У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема. Специфіка зображення влучність характеристики різних суспільних верств Англії 30х років ХІХ ст

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

Урок № 21

Тема. Специфіка зображення, влучність характеристики різних суспільних верств Англії

30-х років ХІХ ст. у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Ч. Діккенс як майстер іронії та сарказму

Мета: допомогти учням глибше осягнути індивідуальний стиль письменника, майстерне використання ним іронії та сарказму; розвивати навички аналізування індивідуального стилю письменника, виділення засобів комічного, з’ясування їх ролі у творі; виховувати

кращі людські якості, гуманістичне світобачення, несприйняття зла, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Чарлз Діккенс мріяв про високоморальне суспільство і ставив собі за мету виховання такого суспільства. Він орієнтувався на читання його книг уголос, у колі рідних і друзів, як було прийнято у «вікторіанській» Англії. Для розвитку та зміцнення

цієї просвітительської моральної традиції він заснував у 1850 році журнал «Домашнє читання», був його редактором і найголовнішим автором. Турбота письменника про підвищення рівня загальної та читацької культури помітна і в тематиці діккенсівських творів,

і в їх соціальній спрямованості, і в його індивідуальному стилі, про що ми й говоритимемо сьогодні на уроці.

ІІI. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя

Роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» — ще одна спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розчулити, але й примусити замислитися над їх першопричиною. Письменник бачить початок зла не у фактичних таємницях походження Олівера, а в соціальних законах часу. Твір деякою мірою став відповіддю молодого Діккенса-ліберала на новий закон про бідних, прийнятий британським парламентом у 1834 році.

Здавна турбота про бідних, сиріт, немічних, самотніх старих була в Англії справою церкви й релігійної громади. Із запровадженням нового закону й без того куца парафіяльна благодійність перетворилася на глум над самою ідеєю милосердя. Притулок для бідняків, робітний дім у більшості парафій перетворився на справжню в’язницю, на місце невимовних страждань. Найтяжчою в цих умовах була доля дітей. Утім, щоб звільнити парафію від зайвого клопоту і витрат, зацікавлена й жорстока доглядачка «дитячої ферми» місіс Менн і тупий служака, парафіяльний сторож Бамбл, і шановані члени опікунської ради, які готові були передати Олівера садистові-сажотрусу, що замучив уже не одну дитину.

Моторошні сцени перебування малого Олівера в робітному домі Діккенс супроводжує авторським коментарем, головна інтонація якого — вбивчий сарказм та іронія.

2. Словникова робота

У ч и т е л ь. Згадаймо або з’ясуймо за словником літературознавчих термінів, що таке сарказм та іронія

Іронія — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному чи навіть у захопленому тоні, а мається на увазі зовсім протилежне.

С. Цвейг писав: «Іронія, мов сонячний промінь, виблискує у його книжках, надає їх скромному ландшафтові раптової ясності та безмежної чарівності, наповнюючи його тисячами неймовірних чудес; тепло цього доброго вогника робить усе більш живим, більш

імовірним, і навіть удавані сльози сяють, немов ті діаманти, а маленькі пристрасті палають, наче справжня пожежа. Іронія Діккенса здіймає його творчість у таку височінь, де вона непідвладна плинові, де вона стає вічною».

Сарказм — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображуваних явищ і людей. Сарказм близький до іронії, але не має переносного (прихованого) значення, виражається більш прямо. Крім того, для сарказму ха-

рактерне поєднання сміху з гіркотою і злістю. Він спрямовується здебільшого на явища небезпечні, негативні.

Наприклад, слідом за реплікою джентльмена в білому жилеті, який дивується з того, що Олівер плаче, лунає авторське ущипливе зауваження: «Й справді-бо — дуже дивно! І чого б мав цей хлопчик плакати?» Комусь із сучасних читачів, можливо, такі форми автор-

ського втручання в текст можуть здатися надмірними, зайвими. Для Діккенса ж вони цілком природні й тому, що це літературна норма його епохи, й тому, що вони якнайкраще відповідають його вразливій вдачі. Автор не може спокійно спостерігати, як чиниться зло.

3. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

У ч и т е л ь. Доберіть приклади іронії та сарказму в тексті, з’ясуйте їх роль для розкриття ідеї роману. (Наприклад, «Після цього молоді джентльмени з люльками в зубах обступили Олівера й почали міцно стискати руки, а особливо ту, у якій він тримав свого клуночка» — «молоді джентльмени» — це діти-злодії, учні старого Феджіна (автор іронізує), та ін.)

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

   ♦   У чому специфіка зображення Діккенсом різних суспільних верств Англії 30-х років XIX ст.?

Очікувані відповіді

• У різкому поділі на позитивних та негативних.

• У відкритій авторській позиції щодо зображуваних явищ.

• У широкому використанні іронії, сатири та сарказму.

• У спрямованості на моральне виховання суспільства.

5. Визначте характерні риси твору Ч. Діккенса

Очікувані відповіді

• Дослідження причин та умов формування характерів, розкриття особистості персонажів через взаємини з іншими людьми, виявлення «потаємних» та «явних» причин їх вчинків.

• Увага до внутрішнього світу героїв і разом із тим тенденція до їх схематизації, гротескного шаржування, до підкорення характеру персонажа певній ідеї.

• Підкреслення протиставлення довірливих, добрих душ злим, негативним (або двом началам у душі).

• Використання іронії, сатири, гротеску.

• Детальні описи зовнішності персонажів, їх житла, мови, подробиць побуту.

• Насиченість оповіді символами; одухотворення світу речей, пов’язаних зі спогадами, переживаннями героїв.

6. Творче завдання

У ч и т е л ь. Продовжте історію Олівера Твіста за умови:

а) його не прийняли в будинку місіс Мейлі;

б) не відкрилася таємниця його народження;

в) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжте речення:

• Індивідуальний стиль письменника Діккенса здається мені…




1. Реферат- Образовательная среда высшего учебного заведения как педагогический феномен
2. Тема- ldquo;Порівняльна характеристика антибіотиківrdquo; Тема- Порівняльна характеристика антибіотиків
3. Програма модифікуюча команди, які використовуються в захищеному режимі
4. Тема пьесы ~ трагедия любви и трагедия вражды
5. Лабораторная работа 3 Исследования напряженности магнитного поля на результаты сильномагнитных минерало
6. тематическая семейная разделенная; чаще всего обозначается символом Е shred или Ес common общая описываются ти
7. Проблеми та перспективи розвитку лізингових послуг в Україні
8. Курсовая работа- Вывучэнне творчасці Васіля Быкава ў школе
9. Український державний хімікотехнологічний університет Методичні вказівки та ін
10. Физиология питания
11. Атестація випробувальних лабораторій з контролю мостових споруд
12. сосудистой системы с декомпенсацией различные болезни почек с почечной недостаточностью болезни крови з
13. Лабораторная работа 5
14. Тема 11. Модель совокупных доходов и расходов 1
15. ПРОФЕССИОНАЛЬНОПРИКЛАДНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА [1
16. ХIХ века общественная и политическая жизнь во многом ориентировалась на прошлое а не на будущее
17. Раствор состоит из растворенного вещества и растворителя т
18. тема що зійшла з конвеєра в ХVII столітті згодом зносилася
19. Курсовая работа- Техника и технология аудита.html
20. Социология ' отрасль науки о человеческом поведении ставящая целью раскрытие причинноследственных связей