Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УДК 331.45:37](075.8) ББК 65.247я73+37я73 К29
Рецензенти:
О.В. Сидорчук, доктор технічних наук, професор
(Львівський державний аграрний університет);
З.М. Яремко, доктор хімічних наук, професор
(Львівський національний університет ім. Івана Франка)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України. Лист № 2/1790 від 15.11.2000.
Катренко Л.А., Пістун І.П.
К29 Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 304 с.
І8ВМ 966-680-083-7
Навчальний посібник містить основні відомості з правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних заходів і засобів збереження здоров'я та працездатності людей, які працюють у галузі освіти. Розглянуто також основні питання пожежної безпеки.
Для студентів вищих закладів освіти та педагогічних учи лищ. Буде корисний викладачам, спеціалістам з охорони праці, а також керівникам управлінь (відділів) освіти, шкіл.
ББК 65.247я73+37я73
© Л.А. Катренко, І.П. Пістун, 2003
© ТОВ «ВТД «Університетська
І8ВК 966-680-083-7 книга», 2005
ПЕРЕДМОВА
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Навчально-виховний процес - система організації навчально-виховної діяльності, визначеної навчальними, науковими, ви ховними планами (уроки, лабораторні заняття, лекції, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з тру дового, професійного навчання і професійної орієнтації, вироб нича практика, робота в трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).
Навчально-виховний заклад (надалі «заклад») - вищі закла ди освіти, професійно-технічні училища, загальноосвітні школи всіх типів і назв, навчально-виробничі комбінати, міжшкільні навчаль но-виробничі майстерні і заводи, дитячі садки, ясла, дитячі будин ки, школи-інтернати, позашкільні установи.
«Охорона праці в галузі» вивчається у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинни ми законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Вивчення нормативної дисципліни «Основи охорони праці» базується на знаннях з питань безпеки, отриманих студентами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», а програма дисципліни «Охорона праці в галузі» на основі раніше отриманих знань передбачає вивчення питань охо рони праці в конкретній галузі та особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.
З
У навчальному посібнику відповідно до програми норматив ної дисципліни «Охорона праці в галузі», затвердженої Міністерством освіти України 2 серпня 1999 року, подані ос новні відомості щодо правових та організаційних питань, гігієни праці та виробничої санітарії, основ техніки безпеки та пожеж ної безпеки в навчально-виховних закладах.
Автори будуть вдячні за зауваження та побажання щодо по ліпшення посібника, які можна надсилати за адресою: Україна, 40030, м. Суми, вул. Кірова, 27, оф. 513, ВТД «Університетська книга».
4
Розділ 1
Законодавство в галузі охорони прані. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах
1.1. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНА БАЗА УКРАЇНИ
ПРО ОХОРОНУ ПРАЩ
1.1.1. Законодавство про охорону праці
Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і праце здатності людини в процесі праці.
Законодавство України про охорону праці складається із за гальних законів: Конституції України, Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України та інших, Закону України «Про пожежну безпеку», основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України «Про дорожній рух», Зако ну України «Про забезпечення санітарного та епідемічного бла гополуччя населення», Закону України «Про цивільну оборону України», Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закону України «Про колектив ні договори і угоди», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виро бництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кримінального кодексу України.
Так, зокрема, у ст. 26 Закону України «Про освіту» сказано: «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та
5
виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти».
Закон «Цро охорону праці» є одним із найважливіших зако нодавчих актів. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і вста новлює єдиний порядок охорони праці в Україні.
1.1.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про охорону праці» до норма тивно-правових актів з охорони праці належать такі документи: правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Деякі нормативно-правові акти з охорони праці, що стосу ються галузі освіти, подаються нижче: Положення про організа цію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах (затверджено наказом Міносві ти України від ЗО листопада 1993 року № 429); Навчальний план і програма навчання керівних кадрів освіти, спеціалістів з курсу «Охорона праці» (наказ Міносвіти від 24.02.98 р. № 66); Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці (затверджено наказом Державного комітету Укра їни по нагляду за охороною праці від 30 грудня 1994 р. № 130); Типовьіе отраслевьіе нормьі бесплатной вьідачи специ-альной одеждьі, специальной обуви и других средств индивидуаль-ной защитьі рабочим и служащим вьісших учебньїх заведений (ДНАОП 0.05-3.41-81); Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми (затверджено Наказом Міністерс тва охорони здоров'я України від 22.03.1996 р. № 59); Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (затверджено наказом Міністерства освіти Укра їни і ГУДПО МВС України 30.09.98 № 348/70); Положення про дружини юних пожежних (погоджено Міністерством освіти Укра їни, протокол № 13/4 від 20.05.94); Тимчасове положення про дитячий оздоровчий заклад (постанова Кабінету Міністрів Укра їни від 30.04.98 № 591); Примірне положення про оздоровчий
6
табір (містечко, комплекс) для дітей, підлітків та учнівської мо лоді (затверджено Міністерством освіти України); Списки ви робництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий харак тер праці - пункт 11. Лабораторії, науково-дослідні лабораторії, установи та організації, лабораторії вищих навчальних закла дів - пункт 17. Заклади освіти та соціального захисту населен ня (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290); Орієнтовний перелік посад пра цівників, з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти України, яким може надаватись додаткова відпустка (за тверджено Міністром освіти України 11.03.98 р.); Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 кален дарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним пра цівникам освіти та науковим працівникам (затверджено по становою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346); Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 45); Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу (погоджено листом Міністерства освіти України від 15.02.1999 р. № 1/12-347); Про викорис тання шкільних меблів (затверджено Міністерством освіти СРСР 2 червня 1980 р. № 21177-80); Про нормативи граничної напо-внюваності класів, груп, гуртків та нормативи поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у середніх закладах осві ти (затверджено Міносвіти України від 10.09.97 р. № 341); Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навча льно-виховного закладу (затверджено наказом Міністерства осві ти України від 16 червня 1994 р. № 184); Правила безпеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогоспо дарському виробництві (ДНАОП 9.2.30-1.03-98); Правила без пеки під час роботи з біології у загальноосвітніх навчальних закладах (введені в дію з 01.12.98 р.); Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабора торіях) фізики загальноосвітніх навчальних закладів (введені в дію з 01.12.98 р.); Правила безпеки під час проведення навча льно-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії
7
загальноосвітніх навчальних закладів (введені в дію з 01.12.98 р.); Правила безпеки під час проведення занять з фі зичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах (введені в дію з 01.12.98 р.); Правила проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською і студентською молоддю України (затверджено наказом Міносвіти України № 52 від 03.03.99 р.); Примірка інструкція з безпеки діяльності пра цівників дошкільного закладу під час навчально-виховного про цесу (затверджено наказом Міністерства освіти України 13 гру дня 1999 р. № 462); Влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (Державні санітарні прави ла і норми ДСАНШН 5.5.6.009-98); Положення про представ ників профспілки працівників освіти і науки України з питань охорони праці (затверджено постановою президії ЦК профспіл ки працівників освіти і науки України від 11.05.94 р. № 11-32); Типове положення про санаторій-профілакторій для працівни ків і студентів установ Міністерства освіти України (затвердже но правлінням Фонду соціального страхування України 28.12.1994 р.).
1.1.3. Гарантії прав громадян на охорону праці
Згідно з чинним законодавством на всіх підприємствах, в уста новах, організаціях власниками створюються безпечні й нешкідливі умови праці.
До початку роботи власник зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під роз писку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуті, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних про цесів, робота машин, механізмів, устаткування, стан засобів колектив ного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Забезпечення працівників навчальних закладів спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту здійснюється відповідно до ДНАОП 0.05-3.41.81.
8
1.1.4. Час відпочинку працюючих
До часу відпочинку працюючих належать:
вихідні дні (при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному -один вихідний день; загальним вихідним днем є неділя);
святкові дні;
перерва для відпочинку і харчування (не більше двох годин і, як правило, через чотири години після початку роботи);
відпустки.
Порядок надання щорічної основної відпустки
тривалістю до 56 календарних днів керівним,
педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти
та науковим працівникам
Затверджено постановою
Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. № 346
Право на щорічну основну відпустку мають керівні, педагогічні, науково-педагогічні працівники освіти та наукові працівники, які перебувають у трудових відносинах з установами, організаціями, підприємствами (далі - установи) незалежно від форм власності та їх галузевої належності (див. додаток 1.1).
Право керівних, педагогічних, науково-педагогічних (крім тих, що працюють у закладах освіти) та наукових працівників на щоріч ну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі.
За другий та наступні роки роботи відпустка надається згідно з графіками, які затверджуються власником установи або уповнова женим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Керівникам, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам закладів освіти щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогі чним працівникам складається з урахуванням можливості про ведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь.
9
Керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам закладів освіти у разі необхідності санаторно-курорт ного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором.
Особам, які працюють в установі на умовах неповного робочо го часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надаєть ся щорічна основна відпустка повної тривалості.
Керівникам установ щорічна основна відпустка надається за погодженням з вищестоящим органом управління.
Перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, пе редбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикорис тана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, - в ін ший канікулярний період.
За бажанням керівних, педагогічних, науково-педагогічннх працівників освіти та наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996-1997 і наступні робочі роки замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому трива лість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повин на бути менша ніж 24 календарних дні.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників освіти та наукових працівників їм ви плачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників закладів освіти, які до звільнення про працювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація випла чується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, - пропорційно до відпрацьо ваного ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 56, 42 і 28 календар них дні за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).
10
Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих
відпусток
Затверджено Постановою
Кабінету Міністрів України
від 19 січня 1998 р. М 45
Для отримання рекомендації про доцільність надання твор чої відпустки пошукач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лаборато рії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки. Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а та кож набувають одного й того ж наукового ступеня повторно.
3. Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці
тривалістю до трьох місяців надається працівнику, який успіш
но поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча
відпустка надається на підставі заяви працівника та довідки
видавництва про включення підручника чи наукової праці до
плану випуску видань на поточний рік.
П
Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.
Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер роботи (Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р., № 1290).
1.1.5. Охорона праці жінок і молоді
Особлива увага в законодавстві приділяється охороні праці жінок. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (не пов'яза них з фізичною працею або робіт з санітарного та побутового обслуговування).
Гранично допустиме навантаження для жінок при переміщенні вантажів почергово з іншою роботою (до 2 разів на годину) скла дає 10 кг, а переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг.
Загальна маса вантажу, який переміщується протягом кож ної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.
Не допускається залучати до робіт у нічний час (з 22 до 6 години ранку), надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направ ляти у відрядження вагітних жінок і матерів, що годують грудь ми, а також жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей у віці від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.
12
Законодавством України забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років, на важких робо тах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати осіб молодше 18 років до нічних і надурочних робіт і до робіт у вихідні дні.
Не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. У виняткових випадках за згодою батьків можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Всі особи, молодші 18 років, щорічно підлягають обов'язковому медичному огляду.
Щорічна відпустка підліткам надається тривалістю один ка лендарний місяць влітку або за їх бажанням у будь-яку іншу пору року.
Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника не допуска ється без попередньої згоди районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.
Граничні норми підіймання і переміщення важких
речей неповнолітніми
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 22.03.1996 р. Мз 59
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 квітня 1996 р. за М 183/1208
13
5. Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна пере вищувати 24 години на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 годин - для підлітків 16-17 років. Обов'язковим по винен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня.
6.Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.
7. Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищува ти граничних норм, зазначених у таблицях.
Таблиця 1.1. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи
|
Календарний |
Граничні норми ваги вантажу (кг) |
|||
|
вік, років |
короткочасна робота |
тривала робота |
||
|
юнаки |
дівчата |
юнаки |
дівчата |
Примітки:
14
Таблиця 1.2. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками з рівня робочої поверхні та з підлоги
|
Календарний вік, років |
Сумарна вага вантажів (кг), що підіймаються (переміщуються) при виконанні роботи |
|
|
з рівня робочої поверхні |
з підлоги |
|
|
юнаки дівчата |
юнаки дівчата |
Примітки:
3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.
Відстань переміщення вантажу не повинна перевищувати 5 м.
1.2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», Закону Укра їни «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року № 64, Положення про Міністерство освіти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1992 року № 384, Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету Укра їни по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року № 73 та Положення про організацію охорони праці та порядок роз слідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах від ЗО листопада 1993 року № 429 визначено єдину систему організації роботи з охорони праці в управліннях (відділах) і навчально-виховних закладах, яка поширюється на всі навчаль но-виховні заклади України незалежно від підпорядкування і форми власності, та встановлено обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб по забезпеченню здорових і безпеч них умов праці і проведенню навчально-виховного процесу, за побіганню травматизму в навчально-виховних закладах.
15
Управління (відділи) освіти, навчально-виховні заклади у своїй діяльності з організації роботи з охорони праці керуються зако нодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативни ми актами про охорону праці та Положенням про охорону праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-вихов них закладах.
Організація роботи з охорони праці і відповідальність за за гальний її стан в управліннях (відділах) освіти, навчально-виховних закладах покладається персонально на їх керівників.
Міністерство освіти і науки:
забезпечує виконання покладених на нього завдань з питань охорони праці відповідно до Закону України «Про освіту» і несе відповідальність за загальний стан роботи з охорони праці та координує і контролює через управління (відділи) місцевої державної адміністрації діяльність навчально-вихов них закладів по забезпеченню здорових і безпечних умов на вчання, праці і виховання;
проводить єдину науково-технічну політику з питань охоро ни праці, упровадження нових досягнень науки і техніки, си стеми стандартів безпеки праці, направлених на забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;
створює фонд централізованого фінансування заходів з охоро ни праці;
створює службу охорони праці, яка безпосередньо підпо рядковується першому заступникові міністра;
здійснює внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці;
забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і ска сування чинних галузевих і міжгалузевих нормативних актів з охорони праці;
організовує підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва;
забезпечує вивчення основ охорони праці в усіх навчально-виховних закладах;
організовує в установленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;
здійснює оперативний облік групових та зі смертельним на слідком нещасних випадків з учнями, студентами і вихованцями на виробництві і під час навчально-виховного процесу та бере участь (у разі необхідності) у їх розслідуванні;
16
організовує і проводить громадські огляди з охорони праці, наради, конференції і виставки;
здійснює постійний зв'язок з громадськими і державними ор ганами щодо запобігання травматизму вихованців, учнів і сту дентів;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань безпеки життєдіяльності вихованців, учнів і студентів.
1.2.1. Організація роботи з охорони праці управління освіти
Управління (відділи) освіти:
здійснюють загальне керівництво і контроль за організацією роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах, безпо середньо їм підпорядкованих, забезпеченням здорових і без печних умов навчально-виховного процесу;
створюють службу охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» і Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року № 73;
забезпечують виконання наказів міністерства освіти з питань охорони праці та запобігання травматизму в навчально-виховних закладах, приписів органів державного нагляду;
надають необхідну допомогу по створенню безпечних умов праці і проведенню навчально-виховного процесу в установах освіти;
систематично заслуховують керівників про стан роботи з охо рони праці;
тимчасово припиняють або забороняють проведення навча льно-виховного процесу, а також роботи на підприємствах у небезпечних для життя і здоров'я умовах. Притягають в уста новленому порядку до відповідальності осіб, які порушили трудове законодавство, правила і норми охорони праці, вимо ги безпеки проведення навчально-виховного процесу;
контролюють обов'язкове проведення дозиметричного конт ролю в навчально-виховних закладах;
організовують розслідування та облік нещасних випадків відповідно до даного Положення;
здійснюють навчання і перевірку знань з охорони праці керівників навчально-виховних закладів, їх заступників,
17
інспекторів відділів освіти, інженерно-технічних працівників один раз на три роки, якщо це не суперечить спеціальним вимогам, а новопризначених - не пізніше 3-місячного терміну з моменту призначення;
забезпечують установи освіти нормативною і законодавчою документацією з охорони праці;
вивчають і поширюють через методичні служби передовий досвід з питань охорони праці;
здійснюють контроль за правильним поданням установле них пільг особам, які працюють у важких умовах, за забезпе ченням спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
здійснюють контроль за дотриманням норм і правил з охо рони праці в трудових об'єднаннях учнів, студентів і вихо ванців, своєчасним навчанням, інструктажем і перевіркою знань керівників об'єднань з питань охорони праці;
забороняють залучення учнів і студентів до господарських робіт і виробничої практики без екологічного обстеження ро бочих місць відповідними органами державного нагляду. Забезпечують контроль за проведенням робіт, які негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища;
контролюють роботу методичних служб у напрямку створен ня документів з охорони праці, вивчення, узагальнення і по ширення передового досвіду з питань безпечної праці і прове дення навчальних занять у навчально-виховних закладах. Створюють у методичних установах, вищих і професійних на вчальних закладах, на виробничих підприємствах центри з пропаганди знань правил безпечної праці і безпеки жит тєдіяльності;
здійснюють постійний зв'язок з громадськими і державними організаціями з метою запобігання травматизму серед учнів, студентів і вихованців;
здійснюють контроль за якістю виконання будівельно-монтажних робіт на новобудовах;
не допускають введення в експлуатацію об'єктів з недоробками;
організують і проводять у складі комісії приймання навчально-виховних закладів освіти перед початком нового навчаль ного року;
визначають опорні навчально-виховні заклади по створенню здорових і безпечних умов праці і навчання;
18
• організують навчання і атестацію з питань охорони праці
інженерно-технічних працівників, учителів праці, фізики, хімії,
біології, фізичного виховання, завідувачів кабінетами, лабо
рантів, керівників гуртків (секцій) шкіл, професійних училищ
і позашкільних закладів та інших працівників, залучених до
роботи з учнями, вихованцями і студентами.
1.2.2. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах
Керівник (ректор, директор, завідувач):
організовує роботу з охорони праці у структурних підрозділах навчально-виховного закладу згідно з чинним законодавством;
визначає обов'язки і порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці;
забезпечує виконання наказів, розпоряджень, інструктивних матеріалів органів освіти з питань охорони праці, приписів органів державного нагляду, а також своєчасне виконання заходів колективного договору, угоди з охорони праці, пропо зицій профспілкового комітету;
створює в навчально-виховних закладах відповідно до Зако ну України «Про охорону праці» службу охорони праці, яка йому підпорядковується, або призначає відповідальних за ор ганізацію роботи з охорони праці і визначає їх посадові обо в'язки;
організовує заслуховування на засіданнях ради закладу, вироб ничих нарадах звітів керівників структурних підрозділів з питань створення здорових і безпечних умов праці і прове дення навчально-виховного процесу, стану травматизму, ви конання заходів колективного договору або угоди з охорони праці. Видає накази і розпорядження з цих питань;
щорічно укладає колективний договір, угоду з охорони праці і забезпечує їх виконання;
повідомляє про груповий нещасний випадок або випадок зі смертельним наслідком на виробництві і під час навчально-виховного процесу;
організовує розслідування нещасних випадків у навчально-виховному процесі відповідно до Положення;
організовує проведення вступного інструктажу з усіма зара хованими до навчально-виховного закладу;
19
проведення інструктажу оформляється у журналі (див. дода ток 1.2). У навчально-виховному закладі, де створено відділ (бюро) охорони праці, вступний інструктаж проводять його працівники;
організовує роботу по розробленню інструкцій з безпечної праці, а також їх періодичний перегляд (один раз на три роки);
створює умови функціонування громадського контролю;
організовує щорічне подання заявок на забезпечення учнів, студентів і вихованців спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
здійснює контроль за підготовкою студентських загонів, учнівських об'єднань з питань охорони праці, створення здоро вих і безпечних умов праці і відпочинку на місцях дислокації;
забезпечує проведення дозиметричного контролю в навчально-виховних закладах з обов'язковою його реєстрацією;
організовує навчання учнів, студентів і вихованців з питань охорони праці з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних актів;
організовує роботу по виконанню організаційно-технічних за ходів впровадження державної системи безпеки праці;
організовує проведення обов'язкових періодичних медичних оглядів учнів, студентів і вихованців;
забороняє залучення учнів, студентів і вихованців до роботи і виробничої практики без екологічного обстеження робочих місць відповідними органами державного нагляду. Забезпечує контроль за виконанням робіт, які негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища;
здійснює постійний зв'язок з громадськими і державними ор ганами щодо запобігання травматизму учнів, студентів, вихо ванців;
організовує виконання організаційно-технічних заходів по створенню здорових і безпечних умов проведення навчальних занять з учнями, студентами і вихованцями в аудиторіях, кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо;
контролює наявність і використання навчального обладнан ня, приладів, хімреактивів під час навчально-виховного про цесу відповідно до типових переліків і норм, що встановлені чинним законодавством;
забезпечує впровадження вимог державних і галузевих стандартів з безпеки праці у виробництво і навчально-виховний процес;
20
здійснює керівництво постійно діючою комісією по введенню в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання;
оформляє акт приймання і подає їх на затвердження керівникові;
бере участь у підготовці студентських загонів, учнівських об' єднань з питань охорони праці, у створенні здорових і безпеч них умов праці і відпочинку в місцях їх дислокації;
організовує навчання і підвищення кваліфікації професорів, викладачів, інженерно-педагогічних працівників структурних підрозділів з питань безпеки життєдіяльності учнів, студентів і вихованців;
організовує у підрозділі проведення первинного інструктажу на робочому місці, повторного, позапланового, перевірку знань з питань охорони праці учнів, студентів, вихованців з оформ ленням у журналі (див. додаток 1.3);
оформляє у разі необхідності допуск до самостійної роботи;
контролює роботу по розробці і періодичному перегляду (один раз на три роки) інструкцій з охорони праці, а також розділів вимог безпеки в методичних рекомендаціях з виконання ла бораторних робіт у навчальних кабінетах, майстернях тощо, контролює своєчасність проведення інструктажів учнів, сту дентів, вихованців та їх реєстрацію;
бере участь у розробленні колективного договору, угоди з охо рони праці.
Декан факультету:
організовує проведення навчальних занять, виробничої прак тики студентів, науково-дослідних та інших робіт на кафедрах, у студентських наукових гуртках і наукових товариствах;
керує розробленням і періодичним переглядом (один раз на три роки) інструкцій з охорони праці для конкретних робіт, що проводяться у підрозділах факультету, подає їх на затвер дження;
організовує допомогу в підготовці студентських загонів з пи тань охорони праці, перевіряє створення здорових і безпечних умов праці і відпочинку у місцях їх дислокації;
бере участь у розслідуванні нещасних випадків, що трапи лись під час навчально-виховного процесу, науково-дослідних робіт зі студентами;
21
організовує і проводить спільно з профбюро (профкомом) гро мадський і оперативний контроль за станом охорони праці;
здійснює загальне керівництво по внесенню питань з охорони праці у підручники, навчальні й методичні посібники з пред метів кафедр, що входять до складу факультету;
розглядає на засіданнях ради факультету спільно з профбюро (профкомом) стан умов праці і проведення навчальних за нять у підрозділах факультету, вивчення, узагальнення і по ширення передового досвіду з охорони праці. Бере участь у проведенні міжкафедральних нарад і конференцій з питань охорони праці;
бере участь у розробці колективного договору, угоди з охоро ни праці.
Завідувач кафедри:
здійснює безпосереднє керівництво і несе відповідальність за створення здорових, безпечних умов праці і проведення навчально-виховного процесу на кафедрі;
дозволяє проведення навчальних занять, науково-дослідних та інших робіт тільки за наявності відповідно обладнаних і прийнятих до експлуатації приміщень і устаткування, безпеч ного стану робочих місць, що відповідають вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії, правилам і нормам з охорони праці;
вносить питання охорони праці в навчальні програми, мето дичні вказівки до лабораторних робіт, курсових І дипломних проектів;
організовує розроблення і періодичний перегляд (один раз на три роки) інструкцій з охорони праці під час виконання кон кретних робіт, погоджує їх зі службою охорони праці і подає на затвердження керівнику;
проводить з кожним працюючим на кафедрі первинний інструктаж з охорони праці, повторний і позаплановий інструктажі на робочому місці, повторний і позаплановий інструктажі з правил техніки безпеки, перевіряє їх знання з цих питань, оформляє у відповідному журналі, допускає до ро боти, організовує проведення зі студентами інструктажів з техніки безпеки на робочих місцях у лабораторії;
направляє на навчання і перевірку знань нормативних доку ментів з охорони праці студентів, які працюють в умовах підвищеної небезпеки;
22
складає заявки на спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту;
забезпечує своєчасний медичний огляд студентів;
здійснює спільно з громадськістю контроль за станом охоро ни праці;
бере участь у розробленні колективного договору, угоди з охо рони праці;
негайно повідомляє декана факультету, профспілковий комітет і службу з охорони праці про кожний нещасний випадок, що трапився під час навчальних занять, науково-дослідних та інших робіт. Бере участь у розслідуванні й здійсненні заходів по усуненню причин, що призвели до нещасного випадку.
Завідувач кабінету, лабораторії, майстерні, навчально-виробничої майстерні, майстер виробничого навчання:
несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робо чих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентаря тощо;
розробляє необхідні заходи щодо виконання чинних правил та інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, правил пожежної безпеки;
забезпечує учнів, студентів і вихованців спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;
розробляє і переглядає один раз на три роки інструкції з охо рони праці для навчальних виробничих майстерень, кабінетів, лабораторій, навчальних господарств, спортивних залів відповідно до Типових інструкцій;
забороняє використання обладнання, не передбаченого Типо вими переліками, у тому числі нестандартного саморобного, яке встановлене в цехах (дільницях, лабораторіях, кабінетах, навчальних господарствах, полігонах) без дозволу служби охорони праці;
контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення виробничої практики учнів, студентів і вихованців на підприємствах і в установах, забороняє виконання ними робіт, що не передбачені умовами договору;
здійснює навчання та інструктаж з охорони праці під час робіт, що передбачені навчальними програмами і при виконанні прак тичних робіт з професії з обов'язковим вивченням вимог ста ндартів безпеки праці. Проводить вступний інструктаж учнів, студентів і вихованців з обовязковою реєстрацією в журналі,
23
первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний інструктажі - у журналі виробничого навчання;
• бере участь у розробленні колективного договору, угоди з охо
рони праці.
Викладач, учитель, класовод, класний керівник, вихователь:
відповідає за безпечне проведення навчально-виховного про цесу, проводить інструктажі з учнями, студентами і вихован цями з охорони праці під час навчальних занять з обов'язко вою реєстрацією в журналі обліку навчальних занять;
несе особисту відповідальність за збереження життя і здоро в'я учнів, студентів і вихованців під час навчально-виховного процесу;
повідомляє керівника закладу про нещасний випадок, що тра пився;
організовує надання першої допомоги потерпілому;
інструктує учнів і вихованців під час проведення позакласних і позашкільних заходів з реєстрацією в спеціальному жур налі;
веде профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів, студентів і вихованців.
Організація роботи охорони праці під час позакласної,
позашкільної діяльності
Заступник керівника з виховної роботи:
несе безпосередню відповідальність, контролює і вживає необ хідних заходів щодо створення умов, виконання санітарно-гігієнічних норм і вимог з охорони праці і пожежної безпеки під час проведення позакласних і позашкільних заходів;
контролює і надає методичну допомогу керівникам гуртків, спортивних секцій, походів, екскурсій, трудових об'єднань, гро мадських робіт тощо з питань створення безпечних і нешкід ливих умов праці і відпочинку учнів, студентів і вихованців, запобігання травматизму та інших нещасних випадків;
проводить навчання та інструктаж класоводів, класних керів ників, вчителів, учнів та інших осіб, які залучені до організа ції позакласної, позашкільної роботи;
організовує профілактичну роботу з безпеки життєдіяльності учнів, студентів і вихованців.
24
Керівник клубу, гуртка, секції:
забезпечує безпечний стан робочих місць, обладнання, прила дів, інструментів, спортивного спорядження (інвентарю) тощо;
проводить інструктаж з учнями, студентами і вихованцями з техніки безпеки на заняттях з обов'язковою реєстрацією в журналі відповідної форми;
не дозволяє працювати учням, студентам і вихованцям без відповідного спецодягу, взуття та інших засобів індивідуаль ного захисту;
негайно сповіщає керівника установи про нещасний випадок;
несе персональну відповідальність згідно з чинним законо давством за нещасні випадки, що трапились з учнями, студен тами і вихованцями під час проведення занять (заходів);
веде профілактичну роботу з безпеки життєдіяльності серед учнів, студентів і вихованців.
1.2.3. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах
Згідно з Законом України «Про охорону праці», Типовим поло женням про службу охорони праці, затвердженим наказом Дер жавного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.1993 р. № 73, «Положенням про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-вихов них закладах», затвердженим наказом Міністерства освіти Укра їни від 30.11.1993 р. № 429, у навчально-виховних закладах, установах і організаціях освіти керівником створюється служба охорони праці або призначаються відповідальні за організацію роботи з охорони праці для організації проведення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-еко номічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.
З урахуванням специфіки даного закладу опрацьовуються та затверджуються керівниками положення про службу охорони праці навчально-виховних закладів, установ і організацій освіти.
Служба охорони праці (відповідальний за організацію робо ти з охорони праці) вирішує завдання: а) забезпечення безпеки при веденні навчально-виховного про цесу, устаткування, будівель, споруд;
25
б) забезпечення працюючих засобами індивідуального та колек
тивного захисту;
в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників
з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;
д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
Служба охорони праці або відповідальні за організацію робо
ти входять до структури навчально-виховного закладу, установи,
організації освіти як одна з основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації закладу, установи, організації освіти.
Служби охорони праці створюються у навчально-виховних закладах, установах і організаціях освіти при чисельності пра цюючих від 101 до 500 чоловік, яку представляє один спеціаліст з охорони праці. При чисельності працюючих до 101 чоловіка призначаються відповідальні за організацію роботи з охорони праці (за сумісництвом).
Служба охорони праці комплектується спеціалістами, які ма ють вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються: щодо виробничого стажу - осіб, які мають спеціальну освіту з охорони праці, за рівнем освіти - осіб, які прийняті на посаду до затвердження.
Перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці, спеціалістів проводиться в установленому поряд ку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично - один раз на три роки.
Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керу ються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про служ бу з охорони праці.
Працівники служби охорони праці, відповідальні за організацію роботи з охорони праці мають право видавати керівникам струк турних підрозділів обов'язкові до виконання приписи щодо усу нення наявних недоліків.
Припис спеціаліста з охорони праці або відповідального за організацію роботи з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій вони підпорядковані.
26
Працівники служби охорони праці не можуть бути притяг нуті до виконання функцій, не передбачених Законом «Про охо рону праці» та Положенням про службу з охорони праці.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників ос новних виробничо-технічних служб закладу.
Такий принцип зберігається при визначенні посадового стано вища та окладів і для інших працівників служби охорони праці.
Служба охорони праці виконує такі основні функції:
Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.
Складає разом зі структурними підрозділами закладу, устано ви, організації комплексні заходи щодо досягнення встанов лених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого сере довища, а також розділ «Охорона праці» у колективному до говорі.
Проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці.
Організовує:
а) забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами,
положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами
з охорони праці;
б) паспортизацію робочих місць щодо відповідності їх вимогам
охорони праці;
в) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій, а також шкоди від цих подій;
г) підготовку статистичних звітів закладу, установи, організації з
питань охорони праці;
д) розробку перспективних та поточних планів роботи закладу щодо
створення безпечних та нешкідливих умов праці;
є) пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом про ведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсю дження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;
є) підвищення кваліфікації та перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;
ж) заслуховування на засіданнях ради закладу, виробничих нара дах звітів керівників структурних підрозділів з питань створення
27
здорових і безпечних умов праці і проведення навчально-вихов ного процесу, стану травматизму, виконання заходів колектив ного договору або угоди з охорони праці. Готує накази і розпоря дження з цих питань;
з) розслідування нещасних випадків, які сталися під час навчально-виховного процесу відповідно до Положення про порядок роз слідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах;
і) проведення обов'язкових медоглядів працюючих.
Бере участь у:
а) розслідуванні нещасних випадків з працюючими;
б) формуванні фонду охорони праці закладу і розподілі його коштів;
в) роботі комісій з питань охорони праці закладу;
г) роботі комісії з введення в дію завершених будівництв, реконс
трукції або технічного переозброєння об'єктів, відремонтованого
або модернізованого устаткування;
д) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про
охорону праці, що діють в межах закладу;
є) роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.
Розглядає листи, скарги, заяви працюючих з питань охорони
праці.
Надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів
закладу в розробленні заходів з питань охорони праці.
Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних
для життя чи здоров'я працівників або для людей, які їх
оточують, і навколишнього природнього середовища у разі
відмови з цих причин працівників від виконання дорученої
їм роботи.
Контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та
інших нормативних актів, виконання працівниками посадових
інструкцій з питань охорони праці;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та
подань уповноважених трудових колективів і профспілок з пи
тань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду
охорони праці;
в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин,
механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних
процесів, засобів протиаварійного, колективного та індиві
дуального захисту працюючих;
г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих,
контролю та перевірки знань з питань безпеки життєдіяльності
28
посадових осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;
д) забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями і організацію питного ре жиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
є) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;
є) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.
Спеціалісти служби охорони праці мають право:
Представляти заклад в державних та громадських установах при розгляді питань з охорони праці.
Безперешкодно у будь-який час відвідувати структурні підрозділи закладу, установи, організації, зупиняти роботу ви робництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих, одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.
Перевіряти стан безпеки, гігієни праці в структурних підрозділах і об'єктах закладу, видавати керівникам перевіреного підрозділу, об'єкта обов'язковий до виконання припис за формою згідно з додатком до Типового положення про службу охорони праці.
Вимагати від посадових осіб недопущення до роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допу ску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.
Працівники служби охорони праці закладів, установ, ор ганізацій освіти несуть персональну відповідальність за:
а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам чинного за
конодавства з охорони праці;
б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених
Положенням про службу охорони праці та посадовими
інструкціями;
29
в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних
звітів з охорони праці;
г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних
випадків при проведенні навчально-виховного, виробничого
процесу.
1.2.4. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
Положення про охорону праці та порядок розслідування нещас них випадків у навчально-виховних закладах встановлює єди ний порядок розслідування і обліку нещасних випадків, що ста лися під час навчально-виховного процесу, незалежно від місця його проведення з учнями, студентами і вихованцями навчально-виховних закладів.
Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки: трав ми, гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпе чних чинників, травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою, ураження блискавкою, пошкодження внаслідок контакту з представниками фауни і флори, а також інші пошко дження здоров'я при аваріях і стихійних лихах, що сталися:
під час проведення лекцій, уроків, у тому числі допризивної підготовки юнаків, лабораторних занять, спортивних, гуртко вих, позааудиторних, позакласних, позашкільних заходів, інших занять (чи в перервах між ними) відповідно до навчальних і наукових планів;
при проведенні позааудиторних, позакласних, позашкільних та інших заходів у вихідні, святкові та канікулярні дні, якщо ці заходи здійснюються під безпосереднім керівництвом працівника даного навчально-виховного закладу (викладача, вчителя, вихователя, класного керівника тощо) або особи, яка призначена наказом керівника закладу;
під час занять з трудового і професійного навчання, професійних, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, вироб ничої та навчальної практики, які проводяться відповідно до навчальних планів у навчально-виховних закладах або дільницях (територіях), що їм належать;
під час перебування (відпочинку) у студентських загонах, та борах праці і відпочинку, шкільних лісництвах, на навчально-дослідних ділянках;
ЗО
при проведенні спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих закла дом у встановленому порядку;
під час перевезень учнів, студентів і вихованців до місця про ведення заходів і назад, а також при організованому пряму ванні їх на запланований захід на громадському транспорті або пішки.
Нещасний випадок, який стався під час навчально-виховного процесу і викликав в учня, студента або вихованця втрату праце здатності (здоров'я) не менше одного дня відповідно до медично го висновку, оформляється актом форми Н-2 (додаток 1.4).
Адміністрація закладу зобов'язана видати потерпілому (його батькам або особі, яка представляє його інтереси) копію акта фор ми Н-2 про нещасний випадок, оформленого державною мовою, не пізніше трьох днів після закінчення розслідування по ньому.
Акт форми Н-2 підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчально-виховного закладу протягом 45 років.
Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, складання акта форми Н-2, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник навчально-виховного закладу.
Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків, що трапилися під час навчально-виховного процесу, а також виконання заходів з усунення при чин, що викликали нещасний випадок, здійснюють вищі органи управління освітою.
У разі відмови адміністрації закладу в складанні акта форми Н-2, а також при незгоді потерпілого (його батьків або особи, яка представляє його інтереси) зі змістом акта форми Н-2 конфлікт розглядає вищий орган освіти у термін не більше семи днів з моменту подання письмової заяви. Його рішення є обов'язковим для виконання адміністрацією закладу. У разі необхідності ви щий орган, потерпілий (його батьки або особа, яка представляє його інтереси) одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду за охороною праці, або органу держа вного управління охороною праці, або профспілкового органу.
Медична установа, куди доставлено учня (або він там знахо диться на лікуванні), студента чи вихованця, який постраждав від нещасного випадку, що стався під час навчально-виховного процесу, зобов'язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер ушкоджень.
31
По закінченні терміну лікування потерпілого (потерпілих) керівник закладу направляє до вищого органу управління освітою повідомлення про наслідки нещасного випадку (додаток 1.5).
При пожежах з нещасними випадками керівник закладу повідомляє територіальні органи пожежної охорони про осіб, які одержали опіки та інші травми, пов'язані з пожежею, для прове дення профілактичних заходів щодо запобігання подібним ви падкам.
Винні в порушенні Положення про охорону праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закла дах, приховуванні нещасного випадку, що трапився, притягають ся до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування
та облік
Про кожний нещасний випадок, який стався з учнем, студентом чи вихованцем, потерпілий або свідок нещасного випадку негай но сповіщає безпосередньо керівника навчально-виховного про цесу, який зобов'язаний терміново організувати першу долікарську допомогу потерпілому та його доставку до лікувальної установи, повідомити про випадок, що стався, керівника закладу та службу охорони праці, до прибуття комісії з розслідування зберегти об становку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків).
Про нещасний випадок, що трапився під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, що проводиться, повинен негайно повідомити також орган управління освітою за місцем події.
Керівник закладу зобов'язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, які викликали нещасний випадок, повідомити батьків потерпілого (особу, яка представляє його інтереси) і зро бити запит висновку з медичної установи про характер і тяжкість ушкодження потерпілого.
Керівник закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:
голови - заступник керівника закладу;
членів - працівник служби охорони праці, представники пе дагогічного колективу.
32
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення правил безпеки життєдіяльності, по можливості отримати пояснення у потерпілого;
скласти акт про нещасний випадок за формою Н-2 у чоти рьох примірниках, з'ясувати обставини і причини;
розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб і направити на затвер дження керівникові закладу.
До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних чинників, медичний висновок тощо.
Керівник закладу протягом доби після закінчення роз слідування затверджує чотири примірники акта форми Н-2 і по одному направляє:
до підрозділу, де стався нещасний випадок;
начальникові служби охорони праці;
до архіву навчально-виховного закладу;
потерпілому (його батькам або особі, яка представляє інтереси останнього).
Нещасний випадок, про який потерпілий за відсутності свідків не повідомив керівника закладу або наслідки від якого виявили ся не відразу, повинен бути розслідуваний у термін не більше місяця з дня подачі письмової заяви потерпілим (його батьками або особою, яка представляє інтереси останнього). У такому разі питання про складання акта за формою Н-2 вирішується після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок, що стався, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасників за ходу та інших доказів. Одержання медичного висновку поклада ється на адміністрацію навчально-виховного закладу.
Нещасний випадок, що стався під час проведення далеких походів, екскурсій, експедицій, розслідується комісією органу управління освітою, на території якого стався нещасний випа док. У разі неможливості прибуття на місце пригоди представни ка закладу, з учнем, студентом, вихованцем якого стався нещас ний випадок, до складу комісії включається представник однієї з установ, підвідомчих органу управління освітою, що проводить
33
розслідування. Матеріали розслідування, включаючи акт за фор мою Н-2, направляються до органу управління освітою за місцем знаходження закладу.
Нещасний випадок, що стався з учнями загальноосвітньої школи, профтехучилища, студентами вищих навчальних закладів, які проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу підприємства, розслідується спільно з представником органу управління освітою згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Поло ження про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», офор мляється актом за формою Н-1 і обліковується підприємством.
Нещасний випадок, що стався на підприємстві з учнем зага льноосвітньої школи, профтехучилища, студентом вищого на вчального закладу, які проходять практику або виконують робо ту під керівництвом викладача, майстра виробничого навчання на дільниці, виділеній підприємством для цієї мети, розслідується органом управління освітою спільно з представником підприємства і береться на облік органом управління освітою, навчально-виховним закладом. Один примірник затвердженого акта форми Н-1 направляється за місцем навчання потерпілого, а копія - до відповідного органу управління освітою.
Усі нещасні випадки, оформлені актами Н-1, Н-2, реєструють ся органом управління, навчально-виховними закладами в спеціальному журналі (додаток 1.6).
Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:
групові (одночасно з двома і більше потерпілими);
зі смертельним наслідком.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смер тельним наслідком керівник закладу зобов'язаний негайно повідомити:
медичну установу за місцем, де стався нещасний випадок;
вищий орган управління освітою за підлеглістю, включаючи й міністерство (відомство), у віданні якого знаходиться навчально-виховний заклад;
батьків потерпілого або особу, яка представляє його інтереси;
прокуратуру, орган внутрішніх справ за місцем, де стався не щасний випадок;>
34
• місцеві органи державного нагляду, якщо зазначений не
щасний випадок стався на об'єктах, підконтрольних цим
органам.
Повідомлення передається телеграфом, телефоном або іншим засобом зв'язку.
Такі ж повідомлення надсилаються, якщо смерть потерпілого настала під час тимчасового звільнення від занять у навчально-виховному закладі в установленому порядку. У цих випадках спеціальне розслідування здійснюється з використанням мате ріалів раніше проведеного розслідування.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертель ним наслідком, що стався під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, який проводиться, негайно повідомляє орган управління освітою, проку ратуру за місцем події, керівника закладу, де навчається потерпілий.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку і випадку зі смертельним наслідком проводиться комісією зі спеціального розслідування у складі:
голови - керівник (заступник) вищого органу, керівник (за ступник) вищого навчального закладу;
членів - керівник (заступник) закладу (факультету), началь ник (працівник) служби охорони праці, представник педа гогічного колективу.
Комісія зі спеціального розслідування протягом 10 днів роз слідує нещасний випадок і складає акт спеціального розслідування, оформлює інші необхідні документи та матеріали. У разі необ хідності встановлений термін розслідування може бути продов жений органом, який утворив комісію зі спеціального роз слідування.
Матеріали спеціального розслідування повинні містити:
копію наказу про створення комісії зі спеціального роз слідування;
акт спеціального розслідування;
копію акта за формою Н-2 на кожного потерпілого окремо;
плани, схеми і фотознімки місця події;
протоколи опитувань, пояснення свідків нещасного випадку та інших причетних осіб, а також посадових осіб, відповідальних за дотримання вимог норм і правил з охорони праці;
витяг з журналу про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці, правил поведінки;
35
медичний висновок про характер і тяжкість ушкоджень, що вчинені потерпілому, причини його смерті;
висновок експертної комісії (якщо така була створена) про причини нещасного випадку, результати лабораторних та інших досліджень, експериментів, аналізів тощо;
витяги з інструкцій, положень, наказів та інших актів, що визначають заходи, які забезпечують безпечні умови прове дення навчально-виховного процесу та відповідальних за це осіб.
На вимогу комісії зі спеціального розслідування адміністрація зобов'язана:
запросити для участі в розслідуванні нещасного випадку спеціалістів-експертів, з яких може створюватись експертна комісія;
зробити фотознімки пошкодженого об'єкта, місця нещасного випадку та подати інші необхідні документи;
провести технічні розрахунки, лабораторні дослідження, ви пробування та інші роботи;
надати транспортні засоби та засоби зв'язку, необхідні для розслідування;
забезпечити друкування, розмноження у необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку. Експертна комісія створюється за розпорядженням голови
комісії зі спеціального розслідування. Питання, які потребують експертного висновку, і матеріали з висновками експертної комісії оформляються письмово.
Навчально-виховний заклад, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи спеціалістів.
Голова комісії, яка проводила спеціальне розслідування не щасного випадку, у п'ятиденний термін після його закінчення направляє матеріали до прокуратури за місцем, де стався групо вий нещасний випадок або випадок зі смертельним наслідком.
Копії актів спеціального розслідування і форми Н-2 (на кож ного потерпілого окремо) та наказ керівника закладу за резуль татами розслідування нещасного випадку направляються до відповідного вищого органу управління освітою.
Керівник закладу, органу управління, якому підлягає заклад, зобов'язаний у п'ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ
36
про вжиття запропонованих комісією зі спеціального роз слідування заходів щодо запобігання подібним випадкам, а також притягти до відповідальності осіб, які допустили порушення за конодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, вимог безпеки проведення навчально-виховного процесу.
Про виконання зазначених заходів керівник закладу письмово повідомляє вищий орган управління, а по об'єктах, що підконтрольні органам державного нагляду, - їх місцевим органам.
Розслідування групового нещасного випадку з особливо тяж кими наслідками (при яких загинуло п'ять і більше осіб) прово дить комісія, призначена міністерством (відомством). До її скла ду поряд з працівником міністерства (відомства) входять пред ставники органів охорони здоров'я, повноважний представник профспілкового органу, а за необхідності - представник відповідного органу державного нагляду.
Звітність про нещасні випадки і аналіз причин, що призвели до них
Керівник закладу зобов'язаний забезпечити проведення деталь ного аналізу причин нещасного випадку, що трапився, і розроби ти ефективні заходи з усунення причин травматизму.
Міністерство освіти і науки України, відомства, у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади, органи управління освітою Республіки Крим, обласні, міські і районні управління (комітети, відділи), навчально-виховні заклади проводять аналіз причин нещасних випадків, що трапились, розробляють заходи по запобіганню травматизму, заслуховують на засіданнях колегій, ректоратів тощо та забезпечують їх виконання.
Нещасні випадки з особливо тяжкими наслідками (при заги белі п'яти і більше осіб) розглядаються на засіданні колегії міністерств (відомств), у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади.
Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків, що трапились з учнями, студентами і вихованцями під час навчально-виховного процесу, а також за виконанням заходів по усуненню причин нещасних випадків здійснюють Міністерство освіти і науки України, відомства, у віданні яких знаходяться навчально-виховні заклади, органи управління освітою Республіки Крим, управління (відділи, комітети) освіти.
37
Контроль за правильним і своєчасним розслідуванням і обліком нещасних випадків, а також за виконанням заходів по усуненню причин, що призвели до нещасного випадку, здійснюють відповідні органи державного нагляду.
Відомості про всі нещасні випадки за підсумками року, офор млені актами за формами Н-1 і Н-2, узагальнюються у звітності установленої форми (див. додаток 1.7) і з пояснювальною запи скою (стислим аналізом причин і чинників нещасних випадків) надсилаються органам управління освітою, вищим навчальним закладом до вищого органу.
Якщо нещасний випадок стався в минулому звітному періоді, а потерпілий помер у наступному звітному періоді, то у звіті за минулий період цей випадок зараховується до загальної кількості потерпілих, а у звіті за наступний період тільки до потерпілих зі смертельним наслідком.
1.3. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спря мовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства і його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові та державні органи і прокуратура.
На підприємствах контролюють стан охорони праці директор, його заступники, головний інженер, інженер з охорони праці, го ловні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бри гадири, робітники. Основними видами контролю за станом охо рони праці на підприємстві є:
повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;
адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;
контроль, що здійснює служба охорони праці на підприємстві;
паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов у це хах і на дільницях;
нагляд з боку державних інспекцій.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.
38
На підприємствах з кількістю 50 і більше працюючих за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Вона складається з представників власника, профспілок, уповноважених трудового колективу, спеціалістів з безпеки, гігієни праці і представників інших служб підприємства. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.
Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:
трудові колективи через обраних ними уповноважених;
професійні спілки в особі своїх виборних органів і представ ників;
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право:
безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові пропозиції про усу нення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці;
вимагати від керівника структурного підрозділу припинення роботи, якщо на виробництві створюється загроза життю або здоров'ю працюючих;
• вносити пропозиції про притягнення до відповідальності
працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок ор
ганізує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони
праці від роботи на передбачений колективним договором термін
зі збереженням за ним середнього заробітку.
Уповноважені трудових колективів діють відповідно до Ти пового положення, затвердженого Державним комітетом Украї ни з нагляду за охороною праці за погодженням з профспілками.
Уповноважені трудових колективів з охорони праці беруть участь:
у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещас них випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки;
у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допо моги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання ним правил техніки безпеки, що спричинило травмування;
у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небез печної для життя чи здоров'я працівника або для людей, які
39
його оточують, і навколишнього природнього середовища, якщо працівник відмовився виконувати з цих причин доручену йому роботу;
• у розробленні розділу «Охорона праці» колективних дого
ворів та угод, комплексних заходів щодо досягнення встанов
лених нормативів з питань охорони праці;
• у роботі комісій з питань атестації робочих місць та їх
відповідності вимогам правил з охорони праці.
Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням вла
сниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону
праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належ
ного виробничого побуту для працівників, забезпеченням їх за
собами колективного та індивідуального захисту.
Професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних про грам і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити влас никам, державним органам управління подання з питань охоро ни праці та одержувати аргументовану відповідь.
Представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:
в опрацюванні національної, галузевих і регіональних про грам поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань поліпшення умов і безпеки праці;
в опрацюванні державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;
в опрацюванні власником комплексних заходів поліпшення умов безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, прове денні перевірки їх виконання, контролі за використанням коштів фонду охорони праці підприємства;
у формуванні розділу «Охорона праці» колективного догово ру (типовий перелік основних заходів з охорони праці, безпе ки життєдіяльності, які можуть бути включені в колдоговір, угоду установи, закладу освіти, містить додаток 1.8);
у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі в спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охо рони праці вищих профорганів, у розробці заходів щодо їх попередження;
у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та
40
\
розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;
у розробці пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;
в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що ви значаються законодавством і колективним договором (уго дою, трудовим договором);
у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегля ду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці;
у роботі комісій: з питань охорони праці підприємств; з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці; з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність вимогам нормативних актів про охорону праці; з атестації робочих місць за умовами праці;
у підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небез печної для життя чи здоров'я працівника, людей, які його оточують, або для навколишнього середовища, та обґрунтова ності відмови працівника від роботи з цих причин (на рівні первинної профорганізації, а при конфліктах - на рівні пред ставника вищих профорганів).
Комісія і уповноважений трудового колективу з охорони праці та профспілки повинні контролювати дотримання трудового зако нодавства, своєчасність і повноту інструктажу працівників, вияв ляти несправність верстатів, інструментів, захисних пристроїв, вен тиляції, вимагати від адміністрації вжити заходів до його усунен ня, стежити за своєчасним прибиранням відходів, порядком в проходах і на робочому місці, перевіряти забезпеченість робітників спецодягом, захисними засобами.
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:
Державний комітет України з нагляду за охороною праці;
Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
органи державного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
41
• органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Мі
ністерства охорони здоров'я України.
Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуван ням законів про охорону праці здійснюється Генеральним про курором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затвер джуються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
надсилати керівникам підприємств, а також посадовим осо бам місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору шень і упущень з охорони праці;
зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць та обладнання до усунення пору шень вимог охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб обійманій посаді, пе редавати, якщо необхідно, матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
1.4. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони .праці є ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з пи тань охорони праці». Даний нормативний документ спрямований
42
на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з пи тань охорони праці, яка проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студента ми закладів освіти.
Відповідальність за дотримання навчальних планів і програм , навчання з питань охорони праці, використання в повному обся зі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладі освіти (ЗО), працівників, студентів, учнів та вихованців несуть керівники відповідних ЗО.
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охо рони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій згідно з Типовим положенням, затвердженим Державним комі тетом України з нагляду за охороною праці.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (додаток 1.9) або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік пе ревірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузевого або регіонального управління охороною праці з участю представ ників органу державного нагляду та профспілок (додаток 1.10).
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.
У разі незадовільних знань з питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання.
Міністерство освіти і науки України організовує вивчення ос нов охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охо рони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних галузей народного господарства за програмами, погодженими з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
Навчальні плани (інші документи, що регламентують перелік навчальних дисциплін, їх обсяги в4 годинах, види занять та фор ми контролю знань) ЗО всіх рівнів незалежно від їх галузевого
43
підпорядкування і форм власності повинні передбачати вивчен ня питань з охорони праці.
Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в ЗО регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами або навчальними програмами нормативних дисциплін з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які затверджуються Міністерством освіти за погодженням з Держнаглядохоронпраці.
У підручниках, навчальних посібниках, методичних матері алах, дидактичних засобах і т. ін. зі спеціальних дисциплін повинні передбачатися розділи з охорони праці за відповідною тематикою.
У дошкільних закладах освіти (далі - ДЗО) вихованці вивча ють питання охорони життя, здоров'я та норм поведінки, що має передбачатися планами навчально-виховної роботи ДЗО.
Зміст, обсяги, методи та засоби навчання вихованців ДЗО з питань охорони життя, здоров'я та норм поведінки визначають ся програмами і методичними розробками Міністерства освіти України. Орієнтовна тематика такого навчання наведена в дода тку 1.11.
До проведення навчання вихованців ДЗО з питань охорони життя, здоров'я та норм поведінки залучаються педагогічні та медичні працівники ДЗО, які мають підготовку з цих питань в обсязі відповідного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рів нів, сторонні фахівці з відповідних питань - пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху тощо.
Облік проведення навчання вихованців ДЗО з питань охоро ни життя, здоров'я та норм поведінки ведеться в журналі плану вання навчально-виховної роботи відповідно до встановлених Міносвіти вимог.
У середніх закладах освіти (далі - СЗО) учні вивчають пи тання охорони життя, здоров'я та безпеки праці, що має передба чатися навчальними планами і програмами СЗО.
Обсяги, зміст навчання та форми перевірки знань з питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці в СЗО визначаються типовими навчальними планами і програмами, які затверджу ються Міносвіти за узгодженням з Держнаглядохоронпраці.
Щорічно вивчення учнями питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці в СЗО має завершуватися перевіркою знань з відповідними записами про її результати в класному журналі.
44
При вивченні загальноосвітніх дисциплін, спецкурсів та фа культативів, при проведенні практичних і лабораторних занять, на уроках трудового навчання тощо мають вивчатися питання охорони праці, пов'язані з тематикою цих дисциплін і робіт, що повинно передбачатися в планах проведення відповідних за нять сзо.
Облік виконання планів навчання учнів у СЗО з питань охо рони життя, здоров'я та безпеки праці ведеться в журналі вико нання педагогічного навантаження відповідно до встановлених Міносвіти вимог.
У позашкільних закладах освіти (далі - ПЗО) в планах навчально-виховної роботи повинно передбачатися вивчення пи тань охорони життя, здоров'я та безпеки праці, пов'язаних з профілем, напрямами та конкретною тематикою навчально-виховної роботи ПЗО.
Вивчення питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці в ПЗО здійснюється одночасно з проведенням занять та інших заходів за планами навчально-виховної роботи.
Облік вивчених питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці і результатів перевірки знань з цих питань ведуть відповідні працівники ПЗО окремою графою в журналах обліку навчально-виховної роботи.
Учні професійно-технічних закладів освіти (далі - ПТЗО) на базі раніше набутих знань у процесі дошкільної і загальної осві ти вивчають дисципліну «Охорона праці».
При підготовці працівників за професіями специфічні питан ня охорони праці для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін - з метою поєднання технологічної підготовки з підготовкою з охорони праці, а робочі навчальні програми цих дисциплін повинні включати відповідні питання охорони праці.
Про вивчення передбачених у робочих навчальних програмах питань охорони праці (як з дисципліни «Охорона праці», так і зі спеціальних і загальнотехнічних дисциплін) викладачі та майст ри виробничого навчання роблять відповідні записи в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.
У вищих закладах освіти (далі - ВЗО), незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчаль них дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони пра ці» та «Охорона праці в галузі», а також окремі питання (розділи)
45
з охорони праці та безпеки життєдіяльності в загально-техніч них і спеціальних дисциплінах, які органічно пов'язані з їх тематикою і передбачені в навчальних програмах цих дисцип лін, - відповідно до наказу Міносвіти України від 02.12.98 № 420 «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України», зареєстрова ного Міністерством юстиції України 03.02.99 за № 59/3352.
Кількість годин, передбачених для вивчення нормативних навчальних дисциплін «Безпека жттєдіяльності», «Основи охо рони праці» та «Охорона праці в галузі», не може зменшуватись при розробці та перегляді освітньо-професійних програм без по годження з Держнаглядохоронпраці. За рішенням ВЗО обсяги навчання в годинах з цих дисциплін можуть збільшуватися за лежно від небезпечності професії, за якою здійснюється,підготов ка фахівців^.
До початку колективної трудової діяльності (студентські за гони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади тощо) учні і студенти у своїх закладах освіти вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти про охо рону праці, а за місцем колективної трудової діяльності вони проходять навчання з питань охорони праці згідно з чинним на підприємстві положенням про навчання.
У закладах післядипломної освіти (далі - ЗПО), незалежно від рівня акредитації ЗПО та освітньо-кваліфікаційного рівня слухачів, навчальні плани повинні передбачати вивчення дисци плін з питань охорони праці.
Крім того, робочі навчальні програми профілактичних дисци-. плін повинні передбачати вивчення питань охорони праці, пов'я заних з тематикою цих дисциплін.
Перелік навчальних дисциплін з питань охорони праці, їх обсяги в годинах і види навчальних занять при розробці робочих навчальних планів перепідготовки та підвищення кваліфікації визначаються ЗПО з урахуванням небезпечності технологічних процесів, що застосовуються в галузі, для якої готуються кадри, та чинних нормативно-правових актів, затверджених Міністерст вом освіти.
Формою підсумкового контролю знань після вивчення дисци плін з охорони праці в ЗПО є іспит.
Дипломні проекти і роботи випускників ЗПО повинні містити розділи, а білети випускних іспитів - питання з охорони праці.
46
При підготовці в ПТЗО працівників за професіями, що засто совуються на роботах зі шкідливими, небезпечними і важкими умовами праці, навчання проводиться з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 «Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами зі шкід ливими та небезпечними умовами праці», затвердженого нака зом Держнаглядохоронпраці від 30.12.94 № 130 і зареєстрова ного Міністерством юстиції 20.01.95 за № 14/550.
Прийом неповнолітніх до навчально-виховних закладів для навчання професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Міністерством освіти України.
Перед вступом до навчально-виховних закладів неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд з метою визначення їх професійної придатності за станом здоров'я. Прийом неповноліт ніх на навчання в ці заклади здійснюється за умови досягнення ними 18-річного віку на момент закінчення навчання.
Режим робочого дня неповнолітніх під час теоретичного і виробничого навчання у навчально-виховному закладі і на під приємстві, повинен відповідати чинному законодавству та навча льному плану з обов'язковим урахуванням обмежень щодо три валості робочого дня, праці в нічний час, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, підіймання і переміщення речей, маса яких переви щує встановлені для них граничні норми.
Навчальні робочі місця залежно від умов праці та прийнятої технології виконання робіт повинні бути забезпечені засобами технологічної оснастки та колективного захисту, відповідними їх призначенню, а також засобами зв'язку та сигналізації. Непов нолітні, які проходять виробничу практику або виробниче на вчання на цих робочих місцях, повинні бути забезпечені індиві дуальними засобами захисту згідно з чинними нормами і прави лами охорони праці.
Технічний стан обладнання навчального кабінету (лаборато рії, навчально-виробничої майстерні) перед початком роботи на ньому неповнолітніх перевіряється завідуючим кабінетом (лабо раторією, навчально-виробничою майстернею) або майстром ви робничого навчання на справність і відповідність нормативним актам про охорону праці.
47
Проведення виробничої практики та виробничого навчання
На неповнолітніх, які проходять виробничу практику або вироб ниче навчання в умовах підприємства, поширюються діючі на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку, пра вила, норми та інструкції з охорони праці.
Перед виробничою практикою або виробничим навчанням на підприємстві неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд.
Перед початком виробничої практики або виробничого на вчання неповнолітні повинні пройти попереднє навчання з охо рони праці в обсязі діючих на підприємстві навчальних програм з подальшою перевіркою знань в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання повинна бути не менше передба ченої діючими в галузі правилами безпеки.
Неповнолітні під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть знаходитись у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з важкими роботами і роботами зі шкідливими або небезпечними умовами праці, не більше 4 годин на день за умови суворого дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарно-гігієнічних норм.
Протягом перших 10-15 змін виробничої практики неповно літні проходять стажування як дублери на робочих місцях. Пі сля стажування організовується перевірка засвоєння ними нави чок керування машинами та механізмами, знання правил техніч ної експлуатації обладнання та нормативних актів з охорони праці з метою визначення готовності неповнолітніх до подаль шої роботи на штатних робочих місцях.
Неповнолітнім практикантам, які виявили необхідні знання та уміння в практичній роботі, постійно діючою комісією з пере вірки знань з питань охорони праці підприємства надається до звіл на управління устаткуванням, машинами та механізмами під наглядом досвідченого працівника-інструктора підприємства (майстра виробничого навчання).
Наказом по навчально-виховному закладу на період прове дення виробничої практики та виробничого навчання признача ються відповідальні особи цього закладу за їх проведення, які зобов'язані контролювати створення на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці для неповнолітніх, їх інструктування і навчання з техніки безпеки, пожежної безпеки, дотрл^ння не повнолітніми вимог охорони праці.
48
Наказом по підприємству з числа його керівних працівників або провідних спеціалістів призначаються особи, на яких покла дається керівництво практикою неповнолітніх на підприємстві.
Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчально-виховного закладу не допускають ви користання неповнолітніх на роботах, не передбачених догово ром між підприємством і навчально-виховним закладом або на самостійних (без нагляду працівника-інструктора) роботах, які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердже ного наказом Державного комітету України по нагляду за охо роною праці від ЗО листопада 1993 року № 123.
Закріплення неповнолітніх за досвідченими працівниками-інструкторами оформляється тим же наказом по підприємству, яким з числа кваліфікованих фахівців призначаються особи, від повідальні за організацію та безпечне проведення практики на дільниці (в цеху) і надання допомоги практикантам в набутті професії.
Інструкторами для навчання неповнолітніх призначаються кваліфіковані працівники, які мають стаж роботи з даної профе сії менше трьох років.
Щозмінно працівник-інструктор (майстер виробничого на вчання) до початку і під час виконання роботи неповноліт нім повинен:
інструктувати його безпосередньо на робочому місці щодо без печних методів праці;
контролювати дотримання ним вимог з охорони праці, поже жної безпеки, засвоєння безпечних прийомів праці під час роботи;
стежити за справністю обладнання, інструментів, засобів ін дивідуального та колективного захисту, що використовують ся в процесі роботи;
вживати відповідних заходів, а в разі необхідності припиняти роботу, якщо виявлена небезпека здоров'ю або життю непов нолітнього чи оточуючих його працівників, або неповноліт нім застосовуються небезпечні методи праці.
Неповнолітній практикант зобов*язаний:
• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону
праці, інструкцій з охорони праці для працівників відповід
них професій та видів робіт, правила поводження з машинами,
49
механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробницт ва, користування засобами колективного та індивідуального захисту;
додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та пра вилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
виконувати під час практики або виробничого навчання ро боти тільки за дорученням та під безпосереднім керівницт вом або наглядом працівника-інструктора (майстра вироб ничого навчання), за яким він закріплений;
не заходити в цехи та виробничі приміщення, гірничі вироб ки та на інші об'єкти, які не пов'язані з проходженням прак тики або виробничого навчання, без дозволу працівника-інструктора (майстра виробничого навчання);
у разі виникнення виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або життю людей, які його оточують, навколишньому природному середовищу, повідомляти про не безпеку свого працівника-інструктора (майстра виробничого навчання) або іншу посадову особу і діяти відповідно до пра вил поведінки при виникненні аварій.
Інструктажі з питань охорони праці за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, поза плановий та цільовий.
Порядок проведення інструктажів для вихованців,
учнів, студентів
Вступний інструктаж проводиться на початку занять. Інструк таж проводить працівник служби охорони праці, а за відсутно сті такого - особа, на яку наказом керівника ЗО покладено ці обов'язки:
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;
у разі екскурсії на підприємство;
з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.
Програма вступного інструктажу розробляється службою охо рони праці ЗО або призначеною керівником особою. Програма і тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником
50
закладу освіти. Орієнтовний перелік питань вступного інструк тажу наведений у додатку 1.12.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в жу рналі реєстрації вступного інструктажу (додаток 1.13), який збе рігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.
Первинний інструктаж проводиться з вихованцями, учня ми і студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО:
на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навча льний процес пов'язаний із небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, пе ред уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортив ними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при про веденні заходів за межами території ЗО;
перед виконанням кожного навчального завдання, пов'яза ного з використанням різних механізмів, інструментів, мате ріалів тощо;
• на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми)
навчального плану (програми) - із загальних вимог безпеки, по
в'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.
Тематика інструктажу та порядок його проведення визнача
ються відповідними положеннями Міністерства освіти України.
Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні пору шень вимог безпеки, вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навча льних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів за нять, передбачених навчальними планами.
Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду масових заходів.
Облік проведення інструктажів здійснюється згідно з чинни ми положеннями Міністерства освіти в журналах обліку те оретичного і виробничого навчання.
Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять відповідні вчителі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тре нери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (ла бораторій) тощо за відповідними інструкціями чи програмами.
Відмітка про проведення первинного та позапланового інструк тажів робиться в журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці (додаток 1.13).
51
1.5. ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
У результаті дії несприятливих чинників виробничого середо вища на підприємстві можуть траплятися нещасні випадки. Статистика нещасних випадків на виробництві свідчить, що 15-20 років тому в Україні на виробництві щороку гинуло бли зько 4 тис. людей, що в 1,5 раза більше, ніж сьогодні. Але й тепер щороку на виробництвах України травмується близько 120 тис. осіб, з яких 2,5 тисячі гине, більш ніж 10 тис. осіб одержують профзахворювання. Щороку на канікулах гине 30-32 студенти вузів, і за рік стається близько 1000 нещасних випадків зі студентами та викладачами.
Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обу мовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням орга нізму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.
Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небез печного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання спричиняє тривала дія небезпечного виробничого чинника.
Виробнича травма - це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок впливу виробни чих чинників.
Травми залежно від характеру дії бувають:
механічні (забите місце, переломи);
термічні (опіки, обмороження);
хімічні (отруєння, опіки);
електричні,(електричні опіки, електричні мітки, електрооф-тальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);
психічні (переляк, шок).
Залежно від тяжкості наслідку втрата працездатності може бути:
тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на роботу;
постійно-тимчасова - людина відновила працездатність пі сля травми і повернулася на роботу, але залишились наслідки травми (втратила палець або кульгає внаслідок перелому);
52
• постійна - постійна втрата працездатності (інвалід І групи).
Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і
нещасних випадків на виробництві, називається виробничим трав матизмом.
Явище, що характеризується сукупністю професійних захво рювань, називається професійною захворюваністю.
Причини нещасних випадків
Причини виробничого травматизму поділяються на організацій ні, технічні і психофізіологічні.
Організаційні:
незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:
відсутність або неякісне проведення інструктажу;
допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'я зків з питань охорони праці;
порушення режиму праці та відпочинку;
відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору);
невикористання засобів індивідуального захисту через неза безпеченість ними;
виконання робіт з відключеними, несправними засобами ко лективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освіт лення тощо;
залучення до роботи працівників не за спеціальністю (профе сією);
порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;
порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
порушення правил дорожнього руху;
53
незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наяв ності);
незастосування засобів колективного захисту (за їх наяв ності);
порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі;
невиконання посадових обов'язків;
невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
Технічні:
конструкторські недоліки, недосконалість, недостатня надій ність засобів виробництва;
конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, спо руд, обладнання тощо;
неякісне виконання будівельних робіт;
недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологіч ного процесу;
незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території; засобів виробництва; транспортних засобів;
незадовільний стан виробничого середовища.
Психофізіологічні:
алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсичне отруєння;
низька нервово-психічна стійкість;
погані фізичні дані або стан здоров'я;
незадовільний «психологічний» клімат у колективі;
травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.
1.6. ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ
ОХОРОНИ ПРАЦІ
54
Копії звітів з питань охорони праці.
Акти про випробування котлів і систем опалення тощо.
19.Акт прийому готовності навчального закладу до нового на вчального року.
2 5. Протокол загальних зборів трудового колективу про вибори
уповноваженого з питань охорони праці. 26.Журнал обліку і терміну носіння працівниками спецодягу,
спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
55
Додатки до розділу 1
Додаток 1.1
до Порядку надання щорічної основної
відпустки тривалістю до 56 календарних
днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним
працівникам освіти та науковим працівникам
Тривалість
щорічної основної відпустки керівним, педагогічним,
науково-педагогічним працівникам освіти
та науковим працівникам
Посада
Тривалість
щорічної
основної
відпустки,
календарні
дні
1. Дошкільні заклади освіти
1.1. Дитячі ясла-садки, дитячі садки (у тому числі інтернатного
типу), дитячі ясла
Завідувач-вихователь, методист-вихователь, інструктор з фізкультури, музичний керівник, практичний психолог, соціальний педагог
Вчитель-дефектолог, учитель-логопед
1.2. Дитячі будинки, дошкільні заклади компенсуючого типу для
дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку
Директор
Завідувач1
Заступник директора з навчально-виховної (виховної) роботи
Вихователь
Старший вихователь
Вихователь-методист
Вчителі (усіх спеціальностей)
Інструктор з праці
Інструктор слухового кабінету
Інструктор з фізкультури
42
56
56 56 56 56 56 56 56 56 56 56
56
Керівник гуртка, студи, секції, інших форм гурткової роботи 56
Музичний керівник 56
Практичний психолог 56
Соціальний педагог 56
2. Позашкільні заклади освіти
Директор 28
Заступник директора з навчально-виховної (навчальної, 28
виховної) роботи
Акомпаніатор 28
Вихователь 28
Екскурсовод 28
Завідувач відділу, лабораторії, кабінету 28
Керівник гуртка, студи, секції, інших форм гурткової роботи 42
Концертмейстер 28
Культорганізатор 42
Методист 28
Педагог-організатор 28
Практичний психолог 42
Соціальний педагог 42
Старший вожатий 28
Художній керівник 28
3. Середні заклади освіти, заклади освіти для громадян, які
потребують соціальної допомоги і реабілітації
Директор2 56
Заступник директора з навчально-виховної (навчальної, 56
виховної), навчально-виробничої роботи
Акомпаніатор 28
Вихователь (крім вихователів інтернатів при школах) 56
Вихователь інтернату при школі 42
Вчителі (усіх спеціальностей) 56
Інструктор слухового кабінету 56
Інструктор з праці 56
Інструктор з фізкультури середніх закладів освіти 28
Інструктор з фізкультури в закладах освіти для громадян, які 56
потребують соціальної допомоги і реабілітації
Майстер виробничого навчання 56
Педагог-організатор 28
Помічник директора з режиму ЗО
Практичний психолог 56
57
56
Соціальний педагог
Старший вожатий 56
Старший вихователь 56
Старшин черговий з режиму ЗО
Черговий з режиму ЗО
4. Вищі заклади освіти, заклади післядипломної освіти,
професійно-технічні заклади освіти
Ректор, директор, завідувач, директор (завідувач) філіалу, 28
проректор (заступник директора), вчений секретар, декан факультету, завідувач відділення, аспірантури (інтернатури, ординатури), докторантури, виробничої практики, що не виконують педагогічної роботи в цьому навчальному закладі
Ректор, директор, завідувач, директор (завідувач) філіалу, 56
проректор (заступник директора, діяльність якого безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим . процесом), вчений секретар, декан факультету, завідувач: відділення, аспірантури (інтернатури, ординатури), докторантури, виробничої практики, що одночасно виконують в цьому навчальному закладі педагогічну роботу обсягом не менш як 1/3 відповідної річної норми
Акомпаніатор 28
Викладач 56
Вихователь 28
Завідувач (начальник) навчально-методичного (навчального) 28
кабінету, відділу, лабораторії
Завідувач (начальник) навчально-виробничої (навчальної) 28
майстерні
Керівник гуртка, студії, секції, інших форм гурткової роботи < 42
Керівник фізичного виховання 56
Концертмейстер 56
Майстер виробничого навчання 28
Методист 28
Науково-педагогічний працівник 56
Практичний психолог 56
Старший майстер 28
5. Навчально-методичні {методичні) кабінети (центри)
Директор, завідувач, начальник 42
Завідувач лабораторії (кабінету) 42
Заступник директора (завідувача, начальника), діяльність якого 42
безпосередньо пов'язана з організацією навчальної (наукової, методичної) роботи
Методист 42
58
6. Інші заклади освіти
Завідувач логопедичного пункту 42
Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації 28
Консультант психолого-медико-педагогічної консультації 28
Завідувач інтернату при школі 28
Методист зі складання кінопрограм фільмотеки 28
Завідувач фільмотеки, заочного відділення школи, навчально- 28
консультаційного пункту
7. Науково-дослідні та інші наукові установи і організації. Науково-дослідні та наукові підрозділи установ, організацій, підприємств
Керівник, заступник керівника з наукової роботи, вчений секретар, керівник структурного наукового підрозділу, що займаються самостійно або в різноманітних організаційних формах науково-дослідною та іншою науковою діяльністю, науковий (головний, провідний, старший) співробітник Національної академії наук, що мають науковий ступінь:
доктора наук 56
кандидата наук 42
без наукового ступеня 28
Інші наукові працівники незалежно від наявності наукового 28
ступеня
Керівник, заступник керівника з наукової роботи, вчений 28
секретар, керівник структурного наукового підрозділу, що займаються самостійно або в різноманітних організаційних формах науково-дослідною та іншою науковою діяльністю, науковий співробітник, інші наукові працівники галузевих науково-дослідних та інших галузевих наукових установ і організацій, а також науково-дослідних та наукових підрозділів установ, організацій, підприємств
1. Щорічна основна відпустка зазначеної тривалості надається відповідній кате
горії працівників дошкільних закладів загального типу, якщо вони обслуговують
групи, в яких не менш як 50 відсотків дітей, що потребують корекції фізичного і
психічного розвитку, або якщо в цих закладах укомплектоаано не менш як 50
відсотків таких груп.
Щорічна основна відпустка зазначеної тривалості надається вихователям, які працюють повний робочий день з групами дітей, що потребують корекції фізичного і психічного розвитку в дошкільних закладах, зазначених в підпункті 1.1.
2. Щорічна основна відпустка зазначеної тривалості надається відповідним ка
тегоріям працівників та викладачам і концертмейстерам середніх спеціальних ху
дожніх і музичних шкіл, шкіл естетичного виховання дітей.
59
Додаток 1.2
до Положення
про організацію охорони праці
та порядок розслідування нещасних випадків
у навчально-виховних закладах
Обкладинка
ЖУРНАЛ реєстрації вступного інструктажу з охорони праці
Титульний лист Міністерство (відомство)
(назва закладу)
ЖУРНАЛ реєстрації вступного шструктажу з охорони праці
Почато 200 р.
Закінчено 200 р.
Оформлення наступних сторінок
журналу реєстрації вступного
інструктажу з охорони праці
|
Дата інструктажу |
Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка інструктується |
Найменування виробничого підрозділу, в яке направляється особа, що інструктується |
Прізвище, ім'я та по батькові інструктора |
Підпис |
||
|
№ з/п |
інструктора |
особи, яка інструктується |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
60
Додаток 1.3
до Положення про організацію
охорони праці та порядок
розслідування нещасних випадків
у навчально-виховних закладах
Обкладинка
ЖУРНАЛ реєстрації первинного інструктажу на робочому місці
Титульний лист
Міністерство (відомство)
(назва кабінету, лабораторії, дільниці)
Почато
'■' і—■ ■■ і
Закінчено
200_ 200
.Р-_Р-
Оформлення наступних сторінок журналу реєстрації інструктажу
на робочому місці
и го о *
с > .9 5
го"
11
8
/■
ГО
X
го
1- ГО
го ю
о
с
я
О.
І
(-
"2
0)2
о. 8
С О
з; ю
1
■9-о о.
с
го*
с
о ■—
ГО т
>2
го з; х х
'ї|
1°
СО
а—
* 2 Я ГО >^х Ь § ге
&5го і 8.8
ГО
со т
ГО
X
5
ГО
о. ІЗ
X
о.
0)
о X
ГО
ю
X
о с
ГО
Ї8
го1
І со
т
Підпис
У
х
2 м
ОЕ р
ю о. о н о о
О.ї
Допуск до роботи
5
2 о:
ІН
5 ° її
г= 5
О) -О
І|1
т Л ^
о-гоШ Сю к
10
61
Додаток 1.4
до Положення про організацію охорони
праці та порядок розслідування нещасних
випадків у навчально-виховних закладах
Затверджую
Форма Н-2
Керівник навчально-виховного закладу
(підпис, розшйфровка підпису)
(дата) Печатка закладу
АКТ №
про нещасний випадок з учнем (вихованцем), студентом
навчально-виховного закладу
(складається у чотирьох примірниках)
(область, місто, село, район)
(число, місяць, рік народження)
9. Дата проведення інструктажу, навчання з охорони праці, безпеки жит
тєдіяльності:
інструктаж вступний
інструктаж на робочому місці
10. Дата і час нещасного випадку
(година, число, місяць, рік)
11. Обставини, за яких стався нещасний випадок
62
|
№ з/п |
Найменування заходів |
Термін виконання |
Виконавець |
Відмітка про виконання |
16. Особи, які допустили порушення законодавчих та інших норматив
них актів з охорони праці
(прізвище, ім'я, по батькові,
|
професія, посада, статті, |
параграфи, |
пункти |
|||
|
17. |
пору Свідки |
шених ними законодавчих та інших нещасного випадку |
нормативних |
актів) |
|
Акт складено
(число, місяць, рік)
Голова комісії
(прізвище, підпис)
(посада)
Члени комісії
(прізвище, підпис)
(посада)
18. Висновки лікувальної установи
Наслідок нещасного випадку
|
Діагноз за довідкою лікувальної установи |
Звільнений від навчання (відвідування) закладу |
Число днів невідвідування закладу |
(потерпілий одужав,
встановлено інвалідність І, II, III групи, помер)
Керівник закладу
(прізвище)
« » 200_ р.
63
Додаток 1.5
до Положення про організацію
охорони праці та порядок
розслідування нещасних випадків
у навчально-виховних закладах
ПОВІДОМЛЕННЯ про наслідки нещасного випадку з потерпілим
|
(прізвище, ім'я, |
по |
батькові) |
|
|
який(а) |
навчається, виховується |
||
|
(заклад) |
(клас, група)
за актом форми Н-2 від « » 200_ р.
Наслідки нещасного випадку (за п. 18 акта форми Н-2: потерпілий оду жав, встановлена інвалідність 1, 2, 3 групи, помер (потрібне підкреслити)
Керівник закладу
Діагноз за довідкою лікувальної установи
Звільнений від навчання (відвідування) закладу
Число днів невідвідування закладу
(прізвище) 200__р.
У випадках, передбачених пунктом 21 другого розділу Положення, у повідомленні зазначається акт форми Н-1.
64
Додаток 1.6
до Положення про організацію
охорони праці та порядок
розслідування нещасних випадків
у навчально-трудових закладах
ЖУРНАЛ реєстрації нещасних випадків з учнями, студентами,
вихованцями
|
(назва закладу) |
|||||||||
|
2 |
£• |
||||||||
|
т з: ™ Зі |
сно |
1 |
см |
і |
|||||
|
2 $ ■ |
го |
X |
І |
ш о |
|||||
|
^а |
3" ф |
5 5 |
ИІЛІ |
||||||
|
ас, підп цеп |
X |
о. |
о. |
& |
|||||
|
II |
ни і причини |
о |
& |
о І о |
|||||
|
а по бать народжеі |
циторія, кг айстерня, іаклад, міс ) |
і № акта |
і № акта |
дки неща |
|||||
|
Ь Ьй |
5 |
к |
К |
агноз та наслі |
|||||
|
_гс а. |
сце події (ау бораторія, м зашкільний: коду та інше |
ш л |
X X |
X X |
|||||
|
з/п |
та події |
ізвище, ім терпілого, |
го Є- сі го |
роткі обст падку |
та склада |
та склада |
•имітка |
||
|
2 |
а |
"■ о П. с |
5 |
^ я о го 2 С С П |
о з: і£ сй |
го |
го а: |
Ь[ |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
65
Додаток 1.7
до Положення про організацію
охорони праці та порядок
розслідування нещасних випадків
у навчально-виховних закладах
Форма звіту про нещасні випадки
Статистична звітність Поштова - річна
Кому подається
(найменування)
(адреса одержувача)
Подають органи управління освітою, навчально-виховні заклади:
1. Вищі заклади - Міністерству (відомству), якому підпорядкова
но, - до 1 лютого.
2. Міські, районні відділи освіти, заклади профтехосвіти - облас
ним управлінням освіти - до 1 лютого.
3. Обласні управління освіти, підвідомчі навчально-виховні заклади
і установи - Міністерству (відомству) за підлеглістю - до 10 лютого.
4. Управління освітою Республіки Крим - Міністерству освіти - до
10 лютого.
Міністерство (відомство)
Заклад (установа), орган управління освітою
Звіт
про нещасні випадки з учнями, студентами, вихованцями під
час навчально-виховного процесу за 200 р.
Середньосписочне число учнів, студентів, вихованців_
Усього нещасних випадків
(оформлено актами Н-1, Н-2)
66
|
Вид діяльності |
Кількість потерпілих (які одержали інвалідність / загиблих) учнів, студентів, вихованців |
||||||||||||||||||||||||
|
№з/п |
Академії, університети, інститути |
Технікуми, коледжі, педучилища |
Школи |
ПТУ |
Міжшкільні НВК, майстерні, заводи |
Позашкільні заклади |
Дитячі дошкільні заклади |
Усього |
|||||||||||||||||
|
Усього |
інвалідів |
Усього |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
Усього |
інвалідів |
загиблих |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
Кількість навчально-виховних закладів, по яких складено звіт
Керівник (власник) закладу (органу управління освітою)
прізвище
* » 200 р.
прізвище і № тел. виконавця
67
Додаток 1.8
Типовий перелік основних заходів з охорони праці, безпеки
життєдіяльності, які можуть бути включені в колдоговір,
угоду установи, закладу освіти
1. Розробка, виготовлення та встановлення нових, більш ефек
тивних засобів захисту й охорони праці, а саме:
установка спеціального обладнання (решіток, люків, кришок, трапів, огорож) на колодязях, траншеях, ямах і т.д.;
огорожі холодильних агрегатів у їдальнях;
огорожі території закладу;
огорожі опалювальних батарей, вікон та світильників у спортив них залах.
Установлення автоматичного відключення подачі води в ба шту при її наповненні до граничної висоти.
7.Виконати в котельних приміщеннях фарбування трубопро водів відповідно до вимог ГОСТ 14202 «Трубопроводи проми слових підприємств», а саме: вода - зелений, пара - червоний, повітря - синій, горючий газ - жовтий, рідке паливо - корич невий, інші речовини - сірий.
8. Виготовлення спеціальних драбин, механізмів, пристосувань, забезпечуючих зручне та безпечне виконання робіт по ремонту приміщень, заскленню вікон, ліхтарів, очищенню скла, обслу говування освітлювальної арматури.
68
9. Придбання для комп'ютерного класу кондиціонера і прове дення робіт по його установці.
13.Придбання для кабінетів хімії екранів з оргскла розміром 1 х 1 м, які необхідно встановлювати на демонстраційних сто лах при виконанні на них відповідних дослідів.
69
робочих місць у конкретних приміщеннях та на території закладу.
устаткування заземлення;
забезпечення на всіх електророзподільних шафах замків;
придбання та розміщення біля електрообладнання необхідних діелектричних засобів;
проведення випробування опору заземлення й ізоляції електро мережі;
проведення робіт по заміні на території школи чи дошкільного ' закладу повітряних ліній електропередач на кабельні чи підзе мні;
проведення випробування діелектричних засобів;
- проведення робіт по заміні непридатної, пошкодженої електрич
ної проводки.
33. Виготовлення й установка додаткового, вдосконалення дію
чого обладнання, блокувань, засобів сигналізації, автоматич
ного зупинення та відключення від джерела енергії з метою
захисту від ураження електричним струмом чи інших неща
сних випадків.
70
71
Додаток 1.9
Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких
потрібне попереднє і спеціальне навчання та щорічна
перевірка знань з питань охорони праці
Перелік робіт з підвищеною небезпекою в навчальному закладі, для виконання яких потрібні попереднє і спеціальне навчання та щорічна перевірка знань працівників навчального закладу з питань охорони пра ці відповідно до Закону України «Про охорону праці» і наказу Держав ного комітету України з нагляду за охороною праці від ЗО листопада 1993 року:
Роботи із застосуванням електрообладнання.
Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах.
від 26.07.95 р.
Перелік посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці
№з/п
Посада
Вид перевірки знань і термін
Один раз на три роки Один раз на три роки
Один раз на три роки
4. Спеціалісти служби охорони праці
Один раз на три роки
Підстава: наказ Державного комітету України з нагляду за охоро ною праці від 11 жовтня 1993 р. № 94.
72 •
Додаток 1.10
до наказу Міносвіти від 24.02.98 р. № 66
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ ОСВІТИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор
« » 200 р.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
і програма навчання керівних кадрів освіти, спеціалістів
з курсу «Безпека життєдіяльності»
Погоджено: Начальник відділу безпеки життєдіяльності Міністерства освіти України
« » 200
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальний план і програма тсурсу «Безпека життєдіяльності» складені на основі законів України про охорону праці, пожежну безпеку, охорону здоров'я, дорожній рух, забезпечення санітарно го та епідемічного благополуччя населення, використання ядер ної енергії, радіаційний захист, цивільну оборону та відповідних нормативних документів.
Програма є єдиною з питань безпеки життєдіяльності, розра хована на навчання керівних кадрів освіти (36 годин) та спеціа лістів з безпеки життєдіяльності (72 години). Форма навчання може бути з відривом від роботи та очно-заочна. При навчанні за очно-заочною формою зміст курсу вивчається самостійно, з окремих тем курсу читаються установчі лекції, проводяться кон сультації відповідних спеціалістів.
Незалежно від форм навчання перевірка знань керівних кад рів освіти та спеціалістів з безпеки життєдіяльності проводиться постійно діючою комісією Міністерства освіти України., Особи,
73
які пройшли перевірку знань за даною програмою, входять до комісій на місцях (комісію з перевірки знань з безпеки життєдія льності установ та закладів освіти, підприємств та організацій очолює заступник керівника).
У посадових осіб перевіряється знання нормативних актів, виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Кількість навчальних годин, відведених на вивчення окремих тем курсу, послідовність їх вивчення може змінюватися залежно від особливостей установи чи закладу освіти, не зменшуючи кіль кості годин, відведених на вивчення всього курсу.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
курсу «Безпека життєдіяльності» для керівних кадрів освіти та спеціалістів з безпеки життєдіяльності
№з/п
Назва теми
Кількість годим для:
керівників спеціалістів
15 Надання першої допомоги при нещасних
випадках
Разом:
|
2 |
4 |
|
4 |
10 |
|
2 |
6 |
|
2 |
4 |
|
2 |
4 |
|
2 |
6 |
|
2 |
2 |
|
2 |
2 |
|
2 |
4 |
|
4 |
8 |
|
2 |
2 |
|
2 |
4 |
|
2 |
4 |
|
4 |
8 |
72
36
74
ПРОГРАМА
Тема 1. Законодавство про працю
Кодекс законів про працю України і охорона праці.
Закон України «Про колективні договори і угоди». Трудовий договір, розробка, укладання та виконання колективного догово ру (угоди).
Правила внутрішнього розпорядку. Забезпечення здорових і безпечних умов навчання та праці відповідно до Закону «Про охорону праці».
Праця жінок та неповнолітніх.
Індивідуальні трудові спори. Відповідальність за порушення законодавства про працю.
Тема 2. Законодавство про охорону праці
Поняття безпеки життєдіяльності. Соціально-економічне зна чення безпеки життєдіяльності. Основні законодавчі акти з без пеки життєдіяльності: Конституція України, закони України про охорону праці, охорону здоров'я, пожежну безпеку, дорожній рух, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населен ня, використання ядерної енергії та радіаційний захист, Кодекс законів про працю України, цивільну оборону.
Державне управління охороною праці. Державний нагляд за охороною праці.
Державні міжгалузеві нормативні акти з охорони праці. Ос новні принципи державної політики в галузі охорони праці.
Трудовий договір і охорона праці. Соціальне страхування.
Положення про навчання і перевірку знань працівників, уч нів, студентів з питань охорони праці (види, періодичність, зміст).
Положення про службу охорони праці, основні завдання, функ ціональні обов'язки та права.
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Штрафні санкції до організацій, навчальних закладів за по рушення нормативних актів з охорони праці.
Національний науково-дослідний інститут охорони праці.
Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
Порядок повідомлення Міносвіти про нещасний випадок в установі, закладі освіти.
75
Тема 3. Пожежна безпека
Закон України «Про пожежну безпеку». Основні документи, що регламентують роботу по забезпеченню пожежної безпеки об'єктів.
Пожежна служба: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.
Обов'язки керівника об'єкта та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта.
Основні причини пожеж на об'єкті. Утримання території об'єкта, джерела протипожежного водопостачання, протипожеж ний режим. Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і на вчальних приміщеннях, при експлуатації електрообладнання, опа лювальних приладів, систем вентиляції, при проведенні елек-трогазозварювальних, паяльних та інших робіт з вогнем при фарбуванні.
Основні вимоги до утримання шляхів евакуації, автоматичних систем пожежогасіння і автоматичної пожежної сигналізації.
Призначення та місцезнаходження на об'єкті засобів поже жогасіння, протипожежного обладнання та інвентаря. Правила використання. Порядок повідомлення про пожежу в пожежну охорону, газорятувальні та інші аварійні служби. Розслідування та облік пожеж, розробка заходів щодо запобігання пожеж та загибелі людей на них. Порядок повідомлення Міносвіти про пожежу в установі, закладі освіти.
Тема 4. Радіаційна безпека
Радіонукліди та їх характеристики. Іонізуюче випромінюван ня (рентгенівське). Джерела опромінювання людини. Радіацій ний фон. Радіаційнонебезпечні об'єкти в Україні. Принципи і норми радіаційної безпеки. Протирадіаційний захист населення. Індивідуальні і колективні засоби захисту. Правила поведінки людей на забруднених територіях. Профілактика радіаційних уражень. Запобігання накопиченню радіонуклідів в організмі. Служби радіаційної безпеки.
Тема 5. Безпека дорожнього руху
Закон України «Про дорожній рух». Правила дорожнього руху, їх значення в забезпеченні порядку і безпеки дорожнього руху.
Служба безпеки дорожнього руху в управліннях освіти, на вчальному закладі: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.
76
Знаки дорожні та їх значення в загальній системі організації дорожнього руху, класифікація. Розмітка дорожня та її характе ристика. Засоби регулювання дорожнього руху. Умови перевезен ня людей. Вимоги до водіїв і транспортних засобів. Перевезення дітей. Небезпечні наслідки невиконання Правил перевезення ді тей. Порядок повідомлення Міносвіти про дорожньо-транспортні пригоди з вини водіїв підвідомчого транспорту.
Тема 6. Електробезпека
Електротравматизм. Основні причини та шляхи зниження його рівня. Небезпечні величини електроструму. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов, середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини.
Заземлення та замулення електроустановок, їх захисна дія. Допустимі величини опору.
Заходи безпеки при роботі з електроінструментами, понижую чими трансформаторами, переносними світильниками тощо. По рядок виконання робіт в діючих електроустановках: наряд-допуск до роботи, інструктаж групи електробезпеки.
Тема 7. Вибухобезпека
Загальні закономірності залежності масштабів руйнування і тяжкості наслідків аварій. Фактори, що характеризують небез пеку вибуху.
Вибір засобів контролю управління і протиаварійного захис ту. Ліквідація аварій. Небезпека петард та ін.
Тема 8. Безпека поводження на воді
Нормативна база безпечного поводження на воді. Навчальна програма та план-графік проходження навчального матеріалу початкового навчання плаванню. Правила безпеки поводження на воді: перевірка стану місця плавання, особливо дна, оцінка несприятливих метеорологічних умов. Правила дотримання гігі єни та заходи щодо попередження простудних захворювань. Пе регрів. Переохолодження. Прийоми рятування потерпілих на воді. Надання першої долікарської допомоги. Інструкція № 9 Товари ства рятування на водах України.
Тема 9. Поводження в надзвичайних ситуаціях
Характеристика надзвичайних ситуацій. Землетруси. Урага ни. Пожежі. Наслідки аварій і катастроф на АЕС. Наслідки аварій і катастроф на підприємствах, що використовують
77
сильнодіючі отруйні речовини. Зсуви ґрунту, селеві потоки. Сні гові лавини. Катастрофічне затоплення як наслідок паводків, руй нування гребель водосховищ. Організація безпеки життєдіяль ності в надзвичайних ситуаціях. Порядок повідомлення Міносвіти про надзвичайні ситуації.
Тема 10. Цивільна оборона
Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій. Планування дій об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій (організація спосте реження і розвідки, зв'язок і оповіщення, захист людей індивіду альними, колективними засобами та евакуація, інженерна розвід ка і розгородження, пожежогасіння, рятівні роботи, надання не відкладної медичної допомоги, евакуація і охорона матеріальних цінностей, охорона громадського порядку, матеріальне і транспортне забезпечення). Підготовка керівного складу до дій у надзвичай них ситуаціях. Формування і підготовка створення необхідних об'єктів невоєнізованих формувань. Підготовка всіх людей до дій у надзвичайних ситуаціях. Підготовка матеріальних та інженерно-технічних засобів до надзвичайних ситуацій.
Тема 11. Профілактика побутового травматизму
Нещасні випадки невиробничого характеру (побутові травми, механічні ушкодження від контакту з тваринами). Запобігання побутовому травматизму в житлових та підсобних приміщеннях, на комунально-побутових та торговельних об'єктах, що обслуго вують населення, присадибних ділянках, у місцях відпочинку та масового перебування людей. Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру в побуті.
Тема 12. Психологія безпеки життєдіяльності
Фізіологічна та психологічна основа навчального та трудового процесу. Пристосування людини до навколишніх умов навчання і праці (промислова етика, ритм і темпи роботи, гімнастика, кімна ти психологічного розвантаження) та їх вплив на безпеку праці. Зв'язок «людина - машина>>, ергономічні вимоги.
Методи пропаганди та агітації з безпеки життєдіяльності. Посадові інструкції, встановлення обов'язків, прав і відповідаль ності за створення безпечних умов навчання та праці.
Світлова та звукова сигналізація. Запобіжні написи, сигналь ні пофарбування. Знаки безпеки. Засоби колективного захисту. План ліквідацій аварій. План евакуації з приміщень у випадку аварії.
78
Тема 13. Охорона навколишнього середовища
Законодавчі акти з раціонального природокористування. Від повідальність керівників за порушення в галузі раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. Ре сурсозберігаючі технології, оцінка на екологічну допустимість. Забруднення атмосфери, води, земель та прогноз забруднення, на уково-технічні проблеми природокористування, провідні екологічно допустимі технології.
Очисні споруди. Безвідходні технології. Методи рекультива-ційних робіт. Озеленення промислової зони.
Тема 14. Надання першої допомоги при нещасних випадках
Перша допомога, її правильність, доцільність, швидкість, рі шучість, спокій. Черговість надання першої допомоги.
Медична аптечка, її склад, правила використання медикаментів.
Перша допомога при кровотечі. Зупинка кровотечі.
Прийоми реанімації. Підготовлення потерпілого до реаніма ції. Непрямий (закритий) масаж серця.
Види електротравм. Безпечні методи звільнення потерпілого від дій електричного струму. Правила надання першої допомоги потерпілим від ураження електричним струмом.
Перша допомога при ударах, вивихах та розтягненні м'язів, по раненнях, переломах, ушкодженні хребта та кісток тазу, утопленні.
Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хімічних і тер мічних опіках, при опіку очей, тепловому та сонячному ударі, при обмороженні та замерзанні, непритомності, травматичному шоці, отруєнні.
Правила транспортування потерпілих.
79
Додаток 1.11
до Типового положення
про навчання з питань
охорони праці
Орієнтовна тематика навчання дітей
з питань особистої безпеки і безпеки оточуючих
у дошкільних закладах освіти
80
вогнями, свічками; легкозаймисті рідини та їх небезпека; безпечне поводження з нагрівальними приладами - прас ками, кип'ятильниками, настільними електричними світи льниками, переносними електричними світильниками тощо.
10. Особиста гігієна та здоровий спосіб життя; небезпека бруду та попередження пов'язаних із цим захворювань; ознаки здо ров'я, способи його зміцнення, вплив природних умов на здо ров'я, загартування організму, ранкова гімнастика.
81
Додаток 1.12
до Типового
положення про навчання
з питань охорони праці
Орієнтовний перелік питань
вступного інструктажу для вихованців,
учнів, студентів
82
Додаток 1.13
до Типового положення
про навчання з питань
охорони праці
Рекомендована форма журналу
реєстрації інструктажів з питань
охорони праці для учнів, вихованців,
студентів
Титульний аркуш журналу
(заклад освіти)
ЖУРНАЛ
реєстрації інструктажів з питань охорони праці
для учнів, вихованців, студентів
(клас, група, лабораторія, кабінет тощо)
Розпочато « » 200 р.
Закінчено « » 200 р.
|
№з/п |
Дата проведення інструктажу |
Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка інструктується |
Клас, група, лабораторія, кабінет тощо |
Вид інструктажу, його зміст, номер, найменування інструкції |
Прізвище, ім'я та по батькові. Посада особи, яка проводила інструктаж |
Підпис особи, яка проводила інструктаж |
Підпис особи, яку інструктували* |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
*Учні і вихованці розписуються в журналі реєстрації інструктажів під час трудової і професійної підготовки, починаючи з 9-го класу.
83
Розділ 2
Охорона праиі під час навчання в загальноосвітніх закладах
2.1. УСТАТКУВАННЯ, УТРИМАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПіН 5.2.2.008-98), погоджені Листом Міністерства освіти України від 15.02.1999 р. № 1/12-347, становлять гігієнічний стандарт для всіх типів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів незалежно від форм власності.
Улаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, ре конструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до ви мог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
Відповідальність за виконання санітарних правил наклада ється на керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу.
Щоденний контроль за виконанням санітарних правил здій снює медичний персонал загальноосвітнього навчально-виховного закладу.
2.1.1. Основні приміщення
Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчуван ня учнів.
Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.
При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів в ра ніше збудованих 4-5-поверхових будівлях четвертий і п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне на вантаження.
84
Класні кімнати для учнів 1-5 класів слід розміщувати тіль ки на першому поверсі і окремому блоці, ізольовано від примі щень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінет на система навчання, то вона вимагає розміщення кабінетів у межах 1-2-го поверхів так, щоб перехід в кабінет не займав більше 2-х хвилин. Кабінети з предметів, що найчастіше вивча ються у школах, розміщуються для 4-9-х класів на першому поверсі, для 10-12-х - на третьому поверсі. Оптимальна кіль кість кабінетів - 2-4 на один предмет залежно від місткості школи. Усі інші лабораторії та кабінети розміщуються на друго му поверсі. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.
Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше ЗО'. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м - для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів - 1,8 м.
Природне освітлення
Усі навчальні приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалеж но від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщен нях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.
Зона освітлення має забезпечувати високий рівень зорової функції - 1000-1200 лк. Нормування умов природного освіт лення проводиться за відносною величиною - коефіцієнтом при родного освітлення (КПО).
Рекомендований гігієністами рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а опти мальний рівень (1260) - при КПО 5%. КПО в навчальних при міщеннях школи повинен відповідати нормам. При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленій від вікон, на перехресті вертикальної поверхні характерного розрізу приміщень і умов ної робочої поверхні (або підлоги). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО нормується посередині приміщення на перехресті вертикальної площини характерного розрізу примі щення і умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому і
85
боковому природному освітленні нормується середнє значення КПО на перехресті вертикальної поверхні, характерного розрізу примі щень і умовної поверхні (або підлоги).
Рівномірність освітлення на робочому місці - це відношення мінімального освітлення до максимального, що має складати не більше 0,3.
Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світ ловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, кон фігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон - пря мокутна, висота - 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна має бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7- 0,8 м, а в перших-других класах - 0,6 м; СК 1:4-1:5.
Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:
кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт заті нення не менше 3; висадження високих дерев на відстані не меншій як 10 м від вікон школи;
заборону розміщення на підвіконнях у навчальних примі щеннях кімнатних квітів;
очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини при міщень і не менше 3 разів на рік знадвору; колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-кори чневим. Ці кольори можуть добавлятися як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого; стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбит тя якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном для екрана (телевізор, кінопроектор), пови нна бути пофарбована в жовтий або світло-коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.
На всі полімерні матеріали, які використовуються для виготовлен ня меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України.
Оптимальне відношення яскравості для «зошит - парта» ста новить 4:1, «класна дошка - зошит» - 1:5-1:6,5, «вікно - зо шит» - 7:1, «класна дошка - вікно» - 1:12. Допустимими реко мендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: «зошит -парта» - 2:1-3:1, «класна дошка - зошит» - 1:3, 1:8-1:10, «вікно - зошит» - 15:1-17:1, «класна дошка - вікно» - 1:5.
86
Оптимальні і допустимі з гігієнічного погляду якісні пока зники природного освітлення для основних поверхонь навчаль ного процесу можуть бути при відповідних коефіцієнтах відбит тя поверхонь «зошит - парта» при коефіцієнті відбиття парти -0,16, а допустимі при Р = 0,3, для поверхонь «класна дошка -зошит» і «класна дошка - вікно» при Р ошка = 0,45, при цьому середній коефіцієнт відбиття повинен складати не менше 0,45.
Штучне освітлення
В Україні від вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного (до даток 2.1). Для освітлення третього ряду парт слід у навчаль них приміщеннях передбачати окреме включення другого ряду електроламп. Необхідно використовувати фотоелектричне реле, яке включає автоматичне штучне освітлення при зниженні рівня натурального освітлення приміщень.
Рівень штучного освітлення й електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНиП 11-4-79, СН 544-82, СН 541-82, ДСТУ БВ.2.2-6-97.
Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.
Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл має . бути при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних.. У кабінетах креслення, майстернях рі вень штучного освітлення повинен бути 300-500 лк, 200-400 лк відповідно. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура має забезпечува ти високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліплен ня в результаті великої яскравості.
Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання характерне повністю відбите, або пере важно відбите світлорозповсюдження.
При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічного, так і з економічного погляду (ЛБ в кабінетах образотворчого мистецтва -лампи типу ЛД або ЛДЦ). Для зниження пульсації люмінес центних ламп до нормальних величин слід використовувати
87
дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів
1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВІ+1 АБЕб, 2 УВК і 2АВК при інших схемах
системи освітлення. При використанні світильників з іншими ПРА
необхідний розрахунок для перевірки коефіцієнта пульсації.
Освітлювальна арматура має бути безпечною, надійною, забез печеною зручними пристосуваннями для експлуатації, давати роз сіяне світло, яскравість не повинна перевищувати 2000 кд/м2.
Для навчальних приміщень можна використовувати люмінес центні світильники серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяно го світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується вико ристовувати в першу чергу штучні випромінювачі з 3500 °К неза лежно під принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого ко льору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).
Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильни ки переважно відбитого світлорозподілу - СК-300 (світильни ки кільцеві з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати лампи меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при навіть одній непрацюючій лампі.
У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в
2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і
внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої
стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.
При використанні люмінесцентних ламп у навчальному при міщенні площею 50 м2 слід встановлювати 12 світильників, кож ний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960-1200 Вт, питома потужність - 22-23 Вт/м2. В кабі нетах креслення і малювання для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м2, у майстернях - освіт лення 400 лк, 25 Вт/м2. Люмінесцентні світильники в основних приміщеннях встановлюються і стикуються в лінію: у світильни ках використовуються 2-4 лампи потужністю 40, 65, 80 Вт кожна.
88
При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м2 рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). При освітленні приміщен ня люмінесцентними лампами має бути передбачене додаткове освіт лення класної дошки спеціальними лампами зі світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи. Класна дошка освітлюється двома паралельно розміщеними дзеркальними світильниками типу ШМЗ, ШКД або ЛПО - 12 х 40 вище верхнього краю дошки на 0,3 м і на 0,6 м в сторону класу перед дошкою. Загальна елек-тропотужність на клас має складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світиль ники ПВЛ 2 х 40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини на вчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освіт лення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен становити 600 лк з перевагою природно го освітлення. Раціональне співвідношення між світловими пото ками від вікна і штучного освітлення має бути 2:1.
Гігієнічні вимоги до рівня освітлення приміщень загально освітньої школи подані в додатку 2.1.
Забороняється використовувати в середніх загальноосвітніх навчальних закладах нові типи ламп без дозволу санепідем станції.
Світильники очищуються не менше одного разу в три місяці.
Повітряно-тепловий режим
Чистота повітря в приміщеннях школи забезпечується:
• відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності
. приміщення;
регулярністю вологого прибирання приміщень з використан ням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин;
використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).
В приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура залежно від кліматичних умов: в класах і кабінетах - 17-20°С; в майстернях по обробці металу і дерева -16-18°С; у спортивному залі - 15-17°С; в роздягальнях при спортивному залі - 19-23°С; в актовому залі, кіноаудиторії - не нижче 17-20°С; в бібліотеці, кабінетах - 16-18°С; у спальних
89
приміщеннях - 18-20°С; в умивальних - 20-23°С; у вестибюлі, гардеробі - 16-19°С; в туалетах - 17-2ГС; в душових - не нижче 25°С.
Водопостачання та каналізація
В усіх навчальних приміщеннях, вчительській, медичних примі щеннях, приміщеннях техперсоналу, обідньому залі встановлю ються умивальники. Унітази в туалетних встановлюють для уч нів навчальних закладів І ступеня - у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів ІІ-Ш ступеня - у кабінах з дверима. Кімнати особистої гігієни обладнують біде, унітазом, умивальни ком, тумбою.
Обладнання туалетних і умивальних таке: для дівчаток кіль кість санітарних приладів - 1 унітаз на ЗО дівчаток, для хлопчи ків - 1 унітаз і 1 пісуар на 40 хлопчиків; в умивальних - 1 уми вальник на 60 учнів; туалети і умивальні для викладачів - 1 унітаз і 1 умивальник (окремо для чоловіків і жінок), кабіна для особистої гігієни жінки - гігієнічний душ, унітаз, умивальник. При актово му залі слід передбачити два санітарні вузли окремо для чолові ків та жінок, які обладнують умивальником і унітазом. Медич ний блок повинен мати свій санітарний вузол (унітаз, умиваль ник). Туалети і душові при роздягальнях спортивних залів обладнують одним унітазом, одним умивальником, двома душо вими сітками, ножною ванною, а туалети і душові для персоналу харчоблоку - одним унітазом, одним умивальником, одною ду шовою сіткою. В туалетних для дівчаток одна кабіна повинна бути з дверима і замком, інші - з дверима висотою 1 м на відста ні під підлоги 0,2 м, кабіни відгороджують одна від одної екрана ми висотою 1,75 м на відстані від підлоги 0,2 м. Розміри кабін 0,8 х 1,0 м2. Проміжок між кабінами і протилежною стіною 1,1м при відсутності пісуарів і 1,8 м - при їх наявності. Промі жок між кранами умивальників - 0,6 м. Висота умивальників над підлогою 0,5 м для учнів перших класів, 0,6 м - для 1-4 класів, 0,7 м - для 5-12 класів.
Відстань між умивальниками і протилежною стіною - не мен ше 1,1м, між рядами умивальників - 1,6 м. Душові кабіни слід передбачити розміром 0,95 х 0,95 м2.
Туалети для 1-4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами.
90
Обладнання основних приміщень
Устаткування шкільних приміщень має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечувати педагогічний процес та про ведення позакласної навчально-виховної роботи.
У навчальних класах і кабінетах встановлюються меблі згід но з чинним нормативним документом (ГОСТ 5994-93).
Меблі слід підбирати відповідно до довжини тіла дітей. Забо ронено використання табуреток і лав замість стільців.
Для учнів недопустима поза, при якій кут нахилу грудної час тини тіла до поперекової дорівнює 145° (приводить до порушень функції зору та швидкого втомлення). Недопустима випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу становить 160-170° (проекція центру тяжіння корпусу не виходить за межі опори).
Для забезпечення учнів меблями відповідно до довжини тіла необхідно їх мати 6 розмірів. Інтервал між ростовими групами -15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачити два, макси мум три розміри меблів з перевагою одного із них (до 90%). Кабінети, розраховані на дітей середнього і старшого віку, слід обладнати трьома номерами столів, решту необхідно розділити на групи: для учнів 4-5, 6-8, 9-12 класів. Значну перевагу в сучасних умовах мають трансформуючі меблі. Правильне розса джування дітей за шкільним устаткуванням може бути за умо ви, коли в одному приміщенні навчаються діти з віковою різни цею не більш як у два роки. Коефіцієнт відношення кількості учнів, які сидять за відповідними меблями, до загальної кількос ті учнів повинен бути 0,6-0,9. Припустима кількість меблів по класах і кабінетах середньої школи подана в табл. 2.1.
Табл. 2.1. Припустима кількість меблів по класах і кабінетах середньої школи
|
Ростова |
Група меблів |
Клас |
||||||||
|
група |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9-12 |
|
до 115 |
1 |
+ |
|
до 130 |
2 |
|
|
130-145 |
3 |
/ |
|
146-160 |
4 |
|
|
161-175 |
5 |
|
|
175 |
6 |
+ +
+ +
+ +
+ + + + .^ЩЩйк + + + + + + + + + +
91
Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігу рації слід так:
між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (у будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);
між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0,6 м;
між 3-м рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або ша фами, які стоять біля стіни, не менше 0,7 м;
між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0,8 м;
від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;
від задніх столів до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);
від задніх столів до шаф, які стоять уздовж заднього краю стіни, не менше 0,8 м;
між столом викладача і передньою не менше 0,65 м;
від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1,0 м;
між столом викладача і переднім столом учнів не менше 0,5 м;
найбільша відстань останнього місця від класної дошки 10 м;
висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7-0,8 м, 3-4 класів - 0,75-0,8 м, 5-11 - 0,8-0,9 м. У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, у
якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена від стань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання у 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів - 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни, - 0,9-1,0 м.
Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світло несучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими парта ми крайніх рядів. Учні, які часто хворіють на простудні захворю вання, ревматизм, ангіни, розміщуються в третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).
Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту.
92
Організація навчально-виховного процесу
Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навча льних закладах II—III ступеня - 190 робочих днів, без урахуван ня часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.
Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семест рами) та тривалість навчального тижня встановлюється загаль ноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.
Протягом навчального року для учнів визначені канікули: осінні, зимові і весняні - загальним обсягом не менше ЗО днів. Для учнів перших класів чотирирічної та трирічної початкової школи загальноосвітнім навчальним закладом встановлюють ся додаткові тижневі канікули, які є обов'язковими. Така трива лість навчального року базується на класичних кривих річної працездатності учнів.
Для загальноосвітніх навчальних закладів граничнодопусти ме навантаження регламентується таким чином (табл. 2.2).
Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід прово дити в дні з найменшою кількістю уроків.
Таблиця 2.2. Граничнодопустиме тижневе навантаження
Класи
Гранично допустиме навантаження у годинах
6-денний тиждень 5-денний тиждень
|
3-річна початкова школа: |
|
|
1 |
22 |
|
2-3 |
23 |
|
4-річна початкова школа: |
|
|
1 |
22 |
|
2-4 |
23 |
|
5 |
28 |
|
6 |
12 |
|
7 |
34 |
|
8-9 |
35 |
|
10-12 |
36 |
22 22
20 22
26 29 31 32 33
93
Введення 5-денного робочого тижня для учнів 5-12-х класів усіх видів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів здійснюється при додержанні гранично до пустимого навантаження. Для решти шкіл організація 5-денно-го робочого тижня дозволена за умови роботи школи не більш ніж у дві зміни.
Тривалість року в першому класі чотирирічної початкової школи становить 35 хв., в усіх інших класах - 45 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мис тецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв. в усіх класах.
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідно шення навчального навантаження протягом тижня, а також до цільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.
Спарені уроки в початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і практична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, плавання.
Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написання творів, уроків трудового навчання. В 10-12-х класах допускається про ведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін.
При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тиж ня (додаток 2.2).
Найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому в розкладі, особли во для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що потребують значного розумового напруження, повинні проводи тися на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантажен ня протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.
Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів стано вить 10 хв., великої перерви (після 2-го уроку) - ЗО хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштову вати перерви по 20 хв. кожна.
Під час перерв слід організовувати перебування учнів на сві жому повітрі.
/
94
Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.
При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу до машніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної почат кової школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової школи домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх за вдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 1-му класі трирічної та 2-му класі чотириріч ної початкової школи 45 хв.; у 3 (2) класі - 1 години 10 хв.; 4 (3) класі - 1 год. ЗО хв.; у 5-6 класах - 2,5 год.; у 7-9 кла сах - 3 год.; у 10-11 (12) класах - 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні й свят кові дні.
Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується розпочинати не раніше 8 год. ЗО хв. і не піз ніше 9 год.
У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів, п'ятих, випускних і класів компенсуючого навчання повинні на вчатися в першу зміну.
Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглиб леним вивченням предметів організовується лише в першу змі ну. До 1-го класу приймаються діти 7-го або 6-го року життя згідно з бажанням батьків та функціональною готовністю дити ни до школи.
Обов'язковою вимогою для прийому до школи дітей 6-річного віку є виповнення їм на 1 вересня поточного навчального року повних 6 років.
Формування класів-комплектів у малокомплектних школах здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливо стей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявно сті вчителів. При об'єднанні двох класів кількість учнів у класі-комплекті не повинна перевищувати 25, при об'єднанні трьох -15, а при об'єднанні чотирьох - 10 дітей.
У малокомплектних школах перевага надається створенню двох об'єднаних класів-комплектів.
Оптимальним є об'єднання в один комплект учнів 1-3-х кла сів, 2-3-х класів, 2-4-х класів.
95
При об'єднанні в один комплект учнів 1-4-х класів доцільно запроваджувати такий графік навчальних занять для дітей різного віку, який дозволив би проводити частину уроків окремо для кожного класу. Особливо це необхідно для учнів першого класу.
При використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчан ня (ТЗН) тривалість їх застосування встановлюється залежно від віку дітей (табл. 2.3):
Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не повинна перевищувати для учнів початкової школи 3-4, стар шокласників - 4-6.
При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперер вна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміна лом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати вимогам ДСанШН 5.5.6.008-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та ре жим праці учнів на персональних комп'ютерах».
На уроках з трудового навчання необхідне чергування різних за характером завдань. Неприпустимим є виконання протягом уроку завдань одного виду діяльності.
В групах продовженого дня прогулянка для школярів має бути не меншою ніж 1,5 години. Самопідготовку розпочинати після 16-ї години.
Найкращим поєднанням видів діяльності дітей в групах про довженого дня є рухлива активність на повітрі до початку само підготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці), а по завершенні самопідготовки - участь у заходах емоційного характеру (робота в гуртках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка і проведення кон цертів самодіяльності, вікторин та ін.)-
Таблиця 2.3. Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання
|
Класи |
Тривалість перегляду (х |
в.) |
||
|
діафільми |
кінофільми |
телепередачі |
||
|
1-2 |
7-15 |
15-20 |
15 |
|
|
3-4 |
15-20 |
15-20 |
20 |
|
|
5-7 |
20-25 |
20-25 |
20-25 |
|
|
8-11(12) |
20-25 |
25-30 |
25-30 |
96
Радіус обслуговування загальноосвітнього навчального закладу повинен становити не більше 1 км пішохідної доступності. Допускається розміщення шкіл на відстані транспортної доступ ності: для учнів шкіл І ступеня - 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II—III ступенів - не більше ЗО хв. (в один бік).
У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус доступності не більше 2 км пішки і не більше 15 хв. (в один бік) при транспортному обслуговуванні.
Для учнів шкіл II і III ступенів радіус пішохідної доступності не повинен перевищувати 4 км, а при транспортному обслугову ванні - не більше ЗО хв. (в один бік).
Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-Ш ступе нів не повинен бути більшим 15 км.
Транспортним обслуговуванням охоплюються учні, які про живають на відстані від школи понад 3 км.
Відстань пішохідного підходу до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.
Для учнів, які проживають на відстані, більшій за максима льно допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбача тися пришкільний інтернат із розрахунку 10% місць від загаль ної місткості закладу.
При зниженні температури повітря до -20°С та швидкості руху повітря вище 5 м/с, а також підвищенні вологості вище 80% для учнів початкової школи та -24°С для учнів 5-12-х класів, а також у надзвичайних ситуаціях органи місцевої вико навчої влади приймають рішення про тимчасове припинення на вчання учнів.
При виникненні масових епідемічних захворювань навчальні заняття припиняються органами місцевої виконавчої влади за погодженням з органами охорони здоров'я.
2.2. ОХОРОНА ПРАЦІ В КОМП'ЮТЕРНИХ КЛАСАХ
У навчально-виховному процесі в закладах освіти широко вико ристовуються персональні комп'ютери. Діти - особлива кате горія користувачів комп'ютерної техніки, вони значно меншою мірою, ніж дорослі, здатні контролювати свою поведінку і, захо пившись, не можуть в потрібний момент відірватися від екрана
97
монітора. Психіка їх нестійка, тому надмірне захоплення комп'ютерними іграми може бути причиною важких наслідків: розвивається підвищена дратівливість, знижується успішність, ди тина стає капризною, некерованою, перестає будь-чим цікавитися, крім комп'ютера. Вплив комп'ютерних ігор на дитячий організм подібний до дії наркотику.
У Японії та Англії в декількох дітей, які з раннього дитин ства надміру захоплювалися комп'ютерними іграми, лікарі ви явили новий вид захворювання - синдром відеоігрової епілепсії. Це захворювання проявляється у вигляді головного болю, трива лих спазмів м'язів обличчя, порушення зору. Синдром хоча і не призводить до згасання розумових здібностей дитини, але сприяє формуванню у неї таких типових для епілепсії негативних рис характеру, як підозрілість, помисливість, ворожо-агресивне став лення до близьких, імпульсивність та гарячність.
Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача є низькі ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: порушень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; поруптень, по в'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним наван таженням (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4. Характеристика скарг користувачів, які професійно пра цюють з ПК
Симптоми втоми І Кільк.,%
Загальна втома 22
Зорова втома 45
Болі та відчуття піску в очах 31
Відчуття засміченості і свербіння очей 24
Болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиї та плечового поясу 52,9
Пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг 42,9
Синдром РЗІ - хронічний розтяг зв'язок 15,2
Синдром тунелю Карпаля 14,8
Підвищена загальна втома, головні болі, відчуття важкості голови, 57,7
поганий сон
Підвищена роздратованість, відчуття неспокою і депресивні стани 40,3
98
Особливості праці користувача ПК
Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктив ними (скарга) та об'єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які відповідно до своїх професійних обов'язків працюють за ПК постійно, періодично (наприклад, учні, студенти) та час від часу. Користувач персонального комп'ютера (ПК) працює в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової активності при під вищеній рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; елек тромагнітних випромінювань в наднизькочастотному, низькочас тотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц... 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; неза довільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.
Порушення зору
Особливе місце серед профзахворювань посідають порушення зору, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різно рідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, доку ментації і клавіатури, розташованих у різних зонах спостережен ня, що потребує багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі у горизонтальній площині на відстані оптимальної зони види мості (приблизно 350 мм), об'єкти розрізнення мають негатив ний контраст - темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються невеликим розміром і розташовані в похилій площині. Яскраві знаки на темному фоні майже верти кально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Ці умови спостереження несвідомо асоціюються з поглядом уда лечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, у той час як вони повинні інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору для якісного розрізнення знаків. Відбувається постійна
99
переадаптація від яскравих об'єктів з позитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає до 30000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м'язо вого та світлочутливого апарату очей, що є однією з причин вини кнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчатість меж, нечіткість зображення).
Тривале зосередження погляду на матовому склі екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до виси хання та викривлення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сикка).
Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмежен ня пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (загальну і зорову).
Робота із дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на поверхні якого з'являються чис ленні відбиті відблиски, призводить до виникнення у користува ча астенопічних явищ та функціональних змін ока.
На робочому місці досить часто є несприятливо розподіленою яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знака ми екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору при зводить до порушення основних зорових функцій ока.
Засліплююча дія світильників, вікон та інших джерел на пра-. цюючих з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користу вача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до зменшення захисного кута. Це викликає не тільки астенопічні явища, але й функціональні порушення очей користувача.
Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки скла дові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі; око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.
Кістково-м'язові порушення
Робота користувача ПК потребує тривалого статичного напру ження м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Пошкодження хребта є результатом недостат нього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто
100
крісло неправильно підтримує згин хребта. Плечі й шия напру жуються і затікають унаслідок неприродного положення, вини кають болі в ділянці шиї, спини і голови. У середньому працівник, який користується ГТК, просиджує в такому положенні за все своє життя до 80000 годин (8 років).
Неправильне положення рук при введенні даних за допомо гою клавіатури (зап'ястя при наборі підняті догори) призводить до перетискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).
Синдром К8І (хронічний розтяг зв'язок) - пошкодження, що виникає в результаті постійного напруження м'язів кистей рук як результат неправильно обладнаного з погляду ергономіки робочого місця при використанні ГТК. Це хронічне захворюван ня може непомітно розвиватися протягом декількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найбільш небезпечним є те, що внаслідок кон центрації уваги на екрані монітора притуплюється своєчасне по передження про болі, які є тривожним сигналом для тіла. За хворювання рук і кистей рук спостерігаються у працюючих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у інших, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожиль.
Порушення, пов'язані зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням
Робота за ПК - це робота з особливо тривалою монотонністю: більше ніж 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за одну годину. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань за-гальноневротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздра тованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), де пресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швид кості реакцій (гальмівний тип), ймовірно, викликані електро магнітними хвилями, які випромінює ПК і монітор. Вплив елек тромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм людини вивчений недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, уже відома: вона може викликати утворення пухлин.
101
Захворювання шкіри
Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутливою шкірою, висипки та запалення шкіри.
Отруєння організму
ч
Треба відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на користува ча, як отруєння від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини та фуран) і виділення озону при роботі з лазерним принтером.
Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для ко рпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що вони в незначних кількостях є в повітрі і при звичайній робочій температурі.
Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінювати. Озон сильно подразнює слизову оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцеро генна речовина.
2.2.1. Ергономічні характеристики моніторів
Монітор - дуже важлива частина комп'ютерної системи. Саме від нього залежить комфорт, зручність і продуктивність роботи за комп'ютером; разом з тим робота за поганим монітором може негативно позначитися на здоров'ї.
Директива Європейської економічної комісії 90/270 в розді лі «Мінімальні вимоги в охороні праці» жорстко регламен тує безпечні умови роботи і вимоги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп' ютерами, висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором:
символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися;
зображення повинно бути позбавлене блимання;
яскравість та/або контрастність повинні легко регулюватися;
екрани мають бути позбавлені відблисків і відбиття;
102
• випромінювання повинно бути знижене до надзвичайно ма лих рівнів.
Технічні характеристики моніторів (розмір екрана, роздільна здатність, зернистість зображення, значення частот вертикальної та горизонтальної розгорток, смуга пропускання відеосигналу, можли вості регулювання, мікропроцесорне управління, динамічне фокусу вання, наявність інварової маски та розмагнічування, антивідблискове покриття, захист від електростатичних та електромагнітних полів, система управління енергоспоживанням), якщо на них не зверта ють уваги при виборі монітора або неправильно встановлюють, мо жуть негативно вплинути на зір та здоров'я загалом.
Головним елементом будь-якого монітора є електронно-про менева трубка (ЕПТ). Принцип її дії такий. Електронний промінь, що генерується електронною гарматою (катодом), потрапляє на екран, покритий люмінофором, і викликає його світіння. Модуля тор регулює інтенсивність променя, отже, і яскравість світіння люмінофора. Відхиляюча система здійснює сканування променем поверхні екрана, тобто рух променя по зигзагоподібній траєкторії від лівого верхнього кута екрана до нижнього правого і повернен ня у вихідну позицію спеціальним сигналом зворотного ходу. У процесі сканування промінь послідовно збуджує дискретні точки люмінофора, які називаються пікселами (ріхеї - рісіиге еіетепі), і утворює близько розташовані рядки розгортки. У кольоровому моніторі є три електронні гармати з окремими схемами керування, а на поверхню екрана нанесені люмінофорні елементи трьох типів, що дають люмінесценцію червоного (гесі), зеленого (£гееп) і синьо го (Ьіие) спектральних діапазонів (рис. 2.1). Кожний електро нний промінь збуджує люмінофор «свого» кольору.
|
6 |
в |
к |
6 |
в |
«ч >|
Рис. 2.1. Види люмінофорних елементів: К (гей) - червоний; О (^гееп) - зелений; В (Ьіие) - синій
103
В ЕПТ застосовуються переважно два види люмінофорних елементів -круглої форми з дельтоподібною тріадою та у вигляді смуг.
ЕПТ з апертурною ґраткою
Для того щоб «червоний» промінь точно потрапляв на червоний люмі нофор, не зачіпаючи сусідні точки зе леного або синього люмінофоров і не підсвічуючи їх, він спочатку скерову ється на тонкий лист перфорованого матеріалу (тіньову, щілинну маску або апертурну ґратку - залежно від конс трукції монітора), розташований перед люмінофором (рис. 2.2).
ЕПТ з тіньовою маскою
Рис. 2.2. Види ЕПТ
Апертурна ґратка використовуєть ся в ЕПТ із люмінофорними смугасти ми елементами і являє собою сітку із натягнутих з малим кроком тонких дротів. Вона застосовується ком паніями 8опу, МіізиЬізпі, Касііиз, Кокіа, Капао, СТХ у моніторах високого класу, сконструйованих на основі ЕПТ ТгіпіТгоп, ОіатопсІТгоп або РапаПаІ. Тіньова маска - це металевий лист з круглими отворами. Як матеріал ма ски використовується, як правило, інварзалізонікелевий сплав, що має малий коефіцієнт теплового розширення. Тіньова маска застосовується в більшості моніторів із круглими люмінофорами. Щілинна маска - нова розробка фірми N£0 - займає проміжне місце між тіньовою маскою й апертурною ґраткою. У ній засто совуються еліптичні отвори, що, на думку спеціалістів МЕС, до зволяє одержати чіткіше зображення.
Таким чином, якість зображення на екрані монітора є резуль татом сумарної дії найважливіших чинників, закладених у конс трукції монітора.
Розмір видимої частини монітора. Однією з основних харак теристик монітора є розмір його екрана по діагоналі. Термін «розмір монітора» визначає зовнішній діагональний розмір кінескопа. Саме цей розмір і вказується, коли говорять про 14-, 15-, 17-, 20- і 21-дюймові монітори. Реальний розмір зображення дещо менший
104
і залежить від технологічних особливостей виготовлення ЕПТ. Більш інформативним параметром є корисна площа екрана, яка визначає реальну площу, покриту люмінофором, на якій може створюватися зображення. Але і це не є повною геометричною характеристикою монітора. Річ у тім, що виробники моніторів не завжди забезпечують повне використання площі екрана, по критої люмінофором, що пов'язано з обробкою сигналів синх ронізації і формуванням відповідних напруг, що подаються на електроди кінескопа. Усі сучасні дисплеї мають органи управління, що дозволяють розтягнути зображення до країв ек рана (точніше, до меж корисної площі), що вказується в спе цифікаціях на монітори терміном Оуегзсап. Але саме по краях екрана найважче забезпечити необхідне фокусування і зведення променів, а також повністю компенсувати спотворення геомет ричних розмірів зображення, тому чіткий і «некривий» розмір зображення, який влаштовує користувача, звичайно трохи мен ший від розміру корисної площі.
Площинність екрана. Важливою характеристикою монітора є площинність екрана. Чим плоскіший екран, тим менше викрив ляються на ньому геометричні фігури. У моніторах використову ються ЕПТ чотирьох типів - сферичні, циліндричні, трубки малої кривизни і плоскі. Спочатку випускалися два основних типи кінескопів, екран яких мав сферичну або циліндричну кривизну. Поверхня кінескопа у першому випадку - це сегмент, вирізаний зі сфери, а в другому - із вертикального циліндра. На 14-дюймо-вих моніторах використовувалися сферичні екрани, які мали до сить велику кривизну (К - 0,5 м) з обох боків. Потім з'явилися сферичні кінескопи з меншою кривизною (15 дюймів, К - 1 м), які порівняно з їх попередниками виглядали майже ідеально плоскими. Такі ЕПТ називають трубками з плоским квадрат ним екраном, або Г8Т (Паї 8^иа^е ТиЬе).
Трубки з апертурною ґраткою (Тгіпіігоп, БіатопсІТгоп) справді плоскі по вертикалі, а по горизонталі радіус їх кривизни прибли зно дорівнює радіусу кривизни трубок К8Т. Зовсім плоскі кінескопи РапаПаІ компанії Рапазопіс.
Крім зменшення геометричних викривлень, плоскі екрани мають кращі антивідблискові властивості у зв'язку з дією зви чайних законів відбиття світла сторонніх джерел.
Недоліком моніторів зі сферичними трубками є те, що зобра ження може бути спотворено в кутах і в межах екрана.
105
Циліндричні ЕПТ типу Тгіпіігоп та БіатопсіТгоп мають плоскі вертикальні і закруглені горизонтальні грані. На відміну від тру бок з тіньовою маскою, в ЕПТ типу Тгіпіігоп установлена маска з вертикальними щілинами, що забезпечує кращу яскравість і контрастність зображення, але погіршує різкість.
Наступний тип ЕПТ - АЮ, екрани з малою кривизною по верхні, - також є сферичними, але радіус сфери настільки великий, що виглядають вони майже плоскими. Це зменшує викривлення зображення, на екрані утворюється менше відблисків від відбитого світла. Багато моніторів, що сьогодні випускаються (15-, 17- і 21-дюймові), комплектуються ЕПТ саме цього типу. Останнім ча сом поширення набули ЕПТ з абсолютно плоским екраном фупаКІаі фірми 8атзип£ Еіесігопісз, ГБ Тгіпіігоп фірми 8опу, трубки БіатопсіТгоп фірми МіізиЬізпі і РапаРІаі фірми Уіе^зопіс).
Роздільна здатність. Важливою характеристикою монітора є його роздільна здатність - кількість точок (пікселів) по горизон талі і по вертикалі, яку він може показати. Чим більша роздільна здатність, тим точніше і чіткіше зображення на екрані, тим лег ше воно для сприйняття, тим менше стомлює зорову систему. При низькій роздільній здатності можливі помилки при зчиту ванні символів (два різних символи при малій кількості еле ментів, що їх складають, можуть сприйматися як однакові). Існують стандартні значення роздільної здатності (у дужках на ведено назву стандарту для РС):
640 х 480 (УСА);
800 х 600 (8УСА);
1024 х 768 (ХОА);
1280 х 1024 (ЕУСА);
1600 х 1200 (не позначений) - максимальне значення для сучасних моніторів.
Для кожного монітора існує фізичне обмеження на максима льну роздільну здатність, яку він може підтримувати. Це пов'я зано зі густотою розміщення люмінесцентних точок на поверхні ЕПТ. Чим більша роздільна здатність потрібна, тим більший за розміром діагоналі монітор необхідно обрати.
Для 15-дюймових моніторів цілком достатня роздільна здат ність 800 х 600, більш висока роздільна здатність недоцільна, тому що шрифти і піктограми виглядатимуть занадто дрібними.
Для 17-дюймових моніторів оптимальною є роздільна здатність 1024 х 768.
106
Великі монітори повинні забезпечувати роздільну здатність 1280 х 1024 і вище. Максимальне значення - 1600 х 1200.
Відстань між точками. Головною характеристикою тіньової маски є мінімальна відстань між люмінофорними елементами од ного кольору. Для дельтоподібної маски цей параметр назива ють розміром зерна (сіоі ріісп), відстань між точками - кроком тріад, розміром точки, або кроком точок, а для апертурної ґратки - відстанню між смугами, або кроком смуг. Для тіньової маски лінія мінімальної відстані між точками одного кольору складає з горизонталлю кут 30°С. У різноманітних моделей моніторів крок люмінофора лежить у діапазоні від 0,25 до 0,41 мм. На сучас них 15-і 17-дюймових моніторах використовуються кінескопи з розміром зерна від 0,25 до 0,28 мм. На трубках ТгіпіТгоп і ОіатопсІТгоп крок смуг становить 0,25-0,26 мм, а на РапаРІаі -0,24 мм. Звичайно, чим менший розмір елемента роздільної зда тності, тим менша зернистість і тим чіткіше зображення можна одержати на моніторі; після розміру монітора по діагоналі це є другою важливою величиною.
Стандартне значення зернистості - 0,28 мм - відповідає при близно 1024 точкам в рядку для 14-дюймового екрана, що за безпечує чітке і різке зображення. При великому зерні зображен ня починає розпливатися, а очі дуже швидко втомлюються.
Частота кадрової розгортки. Частота кадрової розгортки визначає, скільки разів за секунду електронний промінь пробігає весь екран, тобто це частота зміни зображення на екрані. Для одержання стійкого зображення, яке добре сприймається оком, необхідно, щоб кадр оновлювався досить часто - частіше, ніж у кінематографі, оскільки відстань від користувача до монітора зна чно менша відстані до екрана телевізора. Електронна система монітора забезпечує горизонтальну (рядкову - рух по рядках) та вертикальну (кадрову - зміна кадру) розгортки сигналу.
Чим вища ця частота, тим менш помітне блимання і тим менше втомлюються очі. Декілька років тому асоціація УЕ8А вста новила мінімальну частоту кадрової розгортки для виконання ер гономічних вимог при роботі з монітором 70 Гц у прогресивному режимі горизонтальної розгортки. Потім з'явилося значення 72 Гц. Стандарт Ег^оУСА, запропонований УЕ8А, визначає мінімум цієї частоти на рівні 75 Гц для роздільної здатності 1024 х 768.
Оцінка мінімального значення ергономічної кадрової розгортки показала межу 75 Гц, яка визначена фізіологічними особливостями
107
організму. Новий шведський стандарт ТСО'99 визначає частоту кадрової розгортки для монітора не менше 85 Гц (для моніторів із діагоналлю не менше 20 дюймів - 75 Гц). Подальше збільшення частоти не приводить до відчутного ефекту поліпшення статич ного зображення.
Якщо монітор при обраній роздільній здатності не забезпечує такої швидкості оновлення кадрів, то краще вибрати режим з меншою роздільною здатністю, на якій значення 75-85 Гц дося гається. В іншому випадку робота за комп'ютером буде небезпеч ною для зору. Деякі монітори мають верхню межу діапазону кадрової розгортки - 120-160 Гц. Звичайно такі частоти мож ливі на роздільних здатностях, що значно нижчі від ефективних.
Тип розгортки. При звичайному (поп-іпіегіасесі) способі роз гортки електронний промінь пробігає весь кадр за один період вертикальної розгортки. При розгортці через рядок (іпіегіасесі) промінь спочатку проходить по парних рядках, потім по непар них, весь екран оновлюється у два рази рідше, і горизонтальні лінії і краї починають сильно блимати. Розгортка через рядок використовується при високих роздільних здатностях, коли монітор або відеоадаптер не встигає вивести все зображення за один кадр. Тому важливе значення має максимальна роздільна здатність монітора без використання розгортки через рядок. По трібно звернути увагу на той факт, що деякі моделі моніторів забезпечують прогресивну розгортку для низьких роздільних здат ностей, а при високих - переходять на розгортку через рядок, що істотно погіршує стабільність і якість зображення.
Смуга частот відеопідсилювача. Правильніше було б її на звати верхньою межею частотної характеристики відеотракту, оскільки для смуги необхідно визначити і нижню межу. У пас портах ця характеристика позначається як ВапсІАУІсШі. Вона ви значає верхню межу смуги пропускання відеопідсилювача. Вимірюють її в мегагерцах за спадом характеристики на три децибели від максимального значення. Зміст цієї величини полягає ось у чому: на монітор від відеоадаптера, крім синхроімпульсів кадрової і рядкової розгорток подаються також сигнали інтенсивності кожного зі складових кольорів для кожного піксела зображення, які являють собою послідовність відеоімпульсів різної амплітуди. Вона і визначає інтенсивність електронного пучка (а отже, й інтенсивність світіння люмінофора) у даній точці. Можна підрахувати, що інтенсивність променя повинна змінюватися з
108
частотою, яка дорівнює (у першому наближенні) добутку кількості рядків на кількість вертикальних смуг обраної роздільної здат ності і на частоту оновлення кадрів. Так, для режиму ХОА при частоті кадрової синхронізації 75 Гц цей добуток дорівнює 1024 х х 768 х 75 Гц = 59 МГц. Тактова частота відеосигналу (відеоімпульсів) - Ріхеї Каіе - у 1,33-1,40 рази вища від цієї оцінки, що пов'язано з перехідними процесами і зворотним хо дом променя. Відеоадаптер виробляє низьковольтні відеосигнали, їх максимальна амплітуда не перевищує 0,7-1 В. Цей сигнал потім підсилюється відеопідсилювачем і подається на моделю ючі електроди кінескопа. Для того щоб відеосигнал проходив без спотворень, необхідно, щоб межа смуги пропускання відеотракту перевищувала тактову частоту сигналу. Максимальне значення частоти відеоімпульсів, при якому ще можливе одержання якісного зображення, відповідає значенню верхньої межі смуги відеотракту.
При різних режимах точки виводяться на екран з різною швидкістю. Чим вища частота розгортки, більша кількість відтворюваних кольорів, більша роздільна здатність, тим більшою є швидкість виводу даних на екран і вищою частота відеосигналу, що викликає необхідність розширення смуги пропускання монітора. Якщо смуга пропускання недостатня, виникають спо творення відеосигналу, порушується чіткість зображення по го ризонталі. У високоякісних моніторах значення смуги частот становлять 110 МГц, у звичайних - 70-85 МГЦ.
Органи управління. Важливим чинником загальної ерго номіки монітора є можливість його регулювання. Сучасний монітор дозволяє працювати з різними відеоадаптерами і в різних режимах. Тому інколи необхідне ручне регулювання геометрич них розмірів і положення зображення на екрані, а також ко рекція викривлень.
Обов'язковими органами управління є мережний вимикач, по руч з яким звичайно розташований мережний індикатор, а та кож регулятори яскравості (Вгі^Мпезз) і контрастності (Сопігазі). Вони можуть бути аналоговими (у вигляді звичайних по тенціометрів) або цифровими (кнопки).
У сучасних моніторах передбачена компенсація багатьох типів геометричних спотворень. Усі без винятку монітори мають регу лятори розміру і положення зображення.
Крім вищезгаданих регуляторів, передбачені кнопки від новлення, які використовуються, якщо поверх заводської
109
установки записали значення користувача. Передбачені також кнопки ручного розмагнічування для тих випадків, коли під час роботи відбувається намагнічування різних вузлів. На деяких моніторах передбачене регулювання кольорової палітри. Найбільші можливості забезпечує регулювання, яке дозволяє плавно змінювати основні складові кольорів.
Чим ширші можливості регулювання, тим кращу якість зо браження, що займає практично всю корисну площу екрана, де монструє монітор.
Слід відзначити, що певного поліпшення в таких випадках (збільшення розміру зображення, фіксація його положення на екрані, збільшення частот розгорток) можна спробувати досягти за допомогою спеціального програмного забезпечення (як, напри клад, утилітна 8узіет Бізріау Босіог фірми ЗсіТесп Зоїідуаге Іпс. та різноманітних універсальних відеодрайверів). Крім того, існує можливість оновлення фірмових відеодрайверів через Іпіегпеї.
Управління монітором. Використання мікропроцесорного управління значно поліпшує можливості і зручність роботи з монітором, що дозволяє реалізувати такі функції:
автосканування (монітори з автоскануванням самі визнача ють параметри сигналу від відеоадаптера і підстроюються під нього);
пам'ять режимів (монітор запам'ятовує параметри сигналу і стан регулювань, завдяки чому не потрібна ручна підстройка при кожній зміні режиму);
індикація на екрані (інформація про поточний режим роботи і положення регуляторів є на екрані в графічному вигляді);
налагоджування кольорів (дозволяє досягти повної відпо відності оригіналу і зображення на екрані) та ін.
Динамічне фокусування. Сфокусований електронний промінь на виході із відхиляючої системи має круглий перетин, але внаслідок того, що у всі зони екрана, крім центру, він потрапляє під деяким кутом, відмінним від 90°, пляма, утворена ним на поверхні екрана, набуває форми еліпса. Це явище називається астигматизмом. Наслідком є погіршення чіткості зображення по краях екрана. Використання в моніторах системи динамічного фокусування, яку ще називають подвійним фокусуванням, тому що в ній використовуються дві системи відхиляючих лінз фоиЬІе Госиз, Бупатіс Росив, Бупатіс Азіі^таіізт Сопігої), дозволяє підстроювати сумарну фокусну відстань і одержувати однаково
ПО
добре фокусування в усіх частинах екрана, внаслідок чого підви щується чіткість зображення на краях екрана. Найчастіше ди намічне фокусування використовується для 17-дюймових моніторів і меншою мірою - для 15-дюймових.
Екранне покриття. Для підвищення якості зображення, змен шення відблисків, а також запобігання накопичення статичного заряду на поверхні екрана монітора на переднє скло ЕПТ нано сять спеціальні покриття.
Під час роботи монітора поверхня його екрана інтенсивно бомбардується електронами, у результаті чого може накопичува тися заряд статичної електрики. Це призводить до того, що по верхня екрана «притягує» велику кількість пилу, і, крім того, при дотику рукою до зарядженого екрана користувач може бути вражений слабким коронним електричним розрядом. Для змен шення потенціалу поверхні екрана на нього наносять спеціальні провідні антистатичні покриття, які в документації позначають скорочено А8 (апіі-зіаііс).
Інша мета нанесення покриття - усунення відбиття навко лишніх предметів на склі екрана, які заважають при роботі. Це так звані антивідбиваючі покриття (апіі-геїіесідоп, АК). Для змен шення ефекту відбиття поверхня повинна бути матовою. Останнім часом для одержання антивідбиваючого покриття використову ють тонкий шар двооксиду кремнію, на якому травляться профільовані горизонтальні канавки, що перешкоджають попа данню відбиття зовнішніх предметів у поле зору користувача. При цьому підбирають такий профіль канавок, щоб послаблення і розсіювання корисного сигналу було мінімальним.
Ще один негативний чинник, з яким борються шляхом на несення покриття на екран, - відблиски від зовнішніх джерел світла. Для зменшення цих ефектів краще, звичайно, розташу вати монітор так, щоб на екран не падало світло від вікна і електричних ламп, але це не завжди можливо. Тому на поверх ню монітора наносять шар діелектрика з малим показником заломлення, який має низький коефіцієнт відбиття. Такі по криття називаються антивідблисковими або антиореольними (апі;і-£Іаге, АС). Загалом для користувача різниця між ефекта ми, одержаними від антивідблискових і антивідбиваючих по криттів, досить умовна, тому в багатьох описах їх ототожнюють і називають узагальнено - антивідблисковими. Звичайно вико ристовують комбіновані багатошарові покриття, які поєднують
111
захист від багатьох чинників, що заважають у роботі. Відомі такі покриття, як АСКА8 (апії-£Іаге, апй-геі1ес1;іоп, апії-зШііс -антивідблискове, антивідбиваюче, антистатичне), АКАС (апії-геііесііоп, апіі-£Іаге - антивідбиваюче, антивідблискове), АКА8 (апіі-£Іаге, апїі-зі&ііс - антивідбиваюче, антистатичне). У будь-якому разі покриття дещо знижують яскравість і контрастність зображення і впливають на кольоропередачу, але поліпшують зручність роботи з монітором.
2.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з ПК
Відповідно до «Державних санітарних правил і норм влашту вання і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчаль них закладах та режиму праці учнів на персональних комп'юте рах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 встановлені санітарно-гігієнічні ви моги до параметрів навколишнього середовища класів з комп'ю терною технікою.
Вимоги до мікроклімату
У кабінетах та класах навчальних закладів, де навчання прово диться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5С; швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/с, відносна вологість 60±5% (згідно з ДСанПіН 5.5.6.009-98).
Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючо го екрана монітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів (окремо) в 1 см3 повітря, відповідно до ДСанПіН 5.5.6.009-98.
Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і нега тивних аероіонів у межах 1000-3000 іонів в 1 см3 повітря кожної полярності на робочих місцях школярів рекомендується за допо могою біполярних коронних аероіонізаторів.
У кабінетах та класах навчальних закладів повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за одну годину. Для за безпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, во логості, швидкості руху і чистоти повітря) у кабінетах і класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери типу ЗК-1500, БК-2000, БК-2500 та інші.
112
Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць
Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка стом люваність.
Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:
освітленість на робочому місці має відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядаєть ся на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;
необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яс кравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору;
на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра вості поверхонь, які світяться та викликають засліплення);
величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Природне освітлення в приміщеннях з ПК повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних за кладів». Природне освітлення має здійснюватись через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечува ти коефіцієнт природної освітленості є не нижче 1,5%. Для за хисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.
Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад наними ПК, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерела штучного освітлення мають застосовува тись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах - не вищу значень, наведе них в табл. 2.5 відповідно до ДСанШН 5.5.6.009-98.
Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робочих
113
Таблиця 2.5. Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК
Характеристика роботи
Робоча поверхня
Освітленість, лк
Робота переважно з екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу та більше)
Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)
Проходи основні
|
Екран клавіатура стіл |
не вища 200 не нижча 400 не нижча 400 |
|
Екран клавіатура стіл |
не вища 200 не нижча 400 не нижча 500 |
|
дошка |
не нижча 500 |
100
підлога
місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла - В. Для загального освітлення можна застосо вувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними ґратами, уком плектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрану ючих ґрат заборонено.
Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів ви промінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та попере чній площинах повинна становити не більше ніж 200 кд/м2, захис ний кут світильників - не менше 400. Яскравість великих повер хонь (вікна, джерела штучного освітлення та ін.), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м2.
Показник засліплення для джерел загального штучного освітлення у кабінетах і класах з ПК не повинен бути більше 20, а показник дискомфорту - не більше 40.
Необхідно передбачити обмеження прямих відблисків від дже рел природного та штучного освітлення. Захистом від прямих відблисків має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.
Необхідно передбачати заходи щодо обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яс кравість відблисків на екрані ПК не повинна перевищувати 80 кд/м2, а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення - 200 кд/м2.
Слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та
114
близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т.ін.) не повинно перевищувати 5:1, а між поверхнями робочого екрана і оточен ням (стіл, обладнання) - 10:1.
Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок зага льного освітлення приймається рівним 1,4.
Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна пе ревищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозряд них ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА) для світильників будь-яких типів. Якщо немає світильників з ВЧПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загаль ного освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трифазної мережі.
Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ПК слід чистити шибки і світильники не менше двох разів на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.
Вимоги, що забезпечують захист учнів від шуму
і вібрації
Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення, вентилятор, розташований на процесорі, швид кісні СБ-КОМ, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум ви никає при переміщенні головки принтера і в процесі ударів голок головки по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють і інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.
Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.
Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеоме-тричними частотами 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях в приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки необхідно приймати згідно з ДСанШН 5.5.6.009-98 (табл. 2.6).
115
Таблиця 2.6. Гранично допустимі рівні шуму на робочому місці, дБ
|
Призначення приміщення |
Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами, Гц |
Рівні звуку, |
|||||||||
|
та умови |
16 |
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
.2000 |
4000 |
8000 |
ДВА |
|
Навчальні кабінети (без роботи ПК) Навчальні кабінети (при роботі ПК) |
85 |
63 52 45 39 35 32 ЗО 28 75 67 57 49 44 40 37 35 33 |
40 45 |
Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПК, коригований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.
Зниження рівня шуму в кабінетах і класах навчальних за кладів можна здійснити таким чином:
використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;
використанням ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (про цесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шля хом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання;
переведенням жорсткого диска в режим сплячки (ВйашіЬу), якщо комп'ютер не працює протягом певного часу. Цей час установлюється в опціях керування напругою в операційних системах "\¥іп(іо\У8 9х та "\Уіпс1о\у8 2000. Якщо в режимі 8іапс1Ьу немає необхідності, його можна вимкнути в ВІ08 ма теринської плати;
використанням ПК, в яких вентилятор на процесорі встанов лено виробником (ВОХ-процесор);
застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-кор-пусів, що дозволяє автоматично регулювати швидкість та моменти часу відмикання вентилятора блока живлення від електромережі;
використанням 24-32-швидкісних СБ-КОМ для застосувань, які створюють менше шуму, аніж швидкісні 48-50-швидкісні СБ-КОМ, або ж застосовувати привід з одночасним зчитуван ням декількох доріжок СБ;
заміною матричних голчастих принтерів струминними і лазе рними принтерами, які забезпечують при роботі значно мен ший рівень звукового тиску;
116
застосуванням принтерів колективного користування, розта шованих на значній відстані від більшості робочих місць ко ристувачів ПК;
перешкоджанням поширенню шуму шляхом розміщення зву-коізолюючого огородження у вигляді стін, перегородок, кабін;
акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинан ня (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розміщенням в приміщеннях штучних по глиначів звуку).
Вібрація на робочих місцях, що створюється ПК, не повинна бути вищою значень, визначених ДСанШН 5.5.6.009-98 (табл. 2.7).
Таблиця 2.7. Гранично допустимі рівні вібрації на робочому місці, дБ
|
Нормований |
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
Кориговані та еквівалентні |
|||||
|
параметр |
2 |
4 |
8 |
16 |
31,5 |
63 |
кориговані рівні, в дБ\/У |
Віброшвидкість 79 73 67 67 67 67 72
Віброприскорення 25 25 25 31 37 43 ЗО
Захист учнів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів
Монітори, сконструйовані на основі електроннопроменевої труб ки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного ви промінювання (ЕМВ).
Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зіткнення пучка електронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Звичай но скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинається склом екрана, у той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до небез печного для здоров'я. У нормально працюючого монітора рівні рентгенівського випромінювання не перевищують рівня звичай ного фонового випромінювання - менше половини міліРема на
117
годину - набагато нижче допустимого рівня. Зі збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геомет ричній прогресії.
Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен ня електронного променя. Значення прискорюючої анодної на пруги для кольорових моніторів може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються негативні частинки з повітря, що за нормальної вологості мають певну провідність.
Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота 50 Гц), система кадрової розгортки (5Гц-2 кГц), система рядко вої розгортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів проводиться окремо.
Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочас тотні) негативно впливають на людину. Учені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, синдром стресу. Причому нервова система реагує навіть на ко роткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гор мональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особ ливо впливають вони на процеси навчання і запам'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, рожевий ли шай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і кишково-шлунко вого тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних. Електроста тичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.
Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа ються безпечними для здоров'я, регламентуються нормами МРК II 1990:10 Шведського національного комітету з вимірів і випробо вувань, що вважаються базовими, і більш жорсткими нормами ТСО '91, '92, '95, '99 Шведської конфедерації профспілок (табл. 2.8). Українські нормативні документи ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і
118
Таблиця 2.8. Вимоги міжнародних стандартів на рівні випромінювань
5Гц - 2кГц
Стандарт
Напруженість змінного
електричного поля для
діапазонів*, В/м
5Гц - 2кГц 2кГц - 400кГц
Напруженість змінного
магнітного поля для
діапазонів*, нТл
2кГц - 400кГц
Електро статичний потенціал*, В
|
МРКІІ |
<25 |
<2,5 |
<250 |
<25 |
<500 |
|
ТСО '91 ('92) |
< 10** |
< 1,0** |
< 200** |
<25 |
<500 |
|
ТСО '95 |
< ю** |
< 1,0** |
< 200** |
<25 |
<500 |
|
ТСО '99 |
< ю** |
< 1,0** |
< 200** |
<25 |
<500 |
* рівні напруженості вимірюються на відстані 50 см від монітора; ** виміри проводяться перед екраном на відстані ЗО см від центра і 50см навколо дисплея.
норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» повністю збігаються у частині рівнів ЕМВ з вимогами МРК II.
Вимірювання інтенсивності електричного і магнітного полів відповідно до нових вимог стандарту ТСО 99 має проводитись при відображенні на екрані темних символів на світлому фоні. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від систем них блоків накладаються ті ж обмеження, що й на випромінювання моніторів.
За Державними санітарними правилами і нормами влашту вання і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанШН 5.5.6.009-98) напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні монітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведено в табл. 2.9.
Таблиця 2.9. Гранично допустимі рівні електромагнітного випро мінювання
Діапазон частот 5 Гц - 2 кГц
250
25
2,5
ГДР електричного поля, В/м ГДР магнітного поля, нТл
25 2,5
0,25
119
При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів мають знаходитись навколо монітора по колу із центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні монітора до тестового зонда (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц - 2 кГц вимірювання необхідно проводити в точці, розташованій прямо перед повер хнею дисплея. У діапазонах 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц -30 МГЦ вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 900.
Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного моніторами, мають проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробовувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях пови нні становити: за електричною складовою - не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц - 30 МГц; за магнітною складовою - не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц - 2 кГц та 5нТл в діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц і 3 МГц - 30 МГц.
Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) монітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,3 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з монітором, що не перевищує однієї години на добу, та 3,5 кВ/м - при більшій тривалості роботи. Середня напруженість СЕП монітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропо метричних даних визначається шляхом множення показань вимірювача напруженості СЕП на коефіцієнт поправки К, який розраховують за формулою:
К = 0,60 • 0,19 • а,
де й - розмір діагоналі екрана монітора, м.
Потужність експозиційної дози рентгенівського випроміню вання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від усіх поверхонь монітора не повинна перевищувати 7,74 х 10 ,2 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год.
Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрана не повинна перевищувати в діапазоні довжин
120
хвиль 400-320 нм - 2 Вт/м2, 320-280 нм - 0,002 Вт/м2; у діапазоні 280-200 нм ультрафіолетового випромінювання не має бути.
Найбільш безпечними є монітори з встановленим захистом по методу замкнутого металевого екрана. Цей фізичний принцип ре алізується шляхом створення додаткового металевого внутрішнього корпуса, що замикається на вмонтований захисний кран. У ре зультаті таких заходів електричне і електростатичне поле можна понизити до фонових значень уже на відстані 5-7 см від корпуса, а в поєднанні із системою компенсації магнітного поля така конс трукція забезпечує максимальну безпеку для користувача.
Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується
встановити: 1. Захисний фільтр для екрана, що послабляє змінне електричне
й електростатичне поля. Існує дві модифікації фільтрів -
скляні і пластикові.
На цей час для виконання всіх п'яти вимог директиви Євро пейської економічної комісії до моніторів найкраще використо вувати екранний фільтр Роїагоісі з круговим поляризатором (СР-фільтр), який складається з двох активних компонентів (шарів): лінійного поляризатора і оптичного компенсатора (пластинки товщиною у чверть довжини хвилі). Вимоги стандарту МРК до захисних фільтрів наведені в табл. 2.10.
СР-фільтр Роїагоісі поглинає ультрафіолетове випромінювання, збільшує різкість символів, зменшує блимання екрана та відзначається порівняно високою ціною.
Таблиця 2.10. Вимоги стандарту МРК до значень параметрів фільтрів екранів
Вид випромінювання
Залишкове значення після поглинання
Рентгенівське випромінювання < (70-40%) залежно від
величини випромінювання
Електростатичний потенціал < (10% + 100 В)
Електричне поле (напруженість)
0,005-2 кГц <(10% + 1,5В/м)
2-400кГц < (10%+ 0,1 В/м)
Магнітне поле (індукція)
0,005 - 2 кГц < (10% + ЗО нТ)
2-400кГц * <(10% + 1,5нТ)
121
2. Для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2-2,5 м від дисплея), - встановити захисне покриття задньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екрануючі панелі на задню і бічні сторони монітора, встановити перегородки між різними користувачами.
Вимоги до приміщень та розташування робочих
місць з ПК
Згідно з «Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009-98) площа приміщення на одне робоче місце учня повинна становити 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3. Площа навчальних приміщень з ПК повинна роз раховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.
Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях та на цокольних поверхах. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, повинні розміщуватись у навчальних закладах в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря.
Покриття підлоги, стін, стелі мають бути матовими з ко ефіцієнтами відбиття відповідно 0,2-0,3; 0,4-0,5; 0,7-0,8; робо чого столу 0,4-0,5; корпусу дисплея та клавіатури 0,3-0,5; шаф і стелажів 0,4-0,6. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття і бути зручною для вологого прибирання.
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру примітцень комп'ютерних класів полімерні матеріали (деревинно-стружкові пли ти, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично допустимі норми.
Вимоги до обладнання та організації робочого місця
працюючих з ПК
Розміщення робочих місць користувачів ПК повинно відповідати «Державним санітарним правилам і нормам влаштування і обла днання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009-98), ГОСТ 12.3.032-78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.
122
При розташуванні еле ментів робочого місця ко ристувача ПК слід врахо вувати робочу позу корис тувача, простір для роз міщення користувача, мож ливість огляду елементів ро бочого місця, можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються ко ристувачем.
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно ві кон, щоб природне світло падало збоку переважно зліва (рис. 2.3). Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менш 1,5 м, від інших стін - на відстані 1 м, відстань між ними має становити не менш ніж 1,5 м. При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між ек раном дисплея і площиною вікна повинен складати не менше 90е (для запобіган ня відблискам); частину вікна, що прилягає, бажано зашторити. Недопустиме таке розташування ПК, при якому працюючий поверне ний обличчям або спиною до вікон кімнати або до
Вікно
Вікно
|
N Г |
Рекомендується Допускається |
і і і о. |
||||
|
ґ"~—"\ і,.,., ) |
В |
а |
0) я п ч |
|||
|
т |
Рис. 2.3. Розміщення робочих місць з ПК
Не менше, Не менше,
ніж 1 м ніж 1,2 м
-^ *>
Не рекомендується
Не рекомендується
Рис. 2.4. Розміщення робочих
МІСЦЬ 3 ПК
123
задньої частини ПК, в яку мон туються вентилятори. При роз міщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверх нями ПК - 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м (рис. 2.4).
Рис. 2.5. Ергономічні
характеристики робочого
місця з ПК
Монітор повинен бути вста новлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходив ся на рівні очей. Екран мо нітора ПК залежно від висоти символів повинен знаходитись від очей користувача на відстані 400-800 мм (рис. 2.5). Для за безпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому має бути передбачена можливість переміщення монітора навколо верти кальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед (до 85°) і назад (до 105°) з фіксацією в цьому положенні.
Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати дво ма руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу по винен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя та долоні рук повинні розташовуватися го ризонтально до площини столу (рис. 2.6). Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні - так, щоб максимальна відстань від користува ча до клавіш управління принтером не пе ревищувала довжини витягнутої руки ко ристувача.
Конструкція робочого стола повинна за-
Рис. 2.6. Положення безпечувати можливість оптимального
зап'ястя та кисті при розміщення на робочій поверхні обладнай-
роботі на клавіатурі ня, що використовується, з урахуванням
124
його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховува ти характер роботи, що виконується.
У процесі занять учнів з ПК слід застосовувати спеціальні столи для ПК, які складаються з двох горизонтальних поверхонь: розмірами 700 х 800 (600) мм - для клавіатури і посібників (тобто стіл), розмірами 800 х 350 - підставка для монітора. Обидві поверхні повинні регулюватись по висоті в межах 460-760 мм. За відсутності спеціальних меблів допускається застосовувати типові учнівські столи, які призначені для шести ростових груп: № 1 - 1000-1150 мм, № 2 - 1151-1300 мм, № 3 - 1301-1450 мм, № 4 - 1451-1600 мм, № 5 - 1601-1750 мм, № 6 - більше 1750 мм, з висотою стільниці відповідно 460 мм, 520 мм, 580 мм, 640 мм, 700 мм, 760 мм.
Ширина і глибина робочої поверхні стола повинна забезпечу вати можливість виконання трудових операцій у межах досяж ності моторного поля. Рекомендовані розміри стола: ширина -600, 800, 1000, 1200 та 1400 мм, глибина - 600 мм при висоті столу 725 мм (за умови, що висота не регулюється).
Ноги не повинні бути витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м'язи будуть надто напружені; положен ня «нога на ногу» не рекомендується, тому що підвищується тиск на сідничний нерв і порушується кровообіг ніг.
Для занять школярів слід використовувати стільці, які ма ють висоту поверхні сидіння 260 мм, 300 мм, 340 мм, 380 мм, 420 мм, 460 мм, відповідно до шести ростових груп, або викорис товувати стілець, у якому висота поверхні сидіння регулюється у межах 260-460 мм. Ширина сидіння стільця для занять шко лярів з ПК повинна бути 250 мм, 280 мм, 300 мм, 320 мм, 340 мм і 360 мм; глибина - 260 мм, 290 мм, 330 мм, 360 мм, 380 мм і 400 мм відповідно до ростових груп. Поверхня сидіння повинна бути напівм'якою, передній край закруглений. Доцільно передба чати можливість зміни кута повороту поверхні сидіння від 15° наперед і до 5е назад. Поверхня спинки стільця повинна мати висоту 300±20 мм, ширину - не менше 380 мм та радіус кривизни горизонтальної поверхні - 400 мм. Кут нахилу спинки у верти кальній площині повинен регулюватись в межах 0±30° від вер тикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.
125
Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
Режим праці учнів при роботі з ПК регламентується відповідно до ДСанШН 5.5.6.009-98 «Державні санітарні правила та нор ми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режими праці учнів на персональних комп'ютерах».
До занять із ПК учні повинні бути допущені після інструктажу з техніки безпеки.
Раціональний режим навчальних занять учнів передбачає до тримання регламентованої тривалості безперервної роботи з ПК, регламентованих перерв і їх вчасне проведення. Сигнали про початок перерви слід подавати на екрані монітора. Робота з ПК повинна проводитись в індивідуальному режимі.
Безперервна робота за монітором ПК повинна тривати не більше:
для учнів Х-ХІ класів на першій годині занять - 30'хвилин, на другій годині занять - 20 хвилин;
для учнів УПІ-ІХ класів - 20-25 хвилин;
для учнів УІ-УІІ класів - до 20 хвилин;
для учнів II-V класів — 15 хвилин.
При навчанні роботі з ПК дітей віком шести років безпе рервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні перевищу вати 10 хвилин.
Після безперервної роботи за екраном монітора необхідно проводити вправи протягом 1-2 хвилин для профілактики зоро вої втоми; через 45 хвилин роботи з використанням комп'ю терів - фізичні вправи для профілактики загальної втоми.
Безперервна робота з ПК учнів Х-ХІ класів при спарених уроках не повинна перевищувати на першому уроці 25-30 хв.; на другому 15-20 хв. Дозволяється для них варіант організації занять з основ інформатики і обчислювальної техніки, при якому передбачається одна академічна година теоретичних занять, друга година - практичних занять. Практичні заняття містять:
безперервну роботу за монітором ПК 25-30 хвилин;
виконання комплексу вправ для профілактики зорової і ста тичної втоми 5 хвилин;
продовження роботи з комп'ютером до кінця занять 10-15 хвилин.
126
При виробничому навчанні учнів старілих класів програму ванню з використанням ПК у навчально-виробничому комбінаті 50% часу слід відводити теоретичним заняттям, 50% -практичним.
Заняття в гуртках програмування з використанням ПК слід проводити не раніше, ніж через годину після закінчення навчаль них занять в школі. Заняття проводяться в гуртках не більше двох разів на тиждень, тривалість яких для учнів 7-10 років не повинна бути більше 45 хв.; 11-13 років - не більше 60 хв. Для профілактики втоми школярів у середині занять необхідно про водити перерву тривалістю не менше 10 хв., під час якої ор ганізовувати фізичні вправи, у тому числі гімнастику для очей і рухові ігри. Комп'ютерні ігри в гуртках повинні проводитись не частіше 1-2 разів на тиждень тривалістю до 10 хв. для дітей молодшого шкільного віку і до 15 хв. - для дітей середнього і старшого шкільного віку.
У період шкільних канікул організовуються заняття в шко лах «Юних програмістів» тривалістю від двох до чотирьох тижнів. Загальна тривалість роботи з ПК під час канікул повинна становити впродовж дня:
для школярів 8-10 років - 1 заняття тривалістю 45 хв.;
для школярів 11-13 років - 2 заняття по 45 хв.;
для школярів 14-16 років - 3 заняття по 45 хв. Заняття з ПК у школах «Юних програмістів» для учнів 10
років слід проводити в ранкові години, для учнів 11-13 років -одне заняття проводити в першій половині дня і одне - у другій, для учнів 14-16 років два заняття проводити в першій половині дня і одне - у другій. Комп'ютерні ігри в школі «Юних про грамістів» слід проводити не більше одного разу на день три валістю не більше 10 хв. для дітей молодшого шкільного віку і 20 хв. для дітей середнього і старшого шкільного віку. Регламен товані перерви для відпочинку під час канікул слід проводити тривалістю 5 хв. через кожні 20 хв. роботи і 10-15 хв. - через кожні 45 хв. роботи. Перерви слід проводити на відкритому повітрі з використанням спортивних ігор.
127
2.3. ОХОРОНА ПРАЦІ В НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ
МАЙСТЕРНЯХ
Учителі трудового навчання, майстри та інструктори зобов'язані навчати учнів правильного і безпечного поводження з обладнан ням, яке є в навчальних майстернях, безпечних методів виконан ня робіт і стежити за дотриманням учнями правил безпеки.
Відповідальність за виконання правил техніки безпеки, вироб ничої санітарії і за охорону життя й здоров'я учнів під час роботи в шкільних навчальних і навчально-виробничих майстернях, на шкільних навчально-дослідних ділянках несуть директори шкіл і вчителі, які керують цією роботою, а під час проходження вироб ничої практики на підприємствах - їх керівники та особи, під керівництвом яких здійснюється навчання продуктивної праці.
Адміністрація шкіл, а також підприємств, установ та ор ганізацій, де проводяться трудові політехнічні практикуми учнів, відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з ме тою визначення можливості допуску їх до роботи в навчальних, навчально-виробничих майстернях і на виробництві. Надалі ме дичний огляд повинен проводитися не менпіе ніж один раз на півріччя. Допускати учнів до роботи без попереднього медичного огляду не дозволяється.
Режим роботи учнів у навчально-виробничих майстернях, а також під час проходження ними практики на виробництві пови нен регламентуватися навчальними планами підготовки молодих робітників, що складаються відповідно до чинного законодавства.
На учнів поширюються всі встановлені законодавством пра вила про працю підлітків, правила з техніки безпеки і промисло вої санітарії та з охорони праці неповнолітніх. Робота учнів у шкідливих цехах, а також використання їх на шкідливих робо тах забороняється. Навчання на виробництві учнів, яким не ви повнилося 16 років, забороняється.
Для підлітків-школярів робочі місця організовуються тільки на ізольованих дільницях, у спеціальних прольотах або цехах у суворій відповідності до вимог техніки безпеки і виробничої санітарії.
Навчання і робота учнів у приміщеннях навчальних і навча льно-виробничих майстерень, у школах і на підприємствах допу скаються за умови виконання всіх вимог техніки безпеки і вироб ничої санітарії.
128
Дозвіл на проведення занять у шкільних майстернях вида ється перед початком навчального року комісією відділу народ ної освіти в складі представників раидержадміністрацп, райвно і райкому профспілки, директора школи, голови місцевого комітету профспілки і завідувача навчальними майстернями.
2.3.1. Вимоги до навчальних і навчально-виробничих
майстерень
Приміщення навчально-виробничих майстерень,
дільниць, прольотів
Приміщення навчальних, навчально-виробничих майстерень у шко лах і на підприємствах, розміщення в них обладнання і механізмів повинні відповідати вимогам ДБН В. 2.2-3-97 «Будинки та спо руди навчальних закладів», ДСанШН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх на вчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу».
Навчальні цехи повинні розміщуватися поблизу входів на територію промислових підприємств з навітряного боку відносно основних цехів. Якщо вони розміщені в глибині території, то повинні мати упорядковані безпечні підходи до будівлі осторонь від встановлених вантажопотоків. Проходи і проїзди повинні мати асфальтове або цементне покриття.
У місцях перетину проходів з наземними транспортними шля хами має бути достатнє освітлення у вечірній час, світлова й зву кова сигналізація.
Залежно від технологічного процесу, об'єму і маси обладнан ня навчально-виробничі приміщення можна розміщувати на будь-якому поверсі будівлі, за винятком підвального. При цьому міжповерхові перекриття мають відповідати загальним вимогам звукоізоляції.
При організації навчальних цехів повинен бути виключений можливий шкідливий вплив технологічних і виробничих про цесів сусідніх цехів даного підприємства.
Забороняється організація навчальних дільниць і прольотів у цехах підприємств з високими рівнями шуму (понад 75 дБ), високочастотною вібрацією і наявністю в повітрі робочих приміщень токсичних речовин.
129
Міжшкільні майстерні, що обслуговують кілька шкіл, повинні мати самостійну ділянку. Розміщені в шкільних будівлях навчальні майстерні мають бути ізольовані від класних приміщень (на першому поверсі в торцях будівель), мати звуко-поглинаючі капітальні стіни і перекриття другого поверху. Приміщення навчальних майстерень повинні бути світлими, те плими й сухими. Забороняється організація майстерень у підвальних і напівпідвальних приміщеннях. Кубатура і корис на площа приміщень навчальних майстерень повинні строго відповідати діючим типовим проектам будівель, навчальних і навчально-виробничих майстерень шкіл. У зв'язку з особливо стями педагогічного процесу і великою фізичною активністю учнів під час роботи площа робочого місця на одного учня має бути збільшена на 25-40% порівняно з нормою площі робочого місця дорослого робітника. Так, для навчання токарів площа на одного робітника повинна становити 6 м2, фрезерувальників і шліфувальників - 9-12 м2, електрозварників - 7,5 м2, елю-сарів-інструментальників, складальників, ремонтників та інших - 4 м2. Розміщення та обладнання інструментальних складів повинні бути найбільш зручними для обслуговування навчаль но-виробничого процесу і транспортування інструменту, пристроїв, матеріалів і готової продукції. Площа інструментальної для зберігання інструментів, пристроїв та абразивів має бути не мен ше 15 м2. Склад для зберігання довгомірних пиломатеріалів і металів, фанери та інших матеріалів треба розміщувати поряд із приміщенням, де виконуються роботи з деревиною, у торцовій частині будівлі з одним виходом безпосередньо назовні і дру гим - у майстерню, що прилягає. Підлога у виробничих приміщеннях (дерев'яна, цементна та ін.) має бути теплою, гла денькою, неслизькою, некурною, зручною для очищення, а також задовольняти експлуатаційним вимогам до приміщення. Якщо підлога цементна, робочі місця учнів і викладачів повинні бути обладнані дерев'яними решітками.
У приміщеннях, де виконується робота з кислотами і лугами, а також з іншими агресивними речовинами (солями, нафтопроду ктами тощо), підлога повинна бути стійкою до хімічної дії і не допускати адсорбції зазначених речовин.
У холодний період року вологість і температура повітря в навчальних майстернях мають відповідати вимогам, що встанов лені для відповідних видів виробництва.
130
Двері, сходи й коридор повинні відповідати вимогам будівельних і пожежних правил і норм. Проїзди й проходи всередині май стерні повинні мати чітко визначені габарити, окреслені білими лініями або показані знаками, що їх замінюють. Не дозволяєть ся захаращувати проходи, сходи й коридори.
Стіни й стелі повинні бути гладенькими і покритими фарба ми (емульсійними та силікатними - стеля і підлога, масляними -панелі й стіни), що дає можливість легко робити вологе приби рання приміщення.
В усіх санітарно-побутових приміщеннях має підтримуватись чистота, а обладнання їх повинне бути непошкодженим.
Підлогу після кожного навчального заняття прибирають во логим або іншим способом, що запобігає запиленню.
У майстернях установлюють умивальники з гарячим водопо стачанням та індивідуальними змішувачами, щітками, милом і рушником або пристроями, що їх замінюють. Майстерні забезпе чують доброякісною (що відповідає санітарним вимогам) питною водою. Температура питної води повинна бути не нижче +8°С і не вище +2СГС. Обов'язкова установка питних фонтанчиків або закритих баків з фонтануючими насадками. Воду в баках треба міняти щоденно. Біля питних баків необхідний пристрій для стікання води.
Навчально-виробничі майстерні забезпечують необхідними для надання першої допомоги медичними й перев'язними матеріалами (аптечкою), носилками із зазначеними адресою і телефоном най ближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.
Гардеробні для зберігання верхнього одягу влаштовують окре мо від гардеробних для зберігання домашнього одягу та спецодягу.
Вимоги до освітлення, опалення й вентиляції
Природне й штучне освітлення приміщень навчальних майсте рень має відповідати вимогам, передбаченим ДСанШН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання зага льноосвітніх навчально-виховних закладів та організацій на вчально-виховного процесу», СНиП И-4-79 «Природне і штучне освітлення».
Для визначення коефіцієнта природного освітлення в навча льно-виробничих приміщеннях шкіл і шкіл-інтернатів ці приміщення слід прирівнювати до приміщень виробничих будівель
131
з точними роботами (III розряд робіт), а робочі місця для навчан ня крою й шиття - до II розряду робіт.
Спрямованість основного світлового потоку в навчальних приміщеннях повинна бути з лівого боку від учня, а на робочих місцях у навчально-виробничих приміщеннях - відповідно до технологічних вимог.
Найменша освітленість горизонтальних поверхонь нарівні 0,8 м від підлоги в приміщеннях:
майстерень з обробки металу і деревини повинна бути при люмінесцентних лампах — 300 лк, при лампах розжарюван ня - 150 лк;
швейних майстерень при люмінесцентних лампах - не менш 400 лк, при лампах розжарювання - 200 лк;
проходів навчальних майстерень - відповідно не менш 100 і 50 лк (на підлозі).
Над світловими отворами в навчальних майстернях з південною, західною і південно-західною орієнтацією вікон по трібні сонцезахисні пристрої (жалюзі, козирки). Вікна та інші світлові отвори забороняється захаращувати виробами, інструментом, матеріалами та іншими предметами.
Складання поблизу вікон матеріалів, виробів та інших пред метів не повинно погіршувати природну освітленість майстерні. Обладнання майстерень, як правило, потрібно розміщувати так, щоб воно не затемняло робочої зони.
Шибки у вікнах треба очищати від пилу й бруду не менш як два рази на рік, а в приміщеннях із значним виділенням диму, пилу, кіптяви - у міру їх забруднення, але не менш як чотири рази на рік. До миття вікон будівель будь-якої поверховості забороня ється залучати учнів, навіть старших класів. Шибки в рамах по винні бути надійно закріплені, щоб запобігти випаданню їх з рам.
Садити дерева треба на відстані потрійної висоти їх у дорос лому стані від шкільної будівлі, але не менш як 10 м, щоб крони дерев, які розрослися, не затуляли вікон; гілки дерев, що ростуть біля вікон будівлі, необхідно підрізати щовесни.
Штучне освітлення допускається загальне або комбіноване (загальне плюс місцеве). Застосовувати тільки місцеве освітлення недопустимо.
Світильники місцевого освітлення (з будь-якими лампами) для виробничих приміщень повинні мати відбивачі, виготовлені з матеріалу, що не просвічується, із захисним кутом не менше
132
30°. Яскравість світильників місцевого освітлення не повинна перевищувати 1000 кд/м2 (нт). Світильники місцевого освітлення повинні живитися струмом з напругою не більше 36 В.
Потрібну освітленість треба підтримувати систематичним очи щенням арматури світильників і ламп від пилу й бруду не менш як два рази на місяць, а в майстернях, де є значні виділення пилу, диму й кіптяви, не менш як чотири рази на місяць.
Лампи, що перегоріли, і пошкоджена арматура повинні замінюватися негайно. Замінювати лампи, арматуру, запобіжники, а також очищати світильники і прилади повинен електромон тер. Виконання цих робіт не слід доручати учням. У світильниках загального і місцевого освітлення можна використовувати лам пи тільки такої потужності, на яку світильники розраховані.
Лампи, що застосовуються для загального і місцевого освітлення, повинні бути забезпечені електроосвітлювальною арматурою. Ви користовувати відкриті лампи забороняється. Висота установки світильників загального освітлення має бути не менше 3 м від підлоги. Гарантійний строк служби для ламп розжарювання -1000, люмінесцентних ламп - 2500...3000 годин горіння; після його закінчення електролампи треба систематично заміняти.
Таблиця 3.8. Типи світильників, що рекомендуються для освітлення виробничих приміщень
Тип світильника
Виготовляється для ламп
Де використовується
Для ламп розжарювання «Універсаль» із захисним кутом 14°
Кососвіт
Куля з молочного скла
Світильник з емальованим відбивачем для місцевого освітлення «Альфа»
ЛС005, ЛС002
Для люмінесцентних ламп ШОД-2-40, ШОД-2-80
До 200 і до 800 Вт
До 200 і до 500 Вт
ДобО, 150, 300 Вт
До 60 і 25 Вт
У навчально-виробничих приміщеннях з незначним виділенням пилу, кіптяви при висоті підвішування до 4-5 м
Для освітлення вертикальної поверхні, розміщеної з одного боку світильника
Для створення м'якого розсіяного освітлення
Для місцевого освітлення при висоті установки світильника ЗО см; створює в межах світлової плями діаметром 0,5 м освітленість 300 лк при лампах 40 Вт, 200 лк при лампах 25 Вт
Для створення розсіяного освітлення
Для створення рівномірного розсіяного освітлення
133
У приміщеннях, майстернях, коридорах установлюється аварійне освітлення, що має створювати освітленість не меншу 0,3 лк на підлозі вздовж лінії основних проходів і на сходах.
Світильники аварійного освітлення повинні приєднуватись до мережі, незалежної від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції, а за наявності лише одного вводу - почина ючи від цього вводу.
Електрична частина освітлювальних установок повинна від повідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Навчально-виробничі майстерні і допоміжні приміщення ма ють бути обладнані вентиляцією та опаленням.
Вентиляція може бути природною, механічною або змішаною і повинна забезпечувати обмін повітря, температуру і стан повітряного середовища, що передбачені санітарними нормами.
У майстернях з обробки металу і деревини вентиляція має забезпечувати повітрообмін 20 м3/год на одну людину. Вироб ничі процеси, що супроводжуються виділенням пилу, обладнують пристроями для його уловлювання і видалення. Місцеві відсмоктувачі повинні забезпечувати повітрообмін 250 м3/год.
Повітрообмін місцевої витяжки від клеєварки повинен стано вити 350 м3/год.
Обладнання навчальних майстерень - установка для нікелю вання, для фарбування розпиленням, апарат точкового зварюван ня, робочі місця для відливання і термообробки, - як правило, треба встановлювати в окремому приміщенні з обов'язковим влаштуванням місцевих витяжних відсмоктувачів. Фарбувати розпилюванням, нікелювати необхідно тільки у витяжній шафі.
Над робочим місцем для запускання і випробування двигуна внутрішнього згорання повинен бути обладнаний кожух із витя жною вентиляцією. Випускну трубу двигуна треба вставляти і щільно з'єднувати з трубою, що виведена назовні.
Навчальні монтажні роботи, що проводяться з використан ням м'яких припоїв (у тому числі припоїв, що містять свинець: ПОС-40; ПОС-60), мають строго відповідати «Основним вимо гам щодо організації навчальних робіт, утримання навчально-виробничих приміщень, організації робочих місць учнів і засобів індивідуальної профілактики під час паяння невеликих виробів сплавами, що містять свинець».
Вентиляційні пристрої повинні бути завжди справними і пе ребувати під постійним наглядом осіб, які відповідають за роботу
134
вентиляції. Вентиляційні установки повинні проходити планово-запобіжний ремонт, періодичне технічне і санітарно-гігієнічне ви пробування. Результати випробувань заносять до спеціального журналу.
У шкільних майстернях можна встановлювати осьові венти лятори марок М9 № 4, М9 № 5, М9 № б і відцентрові вентилято ри марок Ц4-70 Л 2, 5, ЗВР № 2, Ц13 50 № 2.
Для приміщень навчальних і навчально-виробничих майсте рень рекомендується централізоване опалення:
центральне водяне з металевими радіаторами;
променеве з бетонними панелями;
у шкільних майстернях допускається повітряне суміщення з припливною вентиляцією при температурі повітря, що пода ється, не більшою за 60 °С без рециркуляції.
Опалення повинне забезпечувати рівномірну температуру, мо жливість регулювання ступеня нагріву приміщення і незалежно го вмикання і вимикання опалювальних секцій.
Забороняється для опалення навчальних і навчально-вироб ничих майстерень застосовувати тимчасові чавунні або інші печі.
Оптимальна температура повітря в приміщеннях навчальних майстерень з обробки металу і деревини повинна бути 16-18 °С.
Ворота і вхідні двері в капітальних стінах повинні бути утеп лені. Біля воріт і дверей, через які відбувається транспортування матеріалів і виробів, мають бути опалювані тамбури. Двері повинні мати пристрої для примусового закривання (пружини, пневма тичні затвори тощо), хвіртки для проходу людей.
Навчальні й навчально-виробничі майстерні незалежно від наявності вентиляційних пристроїв повинні мати у віконних отво рах фрамуги, що відчиняються, або інші пристосування для провітрювання. Для відчинення й регулювання фрамуг мають бути зручні пристрої, якими керують з підлоги.
Рами вікон і світлових ліхтарів, двері й тамбури до них ма ють бути справними. До настання зими їх треба утеплити.
Обладнання і матеріали
Усе працююче обладнання навчальних і навчально-виробничих майстерень має бути непошкодженим і надійно закріпленим. Надійність установки обладнання на міжповерхових перекрит тях повинна підтверджуватися відповідними розрахунками.
135
Обладнання й механізми повинні мати всі необхідні надійно закріплені обмежувачі.
Розміщення обладнання (верстатів, машин, механізмів, верс таків тощо) має відповідати навчально-виробничому процесу, но рмам розстановки обладнання й умовам його роботи, а також створювати безпечні умови праці учнів.
Складання матеріалів і деталей треба виконувати на спеціальних місцях так, щоб вони не захаращували проходів і не заважали вільному обслуговуванню. Висота складання матеріалів, заготовок не повинна бути більшою за 1 м. При складанні по трібно забезпечувати стійкість предметів і запобігати падінню заготовок, деталей або матеріалів. Для цього застосовують спеціальні пристрої, стояки, прокладки, підкладки, підпори тощо.
Заново встановлене обладнання можна пускати в експлуата цію лише з дозволу технічної інспекції та органів народної освіти з оформленням відповідного акта.
Передачі (пасові, канатні, ланцюгові, фрикційні, зубчасті тощо) повинні бути забезпечені надійними і зручними в експлуатації запобіжними захисними засобами. Передачі, розміщені всередині обладнання і агрегатів, повинні бути закритими з усіх боків. Доступ до них має здійснюватися за допомогою пристроїв, що відчиняються (кришка, дверцята тощо), а не такими, що зні маються .
Подавальні валики і подібні пристрої повинні бути забезпе чені пристосуваннями, що запобігають захопленню одягу і пальців працівника.
Обладнання і механізми навчальних майстерень повинні мати тільки індивідуальні приводи. Передавання руху до обладнання трансмісіями в навчальних майстернях не дозволяється.
Оброблювані, рухомі або обертові деталі, вироби, що виступа ють за габарити обладнання, повинні бути огороджені і мати стійкі підтримуючі пристрої.
Усе верстатне обладнання, призначене для обробки крихких металів, повинно мати пристрої для захисту працюючого від по ранень стружкою і відлітаючими частинками матеріалу. Під час обробки матеріалів з утворенням зливної стружки верстати по винні бути обладнані стружколамами. Фрезерні верстати для за хисту від стружки повинні мати надійні щитки й ширми. Стру гальні верстати забезпечуються стружкозбирачами.
136
Обладнання треба фарбувати світлими тонами одного кольо ру (зеленого). Місця, що підлягають захисту, фарбують червоним кольором, який різко виділяється після зняття захисного засобу.
Справність і стан обладнання та його захисних засобів повинні перевірятися до початку роботи майстром, інструктором або вчите лем праці. Забороняється працювати на несправному обладнанні.
Пуск і зупинка обладнання і механізмів повинні бути цілком безпечними, а пускові пристрої - зручними для користування.
Пускові пристрої мають забезпечувати швидкість і плавність вмикання з робочого місця і повинні бути позбавлені можли вості самовільно вмикатися.
Наявність кількох місць пуску забороняється.
Поблизу робочого місця вчителя має бути рубильник (кнопка «Стоп») вимикання всього обладнання навчальної майстерні.
Розміщення органів керування (рукояток, маховичків, кно пок) повинно бути зручним, безпечним для користування.
Кнопки вмикання будь-якого обладнання мають бути заглиб лені на 3-5 мм, а кнопки вимикання повинні виступати над панеллю не менш як на 3 мм і мати добре видимий напис «Стоп». Колір кнопок вимикання - червоний.
Контакти повинні бути захищені від потрапляння пилу, стру жок, емульсій, мастил, що використовуються під час роботи.
Пусковий педальний пристрій, якщо він є, повинен мати за хисний засіб, що запобігає випадковому вмиканню (від падіння предмета на педаль, несподіваного натискання тощо).
Прибирають стружки, обрізки, пил і бруд з обладнання тільки за допомогою крючків, щіток тощо після того, як вимкнено обладнання. Без використання зазначених пристроїв прибирати забороняється.
Застосовувати стиснене повітря для здування ошурок і стру жок не дозволяється.
Змащувати частини обладнання треба ретельно і систематич но відповідно до існуючої інструкції.
Система змащування забезпечується пристроями, що за побігають розбризкуванню і розливанню мастил (щітками, збирачами, листами, піддонами), і повинна бути безпечною в об слуговуванні.
Учні, які працюють на обладнанні з використанням охоло джувальних сумішей, повинні бути проінструктовані про необ хідні заходи безпеки.
137
Ремонтувати обладнання під час його роботи забороняється.
Перед ремонтом обладнання треба вимкнути з мережі і при вести до такого стану, при якому жодна його частина або вузол не могли б самостійно рухатися. Приводні паси треба зняти зі шківів, під пускові педалі потрібно підставити підкладки.
Біля пускових пристроїв і рубильників, що підводять струм, .^вивішують попереджувальні плакати, де зазчачають, що облад нання ремонтується і пуск його заборонений.
Частини, що знімаються, розміщують на заздалегідь підготовлених місцях, міцно і стійко укладають з використан ням підкладок, круглі деталі - із застосуванням підпор.
Для виконання ремонтних робіт між знятими деталями і біля обладнання, що ремонтується, залишають вільні проходи і робочі площі.
Перед пуском обладнання після ремонту або налагодження всі захисні засоби, а також пристрої слід поставити на місце, міцно й правильно закріпити. Працівників, які є поблизу, повідомляють про початок роботи на відремонтованому обладнанні.
2.3.2. Заходи безпеки під час проведення занять у навчально-виробничих майстернях
Робоче місце
Робоче місце учня повинно бути організоване так, щоб запобігти будь-якому нещасному випадку. Кожне робоче місце обладнують сидіннями (приставними, висувними або відкидними), якими учні можуть користуватися для відпочинку і виконання окремих опе рацій основної роботи. Робочі місця повинні бути обладнані спеціальними пристроями: тумбочками, висувними ящиками, шафами, інструментальними полицями або стелажами для зберігання інструменту, захисних окулярів, креслень тощо; заго товки, інструмент та інше знаряддя, що зберігається на стелажах, не повинно виступати за межі робочої площі стелажа.
Забороняється захаращувати робочі місця й проходи ма теріалами, заготовками, деталями та відходами виробництва. Три мати на робочому місці предмети, не потрібні для виконання роботи, забороняється.
Керівники навчальних закладів, завідувачі майстернями, май стри, інструктори та вчителі трудового навчання, а також
138
керівники виробничих дільниць, де проводяться практикуми учнів, зобов'язані:
а) забезпечити учнів справним інструментом;
б) стежити за тим, щоб інструмент був правильно заточений;
в) стежити за правильним виконанням трудових прийомів.
Інструмент повинен зберігатись у спеціальних інструментальнях,
ящиках, шафах, столиках біля обладнання, а в тих випадках, де це передбачено конструкцією машини, - усередині неї.
Лещата на верстаках установлюють на відстані не менш як 1 м між осями. Ширина верстака повинна бути не менше 0,75 м. Для захисту учнів від осколків, що відлітають, повинні бути вста новлені щити (із сітки з вічками не більшими 3 мм) заввишки не менш 1 м.
На одномісних універсальних столах-верстаках, призначених для шкільних комбінованих майстерень восьмирічних шкіл, до пускається захисний пристрій, що знімається, з розміром поверхні, яка забезпечує уловлювання осколків по вертикальній площині 45°, а по горизонтальній - 96°.
Поверхня захисного пристрою повинна забезпечувати добре гасіння швидкості осколків. Лещата мають забезпечувати надійне кріплення заготовки, губки лещат повинні мати неспрацьовану насічку.
Відстань між верстаками має відповідати нормам.
Учні, яких допускають до ремонту і заточування інструменту, повинні бути попередньо проінструктовані. Початкові роботи ви конуються під наглядом майстра, інструктора або вчителя праці.
Молотки, кувалди тощо повинні мати опуклу поверхню бой ка, гладеньку, незбиту, без задирок, вибоїн, тріщин, мати міцні рукоятки. Ручки молотків, кувалд виготовляються з твердих і в'язких порід деревини (клена, дуба, берези тощо). Користувати ся ручками з м'яких або товстошарових порід деревини (ялини, сосни) забороняється.
Ручки молотків і кувалд повинні бути рівними, овального перерізу, з потовщеннями біля вільних кінців. Поверхня ручок повинна бути гладенькою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків.
На хвостовики напилків, стамесок, долот, пилок, викруток тощо треба міцно насаджувати ручки, стягнуті металевими кільцями, що запобігають розколюванню.
139
Довжина ручок повинна відповідати розмірам інструмента.
Розміри інструментів та їх маса мають відповідати віковим особливостям учнів. Працювати переліченими й подібними інструментами без ручок або з несправними ручками (що мають тріщини, відколи тощо) забороняється.
Під час роботи зубилом і крейцмеселем для захисту очей учня від осколків, що відлітають, слід застосовувати захисні оку ляри. Майстри, інструктори і вчителі праці зобов'язані стежити за тим, щоб ними обов'язково користувались.
Пилки (поперечні, лучкові, ножівки та ін.) повинні бути пра вильно розведені і добре заточені. Ручки пилок треба міцно за кріплювати, гладенько зачищати.
Лучкові пилки повинні мати міцний станок, що забезпечує надійний натяг полотна і необхідне його обертання.
Стругальний інструмент для обробки деревини (шерхебелі, руба нки, фуганки та ін.) повинен мати гладенькі, рівно зачищені колодки.
Задній кінець колодки рубанка, шерхебеля тощо у верхній своїй частині має бути заокругленим. Рукоятки колодок повинні бути гладенькими. Різці стругального інструмента мають бути правильно заточені, міцно й щільно підігнані до дерев'яних ко лодок і не повинні мати вибоїн, ум'ятин, тріщин і задирок.
Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і головок болтів і не повинні мати тріщин, вибоїн і задирок. Забороняється нарощувати ключі контрключами, трубами тощо.
Розвідні ключі не повинні мати люфту в рухомих части нах. Робочі ґрані губок ключів повинні бути паралельними між собою.
Усі пристрої (кондуктори, ділильні головки тощо), що засто совуються на обладнанні, повинні бути справними, зручними, без печними в експлуатації.
Маса предметів і матеріалів, що переносяться вручну, коли на це затрачується не більш як 1/3 робочого часу, не повинна пере вищувати відповідно до ДНАОП 0.03-3.29-96 «Граничні норми підіймання і переміщення вантажів неповнолітніми»:
для дівчаток 15-17 років - 5,6-6,3 кг;
для хлопців 15-17 років - 11,2-12,6 кг.
Учнів молодше 15 років забороняється залучати до робіт, по в'язаних з перенесенням і пересуванням важких предметів.
Для підіймання, встановлення і зняття важких деталей треба використовувати підйомні пристрої або споруди (талі, тельфери,
140
крани, стріли, роликові столи тощо), що гарантують безпеку опе рації та полегшують працю учнів.
Безпечна експлуатація підйомних пристроїв здійснюється відповідно до «Правил обладнання і безпечної експлуатації ван тажопідйомних кранів».
Індивідуальні захисні пристрої
Учні під час трудового навчання або проходження виробничої практики, а також майстри повинні забезпечуватися справним і доброякісним спецодягом, запобіжними пристроями відповідно до чинних для певного виду виробництва норм.
Учням на час трудового політехнічного навчання видають бавовняні халати або фартухи, рукавиці, захисні окуляри тощо відповідно до чинних галузевих норм в установленому для всіх робітників і службовців порядку за рахунок школи.
Майстрам трудового і виробничого навчання видаються без платно: халат бавовняний на термін 12 місяців, рукавиці комбіновані - на 5 місяців, окуляри захисні - на 6 місяців.
Допускати майстрів і учнів до роботи без спецодягу і за побіжних пристроїв забороняється.
Розмір і модель спецодягу учнів повинні виключати мож ливість захоплювання його рухомими частинами верстатів та оброблюваними деталями. Не повинно бути кінців, що звисають або розвіваються (поли, краватки, косинки, фартуки, зав'язки). Одяг повинен наглухо застібатися, звислі кінці косинок, платків, зав'язок повинні бути підібрані, манжети рукавів мають щільно охоплювати руки навколо кистей.
Розміри спецодягу повинні відповідати зросту учнів.
Волосся працюючих повинно бути закрите щільно облягаю чим головним убором і підібране під нього.
Якщо роботу на металевих поверхнях треба виконувати в положенні лежачи, сидячи або на колінах, учням треба видати для обов'язкового користування під час роботи спеціальні мати або наколінники з матеріалу низької теплопровідності.
Учнів, які очищають деталі чи вироби від іржі, фарби, бруду, а також при рубанні металу тощо, слід забезпечувати захисними окулярами або маскою з органічного скла для захисту від окали ни, пилу та інших дрібних частинок, які розлітаються.
141
Майстри, інструктори, вчителі трудового навчання або викладачі виробничої практики зобов'язані строго стежити за виконанням учнями - як у навчальних майстернях, так і на підприємствах - зазначених вимог щодо заходів індивідуального захисту під час роботи, а також забезпечити належний догляд за індивідуальними захисними пристроями.
Коли навчання організоване в сільському господарстві, тоді по трібно користуватися «Правилами безпеки під час трудового навчан ня й літніх практичних робіт учнів Х-ХІ класів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогосподарському виробництві», затвер дженими наказом Держнагляду з охорони праці від 16.11.98.
2.4. ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ)
ФІЗИКИ
Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи, завідувач кабінету (учитель фізики) і керівники гуртків зобов'язані створювати здо рові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики. Вони несуть особисту відповідальність за порушення норм гігієни й правил техніки безпеки незалежно від того, призвели чи ні ці порушення до нещасного випадку.
Експлуатація нещодавно організованих або реконструйова них кабінетів (лабораторій) фізики допускається тільки після дозволу комісії, до якої входять представники відділів народної освіти, санітарно-епідеміологічної служби органів державного ене ргетичного і пожежного нагляду, райкому профспілки підприємства, яке здійснює шефство над школою, директор школи, голова проф спілкової організації, завідувач кабінету.
Завідувач кабінету (лабораторії) фізики, вчителі фізики вжи вають необхідних заходів щодо створення здорових і безпечних умов для проведення занять; забезпечують виконання чинних правил та інструкцій з техніки безпеки й гігієни праці; проводять заняття і роботи за наявності відповідного обладнання та інших умов, передбачених правилами й нормами з техніки безпеки, дба ють про безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, забезпечують санітарний стан приміщень; проводять інструктаж учнів з техніки безпеки й гігієни праці з оформленням
142
інструктажу в журналі встановленої форми; негайно повідом ляють керівника установи про кожний нещасний випадок; не суть відповідальність за нещасні випадки, що трапилися внаслідок невиконання ними обов'язків, визначених Правилами.
Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (учителя фізики), відповідає за правильність зберігання та екс плуатації обладнання, підготовку його до лабораторних і прак тичних робіт, демонстраційних дослідів, за профілактику (вида лення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя; наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентаря. Він сте жить за виконанням учнями правил техніки безпеки і гігієни.
Завідувач кабінету, учителі фізики, керівники гуртків один раз на п'ять років проходять курсову перепідготовку з охорони праці з наступною атестацією. У процесі перепідготовки вони мають здавати правила технічної експлуатації (ПТЕ) електроустатку вання напругою до 1000 В, правила техніки безпеки (ПТБ), а при роботі з лазером - ПТЕ електроустаткування напругою понад 1000 В і ПТБ, а також «Санітарні норми і правила влаштування та екс плуатації лазерів». Ці працівники повинні бути атестовані з при своєнням кваліфікаційної групи. Завідувача кабінету і вчителів фізики атестують з присвоєнням кваліфікаційної групи не нижче III, а лаборантів - І. Кваліфікаційна група І присвоюється після перевірки знань з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці атестованого і фіксується в журналі з обов'язковим підписом перевіряючого й атестованого.
Забороняється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75.
Завідувач кабінету (учитель фізики) зобов'язаний після закінчення роботи вимкнути електрообладнання, що перебуває під напругою, а виходячи з кабінету - замкнути ключем двері лаборантської та кабінету.
2.4.1. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)
фізики
Площі приміщень кабінетів (лабораторій) фізики та астрономії і лаборантських повинні відповідати номенклатурі типів будівель, складу і площі приміщень дитячих дошкільних закладів і загально-
143
освітніх шкіл ДБН В. 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчаль них закладів». Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізи ки навчального закладу має бути не менше 72 м2, лаборантської - не менше 16 м2, висота приміщення - не менше 3,3 м.
Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами (ГОСТ 11015-93) та стільцями (ГОСТ 11016-93), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93), шафами (ГОСТ 18666-86) для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт.
У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (пре параторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовляє досліди.
Проекти шкільних будівель сільських восьмирічних шкіл пе редбачають можливість організації та обладнання комплексних кабінетів природознавства, в яких викладають природознавство (4 клас), фізику, хімію й біологію. Комплексний кабінет природо знавства складається з класу-лабораторії та двох-трьох лаборант ських. Якщо є три лаборантські, одну відводять під обладнання з фізики, другу - з хімії, третю - з біології та природознавства. Якщо є дві лаборантські, в одній зберігають навчальне обладнан ня з фізики і обладнання загального користування, у другій -обладнання з хімії, біології та природознавства. Усі лаборантські мають внутрішнє сполучення з класом-лабораторією.
Розстановка меблів у кабінеті (лабораторії) має забезпечувати оптимальну величину проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів.
Кабінет (лабораторія) фізики за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров'я України «Про використання шкільних меблів» оснащують учнівськими столами різної висоти (залежно від зросту учнів).
Відповідно до Санітарних правил улаштування й утримання загальноосвітніх «шкіл» у приміщеннях кабінету (лабораторії) і лаборантських фізики повинна підтримуватися температура повітряного середовища 17...20°С і відносна вологість повітря 40...60%.
Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними при водами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.
144
Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптеч кою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів, комплек том засобів індивідуального захисту та інструкцією з техніки безпеки для учнів.
Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя фізики.
Забороняється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.
Освітлення, електрична і газова мережі
За СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проек тування» світловий потік сонячного світла повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонталь них поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк при лампах розжарю вання і 300 лк при люмінесцентних лампах.
Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп - світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екрануючою решіткою.
Забороняється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.
Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп не повинен перевищувати 40 дБ, установленого ГОСТ 16809-88Е.
Після закінчення гарантованого терміну служби (для ламп розжарювання - 1000, люмінесцентних - 2500...3000 годин. горіння) лампи необхідно замінити, не чекаючи повного виходу їх з ладу. Замінює лампи й очищує світильники електрик школи.
Світильники очищують не менше ніж один раз на три місяці. Залучати учнів і прибиральниць до очищення світильників забо роняється. У тих школах, де в штаті не передбачена посада електрика, вища організація розв'язує питання про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство школи або групи шкіл. Дозволяється передавати експлуатацію електроустановок шкіл за договором спеціалізованій організації або організації, що здійснює шефство над школою, які повинні виділяти з інженерно-технічного персоналу особу, відповідальну за електро господарство школи.
145
Коефіцієнт природної освітленості (КІТО) для горизонталь них поверхонь лабораторних столів повинен дорівнювати 1,5%.
Для поліпшення природної освітленості не можна розставля ти на підвіконнях квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду не менше ніж 3-4 рази на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.
Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південною орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирками тощо).
За Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) електроустано вок споживачів кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напру гою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В по стійного струму заземлюють. Електророзетки забороняється розміщувати безпосередньо біля стояків водопровідних і опалю вальних систем, радіаторів і раковин. Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) повинна відповідати «Правилам з техніки електробезпеки під час проведення занять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промисло вих об'єктах». Забороняється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму.
Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електропри ладів і електрообладнання відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) перевіряють щороку.
Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики потрібно застосовувати електричне розділення мереж. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, не зв'язані між собою, виконують за допомогою розподільного трансформатора.
Частини зборок і щитів, що проводять струм, установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для неелектротехнічного персоналу, надійно закривають захисними засобами (кожухами). Забороняється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими частинами, що проводять струм.
Радіатори і трубопроводи опалювальної, газової, каналізаційної та водопровідної систем обладнують діелектричними (дерев'яни ми) огорожами.
Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки при знятій напрузі. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами.
146
Щоб створити безпеку при дотику до патрона, ґвинтову мета леву гільзу патрона з'єднують з нульовим, а не фазним проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють тільки в перетинку фазного проводу.
Двопровідну електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кноп кою аварійного вимикання. З електрощита керування лінію од нофазного струму підводять через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (УЗВШ) до демонстраційного стола і пульта керуван ня комплектом апаратури електропостачання. При цьому за побіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазного проводу.
Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні при цьому повинні бути вимкнуті. Вимикають обладнання у зворотному порядку.
Забороняється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плав кої вставки. Забороняється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25% .
Пробкові запобіжники встановлюють так, щоб при вийнятих пробках ґвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час замінювання запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: кліщами, діелектричними рукавицями, оку лярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу.
Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі в разі перегорання електроламп, необхідно про це повід омити електрика або відповідального за електрогосподарство школи.
Газова мережа в кабінеті (лабораторії) фізики повинна бути повністю герметизована, міцно закріплена й доступна для пе ревірки герметичності. Вона повинна мати, крім індивідуальних, спільний кран, що перекриває доступ газу в приміщення. Приєд нувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних лабораторних пальників. Крани газової мережі в цьому випадку оснащують штуцерами. Довжина гумової трубки не по винна перевищувати 3 м.
Користуючись газовим пальником, треба спочатку переконатися, що немає витоку газу, потім, що пальник правильно відрегульований (полум'я пальника має бути синьо-фіолетового кольору).
147
Газову мережу в кабінеті періодично (не менше як один раз на рік) перевіряють на герметичність за допомогою емульсії (ми льного розчину), якою змазують місця з'єднань. Якщо з'явля ються пухирці в місцях перевірки, це означає, що мережа втрати ла герметичність і газ витікає. Витіканя газу з газопроводу виявляють за специфічним запахом.
Якщо є витікання газу, забороняється користуватися вогнем, вмикати і вимикати електроприлади. Негайно виводять учнів, відчиняють вікна і провітрюють приміщення, після чого викли кають спеціаліста, який обслуговує газову мережу.
Під час експлуатації газовий прилад не можна залишати без догляду. Необхідно стежити за повним і герметичним закриван ням індивідуальних вентилів і спільного крана.
Металеві труби водопровідної, газової та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії.
Місця перетину електропроводу з газопроводом і водопрово дом ізолюють діелектричними трубами (гумовою, ебонітовою).
У кабінеті фізики забороняється користуватися газовими ба лонами, у тому числі від портативних газових плиток.
Реактиви хімічні, джерела струму
Під час роботи з хімічними реактивами слід керуватися Прави лами з техніки безпеки для кабінетів хімії загальноосвітніх шкіл.
Хімреактиви, передбачені переліком, зберігаються в лаборантській у глухій (зі спеціальними дверцями без скла) шафі під замком.
Рідкі хімреактиви й розчини зберігають у тонкостінних, тверді -у товстостінних скляних банках з притертими пробками. Кожна посудина повинна мати етикетку з розбірливим написом. Речо вини, що не мають етикеток, потрібно знищити.
Забороняється зберігати в кабінеті (лабораторії) концентро вані кислоти і луги в сухому вигляді. Ці речовини повинні бути в лаборантській у вигляді розчинів тих концентрацій, які по трібні для проведення демонстраційних дослідів або заправки акумуляторів. Легкозаймисті речовини (спирт бутиловий, оцтово-етиловий ефір та ін.) зберігаються в склянках з притертими про бками в металевому ящику з верхнім розміщенням кришки, а на дно ящика насипають пісок або укладають листовий азбест. Ящик розміщують на відстані не менше 1 м від нагрівальних та опалювальних приладів.
148
При користуванні реактивами категорично забороняється про бувати їх на смак.
Щоб уникнути нещасних випадків, забороняється доручати учням розводити кислоти і луги. Викладач і лаборант, готуючи розчин кислоти, не повинні брати товстостінних скляних банок, бо вони можуть тріснути від сильного нагрівання розчину. Необ хідно лити кислоту у воду тонким струменем і весь час пе ремішувати розчин скляною паличкою. Забороняється лити воду в кислоту, бо вода при цьому закипає і розбризкує розчин.
Подрібнювати їдкі луги (у твердому вигляді) без захисних окулярів і гумових рукавиць забороняється. Для приготування розчину кусочки лугу кидають у дистильовану воду так, щоб вода не розбризкувалася; для цього користуються фарфоровим, тонкостінним скляним чи металевим (за винятком алюмінію) посудом. Забороняється тривалий час зберігати концентровані луги в тонкостінному лабораторному посуді. У кабінеті фізики переліком передбачено використання батарей лужних акумуля торів, які експлуатують згідно з інструкцією заводу-виробника. Під час заповнення акумулятора електролітом його температура не повинна перевищувати +35°С.
Щоб запобігти здуттю акумулятора, треба прочищати і про мивати клапан пробки, замінювати гумове кільце.
Забороняється користуватися акумуляторами, в яких пробки не мають гумового кільця. У такому разі треба негайно вилити розчин, прополоскати акумулятор дистильованою водою і, запов нивши свіжим електролітом, поставити його на зарядку.
Не можна допускати в лужних акумуляторах зменшення на пруги нижче 1,1 В і сили струму під час заряджання або розря джання більше за норму.
Забороняється видаляти з кришки і затискачів білий наліт або кристалічні осади ножем, напилком або шкуркою; слід кори стуватися дерев'яною паличкою і ганчіркою.
Забороняється підносити вогонь близько до пробок акумуля тора. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, їх не можна нахиляти, пробувати «на іскру», доторкатися до затискачів язи ком, ставити на них сторонні предмети. Перенесення і перевезен ня акумуляторних батарей виконують відповідно до інструкції заводу-виробника.
149
Забороняється виливати в каналізаційну мережу розчини кислот, лугів, органічних розчинників, вогненебезпечних рідин і різноманітні їх відходи. Відпрацьовані речовини треба збирати у відведену для цього тару, що герметично закривається, і зни щувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями.
2.4.2. Заходи безпеки під час проведення занять
у кабінеті фізики
Заходи безпеки під час роботи з проекційною
апаратурою
Дозволяється встановлювати вузькоплівкову апаратуру і де монструвати навчальні фільми на негорючій основі безпосеред ньо в кабінеті фізики за умови, якщо:
забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову пло щадку;
проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не заха ращені;
у лабораторії присутні учні тільки одного класу;
фільм демонструє особа, що має посвідчення кінодемонстра-тора і талон пожежної безпеки;
електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЕ;
виконується інструкція з експлуатації кіноустановки. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами,
наведеними в технічних описах та інструкціях з експлуатації, що додаються до апаратів.
Екран закріплюють по центру передньої стіни класу-лабора-торії так, щоб його нижній край був на відстані не менше 1,2 м від підлоги. Забороняється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.
Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.
Забороняється торкатися руками до обертових зубчастих ба рабанів, до щойно вимкнутих ламп проекційних апаратів, напри клад, у разі заміни їх при перегоранні або для юстирування.
150
Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
Підготовляє і проводить демонстраційні досліди вчитель фізики, обов'язково дотримуючись вимог техніки безпеки.
Під час роботи зі скляними приладами необхідно:
користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;
підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;
використовувати скляний посуд без тріщин;
не допускати різких змін температури і механічних ударів;
бути обережним, вставляючи пробки в скляні трубки або ви ймаючи їх;
отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати вбік від себе й учнів.
Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний ек ран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посу дина розірветься, забороняється прибирати осколки руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження магнітних спектрів.
Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною притер тою пробкою, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.
Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджу вальний напис: «Бережись опіку!»
Категорично забороняється користуватися бензином як па льним для спиртівок.
Забороняється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими трубками, що на гріваються парою).
Забороняється використовувати металеві азбестові сітки й нафталін.
757
Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, оберто вому диску, які зазначені в технічних описах. Під час демонстру вання треба стежити за справністю всіх кріплень у цих прила дах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які можуть відлетіти, перед учнями треба встановити захисний екран.
Забороняється користуватися пилососом та іншими повітродувами при постановці демонстраційних дослідів з при ладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83.
Для проведення всіх видів фізичного експерименту забороня ється користуватися:
металевою ртуттю;
генератором УВЧ на октальних лампах (виробництво Голов-учтехпрому);
індукційними котушками ПВ-50, ПВ-100 і приладом для де монстрування електроіскрової обробки металів через сильні радіоперешкоди, створювані ними;
електричним навчальним обладнанням з відкритими контак тами на напругу понад 42 В змінного струму і 110 В постійного (відповідно до «Правил електробезпеки під час проведення за нять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промислових об'єктах»).
Перед тим як вмикати в мережу електро- і радіоприлади, необхідно переконатися, що положення перемикача напруги ме режі відповідає її номінальному значенню, а також у справності запобіжників.
Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні при лади з'єднують провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, причому друга рука не повинна торкати ся шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схе мами, для яких характерні малі відстані між сусідніми про відниками друкованої плати.
Заміну деталей, а також вимірювання опору в схемах навча льних установок виконують тільки після їх вимикання і розря джання конденсаторів за допомогою ізольованого провідника.
Якщо треба настроювати або регулювати радіоприлад (підстроювання контурів, регулювання підстроювальних конден-
152
саторів або резисторів тощо) у ввімкненому стані, користуються інструментом з надійною ізоляцією.
Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів треба особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Недопустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.
Забороняється вмикати без навантаження випрямлячі, бо в такому разі електролітичні конденсатори фільтра помітно на гріваються, а іноді й вибухають.
У разі перегрівання трансформатора, появи запаху горілого, іскріння всередині балонів радіоламп або нагрівання їх анодів радіопристрій негайно вимикають.
Не можна залишати без нагляду невимкнуті електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.
Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофор-ної машини, перетворювачів типу «Разряд») потрібно до тримуватися таких запобіжних заходів:
не торкатися деталей і провідників руками або струмо-провідними предметами (матеріалами);
переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);
після вимикання розрядити конденсатори, з'єднавши їх елек троди розрядником або гнучким провідником у хлорвініловій ізоляції.
Забороняється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.
Категорично забороняється використовувати в школах нероз-жарювані трубки: рентгенівські, для відхилення катодних про менів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком та ін.
Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги, проекційних апаратів, стробоскопа й лазера.
Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного зазем лення приладу й обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Забороняється переміщувати лазер вздовж оптичної лави у ввімкненому стані та робити будь-які регулювання при знятій верхній частині корпусу.
153
Заходи безпеки під час постановки й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму
Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих чинників, що викладені в розділі «Заходи безпеки під час підготовки й виконання демонстраційних дослідів», по ширюються на постановку й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму.
При виконанні робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до 70С.
Забороняється запалювати спиртівку від іншої запаленої.
Проводити лабораторні роботи й демонстраційні досліди із застосуванням ртуті категорично забороняється.
Забороняється навантажувати вимірювальні прилади більше за граничні значення, зазначені на їхніх шкалах.
Під час постановки лабораторних і практичних робіт учням забороняється користуватися приладами, що мають на панелі (корпусі) напис «Тільки для проведення дослідів учителем».
Навчальні прилади й вироби, призначені для практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 повинні відповідати вимогам II класу (мати подвійну або підсилену ізоляцію) або III класу. До класу III належать вироби, призначені для приєднуван ня безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, в якого при холостому ході вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетво рювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв'язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.
Розміщення меблів у кабінеті (лабораторії)
Демонстраційний стіл установлюють на подіумі заввишки 0,1-0,2 м на відстані не менше одного метра від класної дошки. Відстань між переднім краєм подіума і першими учнівськими столами має бути не менше 0,8 м.
Між рядами столів і стінами класу-лабораторії повинні бути такі відстані: • у навчальних приміщеннях звичайної прямокутної конфігурації від зовнішньої стіни до першого ряду столів - не менше 0,5 м; від внутрішньої стіни до третього ряду столів - не менше
154
0,5 м; від задньої стіни (шаф) до столів - не менше 0,5 м; від класної дошки до перших столів - не менше 2,5 м; між ряда ми двомісних столів - не менше 0,6 м; • у навчальних приміщеннях квадратної та поперечної конфігурації при розплановці меблів у чотири ряди відстані між рядами столів, стінами приміщення зберігаються; відстань від класної дошки до перших столів повинна бути не мен шою 2,5 м, що при довжині 3 м забезпечує кут поля зору для учнів, які сидять за першими столами в першому й четверто му рядах, не менше 30°.
Робочі місця за першими й другими столами в будь-якому ряду кабінету відводять для учнів із зниженою гостротою слуху (розмовну мову сприймають за 2...4 м). Учням зі зниженою гостротою зору відводять робочі місця в ряду біля вікна за пер шими столами, де найсприятливіші умови освітлення природ ним світлом. При добрій корекції зору за допомогою окулярів учні можуть сидіти в будь-якому ряду.
Учням з ревматичними захворюваннями, які схильні до час тих ангін і гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводять подалі від вікон.
Для профілактики викривлення хребта та косоокості потрібно кожну чверть переміщувати учнів, які сидять у першому й тре тьому (четвертому) рядах, враховуючи при цьому відповідність номерів меблів зросту учнів.
Групи меблів
З 1972 року для учнів прийнято зростову шкалу з інтервалом 15 см, за якою в нових стандартах на шкільні меблі передбачено виготовлення для учнів столів і стільців п'яти груп (табл. 2.12).
Таблиця 2.12. Розміри парт, столів і стільців для школярів
|
Група меблів |
Група зросту учнів, см |
Висота заднього краю кришки стола над підлогою, см |
Висота переднього краю сидіння над підлогою, см |
Кольорове маркування |
|
А |
до 130 |
54,0 |
32,0 |
жовте |
|
Б |
130... 145 |
60,0 |
36,0 |
червоне |
|
В |
145... 160 |
66,0 |
40,0 |
блакитне |
|
Г |
160...175 |
72,0 |
44,0 |
зелене |
|
д |
понад 175 |
78,0 |
48,0 |
біле |
155
Кольорове маркування меблів повинно бути видимим з боку проходу між рядами; його наносять на обох бічних сторонах стола, стільця у вигляді круга діаметром 25 мм або горизонтальної смуги завширшки 20 мм. Кабінет фізики обладнують комплек тами двомісних столів за ГОСТ 11015-93 зі стільцями за ГОСТ 11016-93, орієнтовний розподіл яких подано в табл. 2.13.
Таблиця 2.13. Розміри парт, столів і стільців для школярів у кабінеті фізики
|
Група меблів |
Класи |
Однокомплектна школа |
||||
|
М-Л/ІІІ |
ІХ-Х |
УІ-Х |
||||
|
% |
шт. |
% |
шт. |
% |
шт. |
В 50 10 ЗО 6
Г 50 10 80 15 60 12
Д - - 20 3 10 2
2.5. ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) ХІМІЇ
Під час виконання практичних робіт у кабінетах хімії викорис товуються різні хімічні речовини. Одні з цих речовин отруйні, інші можуть легко спалахувати й утворювати з повітрям вибу хонебезпечні суміші, треті при недбалому або невмілому пово дженні можуть спричинити сильні опіки і т. д.
Крім того, в кабінетах хімії застосовуються електричні пли ти, муфельні печі, сушильні шафи, інше електрообладнання й при лади, використовуються газові нагрівники.
Застосування електронагрівального та іншого електрооблад нання і приладів при недостатньо ретельному монтажі, порушен ня ізоляції проводів, наявність інших несправностей, а також невиконання правил електробезпеки - усе це може призвести до ураження електрострумом.
Неправильне поводження з горючим газом також може при звести до нещасних випадків.
Отже, під час проведення демонстраційних дослідів і практич них занять у кабінетах хімії з порушенням вимог техніки безпе ки завжди існує небезпека травм і отруєнь.
756
Ці обставини вимагають від адміністрації школи і вчителя як безпосереднього керівника практичних занять великої уваги при нагляді за станом приміщення, вентиляції, електричної та газової мереж, приладів, суворого дотримання правил зберігання і використання хімічних реактивів, постійного нагляду за вико нанням правил техніки безпеки учнями під час роботи.
Для створення і підтримання санітарно-гігієнічних і безпеч них умов роботи в кабінеті хімії адміністрація школи і вчитель хімії повинні добре знати основні вимоги, що ставляться до приміщення кабінету та його оснащеності.
У школах, де особи, відповідальні за створення здорових і безпечних умов праці, недостатньо знають ці вимоги і часто до пускають порушення в організації безпечної роботи, неминучим наслідком є нещасні випадки.
Для учнів, які проходять практичні заняття в кабінеті хімії, вчитель хімії складає інструкцію безпечної роботи в кабінеті хімії, яку затверджує директор школи.
Під час складання інструкції враховують окремі специфічні особливості, зумовлені місцевими умовами.
Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України і Статуту сере дньої загальноосвітньої школи директор школи, його заступник по навчальній частині, учитель хімії зобов'язані створювати здорові й безпечні умови під час проведення занять. Вони несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил незалежно від того, при звели чи не призвели ці порушення до нещасного випадку.
Службові особи, відповідальні за організацію безпечної робо ти в кабінеті хімії, повинні вивчити Правила і керуватися ними у своїй практичній діяльності.
Адміністрація шкіл відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з метою визначення можливості допуску їх до практичних робіт у кабінеті хімії. Медичний огляд треба прово дити один раз на початку навчального року.
Учитель хімії відповідає за навчання учнів безпечних методів і прийомів роботи в кабінеті хімії.
Учитель зобов'язаний ознайомити учнів з навчальним облад нанням кабінету, з правилами безпечного поводження з цим обладнанням і правилами поведінки в кабінеті під час занять.
Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен проінструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення
157-
цього досліду, докладно розповісти про властивості використову ваних хімічних речовин, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і заходи щодо їх запобігання.
Практичні роботи в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії, під його керівництвом і постійним наглядом за діями учнів, за виконанням ними робіт у суворій відповідності до правил безпеки.
Хімічний кабінет не може бути організований без дозволу місцевих органів санітарного нагляду, пожежної інспекції та технічної інспекції ради профспілок.
Експлуатація заново організованих і реконструйованих кабінетів хімії дозволяється тільки після приймання кабінету спеціальною комісією з участю представників вищезазначених організацій.
Переобладнання кабінету або установка додаткового облад нання дозволяється тільки за погодженням з вищезазначеними організаціями.
У кабінетах хімії на видних місцях вивішують інструкцію з техніки безпеки, затверджену директором школи.
Відповідальність за справний стан електрообладнання, венти ляції, газової, водопровідної й каналізаційної мереж і сантехнічних споруд несуть особи, призначені наказом директора школи або (для групи шкіл) відділом освіти.
Без дозволу особи, відповідальної за стан та експлуатацію електромережі, вентиляції, газової мережі та інших сантехнічних споруд, не можна вносити будь-які зміни (вмикати додаткові еле ктроприлади, вмонтовувати відводи в газову мережу тощо), знімати або заміняти окремі елементи комунікацій.
Кабінети хімії забороняється використовувати як класні кімнати для проведення занять, зборів і т. д.
2.5.1. Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської)
Приміщення кабінету (лабораторії) хімії, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди на вчальних закладів», ДСанПіН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».
г
158
Кабінети хімії рекомендується розміщувати на верхніх пове рхах будівлі школи і в приміщеннях, звернених вікнами на південь, схід або південний схід.
Площа приміщення кабінету хімії має бути не менше 72 м2; лаборантської - не менше б м2; висота приміщень - 3,3 м.
Лаборантську треба розміщувати поряд з кабінетом хімії з боку класної дошки і з'єднувати дверима. З лаборантської треба передбачати другий вихід у коридор, на сходи, у рекреаційне або інше суміжне приміщення. Приміщення кабінету хімії та лабо рантської повинні бути світлими, теплими й сухими. Поверхні стін, стелі й дверей у цих приміщеннях повинні бути гладеньки ми й матовими. Підлогу роблять неслизькою, стійкою проти сти рання, без щілин, вона не повинна деформуватися від миття й дезінфекції. Підлогу треба покривати тільки матеріалами, що за значені в переліку полімерних матеріалів і виробів і дозволені для використання в будівництві,
Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті хімії та лаборантській повинно забезпечувати зручність і безпеку роботи.
Середня висота лабораторних столів повинна бути 750...800 мм; ширина - 550 мм; довжина: двомісного - 1600 мм, тримісного -2400 мм, виходячи з того що робоче місце для одного учня по довжині стола - не менше 800 мм.
Лабораторні столи з боку, звернутого до демонстраційного сто лу, повинні мати бортики висотою 100 мм.
Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демон страційним столом становить не менше як 800 мм. Віддаленість останнього учня від класної дошки не повинна перевищувати 10 м.
Кабінет хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, горючим газом, опаленням, водопроводом і ка налізацією.
У кабінеті хімії повинні бути встановлені раковини з підведенням холодної та гарячої води.
Освітлення
Недостатнє освітлення кабінету, крім негативного впливу на за гальне самопочуття й здоров'я людини, часто є причиною нещас них випадків. Тому всі робочі місця, проходи й приміщення ма ють бути добре освітленими.
159
Освітлення має бути рівномірним і досить сильним. Воно не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блискучості в полі зору працюючих, а також кон трастів між освітленим робочим місцем і навколишньою об становкою.
Освітлення повинно давати правильний напрям світлового потоку.
Основні вимоги до освітлення кабінетів хімії
Природне освітлення кабінетів повинно відповідати вимогам розділу СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії має становити не менше 2%. Основний світловий потік повинен бути спрямований з лівого боку від учня. Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими прила дами як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку будівлі. Ши бки вікон очищають не рідше як два-три рази на рік. У південних та інших кліматичних районах країни з підсиленою інсоляцією у літній час треба застосовувати сонцезахист. Забороняється для сонцезахисту білити скло, не рекомендується використову вати штори. Штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проекту вання». Як джерело світла слід використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ-80. Люмінесцентні світильники рекомендується застосовувати розсіяного світла, а при висоті приміщення кабінету хімії та лаборантської 3,3 м -підвісні. Світильники з лампами розжарювання застосовують, як правило, повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу. Світильники встановлюють рядами паралель но зовнішнім стінам з вікнами. Вмикання світильників перед бачають роздільне (за рядами). Найменша освітленість від за гального освітлення робочих поверхонь на висоті 0,8 м від підлоги в кабінеті хімії та лаборантській повинна бути не мен шою 300 лк незалежно від виду освітлення. Світильники шту чного освітлення треба утримувати в чистоті й справності. Чи стити їх треба не менше 2-х разів на місяць. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу потрібно негайно заміняти лампами відповідної потужності. При комбінованому освітленні світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого
760
від надмірної яскравості джерела світла, а світильники від пилу, вологи і механічних пошкоджень. Нагляд за станом та експлу атацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство школи.
Опалення і вентиляція
Постійний та ефективний обмін повітря є обов'язковою умовою для роботи в кабінеті хімії. До опалення і вентиляції кабінетів хімії висуваються такі основні вимоги.
Кабінет хімії та лаборантську забезпечують опаленням і при пливно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщеннях температура повітря підтримувалась у межах 16...18°С, вологість ЗО...60%. Вміст шкідливих газів і пари в повітрі зазначених приміщень не дозволяється. Природна венти ляція повинна здійснюватися за допомогою фрамуг або кватирок зі зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачи няти їх з підлоги. Площа фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менше 1/50 площі підлоги і забезпечувати три кратний повітрообмін. Для проведення робіт, що супроводжують ся виділенням шкідливих газів і пари, кабінет хімії та лаборант ську забезпечують витяжними шафами. Витяжні шафи, як прави ло, виготовляють з металевих конструкцій; склити їх бажано ар мованим склом. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього боку оббивають жерстю з азбестовою проклад кою на висоту не менше 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів. Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами (вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари, що виділяються). Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктувано го повітря в переріз відкритих на 15...20 см стулок шафи була в межах 0,3...0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря по трібно збільшити до 1,0... 1,5 м/с у перерізі витяжної шафи. Сту лки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції. Усере дині витяжні шафи обладнують електричним освітленням у ви-бухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників ви конується відповідно до «Правил улаштування електропроводок
161
у вибухонебезпечних приміщеннях». Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борту шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводок з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
Електрична мережа
Електропроводка, установлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), особливу увагу слід звер нути на такі моменти.
Усі доступні для дотику електротехнічні пристрої надійно ізолюють. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівники та інші прилади необ хідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або роз подільних щитів. Розподільні пристрої вміщують у шафах, виго товлених з неспалимих або важкоспалимих матеріалів. Контро льно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження й обслуговування. Заземлення елект рообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпе ки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти. Вмикання й вимикання всієї електроме режі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця. Для живлення переносних елек-троприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній обо лонці. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропус кати їх крізь отвори в стінах, у стулках витяжних шаф, прила дах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручу ванням; користуватися несправними штепсельними з'єднання ми, перемикачами тощо.
162
Газова мережа
Горючий газ необхідний для забезпечення нормальної роботи, що проводиться в кабінеті хімії.
Основні вимоги до газової мережі кабінетів хімії:
у кабінеті хімії потрібно передбачити підведення газу до де монстраційного стола, до пальників, установлених у витяж них шафах, і до учнівських лабораторних столів. Газ до кабінету хімії підводять окремим вводом від магістральних ліній газової системи школи. Газова мережа кабінету хімії повинна мати кран на розгалуженні загальної газової магістралі для припинення подачі газу одночасно в усі газові точки, встановлені в кабінеті. Кран фарбують червоним ко льором. Газова мережа повинна бути повністю герметизована, не мати витоку газу в з'єднаннях, кранах, міцно закріплена й доступна для ремонту і перевірки герметичності;
приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних приладів - лабораторних пальників. У цьому разі крани повинні мати гофровані наконечники (штуцери).
Розміщення газопроводів і електропроводки всередині кабінету хімії має відповідати таким вимогам:
а) від електропроводу, прокладеного відкрито, до газопроводу
витримують відстань не меншу 10 см. Якщо електропровід
прокладають у трубах, дозволяється зменшувати цю відстань
до 5 см;
б) якщо прокладення електропроводу заховане, відстань до га
зопроводу від краю закритої борозни має бути не менше 5 см;
в) у місцях перетину газопроводу з відкрито розміщеним елект
ропроводом останній поміщають у гумову або ебонітову тру
бку, яка виступає на 10 см з кожного боку газопроводу.
2.5.2. Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінетах хімії
При роботі в кабінеті хімії слід дотримуватись таких загаль них правил:
. • Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення практичних занять забороняється.
163
До практичних робіт у кабінеті хімії допускають тільки учнів, які пройшли поглиблений медичний огляд і добре засвоїли правила техніки безпеки.
У кабінеті хімії дозволяється проводити експерименти, тільки передбачені навчальними програмами.
Жодний прилад не можна використовувати без попередньої перевірки вчителем.
Хімічні досліди треба проводити з такими кількостями й кон центраціями речовин, з приладами, у тих умовах і в тому по рядку, що зазначені в інструкції до проведення експерименту.
Усі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви ма ють використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх видаватимуть учням, і в таких кількостях, у яких їх засто совуватимуть учні.
Хімічні реактиви, необхідні для дослідів, учням видає вчитель у кількостях, потрібних для проведення даного експерименту.
Необхідно виключити можливість доступу учнів до місць зберігання хімічних реактивів.
Перед початком практичних занять у кабінеті хімії пере віряють справність всього обладнання, газової мережі, роботу вентиляції тощо. У разі виявлення якихось несправностей, що можуть створити підвищену небезпеку, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунуть ці несправності.
Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією.
Установлені у витяжній шафі прилади, у яких проводять до сліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовина ми, огороджують (з боку стулок шафи) захисним екраном з органічного скла. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.
Забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цього використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.
Не можна виливати в раковини залишки кислот, лугів, сірчаних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати в призначені для цієї мети склянки.
Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в раковину папір, пісок та інші тверді речовини.
164
Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважно прочитати етикетку на склянці або іншій тарі, у якій зберігаються реактиви, щоб запобігти помилкам, що можуть призвести до нещасних випадків.
Насипати або наливати реактиви треба на столі (сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляним посудом).
Просипаний або пролитий випадково реактив зсипати або зливати назад у тару до основної кількості реактивів не до зволяється.
Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготованими нейтралізуючими розчинами (соди та оцтової кислоти).
Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятися над посудиною і сильно вдихати пару і газ, що виділяються. Для цього треба легким рухом долоні над посудиною спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно.
Знімати з плити посуд (колби, склянки) з рідиною, нагрітою до температури кипіння або близької до неї, треба обережно, захищаючи руку рушником.
Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчується невелике утруднення в обертанні.
Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину (навіть у пробірку) згори, бо в разі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.
Забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини поблизу відкритого вогню і сильно нагрітих предметів.
Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальни ки й спиртівки, а також увімкнеш електронагрівальні прилади.
Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електро прилади, закрити газові й водопровідні крани.
Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами, масками з оргскла, гумо вими рукавицями та ін.) за чинними нормами, що передба чені для працівників хімічних лабораторій.
Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в шафах, спеціально призначених для цієї мети.
165
Використовувати одяг з іншою метою (під час прибирання класних приміщень, під час роботи на пришкільній ділянці тощо), а також забирати додому забороняється.
Прати спецодяг треба в пральнях або доручати особі з обслу говуючого персоналу школи, яка проінструктована про захо ди безпеки під час проведення цієї роботи. Прати халати самим учням забороняється.
Під час роботи з легкозаймистими, вогне- і вибухонебезпеч ними реактивами не слід носити одяг із синтетичних або змішаних тканин, бо в разі спалахування ці тканини не го рять, а плавляться, пристають до шкіряного покриву, спричи-
няючи важкі опіки.
Правила безпечної роботи з кислотами і лугами
Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невиконання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.
Концентровані кислоти зумовлюють обезводнювання шкіри та інших тканин, причому ступінь їх дії залежить насамперед від окиснювальної здатності кислоти. За швидкістю дії ц за швидкістю руйнування тканин тіла кислоти розміщують у тако му порядку: «царська водка» (суміш азотної та соляної кислот), азотна кислота, сірчана кислота, плавикова кислота, соляна кис лота, оцтова кислота, щавелева кислота (90...100%), молочна кислота і т. д. Дуже небезпечні опіки хромовою сумішшю. Треба бути дуже обережним при користуванні плавиковою кислотою. Слід пам'ятати, що її дія на шкіру починає відчуватися тільки через 5-8 год. Навіть одна крапля плавикової кислоти, що по трапила на шкіру і не була негайно змита, спричиняє болючу рану, яка важко піддається лікуванню.
Деякі з концентрованих кислот, які звичайно називаються димлячими (наприклад, соляна, азотна кислоти), спричиняють сильну подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів і очей.
При дії концентрованих розчинів їдких лугів утворюються дуже болючі рани, що заживають повільно.
Тверді їдкі луги вбирають вологу, що міститься в повітрі, дуже легко переходять у розчин, тому їх дія вважається тотожною дії концентрованих розчинів лугів.
166
Нижче наводимо основні правила безпечної роботи з кисло тами й лугами:
Основні (запасні) кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.
Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої місткості у видаткові склянки треба за допомогою сифона, використовуючи як джерело тиску гумову грушу, ручний на сос або ножну повітродувку. Використовувати з цією метою електричні повітродувки забороняється.
Особливо обережно під тягою треба розливати концентровані кислоти: азотну, соляну, інші димлячі речовини, - а також аміак, щоб запобігти отруєнню.
Переносити склянки з реактивами треба в плетених корзинах або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.
Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислота ми та іншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.
Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначе них для них місцях зберігання.
Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кис лоту в воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до концентрованої кислоти (особливо сірчаної) супрово джується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
Для розбавлення концентрованих кислот, змішування їх між собою і для змішування речовин, коли це супроводжується виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонко стінним хімічним або фарфоровим посудом.
Не можна заливати гарячі або навіть теплі рідини в тов стостінні посудини і прилади (наприклад, в апарат Кіппа) і добавляти в них сірчану кислоту.
Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, за бороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агреси вних рідин у піпетку ротом.
Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.
При всіх операціях з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші за побіжні засоби.
167
Використовувати сірчану кислоту в ексикаторі як водовбира-ючий засіб забороняється.
Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно добав ляючи до води невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні. Кусочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
Великі куски їдких лугів потрібно розколювати на дрібні ку сочки в спеціально відведеному місці, користуючись захисни ми окулярами, рукавицями.
Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
У разі аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною), коли починають виділятися значні кількості от руйних газів і пари, треба негайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись протигазом та іншими за хисними засобами.
Правила безпечної роботи з металевими калієм
і натрієм
Лужні метали калій і натрій енергійно взаємодіють з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом.
Під час роботи з металевими калієм і натрієм треба бути особливо обережним.
Не можна допускати, щоб ці метали торкалися води, вологих предметів, а також органічних сполук, що містять хлор, і твер дого двооксиду вуглецю (сухого льоду).
Усі роботи з металевими калієм і натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, надівши захисні окуляри й гу мові рукавиці, якнайдалі від джерел води і тепла.
Забороняється працювати з лужними металами при високій вологості в приміщенні.
Зберігати металеві калій і натрій треба в скляній банці, щільно закритій корковою пробкою, під шаром обезводненого гасу, парафіну або трансформаторного масла; банки поміщають у металевий ящик з піском.
168
Виймати металеві калій і натрій з тари, завантажувати їх в апарати тощо треба тільки сухим пінцетом або тигельними щипцями.
Гас, парафін і трансформаторне масло з поверхні металу ви тирають фільтрувальним папером.
Різати лужні метали треба на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем.
Первинне різання лужного металу треба виконувати під ша ром трансформаторного масла або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксид-них сполук з чистим металом на відкритому повітрі може відбутися вибух.
Відходи (обрізки) металевих калію й натрію необхідно збира ти в окремі банки із збезводненим гасом для наступного знищення в цей самий день. Накопичувати залишки лужних металів забороняється.
Викидати залишки металевих калію і натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття забороняється.
Відходи калію й натрію в кількості до 2 г знищують повністю, розчиняючи їх в етиловому спирті; розчиняти треба невелики ми порціями; утворений розчин зливають у каналізацію.
Прилади і посуд, в яких можна підозрювати наявність части нок металевих калію й натрію, треба спочатку промити ети ловим спиртом і тільки після того, як весь метал розчинить ся в ньому, можна мити водою.
Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порош ковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестової ковдри.
Забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та двооксид вуглецю (вуглекислоту).
Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
Працюючи з органічними розчинниками, треба враховувати, що багато з них небезпечні як сполуки, які мають значну токсичність, і що більшість з них легкозаймисті. Багато розчинників дуже леткі й легко утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.
На практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються ацетон, бензин, бензол, дихлоретан, ксилол, толуол, етиловий, бу тиловий і метиловий спирти та ін.
169
За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:
розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу: бензин, етиловий і бутило вий спирти, ацетон;
розчинники більш токсичні, що спричинюють гострі отруєн ня; до цієї групи розчинників належать метиловий спирт (ме танол), дихлоретан та ін.;
розчинники, що мають-високу токсичність, крім гострих от руєнь, спричиняють стійкі зміни функцій кровоносних органів і нервової системи; до цієї групи належать бензол, толуоол, ксилол та ін.
За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих. Під час роботи з розчинниками завжди треба бути дуже обережним, не можна допускати навіть незначної не дбалості, бо це може призвести до нещасного випадку.
Основні правила безпеки під час роботи з органічними роз чинниками такі:
Роботу з розчинниками виконують обов'язково у витяжній шафі.
Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпе кою вибуху, з боку учнів має бути захищений екраном з орг скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком з оргскла.
Під час роботи з легкозаймистими розчинниками всі горілки, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники з відкритою спіраллю - вимкнути.
Посуд, у якому виконується дослід з органічними розчин никами, перед заповненням повинен бути чистим і сухим.
Роботу, пов'язану з небезпекою загорання, спалаху або вибу ху, треба виконувати стоячи.
Не можна під час дослідів з розчинниками залишати робоче місце без нагляду.
Нагрівання й перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати тільки на водяній або повітряній бані, використовуючи електронагрівники із закри тою спіраллю.
Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену для цьо го тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями.
170
• Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники, то
необхідно:
а) негайно вивести учнів з приміщення;
б) погасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні
прилади;
в) зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;
г) зібрати розлиту рідину ганчіркою або рушником, викрутити їх
над широкою посудиною, а потім рідину перелити в посудину
для збирання відпрацьованих рідин;
д) припинити провітрювання приміщення тільки після того, як по
вністю зникне запах розлитого розчинника;
є) під час прибирання треба користуватися захисними окуляра ми й гумовими рукавицями.
Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не пови нна перевищувати потреби для уроку, який проводиться.
Розчинники потрібно зберігати в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонко стінному посуді забороняється.
Правила безпечного поводження з горючим газом
Горючий газ отруйний, а в суміші з повітрям вибухонебезпеч ний. Тому під час роботи з ним треба дотримуватися правил техніки безпеки.
Якщо в кабінеті хімії відчувається запах газу, не можна за палювати сірники, вмикати світло та електроприлади до мо менту ліквідації витоку газу і повного провітрювання приміщення.
Перевіряти вогнем герметичність з'єднань газопроводу, кранів та інших елементів газового обладнання забороняється.
Перевіряти потрібно за допомогою мильної піни, наносячи її на місця можливого витоку.
Перед тим як відкрити загальний кран подачі газу в кабінет, необхідно переконатися в тому, що всі газові крани, що є в приміщенні, закриті, після цього відкрити спочатку загальний кран, а потім крани тих розгалужень, куди потрібно подати газ.
Необхідно правильно запалювати пальник: спочатку піднести запалений сірник, а потім обережно відкрити газовий кран.
Треба стежити за тим, щоб горіння було нормальним: полу м'я спокійне, синьо-фіолетове.
171
Якщо полум'я жовте, то це свідчить про неповне згорання, при якому в приміщенні виділяється значна кількість отруйного чадного газу. У такому разі треба збільшити приплив повітря регулятором його подачі, який міститься на пальнику, або змен шити подачу газу, частково прикривши краник. При неправиль ному співвідношенні газу й повітря горіння поширюється в сере дину пальника. Це трапляється тоді, коли перед запалюванням пальника не закривають подачу повітря. Якщо газ починає горіти всередині трубки пальника, він сильно розжарюється, що нерідко буває причиною важких опіків рук під час спроби поправити по лум'я пальника за допомогою регулятора подачі повітря. Якщо полум'я проскочило в середину трубки пальника, необхідно за крити газовий кран, дати пальникові охолонути і тільки після цього запалити його.
Не можна залишати ввімкнені пальники та інше газове об ладнання без нагляду. Працюючи з пальником, треба стежити за тим, щоб на вогонь не потрапили одяг, волосся. Слід стежити й за тим, щоб рідина, яка нагрівається, не заливала полум'я паль ника. У разі несподіваного припинення подачі газу в мережу треба негайно закрити всі газові крани, у тому числі й загальний кран. Після закінчення користування газом треба закрити кра ни перед пальником, а після закінчення робіт - крани на розга луженнях і загальний кран подачі газу в приміщення. Положен ня крана визначається лінією (рискою) на квадратній головці крана: якщо кран відкритий - риска спрямована вздовж осі газопроводу, якщо закритий - упоперек. Працюючи з газом, нео бхідно враховувати те, що навіть при дотриманні правил корис тування у приміщенні накопичуються продукти його горіння. Тому там, де використовується газ, обов'язково повинна бути справно діюча вентиляція.
Правила електробезпеки
Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує вели кої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.
У кабінеті хімії слід використовувати електронагрівники та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення.
При експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу -виробника.
172
Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як тепло ізоляцію можна використовувати керамічні плити, листовий аз бест та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.
Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона та кож перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі. Виявлені несправності треба негайно усу вати. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється. Подачу струму через загаль ний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуго вує електромережу школи.
Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть пере бувати під струмом на час проведення дослідів. Після закінчення експерименту подача струму негайно припиняється.
Шафи з розподільними пристроями замикають на замок.
Правила зберігання хімічних реактивів
Питанню зберігання хімічних реактивів у школах треба приділити велику увагу. Порушення правил зберігання хімічних речовин може стати причиною гострих отруєнь, пожеж та інших нещас них випадків. Наводимо основні з цих правил.
Загальні правила. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської). Основні (запасні) кількості цих речовин зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведеному для нього місці. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді - у товстостінних скляних банках також з притертими пробками. Окремі хімічні реактиви потребують спеціальних умов зберігання, про що буде сказано далі. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його фор мулою, крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис: «Вогненебезпечно». Зберігати хімічні речовини без етикеток чи з нерозбірливими написами не дозволяється. Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню,
173
Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин.
Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінетах хімії, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:
речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: калій азот нокислий, кальцій азотнокислий, натрій азотнокислий, барій азотнокислий, бертолетова сіль та інші нітрати;
самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, карбід кальцію, кальцій фосфорнокислий, натрій фосфорнокислий, пероксид натрію, перо-ксид барію, алюмінієвий пил, алюмінієва пудра, цинковий пил;
легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я.
До них належать:
рідкі речовини: бензин, бензол, сірковуглець, ацетон, скипидар, толуол, ксилол, гас, спирти (етиловий, метиловий, бутиловий та ін.), діетиловий (сірчаний) ефір тощо;
тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та ін.;
речовини, що спричиняють спалахування: бром, азотна й сірчана кислоти, хромовий ангідрид, калій марганцевокислий та ін.;
горючі речовини: сірка, вугілля та ін.
Кожна з зазначених груп хімічних речовин повинна зберіга тися окремо одна від одної.
У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими і вогне небезпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проводів і на грівальних приладів.
При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховую чи їх фізико-хімічні властивості, необхідно дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
а) діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від
інших речовин у холодному й темному місці, бо при зберіганні
сірчаного ефіру на світлі утворюється вибухова речовина -
пероксид етилу;
б) металеві калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних
скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються
174
корковою пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;
в) пероксид натрію дозволяється зберігати в залізних банках із
залізними кришками, які щільно закриваються, або в товсто
стінних скляних банках з притертими пробками (застосову
вати коркові пробки не дозволяється).
Пероксид натрію - окисник. У суміші з горючими речовинами вибухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи кон такту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу й світла;
г) сірковуглець через підвищену леткість і вогненебезпечність
треба зберігати під шаром води. З водою сірковуглець не
взаємодіє і в ній не розчиняється;
д) бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію,
пероксид водню, хлорну кислоту (концентровану) та інші окис
ники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям,
сіркою, крохмалем тощо;
є) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор з
бромом і йодом; є) при зберіганні марганцевокислого калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин при кімнатній температурі спалахує внаслідок взаємодії з порош ком марганцевокислого калію; від змочування порошку мар ганцевокислого калію концентрованою сірчаною кислотою утво рюється продукт (Мп207), який легко розкладається з вибу хом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фос фором відбувається вибух.
Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, тоді її поміщають у герметичний металевий футляр.
Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.
У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекис лотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.
Правила користування витяжною шафою. Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку роботи. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закри тими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати
175
їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або при іншій потребі на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина віконного отвору. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. Унаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалось невелике розрідження.
Правила роботи зі скляним хімічним посудом та іншими виробами зі скла.
Під час роботи зі скляним хімічним посудом, приладами, скляними трубками та іншими виробами зі скла внаслідок не правильного поводження з ними трапляються нещасні випадки:
а) опіки рук при необережному поводженні зі скляними трубка
ми, склянками, колбами та іншим хімічним посудом, нагрітим
до високої температури;
б) поранення рук і обличчя внаслідок розривання посудин або
приладів при порушенні правил використання виробів зі
скла, що не відповідають за своєю якістю умовам прове
дення реакції.
Під час роботи зі скляними апаратами, приладами, посудом та іншими виробами зі скла необхідно виконувати вимоги техніки безпеки. Під час роботи на установці із скла в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, розривання посудин тощо, обов'яз ково треба обгородити всю установку захисним екраном з орг скла, а наинебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом. Усі види механічної й термічної оброб ки скла треба виконувати з використанням захисних окулярів. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою проб кою доти, доки вона не охолоне. Переносячи посудини з гарячою рідиною, потрібно брати їх руками, захищеними рушником; вели ку посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою -за шийку. Для змішування або розбавляння речовин, з яких виділяється тепло, треба користуватися фарфоровим або термо стійким тонкостінним хімічним посудом. Великі хімічні склян ки треба піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (борти ки) склянки спиралися на вказівні й великі пальці. Щ^б відкрити пробку в посудині, яку «заїло», треба спочатку постукати по краях
176
пробки знизу вгору дерев'яним молоточком або брусочком. По стукувати треба з усіх боків, обережно, щоб не розбити посудини або не відколоти частини пробки, яка виступає. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілася пробка; нагрівати можна рушником, змоченим га рячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полу м'ям спиртового пальника, безперервно обертаючи посудину на вколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна підігрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.
Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба екранувати дротяним екраном (сіткою); під час роботи обов'язково користуватися захисними окулярами. У вакуумних установках і приладах застосовувати плоскодонний посуд (пере-гонну колбу, приймач) не дозволяється. Скляні посудини, при значені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину тре ба обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовуються під час проведення фільтрування під розрідженням.
При складанні скляних приладів з'єднанням окремих їх час тин за допомогою гумових трубок, а також при інших роботах зі склом необхідно захищати руки рушником. Щоб полегшити складання приладів, кінці скляних трубок змочують водою, вазеліном або гліцерином. Щоб не порізати рук, кінці скляних трубок і паличок, що застосовуються для розмішування розчинів та інших цілей, повинні бути оплавлені. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влашту ванні промивання) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.
Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід вико нувати у приладах і посуді з високоякісного, термічно стійкого скла.
Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, потрібно тримати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані в напрямі від себе і сусідів по роботі.
Треба бути обережним під час різання трубок або паличок. Усі операції зі склом виконують без натискання і великих зу силь. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, треба зробити на ній надріз напилком або якимось інструментом, що
177
ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким нати ском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко лама ється і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Заборо няється користуватися скляним посудом або приладами, що мають хоча б невеликі тріщини.
2.6. ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ)
БІОЛОГИ
Службові особи, відповідальні за безпечну роботу в кабінетах (лабо раторіях) біології, на шкільних навчально-дослідних ділянках, під час екскурсій, керуються Положенням про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України.
Директор школи, його заступник з навчально-виховної робо ти, завідувач кабінету (лабораторії) біології, учителі біології, керівники біологічних гуртків, керівники робіт на шкільній на вчально-дослідній ділянці зобов'язані створити безпечні умови праці в кабінеті (лабораторії) біології, на шкільній навчально-дослідній ділянці, а також на об'єктах, де проводяться екскурсії, і несуть особисту відповідальність за порушення техніки безпеки і виробничої санітарії.
Завідувач кабінету (лабораторії) біології та вчителі біології:
а) відповідають за безпечний стан робочих місць, приладів, облад
нання, інструментів, зберігання хімреактивів тощо;
б) ведуть паспорт на кабінет біології та наявне в ньому облад
нання, прилади;
в) систематично інструктують учнів з питань техніки безпеки.
Завідувач кабінету (лабораторії) біології, вчителі цього пред мета і керівники гуртків один раз на п'ять років проходять кур сову підготовку з атестацією з питань охорони праці.
Інструкції з техніки безпеки для учнів під час лабораторних занять, практичних робіт на навчально-дослідній ділянці та екскурсій на природу, що розроблені завідувачем кабінету (лабораторії) і завідувачем навчально-дослідної ділянки з ураху ванням місцевих умов, погоджені з місцевим комітетом проф спілки і затверджені директором школи, повинні бути вивішені в кабінеті (лабораторії) біології на видному місці.
178
2.6.1. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)
біології та лаборантської
Приміщення кабінету (лабораторії) біології повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних за кладів», ДСанШН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устат кування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».
Кабінет (лабораторію) біології доцільно розміщувати на пер шому поверсі.
Вікна кабінету (лабораторії) біології повинні бути орієнтовані на південь, південний схід, схід.
Дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабораторії) біології під час приймання школи до нового навчального року дає комісія за участю представників органів народної освіти і санепідемслужби, підприємств, що здійснюють шефство, проф спілкової організації, органів Держпожежнагляду.
Площа приміщення кабінету (лабораторії) повинна станови ти не менш як 72 м2, а лаборантської - не менше як 16 м2. Висота приміщення - 3,3 м.
Лаборантську треба розміщувати суміжно з кабінетом (лабо раторією) біології з боку класної дошки і з'єднувати з кабінетом (лабораторією) дверима. З лаборантської потрібно передбачити другий вихід у коридор або рекреаційні приміщення школи.
Куточок живої природи краще розмістити не в лаборантській, а в спеціальному приміщенні, бажано неподалік від кабінету (ла бораторії) біології.
Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті (ла бораторії) біології має забезпечувати зручність і безпеку роботи. Розміри лабораторних столів повинні відповідати ГОСТ 18314-93 «Столи учнівські лабораторні» (висота - 660, 720, 780 мм, розміри робочої площини - 1200 х 600 мм). Відстань між пе реднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинна становити не менш як 800 мм, віддаленість останнього місця учнів від класної дошки - не більше 10 м.
Утримання деяких кімнатних рослин на вікнах кабінету (ла бораторії) біології та лаборантської допустиме в дуже обмеженій кількості, що визначається нормами освітленості шкільних приміщень. Решту рослин розміщують на спеціальних підставках. У кабінеті (лабораторії) біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини (олеандр, молочаїв).
179
У шкільному куточку живої природи, розміщеному в приміщенні школи, можна утримувати акваріумних риб, а також інших мешканців акваріума (молюсків), вужів, ящірок - у те раріумах, птахів - у клітках. Ссавців - кроликів, хом'яків, мор ських свинок тощо - рекомендується утримувати в окремому приміщенні, розміщеному поза будівлею школи, бо вони мають неприємний запах. Усі тварини шкільного куточка живої приро ди повинні бути перевірені ветлікарем. Утримувати диких хи жаків, хижих птахів і отруйних тварин у шкільному куточку живої природи категорично забороняється.
Температура повітря в приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській повинна підтримуватися на рівні 17°С. Вологість повітря - від ЗО до 60%.
Перебувати дітям у приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській можна тільки в присутності вчителя біології.
Освітлення, газова мережа, водопостачання
Природне освітлення кабінету (лабораторії) біології повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 «Природне і штучне освітлен ня. Норми проектування». Коефіцієнт природної освітленості кабінету (лабораторії) біології повинен становити не менш як 1,5%.
Штучне освітлення має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Як дже рела світла потрібно застосовувати переважно люмінесцентні ла мпи. При освітленні лампами розжарювання потрібно викорис товувати світильники повністю відбитого або переважно відбитого світл орозподілу.
Найменша освітленість робочої поверхні вертикальної пло щини на дошці і горизонтальної площини на рівні 0,8 м від підлоги в кабінеті (лабораторії) біології та в лаборантській пови нна бути при системі загального освітлення 300 лк (СНиП ІІ-4-79). Лампи світильників у разі перегорання необхідно негайно замінювати. Світильники штучного освітлення слід утримувати в чистоті, очищати їх не менше одного разу на 3 місяці. Шибки світлових отворів очищають не менше ніж 2-3 рази на рік.
Якщо в кабінеті (лабораторії) біології є газова мережа, тоді директор школи забезпечує щороку:
технічну перевірку цієї мережі;
навчання й атестацію осіб, які обслуговують цю мережу.
180
Газова мережа має бути повністю герметизована, міцно за кріплена і доступна для перевірки герметичності. Щоб припиня ти подачу газу в усі газові точки кабінету (лабораторії) на періоди, коли він не використовується, на відгалуження від загальної га зової магістралі в приміщенні (лаборантській), недоступному для учнів, установлюють загальний газовий кран, який слід пофарбу вати в червоний колір. Якщо є витік газу, користуватися кабінетом (лабораторією) біології категорично забороняється до усунення несправності газової мережі. Газова мережа кабінету (лабора торії) біології підлягає обов'язковій перевірці не менш як один раз на рік.
У приміщенні кабінету біології та в лаборантській установ люють водопроводні крани і раковини з гідравлічним затвором.
Зберігання матеріалів та інструментів, що є небезпечними для здоров'я учнів
Усі хімікалії треба зберігати в лаборантській у закритій глухій (із суцільними дверцями без скла) шафі. Рідкі хімікалії й розчи ни треба зберігати в товстостінних склянках з притертими проб ками, а тверді - у товстостінних банках також з притертими пробками. Кожна склянка або банка з чітко написаною етикет кою має стояти в певному, установленому місці. Речовини, що не мають етикеток, підлягають обов'язковому знищенню. У кабінеті (лабораторії) біології не можна зберігати концентровані кислоти й луги в сухому вигляді. Ці речовини повинні бути в кабінеті (лабораторії) біології у вигляді розчинів тих концентрацій (не вище 10%), які потрібні для проведення демонстраційних експе риментів і лабораторних занять. Кислоти й луги зберігають на спеціально відведених для них полицях. Вогненебезпечні речо вини, такі, як етиловий спирт, бензин, повинні мати на етикетці напис: «Вогненебезпечно», зроблений червоним кольором. Пер манганат калію не можна зберігати поруч з крохмалем, вугіллям, які в присутності окисника легко спалахують.
Категорично забороняється зберігати в кабінеті (лабораторії) біології, лаборантській, куточку живої природи інсектициди і гербіциди, оскільки всі вони отруйні.
Скляний посуд, колючі та різальні інструменти треба зберігати в закритих шафах з глухими дверними стулками без скла.
181
2.6.2. Заходи безпеки під час проведення
лабораторних занять, практичних робіт,
демонстраційних дослідів у приміщенні кабінету
(лабораторії) біології
Інструкція з техніки безпеки під час роботи в кабінеті (лабора торії) біології для учнів, інструкції з техніки безпеки під час екскурсій та інструкції з техніки безпеки під час роботи на на вчально-дослідній ділянці мають бути вивішені на видному місці. Особливо важливо стежити за виконанням Правил техніки без пеки під час лабораторних занять, практичних робіт учнів, екс курсій, а також при демонструванні експериментів. Якщо учні мають користуватись різальними інструментами та інструментами, що колються (скальпелями, ножицями, препарувальними голка ми), проводять інструктаж учнів з правил роботи з ними. Учні повинні набути навичок користування такими інструментами: брати інструменти тільки за ручки (ножиці - за кільця), не спря мовувати їх загострені частини на себе й сусідів. При повторно му використанні одних і тих самих інструментів необхідно за пропонувати самим учням розповісти про техніку безпеки при користуванні ними. Це стосується, наприклад, таких робіт із шкільних курсів біології: виготовлення мікропрепаратів, живцю вання кімнатних рослин, розтин дощового черв'яка, риби, розтин ока тварини ссавця.
Забороняється запалювати одну спиртівку від другої. Гасити спиртівку дозволяється тільки ковпачком. У неробочому стані спиртівки треба зберігати в металевих ящиках.
Категорично забороняється мати в кабінеті (лабораторії) біології електронагрівальні прилади з відкритою спіраллю. Для демонстраційних дослідів допустиме використання електрона грівальних приладів із закритою спіраллю розжарювання.
Якщо в кабінеті (лабораторії) біології є газова мережа, її вми кає вчитель, який проводить заняття. Він повертає загальний газовий кран тільки на час лабораторної роботи або демон страційного досліду, коли потрібно щось нагріти. Перед вмикан ням мережі перевіряють, чи закриті всі крани на демонстраційному й лабораторних столах. Відразу після закінчення лабораторної роботи або демонстраційного досліду вчитель знову перевіряє крани на демонстраційному й лабораторному столах, після чого вими кає газову мережу. Перед проведенням лабораторних робіт, під
182
час яких доводиться щось підігрівати на полум'ї газових паль ників, учитель інструктує учнів, як ними користуватися: піднісши запалений сірник до отвору пальника, вмикають газ поворотом крана; регулюють подачу повітря в пальник, добиваючись синьо-фіолетового забарвлення полум'я (жовтий його колір свідчить про неповне згорання світильного, газу, причому в повітря виділяється отруйний чадний газ); у разі поширення полум'я всередину пальника погасити й дати йому охолонути, закрити подачу повітря і знову запалити пальник; гасити пальник тільки припиненням подачі в нього газу, закриванням крана. Інструктаж треба супроводжувати показом. Перед початком лабораторних робіт, під час яких використовується відкрите полум'я спиртово го або газового пальника, треба нагадувати учням про те, що необхідно берегти від спалахування волосся та одяг.
Перед виконанням лабораторних робіт, у процесі яких на грівають рідини в пробірках, учитель зобов'язаний ознайомити учнів з Правилами техніки безпеки: не спрямовувати отвір пробірки на себе або на тих, хто перебуває поруч, щоб уникнути важких опіків, які можуть бути спричинені рідиною, що вихлю пується під час закипання; закріплювати пробірки в затискачах штативів або в спеціальних ручних затискачах. Треба категори чно заборонити притримувати пробірки паперовими смужками. Інструктаж потрібно супроводжувати показом правильних при йомів роботи. До лабораторних робіт, під час виконання яких потрібно кип'ятити рідини в пробірках, належить, наприклад, вивчення дії слини на крохмаль і шлункового соку на білки. Кип'ятити горючі рідини на відкритому вогні категорично забо роняється. Такі досліди проводять тільки на водяній бані (на приклад, обезбарвлювання листя в киплячому спирті, одержання спиртової витяжки хлорофілу).
Під час виконання лабораторних робіт з використанням ла бораторного обладнання (пробірок, хімічних склянок, предмет них і накривних скелець тощо) необхідно ознайомити учнів з технікою безпеки під час роботи з таким обладнанням: не на тискувати дуже пальцями на крихкі стінки пробірок, хімічних склянок, легко брати предметні скельця за краї, щоб уникнути поранення пальців. Під час проведення лабораторних робіт з фіксованим у формаліні матеріалом його перед заняттям виймають з розчину і ретельно промивають під сильним стру менем води.
183
Під час лабораторних робіт учням забороняється торкати ся руками порошкоподібних хімікатів, їх потрібно набирати спеціальними ложечками (неметалевими). Перед тим як ви користовувати розчини кислот і лугів, необхідно проінструк тувати учнів про техніку безпеки під час роботи з цими речо винами: наливати їх тільки в скляний посуд, не допускати, щоб вони потрапляли на шкіру й одяг, для розведення роз чинів кислот вливати їх у воду. Добавляти воду в розчини кислот забороняється.
Для надання першої допомоги при травмах у кабінеті (лабо раторії) біології обов'язково треба мати аптечку, яка зберігається у спеціальній шафі з червоним хрестом на дверцятах.
При використанні спідометра і дихальних клапанів мундштуки приладів необхідно дезінфікувати в міцному розчині перманганату калію.
У кабінеті (лабораторії) біології забороняється користувати ся інсектицидами для боротьби з комахами - шкідниками кімнатних рослин. Допускається обробка рослин мильним роз чином або мильною піною, тютюновим настоєм, п'ятипроцент ним розчином сечовини.
При використанні технічних засобів навчання вживають за побіжних заходів, спільних для всіх навчальних предметів. Нав чальні фільми демонструють у кабінеті (лабораторії) біології тільки на вузькоплівкових кінопроекторах, причому плівки обов'язково повинні бути вогнетривкими.
Вихід з кабінету (лабораторії) біології, де демонструють фільми, повинен вести безпосередньо на сходову площадку, в рекреаційне приміщення або коридор. Друга стулка дверей повинна легко відчинятися. Біля дверей кабінету (лабораторії) біології не повин но бути предметів, що утруднюють вільний вихід з приміщення. Під час демонстрування кінофільмів забороняється об'єднувати класи, ставити стільці або стояти в проходах, замикати двері кабінету (лабораторії) біології. Кінопроектор не повинен заважа ти виходу з кабінету (лабораторії). До роботи на кіноапаратурі допускаються тільки особи, що мають посвідчення кінодемонст-ратора, а також талон пожежної безпеки, виданий дирекцією кіномережі, райпожежінспекцією при виконкомах районних (міських) Рад народних депутатів. Кінофільми треба зберігати в щільно закритих металевих коробках.
184
2.6.3. Заходи безпеки під час роботи в шкільному
куточку живої природи
Усі роботи в куточку живої природи проводяться з урахуванням ГОСТ 12.1.008-76 «Біологічна безпека».
Під час підживлення, пікірування, пересаджування рослин, а також доглядання тварин учні надягають халати або фартухи, що постійно зберігаються в приміщенні куточка живої природи, і захищають руки рукавицями. Під час приготування підживлень для рослин учням забороняється торкатися добрив руками, тре ба набирати добрива спеціальними неметалевими ложечками.
Для боротьби з комахами - шкідниками рослин категорично забороняється користуватися інсектицидами.
За тваринами в куточку живої природи встановлюють постійний ветеринарний нагляд, щоб запобігти виникненню інфекцій, які мо жуть передатися людям. Учням, які доглядають тварин у куточку живої природи, у крільчатнику тощо, учитель повинен показати і пояснити, як брати кожну з них у руки, щоб уникнути укусів. Особливу увагу треба звернути на інструктаж з догляду за самиця ми, що недавно народили малят, бо вони, оберігаючи дитинчат, ста ють у цей час дуже агресивними. У разі захворювання якоїсь тва рини потрібно негайно викликати ветеринара. Якщо хвороба зара зна для людей, хвору тварину треба негайно відокремити, а решту тварин тримають на карантині за вказівкою ветеринарного лікаря.
Під час замінювання води в акваріумі за допомогою сифона учням забороняється відсмоктувати повітря з трубки ротом. Це може призвести до того, що вода з мікроорганізмами (серед яких можуть бути хвороботворні) потрапить у порожнину рота учня. Відсмоктувати повітря треба гумовою грушею, що зв'язана з труб кою сифона.
Інструкцію з техніки безпеки для учнів під час роботи в куто-. чку живої природи вивішують у його приміщенні і в кабінеті (лабораторії) біології.
2.6.4. Заходи безпеки під час роботи на шкільній
навчально-дослідній ділянці
На шкільній навчально-дослідній ділянці категорично забороня ється садити колючі кущі та отруйні рослини. На шкільній на вчально-дослідній ділянці учні працюють у халатах і рукавицях.
185
Під час перенесення загострених знарядь (лопат, грабель, вил) з місця зберігання на навчально-дослідну ділянку учні повинні тримати їх вертикально, робочою частиною вниз, щоб не нанести травм іншим учням. Сільськогосподарські знаряддя повинні відповідати віку учнів. Робоча частина лопат повинна бути неве ликою, ручки їх слід робити легкими. Довжина ручок лопат має бути різною, її слід визначати виходячи зі зросту учнів різних вікових груп.
Бажано користуватись на шкільній навчально-дослідній ділянці лійками невеликих розмірів (ємністю до 4 л). Якщо в школі є тільки великі стандартні лійки, треба стежити за тим, щоб учні під час роботи наливали в них води не більше як 1/3 об'єму лійок.
Тривалість роботи учнів на шкільній навчально-дослідній ділянці встановлюється відповідно до їх віку. Учні IV-V класів працюють на ділянці 2 год. Через кожні 20 хв. роблять 10-хви-линні перерви. Робота на шкільній ділянці учнів VII-VIII класів як суспільно корисна праця може тривати 3-4 год. з 10-хвилин-ними перервами через кожні ЗО хв. Під час кожного заняття треба урізноманітнювати види діяльності учнів, переключаючи ланки з одних видів роботи на інші.
Учням до 15 років забороняється підіймати і переносити ван тажі за допомогою носилок, відер тощо.
Перед початком кожного заняття учитель проводить інструктаж учнів з обов'язковим показом прийомів роботи, що дають змогу забезпечити правильну позу під час трудового про цесу, оптимальні ритм і навантаження в роботі м'язів, а також дають змогу запобігати травматизму.
Очищають ґрунт від сторонніх предметів, що його засмічують (каміння, осколків скла, уламків металу тощо), за допомогою лопат, грабель, сап. Виконувати такі роботи руками забороняється. У кожному конкретному випадку вчитель, який керує роботою учнів на ділянці, зобов'язаний інструктувати дітей, як користуватися сільськогосподарськими знаряддями, щоб не завдати пошкоджень ні собі, ні тим, хто перебуває поруч.
Учням, які працюють на шкільній ділянці, категорично забо роняється будь-яка робота з отрутохімікатами, інсектицидами й гербіцидами. У разі крайньої потреби обприскування або обпи лювання рослин проводять дорослі (учителі, лаборанти, технічний персонал) при відсутності дітей, яких потім протягом 5 діб на ділянку не допускають.
186
Під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці не можна дозволяти учням прополювати руками. Для цього вико ристовують сапи, розпушувачі. Учні під час виконання таких робіт, щоб запобігти забрудненню рук землею, обов'язково повин ні надягати рукавиці. Одночасно на навчально-дослідній ділянці працюють не більше як 23 учні (половина класу). Учитель, який керує роботою, повинен бути присутній під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці і забезпечувати виконання учнями Правил техніки безпеки.
2.6.5. Заходи безпеки під час проведення екскурсій з біології
Перед проведенням екскурсії її керівник ретельно обстежує ту ділянку природного оточення школи, куди будуть виведені діти, вибирає місця, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тва рин (змій, павукоподібних, багатоніжок та ін.), де немає трясовин. У керівництві екскурсантами вчителеві допомагають лаборанти школи, старшокласники і, по можливості, батьки учнів. Бажано, щоб на кожних 10-15 учнів був один дорослий або старший учень. Категорично забороняється об'єднувати для екскурсії два або кілька класів. Перед проведенням екскурсії роблять пере кличку учнів класу і відмічають присутніх. Для керівництва ко- -жною групою дітей призначається дорослий або вожатий загону. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у дорогу назад, четверту - після повернення з екскурсії. Якщо для доставки учнів до місця екс курсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого або старшого учня (вожатого загону). При цьому в транспортні засоби вхо дять спочатку учні, а потім особа, яка керує ними. У такому ж порядку здійснюється й висадка дітей з транспортного засобу. Можна доставляти учнів до місця екскурсії також на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється вико ристовувати автобуси й закриті вантажні машини, обладнані для перевезення людей. Перевозити дітей на відкритих вантажних машинах категорично забороняється. Для перевезення дітей транс портними засобами необхідно підбирати найдосвідченіших водіїв, які мають стаж не менше як три роки безперервної роботи водія. Під час перевезення дітей у вантажному автомобілі необхідно,
187
щоб у кузові було не менше двох дорослих. Під час переїзду учням забороняється висуватися з вікон, сідати й висаджувати ся з транспортного засобу під час руху.
Для вивчення флори або фауни водоймища необхідно зазда легідь вибрати таке місце, де його глибина біля берега настільки мала, що гарантує від нещасних випадків. Входити у воду учням забороняється. Для ознайомлення з живими об'єктами водойми ща використовують сачки на довгих палках.
Користуватись човнами або містками, розміщеними над гли бокими місцями водоймищ, категорично забороняється.
Під час проведення екскурсій забороняється використовувати отруйні речовини (хлороформ, сірчаний ефір) для заморювання комах.
Перед тим як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рос линами, такими, як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і категорично заборонити учням пробувати на смак будь-яку рослину із зібраного матеріалу. У кабінеті (лабораторії) біології школи повинен бути стенд з фотографіями або малюнками місцевих отруйних рослин.
Необхідно ознайомити учасників екскурсій з місцевими от руйними тваринами (зміями, павукоподібними, багатоногими), переносниками (наприклад, гризунами) або передавачами (кліщами, комахами) інфекційних захворювань. З цією метою в приміщенні кабінету (лабораторії) біології створюють спеціальні стенди з малюнками і фотографіями, що супроводжуються відповідними текстами, які пояснюють, чим небезпечна дана тва рина і як запобігти небезпеці.
На екскурсію діти повинні виходити в міцному взутті і пан чохах або шкарпетках, щоб захистити ноги від механічних пошкоджень сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла тощо, а також від укусів отруйних тварин (наприклад, змій, тарантулів, сколопендр, скорпіонів тощо). Категорично забороняється учням під час екскурсій знімати взут тя і ходити босоніж.
Забороняється розпалювати багаття під час екскурсії, щоб уникнути лісових пожеж і опіків учнів.
Не можна дітям пити під час екскурсій воду з відкритих водоймищ, тому кожному з них треба заздалегідь запропонувати взяти з дому питну воду у фляжці або пляшці.
188
Вирушаючи на екскурсію з дітьми, учитель повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги.
Інструкцію з техніки безпеки під час екскурсій для учнів вивішують на видному місці в приміщенні кабінету (лабораторії) біології.
2.7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКАХ ТА В СПОРТИВНИХ ЗАЛАХ
Загальні положення
Учитель фізичної культури або особа, яка проводить заняття з фізичного виховання в позашкільний час, несуть пряму відповідальність за охорону життя й здоров'я учнів і зобов'язані:
перед початком занять ретельно оглянути місця проведення занять, переконатися в справності спортінвентаря, надійності установлення і закріплення обладнання, відповідності санітарно-гігієнічних умов вимогам, що ставляться до місця проведення занять, інструктувати учнів про порядок, по слідовність і заходи безпеки під час виконання фізичних вправ;
навчати учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежити за виконанням учнями заходів безпеки, при цьому суворо дотримуватися принципів доступності й послідовності навчання; за результатами медичних оглядів знати фізичну підготовленість і функціональні можливості кожного учня, у разі необхідності забезпечувати страховку; якщо в учня з'яв ляються ознаки втоми або якщо він скаржиться на слабість і погане самопочуття, негайно відсилати його до лікаря;
після закінчення занять ретельно оглянути місце проведення занять, переконатися у відсутності напруги в енергомережі й усунути виявлені недоліки.
На адміністрацію шкіл, а також керівників спортивних то вариств, колективів фізичної культури, підприємств, що здійснюють шефство, вищих навчальних закладів, ЖЕКів, парків культури й відпочинку, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, Бу динків юнацтва і школярів, які надають школам спортивні май данчики, стадіони, басейни, лижні бази, катки, спортивні зали для проведення з учнями організованих занять, тренувань і зма гань, покладається відповідальність за справність спортивного
189
інвентаря та обладнання, відповідність санітарно-гігієнічних умов вимогам, що ставляться до місця проведення занять.
На медичний персонал покладається відповідальність за про ведення в установленому порядку лікувально-профілактичних заходів, що сприяють збереженню здоров'я учнів, а також здійсненню санітарного нагляду за місцями й умовами проведен ня навчально-виховного процесу з фізичної культури.
Проводити заняття із застосуванням несправного обладнан ня або спортивного інвентаря, без спеціального спортивного одя гу, а також у відсутності учителя фізичної культури, або особи, яка проводить заняття з фізичного виховання, не дозволяється.
Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі через погані метеорологічні умови вино сять місцеві органи. Дозвіл на проведення занять з фізкультури в школі видає комісія відділу народної освіти під час приймання шкіл до нового навчального року.
2.7.1. Вимоги безпеки й санітарії до місць проведення навчального процесу й спортивного інвентаря
Вимоги до критих спортивних споруд (спортивних залів)
Приміщення спортивних залів, розміщення в них обладнання по винні задовольняти вимоги ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДСанПіН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-ви ховних закладів та організації навчально-виховного процесу».
Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять треба встановлювати з розрахунку 0,7 м2 на одного учня. Запов нювати зал понад установлену норму забороняється.
Підлоги спортивних залів повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню, пофар бовану емульсійною або силікатною фарбою. Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять мають бути сухими й чистими. Корисне навантаження на підлоги спортивних залів має бути не більшим як 4 кПа (400 кгс/м2). Дозволяється в підлозі спортивного залу відповідно до нормативної документації обладнувати місце приземлення після стрибків і зіскоків.
Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими, пофарбованими у світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що
ПО
дають змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення. Пофарбування повинно бути стійким проти ударів м'яча, не об сипатися і не бруднити при доторканні до стін. Стіни спортивно го залу на висоту 1,8 м не повинні мати виступів, а ті з них, що обумовлені конструкцією залу, повинні бути закриті панелями на таку саму висоту. Прилади опалення мають закриватися сітками або щитами і не виступати з площини стіни.
Отвір, що з'єднує спортивний зал з кімнатою для зберігання інвентаря, повинен бути завширшки і заввишки не меншим від 2 м і не мати виступаючого порога.
Віконні отвори спортивного залу повинні розміщуватися на поздовжніх стінах, на вікнах має бути захисна огорожа від ударів м'яча; вікна повинні мати фрамуги, які можна відчинити, стоячи на підлозі, і сонцезахисні пристрої.
Стеля залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти ударів м'яча.
У будівлях шкіл перекриття над спортивним залом повинно бути важкоспалимим з межею вогнетривкості не менше 3/4 годи ни. Не дозволяється утеплювати перекриття спортивного залу торфом, деревною тирсою та іншими легкозаймистими матеріалами.
Приміщення горища гімнастичного залу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від приміщень горища повинні зберігатися в певному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби. У приміщеннях горища забороняється влаштовува ти склади спортивного інвентаря та навчального обладнання.
Освітленість фізкультурного залу повинна відповідати вста новленим нормам (табл. 2.14).
Як джерело світла для залів треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу; при цьому застосовувати світильники із захисни ми кутами менш як 30° не дозволяється. Чистити світильники повинен електротехнічний персонал не менше як два рази на місяць.
Вентиляція критих спортивних споруд повинна здійснюватися природним способом шляхом провітрювання залу через вікна й фрамуги, а також за допомогою спеціальних вентиляційних при пливно-витяжних пристроїв; при цьому пристрої повинні бути завжди справними, підлягати планово-запобіжному ремонту, періодичному технічному й санітарно-гігієнічному випробуванню.
191
Таблиця 2.14. Норми освітленості спортивного залу
Назва виду спорту
Освітленість
мінімальна,
лк
Площина і зона, у
яких нормується
освітленість
Примітки
Баскетбол, волейбол, ручний м'яч
Гімнастика спортивна і художня, боротьба
Легка атлетика, важка атлетика
300-400
200
150
Горизонтальна на рівні підлоги
Вертикальна на висоті від підлоги до 2 м
Горизонтальна на рівні підлоги, килима, помосту
Горизонтальна на рівні підлоги, помосту, доріжки
Потрібно
передбачити захист світильників від ударів м'яча
Навчальні заняття з фізичної культури в школі
а) при
люмінесцентних лампах
б) при лампах
розжарювання
в) при
люмінесцентних лампах
г) при лампах
розжарювання
200 Горизонтальна
на поверхні підлоги
100 Горизонтальна
на поверхні підлоги
75 Вертикальна на
висоті від підлоги до 2 м
50 Вертикальна на
висоті від підлоги до 2 м
Вертикальна освітленість має бути на площині, що проходить через поздовжню вісь залу з обох його боків
Результати випробувань записують у спеціальному журналі. Вен тиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м3/год на одну людину і температуру повітря не нижчу за 14°С.
Керування освітленням повинно давати змогу частково ви микати освітлювальну установку. Для цього електрична мережа, що забезпечує фізкультурний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами. Рубиль ники повинні встановлюватися поза приміщенням - у коридорі, на сходовій площадці тощо.
Для механізованого прибирання в спортивному залі слід пе редбачити не менше двох штепсельних розеток у двох протилеж них кутках залу. На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки.
192
Роздягальні для дітей шкільного віку повинні мати не менш як 0,18 м2 площі на одне місце. Шафи в роздягальнях установ люють в один ярус. Ширина проходів між лавами і шафами повинна бути не меншою за 1,5 м. У проходах не можна встано влювати дзеркала, предмети обладнання, захаращувати їх інвентарем.
Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води з арматурою керування, розміщеною біля входу в кабіну, підніжками для миття, а також поличками для приладдя. Розміри відкритих душових кабін в осях перегородок повинні бути не меншими як 0,9 х 0,9 м.
Між фронтом душових кабін і протилежною стіною повинна бути відстань не менша за 1,3 м, а до фронту протилежного ряду душових кабін - не меншою 1,5 м.
Температура в роздягальнях для дітей повинна бути не ниж ча за 20°С; у душових - 25°С. Кратність обміну повітря в роздя гальнях - 1,5, у душових - 5,0.
Допоміжні приміщення можуть мати тільки штучне освітлення, причому в санітарних вузлах освітленість на горизонтальній по верхні на висоті 0,8 м від підлоги повинна бути не менша ніж 75 лк при люмінесцентних лампах і 30 лк - при лампах розжа рювання.
У критих спортивних спорудах має бути обладнане аварійне освітлення, що забезпечує освітленість не меншу як 0,5 лк на підлозі на лінії основних проходів і на східцях. При цьому мережа аварійного освітлення повинна бути окремою або з автоматич ним перемиканням при аварійній ситуації на джерела живлен ня аварійного освітлення.
У приміщенні основних спортивних споруд на видному місці повинен бути вивішений план евакуації учнів на випадок по жежі або стихійного лиха. У ньому має передбачатись виведення дітей з території та з усіх приміщень і місць проведення занять з фізичного виховання, у тому числі з усіх допоміжних приміщень. Відстань від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу, не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні відчинятися в напрямі виходу з приміщення. У спортивному залі повинно бути не менш як двоє дверей, одні з яких мають виходити на пришкільну ділянку. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувів, що легко
193
відкриваються, засувок або крючків. Категорично забороняється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів з гімнастичного залу.
Спортивний зал у прилеглих до нього рекреадіях повинен бути обладнаний пожежним щитом з набором первинних засобів по жежогасіння в такій кількості: вогнегасників - 2; відер пожеж них - 2-4; сокир - 2-4; ломів - 1-2; багрів - 2-4. Використову вати засоби пожежогасіння для господарських та інших потреб, що не пов'язані з пожежогасінням, категорично забороняється.
Вимоги до відкритих спортивних майданчиків
Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спор тивній зоні (на відстані не меншій як 10 м від навчальних кор пусів). Спортивна зона пришкільної ділянки повинна мати ого рожу по периметру заввишки 0,5...0,8 м. Дозволяється як ого рожу використовувати кущі з неотруйними, неколючими і неза-пиленими плодами. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від каміння та інших сторонніх предметів. Майданчики не можна огороджувати кана вами, влаштовувати дерев'яні або цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше як на 15 м за фінішну позначку.
Ями для стрибків повинні бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20...40 см. Пісок повинен бути чистим, ґрунт розрівняним.
Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій місцевості, яка добре проглядається на значній відстані від громадських місць (тротуарів, доріг, майдан чиків для дітей). Довжини секторів для приземлення снарядів повинні бути не меншими від наведених у табл. 2.15.
Таблиця 2.15. Довжини секторів для приземлення снарядів
|
Категорія учнів |
Відстань для снаряда, м |
||||
|
диск |
молот |
ядро |
спис |
граната і м'яч |
Юнаки й хлопчики 60 60 17 70 60
Дівчата й дівчатка 26 - 9,5 29 35
194
Місце проведення занять з лижної підготовки - профіль схилів, рельєф місцевості, - дистанцію та умови проведення тре ба ретельно вибирати відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки учнів. Навчальний майданчик для початкового на вчання катанню на лижах повинен бути захищений від вітру, мати схил не більший за 0,015°. Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша ніж 10 м. Навчальний і тренувальний схил повинен мати ущільнений сніг без будь-яких схованих під ним каменів, пеньків, дерев, глибоких ям і вибоїн, що утворюють трампліни. Схил не повинен мати обледенінь та оголених ділянок землі.
Катки зі штучним льодовим покриттям повинні мати тов щину льоду не меншу ніж 15 см. Схил повинен бути не більшим за 0,01°. Товщина льоду на природному водоймищі, обладнаному для навчання катання на ковзанах, повинна бути не менша за 25 см. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну повер хню, без тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують. На катках і ковзанярських доріжках на одного учня має припадати не менше як 8 м2 площі.
Освітленість відкритих спортивних майданчиків повинна відповідати встановленим показникам (табл. 2.16).
Вимоги до спортивного інвентаря й обладнання
Усі спортивні снаряди й обладнання, встановлені в закритих або відкритих місцях проведення занять, повинні бути повністю справ ними й надійно закріпленими. Надійність установлення й ре зультати випробувань інвентаря та обладнання мають бути зафіксовані в спеціальному журналі.
Гімнастичні снаряди не повинні мати у складальних одини цях і з'єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, ґвинти) повинні бути надійно закручені. Жердини брусів перед початком навчального року треба ремонтувати по всій до вжині. Якщо виявиться тріщина, жердину необхідно замінити. Гриф перекладини перед виконанням вправ і після їх закінчення необхідно протирати сухою ганчіркою і зачищати шкуркою. Пла стини для кріплення гаків розтяжок повинні бути щільно при гвинчені до підлоги і зарівняні врівень з підлогою. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно
195
Таблиця 2Л6. Норми освітленості на відкритих спортивних майданчи ках за СНШІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення»
Вид спорту
Найменша освітленість, лк
Площина і зона, у яких нормується освітленість
Примітка
|
Баскетбол, |
50 |
Горизонтальна на |
|
волейбол, |
поверхні майданчика |
|
|
ручний м'яч (7X7) |
ЗО |
Вертикальна на висоті |
|
від 1 до 5 м від поверхні |
||
|
майданчика |
Вертикальна освітленість повинна бути забезпечена на площині, яка проходить через поздовжню вісь майданчика з обох боків
|
Гімнастика спортивна й художня, важка атлетика, боротьба |
ЗО |
Горизонтальна на поверхні майданчика Легка атлетика |
|
а) стрибки в довжину |
50 |
Горизонтальна на поверхні ями і на відстані не менш ніж за 20 м до ями на доріжці |
|
б) стрибки у висоту |
50 |
Горизонтальна в зоні відштовхування і приземлення |
|
в) штовхання ядра |
ЗО |
Горизонтальна на поверхні всередині кільця й сектора |
|
г) метання гранати, диска, м'яча |
50 |
Горизонтальна на поверхні доріжки для розбігу не менше як 10 м перед планкою |
|
у секторі для приземлення снарядів |
ЗО |
Горизонтальна поверхня решти доріжки для розбігу |
|
10 |
Вертикальна на висоті до 15 м від поверхні сектора |
|
|
д) бігова доріжка |
50 |
Горизонтальна на поверхні доріжки |
закріплені в коробках корпусу. При висуванні ноги козла мають вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому по ложенні. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного снаряда так, щоб вони перекривали площу зіскоку або передбачуваного зриву й падіння. Місток гімнастичний по винен бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.
196
М'ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку» й фізичної підготовки учнів.
Маса спортивних снарядів для метання повинна відповідати віку й статі учнів згідно з правилами змагань.
Розмістити обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряда була безпечна зона.
Лижний інвентар треба підбирати відповідно до зросто-масо-вих даних учнів і підганяти індивідуально. Палки повинні бути легкими, міцними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ковзна поверхня має бути просмолена і змащена спеціальною маззю відповідно до погодних умов.
2.7.2. Додаткові вимоги безпеки під час проведення
занять з фізичної культури і спорту (вимоги викладено
за розділами навчальної програми)
До розділу «Гімнастика»
Гімнастичний зал повинен бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми.
Під час занять у гімнастичному залі треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.
Під час розучування й виконання найскладніших гімнастичних вправ на брусах необхідно застосовувати такі методи і способи страхування.
Розмахування в упорі (розучується на брусах) Під час розмахування в упорі на передпліччях треба однією рукою тримати учня за руку біля плеча (обов'язково спереду), а другою, підводячи знизу під жердиною, підштовхувати за ходом маху вперед під спину, не забуваючи своєчасно прибирати руку. Під час розмахування в упорі спочатку треба підтримувати учня двома руками нижче жердин (однією - під груди, другою -під спину), підсилюючи махи, а надалі підстраховувати накладан ням долоні на руку учня вище ліктя (удержуючи її на жердині).
Підіймання махом назад з розмахування в упорі на передпліччях
Стоячи збоку, однією рукою захопити учня за руку ближче до
плеча, а другою за ходом маху назад підштовхнути під стегна
197
знизу (під жердинами). Якщо підіймання виконується на кінцях брусів, можна підсилювати мах двома руками (однією - під живіт, а другою - під стегна).
Підіймання махом уперед з упору на руках
Допомогу подають знизу під спину (рука знизу між жердина ми). Можливе падіння вперед, коли після підіймання махом назад плечі залишаються спереду. У цьому разі треба підтримати учня за руку (вище ліктя) або бути напоготові підхопити під груди (знизу).
Перевертання вперед із сіду ноги нарізно
Спочатку допомагають так: однією рукою підштовхують під спину учня, а другою - тримають за ногу (за гомілку). Надалі допомогу подають двома руками, підкладаючи їх під спину.
Підіймання розгинанням з упору на руках
Коли підіймання виконується в сід ноги нарізно, допомага ють легким поштовхом під спину; однією рукою тримають у ділянці лопаток, а другою - таза, тримаючи учня перед розгинан ням над жердинами.
Під час підіймання в упор тримають учня однією рукою за руку біля плеча (зверху), а другу підкладають під спину і допома гають легким поштовхом.
З розмахування в упорі на кінцях обличчям назовні зіскок з перемахом через однойменну жердину і поворотом на 90°
Стоячи з боку опорної руки, треба тримати її однією рукою вище від ліктя (обов'язково спереду), а другою - за передпліччя, допомагаючи в момент перемаху і зіскоку виконати рух плечем уперед-вбік.
З вису, присівши на нижній жердині, поштовхом для підіймання в упор на верхню жердину
Підклавши долоню під поперек, енергійним натисканням угору-вперед за ходом руху (відносно тулуба) допомогти набли зити таз до верхньої жердини і вийти в упор. Стояти треба під верхньою жердиною збоку, обличчям до учня, і в кінці поштовху ногами другою рукою захопити спереду за гомілку, допомагаючи утримувати в упорі.
З вису, лежачи на нижній жердині, підіймання переворотом в упор на верхню жердину
Допомогу подають двома руками, тримаючи однією за попе рек, а другою - за плече, стоячи збоку всередині брусів. Під час виходу в упор притримати учня за носок ноги.
198
Опускання і підіймання зависанням з перехватом за верхню жердину
Допомагати учневі за ходом руху, притримуючи двома рука ми (під спину). Стояти збоку в середині брусів. Спочатку доцільно допомогти натисканням на стегно махової ноги.
Зіскок з поворотом назад
Стоячи ззовні, однією рукою тримати за руку (опорну) вище від ліктя, а другою - натисканням збоку зсередини допомогти виконати зіскок. Можна підтримувати учня ззаду двома руками за поперек. Якщо учень не може правильно виконати перемах, краще стояти в середині брусів і тримати його однією рукою за руку біля плеча, а другою підштовхнути (під стегно) ноги вбік.
Під час розучування і виконання найскладніших гімнастичних вправ на перекладині треба застосовувати такі методи і способи страхування (залежно від вправ).
Вис прогнувшись (розучується на низькій перекладині) Слід однією рукою тримати учня за зап'ясток, другою підтримувати за ноги, допомагаючи прийняти потрібне положен ня. Страхувати можна також накладанням долоні зверху на кисть, притискаючи її до снаряда, щоб вона не зісковзнула.
Мах дугою з упору
Під час розучування вправи на низькій перекладині для стра хування ставлять двох чоловік (з обох боків від того, хто вико нує мах). Вони стоять перед перекладиною, плечем до неї, і підводять руки під снаряд, щоб на початку руху підхопити тіло знизу: однією рукою (тією, що далі від снаряда) - під ноги, а другою - під спину.
Під час розучування вправи на високій перекладині вчитель стоїть під грифом збоку від учня і намагається утримати від передчасного опускання вниз (підтримуючи під таз і спину), спря мовуючи рухи вперед по дузі. Особливо уважним треба бути в момент закінчення маху вперед і першого маху назад, щоб підхопити учня двома руками.
Вис на зігнутих ногах
Рукою притримувати за гомілки ближче до ступнів, запобігаючи зісковзуванню ніг із снаряда. Під час виконання зіскоку в упор присівши підтримувати учня знизу, підводячи одну руку під плече, а другою утримуючи тіло під живіт, щоб допомогти вчасно зігнути ноги і м'яко приземлитися, уберігши від падіння плиском.
199
Перемахи в упорі
На низькому снаряді підтримувати за руки, стоячи спереду -збоку від учня; тією рукою, що ближче, міцно обхопити руку учня вище ліктя, а другою підтримувати за передпліччя (а не навпаки), регулюючи рух тіла в потрібний бік. Під час перемахів з упору верхи в упор ззаду або перемахів на високому снаряді доцільно допомагати зберігати рівновагу, міцно тримаючи учня за носок ноги.
Підіймання зависанням
Допомогу подають за ходом руху натисканням зверху на стегно махової ноги, другою рукою підтримують учня під спину. Стояти з боку махової ноги.
Підіймання переворотом
У момент маху ногою підштовхувати учня знизу під стегно, допомагаючи притиснутися животом до перекладини, а другою рукою підтримувати під плече (або під спину). Коли учень ляже животом на перекладину, треба підтримувати його за ногу, щоб утримати в потрібному положенні під час розгинання тіла. Під час підіймання переворотом на високому снаряді допомагають у момент згинання ніг (після попереднього підтягування) по штовхом знизу під поперек, підтримуючи другою рукою під пле че, щоб не дати передчасно розігнути руки, допомогти зробити переворот. Після виходу в упор притримати за носок ноги.
Розмахування у висі на низькій перекладині та зіскоки ма хом назад і махом уперед
Притримувати учня за зап'ясток, супроводжуючи рух до закінчення вправи. Стояти з того боку перекладини, куди вико нуватиметься зіскок.
Розмахування у висі на високій перекладині та зіскоки Стоячи під перекладиною збоку, супроводжувати рух тіла учня
за ходом маху і бути напоготові підтримати його під груди або
під спину.
Учні повинні знати і суворо виконувати Інструкцію для учнів
під час занять гімнастикою.
До розділу «Легка атлетика»
Під час сильного вітру, низької температури і підвищеної воло гості треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою).
200
Взуття учнів має бути на підошві, яка виключає ковзання, щільно облягати ногу і не заважати кровообігу.
Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, перетинати цю зону. Перебуваючи поблизу зони ме тання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об'єк та метання. Забороняється виконувати довільні кидання, зали шати без нагляду спортивний інвентар для поштовхів і метання, зокрема, інвентар, який не використовується в даний момент на уроці. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках. Учні повинні знати і суворо вико нувати Інструкцію для учнів під час занять з легкої атлетики.
До розділу «Лижна підготовка (ковзани)»
Одяг для занять на лижах або ковзанах повинен бути легким, теплим, не заважати рухам.
Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому (зі швидкістю не більше 1,5... 2 м/с) вітрі, при температурі не нижчій за -20°С. Якщо великий мороз, необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомляти виклада чеві про перші ознаки обморожування.
Якщо учень втомився або у нього погіршилось самопочуття, його треба відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого товариша.
Перед кожним уроком викладач перевіряє стан лижні або траси.
Кріплення лиж до взуття повинно бути зручним для корис тування, міцним і надійним.
Перед виходом з бази до місця занять викладач повинен пояснити правила переміщення з лижами в умовах, які можуть бути на шляху переміщення - рух у строю з лижами і т. п. Під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів до зволяється водити з лижами тільки по тротуару або лівому узбіччю дороги не більше ніж у два ряди. Попереду й позаду колони повинні бути супроводжуючі. Вони повинні мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані - запалені ліхтарі: попереду - білого кольору, позаду - червоного.
Спускатися з гір треба тільки за сигналом викладача, суворо по черзі. Між лижниками, які спускаються, необхідно додержува ти таких інтервалів часу, що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного.
201
Учні повинні знати і строго виконувати Інструкцію для учнів під час лижної підготовки.
Іти до катка, розміщеного на природному водоймищі, можна тільки по прокладених стежках; не можна збиратися на льоду великими групами.
Під час руху по ковзанярській доріжці забороняється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці.
Під час навчання на льоду новачків потрібно страхувати ко жного, хто виконує самостійний рух, використовуючи для цього бар'єри, поручні.
Забороняється кататися на катках і ковзанярських доріжках одночасно на бігових і звичайних ковзанах.
До розділу «Плавання»
Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначено в роз кладі. Будь-яка заміна одного вчителя іншим можлива тільки з дозволу директора школи. Заняття з навчання плавання прово дять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі стають безпосередшми помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть участь у самому процесі навчання.
Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в місцях, спеціально відведених» і обладнаних з цією ме тою, які відповідають санітарним вимогам. Місця купання (на вчання плаванню) дітей, їх обладнання повинні бути до початку занять погоджені з місцевими радами органів ТСВОДу і район ними санепідемстанціями.
Вибираючи місце для навчання в природних водоймищах, треба керуватися вказівками, що викладені в Рекомендаціях щодо навчання учнів плаванню:
природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинні бути рівними;
глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;
швидкість течії (руху) води - не більша за 0,3 м/с;
дно природного водоймища повинно бути піщаним і очище ним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших пред метів, що є небезпечними для дітей;
місця купання повинні бути огороджені;
202
• під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (ря тувальні круги, мотузки, жердини, у разі необхідності - ряту вальні човни тощо).
Якщо немає умов, необхідних для проведення занять з пла вання, учитель повинен вжити заходів щодо усунення чинників, які заважають їх проведенню, а в разі неможливості зробити це -відмінити заняття.
Усі учні повинні знати і суворо виконувати Інструкцію для учнів під час навчання їх плавання.
2.7.3. Вимоги безпеки під час занять зі спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)
Під час занять, тренування та змагань учні мають виконувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених пра вил проведення і послідовність занять, поступово давати наван таження на м'язи з метою запобігання травматизму.
Перед початком гри слід відпрацювати техніку - удари і ло-віння м'яча, правильну стійку і падіння під час приймання м'яча, персональний захист.
Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути лег кий, не затруднювати рухів, взуття у гравців - баскетболістів, волейболістів, гандболістів - на гнучкій підошві типу кедів, кро сівок, у футболістів - на жорсткій підошві.
Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців.
Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям -рукавички.
Вага, розміри і якість м'ячів, які використовують у спортив них іграх, визначаються правилами проведення змагань з окре мих видів (табл. 2.18).
Таблиця 2.18. Вага, розміри і якість м'ячів, які використовують у спор тивних іграх
|
Довжина кола м'яча, м |
Вага м'яча, г |
Волейбол 0,660 270-280
Баскетбол 0,75-0,78 600—650
Гандбол 0,54-0,6 325-475
Футбол 0,68-0,71 396—453
203
Таблиця 2.19. Висота сітки для гри у волейбол для різних вікових груп
|
до 14 років |
до16 років |
до 18 років |
Хлопчики і юнаки 2,2 м 2,35 м 2,43 м
Дівчатка і дівчата 2,1м 2,2 м 2,24 м
Висота сітки для гри у волейбол залежить від вікових груп (табл. 2.19).
Висоту сітки вимірюють посередині майданчика за допомо гою вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими ліні ями) висота повинна бути однаковою і не перевищувати норма тивів більше як на 2 см.
На майданчику для гри в гандбол слід створити безпечну зону в 1 м уздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицевими лініями.
Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майдан чика, довжина сітки кілець має становити 0,4 м.
2.7.4. Відповідальність, обов'язки та права
посадових осіб
Вчитель фізичної культури навчального закладу або особа, яка про водить заняття з фізичної культури і спорту в позаурочний час:
відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних за кладах несе відповідальність за безпечне проведення навчан ня та охорону життя і здоров'я учнів; проводить інструктаж перед початком занять з обов'язковою реєстрацією у журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту - у журналі встановленої форми;
стежить за справністю, надійністю установлення та закріп лення обладнання, організовує і своєчасно проводить випробу вання спортінвентарю;
навчає учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежить за виконанням учнями вимог безпеки з використан ням принципів доступності і послідовності навчання, у разі потреби забезпечує страховку;
за результатами медичних оглядів визначає функціональні можливості кожного учня;
204
надає першу (долікарську) медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, у разі необхідності організує спеціалі зовану медичну допомогу;
повідомляє керівника закладу про кожний нещасний випадок під час проведення занять з фізкультури і спорту. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції,
водопровідної та каналізаційної мереж і сантехнічних пристроїв у спортивних спорудах навчальних закладів несуть особи, при значені наказом керівника навчального закладу.
Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими метеорологіч ними умовами виносять вчителі фізичної культури.
2.7.5. Лікарський контроль під час проведення навчально-виховного процесу з фізичної культури
Загальне керівництво організацією лікарського контролю за здо ров'ям учнів, які займаються фізичною культурою і спортом -як у школі, так і поза нею, - здійснюють органи охорони здоро в'я відповідно до чинних інструкцій та Положення про роботу медичного персоналу в школі. Медичне обслуговування учнів здійснюють спеціально закріплені за школою лікарі та інший медичний персонал.
Висновок про стан здоров'я і всі лікарські вказівки щодо допустимого навантаження для кожного учня потрібно запису вати в лікарсько-контрольній карті та обов'язково доводити до відома вчителя фізичної культури або особи, яка проводить за няття. Учнів, які не пройшли медичного огляду, до уроків фізичної культури не допускають. Для занять фізичними вправами учнів на підставі даних про стан здоров'я і фізичного розвитку розпо діляють на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. До пустиме фізичне навантаження для кожної групи учнів має відповідати її медичній характеристиці.
Основна медична група, до якої входять особи без відхилення у стані здоров'я, а також особи, що мають незначні відхилення в стані здоров'я, з добрим фізичним розвитком, проводить заняття за навчальними програмами фізичного виховання в повному об сязі; учням цієї групи дозволяється займатися в одній зі спорти вних секцій, брати участь у змаганнях.
205
Підготовча медична група, до якої входять особи, що мають незначні відхилення в стані здоров'я, з недостатнім фізичним розвитком, проводить заняття за навчальними програмами фізичного виховання за умови поступового засвоєння комплексу рухових навичок і умінь, особливо пов'язаних з пред'явленням організму підвищених вимог, додаткові заняття для підвищення рівня фізичного розвитку.
Спеціальна медична група проводить заняття за спеціальними навчальними програмами. До складу групи входять особи, що мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, потребують обмеження фізичних навантажень, допу щені до виконання навчальної та виробничої роботи.
Учні основної медичної групи проходять медичний огляд не менше як один раз протягом навчального року; учні підготовчої медичної групи - не менше як один раз за навчальну чверть; учні спеціальної медичної групи - не менше одного разу за чотири місяці, а також після кожного короткочасного захворювання, а в кінці навчального року проходять поглиблений медичний огляд.
Таблиця 2.20. Терміни відновлення занять
№ п/п
Назва хвороби
З початку відвідування школи
Примітка
2 місяці й більше, до року
|
1 |
Бронхіт, гострий катар верхніх дихальних шляхів |
1-3 тижні |
|
2 |
Отит гострий |
2-4 тижні |
|
3 |
Пневмонія |
1-2 місяці |
|
4 |
Плеврит |
1-2 місяці |
|
5 |
Грип |
2-4 тижні |
|
6 |
Гострі інфекційні захворювання |
1-2 місяці |
|
7 |
Гострий нефрит |
2 місяці й більше |
|
8 |
Гепатит інфекційний |
8-12 місяців |
|
9 |
Апендицит |
1-2 місяці |
11
1-3 місяці
(після операції) Перелом кісток
12 Струс мозку
При задовільних результатах функціо нальної проби серцево-судинної системи
Обов'язково продовжувати лікувальну гімнастику, почату в період лікування
Залежно від важкості стану і характеру травми
206
Учні, тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зо бов'язані бути присутніми на уроках фізичної культури, при цьому допускається їх залучення вчителем до підготовки занять. Тим часове звільнення від занять фізичними вправами допускається з дозволу медичного персоналу школи.
Після перенесених хвороб необхідно взяти дозвіл на заняття в лікаря. При цьому слід додержуватись орієнтовних термінів відновлення занять (табл. 2.20).
Акт-дозвіл на проведення занять з фізичної культури й спорту в спортивних залах загальноосвітніх шкіл
Ми, що нижче підписалися, представники райдержадміністра-ції, райкому профспілки, директор школи, учитель фізкультури, склали цей акт у тому, що:
Члени комісії (підпис)
2.8. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ДОПРИЗОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
На заняттях з допризовної підготовки, а також під час проведен ня різноманітних військово-спортивних ігор і на заняттях гуртків, особливо стрілецьких і технічних, використовують навчальну зброю, різноманітну навчальну техніку, малокаліберну гвинтівку і патрони до них.
Створення нормальних умов на заняттях і в позакласній ро боті, додержання правил безпеки і вжиття заходів безпеки - най перші обов'язки органів народної освіти, насамперед, директорів і військових керівників шкіл (педучилищ).
Керівникам шкіл (педучилищ) і військовим керівникам не обхідно вивчити дані Правила і суворо керуватися ними у своїй практичній роботі.
207
2.8.1. Загальні вимоги до зберігання зброї і заходи безпеки під час проведення стрільб
Для проведення занять з допризовної підготовки школи і педагогічні училища мають необхідну кількість навчальних автоматів, карабінів, ручних кулеметів, навчальної техніки, мало каліберних гвинтівок і патронів до них. За організацію збереження, використання й облік навчальної зброї, малокаліберних гвинтівок і патронів до них, навчальної техніки й навчального майна не суть персональну відповідальність директор навчального закла ду і безпосередньо військовий керівник.
Навчальна зброя, малокаліберні гвинтівки, малокаліберні па трони, радіостанції зберігаються в спеціально обладнаному приміщенні - кладовій (кімнаті) для зберігання зброї.
У кімнаті для зберігання зброї дозволяється мати мало каліберні патрони в окремому залізному ящику, який замикаєть ся й опечатується сургучною (мастиковою) печаткою або плом бою. Установлення (закріплення) ящика має виключати мож ливість винесення патронів разом з ящиком.
Будь-яке інше навчальне майно, навчальну техніку і навча льно-наочні посібники тримати в кімнаті для зберігання зброї не дозволяється.
Навчальна техніка, засоби зв'язку, крім радіостанцій, інженерне, хімічне, медичне та інше навчальне майно зберігають у складсь ких приміщеннях, лабораторіях або класах комплектно, окремо кожний вид майна, на обладнаних стелажах або в шафах.
У школах, навчальних закладах забороняється:
зберігати бойову зброю, боєприпаси до неї, гранати, підривники, вибухові речовини, міни тощо;
зберігати навчальну зброю, малокаліберні гвинтівки й патро ни, радіостанції та іншу техніку, а також навчальне майно на приватних квартирах, в учительських, у кабінетах та інших приміщеннях, не передбачених дозволом;
видавати навчальну зброю, малокаліберні гвинтівки й патро ни до них, техніку, майно окремим особам для особистого користування.
Огляд усієї навчальної зброї, малокаліберних гвинтівок, пат ронів до них, навчальної техніки та навчального май.г:а для пе ревірки їх наявності, стану зберігання й збереження, а також
208
стану обліку проводить: військовий керівник навчального закладу - один раз на місяць, директор навчального закладу -один раз на три місяці. Якщо під час перевірки буде виявлено недбале ставлення до обліку, зберігання й збереження навчаль ної зброї, малокаліберних гвинтівок, патронів до них, навчальної техніки і навчального майна або незаконне використання його, директор навчального закладу зобов'язаний вжити заходів щодо усунення недоліків і притягти винних до відповідальності.
Безпека під час проведення всіх стрільб забезпечується чіткою їх організацією, точним додержанням правил безпеки і високою дисциплінованістю всіх, хто бере участь у стрільбі. Відпові дальність за організацію стрільби, підготовку тира або стрільбища, оповіщення населення про початок і закінчення стрільби, виста влення оточуючого загону покладається на керівника, який про водить стрільбу. У тирі й на стрільбищі повинні бути схема, на яку наносять межі тиру (стрільбища), директрису (напрям) стрільби, розміщення постів оточуючого загону та інструкцію (пра вила) щодо заходів безпеки.
Перед початком стрільб територію тиру (стрільбища) потрібно оглянути, виставити оточуючий загін і організувати спостереження.
Для оповіщення населення про те, що на стрільбищі або у відкритому тирі йде стрільба і вхід на його територію заборонено, на пункті управління перед розміщенням оточуючого загону піднімають червону кулю діаметром 50...60 см (або червоне по лотнище розміром 1x1,5 м) і опускають після закінчення стрільби (зняття оточуючого загону).
На зовнішніх межах захисних смуг, а також на дорогах, стеж ках і просіках, що ведуть до стрільбища, встановлюють чітко видимі запобіжні написи: «Проїзд і прохід заборонено», «Стій, стріляють!»
У кожному тирі й на стрільбищі повинна бути аптечка або санітарна сумка для надання першої допомоги.
Стріляти на стрільбищі або в тирі бойовими і малокаліберними патронами, а також кульками з пневматичної гвинтівки, де не гарантована безпека стрільби, а також передовіряти керівництво стрільбою комусь із учнів забороняється.
На допомогу керівникові на кожну стрільбу призначається черговий: на військовому стрільбищі - з офіцерів, а в тирі - з числа найбільш підготовлених стрільців (інструкторів).
209
У тирі й на стрільбищі забороняється:
стріляти з несправної зброї і при піднятому білому прапорі;
брати на вогневому рубежі (рубежі відкриття вогню) зброю, доторкуватися або підходити до неї без команди (дозволу) керівника стрільби;
заряджати зброю всіма видами патронів до команди керівника стрільби;
заряджати зброю всімавидами патронів до команди керівника стрільби і до сигналу «Вогонь!»;
прицілюватися і спрямовувати зброю в різні боки і в тил, а також у людей або тварин, у якому б стані не перебувала зброя;
прицілюватися в мішені навіть з незарядженої зброї, якщо в розташуванні їх перебувають люди або тварини;
виносити заряджену зброю з лінії вогневого рубежу (рубежу відкриття вогню);
перебувати на вогневому рубежі (рубежі відкриття вогню) сто роннім, крім стріляючої зміни;
залишати будь-де заряджену зброю або передавати іншим особам без команди керівника стрільби;
стріляти непаралельно директрисі стрільбища;
стріляти в тирі одночасно з різних видів зброї;
допускати до стрільби осіб, які не мають стійких практичних навичок стрільби;
торкатися гранат, снарядів та інших вибухонебезпечних пред метів, що не розірвалися.
Від сигналу (команди) «Відбій!» до сигналу (команди) «Во гонь!» забороняється будь-кому перебувати на лінії вогневого рубежу (рубежу відкриття вогню).
Патрони видає керівник стрільби тільки на лінії вогню. За умови, коли показ влучення здійснюється після кожного пострілу, видавати тільки по одному патрону.
Зброю заряджають тільки на вогневому рубежі (рубежі відкриття вогню) за командою керівника стрільби «Заряджай!» і після сигналу «Вогонь!». Зброю чистять у спеціально відведених місцях під керівництвом командирів відділень.
Стрілків (учнів-підлітків), які допустили порушення заходів безпеки, до стрільби не допускають.
Про всі нещасні випадки, що відбулися під час стрільби, по трібно негайно повідомити у найближчий лікарський пункт, у
210
місцеві органи міліції та в орган народної освіти як про надзви чайну подію.
Для проведення кожної стрільби директор школи (педучили ща) видає письмовий наказ, у якому зазначає дату, час і місце стрільби; клас і кількість учнів, яких залучали до стрільби; кількість патронів (куль), необхідних для стрільби; кількість і номери зброї, яка використовуватиметься під час стрільби; на йменування вправи стрільби; прізвище керівника стрільби, а та кож необхідні засоби, що потрібні для подання першої медичної допомоги.
На використані малокаліберні патрони (кульки) керівник стрільби складає акт, у якому зазначає дату і місце стрільби; клас, учні якого брали участь у стрільбі, кількість використаних патронів (кульок). Акт підписує керівник стрільби (військовий керівник), класний керівник і командир класу, затверджує дирек тор школи (педучилища).
2.8.2. Обов'язки керівника щодо забезпечення безпеки стрільби
Перед початком стрільби:
• назначає чергового по стрільбищу (тиру), оточуючий загін, по-
казувачів, інструктує їх і спостерігає за точним виконанням
ними своїх обов'язків. Перевіряє відповідність обладнання
мішеней умовам виконуваної вправи. У разі потреби
підготовляє показувачів для показу і огляду мішеней, розво
дить їх по бліндажах, перевіряє знання ними заходів безпеки і
своїх обов'язків, установлює з ними надійний зв'язок, перевіряє
справність бліндажів. Оглядає смугу стрільбища й тиру, щоб
у напрямі стрільби не було жодних предметів, які під час
стрільби можуть викликати рикошети;
ч • перевіряє наявність і стан зброї й патронів, визначає місце патронного пункту;
перевіряє у стрільців знання правил безпеки й порядку під час стрільби;
розподіляє стріляючих на зміни;
повідомляє черговим змінам місця занять і чекання, вони по винні бути не ближче як за 40 м від вихідного положення;
вишиковує чергову зміну для стрільби на вихідному положенні.
211
Під час стрільби:
дає розпорядження подавати сигнал «Вогонь!»;
вручає черговій зміні стріляючих зброю;
виводить на вогневий рубіж чергову зміну і керує стрільбою;
стежить, щоб на вогневому рубежі, крім стрільців стріляючої зміни, нікого не було:
після закінчення зміною стрільби подає команди: «Стій, роз ряджай!», «Відкрити затвори!» і перевіряє, щоб зброя була розряджена, а затвори відкриті;
дає розпорядження замінити червоний прапор білим і подає сигнал (команду) «Відбій!»;
після сигналу (команди) «Відбій!» подає для стріляючої зміни команду «Встати!», а якщо є показувачі, дає їм дозвіл вийти з бліндажів для огляду мішеней і позначення влучень;
негайно припиняє стрільбу, якщо порушено правила безпеки.
Після закінчення стрільби:
організовує збирання стріляних гільз і здачу патронів, що за лишилися;
веде зміну, яка стріляла, для огляду мішеней;
оглядає мішені, проводить розбір стрільби і веде облік резуль татів стрільби;
повертає зміну у вихідне положення, дає розпорядження пере дати зброю черговій зміні й продовжує стрільбу;
після закінчення всієї стрільби перевіряє зброю, патрони, що залишилися, і складає акт про витрату патронів, приводить тир (стрільбище) у порядок;
доповідає директорові школи про результати стрільби.
2.8.3. Заходи безпеки під час організації стрільб
Для проведення навчальних стрільб на військовому стрільбищі або у відкритому тирі визначають:
вихідне положення - для шикування і підготовки до стрільби чергової зміни; як правило, його розміщують перед пунктом ке рування на 5...10 м і позначають смугою завширшки 2...5 м;
рубіж відкриття вогню - лінію, після досягнення якої дозво ляється стрільба; його розміщують не ближче як за 10 м від вихідного положення;
пункт бойового живлення - його розміщують (обладнують) позаду вихідного положення на відстані 26...50 м від нього.
212
Для проведення стрільб у закритому тирі визначають:
вихідне положення, яке позначають смугою завширшки 0,5...1 м;
вогневий рубіж (лінія вогню) - його розміщують не ближче як за 10 м від вихідного положення;
патронний пункт - місце для зберігання патронів;
місце для очікування чергової зміни;
місця для чищення зброї.
Стрільби бойовим патроном з автомата (карабіна) прово дяться тільки на обладнаних військових стрільбищах, у тирах спорторганізацій.
До виїзду учнів на стрільби військовий керівник повинен до кладно вивчити з ними правила поведінки на стрільбищі й захо ди безпеки.
Для керівництва стрільбою призначають досвідчених офіцерів і необхідний наряд військовослужбовців.
Підготовленість кожного юнака до стрільби перевіряє офіцер військової частини в присутності військового керівника. До стрільби допускають тільки тих юнаків, які мають навички по водження з автоматом (карабіном), знають і розуміють порядок поведінки на вогневому рубежі.
Особлива увага приділяється заходам безпеки під час стрільби.
Бойову зброю і бойові патрони навчальним закладам не ви дають, а доставляють безпосередньо на стрільбище або в тир, де організовується пункт боєпостачання. Бойову зброю з пункту боєпостачання видають керівникові стрільби, який після закінчення стрільби здає зброю на пункт боєпостачання. Розда вачів патронів призначають з числа підготовлених солдатів (сер жантів) військової частини.
Якщо стрільба бойовими патронами проводиться не на базі військової частини, а в тирах спортивних організацій, бойову зброю й бойові патрони, призначені для виконання учнями вправ у стрільбі, доставляють на період проведення стрільб у районний (міський) військкомат, а там, де є змога, - у стрілкові спортивні клуби, де організовується і забезпечується їх зберігання.
Безпосереднє керівництво стрільбою в цих умовах здійснює досвідчений офіцер військкомату з участю військового керівника.
Стрільби з малокаліберної та пневматичної зброї проводять на обладнаних стрільбищах або в тирах під керівництвом військового керівника.
213
Використовувати на тактичних заняттях і у військово-спор тивних іграх холості патрони, сигнальні патрони і вибухопакети дозволяється тільки військовослужбовцям, які беруть участь у заняттях, а також військовому керівникові. При цьому додержу ються встановлених правил безпеки.
Стріляти холостими патронами дозволяється тільки з бойо вої зброї.
Забороняється використовувати бойові патрони на тактич них заняттях, а також стріляти патронами різних видів з на вчальної та саморобної зброї. Кидати навчальні гранати (бол ванки) на тактичних та інших заняттях дозволяється з відстані не менш як за 70...100 м до місця (рубежу), де перебувають або пересуваються учасники занять. Для цього перед переднім кра єм оборони обладнують несправжні окопи, у яких установлю ють мішені й чучела.
Розпалювати багаття в полі (лісі) на всіх заняттях можна тільки з дозволу керівника занять.
2.8.4. Заходи безпеки під час проведення стрільб
Перед стрільбою учнів поділяють на зміни з урахуванням наяв ності зброї та кількості мішеней. У кожній зміні призначають старшого з числа стріляючих.
Чергова зміна стріляючих за командою шикується на вихідному положенні. Керівник стрільби приймає рапорт стар шого зміни. Потім керівник перевіряє екіпірування учнів, знання ними умов вправи і заходів безпеки під час стрільби і ставить кожному стріляючому завдання.
Після сигналу (команди) «Слухайте всі!» керівник стрільби вручає кожному стріляючому на вихідному положенні зброю. Одер жавши зброю, учні самостійно оглядають її.
Після сигналу (команди) «Вогонь!» стріляючі за командою керівника стрільби, наприклад: «Зміна, на вогневий рубіж (рубіж відкриття вогню) кроком-руш!», виходять на зазначене місце стрільби відповідно до поставлених завдань і самостійно зупи няються.
Під час виконання початкової вправи бойовим патроном з автомата (карабіна) стріляючий за командою керівника стрільби, наприклад: «Автоматнику такому-то місце для стрільби там-то - до бою!», висувається на зазначене місце для стрільби,
214
відповідно до поставлених завдань готує зброю, одержує патрони, готується до стрільби і заряджає зброю.
Під час виконання вправ і проведення змагань з малокаліберної (пневматичної) гвинтівки після виходу зміни на вогневий рубіж керівник стрільби видає патрони, а кожний стріляючий доповідає.
Учні оглядають одержані патрони, а потім за командою керівника стрільби, наприклад: «Зміна, лежачи - заряджай!», го туються до стрільби, заряджають зброю і доповідають, напри клад: «Учень такий-то до стрільби готовий!». Керівник, пе ревіривши положення для стрільби кожного стріляючого, подає команду на відкриття вогню.
Якщо стріляючі допускають помилки, керівник указує на них, потім знову подає команду і стежить за правильністю її виконання.
Закінчивши стрільбу, кожний учень доповідає.
Після того як стріляючі закінчать виконання вправи, керівник стрільб подає команди: «Стій, розряджай!», «Зброю - на огляд!».
Кожний стріляючий розряджає зброю і доповідає: «Зброя роз ряджена» - і відкриває затвор.
Потім керівник стрільби оглядає зброю за правилами, викла деними в настанові зі стрілкової справи, і перевіряє кількість невикористаних патронів.
Оглянувши зброю, керівник стрільби подає команду «Встати!» і після сигналу «Відбій!» дає вказівку стріляючим зібрати гільзи і здати їх, а потім веде стріляючих зі зброєю для огляду мішеней. Підходячи до мішеней, кожний стріляючий зупиняється на відстані одного метра від своєї мішені, оглядає її, а при підході керівника доповідає. Після цього зміна за командою повертається на вихідне положення і передає зброю наступній зміні стріляючих.
2.8.5. Заходи безпеки під час проведення занять з військово-технічної підготовки
У більшості шкіл, як правило, військово-технічна підготовка здійснюється на базі трудового політехнічного практикуму відповідного профілю.
Військовий керівник школи зобов'язаний: • вивчити і твердо знати заходи безпеки під час проведення занять за профілем військово-технічної підготовки, встанов леним для школи;
215
• особисто перевірити здійснення заходів безпеки:
при обладнанні класу військово-технічної підготовки (або при суміщенні його з кабінетами трудового навчання, фізики, елек тротехніки), особливо під час прокладання кабелів і проводів, монтажу електроустановок у приміщенні класу, обладнання вен тиляційних пристроїв, установлення засобів захисту, протипо жежного обладнання;
під час проведення практичних робіт, а також при користуванні навчальною технікою на заняттях;
відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електро установок споживачів під час проведення практичних робіт з профілів «електрик», «радіотелефоніст», «електромонтажник», «оператор радіолінійних мереж» і «оператор телеапаратури» військовий керівник (викладач) повинен бути атестований із зазначених Правил і мати на руках посвідчення про перевірку знань ПТЕ електроустановок споживачів і ПТБ при експлуа тації електроустановок споживачів установленої форми;
забороняти виконувати практичні роботи з профілів «елект рик», «радіотелефоніст», «електрорадіомонтажник», «оператор радіолінійних мереж» і «оператор телеапаратури» з учнями, які заздалегідь не здали викладачеві залік з правил електробезпеки;
під час роботи з технічного обслуговування в автотракторних парках точно додержуватись установлених для парків пра вил техніки безпеки;
вимагати від учнів особливої обережності під час користуван ня бензином і антифризом, враховуючи, що пара, яка залиши лася в тарі з-під бензину (каністрі, бочці), легкозаймиста, і це може призвести до вибуху. Крім того, в етилованих бензинах є сильнодіюча отрута - тетраетилсвинець. Не допускати мит тя рук, деталей та одягу етилованим бензином.
2.9. ІНСТРУКЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
У всіх кабінетах мають бути інструкції з охорони праці. Тому подаємо «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», яке затверджене наказом Комітету з нагляду за охороною праці від 29.01.98 р. № 9 і зареєстроване в Міністерстві юстиції Укра їни 07.04.98 р. за № 226/2666, а також примірні інструкції, затверджені наказом міністра освіти і науки України.
216
2.9.1. Положення про розробку інструкцій
з охорони праці
1. Загальні положення
1.10. Громадський контроль за додержанням всіма праців
никами вимог інструкцій здійснюють трудові колективи через
обраних ними уповноважених і професійні спілки в особі своїх
виборних органів і представників.
2. Зміст і побудова інструкцій
2.1. Інструкціям, які розробляють і затверджують у навчаль них закладах, присвоюють порядкові номери служби охорони праці цих підприємств. У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: «Інструкція з охорони праці для оператора ПЕОМ».
2.4. Інструкції повинні містити такі розділи:
загальні положення;
вимоги безпеки перед початком роботи;
217
вимога безпеки під час виконання роботи;
вимоги безпеки після закінчення роботи;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
3. Викладення тексту інструкцій
При викладенні тексту інструкції слід керуватися такими правилами:
текст інструкції повинен бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно;
слід вживати терміни і визначення, прийняті Законом Укра їни «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 ССБП «Охорона пра ці. Терміни визначення», ДК 003-95 «Державний класифіка тор України. Класифікатор професій» та в інших норматив них актах.
4. Порядок розробки, затвердження та введення інструкції
вдію
4.3. Розробка, затвердження та введення в дію інструкцій на підприємстві.
Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчас ної розробки (перегляду) та забезпечення всіх працівників необ хідними інструкціями.
4.3.4. Розробку (перегляд) необхідних інструкцій, що діють
на підприємстві, здійснюють безпосередньо керівники структурних
218
підрозділів, які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.
4.3.5. Здійснення систематичного контролю за своєчасною роз робкою нових та відповідністю діючих на підприємстві інструкцій вимогам чинного законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін, доповнень до них, а також надання відповідної методичної допомоги розробникам і організація при дбання для них типових інструкцій, стандартів ССБП та інших нормативно-технічних та організаційно-методичних документів про охорону праці покладено на службу охорони праці підприємства.
4.3.8. Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом робото давця.
5. Реєстрація, облік і видання інструкцій на підприємстві
5.1. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві,
реєструє служба охорони праці в журналі реєстрації у порядку, встановленому роботодавцем.
6. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій
6.1. Перегляд інструкцій, які діють на підприємстві, прово диться в терміни, що передбачені державними нормативними ак тами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки. Усі інструкції повинні бути затверджені наказом керівника устано ви і погоджені відповідними службами: служба ОП, юрискон сульт, профспілка.
219
2.9.2. Інструкція з безпеки
для кабінету (лабораторії) хімії
загальноосвітнього навчального закладу
I. Загальні положення
II. Вимоги безпеки перед початком роботи
220
2.4» Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя. 2.5. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.
III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
221
3.14. Розбавляючи концентровані кислоти, обережно доли вайте кислоту у воду, а не навпаки.
• 3.15. Для приготування розчинів кислот, для змішування їх користуйтеся тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.
стулки шафи тримайте максимально закритими під час робо ти, з невеликим зазором для тяги;
відкривайте стулки тільки на час обслуговування встановле них у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більшу, ніж половина висоти отвору;
підняті стулки під час роботи закріплюйте за допомогою спе ціальних пристроїв.
Під час роботи в кабінеті хімії не пийте воду і не вживайте їжу.
222
IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1. У випадку, коли розбився прилад, склянка з агресивною
рідиною, розлита значна кількість органічних розчинників (більш
ніж 0,05 л) і починають виділятися отруйні гази і пари, треба
негайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступи
ти до ліквідації наслідків, користуючись засобами індивідуально
го захисту (халат, гумові рукавиці, респіратори, протигази):
загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути всі електри чні прилади;
відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;
розлиту рідину засипати піском або тирсою і за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару;
провітрювання приміщення припинити тільки тоді, коли по вністю зникне запах розлитої речовини або газу.
5.2. У разі травмування (поранення, опіку тощо) або при
недомаганнях повідомте вчителя.
У випадку необережного поводження з лугами слід негайно змити їх залишки зі шкіри водою або слабким розчином борної кислоти, у разі потрапляння на шкіру кислоти - слабким розчи ном питної соди.
У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно про мийте їх великою кількістю води. Після цього в разі потраплян ня в очі кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином натрій гідрокарбонату з масовою часткою 3% , у разі потраплян ня лугу - промийте додатково розчином борної кислоти з масо вою часткою 2% (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). Після заключного промивання чистою водою під повіки слід ввести 2-3 краплі натрій альбуциду з масовою часткою роз чиненої речовини 30%.
5.3. У разі виникнення загорання необхідно:
вивести учнів з приміщення;
повідомити пожежну охорону;
223
зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусід ніх приміщень;
вимкнути електромережу;
приступити до ліквідації осередка вогню, при цьому легко займисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником; зне-струмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками; загорання у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.
2.9.3. Примірна інструкція (орієнтовний варіант) з безпеки під час роботи в кабінеті (лабораторії) біології, куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці, у теплиці (оранжереї), під час екскурсій з біології та природознавства в загальноосвітньому навчальному закладі
І. Загальні положення
224
1.4. Всі учасники навчально-виховного процесу в кабінеті (лабораторії) біології повинні знати правила надання першої (до лікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необ хідні знання і навички користування медикаментами.
II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчально го закладу
1. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2. Вимоги безпеки під час роботи.
2. 1. Користуючись скальпелями, ножицями, препарувальними голками, не спрямовуйте різальні або загострені частини цих ін струментів на себе і на своїх товаришів, щоб уникнути поранень.
225
У випадку травми негайно зверніться до вчителя. .
3. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
3.1. Приберіть робоче місце, здайте вчителю або лаборанту навчально-наочні посібники та приладдя, якими ви користува лися під час роботи.
3.2.1. Після закінчення практичних занять обов'язково ре тельно помийте руки з милом.
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
4.1. У разі виникнення пожежі або загорання необхідно:
вивести учнів з приміщення;
повідомити пожежну охорону;
зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався в сусіднє приміщення;
вимкнути електромережу;
приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легко займисті та горючі рідини і електропроводку слід гасити піс ком, вогнетривким покривалом, порошковим вогнегасником; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками.
»
226
III. Вимоги безпеки для учнів під час роботи в куточку
живої природи
1. Перед початком роботи.
2. Під час проведення роботи.
3. Після закінчення роботи.
IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній
ділянці
1. Перед початком роботи.
227
1.3. Підготуйте інвентар, який необхідний для проведення роботи. Переносьте загострені сільськогосподарські знаряддя (лопати, граблі, вила тощо) у вертикальному положенні, так, щоб їх робоча частина була спрямована вниз.
2. Під час проведення роботи.
Працюючи лопатою, стежте за тим, щоб вона не поранила ноги. Не перевантажуйте лопату землею: навантажуйте ґрунт не більш як на 1/3 штика.
2.10. У випадку травмування негайно зверніться до вчителя.
3. Після закінчення роботи.
V. Вимоги безпеки під час екскурсій з біології та природо знавства
1. Перед початком екскурсії.
228 -
2. Під час екскурсії.
VI. Вимоги безпеки під час проведення практичних робіт у теплиці (оранжереї)
1. Перед початком роботи.
2. Під час проведення роботи.
229
2.9.4. Примірна інструкція з безпеки діяльності працівників дошкільного закладу під час навчально-виховного процесу
І. Загальні положення
1.1. Примірна інструкція з безпеки діяльності працівників
дошкільного закладу під час навчально-виховного процесу (далі -
Примірна інструкція) встановлює вимоги щодо безпеки діяльнос
ті для працівників дошкільного закладу:
вихователів, вихователів-методистів, музичних керівників, ін структорів з фізичної культури, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, психологів (далі - педагогічні працівники);
помічників вихователів, завідувача господарською частиною, прибиральників приміщень, робітників по обслуговуванню приміщень і споруд, шеф-кухаря, кухарів, підсобних робітни ків харчоблоку, машиністів машинного прання, швачки-
, кастелянші, комірника, сторожа, двірника-садівника, тесляра (далі - обслуговуючі працівники).
230
1.10. Усі педагогічні працівники дошкільного закладу один
раз на 3 роки проходять навчання з питань охорони праці (без
пеки життєдіяльності) з наступною перевіркою знань.
II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2.1. Вимоги безпеки для педагогічних працівників:
231
2.2. Вимоги безпеки для обслуговуючих працівників:
міцність закріплення деталей (електроприводи, механічні при строї тощо);
наявність та справність огорож на всіх механізмах;
наявність заземлення електрообладнання.
2.2.6. Машиністам машинного прання перевірити:
справність пральної машини, центрифуги, їх заземлення згід но з інструкцією ваводу-виробника;
наявність діелектричного килимка і підніжної решітки, вста новленої на рівні, який забезпечує легке і безперешкодне заван таження білизни;
справність електричних прасок, наявність ізолюючих насти лів чи підставок (для підлоги).
232
III. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Вимоги безпеки для педагогічних працівників та поміч ників вихователів у приміщенні дошкільного закладу:
3.1.10. Не залишати ножиці, голки, ліки, сірники, миючі засо
би та інші небезпечні для здоров'я дітей предмети, тримати їх у
зачиненій шафі в недоступному для дітей місці; ножиці для за
нять повинні бути з тупими кінцями.
233
3.2. Вимоги безпеки для педагогічних працівників та поміч ників вихователів на ігровому майданчику, ділянці:
Відправляючись на екскурсію, прогулянку за межі дошкіль ного закладу, вихователь зобов'язаний знати, яку кількість дітей він бере з собою; якщо в дошкільному закладі залишаються деякі діти з групи, то їх передають під відповідальність одного з педагогічних працівників дошкільного закладу (за вказівкою ке рівника дошкільного закладу).
234
3.2.7. Під час проведення занять на ділянці дошкільного
закладу, у куточку природи стежити, щоб діти не вживали без
дозволу вихователя або помічника вихователя рослини (ягоди,
трави), гриби; на ділянці, у куточку природи не повинно бути
отруйних рослин, ягід, а також рослин з колючим і гострим
листям та плодами.
3.2.8. Під час перебування на території дошкільного закладу
стежити, щоб діти не виходили за межі дошкільного закладу.
Хвіртка повинна завжди бути замкненою, вихідні двері дошкіль
ного закладу зачинені на засув на висоті, не доступній для дитини.
3.2.9. Стежити, щоб у літній час діти мали легкі головні
убори для уникнення перегрівів, сонячні ванни проводити лише
за призначенням і під наглядом медичного працівника.
3.2.10. Під час купання дітей у природних водоймищах пере
віряти місця купання; дозволяється купання у неглибоких річ
ках, водоймищах, при цьому групу дітей у 25-30 осіб супрово
джують не менше двох дорослих, один із них - обов'язково вихо
ватель. Одночасно у воді повинно знаходитися 3-5 дітей у су
проводі дорослого, решта дітей залишається на березі під нагля
дом іншого дорослого.
3.3. Вимоги безпеки для обслуговуючих працівників: 3.3.1. Вимоги безпеки для прибиральників приміщень, робіт ників по обслуговуванню приміщень і споруд:
235
3.3.1.4. Бути обережним під час миття фарфорового та скля ного посуду, негайно здавати до комори посуд із тріщинами.
3.3.2. Вимоги безпеки для працівників харчоблоку:
236
3.3.2.10. Стежити за тим, щоб поставлені на плиту жири
для розігрівання не спалахнули від високої температури.
237
Не навішувати відра на кран кип'ятильника при наборі води; у разі появи ударів, паріння чи сильного шуму терміново припи нити роботу кип'ятильника.
3.3.3. Вимоги безпеки для машиністів машинного прання:
3.3.3.10. Якщо внаслідок нерівномірностей завантаження
виникає надмірна розкачка, то центрифугу терміново зупинити і
білизну перекласти.
і. 238
3.3.4. Вимоги безпеки для швачки-кастелянші:
3.3.5. Вимоги безпеки для завідувача господарською части
ною, комірника:
3.3.6. Вимоги безпеки для двірника-садівника, сторожа:
239
3.3.6.8. Під час прибирання снігу дотримуватися правил осо бистої безпеки, у період ожеледиці доріжки та зовнішні східці посипати піском, розбивати їх льодовий покрив.
3.3.7. Вимоги безпеки для тесляра:
IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимоги безпеки для педагогічних працівників:
4.1.1. Вимкнути всі технічні засоби з електромережі, перевіри ти стан приміщення, передати зміну іншому педагогічному праців никові, при цьому передати кількість дітей по журналу обліку та проінформувати про стан здоров'я дітей і стан обладнання в групі.
4.2. Вимоги безпеки для обслуговуючих працівників:
4.2.2.1. Перевірити стан обладнання і пристроїв на кухні:
змінний пристрій розібрати і промити гарячого водою, потім висушити;
пофарбовані поверхні пристроїв періодично (один раз на тиж день) промити теплою мильною водою, витерти м'якою чис тою тканиною;
весь посуд та кухонний інвентар вимити і висушити, розста вити на свої місця.
4.2.2.2. Перевірити, чи надійно закриті крани газових плит,
духових шаф, водопроводів, перекрити основний кран від газу.
4.2.3. Вимоги безпеки для машиністів машинного прання:
240
4.2.3.6. Вимкнути праски і перевірити встановлення їх на
підставках.
Зняти спецодяг і вимити руки, обличчя.
4.3. Не дозволяється залишати робоче місце до приходу змі ни. У разі неявки зміни слід повідомити про це керівника.
У. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі будь-якої аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити відповідні органи і керівника дошкільного закладу:
вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповід но до плану евакуації, у разі потреби звернутися за допомо гою до інших працівників;
негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 01;
сповістити керівника дошкільного закладу чи особу, яка його заміщує;
приступити до ліквідації загорання відповідно до інструкції з пожежної безпеки в дошкільному закладі.
5.1.5. У випадку травмування дітей або працівників дошкі
льного закладу необхідно звернутися до медпрацівника або в
разі необхідності викликати швидку допомогу.
241
Додатки до розділу 2
Додаток 2.1
Освітлення приміщень середніх загальноосвітніх закладів
|
Приміщення |
Поверхня |
При |
Штучне |
Показник |
Коефіцієнт |
|
Г- горизонтальна, |
боковому |
освітлення |
диском- |
пульсації |
|
|
В - вертикальна, |
освітленні |
робочих |
форту |
освітлен- |
|
|
нормування освіт- |
на Україні, |
поверхонь, |
не |
ня, % |
|
|
лення КПО, лк |
КПО, % |
лк |
більше |
не більше |
|
|
висота поверхні |
|||||
|
над підлогою, м |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1.Класні кімнати, |
В - на середині |
— |
500 |
||
|
аудиторії |
дошки |
||||
|
навчальні кабінети, лабораторії лаборантські |
Г-0,8 на робочих столах, партах |
1,5 |
300 |
40 |
15 |
|
2. Кабінети |
В - на дошці |
— |
500 |
^ |
, |
|
техніного |
Г-0,8 на |
2 |
500 |
40 |
10 |
|
креслення і малювання |
робочих столах |
||||
|
3. Майстерні по |
Г-0,8 |
1,5 |
300 |
40' |
15 |
|
обробці металу і |
* |
||||
|
дерева |
|||||
|
4. Інструменталь- |
Г-0,8 |
200** |
60 |
15 |
|
|
на, кімната |
|||||
|
майстра, |
|||||
|
конструктора |
|||||
|
5. Кабінет |
Г-0,8 |
1,5 |
400 |
40 |
10 |
|
обслуговуючих |
|||||
|
видів праці для |
|||||
|
дівчаток |
- |
||||
|
а) по обробці |
|||||
|
тканини |
Г-0,8 |
1 |
200 |
25 |
15 |
|
б) кулінарії |
|||||
|
6. Спортивні зали |
Підлога |
1 |
75 |
— |
— |
|
В - на рівні 2 м |
— |
50 |
— |
— |
|
|
від підлоги з |
|||||
|
обох сторін на |
|||||
|
поздовжній осі |
|||||
|
приміщення |
|||||
|
7. Інвентарні, |
Г-0,8 |
— |
|||
|
господарчі |
|||||
|
приміщення |
242
|
1 |
2 |
3 |
| 4 |
5 |
6 |
|
8. Криті басейни |
Г-на поверхні води |
1 |
150 |
60 |
15 |
|
9. Актові зали, |
Підлога |
— |
200 |
90 |
— |
|
кіноаудитори |
|||||
|
10. Естради |
В-1,5 |
— |
300 |
— |
— |
|
актових залів |
|||||
|
11. Кабінети і |
Г-0.8 |
1 |
200 |
60 |
15 |
|
кімнати викладачів |
Підлога |
1 |
150 |
90 |
— |
Додаток 2.2
Гігієнічні вимоги до розкладу уроків
Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припа дає на інтервал 10-12 годин. Цей час характеризується найбіль шою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психо фізичних затратах організму.
Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні прово дитися на 2-3-му уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2, 3, 4-му уроках.
Не однакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчаль ного тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.
Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вино сити предмети, які потребують великого розумового напруження, або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Виклад нового матеріалу, контрольні роботи найкраще про водити на 2-4-му уроках посеред тижня.
Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконан ня домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у роз кладі занять.
Для раціонального складання шкільного розкладу гігієністи пропонують враховувати складність предметів і перевагу статичного
243
і динамічного компонентів під час занять. Динамічний компонент переважає на уроках фізкультури, праці, виробничої практики і спі вів. Це найменш втомлюючі уроки і при правильній організації вони знижують втому, яка виникла на попередніх уроках. Як один із можливих способів оцінки уроків можна використовувати ранго ву шкалу складності предметів (Сивков І.Г., 1975).
Математика, російська мова (для національних шкіл) 11
Іноземна мова 10
Фізика, хімія 9
Історія 8
Рідна мова, література 7
Природознавство, географія 6
Фізкультура 5
Праця 4
Креслення 1
Образотворче мистецтво 2
Музика 1
Найбільш важкі предмети потрібно давати в розклад други ми або третіми уроками (а не першими або останніми), тобто давати їх у період найбільш високої працездатності учнів.
Не рекомендується сполучення або з'єднання двох чи трьох важких уроків підряд (наприклад, фізика, математика, іноземна мова); необхідно чергувати їх з менш «складними» предметами (наприклад, історія, математика, географія). Раціональне чергу вання предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізкультури, праці, співів і малювання, що надає можливість учням переключатися з розумової діяльності на фізичну. Такий перехід є активним відпочинком і забезпечує високу працездатність як протягом навчального дня, так і про тягом усього навчального тижня. Шкалою складності уроків можна скористатись для гігієнічної оцінки шкільного розкладу. При цьому підраховується сума балів по днях тижня. Наприклад, в 6-А класі сума балів по ранговій шкалі складності у виділені дні тижня буде такою: 36, 38, 47, 40, 35, 32. Ці цифрові дані відображаються графічно. Шкільний розклад оцінюється позитивно в тому разі, якщо утворюється крива з підйомом, що припадає на середу - четвер. Шкільний розклад оцінюється як «нераціональний» при найбільшій сумі балів у понеділок або п'ятницю, а також при рівномірному розподілі навантаження в тижневому циклі.
244
Додаток 2.3
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок організації туристсько-екскурсійних
перевезень учнів автобусами
Затверджена
Міністерством освіти УРСР у 1981 р.,
погоджена з Міністерством автотранспорту УРСР,
Міністерством внутрішніх справ УРСР і
Українською республіканською радою з туризму та екскурсій
Ця інструкція визначає порядок організації та умови переве зення учнів віком до 16 років автобусами за туристськими та екскурсійними маршрутами.
Інструкція не поширюється на туристсько-екскурсійні пере везення батьків з дітьми.
І. Загальні положення
1.2. Туристсько-екскурсійні перевезення учнів автобусами на
відстань до 50 км за межі міста, в межах області організовують
при наявності письмового дозволу рай(міськ)вно. Перевезення на
відстань понад 50 км і за межі області організовують при наявно
сті письмового дозволу обласних, Київського і Севастопольського
міських відділів народної освіти та обласних, Київської міської
рад профспілок з повідомленням органів Державтоінспекції.
Письмовий дозвіл зазначених органів дістають підприємства, установи та організації, що замовляють туристсько-екскурсійну поїздку.
Для проведення екскурсій в межах міста письмовий дозвіл не потрібен.
Туристсько-екскурсійні перевезення дітей дошкільного віку не організовуються.
1.3. Екскурсійні поїздки учнів автобусами організовують за
маршрутами протяжністю до 150 км.
Туристські поїздки учнів автобусами організовують за марш рутами протяжністю до 300 км.
245
дорожнього руху. Рух здійснюється тільки у світлий час доби зі швидкістю не більшою як 60 км/год. з увімкненим ближнім світлом фар.
1.7. Для перевезення учнів призначають досвідчених, дисцип
лінованих водіїв, які мають неперервний стаж роботи на автобусі
не менше як три роки і яким в автопідприємстві видається спе
ціальний талон-допуск на право перевезення дітей.
1.10. Умови перевезення пасажирів і багажу в автобусах ре
гулюються Правилами перевезень пасажирів і багажу автотранс
портом і Правилами дорожнього руху.
II. Організація перевезень
2.1. Автобусні маршрути для перевезення учнів організову ються після складання туристсько-екскурсійними організаціями паспорта туристсько-екскурсійного автобусного маршруту.
Один примірник паспорта передасться обслуговуючому авто-підприємству.
При складанні паспорта необхідно:
2.1.1. Вибрати маршрут руху, використовуючи дороги, по яких
здійснюються регулярні автобусні перевезення.
246
2.2. Під час організації туристських та екскурсійних переве
зень учнів автопідприємство зобов'язане:
2.3. Туристсько-екскурсійні організації зобов'язані:
2.3.1. Через директора бюро подорожей та екскурсій забезпе
чити ретельну підготовку учнів до туристсько-екскурсійних поїз
док. Особливу увагу при цьому приділяти підбору, підготовці та
інструктажу екскурсоводів і керівників груп, що залучаються до
роботи з дітьми.
2.3.2. При організації масових перевезень учнів автотранс
портом заздалегідь інформувати про це органи ДАІ для посилен
ня нагляду за рухом.
247
2.4. Керівники шкіл, профтехучилищ, позашкільних і оздо
ровчих закладів зобов'язані:
2.4.1. Призначити відповідальних за супроводження дітей
під час туристських та екскурсійних поїздок з числа вчителів,
вихователів.
2.5. У разі несприятливих погодних і дорожніх умов, виникнен
ня технічних несправностей, що загрожують безпеці руху, а також
при погіршенні здоров'я водіїв необхідно припинити рух і повід
омити про це автопідприємства за місцем роботи водіїв та знахо
дження автобусів. Автопідприємства мають вживати заходів щодо
заміни автобуса або водіїв і забезпечити перевезення дітей.
Додаток 2.4
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок перевезення дітей і учнів автобусами
за разовими заявками
Ця інструкція визначає порядок організації та умови переве зень дітей і учнів віком до 16 років за разовими заявками.
Інструкція не поширюється на перевезення батьків з дітьми.
І. Загальні положення
Маршрути, що проходять по території області, у квітні поточ ного року затверджуються спільним розпорядженням обласних
248
відділів освіти, управлінь автотранспорту і УВС облвиконкомів та Київського міськвиконкому.
У заявці зазначають кількість дітей, яких треба перевезти, напрям руху, тривалість перебування автобуса в замовника, стар шого групи, прізвище якого записують у шляховий лист.
Заявки на разові перевезення приймають не пізніше як за три дні до призначеного строку виїзду.
II. Організація перевезень
2.1. Для організації перевезень дітей за разовими замовлен нями автопідприємству необхідно:
249
2.1.3. Провести нормування швидкості руху за маршрутом.
2.1.4. Скласти схему маршруту із зазначенням основних
населених пунктів і місць, небезпечних для руху, а також графік
руху із зазначенням у ньому режиму роботи водія (початок і
закінчення роботи, час проходження зупинок і контрольних пун
ктів, приймання їжі, місць відстою, контрольного огляду техніч
ного стану автобуса).
2.2. При організації разових перевезень автопідприємство зо
бов'язане:
2 2.4. Видати водієві схему маршруту і графік руху.
2.2.5. Установити контрольний час повернення автобуса в
АТП і через 2 години після закінчення контрольного часу вжити
заходів щодо розшукування автобуса.
2.3. Керівники організацій, що здійснюють разові перевезен
ня дітей, зобов'язані:
250
Додаток 2.5
Правила проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською і студентською молоддю України
Затверджені
наказом Міносвіти України
№ 52 від 03.03.93 р.
І, Загальні положення
1.1. Дані Правила визначають порядок проведення туристсь
ких походів, експедицій та екскурсій з учнівською молоддю, що
організуються навчально-виховними закладами освіти України.
Дія Правил поширюється на групи студентів, для яких за клад освіти виступає як організація, що проводить подорож.
1.2. Туристські походи, експедиції та екскурсії (надалі - по
дорожі) здійснюються групами учнівської і студентської молоді з
певною метою за заздалегідь розробленими маршрутами і з вико
ристанням різноманітних способів пересування.
Туристський похід - це проходження групою туристів марш руту з метою виконання спортивно-туристських нормативів, пі знання, всебічного розвитку, змістовного відпочинку, виконання краєзнавчої та суспільно корисної праці під час подорожі.
Туристські походи проводяться з таких видів туризму: пішо го, лижного, гірського, водного, велосипедного, спелео, автомото. Можливе проведення комбінованих походів, які включають у себе елементи різних видів туризму, а також походів із використан ням нетрадиційних засобів пересування - на конях, собачих чи оленячих запрягах, підводні тощо.
Експедиція - це вивчення групою туристів з певною метою маршруту, території, полігону, одного чи кількох об'єктів з вико ристанням будь-яких засобів пересування. Залежно від мети та напрямку роботи експедиції можуть бути спортивні, краєзнавчі, наукові тощо.
Екскурсія (туристсько-екскурсійна поїздка) - це групове від відання одного чи кількох екскурсійних об'єктів (географічних, історичних, культурних, народногосподарських тощо) у навчально-пізнавальних, виховних та оздоровчих цілях.
1.3. Залежно від протяжності, тривалості і складності турис
тичні походи поділяються на походи 1-У категорій складності, а
251
також некатегорійні (ступеневі та інші походи), що мають про тяжність або тривалість меншу, ніж встановлено для категорій них походів.
Категорії складності визначаються відповідно до переліку класифікованих туристських маршрутів, перевалів і печер.
Категорії складності маршрутів, що не входять до діючого переліку, визначаються маршрутно-кваліфікаційними комісіями (МКК).
Тривалість активної частини походів може бути збільшена в півтора раза при збільшенні протяжності маршруту або прове денні додаткової краєзнавчої роботи.
Ділянки маршрутів туристських експедицій, на яких викори стовуються активні способи пересування, розглядаються як по ходи відповідного ступеня або категорії складності. Керівники, заступники керівників, учасники таких експедицій повинні мати відповідний туристський досвід. Оформлення документів і ви пуск групи на маршрут здійснюються на тих самих умовах, що й туристичний похід такої ж складності.
Керівництво та участь у ступеневих і категорійних походах дають підставу для присвоєння юнацьких спортивних розрядів й звання «Майстер спорту».
252
II. Права та обов'язки адміністрації організації, що прово дить туристську подорож
видати наказ про проведення подорожі (для ступеневих і ка тегорійних походів, а також експедицій з активними спосо бами пересування після позитивних висновків МКК освіти), призначити керівника та заступника (помічника), затвердити персональний склад учасників, які мають медичний допуск, маршрут, терміни та кошторис подорожі;
ознайомити керівника та заступника (помічника) керівника подорожі з їхніми обов'язками згідно з даними Правилами, про що вони розписуються в журналі з техніки безпеки;
видати керівнику необхідні документи, підписані і завірені печаткою: наказ про проведення подорожі, маршрутний лист
для некатегорійних походів, маршрутну книжку для катего рійних походів і відповідних експедицій, екскурсійну путівку для екскурсій; посвідчення про відрядження керівника та його заступника;
при проведенні ступеневих і категорійних походів, експедицій з активними способами пересування контролювати відправку групою повідомлення у відповідну КРС чи КРЗ не пізніше ніж за 10 днів до від'їзду групи на маршрут;
вести контроль за дотриманням групою термінів проходжен ня маршруту;
у випадку порушення групою контрольних строків прохо дження маршруту терміново встановити зв'язок з територіаль ними органами освіти, КРС або КРЗ для з'ясування місцезна ходження групи та надання їй необхідної допомоги;
після завершення подорожі заслухати повідомлення керівни ків на педагогічній раді (зборах трудового колективу), затвер дити фінансовий звіт, розмістити кращі матеріали, зібрані в поході, в навчальних кабінетах, музеях, на виставках, пред ставити учасників туристсько-спортивних подорожей до при своєння їм спортивних розрядів; результати діяльності керів ників врахувати при атестації і заохоченні.
253
III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників турист ських подорожей
Досвід заступника керівника повинен відповідати вимогам, які ставляться до досвіду учасників. Керівник і заступник керів ника повинні мати знання і навички по наданню першої долі карської допомоги.
254
краєзнавчих гуртках, віковий ценз для участі в категорійних по ходах може бути знижений на один рік за наявності медичного дозволу.
3.9. Діти, молодші за вказаний вік, можуть брати участь у
поході разом із батьками чи особами, які їх заміняють, або інши
ми особами, котрі несуть відповідальність за їх життя та здоро
в'я. Довідка про залік походу цим дітям не видається.
3.12. У походах вище III к. с. при можливому розподілі
групи на екіпажі, штурмові групи, палатки в лижних походах і
т.д., в кожній підгрупі повинен бути учасник не молодший за
18 років, який має відповідний туристський досвід.
3.15. Всі учасники категорійних походів з усіх видів туриз
му повинні вміти плавати.
3.16. Кількісний склад туристської групи визначається керів
ником спільно з адміністрацією організації, яка проводить похід,
з урахуванням умов складності походу, а також вимог даних
Правил. Кількісний склад екскурсійної групи визначається ту
ристським екскурсійним закладом, який проводить планові екс
курсійні маршрути, та кількістю сидячих місць в автобусі, з ура
хуванням вимог даних Правил.
3.17. У піших походах можуть брати участь туристи з досві
дом участі в гірських і лижних походах на одну категорію склад
ності нижче категорії запланованого походу.
255
3.18. Учасники походів, в яких передбачаються переходи че
рез класифіковані перевали, повинні мати досвід проходження
(керівник - досвід керівництва при проходженні) двох перевалів
на одну півкатегорію складності нижче максимальної для даного
походу. Керівник, крім того, повинен мати досвід проходження
двох перевалів тієї ж категорії складності.
Одну третину членів групи в походах, які передбачають про ходження перевалів ІІ-А к. с, можуть складати туристи з досві дом проходження перевалів 1-А к. с, а перевалів І-Б к. с. - без досвіду проходження перевалів.
У гірських походах І-ІИ к. с. можуть брати участь альпініс ти, які мають третій спортивний розряд, у походах IV к. с. -другий спортивний розряд, в походах V к. с. - перший спортив ний розряд.
3.19. Учасники водних походів І-Ш к. с. повинні мати від
повідний досвід походів у будь-якому класі суден, а починаючи з
IV к. с. - у тому ж класі суден або на байдарках.
У разі наявності в групі декількох класів суден на кожному з них повинен знаходитись учасник з досвідом участі в тому ж класі і не більше, ніж на категорію складності нижче того, що планується.
Проходження з учнями печер, в яких передбачається застосу вання апаратів автономного дихання, забороняється.
Тимчасовий поділ туристської групи учнів, які здійснюють спелеопохід будь-якої категорії складності, на підгрупи допуска ється тільки при роботі в одній печері, в цьому випадку кожна підгрупа повинна мати керівника, комплект життєзабезпечення,
256
розрахований на непередбачені обставини в печері, не менше ніж на 2 доби. При проходженні вертикальних печер II к. с. та гори зонтальних печер III к. с. в групі має бути не менше одного керівника на чотирьох учасників. Учасники спелеопоходів пови нні мати досвід проходження (керівник - досвід керівництва при проходженні) печер на одну категорію складності нижче макси мальної для даного походу. Керівник, крім того, повинен мати досвід проходження печер тієї самої категорії складності. Одну третину членів групи в спелеопоходах, які передбачають прохо дження печер III к. с, можуть складати туристи з досвідом проходження печер І к. с, а печер II к. с. - без досвіду прохо дження печер.
3.23. У мотоциклетних походах одну третину учасників гру пи можуть складати туристи з досвідом участі в автомобільних походах не менш ніж на одну категорію складності вище тієї, що планується, а в автомобільних походах - з досвідом участі у мотоциклетних походах не більш як на одну категорію складно сті нижче. В групі повинен бути як мінімум один змінний водій. Авто- і мотопоходи зараховуються тільки водіям і змінним во діям (не більше одного на транспортний засіб).
IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
4.1. Керівник і заступник керівника подорожі з учнівською і
студентською молоддю призначаються організацією, що прово
дить подорож. Керівником і заступником керівника туристської
подорожі може бути особа, яка відповідає вимогам, указаним у
розділі III даних Правил.
Якщо у туристському поході чи експедиції беруть участь три або більше туристських груп із загальною кількістю не менше ЗО учнів (для походів II—IV категорій складності - не менше 20) і їх маршрути і графіки руху в цілому збігаються, то можливе покладання загального керівництва цими групами на спеціально призначеного старшого керівника.
4.2. Керівник, його заступник, а також старший керівник не
суть відповідно до чинного законодавства відповідальність за
життя, здоров'я учнів та безпеку проведення подорожі, а також
за виконання плану заходів, правил протипожежної безпеки, зміст
оздоровчої, виховної і пізнавальної роботи, охорону природи, па
м'яток історії і культури.
257
4.3. При підготовці туристських походів та експедицій з ак тивними способами пересування керівник подорожі зобов'язаний:
ознайомити учасників подорожі з Правилами проведення ту ристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською мо лоддю України;
забезпечити підбір членів групи за їх туристською кваліфіка цією, фізичною та технічною підготовкою;
організувати всебічну підготовку учасників подорожі, переві рити наявність необхідних знань і навичок, уміння плавати, надавати долікарську допомогу;
ознайомитися з районом подорожі по звітах інших груп, одер жати консультації по маршруту в МКК;
ознайомити учасників з їх правами та обов'язками;
підготувати картографічний матеріал, розробити план і гра фік подорожі, визначити контрольні пункти і термін прохо дження маршруту, заходи з техніки безпеки, ознайомити з цими матеріалами учасників подорожі;
розробити план краєзнавчої, природоохоронної роботи та інших заходів, що проводяться туристською групою на мар шруті;
своєчасно оформити і подати у відповідну МКК документи на подорож;
не пізніше ніж за 10 днів до виїзду на місце початку походу направити у відповідну контрольно-рятувальну службу (КРС) чи контрольно-рятувальний загін (КРЗ) повідомлення встанов леного зразка, завірене МКК. Якщо маршрут проходить по те риторії, що обслуговується кількома КРС, повідомлення повин но бути надіслане в кожну з них. Якщо активна частина похо ду починається в населеному пункті, де розміщена КРС чи КРЗ, то необхідне особисте прибуття сюди керівника або групи;
у разі необхідності змінити маршрут, склад групи або запис у маршрутній книжці до вирушання групи в подорож погодити ці зміни з адміністрацією закладу і МКК, яка зробила позитив ний висновок щодо проведення подорожі, та повідомити про це КРС чи КРЗ, які зареєстрували групу;
у разі необхідності зміни терміну подорожі та чисельного скла ду групи після вирушання в подорож повідомити про це: адміністрацію закладу, що здійснює подорож; МКК, яка дала позитивну оцінку можливості здійснення походу; КРС або КРЗ, які зареєстрували групу;
258
організувати підбір і підготовку необхідного спорядження, продуктів харчування, з'ясувати можливості поповнення за пасів продуктів на маршруті, скласти кошторис витрат;
вивчити складні ділянки маршруту, намітити способи їх по долання;
провести збори батьків учасників подорожі.
4.4. Під час туристичних походів та експедицій з активними
способами пересування керівнику подорожі необхідно:
додержуватися затвердженого маршруту і плану роботи гру пи в подорожі:
повідомляти телеграмою на адресу закладу, що проводить подорож, МКК, КРС або КРЗ про проходження групою конт рольних пунктів і про початок та закінчення подорожі;
виконувати вказівки і рекомендації МКК, КРС, КРЗ;
вживати необхідних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки учасників подорожі, аж до зміни маршруту, або при пинення подорожі у зв'язку з появою небезпечних природних явищ та інших обставин, а також в разі необхідності надати допомогу потерпілому. При цьому ускладнення маршруту до пускається в крайніх випадках і не дає підстави для зараху вання більш високої категорії складності походу;
не допускати поділу групи, відставання від групи, а також від'їзду окремих членів групи без супроводу дорослих;
в разі нещасного випадку повідомити про це організацію, яка проводить подорож, КРС або КРЗ, медичний заклад;
організувати у разі необхідності оперативну допомогу іншій групі, яка перебуває в даному районі і потребує допомоги;
• у разі необхідності й при наявності в групі не менше двох
заступників керівника, передавати керівництво групою своє
му заступнику, який відповідає вимогам, що ставляться до
керівника такої подорожі, за умови, що в наказі на проведен
ня подорожі обумовлено, кому може передаватися керівницт
во в екстремальних ситуаціях. Якщо заступник керівника
один - передача керівництва не допускається, про передачу
259
керівництва при першій можливості керівник повинен повід омити в організацію, яка проводить подорож;
звертатися у вищі відомчі і туристичні установи у разі незго ди з результатами розбору його дій в подорожі організацією, яка проводить подорож;
враховуючи фізичний, технічний, моральний стан групи або окремих учасників, припинити подорож і зняти групу з мар шруту.
VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
Маршруті листи для здійснення некатегорійних походів три валістю до чотирьох днів видаються організаціями, які прово дять подорож.
260
Документи з рішенням МКК надсилаються в організацію, яка проводить подорож.
6.6. Всі вказівки та рекомендації МКК, занесені в маршрутну
книжку, є обов'язковими для виконання.
Керівник групи та адміністрація, яка проводить похід, не ма ють права без відома МКК вносити зміни в маршрутні документи.
6.7. Особи, які порушили вимоги цих Правил, несуть відпові
дальність, встановлену чинним законодавством і пунктом 4.2
даних Правил. Крім того, за порушення Правил туристсько-спор
тивні союзи, федерації туризму за поданням організації, що про
водить похід, можуть застосувати до порушників такі заходи, як:
незарахування участі (керівництва) в поході;
часткова або повна дискваліфікація - позбавлення спортив них розрядів і звань;
заборона участі, керівництва в походах відповідної категорії складності на відповідний термін;
заборона керівництва походами з учнями;
скасування заліку всіх або певної кількості раніше здійсне них походів.
Забезпечення нормальних умов відпочинку дітей в оздоров чих закладах здійснюється відповідно до тимчасового положення.
Додаток 2.6
Тимчасове положення про дитячий оздоровчий заклад
І. Загальні положення
1.1. Це Тимчасове положення розроблено відповідно до Зако ну України «Про освіту», Положення про Міністерство освіти України від 08.07.92 № 384, постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.98 №^591 «Про розвиток Міжнародного дитячого центру «Артек» та дитячих оздоровчих закладів». Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці і відпочинку, санаторного типу, з денним перебування тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Дитячий оздоровчий заклад створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочи нок і оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку. Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним
261
або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендова них приміщеннях (на базі пансіонатів, будинків відпочинку, са наторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, на вчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення і відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих при родно-кліматичних умов та при узгодженні з відповідними орга нами виконавчої влади.
Охорона життя і здоров'я дітей
Дитячий оздоровчий заклад закріплюється за територіаль ним лікувально-профілактичним закладом.
Працівники дитячого оздоровчого закладу в межах покладе них на них обов'язків несуть персональну відповідальність за безпеку життя і здоров'я дітей, які відпочивають і оздоровлю ються в дитячому оздоровчому закладі. Із числа педагогічних працівників та спеціалістів призначається відповідальний за стан охорони здоров'я і життя дітей.
При прийнятті на роботу працівники дитячого оздоровчого закладу проходять обов'язковий інструктаж з техніки безпеки» профілактики травматизму, попередження нещасних випадків з дітьми, дотримання санітарно-гігієнічних правил та надання не відкладної долікарняної допомоги.
Директор дитячого оздоровчого закладу спільно з медичним працівником розробляє та затверджує режим дня з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог та фізіологічних особливостей дітей різного віку.
Споруди, будівлі та інші приміщення дитячого оздоровчого за кладу повинні відповідати Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим заступником виконуючого обов'язки головного дер жавного інспектора України з пожежного нагляду, виконуючим обов'язки начальника управління державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України 14.06.95 та зареєстрова ним у Міністерстві юстиції України 14.07.95 № 219/755.
У дитячому оздоровчому закладі слід розробити плани еваку ації дітей на випадок пожежі та стихійного лиха.
262
Розділ З
Пожежна безпека
3.1. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» Закону Укра їни «Про пожежну безпеку», постанови Кабінету Міністрів «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпе ку» від 26.07.94 № 508 розроблені Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, які затверджені наказом Міністерства освіти України і ГУДПО МВС України 30.09.98 № 348/70 та зареєстровані в Міністерстві юс тиції України 17 грудня 1998 р. за 800/3240.
Правила поширюються на: • заклади освіти:
дошкільні заклади освіти (дитячі садки, дитячі ясла-садки для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку, дитячі садки інтернатного типу тощо);
загальноосвітні навчальні заклади (всі види середніх загально освітніх шкіл, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань, школи-інтернати, в тому числі школи-інтернати для дітей, які мають вади у фізич ному чи розумовому розвитку, санаторні школи-інтернати, дитячі будинки);
позашкільні заклади освіти (палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, ди тячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початко ві спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздо ровчі та інші заклади);
263
професійно-технічні заклади освіти;
вищі заклади освіти (технікум (училище), коледж, інститут, кон серваторія, академія, університет тощо);
• заклади післядипломної освіти.
3.1.1. Загальні положення
Усі заклади та установи освіти перед початком навчального року (першої зміни для установ сезонного типу) мають бути прийняті відповідними комісіями, до складу яких включаються представ ники органів державного пожежного нагляду.
Відповідальність за пожежну безпеку закладів, установ і ор ганізацій несуть їх керівники - директори, завідувачі і уповнова жені ними особи, які залежно від характеру порушень і наслідків несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.
Керівник (власник) закладу, установи, організації зобов'язаний:
забезпечити виконання даних Правил і здійснювати конт роль за дотриманням установленого протипожежного режи му всіма учасниками навчально-виховного процесу, вживати заходів щодо попередження пожежної небезпеки і усунення недоліків, що спричиняють пожежну небезпеку;
забезпечити об'єкт первинними засобами пожежогасіння від повідно до норм, а також пожежним обладнанням і установ ками автоматичного виявлення і гасіння пожеж;
призначити відповідальних осіб за протипожежний стан усіх структурних підрозділів;
організувати вивчення вимог пожежної безпеки цих Правил і проведення протипожежного інструктажу з працівниками закладів, установ і організацій згідно з НАПБ Б.02.005-94, визначати терміни, місце і порядок проведення інструктажу з пожежної безпеки, а також список посадових осіб, на яких покладається його проведення. Особи, які не пройшли на вчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, до роботи не допускаються;
організувати в закладах і установах добровільну пожежну дружину (ДПД) відповідно до НАПБ Б.02.004-94 та пожеж но-технічну комісію відповідно до НАПБ Б.02.003-94;
забезпечити розробку і затвердити план евакуації та порядок оповіщення людей, який встановлює обов'язки і дії працівників
264
закладів і установ на випадок виникнення пожежі (орієнтовний план евакуації наведено в додатку 3.1, план евакуації та по рядок евакуації повинні переглядатися один раз на три роки з урахуванням умов, що постійно змінюються);
проводити практичні заняття щодо відпрацювання планів ева куацій не менше одного разу на півріччя в закладах і установах (в установах сезонного типу - на початку кожної зміни);
установити порядок огляду і закриття приміщень і будівель після закінчення занять і роботи закладів і установ;
організувати з числа учнів загальноосвітніх навчальних за кладів, вихованців шкіл-інтернатів і дитячих будинків (крім закладів для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку) дружини юних пожежних (відповідно до Положення про дру жини юних пожежних, яке погоджено Міністерством освіти України протоколом № 13/4 від 20.05.94 р.);
Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) повинна бути розроблена інструкція, в якій слід визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного ре жиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлен ня пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та авто матичного пожежогасіння, а також вказати, кого з посадових осіб мають викликати в нічний час на випадок пожежі.
У закладах освіти з цілодобовим перебуванням учнів або ви хованців черговий у вихідні та святкові дій, а також у вечір ні і нічні години зобов'язаний, заступаючи на чергування:
перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння, справність телефонного зв'язку, чергового освітлення і пожежної сигна лізації;
пересвідчитися, що всі шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, тамбури, фойє, холи, вестибюлі) не захаращено, а двері евакуаційних виходів у разі потреби можуть бути без пере шкод відчинені;
у разі виявлення порушення протипожежного режиму і не справностей, внаслідок яких можливе виникнення пожежі, вжити заходів щодо їх усунення, а в разі потреби повідомити керівника або працівника, що його заміщує;
мати списки (журнали обліку) учнів, вихованців та працівни ків, що перебувають у навчальному закладі, знати місця їх розміщення;
265
• постійно мати при собі комплект ключів від дверей еваку аційних виходів та воріт, автомобільних в'їздів на територію закладу, а також ручний електричний ліхтар. У будівлях і спорудах, які мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі понад 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Для об'єктів з цілодобовим перебуванням учасників навча льно-виховного процесу (дошкільні заклади, інтернати, гуртожитки тощо) інструкції повинні передбачати два варіанти дій - у ден ний та нічний час.
Відповідальність за пожежну безпеку структурних підрозді лів закладів, установ і організацій (факультети, кафедри, лабора торії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) несуть їх керівники. Обов'язки щодо забезпечення поже жної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежно го захисту мають бути відображені у відповідних посадових до кументах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
3.1.2. Основні вимоги пожежної безпеки
Утримання території
Території закладів, установ і організацій слід постійно утримува ти в чистоті. Відходи пальних матеріалів, опале листя і суху траву слід регулярно прибирати і вивозити з території у місця, погоджені з відповідними органами державного нагляду.
Дороги, проїзди та під'їзди до будівель, а також доступи до по жежного інвентарю та обладнання мають бути завжди вільними.
Про закриття окремих ділянок доріг або проїздів у зв'язку з проведенням ремонтних робіт чи з інших причин, які перешко джають проїзду пожежних автомобілів, слід негайно повідомити підрозділи пожежної охорони.
На період виконання ремонту доріг у відповідних місцях по винні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаш товані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
Протипожежні розриви між будівлями не повинні використо вуватися для зберігання матеріалів і обладнання, а також для стоянки автотранспорту.
266
У закладах, установах і організаціях, де відсутні гаражі, до зволяється стоянка автотранспорту на території, за умови віль них проїздів і проходів, на відстані не менше 10 м від будівлі.
На території закладів, установ і організацій не дозволяється розкладення вогнищ, спалювання сміття і влаштування відкри тих кухонних печей.
Будівництво тимчасових будівель та споруд на території за кладів, установ і організацій може здійснюватися лише за наяв ності проектної документації, яка пройшла попередню експерти зу в органах державного пожежного нагляду.
На ділянках території закладів, установ і організацій, де мож ливі скупчення горючих газів або пари, проїзд автомашин та іншого транспорту не дозволяється. Про це повинні бути виві шені відповідні покажчики (написи).
Не дозволяється залишати у дворах, а також поблизу буді вель і споруд бочки з легкозаймистими і горючими рідинами, балони зі зрідженими і стисненими газами, порожні бочки і бало ни, а також розкладати багаття, спалювати відходи, тару, викида ти незагашене вугілля та попіл на відстань менше 15 м від будівель та споруд і в межах, установлених будівельними норма ми протипожежних розривів.
Забороняється паління у приміщеннях дошкільних і загаль ноосвітніх навчальних закладів.
На території навчальних закладів, установ і організацій, де паління дозволяється, керівництво зобов'язане визначити і облад нати спеціальні місця для цього, позначити їх знаком або напи сом, установити урну або попільницю.
Утримання будівель, приміщень та споруд
Усі будівлі, приміщення та споруди закладів, установ і організа цій повинні постійно утримуватися в чистоті.
Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського при значення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86), а та кож клас зони за Правилами влаштування електроустановок. Написи про такі відомості повинні розміщуватися ззовні на вхід них дверях.
У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка, на якій вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер
267
телефону найближчої пожежної частини, а також розміщена ін струкція з пожежної безпеки.
Вибухо-, пожежонебезпечні приміщення у багатоповерхових будівлях повинні розміщуватися поблизу зовнішніх стін верхніх поверхів.
Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель та споруд (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани та інші захисні пристрої) повинні постійно утримуватися у справ ному робочому стані.
У будівлях дошкільних закладів освіти групи дітей молод шого віку слід розміщувати на нижніх поверхах.
Наповнюваність приміщень має відповідати встановленим нормам.
Розміщення меблів і обладнання у класах, кабінетах, майстер нях, спальнях, їдальнях та інших приміщеннях не повинно пере шкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежогасіння.
У коридорах, вестибюлях, холах, на сходових клітках і дверях евакуаційних виходів слід мати наказові та вказівні знаки безпеки.
Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури і сходи не повинні заставлятися будь-якими предметами і обладнанням.
Двері сходових кліток, коридори і сходи повинні мати ущіль нення в стулках, обладнані пристроями для самозакривання, які повинні постійно бути у справному стані.
У період перебування учасників навчально-виховного проце су в будівлях допускається двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.
У приміщеннях, пов'язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки тощо повинні бути щільно прикріпле ні до підлоги. Штучні килимові покриття, які не виділяють при горінні токсичних речовин та мають помірну димостворювальну здатність, у фойє, вестибюлях, залах для глядачів тощо дозволя ється розстеляти за умови наклеювання їх на незаймисту основу.
Будівлі закладів, установ і організацій повинні бути облад нані засобами оповіщення людей про пожежу. Для оповіщен ня можуть бути використані:
внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі;
спеціально змонтовані мережі мовлення;
дзвінки та інші звукові сигнали.
268
У підвальних і цокольних поверхах не дозволяється:
розміщення вибух о-, пожежонебезпечних виробництв;
зберігання та застосування легкозаймистих горючих рідин, газів та легкозаймистих матеріалів;
розміщення лабораторій з використанням вибухо- і пожежо небезпечних процесів.
Не дозволяється влаштовувати на сходових клітках складсь кі та іншого призначення приміщення, прокладати газопроводи, трубопроводи з легкозаймистими і горючими рідинами, а також установлювати устаткування, що заважає переміщенню людей.
У горищних приміщеннях не дозволяється:
сушити білизну;
влаштовувати склади (за винятком зберігання віконних рам), архіви, голубники, майстерні тощо;
застосовувати для утеплення перекриттів торф, стружку, тир су та інші горючі матеріали;
• прикріплювати до димоходів радіо- і телевізійні антени.
Двері, люки горищних і технічних приміщень (насосних, вен
тиляційних камер, бойлерних, складів, комор, електрощитових
тощо) повинні бути постійно зачинені. На дверях слід вказувати
місце зберігання ключів, доступне для отримання їх у будь-який
час доби. На дверях (люках) горищних і технічних приміщень
мають бути написи, що визначають призначення приміщення.
Зовнішні пожежні сходи, сходи-драбини і загорожі на дахах будівель мають утримуватися у справному стані. Допускається нижню частину зовнішніх вертикальних пожежних сходів за кривати щитами, які легко знімаються, на висоту не більше як 2,5 м від рівня землі.
Дахові вікна горищних приміщень мають бути засклені і за криті.
У будівлях дошкільних закладів, розрахованих на 120 і менше місць, допускається проживання обслуговуючого персоналу за на явності відокремленого виходу з житлової частини назовні та її відділення від приміщень дошкільного закладу протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу без отворів.
У дошкільних та середніх закладах освіти, на літніх дитячих дачах з «цілодобовим режимом роботи повинно бути встановлене чергування обслуговуючого персоналу без права сну в нічний час. Приміщення для чергових має бути забезпечене телефонним зв'язком.
269
Розміщення акумуляторних, зберігання легкозаймистих ма теріалів у будівлях, пов'язаних з перебуванням дітей, а також у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється.
Приямки вікон підвальних і цокольних приміщень повинні утримуватися у чистоті. Не допускається встановлювати на при-ямках та люках незнімні металеві грати, захаращувати приямки і закладати цеглою віконні отвори.
У будівлях закладів, установ і організацій не допускається:
розміщувати людей у мансардних приміщеннях, а також на поверхах (будівлях), не забезпечених двома евакуаційними виходами;
здійснювати перепланування приміщень з порушенням буді вельних норм і правил;
використовувати горючі матеріали для обробки стін і стель шляхів евакуації (рекреацій, сходових кліток, фойє, вестибю лів, коридорів тощо);
установлювати грати, жалюзі та подібні до них незнімні сон цезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах при міщень, де перебувають учасники навчально-виховного про цесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях;
знімати дверні полотна в отворах, що з'єднують коридори зі сходовими клітками;
забивати двері евакуаційних виходів;
застосовувати з метою опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої;
використовувати електроплитки, кип'ятильники, електрочай-ники, газові плити тощо для приготування їжі та трудового навчання за винятком спеціально обладнаних приміщень;
захаращувати шляхи евакуації;
установлювати дзеркала та влаштовувати фальшиві двері на шляхах евакуації;
влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турніке ти, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджа ють евакуації людей;
здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях у разі наявності в їх приміщеннях людей;
обгортати електричні лампи папером, матерією та іншими го рючими матеріалами;
' • застосовувати для освітлення свічки, гасові лампи і ліхтарі;
270.
виконувати прибирання приміщень, очищення деталей і об ладнання за допомогою легкозаймистих і горючих рідин;
здійснювати відігрівання труб системи опалення, водопоста чання, каналізації тощо із застосуванням відкритого вогню (з цією метою використовують гарячу воду, пару чи нагрітий пісок);
зберігати на робочих місцях і в шафах, а також залишати в кишенях спецодягу використані обтиральні матеріали;
• залишати без нагляду ввімкнені в мережу лічильні і друкарсь
кі машинки, радіоприймачі, телевізори та інші електроприлади.
Одяг і взуття слід сушити в приміщеннях, виділених спеці
ально для цієї мети, з обігрівом радіаторами водяного опалення.
Вогневі та зварювальні роботи можуть виконуватися тільки з
письмового дозволу керівника закладу, установи чи організації з
оформленням наряду-допуску. Ці роботи мають проводитися згід
но з вимогами правил пожежної безпеки під час проведення зва
рювальних та інших вогневих робіт.
Користуватися прасками в закладах чи установах дозволяєть ся лише в спеціально відведених приміщеннях під наглядом пра цівника закладу, установи. Використання приміщень для іншої мети, наприклад, для зберігання білизни, не дозволяється. Прасу вання виконується лише прасками зі справними терморегулято рами та світловими індикаторами ввімкнення. Праски повинні встановлюватися на підставках з вогнетривких матеріалів.
Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеці альних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, по вітроводів повинні негайно усуватися.
Після обробки (просочення) антипіренами дерев'яних конс трукцій, тканин та інших горючих матеріалів повинен бути скла дений акт про проведення роботи підрядною організацією. Пе ревірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.
Усі будівлі і приміщення закладів, установ і організацій ма ють бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (до даток 3.2).
Після закінчення занять у класах, майстернях, кабінетах і лабораторіях учителі, викладачі, лаборанти, майстри виробничого навчання та інші працівники закладу чи установи повинні огля нути приміщення, усунути виявлені недоліки і зачинити примі щення, знеструмивпіи електромережу.
271
Вимоги пожежної безпеки до систем опалення, вентиляції та електрообладнання
Керівник закладу, установи, організації зобов'язаний своїм нака зом призначити осіб, відповідальних за експлуатацію та техніч ний стан опалювальних установок.
Котли центрального опалення закладів, установ і організацій повинні розміщуватися у відокремлених негорючих приміщен нях, які мають самостійний вихід.
Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки, печі та інші прилади опалювання, а перед початком навчального року (першої зміни для закладів і установ сезонно го типу) системи вентиляції та кондиціювання повітря і кухонні печі повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані, а обслу говуючий персонал повинен пройти протипожежний інструктаж.
Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів. Несправні пристрої систем опалення, вентиляції та кон диціювання повітря, а також несправні кухонні печі до експлу атації не допускаються.
Особи, призначені відповідальними за технічний стан опалю вальних установок, систем вентиляції та кондиціювання повіт ря, зобов'язані організовувати постійний контроль за правильні стю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт.
Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками, зобов'язаний проводити планові профілактичні огля ди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вжити заходів щодо усунення будь-яких недоліків, які можуть призвести до виник нення і розповсюдження пожежі.
Вентиляційні короби потрібно виготовляти з негорючих ма теріалів.
Експлуатаційний та протипожежний режим роботи устано вок (систем) вентиляції повинен визначатися робочими інструк ціями. У цих інструкціях повинні бути передбачені заходи поже жної безпеки, терміни очищення повітроводів, фільтрів вогнеза тримувальних клапанів і іншого обладнання, а також визначе ний порядок дії обслуговуючого персоналу на випадок виник нення пожежі або аварії.
Електричні мережі та електрообладнання, що використову ються у закладах та установах, та їх експлуатація повинні
272
відповідати вимогам діючих Правил влаштування електроуста новок та ДНАОП 0.00-1.21-98; будівельну частину електроуста новок огід виконувати відповідно до протипожежних вимог буді вельним'норм ДБН В.2.2.3-97.
Кері іники закладів, установ і організацій зобов'язані забезпе чити обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, своєчасне проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів та експлуатацію електро обладнання, апаратури й електромереж відповідно до вимог.
У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення), які піс ля закінчення робіт замикаються і не контролюються, всі елект роустановки (крім холодильників) мають відключатися.
Масляні електрорадіатори, які використовуються для опален ня, і нагрівачі-електропанелі заводського виготовлення повинні мати індивідуальний електрозахист і справні електрорегулятори.
Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних при ладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85°С.
Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, бібліотек, гардеробних тощо. Захист будівель, спо руд від прямого попадання блискавки і вторинних її проявів має виконуватися згідно з РД-34.21.122-87.
Протипожежне водопостачання. Кожний заклад, установа і організація повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівель них норм.
Керівники закладів, установ і організацій зобов'язані забезпе чити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі (зовнішніх водопровідних мереж з уста новленими на них пожежними гідрантами та покажчиками; по жежних водойм та резервуарів; насосних станцій для підвищен ня тиску в зовнішніх та внутрішніх водопровідних мережах; пожежних пірсів та під'їздів до природних водо джерел; внутрі шніх пожежних кранів; стаціонарних установок водопостачан ня, пристосованих для забору води на випадок пожежі відповід но до НАПБ А.01.001-95.
З метою утримання в належному стані засобів протипожеж ного водопостачання слід організувати їх постійне технічне
273
обслуговування особами зі складу інженерно-технічного персо налу або укладати договір із спеціалізованою організацією.
Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гід рантів і кранів потрібно завжди утримувати вільними. ї
Біля місця розташування пожежних водоймищ повинні бути встановлені світлові або флуоресцентні покажчики з написом «ПГ» - біля пожежного гідранта і «ПВ» - біля пожежного водо ймища.
У разі проведення ремонтних робіт чи відключення водопро відної мережі, виходу з ладу насосних станцій, витікання води з пожежних водойм і резервуарів слід негайно повідомити пожеж ну охорону.
Водойми і резервуари слід утримувати у справному стані, не допускати їх засмічення, регулярно перевіряти наявність у них розрахункової кількості води, стежити за схоронністю і справ ним станом водозабірних пристроїв.
Кришки люків пожежних резервуарів і колодязі підземних гідрантів повинні бути постійно зачинені, їх потрібно своєчасно обчищати від бруду, льоду і снігу.
Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками місцевої пожежної охорони об' єкта або особою, яка відповідає за протипожежний стан у закладі, установі, організації, шляхом пуску води. Наслідки перевірки працездатності слід оформляти актом довільної форми.
Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу повинна бути кільцевою.
Якщо міський водопровід не забезпечує подачу розрахункової кількості води та потрібного тиску її біля пожежних кранів вну трішнього протипожежного водопроводу, на мережі водопоста чання об'єкта повинні встановлюватися насоси-підвищувачі.
Внутрішні пожежні крани періодично, не рідше одного разу на шість місяців, мають піддаватися технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом випуску води, резуль тати перевірок реєструються в спеціальному журналі технічного обслуговування.
Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступни ми для використання.
Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу мають бути обладнані однакового з ним діаметру рукавами і
274
стволами, вміщеними у шафи, які пломбуються. У шафі має міс титися важель для полегшення відкривання крану.
Пожежні рукави мають бути сухими, добре скатаними і при єднаними до кранів і стволів. Один раз на б місяців слід здійсню вати перевірку рукавів шляхом пуску води під тиском і перека-тувати їх у подвійну скатку або складеними «у гармошку».
На дверцятах шафи пожежного крана мають бути зазначені:
літерний індекс ПК;
порядковий номер пожежного крана і номер телефону най ближчої пожежної частини.
У неопалювальних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатися. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або запуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса потрібно озна йомити всіх, хто працює в цьому приміщенні.
Первинні засоби пожежогасіння. Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організацій повинні бути забезпечені первин ними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним ін вентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряд дям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку. Норми первинних засобів пожежогасіння наведені в до датку 3.2.
Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають зазначатися у планах евакуації, які розробляються згідно з ГОСТ 12.1-114-82. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення місць первинних засобів пожежогасіння мають від повідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
Ручні вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимога ми ГОСТ 12.4.009-83:
• шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті
не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця
вогнегасника;
• шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежни
ми кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди.
На стендах або пожежних щитах рекомендується компакт
но розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала
вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію
275
з правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку.
Стенди або пожежні щити слід установлювати в приміщен нях на видних і легкодоступних місцях, по змозі ближче до ви ходу із приміщення.
Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його кор пусі інструкцію з користування, а також зручно було його зняти.
Вогнегасники мають розміщуватися в легкодоступних міс цях, які унеможливлюють їх пошкодження, попадання прямих сонячних променів та атмосферних опадів, безпосередню дію опа лювальних та нагрівальних приладів.
У ході розміщення вогнегасників не повинні погіршуватися умови евакуації людей.
Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в не-опалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх розміщення.
На період перезарядки і технічного обслуговування вогнегас ників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути встанов лені вогнегасники з резервного фонду.
Під час експлуатації та технічного обслуговування вогнега сників слід керуватися вимогами, викладеними в паспортах заводів-виробників, та затвердженими в установленому порядку регламентами технічного обслуговування вогнегасників кожно го типу.
На території будівель ІІІа, ПІб, IV, ТУа і V ступенів вогне тривкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладна ти пожежні пости з набором таких первинних засобів по жежогасіння:
вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л-2 шт.,
відра - 4 шт.,
сокири, лопати, багри - по 2 шт.;
драбини пристінні - 1 шт.;
бочки з водою місткістю 250 л - 2 шт. (на зимовий період замінюються ящиками з піском тієї ж місткості). Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною
готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється
276
особами, призначеними наказом керівника закладів, установ і організацій.
Використання первинних засобів пожежогасіння для госпо дарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.
3.1.3. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного призначення, що належать до системи
освіти України
Навчальні та навчально-виробничі приміщення (класи, кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід роз міщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо (навчально-наочні засоби).
Усі навчально-наочні засоби, які розміщуються в навчальних та навчально-виробничих приміщеннях або в спеціально виділе них для цього приміщеннях, мають зберігатися в шафах, на сте лажах чи на стаціонарно встановлених стійках.
У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях збері гаються тільки ті навчально-наочні посібники та навчальне об ладнання, проводяться тільки ті досліди та роботи, які передба чені переліками та навчальними програмами.
Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних стрі чок тощо має здійснюватися в спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.
Не дозволяється складати обрізки та шматки кіно- та фото плівки, магнітної плівки до загальних ящиків із сміттям, папе ром та іншими матеріалами.
Після закінчення занять усі пожежо-, вибухонебезпечні речо вини та матеріали повинні бути прибрані з класів, кабінетів, май стерень у спеціально виділені та обладнані приміщення.
Кількість парт (столів) в навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, яка встановлюється Міністерством освіти і пого джується з Міністерством охорони здоров'я України.
Усі учасники навчально-виховного процесу (учні, вихованці, студенти та співробітники кабінетів, лабораторій та навчально-
277
виробничих майстерень) навчальних закладів, де проводяться прак тичні заняття, зобов'язані знати пожежну небезпеку застосову ваних хімічних реактивів і речовин, засоби їх гасіння та дотри муватися заходів безпеки під час роботи з ними.
Перед початком проведення лабораторних занять з нової теми керівник, який проводить їх, повинен провести протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструкта жу (додаток 3.3).
У навчальних і наукових лабораторіях, у навчально-виробни чих майстернях, де застосовуються легкозаймисті та горючі речо вини, гази, необхідно дотримуватися вимог НАОП 9.2.10-1.01-89 і ДНАОП 9.2.30-1.06-98.
Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежо-, вибухонебезпечних газів і парів, слід виконувати у витяжних шафах із справною вентиляцією.
Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабора торії повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимика тися після закінчення робочого дня.
Лабораторні приміщення та навчально-виробничі майстерні слід забезпечити вогнегасниками. Учасники навчально-виховно го процесу повинні знати місце, де містяться засоби пожежогасіння, і вміти користуватися у разі виникнення пожежі чи загорання.
У приміщеннях лабораторій та навчально-виробничих май стерень не дозволяється:
застосовувати для миття підлоги та обладнання легкозайми сті або горючі речовини (бензин, ацетон, гас тощо);
користуватися електронагрівачами з відкритою спіраллю;
залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади;
сушити предмети, що можуть горіти, на опалювальних при ладах;
зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості яких не досліджені;
тримати легкозаймисті та горючі речовини біля відкритого вогню, нагрівальних приладів, пальників тощо;
виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в ка налізацію.
У навчально-виробничих майстернях не дозволяється засто сування відкритого вогню, проведення зварювальних робіт.
278
Обтиральний матеріал для робіт у навчально-виробничих майстернях навчальних закладів слід зберігати в спеціальних металевих ящиках. Використаний обтиральний матеріал, стру жки слід прибирати після занять наприкінці кожного дня.
Обчислювальні центри, АТС, машбюро
Усі приміщення обчислювальних центрів повинні бути обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасін ня. Приміщення, в яких розташовуються персональні електронно-обчислювальні машини (ЕОМ, ПЕОМ) та дисплейні зали (де влаш тування систем автоматичного пожежогасіння не обов'язкове), слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з роз рахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення.
У приміщеннях обчислювальних центрів не дозволяється:
використовувати плівки на нітрооснові;
встановлювати електророзетки на горючій основі;
користуватися побутовими електронагрівальними приладами;
захаращувати евакуаційні виходи та проходи;
встановлювати на вікнах глухі грати;
користуватися відкритим вогнем;
залишати без нагляду ввімкнену в електромережу апаратуру, яка використовується для вимірювання і контролю.
Після закінчення роботи перед закриттям приміщення всі електроустановки та персональні комп'ютери слід вимкнути з мережі електроживлення.
Конференц-зали, лекторії, актові зали та інші приміщення для проведення масових заходів
Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час про ведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концер тів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій.
Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримува ти в справному стані.
Перед початком культурно-масових заходів керівник устано ви, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожеж ну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення,
279
евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожеж ної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу.
За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки кері вник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволя ється.
На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування праців ників установи чи закладу та учнів старших класів.
Під час проведення культурно-масового заходу з дітьми ма ють невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу.
Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані.
Культурно-масові заходи мають проводитися:
У будівлях І і II ступеня вогнетривкості - в приміщеннях будь-якого поверху;
У будівлях III—V ступеня вогнетривкості - тільки в приміщен нях першого поверху, при цьому захисні конструкції всередині приміщень мають бути оштукатурені або оброблені вогнезахис-ною сумішшю. Проведення культурно-масових заходів у під вальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. Поверхи в приміщеннях, де проводяться культурно-масові
заходи, повинні мати не менше двох розосереджених евакуацій них виходів.
Кількість місць у приміщеннях встановлюється з розрахунку 0,75 м2 на особу, а при проведенні танців, ігор і подібних заходів - з розрахунку 1,5 м2 на одну особу (без урахування площі сцени). Заповнення приміщень людьми понад установлені норми не допускається.
280
Таблиця 3.1. Кількість безперервно встановлених місць у ряду
Ступінь вогнетривкості будівлі
Кількість місць при односторонній евакуації
Кількість місць при двосторонній евакуації
Будівлі І, II і III ступеня Будівлі IV і V ступеня
ЗО 15
60 ЗО
Таблиця 3.2. Відстань між рядами
підчас двосторонньої евакуації ряду
Кількість безперервно встановлених місць у ряду
під час
односторонньої
евакуації ряду
Найменша відстань між спинками сидінь, м
Ширина проходу між рядами, м
|
до 7 |
до 15 |
0,80 |
|
8-12 |
16-25 |
0,85 |
|
13-20 |
25-40 |
0,90 |
|
21-25 |
41-45 |
0,95 |
|
26-30 |
51-60 |
1,00 |
0,35 0,40 0,45 0,50 0,55
Ширина поздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культурно-масових заходів має бути не менше одного метра, а проходів, які ведуть до виходів, - не менше ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщатися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей.
Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється.
У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а також ряди стільців при кількості місць понад 200 слід міцно прикріпити до підлоги. У залах для гляда чів з кількістю місць до 200 кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою.
Евакуаційні виходи з приміщень мають бути позначені світ ловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зе леному тлі, підключеними до мережі аварійного або евакуаційно го освітлення будівлі. За наявності людей у приміщеннях світ лові покажчики мають бути у ввімкненому стані.
Проведення занять, репетицій, спектаклів і концертів, а також демонстрація кінофільмів в актових і подібних їм залах закладів, установ, організацій дозволяється лише відповідно до НАПБ В.01.047-95/930.
281
У приміщеннях, що використовуються для проведення куль турно-масових заходів, не дозволяється:
використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень;
обклеювати стіни і вікна шпалерами і папером;
застосовувати горючі матеріали, не оброблені вогнезахисними сумішами, для акустичної обробки стін і стель;
зберігати бензин, гас та інші легкозаймисті і горючі рідини;
зберігати майно, інвентар та інші предмети, речовини і матері али під сценою чи помостами, а також у підвалах, розміщених під приміщеннями;
застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних ма теріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);
застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопавки, застосо вувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть ви кликати загорання;
установлювати стільці, крісла тощо, конструкції яких вико нано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також стави ти приставні стільці у проходах залу;
установлювати на дверях евакуаційних виходів замки та інші запори, що важко відкриваються;
установлювати на вікнах глухі грати.
Підлоги приміщень мають бути рівними, без порогів, східців, щілин і вибоїн. "У разі різниці рівнів суміжних приміщень у про ходах мають влаштовуватися пологі пандуси.
Усі горючі декорації, сценічне оформлення, а також драпіру вання, які застосовуються на вікнах і дверях, мають піддаватися обробці вогнезахисними сумішами із складанням акта у двох примірниках, один з яких передається замовнику, а другий збері гається в організації, яка проводила просочення.
Керівники закладів та установ зобов'язані проводити перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій і конструкцій перед про веденням кожного культурно-масового заходу.
Під час проведення новорічного вечора ялинка має встанов люватися на стійкій основі (підставка, діжка з піском) з таким розрахунком, щоб не утруднювався вихід з приміщення. Ялинка має стояти на відстані не менше як один метр від стін і стелі.
282
За відсутності в закладі чи установі електричного освітлення новорічні вистави та інші культурно-масові заходи слід проводи ти в денний час.
Ілюмінацію ялинки повинен проводити лише досвідчений елек трик з дотриманням вимог ПУЕ.
Ілюмінацію ялинки слід здійснювати через знижувальний трансформатор гірляндами з послідовним підключенням елект роламп напругою до 12 В.
Лампочки в гірляндах повинні бути потужністю не більше як 25 Вт. При цьому електропроводи, які живлять лампочки ялинкового освітлення, мають бути гнучкими, з мідними жила ми. Електропроводи повинні мати справну ізоляцію і вмикатися до електромережі за допомогою штепсельних з'єднань.
У разі несправності ялинкового освітлення (сильне нагріван ня проводів, мигтіння лампочок, іскріння тощо) ілюмінація має бути негайно вимкнена і не вмикатися до з'ясування та усунен ня несправностей.
Участь у святі ялинки дітей і дорослих, вдягнених у костю ми з вати, паперу, марлі та подібних легкозаймистих мате ріалів, що не просочені вогнезахисною сумішшю, не дозволя ється. Під час оформлення ялинки не дозволяється:
використовувати для прикрашання целулоїдні та інші легко займисті іграшки і прикраси;
застосовувати для ілюмінації ялинки свічки, бенгальські вог ні, феєрверки тощо;
обкладати підставку і прикрашати віти ватою та іграшками з неї, які не просочені вогнезахисною сумішшю.
У разі потреби проведення спеціальних вогневих ефектів від повідальний постановник спектаклю (видовища) повинен опра цювати протипожежні заходи за узгодженням з органами дер жавного пожежного нагляду.
Гуртожитки, готелі та будинки підвищеної поверховості
Відповідальність за протипожежний стан гуртожитків, готелів та будинків підвищеної поверховості, які належать до системи осві ти України (далі - житлові будівлі), покладається на осіб, при значених наказом керівника об'єкта.
Громадяни, які селяться в житлові будинки, повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки.
283
У всіх кімнатах гуртожитків, готелів слід вивісити на вид них місцях:
схематичний план індивідуальної евакуації з кожного повер ху із зазначенням номера кімнати, найкоротшого шляху ева куації та пояснювального тексту;
пам'ятку щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки для тих, хто проживає в гуртожитку, готелі (додаток 3.4);
пам'ятку щодо дій на випадок виникнення пожежі для тих, хто проживає в гуртожитку, готелі (додаток 3.5).
У гуртожитках, готелях, де проживають іноземні студенти, па м'ятки щодо правил пожежної безпеки і поведінки людей на ви падок виникнення пожежі повинні писатися на декількох мовах.
Гуртожитки, готелі з кількістю місць для проживання 50 і більше повинні бути обладнані гучномовними пристроями спові щення людей про виникнення пожежі і порядок їх евакуації. З цією метою можна використати наявні радіотрансляційні мережі, диспетчерський зв'язок, електричні дзвоники, світлові табло.
Усі житлові будівлі повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і пра вилами.
У будівлях гуртожитків, готелів, будинків підвищеної повер ховості не дозволяється:
забивати та заставляти меблями і обладнанням евакуаційні двері, люки на балконах, лоджіях, а також переходи в суміжні секції та виходи на евакуаційні сходи;
влаштовувати на шляхах евакуації розсувні двері та тур нікети;
вселяти людей у новозбудовані будівлі до того, як будуть налагоджені системи протидимного захисту;
зберігати на балконах і лоджіях легкозаймисті і горючі ріди ни, балони з горючими газами;
влаштовувати складські приміщення або майстерні із збері ганням чи застосуванням у них вибухо-, пожежонебезпечних речовин і матеріалів, надавати в оренду приміщення з цією метою;
проводити чищення меблів, ремонтні і реставраційні роботи з використанням легкозаймистих та горючих рідин (з цією ме тою використовують пожежобезпечні миючі засоби);
користуватися смолоскипами, сірниками, свічками тощо при відвідуванні горищ та підвалів;
284
дозволяти проживання громадян на період проведення капі тальних ремонтів, пов'язаних із переплануванням шляхів ева куації, проведенням зварювальних та інших вогневих робіт;
користуватися безпосередньо в кімнатах електропобутовими нагрівальними приладами (плитами, кип'ятильниками, прас ками тощо); з цією метою слід мати спеціально обладнане приміщення.
Черговий персонал готелів, гуртожитків з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше має бути забезпечений індивідуаль ними засобами захисту органів дихання для організації еваку ації в разі виникнення пожежі.
Бібліотеки, архіви, музеї, виставки
Особливості приміщень бібліотек, архівів, сховищ, музеїв, виста вок тощо (далі - сховища) полягає в тому, що ці приміщення належать до об'єктів підвищеної пожежонебезпеки. У зв'язку з цим усі працівники і відвідувачі повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки. Відмітку щодо проведення такого ознайомлення слід зробити в абонентській картці читача або відвідувача за його особистим підписом.
Приміщення сховищ повинні відділятися від приміщень ін шого призначення протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу або розміщуватися в окремих будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості.
Площа приміщення (відсіку) сховища між протипожежними перегородками не повинна перевищувати 600 м2. З кожного відсіку слід влаштовувати не менше двох виходів. Якщо площа приміщен ня менше 70 м2, то дозволяється мати один евакуаційний вихід.
Сховища слід обладнувати установками автоматичного по жежогасіння. За відсутності у приміщеннях сховищ вікон слід влаштовувати в них спеціальні системи димовидалення.
Виходи на перший поверх зі сховищ, розташованих у підва льних приміщеннях, повинні бути обладнані тамбурами.
Будівлі бібліотек з фондом більше 1 млн. одиниць зберіган ня повинні бути обладнані централізованою системою сповіщен ня про пожежу, а також мати приміщення пожежного поста пло щею не менше 12 м2.
У приміщеннях сховищ дверні прорізи в стінах повинні захи щатися самозамикальними протипожежними дверима 2-го типу (межа вогнестійкості - не менше 0,6 год.).
285
Влаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосу ванням синтетичних матеріалів допускається тільки за умови використання нетоксичних матеріалів на негорючій основі та уз годження з органами державного пожежного нагляду.
В основних будівлях сховищ не дозволяється зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин, балонів з газами та інших пожежонебезпечних матеріалів. Зберігання вищезазна чених речовин і матеріалів повинно здійснюватися в складах, які розташовані окремо і відповідають вимогам пожежної безпеки.
Усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у вітринах із непошкодженим склом.
Стелажі у сховищах повинні виготовлятися із негорючих матеріалів. Стелажі, вітрини та стенди, які виконані із горючих матеріалів, повинні оброблятися вогнезахисною речовиною, якщо це допускається за умови зберігання експонатів.
У сховищах ширина головних проходів повинна бути не мен ше 1,2 м, поздовжні проходи між стелажами - не менше 0,8 м, між торцями стелажів та стіною - не менше 0,45 м.
У будівлях сховищ не дозволяється:
паління, а також застосування відкритого вогню (факелів, сві чок, сірників тощо) та інших вогневих ефектів;
зберігання та використання мікрофільмів на горючій плівці, усі мікрофільми слід зберігати в коробках із негорючих мате ріалів у металевих шафах;
захаращення проходів між стелажами, зберігання книг по близу батарей центрального опалення.
Територія виставок, музеїв, бібліотек у нічний час повинна бути освітлена.
Здавати в оренду приміщення сховищ іншим організаціям без дозволу державного пожежного нагляду не дозволяється.
Кожне приміщення повинно мати план евакуації на випадок виникнення пожежі та інструкцію про порядок дії під час пожежі.
3.1.4. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи
освіти України
Усі працівники під час прийняття на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (далі -протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого
286
НАПБ Б.02.005-94 та Положенням про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, на початку самостійного ви конання роботи, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно один раз на рік - перевірку знань. Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за сумісною професією.
Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в установі, закладі і організації покладається на його керівника, а в структурному підрозділі (кафедра, лабораторія, діль ниця, цех тощо) - на керівника відповідного підрозділу. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань визначається керівником установи, закладу, організації (наказом або відповідним положенням, що розробля ється на об'єкті і затверджується керівником).
Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчан ня, інструктажу і перевірки знань, не дозволяється.
За призначенням та часом проведення протипожежні інструк тажі поділяються на:
вступний;
первинний;
повторний;
позаплановий;
цільовий.
Вступний протипожежний інструктаж проводиться з:
усіма щойно прийнятими на роботу особами;
особами, які прибули в установу, заклад чи організацію у від рядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;
учнями і студентами в навчальних закладах перед початком навчання в лабораторіях, майстернях тощо.
Вступний протипожежний інструктаж проводиться на під ставі чинних в об'єктах освіти правил, інструкцій та інших нор мативних актів з питань пожежної безпеки в спеціально облад наному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по об'єкту покладені ці обов'язки, з використанням сучасних методів і засобів навчання та наочних посібників.
287
Програма для проведення вступного протипожежного інстру ктажу затверджується керівником (заступником, головним ін женером) об'єкта освіти.
Первинний протипожежний інструктаж проводиться без посередньо на робочому місці до початку виробничої діяльно сті працівника. Його повинні проходити:
усі прийняті на роботу (постійну чи тимчасову);
працівники, які переведені на роботу з інших підрозділів, ви робничих дільниць;
особи, які прибули в установу, заклад, організацію освіти у відрядження, на навчання (практику),
будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому об'єкті освіти будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;
учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в на вчальних майстернях, лабораторіях тощо.
Програма для проведення первинного протипожежного інструк тажу затверджується керівником відповідного структурного під розділу (завідувачем кафедри, відділу, начальником цеху тощо), відповідальним за протипожежний стан або керівником об'єкта освіти і погоджується з пожежною охороною.
Первинний протипожежний інструктаж проводиться індиві дуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складе ною з урахуванням відповідних інструкцій з пожежної безпеки для працівників, інших нормативних актів про пожежну безпеку і орієнтовного переліку питань первинного протипожежного ін структажу.
Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робо чому місці з усіма працівниками не менше ніж один раз на рік за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного ін структажів.
Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в спеціально відведеному приміщенні:
у разі введення в дію нових або доопрацьованих норматив них документів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);
у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпе^чого устат кування;
288
• на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду,
якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил
пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у разі
пожежі та користуватися первинними засобами пожежога
сіння.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажів визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали потребу в його проведенні.
Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з пра цівниками:
перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебез-печних робіт (зварювальних, розігрівальних тощо);
під час ліквідації стихійного лиха, аварії;
у разі організації масових заходів з учнями та дітьми дошкіль ного віку.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипоже жні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з проведенням відповідних інструктажів з охорони праці.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструкта жі завершуються перевіркою знань усним опитуванням, за допо могою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок роботи з засобами пожежогасіння.
Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робиться запис з підписом осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).
Керівник закладу, установи і організації зобов'язаний видати примірник інструкції з пожежної безпеки за напрямком роботи або вивісити його на робочому місці.
3.1.5. Порядок дій у разі виникнення пожежі
У разі виникнення пожежі дії працівників закладів, установ і організацій, залучених до гасіння пожежі, мають бути спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу дітей, їх евакуацію та рятування.
289
Кожен працівник закладу, установи і організації, який ви явив пожежу чи її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в при міщенні тощо), зобов'язаний:
негайно повідомити про це за телефоном до пожежної части ни (при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виник нення пожежі, а також свою посаду та прізвище);
задіяти систему сповіщення людей про пожежу, розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;
сповістити про пожежу керівника закладу, установи і органі зації або працівника, що його заміщує;
організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.
Керівник закладу, установи чи організації або працівник, що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:
перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виник нення пожежі;
здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням по жежі до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використо вуючи для цього всі наявні сили і засоби;
організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і жур налами обліку навчальних занять;
виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під'їзних шляхів та вододжерел;
перевірити включення в роботу автоматичної (стаціонарної) системи пожежогасіння;
вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;
припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквіда ції пожежі;
організувати відключення мереж електро- і газопостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря і здій снення інших заходів, які сприяють запобіганню поширення пожежі;
290
забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсич них продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;
організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпеч ної зони, визначити місця їх складування і забезпечити при потребі їх охорону;
інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівлі.
Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:
з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбез печніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у най-коротший термін;
ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою вчителям, викладачам, вихователям, майстрам та іншим працівникам закладу, установи не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому вини кла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молод шого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;
у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг з собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей, які сховалися під ліж ками, партами, у шафах або інших місцях;
виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унемож ливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
у разі гасіння слід намагатися в першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від роз бивання скла, в протилежному разі вогонь і дим поширяться до суміжних приміщень.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від по жежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.
291
Додатки до розділу З
Додаток 3.1
до Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Рекомендований
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН
евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі
Затверджується керівником закладу, установи
|
№ з/п |
Назва дії |
Порядок і послідовність |
Посада, прізвище виконавця |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 Повідомлення про пожежу
Евакуація учнів, вихованців з будівлі, що загорілася, порядок евакуації при різних варіантах
Звіряння списочного складу з фактичною наявністю евакуйованих з будівлі
4 Пункти розміщення
евакуйованих учнів, вихованців
У разі виявлення пожежі або її ознак необхідно негайно повідомити за телефоном до пожежної частини, підключити систему сповіщення людей про пожежу, повідомити керівника закладу, установи або працівника, що його заміщує
Негайно у разі виявлення пожежі або за сигналом сповіщення (зазначається вид сигналу) всі учні, вихованці мають виводитися назовні через коридори і виходити згідно з планом
Усі евакуйовані з будівлі учні, вихованці перевіряються за наявними в групах і класах поіменними списками (журналом обліку занять)
У денний час учні, вихованці групами (класами) розміщуються у будівлі (зазначити адресу). У нічний час вони евакуюються до будівлі (зазначити адресу)
292
Гасіння пожежі, яка виникла, Гасіння пожежі
працівниками закладу, установи організовується негайно з до прибуття пожежної частини моменту її виявлення і
проводиться працівниками закладу, установи, не зайнятими евакуацією учнів, вихованців. Для гасіння використовуються всі наявні засоби пожежогасіння
ПЛАН
приміщень закладу, установи з нанесенням шляхів евакуації
(оформляється з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.114-82)
Примітка. Шляхи слідування учнів, вихованців під час ева куації не повинні перетинатися і можуть змінюватися залежно від обставин, що склалися.
(посада і підпис особи, що розробила план) З планом евакуації і розподілом обов'язків ознайомлені
(дата, посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис)
293
Додаток 3.2
до Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Обов'язковий
НОРМИ первинних засобів пожежогасіння
|
• |
>, |
Вогнегасники |
|||||
|
ф ч |
о |
||||||
|
2 |
зизначення риміщення |
иниці вимір |
(10 л) або шкові (5 кг) |
ислотні (2 г |
ентове або ове полотн іром 2x2 м |
ри мітка |
|
|
с с |
§ |
пінні поро |
вуглек |
брез азбест розіу |
с |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Класи, кабінети, аудиторії, лекційні та адміністративні приміщення, спальні приміщення, групові дошкільних закладів, гуртожитки, готелі
Лабораторії хімії, фізики, біології, лаборантські при них, приміщення для трудового навчання (крім майстерень з обробки металів), гурткові технічного моделювання, живопису, юних натуралістів, кінофотолаборато рії, бібліотеки, архіви, кімнати для зберігання і чищення зброї, студії
ЗО погонних
метрів
довжини
коридору,
фойє, холу,
рекреації
100 м"
Не менше двох на поверх або його частину, відділену глухими стінами і перегородками
Не менше одного на приміщення
294
|
3 |
Кабінети інформатики та обчислювальної техніки, радіотехнічні |
100 м2 |
1 |
1 |
Не менше одного пінного і одного вуглекислотного на приміщення |
|
• |
центри, електромонтажні приміщення і приміщення вентиляційних систем, матеріальні склади |
||||
|
4 |
Закриті навчально-спортивні зали, обідні, актові, лекційні та читальні зали, майстерні з обробки металу, дерева, дільниці миття і знежирення |
100 м2 |
1 |
Не менше двох на приміщення |
|
|
5 |
Гаражі, відкриті |
100 м2або |
1 |
1 |
Не менше двох |
|
стоянки |
5 одиниць |
на приміщення |
|||
|
автомашин, |
техніки на |
або стоянку. |
|||
|
тракторів та ін. |
відкритій |
Додатково |
|||
|
техніки (без |
стоянці |
обладнуються |
|||
|
урахування |
ящиком з піском |
||||
|
первинних засобів |
і лопатою |
||||
|
пожежогасіння, |
|||||
|
якими обладнано |
|||||
|
транспортні |
|||||
|
засоби) |
|||||
|
6 |
Котельні на твердому і газоподібному паливі |
на 2 котли |
1 |
Ящик з піском і лопатою |
|
|
7 |
Котельні на рідкому паливі |
1 |
1 |
Ящик з піском і лопатою |
|
|
8 |
Кінопроекційні, |
на 1 апарат |
1 |
1 |
Ящик з піском і |
|
кінопересувка |
лопатою |
295
Додаток 3.3
до Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
ЖУРНАЛ реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки
|
>зГ'о |
яку |
со |
Підписи |
|||||
|
Ь£ |
||||||||
|
І К |
. |
к |
' |
|||||
|
О. со о . |
£ |
зі" |
||||||
|
Ь := |
0 |
к |
ю |
|||||
|
т -т |
о |
о |
||||||
|
№ з/п |
Дата |
інструктажу (вступний, по плановий), номер і метру кі отримано інструктаж |
я та по батькові с інструктують |
я(посада)особи інструктують |
іціали, посада ос інструктує |
яку інструктують |
, яка інструктує |
Примітки |
|
"2 |
О пі |
_і |
зГ |
5 Ю |
||||
|
0) 3 |
роф< |
ище, |
особ |
ОСО |
||||
|
ЗГ |
с |
оо |
||||||
|
3? |
ІЗВ |
ЄІСІ |
||||||
|
ті |
о. П. |
п. |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 8 |
9 |
Додаток 3.4
до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи
освіти України
Рекомендований
ОРІЄНТОВНИЙ ТЕКСТ плану-пам'ятки для мешканців гуртожитку (готелю)
Якщо Ви поселились у гуртожиток (прибули до готелю) вперше, то намагайтеся добре запам'ятати розміщення виходів і сходів.
296
Уразі виникнення пожежі у Вашій кімнаті (Вашому номері):
негайно повідомте про це пожежну охорону за телефоном (вказати номер телефону для виклику пожежної команди);
якщо зупинити розповсюдження вогню своїми силами немає змоги, то вийдіть з кімнати і зачиніть двері, не замикаючи їх на замок;
обов'язково повідомте про пожежу черговому на поверсі або іншому представнику адміністрації;
вийдіть з небезпечної зони і дійте за вказівками адміністрації або пожежної охорони.
Уразі виникнення пожежі ззовні Вашого номера (кімнати):
• негайно повідомте про це пожежну охорону за телефоном
(вказати номер телефону для виклику пожежної
охорони);
закрийте вікна, двері і залиште кімнату, після чого вийдіть з приміщення готелю (гуртожитку);
якщо коридори і сходові клітки сильно задимлені і залиши ти приміщення неможливо, то залишайтесь у своїй кімнаті (номері), відчинивши при цьому всі вікна. Зачинені двері мо жуть надовго захистити Вас від небезпечної температури. Для того щоб не отруїтися димом, закрийте щілини і вентиляцій ні отвори змоченими водою рушниками чи простирадлами. Намагайтеся за телефоном повідомити адміністрацію про своє
місцезнаходження.
По прибутті на місце пожежних підрозділів підійдіть до вікна і подайте знак, щоб Вам подали допомогу.
Не рекомендується користуватися ліфтом при евакуації.
Допускається перечекати пожежу на балконі або лоджії, але при цьому потрібно зачинити за собою балконні двері.
297
Додаток 3.5
до Правил пожежної безпеки
для закладів, установ і організацій
системи освіти України
Рекомендований
ПАМ'ЯТКА
про правила пожежної безпеки для мешканців
гуртожитку (готелю)
ШАНОВНІ ГОСТІ!
Просимо Вас виконувати правила пожежної безпеки:
не користуйтесь у номері (кімнаті) електронагрівачами (каво варками, прасками, кип'ятильниками);
виходячи з приміщення, не забувайте вимкнути телевізор, ра діоприймач, кондиціонер, лампи освітлення;
не накривайте ввімкнені торшери і настільні лампи предме тами з горючих матеріалів;
не паліть у ліжку;
не дозволяється перебувати в кабіні ліфта з запаленою сига ретою (цигаркою);
не кидайте недопалки в корзини для паперів, користуйтеся для цього попільницями;
не дозволяється зберігати у номері (кімнаті) пожежонебезпе-чні речовини і матеріали.
298
ЛІТЕРАТУРА
- Львів: ТзОВ «Марка ЛТД», 1997.
9. Збірник документів і матеріалів з охорони праці / Упоряд. В.М. Кури
ло, В.М. Лапін. - Львів: Львівський банківський коледж, 1999.
- К.: Рад. школа, 1986.
299
ЗМІСТ
Передмова З
Розділ 1. Законодавство в галузі охорони праці. Організація
охорони праці в навчально-виховних закладах 5
1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці 5
/ 1.1.5. Охорона праці жінок і молоді 12
1.2. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства
освіти і науки України 15
\у 1.2.4. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-
виховних закладах ЗО
1.6. Примірний перелік документів з питань охорони праці 54
Додатки до розділу 1 56
Розділ 2. Охорона праці під час навчання в загальноосвітніх
закладах 84
2.1. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного
процесу 84
2.1.1. Основні приміщення 84
2.2. Охорона праці в комп'ютерних класах 97
300
2.3. Охорона праці в навчально-виробничих майстернях 128
2.4. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) фізики 142
2.5. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) хімії 156
2.6. Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) біології 178
2.6.1. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології
та лаборантської 179
2.6.2. Заходи безпеки під час проведення лабораторних
занять, практичних робіт, демонстраційних дослідів
у приміщенні кабінету (лабораторії) біології 182
Заходи безпеки під час проведення екскурсій
з біології 187
2.7. Заходи безпеки на спортивних майданчиках та в спортивних
залах 189
2.8. Заходи безпеки під час проведення занять з допризивної
підготовки 207
2.8.1. Загальні вимоги до зберігання зброї і заходи безпеки
під час проведення стрільб 208
Заходи безпеки під час організації стрільб 212
Заходи безпеки під час проведення стрільб 214
301
2.8.5. Заходи безпеки під час проведення занять з військово-
технічної підготовки
2.9. Інструкції з охорони праці
у теплиці (оранжереї), під час екскурсій з біології
та природознавства в загальноосвітньому навчальному
закладі
2.9.4. Примірна інструкція з безпеки діяльності працівників
дошкільного закладу під час навчально-виховного
процесу
Додатки до розділу 2
Розділ 3. Пожежна безпека ,
3.1. Вимоги пожежної безпеки до закладів системи освіти
України
• і 3.1.3. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного
призначення, що належать до системи освіти України ..
Додатки до розділу 3
Література
302
Навчальне видання
Катренко Любов Антонівна Пістун Ігор Павлович
Охорона праці в галузі освіти
Навчальний посібник
Редактор видавництва В.І. Кочубей
Художнє оформлення В.Б. Гайдабрус
Комп'ютерна верстка Н.Ю. Курносова
Технічний редактор Н.Ю. Курносова
Підписано до друку 17.09.2003.
Формат 60x90/16. Папір газетний.
Гарнітура Скулбук. Друк офсетний.
Ум. друк. ар. 19,2. Обл.-вид. ар. 20,8.
Додрук 1000 прим. Замовлення № 3785
Видавничо-торговий дім «Університетська книга»
40030, Україна, м. Суми, вул. Кірова, 27
Тел./факс: (0542) 21-13-57
Тел: (0542) 27-51-43 Е-таі1: іпїо@Ьоок.зиту.иа
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджува' видавничої продукції ДК № 489 від 18.06.2001.
Віддруковано відповідно до якості
наданих діапозитивів у друкарні «Торнадо»
Україна, 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18
г
II, >-.ІЛ
ОХОРОНА ПРАЦІ
■» имиі *»меч
•МНшхяйам «яяпжііі ж*» тщ ікішш
■Мишії і и<»к ЯМОНКІМІ
ІМІІіНжк йб<
Навчальний посібник містить
основні відомості з правових,
організаційно-технічних,
санітарно-гігієнічних заходів І
засобів збереження здоров'я
людей та працездатності
працівників, відомості з питань
пожежної безпеки та практикум.
Наведено теми і плани проведення
практичних занять, даються
розширені методичні рекомендації
та нормативні документи,
контрольні питання, теми
рефератів.
Для студентів вищих навчальних
закладів. Буде корисний
викладачам, спеціалістам з
охорони праці.
ЗАГАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ
Охорона праці
Навчальний посібник з практикумом Натренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. 2-ге вид., допов. 2004. 496 с. Палітурка 28,00 гри.
Рекомендовано МОН України І5ВИ 966-680-082-9
Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Гарантії прав на охорону праці (Кодекс Законів про працю України). Організація охорони праці. Контроль і нагляд за станом охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Розділ 2, Гігієна праці та виробнича санітарія
Небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Метеорологічні умови виробничого середовища. Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення. Шум, нормування, дія на організм. Вібрація, нормування, дія на організм. Електромагнітне випромінювання. Іонізуюче випромінювання. Охорона праці при роботі з комп'ютерною технікою Розділ 3. Основи техніки безпеки
Виробничий травматизм. Вимоги безпеки до обладнання та виробничих процесів. Технічні засоби запобігання виробничому травматиз му. Сигнальні кольори, сигналізація, знаки безпеки та їх застосування
Розділ 4. Електробезпека
Дія електричного струму на організм людини. Умови ураження людей електричним стру мом. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом. Захист від дотику до частин облад нання, що проводить струм. Захист людини від ураження в аварійних режимах Розділ 5. Пожежна безпека
Організація пожежної охорони. Горіння та пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Джерела запалювання та пожежна небезпека електрообладнання. Статична електрика. Блискавкозахист. Протипожежні вимоги до будинків і споруд. Порядок дій у разі пожежі. Засоби та способи гасіння пожежі
Практикум
Список використаної та рекомендованої
літератури