моральні принципи.
Пояснення нового матеріалу. Біблійна історія: Гріх Єровоама.
Після смерті царя Соломона на трон сів його син Рехав’ам. Але ізраїльтяни не захотіли визнати його царем, тому що він сказав: "Мій батько карав вас, а я каратиму ще жорсткіше". Ізраїльтяни обурилися і покликали на царство Єровоама. Вірними Рехав’амові залишилися тільки племена Юди і Веніаміна. Так відбулося розділення царства на Ізраїльське та Юдейське.
Єровоам боявся, що народ Ізраїлю не довго буде вірний йому. Ізраїльтяни почнуть ходити до Єрусалиму, щоб поклонятися Господові у Храмі, і поступово перейдуть на бік Рехав’ама. Тоді він вирішив привернути народ хитрістю, зробивши двох золотих биків і сповістивши народові: "Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю". Єровоам учинив проти совісті.
Коли бики були зроблені і біля їх підніжжя встановили жертовники, призначили священиків, щоб служити бикам, Єровоам прийшов принести їм жертви.
У цей час за словом Господнім з'явився до жертовника чоловік Божий з Юдеї. Він сказав: "Цей жертовник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!"... Почувши ці слова, Єровоам вказав рукою на чоловіка Божого, щоб його схопили. Але раптом його протягнута рука задерев'яніла, він навіть не міг нею поворушити. І жертовник розпався, і попіл, що був на нім, розвіявся за вітром. Так Бог зупинив царя, що вчинив проти совісті і Божих заповідей. Єровоам жахнувся знаменню Господа і почав благати чоловіка Божого, щоб він повернув силу його руці. Чоловік Божий помолився, і Господь повернув Єровоамові здатність рухати рукою. Тоді цар попросив чоловіка Божого зайти до його дому, обіцяючи нагодувати і обдарувати його. Але чоловік Божий відповів цареві: "Навіть якщо ти даси мені пів дому свого, я не піду з тобою. Так повелів мені Господь: "Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!".
Тим часом один старий, почувши про руйнування жертовника, поїхав за Божим чоловіком і запропонував йому повернутися в місто, щоб там він зміг віддячити йому за здійснені ним чудеса. Чоловік Божий знову відмовився. Тоді старий сказав, що йому з'явився Ангол Господній, і наказав привести до себе додому чоловіка Божого, нагодувати і напоїти його. Старий збрехав, але чоловік Божий повірив йому, повернувся в місто, пішов до старого і прийняв його пригощання. За це він жорстоко поплатився: не встиг він знову відправитися в дорогу, як на нього напав лев і роздер його.
Закріплення вивченого на уроці.
Бесіда.
1. У чому полягала хитрість Єровоама?
2. Чому Єровоам пішов проти своєї совісті і заповідей Божих?
3. Чи може людське слово бути вищим за Слово Боже?
4. Друга заповідь свідчить: "Не роби собі різьби і всякої подоби". Як Єровоам порушив цю заповідь?
5. Як Бог перешкодив Єровоамові і викрив його совість?
6. Якого висновку дійшов Єровоам?
7. Про що Єровоам став просити чоловіка Божого?
8. Яке повеління від Бога мав чоловік Божий?
9. Чому чоловік Божий повернувся до міста?
10. Чому не слід було послухати слів старого пророка?
11. На чиїй совісті смерть чоловіка Божого?
12. Чого нас учить ця історія?
|
Совість – це голос Божий, який звучить у серці людини. |
Дискусія: «Конфлікт зі своєю совістю».
Голос совісті не наказує нашій свободі вибору, свободі волі. Але іноді людина вступає в конфлікт зі своєю совістю.
Наприклад, злочинець женеться за жінкою й питає у вас: "В який бік вона побігла?" А ви дійсно бачили, в який бік вона побігла. Що вам відповісти?
Говорити неправду – аморально, але незрівнянно краще прийняти цей гріх на душу, ніж видати безвинну жертву вбивці.
Але якщо людина слухає або читає Слово Боже і прагне виконувати його у своєму житті, Бог дає Свій захист і мудрість, як учинити в тій чи іншій ситуації. Якщо людина тільки слухає Слово Боже, але не виконує його, то тим самим одурює себе і Бога, і таку людину судить совість.
Запам'ятовування ключового вірша: "Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють" (Як.1:22).
Апостол Павло також звертав увагу на совість, коли його звинувачували перед правителем Феліксом. "І я пильно дбаю про те, щоб завжди мати сумління невинне, щодо Бога й людей" (Дії. 24:16).
Завдання-загадка. Знайти ключ і прочитати біблійну істину минулого УРОКу.
У великих кружечках написано: "Совість – голос Божий в нас".
Є гарний вірш, який говорить, що совість – це дар від Бога.
"Наша совість – дар від Бога,
Треба нам за нею йти.
Не звертаючи з дороги, –
Досягнемо ми мети".
Практичне застосування. Вирішення проблем «Учини по совісті».
В однієї людини в автомобілі була поставлена сигналізація, яка сама вмикалася, коли господар забував вимкнути світло фар. Сигналізація нагадувала, що треба економити енергію акумуляторів. Наша совість також нагадує нам, вона «кричить», якщо ми щось робимо не так.
1. На уроці математики ти списав роботу в сусіда. Совість тебе викриває. Слід прислухатися до її голосу, признатися (переписати роботу) і відразу відчуєш полегшення.
2. Ти образився на батьків і не хочеш з ними зустрічатися. Совість тобі підказує, щоб ти повернувся, адже вони твої батьки, а батьків не вибирають. Зроби, як говорить совість.
3. Тобі нічим писати на уроці, ти загубив останню ручку. Можна попросити ручку вчителя, а ти забрав собі без дозволу чужу. Послухай, що говорить тобі совість і вчини так.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумку уроку.
Бог дав нам совість як суворого внутрішнього "прокурора", який стежить, щоб людина дотримувалася морального закону. Виконання чи невиконання морального закону впливає на загальне почуття людини. Щоб не відчувати докори совісті слід адекватно реагувати і звільнятися від наслідків аморальних вчинків.
Домашнє завдання.
Знайти у Книзі приповістей Соломона вірші, що нагадують про сумління. Пам’ятаючи істину уроку, практикувати чинити керуючись сумлінням. Улагодити ті стосунки із людьми, на які вказує голос сумління.
Розділ ІІІ. Значення приходу в світ Ісуса Христа
Урок 22
Тема: Очікування Месії
Мета:
Освітня мета: Дати уявлення дітям про те, що прихід Ісуса Христа був сповіщений пророками Старого Заповіту за багато років до Його народження. Допомогти учням усвідомити, що постать Ісуса Христа є – втіленням Божої обіцянки послати людям Спасителя.
Виховна мета: Спонукати учнів довіряти Святому письму під час життєвих випробувань.
Біблійна основа
Вірші з Біблії: Бут 3:15
Біблійна історія. Месія - обіцяний Богом Спаситель світу.
Ключовий вірш: «Бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали». (Дії 4:12б)
Словник понять. Месія, Спаситель, Помазаник, пророки
Наочність: Біблія, репродукція фресок Мікеланджело «Пророки», текст ораторії Г Ф. Генделя «Месія»
1. Біблія за перекладом І.Огієнка
2. Толковая Библия или коментарии на все книги Св.Писания / под ред. А.П.Лопухина. Институт пер вода Библии2-е изд. - 1987. - Том 1, –С.28
3. Текст ораторії Георга –Фрідріха Генделя «Месія»
4. Ілюстрації фресок Мікеланджело «Старозаповітні пророки» Сікстинська капела, собор Св.Петра, Ватикан
Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми. Ораторія Г.Ф.Генделя «Месія».
У видатного композитора Георга Фрідріха Генделя є загально відома ораторія «Месія», що була створена у 1741 році і присвячена Ісусу Христу – Месії. Ораторія була написана в цілому на тексти старозавітних пророків. Зокрема, в першій частині твору було використано тексти книги Йова (Йов 19:25-26) та багато текстів з книги пророка Ісаї, що сповіщав про Месію. Друга частина ораторії закінчується відомим хором «Алілуя». Текст фінального хору взятий із книги Об’явлення, єдиної пророцької книги Нового Заповіту. Сучасники композитора свідчили, що твір «Месія» було написано за дуже короткий термін, а саме 24 дні.
Хор «Алілуя»- найбільш відома частина ораторії «Месія». В ній прославляється Ісус Христос - Месія, який добровільно прийняв на себе хресні страждання.. Розповідають, що коли король Георг II вперше почув цю частину твору, він піднявся на ноги, демонструючи свою повагу до Ісуса Христа.
Який зв'язок між Ісусом Христом і Месією? Взагалі, хто такий месія? Що значить це слово?
Словникова робота
Тлумачний словник пояснює слово месія – посланець Божий, який має з’явитися для врятування людства від зла ( див. Тлум. словник с. 520). У християнстві Месія - це Ісус Христос, Боголюдина.
Помазаник пояснюють, як людину призвану на особливе служіння, помазану єлеєм. Друге значення Помазаник Божий (Христос) – це обіцяний Богом Месія ( див. Библейская Энциклопедия Брокгауза с. 738)
Месія у Біблії - це та Особистість, через яку Бог виконує Свої обіцянки. Це та Особистість, яка має стати Примирителем людей із Богом.
Пророк – провідник волі Божої (див. Тлум. словник с. 984)
Месія у Біблії - це та Особистість, через яку Бог виконує Свої обіцянки. Це та Особистість, яка має стати Примирителем людей із Богом.
Пояснення нового матеріалу. Месія - обіцяний Богом Спаситель світу.
Розглядаючи крізь Біблію сутність історії людства, слід наголосити про саму вагому подію для людства, а саме прихід Месії - Спасителя, Помазаника Божого. Саме з його приходом пов’язане відтворення нових стосунків людей з Богом. Чому виникла необхідність у Месії?
Після гріхопадіння, коли перші люди Адам і Єва втратили зв’язок із Богом, їм було дано обітницю, що прийде Той, хто знову примирить людей із Богом.
Ця обітниця уперше пролунала у Едемському саду ще за 5500 років до РХ. У книзі Буття 3:15 написано наступне: « І Я покладу ворожнечу між тобою і між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити її в п’яту».
У контексті Святого Письма ці слова є фрагментом вироку Божого змієві ( сатані) який спокусив Єву. Наголос у цьому уривку зроблено на Особистість, яка народиться від жінки, «насіння жінки зітре тобі голову». І ця Особистість проголошується Переможцем – це велика надії. Тобто
буде Хтось, Хто народиться від жінки і стане Переможцем сатани та Спасителем людей. Ця Особистість названа у подальших книгах Біблії Месія, Помазаник Божий.
З того часу, ця обітниця «Насіння» передавалась по родословній через мужів віри Бут 4: 25, 9:26. Нарешті через Авраама Бог вибрав Собі особливий народ , Ізраїль, який буде носієм обіцяного «Насіння», так що «в насінні твоєму благословляться усі народи землі» Бут 22:18, 26:4. Істрія знає, що Христос - Месія дійсно прийшов з ізраїльського народу. Очікування Месії в юдейському народі підтверджується двома віршами в Новому Заповіті.
Ів.1-41 ……
Ів 4:25, 42…..
Ці місця із Святого Письма свідчать, що люди знали і постійно очікували Месії, знали прикмети, час приходу і дії, які він мав вчинити.
Про деталі приходу Месії, місце народження, Його поведінку було сповіщено старозавітними пророками Божими, але більш детально про це сповістили пророки Ісая, Захарія та Михей.
Пророк - це людина, яка має певну місію (завдання) від Бога, щоб сповістити народу, або окремим людям щось важливе від Бога. Наприклад, відомий пророк Йона, мав донести мешканцям Ніневії лише одне попередження Боже, а саме: «Ще сорок день, - і Ніневія буде зруйнована» (Йона 3:4). Пророк мав завдання лише сповістити , нічого не додаючи до цього, але яких пригод він здобув, ухилившись від доручення.
Розуміючи історичну місію старозавітних пророків, художник Мікеланджело увіковічив їх портрети на стелі Сікстинської капели у соборі Святого Петра, у Ватикані. Поруч із кожним з пророків художник намалював янголів, що, переказують пророкам текст Божого послання. Пророки записують текст у пророцькі книги, а потім сповіщають людям.
Інколи пророки Божі самі не розуміли зміст тих пророцтв, які вони сповіщали. Здійснення пророцтв відбувалося через багато років, а інколи і століть. Пророка вже не було серед живих на землі, але пророцтво передавалось із покоління в покоління.
Пророцтва Ісая про Месію були проголошені за 700 років до народження Ісуса Христа, але виповнилися на Ньому до найменших дрібниць.
Самостійне дослідження. Робота у групах.
Вчитель надає листочки із посиланнями до пророцьких книг у Старому Заповіті та євангелістів у Новому Заповіті. Учням пропонується порівняти старозаповітні пророцтва із їх здійсненням у Новому Заповіті.
Пророцтво в Старому Заповіті Здійснення пророцтв у НЗ
Народиться від Діви Іс. 7:14 Лк. 1:27, 31-32
Дух Божий на Ньому Іс. 61: 1-2 Лк 4:16-22
Не відкривав уста Іс 53:7 Лк. 23.9
Похований у багатого Іс. 53, 9 12 Мт 27: 34-35
Їхав на ослі Зах 9: 9 Лк. 19.35-36
Видано за 30 срібників Зах. 11:12-13 Мт.26: 14-15
Били по обличчю Мих. 5:1 Ів 18: 22
Народився у Віфлиємі Мих, 5 :2-3 Мт. 2:4-6
Закріплення набутих знань. Дискусія
Обговорення зроблених порівнянь та обмін думками, стосовно виконання Богом обітниць в Ісусі Христі.
1.Чи може бути випадковістю, щоб у одній особі здійснилися усі пророцтва?
2. Що над важливого Ісус зробив для кожної людини?
Ключовий вірш Дії 4:12б «Бо під небом немає іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали».
Пояснити учням, що у Новому Заповіті Ісус Христос наголошується Спасителем, тобто обіцяним Месією, на Якому сповнилися Божі пророцтва. Крім того наведений вірш повідомляє, що спасіння кожної людини (примирення з Богом, прощення гріхів) тісно пов’язане з Ім’ям Ісуса Христа. Тобто Христос –Месія має безпосереднє відношення до кожної людини, її спасіння, вічного життя.
Практичне засвоєння матеріалу
Після складання таблиці, учням пропонується написати своє розуміння зазначених подій, тобто виповнення пророцтв про Месію на Особистості Ісуса Христа. Свої міркування можна почати такими словами:
Я погоджуюсь, що ..
Я маю сумнів стосовно того, що……
Категорично не погоджуюсь, через те що…
III ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків. Пророцтва Старого Заповіту про Месію та їх здійснення у Ісусі Христі, надає впевненості, що Святому Письму, як Слову Божому, можна довіряти.
Домашнє завдання. Перечитати посилання пророцтва про Месію викладені у книзі Псалмів та Євангелії від Матвія
Пс.2.7 Мт.3.17
Пс.21.17-19 Мт.27.35
Пс.68.22 Мт. 27.34
Момент вдячності
Урок 23
Тема: Благовіщення
Мета:
Освітня мета: Допомогти кожній дитині побачити здійснення найбільшої Божої обітниці – прихід у світ Ісуса Христа.
Виховна мета: Усвідомлюючи надзвичайність події, виховувати в учнів поважливе ставлення до діви Марії та Ісуса Христа. Показати вагомість виховання слухняності та смирення у своєму характері.
Вірші з Біблії: Лк 1.26-38; Мт.1.18-24
Біблійна історія: Благовіщення
Ключовий вірш: “ І вона вродить Сина , ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.” ( Мт. 1.21)
Словник понять та термінів: обряд заручення, Благовіщення, діва Марія,
Наочність: ілюстрації з дитячої Біблії, ілюстрації фресок, картин, ікон на тему Благовіщення
Межпредметні зв’язки: українська мова, історія, образотворче мистецтво
Література до уроку:
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К.: - Ірпінь., - 2004. – 1427с.
I.ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми. Бесіда. Надзвичайні події
Учитель. Пропонує учням згадати про надзвичайні події, про які їм розповідали або свідками яких вони були.
Очікувані відповіді: Хтось тонув на річці, та чудом врятувався; падав з дерева, але не отримав травми; був у автомобільній катастрофі, та остався неушкодженим, тощо.
Зробити висновок: У житті кожної людини бувають надзвичайні події, про які вона розмірковує і пам’ятає упродовж усього життя . В історії людства також відбувалися надзвичайні події, про які люди згадують багато тисяч років. Одне з них – Благовіщення діві Марії про народження нею Ісуса Христа .
Словникова робота:
Благодатна – сповнена благодаті Божої; благодать – ласка Божа з Його дарами . ( зауваження І.Огієнка с. 1137)
Благословенна людина – та, на яку скерована Божа милість (див. Библейская Энциколопедия Брокгауза с.89).
Біблійна історія. Благовіщення
Зазначені події відбувалися понад дві тисячі років тому у Палестині, державі євреїв, яка знаходилася вже понад шістдесят років під ігом могутнього Риму. Римський імператор назначив правителем Палестини жорстоку і коварну людину – Ірода. Євреї зненавиділи його за те, що він дозволив своїм воякам грабувати країну, перетворювати людей на рабів. Народ був принижений і безправний, обкладений непомірними налогами. Всі просили у Бога послати Визволителя і Він відповів на їх прохання.
Зазначена подія відбулася із покірною юдейської дівою, на ім’я Марія, яка на той час була заручена з мужем на ім’я Йосип, теслею з міста Назарета. В юдейській традиції заручення, це була церемонія об’явлення священиком перед людьми і Богом нареченого та нареченої. За традицією обручення дівчина поступала під опіку чоловіка, з цього часу він ставав її господарем і йому вона мала зберігати вірність. Молоді люди мали час підготуватися до весілля, перевірити свої почуття, але не жили разом, як чоловік і жінка. (див. Библейская Энциколопедия Брокгауза с.107).
До тихої, сором’язливої діви Марії з’явився посланий Богом Ангел Гавриїл і сповістив несподівану новину:
Цими словами Ангел підкреслив, що діва вибрана Богом для надзвичайного доручення.
Поява Ангела Гавриїла була несподіваною, але Марія не злякалася, вона знала, що ангели, це посланці Божі, що звіщають важливі повідомлення від Бога. Батьки вчили Марію, що Бог використовує ангелів або пророків, щоб повідомили людям над важливі події. І тому поява ангела не збентежила діву. Вона лише затривожилася змістом слів, сказаних Ангелом? Щоб значило таке привітання?
Та ангел продовжував промовляти до неї:
- Не бійся, Маріє, - бо в Бога благодать ти знайшла, і ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси йому ймення Ісус.
Вчитель пропонує учням прочитати і обговорити уривок Лк 1:32-34
Цей уривок сповіщає, що Ісус є Сином Божим і Йому назначено царювати повіки.
Марія була здивована такій місії, тому що вона знала, що народження дитини відбувається після близьких стосунків чоловіка та жінки, а на цей час вона була незаміжня. Але Ангел заспокоїв її, кажучи, що для Бога немає неможливого і пояснив яким чином це відбудеться.
Діва Марія знову показала свою покірність і промовила:
- Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!
І після цих слів Ангел відійшов від Марії.
Слід додати, що ця надзвичайна подія не залишилася таємною від Йосипа, якому Марія була зарученою. По закону, коли наречений раптово дізнавався, що його наречена вагітна ще до їхнього весілля, мав право оголосити про розірвання договору. Але коли Йосип дізнався про вагітність Марії, помислив таємно відпустити її, нікому не сповіщаючи . Але Господь прояснив ситуацію збентеженому Йосипу. Він послав Ангела уві сні заспокоїти Йосипа, щоб той прийняв Марію і назвав Дитятко йменням Ісус. Про це ключовий вірш уроку.
Ключовий вірш: “ І вона вродить Сина , ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.” ( Мт. 1.21)
Висновок: діва Марія без найменших нарікань виконала свою нелегку місію, прийняла і породила Сина Божого, і за це вона гідна прийняти похвалу від Бога та людей.
Закріплення матеріалу бесіда:
Учитель. Чому саме Марія була вибрана стати матір’ю Ісуса Христа?
Очікувана відповідь: Вона була тихою, богобоязливою дівою
Учитель. Як вона сприйняла звістку від Ангела?
Очікувана відповідь: Із покорою
Учитель. Яким ім’ям вона мала назвати Сина ?
Очікувана відповідь: Ісусом
Учитель. Що було сказано Марії про майбутнє Ісуса?
Очікувана відповідь: Він стане спасителем
Учитель. Якими словами Марія відповіла Ангелу ( процитувати)?
Створення таблиці . Написати з одного боку особисті якості, які були притаманні діві Марії, а з другого які діти бажали б виховувати у себе.
Наприклад: смирення, слухняність, терплячість, неквапливість, покірливість.
Формування характеру. Вчитель пропонує учням написати побажання (другові) як сформувати бажані якості характеру. Наприклад:
Формування терплячості. Ти прийшов із школи і дуже зголоднів. Мама готує обід. Допоможи мамі закінчити і сідай обідати, але не хапай що завгодно.
Формування неквапливості. Ти спостерігаєш, що кожного дня спізнюєшся на уроки, став годинник на 15 хвилин раніше, щоб не квапитися.
Формування терплячості. Ти чогось дуже бажаєш і готовий отримати це терміново за будь-яку ціну. Стримуй себе, почекай декілька хвилин.
Формування слухняності. Обов’язково виконуй будь-яке доручення батьків та вчителів
Формування смирення. Якщо тобі хтось робить зауваження – сприйми спокійно і з подякою.
На закріплення показати дітям декілька репродукцій картин, фресок та ікон на сюжети «Благовіщення». Діти мають пояснити привід зображення діви Марії та Ангела Гавриїла. Звернути увагу, що майстри різних епох глибоко переживали зазначені події і це відтворено на їхніх роботах. Марія зображена тихою, сором’язливою, покірною Божому повелінню.
III ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку. Події про Благовіщення діві Марії, викладені у Святому Письмі є ілюстрацією готовності людини виконати будь-яке Боже доручення та бути слухняною у всьому своїм батькам. Діва Марія є прикладом покірливої, слухняної, терплячої та богобоязливої людини і може бути взірцем у вихованні зазначених якостей.
Домашнє завдання. Розповісти близьким про подіє Благовіщення та практикувати слухняність та смирення у щоденному житті. За бажанням намалювати або зліпити з пластиліну сюжет зустрічі Марії з Ангелом. Практикувати і розвивати в собі якості притаманні діві Марії. Згадати імена відомих особистостей, що подібно Марії присвятили своє життя виконанню Божих доручень.
Момент вдячності
Урок 24
Тема: Дитинство Ісуса Христа
Мета:
Освітня мета: Дати учням уявлення про дитячі роки та поведінку в дитинстві Ісуса Христа.
Виховна мета: Показати, яким чином зростав Отрок Ісус, якими моральними принципами керувався. Акцентувати увагу на важливості слухняності батькам.
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Мт 2:13-23; Лк 2:21-52
Біблійна історія. Дванадцятирічний Ісус у храмі
Ключовий вірш «Діти, - будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господові приємне!» (Кол. 3:21)
Словник понять і термінів: храм, священики, жертвоприношення
Наочність. Біблія, дитяча Біблія з ілюстраціями, тексти колядок
репродукцію фрески Джотто “Втеча до Єгипту”, ілюстрації Єрусалимського храму
Між предметні зв’язки: українська мова, образотворче мистецтво
Дитяча Біблія з ілюстраціями
Библейская энциклопедия /Российское Библейское Общество. 1996
Колядки http://www.nezabarom.com.ua/ru/stuff/festivals/rogdestvo/koladki/
Хід УРОКу
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
Показати декілька репродукцій картин, фресок та ікон на сюжети Різдва,
написані художниками різних епох. Діти мають назвати зображені особистості і пояснити їхні стосунки.
Розглядаючи витвори мистецтва, звернути увагу дітей на те, що автори цих робіт були натхненні біблійними сюжетами. Вони так само як і ми, глибоко переживали ці події давнини, тому що значення цих подіє має відношення безпосередньо до кожної людини. Почалася нова епоха, коли істина Божа, любов Божа у Особі Ісуса Христа стала здобутком для кожної людини, а не виключно для Ізраїльського народу.
З метою нагадати різдвяні події провести бесіду
1 При яких обставинах відбулося народження Ісуса Христа?
2 Як про цю подію дізнались пастухи?
3 Яким чином Бог сповістив усьому світові про народження Сина Божого?
4. Чому більшість людей у світі святкують Різдво?
5. Як святкують Різдво в Україні ?
Запропонувати учням поділитися враженнями від святкування Різдва.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми. Ілюстрація єрусалимського храму. Показати учням ілюстрації Єрусалимського храму часів Ісуса Христа та пояснити значення цього місця для юдеїв. (див. Библейская энциклопедия. С. 123-125)
Пояснення нового матеріалу.
Про дитинство Ісуса Христа у Євангеліях є декілька важливих згадувань, а саме:
Перше – народження у Віфлеємі
Друге – принесення Дитятка Ісуса до храму
Третє - втеча з батьками до Єгипту і перебування там
Четверте – життя у Назареті
Про першу подію було сказано на попередньому уроці, але саме в той же час відбулася і подія, пов’язана із втечею Йосипа, Марії та маленького Ісуса до Єгипту. Раптова втеча була спричинена погрозою життю Ісуса, що виникла з боку царя Ірода. Про це Євангеліє сповіщає наступне. Запропонувати бажаючим прочитати вірші (Мт. 1:13-15).
Коли, через мудреців, що прийшли вклонитися Дитятку Ісусу, цар Ірод дізнався про час та місце його народження, то придумав страшний план. Він замислив фізично погубити Дитятко Ісуса. Тоді Бог через сон попередив Йосипа про загрозу і вказав напрям для врятування, а саме Єгипет. Можливо у ту саму ніч, залишивши весь свій небагатий скарб Свята родина втікала, прихвативши дарунки мудреців: золото, ладан, смирну.
Можна показати репродукцію фрески Джотто «Втеча до Єгипту»
(Бажано вірш)
Євангеліє від Матвія (Мт. 2:18-23) говорить, що родина залишалася у Єгипті аж поки Ірод не помер. А після того вони повернулися на батьківщину, та оселилися у містечку на ім’я Назарет. Можливо Йосип навчав Ісуса роботі теслі, як змайструвати стіл, стілець, драбину, а Марія розповідала Синові про пращурів: Авраама, Мойсея, царя Давида тощо.
Наступна історія з життя Ісуса Христа описана в Євангелії, коли Йому сповнилося 12 років. Про це записав Євангеліст Лука (Лк. 2:41-52)
Храм - приміщення, святилище Богу в Єрусалимі
Біблійна історія. Дванадцятирічний Ісус у храмі.
В юдейській традиції був звичай, брати на свята в Єрусалим хлопчиків, але коли їм виповниться 12 років. Отроки з нетерпінням чекали цього віку, бо мріяли своїми очима побачити храм Божий, те місце, де люди вклонялися Богу і де Бог являв Свою силу, любов і прощення.
12 річного Ісуса вперше взяли до Єрусалиму на свято Пасхи. Разом з односельчанами родина Ісуса мала пройти довгий шлях. Можливо впродовж цього часу Ісус ішов із старшими підлітками, які розповідали про свої враження від торішнього відвідування храму. Марія могла йти разом із жінками, а Йосип - із чоловіками. Наближаючись до Єрусалиму, хтось обов’язково вигукував: «Ось він храм Божий, святиня Ізраіля! » Храм дійсно стояв на самому високому місті і був збудований із мармуру та оздоблений золотом та сріблом.
Святкування у храмі починалось з ритуалу жертвоприношення. Кожна родина приносила до храму ягня. Коли це ягня забивали, кров’ю його кропили жертовник. Кров (життя) ягняти була жертвою за гріхи, а потім м'ясо ягня готували на вогні і кожному члену родини роздавали по шматочку пасхального ягня. Коли Ісуса розіпнуть на хресті і він проллє Свою Кров, про Нього скажуть: «Агнець Божий».
Крім храму і того, що там відбувалося, Ісуса турбували духовні питання. Він вже усвідомлював, що храм – це дім Його Батька Небесного і тому шукав можливості поспілкуватися із вчителями та лишився у храмі.
А Марія та Йосип не знали того і поспішали в назад. Вони сподівались, що Ісус іде разом з однолітками або сусідами, тому і не шукали його.
Пройшовши денний відрізок путі, Марія почала шукати Сина, розпитуючи людей, чи не бачив хто Його. Не знайшовши, з хвилюванням вона з Йосипом повернулися до Єрусалиму і третього дня знайшли Ісуса у храмі в оточенні вчителів закону.
Звичайно серце матері було готове вистрибнути з грудей від хвилювання І тому, знайшовши Ісуса, Марія запитала: « Дитино, - чому так Ти зробив нам? Ось твій батько і я із журбою шукали Тебе»…
На що Ісус їм відповів: «Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» Але, нажаль, Марія та Йосип не зрозуміли цієї відповіді. Марія ж складала всі ці слова у своєму серці, тобто запам’ятовувала, все, що говорив Син.
Повернувшись додому Ісус жив у родині і у всьому був слухняний Марії та Йосипу. Завдяки слухняності, Він зростав мудрістю, віком та благодаттю, у Бога та людей.
Ключовий вірш «Діти, - будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господові приємне!» (Кол. 3:21)
Закріплення матеріалу. Запропонувати учням надати письмові відповіді на наступні запитання
1 Чим цікавився Ісус прибувши до Єрусалиму?
2 У чому несподіваною була Його поведінка?
3. Ким відчував себе Ісус у 12 років?
4. Як він пояснив Свою затримку у Храмі?
5. Що нового ви дізналися із розповіді про дитинство Ісуса?
6. Який корисний урок ви отримали, слухаючи про Ісуса?
Практичне застосування Проблемна ситуація «Як вчинити Денису?»
Підліток Денис жив з батьками у висотному будинку і мав сусіда, старенького самотнього пенсіонера Миколу Петровича. Денис і Микола Петрович підтримували дружні стосунки багато років. Ще коли хлопчик був малим, батьки залишали його із сусідом, і тепер підліток і старенький часто розважалися разом: грали у шахи, ходили на риболовлю, гуляли у парку. Денис з любов’ю піклувався про Миколу Петровича, приносив з крамниці продукти, допомагав прибрати житло тощо.
Якось Микола Петрович запросив Дениса на риболовлю. Вони домовилися про зручний день – суботу, розподілили, хто за що відповідає, склали список необхідних речей і почали готуватись. Але несподівано, у п’ятницю ввечері, мама Дениса повідомила йому, що до них у суботу на півдня приїздить тітка, щоб побачитися з їхньою родиною перед від’їздом назавжди до іншої країни. Що робити Денису, адже вони з Миколою Петровичем зібралися на риболовлю? Як вийти із скрутного становища?
Щоб з’ясувати критичне мислення підлітків по цій ситуації, вчитель пропонує кожному виконати наступне завдання. (Зазначити в одній з трьох відповідей своє бачення).
1. Чи повинен Денис залишитися вдома?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
2. Якщо Денис повідомить про нові обставини і вибачиться перед Миколою Петровичем, може він залишатися вдома?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
3. Якщо Денис вважає, що Микола Петрович образиться і сприйматиме його як зрадника, чи йти йому на риболовлю?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
4. А може Денис згадує, як Микола Петрович грався із ним, коли він був маленьким і коли батьки були на роботі. Чи й тоді Денис повинен залишитися вдома?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
5. Припустимо іншу ситуацію. Спочатку зателефонувала тітка і попередила про візит, а потім Микола Петрович запропонував іти на риболовлю. Як має вчинити Денис?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
6. Що важливіше для Дениса, попрощатися з родичкою, чи йти на риболовлю з сусідом?
а) залишитися вдома
б) йти на риболовлю
в) не можу вирішити
7. Припустимо, Денис і Микола Петрович не близькі друзі, а просто сусіди. Чи й тоді Денис має прояснити стосунки?
а) прояснити стосунки
б) залишитися вдома
в) не можу вирішити
Після самостійного виконання завдання починається обговорення проблемної ситуації для з’ясування всіх можливих варіантів вирішення проблеми.
Висновок: перш слід виконати прохання батьків, а потім сторонніх людей, через те, що послух батькам – це заповідь Божа.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підсумок уроку. Послух дітей батькам дорівнюється послуху Богові, тому ніякі обставини не виправдовують непослух. Благословення Боже і батьківське прямо залежить від слухняності дітей.
Урок 25
Тема уроку: Служіння Ісуса Христа
Мета уроку:
Освітня мета: Розширити знання учнів про хрещення Ісуса Христа
Виховна мета: Засобами уроку сприяти моральному вихованню п’ятикласників.
Розвиваюча мета: Розвивати у дітей мислення.
Біблійна основа: Ключовий вірш: «А Іван… проповідував, кажучи:- Услід за мною йде сильніший за мене… Я хрестив вас водою, а той вас хреститиме Духом Святим» Мк. 1:6-8.
Вірші: Мк. 1:6-8, Мт .3, Лк. 3:1-22.
Біблійна історія про хрещення Ісуса Христа.
Словник понять і термінів: Хрещення, Йордан, Віфлиєм, апостоли.
Наочність: відеотехніка; касета фільму « Ісус Христос».
Міжпредметні зв`язки: українська мова, географія, природознавство, образотворче мистецтво.
Література:
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу.
Бесіда з метою перевірки рівня знань:
Чому однієї ночі плакали немовлята і матері у Віфлиємі?
Яка подія трапилася з Ісусом , коли йому було 12 років?
Що означає « бути послушним»?
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями:
Чи знаєте ви, хто такий Іван Хреститель, або його називають Іваном Предтечею?
Що ви вкладаєте в поняття « хрещення»? Чи бачили ви , як нині люди приймають хрещення?
Як ви думаєте, чому охрестився Ісус Христос?
Що він робив після хрещення?
А чи є в класі серед вас охрещені?
Для мотивації вчитель демонструє відео ( фото чи анімаційні ) матеріали про водне хрещення і запитує про те , що це за подія зображення. Учні радяться в групах та відповідають.
Подача нового матеріалу
Біблійна історія ( учитель переповідає або читає на вибір із Євангелій Мк. 1: 1-13, Мт. 3, Лк. 3: 1-22 розповідь про хрещення Ісуса Христа, акцентуючи увагу дітей на Божій присутності та значенні цієї події)
Бесіда за змістом біблійної історії
Які слова промовив Іван Ісусу перед хрещенням?
Яке незвичайне природне явище супроводжувало хрещення Ісуса Христа?
Як починав служіння Ісус Христос?
Яким чином у нього з’явилися учні і як вони називалися?
Словникову роботу можуть виконати бажаючі учні зі словником або на дошці:
Хрещення – символічне обмивання водою для покаяння і спасіння та початку нового життя без гріхів. Іван Хреститель робив хрещення людей в р. Йордан.
Апостоли – посланці, вісники; це учні Ісуса Христа, яких Він сам обрав.
Фізкультхвилинка: рухами зарядки учні показують створення світу, дощ, потоп і веселку; глибоко дихають і тихенько сідають.
Учитель акцентує увагу учнів на ключовому вірші:
«А Іван… проповідував, кажучи:- Услід за мною йде сильніший за мене… Я хрестив вас водою, а той вас хреститиме Духом Святим» Мк. 1:6-8.
Закріплення матеріалу: в групах учні обговорюють значення хрещення в житті людини, радяться, висловлюють думки та приходять до головної ідеї, яку вголос висловлює відповідальний з кожної групи. Після цього вчитель запрошує всіх до розмови:
- Чому охрестився Ісус Христос?
- Хто був присутній на цьому хрещенні у вигляді голуба?
- З якої причини апостоли пішли за Ісусом і скільки їх було?
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Вчитель демонструє із фільму «Ісус Христос» фрагмент про хрещення. Після закінчення відбувається бесіда:
які географічні назви пов’язані з цією подією?
хто здійснював хрещення? Опишіть його.
які незвичайні події супроводжували хрещення?
Оцінювання учнів
Організація домашнього завдання:
- Бажаючим учням зробити ілюстрації до вивченої теми;
- Прочитати із Біблії ( Матвія 22: 36-40 , Луки 10:27)
- Вивчити на поетичну сторінку вірші про Христа та імена апостолів.
- Розповісти близьким і знайомим про почуте на уроці.
Момент вдячності
Урок 26
Тема : Дві головні заповіді любові
Мета:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про біблійне розуміння любові людини до Бога і до ближнього. Розкрити учням поняття «любов до Бога», «ближній», «любов до ближнього», «головні заповіді любові», «ненависть». Переконати учнів у хибності ворожнечі, ненависті, помсти.
Виховна мета: Обґрунтувати необхідність щиро любити Бога і людей. Спонукати учнів жити в любові .
Розвиваюча мета: Розвивати у дітей почуття задоволення від власних проявів любові.
Біблійна основа
Вірші: Мт. 25:35-36,45; 22:35-40; Ів. 14-21,24; 15:12-13; 1Кор. 13.
Біблійна історія про навчання Ісусом Христом любити Бога і ближнього.
Ключовий вірш: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На цих двох заповідях увесь Закон і Пророки стоять.» Мт. 22: 37-40.
Словник понять і термінів: любов до Бога, ближній, любов до ближнього, ненависть, житіє, патерик.
Обладнання і наочність: міні карта Києво-Печерської Лаври, плакат із 7 милосердними справами, плакат із словничком нових слів, на столі – хліб, свічка, Біблія.
Міжпредметні зв’язки: українська мова і література, історія, природознавство.
Література до уроку:
Хід УРОКу
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
При налагодженні контакту з дітьми та духовному налаштуванні на УРОК можна використати поетичну сторінку у виконанні вчителя або учнів поезії С. П. Рачинця «В любові»
В любові ми добріші і мудріші,
Перемагаєм труднощі і зло.
Я б не писав оці сьогодні вірші,
Якби любові в серці не було.
Своїм єством належу їй всеціло,
Вона в мені воістину як Бог.
Ганьба тому , хто у душі знецінить
Цей найдорожчий скарб- любов.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація знань учнів у формі бесіди:
Подача нового матеріалу
Вчитель розповідає про те , що Господь не лише лікував людей і допомагав їм, але і навчав. Бажано акцентувати увагу учнів на при яких обставинах і як саме Ісус Христос розповів своїм слухачам про любов до Бога і до ближнього, використовуючи тексти Нового Завіту:
Голодного нагодувати, спраглого напоїти, роздягнутого одягнути, подорожнього в дім прийняти, хворого відвідати і померлого похоронити. А ще: грішнику допомогти виправитися, сумного потішити, особисту кривду терпляче зносити, образу прощати та за живих і мертвих молитися.
Закріплення матеріалу
Учитель: - Давайте запишемо тези , які разом пояснимо і запам’ятаємо:
а) всі християнські цінності базуються на любові;
б) любов - це Божий дар;
в) ми створені в результаті любові;
г) любов потребує постійної праці;
д) живіть так, щоб не бракувало нікому любові.
Бесіда:
Робота в групах: знайти в кн. Дії Апостолів вірші, котрі показують , як апостоли проявляли любов до Бога і до ближнього.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Висновок вчителя.
Оцінювання учнів: Похвалити активних, виставити поурочний бал.
Домашнє завдання
Поділитись отриманими на уроці знаннями з батьками та іншими членами сім’ї, вивчити напам’ять ключовий вірш. Практикувати на власному досвіді отримані на уроці рекомендації, завдання, повчання, настанови.
Момент вдячності
УРОК узагальнення і систематизації 27
Тема: урок обміну думками « круглий стіл» «Збереження батьківських традицій».
Мета: узагальнити та систематизувати знання, отримані на попередніх уроках; засобами уроку сприяти формуванню уміння у п`ятикласників системного підходу до засвоєних знань; продовжувати виховувати у кожного учня потребу в моральній досконалості.
Обладнання: класна кімната об лаштована для наради за круглим столом так, щоб усі діти розмістилися по колу .
Хід УРОКу
Вітання
Налагодження контакту з класом
Оголошення теми, мети, завдань уроку
Слово учителя про план проведення наради: отримання інформації , її аналіз, її використання в житті, обмін порадами та життєвим досвідом.
(Учитель виконує роль керівника наради і тактовно запрошує та заохочує учнів до вирішення проблеми про збереження батьківських традицій).
Повідомлення учня № 1 (про Єремію).
№ 2 (про Амоса).
№ 3 (про Ісаю).
Проблемні запитання для бесіди:
Розповідь учня або вчителя про своє родове дерево та його видатних людей.
Продовження бесіди:
- які в кого в родинах зберігаються і виконуються традиції і свята?
- як ви думаєте, хто краще збереже родинні традиції: виховані діти чи ні?
- що ви можете віднести до національних традицій українського народу?
- чи можуть бути збережені традиції нашого народу через 100 років?
- яку роль в історії відіграють визначні особистості?
- а яка ваша роль в історії?
Підготовка домашнього завдання: із підручника та із зошита повторити пройдені теми та підготуватися до уроку тематичного оцінювання.
Підсумки уроку.
Вдячність.
Прощання.
Додаток до уроку 26
Це цікаво!
Із енциклопедичного словника.
Про Єремію - Син священика Хелкії. Ще в дитячі роки Господь прикликав Єремію бути пророком. Коли він відмовлявся, то Бог торкнувся його уст і обіцяв вложити туди Свої слова. Єремія більше 40 років служив Господу; був у в`язниці; застерігав свій народ від переселення в Єгипет, але сам туди з ним пішов і проповідував про Бога. Вірогідно, що там і помер. Передання говорить , що Єремія був побитий камінням і гроб його показують в Каїрі. По характеру був м`яким , несмілим, страждаючим. Але, коли говорив від імені Бога, то мінявся і набирався мужньої духовної сили і ставав твердим як стіна у своїх переконаннях.
Про Амоса - четвертий із малих пророків; був пастухом; пророкував біля 800 року до Р. Х р.; був сучасником Ісаї. У своїх пророцтвах виявляв гріхи свого народу та його царів; втішав його; пророкував від імені Господа. Амос посідає видне місце серед пророків. Його книга коротка, проста і зрозуміла.
Амос був із роду Ісуса Христа і був батьком Ісаї.
Про Ісаю - син Амоса; одружений, мав двох синів і жив у Єрусалимі. Виступав як пророк. Передання говорить , що при царі Манасії він був перепиляний. Ісая означає «блаженство Бога». Він пророкував у епоху між Мойсеєм і Христом проти лицемірної набожності; осуджував земну велич і розкіш; прикликав грішників до покаяння і обіцяв наверненим спасіння і славу. Пророкував про прихід Спасителя. Ісаю називають Євангелістом Старого Завіту.
Тематичне оцінювання
1. Складіть зі слів речення :
батьків, зберігав, Єремія, заповіти.
2. Допишіть необхідне слово.
У книзі Ісаї звучить думка про відповідальність людини за своє …
а) життя ,
б) минуле ,
в) майбутнє .
3. Виберіть правильне твердження
Патріотизм – це …
а) любов до Батьківщини ,
б) служіння Батьківщині ,
в) здатність на самопожертву заради Батьківщини .
4. Кому належать слова ?
«І чужого научайтесь , і свого не цурайтесь»
5. Про кого йде мова ?
«Ці брати боронили правду , не зважаючи на осуд і кару»
1. Як Амос виявляв справедливість?
2. Наведіть приклади родинних традицій.
3. Який вчинок можна назвати справедливим?
4. Чому батьки пишаються слухняними дітьми?
5. Яке значення для України мають її великі сини?
1. Поясніть поняття «виховання серця».
2. Змоделюйте життєву ситуацію про поведінку ввічливої дитини в магазині.
3. Чому необхідне кожній людині почуття патріотизму?
Напишіть твір – роздум про роль великих людей в житті народів.
Урок 28
Тема: Страждання Ісуса Христа.
Мета:
Освітня мета: Показати учням, що смерть Ісуса Христа є спокутною жертвою за гріхи всіх людей. (зокрема кожного з нас), спонукати учнів замислитись над ціною цієї жертви і моральністю свого життя.
Виховна мета: Виховувати в учнів благоговійне ставлення до подвигу Ісуса Христа, розуміючи, якою ціною Він здійснив спасіння людей.
Біблійна основа
Вірші з Біблії : Мт.26-27:66
Біблійна історія: Розп'яття Ісуса Христа.
Ключовий вірш: "Христос один раз постраждав був за гріхи наші, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних" (I Петр.3:18).
Словник понять і термінів: спокутування, свято Пасхи, Ангел–згубник, первістки
Обладнання та наочність: фланелеві фігурки для демонстрації сцени розняття Ісуса Христа, репродукції фресок Джотто, «Тайна Вечеря», «Поцілунок Юди», «Покладання у гроб».
Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, українська література, образотворче мистецтво.
Література до уроку :
Хід УРОКу
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми та мети
II. Основна частина
Свято Пасхи (Великдень).
Останній тиждень життя Ісуса Христа на землі починався з Його урочистого в'їзду до Єрусалиму. Ісус і Його учні прийшли до Єрусалиму на свято Пасхи. Популярність Ісуса на той час була така велика, що весь народ урочисто зустрічав Його, розмахуючи пальмовими гілками, і радісно вигукуючи: "Слава Ісусові!", "Осанна Синові Давидовому!" Це були хвалебні слова і Ісус був гідний їх. Але Сам Ісус був засмучений, Він знав, що святкувати Пасху тут, на землі, буде востаннє.
Християни відзначають свято Пасхи (Великодня) – свято Воскресіння Ісуса Христа. Цього дня люди вітають один одного словами: "Христос Воскрес!" і традиційно відповідають: "Воістину Воскрес!"
Запитання: Що за свято Пасхи відзначав Ісус зі своїми учнями?
Стародавнє значення свята Пасхи – це згадка про вихід ізраїльського народу з єгипетського рабства. Більш ніж 400 років ізраїльський народ був у рабстві в Єгипті. Але настав момент, коли Бог звелів Мойсеєві вивести народ із рабства. Мойсей прийшов до фараона і сказав: «Відпусти народ, так говорить Господь». Але фараон відмовився зробити це. Тоді Бог сказав Мойсеєві, що за жорстоке серце фараона наведе кару на Єгипет. Уночі над країною пройде Ангол-згубник і уразить усіх первістків. А щоб у сім'ях ізраїльтян ніхто не загинув, треба було зробити наступне: узяти молоде ягня, заколоти його, злити кров у посудину і цією кров'ю помазати одвірки дверей дому. Коли Ангел-згубник, пролітаючи над країною побачить кров на дверях, він пройде повз них, і ніхто в цих домах не помре. Усі ізраїльтяни вчинили саме так, як сказав Мойсей: закололи ягнята, помазали кров'ю одвірки дверей, а м'ясо ягнят спекли на вогні і з'їли. Коли над країною пройшов Ангол-згубник, то у всіх сім'ях єгиптян померли первістки, а в сім'ях ізраїльтян – ніхто не загинув. Своєю смертю ягнята зберегли життя первістків.
Коли фараон дізнався, що помер його спадкоємець, він покликав Мойсея і сказав йому: «Ідіть негайно». І всі ізраїльтяни піднялися, забрали своє майно і спішно покинули Єгипет.
На пам'ять про ці події і проголошувалося свято Пасхи. Ісус Христос прийшов до Єрусалиму, щоб теж відзначити це свято зі Своїми учнями.
Пояснення нового матеріалу. Біблійна історія. Розп'яття Ісуса Христа.
Святковий вечір починався з того, що учні Ісуса приготували пасхальне ягня, купили хліб і вино, і коли настали сутінки, усі зібралися за святковим столом. Звертаючись до Своїх учнів, Ісус сказав: «Один із вас зрадить мене».
Усі учні занепокоїлись і почали питати: «Хто це»? «Чи не я? – питав кожен про себе. Ісус узяв шматочок хліба і подав Юді. Юда узяв хліб і вийшов. Він вийшов, щоб зрадити Ісуса священикам. А Ісус і Його учні закінчили Пасхальну вечерю, і пішли в сад Гетсиманський. Там Ісус гаряче молився Отцеві Небесному перед Своїми стражданнями і Господь зміцнював Його. Але з'явилися римські солдати, священики, попереду всіх ішов Юда. Він підійшов до Ісуса і поцілував Його. Це був знак для солдатів, тому що Юда сказав: «Кого я поцілую, той і є Ісус». Солдати зв'язали руки Ісуса, і повели Його на суд. Після арешту Свого вчителя, усі учні розбіглися.
Ісуса привели в дім первосвященика і почали судити. Але не могли знайти достойної причини, тому що схопили Його із заздрості. Після цього повели Його до Понтія Пілата – римського прокуратора. А Пілат віддав Ісуса в руки солдатів, щоб ті провчили Його. Солдати зняли з Ісуса одяг, наділи на голову терновий вінок і, прив'язавши до стовпа, почали жорстоко бичувати Його.
Побитого і скривавленого Ісуса Христа знову привели до Пілата, а той представив Його на площі всьому народові. На свято Пасхи був звичай відпускати на прохання народу одного з в'язнів. Пілат вивів перед народом двох: Варавву та Ісуса Христа.
- Якого з них відпустити вам? – запитав Пілат у народу.
- Варавву! Варавву, – кричав натовп.
- А що зробити з Ісусом? – запитав знову Пілат.
- Розіпни Його! Розіпни! – кричали з натовпу люди, підбурені священиками. Погрозами священики примусили людей кричати те, чого ті не хотіли. Отже, прямо з площі Ісуса повели на Голгофу – гору, яка знаходилася за Єрусалимом. І там стратили. За звичаєм того часу, найтяжча страта – була страта через розп'яття на хресті. Живу людину прибивали цвяхами до дерев'яного хреста і залишали вмирати протягом декількох днів. Це була болісна смерть, і такій страті піддали Ісуса Христа.
Справа і зліва від Нього розіпнули ще двох розбійників, які скоїли багато злочинів. Ісус не зробив нічого поганого, але був зарахований до розбійників.
Один із розп’ятих розбійників сказав Ісусові: «Інших рятував, а зараз врятуй Себе і нас». Але другий розбійник, навпаки, почав застерігати товариша, кажучи: «Ми варті смерті, а Він нічого поганого не зробив». І звертаючись до Ісуса, сказав: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє».
Ісус відповів йому: «Ти будеш зо Мною сьогодні в раю!».
Був полудень. Стояла сильна спека. Знемагаючи від болю і спраги, Ісус молився до Отця Небесного: "Боже Мій! Боже Мій! Нащо Мене Ти покинув?" Це був момент, коли Ісус узяв на Себе гріхи всіх людей, і Отець Небесний не міг дивитися на Свого Сина, а вилив на Нього покарання за гріхи людей.
Останнє слово, яке вимовив Ісус, було "Звершилось!"
Що звершилось? Звершилось відкуплення всіх людей. Ісус Христос став, подібно до пасхального ягняти, спокутною жертвою за людей. Померло ягня – і залишилися живі первістки. Помер Ісус – і це дає життя вічне всім, хто вірить У Нього і йде за Ним. Як заколене ягня пролило кров, так і Ісус пролив кров на хресті. Кров Його текла з ран від цвяхів, з рани на боці, де Його прокололи списом. Як ягня вмирає мовчки, без крику, так і Ісус вмирав, нікого не лаючи і не звинувачуючи. Навпаки, Він молився за тих, що розпинали Його: "Господи! Пробач їм! Бо не знають, що роблять!"
Наближався вечір, і до настання темряви слід було поховати тіло Ісуса. Тоді один багатий чоловік, Йосип з Ариматеї, таємний учень Ісуса, пішов до Пілата і просив дозволу поховати Тіло. Пілат дозволив. Тоді Йосип узяв чисту плащаницю (велике біле полотно), зняв Тіло Ісуса з хреста, обвив плащаницею і поклав у новій гробниці, де ще нікого не ховали.
На сході померлих ховають не в землі, а кладуть у кам'яні печери або гробниці, які висікають у скелі. Саме в таку гробницю поклали Тіло Ісуса, а вхід завалили величезним каменем. Наступного дня первосвященики знову прийшли до Пілата і стали просити, щоб він поставив біля гробниці охорону з римських солдатів.
"Ще за життя Ісус говорив, що третього дня воскресне", – переконували вони Пілата. Може трапитися, що учні вкрадуть Тіло, а скажуть, що Він воскрес", – говорили первосвященики. Отже, протягом трьох днів стояла охорона біля гробниці, але ніхто не міг утримати дивного і чудового Воскресіння нашого Господа. Удосвіта, першого дня тижня, Він ВОСКРЕС!!
Запам'ятовування ключового вірша: "Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних" (I Петр.3:18).
Цей вірш показує, що Ісус став жертвою за гріхи всіх людей і тим самим відкрив шлях людям до Отця Небесного. Уся велич цього подвигу в тому, що Сам Ісус був Праведником, а віддав життя за грішників.
Закріплення знань Пояснення традиції.
Учитель пропонує учням дати оцінку сучасним жертвуванням, що здійснюються у Вірменії.
В одному з гірських християнських монастирів Вірменії у наш час здійснюються жертвування. Це відбувається так: до стін монастиря привозять молодого баранчика, до вушка його прив'язують стрічку, а потім через висвячування покладають на нього свої гріхи. Потім усе відбувається як у Старому Заповіті. Стрічку знімають з вушка баранчика і прив'язують її на гілку дерева, а самого баранчика вбивають. Після цього на спеціальних столах обробляють тушу тварини, деякі частини спалюють, а решту м'яса, відваривши в казані, роздають людям. Усі дерева навколо монастиря пістрявлять стрічками, це означає величезне число баранчиків уже принесено в жертву.
Запитання: А яка ціна жертви Ісуса Христа? Невже вона втратила силу? Дайте цьому пояснення.
Практичне застосування. Загадки. (Див. Стежина. – №2. – 2000 р. – С. 2).
У світі Хто найбільший є?
Надія Хто для нас?
Хто радість людям всім дає? –
Звичайно ж, це наш ...
Хто нас підтримує завжди,
Щоб каганець не згас?
Хто Цар царів. Чи знаєш ти? –
Я знаю! – це наш ...
Хто добровільно йшов на хрест
І Хто вмирав за нас?
Хто був розп’ятий і воскрес? –
Звичайно ж, це наш ...
Кого Отець на Небеса
Забрав з Землі від нас,
Хто і сьогодні чудеса
Чинить для нас? – наш ...
(відповідь – Спас)
Ш. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку. Жертовна смерть Ісуса Христа є достатньою для прощення гріхів будь-якого розкаяного грішника. Більшої жертви бути не може. І той, хто нехтує цією жертвою – ображає Бога-Отця, що віддав добровільно Сина Свого для спокутування гріхів.
Оцінювання учнів
Домашнє завдання
Більш детально перечитати у Євангелії події, пов’язані із хресною смертю Ісуса Христа. Знайти репродукції картин художників, що змальовували ці події. Написати міні-твар (дві сторінки) “Що для мене особисто значить смерть Ісуса Христа”
Момент вдячності
Урок 29
Тема: Воскресіння Христове
Мета:
Освітня мета: Показати учням, що свято Пасхи (Великодня) – це свято торжества життя над смертю. Допомогти учням усвідомити, що Ісус – є Воскресіння і життя і кожен, хто вірує в Ісуса Христа - має життя вічне і житиме вічно.
Виховна мета: Виховувати в учнів розуміння , що питання життя і смерті, як і питання сенсу життя, є визначальним для людини.
Розвиваюча мета: Спонукати учнів, роздумуючи про смерть і воскресіння Ісуса Христа, замислитись над власним життям і смертю.
Біблійна основа
Вірші з Біблії: Мт.28:1-20; Мр.16:1-18; Лк.24:1-12; Ів.20:1- 29.
Біблейська історія: Диво Воскресіння.
Ключовий вірш: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес!» (Лк.24:5б-6а).
«Та нині Христос воскрес із мертвих, – первісток серед покійних. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть» (1 Кор.15:20,22).
2. Секретан Ес. Що очікує Романа ? // Стежинка, 1995. - №2, - С.7-9.
3. Кузьмінський А.І. Народна педагогіка: світовий досвід. – Київ, 2003. – 134 с.
4. Лосев И.Н., Капустин Н.С., Кирсанова О.Т., Тахтамышев В.Г. Библейские имена: люди, мифы, истории. – Ростов на/д : Феникс, 1997. – С.199-215
5. Лідія Кушерець. Святквування Великодня / «Кіївенерго сьогодні» - №4 (24.04.00)
Хід УРОКу
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Питання – відповіді.
1. Чому Ісус Христос був розіпнутий на хресті?
Передбачувана відповідь. Його прирівняли до розбійників.
2. До кого з людей Ісус встиг промовити, будучи прибитим до хреста?
Передбачувана відповідь. До розбійника, Івана, Марії, римських солдатів.
3. Що означає слово: "Звершилось!"?
Передбачувана відповідь. Ісус виконав Свою місію на землі, здійснив спокутування
гріхів усіх людей.
4. На якій підставі можна стверджувати, що послідовники Ісуса Христа будуть життя вічно?
Передбачувана відповідь. На підставі віри в Ісуса Христа.
5. Чому римські солдати охороняли вхід у гробницю?
Передбачувана відповідь. З побоювання, що можуть викрасти Тіло Ісуса.
6. Хто з оточення Ісуса бачив місце, де поклали Тіло Ісуса?
Передбачувана відповідь. Йосип Ариматейський, Марія Магдалина і Марія, мати Якова.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація необхідних знань. Мотивація теми. Враження від грози.
Учитель пропонує учням пригадати враження від яскравої блискавки під час грози. Часто, це неспокій і страх, тому що не знаєш, куди направлені стріли цієї блискавки, але знаєш, що блискавка може ударити в будівлю або дерево. Окрім того, засліплює її яскравість, і це підсилює тривогу.
Пояснення нового матеріалу. Біблійна історія. Диво Воскресіння.
Подібно до блискавки було з’явлення Ангела Божого біля могили Ісуса рано вранці у неділю. Варта, що охороняла вхід у гробницю, від несподіваного явища Ангола впала на землю як мертва. Коли ж минув перший страх воїни побачили, що камінь відвалений і гробниця порожня. Ангел, посланий від Бога, виконав свою місію; відкрив вхід у гробницю і терпляче чекав приходу жінок – мироносиць.
А жінки вже давно покинули місто і поспішали до місця поховання Тіла Ісуса, щоб за звичаєм намастити Його запашною оливою. Коли вони підійшли до гробниці, то побачили, що камінь відвалений і побігли повідомити про це учням Ісуса. Але коли пришли удруге, то побачили двох Ангелів, що сиділи – один біля голови, а другий біля ніг, де лежало Тіло Ісуса. І Анголи, звертаючись до жінок, сказали: "Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес!". Це золотий вірш УРОКу.
Запам'ятовування ключового вірша. Уточнення змісту.
Учитель звертає увагу учнів на перші слова золотого вірша: «Живого між мертвими». Анголи відразу однозначно повідомили жінок, що Ісус живий. Виконалося те, про що Ісус попереджав Своїх учнів: що Його віддадуть на смерть, але Він третього дня воскресне. Дійсно, воскресіння – це був третій день після хресної смерті. Але смерть не змогла утримати Ісуса у своїх кайданах. Він ожив, Воскрес і переміг смерть.
У Біблії є вірш, який дає надію, що всі померлі віруючими в Христа – оживуть. "Та нині Христос воскрес із мертвих, – первісток серед покійних. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть" (1 Кор.15:20,21).
Цей біблійний вірш говорить, що в тілі всі люди помруть, що тіло повернеться в порох, але людина складається не тільки з тіла, у неї є дух і душа. Що означає – в Адамі вмирають усі? Адам символізує собою стару природу людини. Його тіло, яке дане для проживання в нім духа, тлінне. А дух в людині, відроджений від Святого Духа, – вічний. Отже всі, хто відроджені через віру в Ісуса Христа, не помруть, але житимуть вічно.
У книзі Буття описано, як Бог створив Адама. Він створив його за образом Своїм і подобою. Ми знаємо, що Бог – є Дух, а отже, людина також духовна частково. Людина – є дух і тіло одночасно. І оскільки людина створена за подобою Божою, вона прагне до Своєї Подоби. Дух в людині прагне знайти свого Творця.
Ми знаємо також, що Бог вічний і Своєму творінню Бог також дає життя вічне. Але право вибрати життя вічне чи відкинути його, надано самій людині.
Який вибір зробите Ви?
Продовження біблійної історії.
Щоб переконати Своїх учнів, що Він дійсно воскрес, Ісус з'явився їм двічі, коли вони були в кімнаті всі разом. Маючи воскресле тіло, Ісус показав учням, що це тіло володіє новою якістю. Ісус міг несподівано з'являтися, не входячи у двері, подібно до Ангелів і так само Він ставав невидимий. Але щоб переконати учнів у тому, що це Він – їхній Учитель, Ісус показав рани від цвяхів на своєму Тілі, а одному з учнів навіть запропонував помацати Його рани.
Більш ніж 40 днів Ісус з’являвся Своїм учням після Свого Світлого Воскресіння. А на 40-й день, залишивши їм Велике доручення проповідувати світові, вознісся. Це вознесіння – повернення до Отця Небесного, де Ісус вічно царює і приймає Своїх.
Отже, Ісус воскрес і дає нам життя вічне, якщо ми підемо за Ним. Одного разу Він сказав: «Я воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити». (Ів.11:25). Ці слова дають велику надію на життя вічне з Богом.
Практичне застосування істини уроку.
Оповідання. Естер Секретан «Що чекає Романа?»
У класі всі завмерли, коли увійшов учитель і зробив приголомшливе повідомлення. Збентежено відкашлявшись, він сказав:
- Ви самі бачили, як під час шкільної екскурсії Роман упав зі скелі і був відправлений до лікарні. І... і, на жаль, я повинен повідомити, що він не вижив. Сьогодні о сьомій годині ранку Роман помер.
У хлопців і дівчат немов дихання перехопило. Усі були глибоко приголомшені! Помер! Їхній одноліток! Сумний голос учителя перервав їхні думки:
- Це удар для всіх нас, і особливо для тебе, Степане. Ти був його найкращим другом. Що поробиш, умирають не тільки старі, але й молоді. Якщо хочете, ми можемо коли-небудь поговорити про смерть. Подумайте над цим і скажіть мені потім...
На перерві, все ще перебуваючи під враженням почутого, діти переживали те, що трапилося:
- Не може цього бути! Роман помер! Чи розумів він, що вмирає?
- А вмирати – це боляче?
- А що потім, коли помреш?
- Я особисто не міг би померти!
- А я міг би! Якщо Роман міг, то всі можуть. Та тебе і не запитають!
- Але як це, коли навіть не знаєш, що потім з тобою буде?
- Якщо ти, Степане, думаєш, що вмирати так просто, то розкажи, як?
- Треба б кого-небудь запитати. Має ж хтось це знати.
- Може запитати Семена Івановича? Адже вчителі все знають.
- Я пропоную, – сказав Степан, – запитати Віктора Васильовича. Він же віруючий.
- Не можемо ж ми просто піти і сказати: "Поясніть нам, будь ласка, де рай."
- Знаєте що? Ми самі докопаємося. У кого є Біблія? Може в ній ми знайдемо що-небудь про смерть?
- Про смерть? Там тільки військові історії про Давида і Голіафа і таке інше.
- А в Новому Заповіті? – заперечив Степан. – Хіба ви ніколи не чули про Ісуса Христа? Він же колись оживив людину.
- Точно. Нам потрібна Біблія!
- Але вона така товста! Де ти там шукатимеш? Не можеш же ти прочитати всю Біблію, щоб знайти що-небудь про смерть!
- А чи немає такого словника, на зразок орфографічного, де можна знайти потрібне слово? Треба все ж таки запитати у Віктора Васильовича, у нього повинна бути така книга.
- Давай, Степане, ти запитаєш і завтра принесеш цю книгу в школу.
Із цим усі погодилися. Наступного дня підлітки, усівшись на огорожі шкільного двору, стали чекати Степана. Коли Степан підійшов, усі оточили його. Степан сказав, що Віктор Васильович просив дбайливо поводитися з книгою і, якщо вони самі не справляться, можуть звернутися за допомогою до нього.
- Сим-фо-ні-я, – прочитав один із хлопців назву книги.
Степан почав перегортати, поки не дійшов до слова "померти". Потім почав читати:
Вони читали ще якийсь час, але нічого не могли зрозуміти. Усі погодилися, що краще буде звернутися за допомогою до Віктора Васильовича. Після вечері троє хлопців відправилися до нього. Віктор Васильович запросив їх увійти. Коли вони пройшли в кімнату, то мало не пошкодували, що прийшли сюди, оскільки в кімнаті була вся сім'я Віктора Васильовича. Віктор Васильович запитав, у чому в них притичина. Степан відповів за всіх, що вони не змогли знайти в Симфонії те, що шукали.
- Це ви про Романа, чи не так? – запитав Віктор Васильович.
- Коли я почув про його смерть, я теж був уражений. Але що ви шукаєте? Що ви хочете дізнатися?
- Ось саме про це, – знову заговорив Степан, – ми хочемо знати про смерть, тобто що з людиною буде потім, куди вона потрапляє і т. ін. Чи не написано про це в Біблії?
- А в Симфонії ви нічого не знайшли?
- Ні. А те, що знайшли, усе незрозуміло, наприклад: "Повіки не вмре". Але це ж не так? Учитель узяв Біблію і швидко знайшов потрібне місце: Ів.11:25-26.
- Щоб зрозуміти, потрібно прочитати не частину, а весь вірш, – сказав він і почав читати: - "Промовив до неї Ісус: «Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити».
- Це завжди говорять священики на похоронах, – вставив Степан і раптом зніяковів, що перервав учителя.
- А ти бував на похоронах? – запитав його Віктор Васильович.
- Уже двічі: на похоронах мого дідуся і дядька.
Сашко, синочок Віктора Васильовича, зацікавився:
- І ти їх бачив у труні?
- Звичайно, – відповів Степан.
- Ну і як вони виглядали? – допитувався Сашко.
- Це неможливо описати. Померлі такі мертві, що їм вже ніщо не допоможе.
- Значить, ти не можеш собі уявити, що твій дідусь чи дядько могли б ожити? – запитав його Віктор Васильович.
Степан сказав, що такого ще не траплялося.
- Траплялося! – заперечив Віктор Васильович. – Ісус Христос воскрес із мертвих. Уяви собі: три дні Він лежав мертвий у гробниці. Хто б міг повірити, що Він оживе?! Та все ж Він воскрес, і тому Він може сказати про Себе, що Він – воскресіння до життя. Читай далі, Степане.
"Хто вірує в Мене, – хоч і вмре, буде жити". – Степан підняв очі і побачив від чогось зніяковілого Сашка. У замішанні він сказав:
- Хіба це не суперечність: "...хоч і вмре, буде жити"? Як померлий може жити? Людина або мертва, або жива.
Те й інше неможливе.
- Але, хлопці, не можна не бачити головного. Там написано ще "... Хто вірує в Мене". Ці слова мають вирішальне значення. Це означає, якщо Степан або...Як тебе звуть?
- Мишко.
- А тебе?
- Валера.
- Добре. Значить, так: якщо Степан, Мишко, Валера, Сашко і ми всі віруємо в Ісуса Христа, то після смерті житимемо з Ним далі.
Степан зовсім освоївшись, запитав:
- А хіба не всі люди вірять в Ісуса Христа?
- Є різниця, – відповів Віктор Васильович, – між людиною, що просто знає про Христа, і людиною, що належить Ісусові Христу. Хто хоче належати Йому, повинен запросити Його у своє життя і сказати Йому, щоб відтепер Ісус Христос керував ним.
- І ще, – втрутилася Марина, дочка вчителя, – попросити прощення за свої гріхи.
- Так, Марино, підтвердив батько. Це, напевно, головне у вірі, щоб ми отримали прощення. Тоді ми стаємо дітьми Божими. Він знає Своїх дітей і після смерті візьме їх до себе, у Своє Царство.
- Як це? – здивувався Мишко.
- Що тебе дивує? – запитав Віктор Васильович.
- Адже це треба знати! Чому нам ніхто про це не говорив? Якби я зараз замість Романа...
- Помер, – продовжив Віктор Васильович, – що б з тобою трапилося? Це дуже важливе питання.
- Так, Машо, нам потрібний Ісус Христос – у житті і в смерті. Він сказав про Себе, що Він – дорога в рай, єдина дорога. Якщо ми Йому належимо, нам і смерть не страшна. З Ним ми на правильній дорозі, а без Нього дороги просто немає. Тільки...
- Що – тільки? – хотів знати Мишко.
- Тільки, якщо хочеш Йому належати, треба Йому про це неодмінно сказати. Що ви троє думаєте про це?
Розповідь із журналу «Стежинка» («Тропинка») – № 2, – 1995, – С. 7-9.
Ознайомлення із традиціями святкування Великодня на Україні
Свiтле свято Воскресiння супроводжувалось урочистими обрядами, до яких готувались протягом усього тижня: прибирали, білили оселі, пекли паски або бабки, фарбували крашанки, а молодь розписувала писанки.
Паски, як правило, випікали в четвер із пшеничного борошна на яєчних жовтках i кожна господиня дотримувалась всiх усталених звичаїв: пiч розпалювала полiнами, якi вiдкладала кожного четверга Великого Посту, пiдпалювала їх галузками освяченої верби, саджаючи паски, промовляли спецiальну молитву. В суботу жiнки фарбували крашанки в лушпиннi з цибулi. Крашанки дозволялось фарбувати в рiзнi кольори, але перевагу надавали червоному, який символiзував кров Iсуса Христа. Нашi пращури вiрили, що в свяченому яйцi мiститься 40 милостей i Дух Святий. Починають розписувати писанки з початком Великого посту. Для цього треба мати спецiальний писачок - бляшану трубочку з отвором на кiнцi, розтоплений вiск, свiчку та анiлiновi фарби. Яйце має бути вимите, гладеньке, бiле, без цяточок i плям. Його трохи нагрiвають, щоб вiск добре чiплявся. До писальця закладають вiск i нагрiвають над свiчкою, i тодi легенько водять те писальце по бiлому чистому яйцю.
Легенда розповiдає, що Марiя Магдалина, проповiдуючи Христову науку, зайшла аж у двiр римського iмператора Тiберiя, дала йому в дар червону крашанку зi словами: "Христос воскрес!" - i вже тодi почала свою проповiдь. За її прикладом пiшли iншi християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками й писанками.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумку уроку
Питання життя і смерті, так само як і питання сенсу життя, є найважливішим для людини. Від вирішення цих питань залежить стратегія нашого життя: що є першорядним, найважливішим, а що – другорядним, менш значним.
Домашнє завдання
Перечитати свідчення всіх Євангелістів про подію Воскресіння Ісуса Христа. Нести звістку про цю подію до близьких, друзів, односельців. По можливості брати участь у Великодньому святкуванні, щоб проникнутися духом величі подвигу Ісуса Христа та приєднатися до української культури.
Момент вдячності
Урок 30
Тема уроку: Ісус Христос – Спаситель душі та тіла
Мета уроку:
Освітня мета: Поглибити знання учнів про земне служіння Ісуса Христа людям; допомогти зрозуміти, що Ісус Христос – лікар душі та тіла;
Виховна мета: Виховувати в учнів почуття вдячності.
Розвиваюча мета: Розвивати вміння наводити євангельські приклади служіння Ісуса Христа людям
Біблійна основа:
Вірші з Біблії: Марка 10:46-52, Луки 18:35-43; Луки 17:11-19; Псалом 49:15
Біблійна історія: Зцілення сліпого Вартимея, Десять прокажених.
Ключовий вірш: «… і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!» (Псалом 49:15)
Словник понять і термінів: Месія, фарисеї, проказа
Наочність: фланелеграф (або набір малюнків) до тем «Зцілення сліпого Вартимея», «Десять прокажених»; географічна карта Палестини в часи життя Ісуса Христа.
Допоміжні матеріали: для гри: пов’язка для очей, шматочок вати, камінець, цукерка, парфуми.
Міжпредметні зв’язки: українська література, анатомія, географія.
Література до УРОКу:
Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2002. – 1375 с.
Геллей Г. Біблійний довідник Геллея. –Торонто: Всесвітня християнська місія, 1985. – с. 516, 519.
Бетчелор М. Дитяча Біблія у 365 оповіданнях. – К.: Світло на Сході, 2000. – с. 348.
Нюстрем Е. Библейский словарь. – С.-Пб., 1995. - 522 с
Уілоубай Р. Біблійний путівник для дітей. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2004. – с. 80
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми й мети уроку
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Актуалізація біблійних знань учнів
Виявлення біблійних знань учнів про служіння Ісуса Христа.
Форма роботи: фронтальна бесіда учителя з учнями (учитель-клас), гра.
Учитель: В чому полягало служіння Ісуса Христа?
Очікувана відповідь.
Ісус здійснив багато чудес, хоча й не всі вони записані на сторінках Євангелій. Наведіть, будь ласка, приклади чудес, звершених Христом.
Очікувана відповідь. (ходіння по воді, нагодування п’яти тисяч народу…)
Учитель: Нам відомо п’ятнадцять історій про те, як Ісус зціляв людей, шість історій – як виганяв із людини сили зла, три історії про воскресіння з мертвих і вісім історій інших чудес.
Люди не раз йшли до Христа, бо чули про Його діяльність. Чимало з них були хворими і сподівалися, що Він зможе їх оздоровити.
Чи знаєте ви біблійних персонажів, яких зцілив Господь?
Очікувана відповідь.
Учитель: Напевно, були й такі, хто просто хотів побачити, що Він може зробити. Фарисеї, приміром, просили здійснити чудеса як доказ того, що Він насправді є Месією.
Проведення гри:
із заплющеними очима навпомацки віднайти певні речі на столі і назвати їх.
Учитель: Виберемо добровольця, зав’яжемо йому очі, щоб він нічого не бачив. Твоє завдання таке: навпомацки віднайди на столі предмет і здогадайся, що це (вата, камінець,…).
/Запропонувати дитині понюхати парфум, покласти в рот цукерку /
Бесіда вчителя з учнем:
Чи легко було зрозуміти, здогадатися, що у тебе в руці? А чому?
Очікувана відповідь (бо були зав’язані очі, нічого не видно).
Актуалізація знань учнів
Учитель: На планеті Земля багато таких людей, які позбавлені зору.
Чи бачили ви сліпих людей? Що ви можете про них розповісти?
Очікувана відповідь (палиця в руках, пов’язка сліпих, собака-поводир для сліпих).
Учитель: Дійсно, такі люди не можуть милуватися природою, цвітінням садів, сходом та заходом сонця. Хтось із них втратив свій зір через певні несприятливі обставини, а інші – народилися незрячими.
Подача нового матеріалу
В Біблії згадується про сліпого чоловіка на ім’я Вартимей.
Читання Біблійного уривка: Марка 10:46-52.
(Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелеграфі.
Учні зачитують фрагменти розповіді з Біблії у ролях
або ланцюжковим методом.)
«І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв. І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною! І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся наді мною! І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе. А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса. А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрію! Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.»
Бесіда за змістом біблійної історії:
Учитель: Звідки й куди направлявся Ісус та Його учні? /Показати на карті місцезнаходження міст/
Очікувана відповідь (з Єрихону в Єрусалим).
Учитель: Що робив сліпий чоловік, який сидів при дорозі?
Очікувана відповідь (просив милостиню).
Учитель: Так, Вартимей був сліпим, і це означає, що вся його увага була переведена на слух. Можливо, він вже й раніше чув про Ісуса. Що зробив Вартимей, коли почув, що Ісус наближається?
Очікувана відповідь учнів (покликав про помилування).
Учитель: Ці слова виражали безпомічність та його віру, він кликав, не дивлячись на заборону. Як зреагував сліпий на наказ Ісуса?
Очікувана відповідь (слухняно скинув свій одяг, залишив його і пішов у напрямку, звідки лунав голос Ісуса).
Учитель: Яке запитання і для чого поставив Ісус?
Очікувана відповідь (Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Ісус хотів, щоб Вартимей сформулював своє бажання).
Учитель: Що вчинив Вартимей після прозріння?
Очікувана відповідь (пішов за Ісусом).
Учитель: Які слова сказав Ісус?
Очікувана відповідь (Іди, твоя віра спасла тебе!)
Висновок: Ісус зцілив незрячого Вартимея, бо той звернувся до Господа, покликав Його на допомогу, й Господь відізвався. Запитання Ісуса означає наступне: Він хоче, щоб ми відкрито говорили про нашу потребу, наше бажання. Господь бажає, щоб ми вірили в Нього і довіряли Йому у всьому.
В Біблії записана ще одна історія. Луки 17:11-19
// «І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!»//
Розповідь учителя
(Учитель супроводжує розповідь ілюстраціями на фланелеграфі)
Через Самарію (показати на карті її місцезнаходження) проходив караванний шлях, яким єврейські та багато інших купців, а також мандрівники здійснювали переходи з Галілеї до Єрусалиму. Каравани верблюдів везли харчі, тканини, прянощі і т. ін.
Біля караванного шляху перебували десятеро чоловіків, хворих на проказу.
Проказа або лепра вражає шкіру або нервову систему. Хвороба прогресує повільно, але вона робить жахливу руйнівну роботу. Шкіра рясніє виникаючими по всьому тілі вузлуватими цятками, які врешті тріскаються і сочаться гноєм, іноді зогнивають цілі органи; хвороба заразна. Зараз існують засоби, які гальмують розвиток хвороби і навіть повністю виліковують.
Ця хвороба вважалася покаранням від Бога.
За законом Мойсея в часи Ісуса прокаженим не дозволялося жити серед здорових людей, і вони звичайно проживали невеликими групами на околицях міст і сіл. Люди, хворі на проказу, повинні були ходити у подертому одязі, їм не дозволялося стригти волосся і голити бороду. Вигляд у них був страхітливий, так що інші люди цуралися їх.
Прокаженим не дозволялося підходити близько до здорових людей ближче, ніж на 2 м, а за деякими даними вони мали зупинятися на віддалі 50 м. Вони повинні були кричати: «Нечисті, нечисті!»
Отже, повертаємося до історії. Ці десятеро мужів трималися разом. Дев’ятеро з них були євреями, а один – із Самарії (взагалі-то самаряни зневажалися євреями як нечисте, грішне плем’я, язичники. Юдеї із самарянами не спілкувалися). Проте спільне горе об’єднало їх в одну групу.
Вони знаходилися біля караванного шляху, слухаючи останні вісті і журно розпитуючи про своїх рідних, за якими сумували.
Ці люди чули про Ісуса та Його чудеса, вони вважали Христа пророком, адже Він уздоровляв хворих, і прокажених також.
Десятеро чоловіків сподівалися, що Він буде йти цією дорогою до Єрусалиму.
І дійсно, одного разу Ісус йшов до Єрусалиму, проходив саме тією дорогою, де були прокажені. Раптом почулися крики: «Ісусе, Ісусе!» «Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!»
Ісус хотів їм допомогти. Ісус хоче допомогти кожному, хто хворіє чи знаходиться в труднощах. Він знав, що ці хворі хотіли повернутися до своїх домів, до родин.
- Підіть і покажіться священикам! – сказав Ісус Христос.
(Священик і тільки він, після ретельного огляду хворого, міг оголосити його здоровим).
Прокажені послухали Ісуса. І сталося, коли вони йшли, то очистилися.
Їм важко було в це повірити, але проказа зникла. Тепер вони зможуть повернутися додому.
Хворий, що був самарянином, одразу не поспішив додому, а … повернувся до Ісуса і почав славити Бога.
Він припав обличчям до ніг Господа і дякував Йому. «Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!» (Луки 17:17-19).
Бесіда за змістом біблійної історії
Учитель: Хто зустрів Ісуса на Його шляху до Єрусалиму?
Очікувана відповідь.
Учитель: Що зробили вони, коли побачили, Його?
Очікувана відповідь.
Учитель: Якою була відповідь Ісуса?
Очікувана відповідь.
Учитель: Коли десятеро прокажених зцілилися від хвороби?
Очікувана відповідь.
Учитель: Чому один із десяти, самарянин, повернувся?
Очікувана відповідь.
Учитель: Про що запитав його Ісус?
Очікувана відповідь.
Учитель: Чому був зцілений самарянин?
Очікувана відповідь.
Учитель: Як ви думаєте, чому дев’ятеро зцілених не повернулися з вдячністю до Ісуса?
Очікувана відповідь: (Людина за своєю природою егоїстична. Егоїзм криється у жадібності. Жадібність походить від сатани).
Учитель: Ісус подарував очищення прокаженим ще тоді, коли це зовні не було видно. Його слова виявилися випробуванням віри людей та їх послуху. Ісус пропонує кожному зцілення.
Нам необхідно взяти для себе приклад із самарянина, який не посоромився, що він з іншої нації, але подякував Ісусові за своє зцілення.
Ключовий вірш
У 49 розділі книги Псалмів, вірш 15, записані такі слова: «… і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!»
Вивчити ключовий вірш можна таким чином:
і до Мене - вказівний палець вгору;
поклич – жест рукою в напрямку «до себе», когось кличемо (або скласти руки перед собою в молитві;
в день недолі – долонями закрити очі і похитати головою вліво-вправо;
Я тебе порятую – опущені руки долонями догори поступово підняти, ніби щось тримаємо;
ти ж прославиш Мене – підняті руки вгору похитати вліво-вправо.
Закріплення вивченого на уроці (якщо буде достатньо часу)
Інсценувати історію про зцілення 10 прокажених.
Учитель: Сподіваюсь, що ви після сьогоднішнього уроку самі зможете розповісти ці біблійні історії своїм друзям, рідним.
ІІІ. Заключна частина
Підбиття підсумків уроку
Учитель: Отже, Ісус Христос під час земного служіння зцілював людей від різних хвороб. Про кого ви дізналися на сьогоднішньому уроці, що його зцілив Ісус?
Очікувана відповідь (сліпого Вартимея та десятьох прокажених).
Учитель: Чи звернули ви увагу, які однакові слова Христос сказав у першому та другому випадку?
Очікувана відповідь (Іди, твоя віра спасла тебе!)
Учитель: Господь бажає, щоб кожен із нас мав віру Божу, пам’ятаючи про те, що Христос може зцілити не тільки тіло, але й душу людини, тобто звільнити від гріхів, від докорів сумління.
Оцінювання учнів
Похвалити активних
Виставити поурочний бал
Домашнє завдання
Можливо, хтось із ваших друзів захворів. Відвідайте їх та підбадьорте. Поділіться вивченим на уроці з іншими.
Додатковий матеріал:
Месія (або Христос) – вождь, якого чекали юдеї в Старому Завіті. Новий Завіт змальовує Ісуса як Месію.
Фарисеї – були вчителями. Вважали, що люди повинні жити заради Божого задоволення. Вони намагалися виконувати закони, дані Богом Мойсею в деталях. Крім того, фарисеї створили чимало додаткових правил, аби випадково не порушити жодного із законів. Ісус критикував їх за те, що вони видають себе кращими, ніж є насправді.
Чудеса, які творив Ісус, справляли враження не на всіх. Наприклад, фарисеї дорікали Йому, що Він звершує чудеса силою диявола. Це було дуже серйозним звинуваченням, оскільки звідси робили висновок, що Ісус – послідовник диявола. Ісус назвав їхні слова, як «гріх, що не прощається». Вони свідомо відмовлялися бачити Божу роботу в служінні Ісуса.
Пояснення до уривку з Біблії про зцілення сліпого Вартимея:
Ісус іде зі Своїми учнями в Єрусалим на пасхальне свято. За Ним слідує велика кількість народу. Коли вони покидали Єрусалим, на дорозі сидів сліпий, який молився, голосно кликав Ісуса, просив про помилування. Багато хто змушували цього чоловіка замовкнути, але він продовжував кричати, поки Ісус не почув його. Ісус зцілив хворого, тому що той повністю вірив Йому. Цьому чоловікові допомогла віра. На знак вдячності Вартимей прославив Бога, відправився за Ісусом.
Єрихон – це місто було знамените завдяки своїм пальмам (пальмове місто). Сьогодні Єрихон одна з найбільших плантацій пальм навколо плодотворного оазису у східній частині Ізраїльських гір.
Час події: останні дні перед розп’яттям Ісуса Христа, перед тріумфальним в’їздом у Єрусалим.
Пояснення деяких висловів із Біблії:
«просив при дорозі сліпий» – в той час люди, які просили милостиню, не мали ніякої соціальної допомоги. Вони повністю залежали від милості ближніх і надіялися на їх допомогу.
«Ісус Назарянин» – прізвисько Ісуса вказує на місце Його народження – Назарет (Матвія 2:23).
«Сину Давидів, Ісусе» – Ісус є обіцяний Месія з роду Давида.
«скинув плаща свого» – ніякого одягу, тільки накидка (квадратна косинка), служила в якості зігріваючого одягу.
УРОК №31-32 резервні УРОКи (плануються на вибір учителя)
Підсумковий УРОК за рік 33
Тема: Підбиття підсумків року
Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів. Повторити поняття, терміни, нові слова, отримані протягом року. Закріпити перевагу безгрішного життя над гріховним. Розвивати в учнів почуття необхідності самовдосконалення.
ХІД УРОКУ
І. Вступна частина
Вітання
Налагодження контакту з класом
Перевірка вивченого матеріалу
Повідомлення теми й мети уроку
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Настановна бесіда учителя про закінчення при Божій допомозі навчального року та виконання програми з курсу «Основи християнської етики». Він заохочує учнів пригадати всі уроки, найцікавіші їх епізоди, представити видатних біблійних особистостей.
Вчитель запрошує всіх учнів написати твори-мініатюри на одну із вибраних тем:
«Цей урок я запам’ятав найбільше»
«Чому я навчився на уроках християнської етики?»
«Мої побажання, ідеї та пропозиції, щоб заняття з християнської етики були ще кращими»
«Мій улюблений біблійний герой»
«Значення Біблії в моєму житті»
Написання творів учнями
Обмін творчими роботами: бажаючі учні зачитують свої твори
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Оцінювання учнів
Похвалити активних